Касяненко Дар’я Сергіївна. Особливості перекладу та лексичної гармонізації законодавчих актів ЄС в контексті євроінтеграції України : Касьяненко Дарья Сергеевна. Особенности перевода и лексической гармонизации законодательных актов ЕС в контексте евроинтеграции Украины

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
КАСЯНЕНКО Дар’я Сергіївна
УДК 81’:25:340.113:327.39(061.1)
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТА ЛЕКСИЧНОЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ ЄС В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Спеціальність 10.02.16 - перекладознавство
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Науковий керівник - Кияк Тарас Романович доктор філологічних наук, професор
Київ - 2011
ЗМІСТ
Список скорочень................................................................................................................................. 4
ВСТУП..................................................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ЮРИДИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ...................................... 12
1.1. Юридична, мова як жанр.................................................................................................................. 12
1.2. Юридичний переклад як особливий вид фахового перекладу: визначення та специфіка.. 18
1.2.1. Юридична мова крізь призму перекладу............................................................................ 25
1.2.2. Класифікація юридичного перекладу.................................................................................. 30
1.3. Законодавчий акт ЄС як об’єкт перекладознавчого дослідження ... 32
1.3.1. Вихідна модель законодавчих актів ЄС: структура, цілісність
та особливості будови............................................................................................................... 39
1.3.2. Функціонально-стилістичні особливості законодавчих актів ЄС
та переклад................................................................................................................................... 50
1.3.3. Комунікативна ситуація, функціональне призначення та
статус перекладу законодавчих актів ЄС.............................................................................. 58
1.4. Проблеми адекватності й еквівалентності у перекладі законодавчих актів ЄС.................... 64
1.5. Рівні еквівалентності у відтворенні законодавчих актів ЄС 66
1.6. Методи, прийоми та способи юридичного перекладу............................................................................... 69
1.7. Прийоми перекладу законодавчих актів ЄС................................................................................................... 73
Висновки до Розділу 1 ...................................................................................................................... 80
РОЗДІЛ 2. ТЕРМІНОСИСТЕМА ПРАВОВОГО ЄВРОЛЕКТУ Й ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ 83
2.1. Правовий євролект як об’єкт перекладу.............................................................................. 83
2.1.1 Поняття «правового євролекту» та його переклад................................................ 86
2.1.2. Мовні норми законодавчих актів ЄС крізь призму перекладу 88
2.2. Специфіка лексико-термінологічного складу правового євролекту.
Термін як одиниця перекладу юридичних текстів............................................................ 93
2.3. Терміносистема правового євролекту......................................................................................... 101
2.3.1. Системні особливості правничих термінологічних одиниць .... 101
2.3.2. Лексико-семантичні процеси в термінології правового євролекту та їхнє відтворення у перекладі 105
2.3.3. Словотвірні особливості термінів європейського права в німецькій та українській мовах 107
2.3.4 Системні відповідники як проблема перекладу правничих
термінів..................................................................................................................................... 124
Висновки до Розділу 2..................................................................................................................... 132
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАД ЯК ЧИННИК ЛЕКСИЧНОЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ ЄС............................................................................................................................................................... 136
3.1. Способи перекладу правничих термінів законодавчих актів ЄС .... 136
3.2. Лінгвістичні аспекти лексичної гармонізації законодавчих актів ЄС 151
3.2.1. Проблематика становлення й визначення поняттєвого апарату: нормалізація, уніфікація, стандартизація та гармонізація правничих термінів і терміносистем... 151
3.2.2. Передумови лексичної гармонізації.................................................................................. 162
