Архітектура єврейських театрів України. Принципи типології та проектування : Архитектура еврейских театров Украины. Принципы типологии и проектирование

Краткое описание

Національний університет "Львівська політехніка"

На правах рукопису
УДК 725.82(=411.16)

Гой Богдан Володимирович

Архітектура єврейських театрів України.
Принципи типології та проектування

18.00.02 - архітектура будівель і споруд
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник
доктор архітектури
професор Проскуряков В.І.
Ідентичність всіх примірників дисертації
ЗАСВІДЧУЮ:
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради /Г. Петришин/

Львів 2006

ЗМІСТ
Термінологічний словник, прийняті скорочення і умовні позначення.....4
Вступ8
Розділ 1. Досвід проектування і будівництва єврейських театрів і класифікація їхніх типів15
1.1. Стан дослідженості архітектури єврейського театру в Україні і в Світі у
літературних джерелах.15
1.2. Методика дослідження архітектури єврейських театральних споруд,
застосована в дисертаційній роботі.19
1.3. Генеза формування видовищ в культурі єврейського народу24
1.4. Досвід проектування і будівництва єврейських театрів.37
1.4.1. Світовий досвід проектування і будівництва єврейських театрів..37
1.4.2. Досвід проектування і будівництва єврейських театрів в Україні.52
1.5. Класифікація архітектурних типів єврейських театрів...98
1.5.1. Класифікація єврейських театральних будинків і споруд України за
вмістимістю і жанром, за складом функціональних елементів, за типом сцени і формою залу..98
1.5.2. Класифікація історичних єврейських театральних будівель за розміщенням
в структурі міста та за архітектурним вирішенням.106
Висновки до розділу 1120
Розділ 2. Аналіз основних факторів, що впливають на формування архітектури нових типів єврейських театрів в Україні123
2.1. Аналіз політичних та ідеологічних факторів123
2.2. Аналіз культурно-естетичних факторів.135
2.3. Аналіз соціально-демографічних і економічних факторів...159
2.4. Аналіз вимог єврейських громад до складу приміщень, в залежності від
функціонального призначення, побуту, культури...165
2.5. Розробка оптимальних форм функціонування та розвитку сучасного єврейського театру в Україні.174
2.6. Вибір оптимальних конструктивних систем.182
2.7. Розробка функціональних елементів..191
Висновки до розділу 2196
Розділ 3. Рекомендації щодо проектування сучасних єврейських театрів....198
3.1. Рекомендації по організації театрально-видовищного обслуговування єврейськими театрами в Україні198
3.2. Рекомендовані типи єврейських театрів за вмістимістю, жанром, розміщенням у місті та складом функціональних елементів ....205
3.3. Засоби архітектурно-художньої виразності єврейських театрів.209
3.4. Пристосування та розбудова історичних будівель під простори сучасних єврейських театрів...211
3.5. Функціональна організація і склад функціональних елементів єврейських театрів...218
Висновки до розділу 3232
Висновки.234
Список використаних джерел.237
Додатки248

Термінологічний словник, прийняті скорочення і умовні позначення

Амфітеатр місця в глядацькому залі, що піднімаються уступами в міру віддалення від сцени, або відкрита споруда із сценою в центрі.
Антисемітизм - одна з форм національної нетерпимості (ксенофобії), що виражається у ворожому ставленні до євреїв.
Антрепренер керівник (часто фінансовий директор) театральної трупи.
Арон Кодеш вівтарна частина синагоги шафа, що заходиться у стіні зверненій до Єрусалиму, в якій зберігаються сувої Тори.
Ашкенази назва євреїв чиї предки походять з Північної, Центральної чи Східної Європи, на відміну від Сефардів, предки яких походять з Іспанії та Північної Африки.
Бадхан жартівник, що розважає гостів на сімейних єврейських світах, як правило на весіллях.
Балкон місця для глядачів, розміщені ярусами на стінах глядацького залу в театрі.
Блітчер конструкція обладнання театрального залу, що є пакетом висувних подіумів, яка використовується для амфітеатрального розміщення глядачів у залі.
Бродерзингери (бродери) від назви міста Броди професійні єврейські актори, репертуар яких складався з сатиричних пісень, та жартівливих драматичних сценок, що виступали в шинках та літніх естрадах і з’являються в 50-80-х рр. ХІХ ст. в містах Галичини.
Гаскала Просвітництво серед європейського єврейства.
ГОСЕТ Державний єврейський театр (від рос. Государственный еврейский театр)
ДАК Державний архів м. Києва.
ДАЛО Державний архів Львівської області.
Дзеркало сцени площина порталу сцени.
Євсекція назва єврейських комуністичних відділень Російської комуністичної партії, що були створені у радянський час наряду з іншими національними відділеннями.
Ієшива вища школа єврейського релігійного права (галахи), центр традиційної єврейської вченості. Учні ієшиви ешиботники.
Клуб будинок або приміщення для громадської організації, що об’єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом тощо.
Ковчег завіту спеціальна скриня зі святинями єврейського народу, що зберігався у Святая Святих Храму Соломона, у наш час це місце збереження сувоїв Тори у вигляді ніші у стіні, що звернена до Єрусалиму.
Кошерна їдальня місце, де релігійні євреї можуть вживати їжу, компоненти і приготування якої відповідають традиційним приписам щодо їх правильності” (кошерності)
Мандрівна трупа група артистів, що переїздить з місця на місце, не маючи постійного приміщення для виступів.
Межа (смуга) осілості територія у Російській імперії, за межами якої у 1791-1917 рр. заборонялось постійне мешкання євреїв.
Мідраш жанр рабинської літератури, що є тлумаченням Біблії.
Народний дім будинок, споруда, архітектурно-просторова організація якого призначена для діяльності громадських організацій, члени яких часто об’єднані за національною ознакою.
Планшет сцени підлога сцени, відмітка якої прийнята за нуль відносно усіх інших у споруді театру;
Портал сцени архітектурно оформлений проріз у стіні, яка відокремлює сцену від глядачів.
Практикаблі пересувні подіуми, що використовуються для обладнання театральної сцени та залу.
Просценіум (авансцена) передня частина сцени від червоної лінії сцени в зал, або простір між рампою і завісою.
Пурім єврейське свято, що відзначається в пам’ять про спасіння євреїв, що жили у Персидській імперії в часи царя Ахашвероша (367 - 353 рр. до н.е.)
Пурімшпіль це традиційна музично-театральна вистава, що базується на старозавітних сюжетах і є частиною святкування Пуріму (дещо нагадує український вертеп чи середньовічні містерії).
Розширена популяція та частина населення країни, яка вважає себе причетною до єврейського народу (у них як правило один з батьків або інший близький родич чоловік чи дружина етнічний єврей); станом на поч. ХХІ ст. «розширена популяція» єврейського населення України 200-300 тис.
Сіонізм єврейський націоналізм, рух європейських євреїв кінця ХІХ ст. за створення єврейської держави.
СНиП (ДБН) Державні будівельні норми та правила (від рос. Строительные нормы и правила)
Сцена частина простору будинку театру або місце, на якому відбуваються вистави, також спеціально обладнаний майданчик або місце перед місцями для глядачів, на якому виступають актори; розрізняють типи:
- глибинна сцена простір ігрового майданчика, віддалений від залу порталом і розвинутий в глибину від нього;
- сцена-коробка замкнутий простір будинку театру, відкритий у зал для глядачів великим прорізом порталом сцени;
- колосникова сцена сцена, обладнана колосниковими підйомами декорацій, завіс софітного освітлення (найчастіше зустрічається в комплексі з глибинною сценою);
- портальна сцена сцена, відділена від глядацького залу порталом переважно глибинна колосникова сцена;
- тристороння сцена ігровий простір, оточений з трьох боків глядачами;
- каліперна сцена ігровий простір, що розвинутий не лише у глибину та вперед відносно порталу, але й у бокові частини сцени (каліпери);
- комбінована сцена ігровий майданчик, відділений від залу порталом і водночас розвинутий у зал з глядачами великим просценіумом (європейський тип поєднання сцени-коробки і тристоронньої сцени);
- сцена-арена ігровий простір, оточений зі всіх сторін глядачами;
- панорамна (кільцева) сцена ігровий простір, що оточує глядачів з усіх боків у вигляді кільця або підкови;
- сцена-подіум майданчик, піднятий над землею чи підлогою для виконавців вистав;
- симультанна сцена ігровий простір у вигляді довільно розташованих майданчиків, що можуть не мати визначених меж поміж глядацькими місцями.
Театр дослівно від грецького theatron місце для видовищ”, узагальнена назва театральних будинків, залів просторів, споруд, об’єктів, закладів, підприємств.
Театр-плейхауз театральна будівля без постійної трупи.
Тора дослівно з івриту настанови” сукупність традиційних вчень євреїв, що включають Біблію (писемна Тора), а також її тлумачення і орієнтири євреїв у повсякденному житті (усна Тора).
Трупа колектив артистів театру.
Ульпан місце, де вивчають іврит, єврейську традицію і культуру.
Хасидизм течія в іудаїзмі, що включає в себе знання в основному в області моральності і є свого роду більш спрощений варіант підходу до розуміння суті єврейської релігії, що характеризується універсальним трактуванням віри.
Храм будівля, присвячена Богу і призначена для Богослужінь, а також споруда побудована для служіння Богу царем Соломоном в Єрусалимі у 832 році до н.е.
ЦДІАУЛ Центральний державний історичний архів у м. Львові.
Ядро популяції та частина населення країни, які вважають себе етнічними євреями, як правило це ті, в кого обоє батьків євреї (за переписом 1989р. в Україні проживало 487,3 тис. етнічних єврея, у наш час орієнтовна величина «ядра популяції» єврейського населення України 100-120 тис.).

ВСТУП

Актуальністьтеми дослідження.
Україна держава з унікальними геополітичними умовами, де створилась можливість реалізації взаємного проникнення та синтезу культур і світоглядів різних національностей.
Єврейський театр явище, яке впродовж сотень років формувалося на межі заборон канонів релігії і духовно-культурних потреб людини. У культурному середовищі етнічної України цей феномен, незважаючи на заборони та переслідування, розвинувся і піднявся до рівня високопрофесійного театру, зберігся до наших днів і відіграє важливу роль у світових театрально-культурних процесах.
Термін "єврейський театр" використовують у науковій і публіцистичній літературі, проте ще й досі не досягнуто однозначного його тлумачення. У цій роботі "єврейський театр" розглядається як такий театр, який представники інших національних груп на рівні культурно-ідеологічного розуміння у кожний певний історичний період сприймають як театр етнічних євреїв.
І саме таке розуміння "єврейського театру" як культурного процесу, що виник і сформувався у межах території етнічних українців поряд з "українським театром" покладене в основу цього дослідження.
Історико-культурний феномен єврейського театру охоплює пам'ятки архітектури, живопису, декоративно-прикладного мистецтва та інших видів матеріальної і духовної культури єврейського населення України. Відновлення не тільки окремих будівель і споруд, пов’язаних з цим феноменом, але й історичного етнокультурного середовища міст, у яких він розвивався, є сьогодні важливим політичним завданням.
Проте сучасні дослідження, які висвітлюють зародження та розвиток архітектури єврейських театрів, практично відсутні. Немає ні систематизованих описань споруд, в яких працювали єврейські театральні трупи, ні зафіксованих принципів побудови тимчасових сцен, на яких виступали гастрольні театральні трупи, інформація ж про сценографію нечисленна і розсіяна переважно в біографічних виданнях.
Фундаментальне дослідження архітектури українського театру, яке виконав професор В.І. Проскуряков, стало поштовхом для вивчення особливостей театральної архітектури усіх національностей, що формують сучасну Україну. Це дослідження надасть змогу не тільки закласти наукові підвалини сучасної архітектурно-педагогічної науки громадських будівель та споруд, і серед них театрів для національних меншин України, але й об’єктивно з’ясувати та висвітлити взаємовпливи національних культур у контексті світових тенденцій, реальний взаємозв’язок культур, подібності та відмінності, автентику та запозичення.
У наш час, коли відродження єврейської культури, а разом з тим процеси рееміграції євреїв України, підтримуються на державному рівні, наукове дослідження єврейської театральної спадщини країни може дати як цікавий історико-архітектурний матеріал, так і стати поштовхом до відродження забутих традицій, оновлення архітектурних пам’яток, послаблення міжнаціональної напруги, зумовить коректне, мотивоване історичними фактами, формування та розвиток новочасної єврейської культури в Україні.
До найважливіших положень актуальності теми дослідження належать такі:
1. У сучасній Україні відроджується єврейський театр і розпочинається новий етап його розвитку. Тому ґрунтовні наукові дослідження історичних форм його архітектури, особливостей ґенези драматургії і сценографії є надзвичайно актуальними.
2. Головною причиною недостатності спеціальних рекомендацій щодо розміщення, визначення функціональних та архітектурно-планувальних елементів, принципів та прийомів побудови простору єврейських театрів є відсутність систематичних фундаментальних наукових досліджень архітектури єврейського театру України. Новизна і складність такого завдання вимагають спеціальних методик досліджень.
3. Нині в Україні важливим є стимулювання єврейського національного культурного відродження (зокрема і відродження оригінального національного театрального мистецтва), що є передумовою послаблення еміграційних настроїв громадян України єврейського походження та активізації їхньої рееміграції, що має важливе загальнокультурне і економічне значення для країни загалом.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Це дослідження виконане у межах наукових тем кафедри дизайну архітектурного середовища НУ "Львівська політехніка" "Культурологія архітектури і дизайну" та "Типологія архітектури і архітектурного середовища", відповідає науково-дослідницьким напрямам кафедри "Програма відродження театральних будинків і споруд м. Львова", "Заклади культури у структурі сформованої забудови міського центру", "Організація мережі театрально-видовищних будинків та споруд".
Метадослідження виявити основні тенденції розвитку історичної та сучасної архітектури єврейських театрів України, визначити принципи їх типології; розробити засади їхнього проектування.
Згідно із поставленою метою визначено завдання дослідження:
1. Розглянути витоки формування театру в єврейській культурі.
2.Вивчити та систематизувати досвід проектування та будівництва єврейських театрів у світі та в Україні.
3.Дослідити фактори, що формували архітектуру історичних форм єврейського театру.
4.Визначити особливості просторово-організаційної та функціонально-дійової складових архітектури історичних форм єврейського театру, класифікувати відомі архітектурні типи єврейського театру.
5.Дослідити фактори, що впливають на формування архітектури нових типів єврейського театру в умовах сучасної України; розробити рекомендації щодо проектування сучасних єврейських театрів і театральних просторів та організації ними театрально-видовищного обслуговування.
Об’єкт дослідження простори, приміщення, будівлі та споруди, що проектувалися, будувалися або пристосовувалися для потреб єврейських театрів в Україні, у країнах СРСР і за кордоном.
Предмет дослідження відмінності розвитку та особливості формування архітектури єврейського театру в Україні.
Робоча гіпотеза полягає у тезі, що єврейський професійний театр та його архітектура зародились і розвинулись на теренах Східної Європи, зокрема в Україні.
Методидослідження. Дослідження велось з позицій системного, комплексного та багаторівневого підходів; використано традиційні загальнонаукові методи: вивчення першоджерел, порівняльно-історичний, типологічний та графоаналітичний аналізи, натурні обстеження (близько 50 будівель та споруд що проектували, будували або пристосовували для потреб єврейських театрів у Львові, Києві, Чернівцях, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Москві), анкетування (близько 100 єврейських національних общин, об’єднань та товариств у містах України), експертне опитування (діячів архітектури, театру, культури), експериментальне проектування (4 навчально-пошукові проекти, 2 конкурсні, 5 реальних).
Межами дослідження прийнята архітектурно-просторова і функціонально-дійова організація будинків та споруд, у яких простежується генеза професійного єврейського театру в Україні.
Джерелознавчабазадослідження. Теоретичною та інформаційною базою дослідження стали наукові праці та публікації відомих українських і закордонних вчених. Опрацьовані текстові та іконографічні матеріали архівів, музеїв та бібліотек Львова, Києва, Чернівців, Одеси, Дніпропетровська, Харкова, Москви.
Здійснено також експертне опитування щодо напрямків розвитку єврейського театрального мистецтва і його архітектури науковців, архітекторів та діячів мистецтва України, Росії, США, Ізраїлю.
Наукова новизна одержаних результатів:
систематизована історія єврейського театру та його архітектури; виявлено і досліджено місця, будинки і споруди предтечі єврейських театральних будинків, споруд та просторів;
виокремлено подібності і відмінності, автентику і запозичення в розвитку архітектури і організації театральної діяльності єврейського театру в Україні, а також у світі;
запропоновано принципи класифікації архітектури єврейських театрів, виявлено і науково обґрунтовано їхні історичні типи, визначено перспективні типи;
досліджено принципи формування архітектури сучасного єврейського театру в Україні, напрями розвитку його просторової і функціональної організації та стильових рис;
запропоновано сучасні методи проектування, формування архітектурно-просторової композиції, обґрунтування складу функціональних елементів і зон.
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному узагальненні результатів попередніх досліджень, збиранні фактичного матеріалу, роботі в архівах, натурних обстеженнях будівель в різних містах України та за кордоном; у роботі над експериментальними, пошуковими та конкурсними проектами, пов’язаними з темою дослідження та визначенні прикладних рекомендацій щодо проектування єврейських театрів в умовах сучасної України.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть використовуватися: для проектування та реконструкції видовищних будівель та споруд; будівель для роботи сучасних єврейських театральних колективів України; для вивчення особливостей архітектури театральних будівель інших етнічних груп, що мешкають в Україні і для українських національних меншостей, які проживають у еміграції; бути рекомендаціями для проектування єврейських театрів за кордоном; використовуватися як матеріали в навчальних програмах і лекційних курсах архітектурних, мистецьких, культурологічних і споріднених спеціальностях у ВНЗ України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації викладено і обговорено на: Міжнародній науковій конференції "Голокост в Україні у регіональному та загальнолюдському вимірі" (НУ "Львівська політехніка", м.Львів, 2003 р.); науково-практичній конференції "Круглий стіл "Друга архітектурна бесіда", що стосувалась завдань освіти дизайну архітектурного середовища" (НУ "Львівська політехніка", 2003 р., м.Львів); ХІІ щорічній Міжнародній міждисциплінарній конференції з юдаїки, (центр "Сефер", 2005 р., м.Москва); Міжнародній конференції "Стародубовские чтения" (ПДАБА, 2005 р., м.Дніпропетровськ); ХІІІ Міжнародній науковій конференції "Єврейська історія та культура в країнах Центральної та Східної Європи Історія та культура радянського єврейства" (Інститут юдаїки, 2005 р., м.Київ); V Міжнародній конференції молодих вчених "Комплексний розвиток житлового середовища" (КиївЗНДІЕП, 2006 р., м. Київ); у курсах та лекціях Міжнародної літньої школи "Львівська юдаїка" (організована спільно Інститутом архітектури НУ "Львівська політехніка" і центром "Сефер" у 2006 р., м.Львів) та на наукових конференціях і семінарах кафедри ДАС у 20022006 роках.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 7 друкованих працях, 5 з яких надруковано у виданнях, внесених ВАК України до списку фахових видань за спеціальністю 18. 00. 02 "Архітектура будівель і споруд".
Впровадження результатів дослідження.
Результати дослідження впроваджено у пошукових, експериментальних, навчальних, конкурсних та реальних проектах театральних просторів і споруд, що здійснювались кафедрою дизайну архітектурного середовища Інституту архі­тектури Національного університету "Львівська політехніка" під керівництвом проф. В.Проскурякова: у проекті простору Експери­ментальної театральної студії Львівського обласного єврейського благодійного фонду "Хесед-Ар’є" (проект в стані реалізації); проекті середовища виставки проектів студентів кафедри, присвячених 115-й річниці з дня народження єврейського архітектора, чернівчанина Ф. Кізлера, яка відбулась у квітнітравні 2005р. у м. Чернівцях (реалізація 2005 р.); в проекті регенерації культурно-історичного простору театру "Колізей" у м. Львові; в проекті реконструкції літнього театру Навчально-оздоровчого табору "Політехнік-1" в м. Алушта; в проекті Нового міського театру у м.Львові; в архітектурному конкурсі "АРТЕКА-4" щодо проблем об’ємно-просторового оформлення київських площ; в конкурсному проекті Академії архітектури України реконструкції Майдану незалежності у м.Києві (проводився у 2005 р.); в пропозиції сценографічного вирішення та дизайну інтер’єру телестудії "Тоніс" м. Київ (проект реалізується); в проекті об’ємно-просторового вирішення навчального театру-студії Б. Козака факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка у м.Львові (проект реалізується); у проекті перепристосування багатофункціо­нального залу відпочинкового центру "Мі100" у м. Львові (проект реалізується); у проекті розбудови сцени і залу клубу НУ ім. Франка у м. Львові (проект здійснений у 20002004 р.).
Структуратаобсягроботи. Дисертація складається зі змісту, словника термінів, вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків, ілюстративної частини. Обсяг дисертації: 138 сторінок основного тексту, 97 сторінок з ілюстраціями та таблицями; список використаних джерел складається з 144 позицій, ілюстративних та текстових додатків 34 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Україна у її історично-культурному розвитку є місцем зародження і становлення професійного єврейського театру, а також місцем перших спроб проектування та реалізації єврейських театральних споруд. Ці споруди мають специфічні особливості, що відображаються в архітектурі, містобудівній прив’язці, сценографії, функціональній організації тощо.
2. Ґенезу театральної традиції в культурі єврейського народу можна періодизувати як:
пратеатр (від ІІІ ст. ІІ ст. до н.е. до першого тисячоліття н.е., землі Месопотамії та Палестини);
старовинний (обрядовий) театр (від Х ст. до ХІІІ ст., територія Римської імперії);
передпрофесійний театр театр пуримшпілю (від ХІІІ ст. до XVIII ст., територія Західної Європи);
професійний театр (від XVIII ст. до наших днів, зароджується на території Галичини (театр бродерзінгерів), звідки поширюється по країнах Світу).
3. Мережа будівель та споруд України, що проектувалась, пристосовувалась та використовувалась єврейськими театральними колективами, сформована здебільшого на межі ХІХХХ століть (перша згадка датується кінцем ХVII ст. і пов’язана зі Львовом). Головні центри: Київ, Львів, Одеса, Дніпропетровськ, Чернівці, Харків.
Архітектура історичних форм єврейського театру: по-перше, інтернаціональна (із застосуванням останніх архітектурних тенденцій) у вирішенні зовнішнього образу споруд; по-друге, континентальна (близька до місцевих традицій) в організації простору; по-третє, національна в сценографії.
4. Театральні будівлі та споруди України, що проектувалися, пристосовувалися і використовувалися єврейськими театральними колективами можна класифікувати за: місткістю і жанром; складом функціональних елементів; конструктивним рішенням; типом сцени; за формою залу; а також за сприйняттям у містобудівному середовищі та архітектурним вирішенням.
5. Доцільність спорудження та відбудови єврейських театрів у наш час зумовлена цілим комплексом об’єктивних соціально-політичних умов, головними серед яких є: історичні; економічні; соціальні; демографічні; культурологічні.
6. Стосовно архітектурної типології оптимальною формою розвитку єврейського театру в умовах сучасної України є єврейський театр в складі універсального культурного центру компактної планувальної структури з розвинутим громадським комплексом.
Визначена номенклатура типологічних форм можливого функціонування та розвитку єврейського театру в сучасній Україні містить такі типи:
єврейський театр при общинних центрах;
єврейський театр в культурно-мистецьких центрах;
єврейський театр в окремій споруді;
єврейський гастрольний (мандрівний) театр.
7. Класифікація залів сучасних єврейських театрів за місткістю має такі градації:
малі базова місткість залу 100150 осіб;
середні 200300 осіб;
великі 500700 осіб.
За розміщенням у місті єврейські театри можуть бути: а) вбудованими; б) прибудованими; в) з перебивкою поверхів; г) окремими спорудами.
Доцільна в сучасних умовах класифікація за складом функціональних елементів із середнім складом приміщень та з повним складом приміщень.
8. Аналіз історичного досвіду, а також анкетне та експертне опитування дали змогу встановити, що художньо-естетичні орієнтири сучасного єврейського театру в Україні такі:
проектування у абстрагованих супрематичних формах (у контексті сучасних світових архітектурних пошуків);
осмислення та інтерпретація ірраціональних форм національної ідентичності (що апелює як до традиційних національних уявлень, так і до абстрактних алегорій використання написів, національних символів, відповідної колористики, синтезу національних мистецтв; а також спеціально виділений вхід, меморіальний знак, пам’ятник, специфічна містобудівна прив’язка (у комплексі або безпосередньо в історичному об’єкті) тощо);
поєднання першого і другого.
9. Визначені засоби і напрямки розвитку архітектури сучасних єврейських театральних будівель та споруд в Україні такі: а) реставрація просторів, пов’язаних з єврейською культурою, а особливо пам’яток, у яких безпосередньо розвивалась єврейська театральна культура; б) реконструкція цих просторів на засадах аналогів; в) їхнє перепристосування, модернізація; г) нове будівництво з традиційними та модерними сценографією і формотворенням; д) експериментальне будівництво під конкретного режисера, школу, трупу.
10. Набір функціональних елементів для сучасних єврейських театрів України, визначений за вимогами сучасного театрального проектування, досвідом формування історичних типів, а також вимогами національних громад і містить:
спеціальні функціональні елементи: музей, бібліотеку, буфет кошерну їдальню, навчальні та гурткові приміщення тощо.
технічні та допоміжні приміщення;
систему "зал-сцена", у функціональній організації якої синтезовано сучасні напрямки театрального просторотворення, і спеціальні вимоги, які забезпечують роботу саме сучасних єврейських театральних колективів.
Рекомендовані такі типи сцен для сучасних єврейських театрів в Україні:
а) універсальна, що може трансформуватися;
б) комбінована що синтезується зі сцени-коробки та розвинутої авансцени (просценіума).
Рекомендований зал гнучкий універсальний простір з можливістю трансформацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров Р. Волшебная скрипка. Одесса: Студия Негоциат, 2003. 206с.
2. Александров Р. Прогулки по литературной Одессе. Одесса: Весть, 1993. 255 с.
3. Анисимов А. В. Формирование системы театрально-зрелищных зданий крупнейших городов (на примере г. Москвы): Диссертация на соискание ученой степени доктора архитектуры: 18. 00. 02. М., І т., 1987. 232 с.
4. Апчинская Н. Театр Марка Шагала. Витебск: УО "ВГТУ", 2004. 24 с.
5. Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений: Учебник для вузов/ В. В. Адамович, Б. Г. Бархан, В. А. Варежкин и др. ; Под общ. ред. И. Е. Рожина, А. И. Урбаха. 2-е изд., перераб. и доп. М. : Стройиздат, 1984. 543 с., ил.
6. Бархин Г. Б. Архитектура театра. М. : Изд-во Академии арх-ры СССР, 1947. 248 с.
7. Бевз М. Проблеми регенерації заповідних територій історичних міст // Вісник НУ "Львівська політехніка", 2001. №429. С. 146154.
8. Береговский М. Я. Пуримпшпили. Еврейские народные музыкально-театральные представления // www. judaica. kiev. ua/Beregov/B_1
9. Бойко Х. Єврейський некрополь як культурно-історичне явище у просторовому укладі Галицького міста // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі:Матеріали Міжнародної наукової конференції. Збірник наукових праць. Львів: В-во НУ "Львівська політехніка", 2005. С. 158165.
10. Буковина. По мальовничих місцях. Художнє видання. / Під ред. О.Масана. Чернівці: Золоті лаври, 2002. 200 с., іл.
11. Быков В. Е. Архитектура открытых театров. М.: Ист. строит. и арх., 1954. 130 с.
12. Быстряков А. Г. Евреи Екатеринослава-Днепропетровска (ХХ век). Днепропетровск: Арт-Пресс, 2002. 198с. +вкл.
13. Вайс А. Идишский театр в Восточной Галиции 19391941гг.// Страницы истории еврейского театра в Галиции. Сборник статей. Львов, Хэсэд-Арье, 2002. С.3846.
14. Ганковский В. Г. Перспективные типы сцен: Автореферат дис. канд. арх. : 18. 00. 02. М., 1977. 23с.
15. Гельстон Й. Синагоги Львова // Галицька брама. Євреї Львова, 1997, №10-11. С. 68, 15.
16. Гой Б. В. Архітектура мережі єврейських театрально-видовищних будівель і споруд кінця ХІХ поч. ХХ століть в містах України // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. зб. / Гол. ред. М. М. Дьо­мін; Редкол.: В. І. Єжов, Г. І. Лаврик, А. П. Мардер та ін. К. : КНУБА, 2004. Вип.13 С. 610.
17. Гой Б. В. Роль України у формуванні професійного єврейського театру. Стан дослідженості архітектури єврейських театрів в Україні // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі: Матеріали міжнародної наукової конференції. Зб. наук. праць Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2005 С. 169176.
18. Гнедовский С. В. Театры и театральные залы малой вместимости: Автореферат дис. канд. арх. : 18. 00. 02. М., 1979. 16с.
19. Гнедовский Ю. П. Театр нового типа // Архитектура СССР. 1977. №6. С. 914/
20. Гнедовский Ю. П., Рябышева И. Д. Городские многоцелевые залы. М.: ЦНТИ по гражданскому строительству и архитектуре, 1976. 66 с.
21. Гринберг Э. Евреи Буковины: Исторический очерк / Иерусалим: Иерусалимский издательский центр, 1997. 32 с.
22. Гуманитарный комплекс архитектуры. К вопросу о гуманитарных исследованиях в архитектуре: Монография/ Под общ. ред. д-ра архит. С.А.Шубович. Харьков: ХНАГХ, 2005. 311 с., илл. (С. 617).
23. ДБН В.2.2-99 "Громадські будинки та споруди. Основні положення".
24. Джигіль Ю., Гой Б. Споруда в місті константа чи процес? // Вісник НУ "Львівська політехніка", 2006, № . С.
25. Долинська М. Львів: Простір і мешканці (історико-урбаністичний нарис). Львів: В-во УКУ, 2005. 90 с.
