Литвиненко Раїса Олександрівна. Імуномодуляторні властивості біологічно активних речовин медичної п’явки в умовах гірудовпливу : Литвиненко Раиса Александровна. Иммуномодуляторные свойства биологически активных веществ медицинской пиявки в условиях гирудовлияния Litvinenko Raisa Alexandrovna. Immunomodulatory properties of biologically active substances of medical leeches in the conditions of hirudovli influence

Краткое описание

Литвиненко Раїса Олександрівна. Назва дисертаційної роботи: "Імуномодуляторні властивості біологічно активних речовин медичної п’явки в умовах гірудовпливу"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
На правах рукопису
ЛИТВИНЕНКО РАЇСА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК: 595.143.6:575:57.083.3
ІМУНОМОДУЛЯТОРНІ ВЛАСТИВОСТІ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ
РЕЧОВИН МЕДИЧНОЇ П’ЯВКИ В УМОВАХ ГІРУДОВПЛИВУ
03.00.09 – імунологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Науковий керівник
Фролов Олександр Кирилович,
доктор медичних наук, професор
Запоріжжя – 2016
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ …………………………………………...........5
ВСТУП …………………………………………………………………………….........7
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ …...........................................................................14
1.1 Біологічні та екологічні аспекти гірудології та гірудотерапії …....................14
1.2 Механізми природного захисту представників родини Hirudinidae .............16
1.3 Біологічно активні речовини медичної п’явки …............................................21
1.4 Застосування гірудотерапії в медичній та ветеринарній практиці та її
супутній імунотропний вплив ….................................................................................29
1.4.1 Застосування гірудотерапії в медицині ...............….........................................29
1.4.2 Застосування гірудотерапії в ветеринарії ........................................................35
1.5 Сучасні методологічні підходи до аналізу стану імунної системи ...............37
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ….....................................40
2.1 Дослідні тварини ................................................................................................40
2.2 Характеристика групи обстежених ..................................................................41
2.3 Схеми експериментальних досліджень ............................................................42
2.3.1 Схема дослідження імунотропних ефектів біологічно активних речовин
медичної п’явки в експерименті in vivo на лабораторних щурах ............................43
2.3.2 Схема дослідження імунотропних ефектів біологічно активних речовин
медичної п’явки в експерименті in vitro та при гірудовпливі у людини................44
2.3.3 Схема дослідження впливу біологічно активних речовин медичної п’явки на
формені елементи крові людини в умовах експерименту ........................................45
2.4 Підготовка біологічних зразків для аналізу ....................................................47
2.5 Гістологічні методи дослідження ......................................................................48
2.5.1 Мікроморфометричне дослідження тканин Hirudo verbana...........................48
2.6 Імунологічні методи дослідження ....................................................................50
2.6.1 Оцінка лейкоцитарного складу крові ...............................................................50
2.6.1.1 Підрахунок кількості лейкоцитів у камері Горяєва ....................................50
2.6.1.2 Приготування та фарбування мазка крові ...................................................50
3
2.6.1.3 Визначення лейкоцитарної формули крові .................................................51
2.6.2 Цитоморфометричне дослідження лімфоцитів у мазку крові .......................51
2.6.3 Дослідження фагоцитарної активності нейтрофілів ......................................52
2.6.4 Дослідження популяційного та субпопуляційного складу лімфоцитів крові
людини ...........................................................................................................................53
2.6.5 Визначення показника Т-регуляторного індексу ............................................55
2.6.6 Реакція бластної трансформації лімфоцитів ....................................................56
2.6.7 Методика визначення продукції цитокінів у культурі мононуклеарів .........57
2.7 Статистична обробка отриманих результатів ..................................................57
РОЗДІЛ 3 ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН
СЛИНИ МЕДИЧНОЇ П’ЯВКИ НА ПОКАЗНИКИ ЛЕЙКОЦИТІВ
ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ .............................................59
3.1 Дослідження клітинного складу периферичної крові експериментальних
тварин .............................................................................................................................59
3.2 Фагоцитарна активність нейтрофілів крові лабораторних щурів під впливом
біологічно активних речовин слини медичної п’явки...............................................62
3.3 Цитоморфометричні показники лімфоцитів крові лабораторних щурів під
впливом біологічно активних речовин слини медичної п’явки…............................64
РОЗДІЛ 4 ВИВЧЕННЯ ІМУНОТРОПНОЇ ДІЇ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ
РЕЧОВИН МЕДИЧНОЇ П’ЯВКИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ ТА В УМОВАХ
ГІРУДОВПЛИВУ .........................................................................................................69
4.1 Імунотропна дія біологічно активних речовин слини медичної п’явки на
клітини імунної системи людини in vivo.....................................................................69
4.1.1 Динаміка лейкоцитарної формули та цитоморфометричних показників
лімфоцитів добровольців при гірудовпливі ...............................................................69
4.1.2 Динаміка фагоцитарної активності нейтрофілів крові добровольців при
гірудовпливі...................................................................................................................70
4.1.3 Динаміка популяційного та субпопуляційного складу лімфоцитів
периферичної крові добровольців при гірудовпливі ................................................71
4
4.1.3.1 Популяційний та субпопуляційний склад лімфоцитів периферичної крові
добровольців при гірудовпливі ...................................................................................72
4.1.3.2 Т-регуляторний індекс при гірудовпливі .....................................................75
4.2 Імунотропна дія біологічно активних речовин медичної п’явки на лейкоцити
крові людини в системі in vitro....................................................................................77
4.2.1 Вплив біологічно активних речовин слини медичної п’явки на ізольовані
зразки крові людини .....................................................................................................77
4.2.2 Вивчення інтенсивності реакції бластної трансформації лімфоцитів крові
людини та синтезу прозапальних цитокінів на мітогени і антигени кільчеців.......82
4.2.2.1 Реакція бластної трансформації лімфоцитів крові добровольців,
стимульована рослинними мітогенами і антигенами кільчеців, при гірудовпливі
.........................................................................................................................................82
4.2.2.2 Синтез прозапальних цитокінів у культурі мононуклеарів крові
добровольців, стимульованій рослинними мітогенами і антигенами кільчеців, при
гірудовпливі ..................................................................................................................88
РОЗДІЛ 5 ВПЛИВ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН МЕДИЧНОЇ П’ЯВКИ
НА ФОРМЕНІ ЕЛЕМЕНТИ КРОВІ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТУ
….....................................................................................................................................93
5.1 Життєздатність формених елементів крові людини в кишковому середовищі
медичної п’явки …........................................................................................................94
5.2 Морфофункціональні стани медичної п’явки в найближчий посттрофічний
період ….......................................................................................................................101
5.3 Основні морфофункціональні особливості тканин Hirudo verbana при
різних формах реагування після годування кров’ю людини .....…........................106
РОЗДІЛ 6 УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ …....................120
ВИСНОВКИ …............................................................................................................131
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …...............................................................133
ДОДАТКИ …...............................................................................................................166
5
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АГ — антиген
АМП — антимікробні пептиди
БАР — біологічно активні речовини
ВІ — венозна інтактна кров
ВРХ — велика рогата худоба
ВФ — венозна флаконна кров
ГТ — гірудотерапія
ГВ — гірудовплив
ІЛ-1β — інтерлейкін 1, типу β
ІЛ-8 — інтерлейкін 8
ІФА — імуноферментний аналіз
ЕБ — еритроцити барана
ЕТС — ембріональна теляча сироватка
КАФ — кількість активних фагоцитів
КЛ — клас лімфоцитів
КонА — конканавалін А
МКАТ — моноклональні антитіла
МП — медична п’явка
НК — натуральні кілери
НПК — науково-практична конференція
Нф — нейтрофіли
ПРР — патерн-розпізнавальні рецептори
РУК — розеткоутворення
РБТЛ — реакція бластної трансформації лімфоцитів
СП — спонтанний
ССЗ — секрет слинних залоз
Т-РІ — Т-регуляторний індекс
6
ФАН — фагоцитарна активність нейтрофілів
ФГА — фітогемаглютинін
ФЄК — фагоцитарна ємність крові
ФНП-α — фактор некрозу пухлини, підтип α
ФП — фагоцитарний показник
ФСБ — фосфатно-сольовий буфер
ФСПБ — філогенетично стабільні послідовності біополімерів
ФЧ — фагоцитарне число
ЧКХ — червоний каліфорнійський хробак
CD — кластер диференціювання — певна структура мембрани
лімфоцита, що типується МКАТ
М — середнє арифметичне
Ме — медіана
m — похибка середнього арифметичного
р — вірогідність
рН — водневий показник
Q1 — перший квартиль
Q3 — третій квартиль
TLR — Toll-like receptor — толл-подібні рецептори
7
ВСТУП
Актуальність теми. В останні роки зростає інтерес до медичної п’явки
(МП), як продуцента біологічно активних речовин (БАР) природного походження,
її використання з терапевтичною та профілактичною метою впроваджено в
вітчизняну та зарубіжну медичну практику. Однак механізми впливу БАР МП, які
обумовлюють їх терапевтичний ефект, недостатньо з’ясовані.
Не зважаючи на значні успіхи в створенні та впровадженні в лікувальну
практику препаратів, які корегують процеси імунітету, пошук та створення
високоефективних та безпечних імунотропних препаратів залишається важливим
завданням сучасної практичної імунології. Останнім часом препарати з
імунотропною дією (імуномодулятори), кількість яких щорічно зростає, широко
використовуються в лікувальній практиці при різних патологіях [1-3]. Це
препарати тваринного, мікробного (грибкового), рослинного та синтетичного
походження [1-5]. Більшість із них, зокрема синтетичні, не завжди відповідає
поставленим вимогам та має недоліки, зокрема побічні цитотоксичні ефекти,
недостатньо вибірковий модулюючий вплив [1-3]. У зв’язку з цим актуальним є
пошук безпечних природних речовин з широким спектром біологічної активності,
помірною імуномодулюючою дією та мінімальною кількістю побічних ефектів.
Одним із перспективних продуцентів БАР з імунотропною дією є МП,
організм якої продукує комплекс із понад 100 унікальних БАР, що не мають
аналогів та необхідні в сучасній медицині та ветеринарії — гірудин, егліни,
бделіни, ферменти: гіалуронідаза, дестабілаза, колагеназа, апіраза, еластаза та ін.
[6-15], антибіотик (хлороміцетин) [15], анальгезуючі речовини [15-19]. Видові
особливості МП такі унікальні, що для вилучення з її організму всього комплексу
БАР не потрібно затрат на їх виділення, очистку та засоби введення. За
біологічною сутністю МП — кровосисні ектопаразити, тому всі БАР самовільно
надходять до організму людини або тварини при укусі в оптимальній дозі та
послідовності, а дозоване видалення крові сприяє перерозподілу циркулюючої
8
крові та лімфи, що в сукупності забезпечує загальну гомеостатичну дію
практично без побічних ефектів [6-9]. У комплексі БАР МП забезпечують
антитромботичну, тромболітичну, антигіпертензивну, антиатерогенну,
антигіпоксичну, регенераційну, імуномодулюючу та анальгезуючу дію [6-10], що
сприяло широкому використанню МП із лікувальною метою в терапії та
ветеринарії, сформувалась самостійна галузь медицини — гірудотерапія (ГТ) [6-
12]. Це дозволяє розглядати МП як ідеальний інструмент для вирішення
широкого кола екологічних, імунологічних проблем хворої людини та тварини [6-
10]. Так, в останні роки ГТ та фармакологічні препарати на основі секрету
слинних залоз (ССЗ) МП, частина з яких отримана методами генної інженерії,
успішно використовують із лікувальною та профілактичною метою в дерматології
[20-23], кардіології [24-28], офтальмології [29-31], оториноларингології [32-36],
травматології [37-42], невропатології [43-48], гінекології [49-51], терапії [52, 53],
хірургії [54, 55], стоматології [56-61], педіатрії [62], психотерапії [63-65], в
трансплантаційній та реконструктивній хірургії [66-74] та ін. Також ГТ широко
застосовується у ветеринарії [75-86].
На сьогодні існують поодинокі та суперечливі роботи, що стосуються
супутнього впливу ГТ на імунну систему [34, 62, 87-95], зокрема: підвищення
фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) і макрофагів крові в процесі ГТ та
антикомплементарні властивості ССЗ МП [6-10, 56, 87-95], нормалізація
цитокінового профілю [62, 87, 88, 91]. Однак, не існує жодної комплексної роботи
в сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі, що стосувалася б імунотропного
(імуномодуляторного) впливу БАР МП, тому представлене дослідження є
актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в рамках бюджетних науково-дослідних робіт
Запорізького національного університету, в яких дисертант був виконавцем
окремих розділів: «Біотехнологія перспективних кільчеців з вивченням
імунотропної дії їх біологічно активних речовин розробленими новітніми
імуногенезними методами» (№ державної реєстрації 0109U002525); «Вивчення
9
бактеріотропної та імунотропної дії біологічно активних речовин різних
екологічних форм медичної п’явки» (№ державної реєстрації 0111U000101). Тема
дисертації та її уточнена редакція затверджені на засіданні науково-технічної ради
Запорізького національного університету (протокол №4 від 16.12.2010 року та
протокол №2 від 24.09.2015 року).
Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягала у визначенні
імуномодуляторних ефектів біологічно активних речовин медичної п’явки в
експерименті та в умовах гірудовпливу.
Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні завдання:
1. Оцінити кількісні зміни лейкоцитів, фагоцитарної активності нейтрофілів,
цитоморфометричних показників лімфоцитів крові у процесі гірудовпливу в
лабораторних щурів різного віку.
2. Дослідити кількісні зміни лейкоцитів, фагоцитарної активності
нейтрофілів, цитоморфометричних показників лімфоцитів та субпопуляційного
складу циркулюючих лімфоцитів крові людини після гірудовпливу in vitro та in
vivo.
3. Провести порівняльну оцінку проліферативної активності лімфоцитів
крові людини в реакції бластної трансформації на тканинні антигени трьох видів
медичної п’явки (H. verbana, H. medicinalis, H. orientalis) після попередньої
сенсибілізації гірудовпливом H. verbana.
4. Оцінити продукцію ІЛ-1β, ІЛ-8, ФНП-α у надосаді культур мононуклеарів
(спонтанна, мітогенстимульована, антигенстимульована) після проведеного
гірудовпливу H. verbana.
5. Проаналізувати взаємовплив формених елементів крові людини та
біологічно активних речовин медичної п’явки в шлунковому мікрооточенні
останньої.
Об’єкт дослідження — біологічно активні речовини медичної п’явки.
Предмет дослідження — імуномодуляторні ефекти біологічно активних
речовин медичної п’явки.
10
Методи дослідження. Дослідження виконано з використанням комплексу
імунологічних, біохімічних, гістологічних, статистичних методів.
Наукова новизна одержаних результатів. Доповнено наукові дані щодо
імунотропного впливу БАР МП у системах in vitro та in vivo. Вперше показано, що
БАР слини МП чинять виражену імуномодуляторну дію, яка проявляється
зниженням кількості ефекторних клітин запалення, посиленням фагоцитарної
активності нейтрофілів, підвищенням проліферативної активності лімфоцитів та
зниженням продукції прозапальних цитокінів мононуклеарними лейкоцитами.
Отримано нові дані стосовно більш виразного імуномодуляторного впливу БАР
слини МП у лабораторних щурів старого віку, в порівнянні з молодими
статевозрілими тваринами. Вперше встановлено здатність БАР МП викликати
апоптоз лімфоцитів у процесі бластної трансформації. Охарактеризовано
динаміку життєздатності формених елементів крові людини в шлунковій кишці
МП при фізіологічному перебігу посттрофічного періоду. Після гірудовпливу
(ГВ) на людину для 9,5±0,57% МП зафіксовано патологічне ускладнення
посттрофічного періоду, яке супроводжувалося деструктивними процесами у
кишковому епітелії, сполучній та ботріоідній тканині із подальшою частковою
загибеллю п’явки.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано спосіб
визначення функціонального стану лімфоцитів крові людини (Патент України на
корисну модель № 79600 від 25.04.2013) та спосіб регулювання активності
лімфоцитів в організмі людини (Патент України на корисну модель № 68768 від
10.04.2012), які дозволяють проводити моніторинг щодо ефективності ГВ.
Розроблено спосіб отримання тканинних антигенів із МП (Патент України на
корисну модель № 80665 від 10.06.2013), які можуть бути використані у
фундаментальних і прикладних імунологічних дослідженнях.
Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі та науководослідній роботі на кафедрах: імунології та біохімії ДВНЗ «Запорізький
національний університет» МОН України (2010, 2011, 2012, 2015 р.); гістології,
цитології та ембріології «Запорізького державного медичного університету» МОЗ
11
України (2013 р.); терапії, клінічної фармакології та ендокринології (2012,
2013 р.), терапії, фізіотерапії, курортології і профпатології (2012, 2013 р.) ДЗ
«Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»; клінічної
імунології, алергології та ендокринології Донецького національного медичного
університету ім. Максима Горького МОЗ України (2013 р.), що підтверджено
актами впровадження. Результати досліджень впроваджені в практику
бактеріологічної лабораторії ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр
ДСЕС України» (2013 р.), лікувальних амбулаторій (2013, 2014 р.) з продажем
ліцензії на корисну модель Патент України № 68768 «Спосіб регулювання
активності лімфоцитів в організмі людини» (ліцензійний договір України від
10.12.2014 р., реєстраційний номер 1373).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною
науковою працею здобувача. Дисертантом самостійно проведено патентноінформаційний пошук, аналіз вітчизняної та закордонної наукової літератури,
виконана експериментальна частина роботи, статистична обробка даних,
оформлена дисертаційна робота. Розробка робочої гіпотези, обґрунтування
методології постановки дослідів, виконання експериментальних досліджень,
проведення інтерпретації та узагальнення одержаних результатів, формулювання
висновків, підготування друкованих праць проводилось за безпосереднього
консультування з науковим керівником.
Автор виносить глибоку подяку колективу кафедри клінічної імунології,
алергології та ендокринології Донецького національного медичного університету
ім. Максима Горького МОЗ України за увагу, безпосередню допомогу при
визначенні цитокінового профілю крові у обстежених.
Автор виносить подяку колективу кафедри гістології, цитології та
ембріології «Запорізького державного медичного університету» МОЗ України за
безпосередню допомогу при підготовці та аналізі гістологічних зрізів МП.
Автор висловлює особливу подяку своєму науковому керівнику доктору
медичних наук, професору О. К. Фролову за неоціненну всебічну допомогу,
12
підтримку, поради і консультації під час виконання та написання дисертаційної
роботи.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались і
обговорювались на наступних конференціях, форумах, конгресах: Міжнародна
науково-практична конференція (НПК) «Сучасні питання клінічної і лабораторної
імунології, алергології та імунореабілітації» (Київ, 2011), Всероссийская НПК с
международным участием «Дни иммунологии в Сибири» (Абакан, 2011), ІІІ
університетська НПК студентів, аспірантів та молодих учених «Актуальні
проблеми та перспективи розвитку природничих наук (Запоріжжя, 2011),
«Розвиток наукових досліджень’ 2011»: 7 міжнародна НПК (Полтава, 2011),
Всеукраїнська студентська НПК «Науково-дослідна робота студентів: стан,
проблеми, перспективи» (Херсон, 2011), ХІІІ Українська НПК з актуальних
питань клінічної та лабораторної імунології, алергології і імунореабілітації (Київ,
2012), ІІІ Міжнародна НПК, присвячена 25-річчю біологічного факультету
«Сучасні проблеми біології, екології та хімії» (Запоріжжя, 2012), 8 міжнародна
НПК «Наукові дослідження – теорія та експеримент’ 2012» (Полтава, 2012),
«Медична наука та практика ХХІ століття» міжнародна НПК (Київ, 2012), «Наука
і бізнес – основа розвитку економіки» Міжнародний науково-практичний форум
(Дніпропетровськ, 2012), Х Міжнародна конференція Асоціації гірудологів
(Харків, 2012), ІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція
«Інновації та традиції в сучасній науковій думці» (Київ, 2013), І Всемирный
конгресс по гирудотерапии (Москва, 2013), Міжнародна наукова конференція
«Мікробіологія та імунологія – перспективи розвитку в ХХІ столітті» (Київ, 2014),
ІV Міжнародна НПК «Сучасні проблеми біології, екології та хімії»
(Запоріжжя, 2015), НПК за участю міжнародних спеціалістів «Актуальні
питання боротьби з інфекційними захворюваннями» (Харків, 2015).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 37 друкованих
робіт, серед них 14 статей у наукових журналах (7 статей у фахових, 4 статті у
зарубіжних та 3 статті в інших журналах), 18 праць у тезах матеріалів
конференцій, отримано 5 патентів на корисну модель.
13
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 169
сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури,
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень,
узагальнення результатів, висновків. Дисертація містить 11 таблиць, 10 рисунків,
додатки. Список використаних джерел складається з 280 найменувань, із них 87
— латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та представлено
нове вирішення наукового завдання сучасної імунології та гірудології, що полягає
у виявленні імуномодуляторних ефектів біологічно активних речовин медичної
п’явки в системах in vivo та in vitro, які проявляються індукцією апоптозу імунних
клітин, зміною співвідношення субпопуляцій лімфоцитів, модуляцією синтезу
прозапальних цитокінів. Вирішення цього завдання створює підґрунтя для
розробки профілактичних та лікувальних засобів на основі біологічно активних
речовин медичної п’явки.
1. Модуляторний вплив біологічно активних речовин слини медичної
п’явки на показники імунної реактивності залежав від віку тварин і більшою
мірою проявлявся у старих щурів (20-24 місяці), порівняно з молодими
статевозрілими (7-8 місяців): зниженням відносної кількості нейтрофілів на 28,2%
зі збільшенням їх фагоцитарної активності, підвищенням кількості моноцитів на
43,75% (р < 0,05). Зміни імунної реактивності спостерігались упродовж 14 діб
після закінчення гірудовпливу.
2. Результатом гірудовпливу на ізольовані зразки крові in vitro було
статистично вірогідне зниження загального числа лейкоцитів (у 1,62 разів) за
рахунок зменшення відносної кількості нейтрофілів та абсолютної кількості
лімфоцитів (р < 0,05). Зменшення кількості лімфоцитів відбувалося головним
чином за рахунок Т-хелперів (CD4
+
) та CD25+
клітин, на 21,7% та 48,5%
відповідно (р < 0,05).
3. Стандартний курс гірудовпливу у добровольців супроводжувався
підвищенням фагоцитарної активності циркулюючих нейтрофілів на 21,8%
(р < 0,05). Зміни субпопуляційного складу циркулюючих лімфоцитів проявлялися
у зменшенні загальної кількості Т-лімфоцитів (CD3
+
) на 14,4%, зниженні
кількості CD4
+
клітин на 13,3% одночасно зі збільшенням кількості CD8
+
лімфоцитів на 49,4% (р < 0,05). Показник імунорегуляторного індексу знижувався
на 43% (р < 0,05). Зменшувалася також кількість CD25+
лімфоцитів (на 39,4%) і
132
зареєстровано підвищення кількості циркулюючих природних кілерних клітин
(CD16+
) на 28,2% (р < 0,05).
4. Проведення гірудовпливу H. verbana викликало посилення спонтанної
проліферативної активності лімфоцитів у 2,76 рази, помірне зростання мітогенактивованої проліферативної активності та зростання стимульованої активності
лімфоцитів у відповідь на тканинні антигени різних видів медичної п’явки
(H. verbana – у 2,07, H. medicinalis – у 2,07 та H. orientalis – у 2,3 разів, р < 0,05).
Попередня сенсибілізація гірудовпливом супроводжувалася підвищенням рівня
клітинної загибелі у процесі РБТЛ у середньому в 1,9 – 2 рази, порівняно з
показником клітинної загибелі до сенсибілізації.
5. Гірудовплив спричиняв пригнічення спонтанної та стимульованої
продукції прозапальних цитокінів (ІЛ-8, ФНП-α) мононуклеарними лейкоцитами
периферичної крові в середньому вдвічі (р < 0,05). Продукція ІЛ-1β зазнавала
менш виразних змін, статистично вірогідна різниця виявлена лише у випадку
мітоген-індукованої стимуляції.
6. Зафіксоване патологічне ускладнення посттрофічного періоду у
9,5±0,57% медичних п’явок, яке супроводжувалося появою поперечних
перетяжок на тілі, відригуванням з’їденої крові, дегенеративними процесами
кишкового епітелію, сполучної та ботріоідної тканини, їх лейкоцитарною
інфільтрацією, що в подальшому призводило до 50% загибелі уражених тварин