3.2.3. Лексична гармонізація як складова міжмовної гармонізації законодавчих актів ЄС: визначення, етапи, види..................................................................................................................................... 167
Висновки до Розділу 3..................................................................................................................... 174
ВИСНОВКИ........................................................................................................................................ 177
ДОДАТОК.......................................................................................................................................... 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................................ 226
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ......................................................................... 253
Список скорочень
ЄС - Європейський Союз ЗА ЄС - законодавчий акт ЄС ВТ - вихідний текст ЦТ - цільовий текст ВМ - вихідна мова ЦМ - цільова мова ЮМ - юридична мова DE - німецька мова EN - англійська мова UA - українська мова
ВСТУП
Переклад на початку третього тисячоліття вирізняється перманентною спеціа­лізацією та набуває особливого статусу, що пов’язано з новими умовами багатомов­ної комунікації як наслідку процесу глобалізації, котра впроваджується у процесі посилення влади транснаціональних корпорацій за рахунок послаблення або ніве­лювання національно-державного суверенітету. Період інтенсивних

Список литературы

ВИСНОВКИ
У сучасному європейському комунікативному просторі переклад законодав­чих текстів набуває особливої ваги та характеризується специфічною проблемати­кою, оскільки європейська правова інтеграція передбачає гармонізацію національ­ного права, що, в свою чергу, зумовлює величезні обсяги перекладу і вимагає не лише практичних дій, а й теоретичних обґрунтувань та студій з позиції спеціального перекладу. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науко - вої проблеми, що виявляється у визначенні особливостей перекладу та лексичної га - рмонізації законодавчих актів ЄС різними цільовими мовами.
В юридичному перекладі перекладач має справу з певним жанром мови спеціальної сфери, який функціонує в галузі права, слугує основою комунікації між фахівцями, має особливе соціальне призначення, вирізняється специфічними компо­зиційними, стилістичними та лексико-семантичними ознаками і виявляється в юри­дичній мові. Поліфункціональність юридичної мови проявляється в різних мовлен­нєвих жанрах, представлених юридичними текстами. Керуючись лінгвістичними критеріями та структурою права, серед жанрів юридичної мови ми виокремлюємо:
1. ) жанр законотворчості - тексти законотворчої діяльності; 2.) жанр правозастосу- вання - тексти правозастосувальної практики; 3.) жанр юридичної публіцистики - тексти правової публіцистики, а також 4.) жанр юридичної науки - тексти правової доктрини.
Особливим видом фахового перекладу слугує юридичний переклад - куль­турно-правовий трансфер, під час якого за допомогою спеціальної фахової мови - мови права правовий зміст однієї правової системи і відповідного культурного со­ціуму переноситься для застосування в іншу правову систему, в інший соціум. За­лежно від жанру, функціональної спрямованості, комунікативної ситуації та статусу вихідного юридичного тексту у ЦМ юридичний переклад класифікують на певні підвиди. Особливим підвидом юридичного перекладу є переклад текстів жанру за - конотворчості, зокрема ЗА ЄС.
ЗА ЄС належать до нормативних-правових текстів офіційно-ділового стилю і законодавчого підстилю, призначення якого - правове регулювання суспільних відно­син держав-членів ЄС. Характерними рисами ЗА ЄС є офіційність, беземоційність та сухість (за винятком преамбул), канонізованість, формалізованість, спрощеність (у порівнянні з національними юридичними текстами), відповідність єдиному спіль - ному стандарту (міжнародному прототипу), високий рівень абстрактності, нормати­вна упорядкованість, структурованість джерел, традиційність оформлення та ви - кладу правового змісту, чітка юридична техніка укладання та інтерпретації, фахова термінологія, складний синтаксис, мовні штампи та кліше, кодований характер та інші лінгвостилістичні особливості законодавчого підстилю, які обов’язково повинні від­творюватися у перекладі ЦМ, не порушуючи її норми.
Специфіка перекладу ЗА ЄС виявляється на рівні лексики, граматики, син - таксису та різновидів жанрів юридичних текстів і зумовлена особливостями пра­вової комунікації в об’єднаній Європі, зокрема політикою багатомовності, наслід - ком якої є тісна взаємодія національних мов та правових систем держав -членів ЄС, що становить проблему точного та однозначного відтворення юридичних понять єв­ропейського права будь-якими ЦМ через залежність права та юридичної мови від національної мови та відповідної правової системи.
Характерною рисою перекладу ЗА ЄС слід також вважати варіативність функцій ВТ у перекладі ЦМ. Головним критерієм перекладу юридичних текстів з перформативною функцією у ЦМ є - збереження правової надійності й еквівалент­ності юридичної сили оригіналу та трансляту, що досягається за умов адекватної та точної передачі юридичного змісту, чіткого відтворення композиційної структури оригіналу, максимальної орієнтації на ВТ і врахування норми ЦМ. У перекладі ЗА ЄС з інформативною функцією в ЦМ ключовим завданням виступає передача пра - вового змісту з метою ознайомлення з правовими явищами і правовими поняттями, вивчення досвіду європейського правозастосування, здійснення контрастивного аналізу тощо за умов зміни ЦМ та комунікативного суспільства. Такі тексти не ма­ють прямої юридичної сили, і їхній переклад здійснюється з орієнтацією на ЦМ та реципієнтів перекладу.
Збереження правової надійності, транспарентності, змістової та формальної відповідності оригіналу і трансляту становлять критерії адекватності перекладу ЗА ЄС, тому під час їхнього перекладу особливо важливим є досягнення максимальної еквівалентності на денотативному та текстуально-нормативному рівнях.
Процес перекладу юридичних текстів є певним випробовуванням для пере - кладача і не обмежується знанням іноземних мов, а передбачає високий рівень його перекладацької та референційної компетенції, що становить основу діяльності перекладача. У перекладі ЗА ЄС з німецької мови українською використовуються комплексні перекладацькі трансформації (лексичні: смисловий розвиток, конкрети­зація, цілісне перетворення, компенсація втрат у перекладі, генералізація; грамати­чні - синтаксичні: додавання, вилучення та перестановки лексичних одиниць; зміни порядку слів у реченні; заміни, об'єднання та членування речень; морфологічні: за­міна частин мов, граматичних форм тощо).
Концептуальну особливість перекладу законодавчих актів ЄС зумовлено гетерогенністю європейської правової спільноти, філософсько-правовими розбіжно­стями у національних правових системах держав-членів ЄС, їхніми культурологіч­ними відмінностями та, звичайно, політикою багатомовності ЄС. Це призводить до негативних наслідків контамінації мови європейського права невмотивованими тер­мінами та поняттями з англійської та французької мов, що ускладнює і без того тер - нистий шлях перекладу законодавчих текстів ЄС і вимагає лексичної гармонізації термінології європейського права.
Європеїзація юридичних мов та правничих понять, зумовлена процесами європейської інтеграції та правової гармонізації в Європейському Союзі, віддзерка­люється, в першу чергу, в мові ЗА ЄС, релевантні ознаки якої - чіткі межі застосу­вання у професійно замкненій сфері комунікації, обмежене коло адресатів, сукуп - ність специфічних мовних засобів (лексико-семантичних і синтаксичних) та жанро­вих особливостей, дозволяють класифікувати її як окрему фахову мову підмови права і позначити терміном правовий євролект.
Лексичний склад ЗА ЄС у ВМ і ЦМ гетерогенний і представлений інтрага- лузевими юридичними термінами європейського права, екстрагалузевими, загальнонауковими, міжгалузевими та загальнотехнічними термінами, номенклату­рними одиницями та загальновживаною лексикою. Ядром європейської правничої мови виступає її інтрагалузева юридична термінологія - ключ для розуміння і тлу­мачення юридичного змісту ЗА ЄС. Іншою ознакою термінології європейського права є велика кількість термінів-скорочень, номенклатурних одиниць та термінів- реалій ЄС метафоричного характеру. Позитивною рисою таких термінів є їхнє гар - монізоване використання у терміносистемі європейського права офіційних мов ЄС завдяки транскодованому запозиченню з англійської мови .
Поповненню терміносистеми правового євролекту сприяють дериваційні ресурси національного мовного фонду; лексико-семантичні процеси: термінологізація, транстермінологізація, метафоризація, транспозиція; і власне переклад законодавчих текстів ЄС ЦМ. Термінологічний склад ЗА ЄС відзначається насиченістю іменниковими формами, що спричиняє субстантивний характер терміносистеми європейського права німецької та української мов. При цьому німецькій терміносистемі європейського права притаманні складні терміни-іменники, які в перекладі українською мовою трансформуються в полілексемні термінологічні словосполучення.
Важливим етапом перекладу ЗА ЄС є пошук системних відповідників, що вимагає ґрунтовного аналізу вихідного поняття, яке необхідно перекласти ЦМ, і перевірки відповідності його значень у ЗА ЄС, укладених різними офіційними мо - вами. За потреби здійснюється також порівняльний аналіз значень вихідного по - няття у національних правових системах ВМ і ЦМ. Якщо відповідне поняття у ЦМ відсутнє, перекладач відтворює максимально точно значення нового терміна засо - бами ЦМ, послуговуючись необхідними способами перекладу безеквівалентної лек - сики. Для перекладу термінів правового євролекту українською мовою найчастіше застосовують: калькування (40%) - переважно з німецької мови; транскодоване за­позичення (35,3%) - переважно з англійської та французької мов, рідше з німецької; та описово-пояснювальний переклад (22,7%), причому часто використовується змі­шаний спосіб перекладу. Небажаним явищем у перекладі термінів європейського права є аналогова заміна (2%) та невмотивоване запозичення вихідного поняття.
Переклад термінів правового євролекту українською мовою ускладнюється тим, що європейське право - новітня правова культура. Її терміносистема перебуває у стадії формування та інтенсивно поповнюється новими поняттями, правовими категоріями, інститутами, які на даному етапі відсутні у більшості ЦМ, тому перекладачі змушені самостійно відшукувати термінологічні відповідники, розбудо - вувати нову терміносистему і заповнювати термінологічні лакуни, враховуючи ці­лий ряд вимог, яким мають відповідати нові терміни. Особливої уваги перекладача потребують метафоричні терміни, переклад яких здійснюється у комбінації калькування чи транскодованого запозичення з описово-пояснювальним перекладом, або за допомогою відповідників (переклад термінів-скорочень міфологічного характеру), що стає можливим завдяки спільним європейським культурологічним та літературним традиціям, котрі сприяють перекладності термінів-реалій ЄС європейськими мовами.
Проведене дослідження показало, що важливою передумовою адекватного та якісного перекладу ЗА ЄС є їхня гармонізація на рівні лексики й тексту, що сприятиме гомогенному відтворенню концептуальних, структурно-жанрових та лін­гвостилістичних особливостей acquis communautaire під час перекладу ЦМ. У межах Європейського Союзу міжмовна гармонізація нерозривно пов’язана з перекладом, який виступає релевантним чинником функціонування європейського права. Саме переклад сприяє поширенню європейського правового ладу на європейському кон­тиненті та екстеріоризує процес міжмовної гармонізації лексико-термінологічного складу правового євролекту на прикладі транслятів законодавчих текстів ЄС різ­ними ЦМ та узгодженої дії терміносистеми європейського права на національному та міжнародному рівнях.
Переклад правових актів ЄС становить сьогодні нагальну проблему для України і сприяє вдосконаленню її словникового набутку, поповненню національної правової терміносистеми новими правовими поняттями, гармонізації терміносис- теми європейського права, запозиченню іноземного досвіду, тому вважаємо перспе­ктивними подальші наукові дослідження особливостей перекладу ЗА ЄС, укладених іншими офіційними мовами ЄС, українською мовою, а також текстів правоза- стосувальної практики європейського права, правової публіцистики і правової докт­рини молодої легіслативної культури. Особливої уваги і далі заслуговують дослі­дження лексичної гармонізації терміносистеми європейського права, яка остаточно не сформована, поповнюється новими категоріями, реаліями та концептами і потре - бує подальшої міжмовної гармонізації, що підвищить рівень перекладності термінів європейського права та сприятиме фаховій комунікації, яка в межах ЄС не може іс - нувати без перекладу.