Архітектурно–просторова організація стольних городів Галицької землі ХІ – ХІІІ століть : Архитектурно-пространственная организация стольных городов Галицкой земли XII - XIII веков

Краткое описание

Національний університет "Львівська політехніка"

На правах рукопису

УДК 711.424.6

Петрик Василь Михайлович

Архітектурнопросторова організація
стольних городів Галицької землі ХІ ХІІІ століть

18.00.01 теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Науковий керівник
кандидат архітектури, доцент
Бевз Микола Валентинович

Львів 2003

ЗМІСТ

Вступ ...

5

Розділ 1. Стан дослідженості архітектурно-просторової організації стольних городів Галицької землі ХI-ХIII століть ....

12

1.1. Аналіз досліджень стольних городів Галицької землі ...

12

1.2. Інформативність джерельної бази дослідження ...

31

1.3. Визначення основних напрямків дослідження ....

35

Висновки до першого розділу ....

39

Розділ 2. Методологічні засади дослідження архітектурно-просторової організації стольних городів Галицької землі ......

41

2.1.Вибір методів дослідження ..

41

2.2.Методика аналізу джерел та матеріалів досліджень ..

44

2.3.Методика аналізу функціонально-просторової організації города

50

2.4.Методика аналізу архітектурно-просторової структури города

54

Висновки до другого розділу.

58

Розділ 3. Принципи функціонально-просторової організації стольних городів.....

61

3.1. Город в структурі столичного міста княжої доби.....

61

3.2. Моделювання функціонально-просторової організації стольних городів .

68

3.2.1. Типологія архітектурного середовища стольних городів Київської Русі....

68

3.2.2. Історико-архітектурне моделювання простору города

75

3.2.3. Чинники формування та розвитку планувальної структу-ри города ...

78

3.3. Функціонально-просторова організація стольного города ...

83

Висновки до третього розділу

88

Розділ 4. характерні риси архітектурно-планувальної структури стольних городів Галицької землі ХІ-ХІІІ століть ...

89

4.1. Архітектурно-планувальні характеристики археологічних та архітектурних об’єктів на територіях стольних городів Галицької землі ......

89

4.2. Метрологічний та планувально-композиційний аналіз архітектурних комплексів на території стольних городів ...

107

4.3. Відтворення архітектурно-планувальної структури стольних городів Галицької землі ...

117

Висновки до четвертого розділу ..

122

Розділ 5. особливості та розвиток архітектурно-просторової організації стольних городів Галицької землі ХІ-ХІІІ ст...

137

5.1. Особливості архітектурно-просторової організації стольних городів Галицької землі ХІ-ХІІІ століть...

137

5.2. Етапи формування та розвитку архітектурно-просторової організації стольних городів Галицької землі ....

156

5.3. Території стольних городів Галицької землі як історичне населене місце: збереження та реставраційні заходи ....

168

Висновки до п’ятого розділу ....

176

висновки ...

179

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ...

183

ДОДАТКИ ..

211

Додаток А. ......

212

Додаток Б. ......

226

Додаток В. ......

233

Додаток Д. ......

247

Додаток Е. ......

253

Додаток Ж. .....

259

ВСТУП
На території Галицької землі ХІ-ХІІІ ст. відомо з історичних джерел кілька міст: Перемишль, Теребовля, Звенигород, Галич, Львів, що виконували роль княжих столиць адміністративних центрів князівств [96; 122] (Рис.А.1.1). З-посеред інших міст Київської Русі стольні* міста мали найповніший набiр міських функцiй: оборонних, адмiнiстративно-полiтичних, економiчних, релігійних та культурних. Це знайшло відповідний прояв в архітектурних атрибутах мiського устрою, зокрема в широкому спектрі будівель і споруд: оборонних укріплень, княжих та єпископських дворів, палацових будівель, храмів і монастирів, житлових будівель, торговиць, ремісничих майстерень [101]. Тому столиці князівств є основним об’єктом історико-архітектурних досліджень архітектури та містобудування княжої доби. Найважливішою частиною княжих столиць були окремі укріплені містобудівні райони "городи", де розташовувались княжі резиденції та більшість досліджених архітектурних об’єктів і комплексів, що вважаються найяскравішими зразками архітектури того часу.
Окремі аспекти архітектурно-планувальної та функціональної структури стольних міст Галицької землі ХІ ХІІІ ст. досліджували Й.Пеленський [162; 278], Л.Чачковський [226; 227], Я.Пастернак [160; 161], А.Рудницький [197], Т.Трегубова [216; 217], О.Олійник [153], М.Бевз [24; 25], В.Чорновус [230], І.Могитич [130; 142], Р.Могитич [135; 138; 139], Ю. Лукомський [109]. Проблеми формування планувальної структури, архітектурно-композиційних вирішень, архітектури стольних городів Київської Русі та Центральної Європи висвітлені в працях багатьох дослідників, зокрема А.Буніна [34], Н.Вороніна [42; 43], Г.Мокєєва [144; 145; 146], І.Красовського [91; 92], Ю.Асєєва, В.Харламова [8], Н.Холостенка [223], Г.Логвина [107], В.Коваленка [85], З.П’яновського [278], Й.Ванчури [291]. Однак архітектурно-просторова організація стольних городів Галицької землі ще не була предметом окремого спеціального дослідження.
Актуальність теми дослідження випливає з:
- потреби систематизувати інформацію про архітектуру та планування стольних городів Галицької землі ХІ ХІІІ ст., що здебільшого розпорошена в періодичних виданнях історико-археологічного характеру; виробити нові теоретичні та методичні підходи до вивчення архiтектурно-планувальної структури середньовічних міст Галицької землі;
- потреби структуризації та визначення характеристик складових частин міст Київської Русі, необхідної для розробки програм наукових досліджень архітектурної та урбаністичної спадщини історичних міст України, зокрема її західного регіону, а також як основи для вивчення процесів формування архітектурно-просторової структури середньовічних галицьких міст у загальноукраїнському та європейському контекстах;
- потреби вдосконалення методики регенерації історичного середовища міст Західної України: практична реалiзацiя пам'яткоохоронних заходiв на території міських осередків, які виникли в ХІХІІІ ст., вимагає міцної теоретичної бази для визначення прiоритетних напрямiв дiяльностi у сфері охорони культурної спадщини.
МЕТА ДОСЛIДЖЕННЯ встановити принципи функціонально-просторової організації та характерні риси архітектурно-планувальної структури стольних городів Галицької землі і виявити закономірності їх розвитку з ХІ до кінця ХІІІст.
Мета дослiдження передбачає виконання таких завдань:
1) проаналізувати стан дослідженості проблеми, історичні джерела, що описують планування й архітектурні споруди стольних городів, матеріали їх iсторико-архітектурних та архiтектурно-археологiчних дослiджень; визначити основні напрямки дослідження;
2) розглянути методику дослідження середньовічних містобудівних комплексів у роботах попередників та розробити власну методику аналізу стольних городів Галицької землі, виходячи з конкретних умов дослідження та стану джерельної бази;
3) провести структурно-функціональний аналіз города княжої доби за історичними джерелами та матеріалами історико-архітектурних і археологічних досліджень; встановити принципи функціонально-просторової організації стольних городів;
4) на основі натурних обстежень та архітектурних досліджень уточнити планувальну структуру стольних городів Галицької землі, з’ясувати характерні риси архітектурно-планувальної структури цих городів;
5) визначити особливості формування та закономірності розвитку архітектурно-просторової організації стольних городів Галицької землі з ХІ до кінця ХІІІ ст.
ОБ'ЄКТОМ ДОСЛIДЖЕННЯ є стольні городи Галицької землі: Перемишль, Звенигород, Теребовля, Галич, Львів.
ПРЕДМЕТОМ ДОСЛIДЖЕННЯ є функціонально-просторова організація та архітектурно-планувальна структура стольних городів Галицької землі.
МЕЖI ДОСЛIДЖЕННЯ. Часові межі дослідження охоплюють перiод ХІ ХІІІ ст. Нижня хронологічна межа визначається з моменту утвердження на Прикарпатських землях династії Ростиславичів, що заснували нові князівства: Перемиське, Звенигородське, Теребовельське і Галицьке, об’єднані у 1141р. в єдине Галицьке князівство Галицьку землю. Верхня хронологічна межа визначається часом різких змін у принципах розпланування та оборонної архітектури міст (початок процесу поширення самоврядних міст) Галицької землі.
Територіальні межі дослідження охоплюють землі, що належали до Галицького князiвства у 2-й половинi ХII - 1-й половинi ХIII ст. в часі його найвищого політично-економічного розквіту [15].
Методика дослідження. У роботі застосовані загальнонаукові методи, притаманні історико-архітектурним дослідженням історичних міст, із використанням структурно-типологічного аналізу та ретроспективного моделювання функціонально-просторової організації стольного города.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації вперше:
· шляхом структурно-функціонального аналізу і ретроспективного моделювання визначено принципи функціонально-просторової організації стольного города княжої доби, проведено практичну апробацію теоретичної моделі в дослідженні міст Галицької землі ХІ ХІІІ ст.;
· з’ясовано принципи розпланування та визначено прийоми композиції архітектурних комплексів у стольних городах Київської Русі на прикладі стольних городів Галицької землі, виявлено характерні риси їх архітектурно-планувальної структури;
· архітектурно-просторову організацію стольних городів Галицької землі розглянуто в динаміці розвитку, що дозволило простежити трансформацію архітектурно-планувальної структури головних міст Галицької землі з ХІ до кінця ХІІІ ст. і провести її періодизацію.
Зв’язок роботи з науковими програмами.
Напрям проведеного дослідження узгоджується з основним напрямом наукової роботи кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету "Львівська політехніка" "Архітектурна спадщина та її збереження. Реставрація та реконструкція будівель: методологія проведення передпроектних досліджень в реставрації, реконструкції, ревалоризації архітектурних комплексів, історія розвитку архітектури та містобудівних комплексів".
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що результати роботи можуть бути використанi:
· для вдосконалення методик історико-урбаністичних, історико-архітектурних та архітектурно-археологічних досліджень в українській архітектурній науці: обґрунтування використання термінів "город", "стольний город";
· для розробки практичних рекомендацій та програм пам’яткоохоронних і реставраційних заходів щодо архiтектурно-мiстобудiвної спадщини історичних міст, при опрацюванні науково-проектної документації з визначення меж історичних ареалів населених місць, реставрації, консервації та музеєфікації архітектурно-археологічних пам’яток;
· при створеннi навчальних та методичних посiбникiв з iсторiї мiстобудування й архiтектури України, дослідження та реставрації пам’яток архітектури та містобудівних комплексів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації виголошено на наукових сесіях Наукового товариства імені Тараса Шевченка (Львів, 1997, 2001), науково-практичній конференцiї "Давнiй Галич в документах та матерiалах" (Львів,1995), міжнародній науковій конференції "Церковне мистецтво Перемиської дієцезії" (Польща, м.Ланьцут, 1995), міжнародному семінарі "Сакрум і місто" (Львів,1998), конференції "Галицько-Волинська держава 800 років" (Львів,1999), міжнародному науковому семінарі "П’ятий фасад міста" (Львів, 2001), міжнародній науковій конференції "Король Данило Романович та його місце в українській історії" (Львів, 2001), 5-ій та 6-ій Дрогобицькій краєзнавчій конференції (Дрогобич, 2000, 2002), щорічних наукових конференціях Інституту архітектури Національного університету "Львівська політехніка" (1995-1997, 2000-2002 рр.).
Методика досліджень апробована під час архітектурно-археологічних досліджень Галицької архітектурно-археологічної експедиції (с.Крилос, м.Галич Івано-Франківської обл., 1995-2002рр.), Дрогобицької археологічної експедиції (м.Дрогобич, 2001), у проектних роботах Науково-дослідної лабораторії з регенерації історико-архітектурних комплексів заповідних територій історичних міст України (НДЛ-104) Національного університету "Львівська політехніка" (20002002 рр.). Результати дослідження стали базою для виконання дипломних проектів з реставрації та регенерації архітектурного середовища Львова, Галича, Белза на кафедрі реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету "Львівська політехніка" (1995, 1999, 2002рр.).
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 5-ти розділів, висновків (147 сторінок основного тексту, таблиці ілюстрацій в тексті на 36 сторінках), списку використаних джерел та літератури (297 позицій), 6 текстових та ілюстративних додатків.
Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації:
Статті:
1. [115] Лукомський Ю., Петрик В. Перемиський замок за княжої доби // Пам'ятки України: iсторiя i культура. Київ, 1995. № 3. С. 120-124. - участь автора полягає в опрацюванні літературних джерел, матеріалів археологічних досліджень, у виконанні ілюстративних матеріалів, аналізі результатів дослідження, в участі у формуванні висновків.
2. [169] Петрик В. До проблеми атрибуцiї "вавiлонiв"// Вiсник Державного унiверситету "Львiвська полiтехнiка". Архiтектура. Львiв, 1998. № 358. С. 8895.
3. [171] Петрик В. Трансформацiя мiстобудiвельної структури Перемишля X початку XIV ст.// Вiсник Державного унiверситету "Львiвська полiтехнiка". Архiтектура. Львів, 1999. № 375. С. 52-56.
4. [119] Лукомський Ю., Петрик В. Мiста Галицького князiвства ХIХIII ст./ Книга мiст Галичини// Вiсник Державного унiверситету "Львiвська полiтехнiка". Архiтектура. Львiв, 1999. №379. С. 43-52. опрацювання літературних джерел, виконання ілюстративних матеріалів, аналіз результатів дослідження, участь у формуванні висновків.
5. [172] Петрик В. Етапи розпланування адміністративно-релігійного центру на Крилоській горі в XI XVIIІ ст.// Вiсник Національного унiверситету "Львiвська полiтехнiка". Архiтектура. Львів, 2000. №. 410. С. 116-120.
6. ПетрикВ. Архітектура та планувальний уклад княжого двору на Перемиському дитинці у X XIV ст.// Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. Київ, 2001. Випуск 8. С.187-199.
7. [28] Бевз М., Бевз В., Лукомський Ю., Петрик В. Успенський собор давнього Галича: проблеми дослідження, збереження та консервації // Пам’ятки України. Київ, 2001. № 4. С. 30-35. участь у формуванні постановки задачі, аналіз історичних джерел та матеріалів архітектурно-археологічних досліджень, участь у виконанні ілюстративних матеріалів, формуванні висновків.
Матеріали доповідей:
8. [170] Петрик В. Церковна архiтектура Перемишля XXVI ст./ Церковне мистецтво Перемиської єпархії. (Матеріали міжнародної наукової конференції, 25-26 березня 1995р., м.Ланьцут, Польща). Ланьцут, 1999. С. 233-242.
9. [27] БевзМ.,ПетрикВ. Містобудівна структура ранньосередньовічного Перемишля// Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2002. Вип. VІ. С. 53-65. - опрацювання літературних джерел, матеріалів археологічних досліджень, виконання ілюстративних матеріалів, аналіз результатів дослідження, участь у формуванні висновків.
10. [59] Диба Ю., Петрик В. Планувальна структура "долокаційного Львова" / Семінарій "Княжі часи". Львів, 2002. С. 40-59. - застосування методики комплексного аналізу архітектурно-просторової організації стольного города при аналізі матеріалів архітектурно-археологічних досліджень Львова, участь у формуванні висновків.

* Термін «стольний» походить від слова «столъ» (ц.-слов.), як називали на Русі княжий трон, резиденцію. [29, с.239].

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Вивчення і аналіз літератури за темою дослідження показує, що стольні городи Галицької землі як окремі містобудівні комплекси досі не були окремим об’єктом архітектурного дослідження. Недостатньо вивченими є планувальна структура цих городів, функціональні зв’язки, особливості архітектурно-планувальної структури архітектурних комплексів на їх території, архітектури оборонних укріплень та ін. Це зумовлено також тим, що немає єдиного погляду на структуру українського середньовічного міста, зокрема не проведено виокремлення містобудівних та архітектурних ознак "города" в просторовій структурі стольного міста княжої доби.
2. Дослідження архітектурно-просторової організації города як окремого району середньовічного міста вимагають використання специфічних методів, що зумовлене обмеженим характером основних джерел. Тому в дисертації, окрім усталеного набору методів дослідження історичних міст, вибрано методику ретроспективного моделювання функціонально-просторової організації стольного города й накладення розробленої базової теоретичної моделі, як інтегрального інструменту дослідження, на архітектурно-планувальну структуру стольних городів Галицької землі: Перемишля, Галича, Звенигорода, Теребовлі, Львова.
3. За результатами аналізу історико-архітектурних досліджень середньовічних міст України обгрунтовано використання терміну "стольний город" та визначено пов’язані з ним атрибути функціональної та архітектурно-планувальної структури. Підпорядкованими городу структурними елементами міста є окольний город (остріг) чи підгороддя, поділ (посад), загородні двори та монастирі. При наявності укріпленого підгороддя чи окольного города назва «город» поширюється і на їх територію, що визначає двочленну структуру самого города (а власне город або дитинець, б окольний город, підгороддя).
4. Комплексний аналіз стольних городів з використанням історичних джерел, матеріалів історико-урбаністичних, архітектурно-археологічних досліджень дозволив створити багаторівневі типологічні схеми структурно-функціональних зв’язків, характерних для цих городів: містобудівний комплекс → архітектурний комплекс → архітектурний об’єкт з оточенням → елементи архітектурного об’єкту. Встановлено стандартний перелік об’єктів та їх складових елементів, що визначають функціональну приналежність архітектурних комплексів. Вони дозволяють достатньо повно відтворити просторову та функціональну структури городів та вдосконалити методику їх аналізу та реконструкції.
5. За допомогою порівняльного та структурного аналізів, експериментального моделювання виявлено та запропоновано до використання як базові такі основні принципи функціонально-просторової організації стольних городів: 1) збірності (іммаргентності), що зумовлений наявністю столичного адміністративного статусу города; 2) сакралізації в структурній організації, що визначалася християнською ідеологією та характером стосунків з княжою владою церковної організації; 3) динамізму розвитку структури города; 4) спадковості при розплануванні нових об’єктів та розширенні території города.
6. У дисертації встановлено, що планувально-просторова структура стольних городів Галицької землі виражається: 1) у типах їх планувально-просторових відношень до підпорядкованих містобудівних районів (город↔окольний город, підгороддя, остріг): а) серединний тип Звенигород; б) дотичний (секторний) Перемишль, Галич, Теребовля; в) роздільний Львів; 2) у типах ландшафтно-планувальних вирішень: а) терасно-останцевий Перемишль, Львів, б) мисовий Теребовля, Галич, в) острівний Звенигород.
7. Встановлено такі характерні риси формування архітектурно-планувальної структури стольних городів Галицької землі: 1) палацовий комплекс з каплицею закладався на кульмінаційній по висоті ділянці стольного города, поблизу лінії оборонних валів; палацово-храмові комплекси княжих дворів підпорядковувались принципові фронтальної композиції (Перемишль, Галич); 2) головний храм на території города є композиційним центром містобудівного ансамблю; 3) розміри вже існуючих головних за ієрархічним рівнем храмів могли використовуватись будівничими як основний планувальний модуль при розбудові архітектурних комплексів та розплануванні нових ансамблів; 4) при розплануванні архітектурних об’єктів та комплексів Перемишля, Галича та Звенигорода використано візантійську систему мір.
8. Розвиток архітектурно-просторової організації стольних городів Галицької землі мав кілька етапів: 1) ХІ перша пол. ХІІ ст., коли апогею розвитку досягли центри удільних князівств Перемишль, Звенигород, Теребовля. Для них характерна невелика площа города, що мав двочленну структуру; 2) з середини ХІІ до серед. ХІІІ ст. головною столицею Галицької землі є город Галич, характерною рисою якого є значна укріплена площа (25 га, з окольним городом 50 га), відкритість простору центру з княжим двором та собором, складна і розвинута система укріплень; 3) в середині другій половині ХІІІ ст. статус столиці отримує город Львів, для якого характерним є посилення врахування оборонних факторів, зменшення плоші княжої резиденції, компактність композиції, розділення систем оборонних укріплень города та підгороддя.
9. При зміні засад функціональної та планувально-композиційної організації столичних міст Галицької землі, що відбуваються в кінці ХІІІ у XIV ст., стольні городи втрачають своє первісне функціональне призначення. Це призводить до виокремлення їх дитинців з єдиної оборонної системи міста в окремі оборонні об’єкти замки (королівські, старостинські, шляхетські, що споруджуються переважно на території княжого двору чи дитинця города) або ж, як у випадку з Галичем, капітульні монастирі.
10. Виявлення принципів архітектурно-просторової організації стольних городів Галицької землі та встановлення закономірностей їх розвитку дозволяє збагатити теорію та історію архітектури і містобудування України, вдосконалити методи архітектурних досліджень містобудівної спадщини українських міст періоду Київської Русі, виявити нові підходи до регенерації їх історичного середовища.

Список використаних джерел та літератури
1. Абрамович Д.І. Києво-Печерський патерик. Репринтне видання. К.: Час, 1991. 280 с.
2. Абизов В.А. Методологічні основи розвитку архітектурно-будівельних систем (в умовах реформування житлової та містобудівельної політики України). Автореферат дис. д-ра архітектури: 18.00.01. К., 2001. 32 с., 1 рис.
3. Аверинцев С.С. Софія логос. Словник. К.: Дух і літера, 1999. 464 с.
4. Александрович В. Архітектура і будівництво / Історія української культури у п’яти томах. Том 2. Українська культура ХІІІ першої половини XVII століть. К.: Наукова думка, 2001. С.256-275.
5. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды) / В.В. Аулих, И.К. Свешников, В.Н. Цыгылык и др. / Отв.ред. А.П. Черныш; АН УССР. Ин-т обществ.наук. К., 1990. 192 с.
6. Архітектура: Короткий словник-довідник/ А.П. Мардер, Ю.М. Євреїнов, О.А. Пламеницька та ін. / За заг. ред. А.П. Мардера. К.: Будівельник, 1995. 335 с.
7. Архітектурно-просторова організація сіл: питання реконструкції / І.К. Бистряков, Л.І. Литвинова, І.І. Майборода, Ю.Ф. Хохол. К.: Будівельник, 1991. 100 с.
8. Асєєв Ю.С., Харламов В.О. Архітектура: дерев’яна і кам’яна / Історія української культури у п’яти томах. Том 1. Історія культури давнього населення України. К.: Наукова думка, 2001. С.835-884.
9. Ауліх В.В. Концепції про місцезнаходження Давнього Галича в світлі археологічних джерел // Матеріали звітної наукової сесії Інституту суспільних наук АН УРСР 1971 року. К.: Наукова думка, 1971. 156 с.
10.Аулiх В.В. Звiт про польові роботи давньоруського загону Карпато-Волинської археологiчної експедицiї ІСН АН УРСР в 1974 р. Львiв, 1975. Науковий архiв Відділу археології Інституту українознавства iм.I.Крип'якевича НАНУ. Оп. №2. Спр. № 506 - 43 с.
11.Аулiх В.В., Лукомський Ю.В. Звiт про польові дослідження Галицької археологiчної експедицiї ІСН АН УРСР в 1986 р. Львiв, 1987. Науковий архiв Відділу археології Інституту українознавства iм.I.Крип'якевича НАНУ Оп. №2.- Спр. № 1100 - 42 с.
12.Аулих В.В. Историческая топография древнего Галича // Славянские древности: Этногенез. Материальная культура древней Руси. К., 1980. С.133-150.
13.Аулих В.В. О детинце древнего Галича // Древнерусский город. К.: Наукова думка, 1984. С.1214.
14.Ауліх В. До історії давньої галицької архітектури // Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1992. Випуск 2. С.82.
15.Аулiх В.В. З iсторичної географiї Галицької землi / Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, iсторiя, культура, традицiї (Тези доповiдей та повiдомлень). Львiв, 1993. С.31-33.
16.Ауліх В. Княжий Галич// Історичні та культурологічні студії. Вип.3. Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького. Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України, 2001. С.139-153.
17.Афанасьев К.Н. Построение архитектурной форми древнерусскими зодчими. М.: Изд. АН СССР, 1961. 271с.
18.Багрiй Р.С. Особливостi соцiально-економiчного та культурного розвитку давньоруського Львова // Матерiали i дослiдження з археологiї Прикарпаття i Волинi. Вип.6. Львів,1995. С.250-258.
19.Баран В., Томенчук Б. Пiдсумки дослiджень Галицької археологiчної експедицiї в 1991-1996 рр./ Галич i Галицька земля. КиївГалич, 1998. С.15-16.
20.Баран В. Давнiй Галич у свiтлi археологiчних дослiджень// Археологiя. К., 1999. №2. С.78 81.
21.Бархин М.Г. Город. Структура и композиция. М.: Наука, 1986. 264с.
22.Баталов А.Л. Поиски утраченного облика (методы научной реконструкции памятников архитектуры) Глава ІІ// Современный облик памятников прошлого: Историко-художественные проблемы реставрации памятников архитектуры / А.С.Щенков, Т.Н.Вятчанина, И.Ю.Меркулова и др.; Под ред. А.С.Щенкова. М.: Стройиздат, 1983. С.94-140.
23.Баталов А.Л., Беляев Л.А. Некоторые проблемы топографии средневекового русского города / Сакральная топография средневекового города. Известия Института христианской культуры средневековья. Том 1. М., 1998. С.13-22.
24.Бевз М.В. Iсторико-мiстобудiвнi основи проекту регенерацiї iсторичного центру Львова як пам'ятки всесвiтньої культурної спадщини ЮНЕСКО// Вiсник Державного унiверситету "Львiвська полiтехнiка". Львiв, 1999. № 375. Архiтектура. С.12-18.
25.Бевз М.В. Становлення iсторико-мiстобудiвних дослiджень в Галичинi / Книга мiст Галичини. Мiждисциплiнарнi дослiдження у мiстознавствi // Вiсник Державного унiверситету "Львiвська полiтехнiка". Львiв, 1999. № 379. Архiтектура. С.29-37.
26.Бевз М., Петрик В. Дрогобич на карті Ф. фон Міґа// Дрогобицький краєзнавчий збірник /Ред. кол. Л. Тимошенко (голов.ред.), Л. Зашкільняк, Я.Ісаєвич та ін. Дрогобич, 2001. Вип. V. С.330-336.
27.Бевз М., Петрик В. Містобудівна структура ранньосередньовічного Перемишля// Дрогобицький краєзнавчий збірник /Ред. кол. Л. Тимошенко (голов.ред.), Л. Зашкільняк, Я. Ісаєвич та ін. Дрогобич, 2002. Вип. VІ. С.53-65.
28.Бевз М., Бевз В., Лукомський Ю., Петрик В. Успенський собор давнього Галича: проблеми дослідження, збереження та консервації // Пам’ятки України. К., 2001. №4. С.30-35.
29.Белей Л., Белей О. Старослов’янсько-український словник. Львів: Свічадо, 2001. 332 с.
30.Бланкоф Ж. Чернігів суперник Києва? (з приводу його міського розвитку)// Чернігівська старовина. Чернігів, 1992. С.6-14.
31.Блауберг И., Юдин Э. Системный подход. в кн.: Большая Советская Энциклопедия. 3-е изд. М., 1976. Т.23. С.476.
32.Бондаренко И.А. К вопросу об использовании мер длины в древнерусском зодчестве // Архитектурное наследство. М.: Стройиздат, 1988. - Выпуск 36. С.54-63.
33.Брайчевський М.Ю. Рядовий міщанський будинок Києва ХІ-ХІІІ ст. // Вибрані твори. Історико-археологічні студії. Публіцистика. Під ред. Л.Винара. Нью-Йорк К.: КМ Академія, 1999. С.439-467.
34. Бунин А.В. История градостроительного искусства: в 2-х т. 2-е изд.. Т.1. Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. М.: Стройиздат, 1979. 495 с.
35. Вагнер Г.К. Скульптура Древней Руси. ХІІ век. Владимир. Боголюбово. М.: "Искусство", 1969. 480 с.
36. Вагнер Г.К., Владимирская Т.Ф. Искусство Древней Руси. М.: Искусство, 1993. 255 с.
37. Вечерський В. Архітектура й містобудівна спадщина доби Гетьманщини: Формування, дослідження, охорона. К.: НДІТІАМ, 2001. 550 с.
38. Вечерський В. Середньовічні фортифікації Путивля. Пам’ятки України. К., 2001. №1-2. С.20-29.
39. Возний І.П. Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ-ХІІІ ст. Чернівці: Рута, 1998. 153 с.
40. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів, 2000. 649 с.
41.Войтович Л.В. Міста та міська обрядовість / Історія української культури у п’яти томах. Том 2. Українська культура ХІІІ першої половини XVII століть. К.: Наукова думка, 2001. С.160-172.
42.Воронин Н.Н. Социальная топография Владимира ХII-XIII вв. и «Чертеж» 1715 г. // Советская археология. М., 1946. Т.VIII. С.153-172.
43.Воронин Н.Н. Зодчество Северо-Восточной Руси ХII-ХV веков. т.1. ХІІ столетие. М.,1961. 583 с.
44.Воробьева Е.В., Тиц А.А. Анализ и реставрация Успенского собора ХII в. в Галиче // Советская археология М., 1983. №.1. С.213-230.
45.Вуйцик В. Історична довідка про м.Теребовля. Том 2. Книга 2. Львів, 1989. - Архів інституту "Укрзахідпроектреставрація". Інв. № Т-50-3. С.13-16.
46.Гаряев Р.М. Символика средневекового русского города/ Проблемы изучения древнерусского зодчества (по материалам архитектурно-археологических чтений, посвященных памяти П.А.Раппопорта, 15-19 января 1990 г.). С.-Петербург, 1996. С.111-112.
47.Генеральний план розвитку історико-культурного заповідника в м.Белзі Львівської обл. - Науково-проектна робота під кер. М.Бевза Номер держреєстрації 0103U001385. Національний університет Львівська політехніка”. Львів, 2001. Т.І, ІІ, ІІІ. Архів НДЛ-104 НУ”ЛП”. Оп.1. Од. зб. №6898.
48.Гончаров В.К. Археологiчнi дослiдження древнього Галича у 1951 р.// Археологiчнi пам'ятки УРСР. К., 1955. Т.5. С.22-31.
49.Горбач О. Перший рукописний українсько-латинський словник Арсенія Корецького-Сатановського та Єпіфанія Славинецького // Праці Філософсько-гуманістичного факультету Українського католицького університету ім. Св. Климентія Папи. Том III-IV. Рим, 1968. 335 с.
50.Грушевський М.С. Iсторiя України-Руси. К., 1992. Т.2. ХI ХIII вiк. 633 с.
51.Габрель М.М. Методологічні основи просторової організації містобудівних систем (наприкладі карпатського регіону України). Автореферат дис. д-ра техн. наук: 05.23.20 / КНУБА К., 2002. 36 с.
52.Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства. М.: Искусство, 1990. 396 с.
53.Диба Ю.Р. До типології зображень храму в українській іконі XIV-XVI століть // Вісник державного університету "Львівська політехніка". Львів, 1996. №310. Архітектура. С.15-20.
54.Диба Ю. Етноконфесійна приналежність ротонд ХХІІІ ст. українськопольського та українсько-угорського порубіжжя // Народознавчі зошити. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. Зошит 2 (32), січень-лютий 2000р. С. 222 227.
55.Диба Ю. Ротонда 961-962 рокiв у межах найдавнiшого городища на Старокиївськiй горi // Записки НТШ. Львiв, 1998. Т.CCXXXV. Працi Археологiчної комiсiї. С.524-558.
56.Диба Ю.Р. Архітектура українських храмів-ротонд другої половини Х першої половини XIV століть. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. Львів, 2000. 417 с.
57.Диба Ю. Архітектура ротонди Св. Миколая в Перемишлі // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Випуск VІ. Дрогобич: Коло, 2002. С.66-79.
58.Диба Ю., Петрик В. До проблеми графiчної реконструкцiї церкви Iллi у княжому Галичi// Вiсник Iнституту "Укрзахідпроектреставрацiя". Львiв, 1999. Ч. 10. С. 17.
59.Диба Ю., Петрик В. Планувальна структура "долокаційного Львова" / Семінарій "Княжі часи". Львів, 2002. С.40-59.
60.Дида І.А. Ландшафт в архітектурі Львова // Вiсник Національного унiверситету "Львiвська полiтехнiка". Львів, 2001. Архiтектура. №.429. С.36-39.
61.Джеджора О. Проблеми iсторичної топографiї давнього Галича // Записки НТШ. Львiв,1991. Працi iсторико-фiлософської секцiї, Т.CCXXII. С.292-303.
62.Довженок В.И. Селища и городища в окрестностях древнего Галича // КСИА АН УССР К., 1955. Вып.4. С.12-13.
63.Древняя Русь. Город, замок, село // Сер. Археология СССР. М., 1985. 430 с.
64.Дьомін М. Проблеми дослідження архітектурної спадщини України // Архiтектурна спадщина України. Вип.1 Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За редакцією д-ра мистецтвознавства В.Тимофієнка. К., 1994. С. 510.
65.Енциклопедія Українознавства. / Під ред. В.Кубійовича. Перевидання в Україні. Львів: НТШ, 1993. Том 2. ; Львів, 1994. Том 4.
66.Ескізний проект консервації та музеєфікації Успенського собору ХІІ ст. та каплиці св. Василія XVII ст. в с.Крилос Галицького р-ну Івано-Франківської обл.- Науково-проектна робота під кер. М.Бевза Номер держреєстрації 0102U002066. Національний університет Львівська політехніка”. Львів, 2001. Т.І, ІІ, ІІІ. Архів НДЛ-104 НУ”ЛП”. Оп.1. Од. зб. №6829.
67.Жарнов Ю.Э. Усадьбы первой трети ХIII века "Ветчаного города" Владимира-на-Клязьме / Славянский средневековый город. Труды VI Международного Конгресса славянской археологии. М., 1997. С.82-94.
68.Зорин А.Д., Кутовой А.И., Розенберг В.А. О воссоздании облика древнего Киева// СиА, №6 К., 1971. С.18-19.
69.Зосимов Г.И. Пространственная организация города (модуль в планировочной структуре). М.: Стройиздат, 1976. 117 с.
70.Івакін Г.Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ- середини XVI ст. (історико-топографічні нариси). К., 1996. 272 с.
71.Iсаєвич Я. Найдавнiший iсторичний опис Львова.// Жовтень, 1980, №10.- с.105-114.
72.Ісаєвич Я. Як виникло місто під назвою Львів // Львів. Історичні нариси. Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України, 1996. С. 14-23.
73.Ісаєвич Я. Альтана посеред раю”: Львів у 1582-1602 рр. // Львів. Історичні нариси. Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України, 1996. С.29-44.
74.Ісаєвич Я. Місто, князівство, держава / Львівщина: Історико-культурні та краєзнавчі нариси. Львів: Центр Європи, 1998. С.28.
75.Иоаннисян О.М. О раннем этапе развития Галицкого зодчества // КСИА. Вып. 164. Славяно-русская археология. М.: "Наука", 1981. С.35 42.
76.Иоаннисян О.М. Основные етапы развития галицкого зодчества / Древнерусское искусство. М., 1988. С.41-58.
77.Ипатьевская летопись. (Полное собрание русских летописей. Том второй.) М.: "Языки русской культуры", 1998. 648 с.
78.История городов и сел Украинской ССР. Львовская область. К., 1978. 865 с.
79.История культуры Древней Руси. Домонгольский период. Т.1. Материальная культура / Под ред. Н.Воронина, М.Каргера и М.Тихановой. Москва Ленинград.: АН СССР, 1951. 483 с.
80.Каргер М.К. Основные итоги раскопок Древнего Галича в 1955 г. // КСИА АН СССР. М.: Изд. АН СССР. Вып. 81. С.61-71.
81.Каргер М.К. Древний Киев. Очерки по истории материальной культуры древнерусского города. Москва Ленинград: Изд. АН СССР, 1961. Т.ІІ. Памятники киевского зодчества Х-ХІІІ вв. 661 с.
82.Килиевич С.Р. Детинец Киева IX первой половины XIII веков. По материалам археологических исследований. К.: Наукова думка, 1981. 175с.
83.Климовський С.І. Соціальна топографія Києва XVI середини XVII ст. К.: Стилос, 2002. 230 с.
84.Книш Я. Заснування Львова / Семінарій "Княжі часи". Львів, 2002. С.9.
85.Коваленко В.П. К исторической топографии Черниговского детинца // Проблемы археологии Южной Руси. Материалы историко-археологического семинара "Чернигов и его округа в ІХХІІІ вв." Чернигов, 26-28 сентября 1988 г. Киев: "Наукова думка", 1990. С.15-23.
86.Козюба В. Південноруське житло (матеріали до реконструкції заглибленого житла ХІХІІІ ст.)// Археологія. №1. 1998 р. С.38, Рис.7,8.
87.Корчинський О.М. Слов'янськi гради пiвнiчно-схiдного Прикарпаття IX початку XIV ст. (пiдсумки i завдання дослiджень) / Еволюцiя розвитку слов'янських градiв VIII-XIV ст. у передгiр'ї Карпат i Татр. Тези доповiдей та повiдомлень мiжнародної археологiчної конференцiї. Львiв,1994. С.3-5.
88.Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IХ-ХIII вв. К.,1985.
89.Котляр Н.Ф. К вопросу о генезисе восточнославянских городов (На материалах Галичины и Волыни) // Славянские древности: Этногенез. Материальная культура древней Руси. Киев,1980. С.117-133.
90.Кошовий О. Будiвельна керамiка України. К.: Наукова думка, 1998. 136с.
91.Красовский И.С. Монументальные сооружения в древнерусском городе Х первой половины ХIII веков. Автореферат диссерт. ... канд. арх. М., 1988. 24 с. 4 таб.
92.Красовский И.С. Некоторые особенности градостроительной структуры Киева середины ХII в. // Архитектурное наследство. Вып. 25. Проблемы градостроительства IV-XIX вв. М.: Стройиздат, 1976. С.12-18.
93.Криворучко Ю.И. Архитектурно-планировочная структура и восприятие города. Автореферат дис. .. канд. архитектуры: 18.00.01. М., 1988. 23с.
94.Криворучко Ю. Методологічні аспекти духовності міста // Вiсник Національного унiверситету "Львiвська полiтехнiка". Архiтектура. №.429. Львів, 2001. С. 135-141.
95.Kрип'якевич I. Княжий город Галич/ Iсторична бiблiотека "Просвiти". Ч.2. Львiв, 1923. 12 с.
96.Крип'якевич I.П. Галицько-Волинське князiвство К.: Наукова думка, 1984. 174 с.
97.КрыжицкийС.Д. Ольвия.Историографическое исследование архитек-турно-строительных комплексов. К.: Наукова думка, 1985. 191 с.
98.Крыжицкий С.Д. Архитектурно-археологические обмеры строительных остатков античных городов и поселений Северного Причерноморья // Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. Зб. наук. праць. Київ: ІА НАНУ, 1998. С.163-168.
99.Кудрявцева Т.Н. Древнерусский город и византийское законодательство.// Архитектурное наследство. М., 1988. Вып. 36. С.144-155.
100. Куза А.В. Социально-историческая типология древнерусских городов Х-ХІІІ вв. / Русский город (исследования и материалы). Выпуск 6. М.: Изд-во Московского университета, 1983. С.4-36.
101. Куза А.В. Малые города Древней Руси. М.,1989. 166 с.
102. Кутовой А.И. Усадьбы как основные элементы градостроительной структуры древнерусского города / Древнерусский город. Киев, 1984. С.65-67.
103. Кутовой О., Розенберг В. Київ 10 13 столiть. Карта-реконструкцiя. К.: Мистецтво, 1998.
104. Лєпахін В. Ікона та іконічність. Львів: Свічадо, 2001. 157 с.
105. Линч К. Совершенная форма в градостроительстве. М.: Стройиздат, 1986, 264 с.
106. Лiтопис Руський/ Пер. з давньорус. Л.Є.Махновця; Відп. ред. О.В.Мишанич. К.: Дніпро, 1989. 591 с.
107. Логвин Г.Н. О внешнем облике древнерусских городов // Пятый Международный конгресс славянской археологии: Тезисы докладов. К.: 1985. - С.163-168.
108. Лосицький Ю. Давньоруські методи проектування // Пам’ятки України. №1. 1999. С.48, 50-51.
109. Лукомський Ю. Архiтектурна спадщина давнього Галича. Галич, 1991. 36 с.
110. Лукомський Ю. Звіт архітектурного загону ГААЕ про польові дослідження 1992 р. - Архів Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича. Оп.2. б.н. Львів, 1993. 60 с., 80 іл.
111. Лукомський Ю. Звіт Архітектурного загону Галицької археологічної експедиції про рятівні дослідження Успенського собору в с.Крилос Галицького району ІваноФранківської області протягом 199899 років. Книга І (Текстова та графічна частина). Архів РНДЦ РАС”. Оп.1. Спр. № 98-1. Львів, 2000. 115 с., LII таб. іл.
112. Лукомський Ю. Проблеми вивчення та збереження пам’яток монументальної архітектури Галича // Наукові записки Львівського історичного музею. Випуск IV. Частина 1. Львів, 1996. С.135-147.
113. Лукомський Ю. Невiдомi церкви на подолi княжого Галича// Записки НТШ. Львiв, 1998. Т.CCXXXV. Працi Археологiчної комiсiї. С. 568569.
114. Лукомський Ю., Петрик В. Княжий замок у Перемишлi // Перемиськi дзвони. Перемишль, 1993. №10-12. С.2-4.
115. Лукомський Ю., Петрик В. Перемиський замок за княжої доби // Пам'ятки України: iсторiя i культура. К., 1995. № 3. С. 120-124.
116. Лукомський Ю., Петрик В. До питання iсторико-архiтектурної реконструкцiї княжого замку в Перемишлi / Перемишль i Перемиська земля протягом вiкiв. Львiв Перемишль, 1996. С.16-26.
117. Лукомський Ю., Петрик В. Успенський собор княжого Галича: iсторiя вивчення та новi дослiдження // Вiсник Iнституту "Укрзахiдпроект-реставрацiя". Львiв, 1997. Ч.8. С.83-92.
118. Лукомський Ю., Петрик В. Серце княжого Галича // Галицька брама. Галич Львiв, 1998. Ч.9. С.4-5.
119. Лукомський Ю., Петрик В. Мiста Галицького князiвства ХI-ХIII ст. / Книга мiст Галичини // Вiсник Державного унiверситету "Львiвська полiтехнiка". № 379. Архiтектура. Львiв: видавництво Державного унiверситету "Львiвська полiтехнiка", 1999. С.43-52.
120. Лукомський Ю., Петрик В. Нові матеріали до відтворення містобудівельної структури Галича ХІІХІІІ ст.// Історичні та культурологічні студії. Вип.3. Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України, 2001. С.166-182.
121. Мазур О. "Стольні гради" у галицьких землях в ХІ-ХІІІ ст. / Еволюцiя розвитку слов'янських градiв VIII-XIV ст. у передгiр'ї Карпат i Татр. Тези доповiдей та повiдомлень мiжнародної археологiчної конференцiї. Львiв,1994. С.30-32.
122. Майоров А.В. Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений в домонгольский период. Князь, бояре и городская община. СПб., 2001. 640 с.
123. Мельникова Е.А., Петрухин В.Я. Формирование сети раннегородских центров и становление государства (Древняя Русь и Скандинавия) // История СССР, N.5, 1986. С.64-78.
124.