ОСНОВНІ ШКІДНИКИ СУНИЦІ ТА ЗАХОДИ З ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : Основные вредители земляники и меры по ограничению их численности в условиях Центральной Лесостепи УКРАИНЫ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КАВА ЛЮДМИЛА ПАВЛІВНА

УДК 632.7:634.75(477.4)

ОСНОВНІ ШКІДНИКИ СУНИЦІ ТА ЗАХОДИ З ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

16.00.10 - ентомологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник ГАДЗАЛО ЯРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
доктор сільськогосподарських наук, професор, членкор УААН

Київ-2007

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. ШКІДНИКИ СУНИЦІ..9
1.1 Видовий склад шкідників у насадженнях суниці...................................9
1.2 Господарське значення та біологія головних шкідників.....................11
1.2.1. Клас комахи (Insecta)...................................................................11
1.2.2. Клас нематоди (Nematoda)..........................................................17
1.2.3. Клас Слимаки...............................................................................19
1.3 Природні вороги шкідників суниці........................................................23
1.3.1. Багатоїдні види, здатні обмежувати чисельність фітофагів
на суниці.................................................................................................23
1.3.2. Спеціалізовані природні вороги шкідників суниці...................24
1.4 Заходи захисту суниці.............................................................................27
1.4.1. Агротехнічні методи....................................................................28
1.4.2. Фізичні і механічні методи..........................................................30
1.4.3. Біологічний метод........................................................................31
1.4.4. Хімічні та нетрадиційні методи..................................................33
РОЗДІЛ 2 . УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.......................................................................................................36
2.1. Агрокліматичні умови ...........................................................................36
2.2. Методика проведення досліджень........................................................44
2.2.1. Методика вивчення видового складу.........................................44
2.2.2. Облік шкідників суниці...............................................................44
2.2.3. Вивчення стійкості суниці до суничного прозорого кліща........................................................................................................49
2.2.4. Фенологічні спостереження, визначення врожайності суниці та біохімічного складу ягід...................................................................51
2.2.5. Лабораторне випробування препаратів проти малиново-суничного довгоносика..........................................................................55
2.2.6. Польові досліди з ефективності заходів захисту суниці
від шкідників .........................................................................................55
РОЗДІЛ 3. ВИДОВИЙ СКЛАД ШКІДНИКІВ СУНИЦІ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ТА ЇХ ГОСПОДАРСЬКЕ
ЗНАЧЕННЯ .......................................................................................61
РОЗДІЛ 4. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ШКІДЛИВІСТЬ МАЛИНОВО-СУНИЧНОГО ДОВГОНОСИКА В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ...............................................................................................................73
4.1. Біологічні особливості малиново-суничного довгоносика (Аnthonomus rubi Hbst)...........................................................................73
4.2. Шкідливість малиново-суничного довгоносика..................................88
РОЗДІЛ 5. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ШКІДЛИВІСТЬ СУНИЧНОГО ПРОЗОРОГО КЛІЩА В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ...........90
5.1. Біологічні особливості суничного прозорого кліща (Tarsonemus pallidus Banks).........................................................................................90
5.2. Шкідливість суничного прозорого кліща.............................................93
РОЗДІЛ 6. ЗАХОДИ З ОБМЕЖЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ
ШКІДНИКІВ СУНИЦІ........................................................................................106
6.1. Пошук стійких сортів суниці до суничного прозорого кліща
та малиново-суничного довгоносика.........................................................106
6.2. Заходи захисту суниці від суничного прозорого кліща та
малиново-суничного довгоносика.............................................................114
РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСТУ СУНИЦІ ВІД
ШКІДНИКІВ ........................................................................................................................135
ВИСНОВКИ.........................................................................................................141
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ..................................................................144
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................145
ДОДАТКИ............................................................................................................174

ВСТУП
Актуальність теми. При дотриманні оптимальних умов вирощування ягідні культури відзначаються високою врожайністю. Однак для задоволення потреб населення рівень виробництва ягід в Україні при існуючій системі захисту недостатній.
Серед ягідних культур завдяки ранньому достиганню, високим смаковим якостям ягід та вмісту великої кількості вітамінів (С, В, В2 ,В3), органічних кислот та мінеральних речовин (К, Р, Ca, Mg, Fe) особливого значення набуває суниця. Свіжі ягоди та продукти їх переробки використовуються в лікувальних цілях, для профілактики низки захворювань, а також для дієтичного та дитячого харчування.
Наразі проблема отримання високих та сталих врожаїв суниці значною мірою залежить від розповсюдження і шкідливості окремих видів шкідників. Для розробки та вибору захисних заходів проти шкідників суниці необхідне знання біологічних особливостей найбільш небезпечних видів.
Нині кількість препаратів, дозволених для застосування на суниці, дуже обмежена, а втрати врожаю від пошкоджень фітофагами досить суттєві, тому виникає потреба пошуку прийомів удосконалення та підвищення ефективності захисних заходів.
В умовах Центрального Лісостепу України видовий склад та біологія головних шкідників суниці вивчені недостатньо. Тому визначення найбільш шкідливих видів, вивчення особливостей їх біології та пошук заходів захисту від них на основі екологічного підходу до регулювання щільності їх популяцій є актуальними.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до тематичного плану Мліївського інституту садівництва і виконується в розділах Державних науково-технічних програм Обґрунтувати можливість обмеження шкідливості основних шкідників плодових культур методами агротехнічного менеджменту”, номер державної реєстрації 0104U007985 та Виділити з генетичного фонду суниці донори цінних господарсько-біологічних ознак для удосконалення промислового сортименту та використання в селекції”, номер державної реєстрації 0104U007975.
Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було уточнення видового складу шкідників суниці, вивчення біоекологічних особливостей розвитку головних видів, масове розмноження яких завдає значних економічних збитків, пов’язаних зі зниженням врожайності та погіршенням якості ягід і в розробці ефективних заходів захисту суниці. У зв’язку із цим дослідження були спрямовані на вирішення наступних завдань:
уточнити видовий склад і господарське значення фітофагів суниці в Центральному Лісостепу України;
вивчити біологічні особливості розвитку малиново-суничного довгоносика (Аnthonomus rubi Hbst.) та суничного прозорого кліща (Tarsonemus pallidus Banks.) як основних шкідників суниці в умовах регіону;
визначити стійкість різних сортів суниці до пошкодження малиново-суничним довгоносиком та суничним прозорим кліщем;
визначити ефективність біологічних та хімічних препаратів проти цих шкідників;
вивчити ефективність поєднання агротехнічних прийомів і хімічних засобів у зниженні чисельності й шкідливості малиново-суничного довгоносика та суничного прозорого кліща;
вивчити вплив найбільш ефективних доз і співвідношень добрив на розвиток суничного прозорого кліща;
визначити терміни проведення захисних заходів проти головних шкідників;
на основі проведених досліджень вдосконалити рекомендації щодо застосування заходів захисту суниці від головних видів шкідників в умовах Центрального Лісостепу України.
Об’єкти досліджень: Шкідники суниці та засоби захисту її від них
Предмет досліджень: Система захисту суниці від основних шкідників.
Методи досліджень:
спостереження встановлення особливостей фенології та біології малиново-суничного довгоносика та суничного прозорого кліща;
лабораторні досліди визначення ефективності біологічних препаратів (Бітоксибацилін та Фітоверм, 0,2% к.е.) проти малиново-суничного довгоносика;
польові досліди визначення ефективності технологічних прийомів вирощування суниці та обробок сучасними пестицидами на зниження чисельності шкідників;
статистичний дисперсійний та регресійно-кореляційний аналізи отриманих результатів і формування висновків на основі критеріїв достовірності.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше найбільш повно виявлено видовий склад фітофагів у насадженнях суниці в Центральному Лісостепу України (39 видів комах, 2 види кліщів, 2 види нематод, 2 види слимаків і 1 вид багатоніжок).
Уточнена біологія малиново-суничного довгоносика та суничного прозорого кліща.
Вперше вивчено стійкість 59 сортів суниці до пошкодження суничним прозорим кліщем та малиново-суничним довгоносиком. Виділено три групи сортів за ступенем пошкодження їх кліщем. Встановлено зв’язок між заселеністю різних сортів суниці і товщиною кутикули та клітин нижнього і верхнього епідермісів листка. Абсолютно стійких сортів до цих шкідників не виявлено.
В лабораторних умовах випробувані проти малиново-суничного довгоносика біологічні препарати Бітоксибацилін та Фітоверм, 0,2% к.е. Більш ефективним виявився Фітоверм, 0,2% к.е. При обробці корму цим препаратом смертність жуків, що перезимували, становила 83,4%, а довгоносиків нового покоління 91,7%.
Вивчено вплив деяких агротехнічних прийомів вирощування суниці (поливання, розпушування ґрунту, мульчування, внесення мінеральних добрив, скошування суниці після збору врожаю) на зміну чисельності малиново-суничного довгоносика та суничного прозорого кліща.
Вивчено ефективність деяких організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних прийомів проти основних шкідників суниці й визначено оптимальний термін їх проведення.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані прийоми регулювання чисельності малиново-суничного довгоносика та суничного прозорого кліща дозволяють оптимізувати систему захисту суниці від цих шкідників. Визначені строки проведення заходів захисту.
Результати досліджень стійкості сортів суниці до суничного прозорого кліща можуть бути використані в селекції для створення нових стійких та вдосконалення існуючих сортів.
Отримані результати досліджень хімічного захисту суниці від суничного прозорого кліща впроваджені у Мліївському інституті садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН на площі 2 га.
Особистий внесок здобувача. Автором проведені польові та лабораторні дослідження, написано огляд літератури, зроблено теоретичні узагальнення, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були обговорені на засіданнях кафедри ентомології, доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Навчально-наукового інституту рослинництва та ґрунтознавства Національного аграрного університету у 20042006 роках, на науковій конференції Загальна і прикладна ентомологія в Україні”, присвяченій пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора В.Г. Доліна. (15-19 серпня 2005 р., м. Львів), на Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, 2006 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті у фахових виданнях і 2 матеріали конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 185 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, 7 розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел і додатків (4 найменування).Текст ілюстровано 29 таблицями та 36 рисунками. Список використаної літератури включає 329 джерел, в т.ч. 64, написані латиною.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Вивчена шкідлива фауна суниці в Центральному Лісостепу України, уточнено видовий склад фітофагів, визначені види, які завдають значної шкоди. Загальна кількість фітофагів, виявлених на суниці представлена 39 видами. За трофічною спеціалізацією 25 видів пов’язані з суницею, з них 15 поліфаги, шкідливість яких не завжди проявляється і може бути випадковою, 7 олігофаги, з яких економічно значимими шкідниками є 5 видів. У систематичному відношенні 32 види належать до 7 рядів комах, 2 види до кліщів, 2 види до нематод, 2 види до молюсків та 1 вид до багатоніжок.
2. До спеціалізованих шкідників, які щорічно заселяють суницю й завдають їй найбільшої шкоди належать малиново-суничний довгоносик-квіткоїд та суничний прозорий кліщ.
3. Визначено рівень стійкості різних сортів суниці до суничного прозорого кліща. 49 сортів у колекційному насадженні дослідного господарства Мліївського інституту садівництва за ступенем пошкодження кліщем розділені на 3 групи:
- сорти, які пошкоджуються шкідником слабкою мірою (бал пошкодження протягом трьох років був не більше 1): Кент, Сюрприз олімпіади, Золушка, Холідей, Брайтон, Зоря;- сорти, які пошкоджуються шкідником середньою мірою (бал пошкодження протягом трьох років був не більше 2): Полька, Дочь награди, Дарунок вчителю, Львівська рання;
- сорти, які пошкоджуються шкідником сильною мірою (бал пошкодження протягом трьох років був 3 і більше): Зенга-Зенгана, Фестивальна ромашка, Празднична, Надежда та ін.
На дослідних ділянках кафедри садівництва НАУ з 10 досліджуваних виявлені сорти суниці Лада і Зодіак, які протягом трьох років майже не пошкоджувались цим шкідником.
4. Встановлена зворотна кореляція між заселеністю суниці суничним прозорим кліщем і товщиною кутикули та клітин верхнього (r=-0,81) та нижнього (r=-0,69) епідермісів листка.
5. Реактивація суничного прозорого кліща в умовах Центрального Лісостепу України починається наприкінці квітня після настання стійких середньодобових температур +10°С.
6. Із збільшенням віку насаджень суниці їх заселеність суничним прозорим кліщем зростає з першого до третього року користування у 6,8 рази. Зростає і пошкодженість цим шкідником.
7. Загибель личинок, лялечок та імаго малиново-суничного довгоносика в бутонах відбувається за рахунок розвитку різних захворювань, заселення паразитами, знищення хижаками і через невстановлені причини. Найбільш вразливою стадією розвитку шкідника є личинка. Головною умовою його виживання в преімагінальний період є вологість. Смертність шкідника на певних стадіях прямо корелює з тривалістю їх розвитку (r= 0,94).
8. Серед технологічних прийомів, які застосовуються при вирощуванні суниці, чисельність малиново-суничного довгоносика знижує мульчування ґрунту тирсою, а суничного прозорого кліща внесення мінеральних добрив. Підживлення суниці мінеральними добривами може знижувати чисельність суничного прозорого кліща від 11,7 до 18,5% залежно від доз азоту, фосфору чи калію. Найбільше зниження щільності кліща (на 16,5, 17,4 та 18,5%) спостерігається при збільшенні доз фосфорних добрив (Р65, Р70 та Р75 кг/га д.р.). Суттєвої зміни чисельності шкідника при збільшенні норм азотних добрив, порівняно з контролем, не спостерігалось.
9. Сумісне підживлення суниці рекомендованими дозами добрив N45P60K60 кг/га д.р після збирання врожаю та обприскування інсектоакарицидом Актеллік, 500 ЕС к.е. у нормі 0,6 л/га сприяло зниженню чисельності суничного прозорого кліща на 90,8%.
10. Скошування листя без застосування пестициду суттєво не зменшує кількості суничного прозорого кліща і малиново-суничного довгоносика, зниження чисельності кліща відносно початкової не перевищувало 4,4 %. Тому підкіс суниці без наступної обробки пестицидом не доцільно рекомендувати як самостійний захід боротьби з цими шкідниками.
11. Оптимальним заходом зниження чисельності малиново-суничного довгоносика є дворазова обробка насаджень суниці Актелліком 500 ЕС к.е. у нормі 0,6 л/га. Перше обприскування проводити після збирання врожаю друге до цвітіння суниці. Найбільш ефективним прийомом зниження чисельності суничного прозорого кліща є дворазове обприскування Актелліком 500 ЕС к.е. у нормі 0,6 л/га після збирання врожаю.
12. Дворазове обприскування насаджень після збору врожаю з використанням інсектициду Актеллік 500 ЕС к.е. забезпечило прибавку врожаю - 21,7 ц/га, умовно чистий прибуток 4401 грн./га і окупність у 11,8 разів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для зниження чисельності малиново-суничного довгоносика на преімагінальних стадіях розвитку доцільно проводити мульчування суниці тирсою, оскільки при цьому створюються несприятливі умови для його виживання. Для утримання чисельності цього шкідника на господарсько невідчутному рівні потрібно проводити дворазову обробку насаджень суниці Актелліком 500 ЕС к.е. у нормі 0,6 л/га. Перше обприскування проводити до цвітіння суниці, друге після збирання врожаю.
Проти суничного прозорого кліща ефективне дворазове обприскування Актелліком 500 ЕС к.е. у нормі 0,6 л/га після збирання врожаю. Першу обробку проводити відразу після закінчення збирання врожаю, наступну через 14 днів.
Доцільне проведення в післязбиральний період підживлення суниці мінеральними добривами, N45P60K60 кг/га д.р., що підвищує стійкість рослин до суничного прозорого кліща.
Рекомендувати Департаменту екологічної безпеки та поводження з небезпечними речовинами та відходами Мінприроди України розширити спектр застосування препарату Актеллік 500 ЕС к.е. в нормі 0,6 л/га на суниці проти суничного прозорого кліща. (Препарат дозволений для застосування на цій культурі проти вогнівок, п’ядунів, пильщиків, листовійок, галиць, попелиць та жуків).
Сорти суниці, які характеризуються підвищеною стійкістю до суничного прозорого кліща доцільно використовувати як донори цінних господарсько-біологічних ознак у селекції для створення нових стійких та вдосконалення існуючих сортів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агафонова З.Я., Андреева Н.Ф. Защита земляники в северо-западной зоне РСФС // Садоводство. 1978. № 6. С. 28-30.
2. Акимов И.А., Колодочка Л.А. Экологические основы использования клещей-акарифагов // Защита растений. 1986. № 8. С. 20-21.
3. Акинин Н.И Оздоровление рассады земляники от стебловой нематоды и земляничного клеща в Донбассе // Краткие тезисы докладов Всесоюзной научной конференции молодых учёных. Мичуринск; Научн.-исслед. ин-т им. И.В. Мичурина. 1982. С. 280.
4. Акинин Н.И. Борьба с земляничным клещом // Садоводство и виноградарство. 2003. № 1. С. 11-12.
5. Алексеева С.А., Артанова М.П. На приусадебном участке // Защита и карантин растений. 2000. № 5. С.44-45.
6. Алексеева С.А., Докшоков И.М., Тлехугов Р.А. Майский хрущ и оленка мохнатая в садах Кабардино-Балкарии // Защита и карантин растений. 2002. № 6. С.30-31.
7. Амбросов А.А., Болтникова В.В., Мерцалова О.С. Как защитить сад от вредителей и болезней. Минск: Урожай, 1984. 235 с.
8. Андреева В.И. Вредители земляники // Садоводство. 1985. №3. С.24
9. Андреева В.И. К вопросу о вредности стебловой нематоды на землянике // Доклады первой Всесоюзной научной конференции молодых учёных по садоводству. Т 2. Мичуринск; Научн.-исслед. ин-т им. И.В. Мичурина. 1971. С. 311-314.
10. Антонюк С.И. Вредители ягодных культур // Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. Т.3. К: Урожай, 1989. 324 с.
11. Антонюк С.І. Шкідники ягідних культур і виноградної лози // Сільськогосподарська ентомологія. К: Урожай, 1984. 267 с.
12. Антонюк С.І., Гадзало Я.М. Видовий склад шкідників ягідних культур Полісся і Лісостепу України // Захист рослин. 1999. № 5. С.21-22.
13. Антонюк С.І., Гончаренко O.I. Видовий склад шкідників ягідних культур // Наукові праці УСГА. Вип.96. ­ Т.2. К.: УСГА, 1973. С.114-135.
14. Антрощенко Г.П., Наделюев А.Л. Вредители земляники и их вредоносность при выращивании посадочного материала по финской технологи // С.-х. Вести. 2002. № 1. С.21.
15. Артеменко М.М., Матвієвський О.С. Довідник по садівництву. К.: Урожай, 1970. 385 с.
16. Базденка Г. Вредители ягодных культур // Вредители и болезни сельскохозяйственных растений и меры борьбы с ними. Минск: Урожай, 1952. С. 69-89.
17. Бегляров Г.А., Малов Н.А. Методические рекомендации по производственным испытаниям эффективности применения хищного клеща Amblyseius reductus в борьбе с клещами-вредителями земляники// Всесоюзный научно-исслед. ин-т фитопатологии. М., 1985. 43 с.
18. Бей-Биенко Г.Я. Определитель насекомых Европейской части СССР. М.-Л.:Наука, 1964. Т.1. С. 655-846.
19. Белановский И.Д. Тахины УССР. К.: из-во Академии Наук Украинской ССР, 1953. 239 с.
20. Белов В.Ф. Выращивание оздоровленной рассады земляники // Садоводство. 1980. № 11. С.22-24.
21. Белов В.Ф., Чухляев И.И. Земляника. М.: Колос, 1983. 40 с.
22. Белолипецкий А.В. Многоядные вредители // Защита и карантин растений. 1996. № 6. С. 24.
23. Белолипецкий А.В. Ягодные культуры // Защита растений. 1992. № 6. С. 28-29.
24. Белосельская З.Г. Борьба с листогрызущими вредителями земляники // Сад и огород. 1954. № 4. С. 75-76.
25. Белошапкина О.О., Батрак Е.Р. Вредители и болезни земляники // Защита и карантин растений. 2002. № 5. С. 54-55.
26. Белошапкина О.О., Батрак Е.Р. Вредители и болезни земляники // Защита и карантин растений. 2002. № 6. С. 43-44.
27. Белошапкина О.О., Безобразнова Л.В. Защита земляники в питомнике высших репродукций // Защита и карантин растений. 2001. № 9. С.42-43.
28. Белошапкина О.О., Ханжиян И.И., Батрак Е.Р. Здоровый посадочный материал земляники основа успеха // Защита и карантин растений. 2001. № 8. С. 23-24.
29. Березина Н.В., Чичков В.Н., Кругляк Е.Б. Нематицид фитоверм // Защита и карантин растений. 1996. № 12. C. 13.
30. Берим Н.Г., Новиков Н.В. Пищевая специализация жужелиц // Защита растений. 1983. № 7. С. 18.
31. Блауш В.Г. Так кого ж ми травимо: медведку чи себе? // Гроші з грядки. 2004. № 3. С. 11.
32. Бобинская С.Г., Григорьева Т.Г., Персии С.А. Проволочники и меры борьбы с ними. Л.: Колос, 1965. 221 с.
33. Бондаренко А.Г. Малинно-земляничный долгоносик в условиях восточной Лесостепи Украины // Сборник научных трудов Харьковского с/х института, т. 304. Харьков, 1984. С. 77-80.
34. Бондаренко А.Г. Основные вредители земляники и меры борьбы с ними в Восточной Лесостепи УССР: Дис. канд. с/х наук: Харьков, 1986. 139 с.
35. Бондаренко Н.В., Поляков И.Я., Стрелков А.А. Вредные нематоды, клещи, грызуны: учеб. Пособие для студентов с/х ВУЗов. Л.: Колос, 1969. 114 с.
36. Бруннер Ю.Н., Колесников Л.О. Охранять хищных жужелиц // Защита растений. 1983. № 11. С. 24.
37. Брянцев Б.А. Сельскохозяйственная энтомология. Л.: Колос, 1968. 365 с.
38. Булухто Н.П., Короткова А.А. Пилильщики ягодных культур // Тез. Докл. 4 Откр. регион. конф. «Экологические и генетические аспекты флоры и фауны Центр. России», Белгород, 9-11сент., 1996. Белгород, 1996. С. 24-25.
39. Бурмистров А.Д. Ягодные культуры. М.: Росагропромиздат, 1991. 96с.
40. Буров В.Н., Сазонов А.П., Попова Т.Г. Экологические и биоценотические основы использования биологически активных веществ // Защита растений. 1991. № 3. С. 14-17.
41. Вайвала А.П. Шкідливі довгоносики на ягідниках в умовах лісостепової зони УРСР. К.: Урожай, 1974. Вип. 88. Т.1. С. 41
42. Ван дер Планк. Генетические и молекулярные основы патогенеза у растений: Пер. с англ. М.: Мир, 1981. 236 с.
43. Ванин И.И. Памятка садоводам по борьбе с вредителями и болезнями плодовых и ягодных культур. Мичуринск: Научно- исследовательский ин-т. им. И.В. Мичурина,1959. 11 с.
44. Васильев В.П. Вредители садовых насаждений. К.: Из-во АН УССР, 1955. 266 с.
45. Васильев И.В. Обыкновенный паутинный клещик // Труды бюро по энтомологии Ученого Комитета Главного Управления Землеустройства и Земледелия. С.-Петербург: Типография М.Меркушева, 1910. 20 с.
46. Васина А.Н. Использование растений диких видов для борьбы с вредителями садовых и овощных культур. М.: Колос, 1978. 78 с.
47. Вигера В.М. Фітонцидний метод захисту рослин // Захист рослин. 1997. С. 25-26.
48. Визначник шкідників польових культур / Ю.М. Бруннер, О.В. Хухрш, Т.І. Горбач та ін. К.: Урожай, 1997. С 45-54.
49. Войтенко А.Н. Управление численностью клещей-фитофагов с помощью интродуцированных и местных видов полезных клещей в плодовых садах на фоне интенсивной агротехники и применения пестицидов // Интродукция и применение полезных членистоногих в защите растений: Тр. Симп., Батуми, 5-9 сент., 1988. Л., 1989. С. 124-128.
50. Вредители и болезни земляники // Защита и карантин растений. 2002. № 5. С. 54-55.
51. Вредители с.-х. культур и лесных насаждений / Под ред. Васильева В.П. К.: Урожай, 1973. Т.1. С. 363-377, Т.2. С. 107-137, 261-320.
52. Высоцкий В.А., Алексеенко Я.В. Выращивание оздоровленного посадочного материала нейтральнодневных и ремонтантных сортов земляники // Садоводство и виноградарство. 2000. № 3. С.14-16.
53. Гадзало Я.М. Агробіологічне обгрунтування інтегрованого захисту ягідних насаджень від шкідників у Північно-Західному Лісостепу і Поліссі України. Дис. д-ра с/г наук: 03.00.09. К., 1999 273 с
54. Гадзало Я.М. Інтегрований захист ягідних насаджень від шкідників у північно-західному Лісостепу і Поліссі України. Львів: Світ, 1999. 184 с.
55. Гадзало Я.М. Молі шкідники ягідних насаджень у Львівській області // Науковий вісник НАУ. 1998. № 7. С.60-62.
56. Гадзало Я.М. Шкідники ягідних культур на Поліссі та в Лісостепу України. К.: Урожай, 1999. 80 с.
57. Гадзало Я.М. Шляхи зменшення обсягів застосування пестицидів у промислових насадженнях ягідних культур. К.: Урожай, 1999. 32 с.
58. Гадзало Я.М., Кава Л.П. Малиново-суничний довгоносик та регулювання його чисельності шляхом окремих агротехнічних заходів в умовах Центрального Лісостепу // Науковий вісник НАУ. К., 2005. Вип. 84. С. 233-237.
59. Галузева угода між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств і підприємців та ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу України на 2003-2004 роки / М-во праці та соц. політики. К., 2003. 24 с.
60. Глебов М.А., Ченкин И.М. Экономика защиты растений // Защита растений. 1988. №1. С.132.
61. Головкина Л.С., Ворошилов Н.В. Селекционное улучшение хищного клеща фитосейулюса // Сборник работ по интродукции, акклиматизации и селекции энтомофагов. Л., 1987. С. 84-90.
62. Гребенщиков С.К. Справочное пособие по защите растений для садоводов и огородников. М.: Росагропромиздат, 1991. 105 с.
63. Гудковский В.А., Ленц Ф., Семина Н.П. Получение оздоровленной и высокопродуктивной рассады земляники // Садоводство и виноградарство. 2000. № 3. С. 21-22.
64. Гунар И.И. Практикум по физиологии растений. М : Колос, 1972 168 с.
65. Дмитрієва О.Е. Афідофаги та ентомопатогени попелиць плодово ягідних насаджень і методи їх використання в умовах Центрального Лісостепу України: Автореф. дис. ...канд. біол. наук: / Нац. аграр. ун-т. К., 1995 21 с.
66. Добровольский Б.Ф. Фенология насекомых вредителей сельского хозяйства. М.: Высшая школа, 1961. 123 с.
67. Довідник з інтегрованого захисту ягідних культур від шкідників і хвороб / З.А. Шестопал, Д.Г. Файфер, Г.С. Шестопал, О.П. Чоловська. Львів: ВАТ „Бібльос”, 1999. 240 с.
68. Довідник із захисту рослин / Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового. К.: Урожай, 1999. С. 431-457.
69. Довідник по захисту садів від шкідників та хвороб / О.С. Матвієвський, В.М. Ткачов, Ф.С. Каленич та ін. К.: Урожай, 1990. 251 с.
70. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 352 с.
71. Дриняев В.А., Коганицкая Л.И., Кругляк Е.Б. и др. Малоопасные пестициды и биологически активные вещества // Защита и карантин растений. 1996. № 11 С. 15-17.
72. Дрозда В.Ф. Захищають фітонциди // Захист рослин. 1996. № 1. С. 27
73. Дрозда В.Ф. Золотоочка: особливості біології, трофічні зв'язки в агро- та біоценозах, ефективність використання // Захист рослин. 1997. №8. С. 26-27.
74. Дрозда В.Ф. Маленький, але вредний // Захист рослин. 1996. №2 С. 24.
75. Дрозда В.Ф. Медведка (особливості біології, розповсюдження, прогноз шкодочинності) // Захист рослин. 1998. № 3. С. 36-37.
76. Дрозда В.Ф., Конверська В.П., Палій Л.О. Ентомофаги // Захист рослин.-1997. № 9. С 26-27.
77. Дроздовский Э.М. Земляничная нематода. М.: Колос, 1965. 93 с.
78. Дроздовский Э.М. Листовые и почковые нематоды (морфология, экология, таксономия) Автореф. дис... д-ра биол. наук: 03.00.20 / Всесоюзный институт гельминтологии. М., 1975 54 с.
79. Дроздовский Э.М. Слизни, хрущи, щелкуны, медведка // Защита и карантин растений. 2001. № 5. С. 44-46.
80. Дядечко М.П. Основи біологічного методу захисту рослин. К.: Урожай. 279 с.
81. Дядечко М.П., Шелестова B.C., Гончаренко В.І. Використання ресурсів агробіоценозів в захисті сільськогосподарських культур від шкідливих організмів // Науковий вісник НАУ. К.,1998. № 7. С. 32-39.
82. Еберг А.Н. Фитонциды в защите растений от вредителей // Фитонциды, их биологическая роль и значение для медицины и народного хозяйства.- К.: Наукова думка, 1967. С. 296.
83. Економічний довідник аграрника / В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін.; За ред.: Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука; М-во аграр. політики, Ін-т аграр. економіки УААН. К.: Преса України, 2003. 800 с.
84. Ермолаева И.А. Малинно-земляничный долгоносик // Защита растений. 1972. № 7. С. 58.
85. Жмуринская Н.М. Зеленые удобрения на садовом участке / http : // www. fard.msu.ru / (1998)
86. Захист ягідних культур / О.М. Лапа, Ю.П. Яновський, В.В. Воєводін, С.В.Лапа, М.Ф. Кучер. К., 2004. 67 с.
87. Защита ягодников от вредителей и болезней / О.А. Скорикова, В.П.Маркелова, К.М. Логинова, Н.А. Рябкова. Л.: Колос, Ленинградское отделение, 1981. 142 с.
88. Зейналов А.С. Применение хищного клеща Neoseiulus cucumeris на садовой землянике // Защита и карантин растений. 2002. № 5. С. 22-23.
89. Зейналов А.С. Экологически чистый способ защиты земляники от земляничного клеща // Роль сортов и нових технологий в интенсивном садоводстве: Материалы к Международной научно-методической конференции, Орел, 28-31 июля, 2003. Орел, 2003. С. 113-115.
90. Зуев В.Ф. Скороплодные сады и ягодники. М.: Росагропромиздат, 1991. 96 с.
91. Иванова Н.А., Шумакова А.А. Календарь справочник по борьбе с вредителями и болезнями в садах. Л.: Колос, 1966. 206 с.
92. Ижевский С.С, Гулий В.В. Словарь по биологической защите растений. М.: Россельхозиздат, 1986. С. 101-117.
93. Исаичев В.В. Влияние пестицидов на хищных жужелиц // Защита растений. 1978. № 11. С. 35.
94. Исаичев В.В. Пути рационального сочетания биологического и химического методов борьбы с главнейшими вредителями земляники: Автореф. дис.канд. с/х наук: 06.01.11 / ТСХА. М., 1969. 15 с.
95. Исачкин А.В., Воробей Б.Н., Аладдина О.Н. Сортовой каталог. Ягодные культуры. М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. 416 с.
96. Кава Л.П. Динаміка чисельності суничного кліща в умовах Центрального Лісостепу // Вісник Білоцерківського Державного аграрного університету: Зб. наук. праць. Біла Церква, 2006. Вип. 35. С. 62 66.
97. Кава Л.П. Ефективність препаратів проти малиново-суничного довгоносика // Науковий вісник НАУ. К., 2005. Вип.91. С. 113-117.
98. Кава Л.П. Пошук стійких сортів суниці до малиново-суничного довгоносика-квіткоїда та суничного прозорого кліща // Аграрна наука та освіта. К.: Фенікс, 2006. Том 7. № 1-2. С. 44-49.
99. Калуцкий А.Л. Жужелица лесная // Защита растений. 1993. № 9. С. 55.
100. Калюжний Ю.В. Рекомендації щодо захисту ягідних культур від хвороб і шкідників. К.: Урожай, 1999. 48 с.
101. Кахадзе М.Д., Малания И.Г., Лоладзе З.П. Изучение фитоверма в Грузии // Защита и карантин растений. 2001. № 11. С. 23.
102. Каштанова О.А. Нетрадиционные средства защиты // Защита и карантин растений. 2002. № 5. С. 55.
103. Кирьянова Е.С., Кралль Э.Л. Паразитические нематоды растений и меры борьбы с ними. Л.: Наука. 1969. ч.1 447 с, 1971 ч.2. 521 с
104. Ковтун І.М Ягідні культури. К.: Державне видавництво с/г літератури Української РСР, 1962. 170 с.
105. Коев Г.В., Костенков Р.А., Смирнова Н.С. Стеблевая нематода земляники и получение здорового посадочного материала Кишинев; Штиинца, 1978. 29 с.
106. Колесова Д.А. Как защитить сады Черноземья // Защита и карантин растений. 2002. № 4. С. 50-52.
107. Комплексна система щодо захисту плодових і ягідних насаджень від шкідників та хвороб. / О.С. Матвієвський, В.П. Лошицький, О.С Тертишний та ін. К.: Урожай, 1991. 53 с.
108. Копилов В.І. Інтенсивні технології вирощування суниці в Криму. Автореф. дис....д-ра с/г наук: 06.00.07 / Нац. аграр. ун-т. К., 1995. 51 с.
109.&