ТЕХНОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ГЕОДЕЗИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДІВНИЦТВА ВИСОТНИХ СПОРУД ЗАСОБАМИ GNSS - ТЕХНОЛОГІЙ : ТЕХНОЛОГИЯ И МЕТОДИКА ГЕОДЕЗИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СТРОИТЕЛЬСТВА ВЫСОТНЫХ СООРУЖЕНИЙ СРЕДСТВАМИ GNSS - ТЕХНОЛОГИЙ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

На правах рукопису

Медведський Юрій Вікторович

УДК 528.4

ТЕХНОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ГЕОДЕЗИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДІВНИЦТВА ВИСОТНИХ СПОРУД ЗАСОБАМИ GNSS - ТЕХНОЛОГІЙ

05.24.01 – Геодезія, фотограмметрія та картографія

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Науковий керівник,

доктор технічних наук, професор

Шульц Роман Володимирович

Київ - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП………...…………………………………………………..…………....

4

РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ГЕОДЕЗИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДІВНИЦТВА ВИСОТНИХ СПОРУД…………….

13

1.1. Сучасний стан висотного будівництва в Україні……….

13

1.2. Загальні вимоги до точності та якості геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд…………………….

16

1.3. Аналіз існуючих методів геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд……………………………………...

22

1.2.1. Аналіз методів передачі планових координат у висотному будівництві………………………………………...….

25

1.2.2. Аналіз методів передачі відміток на монтажний горизонту висотному будівництві…………………………….....

35

1.2.3. Аналіз методів виконання розмічувальних робіт на монтажному горизонті……………………………………………

39

1.4. Перспективні напрямки вирішення задачі геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд….

48

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………….

56

РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГЕОДЕЗИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСОТНОГО БУДІВНИЦТВА СУПУТНИКОВИМИ МЕТОДАМИ………………………………………..

57

2.1. Математична модель визначення координат GNSS – методами……………………………..……..……………….

57

2.2. Методика зв’язку між системами координат в будівництві…..…………………………………………..…………….

63

2.3. Математична модель інтегрованої обробки даних супутникових та інклінометричних спостережень……………

77

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………………………………….

85

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБЛЕННЯ МЕТОДИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕДАЧІ КООРДИНАТ НА МОНТАЖНИЙ ГОРИЗОНТ СУПУТНИКОВИМИ МЕТОДАМИ………………………………......……

86

3.1 Класифікація основних факторів, що впливають на точність та якість передачі координат на монтажний горизонт супутниковими методами………………………………

87

3.1.1 Похибки викликані впливом навколишнього середовища………………………………………………………...

88

3

3.1.2 Похибка викликана точністю роботи вимірювальної апаратури…………………………………………………………..

92

3.1.3 Похибка викликана геометрією супутників………...........

93

3.2 Методика попереднього розрахунку точності спостережень при передачі координат супутниковими методами на монтажний горизонт………………………...............

95

3.3 Методика попереднього розрахунку точності спостережень при передачі відміток супутниковими методами на монтажний горизонт…………………………...........

98

3.4 Технології та методики при виконання робіт GNSS методами……………………………………….……………………….

102

3.4.1 Методика виконання робіт при побудові геодезичної основи GNSS методами……………………………………….….

103

3.4.2 Технологія виконання розмічувальних робіт на монтажному горизонті GNSS методами…………………………

104

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3………………………………………….

114

РОЗДІЛ 4 ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ГЕОДЕЗИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСОТНОГО БУДІВНИЦТВА GNSS – МЕТОДАМИ…………………………………………………………………..

115

4.1 Дослідження методики геодезичного забезпечення нульового циклу супутниковими методами…………………….

116

4.2 Дослідження методики передачі координат супутниковими методами на монтажний горизонт…………...

118

4.3 Дослідження методики виконання розмічувальних робіт на монтажному горизонті…………………………………....

123

4.4 Математичне моделювання інтегрованої обробки даних супутникових та інклінометричних спостережень……

135

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4………………………………………….

139

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………......

141

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….......

143

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………..

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Скорочення

Повна назва

ПВБР

Проект виконання будівельних робіт

ПВГР

Проект виконання геодезичних робіт

GNSS (ГНСС)

Глобальні Навігаційні Супутникові Системи

ГЛОНАСС

Глобальна Навігаційна Супутникова Система (Росія)

СКП

Середня Квадратична Похибка

СРНС

Супутникова Радіонавігаційна Система

CAD

Computer Aided Design (Система автоматизованого проектування)

TIN

Triangulation Irregular Net (Тріангуляційна нерівномірна мережа)

ПВП

Прилад Вертикального Проектування

ДСТУ

Державні Стандарти України

ДБН

Державні Будівельні Норми

ВСТУП

Відповідно до Генерального плану розвитку м. Києва та проекту планування приміської зони на період до 2020р. запланована реалізація містобудівних проектів у складі яких присутні чимало унікальних об’єктів. Планом передбачено розвиток міста за рахунок зведення спеціалізованих і багатофункціональних висотних споруд серед яких є житлові комплекси, адміністративні споруди, ділові і фінансові центри. Також, в планах розвитку міста, розглянуто можливість створення сучасного фінансового економічного центру на острові Рибальський, що складається з конструктивно складних висотних будівель. Очевидним є поступовий перехід будівельної галузі новий якісний і кількісний рівень – впровадження новітніх технологій та ведення висотного будівництва. Такий процес вимагає перегляду і створення нових технологій, методик та технологій виконання робіт, технічних норм та стандартів як до будівельного так і до виробничого процесу. На даний момент, згідно з прийнятими нормами, будівництво будь – якої споруди, що має висоту більше 16-ти поверхів, повинно мати проект виконання геодезичних робіт (ПВГР), який складають на основі проекту виконання будівельних робіт (ПВБР) і до складу якого традиційно входять:

 організація геодезичних робіт;

 основні геодезичні роботи;

 контроль стабільності пунктів планово – висотної основи у процесі виконання будівельно – монтажних робіт;

 перенесення в натуру осей споруди;

 детальні розмічувальні роботи;

 геодезичне забезпечення монтажних робіт;

 виконавче знімання;

 вимірювання деформацій споруди.

Згідно ПВГР під час будівництва створюють зовнішню та внутрішню основу, остання розвивається від пунктів зовнішньої геодезичної основи і

6

закріплюється на перекритті першого поверху споруди. Внутрішню основу створюють у вигляді базисних фігур на нульовому монтажному горизонті, її вигляд залежить від конфігурації споруди і точність взаємного положення пунктів є вищою від точності зовнішньої геодезичної основи. Якщо зовнішню мережу створюють до початку будівництва або на його початку, то внутрішня геодезична мережа створюється поетапно разом із спорудою. Координати пунктів внутрішньої мережі необхідно передавати на кожний новий монтажний горизонт, що звичайно при великій висотності споруди веде до зменшення точності виконаних робіт та їх суттєвого ускладнення.

Після створення внутрішньої геодезичної мережі на нульовому монтажному горизонті найскладнішим і найвідповідальнішим етапом геодезичних робіт є передача координат від пунктів на нульовому горизонті на пункт монтажного горизонту. Серед методів, що застосовуються в будівництві на даний момент найбільш розповсюдженим є роздільна передача відміток за допомогою металевої рулетки та планових координат за допомогою ПВП. Складність реалізації такої технології при збільшенні поверховості полягає у:

 впливі зовнішніх умов;

 накопиченні похибок при послідовній передачі від одного горизонту до іншого;

 необхідності створення технологічних отворів для передачі координат на кожному поверсі.

Забезпечення необхідної точності спорудження будівлі висотою в 100 метрів за такою технологією виконання робіт, буде реальним але важким і трудоємким процесом. Зважаючи на план розвитку міста, в якому передбачено будівництво висотних споруд висотою вище 100 метрів, постає питання вдосконалення існуючого чи розробки нового методу геодезичного забезпечення будівництва, який задовольнить поставленим вимогам точності. Зважаючи на існуючі тенденції розвитку міст, одним з основних завдань в сфері геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд є впровадження сучасних геодезичних приладів та технологій. До найбільш сучасних та одночасно

7

найбільш поширених геодезичних приладів належать електронні тахеометри, що працюють в режимі без відбивача, та супутникові геодезичні приймачі GNSS(ГЛОНАСС+GPS).

Зважаючи на стрімкий розвиток сектору GNSS та постійне збільшення точності отриманих результатів на основі використання GNSS – технологій, перспективним є розробка на їх основі методів геодезичного забезпечення будівництва. З метою забезпечення успішного виконання даного виду робіт GNSS – методами, необхідно розробити теоретичне обґрунтування й провести практичні дослідження, адже на даний момент є не вирішеними наступні проблеми:

 неоднозначність визначення висот;

 алгоритм зв’язку систем координат;

 забезпечення геометрії супутників в умовах щільної забудови;

 невизначена оптимальна методика спостережень.

Вирішення питань при впровадженні даної методики геодезичного забезпечення будівництва не лише надає змогу створення сучасних висотних будівель з дотриманням технічних норм а й підвищить темпи виконання робіт.

Актуальність теми. Будівельні роботи в Україні ведуться швидкими темпами, одночасно зростають вимоги до точності виконання інженерно-геодезичних робіт. Відповідно ускладняються проекти виконання геодезичних робіт (ПВГР) та умови роботи інженера-геодезиста. Згідно з прийнятими нормами, будівництво будь-якої споруди, що має висоту більше 16-ти поверхів повинне мати ПВГР, який складають на основі проекту виконання будівельних робіт. Характерною особливістю сучасного будівництва є реалізація складних проектів будівельних робіт при будівництві інженерних споруд та ускладнення умов будівництва.

Висотне будівництво є одним з найбільш сучасних і прогресивних напрямів будівельної галузі. Останні відомі проекти висотних споруд в світі мають проектні висоти, що перевищують 1000 метрів. Розвиток висотного будівництва в Україні на даному етапі знаходиться на етапі будівництва споруд висотою 100

8

метрів і вище. Забезпечення проектних розмірів споруд на такій висоті є дуже складною та актуальною задачею інженерної геодезії. Згідно з ПВГР підчас будівництва створюють зовнішню та внутрішню геодезичну основу. Пункти внутрішньої основи закріплюють на перекритті першого поверху споруди. Точність взаємного положення пунктів внутрішньої геодезичної основи є вищою за точність зовнішньої геодезичної основи. Якщо зовнішню основу створюють до початку будівництва або на його початку, то внутрішня основа створюється та розвивається поетапно разом із спорудою. Координати пунктів внутрішньої основи через певну кількість поверхів необхідно передавати на монтажний горизонт. До теперішнього часу найбільш точним та надійним методом передачі проектних координат на монтажний горизонт при будівництві споруд висотою до 100 метрів є метод вертикального проектування за допомогою приладів вертикального проектування (ПВП). Цей метод полягає в поетапній передачі координат через кілька поверхів на монтажний горизонт з накопиченням похибок і залежністю точності передачі від висоти споруди. Тому постає завдання розробки методики та технології передачі координат на монтажний горизонт, яка б забезпечила необхідну точність передачі координат при висотному будівництві.

Альтернативою існуючому методу передачі можна вважати використання GNSS-технологій. Точність визначення координат в цьому випадку не залежить від висоти споруди. Застосування супутникових методів визначення координат вимагає врахування багатьох інших факторів, які впливають на точність визначення координат.

Головним завданням геодезичних служб на будівництві є впровадження сучасних геодезичних приладів та технологій для покращення геодезичного забезпечення будівництва. Головною перешкодою для впровадження сучасних геодезичних приладів є відсутність, як методичних рекомендацій щодо порядку виконання робіт такими приладами, так і відсутність дослідження точності сучасного геодезичного обладнання, саме для потреб геодезичного забезпечення будівництва.

9

Саме питання, пов’язані з дослідженням та впровадженням у практику будівництва висотних споруд GNSS-технологій і стали предметом дослідження у дисертаційній роботі.

Серед багатьох вчених, що займались питанням геодезичного забезпечення висотного будівництва класичними методами слід відмітити роботи Клюшина Є.Б., Раінкіна В.Я., Буша В.В., Калугіна В.В., Чмчяна Т.Т. та інших.

Проблемою розрахунку та аналізу точності геодезичних робіт у висотному будівництві займалися: Григоровський П.Є., Дем’яненко Р.А., Єгоров О.І., Ковхаев Г.А., Поліщук Ю.В., Прудніков Г.Г., Лук’янов В.Ф., Ситнік В.С., Сундаков Я.А.,

Питанню впровадження GNSS-технологій у вирішення задач інженерної геодезії надали значимості та відобразили у своїх роботах такі вчені як: Антонович К.М., Ассане А.А., Власенко Є.П., Геніке А.А., Сінякін А.К., Тревого І.С., Третяк К.Р., Черняга П.Г., Шестаков Н.В., Ямбаев Х.К., Шануров Г.А., Brown N., van Cranenbroeck J., Gross P., Hofmann-Wellenhof B., Rizos C., Schwarz K.-P.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у рамках державних, галузевих і науково – дослідних програм на підставі таких документів:

1. Постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001р. №1764 Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва.

2. Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 р.№ 11/2587 зі змінами та доповненнями від 27.10.2005 №272/3733, 26.04.2007 №477/1138.

3. Генерального плану розвитку м. Києва та проекту планування приміської зони на період до 2020 р., затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804.

4. Рішення №44 науково-технічної ради Державного комітету України з будівництва та архітектури від 25.06.2005 «Про хід експериментального

10

будівництва висотних житлових будинків та виконання науково-дослідних і експериментальних робіт».

Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукової роботи кафедри інженерної геодезії Київського національного університету будівництва і архітектури.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вирішення науково – прикладної задачі геодезичного забезпечення висотного будівництва в Україні із застосуванням глобальних навігаційних супутникових систем визначення місцеположення.

Для досягнення поставленої мети в роботі було поставлено та розв’язано такі основні задачі:

 аналіз існуючого стану висотного будівництва в Україні, технологій та методів геодезичного забезпечення будівництва;

 дослідження методів передачі просторових координат на монтажний горизонт у висотному будівництві;

 розроблення методики попереднього розрахунку точності створення геодезичної основи та передачі координат на монтажні горизонти засобами GNSS-технологій;

 розроблення математичної моделі сумісного оброблення даних інклінометричних спостережень та GNSS – вимірювань;

 розроблення методики геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд на етапах нульового циклу та зведення надземної частини засобами GNSS – технологій;

 розробка практичних рекомендацій для геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд за допомогою GNSS - технологій;

 експериментальні дослідження технології передачі координат просторової геодезичної мережі на монтажний горизонт GNSS – методами.

Об’єкт дослідження: глобальні навігаційні супутникові системи визначення місцеположення.

11

Предмет дослідження: методика геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд.

Методи дослідження. Для розроблення методики сумісного оброблення інклінометричних спостережень та GNSS-спостережень використано методи фільтрації за Калманом. Для виконання попереднього розрахунку точності GNSS-спостережень використано теорію похибок вимірювань. Дослідження точності геодезичної мережі, побудованої супутниковими методами виконано з використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні нових теоретичних і практичних результатів щодо вирішення науково-прикладної задачі використання GNSS-технологій при геодезичному забезпеченні будівництва висотних споруд. Наукові результати проведених досліджень полягають в наступному:

 розроблено методику попереднього розрахунку точності створення геодезичної основи засобами GNSS-технологій;

 розроблено методику попереднього розрахунку точності передачі координат на монтажні горизонти засобами GNSS-технологій, що дозволяє призначити необхідну точність виконання геодезичних робіт в залежності від висоти споруди;

 розроблено математичну модель сумісного оброблення даних інклінометричних спостережень та GNSS-вимірювань, яка дозволяє врахувати вплив нахилу споруди на точність передачі координат засобами GNSS-технологій;

 запропоновано нову методику геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд на етапі нульового циклу;

 розроблено методику геодезичного забезпечення зведення надземної частини засобами GNSS-технологій, що враховує використання: різних систем координат, різних відлікових поверхонь, геометричної форми геодезичної мережі та зміну положення висотної споруди внаслідок впливу зовнішніх факторів.

12

Практичне значення одержаних результатів.

Запропоновані в роботі методики мають важливе практичне значення і дають можливість розробити технологічні схеми геодезичного забезпечення висотного будівництва з дотриманням вимог до точності. Практичні результати роботи включають в себе технології спостереження GNSS-приймачами в умовах міської забудови та алгоритми обробки отриманих результатів. Розроблені теоретичні положення мають наступне практичне значення:

 розроблена технологія дозволяє виконувати роботи з геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд із застосуванням GNSS-технологій;

 розроблений алгоритм визначення нахилу споруди надає можливість врахувати викривлення споруди в наслідку дії сонячної радіації і вітрового навантаження на споруду;

 запропоновані практичні рекомендації, що дозволяють вдосконалити нормативну базу геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд, в частині використання GNSS-технологій.

Основні результати досліджень впроваджено в навчальний процес кафедри інженерної геодезії при викладанні дисциплін «GPS – технології» та «Інженерна геодезія».

Запропоновані технології вимірювань та методики відповідають вимогам щодо точності виконання спостережень. Результати розробок рекомендовані для застосування в практиці будівництва і експлуатації висотних споруд.

Особистий внесок здобувача.

Результати досліджень, що викладено в дисертаційній роботі, отримані автором самостійно, що підтверджується одноосібними публікаціями з ключових аспектів задачі, а саме: розроблення математичної моделі визначення переміщення висотної споруди на основі фільтрації за Калманом, розроблення методики дослідження точності побудови геодезичної основи на монтажному горизонті GNSS-методом. У працях, опублікованих у співавторстві, дисертанту належить: [Ошибка! Источник ссылки не найден.;Ошибка! Источник

13

ссылки не найден.;Ошибка! Источник ссылки не найден.] – аналіз методики створення геодезичної основи на монтажному горизонті GNSS-методами; [Ошибка! Источник ссылки не найден.;Ошибка! Источник ссылки не найден.;Ошибка! Источник ссылки не найден.;Ошибка! Источник ссылки не найден.] – експериментальне моделювання результатів спостережень; [Ошибка! Источник ссылки не найден.] – аналіз стану висотного будівництва в світі; [Ошибка! Источник ссылки не найден.;Ошибка! Источник ссылки не найден.] – розробка методики виконання робіт.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на щорічних науково-практичних конференціях Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ, 2009-2012 рр.), Науковій конференції молодих вчених, аспірантів і студентів КНУБА (м. Київ, 2009-2012 рр.), Міжнародному науково-технічному симпозіумі «Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища: GPS і GIS технології» (м. Алушта, 2010 р.) Результати роботи впроваджено при проведенні реконструкції НСК «Олімпійський» та виконанні геодезичного моніторингу висотної споруди «Парус» у місті Києві.

Публікації.

За темою дисертації опубліковано 10 друкованих праць, у тому числі 7 – у фахових наукових виданнях і 3 – у матеріалах конференцій.

Структура і обсяг дисертації.

Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури і додатка. Обсяг роботи становить 151 сторінку, у тому числі 141 сторінка основного тексту, 101 рисунок, з них 8 на окремих сторінках, 36 таблиць, з них 5 на окремих сторінках, список використаних джерел з 76 найменувань на 8 сторінках та додаток на 1 сторінці.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Виконано аналіз існуючих методів передачі планових і висотних координат у висотному будівництві, за результатами аналізу встановлено перспективу застосування GNSS - технологій в задачах геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд в межах діючих нормативно-технічних вимог.

2. Досліджено методи побудови просторових геодезичних мереж із застосуванням GNSS - технологій. Виконано систематизацію систем координат та встановлено основні методи переходу між ними. Проведено аналіз систем висот та визначено оптимальну методику переходу від геодезичної до нормальної висот з урахуванням вимог будівельного виробництва.

3. Розроблено методику попереднього розрахунку точності створення геодезичної основи, передачі планових координат та відміток на монтажні горизонти засобами GNSS-технологій, яка дозволяє призначити необхідну точність виконання геодезичних робіт в залежності від висоти споруди.

4. Розроблено та досліджено математичну модель сумісної обробки інклінометричних та GNSS-спостережень. За результатами моделювання виявлено можливість застосування математичної моделі визначення переміщення висотної споруди на основі фільтрації за Калманом в задачах моніторингу та прогнозування стану висотних споруд.

5. Розроблено та досліджено методику виконання розмічувальних робіт на монтажному горизонті із застосуванням GNSS-спостережень. Виконано моделювання точності розмічувальних робіт під дією нахилу споруди, що дозволяє обґрунтувати необхідність введення поправок в координати пунктів відповідного монтажного горизонту за рахунок відхилення споруди від вертикальної осі.

6. В результаті виконаних експериментальних досліджень визначено можливість застосування методики геодезичного забезпечення робіт на нульовому циклі та монтажному горизонті із застосуванням GNSS-технологій. Визначені СКП координат пунктів засобами GNSS підтверджують можливість

143

застосування такої технології. Надано практичні рекомендації щодо геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд за допомогою GNSS-технологій.

7. Доведено можливість практичного застосування методу GNSS-спостережень для геодезичного забезпечення будівництва висотних споруд. Вибраний метод забезпечує швидке отримання результату, постійний контроль просторового положення споруди, методику врахування зміщення монтажного горизонту в наслідок нахилу споруди і задовольняє вимогам до точності геодезичного забезпечення згідно чинних ДБН та ДСТУ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонович, К.М. Использование спутниковых радионавигационных систем в геодезии. Т. 2. - М.: ФГУП «Картогеоцентр», 2006. - 360 с.

2. Антонович, К.М. Использование спутниковых радионавигационных систем в геодезии. Т. 1. - М.: ФГУП «Картогеоцентр», 2006. - 334 с.

3. Ассане А.А. Геодезические методы анализа высотных и плановых деформаций инженерных сооружений и земной поверхности: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук. – М.: МИГАиК, 2007. – 24 с.

4. Баран П.И. Геодезические работы при монтаже и эксплуатации оборудования. – М.: Недра 1990, 234 с.

5. Брикман Г.А. К исследованию перемещений верхней части высотных сооружений методом вертикального оптического проектирования / Научн. тр. 1-ой науч.-техн.конф.МИСИ. М., 1971.

6. Брикман Г.А. Гусев М.А. Исследования динамического отклонения Останкинской телебашни под воздействием ветра / Тр. ЦВТМО. М., 1977.-Вып. 9.

7. Буш В.В., Калугин В.В., Саар А.Н. Геодезические работы при строительстве сооружений башенного типа. М.: Недра, 1985. -216 с.

8. Власенко Е. П. Разработка методики создания разбивочной основы на монтажном горизонте высотных зданий. Автореферат канд.. тех.. наук. МИГАиК, Москва 2009 24с.

9. Войтенко С.П. Сучасні методи передачі координат пунктів просторової геодезичної мережі на монтажний горизонт / С.П. Войтенко, Р. В. Шульц, Ю.В. Медведський // Будівництво України: Наук.- виробн. журнал – К., 2009 – Вип. №9-10. С. 21-24.

10. Гофманн-Велленгоф Б. Глобальна система визначення місцеположення. Теорія і практика / Б. Гофманн-Велленгоф, Г. Ліхтенеггер, Д. Коллінз; пер. З англ.. третього вид. під ред.

145

11. Генике, А.А. Глобальная спутниковая система определения местоположения GPS и ее применение в геодезии [Текст] / А.А. Генике, Г.Г. Побединский. -М.: Картгеоцентр-Геодезиздат, 1998. - 217 с.

12. Двуліт П.Д Модель гравіметричних складових відхилень прямовисних ліній території України за даними EGM2008 / П.Д/ Двуліт, Б.Б. Джуман, О.В. Смелянець // Геодинаміка: Наук.-техн. збірник - Л., НУ “Львівська політехніка”, 2012. – Вип. 1

13. Дмитриев Л.П. Инженерно-геодезический контроль при строительстве высотных железобетонных сооружений // Промышленное строительство. 1971.- 1971. -№ 11.

14. Дементьев, В.Е. Современная геодезическая техника и ее применение [Текст] / В.Е. Дементьев. - М.: Академический проект, 2008. - С. 237-309

15. ДСТУ-Н Б В.1.3-1:2009 Виконання вимірювань, розрахунок та контроль точності геометричних параметрів, Київ 2010.

16. ДБН В.1.3.-2:2010 Система забезпечення точності геометричних параметрів в будівництві «Геодезичні роботи в будівництві», міністерство регіонального розвитку та будівництва України, Київ, 2010

17. Єгоров О.І. Обгрунтування точності геодезичних робіт при будівництві і експлуатації споруд баштового типу на основі напружено-деформованого стану : Дис... канд. наук: 05.24.01 - 2001.

18. Жуков Б.Н. Геодезический контроль инженерных обьектов промышленных предприятий и гражданских комплексов / Б.Н. Жуков, А.П. Карпик. – Новосибирск: СГГА, 2006. – 118 с.

19. Кирнарская, кандидат технических наук И. Б. Анализ и исследование точности инженерно-геодезических работ при возведении высотных каркасов тема диссертации и автореферата по ВАК 05.24.01

20. Кузьмич О.Й. Попередній розрахунок точності визначення координат при позацентрових GPS – вимірюваннях / О.Й. Кузьмич, Є.А. Тарнопольський, Р.В. Щульц, Ю.В. Медведський // Інженерна геодезія: Наук.-техн. збірник - К., КНУБА, 2011. – Вип. 57. С. 44-55.

146

21. Клюшин Е.Б., Заки Мохамед Зейдан Эль-Шейха, Власенко Е.П. Создание плановой разбивочной основы на монтажном горизонте при строительствезданий повышенной этажности. Известия вузов. Геодезия и аэрофотосъемка. -№6, 2009.

22. Клюшин Е. Б., Кселев М. И. Михелев Д. Ш., Фельдман В.Д. Инженерная геодезия: иучебник для студентов учреждений высших проф. образования, 10-е изд., перераб. и доп. – М.:Издательский центр «Академия «, 2010 - 496с.

23. Ковхаєв Г.А. Геодезическое обеспечение точности при возведении вісотных зданий / Г.А. Ковхаєв // М.: Стройиздат, 1986. – 96 с

24. Козак Ю. Конструкции высотных зданий. М.: Стройиздат, 1986 - 308 с.

25. Крылов В.И., Ямбаев Х.К. о возможности использования спутниковых gnss/глонасс измерений для контроля вертикальности при возведении высотных сооружений: – Изв. вузов. Геодезия и Аэрофотосъемка. – 2009. - № 4. – с. 36 – 40.

26. Лесных, И.В. Исследование влияния многопутности на результаты GNSS- измерений [Текст] / И.В. Лесных, В.А. Середович, А.К. Синякин, А.В. Кошелев // Спутниковые системы связи и навигации. Т. 1. - Красноярск: КГТУ, 1997. - С. 120-124.

27. Лобов М.И. Разработка и совершенствование технологии геодезических работ для обеспечения строительства и эксплуатации высотных сооружений башенного типа: Автореф.дисс. . докт.техн.наук. -М., 1989.

28. Лобов М.И.-, Соловей П.И. Влияние внешних факторов на крен высотного сооружения башенного типа // Вопросы геодезии. -М.: ВАГО АН СССР,1977.

29. Лукьянов В.Ф. Исследование и анализ погрешностей геодезических и монтажных работ при возведении высотных зданий из сборных элементов: Дисс. . канд.техн.наук. -М., 1969.

30. Лукьянов В.Ф. Расчеты точности инженерно-геодезических работ. – М.: Недра, 1981. – 285 с.

147

31. Маркузе Ю.И. о преобразовании координат спутниковых и наземных геодезических сетей: – Изв. вузов. Геодезия и Аэрофотосъемка. – 2009. - № 4. –с. 40 – 44.

32. Матвеев С.И. Новый вид опорных геодезических сетей специального назначения. // Матер. Междунар. науч. - тех. конфер. "225 лет МИИГАиК" Геодезия и прикладная геодезия, Москва, 2004 р. – С. 301-305.

33. В.С. Мельников, И.Д. Корнишов новые горизонты технологии gsm rtk,, Геопрофи №3, 2010 – 29с.

34. Медведський Ю.В. Дослідження стабільності пунктів інженерно-геодезичної мережі методом GPS - спостережень / Ю.В. Медведський // XV науково-технічний симпозіум "Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища: GPS і GIS-технології" 13 - 18 вересня 2010 року, м. Алушта (Крим) : Збірник матеріалів / Львів : Львівське астрономо-геодезичне товариство, 2010. С. 24-33.

35. Медведський Ю.В., Математична модель визначення переміщення висотної споруди на основі фільтрації за Калманом / Ю.В. Медведський // Геодезія, архітектура та будівництво: Матеріали IV Міжнародної конференції молодих вчених GAC-2011. –Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. С. 176-179.

36. Медведський Ю.В. Методика експериментальних досліджень точності побудови геодезичної основи на монтажному горизонті GNSS-методом / Ю.В. Медведський // Інженерна геодезія: Наук.-техн. збірник - К., КНУБА, 2010. – Вип. 56. С. 53-56.

37. Непоклонов В.Б. Определение высот с использованием модели геоида. «Автоматизированные технологии изысканий и проектирования» / Непоклонов В.Б. //, 2007, №3(26), с. 56–60.

38. Плотников, Александр Николаевич, кандидат технических наук Исследование систематической части отклонений сборных конструкций зданий повышенной этажности тема диссертации и автореферата по ВАК 05.23.01

148

39. Полищук Ю. Расчет необходимой точности разбивочных работ по высоте по строительным допускам // Промышленное строительство и инженерные сооружения. 1971. - № 1.

40. Прудников Г.Г. Причины неточности исполнительной геодезической съемки // промышленное строительство. 1973. - № 1.73 .

41. Прудников Г.Г. О точности геодезических построений при возведении сборных высотных зданий: Дисс. . канд.техн.наук. М., 1973.

42. Раинкин В.Я. Геодезические работы при строительстве и эксплуатации сооружений башенного типа. Автореферат канд. техн. наук. М.: МИИГАиК, 1971.

43. Раинкин В.Я. Влияние колебаний башенных сооружений на точность передачи высот // Геодезия и картография. 1981. - № 10.

44. Руководство по производству геодезических работ в промышленном строительстве. — M.: Стройиздат, 1977.

45. Руководство по расчету точности геодезических работ в промышленном строительстве. -М.: Недра, 1979.

46. Руководство по расчету точности геодезических работ в промышленном строительстве. -М.: Недра, 1979

47. Серапинас Б. Б. Глобальные системы позиционирования: Учеб. Изд. – М.: ИКФ «Каталог», 2002. – 106с.

48. Синякин, А.К. Исследование влияния многопутности распространения сигнала на точность определения местоположения навигационным прибором GARMIN 12 XL [Текст] / А.К. Синякин, A.M. Ерошенко, А. А. Воронин // Вестник СГГА. - Вып. 6. - Новосибирск: СГГА, 2001 - С. 32-37.

49. Синякин, А.К. Анализ погрешностей GNSS-приемников в дифференциальном режиме [Текст] / А.К. Синякин, А.В. Кошелев // Вестник СГГА. - Вып. 2. - Новосибирск: СГГА, 1997. - С. 52-56.

50. Синякин, А.К. Проблемы метрологической аттестации GNSS-аппаратуры [Текст] / А.К. Синякин, А.В. Кошелев // Сб. материалов III Междунар.

149

науч. конгресса «ГЕО-Сибирь-2007», т. 6. - Новосибирск: СГГА, 2007. - С. 130-132.

51. Соловьев Ю.А. Системы спугниковой навигации / Ю.А. Соловьев // М.: Эко-Трендз, 2000 – 268с

52. Современное высотное строительство. Монография. М.: ГУП «ИТЦ Москомархитектуры», 2007. 464 е., ил.

53. Сундаков Я.М. Геодезические работы при возведении крупных промышленных сооружений и высотных зданий. М.: Недра, 1980. -320 с.

54. Сытник В.С. Основы расчета и анализа точности геодезических измерений в строительстве. М.: Стройиздат, 1974

55. Терранова Антонио. Небоскребы. М.: «ACT», 2004. — 305 е., ил.

56. Чижевский Ю.Ф. О точности геодезических работ в высотном строительстве / Тр.НИИПГ. 1980. -Вып. 4.

57. Чмчян Т.Т. Опыт применения пространственных геодезических сетей при строительстве высотных крупнопанельных зданий // Инженерная геодезия. 1972. - № 10.

58. Шануров Г.А. повышение точности определения нормальных высот полученных на основе использования глобальных навигационных спутниковых систем: – Изв. вузов. Геодезия и Аэрофотосъемка. – 2009. - № 4. – с, 30 – 36.

59. Шестаков Н.В. К вопросу об оптимальном проектировании деформационных геодезических GNSS-сетей: – Изв. вузов. Геодезия и Аэрофотосъемка. – 2009. - № 5. – С. 11-21

60. Шульц Р.В., Дослідження стабільності пунктів просторової геодезичної мережі / Р.В Шульц, М.В. Білоус, Ю.В. Медведський // Інженерна геодезія: Наук.-техн. збірник - К., КНУБА, 2010. – Вип. 55. С. 212-223.

61. Шульц Р.В. Геодезичний контроль ліфтового устаткування в умовах висотного будівництва / Р.В Шульц, Р.А. Дем’яненко, Ю.В. Медведський // Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2010. – вип.. 37. С. 589-598.

150

62. Шульц Р.В. Особливості використання GPS - технології при створенні геодезичної основи на монтажному горизонті для потреб висотного будівництва / Р.В Шульц, Ю.В. Медведський // Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2009. – вип.. 35. С. 485-490.

63. Шульц Р.В., Розробка і дослідження методики створення геодезичної основи на монтажному горизонті при висотному будівництві / Р.В Шульц, Ю.В. Медведський // Містобудування та територіальне планування. – К.: КНУБА, 2009. – вип.. 34. С. 539-542.

64. Шульц Р.В. Розроблення проекту створення інженерно-геодезичної мережі за допомогою супутникових спостережень / Р.В Шульц, О. Кучеренко, Ю.В. Медведський // Сучасні досягнення геодезичної наук и та виробництва: збірн. наук. праць – Л., 2010. – Вип. II(20). С. 130-134.

65. Эль Дарса Аббуд Мохамед Рафик кандидат технических наук Разработка методов геодезического обеспечения строительства гидротехнических сооружений на основе спутниковых технологий тема диссертации и автореферата по ВАК 25.00.32,

66. Яндров И. А. Исследование и разработка координатного метода разбивочных работ в строительстве. Автореферат канд.. тех.. наук. МИГАиК, Москва 2009 24с.

67. Chiang K.-W. INS/GPS Integrations Using Neural Networks for Land Vehicular Navigation Applications. A Thesis for the Degree Doctor of Philosophy. The University of Calgary. Department of Geomatics Engineering. Calgary, Alberta, November 2004, p. 307.

68. Constantin-Octavian Andrei "3D affine coordinate transformations" Master’s of Science Thesis in Geodesy, School of Architecture and the Built Environment Royal Institute of Technology (KTH), Stockholm, Sweden March 2006, 63p.

69. Gross, P.A. A Review of GPS go Held in Ottawa in September 1990 [Текст] / PA. Gross // Survey Review. - 1991. - T. 31. - S. 239.

70. Jansson P. Precise Kinematic GPS Positioning with Kalman Filtering and Smoothing. Theory and Applications. Doctoral Dissertation, Royal Institute of

151

Technology, Department of Geodesy and Photogrammetry, Stockholm, Sweden, May 1998, pp 134.

71. Parkinson B.W. Global position System: Theory and Applications Volume I. – American Institute os Aeronautics and Astronautics / B.W. Parkinson. J.J.Jr. Spilker. – Washington: 1996. – p. 798. Volume II. – American Institute os Aeronautics and Astronautics. Washington. 1996. – p. 652

72. Schwarz, K. -P, and M.G. Sideris (1993). Heights and GNSS. GNSS World, February, Vol. 4, No.2, pp. 50-56.Innovation

73. http://earth-info.nga.mil/GandG/wgs84/gravitymod/egm2008/index.html

74. www.geoprofi.ru