Литвиненко Олександр Ігорович. Методика комп'ютерної підтримки рішення в геоінформаційній системі військового призначення : МЕТОДИКА КОМПЬЮТЕРНОЙ ПОДДЕРЖКИ РЕШЕНИЯ В ГЕОИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЕ ВОЕННОГО НАЗНАЧЕНИЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЛИТВИНЕНКО ОЛЕКСАНДР ІГОРОВИЧ

УДК 004.896:355.47

МЕТОДИКА КОМП’ЮТЕРНОЇ ПІДТРИМКИ РІШЕННЯ В ГЕОІНФОРМАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

05.13.06 – інформаційні технології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник
Сбітнєв Анатолій Іванович
доктор технічних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ МАРШРУТІВ РУХУ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННІ ПЕРЕСУВАНЬ ЧАСТИН (ПІДРОЗДІЛІВ) СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
1.1. Характеристика основних способів пересування частин (підрозділів) сухопутних військ
1.1.1. Основні положення з організації та проведення маршу батальйону
1.1.2. Робота командира і штабу під час організації маршу
1.1.3. Управління підрозділами під час здійснення маршу
1.1.4. Здійснення маневру
1.2. Аналіз існуючих алгоритмів вирішення задачі про найкоротший маршрут на основі застосування теорії графів
1.3. Фактори, що можуть впливати на вибір раціонального маршруту руху
1.4. Постановка задачі дослідження
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. МАТЕМАТИЧНА ФОРМАЛІЗАЦІЯ ЗАДАЧІ ВИЗНАЧЕННЯ НАЙКОРОТШОГО МАРШРУТУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОДАННЯ ГРАФІВ ЧЕРЕЗ ОКОЛИ Й МЕЖІ
2.1. Аналітичне подання графів для проведення розрахунків на електронно-обчислювальних машинах
2.1.1. Класичні способи подання графів та основні операції над ними
2.1.2. Подання графів у вигляді околів і меж вершин
2.1.3. Аналітичне подання графів у вигляді околів і меж вершин
2.1.4. Подання графів через багатокомпонентні кортежі
2.1.5. Алгебра кортежів
2.1.6. Конструктивні операції над множинами кортежів
2.1.7. Пошарове проектування алгоритмів аналізу та синтезу із застосуванням теорії графів
2.2. Визначення найкоротшого маршруту на графі, що поданий через околи й межі
2.2.1. Алгоритми знаходження простих ланцюгів мінімальної довжини (в неорієнтованому графі) та простих шляхів (в орієнтованому графі)
2.2.2. Оцінка складності алгоритмів і обґрунтування обраного представлення графів
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. МАТЕМАТИЧНА ФОРМАЛІЗАЦІЯ ЗАДАЧІ ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО МАРШРУТУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОДАННЯ ГРАФІВ ЧЕРЕЗ НЕЧІТКІ ОКОЛИ Й МЕЖІ
3.1. Формалізація задач теорії графів із нечіткими відповідностями з використанням опису через околи й межі
3.1.1. Нечіткі множини, операції над ними
3.1.2. Нечіткі графи, способи їх подання
3.1.3. Основні операції над нечіткими графами
3.1.4. Подання нечітких графів у вигляді нечітких околів і меж вершин
3.1.5. Аналітичне подання нечітких графів у вигляді нечітких околів і меж вершин
3.1.6. Подання нечітких графів через багатокомпонентні кортежі
3.2. Визначення раціонального маршруту на нечіткому графі, що поданий через нечіткі околи й межі
Висновки до розділу 3
РОЗДІЛ 4. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННІ ПЕРЕСУВАНЬ ЧАСТИН (ПІДРОЗДІЛІВ) СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК
4.1. Методика створення системи підтримки прийняття рішень при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ
4.1.1. Призначення системи
4.1.2. Склад робочої групи по створенню системи
4.1.3. Загальна характеристика етапів проектування системи
4.1.4. Структура системи
4.1.5. Розроблення бібліотеки значень функцій належності
4.1.6. Розроблення методики комп’ютерної підтримки рішення в геоінформаційній системі військового призначення
4.2. Рекомендації по застосуванню СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ
4.3. Оцінка ефективності застосування СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ
Висновки до розділу 4
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
АЕС – атомні електростанції
АСУ – автоматизована система управління
БГД – база геопросторових даних
БД – база даних
БЗ –база знань
БФН – бібліотека функцій належності
ВТЗ – високоточна зброя
ГІС – геоінформаційна система
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина
ЗС – збройні сили
ММЦУ – мережна модель цільових установок
МПЗ – мова представлення знань
НГ – нечіткий граф
НДР – науково-дослідна робота
ОПР – особа, що приймає рішення
ПВПД – підсистема введення початкових даних
ПД – підсистема донавчання
ПЗіАДРПР – підсистема збору і аналізу даних про реалізацію прийнятих рішень
ПЛВ – підсистема логічного висновку
ПНФН – підсистема налагодження функцій належності
ПП – підсистема пояснення
ППРіС – підсистема представлення рішень і спілкування
ПУВ – приховане управління військами
СППР – система підтримки прийняття рішень
СУБД – система управління базою даних
DSS – Decision Support System

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні бойові дії і збройна боротьба в цілому представляють собою складні процеси, що протікають в просторі і часі із залученням численних і різнорідних сил і засобів конфліктуючих сторін. В цих умовах стає, як ніколи, важливою оперативна і ефективна діяльність штабів військ різних ступенів з управління військами та їх матеріально-технічного забезпечення [1].
У зв’язку із суттєвим підвищенням ролі та об’ємів інформації, поширенням напрямків її застосування в сучасних війнах і конфліктах, провідні держави світу постійну увагу приділяють підвищенню інформаційно-технологічного рівня власних збройних сил (ЗС) [2]. Це досягається шляхом створення військових інформаційних систем різного призначення [3]. Кінцевою метою на цьому шляху є створення єдиної інтегральної системи автоматизованого управління, контролю, зв’язку, розвідки [4].
Збройні конфлікти останніх десятиріч проходять на фоні перетворення суспільства з постіндустріального на інформаційне. Завдяки революції в області інформатизації та комунікацій відбуваються значні зміни у військовій справі. З’являються нові види озброєння, в тому числі високоточного, розвиваються засоби розвідки, АСУ військами та зброєю. Розробляються нові концепції ведення бойових дій, удосконалюються форми та способи застосування військ. Сучасні воєнні конфлікти набули специфічних рис: висока технологічність засобів, що застосовуються, динамічність і швидкоплинність бойових дій. У зв’язку з цим стає надзвичайно важливим питання швидкості та якості прийняття рішень при здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ [2].
Проте інформаційні технології при визначенні маршруту руху як основи для проведення всіх розрахунків маршу частин (підрозділів) Сухопутних військ Збройних Сил України практично не використовуються, а це, як наслідок, спричиняє підвищені затрати часу та не виключає впливу людського фактору.
На даний час значного розвитку у військовій сфері здобувають комп’ютерні інформаційні системи, що дають змогу особі, що приймає рішення (ОПР), об’єднати власні суб’єктивні переваги з комп’ютерним аналізом ситуацій при генерації рекомендацій у процесі прийняття рішень – це системи підтримки прийняття рішень (СППР).
Прийняття рішень людиною полягає в генерації можливих альтернативних рішень, оцінці їх і виборі кращої альтернативи. Прийняття „правильного” рішення – це вибір такої альтернативи з числа можливих, яка максимально сприятиме досягненню поставленої мети.
При виборі альтернатив треба враховувати велику кількість суперечливих вимог і, отже, оцінювати варіанти рішень за багатьма критеріями. Суперечливість вимог, неоднозначність оцінки ситуацій, помилки у виборі пріоритетів значною мірою ускладнюють прийняття рішень [5].
Іншою невід’ємною особливістю прийняття рішень є невизначеності, які поділяються на три класи [6]: невизначеності, пов’язані з неповнотою знань проблеми; неточне розуміння своїх цілей ОПР; невизначеність при врахуванні реакції навколишнього середовища на прийняте рішення. Ці невизначеності не дозволяють точно сформулювати цілі прийняття рішення. Єдиним можливим способом „зняття” цих невизначеностей є суб’єктивна оцінка фахівця (експерта, командира), який визначає переваги того чи іншого рішення.
Прийняття рішень – складний психологічний процес. Серед відомих видів мислення з прийняттям рішень найбільш тісно зв’язане оперативне мислення, в процесі якого формується суб’єктивна модель передбачуваної сукупності дій, спрямованої на вирішення поставленої задачі [7].
Процес вибору рішення складається з формування робочих гіпотез; зіставлення їх з концептуальними моделями поточних ситуацій; корегування сформованих моделей; оцінки співвідношення гіпотез і результатів, що досягаються; вибору найкращої гіпотези і формування послідовності дій для отримання рішення відповідно до обраної гіпотези [8].
Численні психологічні дослідження показують, що ОПР без додаткової аналітичної підтримки використовує спрощені, а іноді й суперечливі вирішальні правила [9].
Підтримка прийняття рішень полягає в тому, щоб у процесі прийняття рішення забезпечити ОПР необхідною інформацією, яка включає [10]:
допомогу ОПР при аналізі та оцінюванні ситуації і обмежень, що накладаються зовнішнім середовищем;
виявлення переваг ОПР, тобто ранжування пріоритетів під час прийняття рішення;
генерацію можливих рішень, тобто формування списку альтернатив;
оцінювання можливих альтернативних результатів з урахуванням переваг ОПР і обмежень, що накладаються зовнішнім середовищем;
аналіз наслідків прийнятих рішень;
вибір кращого, з погляду ОПР, варіанту.
Суть комп’ютерної підтримки прийняття рішень полягає у формалізованому описі алгоритмізації процесів опрацювання вихідних даних і прийнятті рішення.
Системи підтримки прийняття рішень є якісно новим рівнем автоматизації управлінських процесів у різних галузях людської діяльності. У закордонній літературі СППР відомі як Decision Support System (DSS).
Є кілька визначень СППР. Так, у [11] дано таке означення: „це такі людино-машинні об’єкти, що дозволяють ОПР використовувати дані, знання, об’єктивні й суб’єктивні моделі для аналізу та вирішення слабкоструктурованих і неструктурованих проблем”. У цьому визначенні підкреслюється призначення СППР для вирішення слабкоструктурованих і неструктурованих задач.
Згідно з [11], до слабкоструктурованих належать задачі, що містять як кількісні, так і якісні змінні, причому домінують якісні змінні. Неструктуровані проблеми мають лише якісний опис.
Згідно з [12], СППР визначається так: „це комп’ютерна система, що дає змогу ОПР об’єднати власні суб’єктивні переваги з комп’ютерним аналізом ситуацій при генерації рекомендацій у процесі прийняття рішення”. Тут увагу закцентовано на поєднанні суб’єктивних переваг ОПР і комп’ютерних методів.
У [13] вказано, що „СППР – це комп’ютерна інформаційна система, що використовується для різних видів діяльності при прийнятті рішень у ситуаціях, де неможливо чи небажано мати автоматизовану систему, яка цілком проводить весь процес рішення”.
У [9] СППР розглядаються як діалогові системи, що здійснюють допомогу ОПР. Ці системи використовують розвинуті бази даних (БД) і бази математичних моделей при вирішенні задач зі слабкоструктурованих предметних областей.
Усі наведені означення не суперечать, а доповнюють одне одного і в загальному характеризують СППР.
Людино-машинна процедура прийняття рішень за допомогою СППР являє собою циклічний процес взаємодії людини й комп’ютера. Цикл складається з фази аналізу та постановки задачі для комп’ютера, яку проводить ОПР, і фази оптимізації (пошуку рішення), яку проводить комп’ютер [14].
СППР виконують такі функції [10]:
допомагають людині провести оцінку ситуації, здійснити вибір критеріїв і оцінити їх відносну важливість;
генерують можливі рішення (сценарії дій);
здійснюють оцінку сценаріїв (дій, рішень), обирають кращий;
забезпечують постійний обмін інформацією про хід процесу прийняття рішень і допомагають узгодити групові рішення;
моделюють прийняті рішення;
здійснюють динамічний комп’ютерний аналіз можливих наслідків прийнятих рішень;
проводять збирання даних про результати реалізації прийнятих рішень і здійснюють оцінку результатів;
на основі аналізу результатів прийнятих рішень і оцінки їх ефективності здійснюється донавчання СППР.
СППР розвивають управлінські системи до високої стадії інтелектуалізації діяльності, яка здійснюється як неперервний процес прийняття рішень у проблемних ситуаціях, що характеризуються великою складністю, невизначеністю та слабкою структурованістю [5].
Однією з таких ситуацій є пересування військ. Цей процес характеризується прохідністю місцевості, яка значною мірою залежить від мережі доріг, рельєфу, гідрографії, ґрунтово-рослинного покриву, та внаслідок впливу воєнних дій, сезонних і погодних явищ складно піддається формалізації [15].
Ступінь впливу місцевості на організацію та здійснення пересувань частин сухопутних військ змінюється разом з розвитком нових засобів боротьби і появою нової бойової техніки та зброї [16]. Бойові дії стають все більш динамічними, і їх успіх буде залежати від швидкості проведення маневру силами та засобами. Тому потрібно постійно приділяти увагу удосконаленню процесу планування пересувань частин сухопутних військ, підвищенню мобільності військ [17]. Це можна досягти за рахунок удосконалення процесу вибору раціонального маршруту шляхом створення і застосування СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ.
Проте, говорячи про задачу визначення раціонального маршруту, потрібно звернути увагу на ще один клас інформаційних систем, що почав бурхливо розвиватись і застосовуватись у нашій країні з 90-х років ХХ ст., – це геоінформаційні системи (ГІС) [18].
Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій, такі як стрімкий розвиток систем управління базами даних (СУБД), об’єктно-орієнтовне програмування, інтенсивне розповсюдження інтернет-технологій, розробка мобільних комп’ютерів і широке впровадження ГІС у різноманітні сфери життя, в тому числі і військову, формують нове бачення можливих шляхів застосування та призводять до неодмінного розвитку ГІС [19].
ГІС – це програмно-апаратний комплекс, що дозволяє створювати, редагувати, зберігати і аналізувати геопросторову інформацію, тобто дає можливість працювати з об’єктами, що мають просторову прив’язку [20÷22]. ГІС ефективні у областях, де здійснюється вивчення території та об’єктів на ній. Це практично всі напрями діяльності органів управління, в яких застосування геопросторового аналізу з використанням ГІС може скоротити час на прийняття рішень, зменшити трудові та матеріальні витрати.
ГІС забезпечують виконання ряду типових завдань, серед яких: визначення просторових координат об’єктів; знаходження площі неправильних фігур; пошук найкоротшого шляху по графу; виконання розрахунків логістики; аналіз статистичних даних; двовимірна та тривимірна візуалізація даних; побудова запитів до БД, пошук і передача інформації [23].
Виходячи з функціональних можливостей ГІС [24], можна зробити висновок, що ці технології надають можливість підійти до вирішення завдання пошуку раціонального маршруту на якісно новому рівні, а інтегрування ГІС до СППР при організації та здійсненні пересувань сухопутних військ зробить інформаційне забезпечення процесу пересувань таким, що відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій.
Недоліки існуючих методів і алгоритмів визначення маршруту руху частин (підрозділів) сухопутних військ, наявність факторів місцевості та обстановки, які при виборі маршруту на даний час не враховуються, але є важливими, практична відсутність комп’ютеризації підтримки рішення при здійсненні маршу в сукупності обумовили актуальність тематики щодо розроблення знання орієнтованої СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ в умовах ризику та невизначеності як інтелектуальної інформаційної технології.
Отже, в дисертації ставиться й вирішується наукова задача, сутність якої полягає у визначенні раціонального маршруту руху за рахунок використання методики комп’ютерної підтримки рішення в ГІС військового призначення при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до Зведеного річного плану наукової та науково-технічної діяльності Збройних Сил України на 2012 рік і планів науково-дослідних робіт (НДР) Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2012 рік, а саме, НДР за темою: „Розробка методики створення інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень для вибору кращого маршруту руху при підготовці та в ході проведення маршу частин (підрозділів)”, шифр „ІСППР-ГІС”, державний реєстраційний номер 0101U001390 (особисто автором запропоновано математичну та концептуальну модель СППР для вибору раціонального маршруту руху при підготовці та в ході проведення маршу частин (підрозділів)).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування технічних пропозицій, спрямованих на удосконалення процесу прийняття рішення на пересування (здійснення маршу) підрозділів і частин сухопутних військ за рахунок скорочення затрат часу, необхідного для визначення раціонального маршруту руху.
Задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети:
аналіз підходів до вибору маршруту руху під час здійснення пересувань частин (підрозділів) та існуючих алгоритмів вирішення задачі про найкоротший маршрут на основі застосування теорії графів;
аналіз фізико-географічних факторів та факторів бойової обстановки, що можуть впливати на вибір маршруту руху;
розроблення математичного апарату СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ;
інтеграція інструментарію ГІС до СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ;
розроблення методики комп’ютерної підтримки рішення в ГІС військового призначення;
оцінювання доцільності застосування запропонованої методики.
Об’єкт дослідження – пересування підрозділів (частин) сухопутних військ в умовах впливу чинників, які є нечіткими.
Предмет дослідження – процес прийняття рішення при організації пересувань підрозділів (частин) сухопутних військ.
Методи дослідження. Використані методи: теорії графів – для вирішення задачі знаходження маршрутів руху; теорії нечітких множин – для математичної формалізації задачі визначення раціонального маршруту; експертних оцінок – для визначення функцій належності; математичного моделювання – для вирішення вищевказаних задач; комп’ютерної обробки інформації – для аналізу геопросторових даних; мережевого планування – для визначення показника економії часу при використанні запропонованої методики.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Вперше застосовано метод аналітичного подання нечітких графів у вигляді нечітких околів і меж вершин для визначення прохідності маршрутів руху.
Сутність новизни наукового результату полягає у можливості визначення ступеня легкості подолання ділянок маршруту за показником прохідності при використанні запропонованого методу для знаходження маршруту руху. Запропонований метод подання графів відрізняється від існуючих спроможністю застосування на електронно-обчислювальних машинах (ЕОМ), уникаючи при цьому надмірності, та дозволяє врахувати вплив метеорологічних умов і сезонних природних явищ на стан покриття доріг (колонних шляхів).
2. Вперше розроблено бібліотеку значень функцій належності, необхідних для визначення раціонального маршруту руху військової техніки за допомогою СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ.
Сутність новизни наукового результату полягає у тому, що визначені значення функцій належності відкривають можливість відобразити спроможність різних типів військової техніки, що стоїть на озброєнні Сухопутних військ Збройних Сил України, долати ділянки маршруту за критерієм прохідності. Розроблена бібліотека значень функцій належності при визначенні раціонального маршруту руху дозволяє врахувати тактико-технічні характеристики техніки, вплив елементів місцевості та обстановку, що склалась на час здійснення пересувань військ.
3. Вперше розроблено методику комп’ютерної підтримки рішення в ГІС військового призначення.
Сутність новизни наукового результату полягає у всебічному врахуванні факторів зовнішнього впливу на вибір маршруту руху та можливості визначення маршруту руху, який є раціональним для даних умов обстановки. Запропонована методика дозволяє скоротити час, необхідний для прийняття рішення на пересування, та підвищити об’єктивність оцінки обстановки.
Практичне значення одержаних результатів. Значення одержаних у дисертації результатів для практики полягає у вирішенні завдань, що пов’язані зі створенням СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ, яка призначена для визначення раціонального маршруту руху частин (підрозділів) сухопутних військ. Результати роботи використані та можуть знайти подальше практичне застосування в частинах (підрозділах) Сухопутних військ Збройних Сил України, Центральному управлінні воєнно-топографічному та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, інших силових структурах і правоохоронних органах, діяльність яких пов’язана з сухопутними пересуваннями техніки та особового складу, а також під час наукових досліджень у напрямку розробки СППР. Окрім того, отримані результати можуть бути використані у науково-дослідницькій роботі науково-дослідних установ та навчальному процесі вищих навчальних закладів.
Результати дисертації впроваджені в повсякденній діяльності військової частини А 3796 Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, а також у навчальному процесі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Військової академії (м. Одеса), про що свідчать відповідні акти.
Особистий внесок здобувача. Всі основні результати дисертації, що виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно. Нові наукові результати дисертації отримані здобувачем особисто. Зі спільних публікацій особисто здобувачеві належить: у [25] – аналіз впливу фізико-географічних факторів на планування та здійснення пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ; у [26] – пропозиція використовувати метод аналітичного подання графів для проведення розрахунків на ЕОМ; у [27] – аналіз переваг і недоліків застосування електронних карт при плануванні маршу частин (підрозділів) сухопутних військ; у [28] – аналіз алгоритмів вирішення задачі про найкоротший маршрут на основі застосування теорії графів; у [15] – пропозиція застосовувати розмітку графа через функцію належності для визначення раціонального маршруту руху військової техніки; у [29] – пропозиція визначати найкоротший маршрут через графові моделі, що подані через околи і межі вершин; у [30] – пропозиція формалізувати задачі теорії графів з нечіткими відповідностями з використанням опису через околи й межі; у [31] – пропозиція застосовувати положення теорії графів для вирішення задачі прийняття рішення на розміщення військових підрозділів у межах зони відповідальності; у [32] – алгоритм функціонування СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені на наукових конференціях: VI Міжнародна науково-практична конференція „Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (м. Київ, 2010 р.), Восьма регіональна конференція студентів і молодих науковців (м. Одеса, 2011 р.), ІV-та всеукраїнська науково-технічна конференція „Перспективи розвитку озброєння та військової техніки сухопутних військ” (м. Львів, 2011 р.), VIІ Міжнародна науково-практична конференція „Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє” (м. Київ, 2011 р.), Науково-практична конференція „Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних Сил України (м. Київ, 2011 р.), ІІІ науково-технічний семінар „Геоінформаційні системи та інформаційні технології у військових та спеціальних задачах („Січневі ГІСи”)” (м. Львів, 2012 р.), Дев’ята регіональна конференція студентів і молодих науковців (м. Одеса, 2012 р.), VIІІ Міжнародна науково-практична конференція „Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє” (м. Київ, 2012 р.), VI міжнародна науково-практична конференція „Нові технології в геодезії, землевпорядкуванні та природокористуванні” (м. Ужгород, 2012 р.) та доповідались на постійно діючому семінарі науковців, здобувачів та ад’юнктів Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, 2012 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 статей (серед них дві статті є одноосібними) у фахових наукових виданнях, два з яких включені до міжнародних наукометричних баз, та 10 тез доповідей наукових конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається із переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків і п’яти додатків. Робота викладена на 142 сторінках і має 43 ілюстрації, 7 таблиць та список використаних джерел, який містить 123 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ
На даний час у ЗС провідних країн світу значна увага приділяється розвитку інформаційних технологій. Ці технології знаходять застосування практично у всіх галузях військової справи.
Збройні Сили України також перебувають на стадії активного впровадження інформаційних технологій. Стрімко розвиваються СУБД, об’єктно-орієнтовне програмування, інтенсивно поширюються інтернет-технологій, мобільні комп’ютери. Значний інтерес при вирішенні військових задач становлять СППР, що дають змогу ОПР об’єднати власні суб’єктивні переваги з комп’ютерним аналізом ситуацій при генерації рекомендацій у процесі прийняття рішень. Створення СППР, яку можна застосувати для вирішення важливої військово-прикладної задачі – організації та проведення пересувань сухопутних військ, дозволить скоротити час на організацію пересувань і підвищити об’єктивність прийнятих при цьому рішень, що, як наслідок, зменшить втрати особового складу, матеріальних засобів і сприятиме виконанню поставлених завдань.
Таким чином, в дисертації вирішена наукова задача, яка полягає у розробленні методики комп’ютерної підтримки рішення щодо визначення раціонального (близького до оптимального) маршруту руху військових підрозділів (частин) при здійсненні пересувань (маршу).
У результаті вирішення комплексу взаємопов’язаних часткових завдань отримані такі основні наукові результати дослідження:
1. Вперше запропоновано метод аналітичного подання нечітких графів у вигляді нечітких околів і меж вершин для визначення прохідності маршрутів руху. Метод відрізняється від існуючих можливістю застосування на ЕОМ, уникаючи при цьому надмірності подання, що притаманні традиційним методам – матрицям суміжності (інцидентності) та плексам (багатозв’язані списки з використанням покажчиків), оскільки при застосуванні першого з них має місце велика розрідженість матриць, а другий спосіб вимагає використання спеціальних програмних засобів. Метод аналітичного подання нечітких графів у вигляді нечітких околів і меж вершин дозволяє формально описувати нечіткі ситуації при виборі маршрутів руху, адекватно відображати властивості місцевості при різних погодних умовах і отримувати широкий спектр різноманітних їх характеристик для наступного аналізу.
2. Вперше розроблено бібліотеку значень функцій належності, необхідних для визначення раціонального маршруту руху військової техніки за допомогою СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ. Застосування запропонованих значень функцій належності дозволяє визначати ймовірність проходження ділянок маршруту основними одиницями техніки, що знаходиться на озброєнні Сухопутних військ Збройних Сил України, враховуючи тактико-технічні характеристики даної техніки та вплив таких метеорологічних і фізико-географічних особливостей, як крутизна схилів, стан ґрунту (сухий, зволожений і замерзлий), глибина водних перешкод, густота перешкод рослинного походження. Розроблена бібліотека значень функцій належності є фундаментальною основою для функціонування СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ.
3. Вперше розроблено методику комп’ютерної підтримки рішення в ГІС військового призначення. Запропонована методика враховує основні фактори, що можуть впливати на вибір маршруту руху частин (підрозділів) сухопутних військ, та дає можливість автоматизовано визначати раціональний маршрут руху за одним із трьох критеріїв: довжина шляху, час та безпека проходження. Методика комп’ютерної підтримки рішення в ГІС військового призначення дозволяє підвищити об’єктивність прийнятого рішення за рахунок наукового обґрунтування технічних рішень для визначення маршруту руху та всебічного врахування факторів зовнішнього впливу і скоротити час, необхідний для прийняття рішення на пересування, завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій. Крім цього, застосування запропонованої методики виключає із процесу планування маршу суб’єктивний людський фактор.
Достовірність одержаних у роботі результатів підтверджена експериментально шляхом визначення показника скорочення часу (у процентному відношенні) при використанні запропонованої методики у порівнянні з традиційними підходами. Доцільність результатів підтверджена проведенням порівняльного аналізу процесу організації маршу за традиційною та запропонованою методиками із застосуванням методу мережевого планування.
Значення одержаних у дисертації результатів для науки полягає в розробленні методичних основ комп’ютерної підтримки рішення при організації та проведенні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ.
Значення одержаних у дисертації результатів для практики полягає у вирішенні практичних завдань, що пов’язані зі створенням СППР при організації та здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ, що призначена для визначення раціонального маршруту руху частин (підрозділів) сухопутних військ.
Запропонована автором методика дозволяє скоротити до 20% часу на планування маршу із забезпеченням пересування по раціональному маршруту зі збереженням бойової готовності підрозділів та частин при їх виході в район призначення.
Рекомендації, що одержані в дисертації, можуть бути застосовані на практиці та в якості основи для подальших досліджень.
Сукупність отриманих нових наукових результатів дозволяє стверджувати про досягнення поставленої в дисертації мети.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Міхно О.Г. Роль геопросторової інформації в автоматизованих системах управління військами / О.Г. Міхно, Н.І. Литвиненко // Зб. наук. праць ВІ КНУ. – 2007. – № 11. – С. 227–232.
2. Хвостов В. Топогеодезическое и навигационное обеспечение вооруженных сил США на национальном и глобальном уровне / В. Хвостов, Н. Воронков, В. Елюшкин, А. Масленников // Зарубежное военное обозрение. – 1998. – № 5. – С. 10-14; 1998. – № 6. – С. 9–13.
3. Полевой устав армии США FМ 100-5. Ведение боевых действий. – М.: ГШ ВС СССР, ГРУ, 1987. – 354 с.
4. Литвиненко Н.І. Наукові аспекти створення транспортних систем військового призначення / Н.І. Литвиненко // Зб. наук. праць ВІ КНУ. – 2007. – № 11. – С. 227–232.
5. Інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень: навч. посіб. / [Б.М. Герасимов, В.М. Локазюк, О.Г. Оксіюк, О.В. Поморова]. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. – 335 с.
6. Герасимов Б.М. Интеллектуальные системы поддержки решений управленческого и оперативного персонала / Б.М. Герасимов. – К.: Знание, 1989. – 119 с.
7. Герасимов Б.М. Системное проектирование средств отображения информации в АСУ / Б.М. Герасимов, Б.М. Егоров. – К.: Изд-во КВИРТУ ПВО, 1983. – 48 с.
8. Орловский С.А. Проблемы принятия решений при нечеткой исходной информации / С.А. Орловский. – М.: Наука, 1981. – 208 с.
9. Chandrasekaran B. Generic tasks in knowledge-based reasoning: high-level blocks for expert systems design / B.Chandrasekaran. – IEEE Expert, 1986. – 1 (3). – P. 23–30.
10. Кузьмин И.В. Основы теории информации и кодирования / И.В. Кузьмин, В.А. Кедрус. – К.: Вища шк., 1986. – 238 с.
11. Людино-машинні системи автоматизації: управління якістю, безпекою і надійністю / [Архангельський В.І., Богаєнко І.М., Грабовський Г.Г., Рюмшин М.О.]. – К.: НВК „КІА”, 2000. – 296 с.
12. The AI Business: Commercial Uses of Artificial Intelligence / P. Winston. – Cambridge, Mass.: The MIT Press, 1984. – 238 р.
13. Синюк В.Г. Системы поддержки принятия решений: основные понятия и вопросы применения / В.Г. Синюк, А.П. Котельников. – Белград: Изд-во БелГТСАМ, 1998. – 78 с.
14. Герасимов Б.М. Человеко-машинные системы принятия решений с элементами искусственного интеллекта / Б.М. Герасимов, В.А. Тарасов, И.В. Токарев. – К.: Наукова думка. – 1993. – 180 с.
15. Литвиненко О.І. Застосування розмітки графа через функцію належності для визначення раціонального маршруту руху військової техніки / О.І. Литвиненко, А.І. Сбітнєв // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. – К.: НАОУ, №1–2 (10–11), 2011. – С. 129–132.
16. Стеценко О.О. Методологічні аспекти формування оперативно-стратегічних та оперативно-тактичних вимог до перспективних систем озброєння Збройних Сил України / О.О. Стеценко, О.П. Ковтуненко, І.С. Цибулько // Наука і оборона. – 2001. – № 4. – С. 44.
17. Масной В. Автоматизированные системы управления сухопутными войсками США / В. Масной, Ю. Судаков // Зарубежное военное обозрение. – 2003. – № 9, 10. – С. 25.
18. Міхно О.Г. Вимоги до системи топогеодезичного забезпечення військ на сучасному етапі / О.Г. Міхно, Н.І. Литвиненко, О.І. Литвиненко // Зб. наук. праць ВІ КНУ. – 2008. – № 11. – С. 227–232.
19. ARCREVIEW. Современные геоинформационные технологии. – 2003. – №3 (26). – С. 2.
20. Митчелл Э. Руководство по ГИС анализу. Пространственные модели и взаимосвязи / Митчелл Э. – К.: Стилос, 2000. – 198 с.
21. Langeforce B. Theoretical Analysis of Information Systems / B. Langeforce. – Lund, 1966. – Р. 43–56.
22. Mitchell А. The ESRI Guide to GIS Analysis / А. Mitchell. – Redlands: ESRI, 1999. – Р. 11–34.
23. Литвиненко О.І. Основні напрямки розвитку геоінформаційних систем і технологій / О.І. Литвиненко // Інформатика, інформаційні системи та технології: VIII регіональна конференція студентів і молодих науковців, 25 березня 2011 р., м. Одеса. – С. 16–17.
24. Arc View GIS: Руководство пользователя. – М.: МГУ, – 1998. – 364 с.
25. Литвиненко Н.І. Порядок використання геопросторової інформації для підтримки прийняття управлінських рішень / Н.І. Литвиненко, С.О. Пашков, О.І. Литвиненко // Зб. наук. праць ВІ КНУ. – 2010. – № 27. – С. 342–352.
26. Литвиненко О.І. Аналітичне подання графів для проведення розрахунків на електронно-обчислювальних машинах / О.І. Литвиненко, А.І. Сбітнєв // Вісник ХНУ. – 2011. – № 5 (182). – С. 182–189.
27. Литвиненко Н.І. Практичне визначення переваг та недоліків застосування електронних карт при плануванні маршу частин (підрозділів) Cухопутних військ Збройних Сил України / Н.І. Литвиненко, О.І. Литвиненко // Зб. наук. праць ВІ КНУ. – 2011. – № 32. – С. 292–295.
28. Литвиненко О.І. Алгоритми вирішення задачі про найкоротший маршрут на основі застосування теорії графів / О.І. Литвиненко, Н.І. Литвиненко, С.О. Пашков // Зб. наук. праць ВІ КНУ. – 2011. – № 33. – С. 335–343.
29. Литвиненко О.І. Визначення найкоротшого маршруту на графі, що поданий через околи і межі / О.І. Литвиненко, А.І. Сбітнєв // Зб. наук. праць ВІ КНУ. – 2011. – № 35. – С. 309–315.
30. Литвиненко О.І. Формалізація задач теорії графів з нечіткими відповідностями з використанням опису через околи й межі / О.І. Литвиненко, А.І. Сбітнєв // Зб. наук. праць ВІ КНУ. – 2012. – № 38. – С. 353–361.
31. В.І. Хірх-Ялан. Спосіб алгоритмізації задачі прийняття рішення на розміщення військових підрозділів в межах зони відповідальності з використанням положень теорії графів та методу аналізу ієрархій / В.І. Хірх-Ялан, О.І. Литвиненко, О.Й. Мацько // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – Луганськ. – 2012. – № 12 (183), Ч.2. – С. 198–201.
32. O. Lytvynenko. Development of the structure and operation algorithm of decision support system in case of marching of the army / O. Lytvynenko, V. Khirkh-Ialan // The Advanced Science Journal. – United States. – Volume 2013. – Issue 1. – Рр. 19-23.
33. Сухопутні війська Збройних Сил України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: mil.in.ua/suchoputni-viyska.
34. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина 1. Взвод, відділення. – К.: Командування Сухопутних військ ЗС України, 2005. – С. 111–136.
35. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина 2. Батальйон, рота. – К.: Командування Сухопутних військ ЗС України, 2005. – С. 172–184.
36. Стеценко О.О. Основи управління військами. Частина І / О.О. Стеценко, П.А. Савков, М.О. Ляхов. – К.: Ліра К, 2007. – 160 с.
37. Стеценко О.О. Основи управління військами. Частина ІІ / О.О. Стеценко, П.А. Савков, М.О. Ляхов. – К.: Ліра К, 2007. – 158 с.
38. Основи управління у військовій справі: навч. посіб. / [О.Ю. Казанцев, В.М. Гап’юк, А.А. Каленський та ін.]. – К.: ВПЦ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2003. – 140 с.
39. Вайнер В.М. Тактические рассчёты / В.М. Вайнер. – М.: ВИ, 1982. – С. 27–86.
40. Тактика: підруч. / [В.В. Вішняков, Г.А. Дробаха, А.А. Каленський, Є.Б. Смірнов]. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2009. – 607 с.
41. Реут Я.И. Марш / Я.И. Реут, Н.К. Шишкин. – М.: Воениздат, 1978. – С. 165.
42. Мазаєв Ю.І. Справочник по расчету марша и расхода горючего / Ю.І. Мазаєв. – М.: ВИ, 1977. – 67 с.
43. Основи моделювання бойових дій військ: підруч. / [колектив авторів].– К.: Вид. НАОУ, 2005. – С. 481–496.
44. Гольштейн Е. Задачи линейного программирования транспортного типа / Е. Гольштейн, Д. Юдин. – М.: Наука, 1969. – 382 с.
45. Раскин Л.Г. Континуальное линейное программирование / Л.Г. Раскин, І.О. Кириченко. – Х.: ВИ ВВ МВД Украины, 2005. – 176 с.
46. Dijrstra E.W. GO TO Statement considered harmful / E.W. Dijrstra // CACM.  1986.  Vol. 11, №3.  Р. 147148.
47. Бызов Б.Е. Военная топография / Б.Е. Бызов, А.Н. Коваленко. – М.: Воениздат, 1990. – С. 7–14.
48. Повшедний В.А. Воєнна географія: навч. посіб. / В.А. Повшедний – К.: НАОУ, 2000. – С. 15–37.
49. Локальные войны и вооруженные конфликты начала 80-х годов (краткий обзор событий и выводы). – М.: ГШ ВС СССР, 1983. – 84 с.
50. Lee S.M. Management Science / S.M. Lee, L.J. Moore, B.W. Тaylor. – Allyn and Bacon, Inc. Boston, 1985. – Р. 910.
51. Литвиненко Н.І. Методика використання геопросторової інформації для підтримки прийняття рішення на здійснення пересування частин та підрозділів сухопутних військ: дис. канд. техн. наук: 20.02.04 / Литвиненко Наталія Ігорівна.  К., 2009.  112 с.
52. Геоинформатика. Толковый словарь основных терминов / [Баранов Ю.Б., Берлянт А.М., Капралов Е.Г. и др.].  М.: ГИС-Ассоциация, 1999.  204 с.
53. Географічні інформаційні системи: підруч. / [Мосов С.П., Тарасов В.М., Чорнокнижний О.А. та ін.]. – К.: НАОУ, 2005. – 240 с.
54. Военная топография / [Бубнов И.А., Богатов С.Ф. и др.] – М.: Воениздат, 1977. – С. 9, 206–208, 222–230.
55. Военная топография / [Лахин А.Ф., Бызов Б.Е., Прищепа И.М. и др.]. – М.: Воениздат, 1973. – С. 7–33.
56. Военная топография / [Псарев А.А., Коваленко А.Н. и др.]. – М.: Воениздат, 1986. – С. 9–36.
57. Методичний посібник з порядку підготовки та проведення конвоїв. – Аль Кут: штаб 6 омбр, 2004. – 112 с.
58. Бурчак О.І. Подання та використання геопросторових даних під час проведення миротворчих операцій та шляхи його вдосконалення / О.І. Бурчак // Зб.наук. пр. ВІ КНУ. – 2007. – № 4. – С. 233–241.
59. Кириченко І.О. Методологічні засади організації і забезпечення спеціальних операцій при вирішенні завдань локалізації та припинення внутрішніх збройних конфліктів / І.О. Кириченко, І.І. Мусієнко, І.А. Пегахін // Честь і закон. – 2003. – № 4. – С. 22–28.
60. Воєнно-географічний опис України: посіб. – К.: АЗС України, 1996. – 56 с.
61. Міхно О.Г. Військова топографія: підруч. / О.Г. Міхно, С.Г. Шмаль – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2008. – С. 5–19.
62. Класифікатор / [під ред. В.Т. Липського] – К.: ГУГКК, 2002. – 50 с.
63. Шмаль С.Г. Військова топографія: підруч. / С.Г. Шмаль – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2008. – С. 10–22.
64. Повшедний В.А. Щодо вивчення місцевості при організації загальновійськового бою у водної перешкоди: навч. посіб. / В.А. Повшедний – К.: НАОУ, 2000. – 20 с.
65. Толубко В.Б. Методологічні основи проектування прикладного програмного забезпечення для АСУ воєнного призначення: монографія / В.Б. Толубко, А.І. Сбітнєв, О.Ю. Пермяков. – К.: НАОУ, 2004. – 249 с.
66. Сбитнев А.И. Структурная организация и проектирование математического обеспечения АСУ ТП: дис. д-ра техн. наук: 05.13.11, 05.13.06 / Сбитнев Анатолий Иванович.  К., 1989.  447 с.
67. Шиханович Ю.А. Введение в современную математику / Ю.А. Шиханович.  М.: Наука, 1965.  376 с.
68. Оре О. Теория графов / О. Оре. – М.: Наука, 1980. – 336 с.
69. Сбітнєв А.І. Управління якістю програмного забезпечення автоматизованих інформаційних систем воєнного призначення / А.І. Сбітнєв, С.В. Лєнков, О.М. Грищак, О.В. Горшков // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. – 2005. – Вип. 11. – С. 75–78.
70. Гудман С., Хидетниеми С. Введение в разработку и анализ алгоритмов / С. Гудман, С. Хидетниеми. – М.: Мир, 1981. – 368 с.
71. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и ее применение к принятию приближенных решений / Л. Заде. – М.: Мир, 1976. – 167 с.
72. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств / А. Кофман. – М.: Радио и связь, 1982. – 432 с.
73. Нечеткие множества в моделях управления и искусственного интеллекта / [под ред. Д.А. Поспелова]. – М.: Наука, 1986. – 312 с.
74. Нечеткие множества и теория возможностей: последние достижения / [под ред. Р.Ягера]. – М.: Сов. Радио, 1986. – 408 с.
75. Ротштейн А.П. Интеллектуальные технологии идентификации: нечеткие множества, генетические алгоритмы, нейронные сети / А.П. Ротштейн. – Винница: УНИВЕРСУМ, 1999. – 320 с.
76. Герасимов Б.М. Нечеткие множества в задачах проектирования, управления и обработки информации / Б.М. Герасимов, Г.Г. Грабовский, Н.А. Рюмшин. – К.: Техніка, 2002. – 140 с.
77. Обработка нечеткой информации в системах принятия решений / [Борисов А.Н., Алексеев А.В., Меркурьева Г.В. и др.].  М.: Радио и связь, 1989.  304 с.
78. Википедия / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Рациональность.
79. Тарасов В.А. Интеллектуальные системы поддержки принятия решений / В.А. Тарасов, Б.М. Герасимов, И.А. Левин, В.А. Корнийчук. – К.: МАКНС, 2007. – 336 с.
80. Bojadziev G. Fuzzy Logic for Business, Finance and Management / G. Bojadziev, M. Bojadziev // Advances in fuzzy systems. – 1997. – Vol 12. World Scientific. – 232 p.
81. Пермяков О.Ю. Інформаційні технології і сучасна збройна боротьба / О.Ю. Пермяков, А.І. Сбітнєв. – Луганськ: Знання, 2008. – 204 с.
82. Zimmermann H.J. Fuzzy Set Theory and Its Applications / H.J. Zimmermann. – Kluwer: Dordrecht, 1991. – 315 p.
83. Беллман Р. Принятие решений в расплывчатых условиях / Р. Беллман, Л. Заде. – М.: Мир, 1976. – С.172–215.
84. Ротштейн А.П. Интеллектуальные технологии идентификации / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://matlab/exponenta.ru/fuzzylogic.
85. Боевой устав Сухопутных войск. Часть 1. Дивизия, бригада, полк. – М.: Воениздат, 1989. – 544 с.
86. Aiello N.A. A comparative study of control strategies for expert systems: AGE implementation of three variations of PUFF / N.A. Aiello // In Proc. National Conference on Artificial Intelligence. – 1983. – P. 1–4.
87. Елкин А.П. К вопросу об интеллектуальных системах управления / А.П. Елкин, А.И. Стариков // Военная мысль.  1992.  № 1.  С. 2331.
88. Цвиркун А.Д. Основы синтеза структуры сложных систем / А.Д. Цвиркун. – М.: Наука, 1982. – 290 с.
89. Искусственный интеллект: справочник.  М.: Радио и связь, 1990.  464 с.
90. Тарасов В.А. Интеллектуальные системы поддержки принятия решений / В.А. Тарасов, Б.М. Герасимов, И.А. Левин, В.А. Корнийчук. – К.: МАКНС, 2007. – 336 с.
91. Карпінський Ю.О. Аналіз міжнародного досвіду створення інфраструктури геопросторових даних / Ю.О. Карпінський, А.А. Лященко // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – Л.: НУ „Львівська політехніка”. – 2005. – Вип. ІІ. – С. 26–33.
92. Карпінський Ю.О. Формування національної інфраструктури просторових даних – пріоритетний напрям топографо-геодезичної та картографічної діяльності / Ю.О. Карпінський, А.А. Лященко // Вісник геодезії та картографії. – 2001. – № 3. – С. 65–74.
93. ДеМерс М.Н. Географические информационные системы. Основы / М.Н. ДеМерс. – М.: Дата +, 1999. – 489 с.
94. Tomlinson R. Thinking About GIS / R. Tomlinson. – ESRI Press, 2003. – Р. 33–42.
95. Davis D.E. GIS for Everyone / D.E. Davis. – ESRI Press, 2003. – Р. 46–52.
96. Getting started with ArcGIS / [Croiser S., Booth B., Dalton K. and other]. – ESRI PRESS, 2004. – 272 р.
97. Konecny M. Geograficke informacni systemy / M Konecny. – Folia rirodoved fak. UJEP v Brne, 1985. – Т. 26. – N. 13. – 196 р.
98. Елюшкин В.Г. Электронные карты – возможности и перспективы / В.Г. Елюшкин, В.Н. Седов, Е.С. Долгов // Независимое военное обозрение. – 2003. – № 28 (343). – С. 14–22.
99. Кравчук О.В. Топогеодезичне забезпечення військ Збройних Сил України / О.В. Кравчук // Сучасні досягнення геодезії, геодинаміки та геодезичного виробництва. – 1999. – С. 83–85.
100. Литвиненко О.І. Теоретичні аспекти створення бази геоданих SDE масштабу 1:50000 на територію України / О.І. Литвиненко // Зб. наук. праць ВІ КНУ. – 2010. – № 28. – С. 317–322.
101. Алексаков Г.Н. Структурные модели динамических процессов / Г.Н. Алексаков, В.В. Гаврилин, В.А. Федоров. – М.: МИФИ, 1989. – 62 с.
102. Berry J. Fundamental operations in computer-assisted map analysis / J. Berry // International Journal of Geographical Information Systems. – 1987. – V. 1. – Рр. 119–136.
103. Burrough P. European Geographic Information Infrastructures: opportunities and pittfals / P. Burrough, I. Masser. – Taylor & Francis, 1998. – 167 p.
104. Clarce K. Geographic information systems: definitions and prospects / Clarce K. // Bull. Geogr. and Map Div. Spec. Libr. Assoc. – 1985. – N 142. – Р. 12–17.
105. Штовба С.Д. Введение в теорию нечетких множеств и нечеткую логику / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://matlab.exponenta.ru/fuzzylogic/book1/13_1.php.
106. Эффективность логистического управления: Учебник для вузов / Под общ. ред. Л.Б. Миротина. – М.: Издательство „Экзамен”, 2004. – С. 337–359.
107. Озброєння підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України / [упорядники О.Ю. Казанцев, В.К. Шваб]. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. – 71 с.
108. Гохман О.Г. Экспертное оценивание: уч. пособ. / О.Г. Гохман – Воронеж: ВГУ, 1991. – 152 с.
109. Орлов А.И. Экспертные оценки: уч. пособ. / А.И. Орлов. – М.: 2002. – 31 с.
110. Star J.L. Mashine Processing of Remotely ensed Data with Special emphasis on Thematic Mapper Data and Geographic Information Systems / J.L. Star, M.J. Cosentino, T.W. Foresman. – 1984. – Р. 194–197.
111. Maplnfo Professional User’s Guide / [Maplnfo Corp., Troy]. – N.Y., 1995. – 436 p.
112. Geographic Information Systems and Science / [Longley P., Goodchild M., Maguire D., Rhind D.]. – ESRI Press, 2001. – Р. 23–35.
113. ARCREVIEW. Современные геоинформационные технологии. – 2007. – №1 (40). – С. 15–19.
114. ARCREVIEW. Современные геоинформационные технологии. – 2007. – №5 (64). – С. 21–22.
115. ARCREVIEW. Современные геоинформационные технологии. – 2006. – №6 (84). – С. 3–10.
116. ARCREVIEW. Современные геоинформационные технологии. – 2007. – №1 (24). – С. 18–23.
117. Using ArcGIS Spatial Analyst / [McCoy J., Johnston K., Kopp S. and other].– ESRI PRESS, 2002. – 238 р.
118. GIS for Defense. – Redlands: ESRI, 2001. – Р. 11–23.
119. Charcher N. Group ARC. A Collaborative Approach to GIS / N. Charcher, S. Charcher // Proc. 8th Annual Colloquium of the spatial Information Research Center: University of Ohio, 1996. – Р. 156–163.
120. Global Spatial Data Infrastructure: The SDI Cookbook, Draft 1.0 [Електронний ресурс] / D.D. Nebert // TWG Chair. – 2000. – Режим доступу: http://www.gsdi.org.
121. Топографічна та навігаційна підготовка підрозділів: метод. посіб. / [під ред. Кравчука О.В.]. – К.: В/ч А0602, 2006. – 115 с.
122. Борисов А.Н. Принятие решений на основе нечетких моделей. Примерьі использования / А.Н. Борисов, О.А. Крумберг, И.П. Федоров. – Рига: Зинатне, 1990. – 184 с.
123. Литвиненко О.І. Принципи створення системи підтримки прийняття рішень при організації і здійсненні пересувань частин (підрозділів) сухопутних військ / О.І. Литвиненко // Зб. наук. праць ВІ КНУ. – 2011. – № 36. – С. 328-334.