ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ ПРО РОЛЬ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У РОЗВИТКУ КАЛЬЦИНОЗУ КРОВОНОСНИХ СУДИН ЗУМОВЛЕНОГО ГІПЕРВІТАМІНОЗОМ D : Экспериментальные данные о роли пероксидного окисления липидов В РАЗВИТИИ Кальциноза КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ обусловлено гипервитаминозом D



  • Название:
  • ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ ПРО РОЛЬ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У РОЗВИТКУ КАЛЬЦИНОЗУ КРОВОНОСНИХ СУДИН ЗУМОВЛЕНОГО ГІПЕРВІТАМІНОЗОМ D
  • Альтернативное название:
  • Экспериментальные данные о роли пероксидного окисления липидов В РАЗВИТИИ Кальциноза КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ обусловлено гипервитаминозом D
  • Кол-во страниц:
  • 135
  • ВУЗ:
  • СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису

    Гарбузова Вікторія Юріївна

    УДК 616.391:577.162.2:612.015.3

    ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ ПРО РОЛЬ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У РОЗВИТКУ КАЛЬЦИНОЗУ КРОВОНОСНИХ СУДИН, ЗУМОВЛЕНОГО ГІПЕРВІТАМІНОЗОМ D


    03.00.13 фізіологія людини і тварин

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата біологічних наук



    Науковий керівник:
    Атаман Олександр Васильович,
    професор, доктор медичних наук




    Суми 2003








    ЗМІСТ
    стор.
    Перелік умовних скорочень...................................................................................3
    Вступ........................................................................................................................4

    Розділ 1. Огляд літератури.
    1.1. Загальні механізми токсичної дії вітаміну D.............................................9
    1.2. Механізми розвитку склеротичних уражень судинної стінки за
    умов гіпервітамінозу D.................................................................................18
    1.3. Вплив ангіопротекторів з різними механізмами дії на розвиток
    дистрофічних і склеротичних уражень судинної стінки .........................28

    Розділ 2. Матеріал і методи дослідження.............................................................40

    Розділ 3. Результати власних досліджень та їх обговорення.
    3.1. Інтенсивність ПОЛ та антиоксидантна активність стінок
    кровоносних судин у динаміці розвитку гіпервітамінозу D.48
    3.2. Вплив ангіопротекторів з різними механізмами дії на інтенсивність
    ПОЛ у стінках кровоносних судин за умов D-вітамінної інтоксикації...................................................................................................70
    3.3. Характеристика деяких ознак D-гіпервітамінозних уражень
    кровоносних судин за умов застосування фармакологічних
    агентів ангіопротекторної дії......................................................................84

    Підсумки..................................................................................................................95

    Висновки..................................................................................................................110

    Список використаних джерел................................................................................112








    ВСТУП

    Актуальність теми
    Однією з найактуальніших проблем сучасної медицини було і залишається з’ясування механізмів розвитку дистрофічних і склеротичних уражень кровоносних судин та пошук ефективних засобів їх запобігання та корекції. Сумна статистика свідчить, що тільки в Україні 60% від загального показника смертності припадає на хвороби, пов’язані з первинним ураженням кровоносних судин (інфаркт міокарда, гострі порушення мозкового кровообігу, тромбоемболічні ускладнення тощо ) [100].
    Звісна річ, однією з необхідних передумов розв’язання зазначених проблем є розширення наших уявлень про суть, характер і механізми патологічних змін , що відбуваються у стінці кровоносних судин за умов дії різних чинників, здатних ініціювати ангіосклеротичні ураження.
    До таких, зокрема, належить вітамін D, високі токсичні дози якого спричинюються до розвитку кальцинозу судинної стінки одного з типових проявів її дистрофічно-склеротичних змін [19,20,28,36,49,113].
    Існує дві основні концепції, автори яких намагаються пояснити механізми відкладання солей кальцію у тканинах стінок кровоносних судин. Прихильники першої вважають, що головною передумовою кальцифікації є ушкодження і загибель гладеньких м’язових клітин судинної стінки. Механізмами розвитку їх ушкодження за умов гіпервітамінозу D є активація ПОЛ, яка пов’язана з утворенням продуктів окиснення ерго- та холекальциферолу, та активація кальцієвих механізмів ушкодження , що також виникає за цих умов [28]. Прибічники другого погляду переконані в тому, що відкладанню солей кальцію передують фізично-хімічні зміни позаклітинних компонентів тканини, зумовлені головним чином загальними порушеннями гомеостазу в організмі (гіперкальціємія, гіперфосфатемія, ацидоз тощо ) [36].
    Мабуть, можна стверджувати, що в розвитку D-гіпервітамінозних уражень кровоносних судин велику роль відіграють обидві групи зазначених чинників. Проте, це зовсім не знімає з порядку денного питання про центральну ланку патогенезу ангіокальцинозу яка з подій є провідною: ПОЛ чи перевантаження тканинних і клітинних структур кальцієм ?
    Саме з’ясуванню цієї обставини і присвячена наша робота.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень Сумського державного університету і є складовою частиною науково-дослідної теми медичного факультету: Вивчення стану здоров’я дитячого та дорослого населення Сумської області в умовах впливу несприятливих соціальних, економічних та екологічних чинників” (р/№0101U002098).
    Мета і задачі дослідження
    Метою роботи було з’ясування зв’язку між інтенсивністю процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та кальцифікацією артеріальної і венозної стінки за умов гіпервітамінозу D.
    Для досягнення поставленої мети мали бути розв’язані такі задачі:
    1. Визначити інтенсивність ПОЛ та антиоксидантну активність артеріальної і венозної стінки в динаміці розвитку гіпертавітамінозу D.
    2. З’ясувати вплив агентів з різними механізмами дії (антиоксиданти, блокатори кальцієвих каналів, комплексоутворювачі) на інтенсивність ПОЛ у судинній стінці тварин з гіпервітамінозом D.
    3. Дослідити дію антиоксидантів, блокаторів кальцієвих каналів і комлексоутворювачів на ступінь ушкодження та кальцифікації артеріальної і венозної стінки, зумовлених високими дозами вітаміну D.
    Об’єкт дослідження механізми кальцифікації судинної стінки.
    Предмет дослідження участь процесів ПОЛ у механізмах кальцифікації артерій і вен за умов гіпервітамінозу D.
    Методи дослідження:
    1. Біохімічні методи визначення кількості проміжних (гідропероксиди ліпідів, дієнові кон’югати ) та кінцевих (основи Шиффа) продуктів ПОЛ в тканинах кровоносних судин та плазмі крові експериментальних тварин з метою оцінки активності вільнорадикальних процесів як чинників ушкодження судинної стінки.
    2. Оцінка активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази, глютатіонпероксидази) чинників, що запобігають розвиткові ліпідних механізмів ушкодження тканин кровоносних судин.
    3. Визначення вмісту кальцію в структурах судинної стінки та сироватці крові з метою кількісної характеристики процесу кальцифікації.
    4. Дослідження вмісту води та об’єму інулінового простору як показників ушкодження тканин кровоносних судин.
    5. Статистичні методи для обробки цифрових даних.
    Наукова новизна одержаних результатів
    1. Уперше як інструмент аналізу механізмів розвитку кальцинозу кровоносних судин використано агенти з різними механізмами ангіопротекторної діі (антиоксиданти, блокатори кальцієвих каналів, комплексоутворювачі).
    2. Уперше показано, що чинники, які ефективно пригнічують процеси ПОЛ (антиоксиданти) за умов D-вітамінної інтоксикації у значно меншій мірі впливають на кальцифікацію кровоносних судин і, навпаки, ангіопротектори, що не впливають на інтенсивність ПОЛ у судинній стінці (комплексоутворювачі), істотно зменшують прояви кальцинозу кровоносних судин. Це дало підстави для висновку про те, що немає прямого патогенетичного зв’язку між інтенсивністю процесів ПОЛ у судинній стінці та ступенем кальцифікації її структур.
    3. У роботі дістала подальший розвиток концепція про механізми високої резистентності вен до розвитку дистрофічних уражень. Зокрема, показано, що венозні судини, на відміну від артеріальних, мають значно вищу активність антиоксидантних ферментів, що, можливо, й зумовлює високу стійкість вен до ушкодження.
    Практичне значення одержаних результатів
    Здобуті результати дають підстави стверджувати, що процеси ушкодження судинної стінки та її кальцифікації не є процесами строго взаємозумовленими. Це розширює наукові уявлення про те, що в основі патогенезу дистрофічно-склеротичних уражень кровоносних судин можуть лежати різні механізми.
    Одержані в роботі дані свідчать про те, що ангіопротектори з різними точками докладання своєї дії по-різному впливають на різні прояви уражень судинної стінки. Цю обставину слід мати на увазі, коли йдеться про вибір ефективних фармакологічних засобів захисту судинної стінки від кожного конкретного типу її ушкодження.
    Особистий внесок здобувача
    Автором проведено патентний та інформаційний пошук, визначено мету і завдання дослідження, методичні підходи. Здобувач самостійно виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку, науковий аналіз та узагальнення одержаних результатів, оформлення останніх у вигляді таблиць, діаграм і графіків, сформулював та опублікував основні положення дисертації і висновки.
    Апробація результатів дисертації
    Основні матеріали дисертації обговорено на III Національному Конгресі патофізіологів України, (Одеса, 2000), Пленумі товариства патофізіологів України (Одеса, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні методи наукових досліджень в морфології та патології ” (Полтава, 2003), V, VI та VIIёё Міжнародних Конгресах студентів та молодих учених (Тернопіль, 2001, 2002, 2003), Міжнародній медичній конференції студентів і молодих учених (Дніпропетровськ, 2001), підсумкових наукових конференціях Сумського державного університету (Суми, 2001, 2003).
    Публікації
    Основний зміст дисертаційної роботи відображено в 12 наукових роботах, з них 4 у фахових наукових журналах, решта у матеріалах конференцій та конгресів. 10 наукових робіт опубліковано за одноособовою участю автора.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і спроба нового розв’язання проблеми зв’язку між ушкодженням судинної стінки та її кальцифікацією. Зокрема, наведені експериментальні дані щодо ролі пероксидного окиснення ліпідів у розвитку кальцинозу кровоносних судин за умов гіпервітамінозу D та коригуючих впливів з різними механізмами дії.
    1. Введення тваринам високих доз вітаміну D (10000 МО/кг) протягом 14 днів супроводжується зростанням у стінках кровоносних судин вмісту проміжних і кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів. Інтенсивність накопичення гідропероксидів ліпідів і Шиффових основ у різних судинах різна: в артеріях вона значно вища, ніж у венах.
    2. У відповідь на дію токсичних доз ергокальциферолу в тканинах артеріальних судин відбувається зниження активності антиоксидантних ферментів - глютатіонпероксидази, супероксиддисмутази і каталази, тимчасом як у венозній стінці активність зазначених ферментів зростає. Більша потужність антиоксидантних систем у венозній тканині може бути одним з чинників більшої стійкості вен до D-гіпервітамінозних уражень.
    3. Застосування токоферолу (50мг/кг) веде до істотного зменшення вмісту гідропероксидів ліпідів і Шиффових основ в артеріальних і венозних стінках D-гіпервітамінозних тварин. Ніфедипін (30мг/кг) має значно менший вплив на вивчені показники ПОЛ, тоді як етан-1-гідрокси-1,1-дифосфонова кислота (ЕГДК) (130мг/кг) не впливає на інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів у судинній стінці.
    4. За умов гіпервітамінозу D токоферол і ніфедипін істотно обмежують ушкодження судинної стінки, про що свідчить зменшення об’єму інулінового простору та вмісту води в тканинах кровоносних судин. ЕГДК на ці показники не впливає.
    5. Використання ЕГДК за умов D-вітамінної інтоксикації веде до значного зниження рівня кальцію в судинній стінці. Ніфедипін сприяє зменшенню вмісту кальцію в тканині артерій і не впливає на його рівень у венах. Токоферол не чинить впливу на зазначеного показника.
    6. За умов гіпервітамінозу D фармакологічні агенти, які обмежують ушкодження судинної стінки (токоферол, ніфедипін), у меншій мірі впливають на рівень кальцію в ній, а чинники, які пригнічують відкладання кальцію в тканині кровоносних судин (ЕГДК) не впливають на показники, що характеризують ушкодження.
    7. За умов D-вітамінної інтоксикації не існує прямого патогенетичного зв`язку між процесами ушкодження судинної стінки та її кальцифікацією.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абрамова Ж.И., Оксенгендлер Г.И. Человек и противоокислительные вещества. - М.: Наука, 1985. - 230 с.
    2. Авдонин П.В., Ткачук В.А. Рецепторы и внутриклеточный кальций. - Москва: Наука, 1994. - 228 с.
    3. Алексеева И.А., Спиричев В.Б., Блажеевич Н.В. и др. Сравнительное изучение биологической активности 1a,25-диоксихолекальциферола и 24,25-диоксихолекальциферола у крыс // Вопр. мед. химии. - 1982. - Т. 28, №5. - С. 71-77.
    4. Алиева Т.М., Амиралиев С.Н., Дайхин Е.И., Ананенко А.А., Федюшкина Н.А., Новиков П.В., Мазурская Е.М. Влияние витамина D на процессы перекисного окисления липидов у детей с различными формами рахита // Материнство и детство. - 1992. - Т. 37, №2-3. - С. 19-21.
    5. Антипкін Ю.Г., Омельченко Л.І. Можливості лікування та профілактики рахіту у дітей новою водорозчинною формою вітаміну D3 // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4. - С. 175.
    6. Апуховська Л.І. Фізіологічна функція вітаміну D3 і його обмін в організмі у нормі та за деяких патологій // Укр. біохіміч. журнал. - 2000. - Т. 72, №4-5. - С. 138-146.
    7. Апуховская Л.И., Омельченко Л.И., Стефанов М.В., Антипкин Ю.Г. Механизм биологического действия витамина D3: современные представления // Журн. АМН України. - 1996. - Т. 2, №1. - С. 15-33.
    8. Апуховская Л.И., Хрестовая Н.Л., Антоненко Л.В., Омельченко Л.И., Доценко Л.А. Влияние различной обеспеченности организма витамином D на его всасывание в кишечнике и метаболизм в печени крыс // Укр. биохимич. журнал. - 1990. - Т. 62, №6. - С. 88-92.
    9. Артамонов С.Д., Данилов М.А., Кирпатовский В.И., Бурдина Г.В., Онищенко Н.А. Влияние витамина Е на энергетическое обеспечение функциональных и пластических процессов в миокарде при ишемии и реоксигенации // Фармакология и токсикология. - 1988. - №3. С. 27-30.
    10. Арчаков А.И. Микросомальное окисление. - М.: Наука, 1975. - 326 с.
    11. Атаман А.В. Интенсивность тканевого дыхания стенки артерий и вен в условиях гипервитаминоза D // Пат. физиология и эксперим. терапия. - 1986. - №1. - С. 61-63.
    12. Атаман А.В. Энергообеспечение артерий и вен в связи с их разной устойчивостью к действию повреждающих факторов: Дис... доктора мед. наук: 14.00.16. - К., 1990. - 434 с.
    13. Атаман О.В. Венозна стінка: загальнотеоретичні й експериментальні аспекти. - Суми: Видавництво СумДУ, Ангіо, 2001. - 248 с.
    14. Атаманчук Н.С., Оберемченко Я.В. Острый D-гипервитаминоз у взрослых // Клин. мед. - 1984. - №8. - С. 113-114.
    15. Байкова В.Н., Казанова Г.В., Думрай К.О. Показатели системы перекисного окисления у детей проживающих на территории загрязненной радионуклидами после аварии на Чернобыльской АЭС //Рос. онкол. журнал. - 1998. - №2. - С. 53-55.
    16. Балаболкин М.И., Михайлова Е.В., Князева А.Л., Панкова С.С. Влияние больших доз токоферола на процессы ПОЛ и секрецию инсулина у больных инсулинзависимым сахарным диабетом // Пробл. эндокринологии. - 1994. - Т. 40, №3. - С. 10-12.
    17. Барабой В.А., Орел В.Э., Карнаух И.М. Перекисное окисление и радиация. - К.: Наукова думка, 1991. - 256 с.
    18. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии. - Киев: Чернобыль интеринформ, 1997. 220с.
    19. Барлыбаева Н.А., Струков Ф.И. Специфическая профилактика рахита и побочное действие витамина D. - Алма-Ата: Казахстан, 1984. - 136 с.
    20. Бауман В.К. Биохимия и физиология витамина D. - Рига: Зинатне, 1989. 480 с.
    21. Белоусов Ю.Б. Место антагонистов кальция в лечении артериальной гипертонии // Кардиология. - 1991. - Т. 31, №4. - С. 5-9.
    22. Белоусов Ю.Б. Сравнительная безопасность применения антагонистов кальция у больных артериальной гипертонией: проблемы, доказательства. // Тер. архив. - 2001. - Т.73, № 10. - С. 73-76.
    23. Белькинд М.Б., Лякишев А.А., Синицин В.Е. Кальциноз коронарных артерий // Кардиология. - 1997. - №11. - С. 75-80.
    24. Блажеевич Н.В. Роль перекисей в механизме токсического действия витамина D2: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. : М., 1969.
    25. Быць Ю.В. Роль нарушений метаболизма сосудистой стенки в процессе ее склерозирования: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.00.16. - К., 1973. - 44 с.
    26. Биць Ю.В., Досенко В.Є. Роль еластази в патогенезі артеріосклерозу // Проблеми медицини. - 1999. - №5. - С. 10-17.
    27. Биць Ю.В., Досенко В.Є., Медведєв В.В. Роль апоптозу в патогенезі атеросклерозу // Фізіол. журнал. - 2000. - Т. 46, №5. - С. 83-93.
    28. Быць Ю.В., Пишак В.П., Атаман А.В. Сравнительно-патофизиологические аспекты энерогообеспечения сосудистой стенки. Киев-Черновцы: Прут, 1999. - 331 с.
    29. Биць Ю.В., Голдобіна О.В., Досенко В.Є., Дудко М.О., Ларіонова Н.А. Сучасні уявлення про патогенез артеріосклерозу менкебергівського типу // Фізіол. журнал. - 2000. - Т. 46, №2. - С. 64-71.
    30. Бобырев В.Н., Почерняева В.Ф., Стародубцев С.Г. и др. Специфичность систем антиоксидантной защиты органов и тканей - основа дифференциальной фармакотерапии антиоксидантами // Эксперим. и клин. фармакология. - 1994. - Т. 57, №1. - С. 47-54.
    31. Браун А.Д. Метод определения фруктозы и оксиметилфурфурола при их совместном присутствии // Бюл. эксперим. биол. и медицины. - 1937. - Т. 3, №4. - С. 454-456.
    32. Бурлакова Е.Б., Крашаков С.А., Храпова Н.Г. Роль токоферолов в перекисном окислении липидов биомембран // Биол. мембраны. - 1998. - Т. 15, №2. - С. 137-167.
    33. Вартанян Л.С., Гуревич С.М. Влияние ионола на метаболизм супероксидных радикалов в печени мышей // Вопросы мед. химии. - 1999. - Т. 45, вып. 4. - С. 314-320.
    34. Вельтищев Ю.Е., Архипова О.Г., Юрьева Э.А., Интанова М.С., Виноградова Т.В., Алексеева Н.В., Дятлова Н.М., Колпакова И.Д., Бихман Б.И., Криницкая Л.В., Уринович Е.М. Патохимическое обоснование лечебного применения дифосфонатов при патологической кальцификации тканей // Клин. медицина. - 1976. - T. LIV, №12. - С. 99-105.
    35. Виноградова Н.А. Распределение инулина, сахарозы и фруктозы в портняжных мышцах лягушки // Цитология. - 1967. - Т. 9, №7. - С. 781-790.
    36. Вихерт А.М., Седов К.Р., Соколова Р.И. Кальциноз артерий. - М., Медицина. - 1970. - 152 с.
    37. Владимиров Ю.А. Роль нарушений свойств липидного слоя мембран в развитии патологических процессов // Патол. физиол. и эксперим. терапия. - 1989. - №4. - С. 7-19.
    38. Владимиров Ю.А. Свободные радикалы и антиоксиданты // Вестник Рос. АМН. - 1998. - №7. - С. 43-51.
    39. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. - Москва: Наука, 1972. - 252 с.
    40. Волошин Е.С., Бондаренко П.Б., Коваленко В.М. Влияние α-токоферолацетата и его производного на перекисное окисление липидов и содержание некоторых компонентов мембран эндоплазматического ретикулума клеток печени при экспериментальном токсическом гепатите. // Соврем. проблемы токсикологии. - 1999. - № 2. - С. 42-44.
    41. Воскресенский О.Н., Бобырев В.Н. Влияние аскорбиновой кислоты и рутина на развитие экспериментального перекисного атеросклероза // Фармакол. и токсикология. - 1979. - №4. - С. 378-382.
    42. Воскресенский О.Н., Бобырев В.Н. Экспериментальный перекисный атероартериосклероз // Вопросы питания. - 1981. - №3. - С. 42-45.
    43. Воскресенский О.Н., Девяткина Т.А. Алиментарные факторы в генезе атеросклероза // Вопросы питания. - 1978. - №6. - С. 30-34.
    44. Воскресенской О.Н., Туманов В.А. Ангиопротекторы. - К.: Здоров`я, 1982. - 120с.
    45. Вотчал Б.Е., Слуцкий М.Е. Сердечные гликозиды. - М., 1973. - 200 с.
    46. Гагарина Н.В. Кальциноз коронарных артерий: фактор риска внезапной коронарной смерти // Мед. консультация. - 2001. - №2. - С. 45-47.
    47. Галицкая А.К., Борткевич О.Л. Состояние костной ткани у пациентов с ревматическими заболеваниями: роль стандартной фармакотерапии // Доктор. - 2002. - №1. - С. 52-54.
    48. Гальчинская В.Ю., Кондаков И.К., Мензянова Н.Г., Губарев А.И. Трансформация моноцитов в пенистые клетки и антиатерогенные эффекты антагонистов кальция // Журн. АМН України. - 2000. - Т. 6, №1. - С. 137-145.
    49. Гапон Л.П. Роль витамина D в атерогенезе // Врачебное дело. - 1992. - №2. - С. 6-11.
    50. Герценберг Е.Я. О некоторых изменениях, возникших в организме под влиянием облученного эргостерина и их отношение к атеросклерозу // Вопросы соврем. медицины. - 1929. - №9. - С. 1008.
    51. Глушко Л.В. Антагонисты кальция и атерогенез // Казанский мед. журнал. - 1991. - Т. 72, №3. - С. 186-192.
    52. Голдобіна О.В. Зміни вмісту загального кальцію, активності лужної фосфатази і γ-глутамілтрансферази в сироватці крові щурів при експериментальному артеріосклерозі Менкеберга // Фізіол. журнал. - 1998. - Т. 44, №1-2. - С. 71-76.
    53. Голдобіна О.В. Особливості пошкодження ендотелію при розвитку експериментального артеріосклерозу менкебергівського типу: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.03.04. - К., 1999. - 16 с.
    54. Голдобіна О.В., Биць Ю.В., Стеченко Л.О. Гостре масивне пошкодження ендотелію як ланка патогенезу артеріосклерозу менкебергівського типу // Буковин. мед. вісник. - 1998. - Т. 2, №2. - С. 41-47.
    55. Грибанов Г.А. Особенности структуры и биологическая роль лизофосфолипидов // Вопр. мед. химии. - 1991. - Т. 37, №4. - С. 2-10.
    56. Гублер В.Е., Генкин А.А. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. - Ленинград: Медицина, Ленинградское отд., 1973. - 141 с.
    57. Давыденкова Е.Ф., Шафран М.Г. Атеросклероз и процесс перекисного окисления липидов // Вестник Акад. мед. наук СССР. - 1989. - №3. - С. 10-18.
    58. Даценко З.М., Донченко Г.В., Шахман О.В., Губченко К.М., Хмель Т.О. Роль фосфоліпідів у мембранах функціонально різних клітин за порушення антиоксидантної системи // Укр. біохіміч. журнал. - 1996. - Т. 68, №1. - С. 49-54.
    59. Денисов Л.Н., Лобарева Л.С., Якушева Е.О. Антиоксидантные эффекты витаминов. Значение в ревматологии // Тер. архив. - 1994. - Т. 66, №5. - С. 82-87.
    60. Донченко Г.В. Биохимия убихинона Q10. - Киев: Наукова думка, 1988. - 240 с.
    61. Донченко Г.В., Штутман Ц.М., Халмурадов А.Г. Изучение роли витамина Е в организме // Укр. биохимич. журнал. - 1985. - Т. 57, №5. - С. 75-85.
    62. Досенко В.Є. Активність еластази та її інгібіторів у тканинах артерій та сироватці крові за умов експериментального артеріоатеросклерозу // Укр. біохіміч. журнал. - 1998. - Т. 70Б, №4. - С. 88-94.
    63. Досенко В.Є. Вивчення активності еластази та її інгібіторів у сироватці крові, тканинах артерій та вен в процесі моделювання експериментального артеріоатеросклерозу: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.03.04. - К., 1998. - 16с.
    64. Досенко В.Є. Видові особливості еластолічної системи артерій і вен на ранніх стадіях експериментального медіакальцинозу та атеросклерозу // Фізіол. журнал. - 1999. - Т. 45, №3. - С. 43-52.
    65. Дудко М.О. Дослідження ролі кальційакумулюючої здатності внутрішньоклітинних запасників гладеньких м`язів артерій та вен у прояві феномену їх різної резистентності до пошкодження: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.03.04. - К., 1998. - 16 с.
    66. Душкин М.И., Иванова М.В. Метаболизм эфиров холестерина в культивируемых макрофагах при воздействии антагонистов кальция верапамила и нифедипина // Биохимия. - 1991. - Т. 56, вып. 5. - С. 812-819.
    67. Дьячук Г.И. Возможные пути регуляции кальциевого обмена // Физиол. журн. СССР. - 1991. - Т. 77, №11. - С. 117-125.
    68. Журавлев А.К., Мурашко В.В., Камчатнов П.Р. Влияние коринфара и финоптина на перекисное окисление липидов // Клин. мед. - 1988. - №4. - С. 35-37.
    69. Западнюк В.И., Западнюк И.П., Захария Е.А. Лабораторные животные. - К.: Вища школа, 1983. - 383 с.
    70. Зезеров Е.Г. Биохимические аспекты атеросклероза: этиология, патогенез, диагностика, профилактика, лечение // Вопросы биологии, медицины и фармацевтической химии. - 1999. - №1. - С. 49-55.
    71. Зубачик В.М. Біологічна роль фосфоліпази А2 // Журн. АМН України. - 1999. - Т. 5, №4. - С. 627-642.
    72. Карпов Ю.А., Соболева Г.Н. Антагонисты кальция - препараты первой линии в современной кардиологии (II часть) // Тер. архив. - 1997. - Т. 69, №1. - С. 74-77.
    73. Касавина Б.С., Кольчинская Т.А., Зенкевич Г.Д. Мукополисахариды костной и хрящевой ткани в норме и патологии // Успехи совр. биол. - 1970. - Т. 69, вып. 3. - С. 353-363.
    74. Качан В.Е., Архипенко Ю.В., Меерсон Ф.З., Козлов Ю.Л. Модификация ферментной системы транспорта Са2+ в СПР при перекисном окислении липидов. Повреждения in vivo при развитии патологических состояний // Биохимия. - 1983. - Т. 48, вып. 3. С. 1141-1148.
    75. Кашулина А.П., Сотникова Е.Н. Роль перекисного свободнорадикального окисления в патологии и методы его изучения // Мед. консультация. - 1996. - №2. - С. 20-24.
    76. Климов А.Н., Никульчева Н.Г. Липиды, липопротеиды и атеросклероз. - СПб: Питер. - 1995. - 297 с.
    77. Климов А.Н., Никульчева Н.Г. Обмен липидов и липопротеидов и его нарушения. - Санкт-Петербург: Питер, 1999. - С.304.
    78. Кмямов Ф.А., Касимов Н., Ефремова Л.Ф. Туберкулезная волчанка у взрослых // Здравоохр. Таджикистана. - 1991. - №1. - С. 100-102.
    79. Коваленко В.М., Волошина О.С., Кузьменко І.В. Корекція вільнорадикальних процесів аналогом вітаміну Е при ураженні печінки. // Ліки. - 1997. - № 6. С. 65-69.
    80. Коломиец В.В., Мерзон К.А. О возможности направленного фармакологического воздействия на внутрисосудистое связывание ионов кальция: новый аспект фармакодинамики? // Тер. архив. - 1987. - Т. LIX, №9. - С. 86-90.
    81. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г., Токарев В.Е. Метод определения активности каталазы // Лаб. дело. - 1988. - №1. - С. 16-18.
    82. Кругликова Г.А., Штутман Ц.М. Глутатионпероксидазная и глутатионредуктазная активность печени крыс после введения селенита натрия // Укр. биохим. журнал. - 1976. - Т. 48, №2. - С. 223-228.
    83. Ланкин В.З., Закирова А.Н., Касаткина Л.В. Перекиси липидов и атеросклероз. Содержание продуктов перекисного окисления липидов в крови больных ишемической болезнью сердца. // Кардиология. - 1979. - № 10. - С.69-72.
    84. Ланкин В.З., Тихазе А.К., Беленков Ю.Н. Свободнорадикальные процессы при заболеваниях сердечно-сосудистой системы // Кардиология. - 2000. - №7. - С. 48-61.
    85. Ланкин В.З., Тихазе А.К., Ракита Д.Р. Влияние a-токоферола на супероксиддисмутазную и глутатионпероксидазную актвиность цитозоля и митохондрий печени мышей // Биохимия. - 1983. - Т. 48, №9. - С. 1565-1569.
    86. Ларіонова Н.А. Порівняльна характеристика показників ліпідного обміну та вільнорадикальних процесів у кролів при моделюванні різних видів артеріосклерозу: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.03.04. - Київ, 2001.- 20с.
    87. Левицкий Д.О. Биохимия мембран. Кальций и биологические мембраны. - Москва: Наука, 1990. - С. 108-111.
    88. Левченко В.А., Герелюк И.Л., Середюк Н.Н., Вакалюк И.Л., Баклащук М.Н., Бондарь М.М. Влияние a-токоферола в сочетании с финоптином на содержание гидроперекисей липидов в липопротеинах плазмы и функциональную активность тромбоцитов у больных со стабильной стенокардией напряжения // Кардиология. - 1989. - Т. 29, №6. - С. 25-27.
    89. Леонова М.В., Румянцев Д.О., Белоусов Ю.Б. Некоторые аспекты антиагрегантного действия дилтиазема и кордафена у больных ишемической болезнью сердца // Кардиология. - 1991. - Т. 31, №3. - С. 13-16.
    90. Лук`янова О.М., Омельченко Л.І., Антипкін Ю.Г., Апуховська Л.І. та ін. Профілактика і лікування рахіту та порушень кальцій-фосфорного обміну при окремих захворюваннях у дітей з використанням препарату вітаміну D3 відеїн 3 / Методичні рекомендації. - К., 1997. - 24 с.
    91. Лукъянчиков В.С., Калинин А.П. Остеопороз // Клин. мед. - 1997. - Т. 75, №6. - С. 20-23.
    92. Максименко А.В., Тищенко Е.Г., Голубых В.Л. Антитромботическая активность комплексов супероксиддисмутазы с хондроитинсульфатом при артериальном поражении у крыс // Вопросы мед. химии. - 1998. - Т. 44, вып. 4. - С. 353-361.
    93. Максименко А.В., Тищенко Е.Г., Голубых В.Л. Антитромботическое действие производных каталазы и хондроитинсульфата при артериальном поражении у крыс // Вопросы мед. химии. - 1998. - Т. 44, вып. 4. - С. 362-368.
    94. Мальцев С.В., Шакирова Э.М. Рахит у детей // Казанский. мед. журнал. - 1995. - Т. 76, №2. - С. 120-124.
    95. Манак Н.А. Антагонисты кальция: реалии и сомнения. // Мед. новости. 2001. - № 7. С.15-18.
    96. Мансуров Х.Х., Мироджов Г.К., Ульмасов Р.А. Кальцинозы желчного пузыря и холестериновый холелитиоз // Проблемы гастроэнтерологии. - 1991. - №1. - С. 46-53.
    97. Марцевич С.Ю. Нифедипин. Различные лекарственные формы в лечении сердечно-сосудистых заболеваний // Кардиология. - 1998. - Т. 38, №11. - С. 66-74.
    98. Марцевич С.Ю. Особенности лечения нифедипином больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями // Кардиология. - 1999. - Т. 39, №9. - С. 91-96.
    99. Масик О.М., Сміян С.І., Жулкевич І.В. Сучасні аспекти застосування бісфосфонатів у клінічній практиці // Журн. АМН України. - 2000. - Т. 6, №4. - С. 713-721.
    100. Медико-демографічний атлас України. Вип. 1. - К. - 2001. - 31.
    101. Меерсон Ф.З. Патогенез и предупреждение стрессорных и ишемических повреждений сердца. - М.: Медицина, 1984. - 272 с.
    102. Меркулов Г.А. Курс патогистологической техники. - Л.: Медицина, 1969. - 422 с.
    103. Мешкова Н.П., Северин С.Е. Практикум по биохимии. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. - 429 с.
    104. Мищенко В.П., Панченко М.Г., Кайдашев И.П. и др. Патология синтеза эйкозаноидов сосудистой стенки и ее экспериментальная терапия // Роль эйкозанондов в патогенезе и терапии сердечно-сосудистых заболеваний. - Харьков, 1991. - С.77-78.
    105. Моругова Т.В., Лазарева Д.Н. Влияние лекарственных средств на свободно-радикальное окисление // Эксперим. и клин. фармакология. - 2000. - Т. 63, №1. - С. 71-75.
    106. Мохорт Н. А., Серединская Н.Н., Бобкова Л.С. Антагонисты кальция: перспективы создания новых препаратов. // Журнал АМН Украины. - 2003. - Т.9, №1. - С.15-27.
    107. Мушка Н.О. Перекисне окислення ліпідів і стан антиоксидантної системи у хворих на атеросклероз // Науковий вісник УжДУ. - 1999. - №7. - С. 155-157.
    108. Мхитарян В.Г., Бадалян Г.Е. Совместное влияние пероксидированных и непероксидированных ненасыщенных жирных кислот и a-токоферилацетата на активность супероксиддисмутазы // Биол. журнал. Армении. - 1983. - Т. 26, №3. - С. 223-227.
    109. Негреску Е.В., Лебедев А.В., Болденков Г.Н. и др. Антиоксиданты, ПОЛ и рецепторзависимое увеличение концентрации Са2+ в тромбоцитах печени // Вопросы мед. химии. - 1992. - Т. 38, №1. - С. 36-39.
    110. Ньюман У., Ньюман М. Минеральный обмен кости. - М.: Изд-во иностр. л-ры, 1961. - 270 с.
    111. Орехов А.Н. Клеточные механизмы атеросклеротических изменений в аорте человека. Обзор собственных данных. // Проблемы атеросклероза. Москва. - 1991. - С.17-23.
    112. Отева Э.А., Масленников А.Б., Николаева В.А. Проблемы патогенеза атеросклероза, региональные аспекты // Тер. архив. - 1997. - Т. 69, №1. - С. 20-22.
    113. Певзнер Е.С. Степень кальцификации органов и тканей под влиянием массивных доз витамина D2 // Врачебное дело. - 1966. - №3. - С. 44-47.
    114. Петрова Э.А., Милосердова А.Г., Бабаскина Л.И. Токсическое действие эргокальциферола при стронциевом рахите // Вопросы питания. - 1977. - №2. - С. 41-43.
    115. Петрович Ю.А., Гуткин Д.В. Глутатионпероксидазы в системе антиоксидазной защиты мембран // Патол. физиол. и эксперим. терапия. - 1981. - №5. - С. 76.
    116. Плющ Г.И., Воронков Г.С. Роль свободнорадикальных процессов в возникновении и прогрессировании атеросклероза // Укр. кардіол. журнал. -1998. - №7-8. - С. 90-93.
    117. Поберезкина Н.Б., Осинская Л.Ф. Биологическая роль супероксиддисмутазы // Укр. биохимич. журнал. - 1989. - Т. 61, №2. - С. 14-27.
    118. Поворознюк В.В. Бисфосфонаты в профилактике и лечении остеопороза // Профилактика и лечение остеопороза. - 1999. - Т. 2, №3. - С. 109.
    119. Покровский А.А., Конь И.Я., Натансон А.О., Кравченко Л.В. Исследование активности некоторых ферментов печени и почек крыс при D2-гипервитаминозе и экспериментальном рахите // Вопросы питания. - 1971. - Т. 30, №3. - С. 25.
    120. Поливода С.Н., Шершнев В.Г. Активность антиоксидантных систем и состояние перекисного окисления липидов мембран у больных гипертонической болезнью // Врачебное дело. - 1993. - №7. - С. 60-63.
    121. Рассел Р.Дж.Дж. Бисфосфонаты. // Нарушения обмена кальция: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1985. С.139-149.
    122. Роди К.В. Різноманітні ефекти блокаторів кальцієвих каналів. // Медицина світу. - 1999. - Т.6, № 6. - С.306-310.
    123. Рожинская Л.Я. Остеопороз: диагностика нарушений метаболизма костной ткани и кальцийфосфорного обмена (лекция) // Клин. лаб. диагностика. - 1998. - №5. - С. 25-33.
    124. Рожинская Л.Я., Маркова Е.И., Мищенко Б.Л. и др. Опыт лечения остеопенического синдрома 1-альфа-гидроксихолекальциферолом (альфа D3-Тева) // Клин. фармакология и терапия. - 1996. - №5. - С. 75-78.
    125. Савченко Л.В., Дзубан Е.М., Лукьянчук В.Д. Возможные механизмы антиоксидантного действия блокаторов кальциевых каналов при гипоксическом синдроме // Эксперим. и клин. фармакология. - 1996. - Т. 59, №2. - С. 53-55.
    126. Сергеев И.Н. Обмен и рецепция витамина D. - Вопр. мед. химии. - 1989. - №1. - С. 2-11.
    127. Сергеев П.В., Тажибаев Ш.С., Сейфулла Р.Д. Витамин D. - Алма-Ата: Наука, 1974. - 234с.
    128. Серебровська Т.В., Сафронова О.С., Гордій С.К. Вільнорадикальні процеси за умов різного кисневого постачання організму // Фізіол. журнал. - 1999. - Т. 45, №6. - С. 56-58.
    129. Серов В.В., Шехтер А.Б. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология). - М., Медицина. - 1981. - 312 с.
    130. Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В. Диапа
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины