Демченко Дарія Леонідівна Міжклітинна взаємодія як механізм впливу на імунобіологічну та регенеративну активність гемопоетичних і мультипотентних стромальних клітин тимуса : Демченко Дария Леонидовна Межклеточное взаимодействие как механизм влияния на иммунобиологическую и регенеративную активность гемопоэтических и мультипотентных стромальных клеток тимуса Demchenko Daria Leonidovna Intercellular interaction as a mechanism of influence on immunobiological and regenerative activity of hematopoietic and multipotent stromal cells of the thymus

Краткое описание

Демченко Дарія Леонідівна, науковий співробітник лабораторії імунології відділу клітинних та тканинних технологій ДУ «Інститут генетичної та регенеративної НАМН України». Назва дисертації: «Міжклітинна взаємодія як механізм впливу на імунобіологічну та регенеративну активність гемопоетичних і мультипотентних стромальних клітин тимуса». Шифр та назва спеціальності 03.00.09 імунологія. Спецрада Д26.001.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Державна установа “Інститут генетичної та регенеративної медицини
НАМН України”
Національна академія медичних наук України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ДЕМЧЕНКО ДАРІЯ ЛЕОНІДІВНА
УДК 576.54; 571.27. 612.119; 616-03.
ДИСЕРТАЦІЯ
МІЖКЛІТИННА ВЗАЄМОДІЯ ЯК МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ НА
ІМУНОБІОЛОГІЧНУ ТА РЕГЕНЕРАТИВНУ АКТИВНІСТЬ
ГЕМОПОЕТИЧНИХ І МУЛЬТИПОТЕНТНИХ СТРОМАЛЬНИХ КЛІТИН
ТИМУСА
03.00.09 – імунологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
__________ Демченко Д.Л.
Науковий керівник Нікольський Ігор Сергійович доктор медичних наук,
професор.
Київ – 2021

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.........................................................................17
ВСТУП...........................................................................................................................19
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ..............................................................................25
1.1. Гемопоетичні стовбурові клітини..................................................................25
1.1.1. Загальна характеристика гемопоетичних стовбурових клітин ...............25
1.1.2. Мікрооточення гемопоетичних стовбурових клітин ...............................30
1.2. Мультипотентні стромальні клітини ...............................................................33
1.2.1. Загальна характеристика мультипотентних стромальних клітин...........33
1.2.2. Механізми різнонаправленого диференціювання мультипотентних
стромальних клітин................................................................................................35
1.3. Імуномодуляторні властивості мультипотентних стромальних клітин при
взаємодії з гемопоетичними клітинами..................................................................39
1.4. Характеристика циклофосфану ........................................................................43
1.4.1 Механізм дії циклофосфану.........................................................................43
1.4.2. Вплив циклофосфану на імунітет ..............................................................44
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ...............................................47
2.1. Обладнання .........................................................................................................47
2.2. Експериментальні тварини................................................................................47
2.3. Методи.................................................................................................................48
2.3.1.Культивування мезенхімальних клітин тимуса.........................................48
2.3.2. Направлене остеогенне диференціювання клітинних культур...............48
2.3.3. Направлене адипогенне диференціювання клітинних культур ..............49
2.3.4. Реакція утворення фібробласто-лімфоцитарних розеток ........................50
14
2.3.5. Дослідження клітинності лімфоїдних органів..........................................50
2.3.6. Отримання перитонеальних макрофагів ...................................................51
2.3.7. Визначення гематологічних показників ....................................................51
2.3.8. Визначення кількості антитілоутворювальних клітин методом
локального гемолізу в гелі ....................................................................................51
2.3.9. Реакція гіперчутливості сповільненого типу............................................52
2.3.10. Визначення фаз клітинного циклу цитофлуорометричним методом...53
2.3.11. Визначення проліферативної активності лімфоцитів МТТ-методом ..54
2.3.12. Визначення функціональної активності природних кілерів
