Розвиток архітектурно-планувальної структури міст Галичини в умовах Урбанізаційного процесу 1772 – 1918 рр. : Развитие архитектурно-планировочной структуры городов Галичины в условиях урбанизационные процесса 1772 - 1918 гг.

Краткое описание

Національний університет Львівська політехніка”
На правах рукопису
Іваночко Уляна Ізяславівна
Удк 711.424
розвиток архітектурно-планувальної структури
міст Галичини в умовах Урбанізаційного процесу
1772 1918рр.
Спеціальність 18.00.01
Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури
Науковий керівник
ПетришинГ.П.
кандидат архітектури, професор
Львів 2003

Зміст
Вступ.....5
Розділ1. Стан дослідження розвитку архітектурно-планувальної структури міст та урбанізаційного процесу Галичини періоду 1772 1918рр. ..11
1.1. Сучасний стан вивченості урбанізаційного процесу та розвитку архітектури міст періоду індустріалізації в загальноєвропейських дослідженнях ....11
1.2. Джерела та історія досліджень розвитку архітектурно-планувальної структури міст й урбанізаційного процесу на території Галичини періоду 1772-1918рр. ...13
1.3. Аналіз сучасних досліджень із питань розвитку архітектурно-планувальної структури міст Галичини в австрійський період19
Висновки до першого розділу..24
Розділ2. Методика й основні методи дослідження...27
2.1. Методика дослідження.27
2.2. Методи дослідження основних напрямів урбанізаційного процесу 17721918рр......31
2.3. Методи дослідження розвитку архітектурно-планувальної структури міст..34
Висновки до другого розділу38
Розділ3. європейські тенденції розвитку міст та урбанізаційний процес у галичині наприкінці XVIII початку XXст.40
3.1. Європейські архітектурно-урбаністичні школи кін.XVIII поч.XXст. та приклади їх реалізації...40
3.2. Закономірності й особливості урбанізаційного процесу в Галичині...55
Висновки до третього розділу94
Розділ4. принципи організації архітектурно-планувальної структури столичного міста львова протягом 1772 1918рр.98
4.1. Принципи розвитку архітектурно-планувальної структури Львова в умовах урбанізаційного процесу 1772 1918рр. Періодизація архітектурно-урбаністичного формування міста...98
4.2. Реалізація європейських архітектурно-урбаністичних концепцій та їх морфологічно-стилістична характеристика..130
Висновки до четвертого розділу..139
Розділ5. тенденції розвитку архітектурно-планувальної структури міст Галичини протягом 1772 1918рр..142
5.1. Формування і розвиток архітектурно-планувальної структури більших міст....142
5.2. Тенденції розвитку архітектурно-планувальної структури середніх та малих міст158
5.3 Виявлення пам’яток прогресивної архітектурно-урбаністичної думки Нового часу в містах Галичини та пропозиції по їх охороні..162
Висновки до п’ятого розділу.166
загальні Висновки..168
Список використаних джерел172
Додатки224
Додаток а225
Додаток б.252
Додаток в275
Додаток Д308
Додаток Е.324
Додаток ж...328
Додаток з.345
Додаток и353
Додаток к361
Додаток л369
Додаток м380
Додаток н387

вступ
Актуальність проблеми. Розвиток економічних та суспільних явищ за останні десятиліття швидко змінюють наше життєве середовище. Тому сьогодні постають питання не лише подальшого розвитку та пристосування до нових умов сформованих міст, але й охорони спадщини недавнього минулого. Дослідження попереднього архітектурно-просторового розвитку міст з точки зору залежності від суспільних, виробничо-економічних, будівельно-технічних змін, врахування прогресивних концепцій просторового формування міських поселень можуть виявити архітектурні комплекси, які є характерним відображенням даної епохи і повинні підлягати охороні.
В Європі епохи абсолютизму XVIII-XIXст. спостерігається значний зріст рівня урбанізації, в першу чергу в розвинутих індустріальних державах. У них відбулася структурна реорганізація історично-сформованих міст, виділення міст-регіональних центрів та орієнтація їх розвитку на масштаб і репрезентативність світових міст того часу. У цей період відбувається також теоретично-концептуальне опрацювання новозакладуваних міських поселень, особливо на Півдні України.
Вивчення формування та розвитку архітектури в умовах урбанізаційного процесу, що відбувався протягом 1772-1918рр., дослідження особливостей архітектурно-просторового розвитку міст Галичини, зокрема Львова як столиці провінції, під впливом сукупності явищ, взаємопов’язаних із зовнішніми і внутрішніми аспектами життя міста, належить до назрілих потреб сучасної історико-урбаністичної науки. Це дозволяє повніше відтворити етапи розвитку та особливості формування міст в регіоні під впливом провідних європейських урбаністичних шкіл та виділити в містах зони особливої охорони.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є підсумком багаторічної науково-дослідної роботи і виконана відповідно до наукової теми кафедри дизайну та основ архітектури НУЛьвівська політехніка” Вивчення архітектурної спадщини та значення художніх дисциплін у формуванні творчого мислення архітектора”, а також у рамках українсько-австрійської програми міждисциплінарних досліджень Українського центру історичного містознавства (1995-2000рр.).
Мета дослідження виявити передумови та визначити закономірності й особливості розвитку архітектурно-планувальної структури міст Галичини у ході урбанізаційного процесу в 1772-1918рр.
Основні завдання дисертаційного дослідження:
1. Систематизація результатів попередніх досліджень з питань розвитку архітектурно-планувальної структури міст Галичини й урбанізації регіону в період 1772-1918рр.;
2. Визначення основних загальнонаукових методів і вибір методики для проведення дослідження;
3. Виявлення характерних напрямків розвитку архітектурно-планувальної структури міст Європи наприкінці XVIIIпочатку XXст.; а також аналіз історичних передумов і виявлення чинників урбанізаційного процесу, які впливали на формування архітектурно-планувальної структури міст Галичини на різних етапах;
4. Характеристика основних періодів формування й визначення принципів розвитку архітектурно-планувальної структури Львова кін.XVIIIпоч.XXст. як столиці провінції;
5. Типологічна класифікація міст Галичини та висвітлення основних тенденцій їх архітектурно-планувального розвитку;
6. Виявлення та оцінка новоутворених протягом 1772-1918рр. комплексів як інтегральної складової архітектурно-просторового розвитку міст Галичини з метою подальших пам’яткоохоронних заходів.
Об’єкт дослідження Львів, а також тогочасні великі й середні міста Галичини: Бережани, Броди, Городок, Дрогобич, Золочів, Калуш, Коломия, Самбір, Снятин, Станіславів (Івано-Франківськ), Стрий, Тернопіль, Яворів.
Предмет дослідження закономірності й особливості розвитку архітектурно-планувальної структури міст Галичини у ході європейського урбанізаційного процесу.
Межі дослідження. Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють період 1772-1918рр., тобто час існування коронного краю Галичини у складі Австрійської та Австро-Угорської імперії. Територіальні межі досліджуваного регіону обмежуються тією частиною території Галичини, що згідно з сьогоднішнім адміністративним підпорядкуванням належать до Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської областей.
Методика дослідження ґрунтується на факторному аналізі з використанням методів першоджерел, структурного аналізу, типологічної класифікації, системного, порівняльного й морфологічного аналізів, графоаналітичного та методу натурних обстежень.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації на основі вибраної методики, аналізу статистичних даних по всій сукупності міст, порівняльного дослідження планів міст та їх фрагментів визначено інтенсивність урбанізаційного процесу та принципи організації архітектурно-планувальної структури міст розглядуваного регіону в австрійський період. Визначено закономірності і спільні тенденції в розвитку архітектурно-планувальної структури Львова як столиці коронного краю кін.XVIIIпоч.XXст. з іншими європейськими столичними містами. Виявлено приклади застосування європейських нових для свого часу архітектурно-урбаністичних ідей у більших містах Галичини. Встановлено значення основних тогочасних вирішень архітектурно-планувальної структури для сучасного розвитку міст України.
Практичне значення роботи. Основні положення дисертації можуть бути використані: 1)при складенні нового історико-архітектурного опорного плану Львова та досліджуваних міст (Бережани, Броди, Городок, Дрогобич, Золочів, Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Самбір, Снятин, Стрий, Тернопіль, Яворів); 2)при опрацюванні генерального плану та зонінг-планів Львова і розглядуваних міст; для проектів детального планування районів, які були забудовані у період, що вивчається; для перспективного концептуального вирішення просторового росту Львова та окремих питань, наприклад, розвитку вуличної мережі Львова; 3)для розширення списку об’єктів у містах, що потребують охорони; 4)при розробці місцевих правил забудови і нормативної літератури; 5)при подальших поглиблених вивченнях структури міста; 6)для підготовки узагальнюючих праць, підручників і науково-методичних посібників з історії архітектури й урбаністики України, у курсовому й дипломному проектуванні.
Особистий внесок здобувача у працях [1-3, 6-7, 9-11], написаних у співавторстві, полягає в опрацюванні архівних, статистичних та ін. джерел, участь у постановці мети і вирішенні основних завдань, аналізі результатів досліджень та формулюванні висновків.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення і висновки дисертації викладені й обговорені на українських та міжнародних конференціях і семінарах: VIII-й науковій сесії Наукового товариства ім.Шевченка (Львів, 1997); Міжнародній науковій конференції Бальтазар Гакет (Акé) дослідник Південно-Східної і Центральної Європи” (Львів, 1997); Українсько-австрійському семінарі Історія Галичини в період Австро-Угорської монархії” (Львів, 1997); українсько-польському науково-практичному семінарі Історична, мистецька та архітектурна спадщина Жовкви: проблеми охорони, реставрації та використання” (Жовква, 1998); науковій конференції Картографічна спадщина України” (Львів, 1998); Міжнародній конференції Античні традиції в центрально-європейській архітектурі 2-ї половини XIXст.” (Прага, Літомишль (Чехія), 1998); Міжнародній конференції Юліан Захарієвич і значення його діяльності напередодні XXIст.” (Львів, 1998); науковій сесії Просторовий розвиток галицьких міст, розташованих між Дунаєм і Сяном, у період галицької автономії” (Ясло (Польща), 1999); у звіті-доповіді про результати наукових досліджень у Гердер-Інституті (Марбурґ (Німеччина), 2000); на Міжнародній науковій конференції Картографія та історія України” (Львів, 2000); у звіті-доповіді про результати досліджень у Яґеллонському університеті (Краків (Польща), 2002); у науковій конференції Соціотопографія України” (Львів, 2002); XIV-й науковій сесії НТШ (Львів, 2003).
Результати дисертації опубліковані: у 13 публікаціях, з них 5 у фахових наукових виданнях, 1 наукових журналах, 6 збірниках наукових праць, 1 матеріалах конференції.
Статті у фахових наукових виданнях
1. ПетришинГ., ІваночкоУ. Урбанізаційні процеси в Галичині в австрійський період (17721918) // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. Архітектура. Львів, 1998. №358. С.213-220.
2. КриворучкоЮ., ПетришинГ., ІваночкоУ. Територіальний розвиток Львова у кінці XVIIIXXст. // Містобудування та територіальне планування. Київ, 1999. Випуск №3. С.144-152.
3. ПетришинГ., ІваночкоУ. Еволюція принципів класифікації міст Галичини в австрійський період (17721918рр.) // Книга міст Галичини. Міждисциплінарні дослідження у містознавстві / Заг. ред. Г.Петришин. Вісник ДУЛьвівська політехніка”. Архітектура. Львів, 1999. №379. С.67-95.
4. ІваночкоУ. будівельно-правові заходи щодо територіально-планувального розвитку львова у хіх столітті // Вісник ДУЛьвівська політехніка”. Архітектура. Львів, 1999. №375. С.214-216.
5. ІваночкоУ. Передумови урбаністичного розвитку Галичини наприкінці XVIIIпочатку ХХст. // Вісник НУ”Львівська політехніка”. Архітектура. Львів, 2002. №439. С.211-216.
Статті у наукових виданнях, збірниках наукових праць
6. ПетришинГ., ІваночкоУ. Територіально-планувальні перетворення Львова в австрійський період (17721914) // Львів: місто суспільство культура: Збірник наукових праць / За ред. М.Мудрого. Львів, 1999. Т.3. Спеціальний випуск Вісника Львівського університету. Серія історична. С.191-208.
7. ПетришинГ., ІваночкоУ. Скільки міст було у Галичині в австрійський період (17721918)? // Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. №1(2) ’98. Івано-Франківськ, 1998. С.151-160.
8. ІваночкоУ. Функціональна організація Галичини на основі картографічно-статистичних матеріалів XIXст. // Картографія та історія України: Збірник наукових праць. Львів, Київ, Нью-Йорк, 2000. С.133-142.
9. ІваночкоУ., ЛіндаС. Карти і плани Львова як джерело для досліджень просторового розвитку міста у підавстрійський період (1772-1918рр.) // Історичне картознавство України: Збірник наукових праць. Львів, Київ, Нью-Йорк: Видавництво М.П.Коць, 2003. С.214-265.
10.ПетришинГ., ІваночкоУ. Відображення Львова на зламі XVIIIXIXст. в описах чужоземців // Бальтазар Гакет дослідник Південно-Східної і Центральної Європи: Дослідження і матеріали / Упоряд. та наук. ред. М.Вальо, М.Кріль. Львів, 2000. С.159-167.
11.ПетришинГ., бойкоХ., ІваночкоУ. Галицькі міста і містечка (кін.ХVІІІпоч.ХХст.) (за записами німецькомовних мандрівників) // Бальтазар Гакет дослідник Південно-Східної і Центральної Європи: Дослідження і матеріали. Львів, 2000. С.168-185.
12.ІваночкоУ. Етнографічні спостереження Б.Гакета у Галичині // Бальтазар Гакет дослідник Південно-Східної і Центральної Європи: Дослідження і матеріали. Львів, 2000. С.144-152.
Матеріали конференцій

13.ІваночкоУ. Урбанізаційні особливості Жовківського циркулу [повіту, округу] та системи його міських поселень протягом австрійського періоду (17721918) в контексті розвитку регіональних і місцевих функцій // Історична, мистецька, архітектурна спадщина Жовкви: проблеми охорони, реставрації та використання. Жовква, Львів, 1998. С.66-74.

Список литературы

загальні висновки
У загальних висновках узагальнено результати дослідження, сформульовано основні його положення, що виносяться на захист.
1. В українській науковій літературі простежується помітне відставання дослідженості урбанізаційного процесу на території Галичини періоду кін.XVIIIпоч.XXст. в порівнянні із територією Південної і Східної України, сьогоднішньої Польщі, та ще більший розрив у порівнянні до Центральної та Західної Європи. На фоні усіх міст Галичини найбільш досліджений Львів, а саме, було намічено основні етапи територіального розвитку міста, докладно вивчались окремі споруди та комплекси, переважно громадські, з наголосом на їх стилістику, типологію, окремі заходи щодо перевлаштування середмістя, не торкаючись розвитку архітектурно-планувальної структури всього міста.
