БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД БЛІШОК В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : БИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ МЕРОПРИЯТИЙ ЗАЩИТЫ Сахарной свеклы от блошек в условиях центральной Лесостепи УКРАИНЫ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ УААН

На правах рукопису

ПОЛІШВАЙКО МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ

УДК: 633.63:632.76 (477.4)

БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ
ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД БЛІШОК В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

16.00.10 ентомологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Федоренко Віталій Петрович
доктор біологічних наук, професор, чл.-кор. УААН

Київ 2003

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ 9
1.1. Господарське значення, систематичне положення та
біологічні особливості бурякових блішок 9
1.2. Контроль чисельності та шкідливості бурякових блішок 18
РОЗДІЛ 2 УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 30
2.1. Ґрунтово-кліматична характеристика місця досліджень 30
2.2. Методики проведення досліджень 37
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ, ЕКОЛОГІЇ ТА СЕЗОННОЇ
ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ БЛІШОК 47
3.1. Видовий склад блішок 47
3.2. Біологічні особливості та сезонна динаміка чисельності
бурякових блішок 56
РОЗДІЛ 4 ОЦІНКА СТІЙКОСТІ СОРТОЗРАЗКІВ ТА БІОТИПІВ
ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ДО БЛІШОК 74
РОЗДІЛ 5 ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА
ПОШКОДЖУВАНІСТЬ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
БЛІШКАМИ 78
5.1. Вплив післядії різних доз добрив на пошкоджуваність сходів
цукрових буряків блішками 78
5.2. Вплив чергування культур у сівозміні на
пошкоджуваність сходів цукрових буряків блішками 81
РОЗДІЛ 6 ХІМІЧНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ СХОДІВ ЦУКРОВИХ
БУРЯКІВ ВІД БЛІШОК 84
6.1. Контроль чисельності та шкідливості бурякових блішок
способом інтоксикації сходів системними інсектицидами 84
6.2. Випробування нових інсектицидів для обприскування
цукрових буряків проти блішок 97
6.3. Контроль чисельності та шкідливості бурякових
блішок способом крапельного внесення інсектицидів
у ґрунт при сівбі 102
РОЗДІЛ 7 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНСЕКТИЦИДІВ
ДЛЯ ОБРОБКИ НАСІННЯ ТА ОБПРИСКУВАННЯ
СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ПРОТИ БЛІШОК 112
ВИСНОВКИ 118
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 121
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 122
ДОДАТКИ 143

ВСТУП

Однією з важливих та стратегічних галузей нашої держави є буряківництво. Географічне розташування України, її кліматичні та ґрунтові умови дозволяють збільшити виробництво цукру для власних потреб та для експор­ту в інші країни. Для досягнення поставленої мети необхідно запроваджувати високоефективні інтенсивні технології вирощування цукрових буряків, які в першу чергу ґрунтуються на висіві насіння малими нормами, що ускладнює проблему захисту посівів культури від шкідливих організмів.
Актуальність теми. Серед основних шкідників сходів цукрових буряків особливо небезпеч­ними є бурякові блішки, шкідливість яких в останні роки помітно зросла. На фоні пошкоджень звичайного та сірого бурякових довгоносиків загроза від них здається малопомітною, але в комплексі з останніми є одним з лімітуючих факторів одержання оптимальної густоти рослин.
Передпосівна обробка насіння дає змогу знизити загрозу від бурякових блішок, але за високої щільності популяцій цих комах не завжди вдається контролювати їх чисельність лише таким способом. Разом з тим, широке та довготривале застосування карбофуранових препаратів призвело до порушення гомеостазу в агробіоценозах, сприяло появі біотипів із резистентністю до них, викликало зміни в біології, екології та етології цих шкідників.
Більшість досліджень з біологічних особливостей бурякових блішок проводились в інших ґрунтово-кліматичних зонах і порівняно давно, а окремі роботи, виконані в наш час, цих шкідників стосуються лише част­ково, оскільки вони вивчались у комплексі з іншими фітофагами.
Виходячи з цього, уточнення видового складу, особливостей біології бурякових блішок в сучасних умовах та розробка ефективних захисних заходів щодо цих шкідників є надзвичайно актуаль­ними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН та на Білоцерківській дослідно-селекційній станції згідно тематичного плану на 2000-2005 рр. Цукрові буряки”. Номер державної реєстрації: 01.01.(0001242).
Мета і завдання досліджень. Біологічне обгрунтування захисних заходів та вдосконалення існуючих методів контролю чисельності та шкідливості бурякових блішок у зоні нестійкого зволоження Центрального Лісостепу України з урахуванням змін, що відбулися у кліматичних умовах регіону та технології вирощування культури.
Для досягнення поставленої мети виконували такі завдання:
- уточнення видового складу блішок, вивчення особливостей їх біології та сезонної динаміки чисельності;
- дослідження стійкості сортозразків та гібридів цукрових буряків до пошкодження блішками;
- встановлення впливу агротехнічних заходів на пошкоджуваність цукрових буряків цими фітофагами;
- оцінка ефективності дії проти бурякових блішок інсектицидів для обробки насіння, обприскування сходів та крапельного внесення в ґрунт при сівбі;
- розробка рекомендацій виробництву щодо обмеження чисельності та шкідливості бурякових блішок.
Об’єкт досліджень посіви цукрових буряків, бурякові блішки.
Предмет досліджень система захисту цукрових буряків від блішок.
Методи досліджень. Лабораторні та польові досліди вивчення біологіч­них особливостей бурякових блішок, ефективності дії інсектицидів, впливу агротехнічних заходів, стійкості сортозразків та біотипів цукрових буряків до цих шкідників. Спостереження та експерименти уточнення видового складу блішок.
Наукова новизна результатів досліджень. У Центральному Лісостепу України в сучасних умовах проведений моніторинг популяцій представників Наlticinae бурякового агробіоценозу та прилеглих стацій, уточнені біологічні особливості та сезонна динаміка чисельності бурякових блішок. Встановлено, що за холодної погоди заселення бурякових плантацій блішками може затримуватись на два тижні. За такої ситуації обробку насіння цукрових буряків карбофурановими препаратами необхідно доповнювати наземним обприскуванням, оскільки в більш пізній період заселення культури блішками, токсичність рослин знижується і вони завдають відчутної шкоди.
Проведена оцінка стійкості 30 сучасних сортозразків та біотипів цукрових буряків до пошкодження блішками.
Досліджено вплив агротехнічних заходів на пошкоджуваність сходів цукрових буряків блішками. Післядія різних доз добрив не сприяла зниженню пошкоджуваності цукрових буряків цими шкідниками. Обгрунтовано, що за допомогою регулювання доз і співвідношення елементів мінерального живлення рослин цукрових буряків можна підсилити компенсаторні механізми щодо пошкоджень, спричинених блішками.
Проведена оцінка ефективності дії проти блішок інсектицидів для обробки насіння, обприскування сходів та крапельного внесення в ґрунт при сівбі. Найвищу ефективність проти блішок у фазу 1-ї пари листків” 75 %, забезпечила обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 мл/пос.од.). При інтоксикації сходів круізером 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) та ті-350, 60 % т.к.с. (60 мл/пос.од.) також одержана висока ефективність проти цих фітофагів 67 %.
За обприскування сходів цукрових буряків, високу ефективність дії (52-60 %) проти блішок отримали на варіантах із парашутом 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га) моспіланом, 20 % р.п. (100 г/га), актарою 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), флагманом, 10 % к.е. (2 л/га) та принцом, 2,5 % к.е. (0,6 л/га).
Крапельне внесення інсектициду флагман, 10 % к.е. (3 л/га) у комбінації з обробкою насіння хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) забезпечило надійний захист сходів цукрових буряків від блішок і не впливало на чисельність корисної ентомофауни.
Практичне значення одержаних результатів. Уточнення видового складу, біологічних особливостей, впливу агротехнічних заходів на пошкодженість цукрових буряків блішками та оцінка ефективності дії нових інсектицидів для контролю їх чисельності має важливе практичне значення при розробці та вдосконаленні елементів зональної системи захисту цукрових буряків від цих фітофагів.
Результати досліджень пройшли виробничу перевірку у Білоцерківському районі Київської області та у ТОВ Україна” Калинівського району Вінницької області. Застосування для обробки насіння цукрових буряків інсектициду круізер 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) краще захищало сходи культури від цих шкідників ніж інтоксикація рослин фураданом, 35 % т.п. У варіанті з круізером 350 FS, 35 % т.к.с. пошкоджуваність рослин зменшувалась у 2 рази в порівнянні з еталоном. Обробка насіння цукрових буряків проти блішок круізером 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) забезпечила більший вихід цукру з 1 га, та рівень рентабельності цього заходу 29 %.
Економічно обгрунтовано доцільність застосування інсектициду актара 25 WG 25 % в.г. (100 г/га) для обприскування сходів, що забезпечило збереження урожайності коренеплодів цукрових буряків 3,9 т/га порівняно з еталоном і отримання прибутку у розмірі 1489 грн. з одного гектара.
Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні, складанні схем, підготовці та проведенні досліджень, спостережень, обліків, аналізі та обробці отриманих даних, апробації і впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на наукових конференціях Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни” (м. Київ, ІЦБ УААН, 2000 р.), при­св’яченій 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства (м. Ніжин, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (до 15-річчя аварії на ЧАЕС)” (м. Ніжин, 2001 р.), всеукраїнській конференції студентів, аспірантів та молодих вчених Біорізноманіття природ­них і техногенних біотопів України” (м. Донецьк, 2001 р.), на розширеному засіданні спеціалістів лабораторії захисту цукрових буряків та інших підрозділів Інституту цукрових буряків (м. Біла Церква, 2000 р.), засіданні кафедри захисту рослин Білоцерківського державного аграрного універ­си­тету (м. Біла Церква, 2000 р.), засіданнях вченої ради Бі­лоцерківської ДСС (м. Біла Церква, 2000-2002 рр.), науковій конференції докторантів і аспірантів Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (м. Біла Церква, 2002 р.), державній науково-практичній конференції Захист цукрових буряків від шкідників, хвороб та бур’янів” (м. Біла Церква, 2002 р.), науково-практичній конференції Новітні технології в рослинництві” (м. Біла Церква, 2002 р.), на розширеному засіданні лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН (м. Київ, 2003 р.)
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у дев’яти роботах, з них сім наукові праці, дві тези конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 183 сторінках комп’ютерного набору, містить 39 таблиць, 20 рисунків. Список літератури включає 248 джерел, у тому числі 29 зарубіжних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В умовах Центрального Лісостепу України небезпечними шкідниками сходів цукрових буряків є бурякові блішки. Домінуюче положення займає Chaetocnema concinna, частка якої становила 95 % від загальної кількості цих комах. На цукрових буряках концентрувалося 52 % популяції цього шкідника. Бурякові блішки зимують на узліссях та у лісосмугах, а у другій половині березня за суми активних температур (САТ) > 5 о 12,6 оС, розпочиналося їх пробудження, коли у пастках Барбера нараховували 0,1 особину. Ці фітофаги за середньодобової температури повітря +12 оС активно розселялися з місць зимівлі на інші стації для додаткового живлення.
2. Строки заселення бурякових полів блішками залежать від погодних умов. За холодної, вітряної і не стійкої погоди, міграція цих комах на бурякові плантації затягується на два тижні, що впливає на ефективність інтоксикації сходів. При використанні для сівби цукрових буряків насіння, обробленого препаратами карбофуранової групи, у яких захисний ефект триває 15-20 днів, у зв’язку із зниженням токсичності рослин на період їх заселення, блішки завдають відчутної шкоди.
3. Встановлено, що блішки залишаються на цукрових буряках не весь вегетаційний період, а закінчивши живлення і парування покидають плантації цієї культури для відкладання яєць. Початок відкладання яєць відбувається у ІІІ декаді травня, коли САТ сягає позначки 500,1 оС, оскільки на цей період 10 % самок були зрілими. Поява бурякових блішок нового покоління відмічена в ІІ декаді липня, за САТ 1219 оС. Жуки зустрічались на цукрових буряках до самого збирання культури, а в подальшому із зниженням середньодобової температури повітря до +4,7 оС вони мігрують в місця зимівлі.
4. У процесі порівняльної оцінки 30 сучасних сортозразків та біотипів цукрових буряків на стійкість до блішок, виявити істотного зниження пошкодженості сходів не вдалося.
5. Такі агротехнічні заходи, як чергування культур у сівозміні та внесення добрив не забезпечували зменшення пошкоджуваності сходів цукрових буряків блішками. Доведено, що за допомогою регулювання мінерального живлення рослин цукрових буряків можна досягти деякої компенсації пошкоджень, спричинених блішками. Оптимальною дозою добрив для цукрових буряків в умовах зони є N80 P100 K100 + 30 т/га гною.
6. Високу ефективність дії проти блішок забезпечила передпосівна обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 г/пос.од.), яка у фазу 1-ї пари листків” була найвищою у досліді і становила 75 %. Надійно захищає сходи круізер 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) і ті-350, 60 % т.к.с. (60 мл/пос.од), які забезпечили ефективність дії проти блішок 67 %.
7. Інтоксикація сходів системними інсектицидами не впливала на ріст і розвиток цукрових буряків. Так, маса 100 рослин у фазу 1-ї пари листків” у порівнянні з контролем була істотно вищою на всіх варіантах. Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами нового покоління: гаучо, 70 % з.п., круізером 350 FS, 35 % т.к.с. і ті-350, 60 % т.к.с. сприяла істотному підвищенню урожайності коренеплодів та збору цукру у порівнянні з контролем на 1,1-1,4 т/га. Новий системний інсектицид ті-350, 60 % т.к.с. (клонітіадін) пропонується до подальшого вивчення з метою реєстрації у Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
8. Високу ефективність дії (52-60 %) та тривалий захисний ефект (7 діб і більше) проти блішок забезпечувало обприскування сходів цукрових буряків парашутом 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), моспіланом, 20 % р.п. (100 г/га), актарою 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), флагманом, 10 % к.е. (2,0 л/га) та принцом, 2,5 % к.е. (0,6 л/га). Нові інсектициди флагман, 10 % к.е. (карбосульфан + вербутін) та принц, 2,5 % к.е. (фіпроніл) пропонуються для подальшого вивчення з метою реєстрації в Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
9. Крапельне внесення в ґрунт при сівбі цукрових буряків інсектициду флагман, 10 % к.е. (3,0 л/га) у комбінації з обробкою насіння хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) не впливало на чисельність корисної ентомофауни, надійно захищало сходи цукрових буряків від блішок і підвищувало урожайність коренеплодів та збір цукру у порівнянні з контролем відповідно на 23,5 та 3,7 т/га. Зважаючи на високу ефективність застосування інсектициду флагман, 10 % к.е. (3,0 л/га) для внесення в ґрунт у комбінації з обробкою насіння хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) проти блішок та істотно вищими прибавками урожайності, пропонується його подальше вивчення з метою реєстрації в Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
10. Використання у виробничих умовах для обробки насіння цукрових буряків інсектициду круізер 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од) забезпечило отримання чистого прибутку у розмірі 1401 грн., що в 2,3 раза перевищує показники варіанту з фураданом, 35 % т.п. Рівень рентабельності застосування круізеру 350 FS, 35 % т.к.с. складав 29 %. Економічно доцільним також є застосування інсектициду актара 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), яке забезпечило збереження урожайності коренеплодів цукрових буряків 3,9 т/га порівняно з контролем і отримання чистого прибутку у розмірі 1489 грн. з одного гектара.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для зменшення недобору врожаю цукрових буряків від пошкоджень спричинених блішками доцільно:
- забезпечувати рослини цукрових буряків збалансованим мінеральним живленням, що дає можливість компенсувати пошкодження спричинені блішками. Оптимальною дозою добрив під цукрові буряки в умовах зони є N80 P100 K100 + 30 т/га гною;
- сівбу цукрових буряків проводити лише насінням обробленим системними інсектицидами: круізером 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од) гаучо, 70 % з.п. (128 г/пос.од), хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од);
- за умов пізнього заселення бурякових плантацій блішками і чисельності, що перевищує ЕПШ, доцільно застосовувати наземне обприскування моспіланом, 20 % р.п. (100 г/га), актарою 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га) та парашутом 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аввакумов Н. Новое в борьбе со свекловичной блохой. Советский сахар, №4, 1935.
2. Алехин В. А. Вредители свеклы в Поволжье // Защита растений. 1969. №4. С. 50-51.
3. Алехин В. А., Пилюгова Г. В. Особенности свекловичных блошек на юго-востоке Европейской части СССР // Науч. тр. Воронежского с.-х. ин-та. Воронеж, 1973. Вып. 8. С. 124-182.
4. Алехин В. А. Инсектициды для защиты кормовой свеклы // Приемы регуляции численности вредных организмов на посевах и посадках с.-х. культур. 1986. С. 62-67.
5. Алехин В. А. Определение комплексного порога вредоносности // Защита растений. 1990. №8. С. 38.
6. Алимбекова М. Г. Вредители и болезни семеноводческих посевов овощных культур и меры борьбы с ними. Горький, 1944.
7. Алмазова М. И. Главнейшие вредители и болезни сельскохозяйственных культур в Мордовии. Саранск, 1949.
8. Андреева Н. В. Влияние повреждений свекловичной блохи на рост и урожай сахарной свеклы // Вест. защ. Растений. Л.: Сельхозгиз, 1940. №1-2. С. 62-68.
9. Арешников Б. А., Знаменский А. П., Федоренко В. П. и др. Рекомендации по определению ЭПВ вредителей сельскохозяйственных культур и их использование в практике защиты растений. К.: Урожай, 1987. 64 с.
10. Арешников Б. А., Костюковский М. Г., Гончаренко М. Ф. Проблемы разработки и применения экономических порогов // Защита растений. 1985. №1. С. 24-27.
11. Арешников Б. А., Костюковский М. Г., Гончаренко М. Ф. Еще раз о порогах вредоносности // Защита растений. 1990. №5. С. 12-13.
12. Арешников Б. А., Старостин С. П. С учетом экономических порогов вредонос­нос­ти // Защита растений. 1986. №2. С. 14-16.
13. Артохин К. С. Пороги вредоносности фитофагов // Защита растений. 1984. №3. С. 40.
14. Байшов И. Ф. Защита урожая от вредителей сельского хозяйства. Пенза, 1930.
15. Басов В. М., Халидов А. Б. Структура вредной энтомофауны сахарной свеклы в правобережной части Волги в Татарии // Тез. док. IX съезда ЭО. Ч. 1. 1984. С. 45.
16. Безручко О., Яковлєва Н. Прогнозований фітосанітарний стан посівів та рекомендації щодо захисту їх від шкідників, хвороб і бур’янів // Пропозиція. №8-9. 2002. С. 60-63.
17. Бей-Биенко Г. Я. Вредители сельскохозяйственных растений Молотовской области. Молотов, 1946.
18. Берим Н. Г., Новиков Н. В. Основные вредители всходов сахарной свеклы в Среднем Поволжье и борьба с ними при индустриальной технологии выращивания культуры // Тез. док. IX съезда ЭО. Ч. 1. 1984. С. 54.
19. Бердников В. Вредители сельского хозяйства северной полосы. Вологда, 1932.
20. Богданов-Катьков Н. Н. Краткий учебник теоретической и прикладной энтомологии, 1930.
21. Богданов-Катьков Н. Н. Вредители овощных культур и меры борьбы с ними. Ленинград, 1945.
22. Брамсон К. Л. Вредные насекомые. Екатеринослав. Ч. 1 и 2. 1894.
23. Брамсон К. Л. Вредные насекомые и меры борьбы с ними. С.-Петербург, 1894а. Ч. 1. 211 с.
24. Бровдий В. М. Семейство листоеды Chrysomelidae // Вредные членистоногие, позвоночные. К.: Урожай, 1988. Т. 2. С. 27-61.
25. Вагнер Ф. Техника полевых опытов / Пер. с нем. М.: Колос, 1965. 183 с.
26. Васильев Е. М. Новый вредитель свекловицы из земляных блох // Вест. сах. пром., 1906.
27. Васильев Е. М. Новый вредитель высадков сахарной свеклы из Кубанской области // Вест. сах. пром., 1914.
28. Васильев И. В. Хлебная блоха вредит и свекловице // Вест. сах. пром., 1909.
29. Васильєв В. П., Кітіцин Є. М. Токсикація сходів цукрових буряків різними інсектицидами // Шкідники с.-г культур: Зб. наук. пр. УАСГН. К., 1960. Т. 10. С. 3-8.
30. Васильев В. П. Современные химические средства защиты растений от вредителей // Доклад на пленарном заседании IX Менделеевского съезда по общей и прик­ладной химии. М.: Наука, 1965. 36 с.
31. Васильев В. П., Дегтярева А. С., Китицин Е. Н. И др. Химический метод борьбы со свекловичным долгоносиком на Украине // Защита растений. 1967. №8. С. 19-20.
32. Васильев В. П., Китицин Е. Н. Токсикация всходов растений // Защита растений. 1967. №8. С. 19-20.
33. Васильєв В. П., Кітіцин Є. М. Використання інсектицидів для хімічної імунізації рослин проти шкідників // Захист рослин. К.: Урожай, 1969. Вип. 8. С. 83-89.
34. Васильев В. П. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. Том ІІІ методы и средства борьбы с вредителями, системы мероприятий по защте растений. К.: Урожай, 1975. 528 с.
35. Воблов А. П., Воблова Т. А., Воблова О. А. В поисках надежного варианта // Сахарная свекла. №1. 2002. С. 29-30.
36. Воржева Л. В. Насекомые вредящие льну в Иркутской области. Иркутск, 1950.
37. Вронских М. Д., Васильев С. В. О значении некоторых параметров при определении экономических порогов вредоносности насекомых //Сельскохозяйственная биология. 1983. №7. С. 72-82.
38. Гавронский А. Ф. Руководство к развитию сахарной свекловицы // Сельское хозяйство и лесоводство, 1883. Ч. 2.
39. Гар К. А. Методы испытания токсичности и эффективности инсектицидов. М.: Сельхозиздат, 1963. 288 с.
40. Гар К. А. Опыливание // Хим. средства защиты с.-х. культур. М.: Россельхозиздат, 1978. С. 15-16.
41. Голев И. Ф., Голева К. П., Лунин Н. К. Устойчивость сахарной свеклы к блошкам // Защита растений. 1984. №4. С. 22.
42. Голев И. Ф., Лунин Н. К., Голева К. П., Рыжикова В. Г. Наследование устойчивости раздельплодной сахарной свеклы к болезням и вредителям // Науч. основы повышения урожайности и технол. качеств сах. свеклы. Воронеж, 1985. С. 17-22.
43. Голубев Я. А., Артющенко Н. А. Болахоненков В. Е. Технология возделывания овощных культур на Кубани // Производство эколог. Безопасной продукции растениеводства. Пушкино, 1985. С. 177-182.
44. Гродський В., Шеліхов О. Інсектицид Фуфанон, 57 % к.е. надійний засіб боротьби з комплексом шкідників у системах захисту від шкідливих організмів // Пропозиція. №3. 2002. С. 80.
45. Гумовская Н. Г., Коливошко К. С. Свекловичная крошка и меры борьбы с ней // Интенсив. технология произв. сах. свеклы в зоне достаточного увлажнения: Сб. науч. тр. ВНИС. К., 1988. С. 144-149.
46. Давыдов А. Как бороться с огородной блохой. Ленинград, 1926.
47. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат,1985. 351 с.
48. Дочкова Б., Славчев А. Цвекловите бълхи и борбата с тях // Растителна защита. 1967. 24. №3. С. 17-20.
49. Жуков Н. Ф. Борьба с вредителями и болезнями сельскохозяйственных растений в Кировской области. Киров, 1941.
50. Захаренко В. А. Экономическое обоснование применения гербицидов // Защита растений. 1981. №6. С. 42-43.
51. Захарова Т. В., Скрипник О. В., Секун М. П. Інсектициди в інтегрованих системах // Захист рослин. №4. 2000. С. 18-19.
52. Зверезомб-Зубовский Е. В. Свекловодство. Т. 3. Ч. 1. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ними. К.-Х.: Госиздат колхоз. и совхоз. Литературы УССР, 1938. 200 с.
53. Зверезомб-Зубовский Е. В. Вредители сахарной свеклы. К.: Изд-во АН УССР, 1956. 276 с.
54. Зеленуши А. Д. Инсектициды против блошек // Сахарная свекла. 1986. №6. С. 32.
55. Зелепугин А. Д. Поврежденность листьев и урожай сахарной свеклы // Сахарная свекла. 1981. №6. С. 38-39.
56. Зубенко В. Ф., Борисюк В. А., Балков И. Я и др. Методика исследований по сахарной свекле. К.: ВНИС, 1986. 292 с.
57. Золотарев Л. А. Истребление земляных блох на конопле. Москва, 1891.
58. Зубков А. Ф. Стациальное размножение и сезонная миграция свекловичных блошек в средней полосе Западной Сибири // Вопросы зоологии. Томск, 1966. С. 58-59.
59. Ижевский С. С., Орлинский А. Д. Комплексный порог вредоносности // Защита растений. 1988. №1. С. 31-33.
60. Исмухамбетов Ж. Д. Комплексная система защиты сахарной свеклы от вредителей при индустриальной технологии ее возделывания в Казахской ССР // Тез. док. IX съезда ЭО. Ч. 1. 1984. С. 201-202.
61. Исмухамбетов Ж. Д. С учетом порогов вредоносности // Защита растений. 1984а. №4. С. 30-34.
62. Кітіцин Є. М. Передпосівна обробка насіння цукрових буряків гексахлораном, як засіб боротьби з буряковим довгоносиком // Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком. К.: Вид-во АН УРСР, 1955. С. 15-33.
63. Китицин Е. Н. К вопросу о повышении эффективности предпосевной обработки семян сахарной свеклы гексахлораном // Свекловичный долгоносик и борьба с ним: Науч. тр. Института энтомологии и фитопатологии АН УССР. К., 1956. Т. 7. С. 68-82.
64. Кітіцин Е. М. Ефективність різних форм інсектицидів при передпосівній обробці насіння цукрових буряків // Боротьба з буряковим довгоносиком: Зб. наук. пр. УАСГН. К., 1959. С. 75-79.
65. Кітіцин Е. М. Токсикація сходів цукрових буряків // Проблеми ентомології на Україні. К.: Вид-во АН УРСР, 1959а. С. 173-174.
66. Китицин Е. Н. Борьба с вредителями сельскохозяйственных культур методом токсикации растений. К.: Госиздат технической литературы, 1963. С. 77-92.
67. Кітіцин Е. М. Боротьба з шкідниками сходів сільськогосподарських культур методом токсикації рослин // Захист рослин. К.: Урожай, 1971. Вип.. 14. С. 57-63.
68. Клечковский Э. Р., Илларионов А. И., Будюк З. М. Поведение вредных и полезных насекомых в системе химических операционных комплексов при возделывании сахарной свеклы // Приемы регуляции численности вредных организмов на посевах и посадках с.-х. культур, 1986. С. 11-18.
69. Кожанчиков И. В. Методы исследования экологии насекомых. Москва. 1961. 284 с.
70. Коковихин А. И. Вредители сахарной свеклы в Лесостепной и Степной зонах Западной Сибири: Автореф. дис. канд. биол. наук. К, 1969. 28 с.
71. Коковихин А. И. Предпосевная обработка семян сахарной свеклы инсектицидами как метод борьбы с вредителями всходов // Труды Бийской опытно-селекционной станции. Барнаул.: Алтайское книжное издательство, 1972. Вып. 3. С. 244-251.
72. Колосов Ю. М. Насекомые, вредящие огородам на Урале и меры борьбы с ними. Екатеринбург, 1924.
73. Король И. Т., Прищепа Л. И., Ванюшина Н. В. Применение битоксибацилина в борьбе с вредителями свеклы // Защита растений, 1990. Т. 15. С. 101-109.
74. Кошмак А. В. Комплексная система защиты сахарной свеклы // Материалы Республиканской науч.-производ. агрон. конф., 1985. С. 180-185.
75. Красочкин В. Т. Свекла. М.-Л.: Госиздат сельхозлитературы, 1960. 440 с.
76. Курдюмов Н. В., Знаменский А. В. Земляные блошки вредящие хлебным злакам. Труды Полтавской с.-х. опытной станции. №29. 1917.
77. Линдеман И. В. О деятельности Смелянской микоэнтомологической станции в 1921 г. // Вест. сах. пром. №7-8, 1922.
78. Линдеман И. В. Руководство для наблюдений и полевого обследования вредителей сахарной свеклы. К.: Изд. Н. И. С. Союзсахара, 1930. 120 с.
79. Лісовий М. П. Інтегровані методи захисту рослин і можливості альтернативного (біологічного) землеробства в Україні // Вісник аграрної науки. №9. 1997. С. 37-40.
80. Лісовий М. П., Трибель С. О. Використання стійких сортів і гібридів в інтегрованих системах захисту рослин // Вісник аграрної науки. №11. 1998. С. 17-21.
81. Лужецкий А. И. Вредители тангутского ревеня и меры борьбы с ними. Мед Гиз, 1940.
82. Лунин Н. К. Фауна вредных земляных блошек на посевах сахарной свеклы и ее значение на севере Воронежской области // Сб. науч. тр. ВНИС. 1971. Т. 5. Вып. 4. С. 84-96.
83. Лунин Н. К. О необычном питании свекловичной блошки // Защита растений. 1972. №12. С. 50-51.
84. Лунин Н. К., Слободянюк В. Я. Вредоносность блошек // Защита растений. 1980. №5. С. 28.
85. Лунин Н. К. Отбор устойчивых форм сахарной свеклы // Защита растений, 1982. №2. С. 14.
86. Лунин Н. К., Слободянюк В. Я. Против блошек сплошные обработки // Защита растений, 1984. №4. С. 29-30.
87. Лунин Н. К. Устойчивость сахарной свеклы к свекловичным блошкам // Пути интенсификации свекловодства и производства сахара, 1988. С 35-42.
88. Макаренко Е. Е., Моргунова М. А. Новые инсектициды в борьбе со свекловичными блошками // Основные выводы науч.-исследовательских работ по сах. свекле за 1966 год: Сб. науч. тр. ВНИС. К., 1968. С. 280-283.
89. Максимчук Г., Безручко О. Захист посівів від шкідливих організмів навесні // Пропозиція. №5. 2000. С. 50-53.
90. Марков Ф. И. Экологические основы борьбы со свекловичными блошками в зоне орошаемого свеклосеяния Киргизии и Казахстана // Тез. док. IV экологической конференции. К.: Высшая школа, 1962. Т. 7. С. 108-110.
91. Марков Ф. И. Предпосевная обработка семян сахарной свеклы в борьбе со свекловичными блошками // Сб. энтомол. работ. Фрунзе: Изд-во АН Киргизской ССР, 1963. Вып. 2. С. 68-80.
92. Марков Ф. И. Эффективность органических и синтетических препаратов в борьбе со свекловичными блошками // Тез. док. конференции Химия и свекловодство”. К., 1964. С. 293-296.
93. Марков Ф. И. Эффективность химической борьбы со свекловичными блошками при разных способах ее проведения // Хим. защита сах. свеклы и других культур свекловичного севооборота от вредителей. К., 1967. С. 142-146.
94. Марков Ф. И. Итоги изучения и разработки мер борьбы со свекловичными блошками и озимой совкой // Труды Киргизской опытно-селекц. станции по сах. свекле. Фрунзе, 1968. Вып. 3. С. 258-279.
95. Мегалов В. А. Выявление вредителей полевых культур. М.: Колос, 1968. 176 с.
96. Мельниченко А. Н. Полезащитные полосы и размножение животных полезных и вредных для сельского хозяйства. М.: МОИП, 1949. 360 с.
96а. Методики випробування і застосування пестицидів // С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун, О.О. Іващенко та ін. За ред. проф. С.О. Трибеля. К.: Світ. 2001. 448 с.
97. Миноранский В. А. О формировании видовых комплексов вредителей сахарной свеклы в новых районах ее возделывания // Науч. доклады высшей школы: Биол. науки. 1967. №1. С. 18-21.
98. Мокржецкий С. А. О новом методе лечения и питания деревьев. Симферополь: Таврическое Губернское Земство, 1903. 23 с.
99. Морозов С. Ф., Марков А. Ф. Льняные блошки и меры борьбы с ними // Труды АН БССР. Вып. 1-2, 1939.
100. Николаева В. Проблемни въпросы, связани с икономическия праг на вредоносность при интегрираната растителна защита // Растителна защита. 1970. №8. С. 14-16.
101. Оглоблин Д. А. Инструкция по обследованию фауны земляных блох. 1927.
102. Орлачева К. А., Цибульська Н. П. Ефективність різних способів обробки насіння цукрових буряків у боротьбі з буряковим довгоносиком. К.: Вид-во АН УРСР, 1955. С. 34-45.
103. Орлов Л. М. Когда насекомое становится вредным // Природа. 1973. №11. С. 16-21.
104. Орловский Н. И. Основы биологии сахарной свеклы. К.: Госхимиздат УССР. 1961.
105. Палий В. Ф. Ареалы обитания блошек (Halticinae), вредящих сахарной свекле, причины ограничения этих ареалов и построение прогноза по блошкам на основании анализа численности в пределах ареала обитания // Тез. док. II экол. конференции. К., 1950. Ч. 1. С. 169-172.
106. Палий В. Ф. Меры борьбы со свекловичными блохами // Основные выводы науч.-исследовательских работ за 1944-47 гг.: Сб. науч. трудов по экономике, агротехнике, механизации, селекции и защите растений сахарной свеклы и других культур: К.-Х.: Госиздат с.-х. литературы УССР, 1950а. Т. 32. С. 264-265.
107. Палий В. Ф. Свекловичные блохи и способы борьбы с ними. Воронеж: Воронежское книгоизд., 1950б. 16 с.
108. Палий В. Ф. Стации обитания и зимовки свекловичных блох // Основные выводы науч.-исследовательских работ за 1944-47 гг.: Сб. науч. трудов по экономике, агротехнике, механизации, селекции и защите растений сахарной свеклы и других культур: К.-Х.: Госиздат с.-х. литературы УССР, 1950в. Т. 32. С. 262-263.
109. Палий В. Ф. Экологические основы построения системы мер борьбы со свекловичной блохой // Тез. док. II экол. конференции. К., 1950г. Ч. 1. С. 166-169.
110. Палий В. Ф. Свекловичные блошки как основной вредитель сахарной свеклы и их экология // Тез. док. II экол. конференции. К., 1951. Ч. 3. С. 173-181.
111. Палий В. Ф. Земляные блошки европейско-сибирской подобласти Палеарктики: Монография. Рамонь. 1954. Ч. 1.
112. Палий В. Ф . Смена питающих растений у земляных блошек в разных географических условиях Палеарктики // Тез. док. II экол. конференции. К., 1954а. Ч. 1. С. 196-199.
113. Палий В. Ф. Земляные блошки европейско-сибирской подобласти Палеарктики, их биология и хозяйственное значение: Автореф. дис. д-ра биол. наук. Воронеж, 1954б. 23 с.
114. Палий В. Ф. Уничтожайте опасного вредителя посевов сахарной свеклы свекловичных блошек. Воронеж: Воронежское книгоизд., 1955. 12 с.
115. Палий В. Ф. Земляные блошки пойм рек Центрально-Черноземной полосы Европейской части СССР и предположение об их распространении в связи с орошением земель Юго-Востока // Зоологический журнал. 1956. Т. 35. №8. С. 1163-1169.
116. Палий В. Ф., Попова И. В. Вредители и болезни сахарной свеклы и меры борьбы с ними. Воронеж: Воронежское книгоиздательство, 1956а. 100 с.
117. Палий В. Ф. Жуки-листоеды // Свекловодство. Т. 3. Ч. 1. Вредители сах. свеклы и меры борьбы с ними. К.: Госсельхозиздат УССР, 1959. С. 155-168.
118. Палий В. Ф. Состав и происхождение земляных блошек Степи и Лесостепи Европы // Тез. док. IV съезда ВЭО. М.-Л. 1959а. Ч. 1. С. 119-121.
119. Палий В. Ф. Эколого-хозяйственная характеристика земляных блошек советских Карпат и Прикарпатья // Фауна и животный мир советских Карпат: Науч. записки Ужгородского госуниверситета. Ужгород: УГУ, 1959б. Т. 40. С. 203-209.
120. Палий В. Ф. Фауна вредных земляных блошек СССР. Фрунзе: Изд-во АН Киргизской ССР, 1961. 100 с.
121. Палий В. Ф. Новый вид земляной блошки Psylliodes gropyri Nova из СССР // Энтомол. Обозрение. 1961а. Т. 40. №2. С. 390-391.
122. Палий В. Ф. Методика изучения питающих растений у насекомых фитофагов // Вопросы экологии. Т. IV: Материалы IV экол. конференции. К., 1962. С. 137.
123. Палий В. Ф. Распространение, экология и биология земляных блошек фауны СССР. Фрунзе: Изд-во АН Киргизской ССР, 1962а. 120 с.
124. Палий В. Ф. Разработка методики кошения энтомологическим сачком как способа учета мелких видов энтомофауны травостоя. Сб. энт. работ., 1962б. 61 с.
125. Палий В. Ф. Прикладная энтомология в Центрально-Черноземных областях // Тез. док. VI съезда ВЭО. Воронеж, 1970. С. 36-55.
126. Петруха О. И. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ними // В сб.: Сахарная свекла. М.: Сельхозиздат. 1953.
127. Петруха О. И. Вредители сахарной свеклы //Защита растений. 1963. №6.
128. Петруха О. И. Как заблаговременно определить появление вредителей // Сахарная свекла. 1976. №9. С. 35-37.
129. Петруха О. Й., Бистрова В. Л., Ігнатенко О. М. Нова система захисту сходів цук­рових буряків від шкідників // Бюлетень сільськогосподарської інформації. К., 1976. №4-5 (81-82). С. 63-67.
130. Петруха О. И., Бутовский А. П., Сайко В. Ф. Рекомендации по учету и прогнозу вредителей сахарной свеклы и сигнализации сроков борьбы с ними. К.: Урожай, 1981. 65 с.
131. Петруха О. И., Трибель С. А. Луговой мотылек на Украине // Защита растений. 1974. №4. С. 40-43.