ЗАХОДИ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ АСКАРІОЗУ У СВИНЕЙ З УРАХУВАННЯМ РЕПРОДУКТИВНОЇ АКТИВНОСТІ САМОК ГЕЛЬМІНТІВ : МЕРЫ ЛЕЧЕНИЯ И ПРОФИЛАКТИКИ аскаридоз В СВИНЕЙ С УЧЕТОМ репродуктивной активности самок ГЕЛЬМИНТОВ



  • Название:
  • ЗАХОДИ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ АСКАРІОЗУ У СВИНЕЙ З УРАХУВАННЯМ РЕПРОДУКТИВНОЇ АКТИВНОСТІ САМОК ГЕЛЬМІНТІВ
  • Альтернативное название:
  • МЕРЫ ЛЕЧЕНИЯ И ПРОФИЛАКТИКИ аскаридоз В СВИНЕЙ С УЧЕТОМ репродуктивной активности самок ГЕЛЬМИНТОВ
  • Кол-во страниц:
  • 156
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • Українська Академія аграрних наук
    Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини
    На правах рукопису
    Хлівна галина олександрівна
    УДК 619:616.995:636.4
    ЗАХОДИ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ АСКАРІОЗУ У СВИНЕЙ З УРАХУВАННЯМ РЕПРОДУКТИВНОЇ АКТИВНОСТІ САМОК ГЕЛЬМІНТІВ
    16.00.11 паразитологія, гельмінтологія
    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук
    Науковий керівник:
    доктор ветеринарних наук,
    професор В.С. Шеховцов
    Харків — 2002.









    ЗМІСТ

    · ВСТУП.....5
    · РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ..10
    1.1.РЕПРОДУКЦІЯ САМОК АСКАРИСІВ ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ .10
    1.1.1. Феномен післяпологового , лактаційного” підвищення кількості яєць нематод в фекаліях тварин...10
    1.1.2. Імунологічна теорія розвитку післяпологового”, лактаційного” підйому кількості яєць гельмінтів12
    1.1.3. Гормональна теорія розвитку післяпологового”, ”лактаційного” підйому кількості яєць гельмінтів ...14
    1.2. ПРОФІЛАКТИКА АСКАРІОЗУ У СВИНЕЙ.....21
    1.2.1. Дегельмінтизація свиноматок і новонароджених поросят .21
    1.2.2. Лікувально-профілактична ефективність антгельмінтних препаратів та їх вплив на фізіологічні процеси організму тварин.24
    1.2.3. Імунопрофілактика..29
    РОЗДІЛ 2 ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.31
    2.1. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ..31
    2.2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ..41
    2.2.1.Вивчення феномену післяпологового”, лактаційного” підйому овуляційної активності самок A.suum в організмі свиней.41
    2.2.2. Взаємозвязок між гормонами організму лактуючих свиноматок та овуляційною активністю самок A.suum.43
    2.2.3. Вплив штучно відтвореного стану лактації на репродуктивну функцію самок аскарисів..62
    2.2.4. Вплив різних антгельмінтиків на імунологічний статус свиноматок при застосуванні їх окремо і в комплексі з імуностимулятором.81
    2.2.5.Схеми дегельмінтизації свиноматок105
    2.2.7. Преімагінальні дегельмінтизації поросят...109
    2.3.ОБМІРКУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ...112
    ВИСНОВКИ.133
    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.136
    ДОДАТОК 1 157
    ДОДАТОК 2 167







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    АКТГ адрено-кортикотропний гормон
    АР автономна республіка
    ДР діюча речовина
    ЕЕ екстенсефективність
    ЕІ екстенсивність інвазії
    ІЕ інтенсефективність
    ІІ інтенсивність інвазії
    РЕС ретікуло-ендотеліальна система
    ТР - теофілінрезистентні клітини
    Тч -теофілінчутливі клітини
    ЦІК циркулюючі імунні комплекси
    A.suum Ascaris suum
    Ig імуноглобуліни









    ВСТУП

    Актуальність теми. Першочерговим завданням аграрного сектора України є забезпечення населення високоякісними вітчизняними продуктами харчування. У вирішенні цього питання велике значення надається розвитку однієї із галузей тваринництва свинарству. Розвиток цієї галузі і отримання достатньої кількості продукції свинарства в великій мірі залежать від ветеринарного благополуччя свинопоголів¢я щодо інвазійних хвороб, серед яких гельмінтози займають головне місце, мають широке розповсюдження і спричиняють значні економічні збитки свинарству.
    Успіх боротьби з гельмінтозами багато в чому залежить від наукового обгрунтування комплексу заходів, які не можуть бути здійснені без знання різних сторін взаємовідносин в системі паразит-хазяїн”. Необхідно відмітити, якщо питання морфології та біології гельмінтів вивчені порівняно достатньо, то більшість аспектів паразито-хазяїнних відносин при гельмінтозах залишаються майже не з¢ясованими.
    У системі паразит-хазяїн на життєдіяльність паразитичних нематод суттєво впливають вікові та фізіологічні особливості інвазованої тварини. Гельмінту необхідно мати в організмі свого живителя такі умови, особливо з боку його імунологічної та ендокринної систем, які суттєво не впливали б не тільки на самого паразита в цілому, а й на його репродукцію і яйцекладку в першу чергу. Дослідження в цьому напрямку дуже малочисельні. Відомо, що в організмі живителя відбуваються різні структурні та метаболічні зміни, які впливають на продукцію яєць самками гельмінтів. Тому, при розробці лікувально-профілактичних заходів боротьби з гельмінтозами, необхідно в першу чергу враховувати фізіологічний стан цих обох організмів, що буде гарантувати стійке благополуччя щодо інвазійних захворювань тварин.
    Виходячи з цих положень, виникає актуальне питання про розробку оптимальних схем дегельмінтизації свиноматок з урахуванням їх фізіологічного стану і, так званого, післяпологового”, лактаційного” підйому овуляційної активності самок нематод.
    Зв¢язок роботи з науковими програмами, темами.
    Дослідження при підготовці дисертаційної роботи проводились у відповідності з аспірантською темою, включеною в науково-дослідну програму лабораторії гельмінтології ІЕКВМ УААН за 1999-2001рр. (шифр держреєстрації 0197V00761), виконана робота належить до наукового плану НДР Кримського ДАУ і входить в розділ 4 Научное обеспечение отрасли животноводства, разработка технологий кормления и содержания с-х животных в хозяйствах различных форм собственности (4.2.3)» (Гос. рег. №01.89.0003214.).
    Мета і завдання дослідження.
    Основною метою наших досліджень було вивчення впливу фізіологічного стану свиноматок в післяпологовий і лактаційний періоди на яйцепродукцію самок A.suum і розробка, з урахуванням цього явища, науково-обгрунтованих заходів боротьби і профілактики аскаріозу свиней.
    Для реалізації мети перед нами були поставлені такі завдання:
    - вивчити явище, так званого післяпологового”, лактаційного” підйому кількості яєць аскарисів в фекаліях свиноматок;
    - визначити роль гормонів пролактину і кортизолу у виникненні явища післяпологового”, лактаційного” підйому кількості яєць аскарисів;
    - вивчити зв¢язок між овуляцією самок аскарисів і імунною системою організму хазяїна шляхом паралельного дослідження овогенезу самок гельмінтів і змін імунологічних показників в організмі свиноматок на протязі всього репродуктивного циклу (від запліднення до відлучення поросят);
    - в експериментальних умовах вивчити вплив штучно відтвореного стану лактації на ступінь збільшення кількості яєць A.suum в фекаліях свиней, зміни імунологічних показників та рівень гормонів пролактину і кортизолу в сироватці крові;
    - встановити, в зв¢язку з явищем післяпологового”, лактаційного” підйому, найбільш раціональні строки і оптимальні схеми протигельмінтозних обробок свиноматок і преімагінальних дегельмінтизацій поросят;
    - провести порівняльну оцінку ефективності застосування різних антгельмінтиків і імуномодулюючого препарату з урахуванням результатів гематологічних та імунологічних досліджень до та після застосування цих лікувальних препаратів;
    Об¢ект дослідження: аскаріоз свиней, овуляція самок аскарисів, антгельмінтна ефективність деяких лікарських препаратів.
    Предмет дослідження:копроскопічний матеріал, кров свиней.
    Методи дослідження.
    Для проведення діагностики гельмінтозу використовували кількісний гельмінтокопроскопічний метод Г.А. Котєльнікова та В.М. Хрєнова [41] із визначенням числа яєць аскарисів в 1 г фецес. Гематологічний статус та деякі показники резистентності організму свиней проводили за методичними рекомендаціями Ю.Г.Артеменко, Л.П.Артеменко, С.І.Пономаря [54] та Кондрахіна І.П. з співавт. [37]
    При вивченні ефективності антгельмінтиків використовували загальні паразитологічні методики з розрахунком екстенсефективності (ЕЕ) та інтенсефективності (ІЕ) препаратів.
    Математично-статистичну обробку результатів проводили на комп'ютері IBM PC за допомогою програми "Stat SF", розробленої в ІЕКВМ УААН. Оцінку вірогідності показників визначали за таблицею Т-критеріїв Стьюдента.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    Вперше були одержані дані про явище так званого післяпологового”, лактаційного” підйому кількості яєць A.suum в фекаліях свиноматок в умовах Півдня України. Вивчена залежність змін деяких показників гуморального та клітинного імунітету від вмісту гормонів пролактину і кортизолу в сироватці крові організму свиноматок протягом всього їх репродуктивного циклу (від запліднення до відлучення поросят). Визначена першочергова роль гормонів пролактину і кортизолу у виникненні явища післяпологового”, лактаційного” підйому овуляції самок аскарисів. Розроблені комплексні заходи профілактики і лікування свиней при аскаріозі з урахуванням явища післяпологового”, лактаційного” підйому, які включають застосування ефективних антгельмінтиків та імуномодулятора.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що проведене комплексне вивчення показників імунологічної реактивності організму свиноматок в залежності від вмісту гормонів пролактину і кортизолу в післяпологовий період тварин і вплив їх на підвищення овуляційної активності самок аскарисів, що дає змогу науково обгрунтувати здійснення профілактичних заходів щодо аскаріозу свиней.
    На підставі проведених досліджень нами запропоновані для впровадження у виробничих умовах при аскаріозі свиней ефективні комплексні лікувально-профілактичні схеми із застосуванням в оптимальні строки антгельмінтиків широкого спектру дії (панакур, тетрамізол, анвермін-10, лівомізол, ринтал, флюбенол) та імуномодулятора фумарової кислоти. На підставі одержаних результатів розроблені Рекомендації щодо заходів боротьби з аскаріозом свиней та його профілактики в Південній частині України, які схвалені та затверджені вченою радою факультету ветеринарної медицини Кримського ДАУ (протокол №1 від 19 жовтня 2001 р.) для використання в навчальному процесі, і управлінням Державної ветеринарної медицини з ветеринарною інспекцією при Раді міністрів АР Крим (протокол №3 від 15 жовтня 2001р.) і впроваджені в трьох господарствах АР Крим з позитивними результатами.
    Запропонована модифікація методу кількісного визначення Т- та В-лімфоцитів в крові тварин (Рішення на видачу патенту на винахід, заявка №2001042174).
    Особистий внесок здобувача полягає в самостійному виконанні експериментальної та практичної частини роботи, проведенні досліджень крові, фекалій, випробуванні антгельмінтиків та імуномодулятора, статистичної обробки одержаних результатів, підборі й узагальненні джерел літератури.
    Апробація результатів дисертації.
    Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались на засіданнях методичної та вченої рад ІЕКВМ УААН (1999-2001рр.); на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (6-7 жовтня 1999р., м.Харків); на міжнародній науково-практичній конференції присвяченій 85-річчю з дня народження академіка ВАСГНІЛ Гладенко І.М. Ветеринарная наука на пороге ХХІ века” (14-15 ноября 2000г., г.Харьков); на міжнародній науковій конференції Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин” (17-18 травня 2001р., м.Дніпропетровськ).
    Публікації.
    Результати експериментальних досліджень опубліковані у п`яти статтях в провідних фахових наукових виданнях.
    Основні положення дисертації, які виносяться на захист.
    На підставі аналізів результатів дисертантом сформульовані положення, які виносяться на захист:
    1. Вивчення явища післяпологового”, лактаційного”підйому кількості яєць аскарисів в фекаліях свиноматок;
    2. Зв¢язок між овуляцією самок аскарисів, імунною системою організму та концентрацією гормонів пролактину і кортизолу в сироватці крові свиноматок;

    3. Винаходження ефективних терапевтичних і профілактичних засобів при аскаріозі свиней та розробка схем дегельмінтизації свиноматок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Уперше в умовах України у свиноматок встановлено явище післяпологового”, лактаційного” підйому овуляційної активності самок аскарисів. З урахуванням цього явища визначена ефективність сучасних антгельмінтних препаратів та комплексне їх застосування разом з імуномодулятором. Розроблені заходи лікування та профілактики аскаріозу.
    2. Феномен післяпологового”, лактаційного” підйому овуляційної активності самок аскарисів пов¢язаний з пологами та лактацією і не залежить від сезону року. Пік виділення яєць гельмінтів припадає на 6-7 тиждень лактації. У свиноматок, які опоросились, але не лактували, спостерігали швидке зниження кількості яєць гельмінтів до первинного, допологового рівня.
    3. Установлено, що овуляція самок аскарисів не залежить від і імунологічної реактивності організму супоросних і лактуючих свиноматок. Перша половина супоросності характеризується досить низькими значеннями показників імунітету свиноматок (абсолютна та відносна кількість Т-лімфоцитів, теофілінрезистентних Т-клітин, концентрація імуноглобулінів класу G) і невисокою репродукцією самок A.suum. З другої половини супоросності імунологічна рективність і овуляція самок гельмінтів дещо збільшуються; за 10-15 діб до пологів спостерігається подальше зростання овогенезу аскарисів на фоні зниження імунологічної резистентності організму живителя (зменшується вміст загального білка, абсолютної та відносної кількості В-лімфоцитів, Ig M, збільшується концентрація ЦІК). У період лактації показники імунітету швидко зростають разом з овуляційною активністю самок аскарисів.
    4. Збільшення кількості яєць аскарисів в післяпологовий, лактаційний період пов¢язане із змінами концентрації гормонів пролактину та кортизолу в сироватці крові свиноматок. Число яєць A.suum зростає з другого періоду супоросності паралельно з підвищенням рівня гормонів в сироватці крові. Різке збільшення кількості яєць аскарисів у фекаліях свиноматок і вмісту гормонів пролактину та кортизолу в сироватці крові відбувається одразу ж після пологів. Пік виділення яєць гельмінтів відповідає періоду з високою концентрацією гормонів в крові.
    5. При штучно відтвореному стані лактації у свинок і кнурців спостерігається підвищення овуляційної активності самок аскарисів на фоні збільшення вмісту гормонів пролактину і кортизолу в сироваці крові. Показники імунологічної реактивності при цьому майже не змінюються.
    6. При експериментальному визначенні ефективності антгельмінтиків встановлено, що через 10 і 60 діб після дегельмінтизації екстенсивність інвазії при застосуванні різних препаратів була: з панакуром в формі 22,2%-го грануляту в дозі 15 мг/кг маси тіла за ДР 0% та 50%; анверміном-10” (10%-й альбендазол) в дозі 10 мг/кг маси тіла 0% і 50% відповідно; флюбенолом 5%-м в дозі 1 мг/кг за ДР протягом 5 діб 0% і 30%; тетрамізолом гранулятом 20%-м в дозі 10 мг/кг маси тіла дворазово 0% і 70%; ринталом в дозі 5 мг/кг за ДР 0% і 80%; лівомізолом 8%-м в дозі 7мг/кг 0% і 20%, відповідно.
    7. Антгельмінтики панакур, анвермін-10, тетрамізол та ринтал є імунодепресантами. Застосування їх у вищевказаних дозах приводить до порушення імунологічного статусу організму свиней протягом 10-15 діб, а саме до зниження кількості теофілінрезистентних Т-клітин, Т- та В-лімфоцитів, підсилення утворення імунних комплексів протягом 25 діб.
    Препарати флюбенол та лівомізол не викликають імуносупресії організму живителя.
    8. Антгельмінтик лівомізол має високі імуномодулюючі властивості; застосування його в дозі 7 мг/кг маси тіла супроводжується збільшенням відносної кількості Т-лімфоцитів в 1,5 рази і абсолютної кількості у 2 рази порівняно з контрольною групою (р£0,01) на 10 добу після дегельмінтизації, теофілінрезистентних Т-клітин на 42% на 25 добу проти контролю (р£0,01), зниженням концентрації ЦІК на 46% на 25 добу проти контролю (р£0,1), зниженням кількості еозинофілів на 39% проти контролю (р£0,05) на 25 добу.
    9. Застосування комплексних схем лікування аскаріозу антгельмінтиками в комплексі з імуномодулятором (фумарова кислота) виявилось більш ефективним і тривалий час профілактувало нове зараження тварин гельмінтами. При цьому спостерігали нормалізацію в організмі свиноматок кількості лейкоцитів, вмісту загального білка, зменшення рівня ЦІК, відновлення кількості Т- та В-лімфоцитів близько до контрольних тварин.
    Найбільш ефективними виявились схеми із застосуванням: панакуру 22,2%-го грануляту в дозі 15 мг/кг маси тіла з імуномодулятором фумаровою кислотою в дозі 0,1 г/кг маси тіла та флюбенолу в дозі 1 мг/кг маси тіла з фумаровою кислотою (0,1 г/кг м.т.).
    10. У зв¢язку з встановленням явища післяпологового”, лактаційного” підйому кількості яєць гельмінтів в фекаліях свиноматок доцільно проводити дворазову дегельмінтизацію: перший раз через місяць після запліднення, другий раз за три тижні до опоросу. Це усуває інвазію на тривалий час і знижує можливість інвазування новонароджених поросят на термін до двох місяців.

    11. При табірному утриманні свиней в літній період преімагінальні дегельмінтизації поросят необхідно проводити із застосуванням антгельмінтика флюбенолу 5%-го в дозі 1 мг/кг за ДР 5 діб підряд у комплексі з імуномодулятором фумаровою кислотою (доза 0,1 г/кг) або дегельмінтизацію лівомізолом в дозі 10мг/кг маси тіла за ДР триразово з інтервалом 15 діб. Використання цих схем профілактувало зараження тварин аскарисами протягом 85-90 діб та сприяло збільшенню середньодобових приростів маси тіла.






    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

    1. Абрамов В.Е., Даугалиева Э.Х. Влияние альбендазола и альбендазола-пурона на иммунологические показатели лабораторных животных// Сб. научн. трудов ВГНКИ.-Т.60.-М.-1996.-С.37-41.
    2. Адаптационный синдром и иммунитет/ Коляда Т.И., Волянский Ю.Л., Васильев Н.В., Мальцев В.И./ -Х.: Основа, 1995.-368с.
    3. Балаян К.С. Иммунобиологическая реактивность овец при желудочно-кишечных стронгилятозах и пути её повышения: Автореф. дис.канд. вет. наук: 03.00.20/- Всесоюз. ин-т гельминтологии.- М.,1987.-19с.
    4. Безбородкин А.Н. Особенности отношений в системе паразит-хозяин и профилактика желудочно-кишечных нематодозов молодняка крупного рогатого скота: Дисканд. вет. наук: 03.00.20.- Минск,1990.- 192с.
    5. Бессонов А.С. Принципы рациональной профилактики гельминтозоонозов// Ветеринария.- 1978.-№5.-С.58-62.
    6. Біла І.Д. Пневмонії свиней, спричинені аскарисо-мікробними асоціаціями та розробка профілактичних і лікувальних заходів: Автореф. дис. канд. вет. наук: 03.00.18/Інстит. експерим. і клін. вет. мед.- Х., 1999.- 20с.
    7. Валецкий В.Л. Регуляторные субпопуляции Т-лимфоцитов, функциональная активность КонА-индуцированных Т-супрессоров во взаимосвязи его со специфическими белками (ТБГ и α2-гликопротеин) при беременности: Автореф. дис.канд. мед. наук: 14.00.36/НИИ педиатрии, акушерства и гинекологии им. проф. П.М. Буйко.-К.,1988.-24с.
    8. Волиньска-Виторт Э., Врублевска Б., Домански Э. Гипоталамические центры, контролирующие секрецию пролактина у овец// Современные достижения физиологии и биохимии лактации.- Л.: Наука, 1981.-С.103-107.
    9. Волкова Л.С. Иммунологические взаимоотношения организмов матери и плода.- М.: Медицина, 1970.-262с.
    10. Волкова Л.С. Иммунологические взаимосвязи организмов матери и плода// Теоретические и практические аспекты иммунологии беременности.- М.: 1973.-28с.
    11. Вязов О.Е. Основы иммуноэмбриологии// Руководство по эмбриологии.- М.: Медицина.- 1973.- С.51-64.
    12. Гаджиева И.В. Иммунное состояние животных при гельминтозах и возможность его модулирования: Дис канд. вет наук: 03.00.20.-М.-1986.- 149с.
    13. Гамаль Э.А.-Р.Х. Гипоталамический контроль образования лактогенных гормонов аденогипофиза и секреции молока при срессе и под действием нейролептиков: Автореф. дис..канд. биол. наук: 03.00.13/ Азербайджанский мед. ин-т.- Баку,1978.-21с.
    14. Горизонтов П.Д., Белоусова О.И., Федетова М.И. Стресс и система крови.- М.: Медицина, 1983.-240с.
    15. Горизонтов П.Д., Протасова Т.Н. Роль АКТГ и кортикостероидов в патологии (к проблеме стресса).- М.: Медицина, 1968.-335с.
    16. Гормональная регуляция лактации у женщин/ Пророкова В.К., Потин В.В., Мясникова Г.П., Свешникова Ф.А., Купцов Г.Д./ Современные достижения физиологии и биохимии лактации.-Л.: Наука, 1981.-С.171-176.
    17. Гребенкин В.А. Опыт оздоровления свиноферм от аскаридоза// Свиноводство.- 1982.- №5.- С.28.
    18. Гребенкин В.А. Эпизоотология и профилактика аскаридоза свиней на фермах неспециализированных колхозов, совхозов и подсобных хозяйств нечернозёмной зоны РСФСР: Автореф. дис. канд. вет. наук: 03.00.20/ Всесоюз. ин-т гельминтологии.-М., 1983.- 27с.
    19. Гриневич Ю.А., Алфёрова А.И. Определение иммунных комплексов в крови онкологических больных// Лабораторное дело.-1981.-№8.-С.2.
    20. Гриценко Н.М. Деякі показники крові свиноматок та якість їх молозива// Вісник с/г науки.- К.: Урожай.- 1980.- №7.- С.55-56.
    21. Даугалиева Э.Х. К механизму патогенеза и иммунитета при гельминтозах// Матер. 2-й Закавказ. конференции по паразитологии.-1981.- С45-46.
    22. Даугалиева Э.Х. Филиппов В.В. Иммунный статус и пути его коррекции при гельминтозах сельскохозяйственных животных.- М.: Агропромиздат,-1991.- 188с.
    23. Дахно И.С. Испытание панакура при нематодозах свиней// Свиноводство.-1983.- №9.- С.32.
    24. Дахно И.С. Эпизоотология смешанных нематодозов свиней в лесостепной зоне Украины и разработка мер борьбы с ними в хозяйствах промышленного типа: Автореф. дис. канд. вет. наук: 03.00.20/ Всесоюз. ин-т гельминтологии.-М., 1987.-21с.
    25. Дацун К.Т. Иммуноэлектрофоретическая картина сыворотки крови свиноматок ураинской белой степной породы// Кормление и разведение с/х животных.- Одесса.-1972.-С.82-83.
    26. Дашукаев К.Г., Нежданов А.Г. Гормональные изменения в системе мать-плод у коров в зависимости от их молочной продуктивности и возраста// Сельхоз. Биол.-1993.- №6.- С.72-76.
    27. Дронік Г.В. Гормональна регуляція метаболічної активності молочної залози у жуйних: Дис. ... докт. біол. наук: 03.00.13.-Львів, 1994.- 379с.
    28. Дукова В.С. Реакция трансплантат против хозяина” в условиях беременности и вопросы малегнизации лимфоидной ткани: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.36/Первый МОЛМИ им. Сеченова.- М., 1977.- 14с.
    29. Земсков А.М., Провоторов В.М., Никитин А.В. и др. Сравнительная эффективность некоторых иммуномодуляторв в терапии бронхолёгочных заболеваний// Антибиотики.- 1984.- №6.- С.460-463.
    30. Зиборов Н.А. Влияние нилверма на репродуктивную функцию свиней// Бюлл. Всесоюз. ин-та гельминтологии.-Л.: Наука.- 1981.-Вып.30.-С.36-40.
    31. Зотова В.А. Опыт применения некоторых антгельминтиков при аскаридозе свиней// Профилактика и лечение инфекционных и инвазионных заболеваний с.-х. животных в условиях Нечерноземья: Сб. науч. трудов.-Горький:,1985.-С.54-55.
    32. Иванова Л.А., Константинова Н.И., Трунова Л.А. Сенсибилизация лимфоцитов крови беременных и рожениц к антигенам плода// Иммунологические проблемы беременности.- Новосибирск: СО АМН СССР - 1975.- С.60-64.
    33. Иманказиева Ф. Иммунный статус у коренных жительниц высокогорья при неосложнённом течении гестационного процесса в родах и послеродовом периоде: Автореф. дис.канд. мед. наук: 14.00.01/ Киргизский мед. ин-т.- Фрунзе., 1990.- 23с.
    34. Иммунодепрессивная роль сывороточных факторов при беременности/ Покровская Т.А., Майский И.Н., Никонова И.Ф., Филькова Л.П./ Труды междунар. симпоз. Иммунология репродукции”.-Варна, София, 1979.-С.508-511.
    35. Кассич О.Ю. Способ иммуномодуляции при неонатальных диареях у телят// Вестн. с.-х. науки.- К.-1986.- №11.- С.75-77.
    36. Кичун І.В. Гормональний статус і показники метаболізму в крові свиноматок у зв¢язку із фізіологічним станом та вмістом в раціоні обмінної енергії і селену:Дисканд. біол. наук: 03.00.04.- Львів.- 1996.-125с.
    37. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии/ И.П. Кондрахин, Н.В. Курилов, А.Г. Малахов и др.- М.: Агропромиздат, 1985.- 287с.
    38. Колесников С.И., Морозова Л.М. Генетико-физиологические взаимоотношения матери и плода.- Новосибирск: Наука, Сиб. отделение, 1985.- 181с.
    39. Коновалов Л.М., Казначеев В.Н. Сравнительная оценка некоторых антгельминтиков при аскаридозе свиней// Наука сельскому хозяйству.-М.: Курган.- 1994.-С.172-173.
    40. Корнева Е.А., Э.К. Шхинек Гормоны и иммунная система.- Л.: Наука, 1988.- 251с.
    41. Котельников Г.А., Хренов В.М. Усовершенствование методов диагностики трихоцефалёза// Ветеринария.- 1973.- №1.- С.65-66.
    42. Кравців Ю.Р. Особливості імунобіохімічного стану організму корів різного віку та їх телят: Дисканд. біол. наук: 03.00.04.-Оброшино, 1997.-160с.
    43. Кузнецов Л.С. Энергетический обмен у свиней при профилактике транспортного стресса фумаровой кислотой: Автореф дис.канд. биол. наук: 03.00.13/ Воронежский гос. ун-т.- Воронеж, 1989.-16с.
    44. Кузьмин А.А., Шеховцов В.С. Применение фенбендазола для терапии животных при гельминтозах// 10-я конф. Укр. общ-ва паразитологов.-К.: Наукова думка.- 1987.-Ч.1.-С.321.
    45. Лазарева Д.Н., Алёхин Е.К. Стимуляторы иммунитета.-М.: Медицина, 1985.- 265с.
    46. Леутская З.К. Некоторые аспекты иммунитета при гельминтозах (роль витаминов и гормонов в иммунологическом процессе).- М.: Наука, 1990.-210с.
    47. Луценко Л.И. Гормональная регуляция развития и плодовитости стронгилят// Ассоциативные паразитарные болезни, проблемы экологии и терапии.-М.: Колос.-1995.-С.90-92.
    48. Луценко Л.И. Стронгилятозы желудочно-кишечного тракта овец лесостепной и степной зон Украины и совершенствование мер борьбы с ними: Дис. канд. вет. наук: 03.00.20.- Харьков, 1984.-157c.
    49. Мамыкова О.И. Оценка иммунобиологического статуса животных после дегельминтизаций и пути его коррекции: Автореф. дисканд. вет. наук: 3.00.20/ Всесоюз. ин-т гельминтологии - М., 1989.-22с.
    50. Маслянко Р.П. Лизосомы и антителообразование// С/х биология.- 1974.-№3.- С.422-427.
    51. Маслянко Р.П. Формирование и биохимические характеристики иммунной системы крупного рогатого скота: Автореф. дис д-ра биол. наук: 03.00.04/ Львовский с.-х. ин-т.- Львов., 1986.-32с.
    52. Матусявичус А.-П. П. Заболевание свиней, обусловленное ассоциацией Ascaris suum (Goeze, 1782), Oesophagostomum dentatum (Rudolphi, 1803) и меры борьбы со смешанной инвазией в свиноводческих хозяйствах: Автореф. дис.д-ра вет. наук: 03.00.20/ Всесоюз. ин-т гельминтологии.- М., 1986.-37с.
    53. Мачавариани И.С. Функциональное состояние коры надпочечников при нормальной беременности и токсикозах.- Тбилиси: Сабчота Сакартвелло, 1966.- 92с.
    54. Методи дослідження імунобіологічної реактивності організму тварин при гельмінтозах: Методичні рекомендації для наукових працівників-гельмінтологів та лікарів ветеринарної медицини/ Білоцерків. с.-г. ін-т; Уклад. Ю.Г.Артеменко, Л.П. Артеменко, С.І. Пономар.- Біла Церква, 1994.-44с.
    55. Михайлов М.Ф. Разработка мер борьбы с гельминтозами в хозяйствах-поставщиках животных для свиноводческих комплексов в зоне среднего предуралья: Автореф.дисканд. вет. наук: 03.00.20/ Всесоюз. ин-т гельминтологии.- М., 1983.- 25с.
    56. Мовсесян С.О., Агаджанян А.М., Балаян К.С., Галастян С.Х. Влияние тиабендазола и панакура на иммунологический статус овец// Биол. журнал Армении.- 1988.- Т.41.- №8.- С.633-639
    57. Мукуцэ Э.В. Обмен глюкокортикоидных гормонов между матерью и плодом во время беременности и родов: Автореф. дисканд. мед. наук: 14.00.01/ Первый МОЛМИ им. Сеченова.- М., 1973.-17с.
    58. Мясцова Т.Я. Отношения в системе паразит-хозяин и профилактика кишечных нематодозов свиней: Дисканд. вет. наук: 03.00.20.- Минск.-1986.- 214с.
    59. Насонова М.В. Шистакова Т.А. Противогельминтозные мероприятия в специализированном свиноводческом государственном племенном заводе «Тойда»// Диагностика и профилактика инфекционных болезней с.-х. животных.- М.: Наука.- 1987.- С.92-98.
    60. Нежданов А.Г., Власов С.А. Гормональные изменения в организме коров во время беременности, родов в норме и при акушерской патологии// Сельхоз. Биол.- 1987.- №6.- С.94-96.
    61. Неспецифическое (иммуномодулирующее) действие новых антгельминтиков производных имидазола и бензимидазола/ Озерецковская Н.Н., Тумольская Н.И., Поверенный А.В., Подгородниченко В.К./ Научные и прикладные проблемы гельминтологии.- М.: Наука.- 1978.-С.128-134.
    62. Нуриев Г.И. Белковый спектр сыворотки крови и иммунологический статус телят// Казань: Учёные записки Казанского вет. ин-та.- 1988.- в.127.- С.85-89.
    63. Озерецковская Н.Н., Переверзева Э.В., Колосова М.О. О механизме химиотерапевтической активности и побочного действия производных бензимидазола при трихинеллёзе// Wiad. Parasytol.- 1969.- V.15.- P.682-684.
    64. Орлова В.А. Морфологические изменения периферической крови у рожениц с различными вариантами родовой деятельности: Автореф. дисканд. мед. наук: 14.00.01/ Саратовский мед. ин-т.- Саратов,1963.-12с.
    65. Пауликас В-К. И. Эзофагостомоз свиней (эпизоотология, патогенез, лечение и профилактика): Автореф. дисд-ра вет. наук: 03.00.20/ Всесоюз. ин-т гельминтологии.- М., 1990.- 35с.
    66. Петров Р.В., Ковальчук Л.В. Современные проблемы экспериментальной и клинической иммунологии// Тр.ин-та ІІ МОЛГМИ, Т.129, серия биология., вып.3. Современные проблемы экспериментальной и клинической медицины.- М.- 1979.- С.95-96.
    67. Петров-Маслаков М.А., Сотникова Л.Г. Поздний токсикоз беременных.-Л.: Наука, 1971.- 138с.
    68. Петрянкин Ф.П., Круглов Ю.А., Филимонов Ю.А. Влияние иммуностимуляторов на резистентность супоросных свиноматок и сохранность поросят// Ветеринария.- 1995.- №12.- С42-43.
    69. Плиева А.М. Пути заражения овец стронгилоидами и их влияние на организм животных в ассоциации с Escherichia coli: Автореф. дис...канд. биол. наук: 03.00.20/Ун-т Дружбы народов.- М.,1984.- 18с.
    70. Поклитарь М.Г. Белковый обмен и глюкокортикоидная функция коры надпочечников при нормальных и осложнённых слабостью родах: Автореф.дис...канд. мед. наук: 14.00.01/Кишинёвский мед. ин-т.-Кишинёв, 1972.- 20с.
    71. Пономар С.І. Імуностимулюючі засоби для терапії та профілактики нематодозної інвазії у свиней// Тваринництво України.- 1998.- №1.- С.19-20.
    72. Пономарь С.И. Иммунобиологическая реактивность поросят при нематодозной инвазии// Гельминтология сегодня: проблемы и перспективы: тез. докл. науч. конф. Всесоюз. о-ва гельминтологов.- М.-1989.- С.57-58.
    73. Попович Д.К. Иммунологический анализ перехода некоторых белков из крови в молоко и молозиво// Физиология и биохимия лактации: Научные труды.- Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1972.- С.139-149.
    74. Пригара В.В. Иммунобиологическая реактивность коров при родах, послеродовом периоде и их патологии: Автореф. дисканд. вет. наук: 14.00.36/ Ставропольский с.-х. ин-т.- Ставрополь, 1985.- 25с.
    75. Приходько Ю.О. Вплив альбендазолу на білковий і вуглеводний обмін та стан гуморального імунітету свиней// Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник.- Харків:ІЕКВМ - 2000.-Вип.78(ІІ).- С.176-182.
    76. Путилин Н.И., Старицкая А.Н. Научное совещание по проблемам физиологии и патологии пищеварения. Изд АН УССР.- Киев.- 1954.- 164с.
    77. Савицкий С.В. Антгельминтная эффективность ринтала, фенбендазола, пирантела тартрата, морантела тартрата при нематодирозе мелкого рогатого скота и влияние этих препаратов на организм животных: Автореф.дис.канд. вет. наук: 03.00.20/ Всесоюз. ин-т гельминтологии.- М., 1986.- 27с.
    78. Савицкий С.В. Изучение эмбриотоксического и тератогенного действия ринтала, морантела тартрата, пирантела тартрата и панакура на козах и овцах// Диагностика болезней животных и профилактика их на фермах и комплексах.- Новосибирск.- 1984.- С.113-115.
    79. Сайфуллов И.С., Мамержанов С.И. Экономическое значение дегельминтизации свиноматок перед опоросом при фиксированном содержании их в подсосный период// Бюлл. Всесоюз. Ин-та гельминтологии.- 1985.- Вып.28.- С.81-83.
    80. Саутін Ю.Ю. Дослідження ролі пролактину в регуляції функції кори наднирникових залоз та біохімічні механізми його дії. Дисд-ра. біол. наук: 03.00.13.-К., 1997.- 289с.
    81. Сафиуллин Р.Т. Борьба с гельминтозами свиней в специализированных хозяйствах// Достижение науки и техники АПК.- 1990.- №11.- С.30.
    82. Сафиуллин Р.Т. Дегельминтизация нилвермом глубокосупоросных свиноматок при аскаридозе и эзофагостомозе// Бюлл. Всес. ин-та гельминтологии.- 1980.- Вып.27.- С.73.
    83. Сафиуллин Р.Т. Оптимальные схемы дегельминтизации свиноматок при смешанных нематодозах// Ассоциативные паразитарные болезни, проблемы экологии и терапии: Матер. докл. науч. конф. (Москва, 5-6 декабря 1995г).- М.- 1995.- С.157-158.
    84. Семененя И.Н., Гурин А.В. Изменение содержания пролактина в спиномозговой жидкости и сыворотке крови у кроликов в динамике гипертермии, индуцированной полным адьювантом Фрейнда// Журнал эволюционной биохимии и физиологии. - С.-Петербург: Наука.- 1998.-Том.34, №2.- С.270-272.
    85. Семёнов Ю.Ю. Усовершенствование мер борьбы со смешанными кишечными нематодозами свиней в условиях Кубани: Автореф. дис.канд. вет. наук: 03.00.20/ Всесоюз. ин-т гельминтологии.- М., 1988.-14с.
    86. Сергеев П.В. Стероидные гормоны.- М.: Наука, 1984.- 241с.
    87. Серикбаева Б.К. Некоторые физиологические сдвиги, вопросы иммунитета и неспецифической профилактики при определённых кишечных нематодозах овец: Автореф. дис.канд. биол. наук: 03.00.20/ Алма-Атинский пед. ин-т.- Алма-Ата, 1981.- 23с.
    88. Синюк З.В. Фізіологічні та імунобіологічні показники імпортних корів і їх телят голландської та німецької чорно-рябих порід: Автореф. дисканд. с/г наук: 03.00.13/ Держ. академія вет. мед. ім. Гжицького.-Львів., 1999.- 20с.
    89. Соколов В.Д., Андреева Н.Л., Соколов А.В. Иммуностимуляторы в ветеринарии// Ветеринария.- 1992.- №7/8.- С.49-50.
    90. Сосипатрова Г.В., Костюнина А.П. Профилактика гельминтозов свиней в спецхозах// Ветеринария.- 1979.- №2.- С.70-71.
    91. Султанов Ф.Ф., Клочкова Г.М., Стефановская Н.В. Воздействие высокой температуры на функцию коры надпочечников морских свинок разного возраста// Теплообразование и терморегуляция организма в норме и при патологических состояниях. Материалы респ. научн. конф.- К.- 1971.-С.175.
    92. Сухих Н.Д. Биохимические показатели крови свиноматок в связи с супоросностью// Бюлл. ВНИИФБиП с/х животных.- Боровск.- 1977.-В.2(45).- С.10-12.
    93. Тараненко А.Г. Пролактин и лактация.- М.: Агропромиздат, 1987.- 128с.
    94. Тауритис А.К., Бузлама В.С., Рецкий М.И. Фумаровая кислота антистрессовое средство в промышленном животноводстве// Вопросы вет. фармации и фармакотерапии. Тез. докл. Всес. научно-практ. конф.-Сигулда.- 1990.- С.293-296.
    95. Темный Н.В., Весёлый В.А. Изучение возможности коррекции флюбенолом иммунодефицита у поросят, заражённых трихоцефалами// Информац. бюллетень ИЭКВМ.- Харьков.- 1995.- С.233.
    96. Трансрецепторные механизмы в действии кортикостероидных гормонов/ Шаляпина В.Г., Жуков Д.Л., Горина И.А., Ракицкая В.В./ Физиология гормональной рецепции.- Л.: Наука.- 1986.- С.34-70.
    97. Трач В.Н. Паразитические личинки стронгилят домашних жвачных животных.- К.: Наукова думка, 1982.- 128с.
    98. Турсунов З.Т. Прикладные аспекты проблемы адаптации к высокой температуре// Физиологические науки медицине. Л.: Наука.- 1983.-С.171-179.
    99. Фесенко И.В. Иммунобиологическая характеристика системы мать-плод-новорожденный у свиней// Бюлл. ВНИИ экспериментальной ветеринарии.- Л.: 1981.- Вып.44.- С.53-55.
    100. Фурдуй Ф.И. Физиологические механизмы стресса и адаптации при остром действии стресс-факторов.- Кишинёв.: Штиинца, 1986.- 240с.
    101. Шайкин В.И. Влияние антгельминтиков левомизола, пиперазина адипината и ацетилхлорфензидола на репродуктивную функцию животных: Автореф. дис. канд. вет. наук: 03.00.20/ Всесоюз. ин-т гельминтологии.- М., 1983.- 19с.
    102. Шайкин В.И. Изучение тератогенной и эмбриотоксической активности левомизола// Всесоюзная учредительная конференция по токсикологии. (Москва 25-27 ноября 1980). Тез. докл. МНИИ гигиены труда и профзаболеваний АМН СССР.-М.- 1980.- С134.
    103. Шамбах Х., Менг В. Гормоны щитовидной железы. Гормонотерапия.- М.: Медицина, 1988.- С.44-65.
    104. Шеховцов В.С. Система профилактики желудочно-кишечных стронгилятозов овец на Украине: Диссд-ра вет. наук: 03.00.20.- Харьков, 1990.- 474с.
    105. Шеховцов В.С., Мишарева Т.Е., Луценко Л.И. Распространение стронгилятозов желудочно-кишечного тракта овец в лесостепной и степной зонах УССР// Ветеринария, К.: Урожай.- 1984.- Вып.59.- С.48-51.
    106. Шеховцов В.С., Приходько Ю.О., Луценко Л.И. Профилактика и лечение основных нематодозов свиней// Вет. медицина: Міжвід. тематич. наук. зб.- Х.- 1998.- Вип.74.- С290-297.
    107. Шишова-Касаточкина О.А., Леутская З.К. Биохимические аспекты взаимоотношений гельминта и хозяина (обмен белков, витаминов и стероидов в процессах паразитирования).-М.: Наука, 1979.- 280с.
    108. Шманенков Н.А., Каленюк В.Ф., Тюпаев И.М. Всасывание аминокислот в кишечнике моногастричных животных// С.-х. Биология.- 1985.- №5.-С.91-96.
    109. Шмаюн С.С. Деякі питання епізоотології, патогенезу, терапії і профілактики нематодозів травного каналу коней лісостепової зони України: Дис канд. вет. наук: 16.00.11.- Біла-Церква.- 1997.- 166с.
    110. Шпаков А.П. Содержание белка и белковых фракций в сыворотке крови свиней в зависимости от возраста, количества и качества протеина в рационе// С/х биология.- 1972, ТУП.- №2.- С.200-205.
    111. Якубовский М.В., Зеньков А.В. Профилактика гельминтозов в свиноводческих хозяйствах промышленного типа// Достижения вет науки и передового опыта животноводству.- Минск.- 1985.- Вып.2.- С.27-31.
    112. Якубовский М.В., Мясцова Т.Я. Дубицкая А.Ф. Влияние антгельминтиков на иммунологический статус свиней// Гельминтология сегодня: проблемы и перспективы: Тез. докл. науч. конф. всесоюз. о-ва гельминтологов.- М.- 1989.- С.198-199.
    113. Andrews J.B. The parasitology of some wild ruminants introduced into New Zealand// M.S. Thesis, Victoria University, Wellington. Jan.-1969.- Vol.6.-P.298.
    114. Arundel J.H. The effect of single anthelmintic treatment at varying intervals before nematode egg counts in ewes// Austr. Vet. J.- 1971.- Vol.47, №6.- P.275-279.
    115. Arundel J.H., Ford G.H. The use of a single anthelmintic to control the post parturient rise in faecal worm egg count of sheep// Austr. Vet. J.- 1969.-V.45, №1-3.- P.89-93.
    116. Behrens H. Praktische Becampfung des Magen Darmwurmbefalls der Schafe//Probl. Parasitol., Berlin, Acad. Vet.- 1956.- S.100-105.
    117. Behrens H. Prufung des Anthelminthiküms Rintal bei Schafen in Feldversüch// Vet. Med. Nachr.- 1978.-
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины