Радчук, Таїсія Миколаївна. Інституціональне забезпечення механізму підтримки економічної безпеки держави : Радчук, Таисия Николаевна. Институциональное обеспечение механизма поддержки экономической безопасности государства

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ національний
технологічний університет

РАДЧУК Таїсія Миколаївна

УДК 336.2:334.012.4

Інституціональне забезпечення механізму підтримки економічної безпеки держави

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.03 економіка та управління
національним господарством

Науковий керівник:
доктор економічних наук,
старший науковий співробітник,
Захарін Сергій Володимирович

Чернігів 2016
ЗМІСТ

ВСТУП

3

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ інституціоналЬНОГО забезпечення економічної безпеки держави

11

1.1. Теоретичні основи інституціоналізації економічних систем

11

1.2. Генезис теоретичних підходів до визначення змісту економічної безпеки

33

1.3. Інституціональне забезпечення механізму підтримки економічної безпеки

62

Висновки до розділу 1

98

Розділ 2. СУЧАСНИЙ СТАН інституціональнОЇ основи забезпечення економічної безпеки держави

101

2.1. Аналіз стану економічної безпеки в контексті динаміки макроекономічних показників розвитку України

101

2.2. Причини виникнення корупції як інституціональної загрози системи економічної безпеки національного господарства

122

2.3. Безпекова політика окремих країн світу в умовах глобалізації та їх значення для України

141

Висновки до розділу 2

165

Розділ 3. НАПРЯМИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПІДТРИМКИ економічної безпеки України

169

3.1. Державна політика зміцнення економічної безпеки держави

169

3.2. Формування інституціональної складової механізму підтримки економічної безпеки держави

177

3.3. Моделювання напрямів зміцнення економічної безпеки

187

Висновки до розділу 3

196

ВИСНОВКИ

200

Список використаних джерел

204

Додатки

230

ВСТУП
Актуальність теми. Забезпечення економічної безпеки держави і формування ефективних механізмів управління нею є одним із пріоритетних завдань в умовах всеохоплюючого впливу глобалізації на національну економіку. Сучасний етап розвитку людської цивілізації характеризується, з одного боку, нарощенням інтеграційних тенденцій у світовому господарстві, поглибленням інтернаціоналізації виробництва та обміну, уніфікацією національних, економічних і соціальних стандартів, а, з другого, ускладненням багаторівневих взаємозв’язків між суб’єктами глобальної економічної системи та виникненням нових суперечностей між ними. Це вимагає передусім якісного вдосконалення та оптимізації діючої нині системи інституціонального забезпечення підтримки економічної безпеки держави, оскільки в останні два десятиріччя все більшого прояву набуває відставання регуляторних механізмів від динаміки та масштабів глобальних трансформацій. Об’єктивними чинниками, що актуалізують необхідність дослідження проблем інституціоналізації забезпечення механізму підтримки економічної безпеки України, є зростання її ролі і значення в системі національної безпеки країни.
Процеси забезпечення економічної безпеки держави постійно перебувають у центрі уваги науковців. Питання економічної безпеки держави, пов’язані насамперед із визначенням національних економічних інтересів у міжнародній господарській системі, формуванням окремих заходів щодо управління безпекою в умовах глобалізації економіки висвітлювали вітчизняні та зарубіжні вчені.
Теоретичні засади інституціональних чинників забезпечення механізму підтримки економічної безпеки закладено представниками класичного інституціоналізму (Т.Вебленом, Дж. Коммонсом, Дж. К. Гелбрейтом, В.Мітчеллом) та неоінституціолізму (О.Вільямсоном, Р. Коузом, Д. Нортом, Дж. Бьюкененом, Р.Фогелем та ін.). Різні аспекти інституціоналізації економічних процесів у постсоціалістичних країнах актуалізуються у працях Т. Антропової, М. Войнаренка, Т. Гайдай, А. Гриценка, О.Іншакова, С. Кірдіної, Ю.Лопатинського, І. Манцурова, В. Мартинюка, Г.Нурєєва, В.Полтеровича, В.Тарасевича, Д.Фролова, А.Чухна та ін. вчених.
Проблеми економічної безпеки широко актуалізуються у працях і вітчизняних науковців О. Барановського, І. Бінька, В. Бородюка, З. Варналія, Т. Васильцева, О. Власюка, А. Гальчин­ського, О. Гордієнка, Б. Губського, В. Геєця, М. Єрмошенка, Я. Жаліла, В. Кириленка, Т. Ковальчука, І. Мазур, А. Мокія, С. Мочерного, В. Мунтіяна, М. Павловського, Г. Пастернак-Таранущенка, С. Пирожкова, В. Предборського, А. Сухорукова, М. Флейчук, Ю. Харазішвілі, В. Шевчука, В. Шлемка, Л. Яремко та багатьох інших. У більшості випадків у центрі їхньої уваги знаходяться окремі питання, пов’язані, насамперед, із визначенням сутності, природи та критеріїв економічної безпеки, суб’єктів та об’єктів, рівнів і складових, що формують економічну безпеку, дослідженням проблем вразливості національних економік тощо.
Недостатній рівень розробки проблеми, суперечливість і динамічність окремих її аспектів, актуальність, теоретична й практична значимість зумовили вибір теми, постановку мети і формування системи цілей і задач дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Чернігівського національного технологічного університету за темами: „Ефективність функціонування національного господарства в умовах глобалізації” (державний реєстраційний №0111U002353), у межах якої автором визначені ключові фактори інституціалізації впливу на стан економічної безпеки; та ,,Формування і управління інвестиційним розвитком держави” (державний реєстраційний номер 0110U000266), у рамках якої автором поглиблені теоретико-методичні основи інституціонального забезпечення механізму підтримки економічної безпеки.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних і методичних положень механізму підтримки економічної безпеки держави та розробка практичних рекомендацій щодо її інституціонального забезпечення.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних задач:
- дослідити етапи еволюції концепцій інституціоналізації економічних систем у межах розвитку світової та вітчизняної економічної науки;
- здійснити критичну оцінку сучасних трактувань змісту поняття економічної безпеки держави в контексті його еволюційної трансформації
- узагальнити теоретичні підходи до формування механізму підтримки економічної безпеки та його інституціональне забезпечення;
- оцінити макроекономічні показники розвитку України у форматі їх впливу на рівень економічної безпеки;
- визначити основні напрями впливу глобалізаційних процесів на економічну безпеку держави;
- розробити напрями вдосконалення управління економічною безпекою в Україні;
- обґрунтувати необхідність врахування інституціональної складової при формуванні механізму підтримки економічної безпеки держави;
- удосконалити методичні підходи до дослідження економічної безпеки держави в умовах глобалізації економіки.
Об’єктом дослідження є процес забезпечення економічної безпеки держави.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти формування інституціонального забезпечення механізму підтримки економічної безпеки України.
Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань було використано як загальнонаукові методи дослідження: аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції, так і спеціальні: аналізу фактологічної та емпіричної інформації для визначення тенденцій, які притаманні економічній ситуації в Україні, складу, характеру прояву, взаємозв’язків загроз та актуальних напрямів підвищення ефективності державної політики у напрямку інституціонального забезпечення економічної безпеки; порівняльно-ретроспективного аналізу та абстрагування для встановлення організаційно-функціональних засад реалізації інституціональної складової економічної безпеки, спрямованої на забезпечення національної безпеки країни; ситуаційний метод для формування альтернативних варіантів стратегічних рішень щодо забезпечення економічної безпеки в сучасних економічних умовах; прогнозування, математичного моделювання та прийняття рішень в умовах невизначеності для розробки моделі визначення рівня забезпечення економічної безпеки країни; економіко-статистичний для оцінки стану розвитку національної економіки та економічної безпеки країни.
Інформаційну базу дослідження становили нормативно-правові та законодавчі акти, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених та практиків, статистичні матеріали та звітні дані Державної служби статистики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Ради національної безпеки і оборони України, Світового банку і МВФ, матеріали інформаційно-аналітичних бюлетенів.
Наукова новизна одержаних результатів. Найістотніші результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у наступному:
удосконалено:
- концептуальні засади інституціонального забезпечення механізму підтримки економічної безпеки як системи, яка включає сукупність заходів, форм та інструментів активізації діяльності органів державної влади, які розглядаються в сукупності і єдності суб’єктів, об’єктів, цілей, мети, принципів, методів, функцій та підсистем, які у взаємодії утворюють єдину систему інституціонального забезпечення, що дозволить підвищити ефективність механізму державного регулювання національної безпеки країни з метою нейтралізації загроз та мінімізації збитків;
- теоретичний підхід до дослідження системи забезпечення економічної безпеки держави в умовах глобалізації, що на відміну від існуючих підходів, розглядається на основі трьох компонентів, а саме: 1) здатність вітчизняної економіки забезпечувати економічний суверенітет країни і лідируючі позиції в глобальному світі; 2) здатність мати таку систему оцінок, яка є індикатором, що визначає напрямки, за якими слід забезпечувати його подальше підвищення; 3) можливість і готовність інститутів державної влади ефективно протидіяти глобальним економічним загрозам за допомогою підвищення ефективності управління. Необхідність врахування запропонованих компонентів полягає у можливості розробки стратегічних напрямків, щодо удосконалення функцій держави з метою якісних змін у системі забезпечення економічної безпеки;
- наукові підходи до визначення напрямів удосконалення державної політики зміцнення економічної безпеки країни на засадах справедливого і раціонального ринкового реформування, виходячи з пріоритетних економічних інтересів, спрямованих на одержання економічних переваг, збагачення та економічну незалежність нації, подолання загроз національній безпеці в економічній сфері; пріоритетні напрями державної політики зміцнення економічної безпеки країни (фінансової стабільності; інвестиційної активності; інноваційної та науково-технологічної діяльності; зменшення рівня тіньового сектору; розвитку людського капіталу; сприяння підприємницькій діяльності) відповідають за змістом економічним інтересам країни та напрямам їх реалізації;
дістали подальшого розвитку:
- понятійно-категорійний апарат економічної науки за рахунок уточнення таких понять:1) „інституціоналізація економічних систем”, яке на відміну від існуючих трактувань, розглядається з позиції функціональних, нормативних та владних відносин в суспільстві як процес становлення взаємопов’язаних соціальних інститутів, які супроводжують формування нової соціально-економічної системи і забезпечують механізми її функціонування та певних видів регулювання соціально-економічної діяльності як соціальних інститутів; 2) „економічна безпека держави”, яке на відміну від існуючих трактувань, розглядається з погляду відтворювального підходу як здатність національної економіки до безперервного розширеного відтворення, за якого забезпечуються її незалежність, стійкість, розвиток та адаптаційність, що дає можливість зберігати ознаки повноцінного економічного суб’єкта в умовах невизначеності, ризику та дії загроз внутрішнього і зовнішнього характеру; 3) „інституціональне забезпечення механізму підтримки економічної безпеки” розглядається як система заходів законодавчого, організаційно-правового, політичного, військового, соціально-економічного, ідеологічного, інформаційного характеру, спрямоване на виявлення, попередження й локалізацію загроз економічній безпеці та реалізується суб’єктами економічної безпеки в рамках повноважень, покладених на них чинним законодавством країни;
- науково-прикладні рекомендації щодо формування напрямів інституціонального забезпечення механізму підтримки економічної безпеки України (зовнішня безпека: регулювання правовідносин на міждержавному рівні, спрямоване на захист економічних інтересів, що стосуються зовнішнього середовища; внутрішня безпека: регулювання правовідносин між державними органами і посадовими особами, органами місцевого самоврядування, спрямоване на захист важливих інтересів матеріальних, інтелектуальних і духовних потреб) застосування яких зумовить проведення збалансованої державної політики та ефективного комплексу узгоджених заходів щодо захисту економічних інтересів в усіх сферах безпеки економіки;
- методичні підходи до розрахунку нормалізованих та інтегральних показників безпеки за сферами економіки та способами управління підвищення рівня безпеки, яка, на відміну від вже існуючих, передбачає розрахунок інтегральних показників безпеки з використанням лінійних і нелінійних моделей, що дозволяє своєчасно виявляти реальний рівень безпеки та індикативно планувати їх бажані значення.
Основні положення, висновки та рекомендації дослідження були використані у роботі:
- Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (довідка №3711-09/34347-08 від 29.10.2015 р.) рекомендації щодо оцінки, аналізу та прогнозування рівня забезпечення економічної безпеки, що дає можливість визначити часові, просторові та структурні особливості економічного розвитку, сформувати стратегічні заходи, спрямовані на механізм підтримки економічної безпеки країни;
- Чернігівської обласної ради при розробці програми соціально-економічного розвитку Чернігівської області на 2015-2016 роки (довідка №03 02/1082 від 10.03.2015р.);
- Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації при визначені пріоритетних напрямів інституціонального забезпечення механізму підтримки економічної безпеки Чернігівської області (довідка № 01-01/462 від 10.04.2016).
Результати дослідження використані при підготовці науково-дослідної робити за темами Ефективність функціонування національного господарства в умовах глобалізації” (державний реєстраційний №0111U002353) (довідка №278/2 від 26.10.2015 р.) та ,,Формування і управління інвестиційним розвитком держави” (державний реєстраційний номер 0110U000266) (довідка №342/1 від 10.02.2016 р.).
Авторські розробки використовуються в навчальному процесі Чернігівського національного технологічного університету при викладанні дисциплін „Аналіз національної економіки”, „Державне регулювання економіки” (довідка №101-08/1012 від 05.02.2016р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи та практичні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях і круглих столах, серед яких: „Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми розробку теоретико-методологічних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо інституціоналізації системи забезпечення економічної безпеки України. Результати авторського дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції теоретичного, концептуально-методологічного і практичного характеру.
1. Дослідження концепцій інституціоналізації економічних систем доводить необхідність формування парадигми розвитку на основі інновацій, новій якості знань, універсалізму та соціалізації, розумінні економічного розвитку як особливої гілки соціальної еволюції та відносно самостійного елементу суспільної динаміки. Інституціоналізація економічних систем це процес становлення взаємопов’язаних соціальних інститутів, які супроводжують формування нової соціально-економічної системи і забезпечують механізми її функціонування та певних видів регулювання соціально-економічної діяльності як соціальних інститутів.
2. Узагальнено дослідження наукових праць з проблем забезпечення економічної безпеки держави та уточнено, що поняття „економічна безпека держави” повинно трактуватись з погляду відтворювального підходу як здатність національної економіки до безперервного розширеного відтворення, за якого забезпечуються її незалежність, стійкість, розвиток та адаптаційність, що дає можливість зберігати ознаки повноцінного економічного суб’єкта в умовах невизначеності, ризику та дії загроз внутрішнього і зовнішнього характеру. Доведено, що сутність „інституціонального забезпечення механізму підтримки економічної безпеки” визначається як система заходів законодавчого, організаційно-правового, політичного, військового, соціально-економічного, ідеологічного, інформаційного характеру, спрямоване на виявлення, попередження й локалізацію загроз економічній безпеці та реалізується суб’єктами економічної безпеки в рамках повноважень, покладених на них чинним законодавством країни.
3. За результатами структурно-функціонального аналізу інституціонального забезпечення економічної безпеки визначено її складові та уточнено, що задоволення потреби в безпеці на всіх рівнях передбачає застосування системного підходу. Оскільки створення будь-якої системи є актом свідомим, можна говорити, що система інституціонального забезпечення економічної безпеки держави має власні мету, цілі, принципи, методи, функції та підсистеми функціонування й розвитку. Економічна безпека може бути забезпечена тільки за умов економічної рівноваги як у самій державі, так і в її економічному становищі щодо зовнішніх обставин. Порушення пропорцій і зв’язків між різними компонентами системи призводить до її дестабілізації і є сигналом переходу економіки до небезпечного стану.
4. Несприятлива макроекономічна ситуація в Україні спричинила зниження інноваційно-інвестиційної активності, руйнування науково-технічного потенціалу, що є серйозною загрозою економічній безпеці держави. До основних загроз економічній безпеці держави можна зарахувати: зменшення значення частки валового нагромадження основного капіталу у ВВП; погіршення ситуації з валовим зовнішнім боргом України; висока інфляційна динаміка; згортання інвестиційної активності та звуження всіх джерел фінансування промислового сектору; низький рівень інноваційної активності промислових підприємств; погіршення ситуації зі значеннями відношення сальдо поточного рахунку платіжного балансу та значенням коефіцієнта покриття імпорту експортом; низькі обсяги видатків зведеного бюджету на охорону здоров’я та освіту; низький рівень економічної доступності придбання продовольчих товарів.
5. Дослідження глобалізації в аспекті його впливу на гарантування економічної безпеки визначається як сукупність процесів, що охоплюють усі сфери економіки і здійснюють об’єктивні конструктивні та деструктивні впливи на систему національної безпеки. Гарантування високого рівня економічної безпеки пов’язано із заходами, спрямованими на посилення конкурентоспроможності та ефективне функціонування національної економіки, що інтегрується у світогосподарський простір. Це пов’язано з останніми тенденціями в міжнародній економіці, вплив якої на національний суверенітет зростає, адже більшу частину світового ринку контролюють транснаціональні корпорації, глобалізація економіки характеризується концентрацією та інтернаціоналізацією фінансових структур, збільшенням вимог суб’єктів міжнародного права до суб’єктів національного господарювання.
6. Формування стратегічних пріоритетів політики забезпечення економічної безпеки держави повинно базуватися на основоположних принципах соціально-економічного розвитку українського суспільства, що охоплюють як політичну та економічну сферу, так і культурно-духовну, зокрема, на засадах захисту державного суверенітету і територіальної цілісності; розвитку громадянського суспільства та гарантування належної якості життя населення; утвердження загальнонаціональних цінностей, культурної і духовної ідентичності; формування соціально орієнтованої, конкурентоспроможної економіки.
7. Запропонована конфігурація системи забезпечення економічної безпеки України з урахуванням її структурних елементів, взаємозв’язків між ними та інституцій, відповідальних за її формування і дієвість. За сучасних умов державна політика забезпечення зовнішньої складової економічної безпеки базується на політичній діяльності та спрямованості країни, а також на діяльності окремих державних інституцій. Внутрішня складова економічної безпеки держави забезпечується державними органами, відповідними посадовими особами та органами місцевого самоврядування.
8. Здійснено моделювання впливу інституційних індикаторів на рівень економічної безпеки та її складників. Визначення впливу інституційних індикаторів на рівень економічної безпеки було проведено за двома сценаріями: 1) всі інституційні індикатори встановлюються на рівні нижнього оптимального значення; 2) всі інституційні індикатори встановлюються на рівні верхнього оптимального значення. Отримані результати свідчать про значний вплив інституціалізації економіки на рівень економічної безпеки держави та обумовлюють необхідність розроблення відповідних заходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л.И. Хозяйственный механизм развитого социалистического общества / Л.И. Абалкин. М.: Мысль, 1973. 263 с.
2. Абдурахманов М.И. Геополитика и национальная безопасность. Словарь основных понятий и определений / [Абдурахманов М.И., Баришполец А.А., Манилов В.Л., Пирумов В.С.]. М.: Друза, 1998.
3. Азарян О.М. Управління взаємодією держави та бізнесу в системі економічної безпеки : [монографія] / О. М. Азарян, І. Л. Іншин; Донец. Нац. Ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Донецьк : Цифр. Тип., 2012. 244 c.
4. Акелис С.Б. Боллинджера полосы (Bollinger Bands) // Пер. С англ. М.Волкова, А. Лебедева. М.: Диаграмма, 1999. 376 с. С. 56-58.
5. Алимов О.М. Потенціал сталого розвитку України на шляху реалізації інтеграційного вибору держави : [монографія] / [О.М. Алимов, С.О.Алимов, О.А. Бондар, О.В. Гребенюк, О.О. Демешок]; НАН України, Ін-т економіки природокористування та сталого розвитку. Київ : ДУ ,,Ін-т економіки природокористування та сталого розвитку НАН України”, 2014. 518 c.
6. Алимов О.М. Структурно-динамічна оцінка потенціалу інноваційних та організаційно-економічних змін / О.М. Алимов, Я.І. Юрик // Економіка промисловості . 2010. №1. С. 3-14.
7. Алимов О.М. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення : [монографія] / [О.М. Алимов, А.І. Даниленко, В.М.Трегобчук, О.О. Веклич, В.В. Венгер]; Об'єдн. Ін-т економіки. К., 2005. 540 c.
8. Алимов О.М. Системно-комплексне оцінювання потенціалу сталого розвитку України / О. М. Алимов, В. В. Микитенко, І. М. Лицур, І.В. Драган, О.О. Демешок; НАН України, Ін-т економіки природокористування та сталого розвитку. К., 2013. 86 c.
9. Амитан В.Н. Экономическая безопасность: понятие, концепция / В.Н. Амитан, А.Г. Амитан // Промітей: регіональний збірник наукових праць з економіки. Донецьк: Юго-Восток, 2000. Вип.2. 333 с.