ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АНСАБЛЕВОЇ ЗАБУДОВИ : Принципы архитектурно-планировочных ОРГАНИЗАЦИИ АНСАБЛЕВОИ ЗАСТРОЙКИ

Краткое описание

ЗАТ КИЇВСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ НАУКОВО ДОСЛІДНИЙ
ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

на правах рукопису

КОРОТУН Ірина Вадимівна

УДК 72.013
ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ АНСАБЛЕВОЇ ЗАБУДОВИ

18.00.02 архітектура будівель і споруд

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник
Репін Юрій Гаврилович
доктор архітектури, професор

Київ 2006

ЗМІСТ
ВСТУП ..................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1.
АНАЛІЗ ЕВОЛЮЦІІ КОМПЛЕКСНИХ АРХІТЕКТУРНИХ РІШЕНЬ МІСЬКОЇ ЗАБУДОВИ ............................................................................................................
1.1. Історичні архітектурні ансамблі: критерії оцінки та ідентифікації ..... 10
1.2. Етапи еволюції міських архітектурних ансамблів та комплексів.......... 20
1.3. Сутність дисконтинууму розвитку архітектури періоду індустріалізації у
20-му столітті та його наслідки для розвитку формоутворення,
середовищних та естетичних чинників..................................................... 40
ВИСНОВКИ ПО 1 РОЗДІЛУ.................................................................................. 57
РОЗДІЛ 2.
ОСНОВИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АРХІТЕКТУРНИХ АНСАМБЛІВ ТА КОМПЛЕКСІВ ...............................................
2.1. Об`єкти і ансамблі каталізатори урбаністичного розвитку.................. 59
2.1.1. Структурно-планувальна організація. ........................................ 60
2.1.2. Вузлові об`єкти. ............................................................................. 62
2.1.3. Функціональні вимоги. ................................................................. 65
2.1.4. Типи просторових композицій архітектурних ансамблів. ......... 67
2.2. Типологія архітектурних ансамблів, сучасні вимоги ............................. 70
2.3. Просторове формування архітектурних ансамблів. ............................... 85
2.3.1 Ієрархія рівнів сприйняття. .............................................................. 93
ВИСНОВКИ ПО 2 РОЗДІЛУ ......................................................................... 99
РОЗДІЛ 3.
ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ АНСАМБЛЕВОЇ ЗАБУДОВИ.................................
3.1 Особливості комплексного формування середовища. Мегаансамблі. 101
3.1.2. Основи гармонізації забудови. ...................................................... 111
3.2. Класифікація архітектурної забудови за розробленими методами і визначення сучасних задач архітектурної діяльності на прикладі міста Чернівці ...................................................................................................... 115
3.3. Комплексна реконструкція архітектурних ансамблів в умовах
сформованих планувальних структур. ................................................... 148
3.4. Реконструкція забудови 50 -80 років. .................................................... 158
ВИСНОВКИ ПО 3 РОЗДІЛУ. ............................................................................. 170
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .................................................................................... 172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ............................................................ 176

ДОДАТКИ ........................................................................................................... 190

ВСТУП
Масова забудова міст другої полови ХХ століття має характерні ознаки нівелювання особливостей архітектурно - просторової організації, що, зокрема, проявилось на території радянського простору, в тому числі міст України. Це пояснюється суттєвим збільшенням обсягів житлового будівництва у післявоєнний період, надзвичайно високим ступенем повтору невеликої кількості типоформ споруд, певною канонізацією ідеології раціоналізму в архітектурі, на підґрунті постулатів Афінської хартії. "Другорядність” естетичної складової обернулась соціально-психологічним та візуальним дискомфортом величезних масштабів, який протирічить гуманістичній сутності архітектури. Практика масової забудови має вади, які стосуються створення комфортного, естетично виразного житлового середовища зі сприятливим психологічним кліматом.
Зміни у сфері економічних відносин: роздержавлення форм власності, створення ринку житла та поява значної долі приватного замовлення у сфері містобудування та архітектури. Комерційна діяльність, конкуренція, створює передумови для розвитку будівельної галузі та стимулює підвищення якості проектних рішень, попит на художньо виразні, образні архітектурні рішення. Провідними операторами створення ринку нового житлового будівництва являються інвестори, що мають високу комерційно - господарську активність, але обмежену фінансову можливість. Найбільше поширення у сучасні практиці проектування дістає діяльність з реконструкції, ущільнення забудови. При новому будівництві (група будинків, комплекс): площа забудови складає від 1 до 10 гектарів. Нові малі територіальні одиниці фактично не фігурують у існуючій нормативній документації (ДБН 360 92**), для об`єктів містобудування це разукрупнення, для об`ємного проектування навпаки. У випадку значної площі ділянок, вони засвоюються несинхронно, окремими групами інвесторів. Відсутність об`єднуючих принципів формування забудови (ансамблевих рішень), спричиняє утворення відокремлених, дискретних ділянок забудови, композиційним хаосом просторів міського середовища.
Актуальність теми. Викладене обумовлює необхідність впровадження ефективних алгоритмів формування забудови за принципами просторової виразності та ансамблевої єдності.
Вагомий вплив на осмислення та виявлення естетичних та функціонально-типологічних аспектів архітектури здійснили праці вітчизняних та російських науковців: Ю.Асєєва, Б. Бархіна, С.Буравченка, М.Гуляницького, В.Єжова (батька), С.Єжова (сина) О.Іконнікова, В.Куцевича, Л. Ковальського, А.Мардера, В.Михайленка, Ю.Репіна, В.Соченка, О.Тіца, В.Тимофієнка, В.Чепелика, В. Шталька, О.Слєпцова, О.Чижевського, В.Уренєва, Д.Яблонського. Питанням просторового формоутворення та сприйняття присвячені наукові праці Р. Арнхейма, В.Глазичева, Дж.-К.Джонса, К.Зітте, Б.Колоска, Є.Нейферта, Б.Раушенбаха, Г. Ушакова, О.Фоменко, Г.Шукурової, Л.Яременка та ін.
Важливими джерелами, що розривають закономірності процесів містобудівного розвитку являються наукові праці Ю.Білоконя, М.Дьоміна, З.Гідіона, О.Гутнова, Г.Лаврика, К.Лінча, П. Мерлена, А.Рудницького, В. Тімохіна, Б.Посацького, К.Фремптона, Г.Фільварова, І.Фоміна, та ін. Питання історичного розвитку міст Середньої та Східної Європи: М.Бевза, Б.Черкеса, К.Павловського, Г.Петришиної та ін..
Питанням модернізації, реконструкції, адаптації та конверсії функції забудови присвячені праці Г.Ларсена, Н.Лещенко, Т.Ладан, Б.Мейтленд, І.Могитича (батька), Р.Могитича (сина), Є.Михайловського, Г. Мюллер Менкса, А.Прібєги, В.Товбича, Т.Товстенко, Й. Фешнера, Е.Цайдлера Р.Цілянтковської та ін.
Ґрунтовно досліджені питання архітектурно-планувальних особливостей окремих історичних ансамблів, загальних властивостей форми та особливостей архітектурної композиції та просторового сприйняття. Проведений глибокий науковий аналіз феноменальних властивостей історичної забудови її естетичної виразності та гармонійності середовища яке вона формує. Переважною більшістю праць відмічається брак естетичної складової, зокрема просторової виразності та композиційної єдності сучасної архітектури. Огляд приведених наукових праць, а також інших, присвячених локальним проблемам, доводить актуальність наукових дослідження з питань формування ансамблевої забудови.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Українському зональному науково-дослідному інституті КиївЗНДІЕП, узгоджується з концепцією „Національної програми розвитку української архітектури” (№ 582.94-94; 2 редакція 2002р.) Української академії архітектури, у контексті регулювання поточної містобудівної діяльності міста Чернівці, розробки та реалізації державних програм: "Програма реконструкції історичного центру міста до 2008 року”, ухвалена Х сесією ІV скликання 24.04.2003 року № 220; „Програма регенерації заповідної території”, проектний інститут Укрзахідпроектреставрація, м.Львів, 1997- 2002 р.; програми збереження культурної спадщини України та її номінації до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО - Мінкультури, Держбуд України, ДержНДІТІАМ, 1997 2004 рр. ; „Генеральний план розвитку міста до 2020 року”, проектний інститут „ДІПроМісто”, м.Львів, 2004; „Стратегічний план розвитку до 2011 року”., ухвалена ХХІІІ сесією ІV скликання міської ради від 08.07.2004 року. Наукові результати дисертації також впроваджено у розробку перспективної програми Української академії архітектури „Стратегія формування життєвого середовища України першої чверті ХХІ століття”, № ДР 0106V000012, 2005 рік.
Мета дослідження полягає у визначенні принципів архітектурно-планувальної організації ансамблевої забудови.
Задачі дослідження:
- провести аналіз розвитку міської забудови, еволюції архітектурних ансамблів;
- виявити та оцінити естетичний та типологічний потенціал об`єктів, що утворюють архітектурні ансамблі міста;
- класифікувати морфологічні ознаки окремих об`єктів та надати пропозиції щодо їх ретрансляції у перспективні рішення;
- визначити типологію архітектурних ансамблів;
- визначити принципи архітектурно-планувальної організації ансамблевої забудови;
- визначити особливості формування гармонійного середовища;
- розробити пропозиції з реконструкції об`єктів в межах сформованих структур різного ступеню цінності та районів забудови 50-80 рр.
Об`єкт дослідження архітектурні ансамблі та комплекси, ансамблева забудова, окремі будівлі та споруди міського середовища.
Предмет дослідження: архітектурно-планувальна організація ансамблевої забудови.
Методи дослідження. В дослідженні використані методи: натурного обстеження, якісного та порівняльного аналізу та узагальнення - при дослідженні історичних ансамблів забудови міст України, Центральної та Східній Європі зі сформованою забудовою історичного ядра, узагальненні концепцій розвитку та класифікації об`єктів сучасної містобудівної діяльності. Графоаналітичний (графічне моделювання, пошукове проектування) та індукції при розробці проектних та перспективних рішень з реконструкції та модернізації ансамблевої забудови, масової забудови та об`єктів міського архітектурного середовища.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що на основі поглиблених наукових досліджень
- вперше дана узагальнююча класифікація архітектурних ансамблів, сформульовані їх головні типологічні особливості;
- виявлені закономірності і принципи архітектурно-планувальної організації ансамблевої забудови;
- розроблені принципи архітектурно - планувальних та об`ємно-просторових ансамблевих рішень в умовах реконструкції об`єктів у містах з цінною історичною забудовою;
- визначені архітектурно-планувальні типи ансамблів сучасної міської забудови;
- визначені основні напрямки використання принципів архітектурно-планувальної організації ансамблевих рішень для оптимізації сучасних рішень;
- виявлено та сформульовано основні принципи гармонізації міської забудови.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що розроблені теоретичні принципи можуть бути використані для покращення ефективності та просторової виразності архітектурних рішень у практиці поточного регулювання забудови міст, при проектуванні ДПТ (детальних планів територій) містобудівній документації, яка розробляється для окремих районів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів, ПЗТ (проектах забудови територій) документації, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, на всіх стадіях проектування (МБО, ЕП, П, РП), реконструкції та ущільнення об`єктів міського архітектурного середовища, кварталів та комплексів існуючої історичної забудови, а також для покращення ефективності управлінської діяльності у сфері містобудування та архітектури, зокрема при складанні місцевих правил забудови, підготовки проектів рішень виконавчої влади та АПЗ.
Результати дисертації впроваджено при розробці проектів об`єктів сакральної архітектури, житлових споруд, громадсько-торговельних ін., в тому числі: адмінспоруди УМНС вул. Комарова,1, проект-реалізація, 1989р.; експериментального житлового кварталу індивідуальних будинків у по вул. Горіхівській, 1991р.; торгово - адміністративного будинку у вул. Стасюка, 20, автор, проект-реалізація, 1991р.; монастирського комплексу вул. Буковинська, 10, автор, проект-реалізація, 1995-2005рр.; реконструкції з переобладнанням адміністративної споруди Центральна площа, 7, автор, проект-реалізація, 2003р.; торгового центру, площею 10000 м2 проект-реалізація, 2004р.; Богословського інституту ім. Трьох Святителів з приміщеннями притулку для людей похилого віку та житловим корпусом семінаристів, автор, проект-реалізація, 2003р.; при розробці робочого проекту будинку торгівлі „Імпульс”, вул. Головна, 124, автор, проект-реалізація 2002-2005р.; реконструкція скверу ім. Юрія Федьковича, вул.Університетська,21, І премія, автор, проект-реалізація, 2004р.; реконструкції скверу та встановлення пам`ятника 1000-річчю української писемності, автор, проект-реалізація, 2004р.; реконструкції площі Філармонії, І премія, автор, проект-реалізація, 2005р.; реконструкції Турецької площі, конкурс , ІІ премія, 2006р.; лікувальні корпуси міської дитячої лікарні, вул. Буковинська,4, автор, проект 2006р.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідались та обговорювались наукових конференціях:
- конференція історичних міст Середньої та Східної Європи, ІКОМОС, Кежмарок (Словаччина), 1999 р.; конференція історичних міст Середньої та Східної Європи, ІКОМОС, Тарнув (Польща), 2000 р.;
- ІV Буковинська Міжнародна історико-краєзнавчої конференція, присвячена 125-річчю заснування Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Чернівці, 2001 р;
- міжнародна наукова конференція „Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби”, ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Чернівці, 2001 р.;
- міжнародна наукова конференція „Чернівці: на шляху до ЮНЕСКО” ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Чернівці, Чернівці, 2004 р.;
- ІІ, ІІІ, ІV конференції молодих вчених КиївЗДНІЕП, Київ, 2003, 2004, 2005 рр.;
- міжнародна наукова конференція, „Йозеф Главка (1831-1908) відомий архітектор та меценат”, присвячена 175-річчю від дня народження видатного чеського архітектора, культурного і громадського діяча, ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Чернівці, 2006 р.
Публікації. Матеріали дослідження викладені у шости фахових збірниках наукових праць.

Структура і обсяг роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації 120 сторінок основного тексту; 53 сторінки ілюстрацій; 14 сторінок списку використаних джерел, 166 найменувань, а також 3 додатки на 17 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведені дослідження дали можливість визначити принципи архітектурно-планувальної організації ансамблевої забудови та розробити пропозиції щодо формування на їх підставах шляхів гармонізації середовища поточної та перспективної містобудівної діяльності з реконструкції історичної забудови та масової забудови 50-80 років.
1. В результаті аналізу історичного розвитку міст встановлено, що архітектурні ансамблі є найбільш досконалими архітектурними творіннями і фактором ідентифікації міст, держав, історичних епох, рівня розвитку суспільства.
2. Визначено, що еволюція міської забудови невідворотній, спадкоємний та безупинний процес, пов`язаний з загальним розвитком суспільства: змінами соціального устрою і виробничих відносин.
3. Визначені передумови та сутність дисконтинууму розвитку архітектури 20 століття. Планувальні системи втратили структурну єдність, міські території зі значними розбіжностями властивостей утворили локалізовані ділянки, що зруйнувало традиційну цілісність міської забудови.
4. Встановлено, що еволюція ансамблевої забудови пов`язана з впровадженням нових вдосконалених, принципів структурної, архітектурно-планувальної організації, адаптованих до потреб суспільства. Процес розвитку відбувається шляхом від меншого до більшого, від локальної спільності до загальної єдності, від окремого об`єкту до архітектурного ансамблю, ансамблевої забудови, універсального середовища.
5. Встановлено, що базисом ансамблевої забудови являється планувальна структура міста. Архітектурні ансамблі (АА) являються вузлами містобудівної структури та каталізаторами урбаністичного розвитку. Рядова забудова головний елемент міського середовища: визначає його кількісні та якісні характеристики.
6. Ансамблева забудова (АЗ) рядова забудова, сформована у планувальній єдності, модульності, загальної композиційної та функціональної узгодженості та ієрархічної підпорядкованості загальній просторовій композиції містобудівного ансамблю - головний чинник утворення гармонійного життєвого середовища міста. Визначено двонадцять базових типів планувальної організації АА, з яких дев`ять являються спільними для АА та АЗ. За принципами інтеграції до загальної планувальної схеми визначено СІА та СЛА.
7. Встановлено, що СЛА обмеженого використання являють компресійними факторами містобудівного розвитку. Сформульовані поняття „архітектурний ансамбль”, „комплекс” „просторова композиція”, розглянуті та систематизовані типи просторових композицій архітектурних ансамблів, та ансамблевої забудови вертикально - осьова, центрична, лінійна та комбінована. За фізичними параметрів (розміри ділянок) визначено 4 типи архітектурних ансамблів: малі, значні, великі, мега-ансамблі. Визначено, що остання група являється поступовим перетворенням АЗ у цілісний містобудівний АА. Встановлено, що типи планувальної організації АА та АЗ, засновані на ієрархічно-сітчастій структурі, являються потенційно здатними для використання в умовах сучасної архітектурної діяльності. Виявлено послідовність засвоєння та особливості сприйняття міського простору, визначено п`ять ієрархічно залежних рівнів просторового сприйняття: від загального образу міста єкзо рівень, до сприйняття внутрішніх просторів: макро, мега, мезо та мікро ( закритий простір приміщень). Визначені чинники формування ієрархічних рівнів сприйняття, умови розкриття візуальних ракурсів, значення кожного для створення емоційного впливу оцінки середовища.
8. Сформульовано основи комплексного формування середовища, що поєднують „чотири принципи роз`єднання” і „чотири принципи об`єднання”. Чотири принципи роз`єднання:
8.1. Сегрегація міського простору. Відокремлення та урізноманітнення якостей простору: зовнішній (загального доступу вулиці) внутрішній (обмеженого та особистого користування - двори); комунікативно-рекреаційних площі, сквери; наземний (пішохідний) - підземний (транспортний). Використання модульних планувально-просторових одиниць для створення умовних меж та структуризації території. Використання пішохідного рівня (перші поверхи) під заклади обслуговування.
8.2. Сегрегація потоків: пішохідний, велосипедний, автомобільний пасажирський, автомобільний вантажний; транзитний та обслуговуючий. Створення умов безперешкодного руху кожного потоку.
8.3. Сегрегація функціональних рівнів: формування за територіальним принципом систем громадських закладів обласного, міського, районного, квартального рівнів обслуговування (культура, спорт, охорона здоров’я, освіта, торгівля, послуги банків, юридичні консультації, побутові).
8.4. Сегрегація громадських центрів. Вичленування громадських центрів на рівнях планувальних районів (100 300 тис. чол.), містоутворюючих комплексів (30-100 тис. чол.), і т.д. Формування їх просторових композицій.
Чотири принципи об`єднання:
8.5. Єдність планувальної структури. Утворення ізотропної планувальноїструктури в напрямку від центру до периферії, структуризація буферних зон та районів забудови з вільною планувальною системою. Дезавуація та конверсація компресійних зон закритого користування (СЛА, військові частини, промислові підприємства, зони відчуження, складські).
8.6. Інтеграція процесів. Функціональне насичення територій об`єктами обслуговування, та місцями докладання праці.
8.7. Цільність композиції. Об`єкт містобудування розглядається як частина загального цілого, підкоряється просторовій композиції в межах візуального поля, або фронту візуального сприйняття.
8.8. Утворення системи візуальних зв`язків. Обумовлює узгоджену за допомогою загальної просторової композиції, блакитної лінії, перцептивних засобів, систему домінуючих та субдомінантних об`єктів на всіх рівнях сприйняття; утворення образу міста; систему орієнтації; ідентифікації об`єктів.
9. Визначено принципи архітектурно-планувальної організації ансамблевої забудови, в основі яких лежить комбінаторна структуризація: планування території виконується шляхом сполучення структурно узгоджених типів планувальної організації території, має чітко визначені межі, шляхи; ієрархічність, наявність місць ущільнення (центри) та розрідження забудови (периферія); утворення архітектурного символу (просторова кульмінація), яким може бути АА, монумент, споруда - домінанта; композиційна виразність, узгодженість та модульність складових елементів; формування рівнів сприйняття, орієнтирів. Визначено, що головними умовами гармонізації середовища являються його комплексне формування та ансамблева забудова. Елементи міського дизайну, благоустрою, озеленення загальний технічний стан забудови доповнюють основні комплексні заходи.
10. Розроблені методи та принципи апробовані на прикладі міста Чернівці. Здійснена класифікація забудови міста, визначені ареал і площа території цінної забудови, ансамблі вулиць і площ, окремі архітектурні об`єкти, фонова та рядова забудова; видано реєстр пам`яток місцевого значення.
11. За визначеними принципами комплексного формування середовища та архітектурно-планувальної організації ансамблевої забудови, розроблені основи комплексної реконструкції архітектурних ансамблів в умовах сформованих планувальних структур та комплексної реконструкції забудови 50-80 років.
12. Основні положення і результати дисертаційної роботи впроваджені автором при розробці проектів реконструкції історичної частини міста Чернівці: площі Філармонії, скверів імені Ю. Федьковича, 1000-річчя писемності, жертвам голодомору, реконструкції з добудовою архітектурного комплексу міської дитячої лікарні, житлових будинків: Некрасова, 5, Шевченка, 25а , ін. При розробці проектів реконструкції та ущільнення забудови 50-80 років в Чернівцях: споруди адміністративно - торгового центру, вул. Стасюка, 24, реконструкції недобудованих приміщень заводу медобладнання під торговий центр, площею 10 тис. м2; комплексу Введенського монастиря, Буковинська, 10; Андріївської церкви, вул. Руська, 227; комплексу Богословської семінарії, вул. М.Черемшини; реконструкції групи 9-ти поверхових житлових будинків по вул. Червоноармійській, 65-71 та ін.; концепції Програми реконструкції історичного центру міста Чернівці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Азы православия. К., - УААНП „Феникс”, 1999. -96 с.
2. Андріанова Г.А. Принципи архітектурно-планувальної організації об`єктів громадського обслуговування в умовах реконструкції житлових кварталів. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. 18.00.02 К.: 2006.
3. Аникин В.И. Жилой район крупного города. М.: Стройиздат, 1987.
4. Архитектура Запада., кн. 2. Социальные и идеологические проблемы /А.В. Иконников, В.Л. Глазычев, А.А. Стригалев, Н.Ф. Гуляницкий, И.В. Эрн, Й.К. Минкявичус.- М.: Стройиздат, 1975.
5. Архитектурное творчество СССР: проблемы, суждения, информации, Яралов Ю., Гуляницкий Н., Журавлев А., Иконников А., Кириллова Л., вып.3, -М.: Стройиздат, 1976.- 199с.
6. Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби // Матеріали міжнародної наукової конференції. Чернівці: Золоті Литаври, 2003.
7. Архитектурное черчение/Ткач Д.И., Русскевич Н.Л., Ниринберг П.Р., Ткач М.Н.; Под ред.Д.И. Ткача. К.: Будивельнык, 1991.
8. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины. -К.Будивельник,1989.-104с.
9. Асеев Ю. С. Шедеври світової архітектури. -К.: Рад. школа, 1982.-87с.
10. Ауфішер М. Фєльнер и Гельмер. Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби // Матеріали міжнародної наукової конференції. Чернівці: Золоті Литаври, 2003.
11. Бачинська Л.Г. Архітектура житла. -К.: Грамота, 2004.-406с.
12. Бевз М. Студії архітектурно-містобудівного розвитку м. Белза ХІ-ХХ ст. // Вісник 12 інс-ту Укрзахідпроеткреставрація, Львів, 2002.
13. Беленкова С.В. Архитектура Черновиц ХІХ первой половины ХХ века. Исследование стилистических особенностей архитектуры города и процесса ее стилевой эволюции. Автореферат диссертации на соискание научной степени канд. искусствовед.: 17.00.04 / Рос. Акад. худ-в, С-П..: 2004.
14. Блаукопф Й. К истории построения Черновицкого городского театра. Материалы ЧОДА (Черновицкого областного госархива). Черновцы, 1905 г.
15. Божко Ю.Г. Система эстетических свойств архитектуры (общая концепция): Автореферат диссертации на соискание научной степени кандидата архитектуры. К.: 1999.
16. Бувье Ф. Міський театр Чернівців в контексті архітектури Фєльнера и Гельмера в коронних землях Австро-Угорської монархії. Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби // Матеріали міжнародної наукової конференції. - Чернівці: Золоті Литаври, 2003.
17. Буковина: історичний нарис /відповідальний редактор д.і.н. Ботушанський В.М.- Чернівці: Зелена Буковина, 1998.-416с.
18. Буравченко С.Г. Формирование композиционных структур фасадов жилых зданий с учетом их размещения в застройке. Автореферат дисертации на соискание ученой степени кандидата архитектуры. 18.00.02 / Лен. инж. стр. ин-т. Л.: 1989.
19. Вечерський В.В. Спадщина містобудування України. Теорія і практика історико-мітобудівних пам`яткоохоронних досліджень населених місць. К.: НДІТІАМ Головкиївархітектура, 2003.-560с.
20. Віорал-Чапка М. Вплив школи Отто Вагнера на архитектуру Чернівців початку 20х років ХХ століття; // Матеріали міжнародної наукової конференції 1-4 жовтня 2001 р. Архітектурна спадщина Чернівців Австрійської доби./ Чернівецький Національный університет, та ін. Чернівці: Золоті литаври 2003.
21. Всеобщая история архитектуры, ВИА, 12 т. М.: Стройиздат. 1970 -76.
22. Водотика О.Ю. Архітектурно-типологічні основи формування православних храмів України (на прикладі Центрального регіону). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. 18.00.02 / КНУБА К.: 2004.
23. Восстановление памятников культуры. Проблемы реставрации / Предисл. и общ. ред.Д.С.Лихачева. М.: Искусство, 1981- 232с.
24. Вуек Я. Мифы и утопии архитектуры ХХ века: Пер. с польского канд. техн. наук Предтеченского М.В., под редакцией канд. философских наук Глазычева В.Л. М.: Стройиздат, 1990. 286с.
25. Гидион З. Пространство, время, архитектура: Сокр. пер. с нем. М.В. Леоне, И.Л. Черня 3-е изд. -М.: Стройиздат, 1984.- 455с.
26. Глазирін В.Л. Архітектурно-розпланувальне формування громадських приморських центрів у структурі Одеси та її міській агломерації. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. 18.00.04 К.: 1998.
27. Градов Г.А. Город и быт. Перспективы развития системы и типов общественных зданий. М.: издательство литературы по строительству, 1968.-
28. Городская среда. Технология развития: настольная книга / Глазычев В.Л., Егоров М.М., Ильина Т.В. и др. М.: Издательство Ладья, 1995 -240с.
29. Гуляницкий Н.Ф. История архитектуры, т.1. М.: Стройиздат, 1984 -288с.
30. Гутнов А.Э. Эволюция градостроительства. Стройиздат -М., 1984- 256с.
31. Гутнов А.Э., Глазычев В.Л. Мир архитектуры: лицо города М.: Молодая гвардия, 1990 -350с.
32. Державні будівельні норми. ДБН 360-92**. Планування і забудова міських і сільських поселень. Держбуд України. К., 2002.
33. Закон України „Про планування і забудову територій”, ВВР,2000, №31, ст.250.
34. Закон України „Про архітектурну діяльність”, 1999.
35. Заславець Т.М. Типологічні засади архітектурно-планувальної структури соціального та комерційного житла. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. 18.00.02 / КНУБА К.: 2006.
36. Зодчество 1(20) // Сборник Союза архитекторов СССР., гл. ред. Яралова Ю. М.: Стройиздат, 1975 231с.
37. Ежегодное издание Московского отделения Международной Академии архитектуры год 2003. М., 2004.
38. Ежов В.И. Алексей Иванович Заваров и его „империя” // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. КиївЗНДІЕП.- К.-2003.
39. Ежов В.И. Полвека глазами архитектора. К.: НИИТИАГ КНУСА- 2001.с15-63, 239-282.
40. Ежов В.И. Эскизная графика архитектора. Архитектурная композиция. Эскизное проектирование. Природная и городская среда. К.: Символ Т, 2003.
41. Ефимов А.В. Дизайн архитектурной стреды. М.: Архитектура-С, 2004, 503 с.
42. Івасюк О. Йозеф Главка: талант и праця задля розвитку культури // Буковинський журнал - Чернівці: 3-4, 2000. - стр.159
43. Иконников А.В. Архитектура города. Эстетические проблемы композиции. М.: Стройиздат, 1976 -215с.
44. Иконников А.В. Архитектура США. Архитектура в системе буржуазной культуры. М.: Искусство, 1079 -197с.
45. Иконников А.В. Функция, форма, образ в архитектуре. М.: Стройиздат, 1986 -288с.
46. Ідак Ю.В. Основні характеристики міської тканини. // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. КиївЗНДІЕП. -К.: -2003.
47. Історія української архітектури / Асєєв Ю.С., Вечерський В.В., Годованок О.М. та ін., за ред. докт. мистецтвозн., пр. В.І.Тимофієнка. К.: Техніка, 2003.- 472 с.
48. Ирмшер Й., Йоне Р. Словарь античноти: Пер с нем. - М.: Прогресс, 1989, 704 с.
49. Кайндль Р.Ф. Історія Чернівців. Чернівці: ЧМГО „Комітет виборців”, 2003.
50. Кантакьюзино Ш., Брандт С. Реставрация зданий. пер. с англ. А.Г. Раппопорта, под ред. О.И. Пруцина. М.: Стройиздат, 1984, 263 с.
51. Капрійчук С. Музика в камні на им`я старе місто // Чернівці: Доба.- 2002.-с.6
52. Кириллова Л. Масштабность в архитетуре. М.: Государственное издательство литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1961, 189 с.
53. Колосок Б.В. Містобудівна спадщина Чернівців // Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби. Матеріали міжнародної наукової конференції. Чернівці: Золоті Литаври, 2003.
54. Консервація і реставрація пам`яток архітектури. Методичний посібник. Державний комітет України у справах містобудування і архітектури, Укрреставрація. - К.- Львів, 1996, 586 с.
55. Коротун І.В. Архитектурна спадщина. Заповідна частина міста // Чернівці: Радянська Буковина.-1988.
56. Коротун І.В. Ренессансна школа в архитектурі Чернівців (кінець 18 початок 19 ст.) // Матеріали Міжнародної наукової конференції. Чернівці, 1999 р.Чернівці МПіНУ,ЧНУ. Чернівці.Золоті літаври- 2001с.376-379.
57. Коротун І.В. Нікірса М.Д. Чернівецька ратуша: минуле та сьгодення. Чернівці. МІІЦ Місто.-2001.
58. Коротун І. Архітектурні шедеври міста Чернівці./Архітектурний вісник, 4 // Львівська політехніка, Львів, 2003.
59. Коротун І.В. Архитектура міста Чернівці (проблеми збереження та ревіталізації) // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. КиївЗНДІЕП. - К.-2003.
60. Коротун І.В. Етапи розвитку та забудови міста Чернівці. Формування історико-культурної заповідної території. /Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби. Матеріали Міжнародної наукової конференції. Чернівці, 2001р.Чернівці: Золоті літаври, 2003 9-17с.
61. Коротун І.В. Житло архитектурна тканина історичного ядра Чернівців // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель//КиївЗНДІЕП//К.-2003.
62. Коротун І.В. Теорія і практика гармонізації забудови // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. КиївЗНДІЕП. К.-2004.
63. Коротун І.В. Проблеми реконструкції в умовах історичної забудови // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. КиївЗНДІЕП. К.-2005.
64. Ксеневич М. Українська архітектура, її визначальний контекст у просторі, часі, інформації. К.: КНУБА, 2005 - 426с.
65. Ле Корбюзье. Архитектура ХХ века: Пер. с фран. В.Н.Зайцева, В.В.Фрязинова Под редакцией Топуридзе. М.: Прогресс. 1977, 301с.
66. Ладан Т.М. Принципи архитектурно-планувальних рішень житлових будинків 30х років ХХст. в м. Києві та іх використання в сучасній практиці проектування. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. 18.00.02 / КНУБА К.: 2002.
67. Ле Корбюзье. Архитектура ХХ века. -М.: Издательство «Прогресс», 1977.
68. Лєщєнко Н.А. Принципи реконструкції архитектурних споруд історичних ансамблів малих міст Західної України. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. 18.00.02 / КНУБА К.: 2000.
69. Любимов Л. Искусство Западной Европы. М.: Просвещение, 1976 318с.
70. Мардер А.П. Понятійно-теоретичні основи естетики архітектури. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра архітектури: 18.00.01/ КНУБА-К., 1996.
71. Матеріали техничної інвентаризації забудови, ОБТІ (областне бюро техничної інвентарізації, м.Чернівці).
72. Мейтленд Б. Пешеходные торгово общественные постранства: Пер. с англ. А.Р. Анисимова; под ред. И.Р. Федосеевой, М.: Стройиздат, 1989. - 159с.
73. Мерлен П. Новые города. Районная планировка и градостроительство: Пер. с фран. К.Т. Топуридзе, В.Н. Зайцев. М.: Прогресс, 1975. 253 с.
74. Микля И. Прекрасная Буковина Бухарест: Спорт-туризм, 1976. -487с.
75. Михайленко В.Е., Кащенко А.В. Природа, геометрия, архитектура - К.: Будивельник, 1981.
76. Михайловский Е.В. Реставрация памятников архитектуры // Сборник научных трудов: восстановление памятников культуры (проблемы реставрации) М.: Искусство, 1981- 15-42 с.
77. Могитич Р.І. містобудівельний розвиток Чернівців у ХІУ ХІХ ст.. Шляхи охорони урбаністичного середовища міста // Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби. Матеріали міжнародної наукової конференції. Чернівці: Золоті Литаври, 2003.
78. Мюллер Менкс Г. Новая жизнь старых зданий: Непрерывность развития архитектуры: Пер. с нем. М.: Стройиздат, 1981. 247с.
79. Нейферт Э. Строительное проетирование. Справочное пособие для архитекторов, инженеров и техников строителей в двух книгах: Пер. с нем. В.Г.Калиша, З.И. Эстрова, Н.Н.Данилова М.: Издательство литературы по строительству, 1965.
80. Олійник О.О. Діагностика формоутворення міських просторів як передумова регенерації історичного міста // Проблеми регенераці історичної забудови заповідних територій населених пунктів України. Матеріали науково-практичної конференції. Кам`янець-Подільський. 1994.-96с.
81. Основы архитектурной композиции и проектирования. Под общ. ред. док. искусствоведенья, профессора А.А. Тица.- К.: Вища школа.
82. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог, том 4 / Отв.Редактор Логвин Г.Н., Гл. ред. Жариков Н.Л К.: Будивельник, 1986. 376с.
83. Осиченко Г.О. Методичні основи реконструкції композиційних структур історичних міст (на прикладі міст Центральної України). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. 18.00.01 Х.: 2006.
84. Основы градостроительства. Под общ. ред. Лазарева А.Г. Р.-на-Д.: Феникс, 2004.-413с.
85. Отчет о научно-исследовательской работе: Предпроектные историко архитектурные исследования к проекту генерального плана г.Черновцы. К.: НИИТИА, 1986.
86. Памятники архитектуры в дореволюционной России: очерки архитектурной реставрации / Под общ. ред. доктора архитектуры Щенкова А.С. М.: ТЕРРА Книжный клуб, 2002. -528с.
87. Петришин Г. До питання формування мережі міст України ХІУ-ХІХ ст. (у європейському контексті) /Архітектурна спадщина України, 3. Питання історіографії та джерелознавства української архітектури. К.: Українознавство, 1996.
88. Петришин Г., Олешко О. Реалізація класицистичних ідей у розплануванні поселень німецьких колоністів у Галичині (кінець ХУІІІ- початок ХІХст.) /Архітектурна спадщина України 4. Проблеми стильового розвитку архітектури України К.: Українознавство, 1997.
89. Пламеницька О. Забудова Кам`янця-Подільського за мідьоритом К.Томашевича 1673-1679 рр.: До проблеми дослідження Української ведути /Архітектурна спадщина України 3. Питання історіографії та джерелознавства української архітектури. К.: Українознавство, 1996.
90. Плахотна Н.А. Принципи формування архітектури православного парафіяльного храму південно-західного регіону України. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. 18.00.02 К.: 2005.
91. Посацький Б.С. Архітектурно-планувальна організація сельбищної території міста.Навчальний посібник. Львів.: ЛПІ, 1981 80с.
92. Посацький Б.С. Формування архітектурного образу міста. К., 1993.
93. Посацький Б. Нові міста у Європі тенденції 1980 1990 років. /Архітектурний вісник 1(23) //Львівська політехніка, Львів, 2005.
94. Постанова Кабинету Міністров № 1760 від 27.12.2001р. «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення объектів культурної спадщини до Державного реестру нерухомих памя`ток України».
95. Правові акти з охорони культурної спадщини. Додаток до щорічника „Архітектурна спадщина”. Міждународна Хартія «Про збереження і реставрацію монументальних памя`ток та історичних місць», прийнята на Венеціанському Міждународному Конгресі архітекторів у 1964 році, «Конвенція про захист всесвітньої культурної і природної спадщини» та інші документи ООН. К., 1995
96. Прибєга Л. Пам`ятки містобудування: класифікація та методі охорони. /Проблеми регенерації історичної забудови заповідних територій населених пунктів України. Матеріали науково-практичної конференції. Кам`янець-Подільський, 1994.-96 ст.
97. Прибєга Л.В. Сутність пам`ятки архітектури як об`екта охорони та реставрації //Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. КиївЗНДІЕП. К.-2003.
98. Проскуряков В.І. Феномен архітектури міського театру в Чернівцях // Архітектурний вісник.- Львів, 4,2003.
99. Пруцын О.И., Рымашевский Б., Борусевич В. Архитектурно-историческая среда. Под редакцией Пруцина О.И.; пер. с пол. гл. 6-15 Предтеченского М.В. -М.: Стройиздат, 1990. - 408с.
100. Раушенбах Б.В. Геометрия картины и зрительное восприятие.- С-Пб.: Азбука-классика, 2002. 320с.
101. Редль. Д. Меж Віднем і Чернівцями: до становлення і впливу історичної архитектури кайзерівсько - королівськой монархії // Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби. Матеріали міжнародної наукової конференції. Чернівці: Золоті Литаври, 2003.
102. Резиденция Митрополитов Буковины. Проект вертикальной планировки и отделения территории парковой части, т.3 / Украинский специализированный научно-реставрационный проектный институт „Укрпроектреставрация”- К., 1983.
103. Рекомендации по охране исторических или традиционных ансамблей и их роли в современной жизни. Генеральная конференция Организации Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры./ Дополнение к ежегоднику. Архитектурна спадщина Украины» - К.: 1995, стр.86.
104. Реставрація і реконструкція вулиці О.Кобилянської в м. Чернівцях, проект. Український спеціальний науково-реставраційний проектний інститут „Укрзахідпроектреставрація”, 1987р.
105. Репин Ю.Г. Архитектура жилища.- К.: КП НИИСЭП-ИПЦ. Тираж, 2003.
106. Репин Ю.Г. Диалектика городского развития // Сборник научных работ КиевЗНИИЭП.-2001.С.22-26.
107.