2. Загальна методика дослідження опирається на факторний аналіз, що передбачає виявлення чинників розвитку урбанізаційного процесу, які групуються на зовнішні, що впливають на формування мережі міст розглядуваного періоду, та внутрішні, що впливають на формування архітектурно-планувальної структури міста. Допоміжними служать методи: першоджерел, структурного аналізу, типологічної класифікації, порівняльного аналізу, морфологічного аналізу, графоаналітичний, натурних обстежень.
3. Проблеми перехідного періоду від міста середньовічного до індустріального розв’язувалися такими теоретичними ідеями: І період (кін.XVIIIXIXст.) закладення нових міст на засадах формотворення періоду абсолютизму (класицистичні міста України); на основі санації історичного міста шляхом пркладення нових комунікацій та озеленених просторів (бульварів, алей, скверів), покращення благоустрою, інженерного та соціального забезпечення (Будапешт, Відень, Лондон, Львів, Париж, Прага, Рим); ІІ період (кін.XIXпоч.XXст.) пошук нових моделей розселення: -стрічкове місто Соріа і Мата, -розвиток міста дільницями-сателітами, -групове місто Е.Говарда. Ці ідеї у різній мірі відбилися на розвитку архітектурно-планувальної структури більших міст Галичини.
4. Визначено міста, де були втілені нові теоретичні концепції проектування. Класифікація міст Галичини, визначення темпів їх зросту виявили групу міст, які в досліджуваний період отримали імпульс розвитку (Бережани, Броди, Дрогобич, Городок, Золочів, Калуш, Коломия, Львів, Самбір, Снятин, Станіславів, Стрий, Тернопіль, Яворів). Виявлено залежність розвитку архітектурно-планувальної структури міст від передумов, що сформувалися в регіоні наприкінці XVIIIпоч.XXст. Серед зовнішніх містотворчих чинників найбільш важливими були: -функціонально-адміністративний; -транспортний (поштові дороги від 1772р., державні дороги 1820-1880рр., мережа залізниць з 1860р.); -економічно-промисловий; -демографічний. Як чинники комплексного характеру з ознаками зовнішнього і внутрішнього впливів виступають: -будівельне право (як основний законодавчий); -стилістичні концепції. Внутрішні чинники розпланувальні це: -розвиток вуличної мережі міста; -забудова; -інженерний благоустрій.
5. За характером втілення європейських концепцій кін.XVIIIпоч.XXст. містобудування Галичини є порівнюваним з тогочасною практикою центральноєвропейських держав. Важливу роль у пов’язанні характеру забудови міст регіону з сьогоднішніми країнами Центральної Європи, які утворилися в результаті розпаду Австро-Угорської імперії (Австрії, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Чехії), відіграли Будівельні статути”, оперті на загальні засади для всієї монархії. У них: виокремлено Львів, що розвивався за законами столичного міста; виділено групу міст, що інтенсивно розвивалися (в сьогоднішніх межах України 15: Бережани, Броди, Бучач, Городок, Дрогобич, Жовква, Заліщики, Золочів, Коломия, Самбір, Снятин, Сокаль, Станіславів, Стрий, Тернопіль). У цих категоріях міст утворювалися нові забудовані території та архітектурні ансамблі: привокзальні, промислові центри, райони вілл, розроблялися плани регуляції забудови. У групі малих міст і містечок розвивався новий адміністративно-обслуговуючий центр. У категорії найменших міст, прирівняних до сіл нормування забудови торкалося лише забудови вздовж головної транзитної дороги, яка проходила через ринкову площу.
6. Розширена і доповнена періодизація просторового розвитку Львова: I період (1772-1826) санація міста; II (1826-1848) розтягнення міста вздовж головних транспортних вулиць; III (1848-1870) розвиток передмість; IV (1870-1890) функціональне зонування міста, поширення забудови поблизу залізничних вокзалів, підвищення висоти забудови; V (1890-1900) ущільнення забудови передмість, формування репрезентативних осередків міста по основних функціональних зв’язках; VI (1900-1914) посилена розбудова міста; VII (1914-1918) завершення розбудови міста.
У розвитку архітектурно-планувальної структури Львова кін. XVIIIпоч.XXст. було виявлено такі головні принципи її організації:
- принцип синхронізації, який полягав у одночасному втіленні ідей епохи промислової революції великих міст Європи: санації (прокладення бульварів), створення репрезентативності (пр.Т.Шевченка, вул.С.Бандери), закладення ідеї міста-саду (райони вілл і забудови на Новому Світі), функціонального зонування міста;
- принцип стилістичної єдності, який полягав у впровадженні і розвитку у розплануванні окремих новопосталих частин міста австрійського періоду класицистичних прийомів;
- принцип генетичної стійкості, який полягав у домінуванні в планувальній мережі радіальності, сформованої при закладенні міста.
7. У розвитку архітектурно-планувальної структури більших міст Галичини визначено основні прогресивні тенденції: -протягом XIXпоч.XXст. відбувалося втілення ідеї функціонального зонування міської території; -з ІІ-їпол. XIXст. з прокладенням залізниці намітився напрям розширення території міста від історично сформованої забудови міста до нових шляхів сполучення; -проходить зріст периферії середмість за рахунок озеленених районів престижного житла; -створюються резервні території для подальшого росту міста. По містах регіону було втілено європейські ідеї урбаністичного розвитку: -санація (влаштування бульварів у Золочеві або вулиць на місці колишніх фортифікацій у Станіславові, Стрию); -втілення ідей міста-саду (райони вілл на передмістях (Дрогобич, Самбір, Станіславів, Стрий тощо) та колоній (робітничих у призалізничних районах, взірцевих” сільськогосподарських (Городок, Станіславів, Щирець)).

8. Пропонується при проведенні комплексної реконструкції досліджених міст виділити збережені історичні містобудівні комплекси (наприклад, комплекс бульварів і площ із громадською і житловою забудовою в центральній частині, вулиці з репрезентативною й житловою забудовою колишніх передмість, привокзальний комплекс, райони віллової забудови на південно-західних теренах у Львові; вулиці з районами вілл у Дрогобичі, Самборі, Стрию, привокзальна площа у Станіславові, Старому Самборі) та елементи планувальної структури (як історичної містобудівної схеми) з метою подальшого їх збереження та охорони.

Список використаних джерел
1. АдадуровВ. Львів у наполеонівську епоху // Львів: місто суспільство культура: Збірник наукових праць / За ред. М.Мудрого. Львів, 1999. Т.3. Спеціальний випуск Вісника Львівського університету. Серія історична. С.209-231.
2. Архітектура Галичини XIX XXст. Baukunst in Galizien XIX XXJh. Architektura Galicji XIX XXw. Вибрані матеріали міжнародного симпозіуму 24-27 травня 1994р., присвяченого 150-річчю заснування Державного університету Львівська політехніка” / За ред. Б.Черкеса, М.Кубеліка, Е.Гофер. Львів, 1996. 208c.: іл.
3. АсеевЮ.С. Стили в архитектуре Украины. Киев: Будивэльнык, 1989. 103с.: илл.
4. БарвінськийВ. Досліди з поля статистики. Львів: З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка під зарядом К.Бернадського, 1901. 49с.
5. БевзМ.В. Збереження історичного планувального укладу у проектах регенерації заповідних територій міст // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Архітектура. Львів: Видавництво НУЛьвівська політехніка”, 2000. №410. С.62-69.
6. БевзМ.В. Історичні міста Галичини: проблеми вивчення і збереження // Записки Наукового товариства ім.Шевченка. Львів, 2001. Т.CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування / Ред. О.Купчинський, А.Рудницький. №375. С.84-112.
7. БевзМ. Проблема збереження різночасових містобудівних історичних комплексів у архітектурній тканині міста (на прикладі архітектури будівель XIX поч.XXст. на площі А.Міцкевича у Львові) // Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини. Problemy urbanistyczno-architektoniczne miast Galicji: Збірник наукових праць / Під ред. Б.Черкеса, М.Бевза. Львів, 1996. С.21-27.
8. БевзМ. Проблеми регенерації заповідних територій історичних міст // Вісник ДУЛьвівська політехніка”. Архітектура / Відп.ред. Б.С.Черкес. Львів, 2001. №429. С.146-155.
9. БевзМ. Становлення історико-містобудівних досліджень в Галичині // Книга міст Галичини. Міждисциплінарні дослідження у містознавстві / Заг. ред. Г.Петришин. Вісник Державного університету Львівська політехніка”. Архітектура. Львів, 1999. №379. С.29-37.
10. БевзМ. Урбаністичні трансформації центральної частини міста Львова у XIX XXст. // Архітектура Галичини XIX XXст.: Вибрані матеріали міжнародного симпозіуму 24-27 травня 1994р., присвяченого 150-річчю заснування Державного університету Львівська політехніка” / За ред. Б.Черкеса, М.Кубеліка, Е.Гофер. Львів, 1996. С.51-69.
11. БілоконьЮ. Методичні засади планування транскордонних територій України // Транскордонні території України (проблеми розвитку) / Ред.-упорядн. Ю.Білоконь, І.Фомін. Київ: Укрархбудінформ, 1999. С.76-111.
12. БілоконьЮ.М. Про два підходи до типології регіонів України // Вісник Національного університету ”Львівська політехніка”. Архітектура / Відп.ред. Б.С.Черкес. Львів, 2002. №439. С.33-39.
13. БілоконьЮ., ФомінІ. Просторове вираження зовнішньої політики України // Транскордонні території України (проблеми розвитку) / Ред.-упорядн. Ю.Білоконь, І.Фомін. Київ: Укрархбудінформ, 1999. С.36-40.
14. БунинА.В. Особенности архитектурно-планировочного развития средневековых городов Центральной и Западной Европы // Исследования по истории архитектуры и градостроительства. Москва, 1964. С.65-144.
15. БунинА.В., СаваренскаяТ.Ф. История градостроительного искусства: В 2т. 2-е изд. Москва: Стройиздат, 1979. Т.1: БунинА.В. Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. 495с., илл.
16. БунинА.В., СаваренскаяТ.Ф. История градостроительного искусства: В 2т. 2-е изд. Москва: Стройиздат, 1979. Т.2: БунинА.В., СаваренскаяТ.Ф. Градостроительство ХХ века в странах капиталистического мира. 412с., илл.
17. ВадимовВ.М. Город и река (планировочные аспекты). Киев, Полтава: Археология, 2000. 214с.: илл.
18. ВадімовВ. Методологічні основи еколого-містобудівного освоєння прирічкових урбанізованих територій (в умовах України): Автореф. дис д-ра архітектури: 18.00.01 / Київський національний університет будівництва і архітектури. Київ, 2003. 36с.
19. ВадімовВ. Принципи еколого-планувальної організації прирічкових територій // Досвід та перспективи розвитку міст України: Збірник наукових праць. Київ, 2002. Випуск2. С.59-66.
20. ВадимовВ.М. Региональное районирование как инструмент учета эколого-градостроительной специфики приречных территорий // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства: Сборник научных трудов. Одесса, 2000. Выпуск2. С.39-44.
21. ВасилевскійЛ. Современная Галиція. С.-Петербургъ: Тип. Т-ва Народная Польза”, 1900. 233с.; илл.
22. ВодзинськийЄ. Питання формування нормативно-методичної бази охорони містобудівної спадщини // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб. наук. пр. Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування. Київ: НДІТІАМ, Архитектура и престиж” Ltd, 1998. С.118-122.
23. ВолодиміровВ. Изъ путевих впечатлений. Галиція. (К русско-польскому вопросу). Львовъ: Спб. тип. Проппера, 1908. 10с.
24. Всеобщая история архитектуры: В 12 томах / Глав. ред. коллегия: Н.Я.Колли, Н.В.Баранов (гл. ред.), А.В.Бунин [и др.]. Москва: Стройиздат, 1968. Т.6: Архитектура России, Украины и Белоруссии. XIV первая половина XIXвв. / Под ред. П.Н.Максимова (отв. ред.) [и др.] 568с. с илл. и карт.; 10л. илл.
25. Всеобщая история архитектуры: В 12 томах / Глав. ред. коллегия: Н.Я.Колли, Н.В.Баранов (гл. ред.), А.В.Бунин [и др.]. Москва: Стройиздат, 1969. Т.7: Западная Европа и Латинская Америка XVII первая половина XIXвв. / Под ред. А.В.Бунина (отв. ред.) [и др.] 620с. с илл. и карт.; 10л. илл.
26. Всеобщая история архитектуры: В 12 томах / Глав. ред. коллегия: Н.Я.Колли, Н.В.Баранов (гл. ред.), А.В.Бунин [и др.]. Москва: Стройиздат, 1972. Т.10: Архитектура XIX начала XXвв. / Под ред. П.Н.Хан-Магомедова (отв. ред.) [и др.] 592с. с илл.
27. Всеобщая история архитектуры: В 12 томах / Глав. ред. коллегия: Н.Я.Колли, Н.В.Баранов (гл. ред.), А.В.Бунин [и др.]. Москва: Стройиздат, 1973. Т.11. Архитектура капиталистических стран XXвв. / Под ред. Ю.Ю.Савицкого (отв. ред.) [и др.] 887с. с илл.
28. ВуйцикВ.С. Будівельний рух у Львові другої половини ХVІІІ століття // Записки Наукового Товариства ім.Шевченка. Львів, 2001. Т.CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. С.113-122.
29. ВуйцикВ.С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 1999. Число10. С.37-61.
30. ВуйцикВ. Територіальний розвиток міста Львова. (До 1939 року) // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 1997. Число8. С.41-48.
31. ВуйцикВ.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом: Путівник. Львів: Каменяр, 1987. 175с.: іл.
32. ГабрельМ. Австро-угорська колонізація і розвиток мережі залізниць у Галичині // Німецькі колонії в Галичині: історія архітектура культура. Львів: Манускрипт, 1996. С.296-306.
33. ГабрельМ. Вплив розвитку мережі залізниць на структуру міст Галичини (історія і сучасність) // Книга міст Галичини. Міждисциплінарні дослідження у містознавстві / Заг. ред. Г.Петришин. Вісник ДУЛьвівська політехніка”. Архітектура. Львів, 1999. №379. С.136-140.
34. ГабрельМ. До розробки стратегії Львів 2010”. Питання методології та практики // Вісник НУ”Львівська політехніка”. Архітектура. Львів: Видавництво НУ”Львівська політехніка”, 2000. №410. С.335-355.
35. ГабрельМ. Методологічні основи просторової організації містобудівних систем (на прикладі Карпатського регіону України): Автореф. дис д-ра техн. наук: 05.23.20 / Київський національний університет будівництва і архітектури. Київ, 2002. 36с.
36. ГабрельМ. Просторовий фактор в організації та розвитку регіональних систем // Містобудування та територіальне планування: Науково-технічний збірник. Київ, 2002. Випуск №12. С.19-26.
37. ГавриловаЭ.С. Карта города Львова и ее развитие. Львов: Львовский политехнический институт, 1956. 80с.: илл.
38. ГоворенковаТ.М, МоисеевЮ.М. Применение графоаналитических методов для решения градостроительных задач: Учебное пособие. Москва: МАРХИ, 1987. 80с.: илл.
39. ГоловацькийЯ. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля Л. // Подорожі в Українські Карпати: Збірник / Упоряд. і вступна стаття М.А.Вальо. Львів: Каменяр, 1993. С.22-101.
40. ГольдзамтЭ.А., ШвидковскийО.А. Градостроительная культура европейских социалистических стран. Москва: Стройиздат, 1985. 480с.: илл.
41. ГошкоТ. З історії маґдебурзького права у Львові (XIII-XVIIIст.) // Львів: Історичні нариси / Ред. кол. Я.Ісаєвич, Ф.Стеблій, М.Литвин. Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича Національної академії наук України, 1996. С.45-60.
42. ГранкінП. З минулого станції Підзамче // Галицька брама. 1997. Березень, №3 (27): Підзамче Папарівка. С.9, 16.
43. ГрачЛ. До питання про містобудівну трансформацію Станіслава // Архітектурна спадщина України. Київ, 2002. Вип.V. С.209-215.
44. ГрушевськийМ. Історія України-Руси: У 10 томах. [Львів, Відень, Київ]; Львів: Накладом автора, 1905. TомV. 687с.
45. ГрушкаЭ. Развитие градостроительства: Пер. со словацкого. Братислава: Изд-во Словацкой академии наук, 1963. 295с., 610илл.
46. ГутновА.Э. Эволюция градостроительства. Москва: Стройиздат, 1984. 256с., илл.
47. ДашкевичЯ. Садок Баронч як історик-краєзнавець // Галицька брама. 1995. Лютий, березень, квітень, №5: Краєзнавство Галичини. С.6.
48. ДемківМ.В., ЛіндаС.М. Аналіз стильових та композиційних характеристик об’єктів львівського історизму // Вісник НУ”Львівська політехніка”. Архітектура. Львів, 2000. №410. С.355-361.
49. Державний архів Львівської області (далі ДАЛО). Ф.26. [Університет ім.Яна Казимира у Львові.] Оп.4. Спр.145. KarpiniecJ. Problem miast byłej Galicyi (od 1772 do poł. XIX w.). Dysertacja dokt. Uniwersytet Jana Kazimira we Lwowie. 1931. IV, 128, V-XIs. (153s.) (Rękopis).
50. ДолинськаМ. Ретроспективна метода дослідження забудови середмістя Львова (на прикладі Plateae Ruthenicae) // Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини. Problemy urbanistyczno-architektoniczne miast Galicji: Зб. наук. праць / Під редакцією Б.Черкеса та М.Бевза. Львів, 1996. С.56-62.
51. ДолинськаМ. Українські квартали в часи австрійського періоду Львова // Книга міст Галичини. Міждисциплінарні дослідження у містознавстві / Заг. ред. Г.Петришин. Вісник ДУЛьвівська політехніка”. Архітектура. Львів, 1999. №379. С.199-204.
52. ДорошенкоД. Нарис історії України. Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1966. Том II. (Від половини XVII століття). 360с.
53. ДьомінМ. Актуальні проблеми сучасної теорії містобудування // Досвід та перспективи розвитку міст України: Збірник наукових праць, присвячений 70-річчю інституту Діпромісто”. Київ, 2000. С.41-44.
54. Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Наук. т-во ім.Т.Шевченка у Львові. Гол. ред. В.Кубійович. [Репринт. відтворення вид. 1955-1984 років]. [Львів, Київ]; Львів: НТШ, 1994. Т.4: Перевидання в Україні. 1205-1600с.
55. Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Наук. т-во ім.Т.Шевченка у Львові. Гол. ред. В.Кубійович. [Репринт. відтворення вид. 1955-1984 років]. [Львів, Київ]; Львів: НТШ, 1996. Т.5: Перевидання в Україні. 1601-2000с.
56. ЄрофаловБ. Імперія та місто, або колізія стилів // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб. наук. пр. Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування. Київ: НДІТІАМ, Архитектура и престиж” Ltd, 1998. С.55-70.
57. ЗавадаВ. Проблеми комплексних типологічних досліджень архітектурної спадщини України // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб. наук. пр. Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування. Київ: НДІТІАМ, Архитектура и престиж” Ltd, 1998. С.70-75.
58. ЗиттеК. Художественные основы градостроительства: Пер. с нем. Я.А.Крастиньша. [Перевод. изд.] Der Städtebau nach seinen künstlerischen Grundsätzen / Camillo Sitte. Wien: Verlag von Carl Graeser. Москва: Стройиздат, 1993. 255с.: илл.
59. ІваночкоУ. будівельно-правові заходи щодо територіально-планувального розвитку львова у хіх столітті // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. Архітектура. Львів, 1999. №375. С.214-216.
60. ІваночкоУ. Етнографічні спостереження Б.Гакета під час подорожей по Галичині // Бальтазар Гакет дослідник Південно-Східної і Центральної Європи: Дослідження і матеріали / Упоряд. та наук. ред. М.Вальо, М.Кріль. Львів: ЛНБ ім. В.Стефаника НАНУкраїни, 2000. С.144-152.
61. ІваночкоУ. Передумови урбаністичного розвитку Галичини наприкінці XVIII початку ХХст. // Вісник Національного університету ”Львівська політехніка”. Архітектура / Відп.ред. Б.С.Черкес. Львів, 2002. №439. С.211-216.
62. ІваночкоУ. Урбанізаційні особливості Жовківського циркулу [повіту, округу] та системи його міських поселень протягом австрійського періоду (1772 1918) в контексті розвитку регіональних і місцевих функцій // Історична, мистецька, архітектурна спадщина Жовкви: проблеми охорони, реставрації та використання: Збірник матеріалів українсько-польського науково-практичного семінару. Жовква, Львів, 1998. С.66-74.
63. ІваночкоУ. Функціональна організація Галичини на основі картографічно-статистичних матеріалів XIXст. // Картографія та історія України: Збірник наукових праць. Львів, Київ, Нью-Йорк: Видавництво М.П.Коць, 2000. С.133-142.
64. ІваночкоУ., ЛіндаС. Карти і плани Львова як джерело для досліджень просторового розвитку міста у підавстрійський період (1772-1918рр.) // Історичне картознавство України: Збірник наукових праць. Львів, Київ, Нью-Йорк: Видавництво М.П.Коць, 2003. С.214-265.
65. ИконниковА.В. Архитектура города: эстетические проблемы композиции. Москва: Стройиздат, 1972. 215с.: илл.
66. Історія Львова / Ред. кол. Ю.Ю.Сливка, Ф.І.Стеблій, В.К.Баран [та ін.]; АНУРСР, Інститут суспільних наук. Київ: Наукова думка, 1984. 414с.
67. Історія Львова в документах і матеріалах: Збірник документів і матеріалів / Упоряд. У.Я.Єдлінська, Я.Д.Ісаєвич, О.А.Купчинський [та ін.]; АНУРСР, Інститут суспільних наук, ЦДІА України у Львові, Державний архів Львівської області. Київ: Наукова думка, 1986. 422с.
68. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 томах / Голов. ред. колегія: П.Т.Тронько (голова), М.П.Бажан [та ін.]. Київ: Голов. ред. Укр. рад. енциклопедії АНУРСР (Ін-т історії АНУРСР), 1971. Т: Івано-Франківська область / Ред. колегія: О.О.Чернов (голова) [та ін.]. 693с. з іл. і карт.; 12л. іл.
69. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 томах / Голов. ред. колегія: П.Т.Тронько (голова), М.П.Бажан [та ін.]. Київ: Голов. ред. Укр. рад. енциклопедії АНУРСР (Ін-т історії АНУРСР), 1968. Т: Львівська область / Ред. колегія: В.Ю.Маланчук (голова) [та ін.]. 979с. з іл. і карт.; 12л. іл.
70. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 томах / Голов. ред. колегія: П.Т.Тронько (голова), М.П.Бажан [та ін.]. Київ: Голов. ред. Укр. рад. енциклопедії АНУРСР (Ін-т історії АНУРСР), 1973. Т: Тернопільська область / Ред. колегія: С.П.Нечай (голова) [та ін.]. 640с. з іл. і карт.; 11л. іл.
71. Йосифінська (1785-1788) і Францисканська (1819-1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів. Київ: Наукова думка, 1965. 354с.
72. КириченкоЕ.И. Архитектурные теории XIX века в России. Москва: Искусство, 1986. 344с., 32л. илл.
73. КісьЯ.П. Промисловість Львова в період феодалізму (ХІІІ-ХІХст.). Львів: Видавництво Львівського університету, 1968. 223с.
74. Ле Корбузье. Три формы расселения. Афинская Хартия: Пер. с франц. Москва: Стройиздат, 1976. 136с.: илл.
75. КосицкийЯ.В. Систематика градостроительных концепций: Автореф. дис... д-ра арх. / Моск. архитектурный ин-т. Москва, 1979. 54с.
76. КострикинН.Д. План города как основа формирования его художественного образа: Автореф. дис... канд. арх. Москва, 1977.
77. КотлобулатоваІ. Фрагменти з життя Кароля Кисельки та його славнозвісного закладу // Галицька брама. 1997. Березень, №3 (27): Підзамче Папарівка. С.5-6.
78. КравцовС.Р. Принципы регулярного градостроительства Галичины ХІV-ХVІІвеков: Автореф. дис канд. арх.: 18.00.01 / Всесоюзный научно-исследовательский ин-т теории архитектуры и градостроительства. Москва, 1993. 24с.
79. КриворучкоЮ.И. Архитектурно-планировочная структура и восприятие города: Автореф. дис канд. арх.: 18.00.01 / МАРХИ. Москва, 1988. 23с.
80. КриворучкоЮ., ПетришинГ., ІваночкоУ. Територіальний розвиток Львова у кінці XVIII XXст. // Містобудування та територіальне планування: Науково-технічний збірник. Київ, 1999. Випуск №3. С.144-152.
81. КриворучкоЮ., ТурчинВ. Стан дослідження української церковної архітектури до початку XXст. // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. Архітектура. Львів, 1998 №358 С.173-178.
82. Крип’якевичІ. Історичні проходи по Львові / Авт. передм. Я.Д.Ісаєвич; упоряд., текстолог. опрац. і приміт. Б.З.Якимовича. Львів: Каменяр, 1991. 165с.
83. Крип’якевичІ. Львів, його минувшина і теперішність. Львів, 1910. 64с.