МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ МАГНІТНОГО ПОЛЯ ТА ЛАЗЕРНОГО ОПРОМІНЕННЯ НА РЕГЕНЕРАЦІЮ ПЕРИФЕРІЙНОГО НЕРВА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національний медичний університет
імені О.О. Богомольця

На правах рукопису

Раскалєй Дмитро Володимирович

УДК:616.833-089.85-003.93-018:[615.847.8+615.849.19

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ МАГНІТНОГО ПОЛЯ ТА ЛАЗЕРНОГО ОПРОМІНЕННЯ НА РЕГЕНЕРАЦІЮ ПЕРИФЕРІЙНОГО НЕРВА

14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Науковий керівник:
Чайковський Юрій Богданович
доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент АМН України

Київ 2008

ЗМІСТ.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 Огляд літератури 10
1.1 Підходи до стимуляції регенерації пошкоджених периферійних нервів фармакологічними засобами та фізіотерапевтичними методами 11
1.2 Сучасні погляди на дію та лікувальні ефекти частотно-модульованого магнітолазерного опромінення 19
РОЗДІЛ 2 Матеріали та методи дослідження 29
РОЗДІЛ 3 Результати власних досліджень 34
3.1 Морфологічні особливості регенерації пошкодженого периферійного нерва у щурів контрольної групи 34
3.2 Морфологічні особливості регенерації пошкодженого сідничого нерва у щурів за умови спільної дії магнітного поля та лазерного випромінення у червоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц 47
3.3 Морфологічні особливості регенерації пошкодженого сідничого нерва у щурів за умови спільної дії магнітного поля та лазерного випромінення у червоному спектрі з частотою модуляції 37,5 Гц 55
3.4 Морфологічні особливості регенерації пошкодженого сідничого нерва у щурів за умови спільної дії магнітного поля та лазерного випромінення в інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц 66
3.5 Морфологічні особливості регенерації пошкодженого сідничого нерва у щурів за умови спільної дії магнітного поля та лазерного випромінення в інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 37,5 Гц 77
РОЗДІЛ 4 Аналіз та узагальнення результатів дослідження 92
ВИСНОВКИ 101
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 103

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ГНЛ гелій-неоновий лазер
ЕМВ електромагнітне випромінення
ІМП імпульсне магнітне поле
ІПР іонний параметричний резонанс
ІЧ інфрачервоне
ЛВ лазерне випромінення
МП магнітне поле
МЛО магнітолазерне опромінення
МЛТ магнітолазеротерапія
НЕЛВ низькоенергетичне лазерне випромінення
НІЛВ низькоінтенсивне лазерне опромінення
ПОЛ перекисне окиснення ліпідів
ЧМ частотно-модульований
ЯМР ядерно-магнітний резонанс

ВСТУП.
Актуальність теми.
Пошуки засобів та методів лікувального впливу на процеси, які відбуваються у пошкоджених нервах, з метою стимуляції їх відновлення, залишаються однією з актуальних задач неврології та нейрохірургії. Серед випадків травм нервової системи значну частину (70 75%) становить пошкодження нервових стовбурів кінцівок [93]. Це призводить до тяжких порушень рухової функції, часто зі стійкою втратою працездатності та інвалідністю [106]. Нажаль, серед пацієнтів переважають люди до 45 років (85,9%), а середній вік становить 31,2 року [107]. У зв’язку з багатогранністю клінічних проявів, наявністю ряду ускладнень (больових синдромів, рухових та трофічних порушень, контрактур і т.д.) лікування пошкоджень периферійних нервів не завжди ефективне і залишається складною задачею [1, 37, 114].
Відомо, що за тривалої відсутності зв’язків нервових закінчень з відповідними мотонейронами виникає атрофія м’язів з наступним їх заміщенням жировою тканиною. Це потребує відповідної корекції, тобто, реінервації м’язових волокон [131, 159, 209, 216, 262]. На результатах відновлення нервових стовбурів позначаються також розміри дефектів периферійних нервів.
Актуальною проблемою сучасної медицини залишаються нейротканинні взаємовідношення, оскільки їх вивчення має як теоретичне значення, зумовлене участю нервової системи в підтримці морфофункціональної організації тканини, так і клінічне, обумовлене тим, що результат відновлювальних операцій багато в чому залежить від характеру невротизації пошкоджених тканин [131, 159, 211, 217, 219].
На сьогодні для лікування травм периферійних нервів використовуються оперативне втручання та консервативна терапія , до якої входить лікувальна фізкультура, масаж, електролікування, вібро- та магніто терапія, різні фармакотерапевтичні засоби [5, 45, 170, 195, 199]. При цьому лікування, як правило, проводиться комплексами, а ефективність залежить від їх складу [46, 93]. Однак, індивідуальні особливості розвитку патологічних реакцій, підвищена у цілому ряді випадків чутливість хворих до фізичних факторів суттєво обмежують використання існуючих методів [12, 68, 165, 172].
Для стимуляції регенераторних процесів у пошкодженому периферійному нерві після його зшивання використовуються фармакологічні засоби та фізіотерапевтичні методи, які мають переважно протизапальну дію [190]. І, практично, не застосовуються препарати та методи, які б впливали на стан регенеруючих нервових волокон у периферійному відрізку нерва, зокрема специфічно на процес мієлінізації, який є важливою складовою відновлювального процесу, оскільки довжина периферійного відрізка нерідко сягає десятків сантиметрів.
Спроби впливати на відновлення пошкоджених нервів були спрямовані на нервові центри та ділянку пошкодження [199], на зміни у сполучній тканині [193], а вивчення дії лікарських препаратів та фізіотерапевтичних методів на дистальні відрізки пошкодженого нерва, зокрема, на процес мієлінізації новоутворених нервових волокон практично не проводилось.
Відомо також, що досить ефективно впливає на відновлення пошкодженого нерва лазерне випромінення та магнітне поле. Але ми не знайшли в літературних джерелах даних про поєднану дію низькоінтенсивного лазерного випромінення та магнітного поля на процеси регенерації пошкодженого нерва.
Враховуючи вищесказане, розробка нових підходів лікування даного контингенту хворих, основаних на оптимізації режимів і методів, які можуть використовуватись, є актуальною задачею. В останні роки з’явились роботи, автори яких використовують поєднану дію лазерного випромінення та магнітного поля в експерименті та клініці для лікування нейропатії лицевого нерва, дистрофії сітківки, хронічному гастродуоденіті, кардіальній патології, туберкульозу легень, ішемічного інсульту [26, 31, 40, 110, 164].
Показано, що магнітолазеротерапія (МЛТ) викликає знеболюючу, трофічну, протизапальну дію [25, 52], покращує крово- та лімфообіг [24], позитивно діє на центральну і периферійну нервову систему [57].
Разом з тим, у зазначених роботах не проводилось вивчення впливу різних спектрів лазерного випромінення та різних частот модуляції, що викликає значний інтерес у зв’язку з необхідністю визначення максимального терапевтичного ефекту.
Таким чином, усі вище наведені факти дають підстави сподіватись, що отримані результати експериментального дослідження можуть стати передумовою для використання МЛТ у комплексному лікуванні пошкоджених нервів; мають важливе теоретичне та практичне значення і є актуальними в даний час.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є індивідуальним фрагментом планової науково дослідницької роботи кафедри гістології та ембріології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України Вивчити морфологічні зміни нервової системи за умов дії фізичних та хімічних чинників та можливості їх корекції ” 2004 2009 рр., № державної реєстрації 0106U002345.

Мета і задачі дослідження.
Метою даної роботи було встановлення особливостей відновлення та підвищення ефективності лікування нервового стовбура за умов впливу на них спільної дії магнітного поля та лазерного опромінення у червоному та інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц та 37,5 Гц у різні терміни після пошкодження. Для досягнення поставленої мети було визначено вирішення наступних задач:
1. Вивчити в експерименті вплив частотно-модульованого магнітного поля та оптичного потоку в червоному діапазоні спектра при частоті модуляції 9.4 Гц на регенерацію периферійного нерва.
2. Вивчити в експерименті вплив частотно-модульованого магнітного поля та оптичного потоку в червоному діапазоні спектра при частоті модуляції 37.5 Гц на регенерацію периферійного нерва.
3. Вивчити в експерименті вплив частотно-модульованого магнітного поля та оптичного потоку в інфрачервоному діапазоні спектра при частоті модуляції 9.4 Гц на регенерацію периферійного нерва.
4. Вивчити в експерименті вплив частотно-модульованого магнітного поля та оптичного потоку в інфрачервоному діапазоні спектра при частоті модуляції 37.5 Гц на регенерацію периферійного нерва.
5. На основі отриманих результатів розробити рекомендації для використання впливу магнітного поля та лазерного опромінення на регенерацію периферійного нерва.

Об’єкт дослідження.
Об’єктом даного дослідження були морфологічні зміни у сідничому нерві після його травматичного пошкодження, наступного зшивання та частотно-модульованої магнітолазеротерапії.

Предмет дослідження.
Предметом дослідження був сідничий нерв після невротомії з наступним зшиванням через 3, 6 та 12 тижнів після операції без використання та з використанням магнітолазеротерапії.

Методи дослідження.
Для об’єктивного вивчення показників було використано комплекс методів, які дозволили вивчити реактивні властивості сідничого нерва у процесі його регенерації. Це загальногістологічні, нейрогістологічні, електронномікроскопічні та морфометричні методи.

Наукова новизна одержаних результатів.
Дістало подальшого розвитку комплексне вивчення основних змін у пошкодженому нерві у процесі його репаративної регенерації.
Уперше проведено детальний аналіз стану нервових волокон, що проростають у периферійний відрізок нервового стовбуру та їх мієлінізацію під впливом частотно-модульованої магнітолазеротерапії у червоному та інфрачервоному спектрі. Отримані дані дозволили з’ясувати закономірності процесів регенерації та мієлінізації нервових волокон залежно від терміну оперативного втручання та впливу частотно-модульованої магнітолазеротерапії та провести кореляцію між змінами в проксимальному та дистальному відрізках пошкодженого нерва.
Встановлено, що дія магнітолазеротерапії в інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 37,5 Гц була найбільш ефективною.
Отримані результати дають змогу створити умови удосконалення методики лікування травм нервових стовбурів у людей, а також надати теоретичне обґрунтування для розробки рекомендацій щодо вибору реабілітаційних засобів.

Практичне значення одержаних результатів.
Отримані дані є передумовою для розробки в клінічній практиці способів покращення процесів відновлення периферійних нервів після їх пошкодження.
Матеріали представленого експериментального дослідження можуть бути впроваджені у педагогічний процес з метою розширення уявлень студентів про властивості нервової системи, реактивні та репаративні процеси в ній. Результати можна використовувати на кафедрах нормальної та патологічної анатомії, гістології та ембріології, нейрохірургії, травматології та ортопедії.

Особистий внесок здобувача.
Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною роботою. Автором самостійно виконано аналіз наукової літератури за темою дисертації, проведено патентно-інформаційний пошук, у тому числі, за допомогою електронних баз даних. Розроблено теоретичні та практичні положення роботи, методологію експерименту згідно поставлених задач. Автором особисто проводились виконання експерименту, макро-, мікроскопічні та морфометричні дослідження. Здобувачем самостійно проведена первинна статистична обробка отриманих даних, виконана фотодокументація. Усі розділи дисертаційної роботи написані автором особисто.

Апробація результатів дисертації.
Основні положення наукових досліджень за темою дисертації були представлені на: 13-му Щорічному міжнародному конгресі студентів та молодих вчених медичного університету Ain Shams (Каїр, 2005); Міжнародній конференції викладачів, лікарів, молодих вчених та студентів Актуальні питання експериментальної медицини ” (Суми, 2006); Науково-практичній конференції з міжнародною участю Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів ” (Тернопіль-2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні проблеми морфології ”, присвяченій 70-річчю з дня народження Заслуженого діяча науки і техніки України д.м.н. професора Миколи Сергійовича Скрипнікова” (Полтава, 2006); IV Національному конгресі АГЕТА України (Сімферополь-Алушта, 2006); на кафедрі гістології та ембріології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (19.06.07, протокол №23) та на засіданні апробаційної Вченої ради Морфологія” НМУ ім. О.О. Богомольця (21.09.07, протокол №2).

