ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ЖИТЛОВИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ : Функционально-планировочных СТРУКТУРА ЖИЛЫХ И ОБЩЕСТВЕННЫХ ЗДАНИЙ С УЧЕТОМ ТРЕБОВАНИЙ людей с инвалидностью



  • Название:
  • ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ЖИТЛОВИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ
  • Альтернативное название:
  • Функционально-планировочных СТРУКТУРА ЖИЛЫХ И ОБЩЕСТВЕННЫХ ЗДАНИЙ С УЧЕТОМ ТРЕБОВАНИЙ людей с инвалидностью
  • Кол-во страниц:
  • 131
  • ВУЗ:
  • ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТЕОРІЇ І ІСТОРІЇ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ (НДІТІАМ)
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
    ТЕОРІЇ І ІСТОРІЇ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ
    (НДІТІАМ)


    На правах рукопису



    СКЛЯРЕНКО Юрій Віталійович


    УДК 72.05



    ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА ЖИТЛОВИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ





    18.00.02 Архітектура будівель і споруд




    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури












    Науковий керівник







    БАРМАШИНА Людмила Миколаївна,







    кандидат архітектури,







    старший науковий співробітник















    Київ - 2005










    ЗМІСТ












    стор.







    ВСТУП



    4




    1.


    Основні передумови формування та адаптації житлових і громадських будівель з урахуванням вимог людей з інвалідністю ____________________________________________





    12




    1.1.


    Аналіз існуючого стану щодо вирішення проблем інвалідності та досвіду формування безперешкодного середовища життєдіяльності для інвалідів _______________________________





    12




    1.2.


    Функціонально-технологічні параметри людей з інвалідністю та структура їх потреб________________________________________


    28





    1.3.


    Основні напрями формування та адаптації житлових і громадських будівель з урахуванням вимог людей з інвалідністю (на основі результатів анкетного опитування) _________________





    38







    Висновки по першому розділу ______________________________



    42




    2.


    Архітектурно-планувальна організація житлових будинків з урахуванням вимог людей з інвалідністю __________________




    44




    2.1.


    Соціально демографічні ознаки сімей з інвалідами _____________



    44




    2.2.


    Типологічні особливості житла з урахуванням потреб інвалідів __



    51




    2.3.


    Основні функціонально-типологічні вузли житлових будинків, які потребують спеціальних адаптаційних заходів ________________




    65







    Висновки по другому розділу _______________________________



    68




    3.


    Архітектурно-планувальна організація громадських об'єктів з урахуванням вимог людей з інвалідністю __________________




    70




    3.1.


    Типологічні особливості доступних для інвалідів громадських об'єктів __________________________________________________




    70




    3.2.


    Основні функціонально-типологічні вузли громадських
    об'єктів, які потребують спеціальних адаптаційних заходів _____




    81




    3.3.


    Пріоритетність проведення спеціальних заходів щодо адаптації громадських об'єктів до потреб інвалідів ___________________




    87







    Висновки по третьому розділу ______________________________



    93




    4.


    Просторові вимоги до житлових і громадських будівель, доступних для людей з інвалідністю________________________




    95




    4.1


    Архітектурно-планувальні параметри основних функціонально-типологічних вузлів житлових будинків ______________________




    95




    4.2.


    Архітектурно-планувальні параметри основних функціонально-типологічних вузлів громадських будівель __________________




    100




    4.3.


    Приклади адаптації житлових і громадських будівель до потреб інвалідів ________________________________________________




    107







    Висновки по четвертому розділу____________________________



    124







    ВИСНОВКИ ____________________________________________




    126







    Список використаних джерел ___________________



    132








    ВСТУП

    Інвалідність є соціальним явищем, уникнути якого не може жодне суспільство. Близько 10% населення Європи страждає від тих чи інших тривалих і серйозних захворювань, внаслідок яких настає інвалідність [52]. Це свідчить про загальний характер проблеми та значне поширення зазначеного явища в багатьох країнах, особливо в тих, що мають велику чисельність населення. Актуальність проблеми інвалідності стає ще більш очевидною на фоні процесу старіння населення всіх європейських країн. Кількість людей з розладами та порушеннями стану здоров'я за таких обставин буде об'єктивно зростати, навіть якщо більшість факторів ризику виникнення інвалідності стануть контрольованими.
    Зростання кількості інвалідів в Україні зумовлене комплексним впливом численних факторів, головними з яких є: природні катаклізми; техногенні катастрофи; наслідки Чорнобильської аварії та інші чинники забруднення навколишнього середовища; дорожньо-транспортні пригоди; збільшення кількості уроджених вад і хронічних захворювань; загальне старіння населення. Щорічні спостереження відповідних установ свідчать про зростання збитків суспільства, пов'язаних із стійкою втратою здоров'я та працездатності значної частки населення, які, в свою чергу, є сумою промислових втрат щодо вартості недовиробленої продукції, бюджетних виплат на допомогу по інвалідності, а також затрат на соціальне медичне обслуговування інвалідів [74].
    Генеральна Асамблея ООН у 1971 р. визнала права людей з порушенням функцій організму і прийняла Декларацію про права інвалідів та розробила цілий ряд відповідних міжнародних актів. Україною визнані наступні з них:
    - Всесвітня програма дій сприяння інвалідам.
    - Стандартні правила щодо забезпечення рівних можливостей для інвалідів.
    - Стандартні правила взаємодії державних інституцій і громадських організацій інвалідів.
    - Резолюція 1998/31 "Права інвалідів", прийнята комісією з прав людини на 54-1 сесії ООН.
    Вирішення проблем людей з інвалідністю в будівельній галузі України частково забезпечують наступні чинні нормативно-методичні документи: ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (зміни 4-8: таблиця 6.1, підрозділ 2; п. 7.26, примітки 3, 4; п. 7.46, примітка; п. 7.51 примітка 2) та ДБН В. 2.2-9-99 "Громадські будинки і споруди". Основні положення (додаток Г обов'язковий).
    Фахівцями НДІТІАМ за період з 1992 року на замовлення Держбуду України було розроблено наступні нормативно-методичні документи: Планувальні нормалі щодо проектування будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів і психоневрологічних інтернатів”; Номенклатура типів спеціалізованого житла для людей похилого віку та інвалідів”; Нормалі архітектурно-планувальних модулів житлового та громадського призначення для проектування спеціалізованих типів житлових комплексів для людей похилого віку та інвалідів”; Методичні рекомендації щодо проектування об'єктів житлово-цивільного будівництва з урахуванням специфіки проживання та обслуговування інвалідів”; Посібник до ДБН "Житлові будинки" і ДБН "Громадські будинки та споруди" з проектування середовища життєдіяльності маломобільних груп населення”. У цьому ж інституті вперше в Україні на основі комплексного підходу створено концепцію формування безперешкодного середовища життєдіяльності маломобільних груп населення [1]. Фахівці КиївЗНДІЕП розробили Рекомендації щодо архітектурно-планувальних рішень нових типів будинків навчально-виховного та лікувального призначення для дітей-інвалідів, сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків” та проект фізкультурно-оздоровчого комплексу для інвалідів.
    У Росії ще на початку 90-х було сформовано координаційний комітет у справах інвалідів при Президенті Російської Федерації та розроблено Комплексну програму науково-дослідних робіт щодо забезпечення архітектурно-технічних заходів, спрямованих на створення нормальних умов життєдіяльності інвалідів і інших маломобільних груп населення. До її реалізації залучено цілий ряд науково-дослідних і проектних інститутів. Так, у ЦНДІЕП учбових будівель займаються розробкою взаємопов'язаної наскрізної системи відповідних закладів, яка передбачає інтегроване виховання та навчання від дитячого садка до вищого навчального закладу. ЦНДІЕП ім. Б. С. Мезенцева займається об'єктами для проведення дозвілля (фізкультурно-спортивні споруди, бібліотеки, музеї, кінотеатри, клуби тощо), якими могли б користуватися і здорові люди, і інваліди різних категорій. ЦНДІЕП курортно-туристичних комплексів вирішує питання проектування закладів позаміського відпочинку та реабілітації. ЦНДІЕП житла досліджує питання проектування спеціалізованих житлових будинків, а також питання адаптації до потреб інвалідів квартир у масових житлових будинках. ЦНДІЕП містобудування займається проблемою формування шляхів пересування інвалідів у міському середовищі та відповідного транспортного забезпечення.
    З темою дисертаційного дослідження в тій чи іншій мірі пов'язані роботи багатьох авторів. Питанням визначення соціально-демографічних передумов просторової організації житла присвячені наукові дослідження Л.М.Бармашиної, В.С.Дьоміної, В.Ю.Дурманова, К.К.Карташової, Т.Є.Савонюк, О.Я.Смірнової, К.К.Хачатрянц. Проблем формування типології житла торкаються роботи Г.І.Граужиса, Х.Ю.Калмета, В.В.Козюліна, Д.С.Меєрсона, Р.М.Мкртчян, А.В.Овсяннікова, Г.Д.Платонова, Ю.Г.Рєпіна, П.Г.Рудакова, В.Г.Страшнова, Д.Г.Тонського, Д.Н.Яблонського. Питання нормування окремих типів громадських будівель з урахуванням потреб інвалідів розглядаються у роботах В.І.Дядюка, Л.М.Ковальського, Н.М.Колокольцевої, В.В.Куцевича, В.К.Степанова, Н.М.Щетиніної. Концептуальним та нормативно-методичним проблемам щодо формування середовища життєдіяльності для людей з інвалідністю присвячені розробки В.А.Абизова, Л.М.Бармашиної, І.О.Данчака, Ю.В.Колосова, А.Я.Нікольської, Т.Є.Савонюк, В.Л.Хайта.
    Роботи згаданих та інших авторів створили теоретичну та науково-методичну базу для поглиблення досліджень щодо визначення основ формування доступного середовища життєдіяльності для маломобільних людей. В архітектурному аспекті це зумовлює необхідність розробки та впровадження відповідних планувальних і будівельних заходів, які включають забезпечення доступності для інвалідів житлових будинків, закладів громадського обслуговування, а також елементів зовнішнього міського середовища.
    В нашій країні маломобільні групи складають значний відсоток населення, але й досі залишаються практично ізольованими від суспільства. В ході нового будівництва та реконструкції міської забудови врахування потреб зазначеного контингенту, на жаль, здійснюється не в повній мірі. Це пояснюється відсутністю комплексного підходу до формування безперешкодного міського середовища та недостатністю відповідної нормативно-методичної бази, яка необхідна для системного вирішення проблеми інтеграції маломобільного населення в суспільство. Все зазначене зумовлює велику актуальність нашого дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема даного дослідження є одним з основних напрямів планових науково-дослідних робіт НДІТІАМ. Робота виконувалась у відповідності до державних планів та програм Держбуду України, Міністерства праці та соціальної політики України, а також Київської міськдержадміністрації. Основними науково-дослідними роботами є "Методичні рекомендації щодо забезпечення доступності житлових та громадських будівель м.Києва для людей з обмеженими фізичними можливостями", 50/02, 2002-2003 рр. ДР №0102U005427 та "Соціально-функціональні основи формування та адаптації житлових і громадських об'єктів з урахуванням вимог людей з обмеженими фізичними можливостями", 10/03, 2003 р. ДР №0103U005273.
    Мета дослідження - визначення основних функціонально-типологічних вузлів житлових і громадських будівель і нормативно-методичних принципів їх формування та адаптації з урахуванням технологічних параметрів людини на візку.
    Поставлена мета потребує вирішення таких завдань дослідження:
    - провести аналіз структури інвалідності, законодавчо-нормативного забезпечення соціальної реабілітації та досвіду формування безперешкодного середовища життєдіяльності для інвалідів;
    - визначити основні напрями формування доступних для людей з обмеженими фізичними можливостями житлових і громадських будівель з урахуванням результатів натурних обстежень і анкетного опитування;
    - встановити типологічні особливості житла для сімей з інвалідами з урахуванням їх соціально-демографічної структури та визначити архітектурно-планувальні параметри основних функціонально-типологічних вузлів житлових будинків, які потребують проведення спеціальних адаптаційних заходів;
    - встановити типологічні особливості доступних для інвалідів громадських об'єктів та визначити архітектурно-планувальні параметри основних функціонально-типологічних вузлів громадських будівель та черговість проведення спеціальних адаптаційних заходів.
    Об’єкт дослідження житлові та громадські будівлі. Предметом даного дослідження є функціонально-планувальна структура житлових і громадських будівель з урахуванням вимог людей з обмеженими фізичними можливостями. Межі дослідження - архітектурно-планувальна структура житлових і громадських будівель. Методи дослідження - аналіз літературних джерел; натурні обстеження; порівняльний аналіз вітчизняної та зарубіжної практики створення безперешкодного архітектурного середовища; метод диференціації вимог різних типів сімей з інвалідами та типологічних особливостей відповідних житлових чарунок; метод інтеграції комплексних структур способу життя сімей з інвалідами та обґрунтованого формування інтегрованих моделей житлових чарунок; анкетне опитування; метод експериментального проектування.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    - розроблена модель середовища життєдіяльності та типологічна структура сімей з інвалідами з урахуванням їх потреб;
    - виявлено типологічні особливості функціонально-планувальних рішень житлових чарунок у залежності від комплексу соціально-демографічних ознак різних типів сімей з інвалідами;
    - розроблено матрицю формування функціональних моделей житлових чарунок та номенклатуру типів квартир для сімей з інвалідами;
    - визначено основні типологічні вузли для житлових та громадських будівель та їх архітектурно-планувальні параметри з урахуванням потреб інвалідів.
    Практичне значення роботи. Одержані результати дослідження можуть бути використані:
    - для подальшого розвитку та вдосконалення законодавчо-нормативної бази містобудування й архітектурної діяльності з метою забезпечення доступності житлових і громадських об'єктів та міського середовища в цілому;
    - при розробці інвестиційних програм, ТЕО, бізнес-планів щодо будівництва й реконструкції житлових і громадських об'єктів та облаштування міських територій з урахуванням вимог доступності для людей з інвалідністю ;
    - як методична основа при розробці регіональних і муніципальних програм формування доступного для інвалідів міського середовища та АПЗ на проектування окремих житлових і громадських об’єктів;
    - при проектуванні нових та реконструкції існуючих житлових і громадських будівель з метою створення безперешкодного архітектурного середовища;
    - як науково-практична основа для розробки програм навчальних курсів соціальної архітектури та універсального дизайну, а також курсових і дипломних проектів в архітектурно-будівельних вузах України.
    Особистий внесок здобувача. В опублікованих працях самостійно:
    - Створення середовища життєдіяльності для інвалідів - це перехід до більш високого рівня комфорту для всіх людей // Архітектура. Л.: Національний університет „Львівська політехніка”, 2004. №505. С.306-310;
    - Смена стереотипов, или с чего начинается "качество жизни" // Телеграф. - К., 2002, - 28.01-03.02. - С.21;
    - Особливості формування доступного для людей з інвалідністю середовища життєдіяльності // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2005. Вип.20. - С.310-317;