цитофлуориметричним методом..........................................................................55
2.3.13. Визначення функціональної активності природних кілерів МТТметодом...................................................................................................................56
2.3.14. Визначення спонтанного апоптозу цитофлуориметричним методом з
додаванням пропідіума йодиду ............................................................................57
2.3.15. Визначення поглинальної активності перитонеальних макрофагів
цитофлуориметричним методом..........................................................................58
2.3.16. Визначення бактерицидної активності перитонеальних макрофагів
НСТ-методом..........................................................................................................59
2.4. Схеми експериментів.........................................................................................60
2.4.1. Остеогенне та адипогенне диференціювання МСКт після контакту з
гемопоетичними клітинами ..................................................................................60
2.4.2. Трансплантації різних клітинних препаратів мишам після одноразового
введення циклофосфаміду ....................................................................................61
2.5. Статистичний аналіз..........................................................................................61
РОЗДІЛ 3 КОНТАКТНА ВЗАЄМОДІЯ ГЕМОПОЕТИЧНИХ І
МУЛЬТИПОТЕНТНИХ СТРОМАЛЬНИХ КЛІТИН IN VITRO .............................62
15
3.1. Дослідження здатності мультипотентних стромальних клітин тимуса та їх
диференційованих форм до взаємодії з лімфоїдними клітинами різного
походження ................................................................................................................63
3.2. Вплив співкультивування мультипотентних стромальних клітин тимуса з
гемопоетичними клітинами на диференціювальння стромальних клітин..........65
3.3. Висновки до розділу 3 .......................................................................................69
РОЗДІЛ 4 ОПТИМІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ЦИКЛОФОСФАНОВОГО
ІМУНОДЕФІЦИТУ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИННИХ ТРАНСПЛАНТАТІВ........71
4.1. Дослідження динаміки змін клітинних показників лімфоїдних органів
мишей після дії циклофосфану................................................................................72
4.2. Дослідження динаміки змін кількості лейкоцитів у периферичній крові
після дії циклофосфану ............................................................................................75
4.3. Дослідження динаміки змін показників еритропоезу мишей після
застосування циклофосфану. ...................................................................................76
4.4. Дослідження динаміки змін імунологічних показників мишей після
застосування циклофосфану. ...................................................................................77
4.5. Висновок до розділу 4 .......................................................................................80
РОЗДІЛ 5 ВПЛИВ НА РЕГЕНЕРАЦІЮ ІМУННОЇ СИСТЕМИ МИШЕЙ, ЩО
ОТРИМУВАЛИ ЦИКЛОФОСФАН ТРАНСПЛАНТАЦІЇ МУЛЬТПОТЕНТНИХ
СТРОМАЛЬНИХ КЛІТИН ТИМУСА, КЛІТИН КІСТКОВОГО МОЗКУ, ЇХ
КОТРАНСПЛАНТАЦІЇ, ТА ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КЛІТИН КІСТКОВОГО
МОЗКУ АКТИВОВАНИХ КОНТАКТОМ З МУЛЬТИПОТЕНТНИМИ
СТРОМАЛЬНИМИ КЛІТИНАМИ ТИМУСА. .........................................................81
5.1. Дослідження впливу трансплантації клітинних препаратів на регенерацію
клітинних показники органів мишей після введення циклофосфану .................82
5.2. Дослідження впливу трансплантації клітинних препаратів на відновлення
гематологічних показників мишей після введення циклофосфану.....................87
16
5.3. Дослідження впливу трансплантації клітинних препаратів на
функціональну активність імунної системи мишей після введення
циклофосфану............................................................................................................89
5.4. Висновки до розділу 5 .......................................................................................92
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВОшибка! Закладка не
определена.
ВИСНОВКИ................................................................................................................110
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...........................................................112
ДОДАТОК 1................................................................................................................138
17
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АДГН - альдегіддегідрогенази;
ККМа - активовані клітини кісткового мозку;
АУК - антитілоутворюючі клітини;
АЦ - адипоцити.
ГСК - гемопоетичні стовбурові клітини;
ДК - дендритні клітини;
ЕТС - ембріональна теляча сироватка;
ККМ - клітини кісткового мозку;
КМ - кістковий мозок;
КУО - колоніє-утворюючі одиниці;
МСК - мультипотентні стромальні клітини;
МСКт - мультипотентні стромальні клітини тимуса;
МФ - макрофаги;
НК - натуральні кілерні клітини;
НСТ - нітросиній тетразолій;
ОБ - остеобласти;
ОЩ - оптична щільність;
РТПГ - реакції трансплантат проти господаря;
Т-рег - регуляторні Т-клітини;
ФЛР - фібробласто-лімфоцитарних розеток;
ФП - фетальна печінка;
ФСБ - фосфатно-сольовий буфер;
ЦФ - циклофосфан;
ALDH (від англ. Aldehyde dehydrogenase) - фермент альдегіддегідрогеназа;
BMP (від англ. bone morphogenetic proteins) –кістковий морфогенетичний білок;
CAR (від англ. CXCL12-abundent reticular cells) - ретикулярні клітини, що
продукують CXCL12;
18
CD (від англ. cluster of differentiation) - кластер диференціації;
CXCL12 (англ. C-X-C motif chemokine ligand 12)- хемокін підсімейства CXC,
також відомий як as SDF-1 (stromal cell-derived factor 1);
CXCR4 (англ. C-X-C chemokine receptor type 4) - CXC хемокіновий рецептор 4
типу;
FGF (від англ. fibroblast growth factors) - фактор росту фібробластів;
HLA (від англ. human leukocyte antigen) - головний комплекс гістосумістності;
IDO (від англ. indoleamine 2, 3-dioxygenase) - індолеамін 2,3-діоксигеназа;
IFN (від англ. interferon) - інтерферон;
IL (від англ. іnterleukin) - інтерлейкін;
iPSC (від англ. іnduced pluripotent stem cell) - індуковані плюрипотентні стовбурові
клітини;
KSL - рання форма гемопоетичних стовбурових клітин, що характеризується
Kit (+), Sca-1 (+) та Lin (-).
LT-HSC (від англ. Long-term hematopoietic stem cell) - тривало репопулюючі ГСК;
PGE-2 (від англ. Prostaglandin E2) - простагландин Е2;
SLAM (від англ. Signaling lymphocytic activation molecule) - сигнальна молекула
активації лімфрцитів
SP (від англ. Side population) -клітини “бічної популяції ”;
ST-HSC (від англ. Shot-term hematopoietic stem cell ) - коротко репопулюючі ГСК;
TGF (від англ. Transforming growth factor)- трансформуючий фактор росту;
TLR (від англ. Toll-like receptors) - Toll-подібний рецептор;
TNF (від англ. Tumor necrosis factor) - фактор некрозу пухлини;
Wnts (від англ.– глікопротеїни Wnt) - глікопротеїни сигнального шляху.
19
ВСТУП
Актуальність теми. У світлі сучасних знань дослідження імунобіологічної
та регенеративної активності стовбурових клітин, тобто їх ролі в становленні і
функціонуванні імунної системи, сформувалося як актуальний, важливий для
теорії і практики медицини науковий напрямок. Основна увага дослідників
частіше зосереджена на вивченні ГСК, їх нащадків різного ступеня зрілості і МСК
певного органного походження з огляду на те, що гемопоетичні клітини дають
початок усім клітинам імунної системи, а МСК створюють необхідне для
нормального функціонування ГСК оточення в тимусі і КМ, а також, ймовірно, і в
периферичних лімфоїдних органах. При цьому переважна більшість робіт
присвячена кістково-мозковим МСК, що формують найбільш значущі для
функціонування гемопоетичних клітин структури, у вигляді так званих
"ніш" [1, 2].
Значно менше даних про роль МСК в тимусі. Хоча вже відомо, що паренхіма
тимуса практично необхідна для ембріонального морфогенезу органу [3].
Вважається, що в тимусі також є ніші, в котрих зосереджені кістково-мозкові
клітини-попередники, предетерміновані прямувати по Т-лімфоїдному шляху
розвитку, що певною мірою забезпечується МСК [4]. В долях тимусу 12-добових
ембріонів мишей, що мають генетичний дефект мезенхіми, доволі помітно
гальмується формування тимоцитів -CD4
+CD8
+, внаслідок блокування CD4
-CD8
-
стадії розвитку. Отже МСК беруть участь у дозріванні тимоцитів [5]. Також МСК
впливають на міграцію Т-клітин [6, 7].
МСК діють на гемопоетичні клітини і на периферії, проявляючи перш за все
імуносупресивну дію по відношенню до трансплантаційного імунітету [8, 9].
In vitro МСК пригнічують процеси, пов’язані з проліферацією Т-лімфоцитів
в різних системах. Між тим МСКт стимулюють антитілогенез іn vivo [10, 11].
Відомо, що МСК різного походження досить гетерогенні і відрізняються своєю
активністю [12 – 14], ймовірно за рахунок звязків з мікрооточенням. Таким чином,
сукупність властивостей саме МСКт, центрального органу імунітету, може
20
відігравати особливу та важливу роль у відновленні імунної системи. Вважається,
що дія МСКт може бути опосередкована мембранною спорідненістю з
гемопоетичними клітинами, що підтверджується формуванням ФЛР [15, 16]. Тому
створення контакту між гемопоетичними стовбуровими клітинами та МСК in vitro
може, мабуть, суттєво змінити властивості клітин, що обумовлює перспективність
досліджень в цьому напрямку з метою розробки нових підходів в клітинній
терапії.
Для вивчення впливу на регенерацію імунної системи різних типів
гемопоетичних клітин і МСКт зручним є використання моделі циклофосфанового
імунодефіциту, що характеризується не лише глибоким ураженням
кровотворення, а й мобілізацією ГСК із КМ на периферію, що розглядається як
необхідний для регенерації процес[17].
Таким чином вивчення особливостей контактної взаємодії МСКт і
гемопоетичних клітин є перспективним та актуальним напрямком досліджень з
метою розробки нових підходів до їх трансплантації для прискорення регенерації
органів імунної системи та відновлення функцій.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана на базі ДУ «Інститут генетичної та регенеративної
медицини НАМН України» в лабораторії імунології відділу клітинних та
тканинних технологій в рамках науково-дослідних тем «Вивчити механізми
імунокорекції при спільному застосуванні гемопоетичних стовбурових і
мультипотентних стромальних клітин» (2013-2015 рр, № д/р 0113U000102), в якій
автор була співвиконавцем, та «Вивчення процесу індукованої мобілізації клітин
кісткового мозку в регенерації імунної системи» (2016-2018 рр, № д/р
0116U000141), в якій дисертант брала участь як виконавець окремих розділів НДР.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було дослідити вплив
міжклітинної взаємодії на імунобіологічну та регенеративну активність
гемопоетичних та мультипотентних стромальних клітин тимуса.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
21
1. Визначити особливості контактної взаємодії МСКт та їх
диференційованих форм з гемопоетичними клітинами різного походження.
2. Вивчити вплив контактної взаємодії МСКт з гемопоетичними клітинами
на лінійний диференціювальний потенціал стромальних клітин.
3. Оптимізувати модель постциклофосфанового імунодефіциту у мишей для
вивчення регенеративної активності клітинних препаратів.
4. Дослідити вплив трансплантації клітин кісткового мозку (ККМ) на
постциклофосфанову регенерацію органів та відновлення функцій імунної
системи.
5. Провести порівняльну оцінку відновлення імунної системи після
ураження ЦФ трансплантацією ККМ, активованих контактом з МСКт, у
порівнянні з неактивованими.
6. Вивчити інтенсивність регенерації клітинного складу органів імунної
системи, функціональної активності адаптивного і природного імунітету після
введення циклофосфану в результаті трансплантації МСКт.
7. Визначити можливість регенерації імунної системи при
циклофосфановому імунодефіциті котрансплантацією МСКт та ККМ.
Об’єкт дослідження: контактна взаємодія гемопоетичних клітин і МСКт та
її вплив на імунобіологічну і регенеративну активність трансплантованих клітин.
Предмет дослідження: МСКт і гемопоетичні клітини, імунна система
мишей.
Методи дослідження: імунологічні (імунізація тварин, визначення
кількості антитілоутворювальних клітин (АУК) методом локального гемолізу в
гелі, реакція гіперчутливості сповільненого типу (РГСТ), визначення
проліферативної активності лімфоцитів в реакції бласттрансформації лімфоцитів
(РБТЛ) та функціональної активності природних кілерів МТТ-методом,
бактерицидної активності перитонеальних макрофагів НСТ методом, реакція
утворення ФЛР), культуральні (культивування МСКт, кокультивування
мезенхімальних та гемопоетичних клітин, направлене остеогенне та адипогенне
диференціювання клітинних культур), біохімічні (спектрофотометричні),
22
цитофлуориметричні (визначення спонтанного апоптозу, поглинальної активності
перитонеальних макрофагів, функціональної активності природних кілерів) і
статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено мембранну
спорідненість МСКт та диференційованих з них остеобластів і адипоцитів з
лімфоїдними клітинами різного походження з формуванням асоціацій у вигляді
ФЛР. У поєднанні «остеобласти – тимоцити» утворюється найбільша кількість
асоціацій, а при взаємодії «адипоцити – клітини кісткового мозку (ККМ)» -
найменша, що свідчить про різну ступінь мембранної спорідненості у певних
клітин, і що може відзначатися на результатах диференціювання стромальних
клітин, яке має велике значення в процесах кровотворення і функціонуванні
імунної системи.
Отримано нові дані стосовно потенціювального впливу експозиції МСКт з
тимоцитами на ідукцію їх диференціювання за остеогенним напрямком у
відповідних середовищах, що може бути наслідком формування міжклітинних
синапсів, зумовлених мембранною рецепторною спорідненістю з реципрокним
сигналінгом. Це визначає перспективний напрямок дослідження процесів, які
проходять за участю контактної взаємодії МСКт і гемопоетичних клітин.
Розширено існуючі уявлення стосовно імуномодуляторного впливу МСКт
та ГСК. Продемонстровано виражений стимулюючий ефект МСКт на
імунологічні реакції та відновлення лімфоїдних органів, тоді як ККМ більшою
мірою впливали на регенерацію еритропоезу.
Уперше показано, що попереднє співкультивування ККМ з МСКт вносить
зміни у прояв ефекту цих клітин при трансплантації імунодефіцитним мишам
спрямовуючи їх активність в напрямок дії на функціонування імунної системи.
Отримано нові дані стосовно впливу співтрансплантації МСКт та ККМ і
встановлено, що відбувається не проста сумація ефективності цих клітин, а їх
взаємодія надає нових властивостей такому клітинному трансплантату.
Практичне значення одержаних результатів. За результатами роботи
розроблено спосіб потенціювання індукції остеогенного диференціювання МСКт
23
попереднім контактом з тимоцитами. Він може бути використаний в лабораторіях
клітинного та тканинного культивування та в майбутньому при лікуванні
пошкоджень і захворювань опорно-рухового апарату, що супроводжуються
порушенням остеорепарації або формуванням дефектів кісткової тканини.
Отримані дані по ефективності клітинних препаратів експериментально
обґрунтовують можливість їх застосування при різній імунопатології та можуть
будути корисними у розробці нових підходів трансплантації ГСК та МСКт з
метою клінічного використання.
Особистий внесок здобувача. Спільно з науковим керівником розроблено
концепцію дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання
дисертаційного дослідження, проведено планування схем експериментів та
розробка методичних підходів до виконання комплексу лабораторних досліджень,
обговорення отриманих результатів, формулювання висновків. Автором
самостійно проведений інформаційний пошук, аналіз та статистичне опрацювання
результатів дослідження. Дисертантом виконані експериментальні дослідження in
vitro та in vivo. Самостійно зібрані літературні дані, на основі яких проаналізовані
власні результати.
Автор щиро вдячний усім співробітникам лабораторії імунології відділу
клітинних та тканинних технологій ДУ «Інститут генетичної та регенеративної
медицини» за консультації та допомогу в роботі.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були
представлені на науково-пракичній конференції з міжнародною участю
«Іноваційні напрямки в генетичній та регенеративній медицини» (Київ, 9–10
листопада 2017), V ювілейному міжнародному медичному конгресі
«Впровадження сучасних досягнень медичної науки у практику охорони здоров’я
України» (Київ, 2016), XІ, XIІ і XIII міжнародних наукових конференціях
студентів і аспірантів «Молодь і поступ біології» (Львів 2015-2017), XIIIміжнародному конгресі «Современные проблемы иммунологии, аллергологии и
иммунофармакологии» (Москва, 2015), міжнародному форумі “Клиническая
24
иммуноогия и аллергология – междисциплинарные проблемы” (Казань, 2014), I
Евразійскому конгресі «Транслантация стволовых клеток» (Мінск, 2013).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 робіт, з них 5 статей
у фахових наукових виданнях (з них 1 – у виданнях, що входять до міжнародної
бази даних SCOPUS; 4 – у виданнях, що входять до міжнародної бази даних
Copernicus), 1 – патент на корисну модель. 8 тез у матеріалах міжнародних та
вітчизняних конгресів і конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу,
огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, трьох розділів
результатів дослідження та їх обговорення, висновків, списку використаних
літературних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 140 сторінок. Робота
ілюстрована 2 таблицями та 21 рисунком. Перелік використаних літературних
джерел включає 237 найменувань, з них кирилицею – 9, латиницею – 228.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено вирішення важливого наукового
питання: участі МСКт і ККМ у постциклофосфановій регенерації імунної системи.
Встановлено, що попередня контактна взаємодія МСКт та ККМ надає клітинним
трансплантатам нових імунорегенеративних та імунокорегуючих властивостей.
1. Встановлено, що найбільшу кількість асоціацій стромальних і
лімфоїдних клітин у вигляді ФЛР формують тимоцити, найменшу – ККМ.
Кількість ФЛР тимоцитів з адипоцитами була в 2,3 рази вища ніж ККМ з
адипоцитами, а з МСКт тимоцити формували в 2,7 разів більше ФЛР ніж ККМ.
2. Показано, що контактна експозиція МСКт з тимоцитами, але не ККМ,
протягом 24 годин посилює диференціювання стромальних клітин за остеогенним
напрямком на 13,6%.
3. Оптимізовано модель циклофосфан-індукованої імуносупресії для
дослідження регенеративної активності клітинних препаратів. Показано, що
одноразове введення ЦФ в дозі 200 мг/кг маси тіла викликає глибоке ураження
лімфоїдних органів та кісткового мозку до 12 дня після застосування, з
поступовим відновленням на 19 день дослідження та достовірною нормалізацією
практично всіх досліджуваних показників на 40 день.
4. Встановлено, що трансплантація ККМ призводить до регенерації
еритроїдного кровотворення з нормалізацією зниженого показника гематокриту,
концентрації гемоглобіну та збільшенням кількості ретикулоцитів у крові в 2,2
рази. Нормалізує клітинність селезінки до рівня контрольних тварин та
бактерицидну активність перитонеальних макрофагів, що була підвищена в 2,9
рази при дії ЦФ.
5. Показано, що на відміну від ККМ, трансплантація ККМ, активованих
контактною взаємодією з МСКт, тваринам з імуносупресією спричиняє
нормалізацію кількості клітин у кістковому мозку, селезінці і лімфатичних вузлах.
Викликає підвищення проліферативної активності клітин лімфатичних вузлів (в
1,4 рази в G2/M+S фазах) порівняно з контролем. Нормалізує підвищену в 2,9 рази
111
при дії ЦФ бактерицидну активність перитонеальних макрофагів. Знижує
природну цитотоксичність спленоцитів в 2,9 рази та рівень РБТЛ спленоцитів в
10,4 рази порівняно з контролем.
6. Трансплантація МСКт тваринам з імуносупресією супроводжується
відновленням кількості клітин кісткового мозку, тимуса, селезінки і лімфатичних
вузлів, збільшенням проліферативної активності клітин лімфовузлів (в 1,6 рази в
G2/M+S фазах) порівняно з контролем, зниженнням рівня ретикулоцитів в 3 рази,
нормалізацією підвищеної в 2,9 рази бактерицидної активності перитонеальних
макрофагів, посиленням нормальної фагоцитарної активності перитонеальних
макрофагів в 1,9 рази та цитотоксичної активності спленоцитів в 3 рази,
стимуляцією формування АУК в селезінці до нормального рівня, що був знижений
в 1,8 рази після дії ЦФ.
7. Котрансплантація ККМ і МСКт асоційована з відновленням кількості
клітин кісткового мозку, тимуса, селезінки і лімфатичних вузлів з підвищенням
індексу проліферації клітин лімфатичних вузлів в 1,4 рази порівняно з контролем.
Нормалізує знижену концентрацію гемоглобіну та гематокриту в крові, як і ККМ.
Подібно дії ККМа, знижує рівень РБТЛ спленоцитів в 4,3 рази порівняно з
контролем. На відміну від трансплантації інших клітинних препаратів,
застосування ККМ сумісно з МСКт викликає посилення Т-клітинної імунної
відповіді при формуванні РГСТ в 1,6 рази порівняно з контролем.