Павліченко Олена Володимирівна Доктрина соціального захисту жінок в Україні : Павличенко Елена Владимировна Доктрина социальной защиты женщин в Украине Pavlichenko Olena Volodymyrivna Doctrine of social protection of women in Ukraine

Краткое описание

Павліченко Олена Володимирівна, доцент кафедри гігієни тварин та ветеринарної санітарії Харківської державної зооветеринарної академії. Назва дисертації «Доктрина соціального захисту жінок в Україні» Шифр та назва спеціальності 12.00.05 трудове право; право соціального забезпечення. Шифр спеціалізованої ради Д 26.001.46 Київський національний університет імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ПАВЛІЧЕНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
Прим. № ____
УДК349.3
ДОКТРИНА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЖІНОК В УКРАЇНІ
Спеціальність 081 – право
Галузь знань право – право
Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело
____________________________О.В. Павліченко
Науковий консультант:
Іншин Микола Іванович,
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України
Київ – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………. 4
Розділ 1 Теоретико-правові засади соціального захисту жінок в
Україні…………………………………………………………………….. 22
1.1 Поняття, сутність та ознаки соціального захисту жінок………22
1.2 Переваги та недоліки сучасного стану правового регулювання
соціального захисту жінок в Україні............................................................50
Висновки до розділу 1........................................................................74
Розділ 2 Мета, завдання, функції, принципи та гарантії
соціального захисту прав жінок в Україні……………………………...78
2.1 Мета і завдання соціального захисту жінок в Україні…………78
2.2 Функції соціального захисту жінок в Україні…………………..95
2.3 Система гарантій соціального захисту прав жінок……………..113
2.4 Принципи соціального захисту прав жінок……………………..130
Висновки до розділу 2.........................................................................150
Розділ 3 Зміст соціального захисту жінок в умовах євроінтеграції
України……………………………………………………………………....155
3.1 Наукова інтерпретація та зміст соціальних прав жінок………..155
3.2 Гендерна рівність у соціальному законодавстві………………..176
3.3 Порівняльно-правовий аналіз соціального захисту жінок та
чоловіків в Україні..........................................................................................201
Висновки до розділу 3.......................................................................228
Розділ 4 Механізм реалізації, забезпечення та захисту соціальних
прав жінок………………………………………………………………….231
4.1 Механізм реалізації права на соціальний захист жінок в
Україні……………………………………………………………………….231
24
4.2 Особливості механізму забезпечення права на соціальний захист
жінок в Україні...............................................................................................258
4.3 Специфіка механізму захисту соціальних прав жінок в
Україні............................................................................................................282
Висновки до розділу 4.......................................................................309
Розділ 5 Концептуальні основи удосконалення соціального
захисту жінок в Україні…………………………………………………..313
5.1 Теоретичні та практичні проблеми соціального захисту жінок в
Україні та шляхи їх вирішення.....................................................................313
5.2 Позитивний зарубіжний досвід правового регулювання
соціального захисту жінок: напрями запозичення у національне соціальне
законодавство................................................................................................331
Висновки до розділу 5.......................................................................355
ВИСНОВКИ…………………………………………………………359
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...364
ДОДАТКИ…………………………………………………………...403

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Соціальний захист жінок є складовою комплексної функції
держави та недержавних громадських інституцій, спрямована на
забезпечення матеріального і духовного благополуччя жінки в державі та
гарантування її вільного розвитку і реалізації економічних, політичних,
правових та інших прав, які визначають становище людини в суспільстві,
але водночас обумовлюються особливим поєднанням соціальних ролей
жінки у конкретному соціокультурному вимірі.
2. До загальних ознак правового регулювання соціального захисту
жінок зокрема та населення загалом належать наступні характеристики:
− соціальний захист спрямований на забезпечення потреб жінок,
які стали суб’єктами соціальних ризиків;
− правове регулювання соціального захисту має комплексний
характер;
– за своїм змістом соціальний захист є матеріальним та
спрямованим на компенсацію наслідків соціальних ризиків.
339
3. Сучасний розвиток права соціального захисту жінок можна
охарактеризувати такими спеціальними ознаками: пріоритетним напрямом
соціального захисту жінок є охорона материнства; соціальний захист жінок
спрямований на зменшення кількості жертв домашнього насильства.
4. Завдання соціального захисту жінок:
1) за взаємодією із метою соціального захисту жінок:
а) цілеформуючі (фактично включають завдання в широкому
розумінні, які в цілому визначають напрямок дій у межах соціального
захисту). До таких завдань доцільно віднести створення умов для
належного рівня задоволення життєво необхідних інтересів жінок, для
вільного і всебічного розвитку, запобігання і подолання соціальноекономічних ризиків;
б) цілеспрямовані (включають більш конкретизовані завдання, які є
складовими цілеформуючих та дозволяють вирішити питання подолання
окремих соціальних ризиків). Відзначимо, що цілеспрямованими
завданнями соціального захисту можуть бути наступні: боротьба із
бідністю, зниження рівня соціального розшарування, пошук нових джерел
фінансування, надання більших можливостей для індивідуального вибору
в досягненні соціальної захищеності жінок;
2) за критерієм взаємодії суб’єкта, на якого спрямований соціальний
захист, та держави;
а) активні, які в цілях подолання соціальних ризиків потребують
додаткових дій з боку суб’єкта, на якого поширюється соціальних захист,
зокрема конкретної жінки. Серед активних завдань можемо виокремити
закріплення за жінкою робочого місця на період вагітності, встановлення
обмежень щодо допуску жінок до важких та небезпечних робіт;
б) пасивні, які спрямовані на подолання соціальних ризиків
фактично без активної участі жінки. До пасивних завдань можна віднести,
серед інших, встановлення пенсійних виплат та виплат, пов’язаних із
народженням дитини.
340
5. Функції соціального захисту жінок:
1) превентивна (функція, яка виконує завдання щодо створення умов
по недопущенню соціальних ризиків для жінок);
2) відновлювальна (функція, яка дозволяє зменшити негативний
вплив соціальних ризиків на життєдіяльність жінок);
3) адаптаційно-стимулююча (функція, яка адаптує суспільство до
ринкової економіки, узгоджуючи розмежування відповідальності за
наявність соціальних ризиків між державою та конкретною особою
шляхом стимулювання осіб до конкретних дій з метою самостійного
захисту).
6. Гарантії соціального захисту жінок:
1) універсальні гарантії. До них належать:
а) гарантії у сфері охорони здоров’я;
б) гарантії особи на відпочинок;
в) гарантії особи на освіту;
2) спеціальні гарантії. До цієї групи належать такі гарантії:
а) гарантії встановлення мінімального розміру заробітної плати;
б) гарантії встановлення мінімального розміру пенсії;
в) гарантії встановлення податкової соціальної пільги;
3) специфічні гарантії. Розглядаючи питання змісту специфічних
гарантій, звернемо увагу, що дана група включає способи та умови
реалізації прав у межах інституту соціального захисту винятково жінками.
Гарантії, які відносяться до даної групи, призначені для використання
жінками та надання саме цій соціальній групі окремих засобів щодо
підвищення рівня реалізації прав, враховуючи особливості жінок, а саме:
а) заборона відмови в прийнятті на роботу за мотивами статі;
б) заборона використання праці жінок на важких та шкідливих
виробництвах;
в) заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей.
341
7. Встановлено, що до спеціальних гарантій доцільно віднести
способи та умови реалізації жінками прав у межах інституту соціального
захисту, однак такі гарантії можуть бути використані винятково жінками,
хоча можуть бути поширені й на інших суб’єктів відповідних
правовідносин, зокрема чоловіків. При цьому, навіть перебуваючи на межі
регулювання різними правовими інститутами, відповідні гарантії є
найбільш дотичними за своїм змістом та спрямуванням до соціального
захисту.
До універсальних гарантій відносяться ті способи та умови реалізації
жінками прав, які можуть бути віднесені не лише до інституту соціального
захисту, так і до інших правових інститутів. Тобто, до складу даної групи
можуть входити загальноправові гарантії або гарантії реалізації прав, які
притаманні іншим галузям права чи гарантують реалізацію прав в інших
галузях, які за своєю суттю є наближеними до соціального захисту: гарантії
у сфері охорони здоров’я; гарантії особи на відпочинок; гарантії на освіту.
8. Принцип поєднання форм і методів соціального захисту та
самозахисту запроваджує для жінок соціальний захист через надання
однакових умов для здійснення права на працю, розвиток ініціативи та
економічної, самостійності. Тобто, відповідний принцип частково
перекладає відповідальність за забезпечення належного та достатнього
рівня життя з держави на конкретну особу, якій зі сторони держави
створюються необхідні умови, які покликані забезпечити можливість
самореалізації та самозабезпечення.
Принцип гендерної рівності забезпечує надання жінкам рівних
можливостей в порівнянні із чоловіками щодо доступу до соціального
захисту, без будь-якої дискримінації. Фактично, вивчаються та усуваються
всі соціальні бар'єри, що заважають людині проявитися як особистості, а
також створити рівні соціальні можливості для реалізації особистості жінок
342
та чоловіків в усіх сферах життєдіяльності залежно від особистого вибору
людини. Водночас, даний принцип передбачає певні пільги для окремих
категорій жінок як елементи позитивної дискримінації