БУРЯКОВА КРИХІТКА ТА РОЗРОБКА ЗАХОДІВ КОНТРОЛЮ ЇЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : Свекольная КРОШКА И РАЗРАБОТКА МЕРОПРИЯТИЙ КОНТРОЛЯ ЕЕ ЧИСЛЕННОСТИ В ЦЕНТРАЛЬНОМ Лесостепи УКРАИНЫ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
На правах рукопису

СУСЛИК ЛІЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК: 632.9: 595.70

БУРЯКОВА КРИХІТКА ТА РОЗРОБКА ЗАХОДІВ КОНТРОЛЮ ЇЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

16. 00. 10. ентомологія

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
САБЛУК В.Т., доктор
сільськогосподарських наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

5
5

РОЗДІЛ 1
1.1.
1.2.
1.3.
1.4.

1.5.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Поширеність і шкідливість бурякової крихітки
Морфологічні ознаки бурякової крихітки
Біологічні особливості бурякової крихітки
Значення сівозміни, добрив, способів основного обробітку грунту та ефективність інсектицидів в обмеженні чисельності і зниженні шкідливості бурякової крихітки
Взаємозв’язок пошкодженості крихіткою та ураженості сходів цукрових буряків коренеїдом

10
10
13
14

17

31

РОЗДІЛ 2

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖДЕНЬ

2.1.

Ґрунтово-кліматичні умови проведення досліджень

33

2.2.

Методика проведення досліджень

39

РОЗДІЛ 3

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БУРЯКОВОЇ КРИХІТКИ

3.1.

Залежність чисельності бурякової крихітки у посівах цукрових буряків від погодних умов

46

3.2.

Міграція бурякової крихітки на посіви цукрових буряків і послідовність заселеності нею поля з цією культурою

50

3.3.

Залежність чисельності бурякової крихітки від втрат врожаю коренеплодів цукрових буряків під час збирання

51

РОЗДІЛ 4

ВПЛИВ СІВОЗМІНИ, ДОБРИВ ТА СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ НА ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ БУРЯКОВОЇ КРИХІТКИ ТА ПОШКОДЖЕНІСТЬ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

55

4.1.

Чисельність бурякової крихітки та пошкодженість сходів при різній тривалості перерви у вирощуванні цукрових буряків

55

4.2.

Шкідливість бурякової крихітки залежно від внесення органічних і мінеральних добрив

65

4.3.

Пошкодженість сходів цукрових буряків буряковою крихіткою залежно від способів основного обробітку грунту

73

РОЗДІЛ 5

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЇ ІНСЕКТИЦИДІВ ЗА ОБРОБКИ НИМИ НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ПРОТИ БУРЯКОВОЇ КРИХІТКИ

84

5.1.

Пошкодженість сходів цукрових буряків буряковою крихіткою за обробки насіння інсектицидами

85

5.2.

Продуктивність цукрових буряків залежно від обробки насіння інсектицидами проти бурякової крихітки

88

РОЗДІЛ 6

ЗАЛЕЖНІСТЬ УРАЖЕНОСТІ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ КОРЕНЕЇДОМ ВІД ПОШКОДЖЕНОСТІ ЇХ БУРЯКОВОЮ КРИХІТКОЮ

96

РОЗДІЛ 7

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСЕКТИЦИДІВ ТА ЇХ КОМПОЗИЦІЙ ДЛЯ ОБРОБКИ НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ПРОТИ БУРЯКОВОЇ КРИХІТКИ

103

ВИСНОВКИ

108

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

111

ДОДАТКИ

112

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

128

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

в.р.с.

водний розчин суспензії

ГТК

гідротермічний коефіцієнт

д.р.

діюча речовина

з.п.

порошок, що змочується

ІЦБ

Інститут цукрових буряків УААН

ЛД50

летальна доза загибелі 50% особин

п.о.

посівна одиниця

т.к.с.

текучий концентрат суспензії

т.п.

текуча паста

УААН

Українська академія аграрних наук

УЛДСС

Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція
Інституту цукрових буряків УААН

ВСТУП

Цукрові буряки в Україні є однією з найголовніших технічних культур, основним джерелом промислового виробництва цукру. Втрати врожаю цієї культури, обумовлені шкідливим ентомокомплексом, в якому одним із домінуючих є бурякова крихітка, за сучасними оцінками сягають 30 і більше відсотків, що є важливою економічною проблемою. Існуючі зональні інтегровані системи контролю чисельності фітофагів не в повній мірі відповідають зростаючому ступеню загрози втрат цукросировини і потребують істотного вдосконалення.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Бурякова крихітка є найбільш чисельним та небезпечним шкідником сходів цукрових буряків у зоні достатнього зволоження Центрального Лісостепу України. Чисельність її останнім часом стабільно висока і значно перевищує економічний поріг її шкідливості. Проблема захисту сходів від крихітки набуває особливої гостроти при впровадженні сучасних технологій вирощування цукрових буряків, що передбачають сівбу на кінцеву густоту, коли загибель навіть частини рослин здатна обумовити необхідність пересіву зі всіма його негативними наслідками.
Крім того, в результаті реформування АПК агробіоценоз бурякового поля набув істотних змін. З’явились сівозміни з короткою ротацією, що значно зблизило бурякокультури в часі і просторі, звузило спектр попередників, вплинуло на системи удобрення та обробітку ґрунту. Це призвело до порушення рівноваги в системі рослина-середовище-шкідливий ентомокомплекс на користь останнього. Разом з тим, вплив цих змін на динаміку чисельності бурякової крихітки вивчений недостатньо. Відтак, відсутня чітка уява про ступінь загрози втрат врожаю коренеплодів від шкідника в сучасних умовах, що не дозволяє обґрунтувати надійні заходи їх попередження і обумовлює необхідність більш глибокого вивчення цих питань. Тому уточнення біологічних особливостей бурякової крихітки та розробка заходів контролю її чисельності є актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у 2001 2005 роках у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб та у відділі землеробства Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків УААН згідно тематичного плану за завданням 03. Цукрові буряки”. Реєстраційний номер 0101U001242.
Мета та завдання дослідження. Метою досліджень було вивчення біологічних особливостей бурякової крихітки і встановлення динаміки її чисельності і шкідливості та вдосконалення способів зниження щільності популяції цього фітофага за сучасних умов сільськогосподарського виробництва в Центральному Лісостепу України. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
- вивчення біологічних особливостей бурякової крихітки в умовах зони достатнього зволоження;
- встановлення чисельності бурякової крихітки залежно від тривалості перерви у вирощуванні цукрових буряків на одному полі;
- дослідження впливу органо-мінеральних добрив та співвідношення основних елементів живлення на щільність популяції бурякової крихітки;
- визначення впливу різних способів основного обробітку ґрунту на зниження чисельності і шкідливості бурякової крихітки;
- встановлення залежності ураженості сходів цукрових буряків коренеїдом від пошкодженості їх буряковою крихіткою;
- вивчення ефективності дії проти бурякової крихітки інсектицидів та їх композицій за обробки ними насіння цукрових буряків, а також визначення економічної оцінки їх використання.
Об’єкт досліджень бурякова крихітка та рослини цукрових буряків.
Предмет досліджень розробка заходів контролю чисельності бурякової крихітки.
Методи досліджень: польовий (вивчення біологічних особливостей бурякової крихітки та ефективності агротехнічних прийомів при вирощуванні цукрових буряків і інсектицидів проти цього фітофага); лабораторно-польовий (встановлення залежності резервації бурякової крихітки від величини втрат коренеплодів цукрових буряків при збиранні); математично-статистичний (оцінка достовірності отриманих результатів та виявлення залежностей між показниками, що досліджувались); розрахунково-порівняльний (визначення економічної ефективності застосування препаратів за обробки ними насіння цукрових буряків проти бурякової крихітки).
Наукова новизна одержаних результатів. У зоні достатнього зволоження Центрального Лісостепу України вперше встановлена залежність міграційної активності бурякової крихітки від погодних умов, рівня її чисельності на сходах цукрових буряків від наявності кормової бази, обумовленої втратами коренеплодів під час їх збирання, а також від тривалості перерви у вирощуванні культури за сучасних умов сільськогосподарського виробництва. Встановлено, що втрати коренеплодів під час збирання врожаю до 10% від їх біологічної врожайності призводять до зростання чисельності фітофага на буряковищі майже в 100 разів, порівняно з відсутністю на полі післязбиральних решток. Отримані нові дані про вплив органічних та мінеральних добрив і способів основного обробітку грунту на зниження чисельності і шкідливості бурякової крихітки. При внесенні мінеральних добрив у нормі N90P110K130 щільність популяції крихітки зменшилась у 2 рази, а пошкодженість нею сходів у 1,3, порівняно із неудобреним варіантом. Встановлена залежність ураженості сходів цукрових буряків коренеїдом від пошкодженості їх буряковою крихіткою чим більше пошкоджено рослин фітофагом, тим вищий ступінь розвитку коренеїду. Між цими показниками існує пряма позитивна кореляційна залежність (r = + 0,84). Вивчена ефективність дії проти бурякової крихітки сучасних інсектицидів та їх композицій, дана економічна оцінка їх використання.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень дозволяють істотно вдосконалити існуючу зональну інтегровану систему захисту сходів цукрових буряків від бурякової крихітки як шляхом зниження щільності популяції шкідника за оптимізації структури посівних площ у сівозміні, внесення органо-мінеральних добрив, так і підвищення ефективності дії сучасних інсектицидів і їх композицій за обробки насіння цукрових буряків. Виробничу перевірку ефективності застосування інсектицидів та їх композицій проти бурякової крихітки проведено у дослідному господарстві Уладівське” у відділенні Люлинці” Калинівського району Вінницької області на площі 10 га. Встановлено, що застосування Круізеру, 35% т.к.с. та його композиції з Фураданом, 35% т.п. у половинних проти рекомендованих нормах витрати дає змогу збільшити врожайність коренеплодів на 3,6 4,3 т/га, що забезпечує рівень рентабельності відповідно 73,9 і 97%. Умовно чистий прибуток при цьому становить 2322,0 і 1988,5 грн/га.
Особистий внесок здобувача. За темою дисертаційної роботи автором особисто узагальнено світову та вітчизняну наукову літературу, виконано передбачені програмою польові та лабораторні дослідження, проаналізовано їх результати, сформовано висновки та рекомендації виробництву, а також наукові положення, що виносяться на захист, підготовлено друковані праці та наукові звіти.
Дисертаційна робота виконана автором особисто за сприяння відділу землеробства Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції та лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН.
Апробація результатів досліджень. Результати досліджень доповідались і обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції: Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва” (м. Київ, 2008); Міжнародній науковій конференції: Сучасні проблеми виробництва і використання рослинного білка: глобальні зміни та ризики” (м. Вінниця, 2008); на координаційних нарадах спеціалістів із захисту рослин Інституту цукрових буряків УААН та мережі його дослідно-селекційних установ (2000-2004 рр.), на кафедрі ентомології, фітопатології та захисту рослин Вінницького державного аграрного університету, на засіданні Вченої ради Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції ІЦБ (2003, 2004 рр.) та методичної комісії Інституту цукрових буряків у 2007 році.
Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 10 наукових праць, з них 7 статей у фахових виданнях, 2 тези доповідей, 1 патент.
Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 152 сторінках комп’ютерного набору, включає 29 таблиць і 10 рисунків. Складається з вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків. Список використаних джерел включає 228 найменувань, у тому числі 35 латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично обґрунтовано ефективне використання сівозміни, добрив, способів основного обробітку грунту та застосування різних інсектицидів за обробки насіння проти бурякової крихітки, що дає змогу зберегти на полі оптимальну густоту рослин і забезпечити отримання високого врожаю коренеплодів.
1. Чисельність бурякової крихітки у посівах цукрових буряків у значній мірі залежить від погодних умов. У роки, коли середньодобова температура повітря на початок сівби цукрових буряків становить понад +10°С, чисельність фітофага в декілька разів перевищує економічний поріг шкідливості. Так, найбільша щільність популяції бурякової крихітки (240 екз/м2) відмічена у першій декаді травня, коли середньодобова температура повітря становила +17 °С.
2. Бурякова крихітка після зимової діапаузи заселяє сходи цукрових буряків, починаючи з країв поля від місця її резервації у смузі шириною 100-150 м. Чисельність жуків у перші 3-5 днів після початку міграції у цій частині поля досягає максимуму (236 282 екз/м2), що створює велику загрозу для молодих паростків. Суцільне заселення плантації з цукровими буряками відбувається за сприятливих для міграції комах умов протягом 8 10 днів.
3. Втрати коренеплодів під час збирання цукрових буряків, що в сучасних умовах можуть сягати понад 10% врожаю, є важливим додатковим кормом для бурякової крихітки перед зимівлею і особливо рано навесні, істотно зміцнюючи життєздатність популяції. Встановлено, що втрати коренеплодів під час збирання врожаю до 10% від їх біологічної врожайності призводять до зростання чисельності фітофага на буряковищі майже в 100 разів, порівняно з відсутністю на полі післязбиральних решток.
4. Повернення цукрових буряків на попереднє місце вирощування через 2 4 роки унеможливлює збереження популяції шкідника, достатньої для зрідження сходів, без міграції його з інших стацій. Повторна сівба буряків призводить до масового накопичення крихітки, чисельність якої досягає 233 екз/м2 тоді, як при перерві у вирощуванні культури через 3 роки вона складала 53 екз/м2. Перерва у вирощуванні цукрових буряків в один рік є недостатньою для очищення поля від шкідника, залишаючи в посівах чисельність його популяції до 169 екз/м2, що у 4,2 рази перевищує економічний поріг шкідливості.
5. Мінеральні добрива, внесені під глибоку зяблеву оранку в нормі N90Р110К130 зменшують заселеність сходів крихіткою у два, а пошкодженість паростків у 1,3 рази; при цьому істотно зростає повнота сходів, значно активізується ріст і розвиток рослин. Органічні добрива істотно не впливають на чисельність бурякової крихітки та пошкодженість нею сходів, однак підвищують компенсаційні можливості ушкоджених рослин, сприяючи покращанню їх виживання. При почерговому виключенні із повного добрива кожного із основних його видів найбільш відчутно впливає на пошкодженість рослин крихіткою відсутність хлористого калію, яка обумовила збільшення чисельності шкідника в 1,4 рази, а пошкодженість сходів на 28%.
6. Способи основного обробітку грунту під цукрові буряки практично не впливають на динаміку чисельності крихітки та пошкодженість нею сходів. Однак, застосування поверхневого та плоскорізного обробітків грунту на фоні внесення під цукрові буряки мінеральних добрив, які через низьку мобільність (за винятком нітратної форми азоту) локалізуються в зоні заробки в грунт, насичуючи його розчинами солей та аміаку, що зменшує чисельність крихітки у посівах і пошкодженість нею сходів на 17 24% в порівнянні з глибокою зяблевою оранкою.
7. Пошкодженість рослин крихіткою посилює ураженість сходів коренеїдом у 1,26 рази. Між ураженістю рослин коренеїдом та пошкодженістю їх крихіткою встановлена пряма позитивна парна кореляційна залежність: коефіцієнт кореляції r= +0,84.
8. Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами системної дії забезпечує високу ефективність проти бурякової крихітки. Найвищу ефективність отримано при застосуванні Гаучо, 70% з.п., Круізеру, 35% т.к.с. та композиції Круізеру з Фураданом у половинних, проти рекомендованих, нормах витрати, яка у фазі другої пари листків склала 98,3, 98,2, 98,1 % відповідно.
9. Застосування для нанесення на насіння Круізеру, 35% т.к.с. та його композиції з Фураданом у половинних нормах витрати дало можливість підвищити врожайність коренеплодів відповідно на 4,7 та 3,6 т/га, збір цукру на 1,13 та 0,86 т/га, що забезпечило високий рівень рентабельності, який становить 73,9 і 97,0 відсотків. Умовно чистий прибуток при цьому склав 2322,0 і 1988,5 гривень на гектарі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базен А. Насекомые, истребляющие свекловицу / А.Базен // Земледельческая газета. 1854 №89. С.711 714.
2. Кеппен Ф.П. Вредные насекомые / Ф.П.Кеппен // С.-Петербург: Зем. и Сель. Пром. 1882. С.112 148.
3. Брамсон К.Л. Крошка продолговатая. Вредные насекомые и меры борьбы с ними // Руководство для сельских хозяйств, народных учителей и учительских семинарий. Т.1. Ч.1. / К.Л.Брамсон. Екатеринослав, 1884. С. 209 210.
4. Шишкин К.Л. Вредитель свеклы крошка продолговатая (Atomaria linearis Steph) / К.Л.Шишкин // Статьи по сортоводному и опытному делу. Киев: Изд-во ССУ Сахаротреста, 1928. №6(14). С.131 134.
5. Житкевич Е.Н. Свекловичная крошка / Е.Н.Житкевич // Свекловодство. Т.З. Ч.1. Киев: Госсельхозиздат УССР, 1959 С.187 189.
6. Триль О.Р. Свекловичная крошка опасный вредитель / О.Р.Триль // Сахарная свекла. 1968. №6. С.31 32.
7. Бичук Ю.П. Свекловичная крошка / Ю.П.Бичук, В.Л.Быстрова, А.Ф. Гапонова [и др.] // Прогноз появления вредителей в 1977 году. 1977. №4. С.34 36.
8. Бичук Ю.П. Вредители сахарной свеклы в 1977 и 1978 гг и меры борьбы с ними / Ю.П. Бичук, В.Л.Быстрова, Ю.А.Гресь [и др.] // Сахарная свекла. 1978. №4. С. 33 35.
9. Вронских М.Д. Комплексная система защиты / М.Д. Вронских, Г.Н. Соловьева, Г.Д. Вронских // Сахарная свекла. 1987. №10. С. 47 48.
10. Алёхин В.А. Разработка агротехнических мер борьбы с главнейшими вредителями сахарной свеклы на юго-востоке европейской части СССР / В.А. Алёхин // Защита растений сахарной свеклы от вредителей: сб. науч. тр. К.: ВНИС, 1971. С. 268 284.
11. Триль О.Р. Биологическое обоснование мер борьбы со свекловичной крошкой / О.Р.Триль // Защита растений сахарной свеклы и других культур от вредителей: сб. науч. тр. К.: ВНИС, 1971. С.226 236.
12. Коковихин А.И. Вредители сахарной свеклы (Coleoptera, Chrysomelidae Halticinae, Cassidanae, Curculionidae) в Лесостепной и степной зонах Западной Сибири: автореф. дис. на соискание науч. степени канд.биол. наук: спец.16.00.10 Энтомология” / А.И.Коковихин. Киев, 1969. 28с.
13. Коковихин А.И. Видовой состав и пути формирования вредителей сахарной свеклы в Западной Сибири / А.И.Коковихин // Труды Бийской ОПС. Бийск, 1972. Вып.3 С. 217 223.
14. Kubacka Szmidtgal M. Rozeznanie biologii I metod zwalezania drobnicy burakowej w warunkach Polski / М. Kubacka Szmidtgal // Ochr.Rosl. 1973. №10. S.8 12.
15. Kubacka Szmidtgal M. Drobnica burakowa I jej zwalezenie / М. Kubacka Szmidtgal // Gaz. Cukr. 1975. 83. №11. S.266 271.
16. Wagner F. Zur Frage der schadlickkeit und Bekampfung des moosknopkafers (Atomaria linearis Steph.) Baycrische / F.Wagner // Landwirtschaflriches Jarbuch. 1961. №4. S.489 495.
17. Feucht W. Der Moosknopfkafer (Atomaria linearis Steph) ein Rubenschadling / W. Feucht // Die Zuckerizzengung. 1962. №4. S.100 101.
18. Eischtrant A. Der Moosknapf kafer (Atomaria linearis Steph) Auftreten, Schadmas, Biologie und Bekampfung Nachrichtenblatt fur den Deutschen Pflarsen schutzdients, 19 fahrg. / А. Eischtrant // Heft. 3. 1965. 8. P.74 77.
19. Müller G. Verstazktes Auftreterdes Moosknoptkafers in Kreis Bad Freien Walde und Ergebnisse der Bekamphung im Jahre 1986 / G.Muller, B.Schulz // Feldwirt schaft. 1987. 28. №9. S.408 411.
20. Федоренко В.П. Ентомокомплекс на цукрових буряках / В.П.Федоренко // Київ: Аграрна наука, 1998. С. 38 40; 138 139; 279 280.
21. Алёхин В.А. Свекловичная крошка / В.А. Алёхин // Защита растений. 1974. №6. С. 41 42.
22. Петруха О.И. Свекловичная крошка / О.И.Петруха, Ю.П.Бичук, В.Н.Резник // Защита растений. 1978. №8. С. 52 54.
23. Гумовская Г.Н. Биологические особенности свекловичной крошки и меры борьбы с ней / Г.Н.Гумовская, К.С.Коливошко // Актуальные вопросы свекловодства в зоне достаточного увлажнения Правобережной Лесостепи УССР. К.: ВНИС, 1985. С. 86 90.
24. Гумовская Г.Н. Свекловичная крошка и меры борьбы с ней / Г.Н.Гумовская, К.С.Коливошко // Интенсивная технология производства сахарной свеклы в зоне достаточного увлажнения. К.: ВНИС, 1988. С. 144 149.
25. Крымчак Н.М. Климатическая характеристика зоны Уладово-Люлинецкой опытно-селекционной станции / Н.М.Крымчак // Резервы повышения урожайности и качества сахарной свеклы и других культур свекловичного севооборота в зоне достаточного увлажнения. К.: ВНИС, 1978. С. 9 12.
26. Маленев Ф.Е. Свекловичная крошка на Кубани / Ф.Е.Маленев, Е.Ф. Николаева, Н.В. Стукалова // Сахарная свекла. 1967. №3. С. 31 32.
27. Stift F. Die Krankenheiten und Thirischen Tlinde der Zuckerrube / F.Stift // Wien, 1900. S. 140 146.
28. Rambousek Dr.Fr. Maloclene carkovity (Atomaria linearis Steph) / Dr.Fr. Rambousek // Scudsone a ochranci zepni. Praha, 1928. S.129 131.
29. Линдеман И.В. Руководство для наблюдений и полевого обследования вредителей сахарной свеклы / И.В.Линдеман. К.: Изд. НИС Союзсахара, 1930. 120 с.
30. Заболотская О.К. Описание стадий развития и биологии свекловичной крошки (Atomaria linearis Steph) // Труды Киевской (Мироновской) обл. сх опытной станции: статьи / О.К.Заболотская. Гос. изд. колхоз. и совхоз. литературы УССР. 1935. вып.1 (VI), К. Х.. 1936. С. 80 85.
31. Улашкевич М.И. Крошка свекловичная / М.И.Улашкевич, Н.И.Комоско // К.: Держвидав. колгосп. і радгосп. літератури УРСР, 1935. 39с.
32. Бельский Б.И. Свекловичная крошка (Atomaria linearis Steph). Другие жуки, повреждающие свеклу / Б.И.Бельский // Свекловодство. Т.3 Гос. издат. колхоз. и совхоз. литературы УССР, 1938. С. 93 94.
33. Зверезомб-Зубовский Е.В. Насекомые, вредящие сахарной свекле / Е.В. Зверезомб-Зубовский // К.: Изд. ССЦ. Сахаротреста, 1928. С.18 19.
34. Зверезомб-Зубовский Е.В. Свекловичная крошка // Вредители сахарной свеклы / Е.В. Зверезомб-Зубовский. К.: Изд-во АН УССР, 1956. С.68 71.
35. Григоров С. Малкото цвеклово бръмбарче (Atomaria linearis Steph) / С.Григоров // Специалка ентомология. Земиздат, 1972. С.224 226.
36. Jasinska A. Drobnion burakowa na plantacvjach burakov w wojewodstwia Bydgoakim / А. Jasinska // Ochrana roslin. 1976. №1. S.10 12.
37. Іванов С.П. Крихітка бурякова (Довгаста крихітка; крошка; Atomaria linearis Steph) // Головні шкідники й хвороби цукрових буряків і боротьба з ними / С.П.Іванов, Г.Ф.Борисевич. К.: Видав: наркомвнуторгу УРСР, 1935. С.11.
38. Bombosch S. Von. Beitrage zur kennthis des Moosknopfkafers Atomaria linearis Steph (Cryptophagidae) / S. Von. Bombosch // «Zucker» 1958. №12. S. 279 283.
39. Бичук Ю.П. Свекловичная крошка / Ю.П.Бичук, П.Ф. Коротич, Е.В. Санин, Н.И.Гуцул // М.: ВО Агропромиздат, 1991. 63 с.
40. Kubacka-Szmidtgal M. Drobnica buracova Atomaria linearis Steph. grozny szkodnik burakow cukrowych / М.Kubacka-Szmidtgal // Gaz.cukr. 1973 a. 81. №4. S. 106 108.
41. Гавронский Ф.Д. Насекомые, вредящие свекловице и болезни листьев и корней // Руководство к разведению сахарной свекловицы / Ф.Д.Гавронский. С-Петербург: Издание А.Ф. Деврина, 1883 С.121 122.
42. Ганджій О. Крихітка бурякова // Шкідники цукрових буряків та як боротися з ними / О.Ганджій. Х., Держсільгоспвидав, 1933. С. 22 23.
43. Улашкевич М.И. Свекловичная крошка // Свекловичное полеводство / М.И.Улашкевич. ОГИЗ, Сельхозиздат, 1935. №1. С.50 52.
44. Коротич П.Ф. Динамика численности свекловичной крошки по станциям // Селекция, семеноводство, агротехника сахарной свеклы в условиях неустойчивого увлажнения Правобережья Лесостепи УССР: статьи / П.Ф.Коротич. К.: ВНИС, 1981. С.146 156.
45. Кубацка М. Свекловичная крошка (Atomaria linearis Steph) и меры борьбы с ней // VIII Международный конгресс по защите растений, секция 2: статьи / М.Кубацка. М., 1975. С.166 172.
46. Триль О.Р. О некоторых экологических особенностях развития свекловичной крошки: тез. докл. научно-производственной конференции молодых ученых и агрономов-свекловодов / О.Р.Триль, Е.Н.Житкевич. К.: ВНИС, 1963. С.151 153.
47. Коротич П.П. Кормові рослини бурякової крихітки / П.П.Коротич // Карантин і захист рослин. 2004. №9. С. 26 28.
48. Коротич П.Ф. Свекловичная крошка / П.Ф.Коротич, Ю.П.Бичук // Защита растений. 1988. №4. С. 34 36.
49. Триль О.Р. О некоторых особенностях развития свекловичной крошки: тез. докл. научно-производственной конференции молодых ученых и агрономов-свекловодов / О.Р.Триль. К. :ВНИС, 1963. С.86 88.
50. Szafarek E. Wystapienie drobniky waskiej. Atomaria linearis Steph w rejonie cukrowni wielkopolskick / Е. Szafarek // Garena cukrownicza. PRZ.,1973.m. LXXXI. №1. S.18 19.
51. Ernoult Z. Z’atomaria linearis Steph / Z. Ernoult // Publikation De Z’institut Belge pours Z’ame lioration de la Betterave Tirlemont Belgigue, 1948-16(2) Р.33 46.
52. Feucht W. Der Moosknopf kafer (Atomaria linearis Steph) ein Ruben schadling / W. Feucht // Die Zuckerirzeugung. 1962. №4. S.100 101.
53. Bombosch S. Von. Atomaria linearis Steph / S. Von. Bombosch // Zucker. 1954. №7. S. 511 512.
54. Bonnemaison L. Atomaria linearis Steph / L.Bonnemaison, Z.P. Lyon. // Annimall Epiph. 1967 (1968),18. №4. S.401 450.
55. Hoffman A. Sur diverses canses de pullulotion de Z’atomaria linearis Steph // Revue de pathologie vegetale et d’Entomologie agricole de France / А. Hoffman. Paris, 1948 vol.27, №4, р.р. 217 219. Tome XXVII.
56. Петруха О.И. Значение междурядного рыхления посевов сахарной свеклы в борьбе со свекловичным долгоносиком // Труды по агротехнике, селекции, защите растений сахарной свеклы и других культур: статьи / О.И.Петруха. М.: Госиздат с.-х. литературы, 1952. С.243 246.
57. Викторов Г.А. Механизмы регуляции численности насекомых / Г.А.Викторов // Вестник АН СССР. 1969. №6. С. 37 45.
58. Горбунова Н.Н. Значение обработки почвы для снижения численности почвообитающих вредителей // Материалы Всесоюзного совещания Проблемы почвенной зоологии”: статьи / Н.Н.Горбунова. Казань, М.: Наука, 1969. С. 57 58.
59. Васильев В.П. Будущее за интегрированным методом / В.П.Васильев // Защита растений. 1970. №4. С. 32 35.
60. Петруха О.И. Защита всходов от вредителей / О.И.Петруха // Сахарная свекла. 1972. №4. С. 32 33.
61. Горбунова Н.Н. Агротехника против проволочников / Н.Н.горбунова // Защита растений. 1972. №8. С. 15 18.
62. Петруха О.И. Комплексная система борьбы с вредителями и болезнями свеклы / О.И.петруха, З.А.Пожар, В.Н.Резник // Сахарная свекла. 1978. №7. С. 32 33.
63. Федоренко В.П. Влияние агрометеорологических условий на развитие и распространение некоторых почвообитающих вредителей сахарной свеклы / В.П.Федоренко // Агрометеорологические ресурсы и продукционные процессы в растениеводстве: науч. практич. конф., 1991г. : тезисы докл. К., 1991. С. 132 135.
64. Edwards E. On the Pigmy Mangold Beetle (Atomaria linearis Steph) and Methold for its Control / Edwards Е, Tompson J. // Ann appl. Biol., 1934. S. 300 318.
65. Иванов С.П. Семейство Cryptophagidae, скрытноеды // Руководство к обследованию вредной энтомофауны почвы / С.П.Иванов, И.Д. Белановский, М.С. Ефименко [и др.]. Держвидав. клгосп. і радгосп. літератури УРСР. К., 1937. С.186 187; 231.
66. Алёхин В.А. Шаровка и вредители сахарной свеклы / В.А.Алёхин // Защита растений. 1969. №6. С.25 26.
67. Брояковская К.Н. Внедряем комплексную защиту от вредителей и болезней / К.Н. Брояковская, Ю.П.Бичук, А.А.Соловей // Сахарная свекла. 1978. №4. С. 38.
68. Васильев Е.М. Вредители сахарной свеклы / Е.М.Васильев // Отчет о деятельности энтомологической станции Всероссийского общества сахарозаводчиков за 1911 год. К., 1912. 1. 62. С. 49 50.
69. Бичук Ю.П. Биологические особенности развития свекловичной крошки и меры борьбы с ней // Борьба с вредителями сахарной свеклы при возделывании ее по индуст