ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ АГРОТЕХНІКИ КАРТОПЛІ НА ЗАСЕЛЕНІСТЬ ГРУНТУ ТА ПОШКОДЖЕНІСТЬ БУЛЬБ ДРОТЯНИКАМИ В УМОВАХ ПОЛІССЯ

Краткое описание

ІНСТИТУТ КАРТОПЛЯРСТВА
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

КОСТЮЧЕНКО Віталій Генадійович

На правах рукопису
УДК 635.21:631.526.32:632.765.4:632.9

ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ АГРОТЕХНІКИ КАРТОПЛІ НА ЗАСЕЛЕНІСТЬ ГРУНТУ ТА ПОШКОДЖЕНІСТЬ БУЛЬБ ДРОТЯНИКАМИ В УМОВАХ ПОЛІССЯ

16.00.10 ентомологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник
КАЛІЦЬКИЙ Петро Францович
кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник

Немішаєве 2004

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

8

1.1. Ботанічна характеристика і біологічні особливості картоплі

8

1.2. Біологія дротяників, їх живлення та трофічні зв’язки

15

1.3. Методи боротьби з грунтовими шкідниками

28

РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

34

2.1 Грунтово-кліматичні умови проведення досліджень

34

2.2. Об’єкт і методика досліджень

37

РОЗДІЛ 3. РІСТ І РОЗВИТОК КАРТОПЛІ ПРИ ВИКОРИСТАННІ СИДЕРАТІВ ТА ПРЕПАРАТУ ПРЕСТИЖ

45

3.1. Фенологічні фази розвитку рослин картоплі

45

3.2. Висота рослин та площа листової поверхні

48

3.3. Схожість бульб та стеблостій картоплі

53

РОЗДІЛ 4. ЗАСЕЛЕНІСТЬ ГРУНТУ ДРОТЯНИКАМИ ТА ПОШКОДЖЕНІСТЬ КАРТОПЛІ НАЗЕМНИМИ ШКІДНИКАМИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ СИДЕРАТІВ ТА ПРЕПАРАТУ ПРЕСТИЖ ДЛЯ ОБРОБКИ НАСІННЯ

56

4.1. Заселеність грунту дротяниками при використанні гірчиці та жита на сидерат

56

4.2. Пошкодженість бульб дротяниками при використанні гірчиці та жита на сидерат

59

4.3. Вплив передпосадкової обробки бульб картоплі препаратом Престиж на пошкодженість урожаю дротяниками

61

4.4. Пошкодженість рослин картоплі колорадським жуком при обробці насіння різними нормами препарату Престиж

66

РОЗДІЛ 5. УРОЖАЙНІСТЬ І СТРУКТУРА ВРОЖАЮ КАРТОПЛІ ПРИ ВИКОРИСТАННІ СИДЕРАТІВ ТА ПРЕПАРАТУ ПРЕСТИЖ

71

5.1. Урожайність картоплі при використанні сидератів та препарату престиж

71

5.2. Структура урожаю картоплі при використанні сидератів та препарату престиж для передпосадкової обробки бульб

75

РОЗДІЛ 6. ЯКІСТЬ УРОЖАЮ БУЛЬБ ПРИ ВИКОРИСТАННІ СИДЕРАТІВ ТА ПРЕПАРАТУ ПРЕСТИЖ

80

6.1. Вміст в бульбах картоплі крохмалю та сухих речовин при використанні сидератів та препарату престиж

80

6.2. Вміст сирого протеїну та білка при використанні сидератів та препарату престиж для протруєння бульб картоплі

85

6.3. Вміст амінокислот та вітаміну с в бульбах картоплі

88

6.3.1. Вміст амінокислот в бульбах картоплі

88

6.3.2. Вміст вітаміну С в бульбах картоплі

91

6.4. Вміст в бульбах картоплі залишкових кількостей імідаклоприду

93

РОЗДІЛ 7. СТІЙКІСТЬ СОРТІВ КАРТОПЛІ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ ДО ПОШКОДЖЕННЯ БУЛЬБ ДРОТЯНИКАМИ

97

РОЗДІЛ 8. ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СИДЕРАТІВ ТА ПРЕПАРАТУ ПРЕСТИЖ