    виклав особливості формування доступного для людей з інвалідністю середовища життєдіяльності; визначив основні напрями формування доступних для людей з обмеженими фізичними можливостями житлових і громадських будівель з урахуванням результатів натурних обстежень та анкетного опитування; проаналізував стан київського міського середовища щодо його доступності для інвалідів і досвід проектування та будівництва спеціалізованого житлового будинку на вул. Жмеринській; висвітлив принципи формування та адаптації дошкільних закладів з урахуванням потреб інвалідів; впровадив у форму АПЗ м.Києва вимоги до врахування потреб інвалідів та інших маломобільних груп населення.
    Апробація результатів роботи. Результати дослідження оприлюднені на всеукраїнській конференції "Безбар'єрна архітектура та права неповносправної людини в контексті прав людини" (Львів, 2003).
    Публікації. Результати дисертації опубліковані у 5-х статтях у чотирьох збірниках наукових праць та одному періодичному виданні.
    Структура роботи. Дисертація складається з вступу, 4-х розділів та
    висновків (131 сторінка), списку використаних джерел (100 позицій), ілюстрацій (30 рисунків), таблиць (18).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    1. У дисертаційному дослідженні розроблено методичні основи формування та адаптації житлових та громадських будівель з урахуванням потреб людей з інвалідністю. При цьому одержані такі основні результати: визначено механізм та ступінь задоволення основних потреб життєдіяльності людей з інвалідністю та розроблено відповідну комплексну модель середовища життєдіяльності; визначено типологічну структуру сімей з інвалідами та відпрацьовано методичний підхід щодо трансформування параметрів їх життєдіяльності в функціональні параметри відповідних житлових чарунок; на основі розробленої базової моделі для формування різних типів квартир для сімей з інвалідами сформовано раціональну номенклатуру типів квартир для їх включення в структуру масових житлових будинків; визначено комплекс функціонально-типологічних вузлів житлових та громадських об'єктів, які потребують спеціальних заходів з адаптації до потреб інвалідів, їх архітектурно-планувальні параметри та черговість проведення спеціальних адаптаційних заходів.
    2. Завдання щодо створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до житлових і громадських об'єктів дозволило уявити структуру взаємодії індивідуального та громадського просторів у вигляді системи, елементи якої мають характер прямого та зворотного зв'язку. Характер взаємодії визначених елементів дозволив установити ряд принципів їх взаємної просторової та функціональної організації, а саме: принцип дублювання, додатковості, варіантності, повернення і багатофункціональності та констатувати, що відносно інвалідів система взаємодії житла та громадського обслуговування дотепер не сформована, оскільки практично відсутні внутрішні зв'язки у цій системі. Зазначене вище дозволяє дійти висновку про необхідність інтегрованого підходу щодо формування доступного для інвалідів середовища життєдіяльності на основі усвідомлення, що потреби людини задовольняються шляхом взаємопроникнення функцій індивідуального та громадського просторів.
    3. Розглядаючи житлові та громадські об'єкти як невід'ємну частину середовища життєдіяльності, розроблено відповідну комплексну модель, яка являє собою ієрархічний ряд взаємопов'язаних структурних елементів, основними з яких є фізична та соціальна складові. Ці підсистеми формуються взаємопов'язано, виходячи з основної функції середовища життєдіяльності, а саме задоволення потреб існування та розвитку людини і суспільства. Ступінь задоволення цих потреб залежить від якості середовища, яка є комплексним чинником, що характеризується цілим рядом факторів (соціально-психологічні, державно-політичні, соціально-економічні, демографічні, техніко-економічні, функціональні, екологічні, естетичні). З огляду на це головним завданням щодо створення адекватних умов існування людей з інвалідністю є системне та комплексне формування на всіх рівнях відповідного до їх потреб середовища життєдіяльності із забезпеченням гармонійного сполучення різних його елементів.
    4. Забезпечення доступності для людей з інвалідніістю житлових та громадських об'єктів як елементів штучного середовища зумовлює необхідність проведення комплексу робіт за такими напрямами: вдосконалення нормативно-правової бази; коригування існуючої та розробка нової нормативно-методичної документації; проектування нових та адаптація існуючих житлових та громадських об'єктів; формування мережі спеціалізованого обслуговування; пристосування вулично-шляхової та пішохідної мереж і створення вело-візкової мережі; забезпечення доступності, зручності та безпечності перевезення пасажирів-інвалідів; облаштування міських територій та житлово-громадських будівель і споруд допоміжним обладнанням, спеціальними засобами інформації та орієнтації.
    5. Результати всебічного вивчення зарубіжної практики щодо принципових підходів розселення та обслуговування інвалідів у міському середовищі можна узагальнити наступним чином: розосереджене розміщення спеціально запроектованих або пристосованих квартир, об'єднаних у групи від 6 до 30 квартир, із максимально наближеним розташуванням елементів чи блоків громадського обслуговування; об'єднання декількох груп квартир у житлові блоки або будинки з блоками обслуговування; застосування комбінованої (за станом здоров'я, віком та соціальним статусом мешканців) форми розселення; розміщення спеціальних квартир для інвалідів у соціально-реабілітаційних центрах.
    Такий підхід, на відміну від вітчизняного досвіду, який стосується переважно впровадження конкретних типів спеціалізованих об'єктів, надає можливість охопити все різноманіття доцільних співвідношень щодо форм проживання та обслуговування маломобільних людей.
    6. Комплексний підхід, системний аналіз і методи диференціації та інтеграції, застосовані у роботі, дозволили визначити вимоги різних типів сімей з інвалідами до житла та типологічні особливості відповідних житлових чарунок. При цьому були отримані наступні результати: у загальній типології сімей визначено основні типи, соціально-демографічні ознаки яких впливають на формування типології житла; на основі виділення типоутворюючих різновидів сімей з інвалідами та інтеграції ознак їх життєдіяльності визначено типологічні особливості житла для таких сімей; виділено контрольні типи сімей з інвалідами з найбільш повним комплексом вимог до житла та розроблено відповідну номенклатуру типів квартир; розроблено матрицю формування соціально-функціональних моделей житлових чарунок для сімей з інвалідами на основі базової моделі.
    7. В результаті аналізу науково-проектної практики та в ході авторського дослідження визначено, що типологічні особливості житлових чарунок для сімей з інвалідами зумовлені наступними соціально-демографічними ознаками: кількісний склад родини; її тип або структура; віково-статевий склад; життєвий цикл; соціальний статус та рівень соціальної взаємодії членів родини; їх ціннісні орієнтири тощо. Результати аналізу комплексу характеристик способу життя різних сімей з інвалідами дозволяють стверджувати наступне: кількісний склад родин з інвалідами є першою ознакою для визначення мінімальних розмірів відповідних квартир; наявність у сім'ї інваліда є головною ознакою щодо збільшення площі квартири для створення нормальних умов організації його побуту з урахуванням технологічного простору; приналежність інваліда до категорії людей активного віку зумовлює необхідність передбачати в квартирі додаткову багатофункціональну зону. Крім того, дослідженням встановлено, що оптимальним рішенням щодо забезпечення житлом складних сімей з інвалідами є створення умов для суміжно-ізольованого або близько-роздільного проживання.
    8. Проведений аналіз щодо просторового забезпечення основних процесів життєдіяльності в житлових об'єктах дозволив визначити комплекс функціонально-типологічних вузлів, які потребують спеціальних заходів з адаптації до потреб інвалідів: вхідна зона, горизонтальні та вертикальні комунікації (житлового будинку і безпосередньо квартири); житлова зона; санітарний вузол; реабілітаційна зона; обідня зона; зона приготування їжі та рекреаційна зона. На основі проведених досліджень визначено архітектурно-планувальні параметри основних функціонально-типологічних вузлів з урахуванням потреб інвалідів, які були використані при розробці прикладів рішень квартир та прикладів відповідної адаптації типових проектів київських серій житлових будинків. Найбільш придатними для такої адаптації є житлові будинки з єдиним кроком поперечних несучих стін 3.3 або 3.6 м та комбінованим - 3.0 та 3.6 м, а також із повздовжніми несучими стінами.
    9. Забезпечення доступності громадських об'єктів потребує перегляду основних принципів нормування та проектування з урахуванням створення умов для повної інтеграції маломобільних груп. На підставі проведених досліджень можна сформулювати основні спільні для всіх типів громадських закладів вимоги, урахування яких зумовлює можливість перебування в них інвалідів: забезпечення доступності вхідної групи, окремих приміщень та зон об'єкту; відповідне до потреб інвалідів вирішення та візуальне відображення системи внутрішніх комунікацій; формування системи шляхів евакуації з урахуванням вимог людей з обмеженими фізичними можливостями.
    10. Проведений аналіз щодо визначення основних типологічних вузлів, які потребують спеціальних заходів з адаптації до потреб інвалідів, показав, що в усіх архітектурних об'єктах, призначених для розміщення тих чи інших громадських закладів, незалежно від їх призначення й функціональної специфіки існує спільна група зазначених вузлів: вхідні зони, горизонтальні та вертикальні комунікації, санітарні вузли, робочі зони. Крім спільних типологічних вузлів адаптації мають підлягати специфічні вузли, наявність яких зумовлена визначальною функцією закладу. Так, зони для занять (навчальних, спортивних, аматорських тощо) передбачаються - у дитячих дошкільних і навчальних, фізкультурно-оздоровчих і спортивних та культурно-просвітницьких закладах; зони глядацьких місць слід облаштовувати в закладах із глядацькими комплексами (у всіх громадських закладах, крім лікарень, поліклінік, аптек, церков, соборів, банків, ощадних кас, пошт, вокзалів тощо); обідні зони - у всіх закладах, де передбачається громадське харчування (буфети, кафе, їдальні, ресторани тощо - як окремо розташованих, так і тих, що входять до складу різних закладів та установ); зони обслуговування передбачаються у всіх закладах, крім дитячих дошкільних навчально-виховних; зони тимчасового проживання слід облаштовувати в готелях, мотелях, кемпінгах та санаторно-курортних закладах.
    11. Результати опитування людей інвалідністю визначили наступні пріоритети щодо першочерговості пристосування житлових та громадських об'єктів: лікарні і поліклініки - 100% голосів; житлові будинки та аптеки - по 97,8 %; магазини - 95,6%; вокзали - 91,1%; громадські туалети - 88,9%; вищі навчальні заклади - 86,7%., тобто зазначені заклади мають пристосуватись до потреб інвалідів в першу чергу.
    12. Результати узагальнення викладених методичних положень і науково-практичних рекомендацій, перевірок при розробці проектних пропозицій можуть бути використані :
    - для подальшого розвитку та вдосконалення законодавчо-нормативної бази містобудування й архітектурної діяльності з метою забезпечення доступності житлових і громадських об'єктів та міського середовища в цілому;
    - при розробці інвестиційних програм, ТЕО, бізнес-планів щодо будівництва та реконструкції житлових та громадських об'єктів та облаштування міських територій з урахуванням вимог доступності для людей з інвалідністю;
    - як методична основа при розробці регіональних і муніципальних програм формування доступного міського середовища та АПЗ на проектування окремих житлових і громадських об'єктів;
    - при проектуванні нових та реконструкції існуючих житлових і громадських будівель з метою створення безперешкодного архітектурного середовища;
    - як науково-практична основа для розробки програм навчальних курсів соціальної архітектури та універсального дизайну, а також курсових і дипломних проектів в архітектурно-будівельних вузах України.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Абизов В., Бармашина Л., Савонюк Т. Концепція формування безперешкодного середовища життєдіяльності маломобільних груп населення // Теорія та історія архітектури і містобудування.- К.: НДІТІАМ, 2002.- Вип. 5. - С. 278-285.

    2. Архитектурные конструкции гражданских зданий / В. С. Волга, Л. И. Армановский, С. Б. Дехтяр и др. - К.: Будiвельник, 1988. - 240 с.

    3. Архитектурно-конструктивно-технологические системы / В. В. Козюлин, Г. Ф. Кулиш, Ю. Г. Репин / Информационный листок. - К.: Киевск. отд. УкрНИИНТИ, 1984. - 7 с.

    4. Бармашина Л. Н. Интегрированное формирование жилой среды с включением социальных комплексов // Архитектура и инвалиды.- М.: ВНИИТАГ, 1992.- С. 108 -119.

    5. Бармашина Л., Савонюк Т., Скляренко Ю. Концептуальні основи інтеграції у суспільство людей з обмеженими фізичними можливостями // Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2004. Вип.18. - С.26-30.

    6. Бармашина Л., Савонюк Т., Скляренко Ю. Принципи формування та адаптації дошкільних та навчальних закладів з урахуванням потреб інвалідів // Теорія та історія архітектури і містобудування.- К.: НДІТІАМ, 2002.- Вип. 5. - С. 348-351.

    7. Бархин М. Г. Архитектура и город // Проблемы развития советского зодчества. - М.: Наука, 1979. - С. 12-59.

    8. Булгаков А.М. Строительство плоскостных спортивных сооружений. - М.: Стройиздат, 1987. - 207 с.

    9. Велев П. Города будущего. - М.: Стройиздат, 1985. - 160 с.

    10.Вержбицкий Н. Н. Адресный метод проектирования жилища. - К.: Будівельник, 1987. - 92 с.

    11.Вольнов В. А., Кикнадзе З. А. Типизация и оптимизация проектных решений гражданских зданий. - М.: Стройиздат, 1975. - 104с.

    12.Воробьев И. Г. Концептуальные направления совершенствования сети и типов учебно-воспитательных зданий в условиях перехода к рыночной экономике // Перспективные направления проектирования жилых и общественных зданий.- К.: КиевЗНИИЭП, 1995.- С. 41-48.

    13.Герасимова И. А. Моделирование семейной структуры населения: Автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. экон. наук / ЦЭМИ.- М., 1973.- 21 с.

    14.Герасимова И. А. Структура семьи.- М.: Стройиздат, 1976. -52 с.

    15.Гутнов А. Э. Эволюция градостроительства. - М.: Стройиздат, 1984. - 256 с.

    16.Демин Н. М. Градостроительные условия размещения и проектирования объектов общественного обслуживания перспективного строительства в жилых районах Киева // Жилые и общественные здания. - К.: Будівельник, 1980. - Вып. 16. - С. 16-32.

    17.Демин Н. М., Солуха Б. В. Проблемы архитектурной экологии. - М.: ЦНТИ по гражд. стр-ву и архитектуре, 1990. - 64 с.

    18.Демина В. С. Учет бытовых процесов при проектировании современного жилища // Строительство и архитектура жилого дома.- К.: КиевЗНИИЭП, 1969. - Вып.7. - С. 34-44.

    19.Державна програма розвитку житлового будівництва на період до 2005 року в розрізі регіонів та джерел фінансування: Звіт про НДР / Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування (ДНДІТІАМ). № ДР 0100U004116. Инв. № 2122. - К., 2000. - 35 с.

    20.Дьомін М. М., Абизов В. А., Бармашина Л. М. Системи пішохідно-рекреаційних зон в історичному центрі міста та перспективи їх формування для м. Києва // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - К.: КНУБА, 1999. - Вип. 6. - С. 30-39.

    21.Дурманов В. Проблема создания жилища для пожилого человека // Типология жилища, жилые дома и гостиницы.- М.: ЦНИИЭП жилища, 1975.- Вып. 1.- С. 102-114.

    22.Дурманов В. Типология квартир для семей спожилыми родителями. Автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. архитектуры: 18.00.02 / ЦНИИЭП жилища.- М., 1978.- 24 с.

    23.Дядюк В.И. Вузы и инвалиды // Архитектура и инвалиды. - М.: НИИТИАГ, 1992. - С. 64-69.

    24.Ежов В. И. Архитектура общественных зданий массового строительства. - М.: Стройиздат, 1983. - 217 с.

    25.Ежов С. В. Архитектура общественно-торговых комплексов. Формирование информационно-распределительного пространства. - К.: Будівельник, 1988. - 104 с.

    26.Заваров А. И., Медведев М. И., Репин Ю. Г. Жилые дома для массового строительства. - К.: Будівельник, 1977. - 198 с.

    27.Звездина Т. И. Виды жизнедеятельности семьи в жилой ячейке и их функционально-пространственная организация // Жилая ячейка в будущем.- М.: Стройиздат, 1982.- С. 66-74.

    28.Иконников А. В. Зарубежная архитектура: От новой архитектуры” до постмодернизма. - М.: Стройиздат, 1982. - 235 с.

    29.Иллюстрированный каталог проектов открытого конкурса "Жилые дома квартирного типа для людей преклонного возраста и инвалидов". - М.: ЦНТИ Госстроя СССР, 1981.-62 с.

    30.Иноземцева А. Архитектура индустриальных жилых домов. - К.: Будівельник, 1984. - 68 с.

    31.Иноземцева А. С. Качество архитектуры жилых зданий индустриального строительства. - К.: Будівельник, 1989. - 126 с.

    32.Калмет Х. Ю. Жилая среда для инвалидов.- М.: Стройиздат, 1990. - с. 128.

    33.Клюшниченко Є. Є. Формування житлового середовища в нових соціально-економічних умовах // Містобудування та територіальне планування. - К.: КДТУБА, 1998. - Вип. 2. - С. 3-12.

    34.Ковальский Л. Н. Архитектура учебно-воспитательных зданий. - К.: Будівельник, 1988. - 144 с.

    35.Ковальский Л. Н., Слепцов О. С. Состояние, проблемы и перспективы проектирования крупнопанельных общественных зданий // Перспективные направления проектирования общественных зданий. - К.: КиевЗНИИЭП, 1987. - С. 20-25.

    36.Ковальский Л. Н., Трифонов В. Н. Пути совершенствования проектирования общественных зданий // Перспективные направления проектирования общественных зданий. - К.: КиевЗНИИЭП, 1987. - С. 4-9.

    37.Козюлин В. В., Кулиш Г. Ф. Методические принципы формирования архитектурных систем // Архитектура жилых зданий. - К.: КиевЗНИИЭП, 1984. - С. 8-13.

    38.Кордо Н. Я. Планировочная структура жилой ячейки и образ жизни семьи // Семья и жилая ячейка (квартира).- М.: Стройиздат, 1974.- С. 7-18.

    39.Кравец В. М. Торгово-бытовые предприятия с использованием подземного пространства: Обзор. - М.: ЦНТИ по гражд. стр-ву и архитектуре, 1987. - 40 с.

    40.Кулиш Г. Вопросы оптимизации жилых структур при системном подходе //Архитектура современных жилых домов для массового строительства. - К.: КиевЗНИИЭП, 1986. - С. - 38-43.

    41.Куцевич В. В. Новые направления проектирования культурно-просветительных и физкультурно-оздоровительных учреждений // Строительство и архитектура. - К.: Будівельник, 1988. - Вып. 24. - С. 74-80.

    42.Лаврик Г. И. Качество проектирования жилища. - К.: Будівельник, 1975. - 64 с.

    43.Максименко В. А. Индустриальные инженерно-технические системы жилых и общественных зданий. - М.: Высшая школа, 1987. - 256 с.

    44.Макухін В. Ф., Нєчаєва Т. С. Планування та забудова житлових новоутворень. - К.: Будівельник, 1979. - 112 с.

    45.Мезенцева Н.Б. Материально-пространственная организация сооружений сферы досуга для инвалидов и других маломобильных групп населения // Архитектура и инвалиды. - М.: НИИТИАГ, 1992. - С. 28-32.

    46.Мезенцева Н. Б., Лось Е. М., Клементьев Н. А. Рекомендации по проектированию окружающей среды, зданий и сооружений с учетом потребностей инвалидов и других маломобильных групп населения // Общие положения.- М.: Минстрой России, Минсоцзащиты России, АО ЦНИИЭП им. Б. С. Мезенцева, ГП ЦПП, 1995.- Вып. 1.-52 с.

    47.Орлов П. Б. Роль индивидуальной жилой среды в развитии детей // Воспитание молодежи в развитом социалистическом обществе.- М.: Стройиздат, 1973.- С. 11-17.

    48.Панченко Т.Ф. Проектирование курортных зон и зон отдыха.- К.: Будівельник, 1983. - 101с.

    49.Пересветов В. Ю., Страшнов В. Г., . Милославская Н. С. Центры реабилитации для молодых инвалидов на креслах-колясках // Архитектура и инвалиды.- М.: ВНИИТАГ, 1992.- С. 96 -107.

    50.Платонов Г. Д. Проектирование и планирование жилища на основе демографии // Жилищное строительство.- М.- 1980.- №9.- С. 40-50.

    51.Проектирование торговых предприятий / А. А. Гайдученя, В. А. Абызов, М. М. Комарова, В. В. Малин. - К.: Будівельник, 1985. - 135 с.

    52.Про становище інвалідів в Україні та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами // Державна доповідь. - К., 2002.-160с.

    53.Рекомендации по выбору строительных систем жилых зданий ( 9 этажей и более) / Е. М. Любимова, Н. М. Лазарева, А. А. Будилович. - М.:ЦНИИЭПжилища, 1982. - 20 с.

    54.Рекомендации по проектированию жилого комплекса с помещениями обслуживания для молодых инвалидов на креслах-колясках.- М.:ЦНИИЭП жилища, 1991.- 19с.

    55.Рекомендации по разработке перспективных типов жилых домов, обеспечивающих повышение качественного уровня массового жилищного строительства / В. П. Капустян, В. Н. Лишак и др. / Под ред. Б. Р. Рубаненко. - М.: ЦНИИЭПжилища, 1981. - 81 с.

    56.Ремезова Л. Проблема третьего возраста // Сроительство и архитектура Ленинграда.- Л., 1974, - №9.- С. 25-27.

    57.Репин Ю. Г. Альтернатива типовому проектированию (региональный подход к организации жилой среды) // Архитектура регионального жилища. - К.: КиевЗНИИЭП, 1991. - С. 9-14.

    58.Репин Ю. Г. Интегрированные архитектурные комплексы: Автореф. дис д-ра архитектуры: 18.00.02 / ЦНИИЭПжилища. - М., 1992. - 53 с.

    59.Репин Ю. Г. О проектировании зданий нетрадиционного типа // Конструкции гражданских зданий. - К.: КиевЗНИИЭП, 1991. - С. 27-34.

    60.Репин Ю. Г. Перспективы развития жилищного строительства в УССР и МССР до 2005 г. // Строительство и архитектура. - К.: Будівельник, 1985. - Вып. 21. - С. 3-7.

    61.Репин Ю. Г. Проблемы формирования комбинированых конструктивных систем в архитектуре жилых зданий // Архитектура жилых зданий. - К.: КиевЗНИИЭП, 1984. - С. 3-7.

    62.Розанов Н. П. Крупнопанельное домостроение. - М.: Стройиздат, 1982. - 154 с.

    63.Рубаненко Б. Р., Карташова К. К., Козюлин В. В. и др. Жилая ячейка в будущем.- М.: Стройиздат, 1982.- 198 с.

    64.Рубаненко Б. Р., Карташова К. К., Меерсон Д. С. и др. Перспективы развития жилища в СССР.- М.: Стройиздат, 1975.- 123 с.

    65.Рубаненко Б. Р., Карташова К. К., Орлов Г. Н. Перспективы развития жилища в СССР. - М.: Стройиздат, 1982. - 206 с.
    66.Ружже В. Л. Личность - семья - семейная группа и функции жилой ячейки // Семья и жилая ячейка (квартира).- М.: Стройиздат, 1974.- С. 18-30.

    67.Руководящие принципы жилищной политики. Опыт ЕЭК применительно к странам, переживающим переходной период / Кирфер Л., Гюрова Г., Карадимов Н., Браун П., Луянен М. и др; Европейская экономическая комиссия. Организация объединенных наций. - Нью-Йорк, 1993. - 94 с.

    68.Савченко В. В. Многоцелевые зрелищные и спортивные залы. - К.: Будівельник, 1979. - 168 с.


    69.Соченко В. И. Формирование системы зданий и комплексов перспективных типов предприятий связи (на примере Украинской ССР): Автореф. дис д-ра архитектуры: 18.00.02 / Московский архитектурный институт. - М., 1991. - 48 с.

    70.Соченко В. І. Проектування підприємств зв`язку. - К.: Будівельник, 1979. - 123 с.

    71.Статистичний щорічник України за 1998 р. - К.: Техніка, 1999. - 576 с.

    72.Степанов В. К. Специализированные учебно-лечебные центры.- М.: Стройиздат, 1987.- 54 с.

    73.Страутманис И. А. Информативно-эмоциональный потенциал архитектуры. - М.: Стройиздат, 1978. - 120 с.

    74.Уренев В. П. Основы архитектурного проектирования предприятий общественного питания. Учебное пособие. - К.: Вища школа, 1990. - 190 с.

    75.Устойчивое развитие населенных пунктов и обеспечение населения жильем / В. Н. Гусаков, Л. Х. Муляр, Т. С. Нечаева и др. / Организационный Национальный Комитет Украины по подготовке ко Второй Всемирной Конференции ООН (ХАБИТАТ-ІІ). - К., 1996. - 74 с.

    76.Федосеева И. Р., Токмаджян А. Т., Васильева И. П. Торговые центры . - М.: Стройиздат, 1988. - 191 с.

    77.Фильваров Г. И. Функциональное моделирование пространственной структуры сети населенных мест региона // Градостроительство. - К.: Будівельник, 1982. - Вып. 33. - С. 59-64.

    78.Фомин Г. Н. Градостроительство и архитектура: Проблемы и пути совершенствования. - М.: Стройиздат, 1989. - 240 с.

    79.Хачатрянц К. К. Вопросы проектирования городского типового жилища с учетом специфики жизненного уклада семей: Автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. архитектуры: 18.00.02 / Белорусский политехнический институт.- Минск, 1968. - 20 с.

    80.Цайдлер Э. Многофункциональная архитектура: Перевод с англ. - М.: Стройиздат, 1988. - 151 с.

    81.Цытович Г. Н. Высшие учебные заведения с развивающейся планировочной структурой. - М.: Стройиздат, 1982. - 199 с.

    82.Этенко В. П. Качество жилищного строительства в социалистических странах: Обзорная информация.- М.: ЦНТИ Госстроя СССР, 1982.-Вып. 10.- 51 с.

    83.Яблонский Д. Н. Современное состояние и перспективное развитие жилых и общественных зданий в комплексной застройке. - К.: Знание, 1979. - 32с.

    84.Яблонский Д. Н., Латаш М. Я., Цвик В. Г. Жилые дома из крупных бетонных блоков. - К.: Госстройиздат УССР, 1959. - 214 с.

    85.Brattgard S.O., Paulsson J., Petersson B. Metod for tredimensionell registrering av rorelsemonster vid fullskaleforsok, Byggforskningen.- Stockholm: Rapport, 1971.- 121 р.

    86.Grandison C., Arell A., Lindmann G. Solletuna-Zentrum bei Stockholm // Bauen + Wohnen.-1971.- № 4.- Р. 16-23.

    87.Haag G. Offene-Hilfen in Beziehung zu Alten- und Behindertenwohnungen // Die Innere Mission.-1972.- № 3-4 Р. 27-32.

    88.Hadson K. Museum for the 1980. - UNESKO, 1977. - 63 р.

    89.Housing in the Netherlands. Country Monograph / Ministry of Housing, Physical Planning and the Environment. - The Hague, 1993. - 48 p.

    90.Kuldschun H. E. Neue Wohnformen fur alleinstehende Behinderte als Alternative zum Heimaufenthalt // Die Innere Mission.-1972.- № 3-4.-Р.33-41.

    91.Kuldschun H., Rossman E. Budownictwo dla uposledzonych fizycznie.- Warszawa: Arkady, 1980.- 204 ark.

    92.Kuldschun H. E. Wohnungsbau fur korperbehinderte und alte Menschen als gesselschaftliche Rehabilitationshifte // Die Rehabilitation.- 1971.- №3.- Р.21-27.

    93.Neumeyer G. Servicehaus fur Behinderte. Fokus - ein Beispiel aus Schweden // Gemeinnutziges Wonungswesen.- 1970.- № 9.- Р.10-14.

    94.Nor more architectural barriers. -Washington.:D.C. -1982.- 85 р.

    95.Nugent T. J. Desing of buildings to permit their use by the physically handicapped. A national attack on architectural barriers.- Champaign № 3. -1979.- Р. 40-50.

    96.Nuscheler F. Architectur und Invaliditat, Sonderbruck // Schweizer Journal.-1990.- № 10.- Р. 12-17.

    97.Nuschtler F. Bauen fur Behinderte und Betagte in der Schweiz // Die Innere Mission.-1972.- № 3-4 Р.43-47.

    98.Pauleit H. Kuchen fur Versehrte // Die moderne Kuche.-1971.- № 4-5. - Р.25-29.

    99.Sports and open-air facilities. - Stockgolm: ICTA,1970. - 54 р.


    100. The consequences of European co-operation and integration on housing in the Member States of the European Economic Community: An assessment / Ministry of Housing, Physical Planning and the Environment. - The Hague, 1992. - 39 p.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины