ШИПЕЛІК ТЕТЯНА ВЯЧЕСЛАВІВНА. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ : ШИПЕЛИК ТАТЬЯНА ВЯЧЕСЛАВОВНА. Психологические особенности становления ЛИЧНОСТИ ПОДРОСТКОВ С интеллектуальные нарушения легкой степени SHIPELIK TETYANA VYACHESLAVIVNA. PSYCHOLOGICAL FEATURES OF PERSONALITY DEVELOPMENT OF ADOLESCENTS WITH LIGHT DEGREE INTELLECTUAL DISORDERS

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ МИКОЛИ ЯРМАЧЕНКА

Кваліфікаційна наукова праця

на правах рукопису

ШИПЕЛІК ТЕТЯНА ВЯЧЕСЛАВІВНА

УДК 159.922.86-056.36:616.899.3(043.5)

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ

19.00.08 спеціальна психологія

Психологічні науки

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

________________________ Т.В.Шипелік

Науковий керівник Супрун Микола Олексійович, доктор педагогічних наук, професор.

Київ 2019

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ... 4

ВСТУП.5

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ

ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ

1.1 Становлення особистості підлітків з ІПЛС як міждисциплінарна проблема..15

1.2 Психологічні особливості становлення особистості підлітків з ІПЛС38

1.3 Структурна модель особистості підлітків з ІПЛС...........................51

Висновки до першого розділу..61

РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ

2.1 Науково-методичні засади констатувального етапу дослідження психологічних особливостей становлення особистості підлітків з ІПЛС..63

2.2 Стан сформованості структурних компонентів особистості підлітків з ІПЛС72

2.2.1 Особливості життєво-смислової сфери особистості у підлітків з ІПЛС72

2.2.2 Особливості емоційно-вольової сфери особистості у підлітків з ІПЛС83

2.3. Особливості соціально-психологічної адаптації у підлітків з ІПЛС88

Висновки до другого розділу..97

3

РОЗДІЛ 3 АПРОБАЦІЯ ПРОГРАМИ З ОПТИМІЗАЦІЇ

ОСОБИСТІСНОГО СТАНОВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ З

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЛЕГКОГО СТУПЕНЮ

3.1 Обґрунтування формувального експерименту..100

3.2 Програма оптимізації особистісного становлення підлітків з ІПЛС.112

3.3 Аналіз результатів формувального експерименту...198

Висновки до третього розділу....216

ВИСНОВКИ......219

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....222

ДОДАТКИ257

4

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ІПЛС інтелектуальні порушення легкого ступеню ГЯО гармонійність ядра особистості КЕ констатувальний експеримент НПР нормальний психічний розвиток СПА соціально-психологічна адаптація СЖО смисложиттєві орієнтації ФЕ формувальний експеримент ВПФ вищі психічні функції ВНД вища нервова діяльність ГСМР готовність до саморозвитку

5

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку спеціальної психології актуальність проблеми пошуку шляхів оптимізації особистісного становлення підлітків з інтелектуальними порушеннями зумовлена потребою

вирішення суперечності між своєрідністю особистісного становлення підлітків зазначеної категорії та високими вимогами, що висуває суспільство до особистості. Розроблення теоретичних і прикладних аспектів вирішення означеного протиріччя сприятиме розширенню можливостей підлітків з інтелектуальними порушеннями до адаптації, професіоналізації та соціалізації в актуальному соціальному контексті.

Про нагальність вирішення окресленої проблеми дають підстави стверджувати і результати теоретичного аналізу (Т. Власова, О. Гаврілова,

І. Григор’єва, Е. Іванов, Д. Ісаєв Х. Замский, І. Єременко, В. Жмуров, В.

Кащенко, В. Лубовський, О. Лурія, М. Матвєєва, Н. Морозова, Ж. Назамбаєва, А. Обухівська, О. Орлов, В. Петрова, С. Рубінштейн,

В. Синьов, М. Супрун, А. Чуприков, О. Хохліна, Ж. Шиф та ін.), які засвідчують, що в умовах інтелектуальної недостатності відбувається порушення функціонування підлітків у системі суспільних і міжособистісних взаємин, внаслідок такого порушення у них виникають психопатологічні стани й схильність до девіантної поведінки, що негативно позначається на їхній соціальній адаптації та прийнятті суспільством.

Проблема становлення особистості в підлітковому віці в умовах нормотипового розвитку є достатньо розробленою в психологічній науці, зокрема, вченими (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Леонтьєв, С. Максименко, З. Фрейд, К. Юнг та ін.) досліджено такі питання як основні новоутворення особистості в підлітковому віці, структура особистості, чинники, що впливають на становлення особистості в цей віковий період тощо.

6

В спеціальній психології проблема становлення особистості залишається розкритою порівняно вибірково. Так, предметами наукових досліджень в цьому напрямі були: особливості розвитку самосвідомості

(І. Бех, М. Боришевський, В. Синьов та ін.); специфіка особистісного зростання підлітків (І. Булах та ін.); потенціал індивідуального буття людини (І. Маноха та ін.); особливості саморозвитку підлітків (О. Мерзлякова та ін.); шляхи оптимізації розвитку особистості з особливими потребами (Н. Бабич,

І. Булах, В. Кобильченко, Т. Калініна, С. Максименко, В. Маралов, В. Синьов, Г. Соколова, М. Супрун, А. Чуприков та ін.).

Водночас досі однією з найменш розроблених в спеціальній психології залишається проблема становлення особистості у підлітків із інтелектуальними порушеннями, позаяк увагу вчених традиційно привертали питання інтелектуального розвитку таких підлітків та особливості формування у них життєвих компетентностей як умови забезпечення їхньої

адаптації(Л. Виготський, Т. Власова,В. Зеньковський, Л. Занков,
Н. Коломенський, В. Липа, К. Лебединська, В. Лубовський, О. Лурія,
М. Матвєєва, Г. Мерсіянова, Н. Морозова, М. Певзнер, В. Петрова,

С. Рубінштейн, І. Соловйов, Г. Трошин, С. Трикоз, О. Хохліна, Ж. Шиф та ін.). Окремі аспекти особистісного розвитку підлітків із порушеннями інтелекту представлені в поодиноких дослідженнях, зокрема висвітлено: специфіка розвитку психічної та особистісної саморегуляції у таких підлітків (Н. Макарчук, О. Орлов, О. Прокопенко та ін.); особливості формування у них адаптивної поведінки (Н. Бабич, Н. Коломинський, Л. Макарчук,

О. Мамічева та ін.); особливості формування їхньої соціальної компетентності (І. Гладченко, А. Висоцька, Г. Соколова, М. Супрун та ін.). Відтак, проблема особистісного становлення підлітків з інтелектуальними порушеннями та розроблення шляхів його оптимізації досі не виступала предметом спеціального дослідження.

Особливо актуальним в цьому плані є вирішення проблеми особистісного становлення підлітків із інтелектуальними порушеннями

7

легкого ступеню позаяк саме ця група є найчисленнішою серед категорії дітей з порушеннями інтелекту, тому максимально повна інтеграція їх в соціум на сьогодні є одним з первинних завдань спеціальної психології.

Актуальність, теоретична та практична нерозробленість проблеми зумовлює вибір теми дисертаційного дослідження: «Психологічні особливості становлення особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеню».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану досліджень Інституту спеціальної педагогіки НАПН України «Теоретичні та методичні засади освіти дітей з особливими освітніми потребами»; та комплексної тематики лабораторії олігофренопедагогіки: «Науково-методичне забезпечення навчання розумово відсталих дітей різних вікових груп» Державний реєстраційний номер 0109U000286).

Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (протокол № 4 від 14 травня 2015 року) та узгоджено на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень

педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 23 червня 2015 року).

Мета дослідження полягає в розробленні теоретично обґрунтованої та експериментально апробованої програми з оптимізації особистісного становлення підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня.

Мета дослідження передбачає розв’язання комплексу завдань:

На основі теоретичного аналізу проблеми, охарактеризувати особливості особистісного становлення в підлітковому віці з позицій суб’єктно-буттєвого підходу.

Теоретично обґрунтувати структурну модель особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня.

8

Розробити психодіагностичний комплекс та виявити особливості становлення особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня.

Визначити рівні особистісного розвитку підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня.

Розробити та апробувати програму з оптимізації становлення особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня та

проаналізувати отримані результати.

Об’єкт дослідження процес становлення особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеню.

Предмет дослідження психологічні особливості особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеню.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: положення суб’єктно-буттєвого підходу до розуміння особистості (А. Брушлинський, О. Коржова, Л. Олексєєва, С. Рубінштейн, З. Рябікіна, Г. Фоменко та ін.); загальнометодологічні принципи спеціальної психології: відображення, детермінізму, розвитку психіки, єдності свідомості та діяльності (Л. Виготський, С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, Д. Леонтьєв, Б. Ананьєв), концептуальні принципи єдності закономірностей звичайного та аномального розвитку (Л. Виготський, Т. Власова, І. Сікорський, Г. Трошин та ін.); основні теоретичні підходи щодо спеціального навчання та виховання, їхній вплив на процес розвитку (Г. Балл, І. Зязюн, В. Засенко, А. Колупаєва, Н. Ничкало, Е. Помиткін, В. Рибалка, Т. Сак, В. Синьов, Є. Синьова, Т. Скрипник, М. Супрун); методичні підходи до діагностики й оптимізації розвитку (Н. Вишнякова, О. Зазимко, О. Мотков, В. Панок, С. Сисоєва, Б. Теплов, В. Шадріков, Д. Фельдштейн та інші); концепції розвитку психіки (Г. Трошин, Л. Виготський, О. Лазурський, Г. Костюк, С. Максименко); положення гуманістичної психології про людську природу та потенційність особистості (Ш. Бюлер, І. Маноха, А. Маслоу, Р. Мей, К. Роджерс); активаційна теорія особистості С. Мадді та Д. Фиске на основі концептуальної моделі

9

узгодженості; теорії самодетермінації особистості Е. Десі і Р. Райана; концептуальні засади психолого-педагогічної підтримки особистості та психологічного супроводу (М. Бітянова, І. Дубровіна, Б. Ельконін, О. Газман, В. Кобильченко, Т. Калініна, О. Козирєва, С. Кравцова, О. Романенко,

Г. Селевко, О. Таран); практико-орієнтовані принципи активізації саморозвитку учнів (І. Бех, І. Булах, О. Мерзлякова, Г. Цукерман, М. Щукіна та ін.).

Методи дослідження. Забезпечення достовірності положень та висновків, розв’язання окреслених завдань зумовило використання комплексу методів, що відповідають змісту проблеми та етапам її дослідження:

теоретичні: логіко-теоретичний та порівняльний аналіз спеціальної психолого-педагогічної літератури для розкриття сутності поняття

«оптимальне становлення особистості» та розкриття особливостей становлення особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня, наукова інтерпретація, теоретичне моделювання;

емпіричні: застосування психодіагностичного комплексу для виявлення психологічних особливостей життєво-смислової (за показниками

«осмисленість життя», та «смисложиттєвих орієнтацій» адаптованого автором тесту «СЖО» Д. Леонтьєва; показників сформованості мислення за методикою О. Резапкіної; «життєвих призначень» та «гармонійності ядра особистості» тестів О. Моткова) та емоційно-вольової сфер (за показниками «інтегрального емоційного інтелекту» за методикою Н. Холла, «готовності до саморозвитку» за методикою В. Павлова;) підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня, що дозволило встановити стан сформованості особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня;

формувальний експеримент для відстеження динаміки становлення особистості під впливом перевірки ефективності авторської програми з оптимізації особистісного становлення підлітків з інтелектуальними порушеннями;

10

математично-статистичні (кореляційній аналіз Пірсону, кутовий розподіл Фішера для встановлення структурних зв’язків між психологічними характеристиками особистості.

Експериментальна база дослідження: Дослідження проводилося на базі Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 26 м. Києва; Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 12 м. Києва; Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 ім. акад. І.П.Павлова.

Експериментальну вибірку дослідження склали 254 підлітки 14-15 років,

тому числі: 150 підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня; 104 підлітки без інтелектуальних порушень.

Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що:

вперше:

визначено закономірності становлення особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня, що виявляються у ригідності їхніх компенсаторних можливостей, несформованості здатності до саморозвитку, дисгармонійному характері особистісного розвитку, низькій суб’єктній активності, що значно уповільнює динаміку особистісного становлення таких підлітків;

розроблено структурну модель особистості підлітків, яка ґрунтується на виокремленні двох особистісних сфер (життєво-смислової та емоційно-

вольової), що зазнають найбільших змін в межах підліткового періоду розвитку і виявляються в появі якісних новоутворень, закономірних для розвитку особистості в підлітковому віці;

- виявлено психологічні особливості становлення особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня, що виявляються

боку: життєво-смислової сфери у низькій цілеспрямованості, нездатністю до планування свого майбутнього, низькою спроможністю до саморозвитку і самоудосконалення, нездатністю до самоконтролю; емоційно-вольової сфери в низькій самомотивації, незрілості вищих емоцій, нездатності до

11

самоконтролю, слабким розвитком емпатії, слабкою здатністю до диференціації емоцій;

- виділено рівні особистісного розвитку підлітків: «високо

гармонійний», що характеризується оптимальним особистісним становленням, «середньогармонійний», при якому зберігаються тенденції як оптимального, так і дисгармонійного розвитку; «низькогармонійний», для якого характерно дисгармонійне особистісне становлення;

теоретично обґрунтовано та експериментально апробовано програму з оптимізації особистісного становлення підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня, основу якої складають три блоки:

дельфінотерапія, казкотерапія та когнітивна психотерапія;

поглиблено та уточнено:

зміст поняття «оптимальне становлення особистості».

набули подальшого розвитку:

наукові уявлення про особливості особистісного розвитку підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня;

положення суб’єктно-буттєвого підходу;

прийоми і засоби психотерапевтичної корекції особистісного становлення підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня.

Практичне значення роботи полягає в тому, що:

 наукове обґрунтування, розроблення та апробація психодіагностичного комплексу психологічних особливостей особистісного становлення підлітків можуть бути використані психологами спеціальних закладів або спеціалістами реабілітаційних центрів у системі корекційно-виховної роботи з підлітками, які мають інтелектуальні порушення легкого ступеня;

варіативність створеної психологічної програми з оптимізації особистісного становлення підлітків забезпечує можливість використання її окремих блоків як автономних програм з формування окремих сфер особистості підлітків різних нозологій;

12

розроблені й апробовані методи і прийоми з оптимізації особистісного становлення підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеню можуть використовуватися у процесі психокорекційної, корекційно-

розвивальної роботи психологами загальноосвітніх шкіл, навчально-виховних

реабілітаційних центрів, де навчаються діти з інтелектуальними порушеннями;

 результати дослідження можуть використовуватися науковцями при підготовці підручників і навчально-методичних посібників для вищих педагогічних навчальних закладів зі спеціальностей: «Олігофренопедагогіка»,

«Спеціальна психологія», «Практична психологія», «Психологічна реабілітація».

Вірогідність здобутих результатів забезпечується: науково-

теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; застосуванням комплексу взаємодоповнювальних методів, що відповідають меті, предмету та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричного матеріалу; ефективністю експериментальної роботи.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес: Вільшанскої спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Черкаської обласної ради (довідка № 34 від 20.02.2018); Одеської спеціальної школи № 75 I-II ступенів Одеської міської ради (довідка № 313 від 15.03. 2019); Спеціальної школи I-II ступенів № 10 м. Києва ( довідка № 75/4 від 25.01.2019); Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 ім. акад. І. П. Павлова (довідка № 1539 від 23.08. 2019); Сумської спеціальної загальноосвітньої школи Сумської міської ради (довідка № 117 від 05.03.2019); Сумського державного педагогічного університету ім. А.С Макаренка (довідка № 1062/1 від 18.03.2019).

Особистий внесок здобувача. У працях виконаних у співавторстві здобувачем особисто: розкрито особливості становлення морального світогляду [8]; обґрунтувано шляхи оптимізації особистісного розвитку осіб з інтелектуальними порушеннями за допомогою дельфінотерапії [10]; здійснено

13

аналіз проблеми злочинності у підлітків з інтелектуальними порушеннями залежно від нозології [32]; висвітлено способи і прийоми використання дельфінотерапії для оптимізації особистісного розвитку осіб з

інтелектуальними порушеннями [33]; розроблено показання до дельфінотерапії [34].

Апробація результатів дослідження. Основні положення та практичні результати дослідження представлено на науково-практичних заходах різного рівня:

міжнародного: Конгрес Генеральної Асамблеї Всесвітньої Федерації Водолікування і Кліматолікування (м. Йокогама, 2009); «Перспективи розвитку психології як науки в країнах ЄС та в Україні» (м. Варшава, 2019), «Модернізація освітньої системи: світові тенденції та національні особливості» (м. Каунас, 2019), «Сучасна наука пенітенціарній практиці» (м. Київ, 2014), «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (м. Суми, 2018), «Психологія та педагогіка: сучасні методики та інновації, досвід практичного застосування» (м. Львів, 2018), «Сучасна освіта доступність, якість, визнання» (м. Краматорськ, 2018), «Наукова дискусія: питання педагогіки та психології» (м. Київ, 2018), «Сучасні інновації у сфері педагогіки та психології» (м. Київ, 2018), «Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування» (м. Львів, 2018), «Роль і місце психології і педагогіки у формуванні сучасної особистості» (м. Харків, 2019), «Педагогіка і психологія сьогодення: теорія і практика» (м. Одеса, 2019), «Ключові питання наукових досліджень у сфери педагогіки та психології у XXI ст.» (м. Львів, 2019), «Сучасні тенденції та фактори розвитку педагогічних та психологічних наук» (м. Київ, 2019), «Психологія та педагогіка: необхідність впливу науки на розвиток практики в Україні» (м. Львів, 2019), «Сучасні досягнення вітчизняних вчених у галузі педагогічних та психологічних наук» (м. Київ, 2019), «Пріоритети розвитку педагогічних та психологічних наук у XXI столітті» (м. Одеса, 2019);

14

всеукраїнського:«Освіта осіб з особливими потребами: виклики сьогодення» (м. Київ, 2018), «Початкова освіта: історія, проблеми, перспективи» (м. Ніжин, 2018), «Від творчого педагога до творчої дитини» (м. Кам’янець-Подільський, 2018), «Психологія в контексті сучасних досліджень проблем розвитку особистості» (м. Запоріжжя, 2018), «Роль і місце психології і педагогіки у формуванні сучасної особистості» (м. Харків, 2019);

засіданнях лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (2015 - 2018).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 34 публікаціях, з яких: 9 (8 одноосібних) статей у наукових фахових виданнях України, у тому числі - 2 у виданнях, що включено до міжнародних наукометричних баз; 21 публікацій апробаційного характеру; 4 публікації в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел (389 найменувань, з яких 97 іноземною мовою), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 294 сторінки. Основний зміст роботи викладено на 221 сторінці. Робота містить 28 таблиць і 16 рисунків на

сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене теоретичне та експериментальне дослідження проблеми психологічних особливостей становлення особистості підлітків дає підстави вважати мету дослідження досягнутою і зробити наступні висновки.

На підставі проведеного науково-теоретичного аналізу стану

розроблення проблеми дослідження психологічних особливостей особистісного розвитку підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня встановлено, що особистісне становлення підлітків зазначеної категорії здійснюється в умовах як порушеного «психічного здоров’я», так і порушеної «норми особистості». Становлення особистості підлітків з

інтелектуальними порушеннями легкого ступеня характеризується дисгармонійними малоусвідомленими її змінами під впливом зовнішніх чинників та вікового фактору, в якому не задіяній механізм саморозвитку.

На методологічній основі суб’єктно-буттєвого підходу розроблено структурну модель особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня та визначено в ній взаємопов’язані сфери: життєво-смислову

емоційно-вольову, які відповідають за становлення поведінкової,

когнітивної та емоційної зрілості.

3. Розроблено психодіагностичний комплекс для діагностики особливостей особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня, що передбачає визначення рівнів сформованості життєво-смислової

емоційно-вольової сфер особистості, які складають основу для класифікації за типом гармонійності особистісного розвитку підлітка.

Емпірично встановлено низький рівень сформованості у підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеню життєво-смислової та

емоційно-вольової

сфер особистості.

Констатовано, що

інфантілізація

життєво-смислової

сфери

підлітків

з інтелектуальними

порушеннями

обумовлена низьким рівнем

усвідомлення смисложиттєвих

орієнтацій та

життєвих призначень, що проявляються у: низькій цілеспрямованісті, слабкій мотивації до діяльності та низькій іі результативністі, відсутністі смислових

220

уявлень щодо побудови власного майбутнього, несформованістю самоконтролю, переважанні зовнішнього локусу контролю над внутрішнім, відсутності віри в здійснення життєвих призначень, ригідності життєвих призначень. Доведено зв’язок між низьким рівнем сформованості життєво-смислової сфери та недостатньою когнітивною зрілістю підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня, що зумовлено відставанням розвитку абстрактно-символічного та творчого видів мислення.

Встановлено низький рівень сформованості емоційно-вольової сфери підлітків з інтелектуальними порушеннями, що конкретизується у низькому рівні розвитку інтегрального емоційного інтелекту, який виявляється у нерозвиненості емпатії, низький здатності до само мотивації, недостатній емоційній обізнаності, слабкій здатності до управління власними емоційними станами.

З’ясовано, що підліткам з порушеннями інтелектуального розвитку

властиве суттєве відставання у темпах становлення особистості, що зумовлено відсутністю усвідомлення і використання ними власних можливостей до саморозвитку та самовдосконалення.

Уточнено, що серед підлітків з інтелектуальними порушеннями домінує «низькогармонійний» рівень особистісного розвитку, і це суттєво знижує їхні адаптаційні можливості. Низька соціально-психологічна адаптованість таких підлітків проявляється у: низькому рівні само прийняття,

життєстійкості, домінування, зовнішнього локусу контролю.

Розроблено і теоретично обгрунтовано програму для оптимізації особистісного становлення підлітків з інтелектуальними порушеннями, яка передбачає комплексну інтегровану підтримку на колекційному,

профілактичному та розвивальному рівнях і містить три блоки засобів впливу:

дельфінотерапія, казкотерапія, когнітивна психотерапія.

За результатами апробації програми доведено її ефективність щодо

оптимізації особистісного розвитку підлітків із порушеннями інтелектуального розвитку за рахунок позитивної динаміки показника

221

гармонійності, підвищення рівня осмисленості життя, здатності до

саморозвитку, підвищення життєстійкості, соціально-психологічної адаптованості, що в цілому забезпечує формування життєво-смислової та емоційно-вольової сфер особистості.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми

особистісного становлення підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеню. Зокрема, подальшого дослідження потребує питання гендерних відмінностей становлення особистості підлітків з інтелектуальними порушеннями легкого ступеню.