Cезонна динаміка чисельності звичайного бурякового довгоносика та обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від нього в умовах Центрального Лісостепу України

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

На правах рукопису

ДЕМ’ЯНЮК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 633.63: 632.9: 595.768.23

Cезонна динаміка чисельності звичайного бурякового довгоносика та обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від нього в умовах Центрального Лісостепу України

16.00.10 ентомологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
Федоренко Віталій Петрович,
доктор біологічних наук, професор, член - кореспондент УААН

КИЇВ - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ 9
РОЗДІЛ 2 УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 34
2.1. Кліматичні умови, характеристика грунтів зони досліджень,
технологія вирощування цукрових буряків 34
2.2. Методики проведення досліджень 42
РОЗДІЛ 3 ЕКОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОВЕДІНКИ
ЗВИЧАЙНОГО БУРЯКОВОГО ДОВГОНОСИКА НА
БУРЯКОВИЩАХ 49
3.1. Вертикальна міграція жуків під час виходу з грунту у весняний
період 49
3.2. Поява та динаміка чисельності жуків на поверхні грунту 57
3.3. Міграція жуків з місць зимівлі пішим ходом 65
3.4. Літ жуків 74
Висновки 79
РОЗДІЛ 4 БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
РОЗВИТКУ ЗВИЧАЙНОГО БУРЯКОВОГО ДОВГОНОСИКА
НА ЦУКРОВИХ БУРЯКАХ 83
4.1. Піший хід жуків на бурякових плантаціях 83
4.2. Поява та динаміка чисельності жуків на культурах цукрових
буряків 92
4.3. Вплив мікродоз інсектицидів для протруювання насіння на
плодючість самиць 96
4.4. Розвиток передімагінальних стадій звичайного довгоносика 101
4.5. Стаціальний розподіл звичайного довгоносика 107
Висновки 113
РОЗДІЛ 5 КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЗВИЧАЙНОГО БУРЯКОВОГО
ДОВГОНОСИКА ХІМІЧНИМИ ЗАСОБАМИ 117
5.1. Ефективність та тривалість токсичної дії сумішей захисно-
стимулюючих речовин для обробки насіння 117
5.2. Обприскування посівів цукрових буряків новими інсектицидами 128
5.3. Затруювання крайових ловильних канавок інсектицидами 133
Висновки 137
РОЗДІЛ 6 ВИРОБНИЧА ОЦІНКА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД ДОВГОНОСИКІВ 140
Висновки 146
ВИСНОВКИ 147
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 152
ДОДАТКИ 189

ВСТУП
Грунтово-кліматичні умови України є надзвичайно сприятливими для розвитку буряківництва. Проте, збільшення виробництва цукру на сучасному етапі неможливе без впровадження сучасних технологій вирощування цукрових буряків, які базуються, насамперед, на нормах висіву насіння з розрахунку отримання кінцевої густоти стояння рослин, що за таких умов загострює проблему захисту сходів цієї культури від шкідливих організмів.
Актуальність теми. Особливо небезпечним шкідником цукрових буряків є звичайний буряковий довгоносик, чисельність та шкідливість якого зросла в останні роки завдяки: сприятливим умовам перезимівлі, підвищенню температур, зміні умов зволоження грунту, сонячній активності, повсюдному застосуванню інтоксикації та спрощенню агротехніки вирощування культури.
Карбофуранові препарати для обробки насіння цукрових буряків не здатні захистити сходи від довгоносиків на пізніших етапах органогенезу культури, оскільки мають короткий термін токсичної дії, а їх ефективність залежить від перебігу погодних умов, фізичних та хімічних властивостей грунту.
Основні дослідження біологічних та екологічних особливостей звичайного бурякового довгоносика на території України проводились в 50-х 60-х роках минулого століття. Враховуючи нову екологічну та економічну ситуацію, що склалася в останній період, виникла нагальна потреба уточнення особливостей біології, екології й етології цього шкідника для розробки ефективних захисних заходів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в 2001 2003 рр. в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН та на Білоцерківській дослідно-селекційній станції згідно завдання 03. науково-технічної програми УААН (державний реєстраційний номер 0101U001242) та річних тематичних планів Інституту цукрових буряків.

Мета і завдання досліджень. Вивчення особливостей екології, етології і біології звичайного бурякового довгоносика та пошук екологічно-обгрунтованих захисних заходів проти цього шкідника в зоні Центрального Лісостепу України.
Дослідження спрямовані на вирішення наступних завдань:
- встановлення особливостей фенології звичайного бурякового довгоносика в умовах широкого застосування інкрустації насіння цукрових буряків системними інсектицидами;
- виявлення екологічних закономірностей поведінки довгоносика у весняно-літній період;
- визначення плодючості цього шкідника в залежності від впливу мікродоз інсектицидів-протруйників;
- вивчення ефективності та тривалості токсичної дії проти довгоносиків різних сумішей захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння;
- оцінка ефективності обприскування сходів новими інсектицидами з метою оновлення їх асортименту;
- удосконалення механічного методу захисту цукрових буряків.
Об’єкти досліджень: Звичайний буряковий довгоносик, рослини цукрових буряків, нові інсектициди.
Предмет досліджень: Система захисту цукрових буряків від звичайного бурякового довгоносика.