26. Донцова Т. Молдаванка. Записки краеведа. Одесса: Друк, 2001. 324с.
27. Эстетические ценности предметно-пространственной среды/ А.В.Икон­ников, М. С. Карган, В. Р. Пилипенко и др. : под общ. ред. А.В.Иконникова, ВНИИ техн. эстетики. М.: Стройиздат, 1990. 335с. : ил.
28. Ерофалов Б. Несостоявшийся форум 1930-х или правительственная площадь в Киеве // А+С, 2006, №1. С. 3372.
29. Заполянский Г. А. Блокнот с зарисовками и эскизами костюмов к спектаклю "Блуждающие звезды", 1993 // Театральный музей им. А. Бахрушина, Москва, фонд №693, дело №320802
30. Затучная Ж. О бедном Желдоре замолвите слово. . . // www. gorod. dp. ua/tema/zametki/, 2004
31. Зисельс И. Динамика чисельности еврейского населения Украины. // www. vaadua. org/josifkniga/Demografya. htm. 2002.
32. Іванов С., Курсіна К. Синагоги Львова // Будуємо інакше. №3. Львів, 2003. С. 4448.
33. Иванов В. В. Русские сезоны тетра "Габима". М. : Артист. Режиссер. Театр, 1999. 317с., 32 л. ил.
34. Ильицкий Р. Страница из истории Киевского ГОСЕТа // Калейдоскоп, №3. Киев, 2002. С.45.
35. Исаак Моисеевич Рабинович: 1894-1961. Театрально-декорационное искусство. Каталог Выставки. М.: Советский художник, 1984. 80 с.
36. Історія української архітектури. / Ю. С. Асєєв, В. В. Вечерський, О.М.Годованюк, М.М. Дьомін та ін. ; За ред. В. І. Тимофієнка. К.: Техніка, 2003. 472 с. :іл.
37. Иудаистическая мифология // Мифы народов мира. Энциклопедия (АК). М.: Энцикл., 1991, т. І. С. 581591.
38. Йосифінська метрика // ЦДІАУЛ, ф. 19, оп. 12, спр. 3.
39. Кальницький М. Єврейська громада в Києві // Єврейські адреси Києва. Карта-схема. К.: Інститут юдаїки, 1999.
40. Кальян С. Антиєврейська політика царського уряду (1880-1907 рр. ) // Єврейська історія та культура кінця ХІХ початку ХХ ст. (до першої світової війни). Збірник наукових праць. К. : Інститут юдаїки, 2003. С. 5866.
41. Каустов А. Євреї під владою Литви та Польщі // Нариси з історії та культури євреїв України. /Під ред. Л. Фінберга, В. Любченко. К.: Дух і літера, 2005. С. 3859.
42. Кержнер А. Релігійне життя. Хасидизм // Нариси з історії та культури євреїв України / Під ред. Л. Фінберга, В. Любченко. К.: Дух і літера, 2005. С.259274.
43. Кернер Р. Вспоминая о еврейском театре // ОР САМЕАХ №47(333), Одесса, 2002. С. 89.
44. Козаченко Б. Єврейська матеріально-культурна спадщина на території сучасної України на початку ХХ сторіччя // Єврейська історія та культура кінця ХІХ початку ХХ ст. (до першої світової війни). Збірник наукових праць. К. : Інститут юдаїки, 2003. С. 311313.
45.Корн И. Иудаизм в искусстве. МинскМоскваКиев: Белфаксиздат­групп, 1997. 128 с.
46. Котляр Є. Сакральна і повсякденна єврейська архітектура // Нариси з історії та культури євреїв України / Під ред. Л. Фінберга, В. Любченко. К.: Дух і літера, 2005. С. 330359.
47. Котляр Е. Страницы материальной культуры еврейской общины Харькова // Новый Ковчег. Литературно-художественный альманах. ЕКЦ "Бейт Дан". Харьков, 2002. № 1. С. 224250.
48. Котляр Е. Евреи на карте Харькова. Историческая прогулка в канун юбилея // Мост Харьков-Израиль. 1882, сегодня, завтра. Истоки. Литературно-художественный альманах еврейских общественных организаций г. Харькова. Харьков, 2004. ­ № 14. ­ С. 48-57.
49. Котляр Е. Хоральные синагоги Украины: архитектурный образ в контексте эмансипации // Єврейська історія та культура кінця ХІХ початку ХХ ст. (до першої світової війни). Збірник наукових праць. К.: Інститут юдаїки, 2003. С. 221225.
50. Кравцов С. Синагоги Західної України // www. a-kobrinsky. tripod. com/sing/ . Львів, 1997.
51. Красильников В. Д., Окунева Э. И. Трансформирующиеся театры // Cценическая техника и технология, 1964, №5. С. 1626.
52. Криворучко Ю. Ідея втілення невидимого у видимому (Богословський предмет у професійній свідомості архітектора). // Вісник НУ "Львівська політехніка", 2003. № 486. С. 219234.
53. Кузнецова В. Еврейский неоромантизм в архитектуре. Синагоги вне черты оседлости // Тезисы к XII конференции по иудаике, Москва, 2005, с.1823.
54. Культові будинки та споруди різних конфесій (посібник з проектуван­ня)/ В. В. Куцевич, В. Ф. Гершкович, І. М. Крапівін та інші. За заг. ред. В.В.Куцевича. К.: КиївЗНДІЕП, 2002. 117 с.
55. Лінда С. Будівництво як символ. Алегорія будівництва у мистецтві тоталітарної країни // Вісник НУ "Львівська політехніка", 2004, № 505. С. 5261.
56. Лоев М. Украденная муза. Вспоминая о Киевском государственном еврейском театре. К.: Институт иудаики, 2003 243 с.
57. Локотко А. И. Архитектура европейских синагог. Минск. : Ураджай, 2002. 156 с. : ил.
58. Лисициан М. В., Новикова Е. Б., Петунина З. В. Интерьер общественных и жилых зданий. Учебник для вузов. М.: Стройиздат, 1973. 240 с.
59. Литвак С. Семен Дубов о еврейском национальном самосознании // Єврейська історія та культура кінця ХІХ початку ХХ ст. (до першої світової війни). Збірник наукових праць. К.: Інститут юдаїки, 2003. С. 6669.
60. Лугатенко О. От кубизма до неоклассики: графика Марка Эпштейна // Єврейська історія та культура кінця ХІХ початку ХХ ст. (до першої світової війни). Збірник наукових праць. К.: Інститут юдаїки, 2003. С. 225233.
61. Любченко В. Євреї у складі Російської імперії. // Нариси з історії та культури євреїв України / Під ред. Л. Фінберга, В. Любченко. К.: Дух і літера, 2005. С. 6096.
62. Мальцев В. Еврейский и белорусский театр северо-западного края России: параллели истории. (1910 гг 1920 г.) // тезисы к XII конференции по иудаике. М., 2005. С.1823.
63. Марк Шагал и еврейский театр. Альбом. США, 1992 // Театральный музей им. А. Бахрушина, Москва, фонд №693, дело №321597/6
64. Масан О., Чеховський І. Чернівці 14081998. Нариси з історії міста. Чернівці: Місто, 1998. 213 с., іл.
65. Матеріали до історії Єврейської громади Дніпропетровщини (До 200-річчя заснування громади). Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1992 р. 72с., іл. 8.
66. Меир Г. Моя жизнь / Пер. с англ. Р. Зерновой. Чимкент:МП "Аурика", 1997. 560 с.
67. Мелешкина И. Еврейский театр дореволюционной России. //Страницы истории еврейского театра в Галиции. Сборник статей. Львов, Хэсед-Арье., 2002, с.3846.
68. Мелешкина И. Еврейские театры Киева // Штетеле №2(25). Киев, 2002. С.4.
69. Местечкин Г. Феномен становления еврейской живописи на рубеже ХХ столетия // Єврейська історія та культура кінця ХІХ початку ХХ ст. (до першої світової війни). Збірник наукових праць. К.: Інститут юдаїки, 2003. С. 233234.
70. Миликовский И. История еврейского театра // Страницы истории еврейского театра в Галиции. Сборник статей. Львов, Хэсед-Арье, 2002. С.3846.
71. Михайлова А. А. Сценография: теория и опыт. М.: Сов. худ., 1989. 336с.
72. Міцель М. Євреї України у 19501990-х роках ХХ ст. // Нариси з історії та культури євреїв України / Під ред. Л. Фінберга, В. Любченко. К.: Дух і літера, 2005. С. 206231.
73. Мокульский С. История западноевропейского театра. Часть І. Античный театр, средневековый театр, театр эпохи Возвраждения. М.: Худ. литература, 1936. 234 с.
74. Монолатій І. Євреї в імперії Габсбургів (17721918рр. ) // Нариси з історії та культури євреїв України / Під ред. Л. Фінберга, В. Любченко. К.: Дух і літера, 2005. С. 97118.
75. Московский государственный еврейский театр. Программа гастролей театра на немецком языке. 1928 г. // Театральный музей им. А. Бахрушина, Москва, фонд №693, дело №321597/6.
76. Московский еврейский театр "Шалом". Буклет. М.: Российский еврейский конгресс, 2005.
77. Ночь на старом рынке. И. Переца, художник Р.Фальк, спектакль ГОСЕТа 1924. Описания и пояснения к эскизам и костюмам //Театральный музей им. А. Бахрушина, Москва, фонд №680, дело №320841/4
78.О расширении помещения Еврейского государственного драмати­ческого театра г. Киева // ДАК ф. Р-1, оп. 1, спр. 2832
79. Окунева Э. И. Театры юного зрителя. М. : Стройиздат, 1976. 127с.
80. Пархомовський А. Становлення відродженої громади. // Галицька брама. Євреї Львова, 1997, №10-11. С. 45.
81. Петришин Г. Закономірності історичного процесу містотворення у Західноукраїнському регіоні // Вісник НУ "Львівська політехніка", 2001, №429. С. 7191.
82. Підопригора О. Єврейський театр // Нариси з історії та культури євреїв України / Під ред. Л. Фінберга, В. Любченко. К:Дух і літера, 2005. С. 399413.
83. Плезнер У. Еврейский общинный центр "Наследие". Архитектурное решение // www. babiyar-diskus. narod. ru, 2002.
84. Подопригора А. Пути становления еврейского профессионального театра в Украине в 20-е годы ХХ столетия. // Єврейська історія та культура в Україні. Матеріали конференції. К. : "Оранта", 1995. С.154160.
85. Полвека еврейского театра 18761926 / Под ред. Б. Ентипа, JDC, "Joint", 2003. 543 с.
86. Проектирование театров. Справ. пос. к СНиП 2. 08. 02-89 Общест­венные здания и сооружения.
87. Проскуряков В., Гой Б. Єврейське театральне життя Дніпропетровська у часі, просторі і архітектурі // Строительство. Материаловедение. Машино­строение. Сб. научн. трудов. Вып. 32, ч. 2, Днепропетровск, ПГАСА, 2005. С.135144.
88. Проскуряков В., Гой Б. Подібності та відмінності формування архі­тектури і мереж українських та єврейських театрально-видовищних будівель на теренах України в ХІХХХ століттях. // Містобудування та територіальне планування: науково-технічний збірник . К., КНУБА, 2005. №22. С.280292.
89. Проскуряков В., Гой Б. Принципи та складові формування сучасної архітектури єврейського театру в Україні. // Вісник НУ "Львівська політехніка", 2006.
90. Проскуряков В., Гой Б. Развитие архитектуры и сети украинских и еврейских театрально-зрелищных зданий в ХІХХХ вв. в границах современной Украины. // Материалы двенадцатой ежегодной международной междисцип­линарной конференции по иудаике. Часть 1. М. : Центр научных работников и преподавателей иудаики в вузах "Сэфер", 2005 С. 337351.
91. Проскуряков В., Богданова Ю. Внесок єврейських архітекторів у розвиток функціоналізму у Львові. Даніель Кальміус // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Харків, №3-4, 2003 №12, 2004. С. 254258.
92. Проскуряков В., Ямаш Ю. Львівські театри. Час і архітектура. Львів: Центр Європи, 1997. 132 с.
93. Проскуряков В. Внесок єврейських архітекторів у формування театральної архітектури Львова // Вісник НУ "Львівська політехніка", 2004, №505. С. 256260.
94. Проскуряков В. І. Архітектура українського театру. Простір і дія: Монографія. Львів: В-во НУ "Львівська політехніка", 2001. 564 с.
95. Проскуряков В. И. Универсальные передвижные театры. Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры; 18. 00. 02. М., 1984.
96. Психология формирования и развития личности / Под общ. ред. Л.И.Анциферовой. М.: Наука, 1981. 366 с.
97. Рыбальский М. Ш. Первые шаги еврейского актера: Из воспоминаний// На провинциальной сцене. Л:, М, 1937. С.97117.
98. Рот Й. Гебреї у мандрах. К:"Риф" разом з видавничою фірмою "Юг", 2003. 84 с.
99. Саванчук И. Еврейская культура в вопросах и ответах. Ростов н/Д: Феникс, 2000. 192 с.
100. Савченко В. В. Многоцелевые зрелищные и спортивные залы. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Будивэльнык, 1990. 160с. : ил., [8 л. ил. ].
101. Селезінка В. Місто моєї любові. Чернівці: Крайова освіта, 2002. 325с.
102. Сельские клубные и спортивные здания / Г.В.Зенькович, Г.И.Болотов, С.Е. Кругляк и др. ; Под. ред. Э. И. Шилова. К.: Урожай, 1987. 200 с.
103. Скиба Ю. Друга молодість кінотеатру "Скала" // Чернівці, 2002, №7. С. 2
104. Славина Т. Логика, красота, история // Архитектура СССР, 1986, №3. С. 92-94
105. СНиП ІІ-Л.20.69 "Театры. Нормы проектирования".
106. Сосновская А. От "Дибука" до "Деревни". Театральная декорация: самоидентификация художника и поиски пути. // Ариэль, Иерусалим: "ха-Макор", 1999, №30-31. С. 147-159
107. Справа по будівництву будинку за адресою: вул. Ботвіна, 23. І // ДАЛО ф. 2, оп. 2, спр. 4615
108. Справа по будівництву будинку за адресою: вул. Ботвіна, 23. ІІ // ДАЛО ф. 2, оп. 2, спр. 4616
109. Справа по будівництву будинку за адресою: вул. Горького, 11 // ДАЛО ф. 2, оп. 1, спр. 2858
110. Справа по будівництву будинку за адресою: вул. Короленко, 7 // ДАЛО ф. 2, оп. 1, спр. 5135
111. Справа по будівництву будинку за адресою: вул. Короленко, 7 // ДАЛО ф. 2, оп. 2, спр. 4615
112. Справа по будівництву будинку за адресою: вул. О. Невського, 28 // ДАЛО ф. 2, оп. 2, спр. 1606
113. Справа по будівництву будинку за адресою: вул. Фурманова, 11 // ДАЛО ф. 2, оп. 3, спр. 117
114. Степанчикова Т. Історія єврейського театру у Львові. "Крізь терни до зірок!" Львів: Ліга-Прес, 2005. 367с., іл.
115. Сто еврейских местечек Украины: Исторический путеводитель. Випуск 2. Подолия. / Сост. В. Лукин, А. Соколова, Б. Хаймович. Отв. ред. В. Лукин. СПб: Издатель А. Гешт, 2000. 704 с.
116. Страницы истории еврейского театра в Галиции: сборник статей. Л.: Хэсед-Арье, 2002. 50 с.
117. Субтельний О. Україна: історія / Пер. з англ. Ю. І. Шевчука; Вст. ст. С. В. Кульчицького. К.: Либідь, 1991. 512 с.: іл.
118. Театр // Краткая еврейская энциклопедия. Том 8 / Под ред. Иухона Оран. Общество по исследованию еврейских общин, еврейский университет в Иерусалиме, Иерусалим. 1996. С.786913.
119. Театральная Москва. ТеатрМузыкаЭстрадаКино. Илюстриро­ванный путеводитель. М.: Мосрекламсправиздат, 1929. 414 с.
120. Файль И. Жизнь еврейского актера. М. : Всероссийское театральное общество, 1938 98 с.
130. Цегельський Л. Жидівсько-український театр в Америці // Наш театр. Книга діячів українського театрального мистецтва 19151975 / Під ред. Г.Лу­жицького, Л. Полтави. Н.-Йорк, Париж, Сідней , Торонто, 1975 с.
131. Чепелик В. В. Український архітектурний модерн / Упорядник З. В. Мойсеєнко-Чепелик. К.: КНУБА, 2000. 378 с.; іл.
132. Червинский Д. Вековой юбилей зодчего. // Киев еврейский. Киев, август 2002. С. 6.
133. Черкес Б. С. Традиція та ідентичність в новій українській архітектурі// Вісник НУ "Львівська політехніка", 2003. С. 7191.
134. Чернова Л.Е. Перспективы возрождения еврейских общин в Восточной Украине. Днепропетровск: Призма”, 1996, 72c.
135. Школа изобразительного искусства. Выпуск девятый / Под ред. И.Г.Абельдяева. М.: Изд-во Академии художеств СССР, 1963. 364 с., ил.
136. Школьникова В. Трансформация еврейского местечка в СССР в 1930-е годы. (По материалам Государственного архива Российской Федерации и еврейской прессы на идиш и русском). www. jewish-heritage. org/jr1a3r. htm. М., 1997.
137. Шнайдер Г. В память о Холокосте // Эйникайт, №17(65), 2003. С. 12.
138. Экскурсия по театру на Малой Бронной. Буклет, 2005.
139. Jarrasse D. Synagogues: Architecture and Jewish Identity. Paris: Vilo; Adam Biro, 2001. 288 p.
140. Kaminska I. My Life my Theatre. NY-London, 1973. 132 p.
141. Libeskind D. Extension to the Berlin museum with Jewish museum department/ edited by K. Feireiss. NY: Ernst&Sohn, 1992, 140 p.
142. Oskar Kaufmann //www. answers. com/topic/oskar-kaufmann.
143. Tailor J. R. The penguin dictionary of the theatre, 1968. 304 p.

144. Zylbercweig Z. Lexicon of the Yiddish Theatre. Mexico: The Hebrew actors union of America, 1967.