Публікації.
За результатами дисертації опубліковані 8 наукових робіт (1 - самостійно), в тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, отримано Патент України та рішення про видачу Патенту України.
Автор висловлює щиру подяку за надану допомогу у проведенні дисертаційного дослідження професору кафедри гістології та ембріології НМУ, доктору біологічних наук Стеченко Л.О.; завідувачу лабораторії електронної мікроскопії Інституту проблем патології НМУ, кандидату біологічних наук Куфтирєвій Т. П.; професору кафедри гістології та ембріології НМУ, доктору медичних наук Грабовому О.М. старшому викладачеві кафедри гістології та ембріології НМУ, кандидату медичних наук Козак Г.І.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі, яка полягає у з’ясуванні закономірностей невротизації та мієлінізації нервових волокон у травмованому нерві за умов проведення на ділянку пошкодження частотно-модульованої магнітолазеротерапії (ЧМ МЛТ) у червоному та інфрачервоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц та 37,5 Гц.
1. У тварин, яким після перетинання нерва проводилось зшивання його кінців без проведення МЛТ, відновлення сідничного нерва відбувається повільніше, ніж у групах тварин з використанням МЛТ. Це характеризується достовірно меншим об’ємом та кількістю мієлінових нервових волокон в одиниці об’єму нерва.
2. Використання МЛТ у червоному спектрі з частотою модуляції 9,4 Гц з метою стимуляції регенерації пошкодженого нерва показало, що зміни, які при цьому відбуваються, практично не відрізняються від таких у контрольній групі тварин. Звертає лише увагу на себе деяке (хоча статистично недостовірне) збільшення морфометричних показників.
3. Дослідження, проведені у групі тварин, яким після операції проводилась МЛТ у червоному спектрі з частотою модуляції 37,5 Гц, вказують на деякі позитивні зміни при регенерації у порівнянні з попередньою групою тварин. Однак, слід зазначити, що ступінь цих змін не є таким, який може забезпечити достатню компенсацію наслідків травми нерва.
4. У тварин, яким після операції проводили МЛТ в інфрачервоному діапазоні спектра з частотою модуляції 9,4 Гц спостерігаються кращі результати щодо регенерації пошкодженого нерва, ніж у тварин, яким проводилась МЛТ в червоному діапазоні спектра. Це характеризується більшим об’ємом та кількістю мієлінових нервових волокон в одиниці об’єму нерва, більшою кількістю крупних за діаметром мієлінових нервових волокон.
5. Найбільш позитивну дію МЛТ на регенерацію пошкодженого нерва було виявлено при використанні інфрачервоного спектру з частотою модуляції 37,5 Гц, що характеризується достовірно більшим об’ємом та кількістю мієлінових нервових волокон в одиниці об’єму нерва, достовірно більшою кількістю крупних за діаметром мієлінових нервових волокон.
6. Отримані результати свідчать про те, що застосування ЧМ МЛТ після травми нерва покращує результати відновлення останнього, що розширює уявлення про можливості використання фізичних методів для стимуляції регенерації пошкоджених нервів.
7. Покращення показників, які характеризують регенерацію пошкодженого нерва під впливом ЧМ МЛТ, дозволять застосувати цей метод у клінічній практиці з метою прискорення мієлінізації ушкоджених нервів та у пошуку нових способів використання цього методу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акимов Г.А., Лобзин В.С. Этиотропное и патогенетическое лечение болевого неврологического синдрома периферического генеза // Журн. Невропатологии и психиатрии. 1983. N 4.C. 504-511.
2. Абакшина М.Н. Ультраструктура нервных проводников центрального отрезка нерва после его первичного шва //Морфологические ведомости. 2002. - №1-2. с.3-5.
3. Акоев Г. Н., Ильинский О. Б., Колосова Л. И., Лебедев В. П., Cавелев В. Д., Петрова О. Г. Влияние транскраниальной электростимуляции опиоидных структур мозга на регенерацию периферических нервов крысы // Нейрофизиология. 1990. 22. № 1. С. 7679.
4. Акоев Г. Н., Ильинский О. Б., Колосова Л. И., Титов М. И., Трофимова О. Г. Влияние опиоидного пептида даларгина на регенерацию седалищного нерва крысы // Физиолог. ж-л. СССР. 1989. Т. 75, № 1. С.3337.
5. Александровская А.В. Цитоморфология, метаболизм и реактивные свойства структур периферических нервных волокон. - М.: Медицина, 1980. 215с.
6. Амасьянц Р. А. О ферментативном лечении посттравматических невритов в эксперименте // Клинич. неврол. Узбекистана. Ташкент, 1970. Вып. 1. С. 164165
7. Аносов Н. Н., Розин М. А. Прозерин, эзерин, дибазол и их применение в невропатологии. Л.: Медгиз, 1956. 196 с.
8. Антонов И. П. , Титовец Э. П. , Нечипуренко Н. И., Петровский Г. Г., Довнарт Г. Р., Власюк П. А. Кпроблеме экспериментального изучения патологических и метаболических изменений при патологии периферической нервной системы. Развитие метаболического ацидоза при острой травме периферической нервной системы и некоторые возможности его коррекции (сообщение второе) // Периферическая нервная система. Минск. 1978. Вып. 1. С. 515.
9. Антонов И. П., Титовец Э. П., Власюк П. А., Петровский Г. Г., Кошкин В.В., Грибоедов Г. В. К проблеме экспериментального изучения патологических и метаболических изменений при патологии периферической нервной системы. Экспериментальная комплексная терапия при острой травме периферических нервов (сообщение шестое) // Периферическая нервная система. Минск, 1982. Вып. V. С. 521.
10. Антонов И. П., Титовец Э. П., Нечипуренко Н. И., Багрова Т. А., Петровский Г. Г., Хмара Н. Ф., Кошкин В. В., Грибоедов Г. В. К проблеме экспериментального изучения патологических и метаболических изменений при патологии периферической нервной системы. Экспериментальное исследование некоторых аспектов патогенеза и комплексной терапии (сообщение седьмое)// Периферическая нервная система. Минск: Наука и техника, 1983. Вып. VI. С. 517.
11. Антонов И. П., Титовец Э. П., Нечипуренко Н. И., Багрова Т. А., Петровский Г. Г., Власюк П. А., Кошкин В. В., Щербинская Ж. Л. Кпроблеме экспериментального изучения патологических и метаболических изменений при патологии периферической нервной системы. Некоторые вопросы патогенеза и комплексной терапии хронического болевого синдрома при травмах нервных стволов // Периферическая нервная система. Минск: Наука и техника, 1985. Вып. VIII. С. 5-17.
12. Антронова М. И. Травматические повреждения периферических нервов и физические методы в их комплексном лечении : Учебное пособие / М.,1970. 56 с.

13. Арбузов С. Я. Влияние фенатина на восстановительные процессы в периферической нервной системе // Фармакология и токсикология. 1953. Вып. V. С. 1316.
14. Ахмедов Н. К., Аминова М. Х. Влияние мумие, лидазы и витамина В1 на процессы регенерации поврежденного периферического нерва // Мед. журн. Узбекистана. 1979. Вып. IX. С.3335.
15. Бабиченко В.В., Воронцова С.А Влияние гелий-неонового лазерного излучения на регенерацию периферических нервов в эксперименте // Диагностика и лечение поражений периферической нервной системы: Респ. Сб. науч. трудов. Л., 1989.- С. 69.-71.
16. Багрова Т. А. Микроциркуляция кислорода в нервных стволах. // Периферическая нервная система. Минск: Наука и техника, 1982. Вып. V. С. 2125.
17. Баран М. А., Максимов В. Н., Потапов А. И., Худетский Ю. П. Материалы к клинике и лечению травмы нервных стволов // X всесоюзн. конфер. молодых нейрохир. М., 1974. Вып. 2. С.
18. Бариштейн А.А. Некоторые ворпосы регенерации периферического нерва. Сборник ручных работ Медизд. 1948 с. 1948 с. 56 62.
19. Беззубик С.Д., Короткевич Е.А. К морфологической оценке регенерации нерва при гомотрансплантации в эксперименте// Периферическая нервная система.— Минск.— 1982.— Вып. 5.— С. 3439.
20. Беседин В. Н. О регенерации и дистрофических процессах нервных стволов под влиянием пангамовой кислоты и витамина В1 / Автореф. дисс. канд. мед. наук. Львов, 1970. 18 с.
21. Биогенный магнетит и магниторецепция. Новое о биомагнетизме: в 2-х т. перев. с англ. /Под редакцией Дж. Киршвинка. М.: Мир,1989. 525с. (т.2).

22. Бирюзова В.И., Боровигин В.Л., Тилев В.П., Киселёв Н.А., Тихоненко А.С., Ченцов Ю.С. Электронно-микроскопичечкие методы исследования биологических объектов. М.: Изд-во АН СССР. 1963. 204с.
23. Боголюбов В.М., Зубкова С.М. Пути оптимизациипараметров физиотерапевтических воздействий //Вопросы курортологи, физиотерапии, ЛФК. 1998.-№2. с.3-6.
24. Бриль Г.Е., Будник И.А., Гаспарян Л.В., Савион Н., Вафи Д. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на адгезию и агрегацию тромбоцитов на полистирене при высокой скорости сдвига. Материалы XXIV Международной научно практической конференции Применение лазеров в медицине и биологии”. Николаев 2005. 25 -28 мая.- с.70.
25. Бриль Г.Е., Певцова Н.А. Лазеротерапия хронического гастродуоденита у детей. Международная научно практическая конференция Применение лазеров в медицине и биологии”. Николаев 2005. 25 -28 мая.- с.19 20.
26. Будкарь Л.Н., Антюфьев В.Ф., Оранский И.Е., Бехтер Т.В. Влияние магнитолазерного воздействия на клиническое состояние и электрофизиологические показатели сердца у больных с сердечными аритмиями //Вопр. курорт., физиотер. и ЛФК. 1996. - №2. с. 5 8.
27. Буйлин В.А., Полонский А.К., Антонова Г.А. и др. Применение магнитоинфракрасного лазерного терапевтического апарата со встроеным фоторегистратором (МИЛТА-Ф) в медицинской практике. М., 1998. 102 с.
28. Букина В. В., Борщевская Н. В., Перькова А. В., Антонова И. И. К вопросу о механизме действия и эффективности комплекса лазерной и иглорефлексной терапии в лечении заболеваний периферической нервной системы // Курортология и физиотерапия : Межвед. сборник. К., 1991. Вып. 24. С. 101102.
29. Васильев А.П., Стрельцова Н.Н., Сенаторов Ю.Н. Лазерное облучение в лечении ИБС // Вопр. курорт., физиотер. и ЛФК. 2001. - №6. с. 10-13.
30. Васильева-Линецкая Л.Я., Кас И.В., Ларионова С.В., Тарасова О.И. Эффективность дифференцированной магнитотерапии у больных ВСД//Укр. Вісник психоневрології. том 10, вип.. 1 (30) (додаток) 2002. с. 30-31.
31. Верещагина В.В. Опыт применения магнитолазерной терапии в комплексном лечении нейропатии лицевого нерва. Материалы XXIV Международной научно практической конференции Применение лазеров в медицине и биологии”. Ялта 2005. 25 -28 мая.- с.23.
32. Войткевич А. А., Жутаев И. А. Влияние адренокортикальных гормонов на посттравматическую регенерацию нерва // Проблемы эндокринологии. 1971. Вып. 17. № 3. С. 7679.
33. Волотовская А.В., Улащик В.С., Пилипович В.Н. Антиоксидантное действие и терапетическая эффективность лазерного облучения крови у больных ИБС // Вопр. курорт., физиотер. и ЛФК. 2003. - №3. с. 22-25.
34. Гамалея Н.Ф. Механизмы биологического действия излучения лазеров. В кн.: Лазеры в клинической медицине. М.: «Медицина». 1996. с.51 97.
35. Гамалея Н.Ф. Применение методов и средств лазерной техники в биологии и медицине (Тр. Всесоюзн. конф. По лазерной технике. Киев, 1981. С. 128-131.
36. Гамалея Н.Ф., Федорчук А.Г., Прокопенко И.В. Лазерная иммуномодуляция: вовлечение клеточных путей сигнальной трансдукции //Фотобіологія та фотомедицина. 1999. - №1. с.44-50.
37. Гейниц А.В., Авруцкий М.Я., Елисеенко В.И., Гусейнов Т. Ю. Морфологическая оценка воздействия инфракрасного лазерного облучения в среднетерапевтических дозировках на структуры ЦНС в эксперименте //Использование лазеров для диагностики и лечения заболеваний (научно-информационный сборник, вып. 3). М. 2001. с.27-28.
38. Генералов В. И. Испытание действия ряда веществ на восстановительные процессы при экспериментальном повреждении седалищного нерва // Фармакология и токсикология. 1958. № 1. С. 4856.
39. Геращенко Г.И., Байдюкова В.А. К изучению биологичесого действия кверцитина и его гликозидов //Биол. Наука. 1972. - №6. с. 35 38
40. Гнатюк М.С., Гнатко К.В., Гнатюк Р.М. Поєднана дія перфторану та магніто лазерного опромінення на ангіоархітектоніку венозного судинного русла очного яблука при дистрофії сітківки. Материалы XXIV Международной научно практической конференции Применение лазеров в медицине и биологии”. Ялта 2005. 25 -28 мая.- с.76 77.
41. Голованов В. Д., Мартенс А. С., Павлова Г. А, Осина М. И., Кожин Н. П., Соколов В. К. Электрофорез галантамина в комплексном лечении повреждений периферических нервов конечностей // Физические факторы в комплексном лечении травм и заболеваний опорнодвигательного аппарата и нервной системы : Тр. ЦНИИ курортологии и физиотерапии Т. 19. М., 1971. С. 7073.
42. Головин Н.И., Курик М.В. Магнитное поле и его влияние на человека. В сб.: Новые медицинские технологии в клинической и курортной практике. К.: 2001 с.15-21.
43. Горгоц О.В. Лазеротерапия в комплексном лечении повреждений периферических нервных стволов : Автореф. дис. к.м.н. Алма Ата, 1992. 19 с.
44. Гофельд А.М., Карпинский М.Ю., Берсенева И.А. Применение магниторезонансной терапии для профилактики прогрессирования сколиоза в комплексе санаторно-курортного лечения //Современные методы лечения. 1999. - №2 (4). С. 44-45.
45. Грабовий О. М., Гончарук О.А., Проша М.В. Вплив різних доз ацетилхоліну та норадреналіну на формування регенераційної невроми сідничного нерва // Актуальні проблеми нейрогістології та нейроонтогенезу: Матеріали наукової конференції, присвяченої 90-річчю з дня народження М.І. Зазибіна. К., 1994. с.22
46. Грабовий О.М. Вплив ацетилхоліну, норадреналіну та їх антагоністів на посттравматичну регенерацію шкіри та периферичного нерва // Автореф. дис.докт. мед. наук. Київ. 2000. 35с.
47. Гришило И. В., Литус В. И., Стефанов А. В., Рудковский В.А. Эффективность различных доз препарата липина при лечении хронического бронхита и бронхиальной астмы // Актуальні питання охорони здоров’я. № 1. 1994. С. 4041.
48. Гусейнова С. Г. Акупунктурная стимуляция в реабилитации больных с огнестрельными травмами периферических нервов // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. № 5. 2000. С. 2426.
49. Гусейнова С. Г. Клинико-иммунологические аспекты нейродистрофии у больных с огнестрельными поражениями периферических нервов // Неврологический журнал. № 2. 1999. С.3537.
50. Девятков М. Д., Зубкова С.М., Лапрун И.Б., Макеева Н.С. Физико-химические механизмы биологического действия лазерного излучения // Успехи современ. биол., - 1987.- Т.103.- Вып.1. С. 31-43.
51. Деменко В.Д., Тондий О.Л., Базарный Н.Ф. Лазеротерапия больных неврологическими формами вертебрального остеохондроза. //XII международная конференция «Применение лазеров в медицине и биологии». Харьков. 1999ю 20-23 апреля. с. 106-107.
52. Денисенко О.И. Комбинированная хронолазерная терапия аллергодерматозов. XXIV Международная научно практическая конференция Применение лазеров в медицине и биологии”. Ялта 2005.- 25 -28 мая. с.28 29.
53. Добрынина О. В., Мигулина В. Л., Шатинина С. З., Капитанов А. Б. Репарация митохондриальных мембран гепатоцитов с помощью фосфатидилхолиновых липосом // Бюлл. эксперим. биол. и мед. 1991. № 8. С. 135 136.
54. Добровольский Г.А. Планирование медико-профилактического эксперимента. Из-во: Сарат. ун-та, 1984. 128с.
55. Дойников Б. С. Регенерация нервных стволов после огнестрельных ранений // Опыт советской медицины в Великой Отечественной войне. 19411945 гг. Т. 20. М.: Медгиз., 1952. С.6883.
56. Дойников Б.С. Избранные труды по нейроморфологии и нейропатологии М: Медицина 1955. с. 461.
57. Дубенко Е.Г. Основные направления применения низкоэнергетического лазерного излучения в неврологии (итоги и перспективы). XXIV Международная научно практическая конференция Применение лазеров в медицине и биологии”. Ялта 2005.- 25 -28 мая. с.29 30.
58. Дудченко М.О., Васильева К.В., Левченко Л.Ю., Литвиненко Б.В. Методики использования диодных лазеров при лечении папиллом вульгарных бородавок”. Международная научно практическая конференция Применение лазеров в медицине и биологии”. Николаев 2005. 25 -28 мая.- с.25 26.
59. Дудченко Н.А., Литвиненко Б.В. Современные методики использования лазеров в дерматологии. Материалы XXIV Международной научно практической конференции Применение лазеров в медицине и биологии”. Ялта 2005. 25 -28 мая.- с.30 31.
60. Дуриян Р.А., Анищенко Г.Я., Кочеткова В.Д., Евтидеева Е.С., лазерная терапия заболеваний периферической нервной системы // Сов. медицина.- 1984. - N 8. С. 100-108.

61. Жакун І.П. Вплив природних і штучних магнітних полів на людину та інші біологічні об’єкти //Мед. рабил., курорт., физиотер. 2003. - №1 (33). с.34-35.
62. Жгенти В. К., Шарамидзе Л. К. О влиянии стрептомицина на регенерацию периферического нерва // Труды инта. эксп. морфологии. Тбилиси, 1957. Т. 6. С. 235241.
63. Жулев Н. М. Диагностика и консервативное лечение закрытых травм нервных стволов конечностей: Автореф. дисс. канд. мед. наук: 14.00.13 / Ленингр. ин-т усоверш. врачей. Л., 1984. 22с.
64. Загускин С.Л. Лазерная терапия мифы и реальность, возможные пути развития //Использование лазеров для диагностики и лечения заболеваний (научно-информац. сборник, вып.3). М. 2001. с. 16-21.
65. Задоинченко В.С., Свиридов А.А., Демичева Т.В. и др. Прогностические критерии эффективности магнитной и магнитнолазерной терапии у больных с начальными стадиями гипертонической болезни //Вопр. курорт., физиотер. и ЛФК. 1997. - №1. с.8-11.
66. Зазыбин Н.И. Эмбриогенез периферической нервной системы. Иваново 1936 В сборнике Физиология нервного роцесса”. с.28-35
67. Зайцев Р. З. Дегенерация и регенерация в поврежденном нерве при применении гормонов коры надпочечников. Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1971, т. 71, №5, С. 110112.
68. Зайцев Р. З. Лечение травм нервных стволов конечностей. Л.: Медицина, 1976. 134 с.
69. Западнюк И.П., Западнюк В.И., Захария Е.А. и др. Лабораторные животные. Киев: Выща школа. 1983. 383с.
70. Захаров С.Д., Корочкин И.М. Свет и тени лазерной терапии //Использование лазеров для диагностики и лечения заболеваний (научно-информационный сборник, вып.3). М. 2001. с.11-16.
71. Земсков В.С., Колесников Е.В., Луцик А.И. Ингибиторы биосинтеза лейкотриенов в лечении острого панкреатита// Клиническая хирургия, 1967. N 11. С.31-33.
72. Зенков Л.Р., Ронки М.А. Функциональная диагностика нервных болезней. М.: Медицина, 1982. С.346-418.
73. Значкова А. А. О влиянии витамина В12 на регенерацию периферических нервов у крыс // Докл. АН СССР. 1956. Т.109. № 4. С. 879881.
74. Золотарёва Н.А., Терлецкий В.В. Влияние лечебных комплексов с применением магнитных полей и аспизола на показатели гомеостаза и липидного обмена у больных ИБС с остеохондрозом шейно-грудного отдела позвоночника // Мед. реабил., курортол., физиотер. 2003. - №1 (33). с.9-11.
75. Золотарёва Т.А. Физические лечебные факторы: основы механизма действия на процессы биотрансформации в печени. К.: Тамед, 2000. 192с.
76. Золотарёва Т.А., Олешко А.Я., Олешко Т.И. Экспериментальное исследование антиоксидантного действия низкоинтенсивного лазерного излучения инфракрасного диапазона // Вопр. курорт., физиотер. и ЛФК. 2001. - №3. с. 3-5.
77. Зубкова С.М., Варакина Н.И., ЧабаненкоС.С., Алимова В.Н. Влияние инфракрасного излучения и его сочетания с постоянными и переменными магнитными полями на восстановительные процессы в тимусе, печени и крови стрессированных крыс // Вопр. курорт., физиотер. и ЛФК. 2000. - №5. с. 8-12.
78. Зубкова С.М., Варакина Н.И., Михайлик Л.В. и др. Комбинированное действие инфракрасного излучения, постоянного и переменных полей при экспериентальном атеросклерозе // Вопр. курорт., физиотер. и ЛФК. 1998. - №4. с. 31-36.

79. Зубкова С.М., Варакина Н.И., Михайлик Л.В., Чабаненко С.С. Изменения в системе протеиназы ингибиторы гиперлипопротеидемией при трансцеребральных воздействиях импульсным током с частотой 100 Гц и ультравысокочастотным полем// Вопр. курорт., физиотер. и ЛФК. 1999. - №3. с. 11-14.
80. Илларионов В.Е. Концептуальные основы физиотерапии в реабилитологии (новая парадигма физиотерапии). М.: ВЦКМ «Защита» - 1998. 96с.
81. Калныш Я.Я., Фриденберг Л.Л. Влияние курортного лечения на клинические показатели и динамику белковых фракций сыворотки у больных с травмой спинного мозга в отдаленном периоде// Вопр. Курортол. Физиотерап. И лечеб. Физкультуры, 1977. N 5.- С. 57-61.
82. Калюта М.И., Соловей Н.В., Синюк Т.В. Эфективность лазеропунктуры у больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза (клинико-электронейромиографическое исследование) // Периферическая нервная система. Минск, 1986. Вып. 9. С. 151-156.
83. Кардаш А. М. Использование морфометрических методов в объективизации процессов ускорения регенерации периферических нервов при воздействии магнитных полей // Морфология. 1993. № 910. С. 89.
84. Кардаш А.М., Дроботько Ф.В. Влияние слабых электромагнитных полей на связанную воду в клетках головного мозга //Медицинская физика. 2001. - №1 с.45-46.
85. Карлов В.А., Селецкий Г.В., Сорокина Н.Д. Воздействие магнитного поля на биоэлектрическую активность головного мозга здоровых людей и больных эпилепсией //Ж. неврол. и психиатр. 1996. - №2. с.54-58.
86. Кару Т.П. О молекулярном организме терапевтического действия излучения низкоинтенсивного лазерного света // Докл. АН СССР. 1986.- Т. 291. С. 1245-1249.
87. Карупу В.Я. Электронная микроскопия. К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984. 208с
88. Клебанов Г.И. Молекулярно-клеточные механизмы лазеротерапии // Использование лазеров для диагностики и лечения заболеваний (научно-информац. сборник, вып.3). М.. 2001. с.21-24.
89. Козлов В.И. Формирование нервного ствола некоторых черепно-мозгвых нервов у человека // Архив анат., гистол., эмбриол 1965т 52№2 с. 54 -61.
90. Козлов В.И. Фотобиостимуляция основа лазерной терапии //Использование лазеров для диагностики и лечения заболеваний (научно-информац. сборник, вып.3). М.. 2001. с.5-11.
91. Коломийцев А. К. , Чайковский Ю. Б. Микроваскуляризация регенерационной невромы при частичной перерезке седалищного нерва // Морфологические реакции периферических и некоторых центральных отделов нервной системы в норме, эксперименте и различных патологических процессах. Иваново, 1977. С. 5357.
92. Коломийцев А.К., Яценко В.П., Чайковский Ю.Б. и др.. Гемоцеркуляторное русло аллотрансплантанта седалищного нерва, консервированного при низкой температуре// Вопр. нейрохирургии. 1982. N1. С. 47-51.
93. Корлетяну М. А. (сост.) Диагностика и выбор тактики лечения повреждений периферических нервов при некоторых травмах конечностей: Метод. указания. Кишинев,1973. 14 с.
94. Короткевич Е. А., Нечипуренко Н. И., Багрова Т. А., Кошкин В. В. Экспериментальное изучение патофизиологических и метаболических нарушений при нейрорафии и нейропластике // Патологическая и экспериментальная терапия. 1984. № 1. С. 5053.
95. Кочетков А.В., Горбунов Е.Ф., Миненков А.А. и др. Оптимизация программы ранней реабилитации больных церебральным инсультом: применение методик магнито-и лазеротерапии // Вопр. курорт., физиотер. и ЛФК. 2000. - №3. с. 17-21.
96. Кошелев В.Н., Астафьева О.Т., Архангельский А.В. идр. Местное взаимодействие лазерного излучения с тканями// Лазер и лечение ран. - Саратов, 1980. С. 8.-37.
97. Креймер А.Я., Панина Г.В., Рычков А.А. Особенности механизма действия различных частот (10, 35, 75 Гц) на восстановительные процессы в травмированном нерве.//Актуальные вопросы теории и практики физической медицины. Иваново, 1993. с.166-167.
98. Креймер А.Я., Стрелис Л.П, Панина Г.В. Эффективность использования вибромассажа различных частот у больных с травмами периферических нервов конечностей. Иваново, 1993. с.166-167.
99. Крищук А. А. Влияние галоскорбина и витаминов В1 и В2 на регенерацию поврежденного нерва после острой кровопотери // Врачебное дело. 1961. № 2. С. 9599.
100. Крылов О.А., Антонов А.Б., Маликова С.Н// Физиологический журнал СССР. 1990. т.76, №11. с.1544 1549.
101. Крылов О.А., Антонов А.Б., Елисеева З.В., Маликова С.Н., Шевелев И.Н. Действие импульсного магнитного поля на восстановление двигательной функции периферических нервных стволов.// Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры”, 1991, №6, с. 40 44.
102. Крылов О.А., Антонов А.Б., Елисеева З.В., Маликова С.Н., Шевелев И.Н. Структурно-функциональные характеристики восстановления перерезанного седалищного нерва при действии импульсным магнитным полем.// Патологическая физиология и экспериментальная терапия”, 1993, №4, с. 29
103. Кузовлев О.П., Хазина Л.В., Блинков И.Л. Новая перспективная методика структурно-резонансная электромагнитная терапия //Перспективы традиционной медицины. 2003. - №2. с.44-50.

104. Кустов В.В. Влияние пентоксила и метацина на течение экспериментальных повреждений нервной системы // Лекарственная регуляция воспалительного процесса. Л., 1958. С. 109116.
105. Кустов В. В. Фармакологические данные о действии урацила, метацила и пентоксила на нервную систему (эксперим. исследова