БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ЯРОЇ ВИКИ ВІД КОМПЛЕКСУ ШКІДНИКІВ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : БИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ МЕРОПРИЯТИЙ ЗАЩИТЫ Яровой вики ОТ КОМПЛЕКСА вредителей в условиях Центральной Лесостепи УКРАИНЫ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КРИВЕНКО АННА ІВАНІВНА

УДК: 633.352 ”321”: 632.937 : 57.02 (477.41)

БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ
ЯРОЇ ВИКИ ВІД КОМПЛЕКСУ ШКІДНИКІВ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

16.00.10 ентомологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Федоренко Віталій Петрович
доктор біологічних наук, професор,
член-кореспондент УААН

Біла Церква
2006

Зміст

ВСТУП......................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ................................8

РОЗДІЛ 2 УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ..........35

2.1. Грунтово-кліматичні умови зони досліджень..................................35
2.2. Матеріали та методика досліджень....................................................43
2.2.1. Загальні обліки та спостереження...................................................43
2.2.2. Лабораторні досліди.........................................................................44
2.2.3. Польові дослідження........................................................................45
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ШКІДЛИВОЇ ЕНТОМОФАУНИ АГРОБІОЦЕНОЗУ ВИКОВОГО ПОЛЯ.............................................................52
3.1. Ряд Coleoptera...63
3.3. Ряд Нemiptera....75
3.2 Ряд Homoptera....78
3.4. Ряд Lepidoptera..81
РОЗДІЛ 4 ДОМІНУЮЧІ ФІТОФАГИ ЯРОЇ ВИКИ..........................................85
4.1. Довгоносики..................................................................................... ....85
4.1.1. Довгоносики роду Sitona Germ. ...........................................85
4.1.2. Фітономуси.............................................................................98
4.2. Горохова попелиця.............................................................................104
РОЗДІЛ 5 ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА РОЗВИТОК ШКІДНИКІВ ЯРОЇ ВИКИ..................................................................................109
5.1. Абіотичні фактори..............................................................................110
5.1.1. Вплив погодних умов на розвиток довгоносиків роду Sitona Germ.110
5.1.2. Вплив погодних умов на розвиток довгоносиків із роду Phytonomys...115
5.1.3. Вплив погодних умов на розвиток шкідливих видів попелиць...........................................................................................121
5.2. Біотичні фактори................................................................................125
РОЗДІЛ 6 ІНТЕГРОВАНИЙ ЗАХИСТ ЯРОЇ ВИКИ ВІД КОМПЛЕКСУ ШКІДНИКІВ...................................................................................................136
6.1. Стійкіcть сортів ярої вики до шкідників..........................................137
6.2. Вирощування ярої вики в сумішках.................................................144
6.3. Строки сівби........................................................................................149
6.4. Обмеження чисельності та шкідливості фітофагів ярої вики способом обробки насіння сучасними інсектицидами..........................152
6.5. Ефективність дії сучасних інсектицидів проти основних шкідників ярої вики за обприскування посівів.........................................................161

РОЗДІЛ 7 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ЯРОЇ ВИКИ ВІД КОМПЛЕКСУ ШКІДНИКІВ..........................................................171
ВИСНОВКИ.........................................................................................................178 ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ........................................................................181
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.....................................................182
ДОДАТКИ............................................................................................................199

ВСТУП

Актуальність теми. Одержання стабільних урожаїв ярої вики лімітується чисельними шкідниками, видовий склад і особливості біології яких вивчені недостатньо, а захисні заходи проти них практично не розроблені.
У зв’язку з важливістю даної культури для кормовиробництва проблема захисту її посівів від шкідників набуває все більшого значення. В сучасних умовах вона зумовлена змінами, що відбулися в агропромисловому комплексі країни та технології вирощування цієї культури.
З огляду на це, проблема біологічного обґрунтування заходів захисту ярої вики від основних шкідників в умовах Центрального Лісостепу України вимагає детального вивчення та вирішення з врахуванням природоохоронних аспектів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі захисту рослин Білоцерківського державного аграрного університету і Білоцерківській дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків УААН згідно науково-технічної програми „Кормовиробництво” на 2001-2005 рр., підпрограми „Селекція і насінництво кормових і зернобобових культур” за номером державної реєстрації 0102U000108.
Мета і завдання досліджень. Біологічне обґрунтування і удосконалення системи захисту ярої вики від домінантних комах-фітофагів з врахуванням природоохоронних аспектів у зоні Центрального Лісостепу України.
Дослідження спрямовані на вирішення таких завдань:
- уточнити видовий склад основних шкідників ярої вики;
- вивчити особливості біології, сезонної та багаторічної динаміки чисельності фітофагів цієї культури;
- провести оцінку стійкості сортів ярої вики до фітофагів;
- встановити ентомофаги, що обмежують чисельність шкідливої ентомофауни;
- оцінити ефективність дії інсектицидів, що застосовуються способом обробки насіння та обприскування сходів ярої вики;
- розробити заходи захисту посівів ярої вики від шкідників.
Об’єкти досліджень. Шкідлива і корисна ентомофауна посівів ярої вики, перспективні інсектициди, сорти ярої вики.
Предмет досліджень. Система заходів захисту ярої вики від комплексу шкідників.
Методи дослідження. Загальноприйняті в ентомології і захисті рослин лабораторні і польові дослідження по визначенню видового складу шкідників, динаміки їх чисельності, ефективності дії інсектицидів та польової стійкості рослин до шкідливої ентомофауни.
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Центрального Лісостепу України в посівах ярої вики виявлено 78 видів комах-фітофагів, серед яких особливо шкодочинними є бульбочкові довгоносики, фітономуси та попелиці. Проведено моніторинг ентомофауни агробіоценозу викового поля та прилеглих стацій, уточнено особливості біології домінуючих видів шкідників та сезонна динаміка чисельності, залежно від абіотичних і біотичних чинників.
В результаті оцінки сучасних сортів ярої вики на стійкість до пошкодження шкідниками встановлено, що біотипи різновидності immaculata були більш стійкими, ніж typica та atomaria.
Встановлено ефективність дії протруйників насіння ярої вики проти бульбочкових довгоносиків, серед яких найвищу ефективність одержали від застосування системних інсектицидів Круізера 350 FS, т.к.с. (6 л/т), Хінуфура, в.с. (18 л/т) та сумішей Фурадану 35 ST, т.пc. з Гаучо, з.п. (12,5 л +3,5 кг/т) і Фурадану 35 ST, т.пc. з Круізером 350 FS, т.к.с. (12,5 л+3,0 л/т).
Доведено, що при обприскуванні сходів ярої вики високоефективними проти бульбочкових довгоносиків є Базудин 600 EW, в.е. (2 л/га), Бі-58 новий, к.е. (1 л/га), Регент 25, к.е. (0,5 л/га); проти фітономуса Нурел Д, к.е. (0,8 л/га) та Децис 2,5 % к.е. (0,5 л/га).
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано заходи захисту ярої вики від комплексу шкідників, що ґрунтуються на моніторингу динаміки чисельності домінуючих видів, раціональному використанні інсектицидів способом передпосівної обробки насіння та обприскування в оптимальні строки, використання стійких сортів та посівів в сумішах із злаковими культурами.
Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в насіннєвому господарстві СТОВ „Урожай” м. Іллінці Вінницької області. Обробка насіння ярої вики Круізером 350 FS, т.к.с. (6 кг/т) ефективніше захищала сходи культури від шкідників, ніж токсикація рослин Фураданом 35 ST, т.пс. (25 л/т). У варіанті з Круізером 350 FS, т.к.с. пошкоджуваність рослин зменшувалась майже в 1,7 рази, що забезпечило збереження урожайності насіння на 0,11 т/га та збільшення чистого прибутку на 294,7 грн./га.
Економічно обґрунтовано доцільність застосування інсектициду Бі-58 новий, к.е. (1,0 л/га) для обприскування сходів, що забезпечило збереження урожайності ярої вики на рівні 0,20 т/га, порівняно з контролем, і одержання прибутку у розмірі 606,1 грн. з одного гектара.
Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні, підготовці та проведенні досліджень, аналізі та узагальненні одержаних даних, апробації і впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на VI з’їзді Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, БДАУ, 2003 р.), науково-практичній конференції „Новітні технології в рослинництві” (м. Біла Церква, БДАУ, 2003 р.), конференціях молодих вчених, докторантів, аспірантів „Наукові пошуки молоді на початку XXI століття” (м. Біла Церква, БДАУ, 2003-2005рр.), засіданнях кафедри захисту рослин, ради агрономічного факультету Білоцерківського державного аграрного університету (м. Біла Церква, БДАУ, 2003-2005 рр.), засіданнях вченої ради Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків УААН (м. Біла Церква, БЦДСС, 2003-2005 рр.), конференції молодих вчених „Сучасні проблеми захисту рослин” (м. Київ, ІЗР, 2004р.), науковій ентомологічній конференції, присвяченій пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора В.Г. Доліна (м. Львів, 2005р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, з них 4 у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 227 сторінках комп’ютерного набору. Складається зі вступу, семи розділів основної частини, висновків і пропозицій виробництву, списку використаної літератури, додатків, містить 53 таблиці та 40 рисунків. Список літератури включає 208 найменувань, у тому числі 29 зарубіжних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В результаті досліджень обґрунтовано та вирішено проблему захисту від домінуючих фітофагів ярої вики важливої кормової культури, насіннєва продуктивність якої лімітується шкідливою діяльністю комах.
1. В агробіоценозі викового поля виявлено 78 видів комах-фітофагів. Найбільшим видовим різноманіттям характеризувався ряд Coleoptera, представлений родинами Elateridae, Coccinellidae, Tenebrionidae, Chrysomelidae, Bruchidae, Scarabaeidae. Визначено 43 шкідливих видів цього ряду, серед яких за кількістю (25 видів) та шкодочинністю (14 видів) домінувала родина Сurculionidae, особливо представники родів Sitona та Phytonomus. Частка ряду Homoptera складала 23,1%, з якого домінуючим видом був Acyrthosiphon pisi Kalt. (91%). Представники рядів Нemiptera та Lepidoptera були нечисленними.
2. В умовах Центрального Лісостепу України особливо небезпечними шкідниками ярої вики були бульбочкові довгоносики, фітономуси та попелиці. Серед представників роду Sitona домінували два види бульбочкових довгоносиків: смугастий (Sitona lineatus L.) і щетинистий (Sitona crinitus Hrbst.), частка яких складала 42,3 %.
Імаго сітон зимують на полях багаторічних бобових трав, в лісосмугах. При температурі + 68 °С закінчується їх діапауза, а при середньодобовій температурі повітря вище +15,616,0°С вони розселяються з місць зимівлі і мігрують на посіви ярої вики.
3. Серед фітономусів (Phytonomиs pedestris Payk., Ph. murinus F. та Ph. variabilis Hbst.) домінував виковий листковий довгоносик (Phytonomиs murinus F.), частка якого складала 98,3%.
Сезонна динаміка чисельності цього виду характеризується двома підйомами чисельності: в ІІІ декаді травня та в ІІІ декаді червня І декаді липня. Вони обумовлені заселенням посівів ярої вики після зимівлі та появою комах нового покоління, що необхідно враховувати при проведенні заходів захисту на цій культурі.
4. Горохова попелиця (Acyrthosiphon pisi Kalt.) заселяє посіви ярої вики у першій-другій декадах травня. Пік чисельності спостерігається в кінці червня-початку липня, коли вона може сягати 1647 екз. на 100 помахів сачка.
5. На чисельність попелиць та бульбочкових довгоносиків на посівах бобових культур впливають хижі та паразитичні комахи-ентомофаги.
Найбільш суттєво щільність популяцій попелиць на бобових регулюють кокцинелліди, серед яких домінуючими видами на ярій виці були Coccinella septempunctata L. та Propylaea quatuordecimpunctata L. Відмічається два максимуми їх чисельності: перший у першій декаді червня, другий у другій декаді липня. У період між даними максимумами слід обмежити використання інсектицидів з метою збереження сонечок та іншої корисної ентомофауни.
6. Оцінка сортів ярої вики сучасної селекції щодо пошкоджуваності головними шкідниками показала перевагу тих, які належать до різновидності immaculata (Білоцерківська 34, Білоцерківська 10, Білоцерківська 7 (стандарт), Ярослава). Сорти, що відносяться до tуpica (Білоцерківська 70, Ізида) та atomaria (Білоцерківська 96) фітофагами пошкоджувалися більше.
Посіви ярої вики оптимальних (ранніх) строків сівби менше пошкоджувались шкідниками, ніж пізні, і забезпечували вищу врожайність насіння.
Чисельність та шкідливість бульбочкових довгоносиків та фітономусів на посівах сумішей (вико-вівсяної, вико-пшеничної, вико-гірчичної) була меншою, порівняно з чистими посівами ярої вики.
7. Проти бульбочкових довгоносиків при протруюванні насіння найбільш ефективні інсектициди: Круізер 350 FS, т.к.с. (6,0 л/т); Хінуфур, в.с. (18 л/т) та суміші Фурадану 35 ST, т. пc. з Гаучо, з. п. (12,5+3,5 кг/т) і Фурадану 35 ST, т. пc. з Круізером 350 FS, т.к.с. (12,5+3,0 л/т). Ефективність їх дії на 10-й день від появи сходів перебувала у межах від 68,8 до 71,8 %.
8. При обприскуванні сходів ярої вики проти бульбочкових довгоносиків найефективнішими виявились такі інсектициди, як Актара 25 WG, в.г. (100 г/га), Регент 25, к.е. (0,5 л/га), Базудин 600 EW, в.е. (2,0 л/га) та Бі-58 новий, к.е. (1,5 л/га), ефективність дії яких складала 56,362,5%.
9. Чисельність личинок викового листкового довгоносика в період бутонізації можна ефективно (на 79,482,0%) контролювати обприскуванням посівів ярої вики інсектицидами Нурел-Д, к.е. (0,72 л/га), Децис, 2,5% к.е. (0,45 л/га), Регент 25, к.е. (0,45 л/га) та Бі-58 новий, к.е. (0,9 л/га), що зберігає врожайність насіння культури.
10. У виробничих умовах високу економічну ефективність забезпечує передпосівна обробка насіння ярої вики інсектицидом Круізер 350 FS, т.к.с. (6,0 л/т), завдяки чому врожайність насіння підвищувалась на 0,11 т/га, а рентабельність на 6,8 %, порівняно з Фураданом 35 ST, т.пc. (25 л/т).
У фазі сходів ярої вики ефективні інсектициди Регент 25, к.е. (0,5 л/га) та Бі-58 новий, к.е. (1,0 л/га). Це дає змогу збільшити прибуток, відповідно, до 667,7 та 606,1 грн/га., а рівень рентабельності до 39,9 і 40%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для ефективного контролю чисельності фітофагів на посівах ярої вики в систему інтегрованих заходів захисту культури слід включати:
- ранні строки сівби ярої вики;
- використання для сівби сортів різновидності immaculata Білоцерківська 34, Білоцерківська 10, Білоцерківська 7, Ярослава, як більш стійких до шкідників;
- при використанні вики на зелений корм висівати її в сумішах із злаковими культурами;
- проти бульбочкових довгоносиків за умови перевищення ними ЕПШ обприскувати сходи ярої вики інсектицидом Бі-58 новий, к.е. (1,0 л/га).
Перспективними щодо реєстрації в Україні на ярій виці є:
- Круізер 350 FS, т.к.с. (6,0 л/т); Хінуфур, в.с. (18 л/т) та поєднання пестицидів Фурадану 35 ST, т.пс. з Гаучо, з.п. (12,5 л+3,5 кг/т) і Фурадану 35 ST, т.пс. з Круізером 350 FS, т.к.с. (12,5 л+3,0 л/т) для протруювання насіння при загрозі зростання чисельності та шкідливості бульбочкових довгоносиків;
- Актара 25 WG, в.г. (100 г/га), Регент 25, к.е. (0,5 л /га), Базудин 600 EW, в.е. (2,0 л/га) для обприскування сходів проти сітон;
- Нурел-Д, к.е. (0,72 л/га), Децис, 2,5% к.е. (0,45 л/га) Регент 25, к.е. (0,45 л/га) та Бі-58 новий, к.е. (0,9 л/га) для контролю чисельності личинок викового листкового довгоносика в період бутонізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Артюхов А.И. Зернобобовые культуры в биологизации земледелия. Аграрная наука ХХІ веку. 1999. №10. С. 89.
2. Атлас болезней и вредителей зернобобовых культур. Прага: Госиздат. с.-г. литературы, 1969. С. 134160.
3. Бейдик О.О., Падун М.М. Географія. К.: Либідь, 1995. С. 188-189.
4. Белецкий Е.Н. Цикличность динамики популяции теоретическая основа прогноза массовых появлений насекомых //Защита растений. 1986. № 12. С. 1618.
5. Беляев И.М. Гороховые слоники //Бюлл. Московской обласной опытной станции полеводства. 1937. №2. 54 с.
6. Берим Н.Г. Биологические основы применения инсектицидов. Л.: Колос, 1971. 207с.
7. Білановський І.Д. Про головніших шкідників сільськогосподарських культур та про засоби боротьби з ними. Вінниця, 1931. 56 с.
8. Биологические средства защититы растений / Под ред. Е.М. Чумакова, Г.В.Гусева, Н.С.Федоринчика/ М.:Колос,1974. С. 1258.
9. Болезни и вредители сои на юге дальнего востока и меры борьбы с ними. Владивосток: Владивосток, 1971. С.147149.
10.Болезни и вредители полевых культур. К.: Инс. р.-ва им. В.Я.Юрьева УААН, 2001. С.4254.
11.Бровдій В.М., Гулий В.В., Федоренко В.П. Біологічний захист рослин. К.:Світ, 2004. С. 248258.
12.Брянцев Б.О., Доброзракова Т.Р. Захист рослин від шкідників і хвороб. К.: Держсільгоспвидав., 1952. С. 307.
13.Бугай С.М. Рослинництво. К.: Вища школа, 1978. С. 343.
14.Вагнер Ф. Техника полевых опытов / Пер. с нем./. М.:Колос, 1965. 183 с.
15.Васильев К.А. Клеверные семееды апионы. М.: Изд. ВАСХНИЛ, 1936. 96 с.
16.Васин В.Г. Вика яровая на зеленую массу в чистых и смешенных посевах на юге Лесостепи Среднего Поволжья. Шортанда, 1983 17с.
17.Викторов Г.А. Механизмы регуляции численности насекомых. // Весник АН СССР. 1969 № 7, С. 37-45.
18.Володичев М.А. Проблемы использования ЭПВ// Защита растений. 1991. - № 11. С. 69.
19.Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений / Под общ. ред. В.П. Васильева / К.: Урожай, 1987 2-е изд. испр. и доп. Т.3. С. 180182.
20.Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений / Под ред. В.П. Васильева / К.: Урожай, 1988. Т.2. С. 102 115.
21.Гар К.А. Методы испытания токсичности и эффективности инсектицидов. М.: Изд-во с.-х. литературы, журналов и плакатов, 1963. 288 с.
22.Горган М.Д., Горган Н.А. Значение некоторых агротехнических приемов в снижении численности долгоносиков и повышении эффективности энтомофагов на посевах семенной люцерны //Вісник аграрної науки. 1995 №5. С. 9398.
23.Глущенко А.Ф. Защита бобовых культур от вредителей.Ленинград: Сельхозгиз, 1961. 71 с.
24.Глущенко А.Ф. Долгоносикивредители бобовых культур. М.: Колос. 1979. 58 с.
25.Доброва Е.С., Бойчук Т.Н. Из опыта обезвреживания семян вики // Защита растений. 1973. - № 11. С. 25.
26.Добровольский Б.В. Фенология насекомых М.: Изд-во „Высшая школа”, 1969. 232 с.
27.Довідник із захисту рослин / Л.І. Бублик, Г.Г. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового/. К.: Урожай, 1999. С. 168187.
28.Довідник по захисту польових культур / За ред. Г.В. Грисенка., В.П. Васильева/. К.: Урожай, 1985. С 56142.
29.Доспехов Б.А. Методика полевого опыта, - М.: „Колос”, 1979. 415 с.
30.Евлахова А.А., Шведова О.И., Щепетильникова В.А. Биологические методы борьбы с вредными насекомыми. Ленинград-Москва: Гос изд.с.-х. лит., 1961. 96 с.
31.Евлахова А.А., Шведова О.И. Болезни вредных насекомых. М.: Колос, 1965. 52 с.
32.Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Світ, 1994. С. 94 96.
33.Засульська Т.М., Захатченко І.Г. Грунти Київської області. К.: Урожай, 1969. 59 с.
34.Захваткин Ю.А. Сельскохозяйственная екология: реальности нашого времени //Весник с.-н. науки. 1988. №6. С. 31-38.
35.Защита растений от вредителей и болезней / Под ред. П.А. Хоренко /. Пермь, 1974. 68 с.
36.Защита растений / Под ред. инс. защ. растений / Ленинград,1931. - Т-VIII. - №4. С. 402-405.
37.Зеленський М.О., Набоба В.С., Пархоменко А.К. та ін. Селекція і насінництво сільськогосподарських культур. К.: Вища школа, 1995. 204 с.
38.Зозуля О.Л., Мамалига В.С. Селекція і насінництво польових культур. К.: Урожай, 1993. 414 с.
39.Иванов С.Г., Жуковский С.Г. Для рациональной борьбы с долгоносиками // Защита растений. 1983. № 9. С. 42-43.
40.Измалков В.И., Лосева З.Е. Состояние и основные задачи селекционной работы с викой яровой // Научные труды. Орел, 1976. Т.5. С. 172178.
41.Кант Т. Биологическое растениводство, возможности биологических агро систем. М.:Агропромиздат, 1988. 207 с.
42.Кирик Н.Н. Влияние способов посева и норм высева на развитие гороха и других зернобобовых культур //Защита растений от вредителей и болезней: Научные труды УСХА. К.,1977. Выпуск 200. С. 102-105.
43.Кокорин А.Н., Архарова Л.А. Клубеньковые долгоносики вредители зернобобовых // Защита растений. 1971. № 12. С. 18-19.
44.Колісніченко В.С., Сядриста О.Б. Напередодні жнив. Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур у господарствах України у червні 2004 року // Карантин і захист рослин. 2004. № 6. С. 14.
45.Колобова Г.М. Шкідники багаторічних трав і боротьба з ними. К.,1951. 78 с.
46.Колобова А.Н. Вредители люцерны и защита от них семенных посевов. Харьков,1950. 50 с.
47.Коломиец Н.Г. Фосфорорганические инсектициды против ситон и тлей на посевах вико-овсяной смеси // Пути повышения урожайности кормовых культур: Научные труды УСХА. К, 1974. С.61-63.
48.Коломієць М.Г. Сільськогосподарська ентомологія. Шкідники польових культур. Біла Церква, 1978. 56 с.
49.Коломиец Н.Г. Совместное использование ядохимикатов и микроудобрений для обработки семян при проведении борьбы с вредителями Б.Ц., 1969. С.78-79.
50.Коломиец Н.Г. Краевые обработки посевов полевих культур ядохимикатами в борьбе с вредными насекомыми //Научные записи. Б.Ц., - 1969. Т.XV. Ч.II. С. 81-83.
51.Комп’ютерні методи в сільському господарстві та біології. Навчальний посібник / О.М.Царенко, Ю.А.Злобін, В.Г.Скляр, С.М.Панченко/ Суми: Видавництво „Універсальна книга”, 2000. 203 с.
52.Корниенко В.В. Клопы вредители семенной люцерны // Защита растений. 1973. № 12. С. 18.
53.Котелянець М.Г., Сядриста О.Б. Поволі відходить літо. Фітосанітарний стан та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур у господарствах України в серпні 2005 р. // Карантин і захист рослин. 2005. № 8. С. 24.
54.Кочерга М.О., Чайка В.М. Оптимізація обліку метеликів // Захист рослин. 1998. № 6. С. 6.
55.Кочерга М.О., Чайка В.М. Динаміка чисельності озимої совки як прояв біологічного ритму популяції // Захист і карантин рослин. 1999. № 45. С. 71.
56.Красна Т.С., Зеленська Л.О. Біохімічна оцінка зразків вики ярої в селекції // Вісник сільськогосподарської науки. 1981. №5. С. 3436.
57.Кришталь О.П., Петруха О.Й. Шкідники бобових та злакових рослин. К.: КДУ ім. Т.Г. Шевченка, 1949. 294 с.
58.Кришталь О.П. Комахишкідники сільськогосподарських рослин в умовах Лісостепу та Полісся України. К.: В-во КДУ ім. Т.Г. Шевченка, 1959. 358 с.
59.Круть М.В. Основи захисту рослин від шкідників. К.:Аграрна наука, 1997. 98 с.
60.Кукреш Л.В. Вика. М.: Агропромиздат, 1989. 48 с.
61. Курдюков В.В. Последействие пестицидов на растительные и животные организмы. М., 1982. 97 с.
62.Леоконе Л.В. Яровая и озимая вика. Л.:Изд.”Колос”, 1964. 88 с.
63.Лісовий М.П. Ентомофауна посівів гороху. Вплив агротехнічних прийомів на чисельність у Лісостепу // Захист рослин. 2000. № 8. С. 6-7.
64.Лісовий М.П. Інтегровані методи захисту рослин і можливості альтернативного (біологічного) землеробства в Україні // Вісник аграрної науки. 1997. - №9. С. 37-40.
65.Лісовий М.П., Трибель С. О. Використання стійких сортів і гібридів в інтегрованих системах захисту рослин // Вісник аграрної науки. 1998. №11. С. 17-21.
66.Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогоспо-дарських культур. Львів: НВФ ”Українські технології”. 2002. С. 340-405.
67.Мамаев К. Новые протравители для зернобобовых культур //Зерновые и масличные культуры. 1968. № 2. С.31.
68.Манукуян З.С. Образование устойчивых к гексахлорану популяций фитономуса и биологическое обоснование интегрированой борьбы с ними: Автореф. дисс. раб. Єреван,1974. 30 с.
69.Мегалов В.А. Выявление вредителей полевых культур. М.: Сельхозгиз., 1952. 146 с.
70.Мельниченко А.Н. Полезащитные полосы и размножение животных для сельского хозяйства. М., 1949. С. 360.
71.Меркушина А.С. Вредоносность жуков клубеньковых долгоносиков в условиях Правобережной Лесостепи Украины //Защита растений от вредителей и болезней: Научные труды УСХА. К.,1977. Выпуск 200. С. 110-112.
72.Методики випробування і застосування пестицидів / За ред. С.О. Трибеля/. К., 2001. 345 с.
73.Методика полевих опытов (с элементами теории ошибок) / За ред. П.Н. Константинова/. М.:Сельхозгиз.,1939. 392 с.
74.Методичні рекомендації для проведення польових дослідів у землеробстві / За ред. В.Ф.Мойсейченко, В.О. Єщенко/. К.,1985. 84 с.
75.Мордвилко А.К. Гороховая тля Acyrthosiphon (Siphonophora pisi Kalt.)// Тр. Бюро по энтом. 1915. Т. 8. - № 34. С. 360.
76.Мотрук В.Н. Рослинництво. К.: Вища школа, 1999. С. 404..
77.Николаев Ю.Н. Защита растений: не химией единой. М.: Агропромиздат., 1988. 79 с.
78.Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / за ред. В.П. Омелюти/. К.: Урожай, 1986. 294 с.
79.Осмоловский Г.Е., Бондаренко Н.В. Энтомология. Л.: Колос, 1980. С. 190206.
80.Павлов И.Ф. Агротехнические и биологические методы защиты растений. М.: Россельхозиздат, 1976. 207 с.
81.Павлов И.Ф. Агротехнические методы защиты растений. М: Россельхозиздат, 1971. С. 119-130.
82.Павлов И.Ф. Защита полевых культур от вредителей. М.: Россельхозиздат., 1987. С. 194-206.
83.Павлов И.Ф., Лахидов А.И. Вредоносность гороховой тли // Защита растений. 1970. № 10. С. 4-6.
84.Пайнтер Р. Устойчивость растений к насекомым. М.: Изд. ин. лит., 1953. С. 236345.
85.Пальчевський В.І., Навроцький Г.І. Використання зернобобових на зерно, зелений корм в умовах Правобережної Лісостепової частини Київської області //Тези науково-дослідної конференції Б.Ц.,1966. С. 155-159.
86.Панасик Б.Я. Обґрунтування напрямків розвитку агропромислового комплексу // Вісник аграрної науки. 2005. №7. С. 61-65.
87.Пастухов Б.Н. Вредители бобовых культур (меры борьбы и расчет рас хода ядов). М.: Союзоргучет, 1937. 70 с.
88.Пащенко В.М. Шкідники гороху. Визначення доцільності застосування хімічних засобів за прогнозом можливих втрат урожаю // Захист рослин. 1997. № 10, С. 12-13.
89.Персикова Т.Ф. Азот бобовых в повышении урожайности картофеля и яровой пшеницы //Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва: Матеріали міжнародної конф. Х.,2001. С. 270-279.
90.Петруха О.И. Клубеньковые долгоносики // Защита растений. 1970. № 6. С. 24-26.
91.Петруха О.И. Клубеньковые долгоносики рода Sitona Germ. фауны СССР, вредящие бобовым культурам. Л.: «Наука», 1969. 256 с.
92.Петруха О.И. Поширення бульбочкових довгоносиків Sitona Germ. і їх кормові зв’язки // Збірник УЕТ: Проблеми ентомології на Україні. К.,1959. С. 202-204.
93.Петруха О.И. Биологический метод борьбы с вредителями // Сахарная свекла. 1979. № 6. С. 26-29.
94.Пласун И.Н. Екологические основы размножения гороховой тли на люцерне //Защита растений от вредителей и болезней: Научные труды УСХА К.,1977. Выпуск 200. С. 38-41.
95.Подкопай Т.Ю., Соболенко М.Д. Особливості розвитку мишиногорошкового (викового) зерноїда на півдні України та заходи боротьби з ним // Зрошуване землеробство. 1968. № 5. С. 133-136.
96.Попова А.А. Типы приспособлений тлей к питанню на кормових растениях. Л.: Наука,1967. С. 245246.
97.Попов П.М. Порівняльна продуктивність однорічних зернобобових культур// Тезиси докладів наукової конференції по підсумкам науково-дослідної роботи за 1965р. Біла Церква, 1966. С. 64-65.
98.Пособие по борьбе с вредителями и болезнями сельскохозяйственных культур / А.Н. Волков, Б.А. Герасимов, П.В. Заринг, К.С. Мушникова, А.М. Никифоров, С.Д. Попов, Б.Н. Пастухов./. М.: Сельхозгиз., 1948. С. 168-172.
99.Поспелов В.П. Гороховая тля (Siphonophora pisi Kalt.) и меры борьбы с нею// Вестн. сельск. хоз. и промышленности. 1905. № 75. С. 771773.
100. Поспєлов С.П., Арсеньтьєва М.В., Груздів Г.С. Захист рослин. К.: Вища школа, 1981. С. 144-153.
101. Прогноз появлення и учет вредителей и болезней сельскохозяйственных культур / Под ред. В.В. Косова и И.Я. Полякова./. М.:Изд-во Мин. с.-х. СССР 1958. 631 с.
102. Пучков В.Г. Полужесткокрылые слепняки или мириды // Защита растений. 1973. № 12. С. 33-36.
103. Рабинович В.М., Тимченко В.О. Зернобобові культури і однорічні трави найважливіший резерв збільшення білку в кормах. Виробництво кормів, багатих на білок. К., 1958. С. 18.
104. Рабинович В.М. Роль многолетних трав и зернобобових культур в решении белковой проблемы // Научные труды НИИ животноводства Лесостепи и Полесья УССР. 1960. вып. ХХХ. С. 23-25.
105. Растениеводство / П.П. Вавилов, В.В. Гриценко П.П., В.С. Кузнєцов, В.І. Лукянюк, Н.Н. Третьяков, И.С. Шатилов /. М.: Колос, 1979. С. 378384.
106. Рафальський А.К. Комплексный экономический порог // Защита растений. 1987. № 4. С. 53.
107. Рафальський А.К. Шепель А.В. Пошкодження сходів соняшнику чорним та сірим буряковим довгоносиком у 1999 році // Захист рослин. 1999. № 10. С. 10.
108. Рафальський В., Бобовая (акациева) огневка // Зернобобовые культуры. 1964. № 5. С. 36-37.
109. Результаты государственного сортоиспытания яровой вики и кормового гороха за 1960-1964 гг. М.: Колос, 1967. 246 с.
110. Репьев С.П. Интенсификация производства вики. Л.: Лениниздат., 1988. 72 с.
111. Репьев С.И. Теоретические вопросы селекции вики // НТБ Исходный материал, селекция и систематика вики. Ленінград, 1989. выпуск 190. С. 3-6.
112. Рибчин В.Е. Враги клубенькових долгоносиков // Защита растений. 1982. № 2. С. 30-31.
113. Рибчин В.Е. Люпиновый долгоносик. М.:Колос, 1979. 46 с.
114. Робертс Д.А. Основы защиты растений. М.:Колос, 1981. С. 90102.
115. Рубель П.С. Селекція і технологія вирощування озимої вики // Вісник аграрної науки. 1996. №10. С. 18-22.
116. Рубцов И.В. Преспективы развития биометода // Защита растений. 1966. № 6. С. 13-15.
117. Саблук В.Т. Шкідники сходів // Карантин і захист рослин. 2005. № 3. С. 812.
118. Савздарг Э.Э., Трохимович А.Я. Борьба с вредителями и болезнями сельскохозяйственных культур. М.,1951. 92 с.
119. Свириденко П.А. Материалы по экологии клеверных семяедов. Оттиск из „Зоолог. журн.” 1938. т.XVII. 519 c.
120. Секун Н.П. Проблемы резистентности вредных организмов к пестицидам // Вісник аграрної науки. 2000. № 10. С. 19-21.
121. Секун М.П., Кошевська Н.М., Поліщук Ю.М. Токсикологічне обґрунтування збереження ентомофагів в агробіоценозах при застосуванні інсектицидів. // Вісник аграрної науки. 1997.№ 1.С. 22-25.
122. Селекционно-семеноводческая работа по зерновым, зернобобовым культурам и травам на станциях ВНИС / Под ред. И.Ф.Бузанова/ К.,1970. С. 102 122.
123. Сельскохозяйственная ентомология / Г.Я Бей-Биенко, Н.Н. Богданов-Катьков, Б.Ю. Фалькенштейн, Г.А. Гигарев Г.А., В.Н. Щеголев / М.-Л.: Сельхозгиз, 1949. С. 428-448.
124. Сельскохозяйственная энтомология / Под ред. А.А. Мигулина., Г.Е. Осмоловского/ М.: Колос, 1976. С. 111170.
125. Сільськогосподарським рослинам надійний захист /В.П. Федоренко, М.М. Дем’янюк, О.П. Литвин, А.В. Федоренко // Карантин і захист рослин. 2004. № 4. С. 12.
126. Семененко А.В., Сядриста О.Б. За сталого потепління. Фітосанітарний стан та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур у господарствах України у травні 2005 р. // Карантин і захист рослин. 2005. № 5. С. 14.
127. Сергеев П.А., Харьков Т.Д., Новоселова А.С. Культура клевера на корм и семена.. М.: Колос, 1973. С. 224-229.
128. Сидорчук В.І. Синьогуб С.В. Селекція ярої вики на зернову продуктивність у вико-вівсяній суміші // Збірник наукових праць ІЦБ. 2004. № 7. С.102-107.
129. Силантьєв И.М. Главнейшие вредители кормових растений. М. Л.: Гос. изд. с.-г. и кол.-кооп. лит.,1931. 216 с.
130. Система защиты зернобобовых культур // Защита растений. 1983.