МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЯСЕН В НОРМІ ТА ПРИ ЗАПАЛЕННІ : МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЯСЕН В НОРМЕ И при воспалении

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Вищий державний навчальний заклад України
«Українська медична стоматологічна академія»

На правах рукопису

ГАСЮК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 611.314 + 616,311.2 002

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА
ОРГАНІЗАЦІЯ ЯСЕН В НОРМІ ТА ПРИ ЗАПАЛЕННІ

14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор В.І. Шепітько

Полтава 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. 3
ВСТУП..... ..... 4
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.. 10
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 28
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РІЗНИХ ЧАСТИН ЯСЕН.. 36
3.1. Морфологічна характеристика різних частин ясен. 36
3.2. Морфометричне дослідження епітелію.. 48
РОЗДІЛ 4. ГІСТОТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ЯСЕН.. 64
4.1. Макроскопічна характеристика ясен. 64
4.2. Особливості гістотопографії анатомічних відділів ясен. 65
4.3. Структурно-функціональна характеристика гемомікроцирку-ляторного русла ясен. 72
4.4. Морфологічна характеристика тучних клітин. 77
РОЗДІЛ 5. МОРФОГЕНЕЗ ХРОНІЧНОГО ГІНГІВІТУ.. 87
5.1. Морфологічна характеристика хронічного катарального гінгівіту. 88
5.2. Морфологічна характеристика хронічного гіперпластичного гінгівіту. 98
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 107
ВИСНОВКИ.. 118
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 120
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 121
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АВА артеріоло-венулярний анастомоз;
БПЕ багатошаровийплоский епітелій;
ГМЦР гемо-мікроциркуляторне русло;
ГТО гістотопографічні особливості;
КТФК кератотонофіламентозні комплекси;
ХГГ хронічний гіперпластичний гінгівіт;
ХКГ хронічний катаральний гінгівіт;

ВСТУП
Актуальність теми. Слизова оболонка, що вкриває альвеолярний відросток, за своєю будовою і функціональними особливостями підрозділяється на три частини: прикріплену, вільну та міжзубний ясенний сосочок [4, 6, 78].
Ясна постійно підлягають механічним навантаженням в процесі прийому їжі, що находить відображення в особливостях будови епітелію та сполучної тканини [18, 19, 31, 49]. На сьогоднішній день достовірно відомо, що ясна представлені багатошаровим плоским епітелієм, який має тенденцію до зроговіння, товщиною 255 мкм., і в ділянці ясенної борозни втрачає роговий шар, та власною пластинкою слизової оболонки [11, 31, 32, 38]. Однак необхідним та очевидним стає більш детальне вивчення типу зроговіння епітелію альвеолярного відростка в залежності від гістотопографічних особливостей.
Гомеостаз ясен в нормі контролюється гемато-васкулярним, кератинізаційним, лімфо-епітеліальним та тканинним бар’єрами [9, 10, 11, 23].
Виходячи із наведеного, викликає інтерес вивчення структурної організації цих бар’єрів в нормі та при запаленні з використанням гістологічних та електронно-мікроскопічних досліджень.
Не менш важливим із практичної точки зору, наряду із вивченням гістотопографії структурних елементів ясен є специфіка визначення тієї чи іншої зони та відповідного бар’єру, які уражаються патогенними факторами при запаленні [14, 15, 16, 21, 22].
У наш час проблема захворювань пародонта є однією із основних для сучасної стоматології. Наукові дослідження довели, що початкові патологічні зміни при хронічному катаральному гінгівіті без своєчасного лікування в молоді призводять до важких форм пародонтиту у дорослих та осіб похилого віку [5, 7, 12, 28, 29, 49]. Необхідність пошуку нових методів діагностики, диференційованих підходів у лікуванні викликана високим поширенням цієї патології у осіб молодого віку у світі в цілому (85% за даними ВООЗ, 1991) та помітною тенденцією до зростання їх кількості в Україні 60-99% [17, 18, 43, 44, 53, 55].
Вивченням питань патогенезу та факторів які впливають на перебіг запального процесу в яснах присвячена велика кількість наукових праць [19, 20, 26, 34, 39].
На сьогоднішній день не викликає сумніву участь у патогенезі запальних захворювань пародонта тучних клітин тканинних базофілів. Їх роль в перебігу запального процесу вивчалася шляхом дослідження різних середовищ організму: периферійної крові пародонта [17, 19, 44, 46], крові [29, 32, 41, 42, 43]. Однак, необхідним та очевидним стає більш детальне вивчення цитоструктури тканинних базофілів та їх ролі, в залежності від типу та фази секреторного циклу, в перебігу запального процесу [33, 36, 37, 49, 50].
Даний аспект дозволить клініцистам спрогнозувати перебіг запального процесу, запропонувати принципово нові підходи щодо розробки схеми патогенетичного лікування, та запобігти ускладненням.
Нарешті, як з теоретичної так і з практичної точки зору, виникає інтерес встановлення ролі тучних клітин в перебігу хронічного катарального та хронічного гіперпластичного гінгівіту [21, 22].
Таким чином, рішення вище зазначених питань, дозволить запропонувати обґрунтоване патогенетичне лікування даної патології.
Вище наведені факти стали визначальними у виборі об’єкта, мети і задач нашого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертація виконана у відповідності з планами наукових досліджень ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія».
Робота є фрагментом дослідження за ініціативною тематикою, яка виконується працівниками ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» «Вивчення закономірностей структурної організації внутрішніх органів в нормі та при патології», номер державної реєстрації 0106 U 003236. Автор виконувала фрагмент теми щодо будови ясен в нормі та при патологічних станах.
Робота виконана на базі кафедри гістології, цитології та ембріології ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» (зав. кафедри д.мед.н., професор В.І. Шепітько).
Мета дослідження. Визначити морфологічні та гістотопографічні особливості будови ясен в нормі та з’ясувати патогенетичні аспекти перебігу хронічного катарального та хронічного гіперпластичного гінгівіту.
Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:
Завдання дослідження:
1.Вивчити гістологічні та електронно-мікроскопічні особливості будови міжзубного ясенного сосочка, вільної та прикріпленої частини ясен в нормі.
2.З’ясувати гістотопографічні особливості будови ясенного жолобка, ясенного краю та ясенної борозни в нормі.
3.Вивчити гістологічні та ультраструктурні особливості будови ясен при хронічному катаральному гінгівіті.
4.Визначити гістологічні та ультраструктурні особливості будови ясен при хронічному гіперпластичному гінгівіті.
5. З’ясувати роль тучних клітин у виникненні та перебігу запального процесу.
Об’єкт дослідження гістологічна та ультраструктурна характеристика ясен в нормі та при патології.
Предмет дослідження морфофункціональна організація ясен верхньої і нижньої щелеп в умовах фізіологічної норми та при враженні запальним процесом.
Методи дослідження макроскопічне вивчення стану ясен з використанням суміші Шифф-йодна кислота для диференціації різних анатомічних зон ясен в нормі, та з метою діагностики запальних захворювань ясен.
Гістологічні та гістохімічні методи дослідження матеріалу застосовували для його верифікації та встановлення характеру розподілу рогової речовини та глікогену при запаленні.
Електронно-мікроскопічні дослідження матеріалу проводили для вивчення ультраструктурної організації ясен в нормі та при запаленні.
Морфометричні методи дослідження використовували для визначення логарифму об’єму ядер різних класів епітеліоцитів з подальшим математичним аналізом отриманих даних.
Наукова новизна. За допомогою адекватних методів дослідження вперше отримані дані щодо особливостей кератинізації різних гістотопографіччних відділів ясен, а саме: процес кератинізації міжзубного ясенного сосочка проходить шляхом ортокератозу; вільна частина ясен підлягає зроговінню шляхом прекератозу; прикріплена частина ясен шляхом паракератозу, що слугує важливим патогенетичним підґрунтям при враженні відповідних відділів ясен запальним процесом.
Вперше встановлено, різні каріометричні класи епітеліоцитів ясен відповідають окремим гістогенетичним типам. Вони характеризуються локалізацією максимального ядерного класу (моди) на апроксимованій функції щільності і гістоструктурними, а також цитоспецифічними ознаками.
Дістали подальший розвиток відомості щодо ролі тучних клітин у виникненні та перебігу запального процесу в яснах. Виконане дослідження доповнює існуючі особливості ультраструктурної організації тучних клітин їх синтетичну активність, та характеризує продуковані ними біологічно активні речовини.
Практичне значення одержаних результатів.
Розроблений принципово новий, оригінальний спосіб забарвлення ясен для макроскопічного дослідження та діагностики запальних захворювань пародонта.
Патент №15803 А Україна ПМК А61В 10/00// Гасюк Н. В., ІленкоН.М., Островська Л. Й., опублікований 17.07.2006 р.
Цей спосіб діагностики впроваджений в дію в терапевтичному відділенні Полтавської обласної стоматологічної поліклініки.
Розширені та уточнені відомості щодо гістоструктури та гістотопографії ясен впроваджені в навчальний процес кафедри гістології, цитології, ембріології; анатомії людини; патологічної анатомії; топографічної анатомії та терапевтичної стоматології.
Одержані дані гістологічної та ультраструктурної організації тучних клітин можуть бути використані в підборі та призначенні патогенетичного лікування хворих на хронічний катаральний та хронічний гіперпластичний гінгівіт.
Особистий внесок здобувача. Результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем особисто або за безпосередньої участі при використанні гістологічних та гістохімічних методів дослідження. Дисертант самостійно провела тематичний патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури і проаналізувала теоретичні та експериментальні дані дослідних робіт вітчизняних і зарубіжних вчених за темою дисертації. Автором розроблено програму вирішення поставлених задач, інтерпретовано отримані результати, сформульовано основні висновки, здійснено статистичну обробку даних та аналіз їх результатів, підготовлено до друку основні матеріали за результатами дисертаційної роботи. Аналіз, обговорення результатів досліджень та висновки проведено спільно з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені і обговорені на підсумковій науковій конференції молодих учених «Медична наука» 2005 (Полтава, 2005); на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 85-річчю Української медичної стоматологічної академії, «Сучасні клінічні аспекти в стоматології» (Полтава, 2006); на підсумковій науково-практичній конференції молодих учених «Медична наука» 2007 (Полтава, 2007); на VIII конгресі патологів України (Полтава, 2008); на спільному засіданні кафедри гістології, цитології та ембріології, анатомії людини, патологічної анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія».

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових робіт у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України (2 самостійних), та одна робота у вигляді тез. Отримано деклараційний патент України на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і рішення науково-практичного завдання, з вивчення морфофункціональної організації ясен в нормі та при запаленні, яке полягає в поглибленні вивчення гістологічних та ГТО будови ясен, морфометричних показників різних класів епітеліоцитів в умовах норми та вражених хронічним катаральним та хронічним гіперпластичним гінгівітом, що дає можливість запропонувати обґрунтоване патогенетичне лікування.
1. Гістотопографічно, в слизовій оболонці альвеолярного відростка слід розрізняти міжзубний сосочок та прикріплену частину, які представлені ШИК-позитивним багатошаровим плоским епітелієм зі зроговінням, в той час як в ділянці ясенного жолобка розміщується глікоген-вмісний багатошаровий плоский епітелій без зроговіння.
2. Ультраструктурно, процес зроговіння епітелію ясенних сосочків проявляється ортокератозом. При цьому в базальних клітинах виявляються тонофібрили та напівдесмосоми, в парабазальних тонофіламенти та поодинокі десмосоми, в шипуватих пучки тонофібрили та багаточисельні десмосоми, які в зернистих клітинах руйнуються і синтезуються кератотонофіламентозні (КТФК) комплекси, що десквамують у вигляді рогових лусочок.
3. Епітелій прикріпленої частини ясен, характеризується зроговінням по типу паракератозу, при якому в шипуватих клітинах відбувається явище апоптозу із руйнуванням КТФК комплексів і виходом їх за межі цитоплазми для подальшого формування рогових лусочок.
4. Багатошаровий плоский епітелій ясенного жолобка без зроговіння. Останній ультраструктурно характеризується наявністю базальних клітин із поодинокими тонофібрилами та напівдесмосомами, а також парабазальних та шипуватих епітеліоцитів із незначним вмістом тонофіламентів та десмосом, маючи при цьому значну кількість зерен глікогену. В розширених міжклітинних просторах епітеліоцитів визначаються мікро- та макрофагів.
5. Хронічний катаральний гінгівіт характеризується дегрануляцією тканинних базофілів і виходом нейросекрету. Вміст гранул порушує кровообіг в простих, АВА власної пластинки, що спричинює акантоліз, спонгіоз, та міграцію лейкоцитів в епітелій прикріпленої частини ясен.
6. Хронічний гіперпластичний гінгівіт проявляється дегрануляцією тканинних базофілів навколо простих та складних артеріоло-венулярних анастомозів, що дає можливість розглянути дану патологію, як прояв гіперергічної реакції сповільненого типу, пов’язану з порушенням тканинного імунітету. Вищенаведене призводить до порушення кровотоку і обумовлює акантоз та вегетацію епітелію із збільшенням глікоген-вмісних парабазальних та шипуватих клітин із подальшим гіперкератозом.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Отримані дані щодо гістотопографічних особливостей різних відділів ясен впроваджені в навчальний процес кафедри гістології, цитології та ембріології, анатомії людини, топографічної анатомії та терапевтичної стоматології, у поглибленому вивченні будови та функцій ясен.
2. Запропонований спосіб діагностики запальних захворювань тканин пародонта дає змогу встановити як різні гістотопографічні відділи ясен в нормі, так і слугує якісним показником при діагностиці запальних процесів. Даний метод діагностики впроваджений в практику терапевтичного відділення Полтавської обласної стоматологічної поліклініки.
3. Використання поляризаційно-мікроскопічних методів, гістохімічного забарвлення та електронної мікроскопії дозволяє вивчити структуру ясен в нормі, особливості кератинізації різних гістотопографічних зон ясен, та уточнити роль тканинних базофілів у морфогенезі хронічного катарального та хронічного гіперпластичного гінгівіту.
4. Результати ультраструктури та гістохімічних досліджень різних гістотопографічних відділів ясен можуть бути використані для більш поглибленого вивчення патогенезу хронічного катарального та хронічного гіперпластичного гінгівіту. Дане положення дозволяє клініцистам запропонувати обґрунтоване патогенетичне лікування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Автандилов Г. Г. Воспаление, как ответная реакция организмов на повреждение / Г. Г. Автандилов, В. С. Барсуков. М.: МИА, 1993. 12 с. (Архив патологи; вып. 1).
2. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Автандилов Г. Г. М.: МИА, 1990. 370 с.
3. Акмаев И.Г. Структурные основы механизмов гипоталамической регуляции эндокринных функций / Акмаев И.Г. М.: Наука, 1979. 187с.
4. Анатомия и топография головы. Гистология органов полости рта / [Андреев И. М., Мухина И. А., Орлов С. Б., Фраучи И. В., Челышев Ю. А. и др.]. Казань, КГМУ, 2005. 144 с.
5. Артюшкевич А.С. Клиническая периодонтология / А. С. Артюшкевич, Е. К. Трофимова, С. В. Латышева. Минск, 2002. 303 с.
6. Афанасьев Ю.И. Гистология / Ю. П. Афанасьев, Н. А. Юрина. М.: Медицина, 1999. 236 с.
7. Балин В. Н. Практическая периодонтология / В.Н.Балин, А.К.Иорданишвили, А. К. Ковалевский. Спб.: Питер, 1995. 257 с.
8. Барер Г. М. Болезни пародонта. Клиника, диагностика, лечение: [учебно-методическое пособие] / Г. М. Барер, Т. И. Лемецкая. М.: Медицина, 1996. 86 с.
9. Быков В. Л. Секреторные механизмы и секреторные продукты тучных клеток / Быков В. Л. Спб.: Питер, 1999. 72 с. [Морфология т. 115, вып. 2].
10. Быков В. Л. Цитология и общая гистология / Быков В. Л. С-Пб.: СОТИС, 1998. 150 c.
11. Быков В. Л. Частная гистология человека / Быков В. Л. С-Пб.: СОТИС, 1997. 103 c.
12. Быков В. Л. Дендритные антиген-представляющие клетки слизистой оболочки полости рта в норме и при патологических состояниях / Быков В. Л. Спб.: Питер, 1997. 72 с. (Арх. патологии, вып. 2).
13. Быков В. Л. Клетки Лангерганса слизистых оболочек пищеварительного и репродуктивного трактов у лабораторных мышей и крыс / Быков В. Л. Спб.: Питер, 1997. 73 с. [Морфология №5].
14. Борисенко А. В. Заболевания пародонта / Борисенко А. В. К.: Здоровье, 2000. 464 с.
15. Виноградов В. В. Тучные клетки / В. В. Виноградов, Н. Ф. Воробьев. Новосибирск: Наука, 1973. 126 с.
16. Волкова О. В. Гистология, цитология и эмбриология / Волкова О. В., Елецкий Ю. К., Дубовая Т. К. М.: Медицина, 1996. 151 c.
17. Гизатулина Э. Р. Структурные и биохимические особенности слизистой оболочки десны: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мед. наук: спец. 14.03.09. «Гістологія, цитологія, ембріологія» / Э. Р. Гизатулина, 2006. Уфа, 2006. С. 87 100.
18. Гемонов В. В. Развитие и строение органов ротовой полости и зубов / Гемонов В. В., Лаврова Э. Н., Фалин Л. И. М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. 87 с.
19. Горбатова Е. А. Топографические особенности отделов десны / Горбатова Е. А. Ж. Пародонтология. 2003. №4. С. 19 20.
20. Григорян А. С. Ключевые звенья патогенеза заболеваний пародонта в свете данных цитоморфометрического метода исследования / А. С. Григорян, А. И. Грудянов. Ж. Стоматология. 2001. №1. 34 с.
21. Гунин А. Г. Гистология в таблицах и схемах / Гунин А.Г. М.: Медицина, 2005. 67 с.
22. Данилевский М. Ф. Терапевтична стоматологія / Данилевский М. Ф., Борисенко А. В., Політун А. В. К.: Здоров’я, 1996. 240 с.
23. Данилевский М. Ф. Заболевания пародонта / Данилевский М. Ф., Магид Е. А., Мухин Н. А., М.: Медицина, 1993. 320 с.
24. Данилов Р. К. Руководство по гистологии / Данилов Р.К. М.: Медицина, 2001. 126 с.
25. Дєльцова О. І. Гістологія та ембріологія органів ротової порожнини / Дєльцова О. І., Чайковський Ю. Б., Геращенко О. І. Івано-Франківськ: Кальварія, 1994. 96 с.
26. Дмитриева Л. А. Современные аспекты клинической пародонтологии / Дмитриева Л. А. М.: МЕДпрес, 2001. 128 с.
27. Елисеев В.Г. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов / В. Г. Елисеев., Ю. П. Афанасьев, Е. Ф. Котовский, А. Н. Яцковский. М.: Медицина, 2004. 145 с.
28. Зотиков Е. А. Система HLA и воспаление / Зотиков Е. А. М.: Медицина, 1995. 297 c.
29. Зубачик В. М. Електронно-мікроскопічне дослідження порушення мембранно-десмосомальних міжклітинних контактів в епітелію ясен при пародонтиті / Зубчик В. М., Бисярін Ю. В., Пасько О. О. Ж. Львівський медичний часопис. 2000. Т.6, №2. 31с.
30. Зуга М. В. Морфологические основы холино-реактивности тучных клеток органов дыхания / М. В. Зуга, П. А. Мотавкин. 1998. 77 с. Ж. Морфология, вып 4.
31. Иванов В. С. Заболевания пародонта / Иванов В. С. М.: Медицина, 1998. 294 c.
32. Кайдашев І. П. Взаємозв`язок запально-дистрофічних та локальних імунологічних змін слизової оболонки ясен і хворих на хронічний генералізований пародонтит відповідно ступенів тяжкості / І. П. Кайдашев, В. І. Шинкевич. Ж. Український стоматологічний альманах. 2004. №4. 14 с.
33. Канканян А. П. Болезни пародонта: Новые подходы к этиологии, патогенезу, диагностике, профилактике и лечению / А. П. Канканян, В. К. Леонтьев. Ереван.: Тигран Мец, 1998. 353 с.
34. Карупу В. Я. Электронная микроскопия / Карупу В. Я. К.: Вища школа, 1984. 240 c.
35. Клименко М. О. Замісний вплив екзогенних гістаміну, серотоніну і гепарину на лейкоцитарну реакцію при запаленні / М. О. Клименко, С. В. Татарко. Ж. Фізіологія. 2001. №4, С. 19 24.
36. Клименко Н. А. Репопуляция и регрануляция тканевых базофилов на месте острого воспаления / Н. А. Клименко, С. В. Татарко. Сп-б.: Пи- тер, 1999. 72 с. (Морфология т. 109, вып. 1).
37. Клименко Н.А. Механизмы модулирующего влияния тучных клеток на лейкоцитарную реакцию при воспалению / Н. А. Клименко, Г. Ю. Пышнов. К.: Высшая школа, 1993. 30 с. (Бюл. Експер. Биол., т. 115, вып. 1).
38. Клименко Н. А. Морфологические критерии дегрануляции свободных и фиксированных тканевых базофилов в зависимости от ее типа / Н. А. Клименко, С. В. Татарко. Сп-б.: Питер, 1997. 103 с. (Морфология т. 111, вып. 1).
39. Клишов А. А. Гистология человека в мультимедиа: ученик / Клишов А.А., Боровая Т. Г., Данилов Р. К. С-пб: ЭЛБИ-Сп-б, 2003. 195 c.
40. Ковалев Е.В. Микроскопическое и ультраструктурное строение десны человека: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматологія» / Е. В. Ковалев. Полтава, 1989. 20, [4]с.
41. Колесова Н. В. Особливості альтерації і репаративної регенерації епітелію ясен при генералізованому пародонтиті та їхня фармакологічна корекція: дис. канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматологія» / Н. В. Колесова. Київ, 2001. 150, [67]с.
42. Колесова Н. В. Особенности нарушения барьерной функции эпителия десны при генерализованом пародонтите / Колесова Н.В. М.: Современная стоматология, 2001. 45 с.
43. Колмакова И. А. Структурная организация десны в норме, при артериальной гипертензии и остром и хроническом периодонтите: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматологія» / И. А. Колмакова. Новосибирск. 2004. 18, [12]с.
44. Костюкевич С. В. Эндокринный аппарат эпителия слизистой оболочки червеобразного отростка человека / Костюкевич С. В., Пузырев А. А., Иванова В. Ф. 1998. 21с. (Морфология. т. 113. №2).
45. Кузнецов С. Л. Атлас по гистологии, цитологии и эмбриологии /C.Л. Kузнецов, Н. Н. Мушкамбаров, В. Л. Горячкина. М.: МИА, 2002. 98с.
46. Кунин А. А. Клиническая гистохимия барьерной функции слизистой оболочки десны при пародонтите / А. А. Кунин, Ю. А. Ипполитов, Л. И. Лепехина, Э. Г. Быков. Ж. Стоматология. 2001. №1. 13 с.
47. Курякина Н. В. Заболевания пародонта / Н. В. Курякина, Т. Ф. Кутепова. М.: Медицинская книга, 2000. 162 с.
48. Кухта С. Й. Пародонтологія / Кухта С. Й. Львів: Кальварія, 1995. 162 с.
49. Линдер Д. П. Тучные клетки как регуляторы тканевого гомеостаза и их место в ряду биологических регуляторов / Д. П. Линдер, Э. М. Коган. М.: Медицина, 1986. 14 с. (Арх. патологи; вып. №8).
50. Логинова И. К. Патофизиология пародонта: [ учебное пособие ] / И. К. Логинова, А. И. Воложин. М.: Медицина, 1995. 108 с.
51. Луцик О. Д. Гістологія людини / Луцик О. Д., Іванова А. Й. Кабак А. Й. Львів: Мир, 1993. 398 с.
52. Луцик О. Д. Атлас мікроанатомії органів ротової порожнини / Луцик О.Д., Макеєв В. Ф., Ященко А. М. Львів: Наутілус, 1999. 208 с.
53. Маянский Д. Н. Хроническое воспаление / Маянский Д. Н. М.: Медицина, 1991. 272 с.
54. Мащенко И. С. Болезни пародонта / Мащенко И. С. Днепропетровск: «Коло», 2003. 134 с.
55. Мащенко И. С. Клинико-микробиологический и иммунологический статус генерализованого катарального гингивита и его коррекция / И.С.Мащенко, А. В. Самойленко, Т. А. Пиндус. Вісник стоматології. 2006. №1. 60 с.
56. Милованов А. П. Внутриутробное развитие человека / А. П. Милованов, С. В. Савельев. М.: Медицина, 2006. 134 с.
57. Михайлов И. Н. Структура и функции эпидермиса / Михайлов И. Н. М.: Медицина, 1979. 240 с.
58. Мурзова Т. В. Особенности строения слизистой оболочки десны и языка с целью выявления расово-этнических особенностей: дис. канд. мед. наук: спец: 14.03.01. «Нормальная анатомия» / Т. В. Мурзова. Нижний Новгород. 2002. 142. [67] c.
59. Мюллер Ханс-Петер. Пародонтология / Ханс-Петер Мюллер; пер. з нім. А. І. Яремко. Львів: «Галл Дент», 2004. 88 с.
60. Новиков В. Д. Словарь по гистологии / В. Д. Новиков, Г. В. Правоторов, В. А. Труфакин. Новосибирск: «Новосибирский медицинский інститут», 1998. 196 с.
61. Пальцев М. А. Межклеточные взаимодействия / М. А. Пальцев, А. А. Іванов. М.: Медицина, 1995. 281 с.
62. Пальцев М. А. Атлас по патологической анатомии / Пальцев М. А., Помарев А. Б., Берестова А. В. М.: Медицина, 2003. 422 с.
63. Паркер Ч. В. Медиаторы: высвобождение и функции / Паркер Ч. В. М.: Мир, 1989. 204 с. (Иммунология; т. 3).
64. Персина И. С. Клетки Лангенгарса структура, функция, роль в патологи / Персина И. С. М.: Медицина, 1985. 90 с. (Арх. Патологи, №2).
65. Пирс Э. Гистохимия / Пирс Э. М.: изд. Иностр. Литер., 1962. 960 с.
66. Покровський В.И. Иммунология инфекционного процесса / Покровський В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. М.: Медицина, 1993. 320с.
67. Помойницький В. Г. Патогенетичне обгрунтування алгоритму ранньої діагностики гінгівіту / В. Г. Помойницький, О. Д. Салюк. Вісник стоматології. 2005. №2. 50 с.
68. Райхлин Н.Т. «APUD система» и нейроэндокринные опухоли («АПУДомы») / Н. Т. Райхлин, И. М. Кветной. М.: Медицина, 1987. 76 с. (Арх. Патологи, №5).
69. Савенюк Е. Н. Особенности гистоархитектоники и гистохимии слизистой оболочки десны собак (экспериментальное исследование) / Савенюк Е. Н. Новости клинической патологии России. 1998. Т.2., №3‑4.
70. Салюк О. Д. Рання цитологічна діагностика гінгівіту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматологія» / О. Д. Салюк. Київ. 2004. 20, [12] c.
71. Самойлов К. О. Ультраструктура клеток шиповатого слоя эпителия десен у больных с хроническим катаральным гингивитом на фоне дисплазии соединительной ткани / Самойлов К. О., Шкурупий В. А., Верещагина Г. Н. Стоматология. 2002. №6. 34 с.
72. Саркисов Д. С. Общая патология человека / Саркисов Д. С., Пальцев М.А., Хитров М. К. М.: Медицина, 1997. 349 с.
73. Семченко В. В., Международная гистологическая номенклатура / Семченко В. В., Самусев Р. П., Моисеев М. В. Омск: Омская государственная медицинская академия, 1999. 102 c.
74. Серов В. В. Воспаление / В. В. Серов, В. С. Пауков. М.: Медицина, 1995. 644 с.
75. Серов В. В. Соединительная ткань / В. В. Серов, А. Б. Шехтер. М.: Медицина, 1991. 312 с.
76. Струков А. И. Воспаление. Общая патология человека / Струков А. И., Пауков В. С., Кауфман О. Я. М.: Медицина, 1990. 73 с.
77. Струков А.И. Патологическая анатомия / А. И. Струков, В. В Серов. М.: Медицина, 1999. 687 с.
78. Уикли Б. Электронная микроскопия для начинающих / Уикли Б.; пер. с англ. М. К. Тарусов. М.: Мир, 1974. 324 с.
79. Улумбеков Э. Г. Гистология: введение в патологию / Э. Г. Улумбеков, Ю. А. Челышев. М.: ГЭОТАР, 2002. 168 с.
80. Фалин Л. И. Гистология и эмбриология полости рта и зубов / Фалин Л.И. М.: Медгиз, 1963. 65 с.
81. Хем А. Гистология в пяти томах / А. Хем, Д. Кормак. М.: Мир, 1983. (учебник в 5 т. / кн. 4).
82. Хесин Е. Я. Размеры ядер и функциональное состояние клеток / ХесинЕ.Я. М.: Медицина, 1987. 263 с.
83. Цепов Л. М. Диагностика и лечение заболеваний пародонта / Л. М. Цепов, А. И. Николаев. Смоленск: Источник, 1997. 170 с.
84. Челышев Ю.А. Нейрогистология: учебн. [для студентов мед. вузов] / Ю. А. Челышев, К. И. Сайткулов. М.: Медицина, 2000. 92 с.
85. Шахламов В. А. Ультраструктура слизистой оболочки десневой борозды при применении гибридных гелиокомпозитов / Шахламов В. А., Солнышкова Т. Г., Артамонова Н. В. 2006. Бюл. Экспериментальной биологии и медицины. Т. 141, №1. 95 с.
86. Шлопов В. Г. Патологічна анатомія. Підручник / Шлопов В. Г. Вінниця: Нова Книга, 2004. 768 с.
87. Шубич М. Г. Медиаторные аспекты воспалительного процесса / М. Г. Шубич М. Г. Авдеев. М.: Медицина, 1987. 7 с. (Арх. патологии, №2).
88. Шубникова Е. А. Функциональная морфология тканей / Шубникова Е.А. М.: изд. МГУ, 1989. 138 с.
89. Юрина Н. А. Морфофункциональная гетерогенность и взаимодействие клеток соединительной ткани / Н. А. Юрина, А. И. Радостина. М.: изд. Универ. Др. Народов, 1990. 260 с.
90. Юрина Н.А. Тучные клетки и их роль в организме / Н. А. Юрина, А. И. Радостина. М.: изд. Универ. Др. Народов, 1977. 189 с.
91. Юрина Н.А. Практикум по гистологии, цитологии и эмбриологии / Н. А. Юрина, А. И. Радостина. М.: изд. Универ. Др. Народов, 1989. 180с.
92. Юшканцева С.И. Гистология, цитология и эмбриология / С. И. Юшканцева, В. Л. Быков. С-Пб.: Наука, 2006. 132 с.
93. Яглов В.В. Диффузная эндокринная система. Итоги и перспективы исследования / В. В. Яглов, Г. А. Ломоносова. М.: Медицина, 1985. 276с.
94. Adams D.O., Phagocitic cells: cytotoxic activities of macrophages / D. O. Adams, T. A. [Hamilton. Inflammation: Basic principles and clinical correlates]. Ed. By Pallin et all., N.Y. 1988. 492 р.
95. Andrzej Slominski, Desmond J. Tobin, Shigeki Shibahara and Jacobo Wortsman. Melanin pigmentation in mammalian skin and its hormonal regulation. Physiol. Rev. 84: 1155 1228, 2004.
96. Austen K. F. Tissue mast cells in immediate hypersensitivity / Austen K. F. Hosp. Pract. 1992. v. 17. 108 p.
97. Bannister L. H. The epidermal border in the type I slowly adapting mechanoreceptor in the skin of the rabbit / L. H. Bannister, W. C. Hamann. J. Physiol. (Gr. Brit.). 1987. 3 р.
98. Baram D. Inhibitory effects of low molecular weight heparin on mediator release by must cells: preferential inhibition of cytokine production and mast cell dependent cutaneous inflammation / Baram D. Rashkovsky M., Hershkoviz R. Clin. Exper. Immunol., 1997. 491 р.
99. G.B. Piercet. Basement membranes. IV; Epithelial origin and immunologie cross reactions / G.B. Piercet., Beals, J. Sri Ram, A. Midgley. Amer. J. Pathol., 1974. 962 р.
100. Вehrens M. Der Nachweis von Heparin in den basofilen Leukocyten / M. Вehrens, М. Taubert. «Wochenschr.», 1982, Bd. 30. 78 s.
101. Beinenstock J. Growth and differentiation of mast cells and basophils / Beinenstock J., Otsuka H., Dolovich J. [ Progr. Immunol]. VI: 6th Int. Congr. Immunol., 1986. Orlando e. a., 1986. 860 р.
102. Benditt E. P. The mast cells: its structure and function / E. P., Benditt, D. Lagunoff. [Progr. Allerg.]. 1964. 223 р.
103. Bloom G. Structural and biochemical characteristics mast cells. [In: The inflamatory process]. New York, v. 1., 1974. 568 р.
104. Borysenko M. Functional Histology / M. Borysenko, T. Berringer. Boston: Little and Brown, 1984. 108 р.
105. Bourland A. Cutaheous innervation / Bourland A. J.: Invest. Dermatol., 1986. 109 р.
106. Brody I. Electron microscopy of normal human plantar epidermis. I stratum lucidum and corneum / Brody I. [Z. Mikr. anat. Forsch.], 1972. p.305331.
107. Bullough W. S. Growth central of mommolian skin / Bullough W. S. Nature, 1968, v. 193. p.520523.
108. Chen S.J. The fusion of merkel cell granyles with a synapse like structure / Chen S.J., Gurson S., Meyer J. [J. Invest. Dermatol.], 1973. v. 61. 292р.
109. Chevrier C. The Elastic System Fibers in Healthy Human Gingiva / Chevrier C. [Arch. Oral. Biol.]. 1990. vol. 35. Suppl. 225 р.
110. Combs J. W. Differentiation and proliferation of embryonic mast cells of the rat / Combs J. W., Lagunoff D., Benditt E. P. [J. Cell. Biol.], 1965. v. 25. 592 p.
111. Craig S. S. Ultrastructural localization of heparin to human mast cells of the MCTC and MCT types by labeling with antithrombin III gold / Craig S. S., Irani A. M., Metcalfe D. D. Lab. Invest., 1993. v. 69. 561 p.
112. Dudek R.W. High-Yield Histology / Dudek R.W. Lippincott Williams and Wilkins, 2004. 371 р.
113. Dvorak A. M. Basophil and mast cell degranulation and recovery / Dvorak A. M. [In: Blood Cell Biochemistry]. V. N. Y.: London, Plenum Press, 1991. 243p.
114. Dvorak A. M. Basophils and mast cells: piecemeal degranulation in citu and ex vivo: a possible mechanism for cytokine induced function in disease. Immunol / Dvorak A. M. Ser.: 1992, v. 57. 271 p.
115. Dvorak A. M. Ultrastructural analysis of human mast cells and basophils/ Dvorak A. M. [Chem. Immunol.], 1995. v. 61. 33 p.
116. Enerbäck L. The mast cells / L. Enerbäck, K. Norrby. [Inflammatory React.]. Berlin etc., 1999. 204 р.
117. Eversole L. R. The distribution of the antimicrobial protein, calprotectin in normal oral keratinocytes / Eversole L. R., Miyasaki K. T., Christensen R. E. [Arch. Oral. Biol.], 1992. vol. 37. 968 р., №11.
118. Feeback D. Histology / Feeback D. Oklahoma notes, New York: Springer, 1987. 238 р.
119. Frieri M. К. Analysis of the effect of mast cell granules on lymphocyte blastogenesis in the absence and presence of mitogen / M. К. Frieri, D. D. Metcalfe. (J. Immunol.), 1983. v. 131. 1948 p.
120. Fristud I. Mediatory reaction during inflammation / Fristud I., Heyeraas K. J., Kvinssland I. H. (J. Histochem. Cytochem.), 1995. v. 43. 879 p.
121. Galli S. J. New concepts about the mast cells / Galli S. J. New Engl.: J.Med., 1993. v. 328. 261 p.
122. Galli S. J. Morphology, biochemistry, and function of basophils and mast cells/ Galli S. J., Dvorak A. M., Dvorak H. F. In.: Hematology, 4th ed. N. Y., McGraw Hill, 1990. 845 p.
123. Gartner L. P. Histology / Gartner L. P., Hiatt J. L., Strum J. M. Baltimore: Williams and Wilkins, 1988. Cell biology and histology. 2d ed. Gartner L. P, Hiatt J. L, Strum J. M, Baltimore: Harwal Publishing, 1993. Color textbook of histology. Gartner L. P, Hiatt J. L, Philadelphia: W. B. Saunders Company, 2001. 121 р.
124. Graham H. К. Mat cells as sources of tissue histamine / H. К. Graham, O. H. Lowry, N. J. Wahl // Exp. Med. 1995. v. 102. Р. 307312.
125. Greutzfeldt W. Origin, chemistry, physiology, and pathophysiology of the gastrointestinal hormones / Greutzfeldt W. Schattauer, Stuttgart, N. Y., 1980. Р. 260 264.
126. Grundriss der normalen Histologie und mikroskopischen Anatomie / H.Voss. Leipzig: G.Thieme, 1987. 125 р.
127. Harvima I. T. Mast cell proteinases and cytokines in skin inflammation / Harvima I. T., Horsmanheimo L., Naukkarine A. (Arch. Dermatol. Res.), 1994. v. 287. 67 p.
128. Hasimoto K. Some new aspects of the Longerhans cell / K. Hasimoto, W. M. Tarnowsky. (Arch. Derm.), 1988. v. 97. 464 p.
129. Hayegerstrand A. The role of neuropeptides in inflammation / Hayegerstrand A., Dalsgaard C. J., Jonzon B. Proc. Natl.: Acad. Sci. USA, 1990. v. 807. 3303 p.
130. Hill M. The patherns of mucopolysaccharide secretion in mast cells in the course of stress / M. Hill, M. Pospisil. [Acta Histochemica], 1960. Bd.10. 121 р.
131. Hiroshima M. Natural mediators of eosinophil chemotaxis in inflammation / Hiroshima M., Hirotsu Y., Mayashi M. Immunobiol. Eosinophil. Proc. I. Int. Symp., Fukuoka, 27 28 No. 1981. N. Y., e. a., 1983. 226 р.
132. Histologie moleculaire / [Poirier J.]. Paris: Masson, 1999. 161 р.
133. Histologie / [Hees H., Sinowatz F.]. Heidelberg: Deutscher Arzte Verlag, 1992. 61 р.
134. Histologie / [Junqueira L. C., Carneiro J.]. Berlin: Springer, 1991. 75 р.
135. Histologie / [Stevens A., Lowe J.]. Weinheim: VCH, 1992. 100 р.
136. Holgate S. Mast cells heterogeneity and its clinical implications / S. Holgate, M. Chirch. (Allergologie), 1989. v. 12, №9. 113 р.
137. Hoober J. K., Protein syntesis related to epidermal differentiation / J.K.Hoober, I. A. Bernstein. Proc. Nat.: Acad. Sci. USA, 1986. v. 56. 661p.
138. Hunter J. A. Light and electron microscopic studius of physical injury to the skin II. Friction / Hunter J. A., McVittie E., Comaisch J. S. (Brit. J. Derm.), 1974. v. 90. 499 p.
139. Johnson K. E. Histology and cell biology / Johnson K. E. Baltimore: Williams and Wilkins, 1991. 112 р.
140. Kaplan S.H. Histology and embryology notes / Kaplan S.H. Educational Center Ltd, 1987. 182 р.
141. Kinsolving C.R. The uptake of substituted acridone by rat mast cells in relationship to histamine release: A possible indicator of exocytosis induced expansion of the plasmo membrane / Kinsolving C.R., Johnson A.R., Moran N.C. J. Pharmacol. Exp. Ther., 1995. v. 192. 669 p.
142. Leblond C. P. The stages of differentiation of mast cells / Leblond C. P. (Amer. J. Anat.), 1989. v. 185. 390 р.
143. Leblond C. P. Morphological features of connective tissues // Connective tissues: biological and clinical aspects / C. P. Leblond, G. W. Laurie. Basel: Karger, 1986. 28 р.
144. Lider O. Inhibition of T lymphocyte heparanase by heparin prevents cell migration and T-cell mediated immunity / Lider O., Mecori Y. A., Miller T. Europ. J. Immunol., 1990. v. 20. 499 p.
145. Linder J. Biochemical and morphological basic of wound healin / Linder J. Med. Welt. Stuttg, 1983. Bd. 24. 911 р.
146. Marone J. Molecular and cellular biology of mast cells and basophils / Marone J., Casolaro V., Patella V. Int. Arch. Allergy Immunol., 1997. v.114. 217 p.