Проліферативна активність клітин кореневої меристеми гороху (Pisum sativum L.) за умов кліностатування : Пролиферативная активность клеток корневой меристемы гороха (Pisum sativum L.) в условиях клиностатирования

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Проліферативна активність клітин кореневої меристеми гороху (Pisum sativum L.) за умов кліностатування
  • Альтернативное название:
  • Пролиферативная активность клеток корневой меристемы гороха (Pisum sativum L.) в условиях клиностатирования
  • Кол-во страниц:
  • 122
  • ВУЗ:
  • Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Національна Академія Наук України
    Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного

    На правах рукопису

    Артеменко Ольга Анатоліївна


    УДК 576.36:577.218+577.29


    Проліферативна активність клітин кореневої меристеми гороху (Pisum sativum L.)
    за умов кліностатування

    03.00.11 цитологія, клітинна біологія, гістологія

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата біологічних наук


    Науковий керівник:
    Кордюм Є.Л., чл.-кор. НАН України,
    д.б.н., професор



    Київ - 2007








    Зміст

    список умовних скорочень.......5
    вступ.6
    розділ 1. сучасні уявлення про регуляцію
    клітинного циклу. вплив кліностатування на проліферацію рослин ...............11
    1.1. Клітинний цикл.14
    1.1.1. Тривалість клітинного циклу.....15
    1.1.2. Контроль клітинного циклу...16
    1.2. Білки-регулятори клітинного циклу. Цикліни..17
    1.2.1. Особливості синтезу циклінів...17
    1.2.2. Структурні особливості циклінів..18
    1.2.3. Транскрипційний та посттранскрипційний механізми, які відповідають за регуляцію рівня циклінів...19
    1.2.4. Елементи, необхідні для контролю деструкції циклінів......................................................................................20 1.2.5. Класи циклінів.................................................................21
    Рослинні цикліни..............................................................22
    1.3. Білки-регулятори клітинного циклу. Циклін-залежні кінази....24
    1.3.1. ЦЗК цикліновий комплекс.........25
    1.3.2. Структура ЦЗК25
    Рослинні ЦЗК...................................................................27
    1.4. Регуляція клітинного циклу..................28
    1.4.1. Основний механізм регуляції..............28
    1.4.2. Механізми активності ЦЗК-циклінового комплексу29
    1.5. Вплив фізичних факторів на події клітинного циклу...........31
    1.5.1. Кліностатування.....33
    1.5.2. Вплив мікрогравітації на мітотичну активність.33
    1.5.3. Вплив мікрогравітації на тривалість та параметри клітинного циклу.........................34
    Розділ 2. Матеріали та методи...................................................37
    2.1. Об’єкт дослідження.37
    2.2.Методи39
    2.2.1. Дослідження мітотичного індексу..................................39
    2.2.2. Оцінка конформаційного стану хроматину клітин меристем....................................................................................39
    2.2.3. Визначення складу клітинної популяції цитофотометричним методом...................................................41
    Метод фарбування за Фьольгеном..................................41
    2.2.4. Склад клітинної популяції в зародковій меристемі кореня в умовах кліностатування методом проточної цитофотометрії..........................................................................42
    2.2.5. Приготування зондів циклінів. Трансформація клітин E.coli плазмідною ДНК.......................................................................43
    Виділення плазмідної ДНК з клітин E.coli......................43
    Розщеплення плазмід ендонуклеазами рестрикції..........44
    Електрофорез ДНК в агарозному гелі............................44
    Елюювання фрагментів ДНК з агарозного гелю............44
    Мічення ДНК-зондів дігоксигеніном...............................45
    2.2.6. Гібридизація in situ..........................................................45
    2.2.7. Визначення експресії генів d1- та d3- циклінів..............46
    Виділення РНК.................................................................46
    РТ-ПЛР.............................................................................47
    Визначення вмісту РНК та ДНК спектрофотометрично...................................................47
    Розділ 3. Динаміка проліферативної активності клітин кореневої меристеми гороху в умовах кліностатування...49
    3.1. Дія кліностатування на мітотичну активність клітин кореневої меристеми дводобових проростків гороху....49
    3.2. Цитофлуорометричне дослідження розподілу популяції клітин меристеми кореня дводобових проростків гороху............................56
    3.3. Вплив кліностатування на процес індукції мітотичної активності в меристемі коренів гороху....61
    Розділ 4. Вплив зміненої сили тяжіння на структурний стан хроматину і синтез ДНК68
    4.1. Цитофлуорометричне дослідження конформаційного стану хроматину та кінетики першого клітинного циклу при проростанні насіння гороху..68
    розділ 5. Дослідження експресії d-циклінів в клітинах кореневої меристеми гороху за умов кліностатування...78
    5.1. Визначення локалізації транскриптів методом гібридзації in situ........................................................................................................78
    5.2. Визначення експресії δ1- та δ3- циклінів методом РТ-ПЛР......84
    РОЗДІЛ 6. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ.........................................89
    Висновки105
    список використаних джерел................................................107







    Список умовних скорочень

    Фази клітинного циклу:
    G1 (Gap проміжок (з англ.)), пресинтетична
    S синтетична
    G2 постсинтетична
    M мітоз
    δ дельта (з грецьк.)
    ЦЗК циклін-залежна кіназа, білок клітинного циклу
    ЦАК циклін-активуюча кіназа
    ЦКІ циклін-кіназний інгібітор
    Thr треонін, амінокислота
    Tyr тирозин, амінокислота
    сdc (cell division cycle), різновидність ЦЗК
    сyc (cyclin), різновидність цикліну, білку клітинного циклу
    АО акридиновий оранжовий, барвник
    МІ мітотичний індекс
    нк нуклеїнова кислота








    Вступ

    Актуальність теми. Вивчення особливостей проліферативного процесу і його регуляції в клітинах рослин становить не тільки теоретичний, але й практичний інтерес для біотехнології, медицини та сільського господарства. На основі експериментальних даних про суттєвий вплив мікрогравітації на клітинний метаболізм сформульоване положення про найбільшу чутливість до зміненої гравітації клітин, які знаходяться в активному фізіологічному стані та діляться [1]. Однак питання стосовно клітинних та молекулярно-генетичних механізмів регуляції проліферації мало досліджені. У дослідах з різними видами вищих рослин спостерігаються зміни їх ростової реакції в умовах реальної мікрогравітації в космічному польоті та симульованої мікрогравітації (кліностатування, яке частково відтворює біологічні ефекти мікрогравітації). Відмічено як стимуляцію проліферативної активності, так і її пригнічення, або ж відсутність помітних змін [1, 2, 3, 4]. Показано збільшення тривалості клітинного циклу у ряду видів вищих рослин під впливом мікрогравітації [3, 4, 5], хоча S-, G2- та М- фази суттєво не змінюються. Тому, вивчення G1-фази є найбільш важливим для подальшого з’ясування ступеня гравічутливості клітинного циклу. Різнорідність та суперечливість літературних даних щодо впливу мікрогравітації та кліностатування на ріст та проліферацію клітин вказує на необхідність подальших досліджень цього питання. Актуальним також є вивчення молекулярних механізмів регуляції цих процесів, оскільки існуючі дані обмежені тільки результатами по мітотичній активності.
    Принциповими регуляторами еукаріотичного клітинного циклу є циклін-залежні кінази та цикліни, які відповідають за основні події просування клітини по циклу. Роль цих білків в подіях клітинного циклу за умов мікрогравітації зовсім не вивчалась. Тому дослідження рівня експресії генів d-циклінів, що відповідають за події пресинтетичної фази циклу, необхідне для визначення впливу кліностатування на клітинний цикл.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках фундаментальних науково-дослідних робіт відділу клітинної біології та анатомії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України: тема № 312 Розробка та створення польотного обладнання для підготовки космічних біологічних і біотехнологічних експериментів та проведення наземних досліджень”; Грант Президії НАН України для молодих вчених 2003-2004 рр. „Дослідження гравічутливості рослинних меристем в умовах кліностатування”.
    Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було з’ясування впливу кліностатування на процес проліферації та на експресію δ циклінів в клітинах кореневої меристеми гороху (Pisum sativum L.). Для досягнення мети було поставлено наступні задачі:

    ¨ дослідити вплив кліностатування на процес індукції мітотичної активності.
    ¨ за допомогою методів цитофотометрії та цитофлуорометрії дослідити вплив кліностатування на структурний стан хроматину клітин зародкового кореня в процесі проростання насінин гороху.
    ¨ дослідити вплив кліностатування на експресію генів δ1- та δ3-циклінів в клітинах кореня при проростанні гороху.
    ¨ дослідити мітотичну активність та співвідношення клітин у фазах мітозу в клітинах кореневої меристеми дводобових проростків гороху за умов повільного горизонтального кліностатування.
    Об’єкт дослідження проліферативна активність клітин кореневої меристеми проростків гороху за умов кліностатування.
    Предмет дослідження проліферативний пул і події клітинного циклу в клітинах кореневої меристеми гороху в контролі та за умов повільного горизонтального кліностатування протягом першого клітинного циклу і в стаціонарному циклі.
    Методи дослідження цитологічні, цитофотометричний, цитофлюорометричний, молекулярно-біологічні (гібридизація in situ, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)).
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано зміни мітотичної активності в процесі індукції проростання насінин гороху за умов кліностатування. Встановлено декілька особливостей впливу кліностатування на процес індукції проліферації клітин у меристемі кореня гороху, які полягають в затримці процесу деконденсації хроматину протягом перших годин проростання, що свідчить про вплив досліджуваного чинника на вихід клітин меристеми зі стану спокою (G0/G1), та затримці переходу клітин до фази синтезу ДНК та початку мітозів в першому клітинному циклі. Це відбувається за рахунок подовження пресинтетичної фази, про що свідчить накопичення клітин з 2С ДНК. Вперше виявлено, що експресія генів δ - циклінів, яка визначалась за появою їх продуктів протягом першого клітинного циклу, в контролі і за умов кліностатування неоднакова і змінюється від повного виключення до активного збільшення. За умов кліностатування на ранніх стадіях росту кореня гороху показано присутність транскриптів генів δ3-цикліну в ядрах клітин мерстеми, що перешкоджає переходу до наступних фаз циклу та вступу до мітозу. У рослин, підданих кліностатуванню, прокльовування та вступ до мітозу відбуваються із затримкою на 3 год порівняно з контролем. Експерименти з меристемами зі стаціонарним мітотичним циклом, через 2 доби проростання, показали, що під впливом зміненої гравітації зазнає модифікації і період підготовки клітин до поділу.
    Практичне значення одержаних результатів. Зміни в якісному та кількісному спектрі подій клітинного циклу при моделюванні біологічних ефектів дії мікрогравітації мають практичні наслідки при створенні замкненої автотрофної ланки системи життєзабезпечення в космічних апаратах та формуванні відповідних заходів для нормалізації циркадного ритму біологічних об’єктів, від якого в значній мірі залежить їх онтогенез в несприятливих умовах. Результати будуть використані в подальших дослідницьких роботах щодо вивчення механізмів регуляції клітинного циклу в галузі цитології, клітинної та молекулярної біології, а також по вивченню впливу зміненої гравітації на живі об’єкти.
    Отримані дані можуть бути використані при розробці матеріалів лекцій по цитології, клітинній та молекулярній біології в вищих учбових закладах.
    Особистий внесок здобувача. Автором особисто були розроблені завдання досліджень, сплановані та проведені всі експерименти. Особистий внесок здобувача полягає також в обробці та інтерпретації результатів роботи, аналізі літератури, написанні наукових статей. Спільно з науковим керівником розроблено напрямок та концепцію досліджень, основні ідеї роботи, структуру дисертаційної роботи, проведено вибір об’єктів.
    Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися на засіданнях Вченої Ради Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (Київ, 2001, 2003 та 2006 рр.). Основні положення та результати роботи були оприлюднені на VII молодіжній конференції ботаніків (Санкт-Петербург, Росія, 2000), на XI з'їзді Українського ботанічного товариства (Харків, 2001), на молодіжному науково-практичному семінарі з клітинної біології (Київ, 2001), на ІІІ Українській конференції по перспективним космічним дослідженням (Кацивелі, Крим, 2003), на ІV Українській конференції по перспективним космічним дослідженням (Понізовка, Крим, 2004), на 27-му Щорічному симпозіумі з гравітаційної фізіології (Кьольн, Німеччина, 2005), на VІ Українській конференції по космічним дослідженням (Євпаторія, 2006).
    Публікації. Результати праці опубліковані у вигляді 5 статей у фахових вітчизняних та зарубіжних журналах, що входять до переліку ВАК України та 5 тез у матеріалах з'їздів і конференцій.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, результатів дослідження та їх обговорення, висновків та списку використаної літератури, який містить 150 найменування. Роботу викладено на 122 сторінках, результати наведено у 9 таблицях та 13 рисунках і фотографіях.
  • Список литературы:
  • Висновки

    1. Встановлено вплив горизонтального кліностатування на проліферативну активність та події клітинного циклу в процесі індукції проростання насінин та в стаціонарній меристемі коренів 2-4-х добових проростків гороху.
    2. В процесі індукції проростання за умов кліностатування вявлено затримку переходу клітин до фази синтезу ДНК і затримку початку мітозів в першому клітинному циклі. Це відбувається за рахунок подовження пресинтетичної фази, про що свідчить накопичення клітин з 2С ДНК. Показано зниження рівня деконденсації хроматину у порівнянні з контролем на початку першого клітинного циклу в процесі індукції проростання насінин.
    3. Експресія генів δ - циклінів, яка визначалась за появою їх продуктів протягом першого клітинного циклу, в контролі і за умов кліностатування неоднакова і змінюється від повного виключення до активного збільшення.
    4. Накопичення транскриптів гену δ1-цикліну за умов повільного горизонтального кліностатування відбувається подібно до контролю в G1 фазі, і продовжується під час переходу G1/S.
    5. Присутність транскриптів гену δ3-цикліну в клітинах кореневої меристеми гороху при кліностатуванні свідчить про подовження G1 G1/S фаз, в той час як в контролі відсутність транскриптів свідчить про перехід клітин повністю до S фази.
    6. Зниження мітотичного індексу в стаціонарній меристемі клітин коренів гороху спостерігється протягом 3 діб повільного горизонтального кліностатування. Динаміка мітотичної активності та співвідношення клітин у фазах мітозу подібні до таких в контролі.
    7. Отримані дані дозволяють пояснити та узгодити між собою суперечливі літературні дані щодо впливу мікрогравітації та кліностатування на проліферацію рослин і рекомендувати чітке визначення віку досліджуваних об’єктів.









    Список використаних джерел

    1. Kordyum E.L. Biology of plant сell microgravity and under clinostating // Int. Rev. of Cytology. — 1997. — Vol.171. — P. 1-72.
    2. Hensel W., Iversen T.H. Ethylene production during clinostat rotation and effect on root geotropism // Z. Pflanzenphysiol. 1980. Vol. 97. - P. 343-352.
    3. Aarrouf J., Schoevaert D., Maldiney R., Perbal G. Changes in hormonal balance and meristematic activity in primary root tips on the slowly rotating clinostat and their effect on the development of the rapeseed root system // Physiol. Plant. 1999. Vol.105. Р. 708-718.
    4. Perbal G., Driss-Ecole D., Rutin J., Salle G. Graviperception of lentil roots grown in space (spacelab Dl Mission) // Physiol. Plant 1987. Vol.70. - P. 119-126.
    5. Driss-Ecole D., Cottignies A., Jeune B., et al. Increased mass production of Veronica arvensis grown on a slowly rotating clinostat // Environ. and Exp. Bot. 1994. Vol.34. Р. 303-310.
    6. Богорова Н.П. Генетический контроль пролиферации клеток растений //Итоги науки и техники. Общая генетика: Москва, 1989 т.11 - с. 5-65.
    7. Hemerly A.S., Bergounioux C., Van Montagu M., Inze D., Ferreira P.C.G. Genes regulating the plant сеll cycle: isolation of a mitotic-like cyclin from Arabidopsis thaliana // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 1992. — №89. — P. 3295-3299.
    8. Perbal G., Driss-Ecole D. Microgravity and root gravitropism // Acta Botanica Gallica - 1993. Vol.140, N 6 - P. 615-632.
    9. Driss-Ecole D., Shoevaert D., Now M., Perbal G. Dencitometric analysis of nuclear DNA content in lentil roots grown in space // Biol. Сеll. — 1994. — №81. — P. 59-64.
    10. Darbelly N. Effects de la stimulation gravitropique et de la microgravitu sur la differunciation сеllulаігеs dans les racines primaires // Bull. Soc. Bot. Fr. — 1988. — №135. — P. 229-250.
    11. Таирбеков М.Г., Парфенов Г.П., Платанова Р.Н., Жваликовская В.П. Биологические исследования на биоспутниках «Космос». — М.: Наука, 1979. — 160 с.
    12. Сытник К.М., Кордюм Е.Л., Недуха Е.М. и др. Растительная клетка при изменении геофизических факторов. — Киев: Наук. Думка, 1984. — 164 с.
    13. Бармичева Е.М., Гриф В.Г., Таирбеков М.Г. Рост и структура клеток апекса корня кукурузы под влиянием космического полета // Цитология. — 1989. — т.31. — С. 1324-1328.
    14. Швягждене Д.В. Изучение роли гравитации в процессах пространственной ориентации, морфогенеза и роста первичньгх корней салата: Дис. р-та. — Ин-т ботаники АН ЛитССР. — Вильнюс, Литва 1991. — 160с.
    15. Кордюм Е.Л., Сытник К.М. Биологические эффекты невесомости на клеточном и субклеточном уровнях // V Международный симпозиум по гравитационной физиологии. — М., 1983. — 88 с.
    16. Merkys A.J., Laurinavicius R.S. Plant growth in space // Fundamentals of Space Biology. Ed by M. Asashima, G.M. Malacinski. Tokyo: Japan. Sci. Soc. Press; Berlin: Springer Verlad 1990. P. 69-83.
    17. Kordyum E.L., Sytnik KM., Chernyaeva I.I. Peculiarities of genital organ formation in Arabidopsis thaliana (L.) Heynk. under space flight conditions // Ad. Vol. Space Res. — 1983. —Vol. 3, №9. — P. 829-838.
    18. Nedukha E.M. The rote of celluloses in the mechanism of changes of cell walls of Funaria hygrometrica protonema at clinostating // Ad. Vol. Space Res. — 1992. — Vol.12, №1. — P. 99-102.
    19. Троян В.М. Клітинний цикл рослин та його регуляція. К.: Наук. Думка, 1998.- 171 с.
    20. Sorrell, D.A., Combettes, B., Chaubet-Gigot, N., Gigot, C. and Murray, J.A.H. Distinct cyclin D genes show mitotic accumulation or constant levels of transcripts in tobacco Bright Yellow-2 cells // Plant Physiology 1999 Vol.119 P. 343-352.
    21. Doerner P., Jorgensen J.E., You R., Steppuhn J., Lamb C. Control of root growth and development by cyclin expression // Nature - 1996. Vol. 380, N 6574 P. 520-523.
    22. Shaul O., Vanmontagu M., Inze D. Cell cycle control in Arabidopsis // Ann. Bot. - 1996. Vol. 78, N 3 - P. 283-288.
    23. Veydler L.D., Engler J.de A., Burssens S., Manevski A., Lescure B., Montagu M.V., Engler G., Inze D. A new D-type cyclin of Arabidopsis thaliana expressed during lateral root primordia formation // Planta 1999. Vol. 208, N 4 P. 453-462.
    24. Stillman B. Cell cycle control of DNA replication // Science. — 1996. — Vol.274. — P. 1659-1663.
    25. Pardee A.B. G1 events and regulation of cell proliferation // Science. — 1989. — Vol.246. — P. 603-608.
    26. Peeper D., Upton T., Ladha M., Neuman E., Zalvide J., Bernards R., Decaprio J., Ewen M. Ras signaling linked to the cell-cycle machinery by the retinoblastoma protein // Nature 1997. Vol. 386, N 6621 P. 177-181.
    27. Lorbiecke R., Sauter M. Induction of cell growth and cell division in the intercalary meristem of submerged deepwater rice // Planta 1998. Vol. 204-P. 140-145.
    28. Stein G., van Wijnen A., Stein G., Lian J., Owen T. Cell cycle. Encyclopedia of life sciences // Macmillan Publishers Ltd, Nature Publishing Group 2002. 9 p.
    29. Иванов В.Б. Пролиферация клеток в растениях // Итоги науки и техники. Сер. «Цитология», М. ВИНИТИ 1987 - т. 5 219 с.
    30. Гриф В.Г. О возможности деления клеток у растений при отрицательных температурах // ДАН СССР 1956 т. 108, № 4 С. 734-737.
    31. Гриф В.Г., Иванов В.Б. Временные параметры митотического цикла у цветковых растений // Цитология 1975 т. 17, № 6 С. 694-717.
    32. Гриф В.Г., Мачс Э.М. Ритмы митотической активности и клеточные циклы в меристемах растений // Цитология 1994 т. 36, № 11 С. 1069- 1085.
    33. Kitazono A., Fitz Gerald J., Kron S. Cell cycle: regulation by cyclins // Encyclopedia of life sciences, Nature Publishing Group 2001. 8 p.
    34. Inze D. et al. Cyclin-dependent kinases and cell division in plants the nexus // The plant cell 1999. Vol. 11- 509-521.
    35. Албертс Б., Брей Д., Льюис Дж., Рэфф М., Робертc К., Уотсон Дж. Молекулярная биология клетки // Москва, «Мир» - 1994. т. 2.
    36. Doerner P., Jorgensen J.E., You R., Steppuhn J., Lamb C. Root growth and cyclin control // Trends in Plant Science - 1996. Vol. 1, N 7 P. 211-212.
    37. Masui Y., Markert C. Cytoplasic control of nuclear behavior during meiotic maturation of frog oocytes // Journal of Experimental Zoology 1971. Vol. 177 P. 129-145.
    38. Doerner P. Cell cycle regulation in plants // Plant Physiology 1994. - Vol. 106 - P. 823-827.
    39. Evans T., Rosenthal E., Youngblom J., Distel D., Hunt T. Cyclin: a protein specified by maternal mRNA in sea urchin eggs that is destroyed at each cleavage division // Cell 1983-Vol. 33- P. 389-396.
    40. Burssens S., Montagu M.V. The cell cycle in Arabidopsis // Plant Physiol. Biochem 1998. Vol. 36, N 1-2 P. 9-19.
    41. Murray A.W., Kirschner M.W. What controls the cell cycle // Scientific American - 1991. Vol. 264, N 3 P. 34-41.
    42. Murray A.W., Solomon M.I,, Kirshner M.W. The role of cyclin synthesis and degradation in the control of maturation promoting factor activity // Nature. — 1989. — Vol.339. — P. 280-283.
    43. Deshaies R. J. Expressions of genes // Trends Сеll Biol. — 1995. — N 5. — P. 428-434.
    44. Shimizu S., Mori H. Analysis of cycles of dormancy and growth in pea axillary buds based on mRNA accumulation patterns of cell cycle-related genes// Plant Cell Physiology 1998. Vol. 39(3) P. 255-262.
    45. Schwechheimer C., Zourelidou M., Bevan M. Plant transcription factor studies // Annual reviews in Plant Physiology and Plant Molecular Biology. 1998. Vol.49. P. 127-150.
    46. Nugent J.H.A., Atfa C.E.,Young T., Hyams J.S. Conceived structural motifs in cyclins identified by sequence analysis // Journal of Cell Science. — 1991. - №99. - P. 669-674.
    47. Lees EM., Harlow E. Molecular mechanisms of сеll // Molecular and Сеllular Biology. — 1993. — №13. — P. 1194-1201.
    48. Andrews B and Measday V. The cyclin family of budding yeast: abundant use of a good idea // Trends in Genetics 1998 Vol. 14 P. 6672.
    49. Brown N., Noble M., Endicott J. The crystal structure of cyclin A // Structure 1995. Vol.3 P. 1235-1247.
    50. Endicott J., Noble M. Structural principles in cell-cycle control: beyond the CDKs // Structure 1998. Vol.6 P. 535-541.
    51. Martin-Castellanos C, Moreno S. Recent advances on cyclins, CDKs and CDK Inhibitors // Trends in Cell Biology. — 1997. — NS7. — P. 95-103.
    52. Старкова М.С. Внутриклеточнй протеолиз // Биоорганическая химия. — 2000. — т.26, №2. — С. 87-93.
    53. RecteteinerM., RogerS.W. // Trends Biochem. Sci. — 1996. — №21. — P. 267-271.
    54. Quelle D.E., Ashmun K.A., Shurtleff S.A., Koto J-y, Sherr CJ. Overexpression of mouse D-type cyclins accelerates G1 phase in rodent fibroblasts// Genes and Development. — 1993. — №7. — P. 1559-1571.
    55. Riou-Khamlichi, C., Huntley, R., Jacqmard, A. and Murray, J.A.H. Cytokinin activation of Arabidopsis cell division through a D-type cyclin // Science 1999. Vol. 283 P. 1541-1544.
    56. Huntley, R., Healy, S., Freeman, D., Lavender, P. et al. The maize retinoblastoma protein homologue ZmRb-1 is regulated during leaf development and displays conserved interactions with G1/S regulators and plant cyclin D (CycD) proteins // Plant Molecular Biology 1998 Vol. 37 P.155-169.
    57. Lew D.J., Dulic VOL., Reed S.I. Isolation of three novel human cyclins by rescue of Gl cyclin (Chi) function in yeast // Сеll. - 1991. Vol.66. - P. 1197-1206.
    58. Soni R., Carmichael J., et al. A family of cyclin D homologs from plants differentially controlled by growth regulators and containing the conserved retinoblastoma protein interaction motif // The Plant Cell 1995 Vol. 7 P. 85-103.
    59. Renaudin І.Р., Cotasantl I., Rime H., Voon Z.A., Sunderasan VOL. Cloning of four cyclins from maize indicates that higher plants have three structurally distinct groups of mitotic cyclins // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 1994. — №91. — P. 7375-7379.
    60. Hemerly A.S., Ferreira P.C.G., de Almeida Engler J., Van Montagu M., Engler G., Inze D. cdc2 expression in Arabidopsis is linked with competence for cell division // The Plant Сеll. — 1993. — 5. — P. 1711-1723.
    61. Ferreira P.C.G., Hemerly A.S., Engler J., Van Montagu M., Inze D. Developmental expression of the Arabidopsis cyclAt // The Plant Сell. - 1994. Vol. 6. - P. 1763-1774.
    62. Shaul O., Van Montagu A., Inze D. Cell cycle control in Arabidopsis It Annuals of Botany. — 1996. — №78. — P. 283-288.
    63. Morgan D.O. Principles of CDK regulation // Nature 1995. Vol. 374 P. 131-134.
    64. Morgan D. The dynamics of cyclin dependent kinase structure // Current Opinion in Cell Biology 1996 Vol.8 P.767-772.
    65. DeBondt H.L., Rosenblatt J., Jancarik J., Jones H., Morgan D., Kim S. Crystal structure of cyclin-dependent kinase 2 // Nature 1993 Vol. 363 P.595-602.
    66. Ferreira P.C.G., Hemerly A.S., Villaroel S., Van Montagu M., Inze D. The Arabidopsis functional homolog of the p34cdc2 protein kinase // Plant Cell. 1991. N3. P. 531-540.
    67. Hirayama T., Imajuku Y., Anai T., Matsui M., Oka A. Identification of two сеll cycle controlling cdc2 gene homologs in Arabidopsis thaliana // Gene. — 1991. —№105. —P. 159-165.
    68. Imajuku Y., Hirayama T., Endoh H., Oka A. Exon-intron organization of the Arabidopsis thaliana protein kinase genes CDC2a and CDC2b // FEBS Lett. - 1992. - №304. - P. 73-77.
    69. Martines M.C., Jorgenseti J.E., LawtonM.A., Lamb C., DoernerP.W. Spatial pattern of cdc2 expression in relation to meristem activity and cell proliferation during plant development // Proc. Natl, Acad, Sci. USA. — 1992. - № 89. P. 7360-7364.
    70. Durkacz B., Carr A., Nurse P. The plant сеll cycle // The EMBO J. — 1986. — №5. — P. 369-37
    71. Fobert P.R., Coen E.S., Murphy G.J.P., Doonan J.H. Patterns of сеll division revealed by transcriptional regulation of genes during the сеll cycle in plants // The EMBO J. — 1994. — №13. — P. 525-535.
    72. Marx J.L. The cell cycle coming undercontrol // Science. — 1989. — 145, №4915. — P. 252-255.
    73. Fabian-Marwedel T., Umeda M., Sauter M. The rice cyclin-dependent kinase activating kinase R2 regulates S-phase progression // The Plant Cell. 2002. Vol. 14 P. 197-210.
    74. Yamaguchi M., Fabian T., Sauter M., Bhalerao R., Schrader J., Sandberg G., Umeda M., Uchimiya H. Activation of CDK-activating kinase is dependent on interaction with H-type cyclins in plants // Plant J. 2000 Vol. 24 P.11-20.
    75. Elledge S. Cell cycle checkpoints: preventing an identity crisis // Science. — 1996. — Vol.274 — P. 1664-1671.
    76. Umeda M. et al. Activation of CDK-activating kinase is dependent on interaction with H-type cyclins in plant // The Plant Journal. 2000. Vol. 24(1) P. 11-20.
    77. Hayles J., Fisher D., Woollard A., Nurse P. Regulation of сеll proliferation // Сеll. — 1994. — №78. — P. 813-822.
    78. Mironov V., De Veylder L., Van Montagu M., Inze D. Cyclin-dependent kinases and cell division in plant the nexus // Plant Cell. 1999. Vol. 11 P. 509-521.
    79. Novak B., Sible J., Tyson J. Checkpoints in the cell cycle // Encyclopedia of life sciences.Macmillan Publishers Ltd, Nature Publishing Group. 2002. 8 P.
    80. Удовенко Г.В., Драгавцев В.А., Волкова А.М. Реакция разных генотипов яровой мягкой пшеницы на засуху при различных температурных режимах вегетации // С.-х. биология. 1998. вып. 3 С. 60-68.
    81. Шакирова Ф.М. Неспецифическая устойчивость растений к стрессовым факторам и ее регуляция // Уфа: «Гилем». - 2001. 160 с.
    82. Гриф В.Г., Иванов В.Б. Параметри митотического цикла у цветковых растений // Цитология. — 1995. — 37, №8. — С. 723-743.
    83. Гудков И.Н. Регуляция клеточного цикла растений. — Киев: Наук. думка, 1985. — 180 с.
    84. Xiong Liming, Schumaker Karen S., and Zhu Jian-Kang. Cell Signaling during Cold, Drought, and Salt Stress // The Plant Cell. 2002. Supplement P. 165183.
    85. Murata N., and Los D.A. Membrane fluidity and temperature Perception // Plant Physiol. 1997. Vol.115. P. 875879.
    86. Francis D., Barlow P.W. Temperature and the cell cycle // Symp. Soc. Exp. Biol. - 1988. Vol. 42 P. 181-201.
    87. Ivanov V.B., Dubrovsky J.G. Estimation of the cell-cycle duration in the root apical meristem a model of linkage between cell-cycle duration, rate of cell production, and of root growth // Int. J. Plant. Sci. - 1997. Vol.158, N 6 P. 757-763.
    88. Bracale M, Levi M, Savini C, Dicorato W, Galli MG . Water deficit in pea root tips: effects on the cell cycle and on the production of dehydrin-like proteins // Ann. Bot. 1997 Vol. 79 P. 593600.
    89. Yee VF, Rost TL. Polyethylene glycol induced water stress in Vicia faba seedlings: cell division, DNA synthesis and a possible role for cotyledons // Cytologia. -1982-Vol.47- P. 615624.
    90. Robertson JM, Yeung EC, Reid DM, Hubick KT. Developmental responses to drought and abscisic acid in sunflower roots. 2. Mitotic activity // J. ExP. Bot. 1990(b) Vol.41 P. 339350.
    91. Bitonti MB, Ferraro F, Floris C, Innocenti AM. Response of meristematic cells to osmotic stress in Triticum durum // Biochem Physiol Pflanz. 1991 Vol . 187 P. 453457.
    92. Edelman L, Loy JB. Regulation of cell division in the subapical shoot meristem of dwarf watermelon seedlings by gibberellic acid and polyethylene glycol 4000 // J Plant Growth Regulation. 1987. Vol. 5 P. 140161.
    93. Schuppler U., He P., John P., Munns R. Effect of Water Stress on Cell Division and Cell-Division-Cycle 2-Like Cell-Cycle Kinase Activity in Wheat Leaves // Plant Physiol. 1998. Vol. 117. P. 667678.
    94. Driss-Ecole D., Perbal G. Importance of the lg controls in interpreting the results of an experiment on plant gravitropism // Malaga, 1989. — 334 P. — (Preprint of the 40th Congress of IAF).
    95. Sauter M. Differential expression of a CAK (CDC2-activating kinase)-like protein kinase, cyclins and CDC2 genes from Rice during the cell cycle and in response to gibberellin // Plant Journal - 1997. Vol. 11, N 2 P. 181-190.
    96. Заславский В.А., Фомичева В.М. Функциональное состояние хроматина и пролиферативная активность клеток меристемы проростков гороха при различных режимах клиностатирования// Космическая биология и биотехнология. Киев: Наук. Думка 1986. С. 23-28.
    97. Merkys A. Plant growth under microgravity conditions: experiments and problems// Proceedings of the Fourth European Symposium on Life Sciences Research in Space - Trieste, Italy - 28 May-1 June (ESA SP-307, November 1990) - ISBN 92-9092-070-X.
    98. Krikorian AD., O’Connor SA. Karyological observation // Ann. Bot. 1984. Vol.54 supplement 3 P.49-63.
    99. Darbelly N., Driss-Ecole D., Perbal G. Elongation and mitotic activity of cortical cells in lentil roots grown in microgravity // Plant Physiol. Biochem. 1989. Vol.27. P. 341-347.
    100. Гудков И.Н. Гетерогенность образовательных тканей высших растений и ее роль в радиоустойчивости // В кн: Системы надежности клетки . Киев: Наукова думка. 1977. С. 118-132.
    101. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений// Москва, «Колос». 1974. 287 с.
    102. Плохинский Н.А. Биометрия // М: Изд-во Моск. Ун-та. 1970. 367с.
    103. Листопад Т.А., Троян В.М. Рання активація геному клітин проростаючого насіння кукурудзи під впливом гіберелової кислоти та цитокінину 6-бензиламінопурину // Доп. НАН України. 2001. - № 6. С. 151-156.
    104. Lee J.H., Arumuganathan K., Kaeppler S.M., Kaeppler H.F., Papa C.M. Cell synchronization and isolation of metaphase chromosomes from maize (ZEA MAYS L) root tips for flow cytometric analysis and sorting // Genome. - 1996. Vol. 39, N 4 P. 697-703.
    105. Романенко А., Чумак А., Базыка Д., Беляева Н. Одновременный проточно цитофлюорометрический анализ клеточного цикла и субпопуляций иммунокомпетентных клеток у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС// Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1991. т.112(10) C. 400-402.
    106. Pagano M. Cell Cycle - Materials and Methods // Heidelberg: Springer 1995. 287 p.
    107. Маниатис Т., Фрич Э., Сэмбрук Дж. Молекулярное клонирование. Методы генетической инженерии // М.:«Мир». 1984. 479 с.
    108. In situ hybridization using GeneDetect oligonucleotide probes // Laboratory methods GeneDetect.com Limited Auckland, New Zealand. 2004. 8 P.
    109. Schwarzacher T., Leitch A.R., Heslop-Harrison J.S. DNA:DNA in situ hubridization method for light microscopy // Plant cell biology:a practical approach.edired., Oxford University press. 1994. P. 127-155.
    110. Дебабов В. Г. Локальная амплификация нуклеиновых кислот - новый метод ис­следования // Молекуляр. биология.— 1990.— 24.— С. 304—309.
    111. Вартапетян А. Б. Полимеразная цепная реакция // Там же.— 1991.— 25.— С. 936 - 937.
    112. Doebley J., Lukens L. Transcriptional regulators and the evolution of plant form // Plant Cell. 1998. Vol.10. P. 1075-1082.
    113. Yu F., Driss-Ecole D., Rembur J., Legue VOL., Perbal G. Effect of microgravity on the cell cycle in the lentil root // Physiologia plantarum 1999 Vol. 105 P. 171-178.
    114. Hilaire E., Peterson B., Guikema J., Brown C. Clinorotation affects morphology and ethylene production in soybean seedlings // Plant Cell Physiol. 1996. Vol. 37 P. 929-934.
    115. Zaitsu H., Kimura G. Prolongation of duration of G2 arrest delays and finally blocks entry into M phase in contrast to stable and reversible G1 arrest: study of a G1/G2 temperature-sensitive mutant of rat 3Y1 fibroblasts // J. Cell Physiol. 1985. Vol. 124, N 2 - P. 177-181.
    116. Гриф В.Г., Иванов В.Б. Данные о временных параметрах митотического цикла у цветковых растений // Цитология. 1980 т. 22 с. 107-120.
    117. Iavarone A., Massague J. Repression of the CDK activator CDC25A and cell-cycle arrest by cytokine TGF-BETA in cells lacking the CDK inhibitor P15 // Nature - 1997. Vol. 387, N 6631 P. 417-422.
    118. Глазко В.И., Глазко Г.В. Введение в ДНК-технологию и биоинформатику // Киев. 2001. 543 с.
    119. Kvarnheden A., Yao J., Zhan X., O’Brien I., Morris B. Isolation of three distinct CycD3 genes expressed during fruit development in tomato // Journal of Exp. Boil. 2000. Vol.51, N352 P. 1789-1797.
    120. Nakayama, K.I., et al. Regulation of the cell cycle at the G1-S transition by proteolysis of cyclin E and p27Kip1 // Biochem. Biophys. Res. Commun. 2001. 282. Р. 853-860.
    121. Guo, Y., Yang, K., Harwalkar, J., Nye, J.M., Mason, D.R., Garrett, M.D., Hitomi, M. and Stacey, D.W. Phosphorylation of cyclin D1 at Thr 286 during S phase leads to its proteasomal degradation and allows efficient DNA synthesis // Oncogene. 2005. - 24(16). Р.2599-2612.
    122. Артеменко О.А., Троян В.М., Азарскова М
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Колоденко Олена Володимирівна Диференційовані програми санаторно-курортної реабілітації хворих на ішемічну хворобу серця з супутніми захворюваннями після хірургічної реваскуляризації міокарда» (клініко-експериментальне дослідження)
Желясков Василь Якович Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх судноводіїв у вищих морських навчальних закладах до професійної комунікативної взаємодії
Даниленко Олександр Борисович Система неперервної професійної підготовки майбутніх судноводіїв у вищих морських навчальних закладах
Тимків Надія Михайлівна Теорія і практика підготовки фахівців нафтогазової галузі у технічних університетах України (кінець ХХ – початок ХХІ століття)
Коренева Інна Миколаївна Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку