ФОРСЮК ВІТА ЛЕОНІДІВНА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ОПОДАТКУВАННЯ : Форсюк ВИТА ЛЕОНИДОВНА Теоретические проблемы реализации принципа НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ FORSIUK VITA LEONIDIVNA THEORETICAL PROBLEMS OF IMPLEMENTATION OF TAXATION PRINCIPLES

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису ФОРСЮК ВІТА ЛЕОНІДІВНА Прим. № ____ УДК 342.9: 351.713:[347.73:336.22](043.3) ДИСЕРТАЦІЯ ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ОПОДАТКУВАННЯ Спеціальність 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело ___________________________ В. Л. Форсюк Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Гетманцев Данило Олександрович Київ 2021

ЗМІСТ ВСТУП.13 РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ «ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ» ТА СУМІЖНИХ ПРАВОВИХ КАТЕГОРІЙ 22 1.1 Поняття «принципи права», їх місце та значення у розбудові системи права22 1.2 Генезис розвитку принципів оподаткування32 1.3 Підходи до розмежування понять «принципи податкового права», «принципи оподаткування» та «принципи податкової системи» .41 Висновки до Розділу 1... 65 РОЗДІЛ 2 ПРИНЦИПИ ЗАГАЛЬНОСТІ, РІВНОСТІ ТА СПРАВЕДЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ІДЕЇ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ БАЛАНС МІЖ ПУБЛІЧНИМИ ТА ПРИВАТНИМИ ІНТЕРЕСАМИ.69 2.1 Трансформація сутності принципів загальності та рівності оподаткування: від державоцентристського підходу до сучасного антропоцентристського розуміння .69 2.2 Справедливість оподаткування та її субстанційні прояви як аксіологічна основа досягнення рівноваги між публічними та приватними інтересами в процесі адміністрування податків та зборів . 109 Висновки до Розділу 2.. 149 РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНШИХ ПРИНЦИПІВ ОПОДАТКУВАННЯ154 3.1 Принципи законності податку, стабільності оподаткування та принципу «презумпції правомірності рішень платника податків» як способи забезпечення рівноваги нормативно-правової архітектоніки адміністрування податків та зборів».....154 11 3.2 Економіко-організаційні принципи оподаткування: принцип фіскальної достатності, нейтральності, зручності оподаткування та економічності оподаткування.199 3.3 Принцип транспарентності оподаткування як бінарний елемент досягнення прозорості оподаткування.223 Висновки до Розділу 3... 244 ВИСНОВКИ .....................................................................................................249 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................... 254 ДОДАТКИ. 287 12 СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ БК України Бюджетний кодекс України ВРУ Верховна Рада України ВСУ Верховний Суд України ВС Верховний Суд ДПС Державна податкова служба України ЄС Європейський Союз ЗК України Земельний кодекс України КАС України Кодекс адміністративного судочинства України КМУ Кабінет Міністрів України КСУ Конституційний Суд України ПДВ Податок на додану вартість ПК України Податковий кодекс України ОЕСР Організація економічного співробітництва та розвитку ЦК України Цивільний кодекс України 13 ВСТУП Актуальність теми дослідження. Питання реформування усіх сфер суспільних відносин, зокрема й сфери оподаткування, після перемоги Революції Гідності знаходяться в центрі уваги політичної, наукової і громадської спільноти. У пошуках шляхів виходу з економічної кризи назріла потреба, замість проведення винятково фіскальної податкової політики, здійснення якісного оновлення системи оподаткування в Україні з основним акцентом на встановлення партнерських відносин між державою та платниками податків. Значною мірою досягненню цієї мети сприятиме усвідомлення важливості дотримуватися при побудові податкової політики держави основоположних принципів оподаткування. На жаль, нині принципи, закріплені у статті 4 Податкового кодексу України, здебільшого втілюються у податково-правовій практиці лише поверхово, що зумовлено відсутністю усвідомлення того, що саме ця норма є основоположною для прийняття усіх інших податково-правових норм, виступає універсальним критерієм їх узгодженості із загальноприйнятими правовими цінностями та сприяє збереженню балансу між приватними і публічними потребами та інтересами. Відтак актуальність дисертаційного дослідження зумовлена потребою у виробленні та узагальненні доктринальних підходів щодо тлумачення сутності принципів оподаткування, їх фундаментального значення для побудови системи оподаткування, а також до вирішення цілої низки проблем, що виникають при їх реалізації. Аналіз онтологічної сутності принципів оподаткування дає змогу здійснити перехід від нормативістського підходу до антропоцентристського розуміння податкового права, що не тільки актуалізує дослідження цього питання, а й спонукає до предметної дискусії у цьому напрямі. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з: Законом України «Про 14 пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11 липня 2001 р. № 2623- III; положеннями Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 20162020 роки, затвердженої Указом Президента України від 26 лютого 2016 р. № 68/2016; Пріоритетними тематичними напрямами наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2020 р., затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 р. № 942; Пріоритетними напрямами розвитку правової науки на 20162020 рр., затвердженими постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 3 березня 2016 р.; а також планами науково-дослідної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тему дисертаційної роботи затверджено на засіданні Вченої ради юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Протокол від 23 вересня 2013 р. № 1) і уточнено рішенням Вченої ради Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, (Протокол від 31 серпня 2020 р. № 3). Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці цілісного комплексного наукового уявлення про принципи оподаткування, визначенні їх впливу на розвиток правових відносин у сфері оподаткування та особливостей реалізації при правозастосуванні, а також формулюванні науково обґрунтованих висновки та пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства. Для реалізації зазначеної мети, необхідно виконати такі завдання: розкрити сутність та генезис історичного розвитку поняття «принципів оподаткування» як аксіологічної основи податкового права та податкового законодавства; дослідити доктринальні підходи до тлумачення понять «принципи податкового права», «принципи оподаткування» та «принципи податкової системи», встановити їх інтерпретаційний зв’язок та взаємообумовленість; з’ясувати історичні передумови виникнення та розвитку принципів загальності, рівності та справедливості оподаткування як детермінантної 15 основи еволюції їх онтології; обґрунтувати сутність принципів загальності та рівності оподаткування як елементу права на податки; розкрити зміст справедливості оподаткування, дослідити її субстанційні прояви: горизонтальну та вертикальну справедливість; прогресивне оподаткування та неоподатковуваний мінімум як ключових засобів досягнення справедливості оподаткування; установити зміст та проблеми реалізації інших принципів оподаткування, таких, як: законності податків, фіскальної достатності оподаткування, нейтральності оподаткування, стабільності оподаткування, презумпції правомірності рішень платника податків, зручності оподаткування, економічності оподаткування як атрибутивних елементів утвердження принципу верховенства права; довести, що система принципів оподаткування становить інституційну основу досягнення балансу публічних та приватних інтересів; сформувати та розкрити сутність принципу «транспарентності оподаткування» як бінарного елементу забезпечення прозорості оподаткування. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з реалізацією принципів оподаткування. Предмет дослідження є теоретичні проблеми реалізації принципів оподаткування та їх вплив на розвиток податково-правових відносин. Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертаційного дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання, використання яких допомогло досягти поставленої мети й забезпечити наукову достовірність та чіткість отриманих теоретичних результатів. Зокрема було застосовано загальнонаукові та спеціальні юридичні методи дослідження, такі як: формально-юридичний, структурно-логічний, історико-правовий, діалектичний, порівняльно-правовий та метод системного аналізу. Усі методи застосовані у взаємозв’язку, що зрештою 16 сприяло всебічності, повноті й об’єктивності наукових висновків. Зокрема, за допомогою діалектичного методу принципи оподаткування розглянуто у процесі їх розвитку та відображення у конкретних податково-правових відносинах. Структурно-логічний метод сприяв поглибленому вивченню таких категорій, як: «принципи оподаткування», «принципи податкового законодавства», «принципи податкового права», «принципи податкової системи» (підрозділи 1.11.3). Метод системного аналізу застосовано при виокремленні і дослідженні різних аспектів принципів оподаткування та правового механізму їх дії, змісту та особливостей їх інтегративних зв’язків (підрозділи 2.1, 2.2, 3.13.3). Порівняльно-правовий метод при дослідженні принципів оподаткування у контексті українського та іноземного податкового законодавства, дав змогу узагальнити наукові концепції провідних учених щодо теоретичних та практичних проблем функціонування принципів оподаткування не тільки в Україні, а й поза її межами (підрозділи 2.1, 2.2, 3.13.3). Генезис уявлень про принципи оподаткування розкрито за допомогою історико-правового методу (підрозділи 1.2, 2.1). Формально-юридичний метод використано при аналізі окремих законодавчих положень і норм, які відображають сутність того чи іншого принципу оподаткування (тлумачення принципів оподаткування, їх змісту, форм втілення в податковому законодавстві) (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 3.1 3.3). Теоретико-методологічну основу дослідження становлять наукові праці у галузі теорії права та держави, цивільного, адміністративного, фінансового та міжнародного права таких учених: С. Алєксєєва, Дж. Б’юкенена, Д. Вінницького, Г. Гаджиєва, Г. Грінбау, О. Данілова, Р. Дворкіна, А. Козиріна, Р. Масгвейва, С. Погребняка, В. Пушкарьової, Дж. 17 Ролза, М. Роттбарда, А. Сміта, Дж. Стігліца, О. Уварової, А. Шаповала, Д. Щокіна та інших. У науковій літературі наявні розвідки, присвячені принципам оподаткування, податкового права, податкового законодавства, податкової системи тощо, зокрема таких науковців, як: В. Андрущенко, І. Бабін, О. Башняк, О. Баїк, Р. Браславський, Л. Вдовічена, Р. Гаврилюк, Д. Гетманцев, О. Дьомін, Ю. Іванов, О. Лопаткікова, А. Котенко, М. Кучерявенко, О. Музика-Стефанчук, А. Поляничко, Н. Пришва, Д. Смірнов, Є. Хорошаєв, А. Храбров, Н. Якимчук та інших. Нормативну основу дослідження склали: Конституція України, закони і підзаконні нормативно-правові акти України, міжнародні нормативно-правові акти та міжнародні договори, стороною яких є держава Україна. Емпіричною базою дослідження слугувала судова практика України та Європейського Союзу. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням теоретичних проблем реалізації принципів оподаткування, на підставі якого сформульовано нові наукові положення, висновки та пропозиції, зокрема: уперше: доведено, що принципи податкового права, принципи оподаткування, принципи податкової системи необхідно розглядати як різні рівні інтерпретаційного віддзеркалення певних універсальних ідей, що відображають його онтологічну сутність, тлумачення якої перебуває у взаємозв’язку з обставинами місця і часу, та задають регулятивний горизонт інтерпретації конкретних норм-правил у межах тексту Податкового кодексу України; обґрунтовано сутність принципу «транспарентності оподаткування» як бінарного елементу забезпечення прозорості оподаткування у вигляді 18 «установлення порядку справляння податків та зборів, зважаючи на необхідність забезпечення прозорості адміністрування податків та зборів та отримання належного обсягу податкової інформації», реалізація якого здійснюється через забезпечення ефективних механізмів збору та отримання податкової інформації від платників податків на глобальному (міжнародний обмін інформацією) та національному (розкриття періодичної інформації та надання відомостей відповідно до запитів) рівнях і водночас вимагає втілення інструментів відкритості та публічної прозорості діяльності контролюючих органів (через податкові консультації, публікації плану-графіку податкових перевірок тощо); аргументовано, що трансформація тлумачення сутності принципів рівності та загальності оподаткування в межах законодавства є одним із атрибутивних проявів «права на податки» як елементу антропоцентристського трактування податкового права; установлено, що податкова пільга це прояв позитивної дискримінації, підстави для надання якої, що встановлені в пункті 30.2 статті 30 Податкового кодексу України, необхідно розглядати як «захищені ознаки», що забезпечують субстантивну рівність та соціальну справедливість оподаткування; з’ясовано, що обмежувальні протиепідемічні заходи, запроваджені з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, можуть впливати на податкові правовідносини у вигляді потенційного ризику «штучного» набуття особами статусу податкового резидента згідно з Податковим кодексом України, та запропоновано способи подолання такої правової колізії; удосконалено: доктринальні погляди щодо тлумачення сутності справедливості оподаткування, законності податків, стабільності оподаткування та принципу «презумпції правомірності рішень платника податків», фіскальної 19 достатності, нейтральності, зручності оподаткування та економічності оподаткування; наукові погляди щодо механіки реалізації субстанційних проявів принципу справедливості оподаткування у вигляді горизонтальної та вертикальної справедливості, прогресивного оподаткування та неоподатковуваного мінімуму; дістали подальшого розвитку: наукові висновки, згідно з якими реалізація принципу справедливості через платоспроможність полягає в тому, що персональний вклад індивідуума в підтримку фінансових інституцій держави повинен відповідати його особистому доходу. При цьому безпосередній розрахунок розміру таких податкових вилучень здійснюється на підставі оцінки економічного потенціалу такого індивідуума, а не на основі співвідношення між доходами платника податків та витратами держави на його забезпечення; положення, що принцип презумпції правомірності рішень платників податків покликаний вирішити правозастосовний конфлікт щодо надання переваги нормі права, яка підлягає застосуванню, у разі неможливості її обрання за допомогою звичайних колізійних методів тлумачення закону. Зокрема, обґрунтовано, що цей принцип застосовується у разі суперечностей однопорядкових норм права, що мають рівнозначну юридичну силу, якими власне й розглядаються норми Податкового кодексу України; висновки, що принцип зручності оподаткування та економічності оподаткування реалізується шляхом забезпечення в рамках механізму сплати податкового зобов’язання публічного інтересу (через установлення податків у спосіб, що дає змогу досягнути рівномірного наповнення публічних фондів коштів протягом звітного періоду та забезпечує негативне співвідношення витрат на адміністрування податків до загального обсягу податкових надходжень) та приватного через мінімізацію витрат платника податків на виконання податкового обов’язку і захисту своїх прав та інтересів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що 20 положення, висновки, пропозиції і рекомендації, сформульовані у дисертації, використано, а також можуть бути використані у: законотворчості з метою розроблення нових нормативно-правових актів й удосконалення чинних, що встановлюють податкову систему та механізм оподаткування, впорядковують нормотворчі процеси в сфері оподаткування, адміністрування податків і зборів для аналітичного забезпечення роботи: Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики і Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму (Довідка від 15 лютого 2021 р. № 04-32/13-2021/42990 та Довідка від 10 липня 2019 р. № 04-33/19-751 (125910);), а також Міністерства фінансів України (Довідка від 9 лютого 2021 р.); науково-дослідній сфері у ході подальших наукових досліджень принципів оподаткування; практичній діяльності Державної податкової служби України (довідка від 11 лютого 2021 р. № 651/Ф/9900-21-01-01-0) при виконанні функцій, пов’язаних зі справлянням місцевих податків і зборів; освітньому процесі у ході викладання дисциплін «Фінансове право» та «Податкове право», інших правових дисциплін, а також при написанні підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, у процесі професійної підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації службових осіб органів публічної влади. Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення та висновки дисертаційної роботи, а також практичні рекомендації щодо вдосконалення податкового законодавства України було представлено у доповідях науково-практичних конференцій та інших наукових заходів, зокрема на: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання державотворення в Україні» (м. Київ, 20 травня 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми прав людини, держави та вітчизняної правової системи» (м. Дніпро, 56 квітня 21 2019 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритети розвитку юридичних наук у ХХІ столітті» (м. Одеса, 1213 квітня 2019 р.); ІІІ Міжнародній конференції «Анти-BEPS та захист прав платників податків» (м. Київ, 1 березня 2019 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «New challenges of legal science in Ukraine and EU countries» (м. Мішкольц (Угорщина), 1920 квітня 2019 р.). Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 13 публікаціях, серед яких: п’ять статей у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України, дві статті у наукових періодичних виданнях інших держав, та п’ять тези доповідей на науково-практичних конференціях, а також один розділ науково-практичного посібника. Структура та обсяг дисертації. Робота складається з анотації, вступу, трьох розділів, логічно об’єднаних у вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 302 сторінки, з них основного тексту 241 сторінка. Список використаних джерел налічує 320 найменувань і займає 33 сторінки. Додатки (3) розміщено на 16 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягало у розробці цілісного і комплексного наукового уявлення про принципи оподаткування та особливості їх реалізації на рівні правозастосування, а також в окресленні шляхів удосконалення чинного податкового законодавства на їх основі. За результатами дослідження сформульовано такі висновки: 1. Ретроспективний аналіз генезису розвитку наукових уявлень про поняття «принципи оподаткування» дав підстави стверджувати, що тривалий еволюційний шлях розвитку хоча й вплинув на обмеженість кола можливих інтерпретацій такого поняття залежно від історичного і культурного середовища, однак його контекст не вичерпується власне текстуальністю. Зокрема, конкретна норма-правило, як дискретна частина, має інтерпретуватися в ширшому контексті цілого нормативно-правового акта Податкового кодексу України. Як наслідок, принципи, що закріплені в статті 4 Податкового кодексу України, задають регулятивні межі інтерпретації конкретних норм-правил у рамках тексту Податкового кодексу України. При цьому принципи як явища вищого рівня абстракції, порівняно з іншими нормами права, є певним внутрішнім наративом, тобто нормами, що мають прескриптивну ідеологію, та дають змогу певною мірою подолати конфлікт між оригіналістичними та неоригіналістичними підходами до тлумачення. 2. Сформульовано авторське визначення поняття «принципи права» як стандарти, загальні правила, цінності, що виступають основою для формування норм права, характеризують певну правову систему та покликані регулювати широке коло суспільних відносин. Принципи права покликані забезпечити єдність, системність та ієрархічність норм права, а у разі наявності колізії правових норм слугують інструментом їх усунення та не є тотожним поняттям із нормами права. Аналіз доктринальних підходів до тлумачення поняття «принципи» права дав змогу виокремити ключові доктринальні підходи до трактування цієї категорії та її змісту. 250 Установлено, що розуміння принципів права як правових норм (принципинорми) притаманне позитивістському типу праворозуміння, натомість природно-правовий тип праворозуміння розглядає принципи права як цінності (принципи-ідеї). Змішаний підхід спостерігається при тлумаченні принципів права як стандартів (принципи-стандарти), що зумовлено самою правовою природою стандарту, який може бути або не бути правовою нормою. З’ясовано, що зазначені підходи формують тлумачення сутності принципів та їх детермінованість у правовій системі. 3. Обґрунтовано, що принципи рівності, загальності та справедливості оподаткування стали результатом тривалого еволюційного розвитку вектору і форми взаємовідносин між особою та державою і є наслідком руйнування меркантилістичного підходу ототожнення держави і монарха та утвердження принципу верховенства права як головного ідеалу регулювання суспільних відносин. Розвиток їх онтології нерозривно пов’язаний із трансформацією тлумачення податку як засобу вибіркового пригнічення з боку держави, до податку як плати кожного за загальне благо. 4. Установлено, що розуміння принципів рівності та загальності оподаткування є невіддільним від принципів справедливості й недискримінації. Утвердження ідеї забезпечення субстантивної (фактичної) рівності платників податків як категорії, невід’ємної від принципу справедливості, стало основою для розвитку понять неоподатковуваного мінімуму та податкової пільги. Модель субстантивної (фактичної) рівності реалізується за допомогою двох основних принципів: диференціації правового регулювання та позитивної дискримінації. А отже, саме через дотримання диференціації правового регулювання встановлення податкових пільг є не винятком, а складовою принципу рівності та загальності оподаткування. 5. Зміст принципу справедливості оподаткування, що наведений у підпункті 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 ПК України, повною мірою відповідає традиційним економічним теоріям, що досліджують такий принцип крізь 251 призму індивідуальної платоспроможності платника податків, та передбачає відмову декларації про забезпечення податкового патерналізму певної групи платників податків («малозабезпеченого населення»), шляхом дискримінації іншої групи («громадяни, які отримують високі та надвисокі доходи»). При цьому зміщення акценту означає, що наратив для платника податків у такому разі трансформується з «я зобов’язаний платити більше» на «я можу платити більше». Субстанційними проявами справедливості оподаткування є горизонтальна справедливість у вигляді покладення на платників податків з однаковим економічним потенціалом однакового податкового тягаря, що в межах нормативного регулювання реалізується через неоподаткований мінімум, та вертикальна справедливість покладення на платників податків з різним рівнем економічного потенціалу різного обсягу податкового тягаря, яка реалізується, відповідно, через встановлення прогресивного оподаткування. 6. Принцип законності проявляється в тому, що обов’язок зі сплати податків у платника податків виникає лише за умови дотримання процедури встановлення податків та зборів. Тобто на рівні закону має бути передбачено конкретний перелік обов’язкових платежів та їх обов’язкові елементи, інакше у платника податку не виникає обов’язку з його сплати, адже податки та збори, не передбачені на рівні закону, не підлягають сплаті. Законність механізму встановлення податку передбачає вимоги щодо суб’єкта прийняття рішення про встановлення податку це має бути винятково представницький орган, який діє у межах його компетенції та з дотриманням процедури легалізації такого рішення. Крім того, положення закону, які передбачають обов’язок зі сплати податку, мають відповідати вимогам зрозумілості та чіткості. Принцип стабільності оподаткування це один із елементів верховенства права, вимога розумної стабільності права, яка зумовлює необхідність незмінності правових приписів, що стосуються встановлення податків та зборів, протягом певного часу. Принцип стабільності 252 оподаткування разом із вимогами щодо зрозумілості та якості законодавства, відіграє важливу роль при формуванні у платників податків їх законних очікувань, а тому є однією із гарантій прав платників податків, яка певною мірою обмежує право держави щодо встановлення на її території податків та зборів. Таке обмеження реалізується шляхом передбачення в законодавстві чітко визначеної процедури внесення змін до податкового законодавства і можливості платників податків захищати свої права в судовому порядку у разі порушення таких вимог. Принцип «презумпції правомірності рішень платника податків» забезпечує усунення проблеми множинності трактування норм законодавства у тому разі, коли правова колізія не може бути вирішена за правилами колізійних принципів. Він наділений абсолютним характером та повинен застосуватися за наявності будь-яких колізій між нормами Податкового кодексу України. Вказаний принцип є способом забезпечення реалізації при конфлікті з податковим органом права платника податків на апелювання не до необізнаності щодо загального змісту норми, а до іншої позиції її тлумачення. Принцип фіскальної достатності має подвійне значення: з одного боку, він означає, що податки сплачуються з метою наповнення бюджетів відповідних рівнів у такому розмірі, щоб забезпечити виконання всіх завдань і функцій держави та територіальних громад; з іншого, слугує своєрідним обмеженням у сфері справляння податків і зборів для держави, тобто їх розмір та види не можуть бути безмежними, оскільки обумовлюються виконанням державою та територіальними громадами їх функцій та завдань. Водночас принцип фіскальної достатності тісно пов’язаний з такою категорією, як «збалансованість бюджету» рівномірне співвідношення між дохідною і видатковою частинами бюджету. Сутність принципу нейтральності оподаткування полягає не тільки у впливі на конкурентоспроможність платника податку, а й на прийняття рішень платником податків, адже останній, приймаючи рішення, які 253 стосуються ведення господарської діяльності, має виходити з економічної доцільності, а не з прорахунку схем податкової оптимізації. Важливе значення принцип нейтральності оподаткування має у міжнародному податковому праві, оскільки дотримання нейтральності імпорту та експорту товарів, що є одним із способів уникнення подвійного оподаткування, пріоритетне завдання договорів про уникнення подвійного оподаткування. 7. З’ясовано, що пропри очевидну, на перший погляд дуалістичну природу принципів оподаткування, як таких, що відображають приватний та публічний інтерес, сутність інтересу, що в них закладена, не перебуває в антагоністичному протистоянні «держава проти платника податків», а існує у внутрішній єдності. Адже всі вони спрямовані на захист інтересів особи: як «я егоїстична приватна особа» і як «я частина соціуму». 8. Установлено, що принцип транспарентності оподаткування як бінарний принцип, передбачає, що правомочності контролюючих органів щодо отримання та розкриття інформації обмежується правом платників податків на приватність та вимогами про забезпечення конфіденційності.