КОЗИРЄВА ОЛЕНА ВАДИМІВНА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ У ПРОСТОРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ : КОЗЫРЕВА Елена Вадимовна Теоретические аспекты ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНОВ В пространственной ЭКОНОМИКЕ УКРАИНЫ KOZYREVA Yelena Vadimovna Teoreticheskiye aspekty DIFFERENTSIATSII SOTSIAL'NO-EKONOMICHESKOGO RAZVITIYA REGIONOV V prostranstvennoy EKONOMIKE UKRAINY

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • КОЗИРЄВА ОЛЕНА ВАДИМІВНА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ У ПРОСТОРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • КОЗЫРЕВА Елена Вадимовна Теоретические аспекты ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНОВ В пространственной ЭКОНОМИКЕ УКРАИНЫ KOZYREVA Yelena Vadimovna Teoreticheskiye aspekty DIFFERENTSIATSII SOTSIAL'NO-EKONOMICHESKOGO RAZVITIYA REGIONOV V prostranstvennoy EKONOMIKE UKRAINY
  • Кол-во страниц:
  • 477
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ
  • Год защиты:
  • 2016
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ
    КОЗИРЄВА ОЛЕНА ВАДИМІВНА
    УДК 332.012.2
    ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ У ПРОСТОРОВІЙ
    ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
    Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
    Науковий консультант Кизим Микола Олександрович, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор
    Харків - 2016 р.





    4










    ЗМІСТ





    ВСТУП
    РОЗДІЛ 1. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ТА ЄС І ЇХ ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА............................. 13
    1.1. Аналіз нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів України 13
    1.2. Диференціація соціально-економічного розвитку регіонів в країнах- членах ЄС........................................................ 40
    1.3. Державна підтримка проблемних регіонів в Україні................... 56
    1.4. Політика вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів в
    ЄС........................................................ 96
    Висновки до розділу 1.................................... 120
    РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І КОНЦЕПЦІЯ ПРОСТОРОВОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ........................... 123
    2.1. Аналіз закордонних теорій просторового розвитку регіонів........ 123
    2.2. Українські школи соціально-економічного розвитку регіонів........... 137
    2.3. Концепція просторового соціально-економічного розвитку регіонів
    України.................................................. 146
    Висновки до розділу 2.................................... 156
    РОЗДІЛ 3 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ФАКТОРІВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ......................................... 158
    3.1. Теоретичні підходи до визначення факторів економічного зростання регіонів 158
    3.2. Методичний підхід до ідентифікації факторів економічного зростання регіонів країни......................................................... 175
    3.3. Вплив факторів економічного зростання регіонів на їх соціально -
    економічний розвиток..................................... 195
    Висновки до розділу 3.................................... 205
    РОЗДІЛ 4 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ЦЕНТР-ПЕРИФЕ-
    РІЙНИХ ВІДНОСИН МІЖ РЕГІОНАМИ УКРАЇНИ.................... 207
    4.1. Теоретичні підходи до визначення центр-периферійних відносин між регіонами країни......................................... 207
    4.2. Теоретичні та практичні підходи дослідження регіональних просторових
    моделей розвитку......................................... 237
    4.3 Методичний підхід до визначення центр-периферійних відносин між
    регіонами країни......................................... 263
    Висновки до розділу 4.................................... 282
    РОЗДІЛ 5 МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТОЧОК ЗРОСТАННЯ В ЦЕНТР-
    ПЕРИФЕРІЙНИХ ВІДНОСИНАХ В УКРАЇНІ........................ 284
    5.1. Методичний підхід до виявлення точок економічного зростання в центр- периферійних відносинах в Україні..................................... 284
    5.2. Моделі конвергенції в дослідженні нерівномірності соціально -
    економічного розвитку регіонів........................... 310
    5.3 Вибір інструментів державної підтримки вирівнювання соціально-
    економічного розвитку регіонів України................... 329
    Висновки до розділу 5.................................... 330
    Висновки ................................................ 345
    Додатки.................................................. 351
    Список використаних джерел............................... 415


    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Тривалий період часу з 1991 по 2016 рр. соціально-економічний розвиток регіонів України характеризувався подальшою диференціацією. Зростання розриву між максимальними та мінімальними значеннями показників соціально-економічного розвитку регіонів, зокрема ВРП на одну особу у 8,8 рази у 2014 р.; наявних доходів населення у 10,3 рази у 2015 р.; рівня безробіття за методологією МОП у 2,8 рази за січень-вересень 2016 р.; обсягів реалізованої промислової продукції у 38,9 рази за січень-вересень 2016 р. свідчить про збереження центр- периферійних відносин між регіонами у соціально-економічному просторі країни. Така ситуація знижує загальну ефективність функціонування економіки країни, що позначається на падінні її позиції у різних рейтингах міжнародних організацій. Наприклад, за індексом глобальної конкурентоспроможності Україна в 2015 р. у порівнянні з 2014 р. змістилася з 76 на 79 місце.
    Значна кількість напівпериферійних та периферійних регіонів країни потребує підтримки з боку держави, яка спрямована на вирівнювання їх соціально-економічного розвитку, а також впровадження механізму сприяння активізації господарської діяльності у полюсах економічного зростання. Вибір і реалізація цих заходів потребує відповідного теоретико- методологічного забезпечення, що й зумовило вибір теми дисертації.
    Проблеми просторового розвитку регіонів країни досліджували Ф. Айдало [120], П. Бакланов [147], Р. Буайє [125], А. Браманті [130], М. Гроссетті [127], Л. Дмитришин [371, 372], М. Кизим [309], П. Кругман [137], Г. Лаппо [148], Г. Мюрдаль [135], М. Фуджита [138] та ін.
    Теоретико-методичні аспекти формування інноваційних поштовхів для пожвавлення економічного зростання у проблемних периферійних регіонах представлені в роботах Е. Венаблеса [139], О. Гонти [368, 369],
    Н. Кондратенко [370], Л. Суарес-Вілла [132], Дж. Харріса [133], Б. Хорєва [149], Ю. Шаталіна [145].
    Разом з тим, проблема скорочення диференціації соціально- економічного розвитку регіонів України в умовах збереження центр- периферійних відносин потребує відповідного вирішення, що й визначило актуальність даного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до планів науково-дослідних робіт Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України за темами: «Механізм формування і державної підтримки
    регіональних науково-виробничих кластерних структур в умовах глобалізації» (№ д. р. 0107U006355), в якій здобувачем узагальнено теоретичні аспекти формування моделей кластерних структур у регіонах України; «Наукове обґрунтування соціально-економічного розвитку проблемних регіонів України» (№ д. р. 0110U008125), в якій здобувачем обґрунтовано положення концепції просторового соціально-економічного розвитку регіонів України; «Модернізація системи управління соціально- економічним розвитком регіонів» (№ д. р. 0114U005027), у якій здобувачем розроблено методичні положення щодо дослідження факторів економічного зростання регіонів країни.
    Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретико- методологічного забезпечення зменшення диференціації соціально- економічного розвитку регіонів у просторовій економіці України.
    Для досягнення мети в роботі було вирішено ряд завдань:
    - розроблено концепцію просторового соціально-економічного розвитку регіонів України;
    - обґрунтовано концептуальну модель дослідження диференціації соціально-економічного простору країни;
    - запропоновано операційну модель дослідження диференціації соціально-економічного простору країни;
    - побудовано структурно-логічну схему оцінки факторів економічного
    зростання регіонів;
    - обґрунтовано методичний підхід до ідентифікації стадії проблемності соціально-економічного розвитку регіонів країни;
    - визначено систему понять, що описують диференціацію соціально- економічного розвитку регіонів у просторовій економіці країни;
    - обґрунтовано методичний підхід до оцінки впливу факторів економічного зростання регіонів на їх соціально-економічний розвиток;
    - удосконалено методичний підхід до структурного дослідження центр- периферійних відносин між регіонами України;
    - методичні положення щодо позиціонування регіонів України в площині їх соціально-економічного розвитку;
    - методичні положення щодо ідентифікації динамічності ВРП регіонів України;
    - розвинуто класифікація соціально-економічних станів регіонів країни;
    - методичні положення з вибору інструментів державної підтримки зменшення диференціації соціально-економічного розвитку регіонів України;
    - логічна схема взаємозв’язку між поняттями теорії зростання.
    Об’єктом дослідження є процес просторового соціально-економічного
    розвитку регіонів України.
    Предметом дослідження виступає теоретико-методологічне забезпечення зменшення диференціації соціально-економічного розвитку регіонів у просторовій економіці України.
    Методологія і методи дослідження. Методологія дисертаційної роботи базується на теоріях та концепціях соціально-економічного та просторового розвитку регіонів. Отримання наукових результатів базувалося на використанні таких методів та прийомів: аналізу та синтезу, логічного конструювання - для обґрунтування гіпотез концепції просторового соціально-економічного розвитку регіонів України; індукції та дедукції - для узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду й обґрунтування напрямів державної підтримки вирівнювання просторового соціально-економічного розвитку регіонів; матричного підходу - для ідентифікації проблемних регіонів у площині їх соціально-економічного розвитку; шкалювання та економічної компаративістики - для оцінки динамічності економічного зростання регіонів; формалізації та структурної декомпозиції - для структуризації факторів економічного зростання регіонів; контент-аналізу - для побудови класифікації соціально-економічного стану регіонів країни та визначення послідовності зростання проблемності їх соціально-економічного розвитку, а також для уточнення сутності понять, що описують диференціацію соціально-економічного розвитку регіонів у просторовій економіці країни.
    Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативно- правові акти України та інших країн; статистичні дані Державного комітету статистики України, міжнародних аналітичних та рейтингових агенцій, а також інші джерела.
    Наукова новизна отриманих результатів.
    У дисертаційній роботі розроблено концепцію просторового соціально - економічного розвитку України, що складається з ряду взаємопов’язаних гіпотез.
    У процесі дослідження одержані наукові результати різного рівня наукової новизни:
    уперше:
    обґрунтовано концепцію просторового соціально-економічного
    розвитку, яка базується на ряді доведених гіпотез: 1 - про неоднорідність соціально-економічного простору країни; 2 - про асиметричність розподілу регіонів країни за рівнем їх соціально-економічного розвитку; 3 - про нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів країни; 4 - про зростання кількості проблемних регіонів в країні за рівнем їх соціально- економічного розвитку; 5 - про пріоритетність впливу факторів на соціально- економічний розвиток регіонів країни; 6 - про ієрархічність побудови соціально-економічного простору країни; 7 - про конвергентно-дивергентні процеси розвитку ієрархічних рівнів соціально-економічного простору країни; 8 - про поляризацію точок економічного зростання соціально- економічного простору країни;
    розроблено концептуальну модель дослідження диференціації
    соціально-економічного простору країни, складовими якої є поляризація, дивергенція, конвергенція, вирівнювання, рівномірність, пропорційність, однорідність, асиметричність, динамічність, проблемність та безпроблемність, ієрархічність та неієрархічність як різні стани соціально- економічного розвитку регіонів країни;
    запропоновано операційну модель дослідження диференціації
    соціально-економічного простору країни, яка передбачає реалізацію
    досліджень за напрямами: оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіонів; визначення ступеня однорідності соціально-економічного простору країни та асиметричності у рівні соціально-економічного розвитку регіонів; ідентифікація стадії проблемності соціально-економічного розвитку регіонів; оцінка факторів економічного зростання р
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічне забезпечення зменшення диференціації соціально-економічного розвитку регіонів у просторовій економіці України.
    У процесі роботи було отримано низку наукових і практичних результатів методологічного, теоретичного та емпіричного рівнів наукової новизни.
    На методологічному рівні одержані результати, що полягають у такому.
    1. Вперше обґрунтовано концепцію просторового соціально- економічного розвитку, яка базується на ряді доведених гіпотез: 1 - про неоднорідність соціально-економічного простору країни; 2 - про асиметричність розподілу регіонів країни за рівнем їх соціально- економічного розвитку; 3 - про нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів країни; 4 - про зростання кількості проблемних регіонів в країні за рівнем їх соціально-економічного розвитку; 5 - про пріоритетність впливу факторів на соціально-економічний розвиток регіонів країни; 6 - про ієрархічність побудови соціально-економічного простору країни; 7 - про конвергентно-дивергентні процеси розвитку ієрархічних рівнів соціально- економічного простору країни; 8 - про поляризацію точок економічного зростання соціально-економічного простору країни.
    2. Вперше розроблено концептуальну модель дослідження диференціації соціально-економічного простору країни, складовими якої є поняття «поляризація», «дивергенція», «конвергенція», «вирівнювання», «рівномірність», «пропорційність», «однорідність» та ін.
    На теоретичному рівні отримані такі наукові результати.
    1. Здійснено аналіз основних теоретико-методичних підходів до моделювання просторового розвитку регіонів країни, зокрема: до визначення структури моделі «центр-периферія» та дослідження міграції регіонів; методичні рекомендації до моделювання світової динаміки та побудови когнітивної схеми базової регіональної моделі «центр-периферія»; методики оцінки узгодженості динаміки розвитку центральних та периферійних регіонів в рамках дифузії інновацій та ін. й доведено, що для моделювання відносин «центр-периферія» на регіональному рівні доцільно використовувати комбінацію статистичних, математичних та картографічних методів та прийомів дослідження.
    2. Обґрунтовано систему понять, що описує диференціацію соціально - економічного розвитку регіонів у просторовій економіці країни, яка складається з уточнених понять «безпроблемні регіони», «проблемні регіони», «проблемні депресивні регіони», «проблемні слаборозвинені регіони», «проблемні кризові регіони».
    3. Розроблено методичний підхід до ідентифікації до ідентифікації стадії проблемності соціально-економічного розвитку регіонів країни, який передбачає оцінку рівня соціально-економічного розвитку регіонів; визначення ступеня однорідності соціально-економічного простору країни; оцінку асиметричності соціально-економічного розвитку регіонів; ідентифікацію проблемності, рівномірності та динамічності економічного розвитку регіонів країни.
    4. Визначено складові теорії просторого розміщення продуктивних сил, що розвивалася в рамках парадигми «нової економічної географії», до яких належать інноваційний розвиток територіальної конкурентоспроможності; теорія трьох просторів; концепція дифузії нововведень; теорія інноваційних середовищ; теорії ендогенного зростання, які у комплексі спрямовані на формування методологічного підґрунтя для досліджень розвитку та взаємодії суспільно-економічних систем у просторі.
    5. Запропонована операційна модель дослідження диференціації соціально-економічного простору країни, яка складається з наступних блоків: оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіонів; визначення ступеня однорідності соціально-економічного простору країни та асиметричності у рівні соціально-економічного розвитку регіонів; ідентифікація та визначення стадії проблемності соціально-економічного розвитку регіонів; оцінка факторів економічного зростання регіонів; ідентифікація ієрархічних рівнів соціально-економічного простору країни; виявлення поляризації точок економічного зростання соціально-економічного простору країни.
    6. Запропоновано структурно-логічну схему оцінки факторів економічного зростання регіонів, яка передбачає урахування наступних груп факторів: природничі (масштабність та конфігурація території, природно- ресурсний потенціал); базові набуті (людський потенціал, інфраструктура, агломераційність); змінні фактори саморозвитку і самофінансування (інвестиції, науково-технічні та інноваційні, експорт, прогресивність структури економіки).
    7. Запропоновано методичний підхід до оцінки впливу факторів економічного зростання регіонів на їх соціально-економічний розвиток, особливістю якого є реалізація таких взаємопов’язаних етапів, як оцінка соціального та економічного розвитку регіонів України; визначення зв’язку між інтегральним показником факторів економічного зростання та показниками соціально-економічного розвитку; оцінка сили впливу часткових показників факторів економічного зростання на економічний та соціальний розвиток регіонів України; ідентифікація факторів, що здійснюють позитивний та негативний вплив на економічний та соціальний розвиток регіонів України.
    8. Уточнена класифікація соціально-економічних станів регіонів країни та визначена послідовність зростання проблемності їх соціально- економічного розвитку, що має наступний вигляд: депресивні - слаборозвинені - кризові. На цій основі обґрунтована шкала визначення стадії проблемності соціально-економічного розвитку регіонів країни.
    9. Обґрунтовано методичний підхід до комплексного структурного дослідження центр-периферійних відносин між регіонами України, особливістю якого є реалізація наступних взаємопов’язаних етапів: проведення кластеризації регіонів за результатами оцінки факторів економічного зростання, а також їх економічного та соціального розвитку; інтерпретація отриманих кластерів з точки зору їх ролі та місця в системі «центр-периферія»; структурний компонентний аналіз визначених кластерів; визначення центр-периферійних відносин між регіонами України.
    10. Розроблено логічну схему взаємозв’язку між поняттями теорії зростання, до яких належать: «економічне ядро», «полюс зростання», «вісь зростання», «базисні елементи», «зона випереджаючого зростання», «агломерація», «місто», «галузь», «підприємство», «територіально- виробничий комплекс», «полюс конкурентоспроможності», «кластер», «освітня установа», «науково-дослідні інститути».
    11. Розвинуто методичні положення з вибору інструментів державної підтримки зменшення диференціації соціально-економічного розвитку країни які базуються на принципах урахування специфіки кожного регіону України, визначення його місця в моделі «центр-периферія»; комплексного поєднання важелів державної підтримки та ринкового регулювання регіонального розвитку; постійного прагнення до налагодження внутрішньо- та міжрегіональних зв’язків; особливої уваги до проблемних регіонів; орієнтації на створення точок економічного зростання у напівпериферійних регіонах; урахування внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на економічний простір країни.
    12. Розроблено методичні положення щодо позиціонування регіонів України в площині їх соціально-економічного розвитку. Ідентифіковано такі стани регіонів країни: соціально і економічно безпроблемні; соціально безпроблемні, але середньої економічної проблемності; середньої соціальної та високої економічної проблемності та ін.
    На емпіричному рівні отримані такі наукові результати.
    1. Обґрунтовано систему часткових показників та на її основі розраховані інтегральний та узагальнюючий показники економічного та соціального розвитку регіонів України. Лідерами за інтегральним показником соціального розвитку у 2013 р. в Україні виступали м. Київ, Київський, Одеський, Харківський, Дніпропетровський та Запорізький регіони. Лідерами за узагальнюючим показником економічного розвитку у 2013 р. виступали м. Київ, Дніпропетровський, Київський, Полтавський, Донецький та Харківський регіони.
    2. Доведено, що показникам, які характеризують економічний та соціальний розвиток регіонів України, притаманна асиметрія, яка свідчить про формування та закріплення тенденцій нерівномірності соціально- економічного розвитку регіонів України.
    3. Запропоновано проводити ідентифікацію динамічності ВРП регіонів України з урахуванням таких станів динаміки економіки, як випереджаюча, наздоганяюча, відстаюча, деградуюча.
    Визначено, динамічне зростання ВРП у досліджуваному періоді дозволило таким регіонам України, як Дніпропетровський, Харківський та м. Київ зберегти високі позиції за рівнем соціально-економічного розвитку.
    4. Узагальнено досвід здійснення державної підтримки проблемних регіонів України й розроблена структурно-логічна модель дослідження законодавства України з регіонального розвитку, яка базується на таких компонентах: часовий вимір; об’єкт управління; функції державного управління; нормативно-правове, організаційне, інструментальне, фінансове забезпечення.
    5. Визначено, що серед усіх регіонів України у м. Києві було зафіксовано найвище значення інтегрального показника факторів економічного зростання (0,720). Друге та третє місця займали Донецький та Дніпропетровський регіони зі значеннями інтегрального показника 0,568 та 0,537. Четверте місце займала Харківська область (0,374). Аутсайдерами за інтегральним показником факторів економічного зростання в досліджуваному періоді були Волинський, Рівненський, Черкаський, Чернівецький та Херсонський регіони.
    6. Доведено, що в досліджуваному періоді негативний вплив на соціальний розвиток усіх регіонів України здійснювало скорочення таких факторів, як чисельність економічно активного населення; кількість студентів вищих навчальних закладів; витрати на НДР та прямі іноземні інвестиції.
    Негативний вплив на економічний розвиток усіх регіонів України здійснювало скорочення такого фактору (окрім зазначених вище), як частка переробної промисловості у валовій доданій вартості економіки, що пояснюється структурними змінами в економіці країни.
    Досліджено структуру моделі «центр-периферія» для регіонів України та встановлено, що до кластеру «центр» потрапило м. Києв; до кластеру «напівпериферія» потрапили Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Київський, Луганський, Львівський та ін. регіону або 36% від загальної кількості регіонів України; до кластеру «периферія» потрапили Вінницький, Волинський, Житомирський, Закарпатський, Івано- Франківський та ін. регіони або 60% від загальної кількості регіонів України. Дослідження дозволило визначити основні характеристики та структуру кластерів в рамках моделі «центр-периферія».
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины