РЕГЕНЕРАЦІЯ ПЕРИФЕРІЙНОГО НЕРВА ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ ОМЕГА- 3-ПОЛІНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ
На правах рукопису

КОРСАК АЛІНА ВАДИМІВНА

УДК 616.833-089.85-003.93:[615.31:577.115.3

РЕГЕНЕРАЦІЯ ПЕРИФЕРІЙНОГО НЕРВА ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ ОМЕГА- 3-ПОЛІНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ

14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник
член-кореспондент АМН України,
доктор медичних наук,
професор
Чайковський Юрій Богданович

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1.

Огляд літератури

10

1.1 Морфологічна характеристика структури, процесу дегенерації та регенерації периферійних нервів.
1.1.1. Травма нерва, як основний спосіб вивчення процесів дегенерації та регенерації периферійних нервів в експерименті.
1.1.2. Будова мієлінової оболонки, пренатальна мієлінізація та процес мієлінізації регенеруючих нервових волокон.
1.1.3. Морфологія пухкої сполучної тканини та процесу утворення сполучнотканинного рубця в ділянці травми периферійного нерва, що регенерує.

10

13

17

20

1.2 Способи стимуляції регенерації периферійних нервів, що застосовують до, під час або після мікрохірургічного відновлення цілісності травмованого нервового стовбура.
1.2.1 Підвищення ефективності відновлювальних процесів ушкоджених периферійних нервів за рахунок дії фізичних факторів.
1.2.2. Фармакотерапія ушкоджених периферійних нервів.

23

23
24

1.3.Визначення омега-3-поліненасичених жирних кислот та передумови для дослідження їх впливу на регенерацію периферійних нервів.
1.3.1. Препарати омега-3-поліненасичених жирних
кислот та їх застосування в медичній практиці.
1.3.2. Фармакокінетика та шляхи метаболізму омега-3-
поліненасичених жирних кислот.
1.3.3. Перспективи застосування омега-3-
поліненасичених жирних кислот для прискорення відновлювальних процесів ушкоджених нервових стовбурів.

33

34

35

37

РОЗДІЛ 2.

Матеріал, експерименти і методи дослідження

39

Розділ 3.

Результати власних досліджень

44

3.1.Структура сідничого нерва щурів

44

3.2. Морфологічні особливості регенерації сідничого нерва щурів за умов відтворення стандартної травми периферійного нерва.

46

3.3Морфологічні особливості регенерації сідничого нерва щурів за умов відтворення запропонованої експериментальної моделі травми периферійного нерва.

63

3.4.Морфологічні особливості регенерації сідничого нерва щурів за умов відтворення запропонованої експериментальної моделі травми периферійного нерва та застосування омега-3-поліненасичених жирних кислот.

96

РОЗДІЛ 4.

Аналіз і узагальнення результатів досліджень

126

Висновки

138

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

141

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема вивчення регенерації нервових волокон обумовлена широким колом патологічних станів, в які залучені периферійні нерви [69, 194] - це травми [18, 64, 66, 68, 175], демієлінізуючі захворювання [58, 60, 156], ішемія нервових стовбурів, системний розлад метаболізму, інтоксикація, побічна дія ліків, спадкова патологія, хвороби обміну [20, 61, 82, 96, 104, 131, 165]. Тому пошук стимуляторів регенерації периферійних нервів є актуальним завданням нейрофармакології та неврології. Серед чинників, що обумовлюють патологію периферійної нервової системи, одне з провідних місць належить травмі [77], що частіше буває у пацієнтів працездатного віку, серед яких більше 60% стають інвалідами [19]. Тому доцільним завданням медицини є пошук ефективних методів лікування наслідків травматичних пошкоджень периферійних нервів. Успіх вирішення цієї проблеми залежить як від професіоналізму надання першої медичної допомоги та лікування в гострий період постраждалих, так і від оптимального вибору терміну, виду оперативного втручання [41, 78, 86, 123, 135, 163, 184, 185] та дії наступного комплексу фармако-фізичних впливів. Незважаючи на великі технічні досягнення і досвід у діагностиці та лікуванні ушкоджень нервів кінцівок, результати лікування травматичних ушкоджень периферійних нервів вважаються все ще не достатньо задовільними [35, 55, 57, 43, 77, 208]. Наявність нових методик накладання мікрохірургічного шва нерва з використанням під час оперативного втручання біологічного клею, ембріональної нервової тканини, лазерного опромінення створює необхідні умови для процесів регенерації нерва та реінервації м’язів [42, 56, 113, 144]. Але своєчасно та вдало накладений шов нерва не забезпечує повного відновлення функцій нервово-м’язового апарату [208]. Особливо це представлено в умовах клініки, де на відміну від експерименту немає ідеальних умов. Понад 25% хворих з відкритим ушкодженням периферійних нервів оперуються в термін, що перевищує 6 місяців після травми, хоч найефективнішим в плані відновлення функції нервово-м’язового апарату є термін відразу після пошкодження, в крайньому випадку 1 місяць після травми. В умовах клініки пошкодження периферійних нервів може супроводжуватись артеріальною ішемією, венозною недостатністю, гнійним процесом, цукровим діабетом та ін., що створює локальні та загальні, природні або набуті умови які ускладнюють процес регенерації травмованих периферійних нервів [28, 40, 74, 99, 124, 125, 182, 183, 185]. Тому при розробці нових методів покращення регенерації нервових стовбурів та реінервації м’язів [93] бажано наближення ситуації експерименту до клінічних випадків. У більшості експериментальних робіт в якості моделі для вивчення ефективності дії лікарських засобів та інших хімічних або біологічних речовин використовувалась загальноприйнята модель перерізка та зшивання нервового стовбура [197, 309]. Це дає підставу створити нову експериментальну модель травми периферійного нерва. Лікування наслідків травматичного ушкодження периферійних нервів на сучасному рівні є комплексним. Однією з важливих ланок комплексу лікувальних заходів наслідків травматичного ушкодження периферійних нервів є патогенетично обумовлена фармакотерапія. Способи медикаментозної терапії травм периферійних нервів дуже різноманітні. В експерименті вивчено вплив на відновлення нервових стовбурів окремих препаратів, поєднання фармакологічних засобів та речовин різної хімічної та біологічної природи. Сучасні літературні дані свідчать про те, що у клініці застосовується комплекс препаратів, які включають речовини з різним спектром дії. Це насамперед, засоби, які стимулюють ріст новоутворених нервових волокон, поліпшують процеси обміну речовин у регенеруючих нервових волокнах, процеси нервово-м’язової передачі, сприяють зменшенню посттравматичного набряку, поліпшують мікроциркуляцію в ділянці травми. Значно менше літературних джерел містять інформацію про речовини, що мають спрямований вплив на сполучну тканину регенераційної невроми для запобігання її фіброзним змінам, а також про речовини, що специфічно діють на процес мієлінізації, стимулюючи його за рахунок прискорення початкового етапу даного процесу, який проявляється збільшенням кількості лямел мієлінової оболонки регенеруючих нервових волокон [158]. У літературі відсутні відомості про патогенетично обумовлений вплив на регенерацію периферійних нервів, речовин, механізм дії яких направлений на заключний етап процесу мієлінізації, а саме на прискорення диференціації новоутвореного мієліна, від успіху якого залежить швидкість проведення нервового імпульсу та відновлення функції травмованого нерва. Враховуючи наведені дані можна прийти до висновку, що виражені побічні ефекти, наявність супутньої патології у постраждалих, медикаментозна перенасиченість організму сучасної людини створює необхідність пошуку стимуляторів регенерації периферійних нервів, які ефективно впливали б одночасно на декілька ключових процесів регенерації нервових стовбурів та підтримували захисні сили організму в цілому, включаючи покращення мікроциркуляції, протизапальну дію, імуномодулюючий ефект.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота виконана у рамках планової комплексної науково-дослідної роботи кафедри гістології та ембріології НМУ: «Вивчити морфологічні зміни нервової системи за умов дії фізичних та хімічних чинників та можливості корекції». Номер Держреєстрації 0106U002345.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи - встановити особливості процесів де- та регенерації нервового стовбура за умов застосування омега-3-поліненасичених жирних кислот. Досягнення цієї мети базувалось на вирішенні наступних завдань:
1. Розробити експериментальну модель тяжкого ушкодження периферійного нерва, що супроводжується появою грубого сполучнотканинного рубця.
2. Вивчити та порівняти морфологічні та морфометричні показники стану сідничого нерва щурів в різні терміни після ушкодження при відтворенні стандартної травми периферійного нерва та за умов відтворення запропонованої експериментальної травми периферійного нерва.
3. Вивчити та порівняти морфологічні та морфометричні показники стану сідничого нерва щурів в різні терміни після ушкодження за умов відтворення запропонованої експериментальної травми периферійного нерва з застосуванням та без застосування омега-3-поліненасичених жирних кислот.
4. Визначити основні механізми впливу омега-3-поліненасичених жирних кислот на процеси регенерації ушкодженого периферійного нерва.
Об’єкт дослідження: реактивні властивості нервових стовбурів.
Предмет дослідження: сідничий нерв щура в умовах стандартної та запропонованої експериментальної моделі травми периферійного нерва, з використанням та без використання омега-3-поліненасичених жирних кислот.
Методи дослідження: загальногістологічні, нейрогістологічні, електронномікроскопічні та морфометричні, які дозволили виявити ключові ланки процесу регенерації сідничого нерва.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено відновлення нервового стовбура в умовах запропонованої експериментальної моделі травми периферійного нерва, що приводить до формування щільного сполучнотканинного рубця наближуючи ситуацію експерименту до клінічних випадків.
Вперше в умовах запропонованої експериментальної моделі травми периферійного нерва було вивчено стан нервових волокон, що проростають у периферійний відрізок нервового стовбура, та їх мієлінізацію під впливом омега-3-поліненасичених жирних кислот. Отримані дані дозволили з’ясувати закономірності процесів регенерації та мієлінізації нервових волокон в різні терміни після ушкодження залежно від впливу омега-3-поліненасичених жирних кислот за умов відтворення запропонованої експериментальної моделі травми периферійного нерва.
Ці результати дають змогу створити передумови удосконалення методики медикаментозної терапії травм нервових стовбурів у людини, а також надати теоретичне обґрунтування для розробки рекомендацій щодо вибору тактики реабілітаційних засобів при тяжких формах пошкодження нерва, які приводять до формування щільного сполучнотканинного рубця.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані є передумовою для розробки в клінічній практиці способів покращення процесів відновлення периферійних нервів після їх пошкодження. Матеріали роботи розширюватимуть уявлення дослідників та практикуючих лікарів про репаративні властивості нервових стовбурів та способів впливу на ці процеси.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проводились вивчення наукової літератури, виконання експериментів, мікроморфологічні та морфометричні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на другій всеукраїнській морфологічній науковій конференції «Карповські читання» (Дніпропетровськ, 2005); Міжнародній спеціалізованій виставці Індустрія охорони здоров’я-2005” (Київ, 2005); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів» (Тернопіль, 2006); IV Національному конгресі АГЕТ України (Алушта, 2006); ІІІ Національному з’їзді Фармакологів України (Одеса, 2006); всеукраїнській науково-практичній та навчально-методичній конференції «Фундаментальні науки хірургії» (ІІІ Скліфосовські читання) (Полтава, 2007); IV міжнародний конгрес з інтегративної антропології (Вінниця, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них 5 журнальних статтей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тези доповідей на наукових конгресах та конференціях, 1 участь в міжнародній спеціалізованій виставці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в вивченні закономірностей регенерації периферійного нерва, за умов його експериментальної тяжкої травми та застосування омега-3-поліненасичених жирних кислот.
1. Розроблена експериментальна модель травми периферійного нерва сприяє утворенню щільного сполучнотканинного рубця внаслідок зміни нейро-тканинної взаємодії в регенераційній невромі, що проявляється затримкою росту новоутворених осьових циліндрів та збільшенням середнього кута відхилення аксонів від поздовжньої осі нерва на відміну від стандартної моделі травми. Це підтверджується тим, що у віддалений термін після пошкодження (12 тижнів) в групі тварин, яким була відтворена запропонована експериментальна модель травми периферійного нерва щільність розподілу нервових волокон в ділянці регенераційної невроми складає 7148±154/мм2, а середній кут відхилення аксонів від поздовжньої осі нерва - 45,22±2,590, що статистично достовірно відрізняється від групи тварин зі стандартною моделлю травми нерва, де щільність розподілу в ділянці регенераційної невроми складає 8459±152/мм2, а середній кут відхилення аксонів від поздовжньої осі нерва - 36,24±2,090
2. У тварин з запропонованою експериментальною травмою периферійного нерва за умов застосування омега-3-поліненсичених жирних кислот спостерігається прискорення процесу вторинної дегенерації, на відміну від групи тварин з запропонованою експериментальною травмою периферійного нерва без застосування омега-3-поліненсичених жирних кислот. Це підтверджується прискоренням елімінації продуктів вторинної дегенерації у вигляді достовірного зменшення об’єму овоїдів дегенерації нервових волокон в одиниці об’єму нерва (1,17±0,19%), зменшення кількості овоїдів дегенерації нервових волокон в одиниці об’єму нерва (2,38±0,37×10-2/мкм3) і зменшення їх розмірів, а саме площі та периметру, на відміну від групи тварин з експериментальною травмою периферійного нерва без застосування омега-3-поліненсичених жирних кислот де об’єм овоїдів дегенерації нервових волокон в одиниці об’єму нерва складає 5,67±0,09%, кількість овоїдів дегенерації нервових волокон в одиниці об’єму нерва складає 4,24±0,53×10-2/мкм3.
3. У тварин з запропонованою експериментальною травмою периферійного нерва за умов застосування омега-3-поліненсичених жирних кислот спостерігається утворення менш щільного, однорідного за будовою нейрального рубця внаслідок зміни нейро-тканинної взаємодії в регенераційній невромі, що проявляється збільшенням щільності розподілу волокон (9634±171/мм2) та зменшенням середнього кута відхилення аксонів від поздовжньої осі нерва (34,78±2,150) в ділянці регенераційної невроми в термін 12 тижнів після ушкодження в порівнянні з тваринами із запропонованою експериментальною травмою периферійного нерва, яким омега-3-поліненсичені жирні кислоти не вводились, де щільність розподілу волокон складає 7148±154/мм2, та середній кут відхилення аксонів від поздовжньої осі нерва складає 45,22±2,590 в ділянці регенераційної невроми.
4. У тварин із запропонованою експериментальною травмою периферійного нерва за умов застосування омега-3-поліненасичених жирних кислот спостерігається прискорення процесу мієлінізації, що полягає в підвищенні якості новоутвореного мієліна за рахунок не тільки збільшення товщини мієлінової оболонки, але і збільшення кількості пластин мієліну на одиницю товщини останньої. Це характеризується тим, що у віддалений термін спостереження (12 тижнів) у групі із запропонованою експериментальною моделлю травми периферійного нерва за умов застосування омега-3-поліненсичених жирних кислот більша товщина мієлінової оболонки, яка складає 0,71±0,03 мкм та більша кількість пластин мієліна, яка складає 66,85±0,90/мм товщини мієлінової оболонки на відміну від групи із запропонованою експериментальною моделлю травми периферійного нерва де омега-3-поліненсичені жирні кислоти не застосовувались та у термін 12 тижнів товщина мієлінової оболонки становить 0,50±0,02 мкм, а кількість пластин мієліну - 63,80±0,72/мм товщини мієлінової оболонки.
5. Отримані результати дають змогу припустити, що основними механізмами впливу омега-3-поліненсичених жирних кислот на процеси регенерації периферійних нервів є прискорення елімінації наслідків дегенерації, попередження розвитку грубого сполучно-тканинного рубця в ділянці регенераційної невроми, прискорення процесу мієлінізації та, можливо, стимуляції росту аксонів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев М. С., Мамедова Э. Г. Миелинизация при регенерации периферических нервов в растущем организме в условиях измененного кровотока // Возрастные особенности физиологических систем детей и подростков. М., 1977. С. 34.
2. Абдулаев М. С., Мамедова Э. Г. Особенности регенерации и дегенерации миелиновых волокон в условиях ишемии в раннем послеоперационном периоде в зависимости от возраста животного // Труды Крымского мед. ин-та. Симферополь, 1983. Т.101. С. 6566.
3. Автандилов Г. Г., Яблучанский Н. Й., Губенко В. Г. Системная стереометрия в изучении патологического процесса. М..: Медицина, 1981. 192 с.
4. Акоев Г. Н., Ильинский О. Б., Колосова Л. И., Лебедев В. П., Cавелев В. Д., Петрова О. Г. Влияние транскраниальной электростимуляции опиоидных структур мозга на регенерацию периферических нервов крысы // Нейрофизиология. 1990. 22. № 1. С. 7679.
5. Акоев Г. Н., Ильинский О. Б., Колосова Л. И., Титов М. И., Трофимова О. Г. Влияние опиоидного пептида даларгина на регенерацию седалищного нерва крысы // Физиолог. ж-л. СССР. 1989. Т. 75, № 1. С.3337.
6. Акоев Г. Н., Кокин Г. С., Колосова Л. И., Покровская А. И., Трофимова О. Г., Чумасов Е. И. Исследование регенерации поврежденного седалищного нерва кролика и крысы после применения различных методов хирургического и фармакологического вмешательства // Диагност. и лечение поражений перифер. нервн. системы. Л., 1989. С. 8286.
7. Александровская О. В. Электронномикроскопическое и гистохимическое исследование де- и регенерации периферических нервов // Тр. VII Всесоюзного съезда АГЭ. Тбилиси: Медицина, 1969. С. 996998.
8. Амасьянц Р. А. О ферментативном лечении посттравматических невритов в эксперименте // Клинич. неврол. Узбекистана. Ташкент, 1970. Вып. 1. С. 164165.
9. Аносов Н. Н., Розин М. А. Прозерин, эзерин, дибазол и их применение в невропатологии. Л.: Медгиз, 1956. 196 с.
10. Антонов И. П. , Титовец Э. П. , Нечипуренко Н. И., Петровский Г. Г., Довнарт Г. Р., Власюк П. А. К проблеме экспериментального изучения патологических и метаболических изменений при патологии периферической нервной системы. Развитие метаболического ацидоза при острой травме периферической нервной системы и некоторые возможности его коррекции (сообщение второе) // Периферическая нервная система. Минск. 1978. Вып. 1. С. 515.
11. Антонов И. П., Титовец Э. П., Нечипуренко Н. И., Багрова Т. А., Петровский Г. Г., Хмара Н. Ф., Кошкин В. В., Грибоедов Г. В. К проблеме экспериментального изучения патологических и метаболических изменений при патологии периферической нервной системы. Экспериментальное исследование некоторых аспектов патогенеза и комплексной терапии (сообщение седьмое) // Периферическая нервная система. Минск: Наука и техника, 1983. Вып. VI. С. 517.
12. Антонов И. П., Титовец Э. П., Нечипуренко Н. И., Багрова Т. А., Петровский Г. Г., Власюк П. А., Кошкин В. В., Щербинская Ж. Л. Кпроблеме экспериментального изучения патологических и метаболических изменений при патологии периферической нервной системы. Некоторые вопросы патогенеза и комплексной терапии хронического болевого синдрома при травмах нервных стволов // Периферическая нервная система. Минск: Наука и техника, 1985. Вып. VIII. С. 5-17.
13. Антронова М. И. Травматические повреждения периферических нервов и физические методы в их комплексном лечении : Учебное пособие М.,1970. 56 с.
14. Арбузов С. Я. Влияние фенатина на восстановительные процессы в периферической нервной системе // Фармакология и токсикология. 1953. Вып. V. С. 1316.
15. Ахмедов Н. К., Аминова М. Х. Влияние мумие, лидазы и витамина В1 на процессы регенерации поврежденного периферического нерва // Мед. журн. Узбекистана. 1979. Вып. IX. С.3335.
16. Бабиченко Е. И. , Никаноров В. В. , Бабиченко В. В. , Колесов В. И. Диагностика и комплексное лечение повреждений периферических нервов конечностей. Травма периферической нервной системы / Л., 1984. С. 1924.
17. Багрова Т. А. Микроциркуляция кислорода в нервных стволах. // Периферическая нервная система. Минск: Наука и техника, 1982. Вып. V. С. 2125.
18. Бадалян Л.О., Скворцов И.А. Клиническая электронейромиография.: Монография. М.:1986.
19. Баюн Ю. В., Динаміка імунологічних та морфологічних показників при експериментальному ушкодженні периферичних нервів та виконанні реконструктивних хірургічних втручань: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.05 / Інт. нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України К., 2002. 17 с.
20. Берснев В. П. Трудности и возможности диагностики повреждений нервов конечностей // Журнал невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1988. № 10. С. 4650.
21. Беседин В. Н. О регенерации и дистрофических процессах нервных стволов под влиянием пангамовой кислоты и витамина В1: Автореф. дисс. канд. мед. наук. Львов, 1970. 18 с.
22. Білоус І.І. Клінічна ефективність застосування Мілдронату та Тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію // Український медичний альманах. 2002. - N6. С. 10-12.
23. Білоус І.І. Антиоксиданти в комплексній терапії діабетичної полінейропатії/ І.І. Білоус, В.М. Пашковський, Л.Б. Павлович //Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2003. - Том2, N1. - С. 11-13.
24. Бирюзова В. И., Боровигин В. Л., Тилев В. П., Киселев Н.А., Тихоненко А. С., Ченцов Ю. С. Электронномикроскопические методы исследования биологических объектов. М.: Издво АН СССР. 1963. 204 с.
25. Болгарська С.В. Діаліпон- новий ефективний засіб для лікування діабетичної нейропатії // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2004. - N3. - С. 60-64.
26. Бочкарев Н. П., Стадников В. В., Горшков В. П. Причины инвалидности и некоторые пути реабилитации больных с травмой периферических нервов и других образований верхней конечности // Травма периферической нервной системы. Л., 1984. С. 5661.
27. Букина В. В., Борщевская Н. В., Перькова А. В., Антонова И. И. К вопросу о механизме действия и эффективности комплекса лазерной и иглорефлексной терапии в лечении заболеваний периферической нервной системы // Курортология и физиотерапия : Межвед. сборник. К., 1991. Вып. 24. С. 101102.
28. Бурлуцкий А. П., Протас Р. Н., Кулак Г. М. Опыт хирургического лечения травм нервных стволов в позднем периоде // Периферическая нервная система. Минск, 1979. Вып. 2. С.168173.
29. Быков В.Л. Цитология и общая гистология: Учеб. пособ. С.: Сотис, 2000. 519, [1] с.
30. Войткевич А. А., Жутаев И. А. Влияние адренокортикальных гормонов на посттравматическую регенерацию нерва // Проблемы эндокринологии. 1971. Вып. 17. № 3. С. 7679.
31. Гаврисюк В.К., Лещенко С.И., Морозова Н.А., Ячник А.И. Сравнительная характеристика жирнокислотного состава и антиагрегантных свойств препарата Теком и ряда зарубежных аналогов. // Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении: Тез. науч. докл. Республ. науч. практ. конф. Харьков, 2001. С.2829
32. Гаврисюк В.К., Ячник А.І., Дзюблик Я.А., Морозова Н.А., Гончар Е.Е. Влияние препарата Теком на метаболизм арахидоновой кислоты у больных с хроническим легочным сердцем // Укр. пульмонолог. журн. 1998. №4. С.3537
33. Гаврисюк В.К., Ячник А.І., Морозова Н.А., Коржів В.І., Алферов А.М., ЛещенкоС.І., Задорожная Е.С. Применение омега-3 полиненасыщенных жирних кислот при синдроме гиперкоагуляции крови в модели воспалительного процесса в легких // Укр. пульмонолог. журн. 1995. №4. С.48-51
34. Генералов В. И. Испытание действия ряда веществ на восстановительные процессы при экспериментальном повреждении седалищного нерва // Фармакология и токсикология. 1958. № 1. С. 4856.
35. Геращенко С.Б. Периферійний нерв (нейро-судинно-десмальні взаємовідношення в нормі та патології): Монографія / Геращенко С.Б., Дєльцова О.І., Коломійцев А.К., Чайковський Ю.Б. -Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. 342 с.
36. Голованов В. Д., Мартенс А. С., Павлова Г. А, Осина М. И., Кожин Н. П., Соколов В. К. Электрофорез галантамина в комплексном лечении повреждений периферических нервов конечностей // Физические факторы в комплексном лечении травм и заболеваний опорнодвигательного аппарата и нервной системы : Тр. ЦНИИ курортологии и физиотерапии Т. 19. М., 1971. С. 7073.
37. Головко Е.А., Радченко Л.П., Горчаков В.Н., Колмогоров Ю.П., Горчакова О.В. Рентгенфлюоресцентный анализ с использованием синхротронного излучения микроэлементного состава крови при компрессии седалищного нерва на фоне лимфотропной коррекции и без нее // Бюллетень СО РАМН. 2005. № 1(115). С. 3336.
38. Головченко, Ю.И. Значение витаминов группы "В" в лечении заболеваний периферической нервной системы/ Ю.И. Головченко, Р.Я. Адаменко //Журнал практичного лікаря. - Киiв, 2002. - N5. - С. 60-62.
39. Головченко, Ю.И., Колосова Т.В., Клименко А.В., Калищук-Слободин Т.Н., Косянчук В.Г., Парпалей Я.И. Применение мовалиса в комплексном лечении заболеваний периферического отдела нервной системы // Український вісник психоневрології. 2003. Том11,вип.3(36). С. 813.
40. Гончарук О.О. Анатомо-функціональні критерії та діагностично-лікувальний алгоритм при пошкодженні периферійних нервів нижніх кінцівок //Український нейрохірургічний журнал . - Киiв, 2005. - N2. - С. 46-49
41. Гончарук О.О., Лисайчук Ю.С. Мікрохірургія пошкодження периферичних нервів нижніх кінцівок // Клінічна хірургія.- Київ, 2005. №6.-С23-26
42. Гончарук О.О., Лисайчук Ю.С., Костинський Г.Б., Павлусь Н.Б. Пряма невротизація м'язів (експерим. дослідж.) // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - N2. - С. 27-31
43. Гончарук О.О., Лисайчук Ю.С., Тарапон О.Ю. Нові можливості лікування компресійного пошкодження периферичних нервів // Український нейрохірургічний журнал . - Киiв, 2005. - N1. - С. 41-44
44. Грабовий О. М. Вплив ацетилхоліну, норадреналину та їх антагоністів на посттравматичну регенерацію шкіри та периферичного нерва: Автореф. дис. док. мед. наук: 14.03.09 / НМУ ім. О. О. Богомольця. 2000. 35 с.
45. Григорова І. А., Браславець А. Я. Функція нерва крізь призму хімічної структури // Український вісник психоневрології. 2004. Том12, вип.3(40) С. 2324.
46. Григорович К. А. Хирургическое лечение поврежденных нервов. Л.: Медицина, Л.отд.,1981. 302 с.
47. Григорович K. A., Зайцев Е. И. Краткие данные о строении, дегенерации и регенерации нервов. Хирургическое лечение повреждений нервов. Л., 1981. С. 836.
48. Губенко В.П. Комплексне відновлювальне лікування периферичних невропатій з використанням ліпосомних препаратів та нейроміостимуляції: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.15/ В.П. Губенко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2005. - 34 с.
49. Губенко В.П. Медикаментозні блокади в комплексному лікуванні вертеброгенної попереково- крижової радикулопатії/ В.П. Губенко //Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ, 2003. - N1. - С. 35-38.
50. Гусейнова Г. А. Особенности миелинизации периферических нервов разной локализации до момента рождения: Автореф. дис. . . канд. мед. наук: 14.00.02 / Азербайджанский медицинский університет им. Н. Нариманова. Б., 1994. 20 с.
51. Гусейнова С. Г. Акупунктурная стимуляция в реабилитации больных с огнестрельными травмами периферических нервов // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. № 5. 2000. С. 2426.
52. Гуцол А.А. Практическая морфометрия органов и тканей/ Гуцол А.А., Кондратьев Б.Ю.- Томск: Изд-во Том. Ун-та, 1988. 136 с.
53. Демидов В.М., Марков В.О., Москальова С.В., Лупанов К.В. Вивчення комбінованого вживання сандостатину і a-ліпоєвої кислоти , а також ліпосомального сандостатину на функціональну активність периферичних нервів у щурів із стрептозоцин-індукованим діабетом // Хірургія України. 2002. № 3. С.1517.
54. Дойников Б. С. Избранные труды по нейроморфологии и невропатологии. Медгиз., 1955. 467 с.
55. Дрюк Н. Ф., Галич С. П., Чайковский Ю. Б. Хирургическое лечение последствий травм нервных стволов нижних конечностей // Ортопед. травматол. 1989. № 3. С. 2729.
56. Дрюк Н. Ф., Лисайчук Ю. С., Костинский Г. Б., Коломийцев А. К., Кричевский В. И., Павличенко Л. Н. Способ реиннервации мышц. // Бюлл. откр. изобр. 1992. № 33. 45 с.
57. Дубина Г.І. Особливості діагностики та лікування закритих травматичних уражень плечового сплетіння, поєднаних з черепно-мозковою травмою: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.05/ Г.І. Дубина; Ін-т нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України. - К., 2005. 19с.
58. Євтушенко С.К., Єфіменко В.М., Єфіменко М.В., Гончарова Я.А., Шаймурзін М.Р.. Гострі запальні демієлінізуючі поліневропатії у дітей та дорослих (клініка, діагностика, лікування): Метод. рек./ Донец. держ. мед. ун-т ім. М. Горького МОЗ України, Укр. центр наук. мед. інформації та патент.-ліценз.роботи; Уклад.: - Донецьк, 2006. 18с.
59. Ескин А.Е., Казанцев Ю.И., Васильев Д.Р. Портативные универсальные миллитесламетры Холла // Мир измерений. 2005 № 5. С.3841.
60. Єфіменко М.В. Динаміка цитокінів та електронейроміографічних показників при гострих запальних демієлінізуючих поліневропатіях: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.15/ М.В. Єфіменко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. - К., 2004.-20с.
61. Ефимов, А Диагностика, лечение и профилактика сахарного диабета и диабетических ангионейропатий/ А Ефимов, Н. Зуева, Н. Скробонская //Ліки України. - 2004. - N10. - С. 29-33.
62. Жаботинский Ю. М. Нормальная и патологическая морфология нейрона. Л.: Медицина, 1965. 323 с.
63. Жгенти В. К., Шарамидзе Л. К. О влиянии стрептомицина на регенерацию периферического нерва // Труды инта. эксп. морфологии. Тбилиси, 1957. Т. 6. С. 235241.

64. Жорж Ібрагім Ніколас Хірургічне лікування травматичного ушкодження серединного нерва на різних рівнях: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.05/ Жорж Ібрагім Ніколас; Ін-т нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова. - К., 2005. 17с.
65. Жорж Ибрагим Николас Наш опыт применения электростимуляции в комплексном лечении травматических повреждений срединного нерва // Вестник физиотерапии и курортологии: Науч.-мед. журн.. - 2005. - Том11, N3. - С. 37-39
66. Жорж Ибрагим Николас Клинико-инструментальная характеристика травматического повреждения срединного нерва на разных уровнях // Український нейрохірургічний журнал. - Киiв, 2005. - N1. - С. 57-60
67. Жук О. Н., Калюнов В. Н. Влияние фактора роста нервов на регенерацию волокон в седалищном нерве крыс // Морфология. 1996. 110, 4. С. 113115.
68. Жулев Н. М. Диагностика и консервативное лечение закрытых травм нервных стволов конечностей: Автореф. дисс. канд. мед. наук: 14.00.13 / Ленингр. ин-т усоверш. врачей. Л., 1984. 22с.
69. Жулев Н.М., Осетров Б.А., Жулев С.Н., Лалаян Т.В. Невропатии: Руководство для врачей/- СПб.: Издат. дом СПбМАПО, 2005. - 415 с.
70. Зайцев Р. З. Дегенерация и регенерация в поврежденном нерве при применении гормонов коры надпочечников. Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1971, т. 71, №5, С. 110112.
71. Западнюк И. П., Западнюк В. И., Захария Е. А. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте. Киев: Вища школа, 1974. 304 с.
72. Значкова А. А. О влиянии витамина В12 на регенерацию периферических нервов у крыс // Докл. АН СССР. 1956. Т.109. № 4. С. 879881.
73. Зубаренко О. В., Лотиш Н. Г. Антиоксидантна терапія за гипоксичноішемічних уражень центральної нервової системи у новонароджених // Одеський медичний журнал. № 1(51). 1999. С. 2425.
74. Іваненко Д.С. Особливості перебігу та тактика лікування травматичних ушкоджень периферичних нервів у хворих похилого та старечого віку: Автореф. дис. . . канд. мед. наук: 14.01.05 / АМН України інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова . К., 2002. 20 с.
75. Ісаєв В.П. Лікування хронічного больового синдрому в онкологічних хворих методом хімічного нейролізису: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.30/ В.П. Ісаєв; Дніпропетр. держ. мед. акад. МОЗ України. - Д., 2004. - 20 с.
76. Кардаш А. М. Использование морфометрических методов в объективизации процессов ускорения регенерации периферических нервов при воздействии магнитных полей // Морфология. 1993. № 910. С. 89.
77. Кардаш К.А. Оптимізація надання допомоги хворим з ушкодженнями периферичних нервів// Український медичний альманах. 2003.- Том 6.- №5.- С.72-76
78. Кардаш А.М. Современные подходы в хирургическом лечении повреждений периферических нервов с диастазом нервных стволов // Травма. - Донецьк, 2004. - Том5, N2. - С. 126-129
79. Карпов О.И. Анальгетические эффекты нестероидных противовоспалительных препаратов / О.И. Карпов //Лечащий врач. - М, 2006. - N1. - С. 81-82.
80. Карупу В. Я. Электронная микроскопия. К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984. 208 с.
81. Каширний, С.В. Порівняльна ефективність протибольової дії карбамазепіну та альфа-ліпоєвої кислоти при діабетичній полінейропатії/ С.В. Каширний //Український вісник психоневрології: Наук.- практ. журн.. - 2002. - Том10, N3. - С. 70-72.
82. Каширний С.В. Хронічний больовий синдром у хворих діабетичною полінейропатією, оцінка методів його лікування: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.15/ С.В. Каширний; МОЗ України. Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л. Шупика. - К., 2003. - 20 с.
83. Кирієнко Д. В. Діагностика діабетичної автономної нейропатії серця і оцінка впливу на її перебіг альфа-ліпоєвої кислоти та лазеротерапії: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.14/ Дмитро Васильович Кирієнко; Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України. - К., 2004. - 20с.
84. Коломийцев А.К. Быстрый метод импрегнации азотнокислым серебром элементов периферической нервной системы, пригодный для целлоидиновых и парафиновых срезов /А.К. Коломийцев, Ю.Б. Чайковский Т.Л. Терещенко// Архив анатомии, гистологии и эмбриологии.- 1981.- №8.- С. 93 - 96
85. Колотушкина Е.В. Структурные особенности процессов миелинизации и експериментально вызванной демиелинизации в условиях культивирования нервной ткани: Дис. ... канд. мед. наук: 03.00.13 - К., 2003. - 187 с.
86. Корлетяну М. А. (сост.) Диагностика и выбор тактики лечения повреждений периферических нервов при некоторых травмах конечностей: Метод. указания. Кишинев,1973. 14 с.
87. Корсак А.В., Куфтирева Т.П., Козак Г.І, Чайковський Ю.Б. Ультраструктурна характеристика процесу мієлінізації за умов експериментальної моделі травми периферійного нерва та застосування омега-3-поліненасичених кислот // Світ мадицини та біології. 2007. -№1.-С.11-14.
88. Корсак А.В., Стеченко Л.О., Куфтирева Т.П., Козак Г.І. Морфологічні зміни периферійного нерва щура за умов його пошкодження та застосування омега-3-поліненасичених кислот // Вісник наукових досліджень. 2006. - №3.- С.133-135.
89. Корсак А.В., Чайковський Ю.Б. Морфологічна характеристика процесу регенерації пошкодженого периферійного нерва та за умов застосування омега-3-поліненасичених кислот // Вісник морфології . 2007. №2.-С.236-239.
90. Корсак А.В., Чайковський Ю.Б., Грабовий О.М., Скибінська.Р. Морфологічна характеристика регенераційної невроми периферійного нерва за умов його пошкодження та застосування омега-3-поліненасичених кислот // Морфологія. 2007. Том1,№3. С. 5053
91. Корсак А.В., Чайковський Ю.Б., Козак Г.І., Горовенко Л.К. Ультраструктурна організація дистального відрізка сідничного нерва щура за умов відтворення експериментальної моделі травми периферійного нерва та застосування омега-3-поліненасичених кислот //Таврический медико-биологический вестник. 2006. Т.9,№3.-С.83-86.
92. Костинський Г. Б., Чайковський Ю. Б., Коломійцев А. К., Грабовий О. М. Значення сполучної тканини в регенерації нерва і невротизації денервованого м’яза // Медичний інститут Української асоціації народної медицини: Вісник наукових досліджень. 1999. № 2. С. 3335
93. Костинський Г. Б. Скелетний м’яз проблеми реінервації. К., 1997. 136с.
94. Кочетков А.В., Куликов М.П., Воронянский Ю.П., Мишина Л.Н., Микрюков Л.А., Панфиленко В.И. Новый метод радонотерапии - радономасляные препараты. Применение в комплексной реабилитации при поражениях периферической нервной системы и локомоторного апарата // Вестник восстановительной медицины. 2006. № 2(16). С. 3336
95. Кравчун Н.О. Використання препарату "Нейровітан" для лікування полінейропатій при ендокринних захворюваннях: Метод. рек./ Кравчун Н.О., Земляніцина О.В., Козаков О.В.; Ін-т пробл. ендокрин. патології ім. В.Я. Данилевського АМН України, Укр. центр наук. мед. інформації і патент.-ліценз. роботи. - К.; Х., 2004. - 16 с.
96. Кравчун Н.А. Современный взгляд на лечение диабетической полинейропатии (обзор литературы)/ Н.А. Кравчун, А.В. Казаков // Проблеми ендокринної патології. - Харьков, 2006. - N3. - С. 56-62.
97. Крищук А. А. Влияние галоскорбина и витаминов В1 и В2 на регенерацию поврежденного нерва после острой кровопотери // Врачебное дело. 1961. № 2. С. 9599.
98. Кураева Т.Л., Светлова Г.Н., Ходжимирян Н.Л., Петеркова В.А Тиоктацид БВ таблетированная форма тиоктовой кислоты второго поколения в лечении периферической полинейропатии у детей и подростков // Фарматека. 2006. № 5. С. 3848.
99. Куропаткин А. И. Диагностика травмы нервов в поздние сроки // Вопросы нейрохирургии. 1990. № 5. С. 2830.
100. Курята А.В. Эффективность нейрорубина в комплексном лечении при болевом синдроме в ревматологической практике/ А.В. Курята, Е.В. Бондарюк, Е.А. Гавва //Український ревматологічний журнал. - Київ, 2005. - N3. - С. 12-16.
101. Кустов В. В. Влияние пентоксила и метацина на течение экспериментальных повреждений нервной системы // Лекарственная регуляция воспалительного процесса. Л., 1958. С. 109116.
102. Кустов В. В. Фармакологические данные о действии урацила, метацила и пентоксила на нервную систему (эксперим. исследование): Автореф. дис. канд. мед. наук / Воен.-мор. мед. акад. Л., 1956. 13 с.
103. Лакин Г. Ф. Биометрия : Учебное пособие для университетов и педагогических институтов. М.: Высшая школа, 1973. 343 с.
104. Левин О.С. Полиневропатии: Клин. руководство/ О.С. Левин. - М.: МИА, 2005. - 491 с.: ил., табл.. - Библиогр.: с. 472-478.
105. Лещенко С.І. Вплив омега -3-поліненасичених жирних кислот на систему згортання крові: перспективи застосування в пульмонології та фтизіатрії // Укр. пульмонолог. журн. 1997. №3. С.6069
106.