Петровська Юлія Валеріївна МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ АВТОНОМНОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ : Петровська Юлія Валеріївна МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ автономного НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ спеціальностей

Краткое описание

Київський національний лінгвістичний університет

на правах рукопису

Петровська Юлія Валеріївна

УДК 378.147:811.111

„Методика організації автономного навчання англійської мови студентів технічних спеціальностей”

Спеціальність 13.00.02 теорія і методика навчання: германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
доктор педагогічних наук, проф.
Ніколаєва Софія Юріївна

Київ 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1

11

Теоретичні передумови організації автономного навчання англійської мови студентів немовних вищих навчальних закладів

1.1. Психолого-педагогічні основи формування автономії студентів

11

1.2. Зміст навчання англійської мови студентів технічних спеціальностей.

25

1.3. Типологія стратегій для реалізації автономного навчання студентів англійської мови

42

ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ

62

РОЗДІЛ 2

64

Технологія впровадження автономного навчання англійської мови

2.1. Завдання і прийоми реалізації автономного навчання англійської мови студентів в аудиторній і позааудиторній роботі

64

2.2. Загальна система вправ для навчання англійської мови студентів з урахуванням рівня сформованості їхньої автономії

84

2.3. Комплекс вправ для реалізації автономного навчання англійської мови фахівців у транспортній галузі

99

2.4. Модель організації автономного навчання англійської мови студентів І і ІІ курсів

111

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

125

РОЗДІЛ 3

127

Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики автономного навчання англійської мови

3.1. Критерії оцінювання рівня сформованості мовної і мовленнєвої компетенцій студентів з урахуванням рівня розвитку їхньої автономії

127

3.2. Підготовка до проведення експерименту

140

3.3. Експериментальна перевірка ефективності методики автономного навчання англійської мови у І серії експерименту

155

3.4. Експериментальна перевірка ефективності методики автономного навчання англійської мови у ІІ серії експерименту

169

3.5. Методичні рекомендації щодо організації автономного навчання англійської мови студентів технічних спеціальностей

186

ВИСНОВКИ ДО ІІІ РОЗДІЛУ

191

ВИСНОВКИ

193

ДОДАТКИ (ТОМ ІІ)

196

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

399

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

424

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМ англійська мова
АНАМ автономне навчання англійської мови
ААГ автомобілі та автомобільне господарство
АР аудиторна робота
НВНЗ немовний вищий навчальний заклад
конс. консультація
книжка МДП книжка міжнародних дорожніх перевезень
МКР модульна контрольна робота
МОНУ Міністерство освіти та науки України
МП міжнародні перевезення
НМ навчальний модуль
НТУ Національний транспортний університет
ПНТУ Полтавський національний технічний університет
ОПУТ організація перевезень та управління на транспорті
ОКХ - освітньо-кваліфікаційні характеристики
ПСР позааудиторна самостійна робота
тест (РА) тест на виявлення рівня сформованості автономії
ХФ ХНАДУ Херсонський факультет Харківського національного автомобільно-дорожнього університету

ВСТУП

Сучасне суспільство висуває нові вимоги до мовної освіти майбутнього фахівця формування автономного індивіда, здатного керувати навчальною діяльністю впродовж всього життя, враховуючи професійні інтереси і здібності. Важливість навчання студентів за спеціальностями „Автомобілі та автомобільне господарство”, або ААГ, а також „Організація перевезень і управління на транспорті” або ОПУТ вдосконалювати знання з англійської мови (АМ), а також мовленнєві навички і вміння обумовлюється причинами, що відбивають економічні та політичні зміни у суспільстві. По-перше, у результаті збільшення товаропотоку з країн Європи та Азії виникла необхідність в англомовній підготовці фахівців, здатних організовувати міжнародні перевезення. По-друге, внаслідок збільшення попиту в Україні на іноземну автомобільну техніку, виникла потреба у мовній освіті фахівців, здатних забезпечити її сервісне обслуговування.
Беручи до уваги замовлення суспільства та вимоги типової Програми до мовної освіти [101], фахівці транспортної галузі повинні володіти АМ на рівні В2. Досягнення рівня В2 є можливим у результаті провадження автономного навчання англійської мови (АНАМ) у немовний вищий навчальний заклад (НВНЗ). Під АНАМ у дослідженні розглядається процес організації вивчення студентами АМ без прямого керівництва викладача, що передбачає свободу студента у виборі навчального матеріалу, вправ для аудиторної і позааудиторної роботи, прийомів їх організації, а також засобів контролю й оцінювання успішності виконання вправ.
Передумовою формування автономії студента, методисти Т.Ю.Тамбовкіна [119], Г.У.Шамо [177], В.В.Харіс [187] визнають стратегічну компетенцію. Відповідно, організація АНАМ у дослідженні забезпечується шляхом взаємопов’язаного формування мовної, мовленнєвої, соціолінгвістичної і стратегічної компетенцій студента.
З метою дослідити динаміку розвитку автономії студента за умови зменшення домінуючої ролі викладача у навчальному процесі, психологами О.К.Осницьким [85], С.В.Чебровською [141] були досліджені рівні сформованості автономії на базі груп умінь, що входять до складу психологічної структури студента. Цілеспрямований розвиток цих умінь у ході АНАМ надає можливість випускнику досягнути вищого рівня автономії.
У зв’язку з необхідністю забезпечити розвиток автономії студента у ході АНАМ вченими, зокрема П.М.Леонтьєвим [65], З.Дьорнеєм [175], К.Кесслер [169], Г.У.Шамо [177], У.Рампійон [218], були розроблені класифікації стратегій, а також методика їх використання. Окрім того, на противагу авторитарному навчанню, де студент повністю покладався на оцінку викладача у визначенні власних навчальних досягнень, методисти, такі як Н.В.Ягельська [146], Н.Ф.Коряковцева [54], Л.В.Трофимова [129], Р.Перклова і Д.Літтл [196], розробили засоби самоорганізації його навчальної діяльності (мовний портфель, щоденники, листи самооцінювання або самозвіти). Отже, АНАМ передбачає більшу свободу дій і водночас більшу відповідальність студента в оволодінні АМ.
Однак вищеперелічені методичні дослідження не розкривають питання розподілу стратегій за міжнародними рівнями володіння АМ В1 і В2, які повинен опанувати студент впродовж навчання у НВНЗ; сучасні засоби самоорганізації навчання АМ не відбивають професійних інтересів студентів спеціальностей ААГ та ОПУТ; навчальні матеріали орієнтовані на епізодичне застосування студентами стратегій, і відбивають комплексний підхід до оволодіння стратегіями, що ускладнює студентам процес свідомого оперування ними у позааудиторній роботі.
Отже, вимоги суспільства щодо високого рівня сформованості автономії студентів і відсутність науково обґрунтованої методики організації АНАМ обумовили актуальність наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконувалось у рамках теми кафедри методики викладання іноземних мов: „Навчання міжкультурного спілкування в середній та вищій школі в аспекті європейських вимог” (протокол №2 від 27.11.2004 року).
Об’єктом дослідження є навчання англійської мови студентів за спеціальностями „Автомобілі та автомобільне господарство” і „Організація перевезень та управління на транспорті”.
Предметом дослідження є методика організації автономного навчання англійської мови студентів за спеціальностями „Автомобілі та автомобільне господарство” і „Організація перевезень та управління на транспорті” на І і ІІ курсах.
Мета наукового дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики організації АНАМ студентів технічних спеціальностей.
Для реалізації мети наукового дослідження необхідно вирішити такі завдання:
1. Проаналізувати сучасні підходи до розуміння АНАМ.
2. Конкретизувати вміння у складі психологічної структури автономного студента, що впливають на успішність процесу АНАМ.
3. Встановити рівень сформованості автономії студентів;
4. Уточнити дидактичні і методичні принципи методики організації АНАМ студентів технічних спеціальностей.
5. Визначити зміст навчання АМ студентів спеціальностей ААГ і ОПУТ.
6. Створити типологію стратегій для організації АНАМ.
7. Визначити завдання і відібрати прийоми роботи студентів і викладачів в умовах АНАМ.
8. Визначити засоби методики організації АНАМ студентів в аудиторіній і позааудиторній роботі.
9. Описати модель організації АНАМ.
10. Розробити методику АНАМ, яка реалізується в умовах кредитно-модульної системи навчання.
11. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики АНАМ.
12. Інтерпретувати результати дослідження і написати методичні рекомендації щодо організації методики АНАМ.
Для вирішення поставлених у дисертації завдань були застосовані методи наукового дослідження різних рівнів:
- теоретичного рівня (для узагальнення теоретичних даних з проблеми дослідження): аналіз наукової літератури і типової Програми з АМ, аналіз змісту навчання АМ;
- емпіричного (для визначення рівня сформованості автономії студентів в оволодінні АМ): тестування студентів спеціальностей ААГ і ОПУТ; сп

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У ході дослідження було встановлено, що успішність оволодіння АМ з боку студентів на рівні В2 в умовах НВНЗ залежить від рівня розвитку їхньої автономії. У результаті аналізу психологічної структури автономного студента було уточнено комплекс умінь емоційно-мотиваційного, інтелектуального, регуляторно-орієнтаційного і соціально-комунікативного компонентів, цілеспрямований розвиток яких впливає на рівень його автономії.
2. Для виявлення рівня розвитку вмінь кожного компоненту було розроблено тест-опитувальник. За допомогою зазначеного тесту встановлено негативні та позитивні результати підготовки студентів до умов незалежного оволодіння АМ, а також визначено шляхи їх подальшої корекції.
3. До педагогічних передумов формування автономії студента віднесено реалізацію дидактичних принципів: активності, індивідуалізації, диференціації навчання і свідомості. Уточнені відповідно до специфіки наукового дослідження принципи забезпечили підґрунтя для організації експериментального АНАМ студентів технічних спеціальностей ААГ і ОПУТ.
4. У зв’язку з необхідністю організації цілеспрямованого розвитку вмінь кожного компоненту психологічної структури автономного студента була створена типологія стратегій. До неї включено чотири типи стратегій: афективні, метакогнітивні, когнітивні та компенсаторні. Теоретично обґрунтовано ефективність використання студентами спеціальностей ААГ і ОПУТ стратегій для досягнення рівня володіння АМ В1 і В2, а практично доведено ефективність застосування стратегій для досягнення рівня В1.
5. Врахування різниці у рівні розвитку вмінь кожного компоненту психологічної структури автономного студента забезпечило основу для виділення основних і додаткових прийомів організації АНАМ і стратегій оволодіння АМ.
6. Оскільки формування автономії студентів повинно здійснюватись під час організації АНАМ в аудиторії і поза її межами, то оптимальним засобом керування діями студентів була визначена інструкція. У ході аналізу орієнтувальної основи дії в інструкціях, а також можливостей її варіювання для надання студентам підказок щодо виконання різних видів вправ за допомогою вищеназваних типів стратегій відібрано три типи інструкцій: повна, надмірна і неповна.
7. Встановлений зв’язок між формуванням стратегічної, мовної і мовленнєвої компетенцій забезпечив підґрунтя для визначення домінуючого типу стратегій у системах вправ для навчання читання, аудіювання, говоріння і письма. На основі визначеного домінуючого типу стратегій доцільно проводити цілеспрямовану роботу над виконанням відповідних груп і видів вправ у рецепції і продукції.
8. У зв’язку з необхідністю актуалізації знань студентів щодо мовного досвіду з виучуваної теми, а також досвіду використання різних типів стратегій відповідно до ситуацій спілкування найбільш ефективним методичним принципом для розробки комплексів вправ було визначено принцип інтерактивного навчання.
9. На основі проведеного дослідження теоретично була доведена ефективність реалізації двох моделей АНАМ, що сприяють оволодінню АМ на рівні В2. Однак емпірично була підтверджена доцільність використання другої моделі, згідно з якою формування мовної, мовленнєвої і стратегічної компетенцій студентів може відбуватись за допомогою відібраного типу стратегій у межах декількох модулів або лише однієї або двох тем.
10. З метою забезпечення об’єктивності оцінювання рівня володіння АМ на початку та в кінці експерименту були розроблені лінгводидактичні тести, а також аналітичні шкали, які враховували якісні показники мовлення студентів. Розробка аналітичних шкал на основі комунікативних, лінгвістичних і психологічних характеристик мовлення студентів дозволило визначити аспекти мовлення, які зазнають позитивних і негативних змін у результаті роботи студентів з різними типами стратегій.
11. З метою визначення оптимальної методики організації АНАМ було розроблено чотири її варіанти. У результаті проведеного експериментального навчання найбільш ефективною виявилась методика, що передбачає послідовне формування мовленнєвих навичок і розвиток мовленнєвих умінь у рецепції і продукції з використанням когнітивних, метакогнітивних і компенсаторних стратегій. Застосування ж афективних стратегій є доцільним лише на початковому етапі організації АНАМ за умови низького рівня розвитку вмінь мотиваційно-орієнтаційного компоненту психологічної структури автономного студента.
12. Перевірена у ході експерименту методика організації АНАМ є основою для формування автономії в оволодінні АМ у студентів різних технічних спеціальностей.
13. Подальші дослідження, пов’язані з реалізацією АНАМ у НВНЗ, доцільно спрямувати на розробку шкал для оцінювання умінь студентів оперувати різними типами стратегій, а також визначення специфіки управління діями студентів на основі використання комп’ютерних технологій і розробку з цією метою відповідних програмованих матеріалів.
Результати проведених експериментальних досліджень були висвітлені у публікації [91].