КРОВОСИСНІ МОШКИ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ ТА РОЗРОБКА МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З НИМИ : кровососущие МОШКИ В УСЛОВИЯХ Западного Полесья УКРАИНЫ И РАЗРАБОТКА МЕТОДОВ БОРЬБЫ С НИМИ



  • Название:
  • КРОВОСИСНІ МОШКИ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ ТА РОЗРОБКА МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З НИМИ
  • Альтернативное название:
  • кровососущие МОШКИ В УСЛОВИЯХ Западного Полесья УКРАИНЫ И РАЗРАБОТКА МЕТОДОВ БОРЬБЫ С НИМИ
  • Кол-во страниц:
  • 147
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАНИХ НАУК
    ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

    На правах рукопису

    КАТЮХА СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

    УДК 619:616.995.77


    КРОВОСИСНІ МОШКИ
    В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ
    ТА РОЗРОБКА МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З НИМИ


    16.00.11 паразитологія, гельмінтологія


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник:
    Мандигра Микола Станіславович,
    доктор ветеринарних наук, професор,
    член-кореспондент УААН



    ХАРКІВ 2006










    ЗМІСТ
    С.
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ та вибір напрямів досліджень 10
    1.1. Медико-ветеринарне значення мошок 10
    1.2. Історія вивчення біології мошок зони лісів 15
    1.3. Мермітиди і мікроспоридії природні регулятори чисельності мошок 19
    1.4. Роль кровосисних мошок у патології тварин 24
    1.5. Мошки як переносники збудників захворювань людей і тварин 30
    1.6. Заходи захисту та боротьби з кровосисними мошками 32
    РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 36
    РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ 46
    3.1. Природно-кліматична характеристика зони досліджень 46
    3.2. Видовий склад та біологічні особливості кровосисних мошок
    території Західного Полісся України 49
    3.3. Сезонна і добова динаміка чисельності кровосисних мошок та вплив
    екологічних факторів на активність їх нападу 58
    3.4. Метод прогнозування масового вильоту та нападу мошок 70
    3.5. Виявлення природних регуляторів чисельності мошок 74
    3.6. Особливості клінічного прояву симуліїдотоксикозу великої рогатої
    худоби 81
    3.7. Вивчення патолого-анатомічних змін при симуліїдотоксикозі великої
    рогатої худоби 90
    3.8. Методи лікування тварин, хворих на симуліїдотоксикоз 92
    3.8.1. Ефективність застосування натрію тіосульфату 92
    3.8.2. Ефективність застосування рідини за Кадиковим 94
    3.8.3. Ефективність аскорбінової кислоти у комплексній терапії
    симуліїдотоксикозу 96

    3.8.4. Економічна ефективність застосування натрію тіосульфату, рідини
    за Кадиковим, аскорбінової кислоти у поєднанні з глюкозою і
    кальцію хлоридом 98
    3.9. Вивчення ефективності інсектицидно-репелентних препаратів для
    захисту тварин від нападу кровосисних мошок 99
    3.9.1. Оцінка ефективності застосування синтетичних піретроїдів бутоксу
    і неостомазану 100
    3.9.2. Вивчення властивостей репелентного препарату „Фітореп” 102
    3.9.3. Вивчення економічної ефективності бутоксу і неостомазану 103
    3.10. Розробка системи заходів щодо профілактики симуліїдотоксикозу
    великої рогатої худоби та захисту тварин від нападу мошок 105
    3.10.1. Проведення загальногосподарських заходів 106
    3.10.2. Проведення спеціальних ветеринарно-санітарних заходів 108
    РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 111
    ВИСНОВКИ 121
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 123
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 124
    ДОДАТКИ 148








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    в.е. водна емульсія;
    ВРХ велика рогата худоба;
    ГХЦГ гексахлорциклогексан;
    ДДТ дихлордифенілтрихлорметан;
    ДР діюча речовина;
    ДУК дезінфекційна установка Комарова;
    ІД індекс домінування;
    КДВ коефіцієнт дії відлякування;
    КЗД коефіцієнт захисної дії;
    ММ-5 мішалка магнітна;
    м.т. маси тіла;
    ШГРУ штанга горизонтальна універсальна;
    M середнє арифметичне;
    m похибка середнього арифметичного;
    Р рівень вірогідності;
    W числа Вольфа.








    ВСТУП
    Актуальність теми. Одним із найважливіших резервів збереження поголів’я і підвищення продуктивності тварин є профілактика хвороб інвазійної етіології, у тому числі й ентомозів, збудниками яких є паразитарні та кровосисні двокрилі комахи. Серед численних кровососів особливо небезпечні масові види мошок із комплексу гнус. Виділяючи в період кровоссання сильнодіючий гемолітичний токсин, вони викликають у різних видів теплокровних патологічні явища, визнані як симуліїдотоксикоз [1-7]. За даними аналізу ветеринарної звітності та численних публікацій, це захворювання реєструється в 13 областях України [8]. Особливо відчутні економічні збитки в господарствах зони Західного Полісся, де існує сприятлива екологія для формування вогнищ масового розмноження і нападу кровосисних мошок. В окремі роки симуліїдотоксикоз є причиною значної загибелі тварин.
    Вважається загальновизнаним, що в умовах масового поширення гнусу тваринництво стає малорентабельним через втрати у прирості маси молодняку на 25 40% та зниження надоїв корів понад 40% [9]. Необхідно врахувати і той факт, що мошки не лише безперестанно непокоять своїм нападом тварин, але й становлять велику небезпеку як переносники збудників багатьох інфекційних та інвазійних хвороб [10-14].
    З огляду на велику шкоду, якої завдають кровососи тваринам, виникає необхідність організації ефективних заходів боротьби, розробка яких неможлива без знання фауни симуліїд, особливостей їх біології. На сьогодні існують фрагментарні дані про клінічний прояв хвороби та патолого-анатомічні зміни [15-17]. Терапія симуліїдотоксикозу полягала у симптоматичному лікуванні, а боротьба з кровосисними комахами у застосуванні хімічних інсектицидних засобів, кількість яких із року в рік зростає, проте проблема захисту тварин залишається до кінця не розв’язаною [18-20].
    У нашій країні та за рубежем періодично проводиться пошук природних ворогів двокрилих комах із метою використання їх у біологічній боротьбі зі шкідниками. На думку І.А.Рубцова (1962), чисельність мошок у природі регулюється переважно біотичними факторами, тобто наявністю паразитів, серед яких переважають дві групи: мермітиди й мікроспоридії [21].
    Викладене вище зумовило актуальність обраної теми дисертаційної роботи, визначило її цільову спрямованість, логіко-структурну будову.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової тематики лабораторії паразитології Інституту епізоотології УААН (номер державної реєстрації 0101U002826), яка є складовою галузевої науково-технічної програми УААН на 2001 2005 рр. „Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”, та програми Координаційної ради з наукового співробітництва в галузі ветеринарії СНД „Розробити адаптовану для країн СНД комплексну програму захисту від гнусу, кліщів та збудників арахноентомозів тварин і птиці”.
    Мета і завдання дослідження. Метою роботи було розробити та впровадити в умовах Західного Полісся України науково обґрунтовану систему заходів захисту великої рогатої худоби від мошок на основі вивчення їх фауни, біологічних особливостей, патогенної ролі й визначення ефективності препаратів для лікування тварин, хворих на симуліїдотоксикоз та запобігання масовому нападу на них.
    Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:
    вивчити видовий склад та біологічні особливості кровосисних мошок на території Рівненської і Волинської областей;
    вивчити сезонну і добову динаміку нападу мошок на тварин;
    розробити метод прогнозування масового вильоту і нападу мошок;
    виявити біологічних ворогів і визначити їх роль у регуляції чисельності симуліїд;
    вивчити клінічний прояв і патолого-анатомічні зміни при спонтанному симуліїдотоксикозі великої рогатої худоби;
    розробити ефективні методи лікування великої рогатої худоби, хворої на симуліїдотоксикоз;
    провести порівняльну оцінку ефективності інсектицидно-репелентних препаратів для захисту тварин від нападу мошок.
    Об’єкт дослідження: преімагінальні та імагінальні фази розвитку мошок, їх біологічні вороги (мікроспоридії, мермітиди), велика рогата худоба.
    Предмет дослідження: кровосисні мошки, прогноз симуліїдотоксикозу, лікувальна та інсектицидно-репелентна ефективність ряду сучасних препаратів, науково обґрунтована система заходів захисту великої рогатої худоби від мошок.
    Методи досліджень: еколого-фауністичні, фенологічні, ентомологічні, епізоотологічні, клінічні, гематологічні, патолого-анатомічні, статистичні та метод визначення економічної ефективності.
    Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові дані про видовий склад та біологічні особливості кровосисних мошок у Західному Поліссі України. Виявлено 5 видів симуліїд, наявність яких раніше не спостерігалася в досліджуваному регіоні. Запропоновано метод збору мошок під пологом на тварині, яка фіксується в станку. З’ясовано сезонну і добову динаміку нападу мошок на тварин та екологічні фактори, які визначають екстенсивність інвазії. Розроблено метод прогнозування масового вильоту та нападу мошок. Вивчено біологічні властивості мікроспоридій і мермітид у популяціях водних фаз розвитку мошок.
    Розкрито широкий спектр симптоматики та патолого-анатомічних змін при спонтанному симуліїдотоксикозі великої рогатої худоби. Вперше в Україні запропоновані нові методи лікування тварин, хворих на симуліїдотоксикоз із застосуванням натрію тіосульфату, рідини за Кадиковим, аскорбінової кислоти у поєднанні з глюкозою і кальцію хлоридом у комплексі з мазями календуловою або „Фітосепт”, а також їх захисту від нападу мошок інсектицидами бутоксом, неостомазаном та репелентним препаратом „Фітореп”. Розроблено науково обґрунтовану систему заходів захисту великої рогатої худоби від мошок.
    Наукова новизна підтверджена деклараційним патентом на корисну модель: 8282 U Україна, МПК, А 61 К 35/78. Фітотерапевтичний репелентний препарат для профілактики симуліотоксикозу тварин „Фітореп” / С.М. Катюха, М.С. Мандигра (UA). u 200502341; Заявл. 15.03.2005; Опубл. 15.07.2005, Бюл. №7.
    Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень виробництву рекомендовано науково обґрунтовану систему заходів захисту великої рогатої худоби від мошок, яка впроваджується у господарствах Рівненської і Волинської областей.
    Матеріали дисертації викладено в методичних рекомендаціях „Профілактика симуліотоксикозу в Рівненській області”, затверджених вченою радою Інституту епізоотології УААН (протокол № 4 від 28 квітня 2005 р.).
    Результати досліджень використовуються в типових програмах навчального процесу вищих навчальних закладів під час вивчення дисципліни „Ветеринарна паразитологія” (довідка № 18-2-13/1150 від 21 вересня 2005 р., видана Міністерством аграрної політики України).
    Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблені плани, методи і схеми дослідів, самостійно виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг матеріалів експериментальних і теоретичних досліджень.
    Консультативну допомогу у визначенні видового складу симуліїд, мермітид і мікроспоридій надав провідний науковий співробітник Інституту епізоотології УААН, кандидат ветеринарних наук Л.К. Ліховоз, який є співавтором окремих публікацій, що включені до списку робіт.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідались і обговорювались на: щорічних засіданнях і звітних сесіях Вченої ради Інституту епізоотології УААН (2001-2005); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку сучасної науки” (Львів, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції „Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (Полтава, 2002); на ІІ конференції Міжнародної асоціації паразитоценологів з науково-теоретичних і прикладних проблем загальнобіологічного паразитизму (Луганськ, 2003); на ІІІ конференції Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів (Харків, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції” (Одеса, 2004); Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях” (Львів, 2004).
    Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць у провідних фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
    Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 147 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 12 таблицями, 24 рисунками, включає вступ, огляд літератури та вибір напрямів досліджень, матеріали і методи досліджень, опис власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел і додатки. Бібліографія нараховує 243 позиції, у тому числі 50 іноземних.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. У дисертації досліджено видовий склад та біологію кровосисних мошок в умовах Західного Полісся України. Вивчено сезонну і добову динаміку чисельності мошок, розроблено метод прогнозування їх масового вильоту і нападу. Досліджено паразитів симуліїд у популяціях водних фаз розвитку. Розкрито механізми патогенного впливу мошок на організм великої рогатої худоби. Визначено ефективність нових методів лікування тварин, хворих на симуліїдотоксикоз. Підібрано сучасні інсектицидно-репелентні препарати та вивчено їх переваги й економічну доцільність у застосуванні. За результатами роботи розроблено науково обґрунтовану систему заходів захисту великої рогатої худоби від мошок.
    2. У Західному Поліссі України виявлено 20 видів кровосисних мошок, які належать до 7 родів: Schoenbaueria (1), Boophthora (2), Wilhelmia (2), Odagmia (1), Simulium (5), Eusimulium (4), Nevermannia (1). З них 5 видів: Od. pratorum, S. dolini, S. promorsitans, S. verecundum, Nev. volinicum уперше зареєстровані в регіоні. Застосування під пологом фіксаційного станка створює зручні умови для збору комах на тварині та дозволяє точніше проводити їх облік, достовірно визначаючи при цьому видовий склад. Під час кровоссання червоноголова мошка виявляється частіше, ніж чорна в 2 рази, і в 7-10 разів, ніж інші види.
    3. Захворювання тварин на симуліїдотоксикоз пов’язане з першим підйомом активності нападу мошок, який спостерігається переважно в І-ІІ декаді травня. Надалі, навіть при високій чисельності агресивних популяцій, тварин із тяжким ступенем перебігу хвороби не виявлено. Добовий ритм активності мошок залежить від сезону року і належить до короткочасного ранково-вечірнього типу.
    4. Прогнозувати чисельність і строки активізації мошок можна за допомогою результатів обстеження біотопів на наявність їх водних фаз та аналізу гідрометеорологічних даних у весняний період. Важливою умовою при цьому є своєчасне опрацювання середньорічних чисел Вольфа, так як масовий виліт агресивних популяцій симуліїд спостерігається в роки з високою сонячною активністю та в пік її спаду.
    5. У личинках мошок виявлені 5 видів мікроспоридій Pl. simulii, Pl. debaisieuxi, Th. varians, Th. fibrata, Th. Bracteata і 3 види мермітид G. boophthorae, G. likhowosi, I. rossica, які можуть значно знижувати чисельність кровососів. Мікроспоридії поширені повсюди цілорічно з піком ураження у травні й серпні 55 70%. Мермітиди паразитують з травня по жовтень також з двома вираженими піками інвазійності травень, серпень. Ступінь зараження ними не перевищує 40%.
    6. Залежно від інтенсивності нападу симуліїд у тварин виникають тяжкі клінічні симптоми отруєння прискорення частоти пульсу і дихання, лихоманка, утворення набряків, салівація. Показники крові свідчать про різко виражену еритропенію, лейкопенію з одночасним зниженням гемоглобіну. Розвивається еозинофілія, нейтрофілія із зміщенням ядра вправо. Патолого-анатомічні зміни відзначаються застійною гіперемією, запаленням слизових оболонок, серозним набряком підшкірної клітковини та органів дихальної системи.
    7. Ефективним засобом для лікування великої рогатої худоби, хворої на симуліїдотоксикоз, є внутрішньовенне введення 30% розчину натрію тіосульфату в дозі 33 см3/100 кг м.т. Високий лікувальний ефект дає одно- або дворазове використання рідини за Кадиковим із розрахунку 100 см3/100 кг м.т. та дворазове з інтервалом 6 год застосування 10% розчину аскорбінової кислоти в дозі 20см3/100 кг м.т. у поєднанні з 40% розчином глюкози і 10% розчином кальцію хлориду. Нанесення на місця укусів мошок мазей календулової або „Фітосепт” забезпечує протизапальну та репелентну дію.
    8. Обробка 0,001% в.е. бутоксу забезпечує задовільний захист великої рогатої худоби від нападу мошок протягом 28 год, 0,0125% в.е. неостомазану 27год, настоєм препарату „Фітореп” у співвідношенні 1:10 8 год. Економічний ефект застосування бутоксу і неостомазану на великій рогатій худобі молочного напрямку становить 6,90 і 4,55 грн., а для породи м’ясного напрямку 4,50і 2,69 грн. на 1 гривню затрат відповідно.
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
    1. Розроблені методичні рекомендації „Профілактика симуліотоксикозу в Рівненській області”, затверджені вченою радою Інституту епізоотології УААН (протокол №4 від 28.04.2005 р.).
    2. У випадках захворювання великої рогатої худоби на симуліїдотоксикоз внутрішньовенно вводити 30% розчин натрію тіосульфату. Ефективним є використання рідини за Кадиковим та застосування 10% розчину аскорбінової кислоти у поєднанні з 40% розчином глюкози і 10% розчином кальцію хлориду. На уражені ділянки шкіри варто наносити мазі календулову або „Фітосепт”.
    3. З появою масового нападу мошок щодобово перед випасом обробляти волосяний покрив тварин методом середньооб’ємного обприскування однією з водних емульсій інсектицидних препаратів: 0,001% бутоксу або 0,0125% неостомазану. Доцільно використовувати двічі на добу настій репелентного препарату „Фітореп” у співвідношенні 1:10.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Демьянченко Г.Ф. Токсичность слюны мошек (сем. Simuliidae) для организма сельскохозяйственных животных // Тр. ВНИИВиС. Мн., 1957. Т.12. С. 91104.
    2. Ковбан В.З., Погорелый А.И. О патогенезе заболевания крупного рогатого скота от укусов мошек // По совершенствованию методов борьбы с паразитами сельскохозяйственных животных: Тез. докл. науч.-произв. конф. Мн., 1966. С. 4749.
    3. Ятусевич А.И., Каплич В.М., Скуловец М.В. Симулиидотоксикоз крупного рогатого скота в условиях белорусского Полесья // Информ. листок / БелНИИНТИ. Мн., 1991. 4 с.
    4. Каплич В.М., Скуловец М.В. Кровососущие мошки (Diptera, Simuliidae) Беларуси: Монография. Мн.: БГПУ им. М. Танка, 2000. 365 с.
    5. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин / В.Ф. Галат, А.В.Березовський, М.П. Прус, Н.М. Сорока. К.: Вища освіта, 2004. 238 с.
    6. Grдfner G. Zur derzeitigen Verbreitung, Bedeutung und Bekдmpfung der Weideparasitosen des Rindes in DDR // Monatsch. fьr Veterinдrmedizin DDR. 1989. Bd.44, N13. S. 435437.
    7. Cupp M.S., Cupp E.W., Ochoa-A J.О., Moulton S.V. Salivary apyrase in New World blackflies (Diptera: Simuliidae) and its relationship to onchocorciasis vector status // Med. and Vet. Entomol. 1995. Vol.9, N3. P. 325330.
    8. Мандигра М.С., Ліховоз Л.К., Катюха С.М. Деякі питання епізоотології симуліотоксикозів в Україні // Наукові праці Полтавської держ. аграр. акад. „Вет. науки”. Полтава, 2002. Т.2 (№21). С. 235237.
    9. Павлов С.Д., Павлова Р.П. Состояние исследований и перспективы защиты животных от гнуса и пастбищных мух // Проблемы энтомологии и арахнологии: Сб. научн. тр. / ВНИИВЭА. Екатеринбург, 2001. Т.43. С. 181193.
    10. Михайлюк А.П. Изучение биологии возбудителя онхоцеркоза крупного рогатого скота в условиях лесостепной зоны УССР: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. Белая Церковь, 1965. 17 с.
    11. Ковбан В.3. Изучение эпизоотологии онхоцеркоза крупного рогатого скота и разработка оздоровительных мероприятий против этого заболевания в условиях Прикарпатья и Полесья УССР: Автореф. дис. ... канд. вeт наук. M., 1967. 20 c.
    12. Артеменко Л.П., Лиховоз Л.К. О возможности инвазирования мошек возбудителем анаплазмоза крупного рогатого скота // Матер. науч. конф. (г.Самарканд). М., 1975. С. 3435.
    13. Завірюха А.І. Здобутки та перспективи в боротьбі з лейкозом великої рогатої худоби // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць „Вет. науки”. Одеса, 2003. Вип.21. С. 6370.
    14. Пономарев А.А., Василевич Ф.И. Кровососущие насекомые как фактор передачи инфекционных и инвазионных болезней животных // Сб. научн. труд. ведущ. учен. России, СНГ и др. стран „Научные основы профилактики и лечения болезней животных”. Екатеринбург, 2005. С. 310312.
    15. Скуловец М.В. Симулиидотоксикоз крупного рогатого скота: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 03.00.19. Мн., 1995. 18 с.
    16. Патоморфология и диагностика симулиидотоксикоза крупного рогатого скота / В.С. Прудников, В.М. Лемеш, А.И. Ятусевич, В.М. Каплич // Ученые записки Витебск. гос. акад. вет. мед. Витебск, 1996. Т.33. С. 8283.
    17. Василевич Ф.И., Скуловец М.В. Симулиидотоксикоз крупного рогатого скота // Сб. научн. труд. ведущ. учен. России, СНГ и др. стран „Научные основы профилактики и лечения болезней животных”. Екатеринбург, 2005. С. 221226.
    18. Закамырдин И.А. Защита животных от гнуса. М.: Агропромиздат, 1987. 159 с.
    19. Якубовский М.В. Гнус по-прежнему опасен // Белорусское сельское хозяйство. 2002. №1. С. 42.
    20. Березовський А.В., Гурова Т.І. Проблеми пасовищного сезону // Ветеринарна медицина України. 2005. №6. С. 3940.
    21. Рубцов И.А. Краткий определитель кровососущих мошек фауны СССР. М. Л.: Изд-во АН СССР, 1962. 227 с.
    22. Мончадский А.С. Летающие кровососущие двукрылые гнус // В помощь работ, на полезащ. лесн. полос. М. Л.: Наука, Изд-во АН СССР, 1952. С. 168.
    23. Павлов С.Д., Павлова Р.П. Препараты для защиты крупного рогатого скота от гнуса и зоофильных мух на пастбищах // Ветеринария. 1999. №3. С. 3033.
    24. Каплич В.М., Усова З.В. Кровососущие мошки лесной зоны. Мн.: Ураджай, 1990. 176 с.
    25. Павлова Р.П. Сравнительная вредоносность и экономические пороги вредоносности кровососущих двукрылых насекомых для дойных коров // Пробл. энтомологии и арахнологии: Сб. науч. тр. / ВНИИВЭА. Тюмень, 1997. Т.38. С. 112130.
    26. Сивков Г.С. Защита от гнуса и клещей источник повышения продуктивности животных в Тюменской области // Проблемы энтомологии и арахнологии: Сб. науч. тр. / ВНИИВЭА. Тюмень, 2002. Вып.44. С. 610.
    27. Фауна и экология мошек Полесья / В.М. Каплич, Е.Б. Сухомлин, 3.В.Усова, М.В. Скуловец. Мн.: Ураджай, 1992. 264 с.
    28. Лиховоз Л.К. Изучение биологических основ борьбы с мошками в Западном Полесье УССР: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 03.00.19. Л., 1974. 19 с.
    29. Ковбан В.3. Эколого-биологические исследования компонентов гнуса в зоне мелиорации Полесья УССР и ущерб, причиняемый им животноводству // IX конф. Укр. паразитол. о-ва: Тез. докл. Киев, 1980. Ч.2. С. 137138.
    30. Катюха С.М., Ліховоз Л.К., Мандигра М.С. Прогнозування симуліотоксикозів // Зб. наук. праць Луганського НАУ „Вет. науки”. Луганськ, 2003. №31/43. С. 257262.
    31. Зінченко О.П. Особливості екології кровосисних мошок у ландшафтах Волинського Полісся, що зазнали антропогенних змін // Вестник зоологии. 2004. №18. С. 5557.
    32. Катюха С.М. Наукове обґрунтування прогнозу симуліотоксикозів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. ґжицького. Львів, 2004. Т.6 (№3). Ч.1. С. 117123.
    33. Тарасов В.В. Медицинская ентомология. М., 1996. 352 с.
    34. Панченко А.А. Паразитоценозные группы кровососущих мошек (Diptera: Simuliidae) Украины // Концепція розвитку паразитоценології з метою забезпечення якості об’єктів гуманної, ветеринарної, медицини і загальної біології: Тез. доп. ІІ конф. Міжнарод. асоц. паразитоценологів Луганськ, 2003. С. 106.
    35. Зинченко А.П., Сухомлин Е.Б. Мошки как биоиндикаторы чистоты водоёмов Западного Полесья // Динамика зооценозов, проблемы охраны и рационального использования животного мира Белоруси: Тез. докл. 6-й зоол. конф. Витебск, 1989. С. 149.
    36. Лиховоз Л.К. О прогнозировонии симулиидетоксикозов // Информационный бюллетень ИЭКВМ, 1994. Харьков, 1995. С. 227.
    37. Рубцов И.А. Мошки (сем. Simuliidae). Фауна СССР. Двукрылые / 2-е изд. М. Л., 1956. Т.6. Вып.6. 860 с.
    38. Усова 3.В. Фауна мошек Карелии и Мурманской области (Diptera Simuliidae). М. Л.: Изд-во АН СССР, 1961. 286 с.
    39. Прудкина Н.С., Солодовникова В.С., Гусакова В.А. Массовое размножение мошек в Восточной Украине // Кровососущие и зоофильные двукрылые (Insecta: Diptera). СПб: Зоол. ин-т, 1992. С. 133135.
    40. Niesiolowski S. Rozmieszczenie meszek (Simuliidae, Diptera) w Beskidzie iskim i polskiej czensci Bieszczadow Zachodnich przedstawione metoda dendryrytow // Zesz. Nauk. Uniw. Lodzk., ser. 2, mat-przyr. 1980. Vol.33. P. 233248.
    41. Rьhm W. Schadfдlle durch Kriebelmьcken (Simuliidae, Diptera) bei Weidetieren in Hessen // Anz. Schalingsk, Pflanzenschutz, Umweltschutz. 1986. Bd.59, N6. S. 105111.
    42. Beaucournu J.C., Beaucoumu-Saguez F., Chevrier S. La simuliidose humaine en France: son anciennete, sa reparation, les especes autropophiles // Ann. parasitol. Hum. et соmр. 1992. Vol.67, N6. P. 202208.
    43. Демьянченко Г.Ф. Кровососущие мошки (сем. Simuliidae) Белорусского Полесья и меры борьбы с ними: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. М., 1958. 15 с.
    44. Ишмуратов И.Н. Экономическое значение кровососущих двукрылых насекомых в животноводстве // 11-ое совещ. по паразитол. пробл.: Тез. докл. Л., 1973. С. 93.
    45. Сухомлин Е.Б. Мошки (Diptera, Simuliidae) Западного Полесья и лесостепи Украины: Автореф. ... дис. канд. биол. наук. Киев, 1989. 21 с.
    46. Усова 3.В., Бескорый В.В., Рева М.В. Кровососущие мошки (Diptera: Simuliidae) поймы реки Сейм и их прокормители // Кровососущие и зоофильные двукрылые (Insecta: Diptera). СПб: РАН. Зоол. ин-т., 1992. С. 176178.
    47. Fredeen F.J.H. Some economic effects of outbreaks of black-flies (Simulium luggeri Nicholson and Mickel) in Sackatshewan // Quaest. entomol. 1985. Vol.21, N2. P. 175208.
    48. Rivosecchi L. Contributo alia conoscenza dei simulidi italiani XXVII-Le specie che attacano in massa l’uomo e gli’animali domestici nell’Italia nordorientale // Riv. parasitol. 1986. Vol.47, Nl. P. 515.
    49. Fredeen F.J.H. A review of the economic importance of black-flies (Sumuliidae) in Canada // Quanst. Entomol. 1977. Vol.13, N3. P. 219229.
    50. Андреев К.П. Ветеринарная энтомология и дезинсекция. М.: Колос, 1966. 328 с.
    51. Сивков Г.С. Проблемы защиты животных от паразитических членистоногих в Сибири // Проблемы энтомологии и арахнологии: Сб. научн. тр. / ВНИИВЭА. Екатеринбург, 2001. №42. С. 39.
    52. Панченко А.А. О кровососущих мошках (Diptera: Simuliidae) басейна р.Черной (Крым) // Тез. доп. ХІІ конф. Укр. наук. тов. паразитол. 10-12 верес. 2002 р. Севастополь, 2002. С. 80-81.
    53. Лебедева Л.И. Мошки (Diptera, Simuliidae) центральной и восточной части Полесья Украины: Автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.106. Киев, 1970. 25 с.
    54. Усова 3.В., Базарова Н.Д. Мошки Бурятии // Кровососущие двукрылые и их контроль: Сб. науч. тр. Л., 1987. С. 136139.
    55. Ветеринарная энциклопедия. М: Изд-во Советская энциклопедия, 1973. Т.4. С. 244.
    56. Ветеринарная энциклопедия. М: Изд-во Советская энциклопедия, 1975. Т.5. С. 693.
    57. Токовой M. Захворювання тварин від покусів (Simulium ornatum) та боротьба з нею // Радянська ветеринарія. 1932. №7. С. 15-16.
    58. Дорогостайский В.Ч., Рубцов И.А., Власенко И.М. Материалы для изучения систематики географического распространения и биологии мошек (Simuliidae) Восточной Сибири // Паразитол. сб. АН. М. Л., 1935. №5. С. 107204.
    59. Рубцов И.А. Новые виды мошек (Diptera, Simuliidae) Казахстана // Паразитические насекомые и клещи Казахстана: Тр. Ин-та зоол. АН КазССР. Алма-Ата, 1976. Т.36. С. 517.
    60. Рубцов И.А., Янковский А.В. Определитель родов мошек Палеарктики. Л.: Наука, 1984. 176 с.
    61. Патрушева В.Д. Мошки Сибири и Дальнего Востока. Новосибирск: Наука, 1982. 322 с.
    62. Усова 3.В. Особенности зоогеографического распространения мошек (Diptera, Simuliidae) в Карелии и Мурманской области // Паразитол. исслед. в Карел. АССР и Мурм. обл. Петрозаводск, 1976. С. 7788.
    63. Шипицина Н.К. Основные условия, определяющие время вылета и численности мошек, выплаживающихся в Енисее в окрестностях Красноярска // Мед. паразитология и паразитар. болезни. 1960. Т.29. Вып.4. С. 461466.
    64. Фауна и экология кровососущих двукрылых насекомых северных районов Сибири / А.И. Черепанов, В.Д. Патрушева, П.Е. Полякова и др. // Проблемы борьбы с гнусом: Докл. рабочего совещ. ЦНИДИ. М., 1970. С. 3137.
    65. Грязнов А.И. Плодовитость кровососущих мошек (Diptera, Simuliidae) и ее экологическая обусловленность: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. М., 1984. 22 с.
    66. Власов С.В. Материалы по фауне и биологии мошек (Simuliidae) Московской области // Экология животных лесной зоны / Москов. обл. пед. ин-т. М., 1990. С. 514.
    67. Марчукова Е.А. Фауна и биология мошек Simuliidae в природных условиях Воронежской области // Бюл. об-ва естествоисп. при Воронеж. ун-те. Воронеж, 1971. Т.14. С. 100106.
    68. Иващенко Л.А. Яйцекладка, продолжительность эмбрионального развития и вылупление личинок из яиц у некоторых видов кровососущих мошек // Насекомые переносчики заразных заболеваний: Тр. Иванов. гос. мед. ин-та. Иваново, 1970. Вып.46. С. 2329.
    69. Митрохин В.У. Кровососущие мошки (сем. Simuliidae) Северного Зауралья: Автореф. дис. ... докт. биол. наук. Л., 1974. 36 с.
    70. Каплич В.М. Мошки (Diptera, Simuliidae) Белоруссии: Автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.09. Новосибирск, 1987 22 с.
    71. Горбань Н.И., Воробьев М.М. Заболевание крупного рогатого cкота и лошадей от укусов мошек (мелюзинотоксикоз) // Ветеринария. 1949. №6. С. 3031.
    72. Грицай М.К., Шевченко А.К. Борьба с гнусом на крупных строительствах в Украинской ССР // Мед. паразитол. и паразитарн. болезни. 1960. Т.29, №5. С. 537541.
    73. Шевченко А.К., Стеблюк М.В. Проблемы гнуса в зонах влияния крупных водохранилищ // Вестник зоологии. 1974. №5. С. 37.
    74. Евлахова В.Ф., Сербиненко Г.А., Потапов Н.И. Изменение численности и видового состава кровососущих двукрылых насекомых в долине нижнего Днепра после образования Каховского водохранилища // Пробл. паразитологии. Киев, 1961. Ч.1. С. 309316.
    75. Шевченко А.К. Гнус и борьба с ним в зоне строительства Краснооскольского водохранилища // Пробл. паразитологии: Тр. 2-й науч. конф. паразитол. УССР. Киев, 1956. С. 269271.
    76. Грицай М.К., Шевченко А.К. К экологии и фауне двукрылых кровососов в зоне будущего Печенежского водохранилища // Вопр. экологии. Киев, 1962. Т.8. С. 3334.
    77. Шевченко А.К., Попович А.П. К вопросу о прогнозировании развития кровососущих двукрылых в зоне Днестровских водохранилищ // IX съезд Всес. энтомол. о-ва: Тез. докл. Киев, 1984. Ч.2. С. 251.
    78. Шевченко А.К., Волкова С.Е. К вопросу о фауне и численности длинноусых кровососущих двукрылых в зоне будущего Сабовского водохра­нилища // Тр. 7-й науч. конф. паразитол. УССР. Киев, 1972. Ч.2. С. 434435.
    79. Евлахова В.Ф., Лавренко Е.М., Гандзий И.Л. Фауна кровососущих двукрылых насекомых в районе Кременчугской гидроэлектростанции // Мед. паразитол. и паразитарн. болезни. 1958. Т.27. Вып.2. С. 224.
    80. Топчиев А.Г., Рейнгард Л.В., Бровко С.М. К вопросу о фауне кровососущих двукрылых (гнуса) в лесах юго-востока Украины // Пробл. паразитологии: Тр. 5-й науч. конф. паразитол. УССР. Киев, 1967. С. 422425.
    81. Шевченко А.К. Вопросы биологии и экологии мошек в бассейне Северского Донца // IX совещ. по паразитол. проблемам при Зоол. ин-те АН СССР. М. Л., 1957. С. 272273.
    82. Шевченко А.К. Мошки (сем. Simuliidae) Харьковской области // Мед. паразитол. и паразитарн. болезни. 1961. Т.30, №3. С. 324327.
    83. Шевченко А.К., Грицай В.Ф., Балабанова Р.А. К вопросу о связи кровососущих двукрылых насекомых с некоторыми прокормителями в условиях степи УССР // Вестник зоологии. 1973. №1. С. 1523.
    84. Прудкина Н.С., Мищенко А.А. Фауна мошек (Diptera: Simuliidae) Харьковской области и их медико-ветеринарное значение // Ветеринарна медицина: Міжвідом. темат. наук. збір. Харків: ІЕКВМ, 2005. Вип.85. Т.ІІ. С. 934938.
    85. Усова 3.В. К фауне кровососущих двукрылых насекомых в окрестностях г. Донецка и очаги их массового размножения // Актуальные вопр. гигиены и эпидемиол. Донбасса. Киев, 1963. С. 189190.
    86. Усова 3.В., Семушин Р.Д., Кузнецов А.В. Условия массового размножения кровососущих мошек (Diptera, Simuliidae) и случаи симулиидотоксикоза людей в долинах рек Северский Донец и ее притоков // Мед. паразитол. и паразитарн. болезни. 1983. №1. С. 3740.
    87. Усова 3.В. Эколого-фаунистический обзор мошек Украины // Тр. 8-й науч. конф. паразитол. УССР. Киев, 1975. Ч.2. С. 221223.
    88. Усова 3.В. Зональное распределение мошек (Diptera: Simuliidae) Украины // Кровососущие двукрылые и их контроль. Л., 1987. С. 133136.
    89. Семушин Р.Д. Мошки (Diptera, Simuliidae) юго-востока Украины: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. Киев, 1982. 27 с.
    90. Лебедева Л.И. К изучению сезонной динамики численности преимагинальных фаз развития мошек (Diptera, Simuliidae) Кременского района Ворошиловградской области // Пробл. паразитологии: Тез. докл. Киев, 1975. С. 304306.
    91. Усова З.В., Семушин Р.Д., Рева М.В. Эколого-фаунистический комплекс кровососущих мошек поймы Северского Донца // Тез. доп. ХІІ конф. Укр. наук. тов. паразитол. 10-12 верес. 2002 р. Севастополь, 2002. С. 112113.
    92. Павличенко В.И. К изучению изменчивости личинок мошек Chelocnetha angustitarsis Zaporogae (Simuliidae) // Матер. XII конф. Укр. об-ва паразитологов. Киев, 1993. С. 112.
    93. Панченко А.А., Панченко А.Б., Разумная Н.И. Разнообразие синантропных видов мошек (Diptera, Simuliidae) в техногенных ландшафтах Приазовской возвышенности // Вестник зоологии. 2004. №18. С. 104106.
    94. Панченко А.А. Распределение видовых группировок мошек (Diptera, Simuliidae) в бассейне реки Черной (Крым) // Вестник зоологии. 2004. №18. С. 5557.
    95. Ковбан В.3. Изучение биологии мошек и мокрецов в предгорной зоне Ивано-Франковской области // Ветеринария. Киев, 1967. Вып.11. С. 7377.
    96. Панченко А.Б. Об активности нападения и местах укрытий мошек в Закарпатской области // IX конф. Укр. паразитол. о-ва: Тез. докл. Киев, 1980. Ч.5. С. 6667.
    97. Дударев О.Т. К фауне и экологии водных фаз мошек (Diptera, Siimuliidae) Черниговской области // Пробл. паразитологии. Киев, 1975. Ч.1. С. 168169.
    98. Лебедева Л.И., Ковбан В.З. К изучению фауны мошек (Diptera, Simuliidae) Полтавской области // Вестник зоологии. 1971. №2. С. 7678.
    99. Лебедева Л.И. Мошки (Diptera, Simuliidae) как компонент биоценоза центральной и восточной части Полесья Украины // Матер. IX конф. Укр. паразитол. об-ва: Тез. докл. Киев, 1980. Ч.5. С. 4748.
    100. Усова 3.В., Антипина И.И. О распространении и экологии S. morsitans Edw. (Diptera, Simuliidae) на Украине // Вестник зоологии. 1976. №2. С. 1518.
    101. Евлахова В.Ф., Корякина С.И. Фауна кровососущих двукрылых насекомых Волынской области и меры защиты от них // Проблемы паразитологи: Сб. науч. трудов. К., 1956. С. 228230.
    102. Лукьянов Н.И., Иваненко H.M. Симулиотоксикоз крупного pогатого скота // Ветеринария. 1965. №6. С. 8991.
    103. Ковбан В.3., Погорелый А.И. Случай симулидотоксикоза крупного рогатого скота // Ветеринария. 1966. №5. С. 8890.
    104. Ковбан В.3. Прогнозирование и профилактика массовых нападений кровососущих мошек // Ветеринария. 1968. №6. С. 8991.
    105. Шевченко А.К., Сало 3.Т. Кровососущие мошки (Diptera, Simuliidae) Полесья Украины // Мед. паразитол. и паразитарн. болезни. 1969. Т.38, №1. С. 1621.
    106. Усовершенствование мер профилактики онхоцеркоза крупного рогатого скота / М.Д. Клесов, 3.Г. Попова, К.П. Корж, А.Г. Коростышева // Ветеринария. 1966. №6. С. 36.
    107. Михайлюк А.П. Влияние удаленности биотопов симулиид от мест содержания крупного рогатого скота на степень распространения онхоцеркоза // Ветеринария. 1966. Вып.6. С. 710.
    108. Лиховоз Л.К. Оптический прибор для наблюдения под водой над мелкими организмами // Паразитология. 1975. Т.9. Вып.5. С. 461462.
    109. Лиховоз Л.К. К вопросу методики лабораторного содержания личинок мошек // Матер. IX конф. Укр. паразитол. о-ва: Тез. докл. Киев, 1980. Т.5. С. 4950.
    110. Сухомлин К.Б. Особливості розвитку водних фаз мошок Волині // Науковий вісник ВДУ. Луцьк, 1997. №1. С. 3134.
    111. Сухомлин К.Б. Стан та динаміка видового складу фауністичних комплексів кровосисних мошок у природних ландшафтах Волинського Полісся // Вестник зоологии. 2004. №18. С. 142144.
    112. Зинченко А.П. Мошки группы morsitans (Diptera, Simuliidae) фауны Украины: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. Киев, 1993. 22 с.
    113. Зінченко О.П. Особливості екології кровосисних мошок в антропогенних ландшафтах Волинського Полісся // Тез. доп. ХІІ конф. Укр. наук. тов. паразитол. 10-12 верес. 2002 р. Севастополь, 2002. С. 3839.
    114. Зінченко О.П. Сухомлин К.Б. Еколого-фауністичний комплекс кровосисних мошок басейну річки Стир // Вестник зоологии. 2005. №19. Ч.1. С. 157159.
    115. Катюха С.М. Фауна, екологія, сезонна динаміка чисельності водних фаз кровосисних мошок (Diptera: Simuliidae) в межиріччі Прип’яті, Случі, Стоходу // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. ґжицького. Львів, 2001. Т.3 (№3). С. 150153.
    116. Дубицкий А.М. Биологические методы борьбы с гнусом в СССР. Алма-Ата: Наука, 1978. 261 с.
    117. Рубцов И.А. Естественные враги и биологические методы борьбы против насекомых медицинского значения. М., 1967. 120 с.
    118. Crofton H.D. Nematodes // Hutchinson University Library. London, 1966. Р. 1160.
    119. Stricland E.H. Some parasites of Simulium larvae and trier affectson the development of the host // Biol. Bull. Woods Hole. 1911. Vol.21. Р. 302338.
    120. Рубцов И.А. Мермисы (сем. Mermithidae), паразитирующие в мошках (сем. Simuliidae). Новые виды рода Mesomermis Dad. // Новые виды фауны Сибири и прилегающ. регионов: Сб. науч. трудов. Новосибирск, 1966. С. 109147.
    121. Рубцов И.А. Водные мермитиды. Л.: Наука, 1972. Ч.І. 253 с.
    122. Рубцов И.А. Водные мермитиды. Л.: Наука, 1974. Ч.ІІ. 222 с.
    123. Рубцов И.А. Мермитиды. Происхождение, биология, распространение. Л.: Наука, 1977. 191 с.
    124. Грунин К.Я. Ошибка инстинкта при паразитарной кастрации у Prosimulium hirtipes Fries (Diptera, Simuliidae) // Докл. АН СССР. 1949. Т.46, №2. С. 305307.
    125. Phelps R.J., De Foliart G.R. Nematode parastism of Simuliidae // Res. Bull. Agric. Eperim. St. Univ. Wisc. 1964. №245. Р. 378.
    126. Welch H.E. Entomophilic nematodes // Annual Rev. Entomol. Vol.10. 1965. Р. 275302.
    127. Weiser J. Nemoci hmyzu. Academ. Praha, 1966. 554 p.
    128. Лебедева Н.И. О мермитидах кровососущих мошек Узбекистана // Кровососущие двукрылые и их контроль: Сб. науч. трудов. / АН СССР. Л., 1987. С. 79115.
    129. Бектурганов Б.Б., Губайдулин Н.А. Роль мермитид в снижении численности кровососущих мошек на юго-востоке Казахстана // Возбудители и переносчики паразитов и меры борьбы с ними.: Матер. Всесоюзн. конф. по паразитол. Ташкент, 11-13 октября 1988 г. Ташкент, 1988. С. 35.
    130. Лиховоз Л.К. Естественные паразиты мошек Западно-Украинского Полесья // Тр. ВНИИ вет. санитарии. 1971. Т.40. С. 236237.
    131. Лиховоз Л.К. Мермитиды и микроспоридии паразиты водных фаз симулиид Западного Полесья УССР // Паразиты водн. беспозв. животных. Львов, 1972. С. 5657.
    132. Лиховоз Л.К. О совместном паразитировании мермитид и микроспоридий в личинках мошек // Мед. паразитол. и паразитарн. болезни. 1975. Т.44, №2. С. 230233.
    133. Зінченко О.П., Капліч В.М., Сухомлин К.Б. Кровосисні мошки Волині та заходи боротьби з ними: Науково-практичне видання. Луцьк: ВДУ, 1997. 48 с.
    134. Катюха С.М., Ліховоз Л.К. Біологічний метод боротьби з мошками в умовах Західного Полісся України // Ветеринарна медицина України. 2003. №10. С. 2223.
    135. Панченко А.А. О паразитах мошек (Diptera, Simuliidae) на территории Украины // Вестник зоологии. 2005. Вып.19. Ч.2. С. 248250.
    136. Исси И.В., Кадырова М.К., Пушкарь Е.Н. Микроспоридии мошек (определение и краткое описание видов микроспоридий мировой фауны). Ташкент: Фан, 1990. 124 с.
    137. Canning E.U., Hazard E.I. Genus Pleistophora Gurley, 1893: An assemblage of at least three genera // J. Protozool. 1982. Vol.29, N1. P. 3948.
    138. Cassouma M.S.S. Microsporidian parasites of Simulium ornatum Mg. in South England // Parasitology. 1972. Vol.65. N1. P. 2745.
    139. Штернбергс М.Т. Фауна и экология мошек (Simuliidae) Латвийской ССР: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. Рига, 1972. 29 с.
    140. Исси И.В. Микроспоридии как тип паразитических простейших // Протозоология. Л.: Изд-во „Наука”, 1986. Вып.10. С. 6136.
    141. Исси И.В. Stempellia rubtsovi sp. n. (Microsporidia, Nosematidae) паразит личинок Кавказской мошки Odagmia caucasica Rubz. (Diptera, Simuliidae) // Acta protozool. 1968. P. 345352.
    142. Воробец Э.И. Мошки (Diptera, Simuliidae) равнинных и предгорных районов Якутии: Автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.09. Новосибирск, 1979. 21 с.
    143. Левченко Н.Г., Торибаєв Х.К. Обнаружение микроспоридии Thelohania simulii у мошек в аридной зоне Казахстана // Тр. Ин-та микробиол. и вирусологии АН КазССР. Алма-Ата, 1981. С. 16.
    144. Ходжаева Л.Ф., Исси И.В. Видовое своеобразие микроспоридий мошек (Microsporidie) в условиях Узбекистана // Матер. 5-й Национальной конф. по паразитологии. Варна, 1987. С. 7980.
    145. Лиховоз Л.К. Микроспоридии симулиид Западного Полесья УССР // Сб. работ Ленингр. вет. ин-та. Л., 1974. Вып.37. С. 3537.
    146. Пушкарь Е.Н. Микроспоридии мошек Украины (видовой состав, биология, практическое значение.: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. Баку, 1984. 20 с.
    147. Овчинников С.А. Микроспоридии как фактор, вызывающий морфогенез личинок мошек // Матер. XII конф. Укр. о-ва паразитологов. Киев, 1993. С. 108110.
    148. Маслодудова Е.Н., Панченко А.А., Рева В.В. О некоторых естественных регуляторах численности личинок и куколок мошек (Diptera, Simuliidae) центральной части Донецкой области // Аспекты биоразнообразия Донбасса / Отв. ред. Н.Н. Ярошенко. Донецк, 1999. Вып.2. С. 129.
    149. Маслодудова Е.Н. О микроспоридиях мошек Украины // Тез. доп. ХІІ конф. Укр. наук. тов. паразитол. 10-12 верес. 2002 р. Севастополь, 2002. С. 67.
    150. Панченко А.Б., Пушкарь Е.И. О зараженности личинок мошек энтомопатогенным грибом и микроспоридиями в Закарпатской области // IX конф. Укр. паразитол. о-ва: Тез. докл. Киев, 1980. Ч.3. С. 140141.
    151. Hutcheon D.E., Chivers-Wilson V.S. The histaminic and anticoagulant activity of extracts of the black-fly (Simulium vittatum and Simulium venustum) // Rev. Canad. Biol. 1953. Vol.12, Nl. P. 7785.
    152. Усова З., Семушин Р., Кузнецов А. Условия массового размножения кровососущих мошек (Diptera, Simuliidae) и случаи симулидотоксикоза людей в долинах реки Северский Донец и её притоков // Мед. паразитол. и паразитар. болезни. 1983. №1. С. 3740.
    153. Beaucoumu-Saguez F., Gilot B., Chevrier S. Observation en France de Simuhum erythrocephalum De Geer, 1776 come aqent de simuliidose humaine // Ann. parasitol. hum. et соmр. 1993. Vol.68, N2. P. 109110.
    154. Ussing H.J. Faunistike og biologiske Bidrag til danske Simulier's Naturhistorie // Viden. Medd. Dansk. Naturh. 1925. Vol.80. P. 517542.
    155. Villier P.C. Simulium dermatitus in man clinical and biological features in South Africa. A case report // S. Afr. Med. J. 1987. Vol.71, N8. P. 523525.
    156. Эккерт H.И. Смертоносная мошка в районе Режицкого уезда Витебской губернии // Вест. об-ва ветеринаров. М., 1915. №15. С. 580582.
    157. Иващенко Л.А. К фауне, экологии и морфологии мошек (Diptera, Simuliidae) малых рек и ручьев: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. Донецк, 1973. 22 с.
    158. Марчукова Е.А. Фауна и биология мошек семейства Simuliidae в природных условиях Воронежской области //
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины