ФАСЦІОЛЬОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ У ЗОНАХ ЛІСОСТЕПУ І СТЕПУ УКРАЇНИ (ДІАГНОСТИКА ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ) : Фасциолез КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА В ЗОНАХ Лесостепи и степи УКРАИНЫ (ДИАГНОСТИКА И МЕТОДЫ БОРЬБЫ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

КРУЧИНЕНКО ОЛЕГ ВІКТОРОВИЧ

УДК 636.2 (477.5): 619: 616.995.122.21: 619:616-092

ФАСЦІОЛЬОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
У ЗОНАХ ЛІСОСТЕПУ І СТЕПУ УКРАЇНИ
(ДІАГНОСТИКА ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ)

16.00.11 паразитологія, гельмінтологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор ветеринарних наук,
професор Дахно Іван Степанович

Полтава - 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...4
ВСТУП.5
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури.10
1.1. Розповсюдження фасціольозу великої рогатої худоби
на території України...10
1.2. Еколого-біологічні особливості фасціол.....23
1.3. Патолого-анатомічні зміни при фасціольозі...26
1.4. Діагностика фасціольозу жуйних тварин29
1.5. Заходи боротьби та профілактики при фасціольозі
тварин..31
1.6. Заключення до огляду літератури...34
РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи досліджень.........36
РОЗДІЛ 3. Результати досліджень...41
3.1. Клімато-географічна характеристика Лісостепової
та Степової зон України41
3.2. Розповсюдження фасціольозу великої рогатої худоби
у зонах Лісостепу і Степу України.....43
3.2.1. Сезонна динаміка фасціольозу великої рогатої худоби.47
3.2.2. Екологія молюсків у біотопах Полтавщини....54
3.3. Патолого-анатомічні та гістологічні зміни в печінці корів,
хворих на фасціольоз....60
3.3.1. Патолого-анатомічні та гістологічні зміни в печінкових
лімфатичних вузлах корів, уражених фасціолами...67
3.4. Удосконалення методів зажиттєвої діагностики фасціольозу
великої рогатої худоби.....74
3.5. Вивчення репродуктивної здатності фасціол.77
3.5.1. Вивчення виживаємості яєць фасціол у довкіллі
зони Лісостепу України..78
3.6. Ефективність антигельмінтиків при гельмінтозах корів та
їх вплив на морфологічні і біохімічні показники
крові тварин.................85
3.6.1. Визначення терапевтичної ефективності комбітрему
за фасціольозної інвазії корів...86
3.6.2. Визначення економічної ефективності комбітрему...88
3.6.3. Морфологічні та біохімічні показники крові корів,
уражених фасціолами та після застосування комбітрему..89
3.6.4. Визначення терапевтичної ефективності рафензолу
при гельмінтозах корів...94
3.6.5. Морфологічні та біохімічні показники крові тварин
після дегельмінтизації рафензолом.100
РОЗДІЛ 4. Аналіз та узагальнення результатів дослідження.......107
ВИСНОВКИ....132
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ................134
ДОДАТКИ...135
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...150

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
ЕІ екстенсивність інвазії
ІІ інтенсивність інвазії
ЕЕ екстенсефективність
ІЕ інтенсефективність
НВП науково-виробниче підприємство
ТОВ товариство з обмеженою відповідальністю
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Актуальність теми. Фасціольоз досить поширене, частіше з хронічним перебігом трематодозне захворювання переважно жуйних тварин (великої рогатої худоби, овець, кіз) та людей, яке реєструється на всіх континентах земної кулі і завдає значних економічних збитків тваринницьким господарствам.
На території України фасціольоз у великої рогатої худоби виявляли дослідники М. К. Леонтович, М.Д. Клесов, З.Г. Попова, В.І. Здун,
А.І. Меремінський, К.П. Корж, І.П. Яворський, В.С. Шеховцов, І.С. Дахно, О.П. Житова, Ю.Ю. Довгій та інші [16]. Такі ж стаціонарні вогнища фасціольозної інвазії реєстрували на території сусідніх держав: Російської Федерації [79], Білорусі [1012], Словакії [13], Молдови [14].
Літературні дані вказують на неблагополуччя на території України, передусім зони Карпат та Західного Полісся [1517]. Проте, мало даних про поширення фасціольозу в господарствах зони Лісостепу та Степу України, де ведення тваринництва відрізняється від західних областей України, а природно-кліматичні умови мають свої особливості.
Беручи до уваги напружену епізоотичну ситуацію щодо фасціольозу великої рогатої худоби на території України та, як відмічено вище, значну економічну і соціальну проблему, необхідні подальше вивчення особливостей розповсюдження інвазії, визначення патогенного впливу гельмінтів на організм тварин, удосконалення зажиттєвої діагностики та розробка ефективних заходів боротьби. Дана проблема залишається актуальною і має важливе народно-господарське значення.
Актуальним для ветеринарної практики є вивчення ефективності антигельмінтиків за змішаного чи асоційованого перебігу фасціольозу з іншими гельмінтозами; вивчення впливу антигельмінтиків широкого спектру дії на біохімічні та імунологічні показники крові великої рогатої худоби.
Дослідження, проведені в цьому напрямку, дадуть можливість проводити науково-обгрунтовані та економічно ефективні заходи боротьби з фасціольозом та іншими гельмінтозами в господарствах Лісостепової та Степової зон України, маючи при цьому значний науковий та практичний інтерес.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри паразитології Полтавської ДАА та Міждержавної науково-технічної програми «Розробити наукові основи удосконалення та створення нових високоефективних і екологічно безпечних методів боротьби з паразитарними хворобами тварин» (завдання 01) і кафедри паразитології та токсикології Сумського НАУ «Розробити нові принципи діагностики і профілактики паразитарних хвороб тварин та удосконалити заходи боротьби з ними» (номер держреєстрації 0105U07681).
Мета і завдання дослідження. Вивчити розповсюдження фасціольозу тварин в умовах Лісостепової та Степової зон України, визначити вплив фасціол і деяких антигельмінтиків на організм хворих тварин, розробити заходи боротьби.
Досягнення цієї мети здійснювали шляхом вирішення таких завдань:
- вивчити розповсюдження та сезонну динаміку фасціольозу великої рогатої худоби у зонах Лісостепу та Степу України;
- вивчити ураженість молюсків личинковими стадіями фасціол;
- вивчити патолого-анатомічні зміни у печінці та печінкових лімфатичних вузлах великої рогатої худоби при спонтанному фасціольозі;
- удосконалити зажиттєву діагностику фасціольозу в жуйних тварин;
- провести дослідження щодо виживаємості яєць фасціол на пасовищах;
- вивчити морфологічні та біохімічні показники крові тварин, хворих на фасціольоз, та після введення антигельмінтиків (комбітрему і рафензолу);
- провести експериментальне і виробниче визначення терапевтичної та
економічної ефективності комбітрему і рафензолу за фасціольозної інвазії.
Об’єкт дослідження корови чорно-рябої породи, фасціоли, дикроцелії, стронгіляти органів травлення, фекалії, сироватка та цільна кров корів, антигельмінтики.
Предмет дослідження фасціольоз великої рогатої худоби.
Методи дослідження: епізоотологічні, клінічні, копроовоскопічні, гематологічні, біохімічні, патолого-анатомічні, гістологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові дані щодо розповсюдження, сезонної динаміки, екстенсивності та інтенсивності фасціольозної і змішаної фасціольозно-стронгілятозної органів травлення інвазії та підтверджено одночасне паразитування фасціол і дикроцелій у печінці тварин зони Лісостепу і Степу України. Вперше вивчена екологія молюсків у біотопах центральної частини України та встановлено, що основним проміжним хазяїном фасціол є Lymnaea truncatula.
Вперше проведено експериментальне вивчення in vitro репродуктивної здатності фасціол з метою отримання яєць гельмінтів та визначення їх життєздатності в умовах навколишнього середовища зони Лісостепу України. Вивчені і проаналізовані морфологічні та біохімічні показники крові тварин за фасціольозної інвазії; встановлені патоморфологічні зміни в лімфатичних вузлах під час міграції личинок фасціол. Вперше за результатами гельмінтологічного розтину печінки корів встановлено, що фасціоли паразитують у правій, квадратній та хвостатій долях печінки.
Наукова новизна методики лабораторного дослідження тварин на фасціольоз підтверджена деклараційним патентом на корисну модель Cпосіб зажиттєвої діагностики фасціольозу в жуйних тварин”.
Доведено, що застосування тваринам комбітрему та рафензолу за фасціольозної інвазії забезпечує відновлення морфологічних та біохімічних
показників крові тварин.
Практичне значення одержаних результатів. Вивчено і проаналізовано особливості епізоотичної ситуації з фасціольозної та змішаної фасціольозно-дикроцеліозної і фасціольозно-стронгілятозної органів травлення інвазій в господарствах Лісостепової (Полтавська і Сумська області) і Степової (Донецька і Дніпропетровська області) зон України. Отримані результати досліджень можуть бути використані при проведенні лікувальних заходів.
За результатами досліджень розроблені та впроваджені у виробництво рекомендації Фасціольоз великої рогатої худоби в центральній частині України (діагностика та заходи боротьби)”, які затвердженні на засіданні колегії управління ветеринарної медицини в Полтавській області, протокол № 13 від 6 листопада 2007 року, а також на засіданні колегії управління ветеринарної медицини в Сумській області, протокол № 1 від 7 лютого 2008.
Запропоновані для виробництва ефективні антигельмінтики комбітрем і рафензол.
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі та наукових дослідженнях на кафедрі паразитології Полтавської державної аграрної академії, на кафедрі паразитології та токсикології Сумського національного аграрного університету, на кафедрі паразитології та іхтіопатології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького, на кафедрі паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Дніпропетровського державного аграрного університету і на кафедрі якості та безпеки продукції АПК Луганського національного аграрного університету.
Особистий внесок здобувача полягає у самостійному виконанні експериментальної та практичної частини роботи, проведенні досліджень крові, фекалій, статистичної обробки отриманих результатів, підборі й узагальненні джерел літератури. Допомогу у визначенні виду молюсків надали кандидат біологічних наук В.М. Закалюжний (Полтавський державний педагогічний університет), кандидат біологічних наук О.П. Житова
(Житомирський національний агроекологічний університет), за що ми їм виносимо подяку.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені й обговорені на: засіданнях і звітних сесіях вченої і методичної рад факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії (м. Полтава, 20032007 рр.); професорсько-викладацьких конференціях ПДАА (м. Полтава, 20042007рр.); Міжнародній науково-практичній конференції Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини” (м. Суми, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції Актуальные проблемы ветеринарной медицины в условиях современного животноводства”, (м. Мінськ, 2005); Міжнародному VI з’їздові паразитоценологів України (м. Харків, 2006); науково-практичній конференції Організація ветеринарного обслуговування в сучасних умовах”
(м. Полтава, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених СНАУ «Аграрний форум - 2007» (м. Суми, 2007), науково-практичній конференції морфологів України Актуальні проблеми сучасної морфології” (м. Житомир, 2008).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 13 наукових працях, із них 8 статтей у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, у тому числі 3 одноосібних; двох тезах доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених Сумського НАУ і матеріалах Міжнародної науково-практичної конференції Актуальные проблемы ветеринарной медицины в условиях современного животноводства”, (м. Мінськ, 2005); рекомендаціях «Фасціольоз великої рогатої худоби в центральній частині України (діагностика та заходи боротьби)» та патенті на корисну модель.
Структура дисертації. Робота включає: вступ, огляд літератури, вибір напрямків досліджень, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву, додатки, список використаних літературних джерел, який налічує 313 назв, у тому числі 78 латиницею. Робота викладена на 187 сторінках комп’ютерного друку, ілюстрована 27 таблицями, 25 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі викладені матеріали досліджень щодо: епізоотичної ситуації з фасціольозної, фасціольозно-дикроцеліозної та фасціольозно-стронгілятозної органів травлення інвазій у великої рогатої худоби в умовах Лісостепової та Степової зон України; патолого-анатомічних змін у печінці, гістологічних у лімфатичних вузлах, морфологічних та біохімічних у крові тварин, уражених фасціолами; удосконалення зажиттєвої діагностики фасціольозу та випробування і впровадження у виробництво нових антигельмінтиків комбітрему і рафензолу для лікування великої рогатої худоби за фасціольозної інвазії. Отримані дані покладені в основу розроблених рекомендацій стосовно боротьби з фасціольозом тварин.
2. За результатами копроовоскопічних досліджень екстенсивність фасціольозної інвазії у великої рогатої худоби Лісостепової та Степової зон України становить, відповідно, 16,1% і 4,5%, а за даними гельмінтологічного розтину тварин із господарств Лісостепової зони 20,4%.
3. Фасціольоз у великої рогатої худоби має виражену сезонну динаміку, за результатами гельмінтологічного розтину тварин в умовах зони Лісостепу пік інвазії реєструється в зимовий і осінній періоди, екстенсивність досягає, відповідно, 27,8% та 27,84%.
4. Основним проміжним хазяїном для виду F. hepatica в умовах зони Лісостепу (Полтавська область) є малий ставковик L. truncatula. Екстенсивність інвазії у молюсків становить 2,9%, а щільність заселення ними біотопів досягає 20,7 екз./м2.
5. На території центральної частини України яйця фасціол здатні перезимовувати й залишатися життєздатними на поверхні ґрунту із літнього по весняний періоди протягом 8 місяців, а із зимового по літній 6 місяців.
6. Фасціольоз у великої рогатої худоби супроводжується патолого-анатомічними змінами у печінці, особливо в правій, квадратній і хвостатій долях, а за результатами гістологічних досліджень печінки глибокими деструктивними стромально-судинними і некротично-дистрофічними змінами та розвитком у лімфатичних вузлах лімфаденіту, ангіосклерозу і гемосидерозу.
7. Хронічний перебіг фасціольозної інвазії супроводжується зменшенням кількості еритроцитів (3,18±0,1 Т/л), вмісту гемоглобіну (81,0±3,7 г/л), еозинофілією (18,2±4,1%) та лімфоцитопенією (33,5±2,7%). З боку біохімічних показників крові у тварин, уражених фасціолами, підвищується активність трансаміназ (АЛТ до 59,6±1,4 од./л і АСТ до 58,2±3,2 од./л), що вказує на холестаз та гепатодистрофію, а підвищення в сироватці крові вмісту білірубіну (9,6±0,9 мкмоль/л) та холестеролу (4,78±0,2) характеризує патологічні зміни у печінці (механічна жовтяниця й некроз гепатоцитів).
8. Удосконалений спосіб зажиттєвої діагностики фасціольозу у великої рогатої худоби забезпечував виявлення 36,4±1,26% яєць гельмінтів, що значно перевищує седиментаційний метод послідовних промивань.
9. Ефективними препаратами при фасціольозі, дикроцеліозі, парамфістомозі і стронгілятозах органів травлення виявилися комбітрем і рафензол; екстенс- та інтенсефективність препаратів становила 100%. При застосуванні комбітрему на 20 і 45 добу та рафензолу на 5 і 15 добу відбуваються зміни морфологічних показників крові тварин у бік їх нормалізації (кількість еритроцитів, лейкоцитів). Аналіз біохімічних показників сироватки крові дослідних тварин після застосування препаратів свідчить про нормалізацію вмісту загального білка, білірубіну, активності трансаміназ АЛТ та АСТ.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Рекомендації Фасціольоз великої рогатої худоби в центральній частині України (діагностика та заходи боротьби)”, які розглянуті та затвердженні на засіданні колегії управління ветеринарної медицини в Полтавській області (протокол № 13 від 6 листопада 2007 р.) і на засіданні колегії управління ветеринарної медицини в Сумській області (протокол № 1 від 7 лютого 2008 р.).
2. Деклараційний патент на корисну модель (A61D 99/00) «Спосіб зажиттєвої діагностики фасціольозу в жуйних тварин».

Список використаних джерел

1. Дахно І.С. Епізоотологія, патогенез, етіотропна та імунокоригуюча терапія при фасціольозі і дикроцеліозі жуйних тварин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра вет. наук: спец. 03.00.18 / І.С. Дахно Харків, 2001. 36 с.
2. Житова О.П. Fasciola hepatica L. (TREMATODA : FASCIODAE) у проміжних та остаточних хазяїв в умовах радіоактивно забрудненої місцевості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.08 Зоологія” / О.П. Житова Київ, 2003. 20 с.
3. Клесов М.Д. Распостранение фасциолеза в Украинской ССР / М.Д. Клесов // Ветеринария. 1963. № 1. С.1014.
4. Маркевич А.П. Пути ликвидации фасциолеза сельскохозяйственных животных / А.П. Маркевич : сб. науч. тр. // Методы изучения паразитологической ситуации и борьба с паразитами с.-х. животных К., 1982. С. 205207.
5. Мереминский А.И. Изучение моллюскоцидного действия некоторых химических соединений на моллюсков Planorbis planorbis в лабораторных и полевых условиях / А.И. Мереминский // Ветеринария. 1968. №17. С. 5459.
6. Эпизоотология фасциолеза жвачных и меры борьбы с ними на осушаемых территориях Лесостепи Украины / Шеховцов В.С. [и др.] // Тез. докл. Всесоюз. конф. [Профилактика и борьба с трематодозами животных в зонах мелиорации земель”] (г. Баку, 13 июня 1983 г.) М., 1983. С. 168170.
7. Архипов И.А. Репродуктивный потенциал трематод в организме дефинитивного хозяина в условиях юга России в разное время года / И.А. Архипов, Э.И. Рехвиашвили, С.Д. Дурдусов // Тр. Всерос. ин-та гельминтологии. М., 1997. С. 1416.
8. Филиппов В.В. Эпизоотология гельминтозов сельскохозяйственных животных / Филиппов В.В. М.: Агропромиздат, 1986. С. 55115.
9. Шелякин И.Д. К эпизоотологии и эпидемиологии некоторых гельминтозов в Воронежской области / И.Д. Шелякин, В.А. Степанов // материалы докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями”. М., 1999. С. 309311.
10. Жариков И.С. Биологические основы борьбы с трематодозами / Жариков И.С. Минск: Ураджай, 1973. 184 с.
11. Карасёв Н.Ф. Роль диких копытных в распространении фасциолезной инвазии в Белоруссии/ Карасёв Н.Ф. [и др.] // Тез. докл. Всес. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (г. Сумы, 911 окт. 1991 г.). М., 1991. С. 6061.
12. Липницкий С.С. Зараженность крупного рогатого скота фасциолами в различных биохимических провинциях (округах) Белоруссии // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (Сумы, 911 окт. 1991 г.). М., 1991. С. 49.
13. Andrasko H. Fasciolorna epizootia v jarnom obdobi 1967 // Veterinarstvi. 1988. №9. P. 405407.
14. Караро М.В. К распространению фасциолеза животных в Молдавии // Тез. докл. Всесоюз. конф. [Методы профилактики и борьбы с фасциолезом и другими трематодозами жвачных в обводняемых и осушаемых зонах СССР”] (Великие Луки, 2123 июня 1977 г.). М., 1977. С. 4345.
15. Демидов Н.В. Антгельминтики в ветеринарии / Демидов Н.В. // Ветеринария. 1984. №3. С. 5051.
16. Клесов М.Д. Результаты научно-исследовательской работы в области борьбы с гельминтозами с.-х. животных и внедрение науч. рекомендацией в пр-во / Клесов М.Д. // Организация мероприятий против гельминтозов с.-х. животных и птиц: матер. секции жив-ва учен. совета при МСХ Укр. ССР. К.: Урожай, 1966. С. 1232.
17. Мереминский А.И. Краткосрочное прогнозирование и профилактика фасциолеза и парамфистоматоза в Полесье УССР // Тез. докл. Всесоюз. конф. [Методы профилактики и борьбы с фасциолезами и другими трематодозами жвачных в обводняемых и осушаемых зонах СССР”] (Великие Луки, 2123 июня 1977 г.). М., 1977. С.6066.
18. Антонюк А.И. Инвазированость личинками фасциолы пастбищ Побужжя // Тез. докл. Всес. конф., Баку, 13 июня 1983 [Профилактика и борьба с трематодозами животных в зонах мелиорации земель”].М., 1983. С. 8.
19. Сабо А.Е. Фасциолез жвачных и меры его профилактики в условиях мелиорации земель // Тез. докл. Всес. конф. [Профилактика и борьба с трематодозами животных в зонах мелиорации земель”] (Баку, 13 июня 1983 г.). М., 1983. С. 138.
20. Яворский И.П. Эколого-паразитологическая ситуация пастбищ Предкарпатья // Тез. докл. Всес. конф. [Профілактика и борьба с трематодозами животных в зонах мелиорации земель”] (Баку, 13 июня 1983). М., 1983. С. 173.
21. Стадниченко А.Т. Роль антропогенних факторов в распространении трематодозів среди позвоночных Украинского Полесья // IX съезд Всес. об-ва гельминтологов: тез. докл. Всес. конф. (Тбилиси, 35 апреля 1986 г.). М., 1986. С. 156.
22. Кузьмович Л.Г. Ландшафтное размещение биотопов пастбищных трематоди и их промежуточных хозяев моллюсков на западе УССР // IX съезд Всес. об-ва гельминтологов: тез. докл. Всес. конф. (Тбилиси, 35 апреля 1986 г.). М., 1986. С. 84.
23. Довгій Ю.Ю. Вплив фасціольозу на природну резистентність овець: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.11 / Ю.Ю. Довгій Харків, 1996. 21 с.
24. Довгій Ю.Ю. Фасціольоз великої рогатої худоби в умовах тривалого іонізуючого випромінювання (епізоотологія, патогенез та лікування): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра вет. наук: спец. 16.00.11 / Ю.Ю. Довгій К., 2005. 34с.
25. Мергель Н. Эпизоотия дистоматоза на овцах в Смоленской губернии в 1887 г. / Мергель Н. //Архив вет. наук. 1890. Т. 2. С. 2439.
26. Леонтович М. К. вопросу о дистоматозе овец в Киевском уезде / Леонтович М. К. М.: Ветеринарное образование, 1914. 703 с.
27. Здун В.И. Перезимовывание личинковых форм печеночного сосальщика (Fasciola hepatica) в моллюске / В.И. Здун // Зоологический журнал АН СССР. 1959. №8. С. 12581259.
28. Маркевич А.П., Чеботарев Р.С. Пути ликвидации фасциолеза сельскохозяйственных животных. М.,1957. С. 130131.
29. Здун В.И., Яворский И.П. Профилактика фасциолеза в Предкарпатье и на сопредельных территориях // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (г. Сумы, 911 октября 1991 г.). М., 1991. С. 5354.
30. Здун В.И., Яворский И.П. Эпизоотологические последствия влияния антропопрессии на биотопы личинок трематод // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (г. Сумы, 911 октября 1991 г.). М., 1991. С. 5253.
31. Маркевич А.П. Пути ликвидации фасциолеза сельскохозяйственных животных / А.П. Маркевич : сб. науч. тр. // Методы изучения паразитологической ситуации и борьба с паразитами с.-х. животных К., 1982. С. 205207.
32. Дахно І.С. Природні вогнища трематодозів Сумської області / І.С. Дахно // материалы 5-й межсъездовской конф. паразитологов Украины (29-30 октября 1997 г.) Проблемы и перспективы паразитологии”. Харьков-Луганск, 1997. С. 5657.
33. Мереминский А.И., Глузман И.Я. Усовершенствование диагностики и дегельминтизации коров при фасциолезе // Инф. листок № 09-77 Ровенской НИВС. Ровно, 1976. 2 с.
34. Самсонов А.В. Распространение некоторых гельминтозов на Украине в условиях антропопрессии в результате борьбы с ними за последние 25 лет // IX съезд Всесоюз. общества гельминтологов: тез. докл. Всес. конф. (Тбилиси, 3-5 апреля 1986 г.). М., 1986. С. 144150.
35. Шеховцов В.С. Эпизоотология фасциолеза жвачных и меры борьбы с ними на осушаемых территориях Лесостепи Украины / Шеховцов В.С. [и др.] // Тез. докл. Всесоюз. конф. [Профилактика и борьба с трематодозами животных в зонах мелиорации земель”] (Баку, 13 июня 1983 г.). М., 1983. С. 168170.
36. Шеховцов В.С. Сучасні методи профілактики деяких інвазійних захворювань овець / В.С. Шеховцов, Ю.О. Приходько, Л.І. Луценко // Вет. медицина України. 1999. №8. С. 3031.
37. Клесов М.Д. Итоги семилетней борьбы с фасциолезом жвачных в Украинской ССР / Клесов М.Д. // Гельминты человека, животных и растений и борьба с ними. М.: Изд-во АН СССР, 1963. С. 457459.
38. Пономаренко В.Я. Проблемы фасциолеза крупного рогатого скота в лесостепной зоне Украины и пути её решения / В.Я. Пономаренко, В.И. Бирка, А.Н. Пономаренко // Тез. докл. Всес. науч. конф [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (Сумы, 911 октября 1991 г.). М., 1991. С. 94-95.
39. Клесов М.Д. Результаты научно-исследовательской работы в области борьбы с гельминтозами с.-х. животных и внедрение науч. рекомендацией в пр-во / М.Д. Клесов // материалы секции жив-ва учен. совета при МСХ Укр. ССР Организация мероприятий против гельминтозов с.-х. животных и птиц”. К.: Урожай, 1966. С. 1232.
40. Корж К.П. Изучение эпизоотологии и разработка мер профилактики дикроцелиоза жвачных в зоне Лесостепи УССР: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. вет. наук / К.П. Корж М., 1963. 16с.
41. Кузьмович Л.Г. Формирование очагов фасциолеза на западе Украины // Тез. докл. науч. конф. [Гельминтология сегодня: проблемы и перспективы”] (Москва, 46 апреля 1989 г.). М., 1989. Т. I. С. 175176.
42. Дахно І.С. Природні вогнища трематодозів Сумської області // матер. 5-й межсъездовской конф. паразитологов Украины [Проблемы и перспективы паразитологии”] (29-30 октября 1997 г.). Харьков-Луганск, 1997. С. 5657.
43. Дахно І.С. Епізоотологічні особливості фасціольозно-дикроцеліозної інвазії жуйних / І.С. Дахно // Вет. медицина України. 1998. №5. С. 3233.
44. Дахно І.С., Дахно Г.П. Особливості перебігу фасціольозної інвазії та заходи боротьби // Матер. наук.-практ. конф. паразитологів (Київ, 3-5 листопада 1999 р.). К., 1999. С. 6567.
45. Романенко П.Т. Трематодозы жвачных животных и их профилактика в Сумской области / Романенко П.Т., Дахно И.С., Заремба И.А. // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (Сумы, 911 октября 1991 г.). М., 1991. С. 9899.
46. Гаджиев Я.Г. Распространение фасциолеза в зависимости от категории хозяйств / Я.Г. Гаджиев // материалы науч. конф. [Исслед. по гельминтол. в Азербайджане”] (Баку, 1986 г.). С. 2324.
47. Панасюк Д.И., Фетисов В.И. Распространение фасциолеза жвачных в Нечернозёмной зоне РСФСР // Тез. докл. Всесоюз. конф. [Методы профилактики и борьбы с фасциолезом и другими трематодозами жвачных в обводняемых и осушаемых зонах СССР”] (Великие Луки, 2123 июня 1977 г.). М., 1977. С. 7374.
48. Синицын Д.Ф. Листвяница (Fasciola hepatica L.) в Московской губернии. М., 1915. Прилож. №14: Земельная управа. 42 с.
49. Скрябин К.И., Шульц Р.С. К познанию гельминтофауны Иваново-Вознесенской губернии / К.И. Скрябин, Р.С. Шульц // Вестник сов. ветеринарии. 1928. №21. С. 627629.
50. Кузьмичев В.В. Эпизоотология фасциолеза: некоторые вопросы патогенеза и усовершенствование мер борьбы с ним в условиях Центрально-Нечерноземной зоны РСФСР: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. вет. наук: спец. 03.00.19 / В.В. Кузьмичев Иваново, 1999. 22 с.
51. Мамедов М.С. Распространение фасциолеза жвачных в Нечерноземной зоне РСФСР / Мамедов М.С., Крайнеза В.В., Смирнова Л.В. // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (г. Сумы 9-11 октября 1991 г.). М., 1991. С. 7273.
52. Шипкова Л.Н. Эпизоотологическая ситуация по фасциолезу в Краснодарском крае // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (Сумы, 911 октября 1991 г.). М., 1991. С. 130131.
53. Горохов В.В. Проблемы борьбы с биогельминтозами в условиях антропопрессии // Матер. докл. науч. конф. [Гельминтозоонозы: меры борьбы и профилактики”]. М., 1994. С. 5254.
54. Карелин С.Т. К эпизоотологии фасциолеза // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Методы профилактики борьбы с трематодозами человека и животных” (г. Сумы, 911 окт. 1991 г.). М., 1991. С. 6162.
55. Бурлак В.А., Сибатаев А.К. Паразиты и паразитарные болезни в Западной Сибири / Бурлак В.А., Сибатаев А.К. Новосибирск, 1996. 25с.
56. Вершинина С.Ф., Маркочев А.Б. Отдаленная лучевая патология при парциальном облучении животных / Вершинина С.Ф., Маркочев А.Б. // Мед. радиол. и радиац. безопасность. 1995. Т. 40, №6. С. 811.
57. Карасёв Н.Ф. Роль диких копытных в распространении фасциолезной инвазии в Белоруссии / Карасёв Н.Ф., Клочко Ю.П., Литвинов В.Ф. // Тез. докл. Всес. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (г. Сумы, 911 окт. 1991 г.). М., 1991. С. 6061.
58. Липницкий С.С. Восстановительная терапия крупного рогатого скота при фасциолезе в ассоциации со стронгилятозами / Липницкий С.С. // Вет. наука производству. М., 1991. Вып. 29. С. 9499.
59. Шелякин И.Д. К эпизоотологии и эпидемиологии некоторых гельминтозов в Воронежской области / И.Д. Шелякин, В.А. Степанов // Матер. докл. науч. конф. [Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями”]. М., 1999. С. 309311.
60. Горохов В.В. Эпизоотическая ситуация по трематодозам в Московском регионе / В.В. Горохов, В.И. Войтюк, Н.В. Требочанова // Матер. докл. науч. конф. [Актуальные вопросы теоретической и прикладной трематодологии и цестодологии”]. М., 1997. С. 4143.
61. Горохов В.В. Особенности эпизоотологии фасциолеза и ориентобильхарциоза в зонах ирригации // Тез. докл. науч. конф. [Профилактика гельминтозов сельскохозяйственных животных в зонах отгонного животноводства и мелиорации земель”] (Джамбул, 29.09 1.10.1986 г). М., 1986. С. 3536.
62. Горохов В.В. Паразит в печени / Горохов В.В. // Приусадебное хозяйство. 1996. №6. С. 5455.
63. Шелякин И.Д. Основные трематодозы домашних животных в Воронежской области // Матер. докл. науч. конф. [Актуальные вопросы теоретической и прикладной трематодологии и цетодологии”]. М, 1997. С. 168170.
64. Липницкий С.С. Зараженность крупного рогатого скота гельминтами в зоне радиоактивного загрязнения // Тез. докл. Межд. науч. конф. [Актуальные проблемы медицинской и ветеринарной паразитологии”] (Витебск, 1993). С. 125132.
65. Липницкий С.С. Экология некоторых промежуточных хозяев биогельминтов жвачных республики Беларусь // Матер. науч. конф. [Ассоциативные паразитарные болезни, проблемы экологии и терапии”]. М., 1995. С. 87.
66. Азимов Ш.А. Фасциолез жвачных животных в Узбекистане / Азимов Ш.А., Катайцева Т.В., Баева М.Б. // Материалы 10-й науч. конф. Укр. об-ва паразитологов. К., 1986. С. 1314.
67. Покидов А.В. Влияние орошения земель на распространение трематод в Калмыцкой ССР // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (Сумы, 911 октября 1991 г.). М., 1991. С. 9395.
68. Сулейманов М.Ж., Тумуханов А.Р. Распространение трематодозов овец в Алма-Атинской области // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (Сумы, 911 октября 1991 г.). М., 1991. С. 113115.
69. Усенбаев А.Е., Петров В.С. Зараженость животных трематодами на юге Казахстана // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (Сумы, 911 октября, 1991 г.). М., 1991. С. 115117.
70. Фазлаев Р.Г., Фазлаева С.Е. О сохранении жизнеспособности яиц парамфистомид и фасциол на пастбище в условиях южного Предуралья Башкирии // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (Сумы, 911 октября, 1991 г.). М., 1991. С. 120121.
71. Мовсесян С.О. Фасциолез и дикроцелиоз сельскохозяйственных животных в Армении / Мовсесян С.О., Чубарян Ф.А., Чабонян А.Г. // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. [Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”] (г.Сумы, 911 окт. 1991 г.). М., 1991. С. 7986.
72. Шакиев Е.Ш., Солдатченко А.Я. Эпизоотология и профилактика фасциолеза в Каракалпакской АССР // Тез. докл. Всесоюз. конф. [Профилактика и борьба с трематодозами животных в зонах мелиорации земель”] (Баку, 13 июня 1983 г.). М., 1983. С. 166168.
73. Абдулмагомедов С.А., Шамхалов В.М. К вопросу об эпизоотологии трематодозов крупного рогатого скота в Дагестане / Абдулмагомедов С.А., Шамхалов // Матер. докл. науч. конф. [Актуальные вопросы теоретической и прикладной трематодологии и цестодологии”]. М., 1997. С. 46.
74. Агаев О.Н., Адильханова Т.Х. Современное состояние очагов фасциолеза в связи с хозяйственным освоением земель в Дагестанской АССР // IX съезд Всесоюз. общества гельминтологов: тез. докл. Всес. науч. конф. (Тбилиси, 3 5 апреля 1986 г.). М., 1986. С. 1016.
75. Атаев A.M., Адильханова Т.К., Анаев М. С. Распространение и динамика фасциолеза крупного рогатого скота в равнинной зоне Дагестана // cб. науч. тр. Дагестанского НИВИ. 1984. Т. 16. С. 4051.
76. Бочарова М.М. Эколого-популяционный анализ трематод Dicrocoelium lanceatum Stiles et Hassal, 1896, Fasciola hepatica L., 1758 и их хозяев в условиях северных склонов Центрального Кавказа и Восточного Предкавказья: автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра биол. наук: спец. 03.00.19 / М.М. Бочарова М., 1996. 35 с.
77. Касымбеков В. Зональность гельминтофауны животных в республике Кыргызстан // Тез. докл. объединенной сессии Центрального совета ВОГ и секции [Инвазионные болезни с.-х. животных”] отделения ветеринарной медицины РАСХН. М., 1992. С. 2829.
78. Таршис М.Г. География болезней животных зарубежных стран / Таршис М.Г. М.: Колос, 1971. С. 200 202.
79. Boray I.C. Fortshritte in dez Bekampfund der Fasciolose // Schweizer. Arch. Tierheilkunda. 1971. Vol. 113, №7. P. 361386.
80. Charleston W.A.G., Kissling R.C., Petrey L.A. Распространение фасциолёза у убойных овец и крупного рогатого скота в 1984-1985 гг. в Новой Зеландии” // N. Z. VETER. ISSN: 0048-0169., 1990. T. 38. N 2. P. 6971.
81. Gomez Bautista Распространение фасциолеза среди молочного скота во влажных пастбищах на севере Испании” // Medicina. Veterinaria., 1996. P. 657-659.
82. Prevalence of fascioliasis in dairy cattle in damp pastures in the north of Spain / Luzon M., Meana A., Miranda M., Gomez Bautista M. // Medicina Veterinaria. 1996. P. 662-663.
83. Ferre. I., Callado J., Rojo-Vazquez F. Prevalence of liver flukes in cattle from the Orbigo river basin (Leon, Spain) // MedicinaVeterinaria., 1994. P. 349352.
84. Carpon A., Dessaint Jean-Paul. Immunologic aspects of schistosomiasis // Annu. Rev. Med.: Select. Top. Clin. Sci. V. 43. Palo Alfo (Calif). 1992. P. 209218.
85. Fasciola hepatica y otros trematodes en bovinos: prevalencia segun decomisos en plantas faenadoras en la Provincia de Corrientes (Argentina) / Moriena R.A., Racioppi O., Alvarez J.D., Lombardero O.J. Veterinaria. Argentina, 2001. P. 493498.
86. Malone J. B. JR Распространение фасциолеза и важнейших цестодозов среди крупного рогатого скота (США)” // Veter. Clin. N., America: Food anim., Pract. ISSN: 0749-0720. 1986. P. 261275.
87. Oosterlle C.C. Genetic and environmental aspectis of the immune response // Rivestock Prod. Sci. 1982. Vol. 9, №5. P. 537548.
88. Piva G. Transfer of Cs-137 from feed to lambs”meat and the influence of feeding bentonite // Swedish J. Agric. Res. 1989. Vol. 19. P. 8592.
89. Boroskova L., Bencova M., Alexander R. Zweny poctu T- a B-lymfocytov V krovi po experimentalney askaridose // Vet. Med. 1982. R