АЛГЕБРО – ЛОГІЧНІ МОДЕЛІ ТА МЕТОД ПОБУДОВИ ЛАНЦЮГІВ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ В СИСТЕМАХ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ : АЛГЕБРО - ЛОГИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ И МЕТОД ПОСТРОЕНИЯ ЦЕПЕЙ ЛЕКСИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ В СИСТЕМАХ ИСКУССТВЕННОГО ИНТЕЛЛЕКТА



  • Название:
  • АЛГЕБРО – ЛОГІЧНІ МОДЕЛІ ТА МЕТОД ПОБУДОВИ ЛАНЦЮГІВ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ В СИСТЕМАХ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
  • Альтернативное название:
  • АЛГЕБРО - ЛОГИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ И МЕТОД ПОСТРОЕНИЯ ЦЕПЕЙ ЛЕКСИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ В СИСТЕМАХ ИСКУССТВЕННОГО ИНТЕЛЛЕКТА
  • Кол-во страниц:
  • 178
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,


    МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


    ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ


     


    На правах рукопису


    УДК 519.7:007.52; 519.711.3


     


    ФЕДОРОВА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА


    Підпис


     


     


    АЛГЕБРО – ЛОГІЧНІ МОДЕЛІ ТА МЕТОД ПОБУДОВИ ЛАНЦЮГІВ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ В СИСТЕМАХ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ


     


    05.13.23 – системи та засоби штучного інтелекту


     


    Дисертація на здобуття наукового ступеня


    кандидата технічних наук












     
     








    Цей примірник дисертації ідентичний


    за змістом з іншими, що подані до


    спеціалізованої вченої ради


    Д 64.052.01


     


    Вчений секретар


    спеціалізованої вченої ради


    Д 64.052.01                             Є.І. Литвинова




     

     


     


    Науковий керівник


    Четвериков


    Григорій Григорович


    доктор технічних наук,


    професор


     


    Харків – 2012










     


    ЗМІСТ


     


    ВСТУП............................................................................................................. 4


    РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СТАНУ ДОСЛІДЖЕНЬ ОБРОБКИ ПРИРОДНОЇ    МОВИ  12


    1.1 Сучасний стан розвитку систем обробки природної мови............ 13


    1.2 Морфологічний аналіз в системах обробки природної мови....... 20


    1.3 Семантичний трикутник та його аналіз.......................................... 23


    1.4 Аналіз загальних положень теорії лексикографічних систем....... 29


    1.5 Постановка задач дослідження....................................................... 35


    Висновки до розділу.............................................................................. 36


    РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЛЕКСИКОГРАФІЧНих СИСТЕМ........................................................................................................ 38


    2.1 Дослідження лексикографічних середовищ................................... 39


    2.1.1 Інтегровані лексикографічні системи........................................... 40


    2.2 Моделювання фрагментів природної мови алгебро-логічними засобами         45


    2.3 Моделювання фрагментів природної мови лексикографічними структурами  49


    2.4 Вибір системи ознак словозміни італійської мови......................... 57


    Висновки до розділу.............................................................................. 69


    РОЗДІЛ 3 ПОБУДОВА МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ СЛОВОЗМІННОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ЧАСТИН МОВИ ІТАЛІЙСЬКОЇ МОВИ..................................................... 71


    3.1 Порівняльний аналіз типів та класифікацій словників................... 71


    3.2 Моделювання словозміни італійської мови засобами теорії лексикографічних систем..................................................................................................... 81


    3.3 Моделювання словозміни італійської мови за допомогою алгебри предикатів................................................................................................................ 86


    3.4 Побудова логічної мережі для іменників італійської мови............ 91


    Висновки до розділу.............................................................................. 96


     


     


    РОЗДІЛ 4  ПОБУДОВА МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ФЛЕКСІЙНОЇ ОБРОБКИ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.................................... 98


    4.1 Виявлення основних властивостей об’єкта моделювання............. 98


    4.2 Побудова моделі флексійної обробки дієслів української мови. 101


    4.3 Опис функціонування логічної мережі дієслів української мови 120


    Висновки до розділу............................................................................ 123


    РОЗДІЛ 5 РОЗВИТОК МЕТОДУ ПОБУДОВИ ЛАНЦЮГІВ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ...................................................................................................................... 124


    5.1 Особливості побудови ланцюгів лексичних одиниць.................. 124


    5.1.1 Побудова елементів ланцюгів, що пов’язані відношенням «за ознакою синонімії»............................................................................................. 127


    5.1.2 Побудова елементів ланцюгів, що пов’язані відношенням «тлумачиться через».............................................................................................................. 136


    5.2 Особливості методу знаходження n-ого лінійного логічного перетворення     137


    5.3 Подальший розвиток методу побудови ланцюгів лексичних одиниць, що пов’язують відношення «тлумачиться через».................................... 140


    5.4 Програмно-алгоритмічна реалізація методу побудови ланцюгів, що пов’язують відношення «тлумачиться через»....................................................... 145


    Висновки до розділу............................................................................ 153


    ВИСНОВКИ................................................................................................ 155


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................... 157


    ДОДАТОК А   Документи про впровадження результатів роботи.......... 172


    ДОДАТОК Б   Приклад побудови ланцюгів лексичних одиниць, елементи яких пов’язані відношенням «тлумачиться через»............................................................. 177












    ВСТУП


     


     


    Актуальність теми. З появою інформаційно – інтелектуальних комп’ютерних технологій виник феномен спілкування людини з неживою істотою безпосередньо засобами природної людської мови. Яким би скептичним не було ставлення до «розумових» можливостей обчислювальної машини, не можна не зважати на факт, що мовні реакції сучасного комп’ютера у деяких випадках уже неможливо відрізнити від реакцій людини. Можна прогнозувати, що через деякий час комп’ютерам буде передано істотну частину мовних функцій людини, що створить реальні передумови для побудови природномовних інформаційно – інтелектуальних комп’ютерних систем. У сучасних умовах постійного зростання інформаційних потоків проблема автоматичного оброблення мовної інформації набуває все більшого значення.


    Моделювання природної мови людини є важливою проблемою теорії інтелекту. Центральними об'єктами опису природномовного тексту є слова. Для мов з розвиненою словозміною завдання граматичної ідентифікації є складним і трудомістким, а тому потребує автоматизації словозмінних процесів.


    У зв'язку з цим необхідною являється розробка комп'ютерних програм автоматичної граматичної ідентифікації лексичних одиниць, здатних самостійно, без участі людини, приписувати текстовим словоформам параметри граматичного значення. Створення таких засобів неможливе без максимально формалізованих словозмінних класифікацій.


    На сьогоднішній день процес обробки даних в інтелектуальних системах ґрунтується на конкретних знаннях про предметну область. Однак самі системи подання знань, які моделюють діяльність людини, недостатньо формалізовані. Чим більш узагальнений характер носить мова подання знань, тим на більшій різноманітності предметних областей вона може бути реалізована. Такою універсальною мовою представлення знань можна вважати мову алгебри скінченних предикатів, оскільки вона дозволяє формалізувати найрізноманітніші відношення. Розвиток засобів цієї алгебри привів до появи нового виду мереж, які отримали назву логічних.


    Останнім часом поряд з традиційними лексико – граматичними дослідженнями в лінгвістиці все більшої актуальності набуває питання побудови формалізованих словозмінних класифікацій. Це пов'язано як з теоретичними задачами граматики по різноплановому та глибокому опису мовних систем, так і з необхідністю побудови ефективних лінгвістичних технологій. Основною вимогою до опису мовної системи, орієнтованої на застосування в лінгвістичних технологіях, є максимальна формалізація цього опису, доведення результатів відповідних досліджень до рівня формальних моделей і лінгвістичних алгоритмів, адаптованих до використання у сучасних мовно – інформаційних системах.


    В рамках запропонованої тематики дисертаційного дослідження передбачається розробка алгебро – логічних моделей лексикографічних систем та їх комп’ютерна реалізація. Проведений аналіз засвідчує актуальність застосування отриманих моделей та методу для розробки систем спілкування з комп’ютером природною мовою, а також для підвищення ефективності виводу в автоматизованих інформаційних системах. Дослідження, проведені в роботі, є продовженням робіт авторів Апресяна Ю. Д., Бондаренка М. Ф., Палагіна О. В., Поспєлова Д. О., Шабанова-Кушнаренка Ю. П., Широкова В. А., Рассела С., Норвига П., Люгер Джорджа Ф. та багатьох інших вітчизняних і закордонних вчених.


    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Розробка основних положень дисертації здійснювалась відповідно до планів НДР, що виконувались на кафедрі програмної інженерії Харківського національного університету радіоелектроніки: госпдоговірна тема № 10-37 «Розроблення лексикографічної системи українсько-російсько-англійського словника з електроніки та інформатики» (№ ДР 0111U002636) та держбюджетна НДР № 264 «Розробка теорії та принципів побудови мозкоподібних структур» (№ ДР 0112U000205), розділ 264-1 «Моделювання мозкоподібних структур».


    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка математичних моделей у вигляді логічних мереж словозміни української та італійської мов, математичної моделі словозмінної класифікації частин мови італійської мови та подальший розвиток методу побудови ланцюгів лексичних одиниць української мови для підвищення ефективності обробки інформації в природномовних системах.


    Для досягнення цієї мети в межах дисертаційної роботи необхідно вирішити наступні задачі:


    — проаналізувати наукові досягнення в області формалізації структур природної мови;


    — розробити математичну модель словозмінної класифікації частин мови на основі аналізу системи ознак, що визначають словозміни зазначених класів слів та їх значення в італійській мові;


    — розробити модель словозміни дієслів української мови у вигляді логічної мережі з урахуванням виявлених граматичних ознак;


    — розробити модель словозміни іменників італійської мови у вигляді логічної мережі з урахуванням виявлених граматичних особливостей;


    — розвинути метод знаходження n-го лінійного логічного перетворення для побудови ланцюгів лексичних одиниць української мови;


    — здійснити програмно-алгоритмічну реалізацію розроблених моделей та розвинутого методу.


    Об’єкт дослідження — процеси обробки інформації в природномовних системах, зокрема, процедура формального опису природної мови.


    Предмет дослідження — алгебро – логічні моделі та метод побудови ланцюгів лексичних одиниць в системах штучного інтелекту.


    Методи дослідження: алгебра скінченних предикатів, алгебра предикатних операцій та теорія моделей – для отримання формального опису систем граматичних ознак української та італійської мов; теорія множин, лінгвістичний та морфологічний аналізи, комп’ютерне моделювання мовних процесів – для побудови математичної моделі словозмінної класифікації частин мови італійської мови, для подальшого розвитку методу знаходження n-го лінійного логічного перетворення для побудови ланцюгів лексичних одиниць.


    Наукова новизна отриманих результатів.


    1. Вперше запропоновано математичну модель словозмінної класифікації частин мови, яка характеризується системою ознак (граматичних категорій), які визначають словозміни зазначених класів слів та їх значення в італійській мові, що дає можливість уникнути неоднозначності в результатах морфологічного аналізу за рахунок введення додаткових класів слів при побудові автоматизованих електронних перекладних словників.


    2. Вперше запропоновано модель флексійної обробки дієслів української мови логічною мережею, яка характеризується системою бінарних відношень та формулами відповідних предикатів, що дає можливість реалізовувати її на програмно – алгоритмічному рівні та використовувати для автоматичного вирішення задач аналізу, синтезу та нормалізації словоформи.


    3. Набув подальшого розвитку метод знаходження n-го лінійного логічного перетворення для побудови ланцюгів лексичних одиниць в лексикографічній системі електронних тлумачних словників шляхом визначення початкової семантичної залежності на кожному етапі обчислення, що дає можливість уникнути тавтології та циклічних посилань при корегуванні словникових статей в лексикографічній системі тлумачного типу.


    Практичне значення отриманих результатів.


    1. Запропоновані модель словозмінної класифікації частин мови італійської мови та модель флексійної обробки дієслів української мови логічною мережею, а також метод знаходження n-го лінійного логічного перетворення для побудови ланцюгів лексичних одиниць в лексикографічній системі електронних тлумачних словників доведено до програмної реалізації, що дозволило експериментально підтвердити ефективність запропонованих підходів.


    2. Розроблені в дисертаційній роботі моделі призначені для формалізації структури інформаційних скінченних об'єктів незалежно від їх природи. Моделі у вигляді логічної мережі можуть бути використані в системах штучного інтелекту, що, зокрема, відкриває нові перспективи в моделюванні процесів. Ці процеси відбуваються в системах, які мають мережеву структуру. Мережа виконує функції бази даних. У ролі атрибутів бази даних в мережі виступають предметні змінні, представлені полюсами мережі. У ролі доменів атрибутів бази даних в мережі виступають області зміни предметних змінних мережі. У ролі таблиць, що зберігаються в базі даних, виступають бінарні відношення, представлені гілками мережі. Результати використовуються при розробці математичних моделей мережі системи водопостачання та застосовуються у роботі аналітичного відділу в ПАТ АК «Київводоканал».


    3. Набув подальшого розвитку метод знаходження n-го лінійного логічного перетворення для побудови ланцюгів в лексикографічній системі електронних тлумачних словників шляхом завдання початкової семантичної залежності на кожному етапі обчислення. На базі цього методу було розроблено програмний додаток «Побудова гіперланцюгів», призначений для опису семантичних відношень між лексичними одинцями природної мови, впроваджений в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України. Метою створення програми є удосконалення процесу автоматизованої екстракції та формалізації обробки природномовних текстів за допомогою аналізу тлумачних відношень та побудови ланцюгів між лексичними одиницями української мови. Використання програмного додатку дозволяє автоматизувати обробку словникових статей за рахунок введення відношень тлумачення, уникати повторів та знаходити в тексті або фрагменті тексту слово не тільки за конкретно заданим значенням, але й за його змістом.


    4. Отримані в процесі досліджень наукові висновки та положення дисертації є обґрунтованими і достовірними. Обґрунтованість підтверджується використанням в навчальному процесі Харківського національного університету радіоелектроніки в рамках дисциплін «Високорівневі технології обробки мовної інформації» та «Дискретні структури» для студентів напрямку «Програмна інженерія» та в рамках дисциплін «Інформатика» та «Основи дискретної математики» для студентів напрямку «Видавничо-поліграфічна справа» (акт впровадження від 31.08.2012 р.)


    5. Результати дисертації у складі моделей, методу і програмних додатків впроваджено в організаціях: ПАТ АК «Київводоканал» (акт впровадження від 17.08.2012 р.), Український мовно-інформаційний фонд НАН України (акт впровадження від 11.09.2012 р.).


    Особистий внесок здобувача. Основні результати теоретичних і експериментальних досліджень отримані здобувачем особисто. У роботах, опублікованих зі співавторами, здобувачеві належать: [1] – пошук сталого режиму при додаванні в мережу активного елементу і опис роботи активних елементів в системі з кількома входами; [2] – інтерпретація методу розшарування предиката, що описує відношення між першою, другою і третьою буквами закінчення; [3] – досліджено методи реалізації морфологічного аналізу: словниковий (декларативний), що використовується для аналізу мов із нерозвинутим відмінюванням слів (англійська, французька, тощо), та алгоритмічний (процедурний) – для аналізу мов із розвинутим відмінюванням слів (наприклад, українська); [4] – побудова функціональних моделей для опису задач та процесів обробки мовної інформації в корпусній лінгвістиці, машинному перекладі та системах пошуку та класифікації; приклади автоматичного розпізнавання символів, автоматичного реферування текстів, створення електронних словників, тезаурусів, онтологій; [5] – модель флективної обробки логічною мережею дієслів української мови, яка характеризується системою бінарних відношень та формулами відповідних предикатів (мережа призначена для розв’язання системи рівнянь, що задаються відповідною моделлю); [6] – постановка задачі побудови формалізованих словозмінних класифікацій на прикладі італійської мови; [7] – подальший розвиток методу знаходження n-го лінійного логічного перетворення для побудови семантичних ланцюгів між лексичними одиницями української мови в лексикографічній системі електронних тлумачних словників; наведено опис програмного засобу «Побудова гіперланцюгів», який дозволяє будувати, редагувати та аналізувати ланцюги лексичних одиниць; [8] – дослідження математичного опису вхідних / вихідних даних та їх проміжних перетворень відповідною АСП – структурою третього роду; [9] – аналіз структурних елементів комп'ютерної лінгвістики та шляхи побудови функціональних моделей для опису задач та процесів обробки мовної інформації в корпусній лінгвістиці, машинному перекладі та системах пошуку та класифікації.


    Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися і були схвалені на Міжнародних наукових конференціях «Горизонти прикладної лінгвістики і лінгвістичних технологій» MegaLing’2009, MegaLing’2010, MegaLing’2011 (Київ, 2009 р.; Крим, Партеніт, 2010 р.; Київ, 2011 р.); Міжнародній науковій молодіжній школі «Системи та засоби штучного інтелекту (СЗШІ-2009)» (Донецьк, 2009 р.); 2-й факультетській науково-практичній молодіжній школі – семінарі «Інформаційні інтелектуальні системи» (Харків, 2009 р.); Всеукраїнській науково – методичній конференції студентів та молодих науковців «Прикладна лінгвістика 2010: проблеми і рішення» (Миколаїв, 2010 р.); Міжнародній науково – технічній конференції SAIT 2011 (Київ, 2011 р.), а також на Міжнародній науково – технічній конференції «Искусственный интеллект. Интеллектуальные системы ИИ-2012» (Донецьк, 2012 р.).


     


    Публікації. Основні результати дисертаційної роботи надруковано у 17 наукових працях, зокрема, 7 статей у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань України (з них 2 одноосібно), 10 публікацій у матеріалах і тезах доповідей міжнародних наукових конференцій та збірнику наукових праць «Вісник ХНАДУ» (з них 3 одноосібно).


    Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, п’ятьох розділів, висновків, списку використаних джерел і двох додатків. Повний обсяг дисертації складає 178 сторінок, обсяг основного тексту 144 сторінки, 61 рисунок, 9 таблиць; список використаних джерел, що містить 147 найменувань та займає 15 сторінок; два додатки на 5 сторінках.


     


    В процесі роботи над дисертацією автором широко використовувалися поради та рекомендації наукового керівника – доктора технічних наук, професора Четверикова Григорія Григоровича, за що автор вважає своїм обов'язком висловити йому щиру подяку.

  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


     


     


    У дисертаційній роботі наведено результати, які відповідно до мети дослідження у сукупності є розв’язанням актуальної науково-практичної задачі підвищення ефективності обробки інформації в природномовних системах за рахунок використання моделі словозмінної класифікації частин мови італійської мови, логічних мереж словозміни дієслів української мови, іменників італійської мови та побудови ланцюгів лексичних одиниць української мови, що дозволяє зняти неоднозначність в тлумачних словниках. Автором одержано такі наукові та практичні результати:


    1. Нова математична модель словозмінної класифікації частин мови італійської мови, яка характеризується системою ознак. Система ознак (граматичні категорії) визначає словозміни зазначених класів слів та їх значення. За рахунок введення додаткових класів слів модель дозволяє уникнути неоднозначності в результатах морфологічного аналізу при побудові автоматизованих електронних перекладних словників.


    2. Нова модель флексійної обробки іменників італійської мови у вигляді логічної мережі, яка характеризується системою бінарних відношень, що задаються формулами відповідних предикатів. Модель описує фрагментне морфологічне відношення, що відображає зв’язок між змістом та змінним фрагментом тексту. Це дозволяє розширити клас задач, які розв’язуються за допомогою логічних мереж.


    3. Нова модель флексійної обробки дієслів української мови у вигляді логічної мережі, що характеризується системою бінарних відношень та формулами відповідних предикатів. Це дозволяє реалізовувати дану модель на програмно – алгоритмічному рівні та використовувати її для автоматичного вирішення задач аналізу, синтезу та нормалізації словоформи. Були виділені наступні складові: набір граматичних ознак, дієслівні закінчення, набір лексичних ознак. Математичним апаратом моделювання є алгебра скінченних предикатів.


    4. Набув подальшого розвитку метод знаходження n-го лінійного логічного перетворення для побудови ланцюгів в лексикографічній системі електронних тлумачних словників. Цей метод характеризується завданням початкової семантичної залежності на кожному етапі обчислення. Це дозволяє уникнути тавтології та циклічних посилань для корегування словникових статей в лексикографічній системі тлумачного типу. Застосування математичного апарату алгебри скінченних предикатів дозволило представити побудову ланцюгів лексичних одиниць не тільки в формульному, але і в більш наглядному, схематичному вигляді.


    5. Результати дисертаційної роботи знайшли застосування в Мовно-інформаційному фонді НАН України для автоматизації процесу обробки текстів за рахунок аналізу відношень тлумачення й побудови ланцюгів між лексичними одиницями української мови та в ПАТ АК «Київводоканал» при розробці математичних моделей мережі системи водопостачання в роботі аналітичного відділу. Результати дисертації використано в навчальному процесі кафедри програмної інженерії Харківського національного університету радіоелектроніки в рамках дисциплін «Високорівневі технології обробки мовної інформації» та «Дискретні структури» для студентів напрямку «Програмна інженерія» та в рамках дисциплін «Інформатика» та «Основи дискретної математики» для студентів напрямку «Видавничо-поліграфічна справа».


     






     








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


     


    1.  Четвериков, Г. Г. Моделирование технологических процессов управления активными элементами [Текст] / Г. Г. Четвериков, Т. Н. Федорова // Бионика интеллекта. – 2008. – № 2 (69). – С. 84–88.


    2.  Четвериков, Г. Г. Расслоение предикатов на примере словоизменения прилагательных русского языка [Текст] / Г. Г. Четвериков, И. Д. Вечирская, Т. Н. Федорова // Искусственный интеллект. – 2009. – № 3. – С. 170–177.


    3.  Моделювання фрагментів природної мови алгебро-логічними засобами (на прикладі k-значної реалізації морфологічного аналізу) [Текст] / Г. Г. Четвериков, Т. М. Федорова, І. Д. Вечірська, Д. Ф. Богданов // Бионика интеллекта. – 2009. – № 1 (70). – С. 55–59.


    4.  Четвериков, Г. Г. Побудова функціональних моделей елементів компютерної лінгвістики [Текст] / Г. Г. Четвериков, І. Д. Вечірська, Т. М. Федорова // Бионика интеллекта. – 2010. – № 1 (72). – С. 83–88.


    5.  Федорова, Т. М. Побудова логічної мережі для флективної обробки дієслів української мови [Текст] / Т. М. Федорова // Бионика интеллекта. – 2012. – № 1 (78). – С. 111–115.


    6.  Четвериков, Г. Г. Математическое описание словоизменительной классификации грамматических категорий в итальянском языке [Текст] / Г. Г. Четвериков, И. Д. Вечирская, Т. Н. Федорова // Искусственный интеллект. – 2012. – № 4. – С. 264271.


    7.  Федорова, Т. Н. О подходе к построению цепочек лексических единиц украинского языка в лексикографической системе электронного толкового словаря [Текст] / Т. Н. Федорова // АСУ и приборы автоматики : сб. науч. тр. Х. : ХНУРЕ, 2012. – Вып. 159. – С. 3340.


    8.  ChetverikovG. G. Formal models of language systems [Text] / G. GChetverikov, I. D. Vechirskaya, T. M. Fedorova // Вестн. ХНАДУ : сб. науч. тр. – 2009. – Вып. 25. – С. 234–237.


    9.  Четвериков, Г. Г. Структура элементов в компьютерной лингвистики и пути ее моделирования [Текст] / Г. Г. Четвериков, И. Д. Вечирская, Т. Н. Федорова // Прикладна лінгвістика та лінгвістичні технології (MegaLing’2010) : зб. наук. праць. – К. : Довіра, 2010. – С. 206–214.


    10.       Четвериков, Г. Г. Концептуально-методологічний підхід до моделювання природної мови алгебро-логічними засобами [Текст] / Г. Г. Четвериков, Т. М. Федорова, І. Д. Вечірська та ін. // Горизонты прикладной лингвистики и лингвистических технологий (MegaLing’2009) : материалы междунар. науч. конф., 2027 сент. 2009 г., Киев. – К., 2009. С. 234237.


    11.       Четвериков, Г. Г. Побудова ієрархії дескрипторів на прикладі іменників української мови [Текст] / Г. Г. Четвериков, Т. М. Федорова // Системы и средства искусственного интеллекта (ССИИ-2009) : материалы междунар. науч. молодеж. шк., 28 сент. – 3 окт. 2009 г., пос. Дивноморское, Россия. – Донецк, 2009. С. 180182.


    12.       Четвериков, Г. Г. Побудова гіперланцюгів іменників української мови за допомогою інтегрованої лексикографічної системи [Текст] / Г. Г. Четвериков, Т. М. Федорова [Текст] // Информационные интеллектуальные системы (ИИС’2009) : материалы 2-й факультетской науч.-практ. молодежной школы-семинара, 8–9 дек.2009 г. – Х. : ХНУРЭ, 2009. – С. 210–213.


    13.       Федорова, Т. Н. Построение цепочек синонимии для лексикографической системы [Текст] / Т. Н. Федорова // Прикладна лінгвістика 2010: проблеми і рішення : тези Всеукр. наук.-метод. конф. студ. та молодих науковців, 20–21 трав. 2010 р., м. Миколаїв. – Миколаїв : НУК, 2010. – С. 60–63.


    14.       Концепція моделювання елементів компютерної лінгвістики [Электронный ресурс] / Г. Г. Четвериков, Т. М. Федорова, І. Д. Вечірська, В. В. Токарєв // Горизонты прикладной лингвистики и лингвистических технологий (MegaLing’2010) : материалы междунар. науч. конф., 1–7 окт. 2010 г., Партенит, АР Крым, Украина. – Режим доступа : www. URL: http://megaling.crimea.edu/publications/program2010.pdf.


    15.       Федорова, Т. Н. Построение реляционной сети для глаголов украинского языка [Текст] / Т. Н. Федорова // Системный анализ и информационные технологии (SAIT 2011) : материалы Междунар. науч.-техн. конф., 2328 мая 2011 г., Киев. – К. : УНК «ИПСА» НТУУ «КПИ», 2011. – С. 329.


    16.       Федорова, Т. Н. Автоматизация построения цепочек лексических единиц на примере украинских народных сказок [Электронный ресурс] / Т. Н. Федорова // Горизонты прикладной лингвистики и лингвистических технологий (MegaLing’2011) : материалы междунар. науч. конф., 2026 сент. 2011 г., Киев. – Режим доступа : www. URL: http://megaling.ulif.org.ua/arch-v.


    17.       Моделирование словоизменения на примере итальянского языка [Текст] / Г. Г. Четвериков, И. Д. Вечирская, Т. Н. Федорова, Н. Е. Русакова // Искусственный интеллект. Интеллектуальные системы (ИИ-2012) : материалы междунар. науч.-техн. конф., 1–5 окт. 2012 г., пос Кацивели, АР Крым. Донецк : Наука і освіта, 2012. – С. 130132.


    18.       Бондаренко, М. Ф. Основи території синтезу надшвидкодіючих структур мовних систем штучного інтелекту [Текст] / М. Ф. Бондаренко, З. Д. Коноплянко, Г. Г. Четвериков. – К., 1997. – 263 с.


    19.       Шабанов-КушнаренкоЮ. П. Теория интеллекта. Математические средства [Текст] : моногр. / Ю. П. Шабанов-Кушнаренко. Х. : Вища шк., 1984. – 142 с.


    20.       Бондаренко, М. Ф. Теория интеллекта [Текст] : учеб. / М. Ф. Бондаренко, Ю. П. Шабанов-Кушнаренко. – Х. : СМИТ, 2006. – 575 с.


    21.       Рассел, С. Искусственный интеллект: современный подход [Текст] / С. Рассел, П. Норвиг. 2-е изд. – М. : Вильямс, 2006. – 1410 с.


    22.       Поспелов, Г. С. Искусственный интеллект – основа новой информа-ционной технологии [Текст] / Г. С. Поспелов. – М. : Наука, 1988. – 280 с.


    23.       Искусственный интеллект [Текст] : справ. : в 3 кн. / под ред. Э. В. Попова, Д. А. Поспелова, В. Н. Захарова, В. Ф. Хорошевского. – М. : Радио и связь, 1990. – Кн. 3 : Программные и аппаратные средства. – 368 с.


    24.       Шабанов-КушнаренкоЮ. П. О моделировании слова и преобразовании его форм [Текст] / Ю. П. Шабанов-Кушнаренко // Проблемы бионики. – 1982. – № 28. – С. 3–8.


    25.       Люгер, ДжФ.  Искусственный интеллект: стратегия и методы решения сложных проблем [Текст] : пер. с англ. / Джордж Ф. Люгер. – 4-е изд. – М. : Вильямс, 2005. – 864 с.


    26.       Лингвистический процессор для сложных информационных систем [Текст] / Ю. Д. Апресян, И. М. Богуславский, Л. Л. Иомдин и др. – М. : Наука, 1992. – 256 с.


    27.       Крыгин, М. Система статистического анализа текстов [Текст] / М. Крыгин // Прикладна лінгвістика та лінгвістичні технології : зб. наук. пр. міжнар. наук. конф. MegaLing’2007. – К. : Довіра, 2008. – С. 501–504.


    28.       Лингвистика [Электронный ресурс] // Википедия. – Режим доступа : www. URL: http://ru.wikipedia.org/wiki/Лингвистика.


    29.       Компьютерная лингвистика и интеллектуальные технологи [Электронный ресурс] // Международная конференция по компьютерной лингвистике «Диалог». – Режим доступа : www. URL: http://www.dialog-21.ru/.


    30.       Волошин, В. Г. Комп’ютерна лінгвістика [Текст] : навч. посіб. / В. Г. Волошин. – Суми : Університетська книга, 2004. – 382 с.


    31.       Захаров, В. П. Корпусная лингвистика и лингвистические базы данных [Текст] / В. П. Захаров, С. А. Коваль // НТИ. Сер. 2. Информационные процессы и системы. – 2002. – № 7. – С. 24–27.


    32.       Комплексный словарь русского языка [Текст] / под ред. А. Н. Тихонова. – М. : Рус. яз., 2001. – 1229 с.


    33.       Герд, А. С. Национальный корпус русского языка в свете проблем русской филологии [Текст] / А. С. Герд, В. П. Захаров // Корпусная лингвистика–2004 : сб. тр. Междунар. конф., 12–14 окт. 2004 г. – СПб., 2004. – С. 122–137.


    34.       Корпусная лингвистика–2008 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : www. URL: http://project.phil.spbu.ru/corpora2008/conindex.htm.


    35.       Грязнухіна, Т. О. Система машинного перекладу [Текст] / Т. О. Грязнухіна // Мовознавство. – 2001. – № 5. – С. 14–25.


    36.       Грязнухіна, Т. О. Паралельні корпуси текстів і машинний переклад [Текст] / Т. О. Грязнухіна, Т. П. Любченко // Мовознавство. – 2006. – № 1. – С. 71–82.


    37.       Работа лингвистического автомата с языками разной типологии [Текст] Л. Н. Беляева, Н. Ю. Зайцева, Р. Г. Пиотровский, Ю. В. Романов // Структурная и прикладная лингвистика : межвуз. сб. / под ред. А. С. Герда. – СПб. : Изд-во СПбУ, 2004. – Вып. 6. – С. 260277.


    38.       Koehn, Ph. A process study of computer-aided translation [Text] / Ph. Koehn // Machine Translation. – 2009. – Vol. 23. – P. 241263.


    39.       Гарант-Парк-Интернет. Технологии анализа и поиска текстовой информации [Электронный ресурс]. – Режим доступа : www. URL: http://research.metric.ru/.


    40.       Губин, М. В. Влияние морфологического анализа на качество информационного поиска [Текст] / М. В. Губин, А. Б. Морозов // Электронные библиотеки: перспективные методы и технологии, электронные коллекции (RCDL’2006) : тр. VIII Всерос. науч. конф., 16–18 окт. 2006 г., Владимир-Суздаль. – Суздаль, 2006.


    41.       Колмановская, Е. Яndex: система русского поиска Internet/Intranet [Электронный ресурс] / Е. Колмановская // Internet/Intranet – Россия'97 : материалы конф. – Режим доступа : www. URL: http://www.citforum.ru/internet/iinet97/8.shtml.


    42.       Широков, В. А. Елементи лексикографії [Текст] / В. А. Широков. – К. : Довіра, 2005. – 303 с.


    43.       Гельбух, А. Ф. Эффективно реализуемая модель морфологии флективного естественного язика [Текст] / А. Ф. Гельбух // НТИ. Сер. 2. Информационные процессы и системы. – 1992. – № 1. – С. 24–31.


    44.       Гельбух, А. Ф. К вопросу об автоматическом морфологическом анализе флективных языков [Текст] / А. Ф. Гельбух, Г. О. Сидоров //


    45.       Любченко, Т. П. Моделирование морфологии естественного флективного языка [Текст] / Т. П. Любченко // Бионика интеллекта. – 2008. – № 1 (68). – С. 52–64.


    46.       Анно, Е. И. Система морфологического анализа с синтезом словоформ [Текст] / Е. И. Анно // Семиотика и информатика. – М. : ВИНИТИ, 1978. – Вып. 10. – С. 168–187.


    47.       Ritchey, T. Problem Structuring using Computer-Aided Morphological Analysis [Text] / Т. Ritchey // Journal of the Operational Research Society (JORS). – 2006. – Vol. 57, 7. – Р. 792–801.


    48.       Степанов, Ю. С. Основы общего языкознания [Текст] / Ю. С. Степанов. – М. : Просвещение, 1975. – 271 с.


    49.       Фреге, Г. Смысл и денотат [Текст] / Г. Фреге // Семиотика и информатика.  М. : ВИНИТИ, 1977. Вып. 8. – С. 181–210.


    50.       Фреге, Г. Смысл и значение [Текст] / Г. Фреге // Избранные работы. М. : Дом интеллектуальной книги, 1997.


    51.       Сластенин, В. А. Педагогика [Текст] : учеб. пособие / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов ; под ред. В. А. Сластенина. М. : Академия, 2002.


    52.       Баранцев, Р. Г. От бинарных оппозиций к тернарному синтезу [Текст] / Р. Г. Баранцев // Онтология диалога: философский и художественный опыт. – СПб. : Эйдос, 2002. – С. 121–129. – (Междунар. чтения по теории, истории и философии культуры ; № 13). 


    53.       Сухонос, С. И. Развитие и эволюция пространственных представлений [Текст] / С. И. Сухонос // Семиодинамика : тр. семинара / под ред. Р. Г. Баранцева. СПб., 1994. С. 8696.


    54.       Yeh, Andy J. Towards a Semiotic Framework for Using Technology in Mathematics Education: The Case of Learning 3D Geometry [Text] / Andy J. Yeh, Rodney A. Nason // Proceedings International Conference on Computers in Education, November 30 December 3, 2004, Melbourne, Australia.


    55.       Соколов, А. В. Общая теория социальной коммуникации [Текст] : учеб. пособие. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2002. – 461 с.


    56.       Язык и речь [Электронный ресурс] // Langust. – Режим доступа : www. URL: http://www.langust.ru/review/lang_h03.shtml.


    57.       Широков, В. А. Елементи лексикографії [Текст] / В. А. Широков. – К. : Довіра, 2005. – 304 с.


    58.       Широков, В. А. Феноменологія лексикографічних систем [Текст] / В. А. Широков. – К. : Наук. думка, 2004. – 327 с.


    59.       Широков, В. А. Формалізація в галузі лінгвістики [Текст] / В. А. Широков, О. Г. Рабулець // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика : зб. наук. пр. – К., 2002. – Вип.5. – С. 3–28.


    60.       Русанівський, В. М. Структура лексичної та граматичної семантики [Текст] / В. М. Русанівський. – К., 1988. – 240 с.


    61.       Широков, В. А. Інформаційна теорія лексикографічних систем [Текст] / В. А. Широков. – К. : Довіра, 1998. – 331 с.


    62.       Широков, В. А. Комп’ютерна лексикографія [Текст] / В. А. Широков. – К. : Наук. думка, 2011. – 351 с.


    63.       Рабулець, О. Г. Інтегровані лексикографічні системи [Текст] : автореф. дис. ... канд. техн. наук : 05.13.06 / О. Г. Рабулець. – К., 2002. – 18 с.


    64.       Шабанов-Кушнаренко, Ю. П. Об универсальной алгебре конечных предикатов [Текст] / Ю. П. Шабанов-Кушнаренко // АСУ и приборы автоматики. – 1980. – Вып. 55. – С. 6974.


    65.       Бондаренко, М. Ф. Об алгебре конечных предикатов [Текст] / М. Ф. Бондаренко, С. Ю. Шабанов-Кушнаренко, Ю. П. Шабанов-Кушнаренко // Бионика интеллекта. – 2010. – № 3. – С. 1523.


    66.       Шабанов-Кушнаренко, Ю. П. Логическая алгебра [Текст]/ Ю. П. Шабанов-Кушнаренко // Проблемы бионики. – 1991. – Вып. 46. – С. 310.


    67.       Бондаренко, М. Ф. О методе математического описания морфологических отношений и их схемной реализации [Текст] / М. Ф. Бондаренко, В. А. Чикина // Проблемы бионики. – 1998. – Вып. 48. – С. 311.


    68.       Апресян, Ю. Д. Лексическая семантика [Текст] / Ю. Д. Апресян. – М. : Наука, 1974. – 324 с.


    69.       А. с. 1241483 СССР, МПК7 H 03 M 13/05. Модуль для преобразования кодов [Текст] / Г. Г. Четвериков, М. Ф. Бондаренко, Ю. П. Шабанов-Кушнаренко. – №3844735/24–24 ; заявл. 11.12.84 ; опубл. 30.06.86, Бюл. № 24. – 5 с. : ил.


    70.       Imielinski, T. The Relational Model of Data and Cylindric Algebras [Text] / Т. Imielinski, W. Lipski // Journal of Computer and System Sciences. – 1984. – Vol. 28. – P. 80–102.


    71.       Четвериков, Г. Г. Алгебро-логічні засоби моделювання природної мови. Частина 2 [Текст] / Г. Г. Четвериков // Бионика интеллекта. – 2005. – № 2 (62). – C. 25–31.


    72.        Четвериков, Г. Г. Алгебро-логічні засоби моделювання природної мови. Частина 3 [Текст] / Г. Г. Четвериков // Бионика интеллекта. – 2007. – № 1 (66). – C. 48–52.


    73.       Кульчицький, І. М. Комп’ютерно-технологічні аспекти створення сучасних лексикографічних систем [Текст] / І. М. Кульчицький. – К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2002. – 59 с.


    74.       Виноградов, В. В. Русский язык. Грамматическое учение о слове [Текст] / В. В. Виноградов. – М. : Высш. шк., 1986. – 640 с.


    75.       Лингвистический энциклопедический словарь [Текст] / гл. ред. В. Н. Ярцева. – М. : Сов. энцикл., 1990. – 685 с. : ил.


    76.       Широков, В. А. Семантичні стани мовних одиниць та їх застосування в когнітивній лексикографії [Текст] / В. А. Широков // Мовознавство. – 2005. – № 3–4. – С. 47–62.


    77.       Бондаренко, М. Ф. Основи теорії багатозначних структур і кодування в системах штучного інтелекту [Текст] / М. Ф. Бондаренко, З. Д. Коноплянко, Г. Г. Четвериков. – Х. : Фактор-Друк, 2003. – 336 с.


    78.       Четвериков, Г. Г. Алгебро-логические средства моделирования естественного языка. Сообщение 3 [Текст] / Г. Г. Четвериков // Бионика интеллекта. – 2007. – № 1 (66) – С. 48–52.


    79.       Четвериков, Г. Г. Малий тлумачний словник з інтелектуальних систем [Текст] : навч. посіб. / Г. Г. Четвериков. – К. : ІЗМН, 1997. – 64 с.


    80.       Четвериков, Г. Г. Малий тлумачний словник з інтелектуальних систем (доповнення) [Текст] : навч. посіб. / Г. Г. Четвериков. – Х. : ХТУРЕ, 1999. – 56 с.


    81.       Любченко, Т. П. Лексикографічні системи граматичного типу та їх застосування в засобах автоматизованого опрацювання мови [Текст] : дис. ... канд. техн. наук : 10.02.21 / Т. П. Любченко. – К., 2011. – 22 с.


    82.       Широков, К. В. Іменна словозміна у сучасній турецькій мові [Текст] / К. В. Широков. – К. : Довіра, 2009. – 318 с.


    83.       Гак, В. Г. Романские языки [Электронный ресурс] / В. Г. Гак // Лингвистический энциклопедический словарь. – Режим доступа : www. URL: http://tapemark.narod.ru/les/421a.html.


    84.       Челышева, И. И. Итальянский язык [Текст] / И. И. Челышева, Т. З. Черданцева // Языки мира. Романские языки. – М. : Academia, 2001. – С. 60.


    85.       Гава, Г. В. Итальянская грамматика в таблицах и схемах [Текст] / Г. В. Гава. – М. : Эксмо, 2012. – 176 с.


    86.           Степанова, Л. Г. Из истории первых итальянских грамматик [Текст] / Л. Г. Степанова. – СПб. : Наука, 2005. – 277 с.


    87.           Алисова, Т. Б. Итальянский язык. Грамматика. Хрестоматия [Текст] : учеб. пособие / Т. Б. Алисова, Г. Д. Муравьева ; МГУ. – М., 1997. – 256 с.


    88.           Грейзбард, Л. И. Основы итальянского языка – Corso d'italiano

  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины