УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ЗАЖИТТЄВОЇ ДІАГНОСТИКИ БАБЕЗІОЗУ СОБАК : Совершенствование методов прижизненной ДИАГНОСТИКИ Бабезиоз СОБАК

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СЕМЕНКО Олена Валентинівна

УДК 619:616.993.192.6Бб:636.7

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ЗАЖИТТЄВОЇ ДІАГНОСТИКИ
БАБЕЗІОЗУ СОБАК

16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, доцент
ПРУС Михайло Петрович

Київ – 2007

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ………………………..…………………4
ВСТУП……………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………………...11
1.1. Історія вивчення, характеристика хвороби та збудників бабезіозів
тварин ………………………………………………………………..………11
1.2. Епізоотологічні дані бабезіозу при постановці діагнозу ………….……..15
1.3. Діагностика бабезіозів тварин за клінічними ознаками..…………….…..18
1.4. Мікроскопічне дослідження крові ………..………………………….……20
1.5. Серологічні методи діагностики бабезіозу ……………………………….23
1.6. ДНК- та РНК-діагностика бабезіозів тварин…………………..………… 30
1.7. Методи отримання антигенів для діагностичних тестів при бабезіозах тварин……………………..………………………………………………...32
1.8. Інші методи діагностики бабезіозів тварин ……………………………....37
1.9. Заключення до огляду літератури….…………………………..…………..40
1.10. Вибір напрямків досліджень…………………………………………….40
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ…………..………...…...42
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ………………...…....……………...50
3.1. Дослідження основних чинників, які впливають на отримання сировини для виготовлення антигену…………………………………………….…..50
3.2. Розробка способу отримання антигену для серологічної діагностики бабезіозу собак …..........................................................................................54
3.3. Порівняльна характеристика антигенів, виготовлених за різними методиками ..…………………………………….…………………………58
3.4. Вивчення динаміки антитілоутворення при експериментальному зараженні цуценят збудником бабезіозу…...……………………………..61
3.4.1. Рівень антитілоутворення при експериментальному заражені
собак збудником Babesia canis……………………………….…….61
3.4.2. Динаміка гематологічних змін при експериментальному бабезіозі собак…………………………………………………………………..63
3.5. Динаміка антитілоутворення при застосуванні собакам гіперімунної протибабезіозної сироватки крові ………………….……..………...... ….68
3.5.1. Динаміка титрів антитіл після застосування гіперімунної протибабезіозної сироватки клінічно здоровим собакам .…..........68
3.5.1.1. Гематологічни зміни при застосуванні собакам гіперімунної протибабезіозної сироватки …….…………70
3.5.2. Динаміка титрів антитіл після застосування гіперімунної протибабезіозної сироватки з лікувальною метою ………………72
3.5.2.1. Гематологічні зміни у собак при застосуванні гіперімунної протибабезіозної сироватки з лікувальною метою…..…..75
3.5.3. Експериментальні дослідження використання гіперімунної протибабезіозної сироватки для профілактики бабезіозу собак…78
3.6. Морфологічні зміни клітин крові за бабезіозу собак…………………….83
РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ……………………………………………………..92
ВИСНОВКИ…………………….………………………………………………107
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ………………………………………………109
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...……110
ДОДАТКИ…………………………..………………………….……………….140

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Аг – антиген
Ат – антитіло
Б – базофіли
Е – еозинофіли
Л – лімфоцити
М – моноцити
Н – нейтрофіли
П – паличкоядерні нейтрофіли
С – сегментоядерні нейтрофіли
Ю – юні нейтрофіли
НАУ – Національний аграрний університет
ELISA – Enzyme-linked immunosorbent assay
К – контрольна група тварин
Д – дослідна група тварин
OIE – Office International des Epizooties (міжнародне епізоотичне бюро)
ПЛР (PCR) – полімеразно-ланцюгова реакція
РЗК (CFT) – реакція зв’язування комплементу (Сomplement Fixation test)
РТЗК – реакція тривалого зв’язування комплементу
USDA – United State Department of Agricultural (департамент сільського господарства США)
ІФА (IFA) – імуноферментний аналіз
ДНК (DNA) – дезоксірибонуклеїнова кислота
РНК (RNA) – рибонуклеїнова кислота

ВСТУП

Бабезіози – широко розповсюджена група трансмісивних хвороб протозойної природи, що викликається одноклітинними організмами роду Babesia. Паразити уражають еритроцити, призводячи до їх руйнування. Хвороби проявляються лихоманкою, анемією, гемоглобінурією та ураженням центральної нервової системи [3, 9, 167].
Лише в Європі щорічно реєструють десятки тисяч випадків захворювання домашніх тварин на цей протозооз [130, 300]. Бабезіози наносять значні економічні збитки тваринництву. Так, в Латинській Америці щорічні збитки від бабезіозу великої рогатої худоби становлять 875 млн. доларів [148]. Встановлено, що збудник бабезіозу великої рогатої худоби Babesia divergens може викликати захворювання у людей [212, 219, 278, 298]. Вперше бабезіоз у людини був зареєстрований у 1957 році в Югославії, після цього в Європі було описано ще 21 випадок захворювання, і у 17 з них збудника ідентифікували як B. divergens [134, 146, 193, 244]. У Франції в 1996 році був зареєстрований випадок захворювання людини на бабезіоз, викликаний Babesia canis [182]. Групою ризику є люди після проведеної їм спленектомії (86% випадків), похилого віку, ВІЛ-інфіковані, хворі на імунодефіцити тощо [218, 220]. При цьому захворювання супроводжується високою летальністю [246, 252, 279].
Таким чином, вивчення даного протозоозу має велике значення не лише для ветеринарної, а й і гуманної медицини. Зокрема розробка і впровадження нових методів діагностики надасть змогу своєчасно виявляти хворих на даний протозооз тварин, особливо паразитоносіїв та при атиповому перебігу хвороби, проводити їх своєчасне лікування.
Актуальність теми. На відміну від країн дальнього [153, 164, 172, 176, 201, 221, 224, 227, 230, 265, 274, 276, 301] та ближнього [7, 15, 20, 94-102, 109] зарубіжжя на території України проблемі бабезіозів тварин, у тому числі собак, починаючи з кінця 60-х років минулого століття приділялось недостатньо уваги. Між наукою і практикою за останні роки відбувся значний розрив щодо питань епізоотології, патогенезу, імунітету, діагностики та боротьби з цими протозоозами. І, незважаючи на достатньо велику кількість наукових розробок і рекомендацій щодо цих протозоозів, захворювання тварин на бабезіози залишається однією з актуальних проблем, що потребує раціонального вирішення [25, 44, 60, 66, 69, 75-80, 84, 97, 106].
Покращення умов утримання та годівлі підвищили резистентність організму тварин, що призвело до безсимптомного або атипового перебігу хвороби [30, 65, 74]. Через це достовірний діагноз можна встановити лише за використання серологічних методів досліджень [250, 300]. До того ж, бабезіоносійство стало перепоною спортивному та культурному обміну, продажу тварин за кордон, адже в більшості країн світу з 1970 року введені обмеження на ввіз тварин-паразитоносіїв [32, 33]. Оскільки в Україні до теперішнього часу не було технології виготовлення антигену і, відповідно, серологічних методів діагностики бабезіозів тварин, тому впровадження методик серологічної діагностики є надзвичайно актуальним питанням. Отримання і впровадження у виробництво серологічних тест-систем відкриває нові можливості не лише для своєчасної діагностики цих хвороб та виявлення тварин-паразитоносіїв, а й проведення моніторингових досліджень з метою встановлення епізоотичної ситуації в окремих регіонах країни щодо цих протозоозів, зокрема бабезіозу собак. Вивчення динаміки антитілоутворення за допомогою серологічних методів дає змогу проводити оцінку якості проведених профілактичних заходів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною одного із напрямів науково-дослідної роботи кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету “Вивчити епізоотологію, патогенез та імунітет при бабезіозі тварин, розробити серологічні методи діагностики і науково обґрунтовані заходи боротьби” (номер держреєстрації 0102U006198).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у розробці серологічних методів діагностики бабезіозу собак та вивченні динаміки титрів антитіл при цьому захворюванні.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:
– отримати сировину, придатну для виготовлення антигену із збудника бабезіозу собак;
– отримати антиген для серологічної діагностики бабезіозу собак;
– провести порівняльну оцінку за показниками активності і специфічності отриманого антигену з іншими антигенами, виготовленими за різними методиками;
– вивчити динаміку титру антитіл при експериментальному бабезіозі собак та при застосуванні тваринам гіперімунної протибабезіозної сироватки крові;
– провести моніторинг морфологічних змін крові при бабезіозі собак.
Об’єкт дослідження – розробка методів зажиттєвої діагностики бабезіозу собак.
Предмет дослідження – експериментально заражені збудником бабезіозу собаки, бабезіозний антиген, гіперімунна протибабезіозна сироватка крові, титри антитіл, серологічні методи діагностики.
Методи дослідження – клінічні, гематологічні, морфологічні, серологічні, паразитологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні отриманий, досліджений і запропонований до застосування антиген для серологічної діагностики бабезіозу собак. Проведена порівняльна характеристика отриманого за нашою методикою антигену з антигенами, виготовленими за іншими методиками за показниками активності, специфічності та актикомплементарними властивостями.
Вивчено динаміку антитілоутворення при експериментальному бабезіозі та при застосуванні собакам гіперімунної протибабезіозної сироватки крові. Доведено, що застосування собакам гіперімунної протибабезіозної сироватки крові викликає циркуляцію комплементзв’язуючих антитіл в їх крові протягом трьох тижнів, що підтверджує її лікувально-профілактичні властивості.
Наукова новизна дисертаційної роботи підтверджена трьома деклараційними патентами України на винахід.
Практичне значення одержаних результатів. Запропонований метод отримання антигену для серологічної діагностики бабезіозу собак надасть можливість діагностувати даний протозооз у випадках атипового та безсимптомного перебігу, коли діагностика його ускладнена. Отримані результати щодо динаміки антитілоутворення в подальшому можуть бути використані для вивчення механізмів імунітету при бабезіозі тварин. Вивчена динаміка антитілоутворення на введення собакам гіперімунної протибабезіозної сироватки крові, яка підтверджує її профілактично-лікувальну дію.
За результатами досліджень, проведених на замовлення державного Департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, розроблено і впроваджено у практику “Рекомендації з діагностики бабезіозів свійських тварин та заходи боротьби з ними” (затверджені науково-методичною радою державного Департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України, протокол № 2 від 23.12.2004 р.).
Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі паразитології та тропічної ветеринарії Національного аграрного університету при дисципліни “Паразитологія та інвазійні хвороби тварин”.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено аналіз наукової літератури з напряму проведених досліджень, викладеного у дисертації. Розроблені схеми досліджень. Виконано та узагальнено весь обсяг клініко-експериментальних досліджень. Проведено клінічні, гематологічні, серологічні, паразитологічні, статистичні дослідження. Сформульовано висновки та практичні пропозиції виробництву.
Ряд експериментальних досліджень автором проведено спільно з іншими науковцями – доктором ветеринарних наук, порфесором кафедри паразитології та тропічної ветеринарії М.П. Прусом (розроблений спосіб отримання антигену для серологічної діагностики бабезіозу собак, спосіб виготовлення гіперімунної протибабезіозної сироватки крові собак і спосіб профілактики бабезіозу у собак, проведені експериментальні дослідження гематологічних змін при застосуванні собакам гіперімунної протибабезіозної сироватки), аспіранткою
І.В. Краснянчук (проведені дослідження гематологічних змін при експериментальному зараженні собак Babesia canis). Результати досліджень у співавторстві надруковані і включені до списку друкованих праць.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ (м. Київ, 2003-2006 рр.), науково-практичній конференції Українського наукового товариства паразитологів, присвяченій 100-річчю з дня народження акад. О.П. Маркевича (м. Севастополь-Ласпі, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції паразитологів, присвяченій 100-річчю з дня народження акад. Р.С. Чеботарьова (м. Київ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції з проблем дрібних тварин (м. Кам’янець-Подільський, 2006 р.), VI з’їзді паразитоценологів України (м. Харків, 2006 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 15 наукових працях, у тому числі: шістьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України (чотири з них – одноосібно); методичних рекомендаціях; одному деклараційному патенті України на винахід та двох – на корисну модель, в п’яти тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках складається зі вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури, який включає 316 джерел, з них 196 – іноземних, і містить 7 таблиць, 21 рисунок та 3 додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань, які стосуються удосконалення зажиттєвої діагностики бабезіозу собак. Виявлено основні чинники, які впливають на рівень паразитемії. Запропоновано спосіб виготовлення антигену для серологічної діагностики бабезіозу собак. Проведена порівняльна характеристика антигенів, виготовлених за різними методиками. Доведено, що активність антигену істотно залежить від ступеня паразитемії взятої сировини та режиму її обробки. Вивчено динаміку антитілоутворення при експериментальному зараженні собак Babesia canis та при застосуванні гіперімунної протибабезіозної сироватки крові. Вивчено характер морфофункціональних змін крові при бабезіозі собак.
2. Проведення спленектомії суттєво не впливає на рівень паразитемії Babesia canis у собак. З метою одержання крові з максимальною кількістю збудників бабезіозу (як сировини для виготовлення антигену) краще використовувати цуценят 4-5 міс. віку.
3. Застосування при виготовленні антигену для серологічної діагностики бабезіозу собак в якості антикоагулянта та консерванта крові розчину глюгіциру з розрахунку 1:4 дозволяє подовжити час її обробки на 1-2 доби. Запропоновані режими центрифугування крові дозволяють при мінімальних режимах отримати максимальне очищення матеріалу. Використання сапоніну (1:10000) для лізису еритроцитів значно скорочує термін обробки матеріалу та запобігає втратам сировини. Застосування в якості консерванта азиду натрію в розведенні 1:10000 не впливає на активність антигену.
4. Отриманий за запропонованою методикою антиген є специфічним, не гемотоксичним, не має антикомплементарних властивостей і може використовуватись для серологічної діагностики бабезіозу собак. За показниками активності, специфічності, гемотоксичності та антикомплементарними властивостями він не поступається антигену, виготовленому за методикою О. Расстрігіна, Х. Георгіу (2005) і за показниками активності перевищує антиген, виготовлений за методикою Т.В. Балагули (2001).
5. В сироватці крові собак, експериментально заражених Babesia canis, комплементзв’язуючі антитіла з’являються в низьких титрах (1:6±0,25) на 10-ту добу і досягають максимальних показників (1:47±3,4,) на 100-ту добу (Р<0,01), після чого поступово знижуються. При повторному зараженні собак збудником бабезіозу вже через тиждень спостерігається різке підвищення титрів антитіл в сироватці крові (до 1:151±3,6).
6. Введення гіперімунної протибабезіозної сироватки крові забезпечує циркулювання комплементзв’язуючих антитіл в крові собак протягом трьох тижнів у титрах 1:62±0,0021:46±0,005, що попереджає розвиток гострого перебігу бабезіозу. Підшкірне введення крові із збудником бабезіозу на фоні застосування гіперімунної протибабезіозної сироватки значно подовжує час їх циркуляції (8 місяців час спостереження) та підвищує рівень титрів комплементзв’язуючих антитіл в крові. Це явище може бути використане для розробки вакцини проти бабезіозу.
7. В гострий період бабезіозу собак патологія клітин крові характеризується вираженим анізоцитозом, пойкілоцитозом з переважанням зірчастих, витягнутих, веретеноподібних, каплеподібних, сфероїдних форм, появою гіпохромних еритроцитів, поліхроматофілів, що опосередковано свідчить про розвиток гемолітичної анемії. Дослідження морфологічних змін крові має допоміжне значення при встановленні діагнозу на бабезіоз.
8. Встановлена пряма залежність між ступенем активного фагоцитозу вражених бабезіями еритроцитів моноцитами і лімфоцитами та рівнем паразитемії, що свідчить про сприятливий перебіг захворювання.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для діагностики бабезіозів тварин запропоновано:
1. «Рекомендації з діагностики бабезіозів свійський тварин та заходи боротьби з ними», затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол № 2 від 23 грудня 2004 р.);

2. «Спосіб отримання антигену для серологічної діагностики бабезіозу собак», деклараційний патент на корисну модель 14392 Україна, А61К 39/018. Бюл. № 5 від 15.05.2006 р.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамов И.В. Особенности пироплазмоза и нутталиоза лошадей различных зон СРСР: Автореф. дис. д-ра вет. наук: М., 1962. 34 с.
2. Абрамов И.В., Дьяконов Л.П. Современные данные по систематике пироплазмид. Арахнозы и протозойные болезни с.-х. животных: Сб. научн. тр. ВАСХНИЛ. М.: Колос, 1977. С. 87-96.
3. Агаев А.А., Тагиев Н.А. Предохраннение животных от кровепаразитарных болезней // Ветеринария. 1985. №3. С. 15-16.
4. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.: Урожай, 1994. 128 с.
5. Балагула Т.В., Акбаев М.Ш. Симптомокомплекс у интактных и спленоктомированых собак при экспериментальном бабезиозе: Сб. научн. тр. ГАВМ им. К.И. Скрябина. М.: 1999. С. 279-280.
6. Балагула Т.В., Акбаев М.Ш. К методике заражения собак возбудителем пироплазмоза // Тез. докл. 7-й межд. конф. по пробл. вет. медицины мелких дом. ж-х. 6-8 апреля 2000 г. М.: 2000. С. 180-182.
7. Балагула Т.В., Акбаев М.Ш. Методика приготовления антигена для диагностики бабезиоза собак: Сб. тр. Всерос. ин-та гельминтологии им. К.И. Скрябина М.: 2001. Т.37. С. 23-28.
8. Балагула Т. Пироплазмоз собак // Друг. 1998. №6. С. 14-16.
9. Белицер А.В., Марков А.А. Протозойные заболевания животных. М.: Агропромиздат, 1981. 107 с.
10. Бессонов А.С. Определение мест обитания иксодовых клещей и профилактика вызываемых ими болезней // Ветеринария. 2002. №4. С. 54-56.
11. Болезни лошадей. Справочник / Под ред. И. А. Калашника. К.: Урожай, 1992. С. 34.
12. Бундина Л. А. Противопаразитарные мероприятия в коневодческих хозяйствах // Ветеринарный консультант. 2002. №1 (25). С. 8.
13. Велю Г. Пироплазмы и пироплазмидозы: Пер. с франц. М.: Агропромиздат, 1980. 310 с.
14. Воронов Н.Г., Петров Ю.Ф., Гурин Е.И. Патогенетическая терапия при пироплазмозе // Ветеринария. 1983. №11. С. 39-41.
15. Гайдуков А.Х. Серологические методы исследования при бабезиелезе крупного рогатого скота: Сб. работ Ленинградского вет. ин-та. Л.: 1965. Вып.27. С. 144-149.
16. Галат В.Ф. Тропическая ветеринарная и паразитология. К.: УСХА, 1991. С.236-258.
17. Гарсия Омар. Иммунологические свойства возбудителей бабезиоза крупного рогатого скота (Babesia colchica, Babesia bigeminum, Babesia argentina). Автореф. дис. канд. биол. наук: 03.00.19. М. , 1982. 26 с.
18. Гемоспоридиозно-клещевая ситуация и совершенствование мер борьбы с кровепаразитарными инвазиями овец в Крыму / В.А. Волколупова, В.А. Пинчук, М.А. Ижболдина, Н.Г. Онищенко: Міжвідомчий тематичний науковий збірник (Ветеринарна медицина: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва). Харьків: 2005. №85. Т.1. С. 229-233.
19. Георгиу Х., Расстригин А.Е. Бабезиоз собак // Ветеринарный консультант. 2003. №17. С. 21-24.
20. Георгиу Х., Расстригин А.Е. Изготовление и контроль антигенов из B. canis для РДСК // Ветеринарная патология. 2003. №1. С. 144-147.
21. Герберт У.Дж. Ветеринарная иммунология. М.: Колос, 1974. 312 с.
22. Горджаев Э.К., Ахундов С.М. Влияние факторов внешней среды и организма хозяина на паразитарную реакцию // Цитология. 1992. №4. С. 94.
23. Дзасохов Г.С. Профилактика протозойных болезней животных. М.: Колос, 1989. 416 с.
24. Дзасохов Г.С. Диагностика протозойных болезней животных. М.: Сельхозгиз. 1959. 416 с.
25. Дубова О.А., Сорока Н.М. Епізоотичні особливості бабезіозу собак м. Житомира за період 20032004 років // Науковий вісник ЛНАВМ ім. Ґжицького. 2005. Т.7. (№2). Ч.1. С. 20-24.
26. Дубова О.А. Зміни еритроцитів собак як показник ускладнень при бабезіозі // Вестник зоологии. 2005. Вип.19. Ч.1. С. 126-128.
27. Домановская В.В. К вопросу эпизоотологии бабезиоза собак в г. Москве // Ветеринарный консультант. 2005.№4. С. 20-21.
28. Дьяконов Л.П. Взаимоотношения бабезий и тейлериид с клещами и некоторые закономерности процесса // Тезы докл. Совр. проблемы протозоологии. Л.: 1987. С. 198.
29. Ерошев В.С., Мылков С.И., Науменкова М.И. Инфекционные и инвазионные болезни. М.: Сельхозиздат, 1986. 154 с.
30. Заблоцкий В.Т. Борьба и профилактика при кровепаразитарных болезнях сельскохозяйственных животных // Ветеринария. 2002. №2. С. 3-7.
31. Заблоцкий В.Т. Методика замораживания и хранения некоторых кровопаразитов // Ветеринария. 1973. №12. С. 13-15.
32. Заблоцкий В.Т. Профилактика кровепаразитарных болезней сельхозживотных // Ветеринарный консультант. 2003. №13. С. 18-19.
33. Заблоцкий В.Т. Профилактика кровепаразитарных болезней сельхозживотных // Ветеринарный консультант. 2003. №14. С. 22-24.
34. Иванюшин Б.И. Изучение некоторых вопросов иммунитета при експериментальном пироплазмозе собак: Автореф. дис. канд. вет. наук. Л., 1971. 15 с.
35. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений / В.Г. Передерий, А.М. Земсков, Н.Г. Бычкова, В.М. Земсков. К.: Здоров’я, 1995. 211 с.
36. Иммунология: практикум / Е.У. Пастер, В.В. Овод, В.К. Позур, Н.Е. Вихоть. К.: Вища школа, 1989. 304 с.
37. Капустин В.Ф. Атлас паразитов крови животных и клещей иксодид. М.: Сельхозиздат, 1955. С. 2026, 39-45.
38. Карташов М.В., Нечиненний Д.К. Система боротьби з піроплазмозами овець у Кримській області: Республ. міжвід. темат. наук. збірник (ветеринарія) К.: Урожай, 1971. Вип.29. С. 80-83.
39. Ковальчук Л.В., Чередеев А.Н. Иммунорегуляторная роль моноцитов в норме и при иммунопатологии // Итоги науки и техники. Иммунология. 1991. Т.27. С. 3-21.
40. Колабский Н.А., Иванюшин Б.И. Паразитохозяйственные отношения при пироплазмозах // Тезисы докладов всесоюзного съезда паразитологов. К.: Наукова думка. 1978. Ч.1. С. 70-73.
41. Колосов А.А., Серов А.Н. Особенности проявления эпизоотического и паразитарного процессов пироплазмоза собак // Эпизоотология, диагностика, профилактика и меры борьбы с болезнями животных. Новосибирск, 1997. С. 35-39.
42. Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахів А.Г. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание /. М.: Агропромиздат, 1985. С. 57-65.
43. Кравців Р.Й., Маслянко Р.П., Кравців Ю.Р. Сучасний стан вчення про фагоцитоз // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Ґжицького. 2005. Львів. Т.7 (№2). Ч.1. С. 87-94.
44. Краснянчук І.В. Динаміка клініко-гематологічних показників та паразитемії при експериментальному бабезіозі собак // Науковий вісник НАУ. 2003. Вип.64. С. 190-193.
45. Краткий справочник ветеринарного врача / Сост. А.А. Кунаков. М.: Агропромиздат, 1990. 574 с.
46. Крылов М.В. Возбудители протозойных болезней домашних животных и человека. Спб., 1994. Т.2. 267 с.
47. Крылов М.В. Пироплазмозы (фауна, систематика, эволюция). Л.: Наука, 1981. 232 с.
48. Крылов М.В. Развитие и некоторые биологические особенности пироплазмид. Автореф. дис. д-ра биол. наук. Л., 1965. 32 с.
49. Крылов М.В. Каталог Piroplazmide мировой фауны. Л.: Наука, 1974. 230 с.
50. Крылов М.В. Определитель паразитических простейших. СПб.: Наука, 1996. 602 с.
51. Лебедева В.А. Пироплазмоз собак // Цитология. 1992. № 4. С. 85.
52. Лебедева В.А. Морфологические и цитохимические показатели иммунных реакций при пироплазмозе собак // Диагностика, лечение и профилактика инвазионных и инфекционных заболеваний с.-х. животных. Ставрополь: Ставропольский с-х ин-т. 1991. С. 19-22.
53. Лебедева В.А. Морфологические особенности сверхострого течения (молниеносного) пироплазмоза собак // Диагностика, лечение и профилактика инвазионных и инфекционных заболеваний с.-х. животных. Ставрополь: Ставропольский с-х ин-т. 1991. С. 23-27.
54. Луцук С.Н., Пономарева М.Е. Морфологические изменения в плацентах у кобыл-нутталлионосителей // Вестник ветеринарии. 1998. №7 (1). С. 31-34.
55. Луцук С.Н., Ольховская Л.В., Пономарева М.Е. Взаимосвязь полиморфных систем крови и заболевания лошадей пироплазмидозами // Диагностика, лечение и профилактика заболеваний сельскохозяйственных животных. Ставрополь: Ставропольский с-х ин-т. 1997. С. 36-41.
56. Мазуркевич А.Й. Патологическая физиология сельскохозяйственных животных. К.: Вища школа, 1991. С. 6-11.
57. Маккаев М.М., Степанова Н.И. Особенности эпизоотологии пироплазмидозов крупного рогатого скота в горной зоне Северного Кавказа // Бюлл. ВННИ ЭВ. 1989. №69. С. 193-198.
58. Методи імунологічних досліджень в лабораторіях ветеринарної медицини: Методичні рекомендації для лікарів-імунологів лабораторій вет. медицини / В.М. Івченко, М.С. Павленко, О.Г. Горбатюк, В.В. Шарандак. Біла Церква: БДАУ, 2003. С. 39-57.
59. Мизарбеков К.Д. Иммуно-биологические и морфологические свойства Babesia colchica, Piroplasma bigeminum, Babesia beliceri и серологические методы диагностики пироплазмидозов: Автореф. дис. канд. биол. наук: 03.00.19. Баку, 1975. 27 с.
60. Мироненко Ю.Г. Эпизоотология бабезиоза овец в Крыму, усовершенствование мер борьбы и профилактики: Дис канд. вет. наук. Харьков, 1993. 146 с.
61. Муха С.М. Исследование крови у животных. М.: МВА, 1984. 40 с.
62. Оніщенко Н. Г. Вивчення терапевтичної активності препарату Золг” при змішаному анаплазмозно-бабезіозной інвазії овець // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Харків. 2004. №84. С. 544-546.
63. Петровский В. В. Динамика комплементсвязывающих антител при нутталлиозе и санация организма лошадей от возбудителя // Ветеринария. 1975. №9. С. 68-70.
64. Пономарева М.Е., Луцук С.Н. Лечение и профилактика пироплазмидозов лошадей // Вестник ветерианрии. 1996. №2. С. 42-44.
65. Пономарева М. Е., Луцук С. Н. Лечение и профилактика при пироплазмидозах // Диагностика, лечение и профилактика заболеваний сельскохозяйственных животных. Ставрополь: Ставропольский с-х ин-т. 1999. С. 46-49.
66. Пономаренко В.Я., Пономаренко А.Н. Эпизоотологическая ситуация по бабезиозу собак в Харьковской области: Зб. матеріалів ІV Міжнародної науково-практичної конференції (14-15 жовтня 1998 р.). К.: 1998. С. 104-106.
67. Популяционная эпизоотология бабезиоза собак в Московской области / М.И. Кошепева, С.И. Олейников, И.А. Молчанов, Л.П. Сошенко // Ветеринария домашних животных. 2005. №4. С. 35-37.
68. Постников В.С., Черкесова В.И. Клиническое исследование животных. М.: МВА, 1978. 32 с.
69. Пригодін А. Лікувально-профілактичні заходи щодо протозойних захворювань у собак // Ветеринарна медицина України. 2002. №8. С. 37-38.
70. Применение нового комплексного иммуномодулятоора Гамавита при лечении пироплазмоза у собак / Васильев И.К., Шелапутина И.А., Цветкова Н.Н., Богаутдинова Т.В., Саляев А.В. // Ветеринарная патология. №1. 2003. С. 159-161.
71. Природноочаговые паразитарные болезни животных оренбургской области: методические рекомендации / Е.Н. Понировский, Г.В. Ни, П.И. Христиановский, З.Х. Терентьєва. Оренбург, 1999. 27 с.
72. Протозойные болезни сельскохозяйственных животных / Под ред. Н.И. Степановой. М.: Колос, 1982. 352 с.
73. Прохорова П.К. Значение иксодид в епизоотологии бабезиидозов овец: Автореф. дис. канд. вет. наук. Ставрополь, 1972. 24 с.
74. Прус М.П. Деякі питання епізоотології бабезіозу собак за даними клініки Фауна-сервіс” // Вісник БДАУ. Біла Церва, 2000. Вип.11. С. 100-103.
75. Прус М.П. Клінічний прояв та деякі питання патогенезу бабезіозу собак // Науковий вісник НАУ. К. 2001. Вип.42. С. 193-198.
76. Прус М.П. Клінічні ознаки, морфологічні та біохімічні зміни крові собак, хворих на бабезіоз // Вісник БДАУ. Біла Церква, 2001. Вип.16. С. 151-156.
77. Прус М.П. Бабезіози тварин // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в лісостепу України. К.: Алефа, 2003. Т.2. С. 202-208.
78. Прус М.П., Потоцький М.К. Бабезіоз собак // Ветеринарна медицина України. 2003. №9. С. 24-26.
79. Прус М.П., Семенко О.В. Реакція імунокомпетентних клітин крові собак на введення гіперімунної протибабезіозної сироватки // Науковий вісник НАУ. К. 2004. Вип.72. С. 205-209.
80. Прус М.П., Семенко О.В. Застосування гіперімунної протибабезіозної сироватки крові собак для профілактики бабезіозу // Науковий вісник НАУ. К. 2005. Вип.89. С. 149-151.
81. Разработка и клиническая апробация иммуноферментных и иммунолюминесцентных тест-систем для серодиагностики / В.Г. Помелова, И.Г. Харитоненко, Р.К. Садукбекова, М.В. Соколова // Вестник российской академии наук. №1. 2004. С. 3-7.
82. Расстригин А.Е. Разработка РСДК для диагностики бабезиоза собак: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 2005. 26 с.
83. Расулов И.Х. Профилактика и тепарпия пироплазмидозов (тейлериииоз, пироплазмоз, бабезиоз) КРС в Узбекистане: Автореф. дис. д-ра вет. наук. Самарканд, 1992. 30 с.
84. Рекомендації з діагностики бабезіозів свійських тварин та заходи боротьби з ними / Прус М.П., Березовський А.В., Галат В.Ф., Краснянчук І.В., Семенко О.В. К.: Ветінформ, 2005. 18 с.
85. Риган В., Сандерс Т., Деникола Д. Атлас ветеринарной гематологии. М.: Аквариум, 2000. 136 с.
86. Руководство по клинической лабораторной диагностике / Под ред. М.А. Базарновой. К.: Вища школа, 1986. Ч.3. 279 с.
87. Свідерський В., Рощина Р. Організація діагностичної роботи та деякі аспекти поширення інфекційних та інвазійних хвороб тварин у м. Києві // Ветеринарна медицина України. 2001. №7. С. 44-45.
88. Семенко О.В. Отримання сировини для виготовлення антигену з метою діагностики бабезіозу собак // Науковий вісник НАУ. К. 2005. Вип.86. С. 195-198.
89. Семенко О.В. Морфологічні зміни клітин крові за бабезіозу собак // Вестник зоологии К. 2005. Вып.19. Ч.2. С. 289-290.
90. Семенко О.В. Динаміка антитілоутворення при експериментальному зараженні собак збудником Babesia canis // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. Львів. 2006. Т.8. №2 (29). Ч.1. С. 162-166.
91. Семенко О.В., Прус М.П., Галат В.Ф. Отримання антигену для серологічної діагностики бабезіозу собак // Науковий вісник НАУ. 2006. Вип.98. С. 168-172.
92. Скрябин К.И. Пироплазмоз // Ветеринарная энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1968. 461 с.
93. Справочник по лабораторным методам исследования / Под ред. Л.А. Даниловой Спб.: Питер, 2003. 738 с.
94. Степанова Н.И. Протозойные болезни сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1982 357 с.
95. Степанова Н.И. Профилактика кровопаразитарных болезней животных // Ветеринария. 1986. №3. С. 7-9.
96. Степанова Н.И., Горбатов В.А., Петровский В.Г. Лиофилизация антигенов и сыворотки крови для РСК при кровопаразитарных болезнях животных // Ветеринария. 1969. №6. С. 45-47.
97. Степанян М.М. Бабезиидозы овец (эпизоотология и меры борьбы с ними): Автореф. дис. канд.. вет. наук. Ставрополь, 1991. 17 с.
98. Тимофеев Б.А. Профилактика протозойных заболеваний сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1986. 141 с.
99. Тимофеев Б.А. Рациональная химиопрофилак