МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІН В МІОКАРДІ ЩУРІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГІПОТИРЕОЗІ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЇ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

На правах рукопису

Петренко Володимир Анатолійович

УДК: 616.127-018:616.441-008.64-085

Морфофункціональні закономірності змін в міокарді щурів при експериментальному гіпотиреозі та його корекції

14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія,

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Доктор біологічних наук,
професор Л.О Стеченко

Київ - 2008

Зміст

Вступ.........................................................................................................................4
Розділ 1. Сучасні уявлення про вплив нестачі гормонів щитовидної залози на морфофункціональний стан міокарда серця та перспективи її лікування (огляд літератури)............................................................................................8
1.1. Елементи структурної патології міокарда................................................8
1.2. Морфологічні еквіваленти ендокринної функції серця в нормі та при деяких патологічних станах..........................................................................14
1.3. Сучасний стан проблеми гiпотиреозу....................................................18
1.4. Вплив гормонів щитоподібної залози на міокард.................................23
1.5. Способи лікування гіпотиреозу та гіпотиреоїдної міокардіопатії.......28
Розділ 2. Матеріали і методи................................................................................32
2.1. Групи піддослідних тварин......................................................................32
2.2. Моделювання гіпотиреозу та способи його лікування..........................33
2.3. Фізіологічні методи дослідження............................................................34
2.4. Біохімічні методи дослідження. ..............................................................35
2.5. Гістологічні методи дослідження............................................................36
2.6. Трансплантація фетальних щитоподібних залоз...................................38
Розділ 3. Результати досліджень..39
3.1. Порівняльний аналіз морфофункціонального стану міокарду правого передсердя та лівого шлуночка щурів в динаміці експериментального гіпотиреозу.39
3.1.1.Зміни функціональних показників у щурів в динаміці експериментального гіпотиреозу39
3.1.2.Динаміка морфологічних змін міокарда щурів після тиреоїдектомії...46
3.2. Морфофункціональний аналіз стану міокарда щурів при корекції гіпотиреозу L-тироксином91
3.2.1. Функціональні показники тиреоїдектомованих щурів, які отримували лікування L-тироксином.91
3.2.2. Структурна характеристика міокарду лікованих L-тироксином щурів після тиреоїдектомії..96
3.3. Характеристика міокарду при комбінованій корекції гіпотиреозу L-тироксином та кальцитоніном142
3.3.1. Функціональні показники лікованих L-тироксином та кальцитоніном тиреоїдектомованих щурів..142
3.3.2. Структурна характеристика міокарду лікованих L-тироксином та кальцитоніном тиреоїдектомованих щурів.143
3.4. Структурна організація міокарду після трансплантації фетальних щитоподібних залоз тиреоїдектомованим щурам. ..184
3.5. Комплексна оцінка стану ендокринного апарату серця щурів в динаміці гіпотиреозу та при його корекції.. 194
3.5.1. Зміни в ендокринному апараті серця в динаміці гіпотиреозу........ 194
3.5.2. Морфологічні еквіваленти ендокринної функції серця у тиреоїдектомованих щурів після лікування L-тироксином....................200
3.5.3.Вплив комбінованого лікування кальцитоніном та L-тироксином на стан ендокринного апарату передсердних кардіоміоцитів тиреоїдектомованих щурів............................................................................204
3.5.4.Характеристика ендокринного апарату передсердних кардіоміоцитів після трансплантації фетальної щитоподібної залози тиреоїдектомованим щурам..............................................................................................................209
Розділ 4. Обговорення отриманих результатів.211
Висновки..237
Список використаних джерел240

Вступ

Стрімке зростання хірургічної патології щитоподібної залози спричинене наслідками аварії на ЧАЕС [39; 68; 108; 122]. Дефіцит гормонів щитоподібної залози в організмі призводить до порушення водно електролітного обміну, всіх видів метаболізму, спричиняючи морфофункціональні та біохімічні зміни в різних органах і системах, зокрема в серцевосудинній системі, що сприяє розвиткові атеросклеротичних змін в судинах, ішемічної хвороби серця та вторинної артеріальної гіпертензії [16; 19; 52; 156; 253]. Вказані захворювання, для яких гіпотиреоз є облігатним фактором ризику, призводять до формування серцевої недостатності, яка часто стає безпосередньою причиною смерті хворих даною патологією [42; 117; 219; 302].
На жаль, морфофункціональним змінам в серці за умов гіпотиреозу та при його корекції, присвячена нечисленна література [41; 103]. Їх вивчення, враховуючи клінічні та лабораторні дані, стало б теоретичною основою для розуміння патогенезу серцевосудинних захворювань при гіпотиреозі, розробки адекватних методів їх діагностики, лікування та профілактики.
Відомо, що для передсердних кардіоміоцитів, на відміну від кардіоміоцитів шлуночків, окрім скоротливої їх функції, характерна і ендокринна, яка полягає в синтезі та секреції передсердного натрійуретичного пептиду, якому відводять значну роль в регуляції водно електролітного балансу, формуванні артеріальної гіпертензії, атеросклерозу судин, ремоделюванні міокарду, розвитку серцевої недостатності [169; 210; 218]. Порівняльний аналіз морфофункціональних змін в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка, який зазнає найбільшого механічного навантаження, дозволить виявити основні закономірності формування гіпотиреоїдної кардіоміопатії та оцінити стан ендокринного та скоротливого апаратів серця за умови післяопераційного гіпотиреозу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках держбюджетної теми Інституту проблем патології НМУ імені О. О. Богомольця „Морфофункціональний стан органів найбільш чутливих до дефіциту гормонів щитовидної залози за умов гіпотиреозу та його корекції”, номер державної реєстрації 0106U004081.
Мета даної роботи - вивчити морфофункціональні зміни в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та за умови його корекції.
Задачі дослідження:
1. Розробити адекватну модель післяопераційного гіпотиреозу на лабораторних тваринах.
2. Вивчити морфофункціональні особливості міокарда щурів в динаміці післяопераційного гіпотиреозу.
3. Вивчити морфофункціональні особливості міокарда тиреоїдектомованих щурів після гормонзамісної терапії Lтироксином.
4. Вивчити морфофункціональні особливості міокарда тиреоїдектомованих щурів після комбінованої гормонзамісної терапії Lтироксином та кальцитоніном.
5. Вивчити морфофункціональні особливості міокарда тиреоїдектомованих щурів після трансплантації фетальних щитоподібних залоз.
6. Дати морфофункціональну оцінку стану ендокринного апарату серця у щурів при гіпотиреозі та при різних способах його корекції.
Об’єкт дослідження - морфофункціональні зміни в структурних компонентах міокарда правого передсердя та лівого шлуночка щурів в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та при його корекції.
Предмет дослідження - фрагменти міокарда правого передсердя та лівого шлуночка тиреоїдектомованих щурів через 14, 35, 50, 100 діб після тиреоїдектомії та після корекції гіпотиреозу.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне морфофункціональне порівняльне дослідження біохімічних, фізіологічних, структурних, ультраструктурних змін міокарда правого передсердя та лівого шлуночку щурів в динаміці формування післяопераційного гіпотиреозу на розробленій автором моделі, яка підтверджена патентом. Вперше виявлені морфологічні аспекти формування гіпотиреоїдної міокардіопатії та критерії недостатності монотерапії L-тироксином. Вперше викладені теоретичні основи доцільності застосування кальцитоніну в комплексній замісній гормонотерапії післяопераційного гіпотиреозу. Встановлено, що найбільш ефективним способом корекції міокардіопатії тиреоїдектомованих щурів з етіопатогенетичної точки зору є хірургічний метод пересадки фетальної щитоподібної залози, який має і свої недоліки.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень сприяють поліпшенню діагностики та прогнозування перебігу гіпотиреоїдної міокардіопатії, за рахунок комплексного аналізу функціональних (ЕКГ, осмотична резистентність еритроцитів, жирнокислотний склад ліпідів міокарду, показників перекисного окислення ліпідів) та морфологічних даних. Узагальнення, що випливають із результатів дослідження дозволяють стверджувати, що у випадку післяопераційного гіпотиреозу доцільною є гормонозамісна терапія, яка компенсує не лише недостатність йодвмісних гормонів, а й кальцитоніну. Отримані дані можуть використовуватися в педагогічному процесі на кафедрах гістології та ембріології; патологічної анатомії, ендокринології, кардіології, при написані монографій, посібників, підручників, а також при розробленні ефективних схем лікування та профілактики гіпотиреоїдної міокардіопатії практикуючими лікарями.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною роботою. Автором самостійно виконані аналіз літератури, постановка досліджень, одержання первинного матеріалу, проведення морфологічних, фізіологічних та біохімічних досліджень, опис результатів дослідження, морфометрія, статистична обробка даних, а також їх узагальнення. Розроблена модель гіпотиреозу на щурах, метод вивчення порушення ліпідного обміну при гіпотиреозі, які підтверджені патентами. Усі розділи дисертаційної роботи написані автором самостійно.
Апробація і впровадження. Основні положення дисертації були представлені на: науковій конференції Актуальні проблеми експериментальної медицини” (Київ, 2003р.); науковій конференції Использование электронной микроскопии в ХХІ веке” (Москва, 2003р.); VI научно-практической конференции с международным участием «Санкт- Петербургские научные чтения» (Санкт-Петербург, 2004р.); 16-th European students’ conference (Berlin, Germany, 2005); 14-th annual international Ain Shams Medical students’ Congress (Cairo, Egypt, 2006); науково-практичній конференції «досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів» (Тернопіль, 2007 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них 8 журнальних статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 тез доповідей на наукових конгресах та конференціях, серед яких 5 в міжнародних виданнях. Отримано 2 патенти України на корисну модель.

Об’єм та структура роботи. Матеріали дисертації викладені на 276 сторінках машинописного тексту, текстова частина займає 152 сторінки. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, розділу „матеріали та методи досліджень”, п’яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення власних досліджень, висновків та списку використаних джерел. Список цитованої літератури містить 338 джерел, серед яких 168 опубліковані кирилицею та 170 латиницею. Дисертація ілюстрована 93 рисунками та 17 таблицями.

Список литературы

висновки
В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального питання морфофункціональних змін в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці формування післяопераційного гіпотиреозу та можливостей їх корекції.
1. Розроблена модель післяопераційного гіпотиреозу на щурах, адекватність якої підтверджена біохімічними, фізіологічними, морфологічними методами.
2. В динаміці розвитку експериментального гіпотиреозу структурні зміни у міокарді як правого передсердя, так і лівого шлуночка носять однотипний характер і спрямованість, але розрізняються за ступенем їх виразності. Встановлено, що у міокарді обох досліджених відділів на ранніх етапах розвиваються реактивні зміни, які передують розвитку компенсаторно-пристосувальних процесів, що в подальшому завершуються декомпенсацією та розвитком хронічної серцево-судинної недостатності. Маніфестність змін в усі досліджені терміни спостережень превалює у міокарді правого передсердя.
3. Реактивні зміни проявляються вираженим гетеротипізмом як кардіоміоцитів, так і інших клітин міокарду. Характерною особливістю міокарда на ранніх строках (14 доба) експерименту була наявність значної кількості апоптозно змінених кардіоміоцитів та ендотеліоцитів.
4. Компенсаторно-пристосувальні механізми найбільшого розвитку набувають на 50 добу після операції та стосуються енергетичного, білок- синтетичного, скоротливого апаратів кардіоміоцитів. Це проявляється гіперплазією та гіпертрофією мітохондрій, канальців зернистої ендоплазматичної сітки, репарацією міофібрил.
5. Збільшення терміну спостережень (100 діб) вказує на зрив компенсації та виникнення хронічних змін у міокарді обох відділів серця, ознаками чого є деструкція міофібрил, внутрішньоклітинних мембран та сарколеми, з виходом вмісту кардіоміоцитів в інтерстицій, мікрогеморагії, міокардіофіброз.
6. Встановлено, що лікування L-тироксином тиреоїдектомованих щурів не попереджує формування структурних та функціональних змін, але відстрочує їх у часі. Гострі альтеративні процеси проявляються через 35 діб після операції, а через 100 діб з’являються перші ознаки зриву компенсації. L-тироксин стимулює розвиток білоксинтетичного апарату кардіоміоцитів, тоді як у енергетичному та скоротливому апаратах він не запобігає деструктивним змінам. Він посилює колагеноутворення у порівнянні з нелікованими тиреоїдектомованими тваринами.
7. Комбіноване лікування L-тироксином та кальцитоніном зменшує глибину дистрофічних явищ у міокарді при відсутності виразної стадійності перебігу гіпотиреоїдної міокардіопатії та запобігає розвитку міокардіофіброзу.
8. Доведено, що в розвитку гіпотиреоїдної міокардіопатії значну роль відіграють порушення гомеостазу кальцію, що морфологічно проявляється розширенням канальців саркоплазматичної сітки, відкладанням депозитів кальцію у мітохондріальному матриксі, ділянками ущільнення кортикального шару цитоплазми, контрактурами міофібрил та запуском апоптозу в кардіоміоцитах. Лікування L-тироксином ще більше стимулювало порушення обміну кальцію не тільки в кардіоміоцитах, а й в усьому організмі. При лікування L-тироксином у комплексі з кальцитоніном виявлені морфофункціональні ознаки позитивного впливу на обмін кальцію.
9. Максимальна збереженість структур міокарда тиреоїдектомованих щурів забезпечується при трансплантації фетальної щитовидної залози. Ефективність останньої підтверджена і біохімічними показниками рівня вільного тироксину, загального та іонізованого кальцію у крові тварин. Проте, у сполучній тканині міокарда присутні низькодиференційовані клітини та ендотеліоцити з ознаками ядерного атипізму.
10. В динаміці розвитку гіпотиреозу спочатку порушується секреція передсердного натрійуретичного пептиду, що сприяє накопиченню цього гормону в кардіоміоцитах. Зміни синтезу виникають вторинно і проявляються на пізніх етапах експерименту. Використання з терапевтичною метою L-тироксину стимулює синтез ПНУП, але не активує його виділення з клітин. Введення в схему лікування кальцитоніну та трансплантація фетальної щитовидної залози справляє позитивний ефект як на синтез, так і секрецію гормону.

Список використаних джерел

1. Автандилов Г. Г. Основы количественной патологической анатомии. М.: Медицина, 2007. 240с.
2. Александрова Г.Ф., Трошина Е.А. Особенности течения и терапии гипотиреоза у пациентов с ишемической болезнью сердца// Леч. Врач.- 2002.- Т.72. - C. 7-8.
3. Александрова Е. А., Онищенко Г. Е. Индукция апоптоза в клетках FAF28 ингибитором белкового синтеза циклогексимидом// Цитология. 2003. Т.45,№8. С.796-803.
4. Алимова Е. К., Эндакова Э. А. Жирнокислотный состав липидов сыворотки крови при атеросклерозе// Вопр. Мед. Химии. 1970. Т.16,№3. С.310-316.
5. Аляви А.Л., Зуфаpов М.М., Туляганова Д.К. Обpатимые дисфункции жизнеспособного миокаpда у больных ишемической болезнью сеpдца // Клинич. медицина. - 2002. - Т.80, №8. - С. 18-22.
6. АмосоваЕ.Н.Клиническая кардиология.- К.: Здоровья, 1998.-Т. 1.-400с.
7. Андреев Д. А., Рыкова М. С. Натрийуретические пептиды В-типа при сердечной недостаточности// Клиническая медицина. 2004. - №6. С.4-8.
8. Аникин В. В., Егоршин В. Ф., Харкова М. А. Особенности внутрисердечной гемодинамики у больных с гипотиреозом// Проблемы эндокринологии. 1991. Т.37, №3. С.18-20.
9. Антоненко Л. І., Аршинникова Л. Л., Стеченко Л. О., Петренко В. А., Кузян В. Р., Жданова О. О. Проникність еритроцитарних мембран в динаміці експериментального гіпотиреозу.: Збірник матеріалів конференції «Здобутки клінічної і експериментальної медицини», Тернопіль, 8 червня 2007р. С.8-10.
10. Афонина Г. Б., Куюн Л. А. Липиды, свободные радикалы и имунный ответ. К.:Национальный медицинский университет, 2000. 285с.
11. Бальйон Я. Г., Корпачов В. В., Сімуров О. В., Сімурова Н. В. Синтез та біологічні властивості трийодтирокарбонових кислот// Фармацевтичний журнал. 2003. - №6. С.45-50.
12. Барышников А. Ю. Шишкин Ю. В. Иммунобиологические проблемы апоптоза. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 320с.
13. Безродная Л. В., Свищенко Е. П., Мхитарян Л. С. и др.. Роль внеклеточного и внутриклеточного кальция в регуляции артериального давления// Український кардіологічний журнал. 1998. - №1, - С.86-88.
14. Белая Ж. Е., Рожинская Л. Я., Мельниченко Г. А. Современные представления о действии тиреоидных гормонов и тиреотропного гормона на костную ткань// проблемы эндокринологии. 2006. Т.52, №2. С. 48-54.
15. Белушкин Н. Н. Северин С. Е. Молекулярные основы патологи апоптоза// Архив патологи. 2001. Т.63,№1. С.51-60.
16. Білявська С. Б, Божок Г. А., Легат Є. І., Бондаренко Т. П. Показники білкового, ліпідного та вуглеводного обмінів за гіпотиреозу і після комбінованої трансплантації щитоподібної та надниркових залоз// Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2005. - №3(15). С.33-37.
17. Боднар Я. Я. Закономерности морфологических изменений миокарда в условиях нарушений вводно-солевого обмена организма: автореферат дис. доктора мед. наук. Москва. - 1991, 38с.
18. Боднар Я. Я., Кузів О. Є., Бондар Р. Я., Сиваківський М. А., Сельський П. Р. Морфогенез водно-електролітної міокардіопатії// Вісник наукових досліджень. 2006. - №3. С.38-40.
19. Бойчак М. П., Амосова Е. Н., Медведь Я. И., Мясников Г. В., Сидорова Н. Н. Структурно-функциональные изменения желудочков сердца у больных с гипотиреозом// Український кардіологічний журнал. 2001. - №6. С.51-54.
20. Болезни щитовидной железы// Под ред. Л. И. Браверманна. М. : Медицина, - 2000. 418 с.
21. Большая медицинская энциклопедия/ Под ред. Петровського Б. В. М.: Советская энциклопедия, 1977, Т.6 (гипотиреоз-дегенерация). 632с.
22. Большова О.В., Музь В.А., Шевченко І.Ю., Самсон О.Я.. Уроджений гіпотиреоз: сучасні аспекти патогенезу, клініки, діагностики і лікування // Укр. терапевт. ж. - 2005. - № 3. - С. 102-109.
23. Боцюрко Ю. В. Клініко-патогенетичні особливості перебігу та лікування
Ішемічної хвороби серця на фоні гіпотиреозу: Авторефер. дис.. к.м.н.- Івано-Франківськ, 2000.- 16 с.
24. Буйа Л. М. Основные патологические процессы в миокарде, связь с миокардиопатиями. В кн..: Физиология и патофизиология сердца/Под ред.. Н. Сперелаксиса. В 2т. М: Медицина. 1990. - №1. С.67-89.
25. Василенко В. Н. Вариабельность ритма сердца как маркер вегетативной реактивности при гипотиреозе// Український медичний альманах. 2004. Т.7,№3. С.24-25.
26. Воскобійник Л. Г. Морфофункциональные изменения эндокринной активности сердца при экспериментальном сахарином диабете 1-го типа// Патологія. 2005. Т.2,№2. С.24-30.
27. Гаврилюк В. М. Субклінічний гіпотиреоз: особливості ліпідного обміну, функціонального стану серцево-судинної та нейрон-м’язевої систем за умов йодної недостатності: Автореф. диск.м.н.- Київ, 2005
28. Гаврилюк О. А., Біктіміров В. В. Ультраструктурні зміни скоротливих кардіоміоцитів правого передсердя в умовах застосування симазину// Вісник Вінницького державного медичного університету. 2001. Т.5, №2. С.326-328.
29. Гавриш А. С., Благодаров В. Н., Вербицький В. В., Шульц Н. В. Транспортно-трофическое обеспечение и морфология миокарда при острой коронарной недостаточности//Вісник морфології. 2006. - №12(2). С. 219-225.
30. Гавриш А. С., Вербицький В. В., Шульц Н. В.Дифузный кардіосклероз при хронічній некоронарогенній серцевій недостатності// Вісник морфології. 2007. 13 (1). С.34-38.
31. Галявич А. С., Салатова Л. Р. Нарушение обмена жирних кислот при атеросклерозе и возможности его коррекции// Кардиология. 2006. - №12. С.30-33.
32. Герасимов Г.А., Петунина Н.А. Заболевания щитовидной железы.- М.: Здоровье, 1998.- 38 с.
33. Гжегоцький М. Г., Чупашко О. І., Терлецька О. І. Експериментальний гіпотиреоз і особливості окисного метаболізму в крові та тканині міокарда щурів//Буковинcький мед. вісник.- 2003.- Т. 7.- № ½.- с. 25-27.
34. Гиріна О.М., Антоненко Л.І., Аршинникова Л.Л., Лебединська М.Р. Стан енергозабезпечення та проникності еритроцитарних мембран в залежності від перебігу ішемічної хвороби серця // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. 2004. Вип. 13, книга 3. С. 86-91.
35. Глаголева В. В., Чечулин Ю. С. Ультраструктурная основа нарушения функции сердечной мышцы . М.:Наука,1968. - 72с.
36. Гнатюк М. С., Пришляк А. М. Особливості структурно- функціональної гетерогенності кардіоміоцитів при токсичному ураженні міокарда// Український морфологічний альманах.- 2006. Т.4,№2. С.37-40.
37. Головата Т. К. Морфогенез лімфогенного кардіосклерозу при хронічній алкогольный інтоксикації// Вісник наукових досліджень. 2006. - №3. С.75-76.
38. Госпітальна терапія/ За ред. Є. М. Нейка.- К.: Здоров’я, 2006.-с.225
39. Гульчий Н. В., Аветисьян М. Л., Степаненко А. П. и др.. Общие тенденции патоморфоза хирургических заболеваний щитовидной железы после Чернобыльской катастрофы// Лікарська справа. 1998. - №1. С.27-32.
40. Гуревич М. А., Мравян С. Р. Проблема сердечной недостаточности на ХХVI Европейском конгрессе кардиологов (Мюнхен, август-сентябрь 2004г.)// Клиническая медицина. 2005. - №6. С.92-94.
41. Гурьева И. В., Кузьмишин Л. Е., Ткаченко В. М., Сидоренкова А. М. Особенности морфофункционального состояния миокарда у больных гипотиреозом// Терапевтический архив. 1990. Т.62, №8. С.105-108.
42. Джанашия П. Х., Селиванова Г. Б. Гипотиреоз и артериальная гипертензия: нерешенные вопросы патогенеза, диагностики и фармакотерапии// Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2004. - №3(2). С.125-132.
43. Джанашия П. Х., Селиванова Г. Б. Динамика состояния ренин-ангиотензин-альдостероновой системы и липидного спектра крови у больных гипотиреозом и артериальной гипертензией в процессе компенсации тиреоидной функции// Российский кардиологический журнал. 2004. - №6(50). С.137-41.
44. Диброва В. А. Ультраструктура оживленного организма после экспериментальной клинической смерти, вызванной электротравмой: автореферат дис. канд.... мед. Наук. Киев, 1984. 18с.
45. Долидзе Н. М., Кезели Д. Д., Киласония Л. О. Изменение уровня внутри и внеклеточного Са2+ и синтеза простагландина Е2 в остеобластах бедренной кости при гипер- и гипотиреозе в эксперименте.// Бюл. эксп. биол. и мед.- 2007. Т. 144. - №7. - С. 20-23.
46. Елисеев О. М. Натрийуретические пептиды. Эволюция знаний// Тер. Арх.- 2003. - №75(9). С.40-45.
47. Ерохина И. Л., Семенова Е. Г., Ємельянова О. И., Крилова М. И. Клетки желудочков сердца неонатальных крыс в культуре: синтез ДНК, ультраструктура и локализация предсердного натрийуретического пептида// Цитология. 2003. Т.45,№7. 621-627.
48. Жаріков М. Ю. Особливості морфології секреторних компонентів серця людей юнацького віку// Вісник морфології. 2006. Т.12,№1. С.64-67.
49. Жураківська О. Я. Ультраструктурний стан міоендокринних клітин серця в нормі// Галицький лікарський вісник. 2003. - №2. С.91-93.
50. Жураківська О. Я. Морфофункціональний стан кардіоміоцитів та міоендокринних клітин серця на висоті дії загальної глибокої гіпотермії// Вісник морфології. 2003. - №1. С.85-87.
51. Захарова В. П., Стеченко Л. А., Куфтырева Т. П. Коарктация аорты: реакция гемокапилляров на изменения артериального давления// Архив патологи. 1991. - №2. С.7-11.
52. Зелинская Н. Б. Артериальная гипертензия при гипотиреозе// Український медичний часопис. 2002. - №6, ІХ/ХІІ. С.114-116.
53. Зелінська Н. Б. Вікові зміни центральної геодинаміки за гіпотиреозу// Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2005. - №4(13). С.68-71.
54. Зенков Н. К., Меньшова Е. Б., Шергин С. М. Окислительный стресс. Діагностика, терапия и профілактика. Новосибирск, 1993 .- 181с.
55. Зубкова С. Т., Булат О. В. Стан серцево-судинної системи у хворих з патологією щитоподібної залози і вторинним ендокринним остеопорозом// Ендокринологія. 2003. Т.8, №2. С.199-204.
56. Казанин В. И. Систематика клеточных реакций в патологии. М. «медицина». -1983. -70с.
57. Казанская Г. М. Особенности ультраструктуры эндотелия микрососудов миокарда при воздействии различных способов исскувственной гипотермии// Цитология. 2006. Т.48,№12. С.991-999.
58. Кандорр В. И. Современные проблемы тиреоидологии// Проблемы эндокринологии. 1999. - №1. С.3-8.
59. Карупу В. Я. Электронная микроскопия. Киев: Вища школа, 1984. 208с.
60. Кашанская О. К. Морфологические изменения миокарда и коронарного русла крыс при воздействии доксорубицина// Патологія. 2007. Т.4№1. С.40-42.
61. Квитницкая-Рыжова Т. Ю., Ступина А. С., Хаблак Г. В. Структурные и ультраструктурные особенности секреторних кардиомиоцитов предсердий у крыс разного возраста// Проблемы старения и долголетия. 2003. Т.12,№4. С.349-355.
62. Квитницкая-Рыжова Т. Ю., Ступина А. С., Хаблак Г. В. Возрастные структурные особенности реакции секреторних и сократительных кардиомиоцитов на введение вазопрессина// Проблемы старения и долголетия. 2005. Т.14,№4. С.323-331.
63. Клеточная и тканевая трансплантация. Биопрепараты/Под ред. Юрченко Т. Н.. Харьков: ИПКиК НАНУ; МНЦ криобиологии и криомедицины НАН; АМН и МОЗ Украины, 2003. - 67с.
64. Ковальчук А. В., Зубкова С. Т., Варгатий С. Я. Вегетативна регуляція ритму серця залежно від віку та тривалості супресивної терапії L-тироксином у пацієнтів із видаленою щитоподібною залозою з приводу диференційованої карциноми// Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2006. - №2(15). С. 65-71.
65. Коган А. Х., Кудрин А. Х., Кактурский Л. В., Лосев Н. И. Свободнорадикальные перекисне механизмы патогенеза ишемии миокарда и их ферментативная регуляция// Патол. Физиол. 1992. - №2. С.5-15.
66. Козлов В. О., Жаріков М. Ю. Гістотопографічне взаємоспіввідношення компонентів міокарда у різних відділах серцевої стінки// Вісник наукових досліджень. 2006. - №3. С.12-13.
67. Колесова Н. А., Грабовий О. М., Литвиненко В. І., Масіцька О. О., Сухарєва Н. М., Булонська Л. Ф. Зміни енергетичного обміну, як основа прогресування серцевої патології за експериментального гіпотиреозу// Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2007. - №14(15). С.31-35.
68. Комисаренко И. В., Рыбаков С. И., Коваленко А. Е. Хирургическое лечение рака щитовидной железы: 20 лет после аварии на Чернобыльской АЭС// Ендокринологія. 2006. Т.11,№1. С.119-121.
69. Компедиум 2004 Лекарственные препараты/Под ред. Коваленко В. Н., Викторова А. П.- К.: МОРИОН, 2004. 1664с.
70. Коростишевская И. М., Максимов В. Ф. Ультраструктурные особенности гормонпродуцирующих кардиомиоцитов в некоторых экспериментальных и клинических условиях// Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1989. Т.XCVI, №2. 42-49.
71. Кубарня А. И., Jamoshita S. Щитовидная железа. Фундаментальные аспекты. Минск.- Нагасакі, 1998.- 386с.
72. Кулікова О.М; Особливості перебігу та лікування артеріальної гіпертензії у хворих з гіпотиреозом: Автореф. дис... канд. мед. наук:— Дніпропетровськ, 2005. — 20 с.
73. Кучеренко О. Д. Клініко-біохімічні аспекти діагностики та лікування ішемічної хвороби серця при ендокринних захворюваннях: Автореферат дис д.м.н.- Харків, 2002, 32 с.
74. Ланкин В. З., Тахазе А. К., Беленков Ю. И. Свободнорадикальные процессы при заболеваниях сердечно-сосудистой системы// Кардиология. 2000. - №7. С.48-61.
75. Лапша В. И., Бочарова В. Н., Гурин В. Н. Структурне и функциональные изменения в правом предсердии у крыс при кратковременном и длительном тепловым стрессе// Морфология.- 2005. Т.128,№5. 48-52.
76. Лапша В. И., Гурин В. Н. Изменения ультраструктуры гистогематического барьера в правом предсердии у крыс при кратковременном и длительном тепловом стрессе// Морфология. 2006. Т.129,№1. С.49-53.
77. Левина Л. И. Сердце при эндокринных заболеваниях. М.: Медицина,1989. - 292с.
78. Левенець Д. А., Петренко В. А. Стан сполучної тканини міокарда в динаміці експериментального гіпотиреозу// Український науково-медичний молодіжний журнал. 2007. - №4. С.14-17.
79. Легат Е. И. Ретроградный способ тиреоидэктомии крыс как адекватная модель гипотиреоза// трансплантология. Т.8, №2. 2005. 92-94.
80. Лушникова Е. Л., Толстикова Т. Г., Непомнящих Л. М. и др. Численность кардиомиоцитов в миокарде крыс при воздействии на организм агентов с противоопухолевой активностью циклофосфана и тритерпеноидов// Бюл. Экспер. Биол. и Мед. 2007. Т.144,№9. 331-337.
81. Лях І.О.; Лікування післяопераційного гіпотиреоза методом хірургічної імплантації алогенної кріоконсервованої щитовидної залози: Автореф. дис... канд. мед. наук:— Дніпропетровськ., 2004. — 20 с.
82. Македонская В. А. Аутотрансплантация криоконсервированной ткани щитовидной железы в профилактике и лечении послеоперационного гипотиреоза у больных диффузным токсическим зобом// Проблемы криобиол. 2001. - №3. С.70.
83. Максимов В. Ф., Коростышевская И. М., Маркель А. Л. И др. Структурные особенности кардиомиоцитов правого предсердия у крыс линии НИСАГ// Бюл.экспер.биол. и мед. 2004. Т.138,№7. С.4-8.
84. Малая Л.Т., ГорбЮ.Г., РачинскийИ.Д.Хроническая сердечная недостаточность.- К.: Здоровья, 1994.- 624 с.
85. Малова Н. Г., Карачинцев Ю. И., Божко Т. С., Комарова И. В. Перспективы применения криоконсервированных препаратов эмбриофетоплацентарного комплекса при тиреоидной патологи// Проблеми ендокринної патології.-2006.- №3.-С.63-69.
86. Малова Н. Г., Юрченко Т. М., Сергієнко Л. Ю та ін. Вплив біопрепарату кіроконсервованої суспензії фетальних тканин на гістоструктуру щитовидної залози в експерименті//Проблеми ендокринної патології.-2007,- №4,-С.65-69.
87. Мартынова М. Г., Крылова М. И., Быстрова О. А. Иммуноцитохимическая локализация предсердного натрийуретического пептида в эндотелиальных и гранулярных клетках сердца лофотрохофоровых// Цитология. 2004. Т.46,№5. С.448-455.
88. Мартынюк Р. А., Семенова Л. А., Целлариус Ю. Г. Морфологическое отражение биосинтеза белков в миокардиальных клетках кроликов при острой дифтерийной интоксикации// Арх. патол. 1976. - №1. С.58-62
89. Меерсон Ф. З., Уголев А. А. Нарушение мембранного транспорта кальция как общее звено патогенеза различных форм недостаточности сердца.//Кардиология.- 1980, -Т. 20, №1,. С.68
90. Меерсон Ф. З. Адаптация, деадаптация и недостаточность сердца. М.:Медицина, 1978. - 339с.
91. Мельниченко Г.А. Гипотиреоз// РМЖ. - 1999. - №7. С. 282-286.
92. Михайлов В. М., Комаров С. А., Нилова В. К. и др. Ультраструктурный и морфометрический анализ стадий апоптоза кардиомиоцитов мышей МДХ// Цитология. 2001. Т.43,№8. С.728-736.
93. Моргунова Т. Б., Фадеев В. В. Заместительная терапия гипотиреоза препаратами тиреоидных гормонов один гормон или два?// проблемы эндокринологии. 2005. Т.51.,№1. 53-56.
94. НейлерВ.Г., ДейлиМ.Д.Кальций и повреждение кардиомиоцитов // Физиология и патофизиология сердца: В 2-х т. Т. 1: Пер. с англ. / Под ред. Н.Сперелакиса.- 2-е изд.- М.: Медицина, 1990.-С. 556-578.
95. Непомнящих Л. М. Патологическая анатомия и ультраструктура сердца. Новосибирск: Наука, 1981. 324с.
96. Непомнящих Л. М. Морфогенез важнейших общепатологических процессов в сердце. Новосибирск: Наука, 1991. 349с.
97. Непомнящих Л. М., Рушникова Е. Л., Семенов Д. Е. Ультраструктурне изменения митохондрий в кардиомиоцитах при регенераторно-пластической недостаточности миокарда// Бюл.экспер.биол. и мед.. - 2001. Т.131,№2. С.218-222.
98. Островская С. С. Экспериментальная кадмиевая и свинцовая гипертензия и метаболизм кальция// Вісник проблем біології і медицини. 2007. - №2. С.66-70.
99. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов.- М.: Медицинская литература, 2001, Т.2. - 547с.
100. Олійникова С.П. Вплив інтенсивної замісної терапії L-тироксином сумісно з антагоністом кальцію (кордафеном) на функціональний стан серцево-судинної системи при гіпотиреозі: Автореф. дис... канд. мед. наук: — К., 1998. — 16 с. — укp.
101. Основні показники діяльності ендокринологічної служби України: Статистичні збірки/ АМН України; МОЗ України ; Інститут ендокринології та обміну речовин ім.. В. П. Комісаренка АМН України. К., 1994-2004.
102. Острополец С. С. Миокард. Структура и функция в норме и патологи. Донецк: Норд- Пресс, 2007. 242с.
103. Павлюк В. Г. Ультраструктурне и морфофункциональные изменения в серце при экспериментальном гипотиреозе (експериментально-морфологическое исследование):