ВИДОВИЙ СКЛАД, РОЗПОВСЮДЖЕННЯ І ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ІКСОДОВИМИ КЛІЩАМИ (IXODIDAE) У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ : Видовой состав, РАСПРОСТРАНЕНИЕ И МЕРЫ БОРЬБЫ С иксодовых клещей (IXODIDAE) В ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

Краткое описание

Міністерство аграрної політики україни
Харківська державна зооветеринарна академія

На правах рукопису

Нікіфорова Ольга Василівна

УДК 619:615.285:595.42 (477.54)

видовий склад, розповсюдження і заходи боротьби з Іксодовими кліщами (Ixodidae) у Харківській області

16.00.11 паразитологія, гельмінтологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Пономаренко Володимир Якович
кандидат ветеринарних наук, доцент
Зміст

Перелік умовних скорочень.

4

ВСТУП..

5

Розділ І. Огляд літератури та вибір напрямків
досліджень

11

1.1. Історична довідка щодо іксодових кліщів, їх систематика та медико-ветеринарне значення..

11

1.2. Видовий склад та ареали іксодових кліщів в Україні та в інших країнах...

14

1.3. Особливості екології іксодових кліщів...

23

1.3.1. Еколого-біологічні особливості Ixodes ricinus Latreille, 1804 та
Dermacentor reticulatus Koch, 1844 ..

26

1.4. Іксодові кліщі переносники та резервуари збудників заразних захворювань..

29

1.5. Методи та засоби боротьби з іксодовими кліщами...

38

Розділ 2. Матеріал та методи досліджень.

46

Розділ 3. Результати досліджень.

58

3.1. Характеристика природно-кліматичних умов Харківської області.

58

3.2. Вивчення фауни та особливостей екології іксодових кліщів ..

61

3.2.1. Визначення видового складу іксодових кліщів.

61

3.2.2. Встановлення основних живителів преімагінальних стадій
розвитку іксодових кліщів

76

3.2.3. Динаміка чисельності найбільш масового виду Ixodes ricinus

78

3.3. Застосування ПЛР для виявлення ДНК збудників заразних хвороб в іксодових кліщах..

92

3.4. Визначення акарицидної ефективності препаратів на іксодових кліщах в лабораторних умовах...

102

3.5. Визначення акарицидної ефективності препаратів у виробничих умовах...

105

3.6. Розробка лікувально-профілактичної схеми обробки тварин проти іксодових кліщів та економічна ефективність препаратів...

112

Розділ 4. Узагальнення результатів досліджень та їх
аналіз...

115

Висновки..

125

Пропозиції виробництву.

127

Список використаних джерел

128

ДОДАТКИ.

161

Перелік умовних скорочень

АФ

агрофірма

в.е.

водна емульсія

ВОНІ

відділ особливо небезпечних інфекцій

ВРХ

велика рогата худоба

ДДТ

дихлордифенілтрихлоретан

ДНК

дезоксирибонуклеїнова кислота

ДР

діюча речовина

ДРХ

дрібна рогата худоба

ДУК

дезінфекційна установка Комарова

ЕЕ

екстенсефективність

ЕІ

екстенсивність інвазії

ІЖ

індекс живлення

ІІ

інтенсивність інвазії

ІР

індекс рясності

к.е.

концентрат емульсія

ЛД50

доза, яка приводить до загибели 50% тварин при введенні через рот або при нанесенні на шікру

МБС

мікроскоп бінокулярний стереоскопічний

ННЦ «ІЕКВМ»

національний науковий центр «Інститут експери-ментальної і клінічної ветеринарної медицини»

ПЛР

полімеразна ланцюгова реакція

РР

робочий розчин

ФОЗ

фосфорорганічне з’єднання

ХДЗВА

Харківська державна зооветеринарна академія

ХМАПО

Харківська медична академія післядипломної освіти

s. l.

sensu lato

Вступ

Актуальність теми. Серед тимчасових ектопаразитів тварин найбільш поширеними є іксодові кліщі ряду Parasitiformes, родини Ixodidae, які зареєстровані в усіх ландшафтно-географічних зонах України. Чисельність популяцій кожного виду пов’язана з певними екологічними умовами, які склались впродовж філогенетичного розвитку виду [218].
Для цих членистоногих кров єдине джерело живлення [28, 45, 56, 71, 118, 182, 196, 206]. Кліщі висмоктують значну кількість крові (від 2 до 4 мл) [26, 27, 64], їх слина має гемолізуючі властивості і здатна викликати місцевий запальний процес. Під час масового їх нападу у живителів виникають ознаки тяжкої інтоксикації, нерідко з розвитком «кліщового» паралічу, що призводить до загибелі тварин. При цьому кліщі спричиняють значні економічні збитки, які складаються з втрат від зниження продуктивності, зменшення приросту маси тіла молодняку, погіршення якості шкіросировини, її вибракування, з витрат на лікування інвазованих тварин, а також на боротьбу із самими іксодидами [1, 17, 18, 25, 175, 182].
Іксодові кліщі мають важливе медико-ветеринарне значення, як переносники та резервуари збудників ряду хвороб тварин та людей: арбовірусів, рикетсій, спірохет, бактерій, паразитичних найпростіших і зокрема піроплазмід [10, 11, 21, 34, 37, 59, 310]. Відкриття переносника техаської лихоманки великої рогатої худоби (Smith et Kilborne, 1893) підштовхнуло дослідників до подальшого вивчення ролі іксодових кліщів у переносі збудників хвороб тварин.
Дослідження, проведені в Україні (ІвановП.А, 1925, 1927; ЄмчукЄ.М., 1960; СівковВ.В., 1960; МаркевичО.П., 1964; ЛитвишкоН.Т, БиркаВ.І., 1972; ГончаровА.П., БиркаВ.І., 1976; АкімовІ.А., НебогаткінІ.В., 1997; ІжболдінаМ.О., 2003, 2004, 2005), були спрямовані, в основному, на встановлення ситуації щодо піроплазмідозів у певних регіонах та на заходи боротьби з іксодовими кліщами і трансмісивними хворобами в тваринництві. Дані про фауністичний склад, особливості екології, розповсюдження іксодових кліщів на території Харківської області та в сусідніх областях України з урахуванням географічних та кліматичних особливостей різних зон не повні, застарілі і не відображають істинної ситуації. Зміна екологічної ситуації, а саме кліматичних умов, місць паразитування іксодових кліщів та антропогенний вплив на них призводить до того, що іксодові кліщі займають нові ніші для своєї життєдіяльності, такі, як парки, зелені насадження міст [230, 270].
На даний час проблема успішної боротьби з іксодовими (пасовищними) кліщами займає у ветеринарній медицині важливе місце і потребує пошуку нових високоефективних акарицидів, удосконалення методів боротьби з урахуванням особливостей біології та екології іксодових кліщів, які масово нападають на сільськогосподарських та домашніх тварин [4 , 86, 131, 134, 142, 166, 171, 302, 305].
В окремих клімато-географічних зонах є актуальним визначення сезонних особливостей паразитування кліщів на тваринах, вивчення динаміки їх чисельності в антропогенних та природних біоценозах, з’ясування відношення видів, які найбільш багаточисельні на даній місцевості і масово нападають на сільськогосподарських та домашніх тварин, з метою встановлення оптимальних строків для проведення обробок тварин акарицидами, пошуку високоефективних препаратів та розробки методів боротьби з кліщами та профілактики хвороб, збудників яких вони переносять.
Викладене вище доводить актуальність обраної теми дисертаційної роботи, визначило її цільову спрямованість, логіко-структурну будову.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до аспірантської теми, яка була включена у науково-дослідну програму кафедри паразитології Харківської державної зооветеринарної академії (далі ХДЗВА) «Моніторинг, удосконалення діагностики, лікування та профілактики інвазійних хвороб тварин східного регіону України» на 20042009 рр. № державної реєстрації 0105U003599.
Мета і задачі досліджень. Мета роботи визначити видовий склад, розповсюдження, особливості екології іксодових кліщів в умовах Харківської області, дослідити роль іксодид у поширенні заразних хвороб тварин, розробити науково-обґрунтовану схему боротьби з іксодовими кліщами.
Для досягнення цієї мети були поставлені завдання:
- вивчити фауну іксодових кліщів і їх розповсюдження в умовах лісостепової та степової зон Харківської області;
- встановити сезонну динаміку найбільш масового виду Ixodes ricinus за даними багаторічних спостережень (30 років);
- встановити роль масових видів іксодових кліщів як носіїв збудників заразних хвороб за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР);
- вивчити у порівняльному аспекті акарицидну ефективність аміциду, бутоксу-50, тактику в лабораторних умовах;
- вивчити у порівняльному аспекті акарицидну ефективність аміциду, ектоциду, бутоксу-50 у виробничих умовах;
- розробити науково-обґрунтовану схему боротьби з іксодовими кліщами.
Об’єкт дослідження: іксодові кліщі, препаративні форми акарицидних препаратів.
Предмет дослідження: видовий склад, розповсюдження, сезонна активність, цикл розвитку іксодових кліщів, їх роль як носіїв збудників заразних хвороб, акарицидна ефективність препаратів, заходи боротьби з іксодовими кліщами.
Методи досліджень. Роботу виконано з використанням еколого-фауністичних, паразитологічних, молекулярно-біологічних, акарологічних та статистичних методів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові дані про видовий склад, розповсюдження іксодових кліщів в умовах лісостепової та степової зон Харківської області. Вивчено сезонну динаміку чисельності Ixodes ricinus за 30-річними даними. Робота є першим комплексним дослідженням кліщів родини Ixodidae Харківського регіону. Уперше за допомогою ПЛР встановлено носійство іксодовими кліщами південно-східної частини України таких збудників, як: Borrelia burgdorferi sensu lato, Babesia microti, Ehrlichia phagocytophila genogroup, Bartonella spp., Rickettsia spot fever group, Toxoplasma gondii. Наукова новизна підтверджена деклараційним патентом: u 200508363, Україна, F16H 7/02, C12Q 1/68. Спосіб детекції Borrelia burgdorferi sensu lato у біологічних зразках за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції /О.В.Нікіфорова, В.Є.Кульшин, В.І.Симоненко, В.Я.Пономаренко (Україна). - № 12659; Заявл. 29.08.2005; Опубл. 15.02.2006, Бюл. № 2.
Вперше застосовано вітчизняний комплексний препарат ектоцид, розроблений у «ІЕКВМ» УААН, для обробки тварин проти іксодових кліщів.
Практичне значення одержаних результатів. У результаті вивчення фауни та екології іксодових кліщів у лісостеповій та степовій зонах Харківської області встановлено найбільш масові їх види, розповсюдженість та динаміку активності. Отримано дані щодо видового складу, які можуть бути використані при створенні кадастрів та монографічних зведень фауни іксодових кліщів України.
Запропоновано для практичного застосування в умовах господарств науково-обґрунтовану схему боротьби з іксодовими кліщами, визначено оптимальні строки обробки тварин із застосуванням нових високо ефективних акарицидних препаратів.
На підставі проведених досліджень розроблено «Рекомендації про заходи боротьби з іксодовими кліщами», затверджені методичною комісією факультету ветеринарної медицини Харківської державної зооветеринарної академії (протокол № 1 від 12 жовтня 2005 р.) та науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол № 1 від 27 грудня 2005 р.).
Матеріали дисертаційної роботи використовуються під час викладання курсу «Паразитологія та інвазійні хвороби тварин» на факультеті ветеринарної медицини та в інституті післядипломної освіти ХДЗВА.
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні пошуку та аналізі літературних джерел, самостійному виконанні всього запланованого об’єму експериментальної роботи, узагальненні та аналізі одержаних результатів.
Здобувачем самостійно вивчено, проаналізовано та узагальнено фауністичні та екологічні дані, особисто проведено експериментальні дослідження і статистичну обробку одержаних результатів, сформульовано висновки та практичні рекомендації.
Видову належність іксодид встановлено дисертантом і підтверджено лікарем ентомологом-акарологом Харківської обласної санепідемстанції В.О.Нагловим та доктором ветеринарних наук лабораторії арахноентомології «ІЕКВМ» УААН І.А.Машкеєм. ДНК збудників заразних хвороб у кліщах встановлено методом ПЛР за участю завідувача лабораторії молекулярної діагностики і клітинних біотехнологій «Вірола» Харківської медичної академії післядипломної освіти В.Є.Кульшина.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на: звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів про підсумки науково-дослідної роботи ХЗВІ (квітень 1999 р., квітень 2000 р., квітень 2001 р. м. Харків); першій міжвузівській науковій конференції молодих вчених і аспірантів «Інфекційна патологія молодняку сільськогосподарських тварин і птиці» (червень 1999 р., м. Суми); звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету ветеринарної медицини ХДЗВА (квітень 2005 р., м. Харків); ювілейній конференції, присвяченій 150-річчю від дня заснування ХЗВІ (вересень 2001 р., м. Харків); міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарна медицина2005» (травеньчервень 2005 р., м. Ялта, АР Крим); міжнародній науково-практичній конференції «Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини», присвяченої 20-річчю заснування факультету ветеринарної медицини (вересень 2005 р., м. Суми); Х-й Міжнародній науково-виробничій конференції «Проблемы сельскохо-зяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (травень 2006 р., м. Бєлгород, РФ).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 11 друкованих роботах: 8 статтях (чотири одноосібно), опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, тезах, патенті на винахід, рекомендаціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 20 таблицями, 25 рисунками і включає вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, результати досліджень, узагальнення результатів досліджень та їх аналіз, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел і додатки. Список літератури налічує 319 джерел, з яких 79 іноземних.

Список литературы

Висновки

1. Вивчено розповсюдження, видовий склад та динаміку чисельності іксодових кліщів у Харківській області; виявлено основних живителів кліщів та тривалість розвитку кліща Ixodes ricinus. У кліщах видів Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus методом ПЛР виявлено ДНК шести збудників інфекційних хвороб, небезпечних для тварин і людей. Вивчено акарицидну ефективність ряду препаратів та удосконалено схему застосування акарицидів з урахуванням фенології іксодид.
2. У лісостеповій і степовій зонах Харківської області встановлено паразитування 7 видів іксодових кліщів: Ixodes ricinus, I. apronophorus, I. crenulatus, I. trianguliceps, Rhipicephalus rossicus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus. У наших зборах найчастіше зустрічались кліщі виду Ixodes ricinus (74,60%) та Dermacentor reticulatus (24,78%).
3. Основними живителями статевозрілих кліщів в умовах лісостепової і степової зон є велика і дрібна рогата худоба та собаки; для преімагінальних стадій різні види дрібних ссавців: мідиця мала, мідиця звичайна, миша польова, нориця лугова, нориця руда, хом’ячок сірий.
4. На основі ретроспективного аналізу статистичних даних тридцятирічного терміну встановлено тривалість циклу розвитку кліща виду Ixodes ricinus на території Харківської області. Цей вид проходить повний цикл розвитку частіше за чотири роки, рідше за три.
5. Встановлено, що активність імаго кліщів залежить від температури довкілля і починається з кінця березня, а німф з кінця квітня. Максимум активності імаго та німф іксодид припадає на червень. У вересні відмічено незначний повторний підйом чисельності іксодид.
6. Методом ПЛР у кліщах видів Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus виявлено ДНК шести збудників: Borrelia burgdorferi s. l., Babesia microti, Erlichia phagocytophila geno group, Bartonella spp., Rickettsia spp., Toxoplasma gondii. Ступінь ураження дрібних ссавців, за результатами ПЛР склала: Borrelia burgdorferi s. l. 6%, Erlichia phagocytophila geno group 2%, Bartonella spp. 26%, Rickettsia spp. 20%, Toxoplasma gondii 6%.
7. Виявлення Borrelia burgdorferi s. l., Bartonella spp., Rickettsia spp., Erlichia phagocytophila geno group у голодних німфах та імаго Ixodes ricinus свідчить про наявність трансфазної передачі цих інфекційних агентів у іксодид.
8. У лабораторних і виробничих дослідах отримано високу акарицидну ефективність тактику, бутоксу-50, аміциду та ектоциду. Встановлено, що 0,07% водна емульсія бутоксу-50; 5% водно-масляна емульсія аміциду та 5% водно-масляна емульсія ектоциду, застосованих методом обприскування, знищують іксодових кліщів і захищають тварин від нападу членистоногих протягом 1720 діб.
9. Удосконалено схему боротьби з іксодидами на тваринах з урахуванням їх фенологічних і екологічних особливостей, а також початку випасання худоби. Встановлено, що для захисту тварин від іксодових кліщів достатньо декількох обробок на рік: якщо худобу починають випасати з квітня, то потрібно проводити 4 обробки: перша перед вигоном худоби на пасовище, друга через 1720 діб, третя у червні, а четверта у вересні; якщо худобу починають випасати з травня достатньо трьох обробок: першу проводять перед вигоном тварин на пасовище, другу у червні і третю у вересні.

Пропозиції виробництву
1. «Рекомендації про заходи боротьби з іксодовими кліщами», затверджені методичною комісією факультету ветеринарної медицини Харківської державної зооветеринарної академії (протокол № 1 від 12 жовтня 2005 р.), науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол № 1 від 27 грудня 2005 р.).
2. Для діагностики хвороби Лайма на різних стадіях розвитку рекомендовано застосовувати спосіб детекції Borrelia burgdorferi s. l. у біологічних зразках за допомогою ПЛР.

Список використаної літератури

1. Aгринский, Н.И. Насекомые и клещи, вредящие сельскохозяйственным животным / Н.И. Aгринский. М.: Сельхозиздат, 1962. 288 с.
2. Агав, А.А. Эффективные методы и средства борьбы против иксодовых клещей в условиях Азейбарджанской ССР / А.А. Агаев // Тематический сборник научных трудов Азербайджанского НИИ ветеринарии. 1986. Т. 31. С.4449.
3. Адамович, В.Л. Распространение и фенология клеща Ixodes trianguliceps в Полесской провинции (Волынской и Брянской обл.) / В.Л. Адамович // II акарологическое совещание: тез. докл. К., 1970. Ч. 1. С. 1112.
4. Акарицидная эффективность ивомека / В.А. Тимофеев [и др.] // Применение химиотерапевтических препаратов в ветеринарии и разработка методов их контроля. М., 1989. С. 35.
5. Акарицидные свойства новой препаративной формы цыклофоса / В.Н.Кусов [и др.] // Научные труды Казанского вет. ин-та. 1980. Т. 136. С. 5863.
6. Акимов, И.А. Иксодовые клещи (Ixododae:Acarina) и болезнь Лайма в Украине / И.А. Акимов, И.В. Небогаткин // Вестник зоологии. 1995. Вып. 29, № 1. С. 7375.
7. Акимов, И.А. О южной границе распространения европейского лесного клеща (Ixodes ricinus) / И.А. Акимов, И.В. Небогаткин // Вестник зоологии. 1996. Вып. 30, № 6. С. 8486.
8. Акимов, И.А. Видовой состав иксодовых клещей (Acarina:Ixododae) Украины / И.А. Акимов, И.В. Небогаткин // Вестник зоологии. 1997. Вып. 31, № 3. С. 7577.
9. Акимов, И.А. Иксодовые клещи г. Киева урзобиологические и эпизоотологические аспекты / И.А. Акимов, И.В. Небогаткин // Вестник зоологии. 2002. Вып. 36, № 1. С. 9195.
10. Алексеев, А.Н. Основные направления исследований для борьбы с зараженными кровососущими клещами переносчиками болезней человека/ А.Н. Алексеев // Паразитология. 1979. Т. 13, вып. 3. С. 185191.
11. Алексеев, А.Н. Система клещ-возбудитель и ее эмерджентные свойства / А.Н. Алексеев СПб., 1993. 203 с.
12. Алексеев, А.Н. Симбиотические отношения в сложной системе переносчик возбудители болезней [Иксодовый клещ хозяин переносчик вируса клещевого энцефалита и боррелий] / А.Н. Алексеев, Е.В. Дубинина // Доклады РАСХН. 1994. Т. 338, № 2. С. 259261.
13. Алексеев, А.Н. О вероятном использовании защитных свойств слюны переносчика возбудителями специфически клещевых инфекций / А.Н.Алексеев, В.М. Подборонов, Л.А. Буренкова // Паразитология. 1995. Т. 29, вып. 3. С. 154158.
14. Алексеев, А.Н. Передача вируса клещевого энцефалита иксодовыми клещами в эксперименте (механизмы, сроки, видовые и полове различия) / А.Н. Алексеев, С.П. Чунихин // Паразитология. 1990. Т. 24, вып. 5. С. 92.
15. Алексеев, А.Н. Обмен вирусом между питающимися клещами при отсутствии вирусемии у позвоночного хозяина (дистантная передача) / А.Н. Алексеев, С.П. Чунихин // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1991. № 3. С. 5054.
16. Алексеев, А.Н. Различия в дистантной передаче вируса клещевого энцефалита иксодовыми клещами двух подсемейств / А.Н. Алексеев, С.П. Чунихин // Паразитология. 1992. Т. 26, вып. 6. С. 506515.
17. Амосова, Л.И. Ультраструктурные особенности гистопатологических изменений в месте прикрепления к телу хозяина личинок клеща Ixodes ricinus / Л.И. Амосова // Паразитология. 1994. Т. 28, вып. 5. С. 356363.
18. Амосова, Л.И. Ультраструктурные особенности гистопатологических изменений в месте прикрепления к телу хозяина личинок клеща Ixodes longicornis / Л.И. Амосова // Паразитология. 1997. Т. 31, вып. 6. С. 514520.
19. Амосова, Л.И. Электронно-микроскопические исследования боррелий в организме самок иксодового клеща Ixodes persulcatus / Л.И. Амосова // Паразитология. 2000. Т. 34, вып. 3. С. 234240.
20. Антонова, И.А. Изучение акарицидных и резорбтивно-токсических свойств фенеткарба и дикрезила / И.А. Антонова, В.И. Потемкин // Труды Московской вет. акад. М., 1976. Т. 86. С. 8689.
21. Арифджанов, К.А. Протозойные болезни животных Узбекистана / К.А.Арифджанов. Ташкент: Фан, 1966. 264 с.
22. Артеменко, Л.П. Кровопаразитарні хвороби жуйних / Л.П. Артеменко, П.І. Іваненко. К.: Колос, 1977. 96 с.
23. Бабенко, Л.В. К вопросу о сезонных явлениях в жизни клещей Ixodes ricinus L. и I. persulcatus P. Sch. / Л.В. Бабенко // Медицинская паразитология и паразитарные болезни. 1956. Т. 25, вып. 4. С. 346352.
24. Бабенко, Л.В. О географической изменчивости сезонного хода активности Ixodes ricinus и Ixodes persulcatus и о причинах многолетних колебаний их численности / Л.В. Бабенко // Медицинская паразитология и паразитарные болезни. 1958. Т. 27, вып. 6. С. 639647.
25. Бадалов, Э.Т. Профилактика пироплазмидозов крупного рогатого скота / Э.Т. Бадалов // Ветеринария. 1989. №. 6. С. 3740.
26. Балашов, Ю.С. Изменение веса скотского клеща Ixodes ricinus при кровососании / Ю.С. Балашов // Зоологический журнал. 1956. Т. 35, вып. 1. С. 2932.
27. Балашов, Ю.С. Количество крови, поглощаемой иксодовыми клещами (Acarina:Ixodidae) / Ю.С. Балашов // Зоологический журнал. 1964. Т. 43, вып. 3. С.418423.
28. Балашов, Ю.С. Кровососущие клещи (Ixodoidea) переносчики болезней человека и животных / Ю.С. Балашов. Л.: Наука, 1967. 318с.
29. Балашов, Ю.С. Паразитохозяйные отношения членистоногих с наземными позвоночными / Ю.С. Балашов // Труды зоологического института. Л., 1982. Т. 97. 320 с.
30. Балашов, Ю.С. Коэволюция иксодовых клещей и наземних позвоночных / Ю.С. Балашов // Паразитология. 1989. Т. 23, вып. 6. С. 457467.
31. Балашов, Ю.С. Пищевые связи иксодовых клещей и их адаптации к обитанию на теле позвоночных животных / Ю.С. Балашов // Паразитологический сборник. Л., 1989. № 35. С. 629.
32. Балашов, Ю.С. Взаимоотношения иксодовых клещей (Ixodidae) с возбудителями трансмиссивных инфекций позвоночных животных / Ю.С. Балашов // Паразитология. 1995. Т. 29, вып. 5. С. 337354.
33. Балашов, Ю.С. Место иксодовых клещей (Ixodidae) в лесных экосистемах / Ю.С. Балашов // Паразитология. 1996. Т. 30, вып. 3. С. 193204.
34. Балашов, Ю.С. Иксодовые клещи паразиты и переносчики инфекций / Ю.С. Балашов. СПб.: Наука, 1998. 287 с.
35. Балашов, Ю.С. Трансовариальная и трансфазовая передчи боррелий таежным клещем Ixodes persulcatus (Ixodidae) / Ю.С. Балашов, Л.И.Амосова, Л.А. Григорьева // Паразитология. 1998. Т. 32, вып. 6. С. 489494.
36. Балашов, Ю.С. Локализация боррелий в организме клеща Ixodes persulcatus на разных стадиях развития / Ю.С. Балашов, Л.А.Григорьева, Дж.Х. Оливер // Паразитология. 1997. Т. 32, вып. 2. С. 97103.
37. Беклемишев, В.Н. Паразитизм членистоногих и наземных позвоночных: Основные направления его развития / В.Н. Беклемишев // Медицинская паразитология и паразитарные болезни. 1954. Вып. 22 (1). С. 320.
38. Беклемишев, В.Н. Термины и понятия необходимые при количественном изучении популяций эктопаразитов и нидиколов / В.Н.Беклемишев // Зоологический журнал. 1961. Т. 40, вып. 2. С. 149158.
39. Белецкий, Е.Н. Теория цикличности динамики популяции / Е.Н.Белецкий // Известия Харьковского энтомологического общества. 1993. Т. 1, вып. 1. С. 516.
40. Белозеров, В.Н. Диапауза личинок клеща I. ricinus L. и его зависимость от внешних условий / В.Н. Белозеров // Зоологический журнал. 1964. № 43. С. 16261637.
41. Белозеров, В.Н. К характеристике двухступенчатой фотопериодической реакции, регулирующей сезонное развитие нимф клеща I. ricinus (Acarina:Ixodidae) / В.Н. Белозеров // Паразитология. 1995. Т. 29, вып. 4. С. 240249.
42. Белозеров, В.Н. Фотопериодическая регуляция развития диапаузы нимф таежного клеща Ixodes persulcatus (Ixodidae) / В.Н. Белозеров // Паразитология. 1995. Т. 29, вып. 2. С. 101104.
43. Белозеров, В.Н. Суточный ритм отпадения насосавшихся личинок у двух видов иксодовых клещей (Ixodidae) и его периодическая настройка / В.Н. Белозеров, Л.В. Кручинина // Паразитология. 1979. Т. 13, вып. 3. С.204211.
44. Бердыев, А.Б. Экология иксодовых клещей Туркменистана и их роль в эпизоотологии природно-очаговых болезней / А.Б. Бердыев. Ашхабад: Ылым, 1980. 282 с.
45. Бердыев, А.Б. Обзор типов паразитохозяинных отношений иксодовых клещей / А.Б. Бердыев // Паразитология. 1998. Т. 32, № 6. С. 481487.
46. Бернадская, З.М. Отработанное автоловое масло как средство против иксодовых и аргасовых клещей / З.М. Бернадская // Ветеринария. 1944. № 89. С. 44.
47. Білецька, Г.В. Актуальні аспекти генотипування бореліозу / Г.В.Білецька // Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни: матеріали конференції, травень 2006. Львів, 2006. С. 143145.
48. Бобкова, О.А. I. vespertilionis как представитель комплекса эктопаразитов рукокрылых Украины / О.А. Бобкова // ХІІ конференція Українського наукового товариства паразитологів, Севастополь 1012 травня, 2002 р.: тези доповідей. К., 2002. С. 1314.
49. Бобровских, Т.К. Иксодовые клещи (подсемейство Ixodinae) Карелии / Т.К. Бобровских. Петрозаводск: Карельский филиал АН СССР, 1989. 85 с.
50. Болгов, Я.С. Опыт борьбы с иксодовыми клещами переносчиками гемоспоридиозных заболеваний с.-х. животных / Я.С. Болгов // Труды ВНИИВС. 1959. Т. 15. С. 21.
51. Болезнь Лайма и ее эпизоотологические особенности на территории Харьковской области / В.А. Гриненко [и др.] // Эпидемиология, экология и гигиена. Сб. материалов 6-й итоговой регион. науч.-практ. конф., посвящ. 8-летию санэпидемстанции Украины. Х., 2003. Ч. 1. С. 98100.
52. Бондаренко, О.М. Дрібні ссавці живителі кліщів Ixodidae в Харківській області / О.М. Бондаренко, В.О. Наглов, Г.Є. Ткач // Науковий вісник Ужгородського ун-ту. 2005. Вип. 17. С. 105109.
53. Бондарчук, В.Г. Остаточное акарицидное действие тактика на имаго R. bursa паразитирующих на КРС / В.Г. Бондарчук // Диагностика, лечение и профилактика инфекционных и паразитарных заболеваний с.-х. животных. Севастополь, 1984. С. 2527.
54. Брегетова, Н.Г. Гамазовые клещи (Gamasoidae): Краткий определитель / Н.Г. Брегетова. М.;Л.: Изд-во академии наук СССР, 1956. С. 4143.
55. Буракова, О.В. Выявление спирохет Borrelia burgdorferi в иксодовых клещах с помошью твердофазного иммуноферментного анализа (ТИФА) / О.В. Буракова, Е.А. Амурова, Р.К. Джайкиева // Паразитология. 1997. Т. 31, вып. 6. С. 521 26.
56. Бэкер, Э. Введение в акарологию / Э. Бэкер, Г. Уартон / Пер. с англ.; Под ред. и с всупит. статьей Е.Н. Павловского. М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. 476 с.
57. Вивчення біології кліща Rhipicephalus bursa і розробка заходів боротьби з кровопаразитарними хворобами овець у Криму / В. Волколупова [и др.] // Ветеринарна медицина України. 2006. № 5. С. 1820.
58. Виленкин, В.Л. Харьковская область природа и хозяйство. Основные черты рельефа Харьковской области / В.Л.Виленкин, М.А. Демченко // Материалы Харьковского отдела географического общества Украины. Х., 1971. Вып. 8. С. 1830.
59. Возианова, Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни: В 3 т./ Ж.И.Возианова. К.: Здоров’я, 2001. Т. 2. 696 с.
60. Волков, В.И. Количественное прогнозирование обилия клеща таежного (Ixodes persulcatus P. Sch.) / В.И. Волков, Н.Е. Ершов // Вестник зоологии. 1979. №. 4. С. 6973.
61. Волколупова, В.А. О характере взаимотношений основних сочленов паразитоценоза при пнемо-энтеритах ягнят в Крыму / В.А. Волколупова, В.А. Пинчук, М.А. Ижболдина // ХІІ конференція Українського наукового товариства паразитологів,Севастополь 1012 травня, 2002 р.: тези доповідей. К., 2002. С. 2223.
62. Волцит, О.В. Закономерности проявления полового диморфизма у переимагинальных фаз иксодовых клещей / О.В. Волцит // Успехи мед. энтомологии и акарологии в СССР. Л., 1990. С. 8082.
63. Галузо, И.Г. Основные переносчики заразных болезней с.-х. животных и борьба с ними / И.Г. Галузо. Алма-Ата: Изд-во Академии наук Казахской ССР, 1956. 107 с.
64. Ганиев, И.М. Клещи паразиты и переносчики болезней животных / И.М. Ганиев. Махачкала: Даг. кн. изд-во, 1979. 78 с.
65. Ганив, И.М. Атлас иксодовых клещей / И.М. Ганиев, А.А.Аливердыев. М.: Колос, 1968. 78 с.
66. Гончаров, А.П. К эпизоотологии пироплазмидозов крупного рогатого скота в Харьковской области / А.П. Гончаров, В.И. Бырка // Материалы II всесоюзного съезда протозоологов. К., 1976. С. 3637.
67. Гордиенко, Л.Н. Иксодовые клещи г. Омска и его окресностей / Л.Н.Гордиенко, В.Г.Федоров, И.А. Нестеров // Восьмой международный конгресс по проблемам вет. медицины мелких домашних животных, 68 апреля. М., 2000. С.190208.
68. Григорьева, Л.А. Боррелиоз лабораторных кроликов / Л.А. Григорьева // Паразитология. 1996. Т. 30, вып. 2. С. 184186.
69. Григорьева, Л.А. Особенности паразитарной системы иксодовых клещей боррелий мелкие млекопитающие на северо-западе России / Л.А. Григорьева, К.А.Третьяков // Паразитология. 1998. Т. 32, вып. 5. С. 422430.
70. Даниэл, М. Изучение влияния микроклимата на развитие паразитических членистоногих / М. Даниэл // Паразитология. 1987. Т. 21, вып. 3. С. 429436.
71. Даниэл, М. Тайные тропы носителей смерти / М. Даниэл; Пер. с чеш., Под. ред. Б.Л.Черкасского. М.: Прогресс, 1990. 146 с.
72. Дикаев, Б.Ю. Календарь прогноза нападения клещей и вспышек пироплазмидозов / Б.Ю. Дикаев // Ветеринария. 1984. № 6. С. 4445
73. Ежи как прокормители иксодовых клещей / Е.И. Болотин [и др.] // Зоологический журнал. 1979. Т. 58, вып. 9. С. 14281429.
74. Емельянова, Н.Д. Эктопаразиты птиц Восточной Сибири и Дальнего Востока // Трансконтинентальные связи перелетных птиц и их роль в распространении арбовирусных инфекций. Новосибирск: Наука, 1972. С. 397399.
75. Емельянова, Н.Д. Иксодовые клещи Монгольской Народной Республики и задачи их изучения при чуме / Н.Д. Емельянова // Доклады Иркутского противочумного ин-та. 1974. Вып. 10. С. 233235.
76. Емчук, Е.М. К вопросу о роли иксодовых клещей в природном очаге бруцеллеза / Е.М. Емчук, Е.Ф. Глушан // Проблемы паразитологии. Киев, 1960. С. 309310.
77. Епідеміологія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика і лікування бореліозів, що передаються іксодовими кліщами (хвороби Лайма): методичні вказівки / І. Акімов [та ін.]. К., 1998. 15 с.
78. Жаров, В.Г. Основные арахно-энтомозы овец: Научно-техническая программа борьбы и профилактики / В.Г. Жаров, В.И. Ремез // Вестник ветеринарии. 1997. № 5. С. 8186.
79. Забнина, Л.В. О влиянии антропогенной трансформации степного ландшафта на фауну иксодовых клещей в природных очагах туляремии / Л.В. Забнина, Н.И. Тихенко, В.А. Попов // Актуальные проблемы профилактики туляремии: тезисы докладов Всесоюзной конференции, 1517 октября 1991, г. Симферополь. М., 1991. С. 6264.
80. Зараженность клещей I. рersulcatus возбудителями болезни Лайма и клещевого энцефалита одновременно / Э.И. Коренберг [и др.] // Паразитология. 1990. Т. 24, вып. 2. С. 102105.
81. Зоттер, Р. Лесные клещи и летающие кровососущие насекомые / Р.Зоттер // Природа и охота. 1996. №. 2. С. 50.
82. Иванов, П.А. К вопросу о клещах встречающихся в окрестностях г. Харькова / П.А. Иванов // Ветеринарне діло. 1925. № 18. С. 610.
83. Иванов, П.А. Клещи Харьковского района / П.А. Иванов // Ветеринарне діло. 1927. № 11. С. 3436.
84. Ижболдина, М.А. Экология иксодовых клещей, паразитирующих на овцах в Крыму / М.А.Ижболдина // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. Х., 2003. Вип. 83. С. 98101.
85. Ижболдина, М.А. Борьба с клещами Rhipicephalus bursa, переносчиками кровепаразитов овец в Крыму / М.А.Ижболдина, В.А. Волколупова, В.А. Пинчук // Актуальные проблемы ветеринарной медицины: научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. Симферополь, 2004. Вып. 85. С. 4650.
86. Ижболдина, М.А. Сравнительная эффективность некоторых акарицидов против иксодовых клещей у овец / М.А.Ижболдина, В.А.Волколупова, В.А. Пинчук // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: збірник наукових праць. Х., 2005. Вип. 12 (37), ч. 2: Ветеринарна медицина. С. 214218.
87. Изоляция боррелий от клеща Ixodes trianguliceps (Ixodidae) и возможное значение этого вида в эпизоотологии иксодовых клещевых боррелиозов / Н.Б. Горелова [и др.] // Паразитология. 1996. Т. 30. В. 1. С. 1318.
88. Изоляция и результаты изучения белковой структуры спирохет, выделенных в белорусии от клещей I. ricinus / Н.М. Трофимов [и др.] // Медицинская паразитология и паразитарные болезни. 1997. № 4. С. 3236.
89. Иксодовые клещи (Ixodidae), паразитирующие на крупном рогатом скоте в Крыму / И.Л. Евстафьев [и др.]// Вестник зоологии. 2005. Т.39 (4). С. 72.
90. Иксодовые клещи Павлоградской области и их участие в циркуляции туляремийной инфекции / Н.А. Амирова [и др.] // Паразитология. 1989. Т. 23, вып. 13. С. 267274.
91. Иксодовые клещи северо-западного Причерноморья: фауна и биологическое распространение / В.И. Партыга [и др.] // Санитарная охрана территории Украины и профилактика особо опасных инфекций: материалы научно-практической конференции. Одесса, 1997. С. 149154.
92. Итоги 20-летнего изучения иксодовых клещей из территории Крыма в отделе ОООИ Крымской республиканской СЭС / И.Л. Евстафьев [и др