102

8.1. Економічна ефективність використання сидератів та препарату Престиж

102

8.2. Енергетична ефективність використання сидератів та препарату Престиж

107

ВИСНОВКИ

110

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

112

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

113

ДОДАТКИ

126

ВСТУП

Картопля одна з найважливіших сільськогосподарських культур різноманітного використання. Вона вирощується більш як у 125 країнах із різними грунтово-кліматичними умовами на всіх континентах. Площі її сягають у середньому 18 млн. га, а валові збори близько 270 млн. тонн при середній урожайності 148 ц/га [1, 2].
Картопля культура універсального використання, з якою не може зрівнятися жодна інша сільськогосподарська культура. Вона є цінним і незамінним продуктом харчування. З неї готують безліч страв. Завдяки високому вмісту крохмалю, вітамінів, незамінних амінокислот, мінеральних та інших сполук вона значною мірою забезпечує потребу людини в поживних елементах. З картоплі виробляють крохмаль, спирт; сировину, із якої одержують вітаміни, молочну кислоту, оцет, чимало інших продуктів [3, 4].
Ця рослина пристосована до будь-яких кліматичних умов України. Завдяки цьому картоплю вирощують скрізь: на піщаних і суглинкових грунтах, чорноземах і осушених торфових від Полісся до Степу.
Посівні площі картоплі в Україні перевищують 1.5 млн. га [1, 2], а за валовим виробництвом картоплі Україна посідає одне з провідних місць у Європі (16-18 млн.т.) [5] при середній урожайності 100 - 140 ц/га [1, 6].
Актуальність теми. В Україні нараховується понад 78 видів шкідників картоплі [7]. Серед них важливе місце займає група грунтових шкідників. Найбільшої шкоди картоплі завдають личинки жуків коваликів (Agriotes) дротяники.
Грунтові шкідники пошкоджують проростки картоплі, підгризають підземну частину стебла, прогризають ходи в бульбах, виїдають м’якуш. Пошкоджені бульби втрачають товарні та посівні якості, погано зберігаються, в місця пошкоджень проникають мікроорганізми, що призводить до загнивання бульб. В результаті втрачається значна частина врожаю. Так, в літературі зустрічаються дані, що за чисельності дротяників 5-6 особин на 1 м2 грунту пошкоджується до 80% бульб [8].
В останні роки в зоні Полісся України суттєво збільшилась заселеність полів дротяниками, що призвело до значного зниження якості бульб картоплі. У зв’язку з розвитком в Україні переробної галузі, значно зросли вимоги до якості картоплі.
Важливим показником, який визначає придатність картоплі до переробки є пошкодженість бульб шкідниками, зокрема дротяниками.
Серед рекомендованих методів боротьби з ґрунтовими шкідниками найефективнішим є хімічний метод внесення в грунт перед садінням картоплі гранульованих інсектицидів, але в даний час в Україні не зареєстровано жодного гранульованого препарату, дозволеного для використання на посадках картоплі. Єдиним доступним методом боротьби з ґрунтовими шкідниками є агротехнічний метод, який недостатньо ефективний та потребує додаткових витрат, що в свою чергу збільшує собівартість продукції. Найвищу ефективність проти ґрунтових шкідників можна забезпечити лише при поєднанні агротехнічних та хімічних заходів, що є свідченням актуальності теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії агротехніки відділу технології Інституту картоплярства УААН, яка передбачена координаційним планом УААН з комплексної теми: "Розробити та впровадити технологію виробництва та зберігання картоплі в господарствах різних форм власності", номер державної реєстрації 0197 U005457.
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є розробка ефективних заходів боротьби з дротяниками.
В завдання досліджень входило:
- встановлення впливу сидеральних культур, найбільш поширених в зоні Полісся, на чисельність дротяників в орному шарі грунту;
- визначення впливу різних норм препарату Престиж на пошкодженість бульб картоплі дротяниками;
- виділення сортів, які в меншій мірі пошкоджуються дротяниками, встановлення залежності ступеню ушкодження бульб від їх біохімічного складу.
Об’єкт дослідження картопля сортів різних груп стиглості, личинки коваликів.
Предмет дослідження вплив сидеральних культур (жита та гірчиці) і препарату Престиж для передпосадкової обробки бульб картоплі та протруювання насіння сидератів перед сівбою, на чисельність дротяників в грунті та пошкодженість ними бульб картоплі.
Методи дослідження. В основу досліджень покладені польові досліди, що закладалися на Поліссі. Візуальний і вимірювально-ваговий методи використовувалися для фенологічних спостережень за ростом і розвитком рослин, формуванням фотосинтетичного апарату; біохімічний для визначення біохімічного складу бульб картоплі; статистичний для оцінки достовірності отриманих експериментальних даних; економічний і біоенергетичний для визначення економічної та біоенергетичної доцільності застосування сидератів та препарату Престиж для боротьби з ґрунтовими шкідниками.
Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження проводили з новим і єдиним протруйником інсектицидної дії Престиж, який тимчасово зареєстрований в Україні на картоплі. Встановлено, що при нормі 1 л/т він забезпечує достатню ефективність і не накопичується в бульбах картоплі в надмірних кількостях.
Розроблена система заходів та технологічних прийомів вирощування картоплі на заселених личинками коваликів ґрунтах, яка полягає в сівбі озимого жита на сидерат насінням, протруєним препаратами, які містять імідаклоприд, обробці бульб картоплі перед садінням протруйником Престиж в нормі 1 л/т, використанні сортів картоплі, стійких до пошкодження личинками коваликів. Ці заходи дають змогу знизити чисельність вказаних фітофагів у ґрунті на 76,7% та пошкодженість ними бульб картоплі на 13-33%.
Встановлено взаємозв’язок між біохімічним складом та пошкодженістю бульб картоплі личинками жуків коваликів. Доведено, що на інтенсивність пошкодження впливає вміст у бульбах незамінних амінокислот, крохмалю, калію та редукуючих цукрів.
Доведена економічність (чистий прибуток 3232-9583 грн/га) та енергетичність (коефіцієнт енергетичної ефективності 1,23-1,26) системи захисту картоплі від дротяників.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці елементів технології вирощування картоплі, які дають змогу знизити заселеність грунту та пошкодженість бульб картоплі дротяниками, підвищити якість та товарний вигляд отриманого врожаю.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно. Здійснено узагальнення даних вітчизняної та зарубіжної літератури з досліджуваної проблеми, планування та проведення дослідів, включаючи обліки, спостереження, наукові узагальнення, статистичний аналіз одержаних даних. Аналіз бульб на вміст залишкових кількостей імідаклоприду проведений в Інституті захисту рослин. Апробація наукових розробок і підготовка наукових статей здійснено самостійно або у співавторстві.
Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації оприлюднювались і обговорювались на засіданнях вченої Ради Інституту картоплярства, методичної комісії відділу технології (Немішаєве, 2000-2003 рр.), міжнародній ювілейній науково-практичній конференції, присвячені 75-річчу Інституту картоплярства Національної академії наук Білорусі, Мінськ, 2003 р.
Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в 4 наукових працях, в тому числі у 3 фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота виконана на 130 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, 8 розділів, висновків та рекомендацій виробництву продукції картоплярства, включає 33 таблиці, 21 рисунків, 5 додатків. Список використаних джерел містить 165 найменувань літератури, в тому числі 50 іноземними мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В дисертації наведені теоретичні узагальнення та шляхи вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні агротехніки вирощування картоплі за введення нових елементів, таких як застосування сидеральних культур у поєднанні з обробкою їх насіння інсектицидами, передсадивна обробка бульб картоплі комбінованим протруйником та підбір сортів, стійких до пошкодження дротяниками.
2. Ефективність елементів агротехніки, що вивчалися, в значній мірі залежить від біологічних особливостей сорту.
3. Комплексне використання сидератів, обробки садивного матеріалу протруйником Престиж та підбір сортів дає змогу знизити заселеність грунту дротяниками та отримати високий урожай бульб з низькою пошкодженістю ними, навіть на полях з високим рівнем заселення шкідниками.
4. Урожайність бульб картоплі при використанні гірчиці на сидерат збільшилась на 17,1-17,8%, а при використанні жита на сидерат на 36,3-40,7%. Товарність бульб при цьому збільшилась на 8,5-10,2% і 12,0-13,6% відповідно.
5. При вирощуванні на сидерат жита, насіння якого оброблене препаратами, які містять імідаклоприд, в нормі 90 г д. р. на гектарну норму насіння, чисельність дротяників в грунті знижується на 76,7%, а пошкодженість бульб картоплі на 29%. Вирощування жита без обробки інсектицидами призводить до збільшення заселеності грунту дротяниками на 25%.
6. Біохімічний склад бульб картоплі та група стиглості має значний вплив на стійкість сорту до пошкодження дротяниками. Більш стійкими до пошкодження дротяниками виявились сорти середньостиглої та середньопізньої групи, які характеризуються підвищеним вмістом крохмалю, сухих речовин та калію, і низьким вмістом редукуючих цукрів. Сорти ранньостиглої та середньоранньої груп мали найвищу пошкодженість дротяниками.
7. Найбільш стійкими до пошкодження дротяниками виявились сорти Зарево та Либідь. Невисокий рівень пошкодження мають також сорти Повінь та Світанок київський, а сорти Незабудка і Кобза характеризуються найнижчою стійкістю до пошкодження дротяниками.
8. Передсадивна обробка бульб картоплі комбінованим протруйником Престиж захищає рослини картоплі від колорадського жука, знижує пошкодженість бульб дротяниками, підвищує урожайність та якість продукції.
9. Препарат Престиж не впливає негативно на ріст і розвиток рослин картоплі, не погіршує якість бульб.
10. При обробці бульб картоплі перед садінням протруйником Престиж урожайність збільшується у сорту Обрій на 18,9-23,4%, а у сорту Луговська на 53,2-56,4%, а товарність бульб на 0,9-11,7% і 9,1-12,1% відповідно. Норма препарату не впливає на урожайність та товарність картоплі даних сортів.
11. Обробка бульб картоплі протруйником Престиж в нормі 0,8-1 л/т надійно захищає рослини картоплі сортів Обрій та Луговська від пошкодження колорадським жуком. Пошкодженість бульб картоплі дротяниками при цьому знижується у сорту Обрій на 13-27%, а сорту Луговська на 17-33%.

12. Оптимальною нормою препарату Престиж, яка забезпечує ефективний захист картоплі від колорадського жука та дротяників є 1 л/т.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кучко А. , Оверчук П. Стан та основні напрямки збільшення виробництва картоплі на Україні // Картоплярство. - К. : Урожай, 1994. - Вип. 25. - С. 3 - 8.
2. Немченко І. Проблеми збільшення виробництва та поліпшення якості картоплі // Сільські обрії. - 1994. - № 11 - 12. - С. 5 - 9.
3. Поліщук С. Ф. Довідник по зберіганню картоплі та овочів. К.: Урожай, 1986. 280 с.
4. Поліщук С. Ф., Горкуценко О. В. Збирання, зберігання і якість картоплі. К.: Знання, 1977. 48 с.
5. Немченко І. Проблеми збільшення виробництва та поліпшення якості картоплі // Сільські обрії. - 1994. - № 11 - 12. - С. 5 - 9.
6. Теслюк П. С., Щербенко О. В. Становлення і розвиток українського картоплярства. К.: Кий, 1997. 160 с.
7. Васильев В. П. и др. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. К.: Урожай, 1989. т. 1-3.
8. Шпаар Д., Шуманн П. Выращивание картофеля. - М., 1997. - 246 с.
9. Теслюк Т. Шлях в Україну // Картопля - другий хліб. - К. : Довіра, 1995. - Вип. 1. - С. 9 - 15.
10. Вітенко В. А. , Куценко В. С. , Власенко М. Ю. Картопля. - К. : Урожай, 1990. - 254 с.
11. Богданов А. И., Валуев В. В., Власенко Н. Е. и др. Справочник картофелеводства. М.: Агропромиздат, 1987. 351 с.
12. Бугай С. М. Растениеводство. К.: Высшая школа, 1975. 376 с.
13. Букасов С. М. Особенности биологии картофеля. Культурная флора СССР. Л.: Колос, 1971, т. 9. С. 407-408.
14. Скринская Е. Г. Краткий справочник картофелевода. Алма-Ата: Кайнар, 1977. 176 с.
15. Бульба. Энциклопедический справочник о картофеле. Минск: Белорусская советская энциклопедия им. Петруся Бровки, 1988. 574 с.
16. Danert S. Morphologie und Anatomic. B; Sohick R., Klinkowsk; M. Die Kartobfel. Ved deutcher Landwirschaftsverlag Berlin, 1961. pp. 44-49.
17. Новикова Ф. А. Картофель. Сельхозиздат, 1937.
18. Бузовер Ф. Я. Опыт физиологической характеристики картофельного растения. Автореф. докт. дисс. Харьков, 1961.
19. Онищенко А. И. О глубине распространения корней картофеля // Агрохимия. 1950. № 4. С. 37-39.
20. Дмитриева З. А., Забара М. Г., Войтковская А. А. и др. Справочник картофелевода. Мн.: Уражай, 1989. 304 с.
21. Дорожкин Н. А. Картофель. Мн.: Урожай, 1972. 448 с.
22. Зюзин А. И., Трофимовский Г. В. Второй хлеб. М.: Знание, 1963. 31 с.
23. Теслюк П. С. Продовольча картопля. К.: Урожай, 1989. 200 с.
24. Филонов М. М. Второй хлеб // Картофель и овощи. - 1996. - №8. - С. 15 - 18.
25. Кучко А. А., Мицько В. М. Потенційна продуктивність картоплі і основні фактори її формування // Картоплярство. 1995. Вип. 26 С. 3-8.
26. Лорх А. Г. Экологическая пластичность картофеля. М., 1968 32 с.
27. Теслюк П. Вимоги картоплі до умов вирощування //Картопля - другий хліб. - К. : Довіра, 1995. - Вип. 1. - С. 74 - 81.
28. Куценко В. С., Шарапа М. Г., Кравченко В. В. та ін. Температура грунту і строки садіння картоплі // Картоплярство: Респ. міжвід. темат. наук. зб. К.: Урожай, 1991. Вип. 22. С. 43-46.
29. Куценко В. С. Агротехніка вирощування картоплі в різних грунтово-кліматичних зонах України //Довідник картопляра. К.: Урожай, 1991 С. 75-136.
30. Поповская О. М. Методика оценки агроклиматических условий произрастания картофеля в центральных областях Европейской территории СССР // Сб. методических указаний. 1957. С. 57-64.
31. Кирюхин В. П. Картофель. - М. : Колос, 1970. - 152 с.
32. Писарев Б. А. , Ганзин Г. А. Ранний картофель. - М. : Колос, 1973. - 180с.
33. Онищенко О. Й. Рання картопля. К.: Урожай, 1969. 148 с.
34. Картопля. За ред. В. А. Вітенка, В. С. Куценка, М. Ю. Власенка. К.: Урожай, 1990 236 с.
35. Лорх А. Г. Динамика накопления урожая картофеля. М.: Сельхозгиэ, 1948. 191 с.
36. Андрюшина Н. А., Жемойц А. А., Клюквина Ю. Ф. Возделывание картофеля при орошении. М.: ВНИИТЭИСХ, 1975 86 с.
37. Агрометерологічні ресурси картоплі. За ред. П. С. Теслюка. К.: Урожай, 1992. 208 с.
38. Коровин А. И. Роль температуры в минеральном питании растений. - Л. : Гидрометиздат, 1972. - 283 с.
39. Руденко А. И. Климатическое вырождение картофеля и мероприятия по борьбе с ним // Вопросы семеноводства картофеля и борьба с его вырождением. К., 1960. С. 28-44.
40. Гончарык М. М. Біялагічный і экалагічный асаблівасці бульбы // Фізіялогія і біяхімія бульбы. Мінск. 1979. С. 19-44.
41. Кучко А. А., Куценко В. С., Осипчук А. А. Довідник картопляра. - К. : Урожай, 1991. - 230 с.
42. Коровин А. И., Дульбинская Д. А., Глянько А. К. Особенности фосфорного и азотного питания у растений при низких температурах почвы в начале вегетации // Теоретические основы регулирования минерального питания растений. М., 1964. С. 59-60.
43. Гинзбург А. С., Громов М. А. Теплофизическая характеристика картофеля, овощей и плодов. М.: Агропромиздат, 1987 270 с.
44. Шевелуха В. С. Периодичность роста с. - х. Растений и пути ее регулирования. - Минск: Урожай, 1977. - 424 с.
45. Грушка Л. , Эруст И. Формирование урожая картофеля // Грушка Л. , Эруст И. Формирование урожая основных с. - х. Культур. - М. : Колос, 1984. - С. 296 - 327.
46. Теслюк Н. , Пастух С. , Назар В. Календар картопляра. - К. : Кий, 1996. - 24 с.
47. Кирюхин В. , Кутовенко Л. Влажность почвы и урожай картофеля // Картофель и овощи. - 1970. - № 11. - С. 11 - 12.
48. Альсмик П. И., Амбросов А. Л., Вечер А. С. и др. Физиология картофеля. М.: Колос, 1979. 271 с.
49. Кокшаров В. А. , Каримова Ш. Н. Водопотребление картофеля на Среднем Урале // Картофель и овощи. - 1983. - № 2. - С. 14 - 15.
50. Вечер А. С., Гончарик М. Н. Физиология и биохимия картофеля. Минск: Наука и техника, 1973. 264 с.
51. Гончарик М. Н. Влияние экологических условий на физиологию культурных растений. Минск: АН БССР, 1962.
52. Бузовер Ф. Я. Водный режим картофеля // Исследования по физиологии и биохимии растений. К., 1966. Т. 48. С. 81-88.
53. Williams W. Podstawy Rolnictwa. PWR il, 1950.
54. Алпатьев А. М. Влагооборот культурных растений. М.: Гидрометеоиздат, 1954. С. 18-56.
55. Молчанова Е. Я. Определение физиологического возраста семенных клубней // Картофель и овощи. - 1997. - № 2. - С. 5.
56. Чиженко І. О. Картопля. К.: УРСР, 1957. 278 с.
57. Кокшаров В. П. Научные основы картофелеводства Среднего Урала. - Свердловск: 1989. - 71 с.
58. Теслюк П. , Кух І. , Назар В. , Пединец І. Агрометеорологічні ресурси картоплі. - К. : Урожай, 1992. - 18 с.
59. Кучко А. , Власенко М. , Мицько В. Фізіологія та біохімія картоплі. - К.: Довіра, 1998. - 320 с.
60. Чайлахян М. Х. Фотопериодическая и гормональная регуляция клубнеобразования у растений . - М. : Наука, 1984. - 68 с.
61. Синельникова В. Н. Некоторые физиологические особенности видов картофеля // Картофель. Л. : Колос, 1971. - т. 9. - С. 409 - 416.
62. Мошков Б. С. Фотопериодизм растений. - Л. : Россельхозиздат, 1961. - 220 с.
63. Клешин А. Ф. Роль света в жизни растений. - М. : Знание, 1965. - 29 с.
64. Мокроносов Т. А. Бубенцова Н. К. Передвижение ассимилянтов у картофеля // Физиология растений. - Л.: Изд-во АН СССР, 1961. - т. 8. - С. 310-327.
65. Каюмов М. К. Справочник по программированию урожаев. - М. : Россельхозиздат, 1977. - 185 с.
66. Тимирязев К. А. Солнце, жизнь и хлорофилл. - М.: Сельхозиздат, 1956.- С. 3 - 54.
67. Ничипорович А. А. , Строганова Л. Е. , Чмора С. Н. , Власова М. П. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах. - М. : Изд-во АН СССР, 1961. - 133 с.
68. Тооминг Х. Г. Солнечная радиация и формирование урожая. - Л. : Гидрометиздат, 1977. - 200 с.
69. Ничипорович А. А. Фотосинтез и теория получения высоких урожаев // 25-е Тимирязевские чтения. - М. : Изд-во АН СССР, 1957. С. 11 - 18.
70. Мокроносов А. Т. Фотосинтез и его роль в формировании урожая // Физиология картофеля. - М. : Колос, 1979. - С. 138 - 190.
71. Дж. Д. Айвинс. Агротехника картофеля // Рост и развитие картофеля. - М. : 1966. - с. 376 - 388.
72. Кучко А. А., Мицько В. М. Фізіологічні основи формування врожаю і якості картоплі. К.: Довіра, 1997. 144 с.
73. Волков В. Д. Довідник ланкового по вирощуванні картоплі. К.: Урожай, 1987. 248 с.
74. Захаров В. Н. Управление минеральным питанием картофеля // Земледелие. - 1992. - № 2. - С. 60 - 64.
75. Линдеман К. Э. О костяниках. // Записки импер. общества сель­ского хоз. южн. России. № 12. 1887.
76. Долин В. Г. Личинки жуков-щелкунов (проволочники) европейской части СССР. К.: Урожай, 1964. 297 с.
77. Horst A. Zur Kenntnis der Biologie und Morphologie einiger Elateriden und ihrer Larven // Archiv fur Naturgesch., Bd. 88, Hf. 1., 1922.
78. Гиляров М. С. Особенности почвы как среды обитания и ее значение в эволюции насекомых, М.-Л., 1949.
79. Космачевский А. С. Некоторые вопросы биологии и экологии щелкунов // Учен. зап. ест.-геогр. ф-та Краснодар, гос. пед. ин-та, вып. XIV., 1955.
80. Космачевский А. С., Вопросы экологии вредных почвенных насекомых // III экологич. конференция, Тезисы докл., ч. I., 1954.
81. Космачевский А. С. Биология крымского (Agriotes litigiosus var tauricus Heyd.) и посевного (Agriotes sputator L.) щелкунов (Col. Elateridae) // Энтомол. обозрение, т. 38, вып. 4., 1959.
82. Gueniat Е. Contribution a 1'etude du developpement et de la morphologie de quelques Elaterides (Coleopteres), Mitt d. // Schweiz. Entomol. Gesellschaft, Bd. 16, № 4., 1934.
83. Basden J F. A method of dictinguishing the larval stages of Agriotes sputator L. // Bullit. of eniomol. research., v. 41, №2., 1950.
84. Rambousek F. Uber die Felddrahtwurmer. // Biologischer Teil, Ztschr. fur die Zuckerindustrie der Cechoslovakischen Republik t. 52, № 37, 1927-1928.
85. Rambousek F. Uber die Felddrahtwurmer. // Biologischer Teil, Ztschr. fur die Zuckerindustrie der Cechoslovakischen Republik t. 54, № 20, 1929-1930.
86. Schaerffenberg В. Necrophage Elateridelarven. // Zoal. Anz., Bd. 125, 1939.
87. Черепанов А. И. Щелкуны Западной Сибири, Новосибирск, 1957.
88. Гиляров М. С. Почвенные вредители и обработка почвы. // За­щита растений, № 14, 1937.
89. Тупиков В. Материалы к изучению проволочного червя. // Сельское хозяйство, № 5-6, 1925.
90. Рощиненко В. И., Козлова Е. А. Особенности мигра­ций проволочников в условиях Удмуртской АССР, IV экологическая конфе­ренция, т. VII, К., 1962.
91. Dowdy W. The hibernation of certein Arthropod fauna of the soil. // Proc. Missouri, Ac. Sci., v. 3, № 4. 1937
92. Кипенварлиц А. Ф. Меры борьбы с проволочниками в усло­виях БССР. Минск, 1957.
93. Thorpe W.H., Crombie A.C„ Hill R„ Darrah J. H. The beha vior of wireworms in response to chemical simulation. // J. exp. biol.. v. 23, № 3, 1947.
94. Crombie A. B. and Darrah J. H. The chemoreceptors of the wireworm (Agriotes ssp.) and the rilation of activity to chemical constitution. // Journ. experim. biology, v. 24, № 1, 2, 1947.
95. Langenbuch R. Beitrage zur Keontnis der Biologie von Agriotes obscurus L. und Agriotes lineatus L., Ztschr. angew. Entomologie, Bd.19, 1932.
96. Langenbuch R. Beitrage zur Keontnis der Biologie von Agriotes obscurus L. und Agriotes lineatus L., Ztschr. angew. Entomologie, Bd. 20, 1934.
97. Woodworth Ch. E. The reactions of wireworms to arsenicals. // Journ. agricult research, v.57, №3, 1938.
98. Гурьева Е. Л. Систематический обзор видов р. Elater L. (Coleoptera, Elateridae) фауны СССР // Энтом. обозрение, т. 36, вып. 2, 1957.
99. Bjerkander C. Beskrifning pa et hogts skadlig Rot Mask // Vetensk. Ac. Handl., t. 40, 1779.
100. Perris E. Histoire des Insectes du pin maritime // Annales. Soc. Entomol. de France, ser. 1, 1852.
101. Candeze M. Е. Monographic des Elaterides, t. 1, Liege, 1857.
102. Reу С. Comparaison entre plusieurs larves de divers genres d'Elaterides // Annales Soc. Linn. Lyon, t. 30, 1884.
103. Reу С. Essai d'Etudes sur certaines larves des Coleopteres // Annales Soc., Linn. Lyon, t. 33, 1887.
104. Beling Th. Beirag zur Metamorphose der Kaferfamilie der Elateridae // Deutsche entom. Ztschr., Bd. 27, 1883.
105. Beling Th. Beirag zur Metamorphose der Kaferfamilie der Elateridae // Deutsche entom. Ztschr., Bd. 28, 1884.
106. Ritzema-Bos. Tierische Schadlinge und Nutzlinge fur Ackarbau Viehzucht // Wald und Qartenbau. Berlin, 1891.
107. Ford G. H. Observations on the larval and pupal stages of Ag­riotes obscurus L. // Annals appl. biology, v. 3, 1917.
108. Roberts A. W. R On the life history of „wireworms "-of the genus Agriotes Esch. with some notes on that of Athous haemorphoidalis F. // Annals appl. biology, v. 6, 1919.
109. Flachs К. Experimentell-blologische Studien an Drahtwurmern // Ztschr. angewandte Entom., Bd. 14, Hf.3, 1929.
110. Subklew W. Physiologisch-experimentelle Untersuchungen an-einiger Elateriden // Ztschr. Morphol. u. Okol. Tiere, Bd. 28, 1934.
111. Subklew W. Agriotes lineatus L. und Agriotes obscurus L. (einBeitrag zu ihrer Morphologie und Biologie) // Ztschr. angew. Entom , Bd.21, 1934.
112. Dobeneck. Neue Gesichtspunkte fur die Bekampfung der Drahtwurmer, Deutsche landwirisch. // Ztschr. fur Pflanzen-krankheiten, Jg. 10, 1900.
113. Escherich K., Die Forstinsekten Mitteleuropas, Bd. 2, Berlin, 1928.
114. Xambeu C. Mosurs et metamorphoses des insects // Mem. 18, Ann. Soc. Linn. Lyon, t. 59, 1912
115. Xambeu C. Mosurs et metamorphoses des insects // Mem. 18, Ann. Soc. Linn. Lyon, t. 60, 1913.
116. Friederichs K. Einiges uber die Kafer des toten Holzes im Kiefernwald der Insel St. Marguerite (Sudfrankreich) // Entomologische Blatter, 15 Jg., Hf. 1-3, 1919.
117. Pillai S. K Beitrage zur Kenntnis der Fauna der Waldstreu // Ztschr. angew. Entomol., Bd. 8, Hf. 1, 1922.
118. Знаменский А. В. Насекомые, вредящие полеводству, // Труды Полтавской с.-х. опытной станции, т. XIII, вып. 50. Полтава, 1926.
119. Balachowsky A et Mesnil. L. Les Insectes nuisibles aux plantes cultivees, v. 1, Paris, 1936.
120. Schaerffenberg В. Die Elateridenlarven der Kieferwaldstreu // Ztschr. angew. Entomologle, Bd. 29, Hf. 1, 1942.
121. Friederichs K. Uber karnivore Elateridenlarven und ihre Bedeutung im Pflanzenschutz // Ztschr. angewandte Entom. Bd.33, Hf. I—2, 1951.
122. Ohnesorge В. Untersuchungen uber die Populationsdynamik der Kleinen Fichtenblattwespe Pristifora abietina Christ (Hym. Tenthredinidae) I Teil. Fertilitat und Mortalitat // Ztschr. angewandte Entomol., Bd. 40, Hf.4, 1957.
123. Evans A. C. and Gough H. C. Observations on some factors influencing growth in wireworm of the genus Agriotes // Annals appl. biology, v. 29, № 2, 1942.
124. Бобинская С. Г. Режим питания проволочников рода Agriotes // Труды ВИЗРа, вып. 2, 1949.
125. Космачевский А. С. К вопросу о питании личинок жуков-щелкунов (Coleoptera, Elateridae) // Энтомол. обозрение, т. 37, вып. 4, 1958.
126. Strickland E. H. Life-cycle and food requirements of the nor­thern grain wireworm Ludius aeripennis destructor Brown, // Journ. econ. en­tomol., v.32, №2, 1939.
127. Davis G. R F. Growth and feeding behavior of larvae of Ctenicera aeripennis destructor (Brown) (Col. Elaterldae). I Effects of carrot slices and seeds of wheat, flax, barley, rye and alfalfa // Annals Entomol. Soc. Amer, v. 50, № 6, 1957.
128. Davis G R. F. Note on survival and feeding of newly hatsched larvae of Ctenicera aeripennis destructor (Broun) (Col. Elaterldae) // Annals Entomol. Soc. Amer, v. 51, №1, 1958.
129. Korschefsky R. Bestimmungstabeile der bekanntesten deutschen, Elateriden-Larven. Arb. u. morphol. u. taxonom. // Entom., Bd. 8, №4, 1941.
130. Stone M. W. Sugar-best wireworm predaceous on seed-corn mag­got // Journ. econ., entomol., v. 36, №6, 1953.
131. Kring J. В. Predation and survival of Limonius agomis Say-(Col. Elateridae) // Annals Entom. Soc. Amer., v. 52, № 5, 1959.
132. Brauer P. Unbestimmte Insectenlarve, Verh. Zool.-bot. Vereins in Wien, Bd. 2, 1853.
133. Brauer F. Biologisches uber zwei Insecten // Verh. Zool.-bot. Vereins in Wien, Bd. 7, 1857.
134. Perris E. Larves des Coleopteres. Parts, 1877.
135. Овчинникова И. А. Проницаемость покровов личинок щелку­нов как показатель отношения их к экологическим факторам, Автореферат, АН УССР. Л., 1960.
136. Дрозда. В.Ф. Грунтові шкідники. Шляхи регулювання чисельності та обмеження шкодочинності на посівах різних сільськогосподарських культур. // Захист рослин. - №7. 2003. С. 19-22.
137. Долин В.Г. Изучение зкологии и разработка мер борьбы с проволочниками на Украине. Защита растений. "Урожай", 1967. №6. С. 41-51.
138. Добровольский Б.В. Современное состояние и пути решения проблемы борьбы с проволочниками в СССР. М., 1958. 16 с.
139. Добровояьский Б.В. Рекомендации по борьбе с проволочниками. М.: Россельхозиздат, 1964. 24 с.
140. Добровольский Б.В., Пономаренко А.В. Борьба с вредными насекомыми в почве. МГУ, 1965. 130с.
141. Пономаренко А.В., Казазаев А.А., Пономаренко В.А. Концентрат лизина защищает пропашные культуры от проволочников.// Защита и карантин растений. №3. 1998. С. 42-43.
142. Дрозда В.Ф. Динаміка популяцій членистоногих в насадженнях капусти на фоні інтегрованого захисту. 3ахист і карантин рослин. Київ, 1996. вип. 44. С. 126-136.
143. Біляєва М. Ю. Вплив метеорологічних факторів на продуктивний процес у картоплі // Тези доп. конф. молодих вч. та спец.: «Наукові основи ведення картоплярства України в ринкових умовах», Немішаєве. 1996. 17 с.
144. Грицевич Ю. С. Вплив температурного та водного режимів на урожайність картоплі // Тези доп. конф. молодих вч. та спец.: «Наукові основи ведення картоплярства України в ринкових умовах», Немішаєве. 1996. 14 с.
145. Теслюк П. С., Клець С. А. Вплив метеорологічних умов вегетаційного періоду на врожай та якість картоплі // Картоплярство: Респ. міжвід. темат. наук. зб. К.: Урожай, 1987. Вип. 18. С. 47-49.
146. Теслюк П. Агрокліматичні зони України // Картопля другий хліб: наук.-попул. альманах. К.: Довіра, 1995. Вип. 1. С. 68-74.
147. Гельманец А. Я., Лютый Н. Г., Рябушко Г. В. Эффективность действия удобрений при систематическом их применении в севообороте в зависимости от погодных условий // Агрохимия. 1985. № 4. С. 42-47.
148. Хлыстовский А. Д., Корнеенко Е. Ф. Влияние метеорологических условий на урожай культуры и эффективность удобрений // Агрохимия. 1983. № 2. С. 33-41.
149. Hunnius W. Kartoffelforcshung heute // Kartoffelbau. 1979. V. 30, № 8. S. 292-293.
150. Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею / За ред. В.В. Кононученка, В.С. Куценка, А.А. Осипчука та ін. Немішаєве, 2002. 183 с.
151. Методические указания по учету вредителей и болезней сельскохозяйственных культур. Киев, 1975. 88 с.
152. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М.: Колос, 1979. 416 с.
153. Медведовський О. Н., Іванченко П. І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. К.: Урожай. 208 с.
154. Теслюк П. Ріст і розвиток картоплі // Картопля другий хліб: наук.-попул. альманах. К.: Довіра, 1995. Вип. 1. С. 83-90.
155. Вельямінов-Зернов В. М., Демянчук В. В., Бузина Н. О. Фенологічний прогноз розвитку картоплі на Україні залежно від строків її садіння // Картоплярство: Респ. міжвід. темат. наук. зб. К.: Урожай, 1992. Вип. 23. С. 45-47.
156. Дмитриева З. А. , Цадко И. И. Урожайность новых сортов картофеля при разной густоте посадки // Селекция и семеноводство. - 1989. - № 2. - С.42-43.
157. Постников А. Н. , Устименко И. Ф. Структура урожая и качество клубней картофеля при разных густоте стеблестоя и с