ГІПОДЕРМОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ І РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНИХ МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З НИМ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ : Гиподермоз крупного рогатого скота и разработка эффективных методов борьбы с ним в условиях лесостепной ЗОНЫ УКРАИНЫ



  • Название:
  • ГІПОДЕРМОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ І РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНИХ МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З НИМ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • Гиподермоз крупного рогатого скота и разработка эффективных методов борьбы с ним в условиях лесостепной ЗОНЫ УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 142
  • ВУЗ:
  • УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

    ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ


    На правах рукопису

    РУЛА ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ


    УДК: 619: 661: 995. 773. 4

    ГІПОДЕРМОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ І РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНИХ МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З НИМ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

    16.00.11 паразитологія, гельмінтологія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Наукові керівники:

    Машкей Ігор Анатолійович
    доктор ветеринарних наук;

    Шеховцов Віталій Степанович
    доктор ветеринарних наук,професор


    Харків 2003







    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ....... 4

    ВСТУП ......................................................................................................... 5

    РОЗДІЛ.1ОГЛЯДЛІТЕРАТУРИІВИБІРНАПРЯМКІВДОСЛІДЖЕНЬ 10
    1.1. Систематичне положення підшкірних оводів великої
    рогатої худоби ................................................................................... 10
    1.2. Географічне розповсюдження гіподермозу великої
    рогатої худоби ................................................................................... 10
    1.3. Збитки, нанесені підшкірними оводами тваринництву ............ 11
    1.4 Морфологічні особливості підшкірних оводів ................................ 13
    1.5. Біологія підшкірних оводів ............................................................... 15
    1.6. Епізоотологія і фактори, які впливають на ураження тварин .. 18
    1.7. Клінічні прояви та патоморфологічні зміни ................................. 21
    1.8. Методи і засоби боротьби з гіподермозом великої рогатої худоби 23

    РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ...................... 36

    РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ........................................... 49
    3.1. Особливості погодніх умов Лісостепової зони
    України (Харківська область) ..................................................... 49
    3.2. Розповсюдження гіподермозу великої рогатої худоби в
    Лісостеповій зоні України (Харківська область) ...................... 52
    3.3. Тривалість розвитку лялечок Hipoderma bovis у
    зоні Лісостепу України ......................................................................... 53
    3.4. Початок і тривалість льоту імаго підшкірного
    оводу Hipoderma bovis ......................................................................... 57
    3.5. Період паразитування личинок Hipoderma bovis
    I вікової стадії в хребтових каналах великої рогатої худоби ............ 58


    3.6. Динаміка утворення свищів у шкірі великої рогатої худоби і
    строки виходу з них личинок Hipoderma bovis ІІІ вікової стадії
    на залялькування ................................................................................... 61
    3.7. Вивчення періоду клінічного прояву підшкірнооводової інвазії .. 69
    3.8. Основні економічні збитки, нанесені тваринництву
    гіподермозом великої рогатої худоби ........................................... 86
    3.9. Вивчення токсичності інсектицидних препаратів на
    імаго і личинках кімнатної мухи (Musca domestica L.)...................... 87
    3.10. Ефективність ряду інсектицидних препаратів у боротьбі
    з гіподермозом великої рогатої худоби ........................................... 94
    3.10.1. Пізня весняна хіміотерапія великої рогатої худоби
    інсектицидними препаратами (2000 р.) ...................... 94
    3.10.2. Профілактичні літні обробки тварин (проти імаго та
    личинок Hypoderma bovis І вікової стадії) ....... 98
    3.10.3. Профілактичні осінні обробки тварин (проти личинок
    Hypoderma bovis І вікової стадії до їх входження в
    хребтовий канал) ..................................................... 98
    3.10.4. Пізня весняна хіміотерапія великої рогатої
    худоби (2001 р.) ............................................................. 102

    РОЗДІЛ 4. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
    ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ ............................................................. 104

    ВИСНОВКИ ........................................................................................... 118

    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ............................................... 120

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................... 121

    ДОДАТКИ ..................................................................................................... 148






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    СТОВ сільськогосподарське товариство з обмеженою
    відповідальністю.
    ПОП приватне орендне підприємство.
    СБК сільськогосподарське багатопрофільний коператив.
    ЕІ екстенсивність інвазії.
    ІІ інтенсивність інвазії.
    ЕЕ екстенсефективність.
    ІЕ інтенсефективність.
    ФОС фосфорорганічні сполуки.
    ВООЗ всесвітння організація охорони здоров’я.
    К-99/20 Fn K культура кімнатної мухи, 99 рік заснування, 20 кількість генерацій, до селекції, Fn. кількість генерацій після початку селекції.
    АДР активно діюча речовина.
    ЛД50 летальна доза, яка викликає загибель 50% личинок.








    ВВЕДЕННЯ

    Актуальність теми. Розвиток тваринництва одна з основних умов забезпечення добробуту народу. Успіх у цій галузі залежить не лише від форм господарювання, якісної годівлі, а й від здоров’я поголів’я, зокрема профілактики і лікування захворювань викликаних ектопаразитами.
    За даними багатьох дослідників [199, 226, 259] найбільших економічних збитків із ектопаразитів завдають підшкірні оводи. Ці втрати різноманітні і складаються не тільки зі зниження продуктивності, недоотримання м’яса і його вибракування, а й зі зменшення цінності шкіри, затримання розвитку молодняку, погіршення стану здоров’я і зниження резистентності організму ураженої тварини до різних захворювань.
    До цього часу в Лісостеповій зоні України не проводилось цілеспрямованих досліджень зональних особливостей біології підшкірних оводів великої рогатої худоби, внаслідок чого обробку тварин проводили без урахування особливостей їх розвитку. Так, наприклад, перші лікувальні обробки проводять занадто рано, коли личинки ІІ вікової стадії ще не утворили свищових отворів і жовен, або, навпаки, занадто пізно, коли личинки уже визріли і випали на залялькування.
    Як відомо [140], пара підшкірних оводів Hypoderma bovis або H. lineatum за одну генерацію дає до 13 дорослих мух, які вже в наступному році (якщо не проводити обробки) уражають до 60 % усього поголів’я тварин. Отже, постійної загрози зростання інвазії і пов’язаних з цим витрат можна запобігти тільки шляхом своєчасних обробок тварин на великих територіях.
    Про ступінь ураженості великої рогатої худоби підшкірними оводами і фактори його встановлення є багато робіт [27, 51, 82, 98, 100, 107, 153, 171]. Роботи К. А. Брєєва [14], М. В. Вороніна [25], Г. І. Гєтта [35], Н. Х. Мамаєва [76], І.А.. Архіпова [6, 10] та інших показують, що найбільш ефективним у боротьбі з підшкірними оводами є комплексний метод, який включає в себе: загальні профілактичні заходи, направлені на запобігання ураженню тварин; ранню хіміотерапію системними інсектицидами, обробку клінічно хворих тварин як системними інсектицидами, так і препаратами місцевої дії.
    На даний момент вибір вітчизняних високоефективних препаратів для боротьби з гіподермозом недостатній, а імпортні препарати дорогі і малодоступні для широкого використання в ветеринарній практиці або застарілі у порівнянні зі світовим рівнем. Розширення економічних зв’язків, прозорість кордонів, розвиток підприємницької діяльності та, головне, відсутність свого виробництва, дозволило закордонним фірмам наводнити ринок України великою кількістю різноманітних інсектицидів. На жаль, за повної відсутності конкуренції з боку нашої промисловості, а також гострого дефіциту відповідних препаратів на територію України завозяться високоподразливі препарати, які заборонені в цивілізованих країнах.
    У зв’язку з цим виникла необхідність у розробці високоефективних заходів та препаратів для боротьби з гіподермозом великої рогатої худоби, що має значне народногосподарське значення.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Роботу виконували відповідно до державних завдань: 08.03. Вивчити закономірності формування паразитоценозів сільськогосподарських тварин і теоретично обгрунтувати розробку високоефективних екологічно безпечних заходів боротьби (1996 2000 рр.), номер державної реєстрації 0197U00761; 10.02.(09) Розробити нові екологічно безпечні засоби захисту тварин від паразитів; 09.02. Розробити екологічно безпечні препарати і заходи боротьби з ектопаразитами тварин. (2001 2005 рр.), номер державної реєстрації 0101U001612.
    Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було вивчити поширення гіподермозу великої рогатої худоби в зоні Лісостепу України в сучасних умовах ведення тваринництва і запропонувати для практичної ветеринарної медицини вітчизняний високоефективний інсектицидний препарат та визначити оптимальні дози його застосування з урахуванням особливостей біології підшкірних оводів.
    Для досягнення мети необхідно було вирішити такі задачі:

    · вивчити видовий склад і особливості біології підшкірних оводів великої рогатої худоби у зоні Лісостепу України (Харківська область);
    · вивчити епізоотологію гіподермозу великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах з різною формою власності зони Лісостепу України в сучасних умовах ведення тваринництва;
    · визначити тривалість клінічного прояву гіподермозної інвазії у зоні Лісостепу України;
    · визначити основні економічні збитки, нанесені тваринництву гіподермозом великої рогатої худоби;
    · провести порівняльну оцінку ефективності ряду інсектицидних препаратів у боротьбі з гіподермозом і визначити їх ларвоцидну дію в зв’язку з особливістю біології підшкірного овода.

    Об´єкт дослідження: велика рогата худоба двох вікових груп (молодняк, корови), імаго і личинки підшкірного овода (Hypoderma bovis DeGeer, 1776) та кімнатної мухи (Musca domestica L.).
    Предмет дослідження: поширення цієї хвороби, особливості біології підшкірного овода, лікувальна ефективність ряду сучасних інсектицидних препаратів.
    Методи дослідження: роботу виконували відповідно до загальноприйнятих у паразитології методів: еколого-фауністичного (розповсюдження гіподермозу в умовах громадських та приватних господарств В. М. Воронін (1964), В. Н. Дядечко (1965), В. Ф. Галат (1966) та ін.), ентомологічного (візуальне спостереження, збирання сачком за методиками І. С. Івашкова (1959), К. Я. Груніна (1962), С. Д. Орлова (1962), К. К. Фасулати (1971) та ін.), токсикологічного (вплив інсектицидів на імаго і личинок кімнатних мух відповідно до методики ВООЗ (19741975).
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено вивчення поширення гіподермозу великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах різної форми власності зони Лісостепу України (Харківськаобласть).
    Установлено, що захворювання великої рогатої худоби на гіподермоз викликається єдиним видом підшкірних оводів Hypoderma bovis De Geer (1776), личинки якого паразитують у організмі тварин протягом року.
    Визначено строки розвитку лялечок і період початку та закінчення льоту оводів, а також динаміку клінічного прояву гіподермозу, який триває з січня по вересень.
    Доведено вплив віку тварин на тривалість розвитку підшкірних оводів.
    На підставі цих особливостей біології підшкірних оводів розроблені методи боротьби з гіподермозом великої рогатої худоби, які включають в себе: лікувальні весняні; профілактичні літньо-осінні з застосуванням препарату ектоцид.
    Визначено основні економічні збитки, нанесені гіподермозом великої рогатої худоби в період максимального ураження (в середньому на одну тварину 38,92 грн.).
    Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень нами: 1) запропоновано для впровадження у виробничих умовах ефективні комплексні лікувально-профілактичні схеми з включенням різних препаратів та оптимальних строків їх застосування при гіподермозі великої рогатої худоби; 2) на підставі проведених досліджень розроблено ”Рекомендації щодо профілактики та лікування гіподермозу великої рогатої худоби”, які були схвалені та затверджені вченою радою ІЕКВМ УААН (протокол № 10 від 2 листопада 2002 р.); 3) розроблена нами Тимчасова настанова щодо використання інсектицидного препарату ектоцид проти гіподермозу великої рогатої худоби”, яка була розглянута і схвалена вченою радою ДНДКІ ветпрепаратів (протокол № 11 від 25 листопада 2003 р.); препарат ектоцид упроваджений у 5 господарствах Харківської та Донецької областей; 4) личинки кімнатної мухи (Musca domestica L.) використовувались як біологічні тест-моделі під час проведення токсикологічного контролю інсектицидів.
    Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в самостійному виконанні всього запланованого об’єму методичних та експериментальних робіт, обгрунтуванні та аналізі одержаних результатів. Визначення токсичності інсектицидних препаратів для імаго кімнатної мухи (Мusca domestika L.) проводили разом із співробітниками лабораторії паразитології ІЕКВМ УААН (Міщенко О. О., Машкей А. М.). Визначення видів підшкірниховодів проводили спільно з кандидатом біологічних наук О. О. Міщенком, за що виносимо йому подяку.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях і звітних сесіях вченої і методичної рад ІЕКВМ УААН (м.Харків, 19992001 рр.) та науково-практичних конференціях: Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (Харків,1999) та 80 років ІЕКВМ” (Харків, 2002).
    Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць (5 у фахових виданнях, затверджених ВАК України).
    Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 162 сторінках комп’ютерного тексту, містить вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, обговорення отриманих результатів та їх аналіз, висновки, список використаних джерел і додатки. Роботу ілюструють 36 таблиць і 6 малюнків. Список використаної літератури налічує 265 джерел, у тому числі 92 іноземних, додатки 12 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. У cхідній частині України (зона лісостепу) у господарствах, що мають різні форми власності, вивчено розповсюдження гіподермозу великої рогатої худоби; встановлено особливості біології і екології підшкірних оводів; визначено лікувальну і профілактичну ефективність найбільш перспективних інсектицидних препаратів та розроблено екологічно безпечна система боротьби з гіподермозом великої рогатої худоби.
    2. На території зони лісостепу України (Харківська область) гіподермоз великої рогатої худоби спричиняється видом Hypoderma bovis De Geеr (1776).
    3. Підшкірнооводова інвазія широко розповсюджена в зоні Лісостепу України, екстенсивність інвазії становить 66,4±12,6%, а інтенсивність 3,9±0,8 личинки на одну уражену тварину.
    4. Розвиток лялечок підшкірних оводів у лабораторних умовах триває від 19 до 34 діб (в середньому 27,7±1,3), а в зовнішньому середовищі від 24 до 48 діб (в середньому 34,8±2,04). Лялечки скоріше розвиваються за теплої стійкої погоди (липень, початок серпня). Літ оводів починається з першої половини червня і продовжується до середини вересня (3,5 місяці), а за сприятливих погодних умов до жовтня (4місяці).
    5. Паразитування личинок H. bovis І стадії у хребтових каналах великої рогатої худоби триває з листопада по червень (максимальна інтенсивність інвазії 8,2 личинки у лютому). Личинки підшкірних оводів, що виходять з хребтових каналів, мають у середньому довжину 10,06±0,44 мм і ширину 1,3 ± 0,11 мм.
    6. Підхід личинок H. bovis під шкіру тварин і утворення жовен у молодняку і корів відбувається з лютого по вересень (приблизно 7 місяців), а випадіння личинок на залялькування з квітня до жовтня (приблизно 5,5 місяців). Тривалість розвитку личинок у жовнах коливається від 45 до 73 діб (у середньому 56,1±2,6). Загальна тривалість клінічного прояву гіподермозу становить приблизно 8,5 місяця.
    7. Основні економічні збитки, нанесені гіподермозом великої рогатої худоби тваринництву при найбільш вираженій інвазії (на одну тварину) виникають за рахунок: 1) недоотримання молока за 2 місяці (червень липень) 19,52 грн.; 2) зниження середньодобового приросту маси тіла молодняку за місяць (травень) 13,5 грн.; 3) вибракування шкірної сировини 5,9 грн.
    8. Застосування робочих розчинів ектоцид і бутокс-50 в максимальній дозі (3 см3) на площу 72,75 см2 викликає через 24 години загибель 95,0 і 75,0% личинок кімнатної мухи Musca domestica L. (біологічна тест-модель личинкової стадії підшкірного овода), в мінімальній (0,5 см3) 72,5 і 40,0%. Застосування препарату гліцетинат-2% в максимальній дозі (0,32 см3) призводить до загибелі 65,0% личинок, у мінімальній (0,08 см3) 2,5 % лише на 2 добу.
    9. Ефективними препаратами при гіподермозі виявились біомектин-1%” (ЕЕ, ІЕ =100 %) та ектоцид (ЕЕ 87,1 %, ІЕ 89,9 %). Проте комплексна обробка препаратом ектоцид дешевша у 7,4 раза, ніж біомектином-1 %.
    10. Розроблена нами схема профілактичних та лікувальних заходів з урахуванням одержаних результатів особливостей біології підшкірного овода H. bovis забезпечила оздоровлення господарств.





    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
    1. Схвалені та затверджені методичною комісією Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН з незаразної патології (протокол № 10 від 2 листопада 2002 року) Рекомендації щодо профілактики та лікування гіподермозу великої рогатої худоби” (МашкейІ.А., Рула О. М., Галат В.Ф.).
    2. Розроблена Тимчасова настанова щодо використання інсектицидного препарату ектоцид проти гіподермозу великої рогатої худоби”, яка була розглянута і схвалена вченою радою ДНДКІ ветпрепаратів (протокол № 11 від 25 листопада 2003 р.).
    3. Культура кімнатної мухи Musca domestica L. може бути використана як біологічна тест-модель при проведенні токсикологічного контролю інсектицидів.
    4. Отримані матеріали з вивчення епізоотології, фауни, особливостей біології та екології підшкірного овода строки (Hypoderma bovis De Geer) лісостепової зони України можуть бути використані як довідковий матеріал у розробці біологічних та інтегрованих методів боротьби.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аверсект 3 при гиподерматозе животных в период лактации / В.А.Дриняев, В. А. Мосин, Л. П. Головкина и др. // Ветеринария. 2002. №5. С. 30 32.
    2. Андреев К. П., Коровяков В. И. Опыт профилактирования кожнооводовой инвазии крупного рогатого скота в летний период // Тр. Всесоюз. НИИ вет. ин.-та. М., 1959. Т. 15. С. 62.
    3. Андреева Л. Н., Перлова Т. Г., Промонков В. К. Основные закономерности образования эфиров хризантемовой кислоты // Химия и технология синтетических пиретроидов и их применение в сельском хозяйстве. М.: 1984 С. 1 2.
    4. Апалкин В. А., Пономарев Н. М. Лечебная эффективность ивомека в животноводстве Горного Алтая // Науч. техн. бюл. / Инт эксперим. ветеринарии Сибири и Дал. Востока. Новосибирск, 1991. Т. 2 С. 26 31.
    5. Апалкин В. А., Угай С. Д. Ивомек при гиподерматозе в Сибири // Эпизоотология, диагностика, профилактика и меры борьбы с болезнями животных. Новосибирск, 1997. С. 183 184.
    6. Архипов И. А. Эффективность противопаразитарных мероприятий // Ветеринария. 1999. № 3. С. 26 27.
    7. Байдалин А. Я. Профилактика подкожного овода // Ветеринария. 1965. №6. С. 50.
    8. Баймек ефективний протигіподерматозний засіб / С.Р.Карчемський, В.Ф. Галат, К. В. Дідаш, Ю. Тютченко // Вет. медицина України. 1998.- №9 С. 13.
    9. Балашов Ю. С. Паразито-хозяинные отношения членистоногих с наземными позвоночными. Л.: Наука, 1982. 320 с.
    10. Бартинкас И. И. Изучение иммунобиологической диагностики гастрофилёза и гиподерматоза: Автореф. дис. ... канд. вет. наук / Литовская сел.-хоз. акад. Каунас, 1964.- 27 с.
    11. Бреев К.А. Биологические основы борьбы с подкожными оводами // Ентомологический обзор. 1961. № 40. С. 76 97.
    12. Бреев К. А. Борьба с подкожными оводами крупного рогатого скота в странах Западной Европы и США // Ветеринария. 1956. № 2. С. 78.
    13. Бреев К. А. О распределении личинок подкожных оводов в стадах крупного рогатого скота // Паразитология. 1968. Т. 2, № 4. С. 322 333.
    14. Бреев К. А. Трудности борьбы с подкожными оводами крупного рогатого скота на современном этапе, и пути их преодоления // Проблемы ветеринарной санитарии / Тр. ВНИИВС. М., 1965. Т. 26. С. 79.
    15. Белецкая Н. И. Серологические методы диагностики гиподерматоза крупного рогатого скота: Автореф. дис... канд.биол. наук / Всерос. НИИ вет. энтомологии и арахнологии. Тюмень, 1999 19 с.
    16. Березовський А. В., Галат В. Ф. Економічна оцінка засобів ранньої хіміотерапії гіподерматозу великої рогатої худоби // Вет. медицина України. 2001. № 1. С. 23.
    17. Богданов Н. Н. Курс кожных болезней домашних животных. М.:Огиз. сельхозиз, 1936. 405 с.
    18. Болезни животных, вызываемые оводами / А. А. Непоклонов, Т.Хиппе, Х.Шллистезер, И. Дорж. М.: Колос, 1980. 254 с.
    19. Борьба с переносчиками болезней и международное здравоохранение // ВОЗ. Женева, 1974. 153 с.
    20. Брудная С. М. Случай паразитирования кожного овода в организме человека // Мед. паразитология и паразитар. болезни. 1957. № 1 (Приложение). С. 48.
    21. Ветеринарная паразитология / Л. П. Дьяконов, Н. Е. Косминков, Б.К.Лайпанов, А. А. Непоклонов. М.: Мир дому твоему, 1999. 560 с.
    22. Викторов А. В., Дриняев В. А. Ивермектин, развитие резистентности // Ветеринария. 2002. - № 4. С. 50 54.
    23. Внутрикожное применение новомека при гиподерматозе (крупный рогатый скот) / А. А. Непоклонов, Г. Т. Брюшинина, О. Г. Новиков и др. // Ветеринария. 2001.- № 10.- С. 11 12.
    24. Воробець Е., Хом’як Р., Періг Ж. Вплив фізичних факторів на ріст токсичного гриба Aspergillus flavus Link. збудника коєтоксикозу поросят // Вет. медицина України. 2002. № 1. С. 32 33.
    25. Воронин М. В. Научные обоснования сроков обработки крупного рогатого скота против личинок подкожного овода в Тюменской области // Проблемы ветеринарной санитарии: Тр. ВНИИВС. Тюмень, 1962. Т. 20. С.90.
    26. Воронин М. В. Оводы и меры борьбы с ними. М.: Колос, 1964. 180 с.
    27. Галат В. Ф., Дидаш К. В., Карчемський С. Р. Методичні рекомендації по засобам боротьби з гіподерматозом великої рогатої худоби. К., 2000. 12с.
    28. Галат В. Ф., Заскинд Л. Д. Инвазионные болезни сельскохозяйственных животных в странах Азии, Африки и Латинской Америки. К.: УСХАА, 1977. 56 с.
    29. Галат В. Ф. Некоторые вопросы биологии подкожного овода крупного рогатого скота в условиях Полесья УССР // Ветеринария: Респ. межвед. тематич. науч. сб. К., 1966. Вып. 6. С. 81 85.
    30. Галат В. Ф. Особенности подкожнооводовой инвазии крупного рогатого скота и сравнительная эффективность некоторых средств и методов борьбы с ней в условиях Западного Полесья УССР: Автореф. дис. канд. вет. наук / Витебский вет. ин-т. Витебск, 1966. 21 с.
    31. Галат В. Ф. Тропическая ветеринарная паразитология. К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986. 272 с.
    32. Ганзюк В. Н. Аэрозоли пиретроидов для защиты крупного рогатого скота от мух // Ветеринария. 1989. № 11. С. 27 29.
    33. Гандзюк В. Н. Аэрозоли пиретроидов против эктопаразитов // Ветеринария. 1990. № 1. С. 21 22.
    34. Гетта Г. И. Исследования по гиподерматозу крупного рогатого скота в Омской области // Проблемы ветеринарной санитарии: Тр. ВНИИВС. Тюмень, 1962. Т. 20. С. 104 116.
    35. Гетта Г. И., Кручинина М. П. О сроках и кратности противооводовых обработок скота в весенне-летний период // Сб. науч. работ СИБНИВИ. Омск, 1975. Вып. 22. С. 240 245.
    36. Головкина Л. П., Сивков Г. С., Шевкопляс В. Н. Эффективность Аверсекта 3 при гиподерматозе крупного рогатого скота // Ветеринария. 2002. № 3. С. 27 29.
    37. Горшкова Н., Трафимова В. Аверсект против гиподерматоза // Вет. газета. 1994. № 21 (57) (31 окт.). С. 1.
    38. Грингартен М. Л. К вопросу об офтальмозе: личинки овода в передней камере человеческого глаза // Тропическая медицина и ветеринария. М.: Госмедиздат, 1930. № 8. С. 8 9; С. 30 39.
    39. Грунин К. Я. К вопросу о переходе оводов на нового хозяина// Энтомологический обзор. 1950. Т. 31, № 12. С. 85 89.
    40. Грунин К. Я. Подкожные овода (Hypodermatidae). М.: Изд-во АНСССР, 1962. Т. 19, вып. 4. 238 c. (Фауна СССР. Насекомые двукрылые).
    41. Групповой метод ранней химиотерапии гиподерматоза крупного рогатого скота / Н. Х. Мамаев, П. И. Голин, М. В. Омарова и др. // Профилактические и лечебные мероприятия в условиях отгонного животноводства: Сб. тр. / Дагестанский НИВИ. Махачкала, 1981. Т. 12. С.179 182.
    42. Дехтярьов М. В., Нюнюков А. В. Овід свійських тварин і боротьба з ним. Х.: Держсільгоспвидав, 1932. 67 с.
    43. Джумиев Х. Т. Эпизоотология гиподерматоза // Сельское хозяйство Туркменистана. 1985. Т. 3. С. 22.
    44. Дулькин А. Л. Кожный овод. Свердловск, 1951. С. 80 83.
    45. Дядечко В. Н., Бреев К. А. О некоторых особенностях паразитирования личинок подкожного овода в организме животных // Проблемы ветеринарной санитарии: Тр. ВНИИВС. Тюмень, 1965. Т. 26. С.134 137.
    46. Дядечко В. Н., Ямов В. З. Эффективность инсектицидов при гиподерматозе в зависемости от формы препарата // Проблемы ветеринарной санитарии: Тр. ВНИИВС. Тюмень, 1965. Т. 26. С. 150 152.
    47. Енилеева Н. Х. Групповой метод борьбы с гиподерматозом крупного рогатого скота // Болезни сельскохозяйственных животных: Тр.Уз.НИВИ. Ташкент, 1981. Т. 30, ч. 2. С. 39 43.
    48. Евреинова Л. Борьба с кожным оводом // Вестн. кожевенно-обувной промышленности. 1932. № 3. С. 176 180.
    49. Евстафьев М. Н. Антропогенные факторы, влияющие на биологию подкожных оводов крупного рогатого скота // Успехи энтомологии в СССР: Двукрылые: систематика, экология, медицинское и ветеринарное значение. СПб., 1992. С.117. 118.
    50. Евстафьев М. Н. Борьба с гиподерматозом крупного рогатого скота в специализированных хозяйствах // Ветеринария. 1978. № 11. С. 70 72.
    51. Евстафьев М. Н. Влияние приобретенного имvунитета при гиподерматозе крупного рогатого скота на подкожных оводов Hypodermabovis и H. lineatum (Hypodermatidae) // Паразитология. 1982. Т.16, вып. 6. С. 476 483.
    52. Евстафьев М. Н. Заболеваемость крупного рогатого скота гиподерматозом специализированных хозяйствах промышленного типа // Сб.науч. тр. / ВНИИ вет. энтомологии и арахнологии. Тюмень, 1992. № 35. С. 24 31.
    53. Евстафьев М. Н. Особенности биологии подкожных оводов крупного рогатого скота, паразито-хозяинные взаимоотношения и меры борьбы с гиподерматозом в промышленном животноводстве: Автореф. дис. д-ра вет. наук / ВИЭВ. М., 1988. 32 с.
    54. Евстафьев М. Н. Факторы, определяющие эффективность борьбы с подкожными оводами крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук. Тюмень, 1973. 24 с.
    55. Захваткин Ю. А. Эмбриология насекомых. М.: Высш. шк., 1975. 326 с.
    56. Ивашков И. С. О паразитировании личинок Hupoderma bovis в спинномозговом канале крупного рогатого скота // Труды / Всесоюз. НИИ вет. санитарии. М., 1959. Т.14. С 29 31.
    57. Использование гиподермин-хлорофоса в системах мер по ликвидации гиподерматоза крупного рогатого скота в хозяйствах среднего Поволжья/ И.А. Закамырдин, В.Н. Кусов, Г.А. Халиулин и др. // Вопросы химизации сельського хозяйства в Татарской АССР.- 1985. С. 143 135.
    58. Камарли А. П. Влияние личиночной стадии кожного овода крупного рогатого скота на морфологический состав крови // Бюл. науч.-техн. информ. Киргизский НИИ животноводства и ветеринарии. Фрунзе, 1960. №5. С. 65 67.
    59. Камарли А. П. Подкожные оводы крупного рогатого скота в Киргизии // Профилактика и лечение с.- х. животных. Фрунзе, 1985. С. 59 66.
    60. Катунский А. М., Перлова Т. Г., Промоненко В. К. Изучение химизма получения этилового эфира 3,3 димитил- 4,66- трихлор- 5- гексеновой кислоты- полупродукта для синтеза периетрина // Химия и технология синтетических пиретроидов и их применение в сельском хозяйстве. М., 1984. С. 3 4.
    61. Козьмин В. И., Дрейлинг Э. И. Личинка овода в передней камере глаза // Мед. паразитология и паразитарные болезни. 1960. Т. 29. С. 740 741.
    62. Коломиец Я. М. Летние опрыскивания инсектицидами скота против гиподерматоза // Ветеринария. 1965. № 6. С. 52 53.
    63. Корешков М. Н. Аверсект при гиподерматозе крупного рогатого скота // Ветеринария. 1995. № 3. С. 31-34.
    64. Корешков М. Н. Эффективность аверсекта при паразитозах телят (Стронгилятоз и гиподерматоз)// Методология мероприятий по профилактике и ликвидации болезней с.- х. животных. Новосибирск, 1995. С. 216 218.
    65. Кривко А. М. Биологические особенности подкожных оводов крупного рогатого скота в Алма- Атинской области // Тр. Казахского НИВИ. Алма-Ата, 1963. Т. XI. С.263-271.
    66. Кузьмин А. А. Антгельминтики в ветеринарной медицине. Х.,1998. С.74 83.
    67. Кузьмин Г. С., Кручинина М.П. Целесообразность двукратных осенних обработок молодняка крупного рогатого скота против гиподерматоза // Незаразные и паразитарные болезни животных и меры борьбы с ними: Сб. науч. работ / СибНИВИ. Омск, 1980. Вып. 38. С. 151 156
    68. Кузьмин Г. С., Кручинина М. П. Меры борьбы против гиподерматоза в Кормиловском районе Омской области // Профилактика незаразных и паразитарных болезней животных: Сб. науч. работ / Сиб. отд-ние ВАСХНИЛ. Новосибирск, 1983. С. 132 135.
    69. Куничкин Г. И. Влияние антропогенных факторов на численность и видовой состав подкожных оводов// Двукрылые насекомые и их значение в сел. хоз-ве. Алма-Ата, 1987. С. 57 60.
    70. Куничкин Г. И. Причины, влияющие на эффективность борьбы с подкожными оводами крупного рогатого скота // Материалы респ. семинара по борьбе с паразитарными болезнями с/х животных, посвящ. 100-летию со дня рождения академика К. И. Скрябина / Казах. НИВИ. Алма-Ата, 1973. С.6367.
    71. Крыгин А. В. Опыт профилактики гиподерматоза крупного рогатого скота // Троицкий вет. ин-т. Троицк, 1967. Т. 12. С. 93.
    72. Крыгина Е. А. Влияние ранней химиотерапии на продуктивность крупного рогатого скота при гиподерматозе // Актуальные проблемы вет. медицины, животноводства, обществознания и подготовки кадров на Южном Урале. Челябинск, 1997. С. 42 43.
    73. Линева В. А., Осипова Л. С., Тамарина Н. А. Методика определения устойчивости комнатной мухи (M. Domestica) к инсектицидам // Мед. паразитология и паразитар. болезни. 1961. Т. 30, № 4. С. 465 470.
    74. Линева В. А., Осипова Л. С., Тамарина Н. А. Методика определения устойчивости комнатной мухи (M. Domestica) к инсектицидам // Мед. паразитология и паразитар. болезни. 1961. Т. 30, № 5. С. 603 605.
    75. Лоусон Ф. Р. Интегрированная борьба с вредителями на больших площадях // Proc. of the FAO symposium on in integrated pest control. 1966. №3. P. 27 45.
    76. Мамаев Н. Х, Голин П. И., Омарова М. В. Эффективность различных систем противооводовых мероприятий // Сб. науч. тр. / Дагестанский НИВИ. Махачкала, 1984. Т. 15. С. 62 -68.
    77. Мардырев З. М. Некоторые особенности подкожных оводов в Узбекистане // Материалы 9 науч.практ. конф. по вопросам интенсификации сельского хозяйства в свете реализации Продовольственной программы СССР (ветеринария). Ташкент, 1984. С. 76 78.
    78. Машкей И. А., Мищенко А. А., Рула А. Н. Гиподерматоз крупного рогатого скота в Украине и разработка отечественных препаратов для борьбы с ними // Республіканська ентомологічна конференція, присвячена 50й річниці заснування Українського ентомологічного товариства, 19 23 серп. 2000 р., Ніжин. Ніжин: ТОВ Наука сервіс”, 2000. С. 78.
    79. Мельников Н. Н. Пестициды. М.: Химия, 1987. 711 с.
    80. Метелица В. К. Биологические основы и способы оздоровления крупного рогатого скота от гиподерматоза // Вопр. вет. токсикологии, энтомологии и дератизации. М, 1987. С. 80 86.
    81. Метелица В. К., Карелин С. Т. Эффективность ивомека в борьбе с гиподерматозом крупного рогатого скота // Пробл. вет. санитарии и экологии. М.,1993. Ч. 2. С. 96 101.
    82. Метелица В. К. Программа ликвидации гиподерматоза крупного рогатого скота // Двукрылые насекомые и их значение в сел. хоз-ве. Алма-Ата, 1987. С. 74 76.
    83. Метелица В. К. Токсичность цигипа и аномитрина для животных // Сб. науч. тр./ Всерос. НИИ вет. санитарии, гигиены и экологии. М., 1994. Т.93., ч. 2. С. 80 84.
    84. Метелица В. К. Эффективность пиретроидных препаратов (цигип, циперметрин, анометрин, баррикейд) в борьбе с личинками подкожного овода крупного рогатого скота// Сб. науч. тр./ Всерос. НИИ вет. санитарии, гигиены и экологии. М., 1994. Т. 93, ч. 2. С. 74 80.
    85. Метелица Г. И. Аэрогенное и накожное применение инсектицидов для борьбы с гиподерматозом крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук. Омск, 1985. 17 с.
    86. Минарж Я. К., Бреев К. А. Изучение малочисленных и основных популяций подкожного овода H. Bovis и их значение для сохранения гиподерматоза (Hypodermatidae)// Паразитология. 1981. Т. 15, ч. 2. С. 163 167.
    87. Мороз А. А. Действие на личинок подкожных оводов крупного рогатого скота культуры Bacteria Thuringiensis при подкожном введении / Биологические методы борьбы с эктопаразитами животных: Сб. ст. / АНКирг. ССР. Ин-т биологии; Отв. ред. Гребенюк Р.В. Фрунзе; Илим, 1982. 136 с.
    88. Мороз А. А., Федорова С. Ж. Действие на личинок подкожных оводов Н.bovis крупного рогатого скота бактериальным препаратом группы Bacteria Thuringiensis // Кристаллообразующие микроорганизмы и перспективы их использовании в птицеводстве. Фрунзе, 1981. С. 59 65.
    89. Ненюков Д. В. К вопросу о питании личинок бычьего овода (Hypoderma bovis) // Ученые зап. Моск. гос. ун-та. М.,1933. Т. 1. С. 35 38.
    90. Неоцидол: Буклет фирмы «Сиба Гейги». М., 1987. 10 с.
    91. Непоклонов А. А., Брюшинина Г. Т. Гиподектин для профилактики и лечения при гиподерматозе (Гиподектин - новая препаративная форма с использованием 23, 23 дигидроавермектина В 1) // Ветеринария. 1998. №3. С. 6 9.
    92. Непоклонов А. А. Новое в борьбе с гиподерматозом крупного рогатого скота // Животноводство России. 2000. № 5 (6). С.1519.
    93. Непоклонов А. А. Препарат диоксафос для химиотерапии гиподерматоза крупного рогатого скота // Новые средства и методы борьбы с насекомыми, клещами и грызунами на животноводческих комплексах: Тр. ВНИИВС. М., 1980. С. 25 29.
    94. Непоклонов А. А. Профилактика болезней, вызываемых оводами // XXI Всемирный ветеринарный конгресс: Резюме.. М., 1979. Т. 2. С. 60.
    95. Непоклонов А. А. Средства и методы борьбы с оводами сельскохозяйственных животных: Обзор литературы. М., 1970. 73 с.
    96. Непоклонов А. А., Таланов Г. А. О методах учета эффективности применения инсектицидов для борьбы с подкожными оводами // Ветеринария. 1966. № 3. С. 46 48.
    97. Непоклонов А. А. Химические средства защиты животных. М.:Россельхозиздат, 1971. 151 с.
    98. Непоклонов А. А. Экологическое обоснование борьбы с гиподерматозом (крупного рогатого скота) // Новые средства и методы борьбы с насекомыми, клещами и грызунами на животноводческих комплексах: Тр. ВНИИВС. М., 1980. С. 315.
    99. Новиков О. Г. Приказ (№ 50 от 12 марта 2001г) об уселении мероприятий по борьбе с гиподерматозом крупного рогатого скота // Вестн. ветеринарии. 2001. апрель. 4 с.
    100. Окунев А. М. Некоторые вопросы экономики при гиподерматозе крупного рогатого скота // Сб. науч. тр. Всерос НИИ вет. энтомологии и арахнологии. 1994 (1995). № 36. С.80-87.
    101. Окунев А. М. О возможности использования лучевой техники стерилизации насекомых в борьбе с подкожными оводами крупного рогатого скота // Наука сел. хоз-ву. Курган, 1994. С. 170 171.
    102. Олсуфьев Н. Г. Видовой состав и сезонная динамика численности кровососущих двукрылых в дельте Волги и их возможная роль в эпидемиологии туляремии // Зоологич. журн. 1939. Т. 18. № 5. С. 786798.
    103. Омарова М. В. О некоторых изменениях в биоэкологии подкожных оводов в Дагестане и их значение при планировании противооводовых мероприятий // Новое в профилактике болезней сельскохозяйственных животных: Тр. Дагестанского (зонального) НИВИ. Махачкала, 1980. Т. ХI. C.129-133.
    104. Организация и экономика ветеринарного дела / И. Н. Никитин, Ф.Ф.Белоусов, А. Г. Гинзбург, М. Х. Шайхманов; Под ред. А.Д.Третьякова.2-е изд., перераб. и доп. М.: Агропромиздат, 1987. 352 с.
    105. Орлов С. Д. К вопросу о миграции личинок Н.lineatum (De Villirs) в организме крупного рогатого скота // Труды ВНИИВС. М., 1959. Т. ХIV. С.46-52.
    106. Орлов С. Д. Новые видовые особенности первой стадии личинок кожных оводов крупного рогатого скота // Проблемы ветеринарной санитарии: Тр. ВНИИВС. М., 1962. Т. ХХI. С.3639.
    107. Орлов С. Д. О первичных клинических симптомах при гиподерматозе кожных оводов крупного рогатого скота // Проблемы ветеринарной санитарии: Тр. ВНИИВС. М., 1962. Т.ХХI. С. 2935.
    108. Осташев С. Н. Сезонная динамика образования желваков личинками кожного овода крупного рогатого скота в Пермской области // СибНИВИ. Тюмень, 1962. Т. ХХ. 116 с.
    109. Оценка противопаразитарного действия баймека на крупний рогатий скот / И. Н. Аксенова, Л. П. Мланин, И. А. Архипов и др.// Сб. науч.тр. Всерос. гос. НИИ контроля, стандартизации и сертификации вет. препаратов. М., 1996. Т. 60. С. 34 37.
    110. Оценка противопаразитарной эффективности дектомакса / И.А.Архипов; К. Л. Мальцев; С. Д. Дурдусов и др. // Ветеринария. 1997. № 2. С. 34 38.
    111 Павлов А. В. Справочник по пестицидам (гигиена применения и токсикология). К.: Урожай. 1986. С. 283 290.
    112. Павлов С. Д. Биометрическая оценка эффективности химиотерапевтических препаратов // Ветеринария. 1997. № 11. С. 26-32.
    113. Павлов С. Д. Методические рекомендации по изучению эффективности репелентов и инсектицидов в ветеринарии. М., 1980. 13 с.
    114. Павлов С. Д. Перспективы использования синтетических пиретроидов против гнуса и мух в животноводстве // Химия и технология синтетических пиретроидов и их применения в сельском хозяйстве. М.,1984. С. 42 43.
    115. Павловский Е. Н. Практические результаты уничтожения личинок кожного овода в Семеновщине Б. Новгородского округа и некоторые данные об Hypodermа // Вредители животноводства: Работы по переносчикам пироплазмозов и эктопаразитам. М.; Л., 1935. С. 325 338.
    116. Панасюк Д. И., Панасюк С. Д. Гельминты как резервуарные хозяева и инокуляторы возбудителей инфекционных и инвазионных заблдеваний человека и животных. // Материалы науч. конф. Всесоюз. о-ва гельминтологов. 1986. Т. 36 С. 212 221.
    117. Панасюк Д. И. Учение о паразитоценозах и ассоциативных заболеваниях и его вклад в развитие животноводства и решение государственной продовольственной програмы // II Всесоюзный съезд паразитоценологов. К., 1983. С. 259 261.
    118. Панасюк Д. И. Эколого-паразитарные патогенетические системы // Ветеринария. 1986. № 7. С. 48 53.
    119. Паразитология и инвазионные болезни животных / Под. ред. М.Ш.Акбаева: Учебник. 2-е изд., исправ. М.: Колос, 2000. 743 с.
    120. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных/ К. И. Абуладзе, Н. А. Колабський, С. Н. Никольский и др.; Под ред. К.И.Абуладзе. 2-е изд., исправ. и доп. М.: Колос, 1982. 496 с.
    121. Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин / В.К.Чернуха, Ю. Г. Артеменко, В. Ф. Галат та ін.; За ред. В. К. Чернухи. К.:Уражай, 1996. 448 с.
    122. Пахлеваннян А. Ш., Согаян И. С. Результаты изучения подкожних оводов крупного рогатого скота в Армянской ССР // Ветеринарная энтомология и акаралогия. М., 1983. С. 23 29.
    123. Поляков В. А., Узаков У. Я., Веселкин А. Н. Ветеринарная паразитология и арахноэнтомология. М.: Агропромиздат, 1990. 290 с.
    124. Применение гиподермина инъекционого против оводов и диктиокаулюсов/ А. А. Непоклонов, Г. Т. Брюшина, О. Г. Новиков и др. // Ветеринария. 2002. № 4. С. 11 13.
    125. Разработка метода получения фенвалерата / Ф. С. Бабичев, М.Ю.Корнилов, В. К. Промоненков и др. // Химия и технология синтетических пиретроидов и их применение в сельском хозяйстве. М., 1984. С. 11.
    126. Рання хіміотерапія гіподермозу великої рогатої худоби/ В.Ф.Галат, С.Р.Карчемський, А. В. Березовський, К. В. Дідаш // Наук. вісн. НАУ. К., 2000. № 28. С. 122 125.
    127. Резистентность к инсектицидам и борьба с переносчиками: 17-й доклад комитета экспертов ВОЗ. // ВОЗ. Женева, 1972. 136 с.
    128. Результаты исследования сывороток крови людей на заражения гиподермозом / Болдбаатар Д., Бямбаа Б., Батцэцэт Г., Батсух З. // Стабилизация сельскохозяйственного праизводства Монголии. Новосибирск, 1998. С. 76 77.
    129. Родин С. Д. Защита животных от клещей и насекомых. М:.Россельхозиздат, 1981. 157 с.
    130. Ромашова Л. Ф. Сроки развития кожных оводов крупного рогатого скота в Киргизии и новые данные о их биологии / Труды Киргизского НИИ животноводства и ветеринарии. Фрунзе, 1957. Вып. 13. С. 69 78.
    131. Рукавишников Б. И. Биологическая борьба с вредными насекомыми и сорняками. М., 1968. С. 5 10.
    132. Рукавишников Б. И. Борьба с вредными членистоногими // Энтомология: Итоги науки и техники / ВИНИТИ. М, 1973. Т. 2. С. 3 146.
    133. Рула А. Н. Испытание препаратов для борьбы с гиподермозом крупного рогатого скота в условиях лесостепной зоны Украины // Вет. медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. Х., 2002. Вип. 80. С. 526 530.
    134. Рула А. Н. , Машкей И. А. Гиподерматоз крупного рогатого скота в лесостепной и степной зонах Украины и современная стратегия борьбы с ним // Вет. медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. Х., 1999. Вип. 76. С. 176 179.
    135. Рула А. Н. , Машкей И. А. Токсическое действие препаратов «Бутокс 50» и «Эктоцид» на имаго и личинок мух // Вет. медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. Х., 2000. Вип. 77.С. 289 293.
    136. Савельев Д. В. Масляный раствор ДДТ в борьбе со взрослыми оводами Hypoderma
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины