Довгий Роман Сергійович Функціональна поляризація фагоцитів та її корекція у тварин різних вікових груп : Долгое Роман Сергеевич Функциональная поляризация фагоцитов и ее коррекция у животных разных возрастных групп



  • Название:
  • Довгий Роман Сергійович Функціональна поляризація фагоцитів та її корекція у тварин різних вікових груп
  • Альтернативное название:
  • Долгое Роман Сергеевич Функциональная поляризация фагоцитов и ее коррекция у животных разных возрастных групп
  • Кол-во страниц:
  • 200
  • ВУЗ:
  • у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2018
  • Краткое описание:
  • Довгий Роман Сергійович, молодший науковий спів­робітник лабораторії патофізіології та імунології ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України»: «Функціональна поляризація фагоцитів та її корекція у тварин різних вікових груп» (03.00.09 - імуно­логія). Спецрада Д 26.001.24 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка





    Міністерство освіти і науки України
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Міністерство освіти і науки України
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Кваліфікаційна наукова
    праця на правах рукопису
    ДОВГИЙ РОМАН СЕРГІЙОВИЧ
    УДК 57.017.67: 612.017.11: 571.27
    ДИСЕРТАЦІЯ
    ФУНКЦІОНАЛЬНА ПОЛЯРИЗАЦІЯ ФАГОЦИТІВ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ У
    ТВАРИН РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП
    03.00.09 – імунологія
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    __________ Довгий Р.С.
    Науковий керівник Сківка Лариса Михайлівна доктор біологічних наук,
    професор.
    Київ – 2018




    ЗМІСТ
    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................... 17
    ВСТУП........................................................................................................................ 19
    РОЗДІЛ 1. Огляд літератури .................................................................................... 26
    1.1. Походження, функції, метаболічна поляризація та імунорегуляторні
    властивості макрофагів......................................................................................................................26
    1.2. Фенотипово-функціональні зміни фагоцитів у структурі патогенезу вікової
    патології та їх корекція......................................................................................................................33
    1.3. Застосування мультипотентних мезенхімних стромальних клітин у
    лікуванні імунозалежної патології. .............................................................................................46
    1.3.1. Характеристика та імуномодуляторні властивості мультипотентних
    мезенхімних стромальних клітин............................................................................ 46
    1.3.2. Використання мультипотентних мезенхімних стромальних клітин у
    клітинній терапії........................................................................................................ 49
    РОЗДІЛ 2. Матеріали і методи досліджень ............................................................ 53
    2.1. Дослідні тварини ..........................................................................................................................53
    2.2. Виділення фагоцитів ..................................................................................................................53
    2.2.1. Диференціювання макрофагів з клітин кісткового мозку в культурі........ 53
    2.2.2. Виділення альвеолярних макрофагів ............................................................ 55
    2.2.3. Виділення перитонеальних макрофагів........................................................ 56
    2.2.4. Виділення макрофагів та гранулоцитів селезінки. ...................................... 57
    2.2.5. Виділення кістковомозкових нейтрофілів.................................................... 57
    2.3. Аналіз життєздатності клітин................................................................................................58
    2.4. Дослідження внутрішньоклітинної продукції реактивних форм кисню........58
    2.5. Дослідження фагоцитарної активності. ...........................................................................59
    2.6. Дослідження аргіназної активності....................................................................................60
    2.7. Дослідження продукції нітритів (реакція Гріса). ........................................................60
    15
    2.8. Дослідження експресії фенотипових маркерів фагоцитів......................................61
    2.9. Схема дослідження впливу мультипотентних мезенхімних стромальних
    клітин тимусу на метаболічний профіль макрофагів in vitro. .......................................61
    2.10. Формування неонатальної толерантності до GFP+ лейкоцитів. .......................63
    2.11. Модель гетерохронного парабіозу. ..................................................................................63
    2.12. Схема дослідження впливу макрофагів старих тварин на фенотиповий
    профіль Т-лімфоцитів лімфоїдних органів молодих гетерохронних парабіонтів
    in vivo...........................................................................................................................................................65
    2.13. Виділення лімфоїдних органів та отримання клітин імунної системи
    парабіонтів для аналізу......................................................................................................................66
    2.14. Дослідження експресії фенотипових маркерів макрофагів та Т-лімфоцитів
    лімфоїдних органів парабіонтів. ...................................................................................................67
    2.15. Статистичний аналіз результатів. .....................................................................................67
    РОЗДІЛ 3. Вікові зміни фенотипово-функціонального профілю макрофагів та
    нейтрофілів різної локалізації.................................................................................. 68
    3.1. Зміни функціонального профілю макрофагів моноцитарного походження з
    віком.............................................................................................................................................................68
    3.2. Функціональний профіль тканинних макрофагів старих мишей.......................73
    3.2.1. Зміни функціонального профілю перитонеальних макрофагів старих
    мишей ......................................................................................................................... 74
    3.2.2. Зміни функціонального профілю альвеолярних макрофагів старих мишей
    ..................................................................................................................................... 77
    3.3. Зміни функціонального профілю макрофагів селезінки старих мишей після
    імунізації корпускулярним антигеном. .....................................................................................82
    3.4. Зміни фенотипово-функціонального профілю кістковомозкових
    нейтрофілів з віком у мишей ..........................................................................................................84
    3.5. Зміни фенотипово-функціонального профілю гранулоцитів селезінки
    старих імунізованих мишей.............................................................................................................87
    3.6. Висновки до розділу 3 ...............................................................................................................90
    РОЗДІЛ 4. Зміни фенотипового профілю Т-лімфоцитів вторинних лімфоїдних
    органів молодих мишей під впливом макрофагів старих тварин на моделі
    гетерохронного парабіозу......................................................................................... 92
    16
    4.1. Фенотиповий профіль макрофагів старих мишей та Т-клітин молодих
    тварин у лімфовузлах молодих партнерів по гетерохронному парабіозу ..............95
    4.2. Фенотиповий профіль макрофагів старих мишей та Т-клітин молодих
    тварин у селезінках молодих партнерів по гетерохронному парабіозу................102
    4.3. Висновки до розділу 4 ............................................................................................................106
    РОЗДІЛ 5. Вплив мультипотентних мезенхімних стромальних клітин тимусу
    на метаболічний профіль тканинних макрофагів та макрофагів
    моноцитарного походження, отриманих від мишей різного віку...................... 107
    5.1. Модуляція фенотипово-функціонального профілю макрофагів
    моноцитарного походження, отриманих від старих мишей, при
    співкультивуванні з мультипотентними мезенхімними стромальними клітинами
    тимусу молодих тварин. .................................................................................................................108
    5.2. Зміни метаболізму аргініну перитонеальних макрофагів, отриманих від
    старих мишей, при співкультивуванні з мультипотентними мезенхімними
    стромальними клітинами тимусу молодих тварин.............................................. 116
    5.3. Висновки до розділу 3.............................................................................................................119
    ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ .......................................................................... 120
    ВИСНОВКИ............................................................................................................. 137
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................... 139
    ДОДАТОК 1............................................................................................................. 167
    17
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ВЛО – вторинні лімфоїдні органи
    Г-КСФ – колонієстимулюючий фактор гранулоцитів
    ДК – дендритні клітини
    ДХФ – 2’7’-дихлордигідро-флюоресцеїн-диацетат
    ЕДТА – етилендіамінтетраоцтова кислота
    ЕТС – ембріональна теляча сироватка
    ІФНγ – інтерферон гамма
    КПЗ – клітини перитонеального змиву
    ЛВ – лімфовузли
    ЛПС – ліпополісахарид
    мРНК – матрична рибонуклеїнова кислота
    М-КСФ – колонієстимулюючий фактор макрофагів
    ММСК – мультипотентні мезенхімні стромальні клітини
    ПМФ – перитонеальні макрофаги
    РТПГ – реакція трансплантат проти господаря
    РФК – реактивні форми кисню
    ТКР – Т-клітинний рецептор
    ТФР-β – трансформуючий фактор росту β
    тММСК – мультипотентні мезенхімні стромальні клітини тимусу
    Тх – Т-хелпер
    ФБР – фосфатний буферний розчин
    ФІ – фагоцитарний індекс
    ФМА – форбол-12-міристат-13-ацетат
    ФНП-α – фактор некрозу пухлини-α
    ФР – фізіологічний розчин
    ФЧ – фагоцитарне число
    C/EBPβ – CCAAT-enhancer-binding protein – CCAAT-енхансер-зв’язуючий білок
    18
    CCL – chemokine (C-C motif) ligand – хемокін (C-C мотив) ліганд
    CD – cluster of differentiation – кластер диференціації
    CTLA-4 – cytotoxic T-lymphocyte associated protein 4 – білок, асоційований з
    цитотоксичними Т-лімфоцитами
    CXCL – chemokine (C-X-C motif) ligand – хемокін (C-X-C мотив) ліганд
    CXCR – CXC chemokine receptor – CXC хемокіновий рецептор
    DPBS – Dulbecco's phosphate-buffered saline – фосфатний буфер Дюльбеко
    FITC – fluorescein isothyocyanate – флюоресцеїна ізотіоціанат
    GFP – green fluorescent protein – зелений флуоресцентний білок
    IL – interleukin – інтерлейкін
    iNOS – inducible nitric oxide synthase – індуцибельна синтаза оксиду азоту
    HIF-1α – hypoxia-inducible factor-1α – індукований гіпоксією фактор-1α
    HLA - Human leukocyte antigen - людський лейкоцитарний антиген
    MAPK – Mitogen-activated protein kinase – міоген-активована протеїнкіназа
    NADP – Nicotinamide adenine dinucleotide phosphate –
    Нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат
    NET – neutrophil extracellular traps – позаклітинні пастки нейтрофілів
    NO – nitric oxide – оксид азоту
    PD1 – programmed cell death protein 1 - рецептор програмованої загибелі клітин
    PE – Phycoerythrin - фікоеритрин
    TLR – toll-like receptor - toll-подібні рецептори
    TSG-6 – Tumor necrosis factor-inducible gene 6 protein – білок фактор некрозу
    пухлини-α-індуцибельного гену 6
    19
    ВСТУП
    Актуальність теми. Старіння супроводжується порушенням
    функціонування усіх систем організму, у тому числі й імунної системи [1]. Це
    зумовлює підвищення частоти виникнення злоякісних новоутворень та
    аутоімунних хвороб з віком, а також підвищення захворюваності та смертності
    від інфекцій [2,3]. Вікові зміни імунної реактивності асоційовані також із
    явищем «інфламейджингу» (від англ. inflammaging) - розвитком хронічного
    запального процесу (з підвищенням рівня чинників запалення: інтерлейкіну-6,
    С-реактивного білка та фактора некрозу пухлин-α), котрий вважають однією з
    основних причин серцево-судинних захворювань, метаболічного синдрому та
    інших вікових хвороб [4]. Кількість людей похилого віку у світі постійно
    зростає, що актуалізує дослідження вікових порушень імунної системи.
    Виключна роль у забезпеченні імунної резистентності і контролі імунної
    реактивності організму належить макрофагам [5]. Вони є резидентними
    клітинами усіх тканин організму, і виконують функцію підтримки тканинного
    гомеостазу, а також функції клітин-патрульних, які забезпечують першу лінію
    імунного захисту організму і значною мірою визначають спрямованість і
    характер адаптивної імунної відповіді [6]. Відомо, що Т-клітинна ланка
    імунітету порушується з віком [7,8]. Оскільки Т-лімфоцити є важливим
    елементом захисної системи організму, порушення їхніх функцій зумовлює
    розвиток численних вікових захворювань [3,9]. Враховуючи здатність
    вродженої імунної системи, зокрема тканинних макрофагів, ініціювати та
    регулювати адаптивну імунну відповідь [10], припускається, що саме
    макрофаги старого організму можуть викликати розвиток вікових змін Тлімфоцитів.
    Макрофаги характеризуються здатністю до набуття широкого спектру
    функціональних станів в залежності від стимулів, що обумовлюють їхню
    активацію. Загальноприйнятою є концепція активації, що передбачає
    поляризацію макрофагів у 2 протилежні активаційні стани: прозапальні, або
    20
    класично активовані (М1), та протизапальні, або альтернативно активовані
    (М2) макрофаги [11]. Кожен з цих поляризаційних станів передбачає активацію
    метаболічних реакцій, необхідних для підтримки гомеостазу організму.
    Центральним регулятором активації макрофагів є метаболізм аргініну. Два
    протилежні шляхи обумовлюють метаболічні перетворення аргініну у цих
    клітин. Синтаза оксиду азоту перетворює аргінін на оксид азоту, радикали
    якого обумовлюють цитотоксичну дію прозапальних (М1) макрофагів, а
    аргіназа – на пролін та поліаміни, які відіграють важливу роль у синтезі
    колагену та проліферації клітини, обумовлюючи, таким чином, репаративну
    функцію протизапальних (М2) макрофагів [12].
    Чимало патологічних станів різної органної локалізації пов’язані з тим
    чи іншим метаболічним зсувом макрофагів, який не відповідає фізіологічним
    потребам певної тканини [13]. З огляду на це активно розробляються
    терапевтичні підходи для маніпуляції поляризаційним статусом макрофагів при
    різних захворюваннях [14-16]. Одним з таких терапевтичних підходів може
    розглядатися клітинна терапія з використанням мультипотентних мезенхімних
    стромальних клітин. Ці клітини є перспективним засобом для лікування
    захворювань імунної системи, у тому числі обумовлених феноменом
    інфламейджингу, завдяки їх здатності регулювати реакції запалення, однією з
    основних клітинних ефекторних ланок якого є макрофаги [17-19]. Розробка
    таких методів вимагає глибокого знання вікових фенотипово-функціональних
    особливостей цих клітин. Результати деяких дослідницьких груп вказують на
    порушення активації макрофагів при старінні [20]. Однак ці дані є
    нечисленними та суперечливими, тому характеристика активаційного статусу
    макрофагів старого організму та можливість його модулювання вимагають
    подальшого вивчення.
    Дослідження останніх років значно розширили наше розуміння
    онтогенезу тканинних макрофагів. Більшість резидентних макрофагів мають
    ембріональне походження, і в нормі не потребують міграції моноцитів в
    тканини для підтримання своєї кількості [21]. Виявлено, що в окремих
    21
    тканинах з віком відбувається прогресивне заміщення макрофагів
    ембріонального походження на макрофаги, які диференціюються з
    циркулюючих моноцитів [22]. Крім того, показано, що у макрофагів
    ембріонального походження спостерігається порушення фагоцитарної функції з
    віком, в той час як у макрофагів моноцитарного походження таких змін не
    виявлено [23]. Це свідчить про можливу роль онтогенезу у розвитку вікових
    порушень цих клітин. Натомість, особливості функціонального профілю
    макрофагів різної локалізації та онтогенезу при старінні залишаються
    практично недослідженими.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційна робота на кафедрі мікробіології та імунології ННЦ «Інститут
    біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса
    Шевченка у рамках науково-дослідних тем «Механізми реалізації адаптаційнокомпенсаторних реакцій організму за умов розвитку різних патологій» (2011-
    2015 рр., № д/р 0111U004648) та «Механізми регуляції метаболічних процесів в
    організмі за умов розвитку патологічних станів» (2016-2018 рр., № д/р
    0116U002527).
    Автор висловлює особливу подяку завідувачу лабораторії патофізіології
    та імунології Бутенку Г.М. та всьому колективу лабораторії за неоціненну
    допомогу у проведенні досліджень на моделі гетерохронного парабіозу.
    Мета і задачі дослідження. Метою роботи було дослідити
    фенотипово-функціональний профіль фагоцитів та його корекцію у мишей
    різних вікових груп.
    Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
    1. Дослідити спрямованість метаболізму аргініну резидентних
    тканинних макрофагів та макрофагів, диференційованих з моноцитів,
    отриманих від мишей різного віку.
    2. Провести порівняльне дослідження фагоцитарної активності та
    оксидативного метаболізму макрофагів та нейтрофілів мишей різного віку.
    22
    3. Визначити особливості спонтанної та індукованої
    співкультивуванням з ММСК тимусу (тММСК) експресії фенотипових
    маркерів функціональної зрілості макрофагами мишей різного віку.
    4. Дослідити вплив макрофагів старих мишей на фенотиповий профіль
    Т-лімфоцитів лімфоїдних органів молодих тварин на моделі гетерохронного
    парабіозу.
    5. Дослідити контактний вплив мультипотентних мезенхімних
    стромальних клітин тимусу (тММСК) на метаболічний профіль тканинних
    макрофагів та макрофагів моноцитарного походження, отриманих від мишей
    різного віку.
    Об’єкт дослідження: функціональна поляризація фагоцитів у мишей
    різного віку.
    Предмет дослідження: експресія фенотипових маркерів функціональної
    зрілості, метаболізм аргініну, фагоцитарна активність та оксидативний
    метаболізм макрофагів та нейтрофілів, фенотипово-функціональні зміни
    фагоцитів за умов співкультивування з тММСК.
    Методи дослідження: для виконання поставлених завдань у роботі
    використано імунологічні та цитофлуориметричні (визначення поглинальної
    активності та продукції РФК фагоцитами, субпопуляційного складу лімфоцитів
    та макрофагів вторинних лімфоїдних органів, експресії фенотипових маркерів
    функціональної зрілості макрофагами), біохімічні та спектрофотометричні
    (визначення аргіназної активності та продукції оксиду азоту), культуральні
    (диференціювання зрілих макрофагів з попередників кісткового мозку in vitro,
    співкультивування макрофагів та тММСК), та статистичні методи.
    Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виявлено та
    охарактеризовано особливості змін метаболічного профілю фагоцитів різної
    локалізації та походження з віком у мишей. Встановлено, що макрофагам
    моноцитарного походження (кістковомозкові та селезінкові) старих тварин
    властивий прозапальний (М1) зсув метаболізму аргініну, у той час як
    макрофагам ембріонального походження (перитонеальні, альвеолярні)
    23
    притаманний протизапальний зсув метаболізму аргініну (М2) зі зниженням
    оксидативного метаболізму.
    Розширено існуючі уявлення стосовно впливу макрофагів лімфоїдних
    органів на вікові зміни Т-лімфоцитів. На моделі гетерохронного парабіозу
    показано, що макрофаги старих тварин характеризуються посиленою міграцією
    в селезінку і лімфоїдні вузли. Збільшення відносної кількості макрофагів у
    лімфовузлах асоціюється зі збільшенням у їх складі частки Т-лімфоцитів з
    фенотипом регуляторних клітин. Міграція макрофагів старих тварин у
    селезінку супроводжується зменшенням відносної кількості регуляторних Тклітин.
    Отримано нові дані стосовно модуляторного впливу тММСК на
    метаболічний профіль макрофагів. В умовах in vitro продемонстровано
    можливість модуляції метаболізму аргініну у макрофагів різної локалізації та
    онтогенетичного походження, отриманих від старих мишей, при
    співкультивуванні тММСК молодих тварин. Продемонстровано більш виразний
    модуляторний ефект тММСК на макрофаги моноцитарного походження,
    отримані від старих мишей, порівняно з відповідними клітинами молодих
    тварин; не виявлено залежності модуляторного впливу тММСК на макрофаги
    ембріонального походження від віку мишей-донорів цих клітин.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати
    дисертаційного дослідження експериментально обґрунтовують можливість
    застосування клітинної терапії з використанням тММСК для протизапальної
    метаболічної поляризації тканинних макрофагів.
    За результатами роботи розроблено методику індукування неонатальної
    толерантності до GFP-позитивних лейкоцитів, яка може бути використана у
    дослідженнях, присвячених вивченню процесів міграції і хомінгу клітин
    імунної системи.
    Матеріали дисертаційної роботи використовуються в учбовому процесі
    кафедри мікробіології та імунології ННЦ «Інститут біології та медицини» (у
    24
    структурі курсу лекцій «Імунологія репродукції» для студентів імунологів
    освітнього рівня магістр).
    Особистий внесок здобувача. Спільно з науковим керівником д.б.н.,
    Л.М. Сківкою розроблено концепцію дисертаційної роботи, сформульовано
    мету та завдання дисертаційного дослідження. Автором самостійно були
    проаналізовані дані літератури, що стосуються проблематики дисертаційної
    роботи. Здобувачем проведені дослідження фенотипово-функціонального
    профілю фагоцитів різної тканинної локалізації та походження. Експерименти
    на моделі гетерохронного парабіозу проведені за підтримки і консультативної
    допомоги д.м.н., професора, академіка НАМН України, член-кореспондента
    НАН України та РАМН, Г.М. Бутенко. Дослідження по співкультивуванню
    тММСК проведені за підтримки і консультативної допомоги завідувача
    лабораторії імунології Державної установи «Інститут генетичної та
    регенеративної медицини НАМН України», д.м.н., професора І.С.
    Нікольського. Автор висловлює також глибоку вдячність за консультативну
    допомогу д.м.н. І.М. Пішель.
    Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи
    були представлені на Міжнародній конференції молодих вчених 2015 (CYS2015) «Today’s challenges in molecular and cell biology» (Київ, 2015), II
    Міжнародній науковій конференції «Мікробіологія та імунологія – перспективи
    розвитку в XXI столітті» (Київ, 2016), XI Міжнародній конференції молодих
    учених «Біологія: від молекули до біосфери» (Харків, 2016), XIІІ Міжнародній
    науковій конференції студентів і аспірантів «Молодь і поступ біології» (Львів,
    2017), Міжнародній конференції Європейської Організації Молекулярної
    Біології «Advances in Stem Cells and Regenerative Medicine» (Гейдельберг,
    Німеччина, 2017), VIII Міжнародній науковій конференції "Психофізіологічні
    та вісцеральні функції в нормі і патології" (Київ, 2017).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт, з них 5
    статей у фахових наукових виданнях (з них 2 – у виданнях, що входять до
    міжнародної бази даних SCOPUS; 3 – у виданнях, що входять до міжнародної
    25
    бази даних Copernicus), 8 тез у матеріалах міжнародних та вітчизняних
    конгресів і конференцій.
    Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
    вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, трьох
    розділів результатів дослідження та їх обговорення, висновків, списку
    використаних літературних джерел та додатку 1. Загальний обсяг дисертації
    складає 168 сторінок, основну частину роботи викладено на 120 сторінках.
    Робота ілюстрована 10 таблицями та 35 рисунками. Перелік використаних
    літературних джерел включає 249 найменувань, з них кирилицею – 3,
    латиницею – 246.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено
    вирішення одного з важливих питань імуногеронтології – з’ясування характеру
    змін функціонального профілю фагоцитів різного походження, їх впливу на
    фенотиповий профіль лімфоцитів вторинних лімфоїдних органів, чутливості до
    модуляторної дії сингенних мультипотентних мезенхімних стромальних клітин
    з віком.
    1. У макрофагів моноцитарного походження старих мишей зареєстровано
    прозапальну поляризацію метаболізму аргініну: зниження аргіназної
    активності на 16% у макрофагів селезінки та на 40% у макрофагів
    кісткового мозку, порівняно з відповідними клітинами молодих тварин.
    Макрофаги ембріонального походження старих мишей
    характеризувалися зростанням аргіназної активності альвеолярних та
    перитонеальних макрофагів на 19% та 33% порівняно з клітинами
    молодих тварин, відповідно.
    2. Встановлено достовірно вищий рівень продукції реактивних форм кисню
    макрофагами кісткового мозку та селезінки старих мишей у 3,9 та 1,5
    рази, відповідно, порівняно з клітинами молодих тварин. У альвеолярних
    макрофагів старих мишей відсоток клітин, що продукували РФК, нижчий
    у 6 разів порівняно з клітинами молодих тварин. Рівень продукції РФК
    перитонеальними макрофагами старих мишей на 30% нижчий, ніж у
    молодих тварин.
    3. У гранулоцитів селезінки старих тварин виявлено у 1,5 рази вищі рівні
    продукції реактивних форм кисню порівняно з клітинами молодих
    мишей.
    4. У макрофагів ембріонального походження старих мишей зареєстровано
    достовірне зниження фагоцитарного числа: на 27% у альвеолярних
    макрофагів та на 23% у перитонеальних макрофагів, порівняно з
    138
    клітинами молодих тварин. Показники фагоцитарного індексу старих та
    молодих тварин не відрізнялися.
    5. На моделі гетерохронного парабіозу виявлено посилення міграційної
    здатності фагоцитів старих тварин. Присутність фагоцитів старих тварин
    у вторинних лімфоїдних органах молодих гетерохронних парабіонтів
    асоціюється зі збільшенням кількості Т-лімфоцитів з фенотипом
    регуляторних клітин у лімфовузлах, та зменшенням кількості цих клітин
    у селезінці.
    6. Співкультивування макрофагів моноцитарного походження із
    сингенними тММСК супроводжується зростанням експресії
    фенотипового маркера альтернативної активації CD206: у 6 разів у
    макрофагів молодих мишей та у 3 рази у фагоцитів старих тварин
    порівняно з контрольними тваринами відповідної вікової категорії.
    7. тММСК в умовах контактного співкультивування спричиняють
    протизапальний зсув метаболізму аргініну макрофагами моноцитарного
    та ембріонального походження зі зростанням аргіназної активності
    макрофагів моноцитарного походження молодих та старих мишей у 78 та
    131 раза; аргіназної активності перитонеальних макрофагів - у 6,5 та 8
    разів відповідно.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины