Біологічне обгрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи (Rhagoletis cerasi L.) в умовах півдня України : Биологическое обоснование системы защиты черешни от вишневой мухи (Rhagoletis cerasi L.) в условиях юга Украины

Краткое описание

Інститут захисту рослин УААН

На правах рукопису

Розова Лідія Володимирівна

УДК: 634.232]:632.773.4М(477)

Біологічне обгрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи (Rhagoletis cerasi L.)
в умовах півдня України

16.00.10 ентомологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Дрозда В.Ф.
доктор сільськогосподарських наук

КИЇВ-2005

З М І С Т

ВСТУП
загальна характеристика роботи
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Сучасний стан вирощування черешні в Україні
1.2. Поширеність і шкідливість вишневої мухи
1.3. Прийоми та засоби обмеження чисельності вишневої мухи
РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрокліматичні умови
2.2. Методика проведення досліджень
2.2.1. Методика визначення мікроорганізмів
2.3. Оцінка ефективності інсектицидів
РОЗДІЛ 3. біологічні особливості розвитку вишневої мухи У насадженнях черешні
3.1. Видовий склад основних фітофагів в агроценозах черешні
3.2. Розвиток вишневої мухи
3.2.1. Діапауза та зимівля вишневої мухи
3.2.2. Весняна реактивація
3.2.3. Ембріональний розвиток
3.3. Моделювання розвитку вишневої мухи та прогнозування її динаміки лоьоту
3.4. Порогова чисельність вишневої мухи
3.5. Шкідливість вишневої мухи в насадженнях районованих і перспективних сортів черешні
РОЗДІЛ 4. ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У СИСТЕМІ ЗАХИСТУ ЧЕРЕШНІ
4.1. Інтенсивність ураження пупаріїв вишневої мухи мікро-організмами та їх біологічна активність проти зимуючої стадії шкідника
4.2. Ефективність мікроорганізмів проти зимуючої стадії вишневої мухи в лабораторних умовах
4.3. Ефективність мікроорганізмів, виділених з різних субстратів проти зимуючої стадії вишневої мухи
4.4. Ефективність найбільш активних мікроорганізмів проти зимуючої стадії вишневої мухи у польових умовах
РОЗДІЛ 5. ЧИННИКИ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ ЧИСЕЛЬНІСТЬ ВИШНЕВОЇ МУХИ
5.1. Комплекс та характеристика хижих комах у насадженнях черешні
5.2. Роль хижаків у системі обмеження чисельності вишневої мухи
5.3. Ефективність інсектицидів проти вишневої мухи в насадженнях черешні у період масового льоту імаго
5.4. Ефективність інсектицидів та біологічних препаратів проти перезимувалої стадії вишневої мухи
5.5. Контроль чисельності вишневої мухи
5.6. Особливості захисту насаджень черешні від вишневої мухи у приватних господарствах
РОЗДІЛ 6. виробнича оцінка та Економічна ефективність хімічного захисту черешні від вишневої мухи
Висновки
ПРОПОЗИЦІЇ виробництву
Список використаних джерел

Стор.
4
6
11
11
16
25

35
35
40
42
43

49
49
51
52
58
59

60
74

77

81

81

82

86

89

92

92

97

105

114
119

122

127
133
135
136

ВСТУП

Черешня одна з найбільш розповсюджених плодових культур на півдні України. Плоди черешні є цінним дієтичним продуктом харчування та джерелом біологічно активних речовин. Вони містять легкозасвоювані форми цукрів, органічних кислот, вітамінів С, В2, В9 та Р-активні сполуки [1, 2].
За своїми біологічними особливостями черешня належить до теплолюбних плодових порід, тому основні промислові насадження її знаходяться, головним чином, у південних областях країни. Найбільш великі насадження черешні закладені на піщаних та супіщаних грунтах Мелітопольського району Запорізької області, який по праву вважається своєрідною черешневою зоною. В останні роки значно розширились площі під черешневими садами у Дніпропетровській та Вінницькій областях. Сприятливі умови для вирощування черешні є в Закарпатській області, де ця культура користується заслуженою популярністю [3-5].
Одним з важливіших резервів підвищення врожайності і поліпшення товарної якості плодів є надійний захист насаджень від шкідливих організмів. Розробка інтегрованих програм надзвичайно складна проблема, яка стосується всієї агроекологічної системи плодового саду. Вирішення її можливе за умови пізнання екологічних особливостей шкідливих видів, і їх взаємовідносин з іншими організмами, які заселяють садовий агроценоз, ретельного підбору хімічних засобів у захисті рослин з урахуванням умов зовнішнього середовища.
Інтегрована система має бути конкретною та специфічною для даного регіону. На практиці не може існувати єдиної схеми захисту навіть для окремої культури. Процес покращання такої системи повинен бути безперервним і базуватися на нових прогресивних розробках.
Із майже 400 зареєстрованих на плодових культурах шкідників і хвороб істотної шкоди в садах півдня України завдають близько 25 видів комах і кліщів, майже 10 збудників хвороб, що диктує необхідність вчасного та якісного захисту рослин [6-8].
У системі захисних заходів захисту черешні слід приділяти увагу обмеженню шкодочинності багатьох шкідливих організмів. Особливе занепокоєння викликає вишнева муха (Rhagoletis cerasi L.). пошкодження плодів черешні й вишні личинками цього шкідника нерідко буває досить значним (до 50%), такі плоди непридатні для вживання та переробки. Тому до цього часу проблема вишневої мухи не втратила своєї актуальності.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Природно-кліматичні умови півдня Степу України надзвичайно сприятливі для вирощування черешні, але одержання високих урожаїв лімітує поширення багатьох шкідників і збудників хвороб. Одним з найбільш небезпечних шкідників цієї культури є вишнева муха, личинки якої, живлячись м’якоттю плодів, погіршують якість урожаю. Шкідливість цього виду значно збільшилась у зв’язку з тим, що насадження черешні в останні роки зосереджені на великих площах і представлені сортами різного строку достигання, що утруднює проведення захисних заходів.
Накопичений багаторічний досвід орієнтує розвиток захисту рослин в напрямі його екологізації на основі управління популяціями шкідливих і корисних організмів. Проте відсутні праці наукового та науково-методичного характеру, що стосуються особливостей функціонування агроценозу кісточкових культур, зокрема черешні. Окрім того, за перебудови агропромислового комплексу в Україні майже не проводились дослідження щодо вишневої мухи. Вітчизняні розробки із захисту черешні від шкідників здійснені ще в період 60-70-х років, переважно в Інституті зрошуваного садівництва (Щербаков, 1953) та Інституті садівництва УААН (Богдан, 1966). Недостатня вивченість біології шкідника, а також недосконалість ефективних методів контролю його чисельності зумовило необхідність проведення спеціальних досліджень. Тому обґрунтування і розробка системи захисту черешні в сучасних умовах господарювання є досить актуальною проблемою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися в Інституті зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН упродовж 1994-2003 рр. в лабораторії захисту рослин у межах науково-технічної програми Розробити зональні системи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів, що забезпечують оптимізацію фітосанітарного стану агроценозів і зниження втрат урожаю” (номер державної реєстрації 0196U0018464).
Мета і завдання досліджень. Обґрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи в умовах півдня України. Для досягнення зазначеної мети вирішували такі завдання:
-уточнення особливостей біології і екології вишневої мухи, визначення комплексу паразитів і хижаків шкідника;
-удосконалення моніторингу вишневої мухи за сучасних технологій вирощування черешні, вивчення динаміки чисельності шкідника в насадженнях черешні;
-визначення ефективності штамів мікроорганізмів та асортименту інсектицидів для зниження чисельності й шкодочинності вишневої мухи;
-удосконалення системи захисту черешні від вишневої мухи та оцінка економічної ефективності захисних заходів.
Об’єкт дослідження: популяції вишневої мухи, паразити та хижаки, прийоми та засоби захисту черешні від вишневої мухи.
Предмет дослідження: особливості біології і екології вишневої мухи в залежності від погодних умов та сортового складу насаджень черешні; удосконалена система захисту черешні від шкідника.
Методи дослідження: загальноприйняті методи з ентомології і захисту рослин, обліки чисельності, встановлення поширення та шкідливості вишневої мухи в насадженнях черешні; методи дослідження збудників нативних штамів мікроорганізмів, що проявляють ентомопатогенну властивість до вишневої мухи; лабораторні методи визначення потенційної та реальної плодючості самиць, рівня її життєздатності, визначення видового складу паразитів та хижаків мухи; лабораторні та польові методи дослідження ефективності дії інсектицидів.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено характер та специфіку онтогенезу, особливості розвитку та шкідливість вишневої мухи на сортах черешні різного строку достигання в умовах півдня України. Встановлено фактори, що зумовлюють стабільно високу чисельність виду та здатність формувати багаторічну діапаузу.
Удосконалено та оптимізовано прийоми моніторингу імаго шкідника, методом використання клейових пасток, запропоновано кількісні критерії відловлених імаго для проведення захисних заходів черешні. Розроблено методику визначення життєздатності самиць вишневої мухи, рівня потенційної небезпеки шкідника на основі оцінки функціональної активності гонад, методом їх прижиттєвого препарування.
Удосконалено методи короткотермінового прогнозу розвитку вишневої мухи, оптимізовано строки використання інсектицидів в залежності від характеру динаміки льоту шкідника.
Вперше досліджено дію та оцінено ефективність нативних культур мікроорганізмів різноманітного походження щодо діапаузуючих пупаріїв шкідника. Встановлено принципову можливість використання проти зимуючої стадії вишневої мухи ізолятів мікроорганізмів, виділених із каліфорнійської щитівки, зокрема штаму Bacillus thuringiensis subsp, tenebrionis.
Обгрунтовано ефективність та практичне значення ряду агротехнічних прийомів для обмеження чисельності та шкідливості мухи в приватних та колективних господарствах.
Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено систему моніторингу імаго вишневої мухи, та оптимізовано строки проведення захисних заходів проти шкідника на основі використання жовтих клейових пасток.
Обґрунтовано доцільність та ефективність обмеження чисельності вишневої мухи на стадії діапаузуючого пупарію способом спрямованого внесення в грунт препарату Актара 25 WG, в.г. у польових умовах. Ефективність препарату становила 66,7-91,2%.
Доказана можливість використання ентомопатогенних мікроорганізмів для обмеження чисельності вишневої мухи.
Встановлена ефективність інсектициду Актелліку 500 EC, к.е. для захисту від вишневої мухи що використано для офіційної його реєстрації на культурі, черешні.
Удосконалена система, що включає моніторинг динаміки чисельності вишневої мухи, застосування агротехнічних прийомів і інсектицидів, дає змогу ефективно захищати врожай від шкідника, забезпечує збереження врожаю черешні 8,4 т/га; рівень рентабельності зростав до 27%.
Результати досліджень увійшли як складова частина рекомендацій захисту кісточкових культур від шкідників та хвороб у Лісостеповій та Степовій зонах України (вказані в списку публікацій).
Особистий внесок здобувача. Проведено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за темою дисертаційної роботи, розроблено програми польових та лабораторних дослідів, проведено лабораторні та польові дослідження, обліки, аналіз та узагальнення отриманих результатів, статистичну обробку, формулювання висновків і рекомендацій виробництву, підготовку наукових матеріалів до публікації, апробацію результатів досліджень.
Апробація результатів досліджень. Результати досліджень дисертаційної роботи та основні положення заслухані й обговорені на засіданнях ученої ради Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка УААН (1994-2004 рр.), координаційно-методичних нарадах Інституту захисту рослин УААН (1994-2004 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів Шляхи раціонального використання земельних ресурсів” (Чабани, 1995 р.), Міжнародному симпозіуму Екологічні проблеми захисту рослин в сучасних умовах” (Словакія, Братислава, 1996 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів” (Харків, 2001 р.).
Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковано у 20 наукових роботах, у тому числі 9 у фахових виданнях, 5 методичних рекомендацій, 6 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 156 сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків, містить 28 таблиць, 12 рисунків. Список використаної літератури включає 225 джерел, у тому числі 117 зарубіжних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В умовах півдня Степу України вишнева муха є домінуючим шкідником насаджень черешні. За відсутності спрямованих заходів захисту, вона пошкоджує 45-50% плодів культури. Уточнення зональних біологічних особливостей фітофага є підґрунтям раціонального контролю чисельності.
2. Встановлено, що за щільності зимуючих пупаріїв 1 екз./м2 пристовбурного кругу, пошкодженість плодів черешні сягає 2,0%, що можна вважати за ЕПШ. Щорічно, від 7,3 до 15,2% популяції вишневої мухи залишаються діапаузувати повторно, формуючи таким чином резервний фонд шкідника. Встановлено, що ця частина популяції має підвищені фізіологічні характеристики (маса лялечок складає 8,6-10,8 мг, глибина залягання пупаріїв 4-7 см). Виліт імаго мухи починається за суми ефективних температур на глибині грунту 5 см 236 0С і триває 10-12 днів. Парування та яйцекладка відбувається за температури понад 180С. Середня плодючість самиць становить 50-60 яєць.
3. Шкідливість вишневої мухи залежить від строків достигання плодів черешні. Найбільш інтенсивно (від 18,5 до 23,4%) пошкоджуються плоди пізньостиглих сортів, значно менше (9,0-14,0%) середньостиглих, а ранньостиглих майже не пошкоджуються. Стійких до пошкодження мухою сортів черешні не виявлено.
4. Для оптимізації строків та кратності застосування інсектицидів важливим є моніторинг динаміки льоту імаго. Найбільш доступним методом контролю динаміки льоту мух є жовті клейові пастки. За відловлювання 25 екз./пастку за добу та плодючості 60-70 яєць/самицю необхідно застосовувати інсектициди для обприскування насаджень.
5. Серед природних регуляторних чинників, що обумовлюють життєвий потенціал виду, визначальними є гідротермічні умови, а також діяльність комплексу грунтових хижаків: садових мурашок, турунів, стафілінідів та збудників хвороб. Від несприятливих гідротермічних умов (ГТК) щорічно гине від 5 до 10% пупаріїв мухи. Хижаки знищують до 76% пупаріїв.
6. За дії на діапаузуючі пупарiї мухи нативних штамів бактерій та грибів, виділених попередньо із пупаріїв, гине 53,3-90,0% популяції шкідника. Перспективними для подальшого вивчення та випробування (як діюча речовина, що уражує пупарії мухи), є ізоляти мікроорганізмів, виділених із каліфорнійської щитівки.
7. Обприскування місць скупчення діапаузуючих пупаріїв вишневої мухи (рослинні рештки та поверхня грунту біля стовбурів дерев) за 5-7 днів до вильоту імаго препаратом Актара 25WG, в.г. (0,84 г/м2) забезпечує загибель мухи на рівні 90,0-91,2%.
8. Суттєвим прийомом, що обмежує чисельність шкідника, є своєчасне збирання врожаю середніх та пізніх сортів черешні. Глибока оранка та перекопування грунту пристовбурних кругів призводить до зниження чисельності на 70,0-80,0% та збільшення терміну льоту імаго на 5-8 днів.
9. Високоефективним є використання проти імаго інсектицидів Актеллік, 500 ЕС, к.е. (0,8-1,2 л/га), Децис форте, 12,5% к.е. (0,15 л/га), Золон, 35% к.е. (2,8 л/га), способом суцільної обробки крон дерев. Тривалість дії даних препаратів становить 7-12 днів, ефективність 84,8-97,6%.
10. За дотримання обгрунтованої системи заходів захисту черешні з комплексним використанням моніторингу динаміки чисельності шкідника, агротехнічних прийомів та використання препарату Актеллік, 500 ЕС, к.е. з нормою витрати 0,8-1,2 л/га в період піку льоту імаго забезпечується зниження пошкодженості плодів менше 4,0%, та висока економічна ефективність 5249грн/га.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підтримання оптимального фітосанітарного стану насаджень черешні та обмеження шкідливості вишневої мухи в умовах Степу України рекомендується:
1. Ретельне скошування та видалення рослинних решток, рихлення грунту міжряддя та пристовбурних кругів восени на глибину 12-15 см.
2. Для встановлення строків льоту імаго мухи та оптимізації строків застосування інсектицидів проти вишневої мухи застосовувати жовті клейові пастки у насадженнях черешні. Пастки вивішувати через 5-7 днів після цвітіння черешні з розрахунку 1 пастка на 1 га. Оптимальний строк обробок період масового льоту вишневої мухи (за відловлення понад 25 екз./пастку за добу).
3. Сорти середнього та середньопізнього строків достигання обприскувати один раз в період масового льоту і відкладання яєць шкідником; пізнього строку достигання - два рази, застосовуючи Актеллік 500 ЕС, к.е. (0,8-1,2 л/га) або Золон, к.е., (2,8 л/га);
4. При закладанні нових насаджень черешні та вишні на окремих ділянках висаджувати сорти однакових строків достигання, що дає можливість обприскувати їх у відповідні строки, дотримуючись терміну очікування;

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Туровцев Н.И., Туровцева В.А., Туровцева Н.Н. Новые районированные сорта черешни // Садоводство и виноградарство. 1995. №1. С.17-19.
2. Туровцев М.І., Туровцева В.О. Мелітопольська черешня для степової зони України // Сад. 1995. №7. С.18-19.
3. Туровцев Н.И. Новые сорта черешни производству // Южное степное садоводство: /Укр.НИИОС. Днепропетровск: Промінь, 1973. С.165.
4. Вишня и черешня: Доклады симпозиума. 18-15 июня 1973 г. Мелитополь, УССР/ Укр НИИОС. К.: Урожай, 1975. 295с.
5. Технологія вирощування плодів кісточкових культур: Рекомендації /О.М. Алексєєва, М.А. Барабаш, Т.М. Барабаш та ін.; Відп. за вип. М.А. Барабаш; ІЗС УААН. Мелітополь, 1997. 58с.
6. Васильев В.П. Вредители садовых насаждений. К.: АН УССР 1955. С.112.
7.Довідник із захисту рослин / Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового. К.: Урожай, 1999. 744с.
8. Васильев В.П., Лившиц И.З. Вредители плодовых культур. М.: Госсельхозиздат, 1958. С.185-186.
9. Шестопаль О.М. Садівництво західних областей України: Оцінка сучасного стану і перспективи розвитку // Інтенсивні технології у садівництві Наддністрянщини та Передкарпаття України: Тез. доп. наук.-практ. конф., присвяч., 30-річчю Придністровської дослідної станції садівництва. Чернивці, 1995. С. 229-231.
10. Кондратенко П.В. Стан садівництва та першочергові завдання в розробці ресурсозберігаючих технологій виробництва конкурентно-спроможної продукції // Садівництво. 1998. Вип.47. С. 5-10.
11. Кондратенко П.В. Адаптивное развитие садоводства и эффективное использование продукции отрасли // Докл. рук. научн. учрежд. по садоводству за 1997г.: Мат. научн.-практ. конф. отделения РАСХН и Координационного совета НИУ по садоводству (18-19 ноября 1997г.) М., 1998. С. 55-65.
12. Садівництво півдня України / За ред. В.А. Рульєва. Запоріжжя: Дике Поле, 2003. С. 22-23.
13. Дрозда В.Ф., Лапа О.М., Розова Л.В., Нагорна Л.В. Система захисту кісточкових культур від шкідників та хвороб у Лісостеповій та Степовій зонах України (Рекомендації). Київ. 2003. 62 с.
14. Рульєв В.А. Перспективи вирощування черешні в Україні/ Економіка АПК. 2003. №1, С. 49 -53.
15. Районовані сорти плодових і ягідних культур селекції Інституту зрошуваного садівництва / За редакцією доктора с.-г. наук М.І. Туровцева і кандидата с.-г. наук В.О. Туровцевої. К.: Аграрна наука, 2002. С. 11-16.
16. Туровцев М.І., Туровцева В.О., Барабаш М.А. Створення Високопродуктивних насаджень черешні і вишні. Мелітополь, 2001. 83 с.
17. Клочко Н.М., Туровцев М.І., Туровцева В.О. та ін. Садівництво півдня України / За ред. В.А. Рульєва. Запоріжжя: Дике Поле, 2003. С. 52-73.
18. Туровцев М.І., Туровцева В.О. Нові сорти черешні // Новини садівництва, 1994. №1. С. 26-28.
19. Туровцев Н.И., Туровцева В.А., Туровцева Н.Н., Каленич Ф.С. Черешня. Запорожье, 1998. 103 с.
20. Хоменко І.І. Методичні рекомендації по виявленню шкідників плодових культур. Городище, 1995. С. 16.
21. Хоменко И.И. Защита яблоневого сада от вредителей и болезней в условиях Черкасской области // Земледелие. ЦНПИ. 1981. Серия 31. Вып.2. №6. 18 с.
22. Шелестова В.С. Агробіоценотичні основи регуляції чисельності листовійок у плодових насадженнях Лісостепу України і прогнозу динаміки їх популяцій шляхом моделювання: // Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.09 /НАУ К.; 1995. 55 с.
23. Пат. 20535 Украина, МКИ А 01К 67/00. Способ защиты плодовых насаждений от вредителей; В.Ф. Дрозда (Україна); Інститут захисту рослин Украінської академії аграрних наук. - №96114280; Заявлено 19.11.96; Опуб. 27.02.98, Бюл. №1. 20 с.
24. Пат. 31385А Україна, МКИ А 01К 67/00. Спосіб захисту рослин від шкідливих комах; В.Ф. Дрозда (Україна); Інститут захисту рослин Украінської академії аграрних наук. - №98084486; Заявлено 18.08.98; Опуб. 15.12.00, Бюл. №6. 12 с.
25. Шелестова В.С., Гончаренко О.І., Дрозда В.Ф., Панько Н.П. Екологічно-безпечна система захисту плодового саду від шкідників та хвороб. Методичні рекомендації // К., 2001. 90 с.
26. Хоменко І.І. Методичні поради по догляду за плодовими насадженнями в умовах Чернівецької області. Чернівці, 1984.
27. Кондратенко П.В., Лошицький В.П. Удосконалення системи захисту від шкідників і хвороб // Захист рослин. 2000. №5. С. 25.
28. Каленич Ф.С., Скиба М.С., Мялова Л.А. та інші. Рекомендації із захисту плодових і ягідних культур від шкідників і хвороб у степовій зоні України. Мелітополь, 2001. 29 с.
29. Черний А.М. Регуляторы роста и развития насекомых // Защита растений. 1991. №3. С. 19-23.
30. Шелестова В.С., Гончаренко О.І., Дрозда В.Ф. Екологічні основи захисту плодового саду від шкідників з максимальним використанням біологічних засобів. К., 2001. 97 с.
31. Славгородская-Курпиева Л.Е. Роль естественных факторов в ограничении вредителей яблони при различной пестицидной нагрузке // Тр, ЛСХА. 1990. Вып.261. С. 83-89.
32. Пат. 20279 Україна, МКИ А 01К 67/033. Способ выращивания энтомофагов рода Trichogramma; В.Ф. Дрозда (Украина); Інститут захисту рослин Української академії аграрних наук. — № 96114281; Заявлено 19.11.96; Опуб. 27.02.98, Бюл. № 1. — 20 с.
33. Митрофанов В.И., Секерская Н.М., Трикоз Н.Н. и др. Экономические пороги численности важнейших вредителей плодовых культур и винограда // Производство экологически безопасной продукции. Региональные рекомендации. Пущино, 1996. вып.2. С. 103-157.
34. Белецкий Е.Н. Теория цикличности динамики популяций // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. 1993. Т.1. Вып.1. С. 5-16.
35. Буров В.Н. Регуляторы развития и поведения насекомых // Защита и карантин растений. 2002. №7. С. 16-17.
36. Щербаков В.В., Вишневая муха и меры борьбы с ней на юге УССР // Сборник работ по агротехнике селекции и защите растений плодовоягодных культур. Киев, 1956. С. 127.
37. Богдан Л.И. Биологические особенности вишневой мухи и меры борьбы с ней в условиях Лесостепи и Полесья УССР // Садоводство. К.: Урожай, 1967. С. 72.
38. Савковский П.П. Атлас вредителей плодовых и ягодных культур. К.: Урожай, 1990. С. 49-50.
39. Boller E. Аlternativen zur konventionellen chenushen Bekampfung der Kirchenfliege: Ychlusbericht der Forschungspriode 1962-1979 /Eidgenossiche Forschungsanstalt fur Obst -, Wein - und Gartenbau CH - 8820 Wдdenswil; Leiter des Forschungsprojektes, 1980. P.107.
40. Haisch A. Boller E. Russ K. Vallo V. Rhagoletis cerasi: Bibliography. IOBC/WPRC Bulletin 1978 1/3 P.43.
41.Wiesmann R. Untersuchungen uber die Lebensgeschichte und Bekampfung der Kirschfliege Rhagoletis cerasi L. I. Mitteilung. Landw. Jb. Schweiz 1933, 47: S. 711-760.
42. Vogel W., Untersuchungen über parasitische Hymenopteren der Kirschenfliege. Mitt Schweiz. Ent. Ges. Bern 1950, 23, S. 195-200.
43. Pepin H.S., Sewell G.W.E., Wilson J.F. Soip population of Thivelaiopsis basicola associated with cherry rootstocks no relation to effects of the pathogen on their growth // Ann. Appl. Biol., 1975, vol.79. № 2, P.171-176.
44. Bromn R.D., Alinizee M.T. Radiation biology of cherry fruit fly. Rhagoletis indifferens Curran (Diptera: Tephritidae // Z. angew. Entomol., 1978, Bd. 85, № 2. Р.123-132.
45. Siriez H. Le cerisier et ses ennemis // Phytoma, 1981, N333, Р.27-28.
46. Fischer-Colbrie P. Die Kircshfruchtfliege und ihre Bekampfung. -Bessepes Obst, 1979, Jg. 24, N5, S.80-81.
47. Frilli S. Insert Ricerche coordina su aspetti bioecologici della Rhagoletis cerasi L. in Italic / p. Fimiani,-e.a - Boll. Lab. Entomol, Agr. // F.Silvestri Portici. 1981, vol.38. P.159-211.
48. Lewinson H.L., Haison A. Optical and chemosensopy Stimule involved in host recognition and oviposition of the cherry fruit fly Rhagoletis cerasi L. -L. Angew // Entomol, 1984, S.85-91.
49. Dimie N., Bes A. Rezultati istrazivanja stetnosti biokologije metoda utordivaja momenta intervensise u zastiti tresnje od trenjine muhe (Rhagoletis cerasi L., Dipt.) u Aereegovini // Rad. Poliopri. vr. Iak. Oniv u Sarajev, 1981, g.29, br.33. S. 85-104.
50. Anderka I., Ordogh G. A cberebznyc legy populaci-odinami- kaja es rajzasanak elarejalzem Somogy megyeben // Kertesz. Egyet. Kozl. Budepest, 1976, vol.40, t.8. P. 203-213.
51. Бей-Биенко Г.Я., Богданов-Катьков Н.Н., Фалькенштейн Б.Ю., Чигарев Г.А., Щеголев В.Н. Сельскохозяйственная энтомология. /Вредители сельскохозяйственных культур и меры борьбы с ними. М.-Л., 1949. 648 с.
52. Щеголев В.Н. Защита растений от повреждений насекомыми и другими вредителями. М.; Л., 1949. С. 436-437.
53. Finst registration of tne cherry fruit tly, R. Cerasi (L) in western Norway; distribution, size and origin of the population /Jaastad Gunnhila // Norw. J. Agr. Sci. - 1994. S. 260-318.
54. Сулейманов М.С. Вишневая муха в Дагестане и меры борьбы с ней. Автореф. дис... канд. с/х наук: Харьков, 1977. 15 c.
55. Лившиц И.З., Петрушова Н.И. Защита плодового сада от вредителей и болезней. Симферополь: Крымиздат, 1961. С. 81-89.
56. Михайловський В.С., Щербаков В.В. Шкідники і хвороби плодових та ягідних культур. Київ-Харків, 1950. С.104.
57. Розова Л.В. Сортопошкодженність плодів черешні вишневою мухою в умовах півдня України // Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах: Тез. доп. наук.-практ. конф. мол. вчених та спец., присвяч. 50-Річчю Інституту захисту рослин, 13-14 березня 1996 р. Київ, 1996. С. 66.
58. Розова Л.В. Шкодочинність вишневої мухи на сортах черешні різних строків достигання // Захист рослин. 2001. №2. С. 19-20.
59. Богдан Л.И.. Щербаков В.В. Вишневая муха и меры борьбы с ней. Буклет. К.: Урожай, 1966. 7 с.
60. Васильев И.В. Насекомые вредящие саду и борьба с ними. Харьков, 1921. 14 с.
61. B.I.Katsovannos, E.F.Boller, G.Benz. Das Verhalten der Kirschenfliege, Rhagoletis cerasi L., bei der Auswahl der Wirtspflanzen und ihre Dispersion. Mitteilungen der schweizerischen entomologischen gesellschaft bulletin de la societe entomologique suisse. 1986. S. 315-335.
62. Thiem H. Untersuchungen zur Biologie der Kirschfruchtfliege (Rhagoletis cerasi L.) und ihrer Wirtspflanzen // Аrb. Phys. Ang. Entomol. 1935, 2: S. 24-29.
63. Thiem H. Uber die Bedeutung der wilden Wirtspflanzen der Kirschfruchtfliege (Rhagoletis cerasi L.) fur die Verbreitung und Bekampfung des Schadlings // Arb. Phys. ang. Entomol. 1939/1940, 6: S. 350-59 und 7: S. 67-79.
64. Wiesmann R. Wirtspflanzenproblem der Kirschfliege, Rhagoletis cerasi L. Landw. Jb. Schweiz, 1937, 51: S. 1031-1044.
65. Boller E.F., Bush G.L. Evidence for genetis variation in populations of the European cherry fruit fly, Rhadoletis cerasi L. (Diptera: Tephritidae) based on physiological parameters and hybridization experiments // Entomol. exp. & appl. 1974, 17: P. 279-293.
66. Bush G.L. & Boller E.F. The chromosome morphology of Rhagoletis cerasi species complex (Diptera, Tephritidae) // Ann. Entomol. Soc. Am. 1977, 70: Р. 316-318.
67. Martelli G.M. Note di biologia sulla Rhagoletis cerasi (L.) Loew (Diptera, Trypaneidae) // Boll. Lab. Zool. Portici, 1932, 26: Р. 20-45.
68. Thiem H. Beitrage zur Epidemiologie und Bekampfung der Kirschf­ruchtfliege (Rhagoletis cerasi L.) // Arb. Phys. Ang. Entomol. 1934, 1: S. 7-79.
69. Boller E.F. Neues uber die Kirschenfliege: Freilandversuche im Jahre 1969 // Schweiz. Z. Obstund Weinbau, 1969, 105: S. 566-572.
70. Prokopy R.J. Visual responses of European cherry fruit flies, Rhagoletis cerasi L. // Pol. Pismo Entomol. 1969, 34: Р. 539-566.
71. Russ K., Boller E.F., Vallo V. Haisch A. Sezer S. Development and application of visual traps for monitoring and control of populations of Rhagoletis cerasi L // Entomophaga, 1973, 18: Р. 103-116.
72. Moericke V., Prokopy R.J., Berlocher S. Visual stimuli eliciting attraction of Rhagoletis pomonella (Diptera: Tephritidae) flies to trees. // Entomol. exp. appl. 1975, 18: Р. 497-507.
73. Boller E.F., Prokopy R.J. Bionomics and management of Rhagoletis. // Ann. Rev. Entomol. 1976, 21: Р. 223-246.
74. Prokopy R.J. Stimuli influencing trophic relations in Tephritidae. Coll. Internat. du C.N.R.S., Paris, Comp. des Insectes et milieu trophique”, 1977, 265: Р. 305-336.
75. Boller E. Neue Gesichtspunkte in der Kirschenfliegenbekampfung // Die Grune. 1969. - S. 759-769.
76. Boller E. Heutiger Stand der Kirschenfliegenforschung in der Schweiz. Landw // Forschung, 1970. - S. 307-326.
77. Boller E. Ungespritzte Kirchen - Utopie oder Moglichkeit // Schweiz. Z. Obst - u. Weinbou, 1971. - S.164-174.
78. Vallo V. Novo metody bojo pzoti vrtulle cerognovej // Zahradnictvo. 1979. - S. 208-209.
79. Jakab J. Srintikus piretroidok hatasa a csereznyelegu (Rhagoletis cerasi L.) ellen kulon ozo alkalmasiechnikavae // Novinyvedelem 1986. 22, 8: S. 166-169.
80. Keппен Ф.П. Вредные насекомые. С-Петербург 1883. 9 с.
81. Васильев И.В. Изображение и краткое описание главнейших насекомых, вредящих плодовым садам // Труды Бюро по єнтомологии. 1910. 19 с.
82. Дегтярев Н.С. Вишневая муха и меры борьбы с нею // Вісн.; садівництво, виноградорство та огородництво, 1927. 4 с.
83. Ливщиц И.З., Петрушова Н.И., Евгеньев М.Ф. Вишневая муха биология и меры борьбы / Симферополь. Крымиздат 1954. 12 с.
84. Кожанчиков И. Зимовка и диапауза чешуекрылых насекомых Orgyidae // Изв. АН СССР, биол. (6), 1948. С.51-53.
85. Кожанчиков И. Об особенностях диапаузы яиц саранчовых насекомых // Энтомологическое обозрение, 7, 1956. 35с.
86.Wiesmann R., Untersuchungen uber die Diapause der Puppe der Kirchfliege Rhagoletis cerasi L. /Dipt. Trypetidae // Mitt. Schleiz. Ent. Ges. /Bern/, 23, 1950. - S. 207-225.
87. Leski R., Studia nad biologia i ekologia nasionnicy trzesniowki Rhagoletis cerasi L. /Diptera: Trypetidae/ // Polskie pismo entomol., Wroclav, seria B, 1963. - S. 153-240.
88. Haisch A. Zur Puppendiapause der Kirschenfliege, Rhagoletis cerasi L. I. Beeinflussung der diapausierenden Puppen durch unterschiedliche Temperaturen und verchieden lange Kalteexpositionen // Zeitschr. Angew. Entomol. /Hamburg und Berlin/, 79,1975. - S. 1-11.
89. Vallo V., Remund U., Boller E.F. Storage conditions of stockpiled diapausing pupae of Rhagoletis cerasi for obtaining high emergence rates // Entomophaga /Paris/, 21, 1976. - Р. 251-256.
90. Ющук Д.Д. Основные вредители вишни и черешни и борьба с ними в восточной лесостепи Украины: Автореф // дис.... канд. с/х наук. Киев 1991. 18 с .
91. Adam H. Beitrag zur Sterilisierung der Kirschfruchtfliege Rhagoletis cerasi Linneaus mittels Chemosterilantien und Röntgenstrahlen // Beitr. Ent. Berlin 1973. 23. S. 341-353.
92. Haisch A., Forster S. Versuche zur Anköderung und zum Fang der Kirschenfliege, Rhagoletis cerasi L // Anz. Schädlingskunde, Berlin und Hamburg. 1969. 42. S. 97-102.
93. Carl K.P. Collection of and observation on the natural enemies of Rhagoletis cerasi // Report C.I.B.C. Delemont, Switzerland. 1968. P. 1-8.
94. Matolin S. Mechanism causing incompatibility between different strains of Rhagoletis cerasi /Diptera, Tephritidae/ // Acta entomol. bohemoslov., Praha. 1976. 73. P.289-292.
95. Vallo V. Bionomia vrtivky cerensnovej Rhagoletis cerasi L. (Diptera, Trypetidae a ochrana proti nej. Bratislava: VEDA, 1979. - S. 105.
96. Sanderson R. The relation of temperature to the growth of insects // Journ. Econ. Entom, 3, 1910. - Р. 96.
97. Кожанчиков И. Рост и физиологическое состояние организма насекомых в связи с влиянием экологических факторов // Зоологический журнал, 16 (1), 1937. С.13-14.
98. Ludwig D. The effect of temperature on the growth curves of the Japanese beetle // Popilia japonica. Physiol. Zool., 5, 1932. - Р. 123.
99. Mellenby K. Effect of temperature and humidity on the metabolism of the fasting bed bug // Prasitology, 1932. Р. 24-28.
100. Кожанчиков И. Физиологическая характеристика стено и эвритермии насекомых // Зологический журнал, 1936. С. 15-16.
101. Кожанчиков И. Эксперименты и наблюдения по влиянию тепла на развитие куколок хлопковой совки // Защита растений, 1938. С. 17.
102. Кожанчиков И. Географическое распространение и физиологические признаки Pyrausta hubilalis Hb // Зоологический журнал, 1938. 28 с.
103. Кожанчиков И. Цикл развития и географическое распространение зимней пяденицы Operophthera brumata L. // Энтомологическое обозрение, 1950, 31. С. 70-72.
104. Leeson H. The effect of temperature and humidity upon the survival of certain unfed fleas // Parasitology, 24, 1932. Р. 221.
105. Приставко В.П. Оценка влияния некоторых абиотических факторов на отлов бабочек яблонной плодожорки светоловушками с источниками ультрофиолетового излучения // Зоологический журнал, 1969. т.48, №8, С.177.
106. Приставко В.П., Петрунек В.Л., Петрунек Н.П. Динамика численности и активности лета бабочек садовых листоверток в лесостепи Украины // Экология, 1976. №3. С. 97.
107. Seidl V., Erbenova M., Havlikova V. Prispevek k bionomii vrtule tresnove /Rhagoletis cerasi L./ a k boji proti ni. Vedecke prace ovocnarske VUO v Holovousich, Praha, SZN, 1963. S. 239-254.
108. Wiesmann R., Untersuchungen uber die Lebensgeschichte und Bekampfung der Kirschfliege /Rhagoletis cerasi L./ I. Mitteilung. Landw. Jb. D. Schweiz /Bern/, 1933. S. 711-760.
109. Eвгеньев М.Ф., Лившиц И.З., Петрушова Н.И. Вишневая муха и меры борьбы с нею // Сад и огород, Москва, 1953, 5. С. 70-72.
110. Михайлюк Ш.В. Вишневая муха и борьба с нею. Кишинев, Партийное издательство СК КР Молдавия, 1962. С. 1-8.
111. Богдан Л.И. Биологические особенности вишневой мухи в условиях Лесостепи и Полесья УССР и меры борьбы с нею: Автореф. дис... канд. биолог. наук: Киев, 1966. 16 с.
112. Boller E.F., Das Auftreten der Kirschenfliege /Rhagoletis cerasi L./ und prognose mittels Bodentemperaturen im Jahre 1963 // Schw. Zeitschrift fur Obst - und Weinbau, Wadenswil, 1964. S. 53-58.
113. Wiesmann R., Ein Parasit der Kirschenfliege /Rhagoletis cerasi L. /, Vitt. Schweiz. Ent. Ges. /Bern/, 1933. S. 553-557.
114. Boller E.F. Beitrag zur Kenntnis der Eiablage und Fertilitat der Kirschenfliege Rhagoletis cerasi L. Mitt. Schweiz.Ent.Ges./Bern/,1966. S. 193-202.
115. Каланадзе Л.П., Багдавадзе А.И. Биологические особенности вишневой мухи /Rhagoletis cerasi L./ в Грузинской ССР // Зоол. журнал, 1956, 36. С. 1177-1185.
116. Wiesmann R., Die Orientierung der Kirschfliege Rhagoletis cerasi L. Bei der Eiablage. Landw. Jb. Schweiz. /Bern/, 51, 1937. S. 1080-1109.
117. Дегтярев Н.С. Вишнева муха і заходи боротьби з нею // Ж. Вісник садівництва, виноградарства та огородництва, Харків, 1927. № 4. С. 8-9.
118. Соколов И.И. Вишневая муха - опаснейший вредитель косточковых // Ж. Плодоовощное хозяйство”, 1934, № 4-5. С. 11.
119. Рузаев К.А. Вишневая муха и меры борьбы с ней // Журнал Научное плодоводство, Воронежское облкнигоиздательство, 1936, №2. С. 3-4.
120. Справочник агронома по защите растений. Сельхозгиз. Москва 1948. 112 с.
121. Савздарг Э.Э. Вредители плодово-ягодных культур // В кн.: Основы защиты растений от вредителей и болезней. М., 1932. С. 124.
122. Иванова Н.А. Защита плодового сада от вредных насекомых. Сельхозгиз. М. 1951. С. 41-42.
123. Меркулов А.А. Борьба с вишнёвой мухой в черешнёвых садах // Журнал Сад и огород”, 1949, № 10. С. 9-10.
124. Щербаков В.В. Вишнёвая муха и борьба с ней на юге УССР // Вишня и черешня. Доклады симпозиума. Киев 1975. С. 251.
125. Васильев В.П., Дегтярева А.С., Шелестова В.С. Захист саду від шкідників та хвороб. К.: Урожай, 1970. С. 84-86.
126. Васильев В.П., Лившиц И.З. Вредители плодовых культур. М.: Колос, 1984. С. 267 270.
127. Матвієвський О.С. Розробка і удосконалення заходів боротьби з вишневою мухою // В кн. Захист плодових насаджень від шкідників і хвороб. УкрНДІ Сад. 1960. С. 60-63.
128. Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні. Київ. 2003. С. 60.
129. Arthofer R.,Qualitatskirchen durch Kirscfliegenbecampfung // Besseres obst, 1975. Jg 20, H4, S. 62.
130. Retan A.H., Anthon E.W., Hudson W.B., Rushmore F.A. Cherry fruit flies // Insekt ans-wers. Pullman. Wach, 1975. P. 101104.
131. Zumreoglu A., Aktan K., San S. Ege bolgesinde kiraz sinege (Rhagoletis cerasi L.) ne karsi zehirli yem dae ilaclama gontemini olanaclari uzerinde cirasfirmalar // Bul., 1981, N4. S. 218-230.
132. Boller E. Drei Jahre Erfahrung in der Zeinpunctsprognose fur die Kirschenfliegenbecampfung mittels Bodentemperaturen // Schweiz. Z. Obst- u.Weinbau. 1966. 102: S. 63-67.
133. Boller E. Der Einfluss naturlicher Reductionsfactoren auf die Kirschenfliege Rhagoletis cerasi L. In der Nordwestschweiz, unter besonderer Berucksichtigung des puppenstadiums // Schweiz. Landw. Forschung. 1966. 5: S. 153-210.
134. Евлахова А.А. Использование ентомопатогенных грибов в борьбе с вредными насекомыми // Ботан. журнал. 1961, т. 46, № 12. С. 1174-1780.
135. Страздиня А.А. Влияние гриба Entomopthora muscae (Cohn.) на численность капустных мух в Латвийской ССР // В кн.: Вредители с-х культур и лесных растений и меры борьбы с ними. Елгава. 1970. С. 5-6.
136. Bucher G.E. The regulation and control of insects by fungi // Ann. Entomol. Soc. Quebec., 1964, 9: Р. 30-42.
137. Dutky S.K. The milky disease. "Insects pathology: An Advanced treatise", 1963, 2: Р. 75-115. Editor: E.A. Steinhaus, Academic Press, New York, N.Y. 689 p.
138. Дядечко М.П. Значення спеціалізованих і багатоїдних ентомофагів у масовому розмноженні шкідників // Основи біологічного методу захисту рослин. К.: Урожай, 1973. С. 68-74.
139. Черний А.М., Тронь Н.М., Крыжановская Т.В., Конверская В.П., Давыденко С.Н. Мониторинг полезной энтомофауны, пути ее сохранения и повышения эффективности в агроценозах // Промышленные технологии производства и применения средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов. Междунар. Симпозиум ВПС МОББ. Сб. научн. труд. Одесса, 1999. С. 213-214.
140. Мамедова С.Р., Попов П.Ф. Энтомофаги вредителей интенсивных садов // Защита растений. 1990. №12. С.18-19.
141. Лесовой М.П., Дрозда В.Ф. Энтомофаги как управляющие и управляемый фактор в агроценозе плодовых насаджений // Ecological problems of plant grotection and contemporary agriculture. The High Tatras, Stara Lesna, Slovakia. Bratislava. 1996. P. 61 64.
142. Адашкевич Б.П. Энтомофаги вредителей овощных культур. Афидофаги. М. : Колос, 1975. 190 с.
143. Ткачов В.М. Шкідники і ентомофаги // Сад. 1994. №7. С. 14.
144. Коваленков В.Г. Трихограмма эффективна в интегрированной системе // Защита растений . 1993. №10. С. 16-20.
145. Bruetic D., Perno S. Mogucnost suzbijenja mube tresnjari (Rhagoletis cerasi) pomocn parazitske osiol Opius control Szepe, 1983, 45, 1: S.75-78.
146. Vallo V. Control of the European cherry fruit fly Rhagoletis cerasi (L.) in Czechoslovakia // In: Integrierter Pflanzenschutz im Obstbau, Tagungsb., Akad. Landw. Wiss. DDR, Berlin 278: 1989. Р. 281-285.
147. Zlotin Z.A. A theoretic foundation of the mass reaging of insects // Entomol. Obozr. 1981.60: Р. 494-510.
148. Debouzie D. Etude de ia competition larvaire chez Ceratitis capitata (Diptere, Trypetidae) // Arch.Zool. Exp. Gen. 118:1977. Р. 315-337.
149. Glausen C.P. The effect of host size upon the sex ratio of hymenopterous parasites and ist relation to methods of rearing and colonization. J. New Vork // Entomol. Soc. 47:1939. Р.1-9.
150. Wilkes A. Environmental causes of variation in the sex ratio of an arrhenotokous insect, Dahlbominus fuliginosus (Nees) (Hymenoptera: Eulophidae) // Can.Entomol. 95:1963. Р.183-202.
151. Wylie H.G. Some effects of host age of parasitism by Nasonia vitripennis (Walk.) (Humenoptera: Pteromalidae) // Can. Entomol. 1963. 95. Р.881-886.
152. Wylie H.G. Some effects of host size on Nasonia vitripennis and Muscidifurax raptor (Humenoptera: Pteromalidae) // Can. Entomol. 1967. 99. Р.742-748.
153. Barbosa P. Frongillo E.A. Host parasitoid interactions affecting reproduction and oviposition by Brachumeria intermedia (Humenoptera: Chalcididae) // Entomophaga. 1979. 24. Р. 139-143.
154. Sandlan K. Ratio regulation in Coccygomimus turionella Linnaeus (Humenoptera: Ichneumonidae) and its ecological implications // Ecol. Entomol. 1979. 4. Р. 365-378.
155. Avilla J. Albajes R. The influence of female age and host size on sex ratio of the parasitoid Opius concholor // Exp. Appl. 1984. 35. Р. 43-47.
156. Mellini E., Beccari G. Relazioni tra dimensioni degli ospiti e percentuali di parassitizzione nella coppia ospite - parassita Galleria mellonella L. // Gonia cinerascens Rond. Boll. Ist. Entomol. Univ. Studi Bologna 1984. 38. Р. 71-88.
157. Vallo V. Bionomics of Coptera occidentalis (Mues.) (Hymenoptera, Diapriidae), a new parasitoid of Rhagoletis cerasi (L.) // Second Int. Congr. Dipterology (Abstract Vol.), Veda, SAV, Bratislava, 1990. Р. 247.
158. Heil M., Latzmann K.F. Gelbfallen als Prognosehilfsmittel im Gemuse - und Obstbau Vesunde Pflanten, 1987, 39. 7 : Р. 280.
159. Remund V., Boller E. F. Entwicblung und Anwendungsmogli chkeiten einer newen wisuellen Falle fur diellerschen - fliege, Rhagoletis cerasio L. - 1,angew // Entomol, 1975, Bul. 77, H.4, S. 348-353.
160. Beratluf C. Observations sier jeffecacite despieges visuels dans javertissement des fraitements contre la mouchedes cerises (Rhagoletis cerasi L.) // Bull. Acad. Agr. Farest, 1980, № 10, Р. 93-102.
161. Kneife V. Vhodnost vizualaiho lapace k segnalizaci zacatku ce evocn // Holovousy, 1979, 7. S. 211-218.
162. Тепчев Н. Жьятите визуални уловки при черешовата муха // Растит. Защита. 1975. С.23.
163. Delly B.Essai preliminaire de pisgeage de la mouche de la cerise, Rhagoletis cerasi L., alaide de peaguettes englueis en plexiglas jaune // Rev snise Vitic c Arboric Hortic., 1975. P.199-201.
164. Gajek D., Olczak R. Effectiveness og vellow glus tables in monitoring and control of cherru fruit flu (Rhagoletis cerasi L.) // International conference on integrated Fruit Production, Cedzyna, Polang, 28. 1995. P.351-352.
165. Lumreoglu A. Three yecirs population studies of the Europead cherry fruit fly (Rhagoletis cerasi L.) with specide reference by means of Rebell traps in the western parf of Turkey Fruit flies of economic importance 1986. Р.165-171.
166. Remund V. Zur Megatiprognose (Befallsprognose) bsider Kirsenfliege // Schweir Lobst weinbau 1979. S.167.
167. Boller E.F. Genetic control of Rhagoletis cerasi // Bull. IOBC/WPRS 1. 1975. Р.89-97.
168. Calkins C.O., Chambers D.L. and Boller E.F. Ouality control of fruit flies in a sterile insect release programme // Intern. At. Energy Agency, Vienna, STI/PUB/595, 1982. Р. 341-355.
169. Kamburov S.S., Yaetz A. And Nabel D.J. Application of the sterile-insect technigue for control of Mediterranean fruit flies in Israel under field conditions // Intern.At.Energy Agency, Vienna, STI/PUB/392, 1975. Р. 67-76.
170. Boller E.F. Haisch A., Russ K. And Vallo V. Economic importance of Rhagoletis cerasi L., the feasibility of control and resulting research problems // Entomophaga 15, 1970. Р. 305-313.
171. Boller E.F., Remund U. And Zehnder J. Sterilization and its influence on the guality of the European cherry fruit fly, Rhagoletis cerasi L. // Intern. 377. 1975. Р. 179-189.
172. Ros J.P. Control genetico de Ceratitis capitata Wied. En La isla del Hierro (Islas Canarias) // Bull. IOBC/WPRS 2(1). 1979. Р. 16-32.
173. Cheikh M., Howell J., Harris E., Ben Salah H. And Soria. Suppression of the Mediterranean fruit fly in Tunisia with released sterile insects // J.econ.Ent. 1975. Р. 237-243.
174. Boller E.F. and Remund U. Field feasibility study for the application of SIT in Rhagoletis cerasi L. In northwest Switzerland // Proc. CEC-IOBC/WPRS. 1983. Р. 366-370.
175. Zelger R. And Russ K. Untersuchung uber die mechanische Trennung von Mannchen und Weibchen der Kirschfruchtfliege, Rhagoletis cerasi L. (Diptera: Tephritidae), im Puppenstadium // Z. ang. Zool. 63, 1976. S. 257-266.
176. Boller E.F. and Bush G. L. Evidence for genetic variation in populations of the European cherry fruit fly, Rhagoletis cerasi L. (Diptera:Tephritidae) based on physiological parameters and hybridization experiments. 1974. Р. 279-293.
177. Boller E.F., Russ K., Vallo V. And Bush G.L. Incompatible races of European cherry fruit fly, Rhagoletis cerasi (Diptera: Tephritidae), their origin and potential use in biological control. 1976. Р. 237-247.
178. Russ K. And Faber B. The possible use of LIT to control Rhagoletis cerasi, the European cherry fruit fly, in Austria // Bull. IOBC/WPRS 2 (1), 1979. Р. 38-39.
179. Katsoyannos B.I., Boller E.F. and Remund U. Beitrag zur Entwicklung von Methoden fur die Massenzucht der Kirschenfliege, Rhagoletis cerasi L., auf kunstlichen Substraten // Bull.Ent/Soc. Suisse 50, 1977. S. 25-33.
180. Charmillot P.-J. La technigue de confusion sexuell: un mouen specifique de lutte centre le carpocapse cydia pomonella L. // Rew. Suisse viticult., arboricult. et horticult. 1987. 19. №2. P. 129-138.
181. Audemard H. La lutte contrele carpocapse (Laspeyresia pomonella L.) avec une pheromone sexuelle de synthese se paric methade de cofusion des males premier essai en verger commercial de pommier // Rev. Zool Tgr. Pathoe. Veget. 1977. 76. 1. P. 15-24.
182. Литвинов П.И., Глушкова С.А. Использование феромона яблонной плодожорки // Защита растений. 1992. № 5. С.26.
183. Katsoyannos B.I., Boller E.F. First field application of oviposition - deterring marking pheromone of European cherry fruit fly // Environ. Entomol. 1976. 5. Р. 151-152.
184. Katsoyannos B.I., Boller E.F. Second field application of oviposition-deterring phermone of the European cherry fruit fly, Rhagoletis cerasi L. (Diptera: Tephritidae) // Z. And. Entomol. 1980. 89. Р. 278-281.
185. Hurter J., Boller E.F.,Stadler E., Blattman H., Buser R. Oviposition - deterring pheromone in Rhagoletis cerasi L. : purification and determination of the chemical constitution // Experientia 1987. 43. Р. 157-164.
186. Boller E.F., Aluja M. Oviposition deterring pheromone in Rhagoletis cerasi: biological activity of 4 synthetic isomers and ODP discrimination of two host races as measured by an improved laboratory bioassay // Z. Ang. Entomol. 113: 1992. Р. 113-119.
187. Aluja M., Boller E.F. Host marking pheromone of Rhagoletis cerasi: foraging behavior in response to synthetic pheromonal isomers // J.Chem. Ecol. 1992. 18. Р. 1299-1311.
188. Агрометеорологический ежегодник по осадкам, температуре воздуха и почвы, запасам продуктивности влаги в метровом слое почвы за 1976-1980 гг. По Запорожской области. Запорожье. 1982 г.
189. Агрокліматичний довідник агронома. За ред. Т.К.Богатиря. Київ. 1964.
190. Агроклиматический атлас Украинской ССР. Под ред. С.А.Сапожниковой. Изд. Урожай” Киев. 1964.
191. Павлова М.Д. Практикум по агрометеорологи. Л.: Гидрометеоиздат, 1974. 168 с.
192. Агроклиматический справ очник пл. Запорожской области. Л.: Гидрометеиздат, 1959. 112 с.
193. Методика по изучению вредителей и болезней плодовых и ягодных растений и разработка мер борьбы с ними. // Под ред. Ванина И.И. Мичуринск, 1955. С. 3-16.
194. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / В.П.Омелюта, І.В. Григорович, В.С. Чабан та ін., За ред. В.П. Омелюта. К.: Урожай, 1986. С. 237 243.
195. Методики випробування і застосування пестицидів // С.О.Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун, О.О. Іващенко та ін. За ред. проф. С.О. Трибеля. К.: Світ. 2001. 448с.
196. Дудка И.А., Вассер С.П., Элланская И.А. и др. Методы экспериментальной микологии / Справочник. К.: Наукова думка, 1982. 552с.
197. Горленко В.М., Афанасьева М.М. Почвенные микроскопические грибы и актиномицеты-антагонисты Helminthosporium sorokiniarum Saco. // Микология и фитопатология. Т.11. 1997. №.16. С. 492-498.