Рижко Ірина Миколаївна Клітинні реакції сполучної тканини та механізми системної регуляції регенеративних процесів за локального термічного ушкодження на тлі гіперглікемії

Краткое описание

Рижко Ірина Миколаївна, асистент кафедри сучасних технологій медичної діагностики та лікування Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України. Назва дисертації: «Клітинні реакції сполучної тканини та механізми системної регуляції регенеративних процесів за локального термічного ушкодження на тлі гіперглікемії». Шифр та назва спеціальності 03.00.11 цитологія, клітинна біологія, гістологія. Спецрада Д26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Національний Медичний Університет імені О.О. Богомольця
Міністерство охорони здоров’я України
Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
РИЖКО ІРИНИ МИКОЛАЇВНИ
УДК 616-001.17-092:577.124.8
ДИСЕРТАЦІЯ
КЛІТИННІ РЕАКЦІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ ТА МЕХАНІЗМИ
СИСТЕМНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ РЕГЕНЕРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА
ЛОКАЛЬНОГО ТЕРМІЧНОГО УШКОДЖЕННЯ НА ТЛІ
ГІПЕРГЛІКЕМІЇ
03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
Підпис:__________________________
Науковий керівник: Натрус Лариса Валентинівна, доктор медичних наук,
професор
Київ - 2021

ЗМІСТ
Стор
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 13
ВСТУП 15
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ШЛЯХИ ВІДНОВЛЕННЯ
АРХІТЕКТОНІКИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ ПРИ РЕГЕНЕРАЦІЇ
23
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 39
2.1. Створення моделі стійкої некорегованої гіперглікемії та
вивчення її адекватності
39
2.2. Загальна схема експериментальної моделі опікової травми
шкіри щурів
41
2.3. Дослідження патоморфологічних, гістохімічних,
ультраструктурних особливостей сполучнотканинного
регенерату дерми шкіри та цитохімічна верифікація
мієлопероксидази клітин кісткового мозку
43
2.4. Дослідження мієлограми кісткового мозку 46
2.5. Дослідження функціональної активності нейтрофілів 48
2.6. Дослідження тканинних протеїнів методом Вестерн-блот
аналізу
49
2.7. Статистична обробка результатів дослідження 51
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
ЗАГОЄННЯ ОПІКОВОЇ РАНИ В ДИНАМІЦІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
(3, 7, 14 ТА 21 ДОБА) ЗА УМОВ СТІЙКОЇ НЕКОРИГОВАНОЇ
ГІПЕРГЛІКЕМІЇ
52
3.1. Макроскопічна оцінка динаміки загоєння опікової рани
шкіри щурів за умов стійкої некорегованої гіперглікемії
52
11
3.2. Патоморфологічні особливості регенерату шкіри щурів в
динаміці загоєння опікової рани в нормі та за умов стійкої
некорегованої гіперглікемії
54
3.3. Динамічні зміни енергетичного метаболізму клітин
сполучної тканини шкіри щурів в динаміці загоєння опікової
рани в нормі та за умов стійкої некорегованої гіперглікемії
62
3.4. Ультраструктурна основа взаємодії клітин сполучної тканини
шкіри щурів при загоєнні опікової рани в нормі та за умов
стійкої некорегованої гіперглікемії
66
РОЗДІЛ 4. ЗМІНИ У КІСТКОВОМУ МОЗКУ ТА ПЕРИФЕРИЧНІЙ
КРОВІ ЩУРІВ ПРИ ЗАГОЄНІ ОПІКОВОЇ РАНИ В НОРМІ ТА ЗА
УМОВ СТІЙКОЇ НЕКОРИГОВАНОЇ ГІПЕРГЛІКЕМІЇ
80
4.1. Стан клітинного складу мієлоїдного ростка кісткового
мозку при загоєнні опікової рани в нормі та за умов стійкої
некорегованої гіперглікемії
80
4.2. Динаміка вмісту в периферичній крові лейкоцитів
мієлоїдного походження при загоєнні опікової рани в нормі
та за умов стійкої некорегованої гіперглікемії
91
4.3. Вивчення функціональної активності нейтрофілів при
загоєнні опікової рани в нормі та за умов стійкої
некорегованої гіперглікемії
95
РОЗДІЛ 5. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСНОВИ АНГІОГЕНЕЗА У
СПОЛУЧНОТКАНИННОМУ РЕГЕНЕРАТІ ДЕРМИ ШКІРИ ПРИ
ЗАГОЄННІ ОПІКОВОЇ РАНИ УМОВ ГІПЕРГЛІКЕМІЇ
105
5.1 Оцінка транскрипційного активування ядерного фактора
NF-κB у сполучнотканинному регенераті дерми в нормі та
при гіперглікемії
105
12
5.2. Динаміка експресії ендотеліального фактора росту судин
VEGF та його рецептора Flt-1 у сполучнотканинному
регенераті дерми в нормі та при гіперглікемії
108
5.3. Роль NF-κB у диференціюванні та активації нейтрофілів під
час загоєння опікової рани шкіри щурів
111
5.4. 5.4. Вивчення взаємодії між молекулами та клітинними
компонентами, що забезпечують ангіогенез під час загоєння
опікової рани шкіри щурів
115
РОЗДІЛ 6 АНАЛІЗ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ
122
ВИСНОВКИ 135
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 137
Додаток 1 160
13
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АДФ – аденозіндіфосфат
EDTA - антикоагулянт
АТФ – аденозінтрифосфат,
ГАГ - глікозаміноглікани
ЕК - ендотеліальні клітини
КГ - контрольна група
КМ - кістковий мозок
ЛДГ - лактатдегідрогеназа
М1, М2 – макрофаги 1 типу, 2 типу
Ме - медіана
QI÷QIII - процентілі 25-й, 75-й
МСК - мезенхімальні стовбурові клітини
МПО - мієлопероксидаза
НАД-Н - нікотинамід аденіддінуклеотид
НАДФ - нікотинамід аденіддінуклеотид фосфат
CD49d+ кластер диференціювання
NADPH - оксидази
ПК – периферична кров
РЗ – референтні значення
СГП - середній гістохімічний показник
СДГ - сукцинатдегідрогеназа
СЦК - середній цитохимический коефіцієнт
ФІ - фагоцитарний індекс
ФНП-альфа – фактор некрозу пухлин -альфа
ЦД – цукровий діабет
AGE - Advanced Glycation End-Products
CD124 - кластер диференціювання
CLP – Common Lymphoid Progenitor
14
CMP - Common Myeloid Progenitor
DAMP - Damage-Associated Molecular Patterns
EMI – індекс гемоглобінізації еритроцитів кісткового мозку
FGF - фактор росту фібробластів
Flt-1 (VEGFR-1) - рецептор ендотелію до VEGF
G-CSF - ростовий фактор
GMP – Granulocyte-Macrophage Progenitor
GRA1 – пул незрілих гранулоцитів кісткового мозку
GRA2 - пул зрілих гранулоцитів кісткового мозку
HbA1 - глікований гемоглобін
IkB - гальмівна субодиниця
IL-1 - інтерлейкін 1
IL-8 - інтерлейкін 8
iNOS – індуцибельна NO-сінтаза
IκB -ІКК - кіназа
LPS - ліпополісахарід
LT-HSC - Hematopoietic Stem Cells
MEP - Megakaryocyte-Erythroid Progenitor
MPP - Multipotent progenitor cells
NF -κB – транскрипційний ядерний фактор каппа B (NF-κB),
NO - оксид азоту
PDGF - Platelet-Derived Growth Factor
RAGE - специфічні рецептори AGEs
Ser 311 - субодиниця p65
STZ - стрептозотоцин,
TGF - Transforming Growth Factor Beta
TNFα - фактор некрозу пухлини ,
VEGF - фактор росту ендотелію судин,
15
ВСТУП
Актуальність теми. Клітинні та молекулярні механізми репарації
сполучної тканини у хворих з порушенням вуглеводного обміну залишаються
недостатньо вивченими, що перешкоджає адекватному вибору та ефективному
використанню сучасних засобів лікування ран у даної категорії пацієнтів, веде
до збільшення прямих економічних витрат і погіршення терапевтичного
прогнозу. Термічні опіки є одним з найбільш поширених видів побутової та
виробничої травми. При техногенних катастрофах і у воєнний час термічна
травма носить масовий характер, термічні опіки складають 4-5% всіх
санітарних втрат.
Клітини сполучної тканини є короткодистантними регуляторами у своєму
мікрооточенні та органі, їхнє функціонування засноване на міжклітинних
взаємодіях як у своїй популяції, так і міжпопуляційно. Так формується складна
система прямих та зворотних зв’язків, що регулюють та інтегрують всі системи
в єдину кооперативну відповідь, а за умов патології обумовлюють розвиток
компенсаторно-пристосувальних процесів за участі клітин, судин, волокон та
міжклітинного матрикса [21, 44, 191]. Вважається, що ураження судинного
ендотелію є первинною ланкою ушкоджень сполучної тканини при
гіперглікемії. Еритроцити, що містять глікований гемоглобін, змінюють
властивості, визначають стаз, аглютинацію і сладж, який призводить до
мікротромбозу і створює перешкоду місцевій циркуляції, гіпоксію, активацію
перекисного окислення ліпідів з пошкодженням мембран ендотеліальних
клітин [95, 47]. Таким чином, хронічна гіперглікемія неминуче призводить до
порушення локальної гемомікроциркуляції, що в свою чергу є важливим
чинником погіршення регенерації тканин при ЦД.
Загоєння рани є чіткою послідовністю біологічних і молекулярних
процесів, від міграції та проліферації клітин, активації кератиноцитів,
фібробластів, ендотеліальних клітин, макрофагів і тромбоцитів, перебудови
екстрацелюлярного матриксу до фінального ремоделювання нової тканини.
16
При уповільненні одного з цих процесів загоєння затягується, і рана стає
хронічною [48, 83].
У даний час в світі проводиться велика кількість досліджень ролі
цитокінів, ростових факторів, необхідних для регуляції ранового процесу і
досягнення епітелізації в загоєнні [21, 106, 7, 107], однак єдина концепція ролі
цих молекул у репарації досі не вироблена. Активно обговорюється участь
нейтрофілів, які розглядаються не тільки з точки зору забезпечення
бактеріального кіллінгу[13], а як клітини, що активно синтезують цитокіни
[145, 175] для модуляції функціональної діяльності сусідніх клітин [61].
Фактор росту ендотелію - VEGF, ангіопоетин, фактор росту фібробластів (FGF)
і трансформуючий ростовий фактор бета (TGFβ) найпотужніші ангіогенні
цитокіни. Є дані [185], що нейтрофіли не тільки самі виробляють VEGF, але
можуть індукувати вироблення VEGF в епітеліальних клітинах, і експресія
VEGF, знаходиться під контролем NF-κB.
Транскрипційний ядерний фактор NF-κB вважається тригером запалення,
при активації якого молекулярними паттернами ушкодження DAMPs (англ.,
Damage-associated molecular patterns) індукується транскрипція в ядрі ряду
прозапальних генів, що призводить до цитоплазматичного синтезу цитокінів,
хемокінів, ростових факторів, молекул адгезії тощо [5]. У неушкодженій клітині
NF-kB присутній в цитоплазмі в неактивній формі завдяки комплексу з
гальмівною субодиницею IkB, що перешкоджає проникненню NF-kB в ядро.
DAMPs сприймаються мембранними рецепторами, передаються всередину
клітини, що запускає сигнальний каскад активації, відокремлення та
убіквітинізацію IkB, і є умовою активації NF-kB [117].
Відомо, що при порушенні вуглеводного обміну процес загоєння ранових
дефектів може уповільнюватися як за рахунок зниження рівня місцевих
ростових факторів, так і у зв'язку з наявністю мікро- і макросудинних
ускладнень [22, 144]. Це підвищує ризик формування трофічних виразок та їх
подальшого інфікування. Проте не вивченим є реактивність крові як тканини у
відповідь на гостре термічне ушкодження при порушенні вуглеводного обміну.
17
Не ясним є, як впливає гіперглікемія на проліферативний потенціал кісткового
мозку, міграцію та проліферацію клітин у вогнище, молекулярний стан
екстрацелюлярного матриксу [30]. Вивчення процесів ремоделювання
сполучної тканини, що забезпечують якісне загоєння рани на тлі гіперглікемії
зможе бути теоретичним підґрунтям для створення раціональних
фармакологічних лікувально-профілактичних схем у пацієнтів з локальним
термічним ушкодженням та цукровим діабетом. Враховуючи викладене, є
важливим вивчення особливості клітинних реакцій сполучної тканини та
механізмів системної регуляції регенеративних процесів у відповідь на
локальне термічне ушкодження при експериментальній гіперглікемії.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами,
грантами.
Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи
«Вивчити механізми розвитку тканинних реакцій, ланки міжклітинної
взаємодії, особливості регенеративних процесів за локального термічного
ушкодження при порушенні вуглеводного обміну» (№ державної реєстрації
0116U004902), яка виконувалася в Науково-дослідному інституті
експериментальної та клінічної медицини НМУ імені О.О.Богомольця за
державним замовленням МОЗ України у 2016-2018 роках. Дисертант була
відповідальним виконавцем даної НДР.
Мета дослідження: вивчити особливості клітинних реакцій сполучної
тканини та механізмів системної регуляції регенеративних процесів у відповідь
на локальне термічне ушкодження при експериментальній гіперглікемії.
Завдання дослідження:
1. Вивчити структурно-функціональні особливості загоєння опікової
рани в динаміці спостереження (3, 7, 14 та 21 доба) за умов стійкої
некоригованої гіперглікемії.
2. Оцінити кількісні зміни клітинного складу кісткового мозку та
периферичній крові щурів при загоєні опікової рани в динаміці спостереження
(3, 7, 14 та 21 доба) в нормі та за умов стійкої некоригованої гіперглікемії.
18
3. Співвставити ефективність дозрівання нейтрофілів кісткового
мозку за рівнем мієлопероксидази із фагоцитарною активністю в периферичній
крові при загоєні опікової рани за умов гіперглікемії.
4. Вивчити функціональні основи ангіогенезу у сполучнотканинному
регенераті дерми шкіри при загоєнні опікової рани в динаміці спостереження
(3, 7, 14 та 21 доба) в нормі та за умов гіперглікемії.
5. Сформувати концепцію реалізації регуляційного ланцюга
«сполучна тканина – кістковий мозок – периферична кров» для забезпечення
неоангіогенезу при загоєнні опікової рани за фізіологічних умов та на тлі
гіперглікемії.
Об’єкт дослідження: клітини, системні механізми регенерації, опікова
рана.
Предмет дослідження: вміст фосфорильованої за Ser 311 субодиниці p65
ядерного фактору каппа B (NF-κB) субодиниці IκB-α, фактор росту судинних
ендотеліальних клітин (VEGF) рецептору VEGF (Flt-1) сполучної тканини,
дослідження мієлограми кісткового мозку, підрахунок формених елементів
периферичної крові щурів із стрептозотоциновим цукровим діабетом.
Методи дослідження: візуальна оцінка, опікової рани в різні строки
спостереження, патоморфологічне, гістохімічне, електронномікроскопічне
дослідження динаміки (3, 7, 14, 21 доба) гоєння опікової рани шкіри,
цитохімічні методи дослідження клітин кісткового мозку шурів контрольної та
експериментальної груп. Біохімічні дослідження, гематологічні, дослідження
відносного вмісту протеїнів методом вестерн-блот аналізу. Статистична
обробка результатів за допомогою ліцензійного пакету SPSS22.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше сформована концепція регуляції неоангіогенезу при загоєнні
опікової рани через регуляційний ланцюг «сполучна тканина – кістковий мозок
– периферична кров». Активація транскрипційного ядерного фактора NF-κB в
клітинах ушкодженої сполучної тканини викликає стимуляцію
нейтрофілогенезу; інфільтрація нейтрофілів у регенерат забезпечує своєчасну
19
продукцію VEGF та рецепторів Flt-1. За умов гіперглікемії зберігається
направленість еволюційно «глибоких» регуляторних механізмів підвищення
експресії NF-κB у відповідь на ураження тканини, та його вплив на
проліферативну активність кісткового мозку, але ступень цієї відповіді є
меншою ніж в нормі. Зменшується нейтрофілогенез, динаміка експресії VEGF
та рецепторів Flt-1 в тканині не корелюють між собою, що стає підґрунтям
порушення ангіогенезу і може бути причиною патологічного загоєння ран при
цукровому діабеті.
Вперше показано, що фізіологічне загоєння опікової рани
супроводжувалося зниженням в 2 рази проліферації ранніх попередників
лейкоцитарних елементів кісткового мозку (КМ) із підвищенням їх
диференціювання. За умов гіперглікемії проліферація ранніх попередників
гранулоцитів підвищувалася в 1,7-2,5 разів, а диференціювання навпаки
пригнічувалося в 1,3-1,7 рази. Вперше доведено, що за умов гіперглікемії
збільшується кількість нейтрофілів КМ із підвищеним вмістом
мієлопероксидази на тлі зменшення фагоцитарної активності нейтрофілів
периферичної крові, що складає умови підвищеної оксидації тканин і зниження
захисної антибактеріальної функції фагоцитів.
Вперше вивчена роль ядерного фактора NF-κB, при загоєнні опікової рани,
як індуктора ланки клітинних реакцій у вигляді різнорівневого регуляторного
ланцюга на рівні «сполучна тканина – кістковий мозок – периферична кров»
який виникає за нормальних фізіологічних умов і забезпечує регульований
ангіогенез.
Практичне значення одержаних результатів.
Результати дослідження мають фундаментальне значення для більш
глибокого розуміння молекулярних механізмів, що формують сигнальний
зв'язок між ушкодженою тканиною та кістковим мозком, який, в свою чергу,
забезпечує наявність, кількість та функціональну спроможність головних
учасників репарації – клітин периферичної крові. Вагомість роботи полягає
найперше у формулюванні гіпотези щодо ключового вкладу NF-κB-залежної
20
транскрипції генів в клітинах сполучнотканинного регенерату та синтезу
важливіших протеїнів для системної сигналізації та паракринного впливу.
Отримані результати є базою для розроблення нових підходів лікування
термічних травм, особливо у хворих на цукровий діабет. Вірогідно, для
забезпечення і своєчасної регуляції ангіогенеза сполучнотканинного
регенерату, доцільно обирати кістковий мозок, як потенційну терапевтичну
мішень, та впливати на властивості проліферації, диференціювання мієлоїдного
ростка. Важливим може стати вплив на здібність нейтрофілів крові своєчасно
індукувати продукцію ангіогенних цитокінів в тканині.
Вперше показано, що при загоєнні рани на тлі гіперглікемії кількість
нейтрофілів в крові підвищується, але їх інфільтрація на 3-14 добу в
сполучнотканинний регенерат зменшується, а на 3 добу значно пригнічується
здібність нейтрофілів до фагоцитозу. На 21-у добу, навпаки, кількість
нейтрофілів та моноцитів в регенераті підвищується, що складає певні умови
додаткового лізису новоутвореної тканини, оскільки є припущення, що
«затримуються» в рані саме прозапальні макрофаги 1 типу. Вперше за
допомогою електронної мікроскопії досліджена структурна організація
фібробластів та макрофагів сполучної тканини при загоєнні рани на тлі
гіперглікемії, виявлена суттєва зміна форми клітин та міжклітинних контактів
які забезпечують взаємодію в системі.
Практичне значення дослідження полягає в науковому обґрунтуванні
доцільності нових шляхів та фармакологічних підходів, які будуть
забезпечувати таргетний вплив на певні ланки процесу репарації та вперше
виявлених учасників сигнальної системи.
Основні результати дисертації викладені в 16 наукових публікаціях. Із
них 7 робіт – статті в журналах відповідно до «Переліку наукових фахових
видань України», у тому числі 4 роботи в журналах, що входять до
наукометричної бази SCOPUS/Web of Science, 3 патента України на корисну
модель; 6 робіт – тези в матеріалах з’їздів науково-практичних конференцій.
21
Наукові і практичні положення дисертації були впроваджені в учбовий
процес на кафедрі патофізіології НМУ імені О.О.Богомольця, кафедрі гістології
та ембріології НМУ імені О.О.Богомольця, кафедрі нормальної та патологічної
фізіології Державного закладу «Луганський державний медичний університет».
Наукові положення впроваджені в науково-дослідний процес відділу хімії
ензимів та біохімії Інституту біохімії ім.Палладіна НАН України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою
роботою здобувача. Вибір теми дисертації, напрямок дослідження,
формулювання завдань, методологія побудови роботи були визначені спільно з
науковим керівником д.мед.н., професором Л.В.Натрус. Автор самостійно
провела патентно-інформаційний пошук, аналіз вітчизняної та зарубіжної
літератури.
Дисертанткою самостійно виконані усі кроки створення експериментальної
моделі гіперглікемії та термічного ушкодження, виконані усі дослідження
біологічного матеріалу.
Дослідження з електронної мікроскопії виконані сумісно із професором
кафедри гістології та ембріології д.м.н., проф. Л.О.Стеченко. Дослідження
протеїнів методом Вестерн-блот аналізу виконані за допомогою к.мед.н., ст.н/сп.
А.О. Тихомірова Інституту біохімії ім.Палладіна, які є співавторами робіт, за що
авторка висловлює їм глибоку подяку.
Узагальнення отриманих результатів і висновків здійснено автором роботи
разом із науковим керівником. Участь здобувача в отриманні результатів
дослідження є основною і полягає в розробці наукової концепції дисертації.
Автор самостійно виконала математичний аналіз всіх отриманих цифрових
результатів дослідження.
Апробація матеріалів дисертації.
Дисертаційну роботу апробовано на апробаційному семінарі з
теоретичних дисциплін НМУ ім. О. О. Богомольця («03» червня 2020 р.).
Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені і обговорені на XX з'їзді
Українського фізіологічного товариства імені П.Г.Костюка з міжнародною
22
участю присвяченому 95-річчю академіка П.Г. Костюка, (м. Київ, 27–30 травня
2019 р.), міжнародній конференції «Science and society» (Канада, 1 лютого 2019
р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Досягнення та
перспективи сучасної гістології» (м.Київ, 4-5 жовтня 2018 р.), науковопрактичній конференції «Прикладні аспекти морфології» (м. Тернопіль 20-21
жовтня 2016 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Вітчизняна та
світова медицина: вимоги сьогодення» (м.Дніпро 9-10 грудня 2016 р.).
Публікації. Основні результати дисертації викладені в 16 наукових
публікаціях. Із них 7 робіт – статті в журналах відповідно до «Переліку
наукових фахових видань України», у тому числі 4 роботи в журналах, що
входять до наукометричних баз SCOPUS/Web of Science; 3 патента України на
корисну модель; 6 робіт – тези в матеріалах з’їздів, науково-практичних
конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 162 сторінках
друкарського тексту, містить анотації українською та англійською мовами,
вступ, огляд літератури, розділ про матеріали і методи дослідження, 3-и розділи
власних досліджень, розділ аналізу та узагальнення результатів, висновки і
список використаних джерел в кількості 207 найменувань, з низ кирилицею -6,
латиницею - 201. Робота ілюстрована 5 таблицями та 39 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення результатів
і вирішено актуальне наукове завдання сучасної клітинної біології –
сформульована концепція регуляції неоангіогенезу при загоєнні опікової рани
через регуляційний ланцюг «сполучна тканина – кістковий мозок –
периферична кров» та її зміни при експериментальній гіперглікемії.
1. Під час репаративної регенерації опікової рани за умов гіперглікемії на
3-14 добі спостереження виявлено зменшення реактивності крові на 13-16%; на
21-й добі структура грануляційної тканини характеризувалася збільшенням
нейтрофільних гранулоцитів в 1,7 рази (Р<0,05), макрофагів в 1,5 рази (Р<0,05),
зменшенням фібробластів.
2. Елекронномікроскопічне дослідження у тварин із гіперглікемією
виявило ознаки затримки ангіогенезу, порушення трофіки підлеглих тканин
дерми за рахунок потовщення середньої оболонки у судинах артеріального
типу, суттєву перебудову структурної організації фібробластів та макрофагів.
3. За умов гіперглікемії в кістковому мозку спостерігали збільшення в 1,2
рази (р˂0,05) клітин еритроїдного ряду. Для елементів гранулоцитарного пулу
було характерним підвищення проліферації в 1,7-2,5 разів (Р˂0,05), і
пригнічення диференціювання в 1,3-1,7 рази (Р˂0,05), особливо зменшувалася
в КМ кількість базофілів та моноцитів в 1,5 та 2,8 рази (Р˂0,05).
4. На тлі гіперглікемії виявлено підвищення рівня мієлопероксидази
нейтрофільних гранулоцитів кісткового мозку в 1,2 рази, на тлі зниження в 1,5
рази фагоцитарної активності нейтрофілів периферичної крові.
5. При загоєнні опікової рани динаміка вмісту транскрипційного ядерного
фактору NF-κB в клітинах регенерату знаходилася у кореляції із вмістом
нейтрофільних гранулоцитів кісткового мозку (R=0,738; Р <0,05).
6. При загоєнні опікової рани експресія ангіогенного фактору VEGF в
клітинах регенерату знаходилася у кореляції із вмістом нейтрофілів
136
периферичної крові (R=0,708; р<0,05) та вмістом рецептора Flt-1 в регенераті
(R=0,865; р<0,05). За умов гіперглікемії кореляція буда відсутня.
7. При загоєнні опікової рани за фізіологічних умов транскрипційний
ядерний фактор NF-κB, відіграє роль індуктора регуляторного ланцюга
«сполучна тканина – кістковий мозок – периферична кров», який забезпечує
регульований ангіогенез. рNF-κB індукує в клітинах сполучної тканини
продукцію факторів росту мієлоїдних попередників, що стимулює у кістковому
мозку диференцировку нейтрофільних гранулоцитів та їх вихід у кров.
Нейтрофіли, потрапляють до пошкодженої ділянки, викликають у
сполучнотканинному регенераті експресію VEGF та рецепторів Flt-1.
8. За умов гіперглікемії зменшується клітинна міграція нейтрофілів в
сполучнотканинний регенерат; пригнічується експресія ангіогенних цитокінів
VEGF, Flt-1, що призводить до патологічних змін судин, запобігає
фізіологічному перебігу загоєння, відтермінує та порушує відновлення
архітектоніки сполучної тканини і може бути важливим чинником погіршення
регенерації тканин при ЦД.