ОСНОВНІ ШКІДНИКИ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ. ЕКОЛОГІЯ І ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ : Основные вредители капусты белокочанной в Восточной Лесостепи УКРАИНЫ. ЭКОЛОГИЯ И ПРОГНОЗ РАЗВИТИЯ

Краткое описание

Інститут овочівництва і баштанництва
Українська академія аграрних наук

На правах рукопису

КОЛЕСНІК ЛЮБОВ ІВАНІВНА

УДК: 635.342: 342: 632.7: 632.9

ОСНОВНІ ШКІДНИКИ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ. ЕКОЛОГІЯ І ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ

16.00.10 ентомологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Тимченко Віктор Йосипович,
доктор сільськогосподарських наук, професор

Харків 2007

ЗМІСТ

стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

РОЗДІЛ 1. СТАН ВИВЧЕНОСТІ ШКІДНИКІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10

1.1 Видовий склад шкідників капусти й біологічні особливості
найбільш поширених видів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10

1.1.1. Капустяна совка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12

1.1.2. Білани капустяний і ріпний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

14

1.1.3. Капустяна міль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

17

1.1.4. Капустяна попелиця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

19

1.2. Прийоми зниження шкодочинності основних шкідників капусти . .

21

1.3. Закономірності масових розмножень шкідників капусти і їх
прогнозування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

27

РОЗДІЛ 2. УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ . . . . . .

31

2.1. Ґрунтово-кліматичні умови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

29

2.2. Методика досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

33

РОЗДІЛ 3. ВИДОВИЙ СКЛАД І ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ . . . . . . . . . . . . . . . .

42

3.1 Видовий склад шкідливих комах капусти білоголової . . . . . . . . . . . .

42

3.1.1. Багатоїдні шкідники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

42

3.1.2. Спеціалізовані шкідники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

44

3.2. Багаторічна динаміка популяцій основних шкідників капусти . . . . .

48

3.2.1. Зв’язок багаторічної динаміки популяцій шкідників капусти з погодними умовами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

54

3.2.2. Зв’язок багаторічної динаміки популяцій шкідників капусти з сонячною активністю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

57

РОЗДІЛ 4. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ШКОДОЧИННІСТЬ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІДНИКІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ . . . . . . . .

61

4.1. Капустяна совка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

61

4.2. Капустяний і ріпний білани . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

65

4.3 Капустяна міль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

77

4.4. Капустяна попелиця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

79

РОЗДІЛ 5. ВИДОВИЙ СКЛАД І БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕНТОМОФАГІВ ШКІДНИКІВ КАПУСТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

87

5.1. Ентомофаги капустяної совки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

87

5.2. Видовий склад і біологічні особливості ентомофагів капустяного й
ріпного біланів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

91

5.3. Ентомофаги капустяної молі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

95

5.4. Ентомофаги капустяної попелиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

97

РОЗДІЛ 6. ПРОГНОЗУВАННЯ ШКІДНИКІВ КАПУСТИ . . . . . . . . . . . . .

105

6.1. Сезонний розвиток капустяної совки та його прогнозування . . . . . .

105

6.2.Сезонний розвиток ріпного білана та його прогнозування . . . . . . . .

113

6.3. Сезонний розвиток капустяної молі та його прогнозування . . . . . . .

117

6.4. Сезонний розвиток капустяної попелиці та його прогнозування . . .

124

6.5. Прогноз щільності капустяної попелиці на пізній капусті . . . . . . . .

132

РОЗДІЛ 7. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАХИСТУ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ВІД ШКІДЛИВИХ КОМАХ . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . .

138

7.1. Вплив нектароносів на чисельність ентомофагів . . . . . . . . . . . . . . . .

138

7.2. Ефективність біологічних засобів захисту капусти від лускокрилих шкідників капусти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

142

7.3. Ефективність хімічного методу захисту капусти від
спеціалізованих шкідників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

146

7.4. Економічна ефективність заходів щодо захисту капусти від
спеціалізованих шкідників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

150

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . .

155

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

158

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

159

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

178

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ

ГДК

гранично допустима концентрація

ГТК

гідротермічний коефіцієнт

ІОБ УААН

Інститут овочівництва і баштанництва Української Академії аграрних наук

КБ

капустяний білан

к.е.

концентрат емульсії

КМ

капустяна міль

КП

капустяна попелиця

КР

коефіцієнт розмноження

КБ

капустяний білан

КС

капустяна совка

РБ

ріпний білан

СА

сонячна активність

ВСТУП

Капуста білоголова посідає провідне місце серед овочевих рослин. У всіх регіонах вирощування вона щорічно пошкоджується комахами, внаслідок чого за відсутності ефективних заходів утрати врожаю сягають 3070%. Комплекс шкідників капустяних рослин нараховує близько 300 видів, серед яких спеціалізованих десятки видів.
Діюча система захисту капусти від шкідників включає моніторинг фітосанітарного стану посівів, комплекс агротехнічних заходів, заходи щодо максимального збереження ентомофагів в агроценозах, а за необхідності раціональне використання біологічних і хімічних методів.
Оскільки капуста білоголова використовується в свіжому вигляді в кількості 30 кг на рік на 1 людину для лікувального, дієтичного й дитячого харчування, особливого значення набуває біологічний метод захисту. Ство­рення умов для діяльності ентомофагів і застосування мікробіологічних пре­паратів, створений на основі ентомопатогенних грибів і бактерій, дають змогу знизити чисельність шкідливих комах до господарсько-безпечного рівня.
Ефективність захисних заходів значною мірою залежить від своєчасності їх проведення. У зв’язку з цим важливе значення має прогнозування розвитку шкідників, що дає змогу приймати рішення про необхідність застосування захисних заходів і вчасно використовувати сучасні методи і засоби захисту рослин.
Актуальність теми. Одержання високих урожаїв капусти білоголової високої якості неможливе без вчасного застосування заходів із захисту її від шкідливих комах. Серед шкідників капусти білоголової найбільш поширеними у Східному Лісостепу України є капустяна совка Mamestra brassicae L., капустяна міль Plutella maculipennis Curt., капустяний Pieris brassicae L. і ріпний Pieris rapae L. білани, а також капустяна попелиця Brevicoryne brassicae L. Незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених дослідженню шкідників капусти, недостатньо вивчено особливості сезонної і багаторічної динаміки популяцій і не розроблені методи її прогнозування. Потребують удосконалення також заходи з захисту капусти від шкідливих комах із використанням прийомів приваблення ентомофагів, застосування нових біологічних і хімічних інсектицидів.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана у 19932005 рр. відповідно до тематики наукових досліджень лабораторії захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва (ІОБ) УААН 03.11.23. «Розробити екологічно безпечні технології захисту овочевих культур. Розробити та впровадити зональні системи комплексного застосування інсектицидів та фунгіцидів за інтенсивним вирощуванням овочевих культур» (№ДР UA 11001704 P.); «Розробити інтегровані системи захисту овочевих і баштанних культур проти шкодочинних організмів» (№ДР 0101U001172), «Обґрунтувати короткостроковий прогноз розвитку основних видів шкідників капусти у східному Лісостепу України» (№ДР 0105U004194)
Мета і завдання досліджень. Мета розробка системи заходів щодо зниження шкодочинності основних спеціалізованих шкідників капусти білоголової на основі їх моніторингу, прогнозування, врахування ролі ентомофагів в агроценозі і застосування найменш безпечних для довкілля засобів захисту капусти білоголової.
Для досягнення мети були поставлені завдання:
уточнити видовий склад і біологічні особливості домінуючих фітофагів капусти білоголової та їх ентомофагів;
виявити закономірності багаторічної динаміки популяцій основних шкідників капусти білоголової і вплив на неї різних чинників;
встановити особливості сезонної динаміки основних шкідників капусти білоголової;
визначити залежності шкодочинності основних фітофагів капусти білоголової від чисельності популяцій;
розробити інтегровані заходи щодо зниження шкодочинності основних спеціалізованих шкідників капусти білоголової із привабленням ентомофагів, застосуванням мікробіологічних і хімічних інсектицидів;
розробити методи прогнозування основних спеціалізованих шкідників капусти білоголової.
Об’єкт досліджень спеціалізовані шкідники капусти білоголової.
Предмет досліджень біологічні особливості розвитку шкідників капусти білоголової; прогнозування сезонної й багаторічної динаміки популяцій; інтегрований захист капусти білоголової.
Методи досліджень. Польові ентомологичні досліження, обліки чисельності фітофагів і ентомофагів, оцінка ефективності біологічних і хімічних препаратів, математично-статистичні методи аналізу даних, метод фенопрогнозування, метод «накладання епох», біохімічні аналізи.
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті багаторічного моніторингу агроценозів капусти білоголової уточнено видовий склад і біологічні особливості фітофагів і ентомофагів для Східного Лісостепу України. Вперше виявлено закономірності багаторічної динаміки чисельності спеціалізованих шкідників капусти білоголової, зв’язок із динамікою сонячної активності. Вперше розраховано моделі зв’язку сезонного розвитку чотирьох видів шкідників капусти з температурою, залежності пошкодження капусти від щільності особин. Уточнені суми ефективних температур і пороги розвитку капустяної совки і ріпного білана. Побудовано фенологічні календарі та номограми для визначення кількості поколінь капустяної молі і капустяної попелиці, що можуть розвиватися на пізній капусті залежно від температурних умов сезону. Доведено ефективне зниження шкодочинності фітофагів капусти білоголової пізньої при застосуванні мікробіологічних і хімічних препаратів.
Практичне значення одержаних результатів досліджень. Розроблено моделі для прогнозування шкодочинності і сезонного розвитку спеціалізованих шкідників капусти білоголової пізньої, побудовано
фенологічні календарі і номограми для визначення кількості поколінь і строків появи небезпечних стадій і поколінь. Запропоновано інтегрований захист капусти білоголової пізньої, що включає обсів полів нектароносами, дві обробки мікробіологічними препаратами (лепідоцид і бітоксибацилін) і дві обробки хімічними інсектицидами (децис-форте, децис, матч і сумі-альфа) у фазу зав’язування качана капусти пізньої.
Особистий внесок здобувача полягає у розробці програми досліджень, проведенні обліків і дослідів, проведенні аналізу й математичної обробки результатів, їх виробничій перевірці, підготуванні матеріалів до друку, формулюванні висновків і рекомендацій виробництву.
Апробація роботи. Результати досліджень доповідалися на міжнародній конференції молодих учених «Сучасні методи дослідження в овочівництві, баштанництві й картоплярстві» (Харків, 2002 р.), на засіданнях ученої ради Інституту овочівництва і баштанництва УААН (1995 і 2000 рр.), використані при складанні прогнозу фітосанітарного стану агроценозів України і реко­мендацій із захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів (19992005 рр.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 робіт, із них 5 статті у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Здійснено моніторинг чисельності й заселеності агроценозів капусти білоголової пізньої шкідливими комахами та ентомофагами протягом 19932005 рр. Уточнено дані щодо закономірностей біології й екології цих комах, сезонної й багаторічної динаміки, шкодочинності основних видів шкідників капусти білоголової у Східному Лісостепу України. Побудовано прогностичні моделі. Розроблені прийоми інтегрованого захисту капусти білоголової від шкідливих комах.
За отриманими результатами зроблено основні висновки та рекомендації.
1.У Східному Лісостепу України капусту білоголову пошкоджують понад 40 видів комах із 8 рядів. Серед багатоїдних шкідників переважають твердокрилі 38,7%, лускокрилі 29,0, прямокрилі 12,9%. Серед спеціалізованих твердокрилі становлять 44,5%, лускокрилі 22,2%, напівтвердокрилі 16,6%, двокрилі 11,0 % і рівнокрилі 5,4%. найбільш поширеними є капустяна совка Mamestra brassicae L., капустяна міль Plutella maculipennis Curt., капустяний Pieris brassicae L. і ріпний Pieris rapae L. білани, капустяна попелиця Brevicoryne brassicae L.
2.Щільність лускокрилих фітофагів капусти сягала найбільших значень у 1996 і 2001 рр., капустяної попелиці у 1994 і 2005 р. Заселеність капусти білоголової пізньої капустяною совкою, ріпним біланом, капустяною міллю і капустяною попелицею підвищується в роки спаду сонячної активності. Тривалість циклів динаміки популяції капустяної попелиці і СА збігається, а для лускокрилих шкідників виявлено два періоди зростання щільності особин і заселеності капусти протягом циклу СА.
3.Кореляційні зв’язки між показниками багаторічної та сезонної динаміки чисельності й заселення капусти шкідливими комахами та погодними умовами переважно низькі й недостовірні. Показники, що характеризують зволоженість, впливають на динаміку популяцій через стан кормової рослини.

4.У Східному Лісостепу України капустяна совка розвивається на пізній капусті у двох поколіннях, капустяний і ріпний білани у трьох, капустяна міль у чотирьох, капустяна попелиця не менше ніж у восьми.
Виліт метеликів біланів і капустяної молі після зимівлі відбувається у строки, які близько збігаються із датою стійкого переходу температури повітря через 10°С. Щільність гусениць ріпного білана на пізній капусті є максимальною протягом сезону в період 1315 липня, гусениць капустяної совки 1218 серпня, колоній капустяної попелиці 1825 липня.
5.Додаткове живлення на нектароносах є обов’язковим для метеликів капустяної совки і біланів. На полях, обсіяних нектароносами, кількість яйцекладок капустяної совки була більшою на 3034,6%, а кількість яєць у кладках на 27,636,7% порівняно з контролем (полями, не обсіяними нектароносами).
6.Пошкодження капусти комахами призводить до втрати 4060% урожаю. При цьому погіршуються якість качанів і знижується тривалість зберігання.
7.Чисельність капустяної совки, капустяного і ріпного білана, капустяної попелиці обмежують 34 види ентомофагів, які належать до 4 рядів. На капустяній совці виявлено 9 видів ентомофагів із ряду перетинчасто­крилих і 4 види із ряду двокрилих, на капустяному і ріпному біланах по 2 види з рядів перетинчастокрилих і двокрилих. Капустяну попелицю знищують 5 видів із ряду твердокрилих, 8 видів із ряду двокрилих, 3 види з ряду сітчастокрилих і 1 вид ряду перетинчастокрилих. Оптимальне співвідношення «хижак-жертва» переважно спостерігається у другій половині вегетації рослин.
8.Чисельність ентомофагів відрізняється на окремих рослинах-нектароносах. Кокцинеліди траплялися на посівах усіх досліджених нектароносних рослин. Діеретіелла переважала на фацелії і кропі. Хризопи і сирфіди найбільше концентрувалися на фацелії і кропі, а найменшою мірою на ріпаку.

9.Біологічна ефективність мікробіологічних препаратів (бітоксиба­цилін, 3 кг/га і лепідоцид, 2,0 кг/га) сягає 78,885,8% і 78,587,7% відповідно і не поступається дії інсектициду децис 2,5% к.е. (біологічна ефективність 80,089,3% відповідно). У варіантах використання мікробіопрепаратів урожайність капусти перевищувала контроль на 5090 ц/га, або 10,218,3%. Частка рослин, пошкоджених капустяною совкою, порівняно з контролем зменшилася на 12%, капустяним і ріпним біланами на 20%, капустяною міллю на 22%.
Урожайність пізньої капусти при використанні мікробіологічних препаратів була вищою на 1941 ц /га, або на 6,0 13% порівняно з контролем, а при використанні інсектициду децис 2,5% к.е. (еталон) на 59 ц/га, або на 18,8%.
10.Біологічна ефективність інсектицидів децис-форте, децис, матч і сумі-альфа становить на 3-й день після обробки рослин 94,590,0%. Меншою є біологічна ефективність препаратів золон (85%), діазинон (88%), штефесін (89%) і фастак (89,2%). За рахунок обробки посівів інсектицидами збережено урожаю 7080 ц/га, або 15,717,3%. Найкращі показники господарської ефективності виявлено у варіантах із застосуванням препаратів волатон (80%), діазинон і децис форте (75%), децис (70%).
11.У варіантах однократного застосування інсектициду децис 2,5% к.е. з нормою витрати 0,3 л/га чисельність ентомофагів зменшувалася: кокцинелід у 6 разів, золотоочок у 4 рази, сирфід у 8 разів; при двократній обробці ентомофаги не виявлені.
12.При впровадженні інтегрованої системи (зменшенні вдвічі кількості хімічних обробок) перевищення урожаю пізньої капусти порівняно з контролем (без обробок) становило 5963 ц/га, а витрати на хімічний захист знизилися з 240,26 до 134,60 грн. /га, або в 1,8 разу. Чистий прибуток становив 5тис. грн./га.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Службі захисту рослин використовувати розраховані нами алгоритми, які дають змогу прогнозувати:
дати появи окремих стадій або поколінь шкідників капусти, а також кількість поколінь капустяної молі і капустяної попелиці, що можуть розвиватися на пізній капусті, залежно від температурних умов сезону.
рівень пошкодження капусти шкідливими комахами;
Застосовувати інтегрований захист капусти білоголової пізньої, що включає обсів полів нектароносами (фацелія, кріп, гречка), дві обробки мікробіологічними препаратами (лепідоцид і бітоксибацилін) і дві обробки хімічними інсектицидами (децис-форте, децис, матч і сумі-альфа) у фазу зав’язування головки капусти пізньої.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Абдулаева М.А. Капустная белянка и факторы, ограничивающие ее численность //Биологическая и химическая защита растений от вредителей, болезней и сорняков в УССР: Науч. тр. УСХА. К., 1985. С.100105.
2.Аверин В.Г. Бюллетень о вредителях сельского хозяйства. Х., 1914. Ч.2, №5. 18 с.
3.Агеенко С.Н. Эффективность применения лепидоцида против чешуекрылых вредителей капусты в Одесской области //IX съезд Всесоюзн. Энтомол. об-ва: Тез.докл. Киев, 1984. Ч.1. С.53.
4.Адашкевич А.П. Энтомофаги вредителей овощных культур //Афидофаги. М.: Колос, 1975. 192 с.
5.Адашкевич Б.П., Ахмедов М.А. Естественные враги капустной тли и капустной моли в Азербайджане //Биологическая защита растений. Кишинев, 1976. С.35.
6.Адашкевич Б.П., Шукуралиев Б.Т. Вредители капусты и их энтомофаги в Узбекистане // Биологические методы борьбы с вредителями овощных культур. М., 1989. С.106122.
7.Адашкевич П.П. Роль цветоносов в увеличении энтомофагов //Энтомофаги вредителей овощных культур. М.: Колос, 1975. 191 с.
8.Алши Абдо Ахмед. Особенности биологии чешуекрылых вредителей овощных культур и интегрированные приемы снижения их численности в условиях лесостепи Украины: Автореф. дис... канд. биол. наук: 06.01.11. К., 1987. 24 с.
9.Амбрасов А.Л., Болотников В.В., Бунякин В.П. Энтомофаги вредителей сада, овощных культур и картофеля. Минск: Наука и техника, 1981. 247 с.
10.Асякин Б.П. Особенности взаимоотношений основных вредителей капусты и их энтомофагов в консортной системе «растение-фитофаг-

энтомофаг» // XII съезд Российского энтомологического общества. Тез. докл. СПб, 2002. С.23.
11.Ахмедов М.А. Видовой состав, динамика численности и значение паразитов тлей капусты //Материалы Закавк. коорд. совещания по защите растений. Тбилиси, 1980. С.9099.
12.Багров Р.А. Видовой состав и фенологические особенности фито­фагов капусты белокочанной в условиях Москворецкой поймы // Фитосани­тарное оздоровление экосистем: Материалы Второго Всерос­сий­ского съезда по защите растений (510 декабря 2005 г.). С.-Пб., 2005. Т.I. С.256258.
13.Белецкий Е.Н. Межсистемный метод прогноза массового размно­жения вредных насекомых // Сб. науч. тр. ХГАУ: Эффективные приемы защиты сельскохозяйственных культур от вредных организмов. Х., 1995. С.48.
14.Белецкий Е.Н. Резкие изменения солнечной активности и массовые размножения вредных насекомых //Солнечные данные 1985 г., Бюллетень. Л.: Наука, 1985. № 4. С.9194.
15.Белецкий Е.Н. Теория цикличности динамики популяций //Известия Харьковского Энтомол. об-ва. Т. І, вып. І. Х.: 1993. С.516.
16.Берим Н.Г. Интегральные системы защиты растений. Ленинград-Пушкин: ЛСХИ, 1977. 27 с.
17.Богданов-Катьков Н.Н. Насекомые, вредящие огородным растениям. Ленинград: Мысль, 1926. 28 с.
18.Бондарович М.Я. Вредители и повреждения огородных культур // Харьковская областная опытная станция. Харьков, 1927. 22 с.
19.Бровдій В.М., Гулій В.В., Федоренко В.П. Біологічний захист рослин. К.: Світ, 2004. 348 с.
20.Бунякин В.П., Харченко Н.Н. Учет численности чешуекрылых вредителей капусты для определения целесообразности защитных мероприятий // Защита растений. Минск: Урожай, 1983. Вып.8. С.114120.
21.Вигера С.М., Аніскевич Л.В. Агроекологічні аспекти системи захисту рослин в системі точного землеробства //Вісник аграрної науки Причорномор’я. Миколаїв: МДАУ. 2003. Вип.3 (23), Т.2. С.813.
22.Вилимайтис Н.В. Краткосрочное прогнозирование сроков развития, численности и пространственное распределение сельскохозяйственных вредителей (на примере весенней капустной мухи): Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук: 06.01.11 / Белорус. НИИ картофелеводства и плодоовощеводства. пос. Самохваловичи (Минская обл.), 1983. 23 с.
23.Голышин Н.М. Проблемы экологизации применения пестицидов в растениеводстве //Вестник сельскохоз. науки. 1998. №7. С.1828.
24. Горбунов Н.Н. Научные основы построения систем наблюдения за вредными насекомыми в защите полевых культур в Западной Сибири: Автореф. дис. ... д.с.-х.н.: 06.01.11/ ВИЗР. Л.: ВИЗР, 1984. 44 с.
25.Гричанов И.Я., Овсянникова Е.И. Феромоны для фитосанитарного мониторинга вредных чешуекрылых // Весник защиты растений. Приложение. СПб-Пушкин, 2005. 244 с.
26.Гурова З.И. Вредители семенников овощных культур района восточной части Лесостепи Украины и меры борьбы с ними: Автореф. дис. канд. биол. наук. Х., 1965. 20 с.
27.Гусева О.Г. Многоядные хищные жуки как фактор оздоровления фитосанитарной ситуации полей капусты // Фитосанитарное оздоровление эко­систем: Материалы Второго Всероссийского съезда по защите растений (510 декабря 2005 г.). С.-Пб., 2005. Т.II. С.516518.
28.Данилевский А.С. Фотопериодизм и сезонное развитие насекомых. Л.: Изд. ЛГУ. 1961. 243 с.
29.Дереза В.К. Экологическое обоснование защиты капусты от тли в овощеводстве Киргизии: Автореф. дис... канд. биол. наук: 06.01.11. Л., 1983. 26 с.

30.Добровлянский Н.В. О капустной тле (Brevicoryne brassicae L.). К.: Хозяйство, 1912. № 56. С.1214.
31.Добровольский Б.В. Фенология насекомых. М: Высшая школа, 1969. 232 с.
32.Довідник із захисту рослин / Л.І.Бублик, Г.І.Васечко, В.П.Васильєв та ін.; За ред. М.П.Лісового. К.: Урожай, 1999. 744 с.
33.Долидзе Г.В. Результаты изучения главнейших вредителей кочана капусты и уточнения мер борьбы с ними в условиях восточной Грузии: Автореф. дис... канд. биол. наук. Тбилиси, 1957. 18 с.
34.Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.
35.Драховская М. Прогноз в защите растений. //Под редакцией М.П.Умнова Москва,1962. 349 с.
36.Дрозда В.Ф. Динаміка популяцій членистоногих в насадженнях капусти на фоні інтегрованого захисту // Захист і карантин рослин. 1996. №44. С.126136.
37.Дрозда В.Ф. Додаткове живлення імаго їздців // Захист рослин. 2003. №6. С.911.
38.Дрозда В.Ф. Критерії оцінки фізіологічного стану популяцій капустяної совки Mamestra brassicae L. (Lepidoptera, Noctuidae) та капустяного білана Pieris brassicae L. (Lepidoptera, Pieridae) // Захист і карантин рослин. 2000. №46. С.1622.
39.Дрозда В.Ф. Особливості використання препарату на основі ентомопатогенних мікроспорідій в обмеженні чисельності шкідливих комах // Захист і карантин рослин. 2000. №46. С.3340.
40.Дрозда В.Ф., Гораль В.М., Лаппа Н.В. Биологические основы интегрированной системы защиты овощных культур от вредителей и болезней. К.: Украгропром, 1990. 111 с.

41.Дрозда Т.В. Природні біотопи та ефективність паразитів лускокрилих шкідників капусти (Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів, присвяченої 50-річчю Інституту захисту рослин, 1314 березня 1996 р.). К., 1996. С.97.
42.Дружелюбова Т.С., Макарова Л.А. Погода и прогноз размножения вредных насекомых. Л.: Гидрометеоиздат, 1972. 83 с.
43.Дядечко Н.П. Сохранение и использование энтомофагов в агроценозах //Защита растений. 1978. № 2. С.2223.
44.Заговора А.В., Гречко И.В., Анохина В.А., Погорелов М.Н. Вредители и болезни сельскохозяйственных культур в Харьковской области. Харьков: Прапор, 1967. С.7278.
45.Злотин А.З., Головко В.А. Экология популяций и культур насекомых. Харьков: Оригинал, 1998. 232 с.
46.Ижевский С.С. Интродукция и применение энтомофагов. М.: Агропромиздат, 1990. 223 с.
47.Кадамшоев М. Капустная тля (Brevicoryne brassicae L.) и ее энтомофаги на западном Памире //Изв. Ан.Тадж.ССР: Отд-ние биол. наук. 1983. №4. С.5860.
48.Кеппен Ф. Вредные насекомые. Петербург: Департамент земледелия и сельской промышленности, 1883. Т.3. 860 с.
49.Клімат України /За ред.В.М.Ліпінського, В.А.Дячука, В.М.Бабіч­ника. К.: Вид-во Раєвського, 2003. 243 с.
50.Коваленков В.Г., Тюрина Н.М. Резистентность фитофагов к инсекто­ака­рицидам и биоценотические принципы долговременного контроля ее развития // Вестн. защиты растений. 2001. №2. С.316.
51.Кожанчиков И.В. Методы исследования экологии насекомых. М.: Высшая школа, 1961. 28 с.
52.Колеснік Л.І. Захист білоголової капусти від шкідників біологічним методом // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і

спеціалістів присвяченої Інституту захисту рослин «Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах». Київ: ІЗР УААН, 1996. 98 с.
53.Колеснік Л.І. Інсектициди проти капустяної попелиці на насінниках капусти // Матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених «Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення». Зб-к наукових праць Інституту землеробства Південного регіону. Херсон, 2002. С.130.
54.Колеснік Л.І. Моніторинг лускокрилих шкідників на капусті білоголо­вій та її біологічний захист //Овочівництво і баштанництво. Харків, 2003. Вип.48. С.222225.
55.Колеснік Л.І. Нектароносні рослини в агроценозі капусти //Овочівництво і баштанництво. Харків, 2004. Вип.49 С.404-407.
56.Колеснік Л.І. Шкідники і ентомофаги на капусті. // Захист рослин. 1997. №7. С.35.
57.Колеснік Л.І., Онищенко О.І., Солдатенко О.М. Біологічні засоби проти сисних шкідників у закритому грунті // Карантин і захист рослин. 2005. №3. С.2526.
58.Колеснік Л.І., Тимченко В.Й. Екологічно безпечний захист від шкід­ників у агроценозі капустяного поля //Селекція, насінництво і технологія виро­щування овочевих культур: Збірник наукових робіт молодих учених до 50-річчя ІОБ УААН. Х., 1997. С.107109.
59.Колеснік Л.І., Тимченко В.Й., Черненко В.Л. Роль нектароносних рослин у збільшенні природних афідофагів капустяної попелиці //Селекція, насінництво і технологія вирощування овочевих культур: Зб-к наукових робіт молодих вчених до 50-річчя ІОБ УААН. Х., 1997. С.109112.
60.Конверская В.П. Оптимизация использования биосредств для регуля­ции численности чешуекрылых вредителей капусты // Защита растений (стратегия и тактика защиты растений): Материалы научной конференции,

посвященной 35-летию со дня организации РУП «Институт защиты растений НАН Беларуси» (Минск, 28 февраля2 марта 2006 р.). Минск, 2006. Вып.30, Ч.1. С.477480.
61.Конверська В.П., Черній А.М. Природна популяція Trichogramma ewanescens на фоні застосування інгібіторів синтезу хітину // Вісник зоології. 1998. №9. С.7375.
62.Копвиллем Х.Г. Капустная моль и капустная совка, энтомофаги этих вредителей в Московской области и возможности повышения их эффективности: Автореф. дис... канд. биол. наук. Тарту, 1961. 26 с.
63.Красиловец Ю.Г. Весенняя капустная муха и борьба с ней в условиях орошения Донецкой области: Автореф. дис. ... канд. биол. наук /098: ХСХИ. Х., 1969. 19 с.
64.Кузнецов А.Ф. Капустная совка и капустная тля в поливных хозяйствах Донецкой области и меры борьбы с ними: Автореф. дис. ... к.б.н. /03.00.09: ХСХИ. Х., 1973. 18 с.
65.Кузнецова И.А., Штерншис М.В. Подавление численности фитофагов капусты биопрепаратами в условиях Красноярского края // Сиб.вестн.с.-х.науки. 2000. №34. С.5053.
66.Лебедев В.Н. Обзор энтомофагов капустного агроценоза Северо-Запада России // Научные чтения памяти профессора В.В.Станчинского / Смоленский гос. пед. ун-т. Смоленск. 2004. С.211215.
67.Лебедев В.Н. Основные перепончатокрылые эндопаразиты наиболее распространенных вредителей капустного агробиоценоза Ленинградской области // Функциональная морфология, экология и жизненные циклы животных / Рос. гос. пед. ун-т. Санкт-Петербург, 2004. Вып. 4. С.129134.
68.Лейкина Г.К. Основные энтомофаги капустной белянки, капустной моли и капустной тли в условиях Ленинградской области //Записки ЛСХИ. Т.127. 1970. С.246250.

69.Леонтян П.И. Главнейшие вредители капусты в Молдавии и меры борьбы с ними: Автореф. дис... канд. биол. наук: 06.01.11. Кишинев, 1983. 24 с.
70.Линский В.Г., Байда Т.А., Нурлыбаева Р.Н., Савойская Н.И. Интегрированная система защиты капусты от вредителей на Юго-Востоке Казахстана //Биологические методы защиты с.-х. культур в Казахстане. Алма-Ата, 1983. С.5962.
71.Лікар Я.О. Листогризучі лускокрилі шкідники капусти та інтегровані прийоми регуляції їх чисельності в Центральному Лісостепу України: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.09 /Харк. держ.аграрний ун-т. Х., 2000. 18 с.
72.Лобаев И.И. Особенность развития основных вредителей средней капусты в Крыму и сроки борьбы с ними //Интегрированная защита растений от вредителей и болезней с.-х. культур. Киев, 1983. С.8286.
73.Макарова Л.А., Доронина Г.М. Агрометеорологические предикторы прогноза размножений вредителей сельскохозяйственных культур. Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 214 с.
74.Мегалов В.А. Агротехника против вредителей овощных культур. М.: Колос, 1971. 118 с.
75.Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві. Х.: Основа, 2001. С.306316.
76.Методики випробування і застосування пестицидів / С.О.Трибель, Д.Д.Сигарьова, М.П.Секун, О.О.Іващенко та ін. За ред. проф. С.О.Трибеля. К.: Світ, 2001. 448 с.
77.Методические указания по применению феромонных ловушек для надзора за капустной совкой и определения необходимости и сроков борьбы с ней // Приставко В.П., Войняк В.И., Гринберг Ш.М. и др. М.: 1985. 15 с.
78.Методы прогноза распространения, фенологии, вредоносности капустной совки в зоне одного и двух поколений, сигнализации сроков проведения защитных мероприятий. Л.: ВИЗР, 1984. 45 с.
79.Мешкова В.Л. Использование патогенов как агентов биологической борьбы с вредными насекомыми //Обзорная информация. М.: ЦБНТИ ГЛХ, 1986. 36 с.
80.Мешкова В.Л. Экологические основы применения биометода для борьбы с хвое- и листогрызущими насекомыми // Инф. бюлл. ВПРС МОББ. Пушкино, 2006. №35. С.2936.
81.Мєшкова В.Л.Методологія проведення обліків чисельності лісових комах // Вісник ХНАУ. Серія „Ентомологія і фітопатологія”. Х., 2006. №12. С.5060.
82.Мєшкова В.Л. Визначення термінів обприскування насаджень інсектицидами проти комах-хвоєлистогризів // Лiсiвництво і агролiсоме­лiорацiя. Вип.103. Х., 2002. С.6468.
83.Мєшкова В.Л. Докази непрямого впливу сонячної активності на динаміку популяцій комах-хвоєлистогризів // Вісник ХНАУ (Серія «ентомологія та фітопатологія»). Х., 2004. №5. С.6774.
84.Мєшкова В.Л. Історія і географія масових розмножень комах-хвоєлистогризів. Х.: Майдан, 2002. 244 с.
85.Мєшкова В.Л. Прогнозування масових розмножень комах-хвоєлисто­гризів // Лiсiвництво і агролiсомелiорацiя. Вип. 105 Х., 2004. С.233241.
86.Мєшкова В.Л. Фенопрогнозування комах-хвоєгризів із врахуванням теплових ресурсів району // Лiсiвництво і агролiсомелiорацiя. 2001. Вип. 99 Х., 2001. С.112120.
87.Митрофанов В.Б. Перспективы производства и использования вирусных микробиологических препаратов для борьбы с вредителями сельского хозяйства // Информационный бюллетень ВПРС МОББ. С.-Пб., 2002. №33.С.163171.
88.Монастырский А.Л. Способы массового разведения капустной совки (Mamestra brassicae L.) для получения вирусного препарата ВИРИНЭКС // Автореф. дис. ... канд. биол. наук. М., 1983. 14 с.

89.Осмоловский Г.Е. Вредители капусты. Л.: Колос, 1972. 76 с.
90.Патрикеева Е.Г. Эколого-экономическое обоснование защиты поздней белокочанной капусты от капустной тли Brevicorine brassicae L. в условиях Саратовского Заволжья: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук: 06.01.11 / Саратовский государственный аграрный университет им.Н.И.Вавилова. Саратов, 2004. 23 c.
91.Патрикеева Е.Г., Емельянов Н.А. Экспресс-метод учета численности капустной тли Brevicoryne brassicae L. на поздней белокочанной капусте в условиях Поволжья // Фитосанитарное оздоровление экосистем: Материалы Второго Всероссийского съезда по защите растений (510 декабря 2005 г.). С.-Пб., 2005. Т.I. С.7375.
92.Подкопай А.Т. Вредители капусты в Ворошиловградской области и система мероприятий по борьбе с ними: Дис... канд. с.-х. наук. Ворошиловград, 1951. 113 с.
93.Подольский А.С. Новое в фенологическом прогнозировании. М.: Наука, 1967. 232 с.
94.Поляков И.Я., Персов М.П., Смирнов В.А. Прогноз развития вредителей и болезней сельскохозяйственных культур. Л.: Колос, Ленингр. отделение, 1984. 318 с.
95. Пособие по применению феромонных ловушек в интегрированных системах защиты сельскохозйственных культур от вредителей /Колесова Д.А., Рябчинская Т.А., Золотов Л.А. и др. Воронеж, 1991. 70 с.
96.Поспелов С.М. Совки-вредители сельскохозяйственных культур. Москва: Агропромиздат, 1989. 112 с.
97.Прищепа И.А. Совершенствование системы мероприятий по защите овощных культур от вредителей и болезней в республике Беларусь // Фитосанитарное оздоровление экосистем: Материалы Второго Всероссийского съезда по защите растений (510 декабря 2005 г.). С.-Пб., 2005. Т.II. С.553555.

98.Прищепа Л.И. Биологические основы и практические приемы применения битоксибациллина (БТБ-202) для защиты капусты от листогрызущих вредителей: Автореф. дис... канд. биол. наук. Л., 1981. 22 с.
99.Провоторова Г.М. Чешуекрылые вредители капусты и биологические меры борьбы с ними в Красноярской лесостепи: Автореф. дис... канд. биол. наук. М.: ТСХА, 1981. 22 с.
100.Радзиевский Л.Л. Научное обоснование приемов интегрированной борьбы с вредителями капусты (белянками) в условиях Центральной Лесостепи УССР: Автореф. дис... канд. биол. Наук: 06.01.11. Х., 1980. 22 с.
101.Разумов В.П. Энтомофаги вредителей капусты в Горьковской области: Автореф. дис... канд. биол. наук. Горький, 1971. 16 с.
102.Руднев А.Г., Агеенко С.Н., Вознюк Л.П. Эффективность лепидоцида против листогрызущих вредителей капусты // Биологическая и химическая защита растений от вредителей, болезней и сорняков в УССР. К., 1985. С.8488.
103.Саидов А.Х. Сезонная динамика численности энтомофагов капустной тли в условиях Бухарской области //Узб. биол. журн. 1975.№1. С.5860.
104.Самерсов В.Ф., Трепашко Л.И. Эколого-экономическая оценка сис­тем защиты растений //Защита и карантин растений. 2001. №10. С.2021.
105.Сарафян С.Е. Вредная фауна капусты в Армении и биологические основы разработки мер борьбы: Автореф. дис... канд. биол. наук. Ереван, 1968. 22 с.
106.Сафарова И.М. Калипсо и конфидор на капусте // Защита и карантин растений. 2002. №10. С.24.
107.Секун М.Я., Кошевська Н.М. Дія пестицидів на фізіологічний стан комах // Вісник аграрної науки. 1995. №5. С.93103.

108.Селянинов Г.Т. Методика сельскохозяйственной характеристики климата // Мировой агроклиматический справочник. Л.-М.: Гидрометеороло­гическое изд-во, 1937. С.5 27.
109.Сероус Л.Я. Закономерности и прогноз массового размножения капустной моли (Plutella maculipennis Curt) в Украине // Изв. Харьковского энтомологического об-ва. 1999. Т.7, вып.1. С.142144.
110.Сероус Л.Я. Закономерности массовых размножений капустной совки (Mamestra brassicae L.) в Украине // Вісник ХНАУ. Серія „Ентомологія і фітопатологія”. Х., 2002. №3. С.174176.
111.Сероус Л.Я. Массовые размножения листогрызущих чешуекрылых вредителей капусты в Украине // Вісник ХНАУ (Серія «ентомологія та фітопатологія»). Харків, 2004. №5. С.101104.
112.Сидляревич В.И., Ламеко В.М. Энтомофаги листогрызущих капусты // Защита и карантин растений. 1998. №9. С.1920.
113.Сіроус Л.Я. Особливості динаміки чисельності капустяних блішок в агроценозах Харківської області // Вісник ХНАУ. Серія „Ентомологія і фітопатологія”. Х., 2006. №12. С.6669.
114.Станкевич Д.Г. Астрономічні дані (календар). К.: Гриф, 1997. 365 с.
115.Степанова Л.А. О фенологии вредителей овощных культур в умловиях Ленинградской области и ее прогноз // Энтомологическое обозрение. 1965. Т.44, №3.С.486494.
116.Степанова Л.А. Опыт экологического анализа условий развития вредителей крестоцветных овощных культур в природе // Энтомологическое обозрение. 1962. Т.41, №4. С.721736.
117.Сучасні технології в овочівництві //За ред. К.І.Яковенка. Х.: ІОБ УААН, 2001. 128 с.
118.Теленга Н.А. О роли энтомофагов в массовых размножениях насекомых //Зоологический журнал. 1953. Т.XXII, вып. 2. С.123131.

119.Тер-Симонян Л.Г. Разработка и оценка интегрированного метода борьбы с капустной тлей в Московской области: Автореф. дис... канд. с.-х. наук. М., 1973. 22 с.
120.Тимченко В.И. Справочник по защите овощных и бахчевых культур от вредителей, болезней и сорняков. К.: Урожай, 1993. 215 с.
121.Тихоняк П.А. Динамика численности листогрызущих вредителей капусты и их энтомофагов на фоне применения микробиологических и химических препаратов //Микроорганизмы в защите растений. Кишинев, 1984. С.4246.
122.Ткаленко Г.М. Весняна і літня капустяні мухи та заходи регулювання їх чисельності в приватних господарствах Центрального Лісостепу України // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. К., 2002. Вип.48. С.150157.
123.Ткаленко Г.М. Двокрилі фітофаги овочевих культур та заходи для обмеження їх чисельності в приватних господарствах Центрального Лісостепу України: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 03.00.09 / Нац. аграр. ун-т. — К., 2002. 18 с.
124.Тобиас В.И. Некоторые вопросы биологии взрослых наездников в связи с