Методи досліджень:
― спостереження встановлення особливостей фенології, екології та біології звичайного бурякового довгоносика в польових умовах;
― лабораторні досліди визначення плодючості довгоносика залежно від мікродоз інсектицидів-протруйників насіння; визначення тривалості токсичної дії різних сумішей захисно-стимулюючих речовин;
― польові досліди дослідження ефективності та тривалості токсичної дії інсектицидів.
― статистичний дисперсійний аналіз отриманих результатів та формування висновків на основі критеріїв достовірності.
Наукова новизна одержаних результатів. В зоні правобережної частини Центрального Лісостепу України вперше в сучасних умовах встановлено особливості фенології, екології, етології та біології звичайного бурякового довгоносика. Досліджено екологічні закономірності його поведінки та сезонної динаміки чисельності.
Уточнено розподіл популяції довгоносика по стаціях зерно-бурякової сівозміни.
Визначено плодючість фітофага залежно від дії сублетальних доз інсектицидів, що найширше застосовуються для протруювання насіння буряків.
Встановлено ефективність та тривалість токсичної дії різних сумішей захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння проти довгоносиків.
Обгрунтовано можливість контролю чисельності фітофага новими інсектицидами при обприскуванні рослин цукрових буряків, особливо на більш пізніх етапах їх росту і розвитку.
Проведено оцінку сучасних інсектицидів різних хімічних груп при затруюванні крайових ловильних канавок, які викопувались навколо буряковищ.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в Київській області. Ефективність обробки насіння буряків сучасними інсектицидами та їх сумішами оцінювалась в господарствах Білоцерківського району, а обприскування рослин у ТОВ „Прогрес” Білоцерківського району.
Встановлено, що токсикація сходів сумішшю Фурадану, 35 % т. п. з Круїзером, 35 % т. к. с. (25 + 10 мл /п. о.) зменшує їх пошкоджуваність (коефіцієнт пошкодження) в 1,4 рази, порівняно з Фураданом (50 мл /п. о.), що був еталоном. Це дало можливість підвищити урожайність коренеплодів на 2,9 т /га та додатково отримати 231 грн. /га прибутку. Рівень рентабельності при цьому збільшувався на 4 %.
Застосування Круїзеру у повній нормі (21 мл /п. о.) забезпечувало надійніший захист рослин, ніж його суміш з Фураданом у половинних нормах. По відношенню до еталону, коефіцієнт пошкодження зменшувався майже вдвічі, а збереження урожайності становило 6,3 т /га. Економічна ефективність обробки насіння Круїзером досягала 786 грн. /га, а рентабельність заходу підвищувалась на 15 %.
Доведено високу ефективність Кінтопу, 25 % к. е. (1,5 л /га) при обприскуванні рослин. Порівняно з еталоном (Базудин, 60 % к. е. 2,0 л /га) цей інсектицид краще захищає посіви буряків від пошкодження та зрідження довгоносиками, запобігаючи втратам урожаю коренеплодів на рівні 4,1 т /га. Розрахунками підтверджено, що обприскування Кінтопом є економічно вигіднішим, оскільки прибуток від його використання збільшувався на 556 грн. /га, а рівень рентабельності на 14 %.
Особистий внесок здобувача. Планування досліджень (постановка мети та завдань, складання схем дослідів, робочих програм, загального та календарного планів, підбір методик) підготовка, закладання та проведення дослідів, спостережень та обліків здійснювались за власної безпосередньої участі. Узагальнення отриманих даних, формування висновків, підготовка наукових звітів та друкованих праць, впровадження у виробництво отриманих результатів виконувались за власної участі разом із науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Результати виконаних досліджень з теми дисертаційної роботи доповідались: на міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (до 15-річчя аварії на ЧАЕС) ” (м. Ніжин, НДПУ, 2001 р.); всеукраїнській конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України” (м. Донецьк, ДНУ, 2001р.); засіданнях наукової ради Білоцерківської дослідно-селекційної станції (м. Біла Церква, 2002-2005 рр.); координаційних нарадах спеціалістів із захисту рослин Інституту цукрових буряків УААН і мережі його наукових установ (м. Київ, 2002-2005 рр.); науковій конференції докторантів і аспірантів „Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (м. Біла Церква, БДАУ, 2002 р.); науково-практичній конференції „Новітні технології в рослинництві” (м. Біла Церква, БДАУ, 2002 р.); науково-практичній конференції „Захист цукрових буряків від шкідників, хвороб та бур’янів (м. Біла Церква, БДАУ, 2002 р.); науковій конференції докторантів і аспірантів „Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (м. Біла Церква, БДАУ, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів „Перспективи та шляхи вирішення проблем у сучасному буряківництві” (м. Київ, ІЦБ, 2003 р.); VI з’їзді Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, БДАУ, 2003 р.); конференції молодих учених „Сучасні проблеми захисту рослин” (м. Київ, ІЗР, 2004 р.).
Публікації. За результатами досліджень по темі дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, з них 8 у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота виконана на 209 сторінках комп’ютерного набору, складається із вступу, шести розділів основної частини, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Містить 39 таблиць і 21 рисунок. Список використаної літератури включає 351 найменування, в тому числі 41 - зарубіжних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Основним шкідником сходів цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України є звичайний буряковий довгоносик, чисельність якого майже щорічно перевищує ЕПШ в декілька разів.
1. Зимує цей вид у стадії імаго переважно на глибині до 60 см, проте більша частина популяції в шарі 15-60 см. Весняне пробудження та рух комах розпочинається при температурі на глибині 40 см - +4,7...+5,3 0С. Початок вертикальної міграції жуків співпадає із значеннями цього показника +6,0...+7,5 0С, що, як правило, збігається з першою появою їх на поверхні грунту. При ранніх та середніх веснах це спостерігається в І декаді квітня, при пізній в кінці ІІ-ї та в ІІІ-й декадах цього місяця. До 13 % жуків, що перезимували, весною з грунту не виходять, залишаючись на повторну діапаузу.
2. Перша поява звичайного бурякового довгоносика на поверхні грунту, зазвичай, спостерігається з початку першої і до кінця другої декади квітня при середньодобових температурах повітря +7,5...+9,3 0С, максимальних температурах на поверхні грунту +24,0...+33,0 0С та сумі позитивних середньодобових температур повітря в межах 126-145 0С (у роки з теплою зимою та весною до 293 0С). Масовий вихід з грунту за умов ранньої або середньої весни розпочинається із середини квітня, при пізній і затяжній весні з початку травня і проходить 1-2 хвилями. В окремі роки остання хвиля виходу відмічається в І декаді червня. Масову появу жуків на поверхні буряковищ обумовлюють середньодобові температури повітря від +7,3 до +24,3 0С, максимальні температури на поверхні грунту +18...+56 0С, суми позитивних температур 209,5-343,7 0С.
3. З буряковищ жуки починають мігрувати, як правило, через 2-4 дні після першої появи їх на поверхні грунту. Масове розселення пішим ходом відбувається двома-трьома хвилями і приурочене до поетапного виходу на поверхню грунту імаго, що залягають у різних його горизонтах. За умов ранньої та середньої весни перша (найбільша) хвиля пішого ходу, зазвичай, відмічається у другій декаді квітня; друга, менш значна, в кінці квітня - на початку травня. За останньої хвилі, яка спостерігається в червні, з буряковищ мігрують жуки, що зимували найглибше і вийшли на поверхню грунту найпізніше. Максимальний хід у крайових канавках буряковищ відбувається на початку масового розселення, коли за п’ятиденку ці стації залишають від 12 до 26 % мігруючих таким способом комах.
4. Перельоти жуків розпочинаються з останньої декади квітня або першої травня і можуть тривати до закінчення весни. Загальна тривалість льотного періоду становить 1-16 днів, протягом якого літ спостерігався від 1 до 9 днів з різними перервами. Літ відбувається при ясній сонячній погоді, середній швидкості вітру 1,5-4,0 м /с, що дме з різних напрямків, та певних температурах середовища. Найчастіше його початок співпадає із середньодобовими температурами повітря +12,1...+19,3 0С, максимальними температурами на поверхні грунту - +41...+43 0С та сумами ефективних температур (вище +7 0С) від 91,8 0С до 129,0 0С. Масова міграція перельотами розпочинається при більших значеннях даних температурних показників, що складають, відповідно, +18,7...+27,1 0С; +43... +49 0С та 121,4 - 149,0 0С. Загалом, масовий літ триває 1-2 дні і проходить у травні.
5. Перші мігруючі жуки навколо бурякових плантацій починають зустрічатися за 1-3 дні до появи їх власне не поверхні грунту цих стацій і завжди до появи сходів цукрових буряків. Піший хід довгоносиків тут визначається різними чинниками і відбувається у двох взаємопротилежних напрямках. Навесні відбувається заселення посівів культури, а в першій половині літа вони залишають плантації. Відповідно, спостерігаються 2 максимуми пішого ходу: перший у травні, а другий із середини червня до середини липня. Зазвичай, перший максимум є меншим за другий. Як правило, хід продовжується до кінця липня, а останніх довгоносиків інколи спостерігають і в кінці серпня.
6. Мігруючи з місць зимівлі пішим ходом, довгоносики спочатку заселяють цукрові буряки ІІ року життя та деякі інші стації, і лише з появою сходів культури переселяються на фабричні посіви. Зазвичай, перші жуки тут з’являються в день або через день після виходу сім’ядоль на поверхню. В період максимального льоту на бурякові плантації вони мігрують як з буряковищ, так і з інших попередньо заселених площ. З появою сходів буряків пізніших строків сівби, із заселених ранніх посівів ні пішим ходом, ні перельотами міграція сюди майже не відбувається. У червні після останньої хвилі виходу з грунту шкідник зосереджується на різноманітних стаціях з лободовими бур’янами, тому зростання чисельності на посівах та висадках буряків у цей час не спостерігається.
7. Перші личинки звичайного бурякового довгоносика з’являються в грунті в кінці травня на початку червня при сумі температур вище +7 0С 379 - 441 0С. Поява лялечок відмічається із середини і до кінця липня при значеннях цього показника в межах 922 1101 0С, а імаго з кінця липня і до закінчення першої декади серпня при 1098 1273 0С.
8. На розподіл популяції звичайного бурякового довгоносика по стаціях зерно-бурякової сівозміни найбільше впливає наявність придатних для його живлення рослин (цукрові буряки, лободові бур’яни). Встановлено, що восени на цукрових буряках зосереджується від 78 % до 84 % популяції цього виду. Значно меншою її частка була на буряковищах 7-10 % і складалася як з особин нового покоління, так і старих діапаузуючих комах. Заселеність попередників буряків перебувала на рівні 6-7 %, а інших полів сівозміни у межах 3-6 % від загальної кількості довгоносиків, виявлених на всіх стаціях.
9. Обробка насіння цукрових буряків Круїзером, 35 % т.к.с. у повній нормі витрати (25 мл /п.о.) є високоефективним прийомом контролю чисельності довгоносика. Упродовж перших двох тижнів після появи сходів ефективність дії цього інсектициду становила 94-100 %. Термін його токсичної дії вдвоє перевищував цей показник у Адіфуру, 35 % т.п. Період токсичності сходів за протруювання насіння Адіфуром, 35 % т.п. (50 мл /п.о.), при якій уражувалося більше 50 % жуків, не перевищував 15-20 днів. Поєднання в суміші Адіфуру з Круїзером у половинних нормах витрати забезпечувало вищу ефективність, ніж обробка насіння Адіфуром, проте нижчу ніж Круїзером, що застосовувались у повних нормах.
10. Мікродози Адіфуру, 35 % т.п., що залишаються в рослинах цукрових буряків після закінчення термінів його летальної дії, сприяють підвищенню плодючості звичайного бурякового довгоносика на 28 %. Круїзер, 35 % т.к.с. з різними нормами витрати, навпаки, пригнічує репродуктивну здатність довгоносиків на 22-31 %. Під впливом інсектицидів порушуються строки та динаміка відкладання самицями яєць. Залежно від класу та концентрації інсектициду в рослинах, тривалість яйцекладки скорочувалась на 6-21 день.
11. Обприскування посівів цукрових буряків у фазу сходів Коброю, 40 % к.е. (д.р. диметоат) - 1,5 л /га, Принцом, 20 % к.с. (д.р. фіпроніл) - 0,08 л /га та Кінтопом, 25 % к.е. (д.р. кіналфос + b-циперметрин) - 1,5 л /га мало високу ефективність проти довгоносиків, що досягала 92-95 %. Ці інсектициди надійно захищають рослини від пошкоджень на ранніх етапах розвитку, зберігаючи їх густоту та підвищуючи урожайність коренеплодів на 58-63 %.
12. Затруювання ловильних канавок навколо буряковищ Парашутом, 45 % мк.с. (д.р. паратіон-метил) - 1,2 л /га забезпечує ефективність дії проти мігруючих довгоносиків на рівні 85%. Тривалість токсичної дії за однократного обприскування, коли уражується більше 70 % жуків, досягає 2-х тижнів.
13. Економічна ефективність обробки насіння цукрових буряків Круїзером, 35 % т.к.с. (21 мл /п.о.) та його сумішшю з Фураданом, 35 % т.п. (10+25 мл /п.о.) порівняно із самостійним застосуванням Фурадану (50 мл /п.о.), становить 786 грн. /га та 231 грн. /га. При цьому рентабельність заходу підвищується, відповідно, до 29 % та 18 %. Обприскування сходів буряків Кінтопом, 25 % к.е. (1,5 л /га) економічно є більш вигідним, ніж застосування з цією метою Базудину, 60 % к.е. (2,0 л /га), оскільки це дає можливість збільшити прибуток на 556 грн. /га та підвищити рівень рентабельності до 31 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою надійного захисту сходів цукрових буряків від пошкоджень звичайним буряковим довгоносиком та зменшення втрат врожаю від нього в зоні Центрального Лісостепу України слід використовувати такі захисні заходи:
1. Знищувати бур’яни родини лободових (Chenopodiaceae) механічними, агротехнічними чи хімічними способами як на бурякових плантаціях, так і на інших полях сівозміни та прилеглих стаціях.
2. Сіяти цукрові буряки лише насінням, обробленим Круїзером, 35 % т.к.с. (21 мл / п. о.), або його сумішшю з Адіфуром, 35 % т. п. у половинних нормах витрати (10 + 25 мл / п. о.).
3. При пізньому заселенні посівів буряковими довгоносиками, чисельність яких значно перевищує ЕПШ, застосовувати обприскування інсектицидом Актара, 25 % в.р.г. (0,1 кг / га).
4. У періоди значного і максимального пішого ходу жуків з буряковищ проводити затруювання крайових ловильних канавок Парашутом, 45 % мк. с. (1,2 л /га). Двох -, трьохкратне обприскування дна таких канавок з інтервалом у 10 - 15 днів дає можливість підвищити їх вловлюючу здатність та суттєво обмежити розселення шкідника з місць зимівлі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арнаут А. М. О борьбе со свекловичным долгоносиком // Передовые агротехнические приёмы в свекловодстве. М.: Госиздат с.-х. литературы, 1959. - С. 131-136.
2. Архипова В. Д. О составе патогенных микроорганизмов в гемолимфе свекловичного долгоносика // Биологический метод борьбы с вредителями: Научные труды УкрНИИЗР. К., 1959. - Т. VIII. - С. 63-67.
3. Ассаул Н. Ф. Эффективные мероприятия в борьбе со свекловичным долгоносиком и другими почвообитающими вредителями // Пути получения высоких урожаев сахарной свеклы, зерновых и зернобобовых культур. К.: Госиздат с.-х. литературы, 1963. С. 156-160.
4. Бабчук И. В., Рубец Н. М., Григоренко В. Г. и др. Рекомендации по обследованию сельскохозяйственных угодий на заселенность вредителями и зараженность болезнями. К.: Урожай, 1981. 64 с.
5. Безваль В. А. Мъры борьбы со свекловичным долгоносикомъ со времени появленія его в Россіи и до настоящего времени // Оттискъ изъ Въстника Сахарной Промышленности” за 1902 г. Кіевъ: Тип. Г.А. Фронцкевича, 1902. - 16 с.
6. Безваль В. А. Къ Біологіи Cleonus punctiventris Germ. // Сообщеніе Смълянской энтомологической станціи: Въстникъ сах. пром. 1904. - № 7. - С. 243-247.
7. Безверхий И. Ф. Новые способы массового уничтожения свекловичного долгоносика // Свекл. полеводство. 1936. - №10. - С. 55-63.
8. Безверхий И. Ф. Борьба с яйцекладкой свекловичного долгоносика на посевах свеклы // Свекл. полеводство. 1937. - № 6. - С. 51-55.
9. Безверхий І. Ф. Ефективність мілких канавок у боротьбі з довгоносиком // Боротьба з шкідниками сільськогосподарських рослин. 1937. - № 3. С. 19-25.
10. Белизин В. И. Свекловичный долгоносик и меры борьбы с ним. Курск: Курское обл. изд., 1940. - 32 с.
11. Беловодский П. Свекловичный долгоносик и меры борьбы с ним // Земледельческая газета. - С.-Петербург, 1900. -№ 33. - С. 525, 715-716.
12. Бельский Б. И., Ярмоленко И. М. О рационализации проведения направляющих канавок для борьбы со свекловичным долгоносиком // Научные записки по сахарной промышленности: Сб. науч. тр. ВНИС. - К., 1936. - №1. - С. 38-49.
13. Бичук Ю. П. Влияние условий почвенной среды на развитие мюскардинных грибов, поражающих свекловичного долгоносика // Основные выводы научно-исследовательских работ ВНИС за 1959-1960 гг. - К.: Изд. УАСХН, 1962. - С. 258-261.
14. Бичук Ю. П. Грибные заболевания обыкновенного свекловичного долгоносика // Тез. докл. научной конференции молодых ученых ВНИС и его сети. К.: ВНИС, 1962. - С. 41-43.
15. Бичук Ю. П. Биологические особенности развития мюскардинных грибов в связи с использованием их для борьбы со свекловичным долгоносиком // Вісник с/г науки. 1966. - № 8. С. 59-66.
16. Бичук Ю. П. Болезни свекловичного долгоносика // Защита растений. 1966. - № 4. - С. 46-47.
17. Бичук Ю. П., Сидоренко С. С. Бактериозы обыкновенного свекловичного долгоносика // Основные выводы научно-иссл. работ ВНИС. К., 1971. - Ч.3. - С. 601-604.
18. Бичук Ю. П., Маковецкий К. А., Обертас В. Г. Влияние гербицидов на численность свекловичного долгоносика // Химия в сел. хоз-ве. 1983. - Т. 21. - № 1.- С. 37-38.
19. Быстрова В. Л. Некоторые экологические особенности перезимовки и расселения обыкновенного свекловичного долгоносика и мероприятия по защите всходов сахарной свеклы // Тр. ВНИС: Тр. молодых ученых и аспирантов по вопросам свеклосеяния в различных районах страны. - К., 1969. - С. 159-164.
20. Быстрова В. Л. Критерий прогнозирования обыкновенного свекловичного долгоносика // Основные выводы науч.-иссл. работ ВНИС по сахарной свекле за 1969 г. - К., 1971. - С. 611-614.
21. Быстрова В. Л. Колебания численности обыкновенного свекловичного долгоносика и условия их обуславливающие // Селекция, генетика, агротехника, механизация и экономика сахарной свеклы. III.Агротехника: Сб. науч. тр. ВНИС. К., 1972. - С. 174-176.
22. Быстрова В. Л., Писня И. В., Батяева С. С., Грищенко В. Н. Новые инсектициды для зашиты всходов свеклы от долгоносиков // Борьба с вредителями сахарной свеклы при возделывании её по индустриальной технологии. Киев, 1984. - С. 77-78.
23. Бобинська С. Г. Токсичність рослин цукрових буряків для жуків бурякового довгоносика при різних способах застосування гексахлорану // Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком. К.: Вид-во АН УРСР, 1955. - С. 46-50.
24. Богданов В. Состояние и проблемы борьбы с вредителями сахарной свеклы в Болгарии в настоящее время // Сб. 1-го Международного симпозиума по защите сахарной свеклы. Новый сад, 1964. C. 3 12.
25. Болотный А. В., Лейка З. А., Наконечная Н. Г. Вопросы гигиены при применении пестицидов на сахарной свекле // Борьба с вредителями сахарной свеклы при возделывании её по индустриальной технологии: Сб. науч. тр. ВНИС. К., 1984. - С. 151-155.
26. Брамсон К. Л. Вредные насекомые и меры борьбы с ними. С.-Петербург, 1894. -Ч.1. - 211 с.
27. Бран Є. Т. Про підвищення ефективності авіахімічної боротьби з буряковим довгоносиком та раціоналізацію системи боротьби з ним // Вісник с/г науки. 1959. - № 1. - С. 71-76.
28. Бруннер Ю. Н. Долгоносики, повреждающие сахарную свеклу в Средней Азии и Казахстане: Автореф. дис. канд. биол. наук. Фрунзе, 1956. - 17 с.
29. Бруннер Ю. Н. Застосування аерозольного методу боротьби з жуками бурякового довгоносика // Захист рослин. К.: Урожай, 1965. - Вип. II. - С. 10-14.
30. Бутовский А. П. Влияние физического состояния почвы на развитие передимагинальных стадий свекловичного долгоносика // Основные выводы научно-исследовательских работ за 1959-1960 г.г.: Научные труды ВНИС. -К.: Изд-во УАСХН, 1962. - С. 255-257.
31. Васильев В. П. Химические методы борьбы со свекловичным долгоносиком // Защита растений от вредителей и болезней. 1956. - № 1. - С. 40-43.
32. Васильев В. П. Система мероприятий по борьбе со свекловичным долгоносиком на Украине // Защита растений от вредителей и болезней. - 1960. - № 11. - С. 27-30.
33. Васильев В. П. Современные химические средства защиты растений от вредителей // Доклад на пленарном заседании IX Менделеевского съезда по общей и прикладной химии. М.: Наука, 1965. - 36 с.
34. Васильєв В. П. Передпосівна обробка насіння цукрових буряків гексахлораном в системі заходів боротьби з буряковим довгоносиком // Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком. К.: Вид-во АН УРСР, 1955. - С. 5-14.
35. Васильєв В. П. Хімічні засоби боротьби з шкідниками. К.: Держвидав. с.-г. літератури УРСР. 1964. - 39 с.
36. Васильєв В. П., Дегтярьова А. С., Кітіцин Є. М. та ін. Нові способи боротьби з буряковим довгоносиком. К.: Товариство поширення знань УРСР, 1957. - 48 с.
37. Васильєв В. П., Руднєв Д. Ф., Санін В. А. Шляхи підвищення ефективності авіахімічної боротьби з буряковим довгоносиком і раціоналізація системи боротьби з ним // Вісник с/г науки. 1958. - № 11. - С. 31-36.
38. Васильев Е. М. Результаты систематической борьбы съ обыкновенным свекловичнымъ долгоносикомъ (Cleonus punctiventris) // Въстник Сахарной Промышленности. Кіевъ: Тип. Р.К. Лубковскаго, 1908. - 15 с.
39. Васильев Е. М. Раннее появление обыкновенных свекловичных долгоносиков // Вестник сах. пром. 1913. - № 12. - С. 392-393; № 14. - С. 452.
40. Васьковський Ю. Авенін ефективний препарат проти довгоносика // Хлібороб Укр. 1964. - № 4. - С. 30-31.
41. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ними // Свекловодство. Изд. 2-е, переработ. и доп. К.: Госсельхозиздат. УССР (ВНИС), 1959. Т. 3. Ч. 1. С. 9 338.
42. Вреднные для растений насекомые и животные // Журнал Минист. Внутренних дел. 1851. - № VIII.
43. Гавронский Ф. А. Руководство к разведению сахарной свекловицы. Насекомые, вредящие свекловице и болезни листьев и корня // Сельское хозяйство и лесоводство: Журнал Министерства Государственных Имуществ. С-Петербург, 1883. Ч.СХII. С. 88-90.
44. Ганицкий В. Къ борьбъ съ свекловичнымъ долгоносикомъ // Ведом. сель. хоз. и промышл. 1903. - № 23. - С. 8-10.
45. Гапонова А. Ф. О влиянии сублетальных дозировок инсектицидов на плодовитость обыкновенного свекловичного долгоносика // Основные выводы научно-исследовательских работ за 1959-1960 гг.: Научные труды ВНИС. -К.: Изд-во УАСХН, 1962. - С. 248-250.
46. Гапонова А. Ф. Некоторые показатели физиологического состояния свекловичного долгоносика в связи с применением сниженных доз инсектицидов // Тезисы докладов научно-производственной конференции молодых учёных и агрономов-свекловодов. - К.: ВНИС, 1965. - С.146-147.
47. Гапонова А. Ф. Плодовитость, интенсивность и длительность откладки яиц свекловичным долгоносиком при применении сниженных доз инсектицидов // Новое в свекловодстве. - К., 1965. - С. 354.
48. Гапонова А. Ф. Влияние сниженных дозировок инсектицидов на плодовитость обыкновенного свекловичного долгоносика // Химическая защита сахарной свеклы и других культур свекловичного севооборота от вредителей. - К.: ВНИС, 1967. С. 94-105.
49. Гапонова А. Ф. Интенсивность питания свекловичного долгоносика при применении инсектицидов // Основные выводы научно-исследовательских работ по сахарной свекле за 1965 год: Сб. науч. тр. ВНИС. К., 1967. - С. 388-391.
50. Гар К. А. Методы испытания токсичности и эффективности инсектицидов. М.: Сельхозиздат, 1963. 288 с.
51. Головаш Л. І., Кулик Г. А. Ефективність передпосівної обробки насіння цукрових буряків інсектицидами проти бурякового довгоносика // ІЦБ. Стан та перспективи розвитку науки в галузі буряківництва. К.: ІЦБ, 1993. - С. 58-62.
52. Головаш Л. І. Гаучо ефективний інсектицид проти шкідників сходів цукрових буряків // Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах. Київ: ІЦБ. - 1998. - Книга 2. С. 6-9.
53. Гораль В. М., Лаппа Н. В. Вплив температури та інфекційного навантаження на розвиток мускардинозу у бурякового довгоносика // Захист рослин. - 1979. Вип. 26. - С. 25-29.
54. Горденин И. К вопросу об отравлении клеонусов // Вестник сах. пром. - 1902. № 29. - С. 102-107.
55. Горденин И. П. Образ жизни долгоносика в связи с свекловичной культурой // Вестник сахарной промышленности. К., 1903. - № 49. С. 945-951; № 50. С. 983-989; № 51. С. 1026-1032; № 52. С. 1071-1075.
56. Горошко Н. Д., Костюк В. П., Цебро В. И., Кулик А. В. Синтетическая «паутина» против свекловичных долгоносиков // Защита растений. 1988. - №10. - С. 32-33.
57. Гранин Е. Ф. Сравнительная эффективность некоторых новых инсектицидов против свекловичного долгоносика // Бюллетень научно-технической информации УкрНИИЗР. 1957. - № 2. - С. 3-9.
58. Гранин Е. Ф. Приготовление и применение препаратов для борьбы с долгоносиками // Сахарная свекла. - № 5. - 1959. С. 42-44.
59. Григорьева Т. Г. Свекловичный долгоносик // Бюллетень научно-технической информации по защите растений (ВИЗР). - 1956. - № 1. - С.18-19.
60. Гриневич М. Н. Что обеспечивает успех в борьбе с долгоносиком // Сахарная свекла. - 1958. №4. - С. 37-40.
61. Громаков П. М. Перспективы паразитарного метода борьбы со свекловичным долгоносиком // Свекловичное полеводство. 1940. - № 6. - С. 46-47.
62. Громаков П. М. О яйцееде свекловичного долгоносика // Сборник научно-исследовательских работ по борьбе с свекловичным долгоносиком, - К.-Х.: Госиздат. колхоз. и совхоз. литературы УРСР, 1941. Т. 27. С. 122-126.
63. Громова Г. А. Вплив різних хімічних обробок цукрових буряків на плодючість бурякового довгоносика // Вісник с/г наук. 1961. - № 3. - С. 48-51.
64. Громова Г. А. К прогнозу численности свекловичного долгоносика // Защита растений. - 1961. - № 5. - С. 40-41.
65. Громова Г. А. Плодючість бурякового довгоносика (Bothynoderes punctiventris Germ.) в залежності від строків виходу з грунту і переходу на плантації буряків // Наукові праці аспірантів. К.: УАСГН, 1961. - Т.VI. - С. 94-100.
66. Громова Г. А. До екології звичайного бурякового довгоносика // Захист рослин. - К.: Урожай, 1965. Вип. II. - С. 42-51.
67. Грохольський П. Боротьба з буряковим довгоносиком. К.-Х.: Державне видавництво колгосп. і радгосп. літератури УРСР, 1936. 48 с.
68. Даныш И. К вопросу о развитии свекловичного долгоносика и мюскардин // Оттиск из «Вестника сах. пром-сти» за 1901 г. - 1901. 3 с.
69. Даныш И. Свекловичный долгоносик и мускардина // Журнал опытной агрономіи. - С.-Петербург, 1901. Т. 2. С. 464-483.
70. Данышъ И., Визе К. О примъненіи мюскардины въ борьбъ противъ Cleonus punctiventris // Отчетъ трудовъ за 1900 г.: Сообщеніе 1-е. - К.: Тип. Г.А. Фронцкевича, 1901. 23 с.
71. Дегтярева А. С., Мейсахович А. Я. Применение концентрированных эмульсий для наземных опрыскиваний в борьбе со свекловичным долгоносиком // Бюллетень научно-технической информации УкрНИИЗР. - 1956. - № 1. - С. 8-13.
72. Дегтярева А. С., Санин В. А. Новые ядохимикаты для борьбы со свекловичным долгоносиком // Сах. пром. - 1956. №3. - С. 55-58.
73. Дегтярьова А. С. Ефективність органо-синтетичних інсектицидів у боротьбі з буряковим довгоносиком // Проблеми ентомології на Україні. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959. С. 158-160.
74. Дегтярьова А. С., Пермякова Н. М. Ефективність хлорорганічних інсектицидів проти звичайного та сірого бурякових довгоносиків // Захист рослин. - К.: Урожай, 1965. Вип. 2. - С. 14-18.
75. Дем’янюк М. М. Особливості етології звичайного бурякового довгоносика у сучасний період // Зб. наук. пр. - К.: ІЦБ УААН, 2003. С. 292-300.
76. Денисюк Д. Я. Почвенно-климатические условия зоны деятельности Белоцерковской опытно-селекционной станции // Научные труды Белоцерковской опытно-селекционной станции: Сб. науч. трудов. К.: Госсельхозиздат УССР, 1958. С. 13-40.
77. Дехтярьов М. Бурякова свинка або довгоносик. - Х.: «Радянський селянин», 1930. 16 с.
78. Добровольский Б. В. Фенология насекомых вредителей сельского хозяйства. Второе издание. М.: Высшая школа, 1961. 123 с.
79. Дорохов Б. Л., Рудакова В. А., Санін В. А. Значення пізніх авіаобприскувань у боротьбі з буряковим довгоносиком і поєднання їх з позакореневим підживленням // Шкідники сільськогосподарських культур: Наукові праці УкрНДІЗР, - К.: УАСГН, 1960. Т.X. - С. 29-34.
80. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.
81. Дочкова Б. Резултаты от испитване действието на няко химически средства за борьба с цвекловите хоботници // Известия научно изследователски Институт по захарно цвекло «проф. Иван Иванов» край Шумен. - 1967. С. 161-170.
82. Дочкова Б. Резултаты от предсеитбеного третиране на семината на захарното цвекло срещу обикновения цвеклов хоботник и болеспа сечене // Растениевъдни науки. 1977. - №7. - С. 106-110.
83. Драховская М. Прогноз в защите растений. / перевод с чешского М. П. Умнова и К. И. Прошека /. М.: Сельхозиздат, 1962. 352 с.
84. Дунский В. Ф. Малообъемное и ультрамалообъемное опрыскивание растений пестицидами // Проблемы защиты растений от вредителей, болезней и сорняков. М.: Колос, 1979. С. 287-291.
85. Дядечко М. П. Про умови, що сприяють нагромадженню яйцеїдів бурякового довгоносика на бурякових полях // Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком. - К.: Вид-во АН УРСР, 1955. С. 127-129.
86. Дядечко М. П., Руднев А. Г. Ценокрепис паразит свекловичного долгоносика // Защита растений. - 1974. - № 6. - С. 28-29.
87. Энгельгардт М. Борьба с паразитами // Хозяин. 1901. - № 44. - С. 1361-1366.
88. Ефективність препаратів для обробки насіння цукрових буряків проти шкідників і хвороб / Федоренко В. П., Педос В. П., Юрченко С. Ф., Король Л. Є., Полішвайко М. Ю., Дем’янюк М. М. // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Збірник наукових праць. - Біла Церква, 2002. Вип. 24. - С. 217-226.
89. Ефимов Г. А. Новый фосфороорганический инсектицид К-20-95 в борьбе со свекловичным долгоносиком // Бюллетень научно-технической информации УкрНИИЗР. - К., 1958. - № 5. - С. 11-14.
90. Жигаев Г. Н. Опыт применения гексахлорана для борьбы с личинками свекловичного долгоносика в колхозах Александровского района Кировоградской обл. // Свекловичный долгоносик и борьба с ним: Сб. науч. тр. Института энтомологии и фитопатологии АН УССР. - К., 1956. - Т.7. С. 104-108.
91. Жигаев Г. Н. Яйцеед ценокрепис средство борьбы со свекловичным долгоносиком // Сах. свекла. - 1960. №7. - С. 43-45.
92. Жигаев Г. Н. Плодовитость жуков свекловичного долгоносика (Bothynoderes punctiventris Germ.) при заражении грибом белой мускардины (Beauveria bassiana (Bals.)) // Защита растений. - К.: Урожай, 1967. - Вып. 4. - С. 128 -131.
93. Жигаєв Г. Н. Вплив кормових рослин на розмноження бурякового довгоносика і бурякової попелиці // Шкідники сільськогосподарських культур: Наукові праці УкрНДІЗР. - К.: Вид-во УАСГН, 1960. Т. Х. - С. 46-51.
94. Житкевич Е. Н. Экологические основы ранневесенней борьбы с обыкновенным свекловичным долгоносиком // Третья экологическая конференция: Тезисы докладов. - К.: Изд-во Киевского гос. универ-та им. Т.Г. Шевченка, 1954. Ч.1. - С. 77-80.
95. Житкевич Е. Н. О размножении свекловичного долгоносика в 1956 году вне свекловичных полей // Бюллетень научно-технической информации ВНИС. - К., 1957. - Вып.3. - С.77-80.
96. Житкевич Е. Н. Плодовитость свекловичного долгоносика в зависимости от кормового растения и фазы его развития // Бюллетень научно-технической информации ВНИС. - К., 1957. - Вып.4-5. - С. 129-133.
97. Житкевич Е. Н. Динамика развития свекловичного долгоносика в ранневесенний период и обоснование мер борьбы с ним // Труды по агротехнике, селекции, защите растений свекловичного севооборота и других культур. - М.: Госиздат. с.-х. литературы, 1959. Т. 34. С. 236-238.
98. Житкевич Е. Н. Особенности развития передимагинальных стадий свекловичного долгоносика в зависимости от температуры и влажности почвы // Основные выводы научно-исследовательских работ за 1959-1960 гг.: Научные труды ВНИС. - К.: Изд-во УАСХН, 1962. С. 251-254.
99. Житкевич Е. Н. Динамика развития свекловичного долгоносика в почве при различных условиях температуры и влажности // Резервы повышения урожайности и улучшения качества сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС. - К., 1964. С. 173-177.
100. Житкевич О. Н. Про деякі особливості розвитку бурякового довгоносика в ґрунті // Проблеми ентомології на Україні. К.: Вид-во АН УССР, 1959. С. 165 167.
101. Зайцева Е. Г. О новых способах борьбы со свекловичным долгоносиком. // Научные труды по селек., агротех. и механиз. возделывания сах. свеклы, зерновых, зернобобовых культур. Воронеж, 1968. Вып. 2. С. 288 296.
102. Захарченко Н. Л. Застосування гриба Aspergillus repens Corda de Bary в боротьбі з буряковим довгоносиком. // Нові методи боротьби з буряковим довгоносиком. К.: Вид во АН УССР, 1955. С. 114 116.
103. Зверезомб Зубовский Е. В. Вредители сахарной свеклы и меры борьбы с ними // Свекловодство. 1938. Т. III. Ч. 1. С. 9 200.
104. Зверезомб Зубовский Е. В. Насекомые, вредящие сахарной свекле. Киев: Издание ССУ Сахаротреста, 1928. 144 с.
105. Зверезомб Зубовский Е. В. Вредители сахарной свеклы. К.: Изд во АН УССР, 1957. 276 с.
106. Зверезомб Зубовский Е. В. Вредители сахарно