МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГО - МІСТОБУДІВНОГО ОСВОЄННЯ ПРИРІЧКОВИХ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ (В УМОВАХ УКРАЇНИ) : Методологические основы ЭКОЛОГО - градостроительного освоения приречных урбанизированных территорий (В УСЛОВИЯХ УКРАИНЫ)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГО - МІСТОБУДІВНОГО ОСВОЄННЯ ПРИРІЧКОВИХ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ (В УМОВАХ УКРАЇНИ)
  • Альтернативное название:
  • Методологические основы ЭКОЛОГО - градостроительного освоения приречных урбанизированных территорий (В УСЛОВИЯХ УКРАИНЫ)
  • Кол-во страниц:
  • 369
  • ВУЗ:
  • Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка

    На правах рукопису
    Вадімов Вадім Митрофанович

    УДК 711.4.(477.7): 502.3

    МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГО - МІСТОБУДІВНОГО ОСВОЄННЯ ПРИРІЧКОВИХ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
    (В УМОВАХ УКРАЇНИ)
    18.00.01 Теорія архітектури,
    реставрація пам’яток архітектури”

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора архітектури
    Науковий консультант:
    Фомін Ігор Олександрович
    доктор архітектури, професор




    Полтава 2002











    ЗМІСТ







    ВСТУП


    4




    РОЗДІЛ 1. Теоретичні передумови еколого-містобудівного дослідження проблем прирічкових районів...



    10




    1.1. Сучасний екологічний світогляд...


    10




    1.2. Стан еколого-містобудівних знань...


    29




    1.3. Історичні закономірності в плануванні прирічкових територій


    45




    Висновки по розділу 1...


    75




    РОЗДІЛ 2. Досвід еколого-містобудівного прогнозування і проектування прирічкових територій України та інших країн



    80




    2.1. Закордонний досвід освоєння прирічкових районів на регіональному рівні.



    80




    2.2. Вітчизняний досвід проектування прирічкових районів, значення передпроектних, прогнозних розробок



    106




    2.3. Практика проектування прирічкових міст...


    134




    Висновки по розділу 2...


    158




    РОЗДІЛ 3. Факторна характеристика прирічкових територій як об’єктів дослідження і планувального регулювання.



    162




    3.1. Класифікаційні ознаки і різновиду прирічкового ландшафту


    162




    3.2. Види господарського і містобудівного освоєння прирічкового ландшафту..



    196




    3.3. Систематизація задач і цілей еколого-планувальної організації прирічкових територій в зв’язку з їх екологічним станом.



    226




    Висновки по розділу 3...


    244




    РОЗДІЛ 4. Методологічні принципи еколого-містобудівної організації прирічкових територій.



    248




    4.1. Значення еколого-містобудівних задач і цілей у територіальному плануванні



    248




    4.2. Принципові підходи і методологічні особливості планувальної організації прирічкових територій.



    267




    4.3. Методологічні рекомендації з організації еколого-містобудівного проектування прирічкових територій і умови ефективної реалізації планувальних рішень...




    293




    Висновки по розділу 4.


    327




    ВИСНОВКИ...


    333




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..


    338




    ДОДАТКИ..


    355








    ВСТУП
    У ряду актуальних проблем містобудування найбільш пріоритетною визнається проблема створення комфортних умов проживання, а в ряді випадків і виживання Людства, в різко загострюванному конфліктними ситуаціями урбанізованому середовищі [320, 262]. Вирішення цієї проблеми містобудуванням у минулому сторіччі відбувалось здебільшого в економічному і технічному, або в кращому випадку, в прикладному екологічному аспекті. Значно менше ця за змістом екологічна проблематика розглядалася в загальнометодологічному та культурологічному аспектах.
    Природні і урбанізовані складові оточуючого середовища протистояли одне одному як мало сумісні частини. Природне оточення традиційно розглядалося як ресурсне середовище, з якого необхідно було добувати”, у якому потрібно було розміщати” і нарешті, труднощі, що виникали у діалогу з природним оточенням, потрібно були перемагати”. Культурологічні стереотипи, що сформувалися у суспільстві минулого сторіччя, мали вплив і на містобудівну теорію і практику, де неповторність і унікальність будь-якого природного оточення розглядалася через призму уніфікованих стандартів і нормативів. Процес змін і перетворень природного оточення проходив у просторовому і часовому відношенні нерівномірно. На цей час у найбільш складному становищі опинились історично традиційні привабливі місця розселення і, в першу чергу, прирічкові території.
    Сучасний стан урбанізованих територій України характеризується складним екологічним становищем, що є слідством територіальної концентрації і масштабів природно-затратного виробництва. Річки і прирічкові території України були неодноразово об’єктами не завжди послідовної господарської діяльності. Реалізація масштабних проектів перебудови природного середовища (як наприклад гідротехнічні споруди) обумовила виникнення штучних ландшафтів, поєднуючи природні і антропогенні складові в єдині системи. В природно-технічних системах (ПТС) прирічкових територій в більшості порушена межа екологічної рівноваги, унаслідок чого загальмовані репродуктивні функції, і широкого розповсюдження набули деструктивні процеси. Під загрозою виявилося існування самого розселення на цих територіях, а в ряді місць уже склалися зони екологічних криз, що потребують термінових евакуаційних заходів.
    Рішення екологічних проблем в кінці 20 сторіччя виключно на технократичних засадах були приречені на невдачу. Теоретичне усвідомлення об’єктивних закономірностей формування урбанізованих прирічкових територій як цілісних природно-технічних екосистем (ПТЕС), де має місце і культурологічна складова, висуває важливу передумову удосконалення теоретичної та методологічної бази екологоорієнтованого спрямування містобудівної науки і практики.
    Актуальність теми обумовлена спрямованістю її на вирішення пріоритетних загальнодержавних завдань по створенню повноцінного, життєво-комфортного урбанізованого середовища позбавленого від явищ екологічної напруги. Перспективи розвитку теорії містобудування сьогодні на Україні визначаються умовами формування незалежної і суверенної держави. Закладаються законодавчі основи такого розвитку: прийняття Законів України Про основи містобудування” (1992 р.), Про архітектурну діяльність” (1999 р.), Про планування і забудову територій” (2000 р.); Указ президента України №422/97 від 13 травня 1997 року Про пріоритетні завдання в сфері містобудування”; Державною концепцією сталого розвитку населених пунктів і ін. Вирішення екологічних проблем, пов’язаних з прирічковими територіями, забезпечується законодавчими документами - Законами України: Про охорону навколишнього природного середовища” (1991 р.); Водним кодексом України (1995 р.); Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (2000 р.) та іншими, які, в свою чергу, відповідають ряду міжнародних законодавчих документів [320].
    В цих документах підкреслюється особливе значення у розвитку держави природоохоронних проблем як окремих її районів, так і всієї території в цілому, передбачаючи при цьому необхідність ландшафтного різноманіття та зменшення негативного впливу на природне середовище в умовах інтенсивного містобудівного освоєння. Складовою частиною розв’язання цих актуальних завдань є впровадження методологічних основ планувального регулювання урбанізованих прирічкових територій.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає завданням законодавчих документів в галузі містобудування, вона узгоджена з рішеннями прийнятої Верховною Радою постанови № 1123/97 від 27.02.1997 р., якою затверджена Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра” та з рішеннями Державної концепції сталого розвитку населених пунктів. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до основних напрямків діяльності Української академії архітектури на період до 2001 року (розділи І.6., ІІІ.2., ІІІ.15., ІІІ.18.), вона пов’язана з планами науково-дослідних та проектних робіт інституту Урбаністики в м. Києві, Полтавського відділення київського інституту Урбаністики, Нікопольпроект, Київського національного університету будівництва і архітектури, Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка, вона виконувалась в розрізі тематичної спрямованості робіт Діпромісто, НДІПмістобудування, НДТІАМ і ін..
    Мета і задачі дослідження. Метою дослідження являється розробка методологічних основ еколого-містобудівного освоєння прирічкових урбанізованих територій з урахуванням їх природно-ландшафтної та містобудівної специфіки.
    Відповідно до поставленої мети визначені задачі дослідження:
    1) встановити вивченість і місце екологічної і культурологічної проблематики в сучасних теоретичних напрямках містобудівної науки;
    2) виявити тенденції та методологічні особливості планувального регулювання розвитку міст та міських агломерацій на берегах річок в умовах формування природно-технічних систем;
    3) визначити функціонально-планувальні і еколого-ландшафтні закономірності містобудівного освоєння, формування урбанізованих територій, розробити типологію містобудівних об’єктів взаємопогоджену з природними характеристиками середовища;
    4) розробити методологічні основи та встановити принципи і рекомендації по еколого-містобудівному освоєнню прирічкових урбанізованих територій.
    Об’єктами дослідження є прирічкові урбанізовані території (урбанізовані зони, міські агломерації, міста) річкових басейнів різних ієрархічних рівнів. Особлива увага приділяється басейну р. Дніпра, який займає в межах держави майже 49% її території, де проживає понад 50% населення України. На берегах Дніпра, внаслідок поетапного розвитку, сформувалась одна з найбільших у Європі природно-технічних систем (ПТС) з високим рівнем містобудівного освоєння територій, в межах річкового басейну сконцентровано до 60% інфраструктури промислового й аграрного потенціалу країни.
    Предмет дослідження - система теоретичних і методологічних знань, принципи, методи по покращенню містобудівного освоєння прирічкових урбанізованих територій.
    Методи дослідження, які використовуються в дисертації базуються на узагальненні досвіду теоретичних і практичних розробок в галузі містобудування, розроблених науково-дослідними і проектними організаціями, вищими навчальними закладами архітектурно-містобудівного спрямування. В процесі досліджень виконувались: аналіз матеріалів вітчизняної і закордонної літератури, аналіз проектного досвіду, обробка статистичних і картографічних матеріалів, таксономічний територіальний аналіз та структурно-планувальне моделювання з використанням ГІС- технологій, соціологічні дослідження, експертне опитування, натурні обстеження, експериментальне проектування, розробка науково-методологічних матеріалів і спеціальних навчальних програм.
    Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає у розробці методологічних основ містобудівної стратегії взаємоузгоджених рішень планувальної організації урбанізованих районів, міських агломерацій і міст в умовах прирічкових природно-технічних екосистем (ПТЕС), які вперше сформульовані у принципових положеннях розвитку містобудівних об’єктів різних ієрархічних рівнів. В зв’язку з цим на захист виносяться:
    - методологічний підхід до планувального регулювання містобудівного розвитку, який розглядає структурні елементи урбанізованих прирічкових районів у збалансованому співвідношенні до природно-ландшафтних елементів річкових басейнів;
    - визначення планувальних параметрів містобудівних об’єктів прирічкових територій;
    - типологічні характеристики прирічкових міських агломерацій на основі структурно-планувальних особливостей;
    - принципи планувального регулювання розвитку містобудівних об’єктів на різних ієрархічних територіальних рівнях;
    - методологічні пропозиції та рекомендації по організації еколого-містобудівного освоєння прирічкових територій.
    Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дослідження визначається його впровадженням в науково-проектні роботи по територіальному плануванню, в розробку нормативно-правових актів регіонального та місцевого містобудівного рівня, в розробку містобудівних програм та концепцій розвитку містобудівних об’єктів різного територіального рівня. Важливе практичне значення положення дисертації мають у навчальному процесі підготовки кадрів у вищих навчальних закладах архітектурно-містобудівного профіля.
    Результати дисертаційного дослідження впроваджено: при розробці Державної концепції сталого розвитку населених міст (Комплексне техніко-економічне та містобудівне обґрунтування сталого розвитку мережі поселень України”, договір 1.1.29. від 16.05.98 р. інститут Урбаністики в м. Києві); при розробці НДР (держ. рег. 01860124752, 1990-91 рр., держ. рег. 01920003466 1991-92 рр. у Полтавському національному технічному університеті); при розробці НДР (держ. рег. 00195002050, 1992 р., держ. рег. 0193U037706 1993-95 рр.) інститут Урбаністики в м. Києві, Полтавське відділення київського інституту Урбаністики; при розробці містобудівної документації і нормативно-правових актів для Полтавської області, міст Дніпропетровська, Кременчука, Полтави (ПО НСАУ м. Полтава, 1997-99 р., відзначена Державною премією України в галузі архітектури за 2000 рік, Указ Президента України №780/2000 від 12.06.2000р.), Нікополя та ін..
    Особистий внесок здобувача. Основний зміст роботи опублікований в 25 друкованих працях, 4 з них виконані із співавторами. В публікації № 2, що наведена в авторефераті, автором написані вступ, розділи I, III, загальні висновки, складено термінологічний словник; в публікації № 3 сформульована постановка проблеми; в публікації № 7 розроблена методика соціологічного дослідження з адаптацією до містобудівного проектування, а в публікації № 8 рекомендовані розроблені моделі збалансованого містобудівного освоєння на основі еколого-містобудівного каркасу.
    Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були представлені на 2 всесвітніх конференціях, на 6 міжнародних та на 11 всесоюзних, всеукраїнських зональних семінарах і конференціях. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес на архітектурному факультеті Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка, а саме: в лекційних курсах Основи районного планування”, Основи екології”, Теорія архітектурної екології”, Методи реалізації містобудівних програм”, Архітектурно-містобудівельне законодавство”, Ландшафт у містобудівному проектуванні”; в курсовому та дипломному архітектурному проектуванні (студентські дипломні проекти, магістерські роботи по спеціальності Містобудування”, які виконувались під керівництвом автора на міжнародних, всесоюзних та всеукраїнських конкурсах-оглядах отримали 10 дипломів І-го ступеня, 1 диплом ІІ-го ступеня).
    Публікації. Результати дисертації опубліковані у 25 надрукованих працях (з загальної їх кількості по темі дисертації 43), у тому числі монографія Місто і ріка” (14,0 обл. вид. арк.).

    Структура роботи. Дисертація містить вступ, основну частину (чотири розділи), висновки, які викладені на 278 сторінках основного тексту, список використаних джерел з 320 найменувань викладений на 17 сторінках, ілюстрації на 70 сторінках що загалом становить 354 сторінки та додатки. Структура розділів відповідає меті та завданням дисертаційного дослідження (рис 1.1).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Представлені результати дослідження відображають ті масштабні зміни, які відбулись при взаємодії міських форм розселення і геосистем наприкінці 20-го сторіччя при формування біотехносфери сучасності, і яким чином це вплинуло на теорію і практику містобудування, на розвиток еколого-містобудівних знань.
    Дисертаційним дослідженням визначений новий методологічний підхід планувальної організації прирічкових територій, який представлено системою поглядів, що обґрунтовують необхідність еколого-містобудівного розвитку при збереженні ландшафтного різноманіття річкових басейнів в умовах сучасних природно-технічних систем (ПТС). Реалізація такого підходу сформульована у вигляді методологічних основ еколого-містобудівного освоєння прирічкових урбанізованих територій, які визначають формування містобудівних структур в збалансованому поєднанні на різних територіальних рівнях (макро, мезо, мікро) з екологічною мережею на основі річкових басейнів, створюючи таким чином збалансовані природно-технічні екосистеми (ПТЕС).
    Протягом існування сучасної цивілізації поняття культури освоєння простору було притаманне їй на різних етапах розвитку і мало специфічні ознаки. Перший етап носив характер синкретичних ознак. Другий етап набув рис диференціальних ознак, природне середовище і антропогенні об’єкти протиставлялись одне одному, що відобразилось на теорії і практиці містобудування, на характері освоєння простору. На сучасному, третьому етапі, освоєння простору набуває інтегративних ознак. Процеси глобалізації дістали нового масштабного і якісного рівня в інформаційно-технологічних умовах сучасного суспільства, що позначилось на урбанізованому середовищі. Містобудівні процеси, охоплюючи значні простори, нівелюють природно-ландшафтне різноманіття оточуючого середовища, стають причинами конфліктних екологічних ситуацій, які притаманні загалом урбанізованим територіям, але в першу чергу, це має відношення до прирічкових територій.
    Одначе, як це доведено у дослідженні, урбанізація має об’єктивний сенс розвитку сучасного Суспільства, тому не самі містобудівні процеси повинні викликати заперечення, а те яким чином вони відбуваються.
    Дисертаційне дослідження завершується такими основними науковими висновками та результатами.
    1. Річкова мережа активно впливала й впливає на містобудівні процеси різних ієрархічних рівнів на території України, формуючи таким чином урбанізовані прирічкові території. Тривалий час домінуючий у природокористуванні підхід економіка за рахунок природного оточення” призвів до негативних наслідків, тому прирічковим територіям на трьох встановлених, взаємопов’язаних ієрархічних рівнях (макро - держава, мезо - регіон, мікро місто) потрібні реабілітаційні заходи, в тому числі і містобудівні.
    2. Результатом містобудівних процесів на прирічкових територіях є зональна форма містобудівного освоєння річкового басейну з певним характером прояву історичних тенденцій (від точкових форм освоєння до зональних), яка сформувалась під впливом природно-ландшафтних, соціально-економічних, екологічних чинників. Зональна форма як результат просторової культури суспільства (сукупність антропогенних елементів - паттернів та способів, норм, прийомів організації простору прирічкових територій) має різний ступінь освоєння території від відкритого простору до інтенсивно освоєних урбанізованих районів, потребує фіксації її у вигляді історико-культурних опірних планів регіонального рівня. Історично водотоки відігравали провідну роль у просторовій організації суспільства, склались відповідні планувальні прийоми (розміщення міст у закрутах річок, забудова на підвищених територіях борових терас, не забудовування заплавних територій та ін.).
    3. Запропоновані методи аналізу прирічкових урбанізованих територій виявили типологічні особливості містобудівних об’єктів (поліцентричність і моноцентричність), встановлені містобудівні елементи ядерно-вузлової структури - урбанізовані зони, урбанізовані вузли, міські агломерації та міста-центри. Для них визначені розміри R-впливу на планувальну організацію прирічкових територій. Для урбанізованої зони R-впливу становить 10001200 км, для урбанізованого вузла 100 150 км, для міської агломерації та міст-центрів 1050 км.
    4. Рекомендовано при територіальному плануванні на макрорівні мінімальною одиницею екосистеми прирічкових територій вважати всю площу річкового басейну. Встановлені три структурно-ієрархічні рівні планувальної організації території, на яких природно-ландшафтні фактори та умови мають впливове значення: на макротериторіальному рівні зонування має басейно-ареальний вигляд (параметри від 1000 до 30000 тис. га); на мезотериторіальному рівні зонування має поясний характер, (параметри зони прямого впливу річки, водоймища) - від 0,1 до 1,0 км; - зони безпосереднього впливу - до 10 км; - зони непрямого впливу - до 50 км); на мікротериторіальному рівні зонування є лінійно-точковим, (параметри зон заплави, охоронних зон, зон інженерно-гідрологічного впливу та зон локальних територіальних властивостей - від 0,05 до 10 км.).
    5. На основі класифікаційних ознак встановлено характерні для східної частини Європи (територія України) різновиди прирічкового ландшафту, які поділяються на водотоки та вододіли. В залежності від морфології рельєфу та річкової мережі водотоки мають два основних типа: деревовидний (інсеквентний) і паралельний; в свою чергу вододіли теж мають два основних типа: відцентровий і лінійний (кулісоподібний). Враховуючи визначені типи містобудівних елементів ядерно-вузлової структури та розміри їх R-впливу встановлені три структурно-ієрархічні рівні планувальної організації прирічкової території, на яких природно-ландшафтні фактори та умови мають впливове значення. На макротериторіальному рівні зонування має басейно-ареальний вигляд (рекомендовано при територіальному плануванні на макрорівні мінімальною одиницею екосистеми прирічкових територій слід вважати всю площу річкового басейну, в межах України таких одиниць дев’ять) - цьому рівню відповідають урбанізовані зони; на мезотериторіальному рівні зонування має поясний, смуговий характер - цьому рівню відповідають урбанізовані вузли, міські агломерації; на мікротериторіальному рівні зонування є лінійно-стрічковим та точковим - йому відповідають міста і інші населенні міста.
    6. Встановлені методологічні принципи (принцип збалансованості, принцип об’єктної ієрархічності, принцип динамічності, принцип достатності) та розроблені методичні пропозиції по планувальному регулюванню прирічкових містобудівних об’єктів. Метод багатомірної оцінки міських агломерацій та розробка варіантного моделювання перспектив розвитку на його основі дає можливість реалізувати балансування містобудівного освоєння прирічкових територій в залежності від природно-ландшафтних умов.
    7. У роботі визначені планувальні обмеження (природні і містобудівні) та вимоги до них в залежності від природно-ландшафтних і містобудівних умов прирічкових територій. Нормативне використання території покладено у основу планувальних обмежень. Воно складається з трьох видів нормативів: обов’язкових нормативів, що виходять з цільових установок соціального розвитку суспільств; з регіонально-імперативних нормативів, порушення яких об’єктивно неможливе з причини особливих властивостей тих або інших видів діяльності на даній території або елементів даного середовища; та з територіальних нормативів регіону. В інтегрованому вигляді вони встановлюють наступні показники: % відкритого простору; % лісистості; середня щільність населення по території басейну чол. на кв. км; % територій з міським типом забудови. Зазначені показники змінються відносно природно-ландшафтних умов (лісові ландшафти - Л; лісостепові ландшафти - ЛС; степові ландшафти - С; гірські ландшафти Карпат - КТ; гірські ландшафти Криму - КР). Реалізація планувальних обмежень здійснюється в нормативно-правових актах регіонального та місцевого значення (регіональний та міський зонінг-план).
    8. Складовою методологічних основ еколого-містобудівного освоєння прирічкових територій є розроблені організаційні заходи трьох рівнів впровадження еколого-містобудівного проектування. Серед цих заходів важливим є створення наскрізного навчально-виховного процесу з відповідним методичним забезпеченням.
    9. Результати дослідження є вкладом автора у розвиток теоретичних знань еколого-містобудівного спрямування. Вони мають і практичне значення для провідних проектних інститутів містобудівного профілю, для державних органів містобудування та архітектури та для вищих навчальних закладів, які заняті підготовкою архітектурних кадрів, так як вони були апробовані в науково-дослідних, проектних роботах по територіальному проектуванню, в розробці нормативно-правових актів регіонального та місцевого рівня і в навчальному процесі.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авакян А. Б., Шарапов В. А. Водохранилища гидроэлектростанций СССР.- 2-е изд.- М.: Энергия, 1977.- 399 с.
    2. Авдотьин Л. Н., Лежава И. Г., Смоляр И. М. Градостроительное проектирование. М.: Стройиздат, 1989. 432 с.
    3. Алаев Э. Б. Социально экономическая география: Понятийно терминологический словарь.- М.: Мысль, 1983.- 350 с.
    4. Алексеев А., Богданов А., Ванюшин Г. Космические исследования для градостроительства. - Л.: Стройиздат, 1981. - 176 с.
    5. Аристотель: В 4 т. /АН СССР. Ин.-т философии. - М., 1981. Т. 3: Естественнонаучные сочинения Аристотеля. 613 с.
    6. Арманд А. Д. Саморегуляция и саморегулирование географических систем. М.: Наука, 1988. 261 с.
    7. Аркас М. М. Історія України Русі.- 2-ге факс. видання.- К.: Вища школа, 1991. - 456 с.
    8. Археология Украинской ССР: В 3-х т./ АН УССР / Под ред. Березанской С. С.- К., 1985. - Т.1: Первобытная археология. - 406 с.
    9. Архитектурно-планировочная организация прибрежных территорий (краткие методические рекомендации): Сб. науч. тр. К.: КиевНИИПградостроительства, 1969, - 61 с.
    10. Ахмедова Е. А. Региональный градоэкологический мониторинг как инструмент градостроительного регулирования экокультурных региональных процессов // Архитектура сельских населенных пунктов. Самара: САСИ. С. 3 - 10
    11. Бархин М.Г. Архитектура и город. - М.: Наука, 1979, - 223 с.
    12. Белицер В. Н. Очерки по этнографии народов Коми / Ин-т этнографии. - М.: 1958. - т.45., с. 103 - 125.
    13. Берг Л. С. Избранные труды: В 2 т. /АН СССР, 1956.- Т. 1.: История науки.- 405 с.
    14. Бергсон А. Собрание сочинений в 4 х томах / Московский клуб”.- М., 1992.- Т. 1.- 328 с.
    15. Березанская С. С. Усово озеро. Поселение срубной культуры на Северском Донце / АН УССР; ин-т археологии.- Киев: Наукова думка, 1990. - 152 с.
    16. Берталанфи Л. История и статус общей теории систем // Системные исследования, ежегодник. М.: Мысль, 1973. С. 20 37.
    17. Більске городище в контексті вивчення пам’яток раннього залізного віку Європи: Зб. наук. праць / Відп. редактор Супруненко О. Б. - Полтава: ЦОДПА, Археологія, 1996.- 408 с.
    18. Богорад Д. Н. Конструктивная география района. Основы районной планировки. - М.: Мысль, 1965. - 407 с.
    19. Божко Ю. Г. Система эстетических свойств архитектуры (общая концепция, классификация, моделирование, проектирование): Автореф. дис д ра арх.: 18.00.01. К.: 1996. 62 с.
    20. Бондарь Ю. А. Благоустройство нарушенных территорий.- К.: Будивельнык, 1984.- 72 с.
    21. Боплан Л. Описание Украины: Пер. с фр.- С. Петербург: Изд. в типографии Карла Крайе, 1832. - 326 с.
    22. Боровков В. С. Русловые процессы и динамика речных потоков на урбанизированных территориях.- Л.: Гидрометиоиздат, 1989.- 286 с.
    23. Бочаров Ю. П., Кудрявцев О. К. Планировочная структура современного города. - М. : Стройиздат, 1972. - 160 с.
    24. Бочаров Ю. П., Фильваров Г. И. Производство и пространственная организация городов. - М.: Стройиздат, 1987. - 256 с.
    25. Бунин А. Я, Саваренская Т. Ф. История градостроительного искусства. - М.: 1972. - т. 2.- 406 с.
    26. Быстряков И. К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил: (теорет. и методолог. аспекты) / Под ред. С. И. Дорогунцева. К.: ООО Междунар. Фин. Агенство”, 1997. 225 с.
    27. Вадимов В. М. Город и река (планировочные аспекты) / Министерство просвещения и науки Украины, Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Полтавский государственный технический университет. Киев-Полтава: Археология, 2000. 214 с.
    28. Вадімов В. М Законодавчі та теоретичні аспекти регіонального планування територій // Вісник Академії. Дніпропетровськ: ПДАБА.- 1999. Вип. 9. - С. 17 - 23.
    29. Вадимов В. М. Исторический аспект в планировочном формировании и развитии речных цивилизаций // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Одесса: Город мастеров. 1999. - С. 12 - 16.
    30. Вадимов В. М. К вопросу градостроительного использования пойменных территорий в условиях зарегулированной реки / /Науково-технічний збірник Містобудування та територіальне планування”. К.: КНТУБА. - 2000. Вип. 7. - С.10 - 18.
    31. Вадімов В. М Методологічні особливості розробки регіонального зонінгу з урахуванням еколого-містобудівельного аспекту (на прикладі Полтавської області) // Науковий вісник будівництва. Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ. 2000. - Вип. 11. - С.13 - 21.
    32. Вадимов В. М. Некоторые особенности районирования прибрежных территорий как объектов градостроительного проектирования. // Коммунальное хозяйство городов. К.: Техніка.- 1998.- Вип. 15. - С. 8 - 12.
    33. Вадимов В. М. Новые города Приднепровья результаты и перспективы развития. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування.- К.: КДТУБА. 1998. Вип.3.- С. 99 - 103.
    34. Вадимов В. М. Мелководья водохранилищ как территориальные ресурсы агломераций // Строительство и архитектура.- 1983.- №3.- С. 6 - 7.
    35. Вадимов В. М. О реализации генеральных планов Полтавы и Кременчуга. // Респ. межвед. науч.-тех. сб. Градостроительство”. К.: Будівельник.- 1985. - Вып. 37. - С. 52 - 55.
    36. Вадимов В. М. Особенности реализации генерального плана города Никополя. // Строительство и архитектура. - 1979.- №12.- С. 1 - 4.
    37. Вадимов В. М., Бабич Г. П. Планировочное регулирование развития городов на основе комплексной оценке состояния городской среды //Совершенствование проектных решений с учетом проблем экологии. К.: УМК ВО. 1992. - С. 4 - 11.
    38. Вадімов В. М. Полтава: чи є майбутнє у архітектурної школи? // Архітектура України. -1992. - №3.- С. 51.
    39. Вадимов В. М Порядок из хаоса: новый диалог с урбанизированной средой (к вопросу о методологии). // Традиції та новації у вищий архітектурно-художній освіті. Харків: ХХПІ 1998. Вип. 6. - С. 16 - 20.
    40. Вадимов В. М., Саркисов С. К. Преобразование сельского расселения на основе экологического подхода (на примере УССР) // Сер. экологические вопросы архитектуры и градостроительства. М.: ВНИИТАГ, 1990.- Вып. №4.- 60 с.
    41. Вадимов В. М. Применение пространственных информационных систем в территориальной планировке (на примере речных бассейнов Украины) // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Одесса: ОГАСА, Друк” - 2001. Вып.2.- С. 100 103.
    42. Вадімов В. М. Природні і культурні ресурси у вирішенні проблем відродження Дніпровського басейну. / /Комунальне господарство міст. К.: Техніка.- 1999.- Вип. 19. - С. 132 - 137.
    43. Вадімов В. М Проблеми урбанізації Дніпровського річного басейну. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНТУБА. - 2000. Вип. 8.- С. 300 - 308.
    44. Вадимов В. М. Региональное районирование как инструмент учета эколого-градостроительной специфики приречных территорий // Сборник научных работ Региональные проблемы архитектуры и градостроительства”. Одесса: ОГАСА. - 2000.- Вып. 2 - С.39 - 44.
    45. Вадімов В. М. Річкові басейни України та їх територіально-структурні рівні // Вісник Львівської політехники”.- Львів: Львівська політехніка.- 2000.- № 410.- С.235 - 241.
    46. Вадимов В. М. Совершенствование развития городов и городских агломераций на основе эколого-градостроительного каркаса. // Сб. научных работ Госкомитета СССР по народному образованию. М.: МАРХИ. 1990.- С. 70 - 73.
    47. Вадимов В. М., Конюк А. Е. Социологические исследования при проектировании сельских поселений. // Межвузовский сб. научных трудов Архитектура сельских населенных пунктов” Госкомитета РСФСР по делам науки и высшей школы. Самара: САСИ. 1991. - С. 19 - 27.
    48. Вадимов В. М. Урбанизация и речные геосистемы // Традиції та новації у вищий архітектурно-художній освіті. Харків: ХХПІ 1999. Вип. 4 - 5.- С. 180 - 185.
    49. Вадимов В. М. Функциональный структурализм - метод проектирования градостроительных объектов // Тез. докладов 45 научной конф.- Полтава: Полт. ИСИ.- 1993.- С. 118- 119.
    50. Вадимов В. М. Эколого-градостроительное моделирование на нелинейной основе. // Тез. докладов 42 научной конф.- Полтава: Полт. ИСИ.- 1990.- С. 84 - 85.
    51. Вадимов В. М. Эколого-планировочная этика градостроительства XXI века // Тезисы докладов II международной научно-технической конференции Материалы для строительства ICBM” 93.- Днепропетровск.- 1993.- С.160 161.
    52. Вадимов В. М. Этно-ландшафтные особенности в истории формирования приречного расселения бассейна реки Днепр // Науково-технічний збірник Містобудування та територіальне планування”. К.: КНТУБА.- 2001. Вип. 9.- С.33 - 43.
    53. Вадимов В. М., Саркисов С. К. Формирование окружающей среды сельского расселения - К.: Минвуз УССР, УМК ВО, 1990. - 100 с.
    54. Велев П. Города будущего: Пер. с болг. С. Д. Ланской / Под. ред. А. Э. Гутнова. - М.: Стройиздат, 1985. - 160 с.
    55. Вендров С. Л.Изменения максимального стока равнинных рек в связи с преобразованием природы.- М.: Речиздат, 1953.- 72 с.
    56. Вендров С. Л. Проблемы преобразования речных систем СССР.- 2-е издание перераб., дополн.- Л.: Гидрометеоиздат, 1979.- 207 с.
    57. Вендров С. П., Дьяконов К. Н. Водохранилища и окружающая природная среда. - М.: Энергия, 1976.- 258 с.
    58. Вергунов А. П. Архитектурно-ландшафтная организация крупного города.- Л.: Стройиздат, Ленингр. Отделение, 1982.- 134 с.
    59. Вергунов А. П. Город и природное окружение (Архитектурно планировочная организация взаимосвязей): Автореф. дис д - ра арх ры: 18.00.04 / МАРХИ М., 1985.- 47с.
    60. Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление. - М.: Наука, 1991. - 271 с.
    61. Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и её окружение.- М.: Наука, 1965. - 374 с.
    62. Владимиров В. В. Расселение и окружающая среда. - М.: Стройиздат, 1982.- 228 с.
    63. Владимиров В. В. Экологические основы методологии расселения и районной планировки: Автореф. дис д-ра. арх.: 18.00.04 / МАРХИ - М., 1985. - 72 с.
    64. Владимиров В. В., Фомин И. А. Основы районной планировки: Учебник. - М.: Высш. школа, 1995. - 224 с.
    65. Владимиров В. В. Расселение и экология.- М.: Стройиздат, 1996.- 392 с.
    66. Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. К.: Генеза, 2000. 456 с.
    67. Водний кодекс України: прийнятий 06.06.1995 № 213/95 ВР // Відомості Верховної Ради України.- 1995.- № 24.- С. 189.
    68. Водоохранные комплексы речных бассейнов: Сб. науч. тр. / ВНИИ по охране вод / Ред. кол. Львов В. А. (отв. ред.) и др.- Харьков: Минводхоз СССР, 1985.- 143 с.
    69. Воробьёв В. В. Градостроительная организация прибрежных зон в системе зарегулированой реки (на примере Днепра): Автореферат дис. канд. архитектуры: 17.00.04.- М., 1985.- 22 с.
    70. Восстановление и охрана малых рек. Теория и практика: Пер. с англ. А. Э. Габриэляна, Ю. А. Смирнова / Под ред. К. К. Эдельштейна, М. И.Сахаровой.- М.: ВО Агропромиздат, 1989.- 318 с.
    71. Временные методические указания по проведению расчетов фоновых концентраций в воде водотоков Л.: Гидрометеоиздат, 1983.
    72. Временные методы по прогнозированию химического состава поверхностных вод с учетом перераспределения стока.- Л.: Гидрометеоиздат, 1988.
    73. Гайдукович М. М. Архитектурно планировочные принципы и методы оптимизации использования и преобразования пойменных территорий при проектировании парков: Автореф. дис канд. архитектуры: 18.00.04 - Ленинград, 1983.- 26 с.
    74. Генералова С. В. Основы градостроительной экологии: Учебное пособие. Куйбышев: Куйбышевск. гос. ун т, 1989. 75 с.
    75. Генералова С. В. Планировочные и градоэкологические принципы формирования ландшафтов крупных городов на больших реках (на примере Волжских городов): Автореф. дис канд. арх ры: 18.00.04 / ЛИСИ.- Л., 1982.- 28 с.
    76. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Ред. кол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін.- К.: УРЕ, 1990.
    77. Герасимов И. П. Экологические проблемы в прошлой, настоящей и будущей географии мира. М.: Наука, 1985. 235 с.
    78. Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ / Денисова А. И., Тимченко В. М. И др. / Отв. ред. Шевченко М. А. / АН УССР. Ин-т гидробиологии. К.: Наукова думка, 1989. 216 с.
    79. Гидион З. Пространство, время, архитектура: Пер. с нем. М.: Стройиздат, 1984. 456 с.
    80. Гинко С.С. Катастрофы на берегах рек: Реч. наводнения и борьба с ними. - Л.: Гидрометеоиздат, 1977. - 128 с.
    81. Глазычев В. Л. Зарождение зодчества.- М.: Стройиздат, 1984.- 126 с.
    82. ГОСТ 17.1.1.01-77. Охрана природы. Гидросфера. Использование и охрана вод. Основные термины и определения; Введ. 01.07.79.
    83. ГОСТ 17.0.0.01-76. (ССТ СЭВ 1364-78). Система стандартов в области охраны природы и улучшения использования водных ресурсов. Основные положения; Введ. 01.01.77.
    84. ГОСТ 17.1.1.02-77. Охрана природы. Гидросфера. Классификация водных объектов; Введ. с 01.07.78 до 01.07.83
    85. ГОСТ 17.1.1.03-86. (СТСЭВ 5182. 85). Охрана природы. Гидросфера. Классификация водопользования; Введ. 01.07.86.
    86. ГОСТ 17.1.3. 13-86. (ОТ СЭВ 4468-84). Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения; Введ. 01.07.86.
    87. ГОСТ 17.1.3.07-82. Охрана природы. Гидросфера. Правила контроля качества воды водоемов и водотоков; Введ. с 01.01.83 до 01.01.91.
    88. ГОСТ 17.1.3.11-84. (СТ СЭВ 4036-83). Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных и подземных вод от загрязнения минеральными удобрениями; Введ. 01.01.86.
    89. ГОСТ 17.1.5.02-80. Охрана природы. Гидросфера. Гигиенические требования к зонам рекреации водных объектов; Введ. 01.07.82.
    90. ГОСТ 19179-73. Гидрология суши. Термины и определения; Введ. 01.01.76.
    91. Градостроительное освоение пойменных территорий // Гражданское строительство и архитектура. Сер. Арх ра. РП. Град во. Обзорная информация.- М.: ВНИИТАГ, Госкомархитектуры.- 1991.- Вып. 7.- 62 с.
    92. Гродзинский М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник.- К.: Либідь, 1993.- 224 с.
    93. Григорян А. Г. Ландшафт современного города. М.: Стройиздат, 1986. 136 с.
    94. Груза И. Теория города.- М.: Изд-во лит. По стр-ву, 1972.- 246 с.
    95. Гумилев Л. Н. Ритмы Евразии: эпохи и цивилизации / Пред. С. Б. Лаврова.- М.: Экопрос, 1993.- 576 с.
    96. Гумилев Л. Н. География этноса в исторический период.- Л.: Наука, 1990.- 278 с.
    97. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли.- Л.: Гидрометеоиздат, 1990.- 528 с.
    98. Гутнов А.Э. Эволюция градостроительства.- М.: Стройиздат, 1984.- 256 с.
    99. Гутнов А. Э., Лежава И. Г. Будущее города. М.: Стройиздат, 1977. 126 с.
    100. Дажо Р. Основы экологии.- М.: Прогресс, 1975.- 532 с.
    101. Де Меркс Майк Н. Географические Информационные Системы. Основы / Государственный университет Ньо-Мехико: Пер. с англ.- М.: Дата +, 1999.- 490 с.
    102. Демин Н. М. Управление развитием региональных градостроителных систем (на опыте Украинской ССР): Автореф. дис д-ра. арх.: 18.00.04 / МАРХИ - М., 1987.- 54 с.
    103. Демин Н. М. Управление развитием градостроительных систем.- Киев: Будівельник, 1991.- 185 с.
    104. Державні будівельні норми України. Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92. Видання офіційне.- К.: Мінінвестбуд Украни, 1992.- 68 с.
    105. Джонс Дж. К. Методы проектирования.- М.: Мир, 1986.- 326 с.
    106. Дмитриевский Ю. Д. Экономическая экология в системе экономической географии // Проблемы территориальной организации экономики.- Л.: 1979.- С. 58 - 71.
    107. Довідник. Регулювання, використання і забудова територій населених пунктів (зонінг) / Гусаков В., Валетта У., Нудельман В., Вашкулат О.- К., 1996.- 85с.
    108. Довженок В. И. Земледелие у восточных славян в I тыс. до н. Э. // МИЗ.- 1952.- сб. 1.- С. 33 - 45.
    109. Долішний М. І. Нові підходи до територіального управління. // Урядовий кур’єр.- 2002.- №38.
    110. Ежов В. И. Архитектура общественных зданий массового строительства.- М.: Стройиздат, 1983.- 216 с.
    111. Закон України Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства”: прийнятий 17.01.2002 р. № 2988 III // Урядовий кур’єр.- 2002.
    112. Закон України Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 2015 роки”: прийнятий 21.09.2000 р № 1989 ІІІ / Голос України.- № 209.- С. 4 7.
    113. Закон України Про планування її забудову територій”: прийнятий 20.04.2000 № 1699-ІІІ // Відомості Верховної Ради.- 2000.- № 31. С. 250.
    114. Закон України Про архітектурну діяльність”: прийнятий 20.05.1999 № 687-XIV // Відомості Верховної Ради.- 1999.- №31.- С. 246.
    115. Зарецкий В. И. Градостроительство и охрана окружающей среды.- Киев: Будівельник, 1975.- 89 с.
    116. Зарубаев Н. В. Комплексное использование и охрана водных ресурсов.- Л.: Стройиздат, Ленингр. отделение, 1976. - 223 с.
    117. Инженерная подготовка прибрежно склоновых и овражных территорий при их градостроительном освоении // Гражданское строительство и архитектура. Сер. Архитектура. Районная планировка. Градостроительство. Обзорная информация / Под ред Г. И. Домрачева, С. Д. Казнова, О. С. Юрченко.- М.: ВНИИТАГ.- 1988.- Вып. 10.- 48 с.
    118. Інструкція щодо розробки заходів для поліпшення екологічного стану річок України / Державний комітет України по водному господарству, інститут УкрВодпроект”.- К., 1994.- 38 с.
    119. Иода И. А. Основы градостроительства: Теория и методология.- Минск: Вышэейш. шк., 1983.- 200 с.
    120. Каск А. Г. Проблема охраны водоемов от загрязнения
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины