АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА СТАТИСТИЧНОЇ ВІБРОУДАРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ : АВТОМАТИЗИРОВАННАЯ СИСТЕМА СТАТИСТИЧЕСКОЙ ВИБРОУДАРНОЙ ДИАГНОСТИКИ ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ

Краткое описание

Київський національний університет будівництва та архітектури

На правах рукопису

Городжа  Костянтин  Анатолійович

УДК 621.314:621.391

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА СТАТИСТИЧНОЇ ВІБРОУДАРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

05.13.07 – Автоматизація процесів керування

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник –

доктор технічних наук,

професор

Мислович Михайло Володимирович

Київ – 2013






 

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень, позначень і символів............ 5

Вступ      ....................................................................................................... 6

РОЗДІЛ 1 Існуючі методи та засоби діагностики вузлів електротехнічного обладнання з використанням вібраційного сигналу............................... 15

1.1. Сучасні методи вібраційної діагностики........................................ 15

1.2. Сучасні технічні засоби вібраційної діагностики.......................... 23

1.3. Засоби для створення ударного впливу......................................... 38

1.4. Висновки до розділу 1.................................................................... 45

РОЗДІЛ 2 Математичні моделі відгуків вузлів електротехнічного обладнання на ударний вплив, що ґрунтуються на теорії лінійних випадкових процесів 46

2.1. Математична модель вібрацій електротехнічного обладнання на основі лінійного випадкового процесу...................................................... 47

2.2. Теоретичне обґрунтування діагностичних параметрів для ударної діагностики вузлів електротехнічного обладнання....................... 60

2.3. Висновки до розділу 2.................................................................... 62

РОЗДІЛ 3 Методи чисельного оцінювання діагностичних параметрів та прийняття діагностичних рішень при ударній діагностиці електротехнічного обладнання              63

3.1. Оцінювання чисельних параметрів діагностичних сигналів......... 64

3.2. Спектрально-кореляційний аналіз діагностичних сигналів.......... 67

3.3. ............................................................................................ 71

3.4. Вирішуючі правила по діагностиці та класифікації дефектів....... 75

3.5. Оцінювання параметрів ймовірнісної моделі віброударного сигналу для визначення кількісних оцінок діагностичних ознак...................... 83

3.5.1. Співвідношення для кореляційної функції та спектра потужності багаторезонансної моделі віброударного сигналу....................... 84

3.5.2. Оцінювання параметрів ймовірнісної моделі у часовій області 85

3.5.3. Оцінювання параметрів ймовірнісної моделі у частотній області 89

3.6. Висновки до розділу 3.................................................................... 92

РОЗДІЛ 4 Програмно-технічне забезпечення ІВС ударної статистичної діагностики вузлів електротехнічного обладнання..................................................... 93

4.1. Експериментальний зразок ІВС діагностики ВЕА на замовлення ДНПП «Укренергомаш»............................................................................. 93

4.2. Дослідний зразок ІВС вібродіагностики ВЕА на замовлення Міністерства освіти і науки України.................................................................... 98

4.3. Лабораторний зразок ІВС для ударних випробувань ЕО.......... 108

4.4. Лабораторний зразок ІВС віброударної діагностики масивних елементів конструкції потужного ЕО........................................................... 110

4.5. Програмне забезпечення для ІВС віброударної діагностики..... 112

4.5.1. Програмне забезпечення для визначення чисельних параметрів розподілу та гістограмного аналізу по системі кривих Пірсона 112

4.5.2. Програма спектрально-кореляційного аналізу вібрацій......... 115

4.6. Перевірка метрологічних параметрів вимірювальних каналів ІВС діагностики, які містять АЦП....................................................... 119

4.7. Висновки до розділу 4.................................................................. 126

РОЗДІЛ 5 Експериментальна перевірка розроблених методів та засобів ударної діагностики ЕО....................................................................................... 127

5.1. Імітаційне моделювання відгуків вузлів ЕО на ударний вплив.. 127

5.1.1. Статистичне моделювання ЛВП................................................ 128

5.1.2. Структура та використання програми...................................... 132

5.2. Експериментальні дослідження вібрацій обладнання Мукачівської підстанції....................................................................................... 135

5.3. Експериментальні дослідження вібрацій макетів вузлів ЕО....... 143

5.4. Визначення ступеня пресування шихтованих магнітопроводів за допомогою ІВС віброударної діагностики.................................. 148

5.4. Висновки до розділу 5.................................................................. 161

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ................................................................ 162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................... 165

Додаток А. Порівняння характеристик різних засобів прикладення ударного впливу              176

Додаток Б. Акт експериментальних випробувань лабораторного зразка інформаційно-вимірювальної системи вібродіагностики вузлів вітроелектричних агрегатів.................................................................................................. 177

Додаток В. Акт впровадження результатів................................................ 179

Додаток. Акт експериментальних випробувань дослідного зразка інформаційно-вимірювальної системи вібродіагностики вітроелектричних агрегатів з прогнозуванням технічного стану їх вузлів................................................        181

Перелік умовних скорочень, позначень і символів

АЦП – аналого-цифровий перетворювач

БВЕА – Блок вітроелектричних агрегатів

ВЕА – вітроелектричний агрегат

ЕО – електротехнічне обладнання

ІВС – інформаційна вимірювальна система

ЛВП – лінійний випадковий процес

МХУ – метод хвилі удару

ПЕОМ – персональна електронна обчислювальна машина

ПЗ – програмне забезпечення

СКЗ – середньоквадратичне значення

ФНЧ – фільтр низької частоти

ХФ – характеристична функція

ЦАП – цифро-аналоговий перетворювач

SHM – Structural Health Monitoring

USB – Universal Serial Bus

 – ядро лінійного процесу

     – лінійний випадковий процес

  – одновимірна ХФ стохастично неперервного випадкового процесу

    – породжуючий процес

    – одинична функція Хевісайда

 – математичне сподівання процесу

 – кореляційна функція процесу

   – дисперсія процесу

b        –  коефіцієнт згасання

       – частота резонансу

Вступ

Актуальність теми. Згідно з оцінками спеціалістів [59], майже у половині випадків (48%) причинами виникнення аварій і надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що трапилися в Україні за останні роки, був незадовільний технічний стан споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж, їх значна зношеність унаслідок закінчення нормативного строку експлуатації – нормативного ресурсу. Спрацювання зазначених об’єктів у різних галузях економіки становить 50...70 відсотків і має тенденцію до зростання внаслідок майже повного припинення оновлення основних фондів. У галузі електроенергетики спрацювання обладнання ще більше і сягає 60...80 відсотків [73]. Одночасна заміна цього обладнання потребує величезних матеріальних коштів, які в Україні відсутні.

У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває питання управління експлуатаційним строком надійного та безпечного використання зазначених об’єктів шляхом визначення їх фактичного технічного стану і залишкового ресурсу, встановлення нових строків експлуатації, що ґрунтуються на їхньому фактичному стані, а також гарантування безпеки та надійності їх використання протягом цього строку [59].

Частково вирішити вказану проблему можна шляхом створення нових сучасних систем контролю і діагностики, що надасть можливість визначати фактичний технічний стан обладнання та забезпечувати надійну його експлуатацію протягом строку понад нормативний ресурс.

Існують різні методи та засоби діагностики технічного стану вузлів електротехнічного обладнання, які достатньо повно описані у відомих літературних джерелах. Останнім часом з’явився ряд нових напрямків і методів, які використовуються при розв’язуванні задач діагностики. Між ними найбільшого розповсюдження набули методи та інформаційно-вимірювальні системи (ІВС) функціональної та тестової діагностики. Серед останніх можна виділити ІВС ударної діагностики, які дозволяють відносно просто і оперативно визначати технічний стан окремих вузлів електротехнічного обладнання (ЕО), таких як шихтовані магнітопроводи потужних електричних машин, підшипникові вузли обертових машин, фундаменти, платформи та станини, тощо.

Суть ударної вібродіагностики полягає в збудженні вібрацій досліджуваного вузла за допомогою зовнішнього ударного імпульсу і в подальшому вимірюванні та аналізі отриманого відгуку. При цьому спектр відгуку визначається, в основному, резонансними властивостями об’єкта досліджень, тоді як спектр вібрацій, що вимірюються при функціональній вібродіагностиці, залежить від режиму роботи досліджуваного обладнання в даний момент часу і може містити сильні додаткові частотні складові, що не пов’язані з технічними характеристиками самого об’єкта досліджень. Таким чином, основною перевагою ударної діагностики є те, що вона дає можливість визначити основні резонансні характеристики досліджуваного вузла. Крім власне діагностики, інформація про резонансні властивості вузлів ЕО може використовуватися, наприклад, для оцінки рівня його сейсмічної стійкості.

Суттєвим є вибір методів (детерміновані або статистичні), які покладено в основу роботи ІВС діагностики. На даний час відомі та ефективно використовуються окремі прилади ударної діагностики, що базуються на використанні детермінованих методів. Але головний недолік таких приладів – відносно невисока достовірність діагностики, оскільки ударна хвиля, що поширюється у вузлі, який діагностується, є випадковим процесом за своєю природою, внаслідок чого використання детермінованих методів для її аналізу приводить до значних похибок. Використання статистичних методів у ІВС діагностики дає можливість підвищити достовірність діагностичних рішень, оскільки повністю враховується стохастична природа діагностичних сигналів.

Отже, необхідність подальшого вдосконалення і розвитку методів та засобів технічної діагностики ключового ЕО електростанцій та підстанцій як під час експлуатації, так і при проведенні технічного обслуговування, є однією з актуальних проблем в електроенергетиці України, які потребують першочергового вирішення.

Таким чином, побудова інформаційно-вимірювальної системи ударної діагностики, що дає можливість визначати технічний стан окремих вузлів електротехнічного обладнання, є актуальною задачею, яка і обумовила тему даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження по темі дисертаційної роботи виконувалися на кафедрі автоматизації технологічних процесів факультету автоматизації і інформаційних технологій Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) у відповідності з планами держбюджетних тем:

– по проекту «Створення банку даних та технології його практичного використання для діагностики будівельних конструкцій та технологічного обладнання» за договором №НЧ/434-2007 від 31 липня 2007 р. між Міністерством освіти і науки України та КНУБА (№ держреєстрації 0107U006533);

– по проекту «Розроблення комп’ютерної системи вібродіагностики вітроелектричних агрегатів з прогнозуванням технічного стану їх вузлів» за договором № ДЗ/481-2009 від 17 липня 2009 р. між Міністерством освіти і науки України та КНУБА (№ держреєстрації 0109U006072);

– по проекту «Виготовлення та налагодження макету інформаційно-вимірювальної системи контролю віброакустичних параметрів вітроагрегату» в рамках договору №67-02НК від 29 листопада 2002 р. між Інститутом електродинаміки НАН України та КНУБА.

Крім того, автор дисертаційної роботи приймав участь у виконанні досліджень, що проводилися в Інституті електродинаміки НАН України по проекту «Створення методів та системи ударної діагностики для визначення технічного стану та подовження ресурсу будівельних та мостових конструкцій» за договорами № Р7.13-2010 (1232-10) від 15.06.2010 р., № Р7.13-2011/1235-11 від 01.03.2011 р. та № Р7.13-2012/1238-12 від 01.03.2012 р. між Національною академією наук України та Інститутом електродинаміки НАН України (№ держреєстрації 0110U003666), що виконується відповідно до цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України "Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин (РЕСУРС)".

Результати дисертаційної роботи були використані при виконанні госпдоговірної теми «Розробка ефективних методів та засобів визначення і контролю параметрів та характеристик електричних і віброакустичних процесів, що супроводжують роботу вітроелектричних агрегатів, на базі пересувної лабораторії» (договір №1209-02 від 19 листопада 2002 р. між Інститутом електродинаміки НАН України і Державним науково-промисловим підприємством «Укренергомаш» Міністерства промислової політики України).

Роль дисертанта у виконанні перелічених робіт полягає в тому, що ним були розроблені: математична ймовірнісна модель вібраційних процесів у вузлах ЕО при збудженні коливань ударним методом; методика та програмне забезпечення імітаційного моделювання відгуків вузлів ЕО на ударний вплив; методи визначення оцінок діагностичних параметрів за аналізом відгуку досліджуваних вузлів ЕО на ударний вплив, відповідні алгоритми та програмне забезпечення, які були реалізовані в створених лабораторних зразках ІВС ударної діагностики вузлів ЕО; з використанням методу статистичної лінеаризації проведено визначення метрологічних параметрів вимірювальних каналів інформаційно-вимірювальних систем ударної діагностики, що містять АЦП.

Мета і завдання дослідження.

Метою дисертаційної роботи є розробка нових статистичних методів віброударної діагностики окремих вузлів електротехнічного обладнання та ІВС, що їх реалізує і дозволяє із заданими точністю та достовірністю визначати технічний стан ряду масивних вузлів електротехнічного обладнання (шихтованих магнітопроводів, підшипникових вузлів, фундаментів та станин потужних електричних машин, трансформаторів та роз’єднувачів тощо).

Досягнення поставленої мети ґрунтується на результатах розв’язання наступних наукових задач:

–              на основі теорії лінійних випадкових процесів побудувати і проаналізувати математичну ймовірнісну модель відгуку масивного вузла ЕО на ударний вплив;

–              виходячи з розробленої моделі створити методи і програмне забезпечення для імітаційного моделювання відгуків вузлів ЕО на ударний вплив;

–              за результатами теоретичного ймовірнісного аналізу розробленої моделі та використовуючи результати імітаційного моделювання обґрунтувати можливі діагностичні ознаки технічного стану вузлів ЕО;

–              розробити методи чисельного оцінювання діагностичних ознак за виміряними реалізаціями відгуків вузлів ЕО на ударний вплив;

–              на основі отриманих оцінок діагностичних параметрів вибрати статистичні методи для побудови діагностичних розв’язуючих правил по виявленню дефектів у досліджуваних вузлах ЕО;

–              розробити структурну схему та на її основі виготовити лабораторний зразок і розробити програмне забезпечення для ІВС ударної діагностики вузлів ЕО;

–              провести теоретичне та експериментальне дослідження метрологічних параметрів створеного лабораторного зразка ІВС ударної діагностики.

Об’єктом дослідження є процес визначення фактичного технічного стану ЕО на основі вимірювання і аналізу вібраційних сигналів, що характеризують відгук вузлів ЕО на ударний вплив.

Предметом дослідження є ІВС віброударної діагностики вузлів ЕО.

Методи дослідження ґрунтувалися на використанні методів технічної діагностики при виборі методу діагностики та узагальненої структури діагностичної системи, формулюванні основних задач дослідження; методів теорії ймовірностей і теорії випадкових процесів для побудови математичної моделі вібраційних процесів у вузлах досліджуваного обладнання; методів математичної статистики і розпізнавання образів для побудови методів, алгоритмів та програм отримання чисельних оцінок діагностичних параметрів та розробки вирішуючих діагностичних правил; методів теорії ІВС та метрології для розробки автоматизованої ІВС діагностики та перевірки її метрологічних параметрів.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що розроблено нові статистичні методи віброударної діагностики електротехнічного обладнання, які знайшли своє практичне застосування в автоматизованій системі, призначеній для виявлення та класифікації дефектів згаданого обладнання.

Вперше:

–              розроблено, на основі ймовірнісної математичної моделі вібраційного сигналу, що збуджується у вузлах ЕО ударним способом, методи та лабораторний зразок ІВС віброударної діагностики електротехнічного обладнання, який базується на використанні статистичних методів. При цьому об’єкт, а також ІВС, що здійснює діагностику цього об’єкта, розглядаються як єдине ціле;

–              теоретично обґрунтовано можливі діагностичні ознаки окремих вузлів електротехнічного обладнання, що являють собою параметри ймовірнісної математичної моделі ударного вібраційного сигналу;

–              розроблені метод та алгоритм, що його реалізує, які дозволяють здійснювати імітаційне моделювання вібраційних сигналів, що збуджуються ударним впливом на досліджуваний вузол електротехнічного обладнання. В основу цього методу покладені елементи теорії лінійних випадкових процесів.

Отримали подальший розвиток:

–              методи, що дозволяють на основі аналізу ударного діагностичного сигналу здійснювати вибір діагностичних просторів, формування в цих просторах навчаючих сукупностей і побудову розв’язуючих правил по діагностиці та класифікації конкретних видів дефектів у певних вузлах електротехнічного обладнання.

Вдосконалено:

–              математичну ймовірнісну модель вібрацій діагностованого вузла при збудженні останнього ударним способом за рахунок застосування математичного апарату лінійних випадкових процесів;

–              методи оцінки метрологічних параметрів створеного зразка ІВС ударної діагностики, що надало можливість проводити діагностику певних вузлів електротехнічного обладнання з наперед заданою точністю (інструментальна похибка) і достовірністю (методична похибка).

У сукупності отримані результати вирішують важливу науково-технічну задачу розробки статистичних методів та автоматизованої системи віброударної діагностики електротехнічного обладнання.

Практичне значення отриманих результатів. На базі запропонованих математичних моделей та розробленого лабораторного зразка ІВС ударної діагностики розроблена інженерна методика діагностування деяких вузлів електротехнічного обладнання. Розроблені методи та ІВС, що їх реалізують, дозволять автоматизувати процес діагностування технічного стану вузлів електротехнічного обладнання, забезпечуючи при цьому задані точність і достовірність результатів діагностики.

Розроблено програмне забезпечення для цифрових ІВС, що базується на методах теорії розпізнавання образів. Проведено метрологічне дослідження основних характеристик таких ІВС та проаналізована ефективність розроблених методів з використанням імітаційного моделювання. Практичне випробування розробленого лабораторного зразка ІВС діагностики здійснено для двох варіантів побудованої ІВС (стаціонарного і переносного). Окремі результати дисертаційної роботи впроваджено в Державному науково-виробничому підприємстві «Укренергомаш» ( акт впровадження від 04 січня 2004 року).

Практична придатність створеного лабораторного зразка ІВС вібродіагностики для проведення експериментальних досліджень підтверджена його експериментальними випробуваннями на:

–              стендах Державного підприємства «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова» (акт експериментальних випробувань від 17 листопада 2003 року);

–              діючих вітроагрегатах типу USW 56-100 на території Мирновської вітроелектричної станції, с.м.т. Мирний, АР Крим (акт експериментальних випробувань від 18 листопада 2010 року).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження здобувача. Основні наукові результати, представлені в дисертації, отримані здобувачем особисто.

Робота [83] написана автором самостійно. В наукових роботах, опублікованих у співавторстві, дисертантом виконано наступне:

в роботах [16, 18, 49] розроблено удосконалену математичну ймовірнісну модель вібраційних процесів у вузлах електротехнічного обладнання при збудженні коливань ударним методом; в роботах [19, 85, 86, 88] автором запропоновано методи визначення оцінок діагностичних параметрів за аналізом відгуку досліджуваних вузлів ЕО на ударний вплив; в роботах [17, 87] знайшли відображення відповідні алгоритми та програмне забезпечення, які були реалізовані в створених лабораторних зразках ІВС ударної діагностики вузлів ЕО; в роботах [81, 82] автором з використанням методу статистичної лінеаризації проведено визначення метрологічних параметрів вимірювальних каналів інформаційно-вимірювальних систем ударної діагностики, що містять АЦП.

Автор дисертації приймав участь у проведенні експериментальних досліджень, обробці дослідних даних, випробуваннях лабораторних зразків ІВС, написанні та налагодженні програмного забезпечення.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні висновки й положення дисертації були апробовані на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: Міжнародній науково-технічній конференції &laqu

Список литературы

І РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої науково-технічної задачі, яка полягає у розробці та дослідженні ймовірнісних моделей та статистичних методів віброударної діагностики, а також створенні на їх основі діючого лабораторного зразка автоматизованої системи, що дозволяє з наперед заданою точністю і вірогідністю виявляти та класифікувати дефекти вузлів електротехнічного обладнання.

Побудована ймовірнісна модель та створені на її основи методи і система віброударної діагностики дозволяють проводити оцінку фактичного технічного стану масивних вузлів електротехнічного обладнання, таких як станини, платформи, магнітопроводи, кожухи, підшипникові щити, рамні конструкції тощо.

В ході виконання дисертаційної роботи одержано наступні наукові і практичні результати:

1. Удосконалено математичну ймовірнісну модель вібрацій, що утворюються у досліджуваному вузлі, для побудови якої використано елементи теорії лінійних випадкових процесів. Удосконалення цієї моделі полягає в обґрунтуванні можливості використання цієї моделі для тестової віброударної діагностики та встановленні характеристик ударного імпульсу, який збуджується у досліджуваному вузлі електротехнічного обладнання. На основі досліджуваної моделі обґрунтовано нові інформативні діагностичні ознаки, які встановлюються за результатами статистичного спектрального аналізу, що забезпечило можливість із наперед заданою точністю та вірогідністю діагностувати такі дефекти вузлів електротехнічного обладнання як тріщини, несуцільність матеріалу вузла, що діагностується, недостатнє зусилля пресування (для шихтованого магнітопровода осердя ротора або статора електричної машини).

2. Запропоновано математичну модель виникнення і розповсюдження ударних вібрацій у тілі досліджуваного вузла електротехнічного обладнання. Розроблено метод, алгоритм і програму, що його реалізує, які забезпечують проведення імітаційного моделювання ударних вібраційних сигналів.

3. Удосконалено методи оцінки метрологічних параметрів ІВС ударної діагностики. На відміну від існуючих, створені методи дозволяють оцінювати загальну похибку вимірювального каналу створеного зразка ІВС, що зумовлена наявністю в ній аналогової і цифрової частин. Для оцінки останньої складової, що зумовлена наявністю в ІВС аналого–цифрового перетворювача, запропоновано використовувати метод статистичної лінеаризації, застосування якого дозволяє з більш високою достовірністю оцінити точність перетворення аналогового сигналу у цифровий код.

4. На основі виконаних досліджень було розроблено дослідний зразок ІВС вібродіагностики, методика лабораторних досліджень, а також програмне забезпечення для інформаційно-вимірювальної системи статистичної діагностики окремих вузлів вітроелектричних агрегатів.

На відміну від програмного забезпечення, що використовується для обробки діагностичних сигналів у відомих ІВС діагностики, розроблені програми дають можливість отримувати оцінки спектрально-кореляційних характеристик досліджуваних процесів, а також чисельні значення параметрів розподілу. Крім того, програма PIRSON дає можливість згладжувати емпіричні гістограми, в результаті чого отримується аналітичний вираз щільності розподілу.

Описані програми далі були використані в складі дослідного зразка інформаційно-вимірювальної системи статистичної діагностики вітроелектричних агрегатів.

5. З використанням створеного зразка ІВС ударної діагностики було проведено низку експериментів з вимірювання, статистичної обробки та побудови розв’язуючих правил з діагностики та класифікації можливих дефектів у певних вузлах електротехнічного обладнання. Завдяки тому, що створений зразок ІВС працює у двох режимах (навчання і діагностики), були побудовані навчаючі сукупності, що відповідають певним технічним станам досліджуваних вузлів ЕО і, в решті решт, інженерна методика з визначення технічного стану вузлів ЕО, що діагностуються. На відміну від відомих методів, запропонована методика надає можливість планувати вимірювально-діагностичні експерименти таким чином, щоб приймати діагностичні рішення з наперед заданими показниками точності та вірогідності.

6. Результати дисертаційної роботи, а саме математична ймовірнісна модель ударного вібраційного сигналу та створений на її базі лабораторний зразок ІВС ударної діагностики вузлів ЕО; методика ударної діагностики вузлів ЕО, що передбачає роботу створеного зразку ІВС у двох режимах – навчання і діагностики, – можуть бути використані в установах і підприємствах, які займаються розробкою і практичним використанням ІВС, призначених для діагностики вузлів ЕО. Низка теоретично-прикладних результатів дисертації може бути використана в учбовому процесі вищих навчальних закладів, наприклад, при викладанні навчальних дисциплін «Діагностика технічних об’єктів», «Автоматизовані діагностичні системи», «Методи та засоби неруйнівного контролю і діагностики» та інших.

Список використаних джерел

[и др.] / Междунар. центр науч. и техн. информации. Ин-т машиноведения им. А. А. Благонравова АН СССР. – М., 1990. – 115 с.

[Электронный ресурс]. – Режим доступа –http://www.vibrotek.ru/russian/UsersFiles/File/CD 12M.PDF.

[под ред. К. В. Фролова]. – Том 4. – М.: Машиностроение, 1981. – 352 с.

. Справоч. пособ. / [под ред. Н. В. Григорьева]. – Л.: Мишиностроение, 1974. – 464 с.

[и др.] / Под ред. Г. Ш. Розенберга. – СПб.: ПЭИПК, 2003. – 284 с.

[и др.] – Л.: Энергия, 1979. – 205 с.

. [Электронный ресурс]. – Режим доступа – http://www.diamech.ru/files/vibration_analyzers_n.pdf.

ые системы контроля вибраций. [Электронный ресурс]. – Режим доступа – http://www.diamech.ru/files/stat_syst_diamech.pdf.

[Электронный ресурс]. – Режим доступа – http://www.zetms.ru/catalog/price/Catalog.pdf

. – С. 29–38.

http://www.tehnekon.ru/products.

.

.

стемах электроснабжения: Справочное пособие / В. И. Григорьев, Э. А. Киреева, В. А. Миронов, А. Н. Чохонелидзе; [под. ред. В. И. Григорьева]. – М.: Колос, 2006. – 271 с.

59.            Про затвердження Державної науково-технічної програми «Ресурс» // Офіційний вісник України. – 2004. – № 41. – С. 18.

. Автоматическая вибродиагностика и комплексный мониторинг состояния оборудования. [Электронный ресурс]. – Режим доступа – http://www.dynamics.ru.

– 2-ое изд., перераб. и доп. / И. Г. Шубов. – Л.: Энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1986. – 208 с.

73.            Электроэнергетическое оборудование: справочник / Ин-т промышл. развития "Информэлектро" ; Ред. Е. Г. Акимов. – М. : Информэлектро, 2004. – 388 с. – ISBN 5-7801-0305-4.

Los Alamos, NM, 2003. – 307 p.

[Электронный ресурс]. – Режим доступа – http://www.ge-mcs.com/en/bently-nevada.html.

.

 W. An Algorithm for Machine Calculation of Complex Fourier Series / J. W. Cooley, J.W. Tukey // Mathematics of Computation, 19, 297. – April (1965). – PP. 297–301.

Changes in Their Vibration Characteristics: A Literature Review. Report LA-13070-MS / S.W. Doebling, C.R. Farrar, M.B. Prime, and D.W. Shevitz. – Los Alamos National Laboratory, Los Alamos, NM, 1996. – 134 p.

 O. Structural Testing. Part 2. Modal Analysis and Simulation / O. Døssing. – Brül & Kjær, Nærum. – 55 p.

No 2. – Pp. 215–221.

s.– Lviv: Lviv polytechnic national university, 2003. – Pp. 78–80.

s. – Lviv: Lviv polytechnic national university, 2008. – PP. 41–43.

s. – [Електрон. дані]. – 1 електрон, опт. диск (CD-ROM). – Назва з екрану.

 K. The Methods and Software for Computer-Based System of Statistical Impact Diagnostics of Electrical Equipment / K. Gorodzha, M. Myslovich, R. Sysak // Матеріали XII міжнародного симпозіуму “Обчислювальні проблеми електротехніки” CPEE'2011, Кострино, Закарпатська обл., Україна, вересень 5-7, 2011 [Текст] / Нац. ун-т "Львів. політехніка", Каф. теорет. та заг. електротехніки [та ін.]. – Л.: Вид-во Львів. політехніки, 2011. – С. 56.

 K. Statistical methods for estimation of spectral diagnostic parameters in electrical equipment diagnostics / K. Gorodzha, R. Sysak // XIth International Workshop “Computational Problems of Electrical Engineering”, 13th – 16th September, 2010, Lázně Kynžvart, Czech Republic: proceedings. – [Електрон. дані]. – 1 електрон, опт. диск (CD-ROM). – Назва з екрану.

http://www.pruftechnik.com/condition-monitoring.html.

. 6th edition. / C. M. Harris (ed). – McGraw-Hill, New York, 2010. – 1199 p. – ISBN: 978-0-07-163343-7

Comparisons Using Standard Data Sets. Report LA-14393 / E. Figueiredo, G. Park, J. Figueiras, C. Farrar, K.