ЛІГУЛІДОЗИ РИБ (ЕПІЗООТОЛОГІЯ, БІОЛОГІЯ ЗБУДНИКІВ, ПАТОГЕНЕЗ, РОЗРОБКА ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ) : ЛИГУЛИДОЗЫ РЫБ (Эпизоотология, биология возбудителя, Патогенез, Разработка мероприятий БОРЬБЫ)

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ
ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

ЄВТУШЕНКО АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 619:616.995.1:639.3

ЛІГУЛІДОЗИ РИБ
(ЕПІЗООТОЛОГІЯ, БІОЛОГІЯ ЗБУДНИКІВ,
ПАТОГЕНЕЗ, РОЗРОБКА ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ)

16.00.11 паразитологія, гельмінтологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Приходько Юрій Олександрович
доктор ветеринарних наук

Харків 2003

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................4
ВСТУП.....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ......................................................................10
1.1.Епізоотологічні особливості перебігу лігулідозів................................10
1.1.1.Поширення лігулідозів....................................................10
1.1.2.Вплив абіотичних і біотичних факторів на перебіг
лігулідозних інвазій....................................................................14
1.1.3.Паразитоценози при лігулідозних інвазіях...............................20
1.2.Біологія збудників лігулідозів...............................................................21
1.2.1.Морфологічні ознаки...................................................................21
1.2.2.Цикл розвитку..............................................................................24
1.2.3.Видова специфічність ремінців..................................................28
1.3.Вплив збудників лігулідозних інвазій на організм риб.......................31
1.3.1.Клінічні ознаки та патоморфологічні зміни..............................31
1.3.2.Біохімічні, гематологічні та імунологічні показники..............33
1.4.Методи боротьби з лігулідозними інвазіями........................................35
РОЗДІЛ 2.МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ..................................40
РОЗДІЛ 3.РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.........................................................49
3.1.Особливості перебігу епізоотії лігулідозів риб у водоймах
з різними гідробіологічними режимами...............................................49
3.1.1.Особливості динаміки епізоотії лігулідозів
риб на Печенізькому водосховищі..............................................49
3.1.2.Перебіг епізоотичного процесу при лігулідозах риб
на водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС..................................62
3.1.3.Спалахи лігулідозів риб на інших водоймах
Харківської області.......................................................................78
3.1.4.Паразитоценози ляща за умов інвазування
плероцеркоїдами D.interrupta та L.intestinalis..........................81
3.2.Відтворення життєвого циклу D.interrupta та
L.intestinalis у лабораторних умовах з метою
вивчення особливостей біології збудників...........................................84
3.2.1.Динаміка виділення яєць зрілими гельмінтами........................85
3.2.2.Строки дозрівання яєць гельмінтів
та тривалість життя корацідіїв...................................................87
3.2.3.Особливості розвитку процеркоїдів лігулід у Acanthocyclops
americanus (Monch.) першому проміжному хазяїні................91
3.2.4.Розвиток та дозрівання плероцеркоїдів лігулід
у додаткових хазяях....................................................................92
3.2.5.Встановлення строків досягнення плероцеркоїдами
лігулід інвазійного стану в організмі риб.................................94
3.3.Вплив лігулідозних інвазій на організм ляща
при спонтанному зараженні....................................................................95
3.3.1.Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни...........................96
3.3.2.Гематологічні показники..........................................................100
3.3.3.Біохімічні показники.................................................................104
3.3.4.Визначення факторів, що обумовлюють зміну поведінки
інвазованих збудниками лігулідозів риб.................................108
3.4.Розробка комплексу заходів щодо ліквідації осередків лігульозної
та диграмозної інвазій риб у рибопромислових водоймах................116
3.4.1.Вивчення ефективності ранньої дегельмінтизації риб,
експериментально заражених L.intestinalis,
у лабораторних умовах.............................................................116
3.4.2.Впровадження заходів боротьби з лігульозом та
диграмозом риб на рибопромислових водоймах...................118
РОЗДІЛ4. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ........................125
ВИСНОВКИ........................................................................................................146
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................149
ДОДАТКИ...........................................................................................................185

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВАТ відкрите акціонерне товариство
ДР діюча речовина
ДСГРП державне сільськогосподарське рибоводне підприємство
ЕІ екстенсивність інвазії
ІІ інтенсивність інвазії
ЕЕ екстенсефективність
ІЕ інтенсефективність
Кв коефіцієнт вгодованості
ТЕС теплова електростанція
ЦІК циркулюючи імунні комплекси
ШКТ шлунково-кишковий тракт
РІ паразитичний індекс
A.americanus Acanthocyclops americanus
D.interrupta Digramma interrupta
L.intestinalis Ligula intestinalis
Ph.ovata Philometra ovata
1., 1+, 2., 2+ і т.д. умовне позначення віку риби: 1. однорічка риба, що прожила один повний рік; 1+ дволітка риба, що прожила два літніх сезони (один повний рік + одне літо), 2. дворічка риба, що прожила два повних роки, 2+ трилітка риба, що прожила три літніх сезони (два повних роки + одне літо) і т.д.

ВСТУП

Актуальність теми. Останнім часом особливо гостро постає проблема забезпечення населення різноманітними конкурентоздатними вітчизняними продуктами харчування. У вирішенні цього питання велике значення надається розвитку такої галузі сільськогосподарського виробництва як товарне рибництво, основну роль у якому відіграють природні водойми різного типу [25, 72, 77, 172].
Однією з причин, що перешкоджають розвитку рибництва та збільшенню рибопродуктивності, є паразитарні хвороби риб, які спричиняють значні економічні збитки [172, 182, 184, 197]. В останні роки в багатьох рибопромислових водоймах України, насамперед водосховищах, набули широкого поширення спалахи таких інвазійних захворювань риб, як лігульоз та диграмоз, спричинені плероцеркоїдами личинковими стадіями гельмінтів Ligula intestinalis та Digramma interrupta [1, 44, 189 202]. Великі розміри плероцеркоїдів та їх висока патогенність значною мірою впливають на темп росту, вгодованість, плідність риб та призводять до її неминучої загибелі [77, 184, 196, 211].
У доповіді провідних британських вчених, присвяченої персистентності мікропаразитів у природних популяціях своїх хазяїв, лігуліди були віднесені до групи збудників таких небезпечних захворювань, як сказ, сибірка, туберкульоз, бруцельоз тощо [301].
Лігулідози за перебігом мають природно-вогнищевий характер. Цьому сприяє безпосередній зв’язок ставків і природних водойм [190], із яких разом з водою заносяться у ставкові та нерестово-вирощувальні господарства інвазовані проміжні хазяї ракоподібні, а також екологічний зв’язок дефінітивних хазяїв рибоїдних птахів із цими водоймами. За умов сучасного інтенсифікованого ведення рибного господарства із застосуванням ущільнених посадок риб, чого ніколи не буває у природних умовах, фактор існування у природі вогнища лігулідозів, сприяє виникненню масових захворювань серед ставкових риб [68, 132, 189].
Значна частина раніше проведених досліджень щодо лігулідозів була спрямована на вивчення морфології, систематики та географічного поширення збудників; питання патогенезу, клініки та перебігу епізоотичного процесу вивчені недостатньо. Дані щодо ефективних методів боротьби з цією інвазією в літературі практично відсутні.
Розробку та впровадження заходів боротьби з лігулідозними захворюваннями риб та їх профілактики, необхідно проводити з урахуванням абіотичних та біотичних факторів, які відіграють вирішальну роль у перебігу епізоотичного процесу [82, 121, 168, 175]. Вивчення цих факторів надасть можливість науково обґрунтувати систему заходів і встановити оптимальні строки та тривалість їх застосування з метою забезпечення оздоровлення рибопромислових водойм від лігулідозних інвазій [71, 76].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до аспірантської теми, яка була включена в науково-дослідну програму лабораторії гельмінтології ІЕКВМ УААН у 2000-2002 роках, держреєстрація №0197U00761 «Вивчити закономірності формування паразитоценозів у сільськогосподарських тварин і теоретично обґрунтувати розробку високоефективних екологічно безпечних заходів боротьби» (1996-2000рр.) та №0101U001607 «Розробити нові екологічно безпечні засоби захисту тварин від паразитарних хвороб» (2001-2005рр.).
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було вивчити перебіг епізоотичного процесу при лігулідозах риб, з’ясувати особливості біології та екології L.intestinalis та D.interrupta, дослідити патогенез захворювань, розробити заходи боротьби з лігулідозними інвазіями.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі задачі:
провести моніторинг епізоотичного процесу при лігулідозах риб на водоймах з різними гідробіологічними режимами;
експериментально відтворити життєвий цикл L.intestinalis та D.interrupta;
вивчити вплив лігулідозної інвазії на біологічні показники розвитку риб;
дослідити вплив збудників лігулідозних інвазій на гематологічні та біохімічні показники крові інвазованих риб;
встановити фактори, що обумовлюють зміну поведінки інвазованих збудниками лігулідозів риб;
випробувати в експериментальних умовах ефективність застосування антгельмінтного препарату на ранній стадії інвазування риб збудниками лігулідозів;
встановити оптимальні строки проведення комплексних заходів боротьби з метою забезпечення оздоровлення рибопромислових водойм від лігулідозних інвазій.
Об’єкт дослідження. Збудники лігульозу та диграмозу; дефінітивні, перші проміжні та додаткові хазяї лігулід; альбендазол.
Предмет дослідження. Поширення гельмінтозів, біологія розвитку гельмінтів, вплив гельмінтів на організм риб, гельмінтоцидна дія альбендазолу.
Методи досліджень. Загальноприйняті гельмінтологічні методи (неповний гельмінтологічний розтин, копроовоскопія); експериментальні, гематологічні, біохімічні методики; методи статистичної обробки отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні визначені особливості перебігу епізоотичного процесу при лігулідозах риб у водоймах з різними гідробіологічними режимами; одержано нові дані щодо строків дозрівання плероцеркоїдів L.intestinalis у додатковому хазяїні; вивчена динаміка яйцепродукції зрілих гельмінтів; встановлений новий вид першого проміжного хазяїна у циклі розвитку L.intestinalis та D.іnterrupta. Вивчено вплив лігулід на гематологічні та біохімічні показники крові, на біологічні показники розвитку риб в умовах водойм з різними гідробіологічними режимами. Уперше встановлені біотичні та абіотичні фактори, що обумовлюють зміну поведінки інвазованих лігулідами риб. Визначена ефективність альбендазолу при його застосуванні на ранній стадії інвазування риб збудниками лігулідозів. Встановлені оптимальні строки застосування комплексних заходів боротьби із лігулідозними інвазіями на рибопромислових водоймах.
Наукова новизна виконаної роботи підтверджена патентом на винахід: 2002054267 Україна, МПК 7G01N33/48. Спосіб визначення яєць гельмінтів L.intestinalis та D.interrupta та їх кількості в калі птиці та ссавців / А.В.Євтушенко, Ю.О.Приходько (Україна). №54150А; Заявл. 24.05.2002; Опубл. 17.02 2003, Бюл.2.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені моніторингові дослідження перебігу епізоотичного процесу при лігулідозах зробили можливим визначити тенденції поширення лігульозу та диграмозу серед риб у рибопромислових водоймах різного типу. Результати досліджень із вивчення епізоотології лігулідозів були використані для розробки рекомендацій «Рекомендації щодо заходів боротьби з лігульозом та диграмозом риб у рибопромислових водоймах», затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол №2 від 20 грудня 2002 року).
Запропоновано схеми профілактичної дегельмінтизації риб на ранніх стадіях зараження лігулідами та оптимальні строки їх застосування, які випробувані з позитивним результатом у виробничих умовах ставових господарств.
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в самостійному виконанні всього запланованого об’єму методичної та експериментальної роботи, узагальненні та аналізі одержаних результатів.
Дослідження гематологічних та біохімічних показників крові риб проводились за участю кандидата біологічних наук МихайловоїС.А. Встановлення видової належності ракоподібних здійснювали разом зі старшим науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем ПроходаТ.О.
Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації доповідались, обговорювались і отримали схвалення на міжнародній науковій конференції молодих вчених «Водные биоресурсы и пути их рационального использования» (м.Київ, 31 січня 1 лютого 2000 року); міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарна наука на порозі XXI віку» (м.Харків, 5 жовтня 2000 року); міжнародному семінарі «Дослідження екологічного стану транскордонних ділянок басейну Дніпра та організація моніторингу транскордонного забруднення водних об’єктів басейну» (м.Харків, 20-21 вересня 2001 року); науково-методичній конференції «Безпека життєдіяльності» (м.Харків, 27-28 листопада 2001 року); міжнародній науково-практичній конференції «ІЕКВМ 80 років на передовому рубежі ветеринарної науки» (м.Харків, 15-19 жовтня 2002 року); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва» (м.Феодосія, АР Крим, 26 травня 2 червня 2003 року); щорічних засіданнях вченої ради ІЕКВМ УААН (м.Харків, 2000-2002рр.); на обласному семінарі-нараді спеціалістів ветеринарної медицини Харківської області.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт, із них 8 статей у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 2 у матеріалах та тезах конференцій; співавторство у монографії, один патент на винахід та одні методичні рекомендації.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1.Проведено моніторинг лігулідозів риб на водоймах з різними гідробіологічними режимами, визначено особливості біології та екології збудників лігулідозних інвазій Ligula intestinalis та Digramma interrupta, вивчено патогенез цих захворювань, запропоновано комплекс заходів боротьби з лігулідозними інвазіями із застосуванням дегельмінтизації риб.
2.На обстежених рибопромислових водоймах виявлено два види збудників лігулідозних інвазій L.intestinalis та D.interrupta. На Печенізькому водосховищі лящ та строкатий товстолобик були заражені плероцеркоїдами обох видів; уклейка, плоскирка, плітка та білий амур лише L.іntestinalis; на водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС лящ був інвазований D.interrupta, а уклейка, краснопірка та білий амур L.іntestinalis.
3.Епізоотичний моніторинг дозволив встановити сезонну динаміку екстенсивності лігулідозних інвазій. На Печенізькому водосховищі найнижчий рівень ЕІ ляща лігулідами реєстрували влітку 21,4%, восени збільшувався до 71,4%, взимку та навесні рівень інвазованості риб поступово зменшувався до 45,9% та 25,8%, відповідно. На водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС відзначали аналогічні зміни показників ЕІ найвищий рівень спостерігали восени, який у різні роки становив від 79,4% до 23,5%, а найнижчий реєстрували влітку від 24,6% до 10,0%. На цій водоймі відзначено тенденцію до затухання спалаху диграмозу серед ляща протягом останніх трьох років.
4.Джерелом збудників лігулідозних інвазій на обох досліджуваних водоймах є птахи дефінітивні хазяї лігулід: звичайний (озерний) мартин, сріблястий мартин та річковий крячок. ЕІ птахів коливалась від 25,0% до 80,0%, при ІІ від одного до семи гельмінтів. Видовий склад ракоподібних потенційних проміжних хазяїв лігулід у Печенізькому водосховищі представлений шістьма видами: Acanthocyclops americanus, A.vernalis, Mesocyclops leuckarti, Thermocyclops oithonoides, Eudiaptomus gracilis, E.graciloides, а у водоймі-охолоджувачі Зміївської ТЕС виявлена лише монопопуляція виду A.americanus, здатність бути першим проміжним хазяїном у циклі розвитку L.intestinalis та D.interrupta якого, була підтверджена експериментальними дослідженнями.
5.Плероцеркоїди L.intestinalis, за умов досліджених водойм, досягають інвазійної стадії на п’ятий місяць паразитування у риб. Експериментальним шляхом встановлено, що тривалість яйцепродукції зрілих гельмінтів L.intestinalis і D.interrupta та кількість виділених ними яєць залежать від розміру гельмінтів: яйцепродукція продовжувалась від 8 до 20 годин; максимальну кількість виділених яєць спостерігали на 58-му годину після зараження піддослідних качок від 4465,0±425,0 до 45700,0±3370,0 екземплярів у грамі калу птахів.
6.У інвазованих лігулідами риб уповільнюється лінійний зріст та знижується вгодованість. У лящів Печенізького водосховища в різні сезони року достовірна різниця показників лінійного розміру та коефіцієнту вгодованості між інвазованими та вільними від інвазії лящами становила від 5,0% до 11,6% та від 3,1% до 20,7%, відповідно. У лящів водойми-охолоджувача Зміївської ТЕС різниця показників лінійного розміру становила від 5,0% до 15,9%, а різниця показників коефіцієнту вгодованості була достовірною лише восени 12,6%.
7.У заражених лігулідами лящів спостерігали зміни біохімічних та гематологічних показників: рівень загального білку зменшувався на 22,40-33,89%, імуноглобулінів на 47,76-49,24%, вміст серомукоїдів збільшувався на 40,15-54,63%, рівень циркулюючих імунних комплексів збільшувався у 2,06 рази; реєстрували лейкоцитоз, який супроводжувався еозинофілією, нейтрофілією та моноцитозом, при одночасній лімфопенії.
8.Локалізація хворої на лігулідози риби у поверхневих шарах води обумовлена, перш за все, станом гіпоксії, який виникає внаслідок патогенного впливу ремінців на організм риб. При цьому, вміст оксигемоглобіну у крові заражених лящів зменшувався на 22,9%, рівень метгемоглобіну збільшувався в 2,62 рази, сульфгемоглобіну в 3,16 рази, в порівнянні із кров’ю неінвазованих риб; у крові заражених лігулідами риб спостерігали гемоліз еритроцитів.
Закономірність сезонної зміни поведінки інвазованих лігулідами риб пов’язана із досягненням плероцеркоїдами лігулід певної стадії розвитку та температурою і вмістом кисню у воді.
9.У дослідах на експериментально заражених L.intestinalis білих амурах екстенсефективність та інтенсефективність застосування альбендазолу у дозі 50,0мг/кг за ДР через п’ятнадцять діб після зараження становили 90,0% та 97,8%, а через тридцять діб 60,0% та 87,0%, відповідно.
10.Розроблені та запропоновані до практики заходи боротьби з лігулідозними інвазіями на рибопромислових водоймах, які включають цілорічний меліоративний вилов інвазованих лігулідами риб із застосуванням наплавного неводу; зариблення водойм короповими старше дволітнього віку; зниження чисельності рибоїдних птахів. У ставових господарствах рекомендовано проведення ранньої хіміопрофілактики коропових риб із застосуванням альбендазолу у дозі 50мг/кг за ДР, щомісячно у період з липня до вересня.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АвраменкоИ.М., ТворовскийВ.С. Экологические проблемы Печенежского водохранилища// Рыбное хозяйство Украины: Тр. Керченского морского техн. ин-та. Керчь,2000. С. 56.
2. АминеваВ.А., ЯржомбекА.А. Физиология рыб. М.: Легкая и пищевая пром-ть, 1984.200 с.
3. АндрейчукГ.И. Влияние недостатка кислорода на зараженность рыб паразитами в Андреевском озере// Эколого-популяционный анализ паразито-хозяинных отношений. 1988. С. 8088.
4. АнисимовИ.М., ЛавровскийВ.В. Ихтиология. М.: Агропром-издат, 1991. 288 с.
5. АнохинЮ.Л. К изучению паразитофауны рыб Бугского лимана// Тез. докл. IX конф. укр. паразитологического о-ва. К., 1980. Ч.1. С.3234.
6. Антгельмiнтна дiя препаративної форми альбендазолу/ В.С.Шеховцов, О.О.Малiнiн, В.Д.Шуляк и др.// Розвиток вет. науки в Українi: здобутки та проблеми: Зб. матерiалiв мiжнар. наук.-практ. конф., м.Харкiв, 2426 верес. 1997 р. / IЕКВМ. Х., 1997. С.69.
7. АнтоновП.П. Меры борьбы с цестодозами рыб// Совершенствование мер борьбы с инвазионными болезнями рыб при интенсивном рыборазведении. 1983. С. 16-18.
8. АсатианиВ.С. Биохимическая фотометрия. М.: Изд-во АН СССР, 1957. С. 473474.
9. АстафьевБ.А.,ЯроцкийЛ.С.,ЛебедеваМ.Н. Экспериментальные модели паразитозов в биологии и медицине. М.: Наука, 1989. 280с.
10. АфанасьевВ.И. Достижения и перспективы изучения болезней рыб// Профилактика и меры борьбы с инфекционными болезнями рыб и пчел: Бюл. Всесоюз. науч.-исслед. ин-та эксперимент. ветеринарии. М.,1987. Вып.63. С.58.
11. БауерО.Н. Паразитоценозы у рыб// Итоги и перспективы исследований по паразитоценологии в СССР: Материалы І Всесоюз. съезда паразитоценологов. М.: Наука, 1978. С.5156.
12. БауерО.Н., МусселиусВ.А., СтрелковВ.А. Болезни прудовых рыб. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Легкая и пищевая пром-ть, 1981. 320 с.
13. БаяновМ.Г. Влияние механических факторов на приживаемость плероцеркоидов ремнецов в организме птиц// Уч. зап. Башкир. гос. ун-та: Серия биология. Уфа, 1980. Вып. 40, № 5. С. 8788.
14. БаяновМ.Г., ШарисламоваХ.Х. Выживаемость плероцеркоидов Digramma interrupta во внешней среде// Материалы науч. конф. Всесоюз. о-ва гельминтологов. М., 1965. Ч.4.. С.3537.
15. БелинисоваЛ.К. Паразитофауна рыб Печенежского водохранилища на третий год после залития// Материалы. науч. конф. Всесоюз. о-ва гельминтологов. М., 1969. Ч.1.. С.2935.
16. БелыйН.Д. Биология и разведение леща. К.: Изд-во АН СССР, 1985 С. 2635.
17. БессоновН.М., ПривезенцевЮ.А. Рыбохозяйственная гидрохимия. М.: Агропромиздат, 1987.159 с.
18. Биологические основы рыбоводства: паразиты и болезни рыб /Под ред. О.Н.Бауера. М.: Наука, 1984.170 с.
19. БілийМ.Д. Загальні закономірності росту риб. К.: Вид-во АН УРСР, 1978. С. 2635.
20. Болезни рыб: Справочник / Г.В.Васильков, Л.И.Грищенко, В.Г.Енгашев и др.; Под ред. В.С.Осетрова. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Агропромиздат, 1989. 288 с.
21. БрюзгинВ.Л. Методы изучения рыб по чешуе, костям и отолитам К.: Наук. думка, 1989. С. 35.
22. Быховская-ПавловскаяИ.Е. Паразитологическое исследование рыб. М.;Л.: АН СССР, 1952. 64с.
23. Быховская-ПавловскаяИ.Е. Паразиты рыб: Руководство к изучению. Л.: Наука, 1985.124 с.
24. ВартанянЛ.К. Паразитофауна храмули озера Севан // Армянский биол. журн. 1989. Т. 42, № 8. С. 774776.
25. ВасенкоО.Г. Екологічні основи водоохоронної діяльності в теплоенергетиці. Х.: УкрНДІЕП, 2000. 243с. (Бібліотека журналу ІТЕ. Т.1).
26. Василевская (Белинисова)Л.К. О формировании цестодофауны рыб Печенежского водохранилища в первый период после его заполнения (1965-1970гг.)//Пробл. паразитологии: Тр. VII науч. конф. паразитологов УССР. К.: Наук. думка, 1972. С.124126.
27. ВасилевскаяЛ.К. О динамике паразитофауны леща и судака Краснооскольского водохранилища// Тез. докл. IX конф. укр. паразитологического о-ва. К., 1980. Ч.1. С.111112.
28. ВасилевскаяЛ.К. Эколого-фаунистическое исследование паразитофауны рыб Печенежского и Краснооскольського водохранилища // Автореф. дис. канд. биол. наук. Баку, 1982.24 с.
29. ВасилевскаяЛ.К. О формировании фауны цестод рыб Печенежского водохранилища // Вестн. Харьк. ун-та. Х., 1986. №288. С.6364.
30. ВасильковГ.В., КаменскийИ.В. Лигулез рыб и меры борьбы с ним // Ветеринария. 1970. № 4. С. 3435.
31. ВовкН.И., БучацкийЛ.П., ПирусР.И. Ихтиопатологический мониторинг внутренних водоемов Украины// Проблемы ихтиопатологии: Матеріали. І Всеукр. конф., 2327 жовт. 2001р., м.Київ. К., 2001. С.3136.
32. ВоробьевМ.М. Лигулез домашних уток: Автореф. дис. канд. вет. наук/ Всесоюз. ин-т гельминтологии. М., 1955. 12с.
33. ГадееваГ.М. Морфогенез лигулеза рыб в реках ТАССР: Автореф. дис... канд. биол. наук / Казан. вет. ин-т. Казань, 1988. 22 с.
34. ГоловинаН.А., БорщевВ.Н. Оценка влияния В.acheilognathi на кровь карпа (Ciprinus capriol) методом дискриминантного анализа // Сб. науч. тр. ВНИИ прудов. рыб. хоз-ва. 1991. № 63. С. 4552.
35. ГоловинаН.А., ПоддубнаяА.В., МанкироваВ.Б. Влияние некоторых заболеваний на гематологические показатели карпа //Вестн. зоологии. 1977. № 5. С. 2933.
36. ГончаровГ.Д. Лабораторная диагностика болезней рыб. М.: Колос, 1973. С. 5467.
37. ГриневичЮ.А.,АлфероваА.И. Определение иммунных комплексов в крови онкологических больных //Лабораторное дело. 1981. №8. С.439496.
38. ГрищенкоЛ.И., АкбаевМ.Ш., ВасильковГ.В. Болезни рыб и основы рыбоводства. М.: Колос, 1999. 456с.
39. ГрущинскаяИ.В. К фауне рыбоядных птиц Кременчугского водохранилища // Проблемы гидропаразитологии. К., 1978. С.2024.
40. ГусаровГ.Н. ГоршковаГ.И. Влияние ремнецов на гистологические и гистохимические показатели мышц и органов леща// Гельминтология сегодня: проблемы и перспективы: Тез. докл. науч. конф., апр. 1989,г. Москва. М., 1989. Т.1. С.102103.
41. ДавыдовВ.Г., МикряковВ.Р. Адаптивные структуры покровов тела некоторых цестод, связанные с защитой паразитов от влияния организма хазяев// Иммунологические и биохимические аспекты взаимоотношений гельминта и хозяина: Сб. науч. тр. М.,1988. Т.36. С.88100.
42. ДавыдовО.Н. Характер питания плероцеркоида L.intestinalis // Проблемы паразитологии : Сб. науч. тр. 1985 Ч.1. С. 5455.
43. ДавыдовО.Н., КуровскаяЛ.Я. Паразито-хозяинные отношения при цестодозах рыб. К.: Наук. думка, 1991.169 с.
44. ДавыдовО.Н., КуровскаяЛ.Я., БазеевР.Е. Лигулез рыб Киевского водохранилища// XII Конф. Укр. наук. тов-ва паразитологів, 1012 верес. 2002 р., м. Севастополь. К., 2002. С.32.
45. ДавыдовО.Н., СерегинаЛ.Я., СтражникЛ.Ф. Особенности паразитофауны рыб водоемаохладителя Киевской ТЕЦ5 //Вестн. зоологии.1982. № 4. С. 1620.
46. ДжабароваВ.И., ЗбарскийА.И., БулановаТ.Н. Различия инвазионности и податливости химиотерапии Камчатского и Казахстанского изолятов Echinococcus multilocularis у лабораторных животных (к изучению эхинококкозов на Камчатском полуострове)// Мед. паразитология и паразитар. болезни. 1993. № 4. С.1115.
47. ДогельВ.А. Паразитофауна и окружающая среда. Некоторые вопросы экологии паразитов пресноводных рыб// Основные проблемы паразитологии рыб: Сб. науч. тр. Ленингр. гос. ун-та. Л., 1958. С.954.
48. ДогельВ.А. Общая паразитология. Л.: ЛГУ, 1962. 464с.
49. ДомничИ.Ф., СарабаевВ.Л., ЧередниченкоИ.А. Паразитологические исследования рыб верховья Каховского водохранилища// XII Конф. Укр. наук. тов-ва паразитологів, 1012 верес. 2002 р., м. Севастополь. К., 2002. С. 3435.
50. ДонцовЮ.С., МарковГ.С. Изменения в паразитоценозе леща после зарегулирования Дона// IX конф. укр. паразитол. о-ва.: Тез док. К., 1980. Ч.2. С.3032.
51. ДоровскихГ.Н., Итоги изучения видового состава паразитов рыб бассейнов рек Северо-востока Европейской части России // Паразитология. 2000. Т.34. С. 441446.
52. ДубининаМ.Н. Специфичность у ремнецов на разных стадиях их жизненного цикла // Паразитол. сб. ЗИН АН СССР. М., 1953. Т. 5. С.234236.
53. ДубининаМ.Н. Ремнецы фауны ССР. М.: Наука, 1966. С. 146.
54. ДубининаМ.Н. Паразитологическое исследование птиц. Л.: 1971. 140с.
55. ЕвлановИ.А. Изучение пространственной структуры и взаимоотношений между плероцеркоидами Digramma interrupta (Cestoda, Ligulidae) и лещом (Abramis brama) Куйбышевского водохранилища// Паразитология. 1989. Т.23, вып. 4. С. 281287.
56. ЕвлановИ.А. Влияние полиморфизма популяций паразита и хазяина на выработку устойчивости паразитарной системы лещ Digramma interrupta (Cestoda, Ligulidae). 1991а. 25с. (Деп. ВИНИТИ №1060-В91).
57. ЕвлановИ.А. Билогическая неоднородность популяций рыб и ее роль в формировании пространственной структуры популяций гельминтов. 1991б. 18с. (Деп. ВИНИТИ №1061-В91)
58. ЕвлановИ.А. Фундаментальные факторы в эволюции паразитарной системы (на примере системы лещ Digramma interrupta) // Эволюция паразитов: Материалы І Всесоюз. симпозиума, 16-19 окт. 1990 г., г. Tольятти. 1991в. С. 7377.
59. ЕвлановИ.А. Внутрипопуляционный полиморфизм плероцеркоидов Digramma interrupta (Cestoda, Ligulidae) и его роль в функционировании паразитарной системы [Паразиты леща] // Журн. общей биологии. 1992. Т.53, № 3. С.368372.
60. ЕвлановИ.А., КолокольниковаС.Е. Изучение популяционно-генетических взаимоотношений в системе лещ Digramma interrupta (Cestoda: Ligulidae) // Паразитология. 1990. Т.24, вып.4. С.309314.
61. ЗаболоцкийВ.Т.,ПоляковВ.Ф. Методика подсчета эритроцитов на колориметре типа ФЭК-М //Тр. Всесоюз. инта эксперим. ветеринарии.М., 1965. Т.31. С.281286.
62. ЗенинА.А., БелоусоваН.В. Гидрохимический словарь/ Под. ред. А.М.Никанорова. Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 240с.
63. ИешкоЕ.П. Популяционная биология гельминтов / Под ред. О.Н.Пугачева. Л.: Наука, 1988. 118с.
64. ИзвековаГ.И. Характерные особенности паразито-хозяинных отношений в системе Ligula intestinalis (Cestoda, Pseudophyllidea) лещ // Пробл. цестодологии. СПб., 1998. С. 5059.
65. ИзвековаГ.И. Особенности влияния плероцеркоидов Ligula intestinalis на пищеварительную активность леща разных возрастных групп // Паразитология 1999. Т. 33, вып.4. С. 330334.
66. ИзвековаГ.И., Кузьмина В.В. Влияние заражение плероцеркоидами Ligula intestinalis на активность пищеварительных ферментов и содержание гликогена в тканях леща // Паразитология. 1996. Т. 30, вып. 1. С. 4552.
67. Изоосматическая регуляция в цестодах пресноводных рыб/ Ю.В.Натохин, Б.И. Куперман, Е.И. Шахматова, Г.И. Извекова // Паразитология. 1994. Т. 28, вып. 4. С. 286-292.
68. ІсковМ.П. Проблема оздоровлення ставкових і нересто-вирощувальних господарств у зв’язку з природними вогнищами хвороб ставкових риб// Паразити, паразитози та шляхи їх ліквідації. К.,1972. Вип.1. С.111114.
69. ИсковМ.П. Особенности формирования фауны цестод, нематод и скребней промысловых рыб Каховского водохранилища// Паразиты и паразитозы животных и человека. К., 1975. С.134138.
70. ИсковМ.П. Паразиты как компоненты гидробиоценозов водохранилищ р.Днепра// I Всесоюз. съезд паразитоценологов: Тез. докл. К., 1978. Ч.1. С.150151.
71. Использование результатов паразитологических и гематологических исследований для оценки эффективности рыбоводных технологических приемов// Сельскохозяйственное рыбоводство: Сб. ВНИИР. 1990. 115 с.
72. Ихтиопатология: учебно-методическое пособие / Под ред. В.С.Прудникова., А.В.Мясоедова., В.А.Герасимчик. Витебск, 2001. 90с.
73. КазаковБ.Е. Воздействие гельминтов на половой состав популяции хозяев// Вопросы популяционной биологии паразитов. 1996. С. 7485.
74. КазаковБ.Е. Совместная встречаемость гельминтопопуляций Ligula intestinalis (Linne,1758) и Philometra rischta (Skrjabin, 1917) в популяции плотвы оз. Габи // Тр. Ин-та паразитологии / Рос.АН. М.,1993. Т. 39. С. 5762.
75. КамышиковС. Справочник по клинико-биохимической диагностике: В 2-х т. Минск: Беларусь, 2000. Т. 1.- 495с.
76. КанаевА.И. Ветеринарная санитария в рыбоводстве. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Агропромиздат, 1985. 280с.
77. КанаевА.И. Словарь-справочник ихтиопатолога. М.: Росагро-промиздат, 1988. 304с.
78. КараевР.М. Формирование ихтиопаразитофауны в условиях зарегулирования стока// 11 конф. Укр. о-ва. паразитологов: Тез. докл, сент., 1993, г. Киев. К., 1993. С. 5960.
79. КвачЮ.В. Лигулез бычка песочника Neogobilus fluviatilis в отдельных лиманах Северо-Западного Причерноморья // Вестн. зоологии. № 1. С. 8588.
80. КвачЮ.В. Изменение фауны гельминтов бычков (Gobiidae) Хаджибейского лимана// XII Конф. Укр. наук. тов-ва. паразитологів, 1012 верес. 2002 р., м. Севастополь. К., 2002. С.41.
81. К вопросу совершенствования методов изучения клеточных и гуморальных факторов иммунитета рыб/ Н.И.Вовк, О.Н.Якимчук, А.А.Томай, Е.Н.Мельник// Лабораторна ветеринарна медицина: фізіко-хімічні методи досліджень: Наук. статті наук.-метод. семінару, 56лютого 1998р. Рівне, 1998. С.4649.
82. КеннедиК. Популяционная биология паразитов: современное состояние и перспективы // Паразитология. 1985. Т. 19, вып.5. С. 347355.
83. КисилевБ.С. Влияние динамики численности поколений рыб на возникновение эпизоотий лигулидозов// Экологич. исследования в Среднем Поволжье. Куйбышев, 1986. С.5456.
84. КисилевБ.С. Значение Digramma interrupta в формировании популяций леща// Экологич. исследования в Среднем Поволжье. Куйбышев, 1986. С.5759.
85. КиселевИ.А. Методы исследования планктона// Жизнь пресных вод СССР. 1956 Т. 4, ч.1. С. 183265.
86. КистеневД.Н. Водохранилища в беде (лигулез леща в подмосковных водохранилищах) // Рос. рыболов. журн. 1999. № 1. С. 3435.
87. Клиническая диагностика внутренних незаразных болезней животных/ А.М.Смирнов, П.Я.Конопелько, Р.П.Пушкарев и др. М.: Агропромиздат, 1988. 512с.
88. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание// И.П.Кондрахин и др. М.: Агропромиздат, 1985. 287с.
89. КозиненкоИ.И. Иммунологическая реакция у карпов при инвазии ботриоцефалюсом: Автореф. дис канд. биол. наук. Минск, 1982.
90. Колориметрический метод определения метгемоглобина в крови рыб/ В.Н.Полякова, А.И.Канаев, Н.Г.Козаченко и др.// Ветеринария. 1988. №9 . С.6264.
91. КомароваТ.И. Некоторые данные о гельминтофауне промысловых рыб Днепровского лимана // Проблемы паразитологии: Тр. 4-й науч. конф. паразитологов УССР. К.: Изд-во АН УССР, 1963. С. 448450.
92. КондратьеваИ.А., КиташоваА.А. Функционирование и регуляция иммунной системы рыб// Журн. иммунология. 2002. Т.23, №2.. С.97101.
93. КосареваН.А. О влияние ремнецов на организм леща // 3-я науч. конф. паразитологов УССР. К., 1960. С. 397399.
94. КосареваН.А. О нарушении углеводного обмена карповых рыб при инвазии лигулезом и диграммозом //Докл. АН СССР. 1961. Т. 139, №2. С. 510512.
95. КосареваН.А. Влияние ремнецов на микроструктуру органов// Материалы 20-й науч. конф. Волгоградского пед. ин-та. Волгоград, 1965.С.122125.
96. КотельниковГ.А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды: Справочник. М.: Колос, 1984. 208с.
97. КошеваА.Ф. Влияние ремнецов (Ligula intestinalis и Digramma interrupta) на организм рыб //Зоологич. журн. Т.35, вып. 11. С. 16291632.
98. КрыловЮ.М.; Долгих Е.А.; Долгих В.В. Активность лактатдегидрогеназы и изменение спектра ее изоферментов в печени леща Abramis brama при паразитировании плероцеркоидов цестоды Digramma interrupta // Паразитология. 1993. Т. 27, вып. 4. С. 332335.
99. КрыловЮ.М. Популяционные и популяционно-генетические исследования в паразитарных системах: методические и методологические ошибки при изучении взаимоотношений Digramma interrupta лещ // Паразитология. 1994. Т.28, вып.1. С.7072.
100. КуденцоваР.А. Экологический анализ паразитофауны сорных и выращиваемых рыб в прудовых хозяйствах разного типа // Сб. науч. тр / Гос. науч.-исслед. ин-та озерного и речного хоз-ва. 1979. Вып. 140. С. 4849.
101. КудрявцевА.А., КудрявцеваЛ.А., ПривольневТ.И. Гематология животных и рыб. М.: Колос, 1969. 320с.
102. КузьминА.А. Антгельминтики в ветеринарной медицине. Х.: ИЭКВМ УААН, 1998. 146с.
103. КулаковскаяО.П. Особенности развития некоторых цестод рыб// Проблемы паразитологии: Тр. 6-й науч. конф. паразитологов УССР. К., 1969. Ч.2. С.243245.
104. КулаковскаяО.П. Распространение цестод рыб в водоемах Украины// Пробл. паразитологии: Тр. VII науч. конф. паразитологов УССР. К., 1972. Ч.1. С.442443.
105. КуперманБ.И. ИзвековаГ.И. Популяционные и морфофизиологические аспекты паразито-хозяинных отношений при лигулезе // 6-й Всерос. симпозиума по популяц. биологии паразитов: Тез. докл. М., 1995. С. 5152.
106. КуровскаяЛ.Я. Изучение трофических связей лентецов и рыб и влияние на них ряда антгельминтиков: Автореф. дис. канд. биол. наук. К., 1978. 20 с.
107. КуровскаяЛ.Я. Содержание белков у карпов, зараженных и незараженных паразитами// Рукопись деп. в ГНТБ Украины, №442. Киев, 1993.37 С.
108. КуровскаяЛ.Я. Влияние смешанной инвазии на содержание общего белка в органах годовиков карпа, выращиваемых на теплых водах (Простейшие, моногенеи и цестода) // Гидробиол. журн. 2000.Т. 36, № 5. С. 9195.
109. КуровскаяЛ.Я. Влияние цестоды В.achulognathi на морфофизиологические показатели карпов, выращиваемых на теплых водах // Паразитология. 2001. Т. 35, вып. 3. С. 249256.
110. КуровскаяЛ.Я., ДавыдовО.Н. Динамика морфофизиологических и биохимических показателей крови карпов, зараженных и незараженных цестодами // Материалы науч. конф. Всесоюз. о-ва гельминтологов: Тр. ВОГ. М., 1987. Вып. 37 112123.
111. КуровскаяЛ.Я., КуровскаяЛ.Г. Воздействие заражения цестодами (Pseudophyllidea) на выживаемость сеголеток карпа// Паразитология. 1993. Т. 27, вып. 1. С. 5968.
112. КуровскаяЛ.Я., ОсадчаяС.А., ПьяновВ.М. Влияние смешанной инвазии на биохимический статус разновозрастных карпов// Паразитология. 1992. Т.26, вып. 2. С.141147.
113. Лабораторные исследования в ветеринарии: биохимические и микологические: Справочник/ Б.И.Антонов, Т.Ф.Яковлева, В.И.Дерябина и др.; Под ред. Б.И.Антонова. М.: Агропромиздат, 1991. 287с.
114. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник/ Под ред. В.В.Меньшикова. М.: Медицина, 1987. 386с.
115. ЛаптевВ.И. Зараженность прудовых рыб паразитами семейства Ligulidae в рыбоводных хозяйствах Азово-Черноморского бассейна// VIII Науч. конф. паразитологов Украины, сент. 1975г., г. Донецк: Тез. докл. К., 1975. С.9596.
116. ЛинникВ.Я. БезносТ.В. Опыт использования антгельминтиков и биопрепаратов для борьбы с болезнями карповых рыб в прудовых хозяйствах Республики Беларусь // Вет. наука производству: Науч. тр. Бел. НИИЭВ. Минск, 1999. С. 244246.
117. ЛинникВ.Я., БезносТ.В., ГоленковаМ.П. Дифенпол антгельминтик широкого спектра действия для рыб в условиях промышленного выращивания// Веет. наука производству. Сб. науч. тр Бел.НИИЭВ.