АРХІТЕКТУРНО-ТИПОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ УКРАЇНИ (на прикладі Центрального регіону) : АРХИТЕКТУРНО ТИПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЕ ПРАВОСЛАВНЫХ ХРАМОВ УКРАИНЫ   (На примере Центрального региона)



  • Название:
  • АРХІТЕКТУРНО-ТИПОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ УКРАЇНИ (на прикладі Центрального регіону)
  • Альтернативное название:
  • АРХИТЕКТУРНО ТИПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЕ ПРАВОСЛАВНЫХ ХРАМОВ УКРАИНЫ   (На примере Центрального региона)
  • Кол-во страниц:
  • 158
  • ВУЗ:
  • Київський Національний університет будівництва і архітектури
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ



    На правах рукопису


    ВОДОТИКА Оксана Юріївна



    УДК 726.5


    АРХІТЕКТУРНО-ТИПОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
    ФОРМУВАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ УКРАЇНИ
    (на прикладі Центрального регіону)

    18.00.02 Архітектура будівель і споруд


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата архітектури






    Науковий керівник:
    СОЧЕНКО Віктор Іванович,
    доктор архітектури, професор




    Київ 2004










    ЗМІСТ


    ВСТУП..........4
    РОЗДІЛ І. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ УКРАЇНИ...........................13
    1.1.Витоки, становлення та визначальні фактори розвитку християнського храмобудування......................................................................................13
    1.2.Історико-типологічні особливості еволюції архітектурно-планувальної структури православних храмів............................47
    1.3. Сучасний стан мережі та основні тенденції розвитку християнського храмобудування (вітчизняний та закордонний досвід)......................................55
    Висновки до першого розділу.........78
    РОЗДІЛ ІІ. ФУНКЦІЯ, ПРОСТІР ТА СИМВОЛІКА АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ............................................................................................81
    2.1. Сакральна сутність, канонічні традиції побудови православного храму та символіка його архітектурних форм...............................................................81
    2.2. Функціональна організація священнодійства в православних храмах............92
    2.3. Пропозиції з формування канонічно доцільних архітектурно-просторових елементів сучасних українських православних храмів.....................................95
    Висновки до другого розділу...........106
    РОЗДІЛ ІІІ. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ХРАМОБУДУВАННЯ, ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВИХ СТРУКТУР УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ ТА ПРОПОЗИЦІЇ З ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ................108
    3.1. Закономірності та особливості розвитку православного храмобудування...108
    3.2. Основні принципи формування об’ємно-просторової та композиційної структури українських православних храмів...................................................113
    3.3. Архітектурно-типологічні основи формування мережі, оновлення та розвитку православних храмів (в умовах реконструкції і нового будівництва)..........121
    Висновки до третього розділу..136
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ......138

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ143








    ВСТУП


    Релігія та церква посідають одне з чільних місць у культурно-історичному розвитку країн світу та відіграють важливу роль у їхньому сучасному суспільному житті. За дві тисячі років від Різдва Христового, засади християнського релігійного світосприйняття набули різних форм втілення, розділившись на різні напрямки, течії, та розповсюдились серед багатьох народів світу. На сьогодні найбільшого поширення отримали такі напрямки християнства, як католицизм, православ’я та протестантизм. Людство ХХІ століття виробило толерантний демократичний підхід до різних віросповідань та релігійних течій[29, 30, 73, 82]. Сучасний державний устрій багатьох країнпередбачає відокремлення церкви та релігійних організацій від держави, а школи від церкви. Міжнародна Конвенція про захист прав людини та основних свобод” (стаття 9) проголошує про необхідність дотримання права кожної людини на свободу думки, совісті та релігій. В Україні державно-церковні відносини, права та свободи громадян регулюються статтею 35 Конституції, що закріплює право кожної людини на свободу світогляду й віросповідання, та Законом Про свободу совісті та релігійні організації” [82, 108, 109].
    Християнство на Русі-Україні має свою прадавню історію, початки якої сягають 860 р. першої спроби його запровадження ще за часів князювання Аскольда, але остаточну перемогу нова віра здобула тільки в 988 р., з офіційним прийняттям християнства візантійського обряду при князюванні Володимира Великого. Сприйнявши візантійські культурно-релігійні традиції та маючи багатий попередній будівничий досвід, Київська Русь в подальшому винайшла свою оригінальну мистецьку культуру храмобудування, в царині якої створила визначні пам’ятки церковної архітектури світового значення. Через активізацію всебічних зв’язків з Візантією, яка була прямою спадкоємицею античності Греції та Риму, Русь долучалась до головних напрямків розвитку європейської цивілізації[15, 32, 53, 54]. Пройшовши довгий та складний шлях історичного розвитку, українська церковна архітектура сьогодні знаходиться на етапі активних пошуків нової художньої виразності, означеної семантикою сучасності.Слід зазначити, що в даний час християнство в Україні отримало найбільшого розповсюдження - 97% від загальної кількості громад інших віросповідань, при цьому кількість православних громад в цілому становить 52,4%. На жаль, сучасне православ’я в країні поділене на три конфесії: Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ), Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП) та Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ), між якими ведеться багаторічний переговорний процес на предмет можливості об’єднання в єдину СоборнуПомісну Українську Православну церкву[29, 30, 95, 118]. Наприкінці ХХ століття, зі здобуттям Україною незалежності, будівництво нових і відтворення втрачених православних храмів-пам’яток архітектури набуло надзвичайної актуальності й охопило усі регіони країни. Впродовж близько століття, за радянських атеїстичних часів, храмобудування і активна релігійна діяльність були заборонені. Хвиля нищення та руйнацій церковних споруд завдала значних втрат вітчизняній історико-архітектурній спадщині шедеврам української храмової архітектури. В той же час, починаючи з 50-их років, проводилися певні дослідження щодо охорони та збереження пам’яток архітектури в цілому (серед яких значилися і церковні об’єкти), але архітектурно-проектні розробки нових храмів, як і їхні практичні реалізації, були відсутні та знаходились під забороною радянської тоталітарної держави[62, 69, 86, 98, 160, 188].На сьогодні постають актуальні питання розв’язання багатоаспектних проблем, як відродження українського храмобудування, відтворення втрачених пам’яток культового зодчества, так і творення новітньої храмової архітектури, яка б відповідала сакральній сутності священнодійства та сучасним вимогам церковної архітектури в контексті світових досягнень православного храмобудування. Всупереч розмаїттю невирішених питань якості сучасних архітектурних проектів православних храмів, практика реального будівництва має високі чисельні показники. На початок 2003 р. православних культових споруд в Україні налічувалось 11117 одиниць (в середньому одна культова споруда на 1000 віруючих). Це 61% від загальної кількості інших християнських храмів. Забезпеченість культовими будівлями в цілому в країні залишається однією з найгостріших проблем релігійного життя і становить 69,5% від потреб парафіян. Прискорені темпи росту релігійних громад і, відповідно, активне будівництво нових церковних споруд, попри свій безумовно позитивний бік, потребує свого адекватного та якісного архітектурного вирішення з урахуванням нових тенденцій розширення функцій православних храмів, пов’язаних з благодійно-просвітницькою, культурно-оздоровчою та місіонерською діяльністю. Як показує аналіз, проектування православних храмів на сьогодні не достатньо забезпечене комплексними нормативно-методичними розробками для використання їх в сучасній проектній практиці[30, 121-123, 215].
    Слід відзначити, що комплексні роботи з охорони та збереження вітчизняної історико-архітектурної спадщини, в якій чільне місце посідає архітектура православних храмів, проводяться Українським представництвом міжнародних організацій з охорони, збереження та реставрації пам’яток і визначних місць (ICOMOS, ІССRОМ), Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Центром пам’яткознавства НАН України та ін. Проектуванням нових храмів, реконструкцією та відтворенням втрачених пам’яток архітектури займаються державні науково-дослідні та проектні інститути: НДІТІАМ, КиївЗНДІЕП, Українська академія архітектури, УкрНДІпроектреставрація”, Київпроект”, ДіпроНДІмісто, УкрНДІпорцивільсільбуд”, КНУБА, НАОМА, НУ Львівська політехніка”, ХДТУБА, ОДАБА; приватні установи: ЛІЦЕНЗіАРХ”, ПТАМ В. Жежерін”, ПТАМ Л.Скорик”, ПТАМ Ю. Лосицький” та ін., а також ряд регіональних приватних архітектурних бюро[14, 117-120, 142, 191-194].У 1995 та 2001 рр. Міжнародною школою церковної архітектури при НУ Львівська політехніка” були проведені наукові конференції та підготовлені методичні матеріали з церковної архітектури. В 2002 р. КиївЗНДІЕПом та Українською академією архітектури (УАА) було підготовлено і видано посібник з проектування Культові будинки та споруди різних конфесій”, а в Російській Федерації в 2000р. Звід правил з проектування та будівництва (СП 31-103-99) Здания, сооружения и комплексы православных храмов”, розроблений АХЦ Арххрам” [117, 153, 218]. В зазначених документах вперше приведені систематизовані нормативні положення з проектування культових споруд. Проте, ці нормативні документи мають занадто узагальнюючий характер і не достатньо розкривають регіональні та місцеві особливості сучасного проектування православних храмів. В них не цілком розглянуті питання організації, розрахунку і розміщення мережі та особливості регіонального храмобудування. Тому в 2002 р. в Києві та в 2003 р. в Чернігові, під егідою Держбуду України, КиївЗНДІЕПом були проведені науково-практичні конференції з сучасних проблем храмобудування, на яких розглянуто та узагальнено питання новітнього розвитку церковної архітектури в Україні. Але, як показує аналіз сучасної вітчизняної проектно-будівельної практики, на сьогодні надзвичайно актуально постають комплексні питання визначення закономірностей історичного розвитку і принципів формування архітектури сучасних православних храмів, розробки архітектурно-типологічних основ їх проектування.
    Теоретичною та інформаційною базою даного комплексного дослідження стали різноманітні літературні джерела, наукові праці та публікації визначних вчених різних галузей знань, які були згруповані за тематичними ознаками:
    -загальнотеоретичні дослідження у сфері філософії, релігії та культури С.С. Аверінцева, М.О. Бердяєва, М.С.Грушевського, І.А. Ільїна, Є.Н. Трубецького, М.Ф. Федорова, П.О. Флоренського, О.Ф. Лосєва, Д.С. Лихачова, І.Ф. Дзюби, М.Ю. Брайчевського, П.П. Толочка, А.М. Колодного та ін. стали сукупністю вихідних наукових знань, на базі яких проводилось дане дослідження;
    -наукові праці з історії і теорії мистецтва та архітектури М.І. Брунова, А.В. Буніна, Г.К. Вагнера, В.В. Ванслова, В.В. Вечерського, М.Ф. Гуляницького, А.В. Іконнікова, Ю.С. Асєєва, Г.Н. Логвина, Н.Г. Логвин, С.К. Кілессо, Б.В. Колоска, А.І. Комеча, В.Й. Кравця, Г.І. Лаврика, А.П. Мардера, В.П. Мироненка, І.Р. Могитича, З.В. Мойсеєнко, Л.В. Прибєги, Л.П.Скорик, В.І. Тимофієнка, В.В. Чепелика, Б.С.Черкеса, М.П. Цапенка, П.Г.Юрченка, Д.Н. Яблонського, В.Є. Ясієвича, що містять розгляд широкого спектру проблем, були використані при формуванні історико-теоретичних питань розвитку християнського храмобудування;
    -наукові публікації з містобудування Ю.М. Білоконя, В.М. Вадімова, М.М. Дьоміна, Є.Є. Клюшніченка, Ю.І. Криворучка, М.М. Кушніренко, Г.І. Лаврика, В.Ф. Макухіна, Т.Ф. Панченко, А.М. Рудницького, В.О. Тімохіна, Г.Й. Фільварова, І.О. Фоміна, Ю.М. Шкодовського сприяли доцільному розв’язанню містобудівельних аспектів даної наукової роботи;
    -наукові публікації з архітектурної типології:В.А. Абизова, В.І. Єжова, В.Г. Штолька, Ю.Г. Репіна, М.Ю. Кеслера, Л.М. Ковальського, В.В. Куцевича, Л.Х. Муляра, В.І. Проскурякова, О.С. Слєпцова, В.І. Соченка, В.П. Уреньова, В.А.Ніколаєнка, О.П. Чижевського, С.Г. Буравченка, П.П. Безродного, Л.Г. Бачинської, Г.І. Болотова, С.Б. Зиміної та ін. являлися основою при підготовці архітектурно-типологічних питань дослідження;
    -Наукові публікації з пропорціювання, моделювання та будівельної фізики К.М. Афанасьєва, Г.Д. Грімма, І.Ш. Шевельова, В.Є. Михайленка, О.Л. Підгорного, О.В. Кащенка, М.І. Яковлєва розглядають важливі питання гармонізації архітектурних форм і внутрішнього простору будівель методами геометричного пропорціювання та застосування досягнень будівельної фізики (освітлення, акустики, тощо), що надзвичайно важливо при вирішенні архітектурно-композиційних та будівельних питань храмобудування.
    При визначенні сакральної сутності феномену християнського храму зверталися до Святого Письма Біблії, творів Святих Отців Церкви та знайомилися з працями вчених - релігієзнавців, діяльність яких пов’язана з церквою: П. Могили, В. Липинського, І.І. Огієнка, В.Д. Бондаренка, Д.В. Степовика та ін. Необхідно відзначити, що за останні роки захищено ряд дисертаційних робіт, які частково пов’язані з даним дослідженням: з архітектури православних духовних центрів (Т.В. Буличова, 1994); з дерев’яної церковної архітектури Київщини (Ю.В. Івашко, 1997); з визначення ролі конструктивних факторів в архітектурі українських баневих церков (Р.Б. Гнідець, 2002); з архітектурно-просторової організації світлового середовища української церкви (М.Б. Яців, 2002). В них висвітлені важливі, проте локальні питання православного храмобудування. Проблема не отримала розгляду в цілому, комплексно в цілісній сукупності сакральних та архітектурно- типологічних питань, з визначенням закономірностей та принципів формування православних храмів України в контексті світового розвитку. Вона ще потребує свого всебічного вирішення та підготовки відповідних наукових положень та рекомендацій[37, 60, 93, 217, 266].
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дане дослідження являється складовою частиною науково-дослідної теми кафедри Основ архітектури і архітектурного проектування КНУБА, а також відповідає основним положенням загальнодержавної програми Концепції розвитку архітектури України”, підготовленої Українською академією архітектури в 2001 р. Робота виконувалась у відповідності до державних планів та програм Держміськадміністрації Києва: Провести дослідження та розробити пропозиції з коригування організації мережі та розміщення об’єктів культурно-побутового обслуговування житлового р-ну Теремки-1” у зв’язку з будівництвом громадського центру в Голосіївському р-ні м. Києва: Звіт про НДР (заключн.) / КиївЗНДІЕП. Тема №6446; №ДР 0103U006469; Інв. №4385/346. К., 2004. 39 с.
    Мета дослідження визначитизакономірності розвитку і принципи формуванняукраїнських православних храмів та на цьому підґрунті підготувати архітектурно-типологічні основи їх проектування.
    Завдання дослідження:
    узагальнити досвід православного храмобудування в Україні в контексті світового історичного розвитку;
    виявити визначальні фактори та основні тенденції сучасного розвитку архітектури православних храмів;
    розвинути та поглибити архітектурно-типологічні основи проектування сучасних українських православних храмів;
    провести експериментальне проектування та його аналіз, впровадити основні наукові рекомендації та проектні пропозиції в практику курсового, дипломного та реального архітектурного проектування;
    визначити закономірності розвитку та принципи формування об’ємно-просторових структур українських православних храмів.
    Об’єкт дослідження архітектура православних парафіяльних храмів України.
    Предмет дослідження архітектурно-типологічні особливості формування та розвитку українських православних парафіяльних храмів.
    Межі дослідженнявизначаються предметом дослідження та вивченням питань формування та подальшого розвитку архітектури православних парафіяльних храмів Центрального регіону України (Житомирська, Київська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Чернігівська області).
    Методи дослідженняпередбачають використання системного підходу, який включає в себе: аналіз генези історичного розвитку світового християнського храмобудування та визначення місця церковної архітектури України в цьому процесі; графоаналітичний метод аналізу історико-типологічних особливостей еволюції архітектурно-планувальних структур православних храмів; порівняльний аналіз сучасного вітчизняного та закордонного досвіду християнського храмобудування; метод натурного обстеження (фотографування та обміри існуючих українських православних храмів, з’ясування питань сучасного храмобудування з фахівцями-архітекторами, науковцями, священиками, співробітниками релігійних установ, тощо); метод експериментального проектування, розробка наукових положень і архітектурно-проектних пропозицій з формування сучасних православних храмів, їх апробація і впровадження в практику навчального і реального проектування; визначення архітектурно-типологічних основ, принципів формування та закономірностей розвитку українських православних храмів.
    Наукова новизна одержаних результатівдослідженняполягає в тому, що вперше визначена та сформульована сукупність рекомендацій, принципів, закономірностей і розроблений типологічний ряд канонічно доцільних архітектурно-проектних пропозицій храмів, які в цілому складають нові наукові положення основи архітектурної типологіїукраїнських православних храмів, що має важливе значення для розширення та поглиблення існуючої нормативно-методичної бази проектування і буде сприяти підвищенню якості сучасної проектно-будівельної практики. У роботі вперше:
    використано цілісний підхід при аналізі історичних особливостей еволюції архітектурно-планувальної структури православних храмів та визначеннісучасних тенденцій їх розвитку;
    на основі виявлення сакральної сутності, усталених канонічних традицій побудови православних храмів розроблені пропозиції з формування планувальних елементів і розвитку архітектурно-просторової структури сучасних українських православних храмів в залежності від їх місткості та місця в ієрархічній структурі храмоустрою;
    визначені закономірності розвитку храмобудування та принципи формування об’ємно-просторових структур українських православних храмів;
    розвинуті та поглиблені наукові положення з архітектурної типології православних храмів: запропонована концепція розвитку і розміщення мережі, методика розрахунку місткості храмів та підготовлені пропозиції з формування типологічного ряду (базисної номенклатури) православних храмів для використання в сучасній архітектурно-проектній практиці.
    Практичне значення отриманих результатів.Підготовлені архітектурно-типологічні основи формування православних храмів та розроблені на їхній базі архітектурно-проектні пропозиції можуть бути використані і вже використовуються в навчальному та реальному проектуванні, а також при складанні методичних вказівок і програм на проектування, при коригуванні діючих нормативних документів та підготовці відповідних додатків,монографій та навчальних посібників з означеної теми.
    Основні рекомендації та пропозиції дисертації впроваджені в навчальний процес при розробці програм-завдань та методичних рекомендацій до виконання курсових робіт на архітектурному факультеті КНУБА, зокрема: в проекті духовно-релігійного осередку при КНУБА (2000 р.); в курсових проектах (3-4 курси) Українські православні храми на 300, 400, 500 віруючих у м. Києві” (2002-2003 рр.); в дипломному проектуванні участі у розробці проектів відтворення Десятинної церкви у м. Києві (2003-2004 р.), та при розробці реальних проектів: православного храму Святої Покрови для с. Лютарівка, Теофіпольського району, Хмельницької обл. (2001-2002 рр.) та церкви на 100 віруючих для Інституту розвитку людини” в м. Києві (2003 р.), які знаходяться у процесі будівництва.
    Особистий внесок здобувача.Особисто автором в опублікованих статтях у співавторстві визначені архітектурно-типологічні особливості православних храмів та підготовлені методичні положення до їхнього проектування, сформульовані концептуальні положення сучасного та подальшого розвиткуархітектури українських православних храмів. Конкретний внесок у статтях у співавторстві полягає у постановці задачі, її формалізації та теоретичному розв’язанні питань дослідження.
    Апробація результатів дисертації.Основні положення та висновки дисертації доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму” (НУ КПІ”, м. Київ, 1999 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Філософія науки, техніки та архітектури: постмодерний проект” (КНУБА, м. Київ, 2000 р.), круглому столі Інформаційне суспільство: аксіологічні виміри” (КНУБА, м. Київ, 2001 р.), науково-практичних конференціях на кафедрі основ архітектури і архітектурного проектування КНУБА (2000-2003рр.), Міжнародній науково-практичній конференції на тему Сучасне храмобудування” (КиївЗНДІЕП, мм. Київ-Чернігів, 2003 р.).

    Публікації.Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 7 друкованих працях, у тому числі у 6 статтях в наукових фахових виданнях, в 1 тезах до конференції, а також у 3 публікаціях в інших виданнях та у 3 авторських свідоцтвах на проекти твори архітектури по темі.
  • Список литературы:
  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Аальто А. Архитектура и гуманизм. М.: Прогресс, 1978. 221 с.
    2. Абызов В.А., Куцевич В.В. Архитектура общественных зданий с гибкой планировкой. К.: Будівельник, 1990. 112 с.
    3. Аверинцев С.С. Византия и Русь: два типа духовности // Новый мир. 1988. - №7. С. 210-220. - №8. С. 227-236.
    4. Аверінцев С.С. Сучасна ситуація у християнській перспективі // Наша віра 2002. №4. С. 6-7.
    5. Альберти Л.Б. Десять книг о зодчестве. М.: Изд-во Всесоюзной Академии Архитектуры, 1935. 543 c.
    6. Андреев А.Л. Художественный образ и гносеологическая специфика искусства: Методологические аспекты проблемы. М.: Наука, 1981. 193 с.
    7. Антонов Н.Р. Храм Божий и церковные службы. Второе изд. Свято-Троицкий Монастырь, Джорджвилль, Н.И., США. 1983. 364 с.
    8. Араухо И. Архитектурная композиция / Пер. с исп. М.Г. Бакланов, А. Михе. М.: Высш. школа, 1982. 208 с.
    9. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие / Сокращен. перевод с англ. В.Н. Самохина. М.: Прогресс, 1974. 392 с.
    10. Архитектура и эмоциональный мир человека / Г.Б. Забельшанский, Г.Б. Минервин, А.Г. Раппопорт, Г.Ю. Сомов. М.: Стройиздат, 1985. 208 с.
    11. Архитектура: Иллюстрированный каталог (зарубежный опыт). Вып. 1/2: Современные приходские центры. М., 1991. 40 с.
    12. Архитектура: Иллюстрированный каталог (зарубежный опыт). Вып. 6: Современные культовые здания. М., 1990. 44с.
    13. Архитектурно-реставрационные термины: Методическое пособие / Под ред. И.А. Игнаткина. К.: УСХА, 1990. 147 с.
    14. Архітектура. Короткий словник-довідник / А.П. Мардер, Ю.М. Євреїнов, О.А. Пламеницька та ін.; За заг. ред. А.П. Мардера; ДНДІТІАМ. К.: Будівельник, 1995. 333 с.
    15. Асєєв Ю.С. Архітектура Київської Русі. К.: Будівельник, 1969. 189 с.
    16. Асеев Ю.С. (без назви) // АСС. 1996. - №1. С. 7.
    17. Афанасьев К.Н. Построение архитектурной формы древнерусскими зодчими. М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1961. 271 с.
    18. Баллер Э.А. Социальный прогресс и культурное наследие. М.: Наука, 1987. 225 с.
    19. Барановский Г.В. Архитектурная энциклопедия II половины XIX века. Том I. Архитектура исповедален. С.-Петербург. 1902. 500 с.
    20. Бархин М.Г. Архитектура и город. Проблемы развития советского зодчества. М.: Наука, 1979. 221 с.
    21. Бархин М.Г. Архитектура и человек. Проблемы градостроительства будущего. М.: Наука, 1979. 234 с.
    22. Бархин М.Г. Метод работы зодчего. М.: Стройиздат, 1981. 215 с.
    23. Бачинська Л.Г., Бачинська О.В. Енергетична цінність храму // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спецвипуск: Сучасне храмобудування. Зб. наук. праць КиївЗНДІЕП.: К., 2003. С. 63-64.
    24. Бачинська Л.Г., Бачинська О.В. Поняття храму у православ’ї // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спецвипуск: Сучасне храмобудування. Зб. наук. праць КиївЗНДІЕП.: К., 2003. C. 30-32.
    25. Бердяев Н.А. Русская идея. Основные проблемы русской мысли XIX века и начала ХХ века // О России и русской философской культуре. Философы русского послеоктябрьского зарубежья. М.: Наука, 1990. С. 43-271.
    26. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. United Bible Societies. 1991. 296 с.
    27. Білоконь Ю.М. Регіональне планування (сутність та значення): Навч. посібник. К.: Укрархбудінформ, 2001. 107 с.
    28. Бобков К.В., Шевцов Е.В. Символ и духовный опыт православия. М.: ТОО Изан”, 1996. 309 с.
    29. Бондаренко В.Д., Колодний А.М. Актуальні проблеми духовно-церковних відносин в Україні: Наук. зб. К.: VIP, 2001. 206 с.
    30. Бондаренко В.Д., Єленський В.Є., Журавський В.С. Релігійне життя в Україні: Стан, проблеми, шляхи оптимізації. К.: Логос, 1996. 37 с.
    31. Бондаренко І.В. Передумови і тенденції стильового розвитку храмової архітектури Слобожанщини (ІІ пол. ХІХ поч. ХХ ст.): Дис... кан. архітектури: 18.00.01 / Харківський художньо-промисловий ін-т. Х., 1999. 247 с.
    32. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. К.: Наукова думка, 1989. 296 с.
    33. Брук Я.В. Живое наследие. М.: Искусство. 1970. 70 с.
    34. Брунов Н.И. Византийская архитектура / ВИА в ХII т. М.: 1966. Т.3. С. 16-160.
    35. Брунов Н.И. Мастера древнерусского зодчества. М.: Стройиздат, 1953. 80 с.
    36. Большая советская энциклопедия: В 30 т. М.: Советская энциклопедия, 1978. Т. 28. 378 с.
    37. Булычева Т.В. Архитектура современных православных духовных центров на территории Украины: Дис. канд. архит.: 18.00.02. / Киевск. гос. тех. ун. строит. и архит. К., 1994. 191 с.
    38. Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства: В 2 т. М.: Стройиздат, 1979. Т.1. 496 с.
    39. Буравченко С. Православні церкви та храми. УкрНДІцивільсільбуд: проектування та реалізація // Особняк. №3. 1998. С. 64-70.
    40. Буров А.К. Об архитектуре. М.: Госстройиздат, 1960. 197 с.
    41. Бэнэм Рейнер. Взгляд на современную архитектуру: Эпоха мастеров. Пер. с англ. / Под. Ред. Е.В. Асса, А.В. Бокова. М.: Стройиздат, 1980. 172 с.
    42. Вагнер Г.К. Искусство мыслить в камне: (опыт функциональной типологии памаятников древнерусской архитектуры) / Ин-т археологии. М.: Наука, 1990. 256 с.
    43. Вагнер Г.К. Канон и стиль в древнерусском искусстве. М.: Искусство, 1987. 287с.
    44. Ванслов В.В. Содержание и форма в искусстве. М., Искусство”, 1956. 371 с.
    45. Вениамин (архиепископ). Новая Скрижаль, или Объяснение о Церкви, о Литургии и о всех службах и утварях церковных. Издание Херсонской епархии. 1998. 383 с.
    46. Вентури Р. Архитектура как пространство, архитектура как символ // Современная архитектура. 1968. №5. С. 28-29.
    47. Ветров А.Н. Семантика и ее основные проблемы. М.: Политиздат, 1968.246 с.
    48. Вечерський В.В. Архітектура й містобудування України доби Гетьманщини (Особливості становлення і розвитку. 1648-1781 рр.): Дис. ...канд. архітектури: 18.00.01 / Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. К., 2001. 189 арк.: табл.
    49. Вечерський В.В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. К.: НДІТІАМ, 2002. 592 с.
    50. Виппер Б.Р. Архитектура русского барокко. М.: Наука. 1978. 118 с.
    51. Витрувий М. Десять книг о зодчестве. Т.1. М.: ВАА, 1936. 337 с.
    52. Власова Т.Ю., Колесников В.Е., Остапенко А.К. Трудная дорога к храму // Строительство и архитектура. 1990. №7. С. 11-13.
    53. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. / Глав. редкол.: Н.В. Баранов (гл. ред.) и др. 2-е изд., испр. и доп. М.: Стройиздат, 1966-1977. Т.3: Архитектура Восточной Европы: Средние века / Под ред. Ю.С. Яралова и др. 1966. 685 с.
    54. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. / Глав. редкол.: Н.В. Баранов (гл. ред.) и др. 2-е изд., испр. и доп. М.: Стройиздат, 1966-1977. Т.6: Архитектура России, Украины, Белоруссии: XIV первая половина XIХ вв. / Под ред. Н.П. Максимова и др. 1968. 565 с.
    55. Выборный В.Н. К юбилею Рязани // Архитектура и строительство России. - №10. 1992. С. 19.
    56. Геврик Т. Церковна архітектура української діаспори // Пам’ятки України. 1991. №4. С. 34-37.
    57. Гегель Г.В.Ф. Философия религии: В 2 т. М.: Мысль, 1976.
    58. Гидион З. Пространство, время, архитектура. М.: Стройиздат, 1984. 456 с.
    59. Гнедовская М. Проблемы преемственности в архитектурном творчестве Микельанджело // Архитектура СССР 1989. №6. С. 104-111.
    60. Гнідець Р.Б. Вплив конструктивних факторів на архітектуру українських баневих церков: Дис. ...канд. архітектури: 18.00.01 / Нац. університет Львівська політехніка”. Л.: 2002. 302 с.
    61. Гнідець Р. Знаково-символічний фактор сакральних споруд у міському просторі // Київська церква. 2001. №1(12). С.143-148.
    62. Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій: Навч. Посібник. К.: Либідь, 1999. 352 с.
    63. Голубцов (архиепископ Сергий). Церковная архитектура // К Свету. №17. 1994. С. 47-59.
    64. Гропиус В. Традиции и преемственность в архитектуре // Строительство и архитектура. 1965. - №3. С. 64-68.
    65. Гримм Г.Д. Пропорциональность в архитектуре. М.: ОНТИ, 1935. 147 с.
    66. Грушевський М.С. Історія України-Руси. К.: Наук. думка, 1993. Т.3.
    67. Грушевський М.С. З історії релігійної думки на Україні. К.: 1992. -
    68. Гуляницкий Н.Ф. История архитектуры. 2 изд., перераб. М.: 1978. 255 с.
    69. Дашкевич Я. Перегук віків: три погляди на минуле і сучасне України // Україна: наука і культура. К.: 1993.
    70. Державні будівельні норми України: Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень: ДБН 360-92*: Вид. офіц. К.: Міськбудархітектури України, 1993. 110 с.
    71. Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення. ДБН В.2.2-9-99. Вид. офіц. К.: Держбуд України, 1999. 94 с.
    72. Дженкс Ч.А. Язык архитектуры постмодернизма / Пер. с англ. А.В. Рябушина, М.В. Уваровой; Под ред. А.В. Рябушина, В.Л. Хайта. М.: Стройиздат. 1985. 136 с.
    73. Дзюба І. Україна і світ // Наука і суспільство. 1990. - №12. С. 9.
    74. Довганюк І. Архітектура українських церков. Львів: Місіонер, 1997. 112 с.
    75. Драган М. Українські дерев’яні церкви. Збірки національного музею у Львові (ЗНМ). Ч. І, ІІ: Генеза і розвій форм. Львів, 1937. 294 с.
    76. Дьомін М.М. Управление развитием региональных градостроительных систем (на опыте Украинской СССР). Автореф. дис. док. архитектуры. М.: 1987. 53 с.
    77. Ежов В.И. Полвека глазами архитектора. К.: НИИТИАГ: КНУСА, 2001. 292с.
    78. Ежов В.И. и др. Архитектурно-конструктивные системы гражданских зданий: (История, предпосылки развития, поиск, перспективы): Учеб. пособие для студ. архит. вузов / Ежов В.И., Слепцов О.С., Гусева Е.В.; Под ред. В.И. Ежова; Киевск. гос. ун-т стр-ва и архит. К.: Лиценз и Арх; АртЭк, 1998. 333 с.
    79. Енциклопедія українознавства: В 3 т. (Загальна частина) / Під голов. ред. В. Кубійовича, З. Кузелі. К.: Інститут Української археографії НАН України, 1995.
    80. Жук Р. Індивідуальність, традиції, середовище // Архітектура України. 1991. - №1. С. 31-34.
    81. Жук Р. Ритмічні особливості української церковної архітектури // Пам’ятки архітектури. - №4, 1991. С. 38-45.
    82. Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.03.1991р.
    83. Залізняк Л. Л. Походження українського народу. - К.: ПБП Фотовідеосервіс”, 1996. 80 с.
    84. Звід пам’яток історії та культури України: У 28 т. Головн. ред. В. Смолій. К.: Голов. ред. Зводу пам’яток іст. та культури, 1999 Київ: Енцикл. вид.: Кн.1, ч.1. А-Л. 1999. 608 с.
    85. Иванов С.Г. Архитектура в культуротворчестве тоталитаризма: философско-эстетический анализ. К.: Стилос, 2001. 168 с.
    86. Игнаткин И.А. Охрана памятников истории и культуры. К.: Выща школа, 1990. 223с.: илл.
    87. Иконников А.В. Тысяча лет русской архитектуры: Развитие традиций. М.: Искусство, 1990. 385 с.
    88. Иконников А.В. Архитектура и история. М., 1993. 208 с.
    89. Иконников А.В. Функция, форма, образ в архитектуре. М.: Стройиздат, 1986. 288 с.
    90. Иконников А.В. Художественный язык архитектуры. М.: Искусство, 1985. 175 с.
    91. Ильин И.А. Аксиомы религиозного опыта. В 2-х т. М.: Рарогъ, 1993. 448 с.
    92. Іваннікова Л. Символіка світотворення // Українські символи. К., 1994.
    93. Івашко Ю.В. Досвід комплексного вивчення архітектури дерев’яних церков Київщини на протязі їх формування (IX-XVIII ст.): Дис. канд. архіт.: 18.00.01 / Київськ. держ. техн. ун. буд-ва і архіт. К., 1997. 244 с.
    94. Івашко Ю.В. Стиль бароко в архітектурі українських церков // Людина і світ. 1997. - №11-12. С. 12-15.
    95. Ісіченко І. Історія Христової церкви в Україні. Харків, 2003. 472 с.
    96. Історія релігії в Україні: у 10 т. / Ред-кол.: А. Колодний (голова) та ін. К.: Укр. Центр духов. Культури, 1996-1998. Т. 2: Українське православ’я / За ред. проф. П. Яроцького. 1997. с. 376.
    97. Історія релігії в Україні: у 10 т. / Ред-кол.: А. Колодний (голова) та ін. К.: Укр. Центр духов. Культури, 1996-1998. Т. 3: Православ’я в Україні / За ред. А. Колодного, В. Климова. 1999. 560 с.
    98. Історія української архітектури / Ю.С. Асєєв, В.В. Вечерський, О.М. Годованюк та ін.; За ред. В.І. Тимофієнка. К.: Техніка, 2003. 472 с.
    99. Кеслер М.Ю. Современное храмостроительство в многоконфессиональной России // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спецвипуск: Сучасне храмобудування. Зб. наук. праць КиївЗНДІЕП.: К., 2003. С. 134-140.
    100. Кізіма В.В. Архітектура: від постмодернізму до ідеї тотальності // Філософія науки, техніки та архітектури: Постмодерний проект: Монографія / За ред. д-ра філос. наук В.А. Рижка. К.: КНУБА, 2002. С. 11-19.
    101. Кілессо С.К. Київ архітектурний: Фотоальбом. К.: Будівельник, 1987. 160 с.
    102. Кілессо Т.С. Київська архітектурна школа українського барокко // Архітектурна спадщина України. Вип. 2. Національні особливості архітектури народу України / За ред. В. Тимофієнка. К., 1995. С. 201-206.
    103. Ковальський Л.Н. Архитектура учебно-воспитательных зданий. К.: Будівельник, 1988. 142 с.
    104. Ковригин С.Д., Крымов С.И. Архитектурно-строительная акустика: Учеб. пособие для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Высш. школа, 1986. 256 с.
    105. Коломієць М. Про національні і регіональні особливості архітектури України // Архітектурна спадщина України. Вип. 1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В. Тимофієнка. К., 1994. С. 209-214.
    106. Комеч А.И. Символика архитектурных форм в раннем христианстве // Искусство Западной Европы и Византии. М.: Наука, 1978. С. 209-223.
    107. Комеч А.И. Древнерусское зодчество конца X начала XII в.: Визант. наследие и становление самостоят. традиции / Отв. ред. В.Л. Янин; АН СССР, ВНИИ искусствознания М-ва культуры СССР. М.: Наука, 1987. 320 с.
    108. Конвенція про захист прав людини та основних свобод. (Рим, 4.ХІ.1950) // Практика Європейського Суду з прав людини. Рішення. Коментарі. 1999. - №1. С.30.
    109. Конституція України. К.: Преса України, 1997. 80 с.
    110. Концертные залы / И.Д. Рябышева и др. М.: Стройиздат, 1975. 152 с.
    111. Кравец В.И. Колористическое формообразование в архитектуре. Х.: Вищ. шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1987. 132 с.
    112. Красновский Н. Храм православно-христианский, его устройство, части и принадлежности, наименования храмов, мысли и чувства, возбужденные при обозрении храма. М.: Типография общества распространения полезных книг, 1888. 324 с.
    113. Кремінь В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернатива поступу (критика історичного досвіду). К.: AKC-UKRAINE, 1996. 793 с.
    114. Криворучко Ю.І. Богословські основи сакральної архітектури // Вісник національного університету Львівська політехніка”. Архітектура. - №410. Львів. Видавн. Унів. льв. Політ.”. 2000 р. С.3-8.
    115. Криворучко Ю.І. Джерела і тенденції розвитку сакральної архітектури України // Записки наукового товариства ім. Шевченка. Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. Львів. 2001. С.65-84
    116. Кудрявцев М., Кудрявцева Т. Русский православный храм. Символический язык архитектурных форм // К Свету. 1994. №17. С. 65-87.
    117. Культові будинки та споруди різних конфесій: Посібник з проектування / Під. ред. В.В. Куцевича. К.: КиївЗДНІЕП, 2002. 117 с.
    118. Куцевич В.В. Архитектура современных храмов и городская среда / Жилищное строительство / 2001, №11, С. 14-17.
    119. Куцевич В.В. Міське середовище і релігійна культура // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. зб. КНУБА. К., 2000. Вип.7.- С.107-110.
    120. Куцевич В.В. Об’єкти культури і духовності. Питання інтеграції. // Сучасні проблеми архітектури і містобудування. Науково-технічний збірник. Випуск 8 (спеціальний): Архітектурна школа КІБІ-КНУБА. До 70-річчя діяльності. Редко.: М.М. Дьомін (голова), В.І. Єжов (наук. ред.) та ін. К.: КНУБА. 2000. С. 246-251.
    121. Куцевич В.В. Особливості проектування сучасних культових споруд в Україні // Архітектура. Наукові дослідження. Проектування. Будівництво. Зб. наук. праць КиївЗНДІЕП.: К., 1996. С. 54-60.
    122. Куцевич В.В. Питання проектування сучасних сакральних будівель. Проблеми, напрямки, рішення // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спецвипуск: Сучасне храмобудування. Зб. наук. праць КиївЗНДІЕП.: К., 2003. С. 4-9.
    123. Куцевич В.В. Проблеми формування сучасних культових споруд / Будівництво України. 1996. - №1. С. 22-25.
    124. Лаврик Г.І. Основи системного аналізу в архітектурних дослідженнях і проектуванні: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / КНУБА; Укр. Академія архітектури. К., 2002. 138 с.
    125. Ле Корбюзье Ш.Э. Модулор. Mod-1. Опыт соразмерной масштабу человека всеобщей гармоничной системы мер, применимой как в архитектуре, так и в механике. Mod-2. слово за теми, кто пользовался Модулором. Сокр. пер. с франц. Ж.С. Розенбаума. М., Стройиздат, 1976. 239 с.
    126. Липинський В. Релігія і церква в історії України. Львів, 1933.
    127. Лихачев Д.С. Экология культуры // Памятники отечества. М.: 1980.
    128. Лихачева В.Д., Лихачев Д.С. Художественное наследие древней Руси и современность. Л.: Наука, 1971. 121 с.
    129. Логвин Г. Украинское искусство X - XVIII в.в. М. 1963. 398 с.
    130. Логвин Г.Н. Киево-Печерская лавра. М.: Искусство, 1958. 21с.
    131. Логвин Г.Н. По Україні. К.: Мистецтво, 1986. 464 с.
    132. Логвин Г.Н. Початковий період давньоруської архітектури // Мистецтво і сучасність. К.: 1980. С.113.
    133. Логвин Г.Н. София Киевская. - К.: Мистецтво. 1971. 51с.: 274 ил.
    134. Логвин Г.Н. Українське барокко в контексті Європейського мистецтва // Українське барокко та європейський контекст. К.: Наукова думка, 1991. С.10-23.
    135. Логвин Г.Н. Чернигов. Новгород-Северский. Глухов. Путивль: Очерк. М.: Искусство, 1980. 287с.
    136. Логвин Г.Н. Чигирин. Суботів: Архіт.-істор. нарис. К.: Вид. Акад. Арх. УРСР, 1954. 72с.
    137. Логвин Н.Г. Хрестовобанні храми стародавнього Києва в контексті середньовічної східнохристиянської архітектури // Архітектурна спадщина України. Вип. 2 // За ред. В. Тимофієнка. К., 1995. С. 33-51.
    138. Лоїк Г.К., Степанюк А.В. Основи проектування українських церков: Навч. посібник. Київ; Ірпінь: ВТФ Перун”, 2000. 135 с.
    139. Лосев А.Ф. Диалектика художественной формы // Форма стиль выражение / А.А. Тахо-Годи (сост.) М.: Мысль, 1995. 944 с.
    140. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. М.: Изд-во МГУ, 1982. 479 с.
    141. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. М.: Искусство, 1976. 367 с.
    142. Лосицкий Ю.Г., Власова Т.Ю. Церковная архитектура: Преодолеть момент инерции // Строительство и архитектура. 1990. №1. С. 32-35.
    143. Макаров А. Світло українського бароко. М.: Мистецтво, 1994. 288 с.
    144. Максимов П.Н. Творческие методы древнерусских зодчих. М.: Стройиздат, 1975. 240 с.
    145. Мантанов В.В. Образ, знак, условность. М.: Высш. школа, 1980. 160 с.
    146. Мардер А.П. Охороняти чи збагачувати? Полемічні нотатки // Теорія та історія архітектури і містобудування. К.; НДІТІАМ, 1999. С. 35.
    147. Мардер А.П. Эстетика архитектуры: Теоретические проблемы архитектурного творчества. М.: Стройиздат, 1988. 213 с.
    148. Мардер А.П. Эстетическая выразительность или художественный образ? // Строительство и архитектура. К.: 1986. - №7. С. 7-9.
    149. Маркузон В.Ф. Художественный образ в архитектуре и его особенности // Архитектура СССР. 1972. - №5. С. 38-40.
    150. Мартынов В.И. Пение, игра и молитва в русской богослужебной системе. М.: Филология, 1997.
    151. Маслов А.В. Новая архитектура в исторической среде. М.: Стройиздат, 1990. 192 с.
    152. Мень А. Православное богослужение. Таинство. Слово. Образ. М.: Слово, 1991. 191 с.
    153. Методичні матеріали IV Міжнародної школи церковної архітектури. Львів: Політехніка, 1995. 210 с.
    154. Михайленко В.Е., Кащенко А.В. Природа, геометрия, архитектура. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Будівельник, 1988. 175 с.
    155. Михайловский Е.В. Методика реставрации памятников архитектуры. М.: 1977. 120 с.
    156. Мироненко В.П., Калініна О.І., Василенко А.Б. Ергономіка. Методичні аспекти становлення і розвитку // Науковий вісник будівництва. Харків: ХДТУБА, 2000. Вип. №9. С. 23-31.
    157. Могитич І.Р. Нариси архітектури Української церкви / Укрзахідпроект-реставрація. Львів, 1995. 49 с.
    158. Мойсеєнко З.В. Відродження національної своєрідності архітектури України // Архітектурна спадщина України. 1990. Вип. 2. С. 230-237.
    159. Муляр Л.Х. Архітектура цивільних будівель і споруд // Вісник УАА. Випуск 1. К. 2002. С. 38-41.
    160. Нариси історії архітектури Української РСР (Дожовтневий період) / Ред.-кол.: В.Г. Заболотний (гол. ред.) та ін. К.: Держбудвидав УРСР, 1957. 557 с.
    161. Настольная книга священнослужителя: В 5 т. М.: Изд. Моск. Патриархии, 1983. Т. 4. 824 с.
    162. Нимейер О. Архитектура и общество. М.: Прогресс, 1975. 190 с.
    163. Наулко В.І. Історико-етнографічне районування та етнографічні групи українського народу // Культура і побут населення України. 1993. С. 25-31.
    164. Обідняк М. Архітектоніка сакральної ідеї українського храму // Народознавчі зошити. 1998. №6. С. 735-741.
    165. Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії Української православної церкви: У 2 т.: Т. 1 2. К.: Україна, 1993. 284 с.
    166. Охридский Н. (єпископ).
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины