ДЕМЕНКО Сабіна Олександрівна ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НАБУТТЯМ, ЗБЕРЕЖЕННЯМ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ : ДЕМЕНКО Сабина Александровна ОБЯЗАТЕЛЬСТВА В связи с приобретением, хранением имущества без достаточного правового основания DEMENKO Sabina Oleksandrivna OBLIGATIONS IN CONNECTION WITH ACQUISITION, PRESERVATION OF PROPERTY WITHOUT SUFFICIENT LEGAL BASIS



  • Название:
  • ДЕМЕНКО Сабіна Олександрівна ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НАБУТТЯМ, ЗБЕРЕЖЕННЯМ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ
  • Альтернативное название:
  • ДЕМЕНКО Сабина Александровна ОБЯЗАТЕЛЬСТВА В связи с приобретением, хранением имущества без достаточного правового основания DEMENKO Sabina Oleksandrivna OBLIGATIONS IN CONNECTION WITH ACQUISITION, PRESERVATION OF PROPERTY WITHOUT SUFFICIENT LEGAL BASIS
  • Кол-во страниц:
  • 192
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2020
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису ДЕМЕНКО Сабіна Олександрівна УДК 347.551 ДИСЕРТАЦІЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З НАБУТТЯМ, ЗБЕРЕЖЕННЯМ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ 12.00.03 цивільне право і цивільний процес; сімейне право, міжнародне приватне право Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _______________________ С. О. Деменко (підпис здобувача) Науковий керівник: професор кафедри цивільного права, доктор юридичних наук, доцент ЦЮРА Вадим Васильович КИЇВ 2020


    ЗМІСТ Список умовних скорочень.......................................................................14 ВСТУП...........................................................................................................15 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У ЗВ’ЯЗКУ З НАБУТТЯМ, ЗБЕРЕЖЕННЯМ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ 1.1. Стан наукового дослідження інституту зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави..................26 1.2. Еволюція правового регулювання інституту зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави на землях України................................................................................................................39 1.3. Інститут зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави у праві європейських країн.............................59 Висновки до 1 розділу...............................................................................74 РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ТА ЕЛЕМЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У ЗВ'ЯЗКУ З НАБУТТЯМ, ЗБЕРЕЖЕННЯМ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ 2.1. Поняття та види зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави..........................................................76 2.2. Суб’єкти та об’єкт зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави..........................................................96 2.3. Зміст зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.........................................................................102 Висновки до 2 розділу............................................................................111 РОЗДІЛ 3. УМОВИ ТА ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У ЗВ'ЯЗКУ З НАБУТТЯМ, ЗБЕРЕЖЕННЯМ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ 3.1. Умови та підстави зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави......................................................114 3.2. Обсяг відшкодування за зобов’язаннями у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави..............................140 Висновки до 3 розділу..........................................................................166 ВИСНОВКИ.........................................................................................169 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................173 ДОДАТОК....191
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ За результатами дослідження теоретичних праць щодо зобов’язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, положень чинного законодавства України та зарубіжних країн, матеріалів судової практики можна зробити такі висновки: 1. Установлено, що чинний ЦК України, на відміну від радянських кодифікацій цивільного права, більш наближений до класичних зразків приватного права, упроваджених у законодавствах зарубіжних країн. Крім цього, виявлено рецепцію принципових підходів, сформованих у римському праві стосовно розуміння сутності зобов’язань, що виникають з безпідставного збагачення однієї особи за рахунок іншої. 2. Досліджуючи наслідки кондикційних зобов’язань, установлено некоректність використання терміна «відповідальність», оскільки основним засобом впливу на порушника, у межах норм про кондикційні зобов’язання, є компенсація та охорона. Натомість додаткових несприятливих наслідків, крім тих, що пов’язані з відновленням майнового стану кондицента, немає. У зв’язку з цим не можна погодитися з тими науковцями, які ведуть мову про відповідальність, що випливає з безпідставного збагачення. Адже коли певне майно переходить у власність від одного суб’єкта до іншого, а правової підстави для такого переходу немає, зобов’язання, що виникають унаслідок безпідставного збагачення, є способом відновлення порушених майнових відносин і принципу рівності учасників цивільного обороту. 3. Кондикційні зобов’язання спрямовані на захист та охорону принципу рівності учасників цивільного обороту, одним з аспектів якого є те, що цивільний оборот має ґрунтуватись на нормативно визнаних та закріплених у праві способах і підставах або ж підставах, які хоча й не закріплені в цивільному законодавстві, однак не суперечать йому. Збагачення одного учасника цивільного обороту за рахунок іншого без відповідної 170 правової підстави, що ґрунтується на вільному волевиявленні, є порушенням принципу рівності, а також майнової самостійності та справедливості. 4. Використання оціночної категорії «достатність» під час визначення зобов’язань із безпідставного збагачення значною мірою породжує відмінні бачення її змістовного наповнення. У цьому аспекті більш вдалим є використання категорії «відсутність підстави» або «безпідставність» отриманого майна, що не викликатиме необхідності визначати міру «достатності» підстави. 5. Збагачення як економічна категорія може розглядатися в широкому (будь-яке збільшення майна) та у вузькому (збільшення майна однієї особи за рахунок іншої, тобто в розумінні ст. 1212 ЦК України) значеннях. За формою виникнення збагачення можна виділити набуття та збереження майна. За внутрішньою сутністю збагачення може бути прямим (приєднання нового майна до вже існуючого у суб’єкта) та непрямим (отримання економічних вигод у результаті користування майном). Якщо збагачення відбувається шляхом переходу майна від однієї особи до іншої, то воно є безпосереднім, а якщо за участю третьої особи йдеться про опосередковане збагачення. 6. У науці по-різному тлумачиться правова природа процентів, які сплачуються за неправомірне користування чужими грошовими коштами: 1) як захід цивільно-правової відповідальності; 2) як різновид збитків, що підлягають сплаті, за відповідною нормативно визначеною обліковою ставкою. Автор обґрунтувала, що сплата процентів за цими зобов’язаннями має розглядатись як додатковий захід цивільно-правової відповідальності, який визначений імперативно і спрямований стимулювати порушника до поновлення прав кондицента та виконання основного зобов’язання набувача стосовно повернення безпідставно набутого майна. 7. Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність кількох умов: а) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість і вартість належного їй майна або 171 зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння); б) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в однієї особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; в) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; г) відсутність правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої. 8. Вимоги про стягнення безпідставно набутого або збереженого майна, пов’язані з тим, що сторона діяла як представник на підставі довіреності, договору доручення чи на іншій правовій підставі, врегульовуються відповідними положеннями Цивільного кодексу про представництво. Аналіз зазначених положень дає змогу зробити висновок, що при таких спорах слід керуватись вимогами ЦК України, за якими представник не може вчиняти правочини в своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Тому вчинення правочинів щодо себе і набуття за такими правочинами майна слід кваліфікувати як набуття майна в межах договірних відносин. Застосування в таких випадках положень про кондикційні зобов’язання та вимоги про повернення безпідставно набутого майна є неналежною підставою позову та, відповідно, неналежним способом захисту. 9. Обґрунтовано, що обсяг відшкодування за кондикційними зобов’язаннями це термін, який вказує на розмір майнових втрат потерпілої особи, що пов’язані з прямими збитками, завданими боржником унаслідок безпідставного набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, а також непрямими збитками, завданими інфляційними втратами та безпідставним користуванням чужими грошовими коштами. 10. Відшкодування моральної шкоди саме в межах кондикційних зобов’язань є неможливим, а тому не входить до обсягу відшкодування за кондикційними зобов’язаннями. 11. Питання упущеної вигоди в кондикційних зобов’язаннях у судовій практиці породжує чимало труднощів, передусім у зв’язку з тим, що 172 позивачі, вимагаючи її стягнення, не надають достатніх і допустимих доказів її розрахунку. Підхід «звичайних доходів», який часто застосовують суди, придатний для відшкодування в тих випадках, коли можна визначити періодичні платежі (наприклад, у разі користування земельними ділянками без укладеного договору оренди). Однак у багатьох випадках він не може бути застосований через те, що складно обґрунтувати доказами розмір доходу, який особа могла б отримати, якби витребовуване майно не вибуло з її володіння. Запропоновано внести зміни до чинного ЦК України: 1. Змінити назву глави 83 ЦК України з «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» на «Безпідставне набуття, збереження майна», а також внести відповідні зміни за текстом глави та кодексу в цілому. 2. Частину 1 ст. 1214 ЦК України, доповнити положеннями такого змісту: «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана довести момент з якого вона дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави».
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины