Гнесь Ігор Петрович. Формування архітектурно-типологічної структури сучасного міського житла в Україні : Гнесь Игорь Петрович. Формирование архитектурно-типологической структуры современного городского жилья в Украине Hnes Ihor Petrovych. Formation of the architectural and typological structure of modern urban housing in Ukraine



  • Название:
  • Гнесь Ігор Петрович. Формування архітектурно-типологічної структури сучасного міського житла в Україні
  • Альтернативное название:
  • Гнесь Игорь Петрович. Формирование архитектурно-типологической структуры современного городского жилья в Украине Hnes Ihor Petrovych. Formation of the architectural and typological structure of modern urban housing in Ukraine
  • Кол-во страниц:
  • 472
  • ВУЗ:
  • Львівська політехніка
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Гнесь Ігор Петрович. Формування архітектурно-типологічної структури сучасного міського житла в Україні.- Дис. д-ра архітектури: 18.00.02, Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів, 2014.- 472 с.


    Міністерство освіти і науки України
    Національний університет «Львівська політехніка»




    ГНЕСЬ ІГОР ПЕТРОВИЧ

    УДК 728.1: 728.2





    ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-ТИПОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ СУЧАСНОГО МІСЬКОГО ЖИТЛА В УКРАЇНІ



    18.00.02 – Архітектура будівель та споруд


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора архітектури


    Науковий консультант
    Ковальський Леонід Миколайович
    Доктор архітектури, професор




    Ідентичність всіх примірників дисертації
    ЗАСВІДЧУЮ
    Секретар спеціалізованої
    вченої ради (Г.Петришин)




    Львів – 2014
    ЗМІСТ
    ВСТУП………………………………………………………………………..……..4

    РОЗДІЛ 1. ЕМПІРИЧНА ОСНОВА ТА ТЕОРЕТИЧНІ
    ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………….…….12
    1.1. Особливості розвитку міського житла з кінця 50-х років ХХ ст…...……..12
    1.2. Особливості формування зарубіжного житла в ХХ-ХХІ ст…………….…33
    1.3. Типологічні дослідження житла в епоху соціалістичної економіки…...…84
    1.4. Типологічні дослідження житла в нових
    соціально-економічних умовах ринкових відносин……………………… 92
    ВИСНОВКИ до 1 розділу………………………………………………..……...105

    РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ДИСЕРТАЦІЙНОГО
    ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………….……..……….108
    2.1. Обгрунтування вибору напряму дослідження……………………………108
    2.2. Логіка та послідовність етапів дослідження……………………….……..126
    2.3. Основні методи вирішення задач дослідження ………………………….132
    2.4. Критерії оцінки типів житла………………………………………..…….145
    ВИСНОВКИ до 2 розділу………………………………………………….…….155

    РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ
    МІСЬКОГО ЖИТЛА………………………………………….……157
    3.1. Вплив поверховості житла на психічне і фізіологічне здоров’я
    різних категорій мешканців…………………………………………….....160
    3.2. Основи формування соціально безпечного житлового середовища…....170
    3.3. Збалансованість соціальної структури житлового фонду
    як умова забезпечення соціально-психологічного комфорту…………..180
    3.4. Економічні чинники формування структури житлового фонду ….….…189
    3.5. Інженерно-екологічні чинники формування житла……………………...204
    ВИСНОВКИ до 3 розділу……………………………………………………... 215
    РОЗДІЛ 4. НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ТИПОЛОГІЧНОЇ
    СТРУКТУРИ МІСЬКОГО ЖИТЛА………………………………..217
    4.1. Оптимізація на рівні міського житлового фонду ………………………...217
    4.2. Містобудівні аспекти формування житлового середовища………...…..245
    4.3. Перспективні напрямки розвитку типології житлових будинків ……….258
    4.4. Оптимізація типологічної структури житлових одиниць….….………….280
    ВИСНОВКИ до 4 розділу…………………………………..……..….…………312

    РОЗДІЛ 5. МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ
    ІННОВАЦІЙНИХ ТИПІВ МІСЬКОГО ЖИТЛА В УКРАЇНІ……314
    5.1. Принципи реформування нормативної бази проектування житла……....314
    5.2. Методичне забезпечення проектування елементів міського житла….….323
    5.3. Регуляторні задачі державної і регіональної житлової політики…….…..331
    5.4. Юридично-правове забезпечення процесів формування
    житлового фонду………………………………………………………...….348
    ВИСНОВКИ до 5 розділу……………...…………………………….………..…357

    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………….……………….….359

    ЛІТЕРАТУРА …………………………………...……………………….…..…..363

    ДОДАТКИ……………………………………………… ………………..…….409
    Додаток А ……………….……………………………………………………….409
    Додаток Б…………………………………………..……………….…………….412
    Додаток В…..……………………………………………………………………. 422









    ВСТУП
    Актуальність теми дисертації обумовлена:
    - важливим державним значенням проблеми житла, яка відображена в указах Президента України, постановах Уряду, законах, прийнятих Верховною Радою, нарадах державного, які акцентують проблеми, ставлять задачі, створюють пільгові кредитні умови, різноманітні програми, пілотні проекти, тощо. Однак ситуація із житловою забезпеченістю міського населення впродовж останніх двох десятиліть залишається напруженою і має тенденції до загострення. В умовах, що склались, 85% міського населення України неспроможні покращити свої житлові умови власними силами внаслідок непомірних цін і здеформованої структури пропозиції на ринку житла, а складна економічна ситуація в країні не залишає особливих надій на масштабну державну підтримку в цій сфері у найближчій перспективі. Оптимізація функціональної і розпланувальної структури житлового фонду на всіх ієрархічних рівнях містить значний потенціал зменшення вартості житла або підвищення його якості без збільшення собівартості, а відтак дослідження цієї проблеми може виявити шляхи пожвавлення житлобудівної галузі і покращення рівня та якості забезпечення житлом міського населення;
    - фактом соціально-економічних змін, які відбулись в Україні за останні два десятиліття: масова приватизація державного соціального житлового фонду; ліквідація монопольної ролі держави у забезпеченні населення житлом; поява ринку житла, а відтак зацікавленого споживача і продуцента житла; постали і продовжують з’являтись принципово нові типи житла, яких не було при соціалізмі, а також нові моделі його експлуатації. При цьому спостерігається значне відставання прикладних і теоретичних наукових досліджень від нагальних запитів проектно-будівельної практики, оскільки дослідження соціалістичного періоду по багатьох параметрах малопридатні для застосування в ринкових умовах. Паралельно за кордоном також відбулось багато ключових змін: проведено численні наукові дослідження, з’явилось немало новаторських архітектурно-розпланувальних рішень, розроблено і прийнято принципово нові проектні норми. Весь цей величезний емпіричний матеріал потребує вивчення, аналізу і теоретичного узагальнення, особливо з урахуванням реальних потреб і можливостей потенційних споживачів житла, інтересів його продуцентів, нагальних і стратегічних запитів суспільства;
    - необхідністю вивчення потенціалу новітніх інженерно-технологічних і конструктивних розробок останніх десятиліть, які розшили діапазон можливих економічно ефективних архітектурно-розпланувальних вирішень в сфері житла;
    - новими реаліями світового розвитку цивілізації в контексті глобальних соціальних та екологічних проблем сучасності і майбутнього в тій частині, де вони пов’язані з формуванням житлового середовища;
    - відсутністю сучасних системних наукових досліджень в сфері типології багатоквартирного міського житла в нових соціально-економічних умовах України, нагальна необхідність яких прослідковується в очевидних невдачах з реалізацією всіх досі озвучених і запроваджених урядових житлових програм і неефективності державної житлової політики в цілому, зумовлених недостатніми знаннями закономірностей розвитку міського житла.
    Зв'язок теми дисертації з державними програмами, науковими напрямами університету та кафедри. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з реалізацією Закону України „Про житловий фонд соціального призначення” від 12.01.2006 р.N 3334-IV, Указу Президента України від 08.11.2007р. №1077/2007 «Про заходи щодо будівництва доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення громадян житлом», Державної програми «Соціальне житло» - розпорядження Кабінету Міністрів України № 384-р від 03.09.2005р., Постанови Кабінету Міністрів України: №219 від 19.03.2008р. «Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом»: №140 від 11.02.2009р. «Про порядок надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом»; № 1089 від 29.07.2002р “Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002 – 2012 роки“; № 592 від 15.07.2005р. “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань забезпечення молоді житлом“. Робота пов’язана з розробкою госпдоговірних НДР «Концепція житлової політики на період 2008 - 2012 рр. у Львові» та «Концепція регіональної програми соціального житла у Львові», виконаних під керівництвом автора в 2007р. на замовлення АПУ м. Львова. Тематика дисертаційної роботи є частиною загального напрямку наукових досліджень кафедри архітектурного проектування Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» «Перспективні напрямки формування житлового середовища» - держ.реєстрація № 0111U010226, 2012-2014рр..
    Окремі аспекти даного дослідження опрацьовані в 7-х кандидатських дисертаціях, виконаних під керівництвом автора і захищених в 2005-2013рр., продовжують розвиватись в дисертаційних дослідженнях 5-х аспірантів і 4-х здобувачів, а також відображені в 54 керованих автором магістерських роботах.
    Мета дослідження – визначити закономірності формування та перспективи еволюції архітектурно-типологічної структури сучасного міського житла в нових ринкових умовах в Україні.
    Задачі дослідження:
    1. Систематизувати нагромаджений емпіричний матеріал в сфері проектування багатоквартирного житла та узагальнити результати теоретичних і практичних досліджень попередників за розв’язуваною проблемою, висвітлити сучасний стан наукових досліджень основних чинників формування житлового середовища, окреслити коло питань, що залишаються незясованими та потребують вирішення.
    2. Обгрунтувати напрям дисертаційного дослідження, виробити ефективну методику, визначитись з основними етапами дослідження та їх обсягом.
    3. Проаналізувати основні тенденції еволюції міського житла в ХХ-ХХІст в Україні і за кордоном, включаючи житлову політику, практику будівництва і експлуатації, нормування, сучасний стан житлового фонду загального призначення в крупних містах України на фоні потреб і можливостей різних категорій потенційних споживачів.
    4. Визначити раціональні напрямки розвитку архітектурно-типологічної структури і містобудівної локалізації міського житлового фонду загального призначення .
    5. Визначити напрямки розвитку квартирної структури міського житлового фонду загального призначення, виявити потенційні потреби у нових типах квартир, обгрунтувати їх основні параметри і підходи до планувальної організації.
    6. Визначити напрямки розвитку типології житлових будинків та обгрунтувати їх основні параметри.
    7. Розробити методичне забезпечення для впровадження змін до нової типології квартир і будинків, включаючи соціально-архітектурні моделі, пропозиції що-до реформування проектно-нормативної бази, методи оцінки якості проектних рішень, законодавче забезпечення в контексті регіональної житлової політики.
    Об’єкт дослідження – сучасні типи міського житла загального призначення.
    Предмет дослідження – закономірності формування типології міського житла загального призначення в ринкових умовах.
    Методи дослідження - задачі дослідження вирішувались на чотирьох просторово-структурних рівнях: міський житловий фонд загального призначення в цілому – прибудинкова територія – житловий будинок – квартира із застосуванням загальнонаукових методів системного аналізу і синтезу. Для інтерпретації результатів соціологічних опитувань на базі 2-ступеневого соціологічного дослідження було вибудувано ієрархічну драбину вагомості різних компонентів житлового середовища на основі пріоритетів потенційних споживачів. Головним інструментом отримання емпіричної інформації були соціологічні дослідження по удосконаленій автором методиці і сумарною виборкою понад 3 тис. респондентів. Окрім того, застосовувались методи класифікації, прогнозування, наукового спостереження і обстеження з фотофіксацією , експериментального проектування.
    Наукова новизна полягає в тому, що вперше за часів незалежності проведено комплексне дослідження закономірностей формування архітектурно-типологічної структури сучасного міського житла в умовах ринкової економіки, в підсумку:
    1 - узагальнено результати теоретичних і прикладних досліджень попередників та cистематизовано накопичену за останні десятиліття емпіричну інформацію за поставленою проблемою, виявлено закономірності і перспективні тенденції еволюції сучасного міського житла в Україні і за кордоном;
    2 - розвинуто на основі найновіших даних знання про характер впливу типологічних ознак житлових будинків на соціально-психологічний комфорт і санітарно-гігієнічних параметри житлового середовища і його мешканців .
    3 – вперше здійснено теоретичне обгрунтування принципів формування збалансованої структури міського житлового фонду в цілому і окремих його складових в ринкових умовах, зокрема на основі багатовекторності розвитку, розширення і урізноманітнення типологічної номенклатури житла (по вартості, формах володіння, містобудівних і просторових параметрах, планувальній організації); вперше в науковий обіг введено поняття субжитла як необхідної складової міського житлового фонду;
    4 - визначено напрямки розвитку квартирної структури міського житла: розроблено моделі і основні характеристики нових типів житлових одиниць; запропоновано методику визначення базових параметрів квартир та рекомендації що до їх планувальної організації на основі преференцій мешканців; запропоновано принципово нову систему типологічної класифікації квартир, в основу якої закладено принципи комфортного заселення, а не кількість житлових кімнат, як це має місце в сучасній практиці;
    5 - визначено перспективні напрямки розвитку типології житлових будинків, збалансованих по соціальних категоріях мешканців; диференційованої та оптимізованих по поверховості, різноманітної по розпланувальних типах;
    6 - запропоновано удосконалену соціально-архітектурну модель оптимальної організації житлового середовища в діапазоні квартал-будинок-квартира.
    7 - розвинуто принципи реформування нормативної бази проектування житла на основі параметричного підходу;
    8 – розроблено метод оперативної оцінки проектних рішень житлових об’єктів з урахуванням преференцій потенційних споживачів міського житла (на основі виявленої ієрархії пріорітетів основних компонентів житлового середовища);
    9 - запропоновані пріоритети державної та регіональної житлової політики, а також сформульовані актуальні задачі юридично-правового забезпечення процесів творення та реформування міського житлового фонду загального призначення.
    Практична цінність результатів дослідження полягає в можливості та соціально-економічній ефективності їх використання:
    - при реформувані нормативно-методологічної та законодавчої бази проектування житла;
    - в проектній практиці - як рекомендації щодо раціональної розпланувальної організації квартир, будинків, кварталів.
    - при розробці засад державної та муніципальної житлової політики, різноманітних житлових програм національного і регіонального рівня, формуванні архітектурно-містобудівних обмежень та завдань на проектування для конкретних об’єктів житлового будівництва;
    - в сфері архітектурної освіти;
    - в сфері просвіти потенційного споживача житла, виробника, інвестора та інших учасників ринку житла для розширення у них усвідомлених вимог до житла, які б в кінцевому рахунку спонукали продуцентів до вдосконалення якісних параметрів і розширення пропозиції житла.
    Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 55 працях, з них 6 – в Автрії, Німеччині, Польщі, Росії. 42 праці у виданнях, визнаних ВАК України, 12 публікацій виконано у співавторстві. Особистий внесок здобувача у працях, написаних у співавторстві, полягає у постановці проблеми, визначенні завдань і методики дослідження, в розробці моделей розпланувальних типів квартир соціального і доступного житла та у формулюванні висновків.
    Апробація результатів дослідження відбувалась систематично впродовж 18 років. Результати дослідження доповідались на міжнародних наукових конференціях: «Проблеми містобудування Західної України» (Львів: 1994р.), «Архітектура як відображення ідеології» (Львів 1996р.), «Львів: збереження і розвиток» (Львів, 1999р.), «Проблеми реконструкції та будівництва у Львові» (Львів, 2000р.), «П’ятий фасад міста» (Львів, 2001р.), «Проблеми економії енергії» (Львів, 2001р.), «Реконструкція житла» (Київ, 2002р.), «Сталий розвиток міст. Сучасні проблеми забезпечення комфортного середовища» (Харків, ХНАМГ,2005р.), «Проблеми і шляхи формування еколого-економічного житлового середовища та технологій сталого довкілля (Екологічне житло, побут, довкілля – технології, матеріали виробництво)» (Львів, 2008 р.), «Теорія і практика містобудування в Україні. Перспективи і пріоритети розвитку» (Луцьк, 2009 р.), «Сучасні енергоефективні технології»(Львів,2010р.), «Будівництво, реконструкція, та дизайн сучасного містобудування» (Луцьк, 2011), в Швеції «First International Real Estate Society Conference» (Стокгольм, 1995р.), Польщі «Wprowadzanie nowej tkanki mieszkaniowej w istniejace struktury zabudowy miejskiej» (Краків-Львів-Венеція, 2000р.), в Австрії «Kooperationen: Vienna University of Technology / National University “Lviv Politechnic”» (Відень, 2008р.); «1-st International Congress on Social Sciences and Humanities. «East West» Association for Advanced Studies and Higher Education» (Відень, 2013р.); в Німеччині «1st International Scientific Conference “European Applied Sciences: modern approaches in scientific researches”» (Штудгарт, 2012); Окрім цього, матеріали дисертації доповідались на сесіях наукового товариства ім.Шевченка (Львів, 1999, 2001, 2005 рр.), на 2-х науково-практичних конференціях КНУБА (2009, 2012рр.), а також на 2-х науково-практичних конференціях ЛДАУ (2004, 2006 рр.).
    Впровадження. Матеріали дисертації, її основні положення та результати отримали впровадження: 1 – в 2-х науково-дослідних роботах «Концепція житлової політики на період 2008 - 2012 рр. у Львові» та «Концепція регіональної програми соціального житла у Львові», виконаних в 2007р на замовлення Управління з містобудування і архітектури м. Львова.(договір №19 від 13.11.2007); 2 – в розробці «Перспективної програми розвитку міського житла у Львові» Управління з містобудування і архітектури м. Львова в 2013 р.; 3 – в реалізованих 4-х багатоквартирних будинках у Львові, Винниках, Пустомитах; 4 – в пілотному проекті реконструкції (надбудови) 4-поверхового житлового будинку 60-х років у Львові; 5 – в реалізованому експериментальному проекті студентського гуртожитку, відзначеному державною премією Ради Міністрів України; 6 – в конкурсному проекті доступного житла для Львівської області (ІІ місце, 2009р.); 7 – в 54 дипломних магістерських роботах, виконаних під керівництвом автора і лекційних курсах «Еволюція житла» та «Основи формування житлового середовища», які автор читає в Інституті архітектури Національного університету «Львівська політехніка» з 1998р.; 8 - у 5-х кандидатських дисертаціях, виконаних під керівництвом здобувача і захищених в 2005-2013 рр..
    Публікації. Наукові результати дисертації викладено в 55 друкованих публікаціях, з них одна авторська монографія, 2 методичні посібники (один – грифом МОН України), 6 публікаціях в закордонних виданнях (Австрія, Німеччина, Польща, Росія) і 42 статті у виданнях, визнаних ВАК України.
    Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, основної частини, що містить 5 розділів, висновків, які викладено на 362 сторінках, бібліографії, що складається з 478 найменувань, 45 ілюстративних таблиць та додатків.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    В результаті проведеного дослідження систематизовано теоретичні передумови дослідження міського житла, проаналізовано базові основи формування житлового фонду, і на їх основі сформульована концепція оптимізації структури міського житла на трьох тісно взаємоповязаних рівнях: містобудівному, на рівні житлового будинку і на рівні квартири.
    1. Встановлено, що поняття соціально-психологічного комфорту є однією з найвагоміших ознак якісного житлового середовища. Його невід’ємними компонентами є забезпечення кожного мешканця таким житлом, яке б забезпечувало: збалансовані можливості усамітнення і соціальних контактів (сусідства); недопущення соціальної сегрегації, інтеграцію індивіда в загальну спільноту мешканців при одночасному урахуванні факторів сумісності чи несумісності різних контингентів мешканців; мінімальну концентрацію сімей одного типу, особливо тих, що можуть бути носіями певних вад. Формування житлового фонду у відповідності до соціального розшарування суспільства не відображає потреб заможних мешканців, і несе в собі ряд загроз для суспільства, продукуючи сприятливі умови для виникнення криміногенних нетрів.
    2. Виявлено, що із збільшенням поверховості і щільності заселення житлової забудови росте інтенсивність антисоціальних явищ (актів вандалізму, злочинності), росте рівень захворюваності мешканців, погіршуються умови життєдіяльності для дітей, а також зростає вартість житла. Тому, для держави в цілому, і для міських громад зокрема, завдання обмеження поверховості житла має бути одним із пріоритетних напрямків житлової політики. Рекомендується поверховість:
    - для постійного проживання сімей з дітьми - 4 поверхи (максимум 7);
    - житло для одиноких і сімей без дітей шкільного віку - 9 поверхів;
    - для молоді, в якості тимчасового орендного житла – до 16 поверхів;
    - житло для короткотермінового проживання - 24 поверхи і вище.
    3. На основі преференцій потенційного споживача соціального і доступного житла встановлена ієрархія вагомості найважливіших компонентів житлового середовища в діапазоні квартал-будинок-квартира, яка визначає оптимальний порядок вирішення задач формування житлового середовища при обмежених ресурсах і не дозволяє витрачати їх на відносно менш значимі для споживача якості, залишивши невирішеними першочергові потреби.
    4. Встановлено, що повноцінною складовою житлового фонду країни в цілому і міст зокрема має стати орендне житло, як додаткова альтернатива вирішення житлової проблеми. Воно матиме попит серед сімей з різним рівнем матеріальних статків. Доцільно розвивати як муніципальне, так і всебічно стимулювати комерційне орендне житло.
    Ефект від орендного житла вбачається в стабільних додаткових надходженнях в бюджет міста; в прискоренні вирішення проблеми доступного житла; в зменшенні щоденних ранкових і вечірніх пасажиропотоків на міському транспорті; в рості трудової мобільності населення в масштабах країни, що сприятиме формуванню ефективного загальнодержавного ринку праці; в додаткових можливостях для ініціативних членів суспільства розвивати власний бізнес, а не ставати кріпаками нерухомості, виплачуючи все соціально активне життя банкам вартість квартири і відсотки за кредити; в потенціалі безризикового інвестування і отриманні стабільних прибутків, при тому, що ліквідність самої нерухомості буде тільки зростати. Орендне житло створить конкуренцію житлу на продаж і стане локомотивом росту якості житла в цілому, оскільки примусить девелоперів дбати про якість своєї продукції. Найбільший попит в сфері оренди на малометражні 1-2-кімнатні і колективні квартири.
    5. Встановлено, що для раціонального використання будівельних і трудових ресурсів та задоволення попиту різних верств населення необхідно забезпечити максимально широке різноманіття типів житла на всіх ієрархічних рівнях, а саме доповнити наявну типологію житла:
    1. Принципово новими типами квартир:
    - мініквартирами загальною площею 14-16 м² для соціального, орендного доступного і комерційного житла);
    - 5 типами колективних квартири для покімнатної оренди одинокими;
    - малометражними квартирами із загальною площею 22+9,3(N-2)м² (соціальне, доступне і комерційне житло);
    - житловими капсулами 2-х типів (епізодична короткотривала оренда);
    2. Однородинними доступними будинками в приміській зоні крупних міст (в тому числі і мобільними), а також галерейними і будинками з гібридними планувальними структурами.
    5. Виявлено додаткові резерви забезпечення конкурентноздатної щільності житлової забудови середньої поверховості: зменшення побутових розривів між житловими будинками до 10м при 4-поверховій забудові; особливі прийоми попарного розміщення галерейних житлових будинків; застосування гібридних планувальних схем житлових будинків (секційно-галерейних, секційно-коридорних, багаторівневих килимових); проектування квартир першого поверху з частково заглибленими (на 0,5 – 1,2 м) цокольними приміщеннями.
    6. Запропоновано до впровадження нову типологічну класифікацю квартир, в основу якої покладено кількість спалень в квартирі, що створить передумови для проектування квартир, адекватних реальним потребам мешканців і зніме різночитання при визначенні рівня комфортності їх заселення і техніко-економічних характеристик об’єкту.
    7. Визначена оптимальна форма забезпечення доступним житлом, яка передбачає пропозицію 4 типів квартир різної загальної площі і вартості.
    Важливо щоб задекларована державою допомога в розмірі 30% вартості квартири 1 категорії була фіксованою величиною і не залежала від категорії квартири, яку для себе обере сім’я.
    8. З’ясовано перспективні тенденції планувальної організації квартир в умовах жорсткого ліміту загальної площі (для соціального і доступного житла, квартир економ-класу), які передбачають широке використання планувальних прийомів із розміщенням зон приготування їжі в глибині квартири, прохідної вітальні, кухні-їдальні-вітальні, спалень площею 6,5-8 м² (при умові забезпечення нормативного повітрообміну), суміщених санвузлів в 2-3-спальних квартирах, відмову від літніх приміщень і традиційної загальної кімнати.
    9. Впровадження нових типів квартир, їх ефективних планувальних рішень, нових елементів будинків і прийомів забудови вимагає суттєвої лібералізації чинних проектних норм, заміни директивних вказівок (стосовно площ квартир, номенклатури і площ окремих приміщень та вимог щодо їх вирішення...) на рекомендаційні. Проектні норми не повинні бути перешкодою для появи в Україні будь-яких типів житлових одиниць, включаючи колективні квартири, мініквартири, житлові капсули, і т.п. Всі обмеження мають бути зведені до гарантування безпеки проживання, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних параметрів та проробки заходів, що запобігатимуть його моральному старінню, а методика досягнення цих параметрів має бути прорегативою проектанта. Проектні норми мають бути аполітичними, вільними від економічної складової, такими, що не входять в протиріччя із законодавчими документіами керівництва країни.
    10. Цілий ряд питань (оптимальної поверховості, інтеграції житла різних типів...) не можуть бути реалізовані шляхом нормування, а тільки через важелі державної (регіональної) житлової політики. Оскільки держава сама не в стані вирішити проблему доступного і соціального житла, її можуть вирішити самі мешканці і приватні будівельні компанії при підтримці державою окремих категорій мешканців. Для цього пріоритет в фінансуванні будівництва слід віддати споживачу і зняти всі обмежувальні перепони (нормативні і законодавчі) на шляху проектування і будівництва різних типів житла.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины