ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ІМУНОФЕРМЕНТНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТРИХІНЕЛЬОЗУ ТВАРИН : ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОБОСНОВАНИЕ ИММУНОФЕРМЕНТНОЙ ДИАГНОСТИКИ трихинеллезом ЖИВОТНЫХ

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

НЕБЕЩУК ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ

УДК 619:616.995.132.6-074/-076

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
ІМУНОФЕРМЕНТНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТРИХІНЕЛЬОЗУ ТВАРИН

16.00.11 паразитологія, гельмінтологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Наукові керівники:
АРТЕМЕНКО ЮРІЙ ГРИГОРОВИЧ,
доктор ветеринарних наук, професор;
АРТЕМЕНКО ЛЮДМИЛА ПАВЛІВНА,
кандидат ветеринарних наук, доцент

Біла Церква 2008

ЗМІСТ
Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ4
ВСТУП..........6
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ............12
1.1. Коротка історія трихінельозу.....................................................12
1.2. Морфологія паразита та його цикл розвитку......12
1.3. Різновиди та генотипи трихінел............20
1.4. Поширення трихінельозу...............................................23
1.5. Діагностика трихінельозу..........31
1.6. Висновок щодо огляду літератури....44
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕНЬ....................................................................................46
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЗАРАЖЕННЯ
ТВАРИН ТРИХІНЕЛАМИ............................................................61
3.1. Інтенсивність інвазії м’язів експериментально заражених тварин...61
3.2. Гуморальна відповідь організму тварин, експериментально заражених трихінелами...67
РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЧНІ ЕТАПИ РОЗРОБКИ ТЕСТ-СИСТЕМИ ДЛЯ
ДІАГНОСТИКИ ТРИХІНЕЛЬОЗУ ТВАРИН..........................73
4.1. Виготовлення трихінельозного антигену..................................73
4.2. Виготовлення та підбір імуноферментного кон’югату...77
4.3. Визначення оптимальних розведень антигену, сироваток та кон’югату для тест-системи. Підбір буферних розчинів для розведення зразків, підбір хромогену...79
4.4. Випробування тест-системи. Визначення чутливості та специфічності..........86

РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА МОДИФІКОВАНОЇ ТЕСТ-СИСТЕМИ ДЛЯ
ДІАГНОСТИКИ ТРИХІНЕЛЬОЗУ НА ОСНОВІ ДОТ-ІФА.90
РОЗДІЛ 6. РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА
ТРИХІНЕЛЬОЗ В УКРАЇНІ..96
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ.....100
ВИСНОВКИ.....115
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ117
ДОДАТКИ118
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...134

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
APS персульфат амонію
Dot-ELISA dot enzyme-linked immunosorbent assay
ELISA enzyme-linked immunosorbent assay
Ig A імуноглобуліни класу А
Ig E імуноглобуліни класу Е
Ig G імуноглобуліни класу G
Ig M імуноглобуліни класу М
kDa кілодальтон
ML-1 м’язові личинки першої стадії
PVDF нітроцелюлозна мембрана (рolyvinylidene difluoride)
SDS додецилсульфат натрію
TEMED тетраметиленетилдіамін
TSL-1 личинки трихінели спіральної першої стадії
АВТ апарат для виділення личинок трихінел
АЕК аміноетилкарбазол
БСА бичачий сироватковий альбумін
ГЗ граничне значення
ДАБ діамінобензидин
Дот-ІФА крапковий імуноферментний аналіз
Е/С екскреторно-секреторний
ІФА імуноферментний аналіз
МЕБ Міжнародне епізоотичне бюро
ОГ оптична густина
ОФД о-фенілендіамін
ПААГ поліакріламідний гель
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
РІФ реакція імунофлуоресценції
ТМB тетраметилбензидин
ТМВ-Precip тетраметилбензидин преципітувальний
ФСБ фосфатно-сольовий буфер
ФСБ-Т фосфатно-сольовий буфер з додаванням твіну

ВСТУП

Трихінельоз гельмінтозне зоонозне захворювання з гострим або хронічним перебігом та яскраво вираженим алергічним проявом, викликане нематодами з роду Trichinella. Паразити мають широкий діапазон господарів, переважно ссавців. Статевозрілі гельмінти паразитують у тонкому кишечнику тварин і людини, а їх личинки у поперечносмугастій м’язовій тканині. Характерною особливістю збудника є те, що він не розвивається у зовнішньому середовищі. Це робить паразита незалежним від умов клімато-географічної зони і водночас гальмує його поширення. Він живе виключно в макроорганізмі і тому надовго залишається в біологічному куті, аж до загибелі чи забою тварини. Зараження людей трихінелами відбувається аліментарно, головним чином під час вживання в їжу інвазованого личинками трихінел м’яса свиней, кабанів, борсуків, ведмедів чи промислових тварин інших видів, не перевіреного на наявність личинок трихінел. Останнім часом у Європі зафіксовані випадки зараження трихінелами людей, які вживали конину, заражену личинками паразита [13].
Нині у світі існує дві системи профілактики трихінельозу. В основі першої індивідуальне дослідження туш тварин (методами компресорної трихінелоскопії та перетравлювання проб м’язів у штучному шлунковому соці) з наступною утилізацією заражених, другої знезараження методом глибокого замороження всіх туш свиней. Обидві системи профілактики трихінельозу не забезпечують надійного попередження зараження людини личинками трихінел через складність контролю подвірного забою свиней, вживання м’яса диких тварин тощо [4].
Актуальність теми. Для своєчасного виявлення заражених трихінелами тварин, у тому числі м’ясоїдних та коней, ще до їх забою і вилучення заражених личинками туш, окрім зазначених вище методів, особливо актуальною стає зажиттєва діагностика трихінельозу.
Зажиттєву діагностику здійснюють шляхом серологічних досліджень поголів’я тварин. Такі дослідження проводять лише з використанням методу імуноферментного аналізу, оскільки він є більш чутливим і специфічним порівняно з іншими серологічними та алергічними методами і єдиним серед зазначених методів, рекомендованих Міжнародним епізоотичним бюро для діагностики трихінельозу.
Отже, актуальною є розробка і впровадження у практику ветеринарної медицини України сучасних ефективних методів зажиттєвої діагностики трихінельозу у тварин різних видів, зокрема свиней, коней та м’ясоїдних.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є одним з напрямів науково-дослідної роботи кафедри паразитології та фармакології факультету ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету (БДАУ) з теми 1/23 „Розробити і впровадити в практику ветеринарної медицини комплексну програму боротьби з трихінельозом та цистицеркозами сільськогосподарських тварин (державний реєстраційний № 00493712121).
Мета роботи полягала в експериментальному обґрунтуванні імуноферментної діагностики трихінельозу тварин, розробці та впровадженні у практику ветеринарної медицини України тест-системи для зажиттєвої діагностики цієї інвазії у тварин різних видів.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
провести експериментальне зараження личинками T. spiralis свиней, собак та коней з метою отримання позитивних сироваток і підтвердження можливості зараження збудником коней;
виготовити специфічний антиген з личинок T. spiralis;
підібрати імуноферментний кон’югат, специфічний для імуноглобулінів тварин різних видів;
розробити тест-систему на основі імуноферментного аналізу для діагностики трихінельозу свиней, коней та м’ясоїдних тварин;
розробити спрощену тест-систему на основі ІФА для діагностики трихінельозу, яка дасть змогу проводити аналіз без додаткового обладнання;
впровадити у практику ветеринарної медицини розроблені діагностичні набори;
провести за допомогою розробленої тест-системи епізоотологічний моніторинг трихінельозної інвазії в Україні.
Об’єкт дослідження: трихінельоз тварин.
Предмет дослідження: експериментальне обґрунтування імуноферментної діагностики трихінельозу тварин.
Методи дослідження: компресорна трихінелоскопія, пепсинізація, імуноферментний аналіз, dot-ІФА, імуноблот, електрофорез у поліакріламідному гелі.
Наукова новизна одержаних результатів. Використання рекомбінантних білків мікроорганізмів для виготовлення імуноферментного кон’югату дало можливість створити тест-систему для виявлення протитрихінельозних антитіл у сироватці крові тварин різних видів. Запропонована діагностична імуноферментна тест-система „Trichinelliso test AB та її модифікація дот-ІФА для виявлення антитіл проти антигенів Т. spiralis у сироватці крові свиней, коней і м’ясоїдних (ТУУ 24.423524007729:2005).
Вперше в Україні проведено експериментальне зараження личинками Тrichinella spiralis коней. Вивчена динаміка протитрихінельозних антитіл у крові коней за цієї інвазії.
Впроваджені науково обґрунтовані заходи боротьби та профілактики трихінельозу в Україні з використанням новітніх методів діагностичних досліджень.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена тест-система на основі ІФА використовується для проведення зажиттєвої діагностики трихінельозу у тварин різних видів. Модифікована тест-система на основі дот-ІФА дозволяє діагностувати трихінельоз без використання додаткового обладнання, практично в польових умовах.
За результатами досліджень, разом із співробітниками кафедри паразитології та фармакології Білоцерківського національного аграрного університету, спеціалістами Державного комітету ветеринарної медицини України і Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, розроблено і впроваджено у практику „Програму моніторингових досліджень на трихінельоз в Україні на 20052006 роки, „Інструкцію з діагностики, профілактики та ліквідації трихінельозу тварин (2007), Тест-систему діагностичну імуноферментну „Trichineliso test AB та її модифікацію дот-ІФА для виявлення антитіл до Т. spiralis у сироватці крові свиней, коней, м’ясоїдних (2005), „Методичні рекомендації з діагностики трихінельозу тварин (2006), Методичні вказівки „Трихінельоз тварин та сучасна діагностика тканевих гельмінтозів (2007).
Результати досліджень використовуються у навчальному процесі під час викладання дисципліни „Паразитологія та інвазійні хвороби тварин студентам факультету ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету і слухачам Інституту та факультетів післядипломного навчання.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз наукової літератури з напряму досліджень, викладених у дисертації. Розроблено методи та схеми досліджень. Виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень, сформульовано висновки і практичні пропозиції виробництву.
Частину експериментальних і виробничих досліджень проведено разом із доцентом кафедри паразитології та фармакології Білоцерківського національного аграрного університету Л.П. Артеменко, науковими співробітниками кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології Національного аграрного університету (проф. Чумаком Р.М., проф. Скибіцьким В.Г., доц. Мартиненком Д.Л., аспірантами Рибальченком Д.Ю. та Королем Д.М.), а також завідувачем паразитологічного відділу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи О.П. Литвиненком, які є співавторами опублікованих за матеріалами дисертації наукових праць, інструкції, методичних рекомендацій, плакатів, включених до списку робіт.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: ІІІ Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини України (м. Київ, 37 жовтня 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні (м. Біла Церква, 2728 вересня 2006 р.), VI з’їзді паразитоценологів України з міжнародною участю (м. Харків, 1113 жовтня 2006 р.), Науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні проблеми молекулярної діагностики у ветеринарній медицині та біології (м. Феодосія, 2225 травня 2007 р.), IV державній науково-практичній конференції аспірантів і докторантів Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 19 травня 2005 р.), V державній науково-практичній конференції аспірантів і докторантів Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 1619 травня 2006 р.), VІ державній науково-практичній конференції аспірантів і докторантів Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 1617 травня 2007 р.), VI Державній науково-практичній конференції „Аграрна наука виробництву: сучасні проблеми ветеринарної медицини (м. Біла Церква, 1415 листопада 2007 р.), Науково-практичній конференції Новітні методи досліджень біологічних об’єктів” (м. Біла Церква, 11 листопада 2004 р.), Науково-практичному семінарі Актуальні питання боротьби і профілактики паразитарних захворювань в Україні” (м. Харків, 1012 жовтня 2006 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 10 наукових працях, у тому числі: у 5 наукових статтях (одна написана одноосібно), опублікованих у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України (журналах „Ветеринарна медицина України, „Аграрні вісті, Віснику Білоцерківського державного аграрного університету, Ветеринарній медицині); 1 науковій статті, опублікованій у закордонному збірнику праць (Трудах Всероссийского института гельминтологии им. К.И. Скрябина), методичних рекомендаціях (1), методичних вказівках (1), інструкції (1) та ТУ (1).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації теоретично і експериментально обґрунтовані методи імуноферментної діагностики трихінельозу тварин (свиней, коней, м’ясоїдних) та розроблено і впроваджено у практику ветеринарної медицини тест-системи на основі ІФА, дот-ІФА та ТУ до них, що є новим і перспективним вирішенням проблеми діагностики трихінельозу в Україні.
2. Доведено, що високоспецифічним антигеном при імуноферментній діагностиці трихінельозу тварин є екскреторно-секреторний (порівнянно з соматичним), виготовлений шляхом культивування личинок Trichinella spiralis in vitro на модифікованому живильному середовищі DMEM. Основним компонентом екскреторно-секреторного антигену є протеїн з молекулярною масою 43 kDa.
4. Встановлено, що кращим імуноферментним кон’югатом для виготовлення тест-системи, який специфічний для імуноглобулінів класу G свиней, коней та м’ясоїдних, є рекомбінантний білок G Streptococcus spp., кон’югований з пероксидазою хрону.
5. У процесі експериментального відтворення трихінельозної інвазії у тварин, в тому числі коней, специфічні антитіла (Ig G) з’являються у крові на 1428-у добу після зараження, максимальні їх титри (1:4001:800) спостерігаються на 2128-у добу, що дозволяє встановити діагноз за допомогою ІФА на 34-й тижні після зараження тварин.
6. Розроблена тест-система „Trichineliso test AB за чутливістю та специфічністю не поступається тест-системам виробництва Російської Федерації (ВІГІС, ЗАО „Вектор-бест) і Німеччини (Федеральний інститут охорони здоров’я та ветеринарної медицини, Берлін) і становить 100%.
7. Розроблена модифікація стандартної тест-системи „Trichineliso test AB на основі дот-ІФА дає змогу проводити і оцінювати реакцію візуально без використання спеціального обладнання (автоматичного промивача, автоматичного спектрофотометра, термостата). Чутливість та специфічність її не поступається стандартній тест-системі.
8. Результати моніторингових досліджень на трихінельоз, проведених в Україні у 2006 р. з використанням розробленої тест-системи, свідчать про поширення трихінельозу серед свійських (свиней 0,003%) і диких (лисиць 2,17, вовків 46,15%) тварин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Two outbreaks of trichinosis caused by horsemeat in France in 1985 / T.J. Ancelle, J. Dupouy-Camet, M.E. Bougnoux et al. // Am. J. Epidemiol. 1988. Vol. 27. P. 1302 1311.
2. Dupouy-Camet J., Soule C., Ancelle T. Recent news on trichinellosis: another outbreak due to horsemeat consumption in France in 1993 // Parasite. 1994. Vol. 1. P. 99 103.
3. Third outbreak of trichinellosis caused by consumption of horsemeat in Italy / E. Pozio, O. Cappelli, L. Marchesi et al. // Ann. Parasitol. Hum. Comp. 1988. Vol. 63. P. 48 53.
4. Бессонов А.С. Сертификация свиноферм мера профилактики трихинеллеза // Вет. консультант. 2003. № 9. С. 4.
5. De Boni U., Lenczner M.M., Scott J.W. Autopsy of an Egyptian mummy (Nakht ROM I). 6. Trichinella spiralis cyst // Can. Med. Assoc. J. 1977. Vol. 117. P. 472.
6. Gould S.E. History // Trichinosis in man and animals. Thomas Publisher, Springfield, Illinois, USA, 1970. P. 3 18.
7. Owen R. Description of a microscopic entozoon infesting the muscles of the human body // Trans Zool Soc Lond. 1835. Vol. 1. Р. 315 323.
8. Herbst M. Experiments on the transmission of intestinal worms // Q. J. Microsc. Sci. 1851 Vol. 1. Р. 209 211.
9. Detection of Trichinella infection in food animals / K. Nöckler, E. Pozio, W.P. Voigt, J. Heidrich // Vet. Parasitol. 2000. Vol. 93. Р. 335 350.
10. Campbell W.C. Historical introduction // Trichinella and Trichinosis. New York, USA, 1983. P. 1 30.
11. Leuckart R. On the mature condition of Trichina spiralis // Q. J. Microsc Sci. 1860. Vol. 8. Р. 168 171.
12. Virchow M.R. Recherches sur le développement du Trichina spiralis / C. R. Acad. Sci. 1859. Vol. 49. Р. 660 662.
13. Zenker F.A. Ueber die Trichinen-Krankheit des Menschen // Virchows Arch. Pathol. Anat. 1860. Vol. 18. Р. 561 572.
14. Bessonov A.S. Changes in the epizootic and epidemic situation of trichinellosis in the USSR // Trichinellosis. England: Reedbooks Ltd., 1981. P. 365 368.
15. Villella J.B. Life cycle and morphology // Trichinosis in man and animals. Springfield, Illinois USA: Thomas Publisher, 1970. P. 1960.
16. Trichinella nativa and T. spiralis induce distinguishable histopathologic and humoral responses in the raccoon dog (Nyctereutes procyonoides) / A. Sukura, A. Näreaho, T. Mikkonen et al.// Vet. Pathol. 2002. Vol. 39. P. 257 265.
17. Trichinella zimbabwensis n.sp. (Nematoda), a new non-encapsulated species from crocodiles (Crocodylus niloticus) in Zimbabwe also infecting mammals / E. Pozio, C.M. Foggin, G. Marucci et al. // Int. J. Parasitol. 2002. Vol. 32. Р. 1787 1799.
18. Bruschi F., Murrell K.D. New aspects of human trichinellosis: the impact of new Trichinella species // Postgrad. Med. J. 2002. Vol. 78. P. 1522.
19. Capó V., Despommier D.D. Clinical aspects of infection with Trichinella spp. // Clin. Microbiol. Rev. 1996. Vol. 9. P. 47 54.
20. Trichinella papuae and Trichinella zimbabwensis induce infection in experimentally infected varans, caimans, pythons and turtles / E. Pozio, G. Marucci, A. Casulli et al. // Parasitology. 2004. Vol. 128. Р. 333 342.
21. Trichinella papuaen. sp. (Nematoda), a new nonencapsulated species from domestic and sylvatic swine of Papua New Guinea / Pozio E., Owen I.L., La Rosa G. et al. // Int. J. Parasitol. 1999 Vol. 29. Р. 1825 1839.
22. Kozek W.J. The molting pattern in Trichinella spiralis. I. A light microscope study // J. Parasitol. 1971. Vol. 57. P. 1015 1028.
23. Kozek W.J. The molting pattern in Trichinella spiralis. II. An electron microscope study // J Parasitol. 1971. Vol. 57. P. 1029 1038.
24. Despommier D. Biology // Trichinella and trichinosis. Plenum Press, New York, USA, 1983. P. 75 151.
25. Taxonomic revision of the genus Trichinella / E. Pozio, G. La Rosa, K.D. Murrell, J.R. Lichtenfels // J. Parasitol. 1992. Vol. 78. P. 654 659.
26. Biological characterization of Trichinella isolates from various host species and geographical region / E. Pozio, G. La Rosa, P. Rossi, K.D. Murrell // J. Parasitol. 1992. Vol. 78. P. 647 653.
27. Калюс В.А. Мед. паразитология и паразитарные болезни. М., 1952. С. 368369.
28. Березанцев Ю.А. Проблемы природной очаговости гельминтозов человека. Тюмень, 1969. С. 2325.
29. Forbes L.B., Gajadhar A.A. A validated Trichinella digestion assay and an associated sampling and quality assurance system for use in testing pork and horse meat // J. Food. Prot. 1999. Vol. 62. P. 1308 1313.
30. Gamble H.R. Detection of trichinellosis in pigs by artificial digestion and enzyme immunoassay // J. Food. Prot. 1996. Vol. 59 Р. 295 298.
31. Olsen B.S., Villella J.B., Gould S.E. Distribution of Trichinella spiralisin muscles of experimentally infected swine // J. Parasitol. 1964. Vol. 50. P. 489 495.
32. Influence of infection intensity on predilection sites in swine trichinellosis / F.J. Serrano, J.E. Pérez-Martín, D. Reina et al. // J. Helminthol. 1999. Vol. 73. P. 251 254.
33. Infectivity, reproductive capacity and distribution of Trichinella spiralis and T. pseudospiralis larvae in experimentally infected sheep / T. Alkarmi, K. Behbehani, S. Abdou, H.K. Ooi // Jpn. J. Vet. Res. 1990. Vol. 38. P. 139 146.
34. Machnicka-Roguska B. Trichinella spiralis larvae distribution in muscles of albino rat // Wiad. Parazytol. 1969. Vol. 15. P. 544 545.
35. Predilection sites of Trichinella spiralis in naturally infected horses / E. Pozio, F. Paerlini, C. Pedarra et al. // J. Helminthol. 1999. Vol. 73. P. 233 237.
36. Pathogenesis and Serodiagnosis of Experimental Trichinella spiralis spiralis and Trichinella spiralis nativa Infections in Cattle / H.J. Smith, K.E. Snowdon, G.G. Finley, L.F. Laflamme // Can. J. Vet. Res. 1990. Vol. 54. P. 355 359.
37. Infectivity, predilection sites, and freeze tolerance of Trichinella spp. in experimentally infected sheep / G. Theodoropoulos, C.M.O. Kapel, P. Webster et al. // Parasitol. Res. 2000. Vol. 86. P. 401 405.
38. Experimental Trichinella spiralis infection in sheep / O. Tomaљoviиovб, J. Иorba, K. Havasiovб et al. // Vet. Parasitol. 1991. Vol. 40. P. 119 126.
39. Trichinella infections in arctic foxes from Greenland: studies and reflections on predilection sites of muscle larvae / C.M.O. Kapel, S.A. Henriksen, T.B. Berg, P. Nansen // J. Helminthol. 1995. Vol. 69. P. 325 330.
40. Predilection muscles and physical condition of raccoon dogs (Nyctereutes procyonoides) experimentally infected with Trichinella spiralis and Trichinella native / T. Mikkonen, L. Oivanen, A. Nareaho et al. // Acta Vet. Scand. 2001. Vol. 42. P. 441 52.
41. Гаркави Б.Л., Звержановский М.И. Trichinella pseudоspiralis возможный возбудитель трихинеллёза человека в России // Мед. паразитология и паразитарные болезни. М.: С-ИНФО, 1999. № 4. С. 45 46.
42. Chronic trichinosis. Clinical, bioptic, serological and electromyographic observations / W. Fröscher, F. Gullotta, M. Saathoff, W. Tackmann // Eur. Neurol. 1988. Vol. 28. P. 221 226.
43. Despommier D. Adaptive changes in muscle fibers infected with Trichinella spiralis // Am. J. Pathol. 1975. Vol. 78. P. 477 496.
44. Despommier D., Symmans W.F., Dell R. Changes in nurse cell nuclei during synchronous infection with Trichinella spiralis // J Parasitol. 1991. Vol. 77. P. 290 295.
45. Despommier D.D., Gold A. M., Buck W. S. Partial characterization of two antigens secreted by L1 larva of Trichinella spiralis // Mol. Biochem. Parasitol. 1990. Vol. 41. P. 187196.
46. Артеменко Ю.Г. Трихинеллёз и эхинококкоз животных в Украинской ССР. Эпизоотология и меры борьбы: Дисс. до-ра вет. наук. М., 1987. 512 с.
47. Campbell W.C. Trichinosis revisited another look at modes of transmission // Parasitol. Today. 1988. Vol. 4. P. 83 86.
48. Diagnosis of swine trichinosis by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) using an excretory-secretory antigen / H.R. Gamble, W.R. Anderson, C.E. Graham, K.D. Murrell // Vet. Parasitol. 1983. Vol. 13. Р. 349 361.
49. Pozio E. Trichinellosis in the European union: epidemiology, ecology and economic impact // Parasitol. Today. 1998. Vol. 14. P. 35 38.
50. High prevalence of Trichinella nativa infection in wolf (Canis lupus) populations of Tvier and Smolensk regions of European Russia / A. Casulli, G. La Rosa, M. Amati, E. Pozio // Parasite. 2001. Vol. 8. P. 88 89.
51. Madsen H. The distribution of Trichinella spiralis in sledge dogs and wild mammals in Greenland, under a global aspect. Copenhagen: Meddelelser om Gronland, 1961. 124 p.
52. Kapel C.M.O. Host diversity and biological characteristics of the Trichinella genotypes and their effect on transmission // Vet. Parasitol. 2000. Vol. 93. P. 263 278.
53. Гаркави Б.Л., Звержановский М.И. Особенности распространения Trichinella pseudоspiralis // Матер. VII Всерос. конф. по трихинеллёзу. М., 2000. С. 101 103.
54. Бессонов А.С. Трихинеллез // Сб. «Зоопаразитология» (Проблемы гельминтологии). 1979. № 6. С. 130 208.
55. Pozio E. Factors affecting the flow among domestic, synanthropic and sylvatic cycles of Trichinella // Vet. Parasitol. 2000. Vol. 93. Р. 241 262.
56. Trichinella pseudospiralis foci in Sweden / E. Pozio, D. Christensson, M. Steen et al. // Vet. Parasitol. 2004. Vol. 125. P. 335 342.
57. Meat inspection for Trichinella in pork, horsemeat and game within the EU: available technology and its present implementation / P. Webster, C. Maddox-Hyttel, K. Nöckler et al. // Euro Surveill. 2006. Vol. 11. Р. 50 55.
58. Appleyard G.D., Conboy G., Gajadhar A.A. Trichinella spiralis in sylvatic hosts from Prince Edward Island // J. Wildl. Dis. 1998. Vol. 34. P. 158 160.
59. Trichinella spiralis: Genetic evidence for synanthropic subspecies in sylvatic hosts / J.B. Dame, K.D. Murrell, D.E. Worley, G.A. Schad // Exp. Parasitol. 1987. Vol. 64. Р. 195 203.
60. Trichinella spiralis in an agricultural ecosystem. II. Evidence for natural transmission of Trichinella spiralis spiralis from domestic swine to wildlife / K.D. Murrell, F. Stringfellow, J.B. Dame et al. // J. Parasitol. 1987. Vol. 73. Р. 103 109.
61. Zarlenga D.S. The application of repetitive DNA probes in assessing the potential for hybridization between Trichinella nativa and Trichinella spiralis // Proceedings of the Eighth International Conference on Trichinellosis. Istituto Superiore di Sanità Press, Rome, Italy, 1994. P. 117 122.
62. Concurrent infection with sibling Trichinella species in a natural host / E. Pozio, C. Bandi, G. La Rosa et al. // Int. J. Parasitol. 1995. Vol. 25. P. 1247 1250.
63. Evidence of potential gene flow in Trichinella spiralis and in Trichinella britovi in nature / E. Pozio, F.J. Serrano, G. La Rosa et al. // J. Parasitol. 1997. Vol. 83. P. 163 166.
64. Dupouy-Camet J. Trichinellosis: still a concern for Europe // Euro Surveill. 2006. Vol. 11. №1. P. 5.
65. Outbreak of trichinosis near Paris / P. Bourée, J.B. Bouvier, J. Passeron et al. // BMJ. 1979. Vol. 1. P. 1047 1049.
66. Pozio E. Focolaio di trichinellosi umana a Barletta (Ba) // Archivio Veterinario Italiano. 1991. Vol. 42. P. 73.
67. Distribution of sylvatic species of Trichinella in Estonia according to climate zones / E. Pozio, I. Miller, T. Järvis et al. // J. Parasitol. 1998. Vol. 84. Р. 193 195.
68. Outbreak of trichinosis in France associated with eating horse meat / H. Laurichesse, M. Cambon, D. Perre et al. // Commun. Dis. Rep. CDR Wkly. 1997. Vol. 7. P. 69 73.
69. Ainsworth R., Andrews J.R.H., Abernethy D. Trichinella pseudospiralis: the first human case // Trichinellosis. Proceedings of the Eighth International Conference on Trichinellosis. Istituto Superiore di Sanità Press, Rome, Italy, 1994. P. 461 463.
70. Une épidémie de trichinellose limitée liée à la consommation de viande chevaline importée du Mexique, septembre 1994 / E. Maillot, J.C. Desenclos, J. Dupouy-Camet et al. // Bulletin Epidémiologique Hebdomadaire. 1997. Vol. 49. P. 217 218.
71. Detection of Trichinella spiralis muscle larvae in naturally infected horses / C. Arriaga, L. Yépez-Mulia, N. Viveros et al. // J. Parasitol. 1995 Vol. 81. Р. 781 783.
72. Distribution of Trichinella spiralis larvae in muscles from a naturally infected horse / E. Pozio, G.V. Celano, L. Sacchi et al. // Vet. Parasitol. 1998. Vol. 74. P. 19 27.
73. Human outbreak of trichinellosis associated with the consumption of horsemeat in Italy / E. Pozio, D. Sacchini, P. Boni et al. // Eurosurveillance. 1998. Vol. 3. P. 85 86.
74. Epidemiology: frequency of T. spiralis in horses from two slaughter house (Municipal and rural) in the State of Mexico / E. Jimenez-Cardoso, M.L. Caballero García, E. Trejo-Hernández et al. // XI-th International Conference on Trichinellosis, August 8-12, 2004. San Diego, California, USA. Abstracts. P. 73. Режим доступу: http://www.med.unipi.it/ict/ICT-11_Program_and_Abstracts.pdf.
75. Epidemiology of equine trichinellosis: the risk from animal protein feeding practices / K.D. Murrell, M. Djordjevic, K. Cuperlovic et al. // XI-th International Conference on Trichinellosis, August 8-12, 2004. San Diego, California, USA. Abstracts. P. 99. Режим доступу: http://www.med.unipi.it/ict/ICT-11_Program_and_Abstracts.pdf.
76. Моринец Т.М., Бронштейн А.М., Тихонова Л.В. Лечение вермоксом трихинеллёза на Сахалине // Мед. паразитология. М., 1981. № 5. С. 43 48.
77. Озерецковская Н.Н., Переверзева Э.В., Геллер Э.Р. Характеристика синантропного ”Белореченского и природных ”Арктического” и ”Курского штаммов трихинелл // Материалы науч. конф. по проблемам мед. паразитологии. Изд. Медицина Уз ССР, 1969. С. 210 212.
78. Сапунова А.Я., Мурашов Н.Е. Собака источник группового заболевания людей в Красноярском крае // Матер. науч. конф. по трихинеллёзу человека и животных. М., 1966. С. 79 81.
79. Смирнова М.И., Бритов В.А. Групповое заболевание людей в Казани // Зоологический журнал. 1966. № 3. C. 452.
80. Nelson G.S., Blackie E.J., Mukundi J. Comparative studies on geographical strains of Trichinella spiralis // Trans. R. Soc. Trop. Med. Hyg. 1966. Vol. 60. Р. 471 480.
81. Nelson G.S., Mukundi J. A strain of Trichinella spiralis from Kenya of low infectivity to rats and domestic pigs // J. Helminthol. 1963. Vol. 28. Р. 329 338.
82. Гаркави Б.Л. Вид трихинеллы, выделенный от диких хищных // Ветеринария. 1972. № 10. С. 90 91.
83. Бритов В.А., Боев С.Н. Tаксономический ранг трихинелл различных штаммов и характер их циркуляции // Вестник Академии наук СССР. 1972. № 28. С. 27 32.
84. Madsen H. The life cycle of Trichinella spiralis (Owen, 1835) Railliet, 1896 (Syns.: T. nativa Britov et Boev, 1972, T. nelsoni Britov et Boev, 1972, T. pseudospiralis Garkavi, 1972), with remarks on epidemiology, and a new diagram // Acta Parasit. Pol. 1976. Vol. 24. Р. 143 158.
85. Kjos-Hanssen B. Trichinella isolates from polar bears in Svalbard. Freeze resistance and infectivity in rats and swine // Nord. Vet. Med. 1984 Vol. 36. Р. 57 61.
86. Sukhdeo M.V., Meerovitch E. Comparison of three geographical isolates of Trichinella // Can. J. Zool. 1977 Vol. 55. Р. 2060 2064.
87. Dick T.A., Belosevic M. Observations on a Trichinella spiralis isolate from a polar bear // J. Parasitol. 1978. Vol. 64. Р. 1143 1145.
88. Kjos-Hanssen B. Freeze-resistance of Trichinella cysts in polar bears from the high-arctic region of Norway (Svalbard) // Acta Vet. Scand. 1983. Vol. 24. Р. 244 246.
89. Malakauskas A., Kapel С.М. Tolerance to low temperatures of domestic and sylvatic Trichinella spp. in rat muscle tissue // J. Parasitol. 2003. Vol. 89. № 4. Р. 744 748.
90. Allozyme analysis of Trichinella isolates from various host species and geographical regions / G. La Rosa, E. Pozio, P. Rossi, K.D. Murrell // J. Parasitol. 1992 Vol. 78. Р. 641 646.
91. Identification of Trichinella isolates by polymerase chain reaction-restriction fragment lenght polymorphism of the mitochondrial cytochrome c-oxidase subunit I gene / I. Nagano, Z. Wu, A. Matsuo et al. // Int. J. Parasitol. 1999. Vol. 2. Р. 1113 1120.
92. Pozio E., La Rosa G. Trichinella murrelli n. sp: etiological agent of sylvatic trichinellosis in temperate areas of North Americ // J. Parasitol. 2000. Vol. 86. Р. 134 139.
93. The systematics of the genus Trichinella with a key to species / K.D. Murrell, R.J. Lichtenfels, D.S. Zarlenga, E. Pozio // Vet. Parasitol. 2000. Vol. 93. Р. 293 307.
94. Pozio E, Bruschi F. The importance of correct terminology in describing the muscular stage of Trichinella infection // Trends Parasitol. 2001. Vol. 17. Р. 362.
95. Paget J. On the discovery of trichina // Lancet. 1866. Vol. 1. Р. 269 270.
96. Railliet A. Quelques rectifications àla nomenclature des parasites // Requeil. Med. Vet. 1896. Vol. 3. Р. 157 161.
97. Gosling J.P. Immunoassays. New York: Oxford, 2000. 304 p.
98. Kozar Z., Kozar M.A. Comparison of the infectivity and pathogenicity of Trichinella spiralis strains from Poland and Kenya // J Helminthol. 1965. Vol. 39. Р. 19 34.
99. Артеменко Ю.Г., Небещук А.Д. Экспериментальный трихинеллёз лошадей // Труды Всерос. ин-та гельмин. им. К.И. Скрябина. М., 2006. Т. 43. С. 9 14.
100. Артеменко Ю.Г., Небещук О.Д. Діагностика трихінельозу в коней // Вет. медицина України. 2006. № 5. С. 14 15.
101. Taxonomic revision of the genus Trichinella / E. Pozio, G. La Rosa, K.D. Murrell, J.R. Lichtenfels // J. Parasitol. 1992. Vol. 78. Р. 654 659.
102. Trichinella spiralis, Trichinella britovi and Trichinella nativa: infectivity, larval distribution in muscle, and antibody response after experimental infection of pigs / C.M.O. Kapel, P. Webster, P. Lind et al. // Parasitol. Res. 1998. Vol. 84. Р. 264 271.
103. Malakauskas A., Kapel C.M.O., Webster P. Infectivity, persistence and serological response of nine Trichinella genotypes in rats // Parasite. 2001. Vol. 8. Р. 216 222.
104. Shaikenov B., Boev S.N. Distribution of Trichinella species in the old world // Wiad Parazytol. 1983. Vol. 24. Р. 595 608.
105. Boev S.N., Sokolova L.A. Primary diagnostics of sibling-species of Trichinellae // Wiad Parazytol. 1981. Vol. 27. Р. 483 487.
106. Shaikenov B. Spontaneous infection of birds with Trichinella pseudospiralis Garkavi, 1972 // Folia Parasitol. 1980. Vol. 27. P. 227 280.
107. Allozymic and biological characters of Trichinella pseudospiralis isolates from free-ranging animals / E. Pozio, B. Shaikenov, G. La Rosa,