ОБҐРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ЛУЩИЛЬНОЇ МАШИНИ ВІБРАЦІЙНОЇ ДІЇ : ОБОСНОВАНИЕ ОСНОВНЫХ ПАРАМЕТРОВ ЛУЩИЛЬНОЙ МАШИНЫ ВИБРАЦИОННОГО ДЕЙСТВИЯ

Краткое описание

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису Дениско Олена Анатоліївна
УДК 664.7/.05 (075/08)

ОБҐРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ
ЛУЩИЛЬНОЇ МАШИНИ ВІБРАЦІЙНОЇ ДІЇ

05.05.11 Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник
кандидат технічних наук, професор
Дацишин Олександр Володимирович

Київ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................
4

Розділ 1. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ, ТЕХНОЛОГІЙ І ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ЛУЩЕННЯ ЗЕРНА................................................................................

9

1.1. Огляд способів і технологій лущення зерна і насіння.................................

9

1.2. Аналіз конструкцій лущильних машин.........................................................

21

1.3. Схема лущильної машини вібраційної дії

34

1.4. Аналіз результатів наукових досліджень......................................................

36

1.5. Визначення напряму і задач досліджень.................................

49
Розділ2.ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДИНАМІЧНИХ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛУЩИЛЬНОЇ МАШИНИ...................

51

2.1. Розробка механіко-математичної моделі лущильної машини вібраційної дії

51

2.2. Параметрична оптимізація лущильної машини.............................................

77
2.3. Висновки до розділу

87

Розділ 3. ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

88
ама експериментальних досліджень...................................................

88

3.2. Експериментальні установки, прилади та інструменти.......................

90

3.2.1. Стенд для механічних випробувань зразків зерна....................................

90

3.2.2. Експериментальна установка для вібраційного лущення зерна..............

91

3.2.3. Прилади та інструменти...............................................................................

93

3.3. Методика експериментальних досліджень вібраційного лущення......

95

3.3.1. Методика визначення механічних властивостей зерна............................

95

3.3.2. Методика визначення впливу вібраційних навантажень на показники якості лущення зерна.............................................................................................

97

3.4. Методика планування і математичного опрацювання результатів експериментальних досліджень..

99

3.5. Висновки до розділу....................................................................................

106

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...........

107

4.1. Дослідження механічних властивостей зерна гречки і робочих органів....

107

4.2. Обґрунтування параметрів і режимів роботи лущильної машини...............

110

4.2.1. Результати досліджень технологічної ефективності процесу лущення при циклічному навантаженні зерна стиском......................................

110

4.2.2. Результати досліджень технологічної ефективності процесу лущення при циклічному навантаженні зерна стиском і зсувом.......................

113

4.2.3. Результати дослідження енергоємності лущильної машини.................

116

4.3. Висновки до розділу.........................................................................................

118

РОЗДІЛ 5. ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ...........

120

5.1. Використання результатів досліджень...........................................................

120

5.2. Техніко-економічна ефективність використання лущильної машини вібраційної дії..........................................................................................................

121

5.3. Висновки до розділу.........................................................................................

126

6. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.....................................................................................

127

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................

129

ДОДАТКИ................................................................................................................

144

Додаток А. Патент України на корисну модель № 41495. Універсальний лущильний постав....................................................................................................

144

Додаток Б. Акт про впровадження результатів наукових досліджень...............

146

ДодатокВ. Акт проведення виробничої перевірки лущильної машини вібраційної дії...........................................................................................................

147

Додаток Д. Вихідні вимоги до універсальної лущильної машини...................

148

ДодатокЕ.Рекомендації щодо впровадження ресурсозберігаючого технологічного процесу переробки круп’яних культур та вихідних вимог до універсальної лущильної машини..........................................................................

157

Додаток Ж. Технічні характеристики пружних опор і вібраторів......................

163

Додаток З. Технічна характеристика крупорушки АПК-300 М..........

165

Додаток И. Технічна характеристика лущильної машини вібраційної дії.

167

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні вимоги до післязбирального обробітку і переробки сільськогосподарських культур на місці виробництва, у тому числі й технологічних операцій виготовлення крупи, передбачають використання засобів механізації, які забезпечують високу якість вихідного продукту та зменшення енергоємності технологічного процесу.
Від якості лущення зерна в круп’яному виробництві у великій мірі залежить вихід крупів. Існуючі технології і устаткування сучасних крупорушок сільськогосподарських переробних виробництв забезпечують вихід крупів 55-66% від маси переробленого зерна, від 4 до 15% ядра круп’яних культур перетворюються у відходи, що не використовуються для харчових цілей. Лущать зерно переважно дисковими, вальцедековими й валковими верстати із жорстким кріпленням робочих органів (сталим зазором між ними), що сприяє вільному проходові через робочу зону дрібних зерен і викликає надмірні навантаження крупного зерна та його подрібнення. Лущильні машини даного типу не в повній мірі відповідають сучасним вимогам якості лущення. Інтенсифікація процесу лущення відбувається, зазвичай, за рахунок збільшення зони лущення застосуванням послідовно встановлених двох дек або трьох (чотирьох) вальців та лущильних установок ударної і пневмоударної дії, що призводить до невиправданого підвищення матеріало- і енергоємності робочих органів. Істотного ж зниження втрат зерна та підвищення виходу крупи-ядриці цими способами не було досягнуто.
Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених підвищенню технологічної ефективності процесу лущення зерна, можливості ще не вичерпано. Одна з них використання вібраційного лущення зерна. Для цього необхідно вибрати параметри і режими вібраційного навантаження, які забезпечують руйнування оболонок при напруженнях, менших від руйнівних для ядер, що сприяє збільшенню виходу крупи-ядриці, зменшенню енерговитрат при лущенні і, в остаточному підсумку, дозволяє підвищити техніко-економічні показники круп’яного виробництва. Тому розвиток наукових уявлень про механізми вібраційного лущення зерна, створення на їх основі методик обґрунтування раціональних конструкційних параметрів і режимів роботи лущильних машин вібраційної дії є доцільним і актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до програм і планів науково-дослідних робіт НУБіП України «Обґрунтування ресурсоощадного процесу переробки круп’яних культур з розробкою лущильної машини» (№ 0107U012052, 20072008 рр.) і спрямовано на вирішення науково-технічної проблеми зі створення нової техніки в межах комплексної програми 2801050 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері розвитку агропромислового комплексу, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів».
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності переробки зерна плівчастих культур на крупи в умовах сільськогосподарських переробних підприємств шляхом удосконалення технологічного процесу лущення зерна та засобів його здійснення.
Відповідно до поставленої мети було сформульовано основні завдання роботи:
- провести оцінку способів лущення зерна і устаткування для його здійснення та визначити перспективні напрями удосконалення;
- розробити нову ефективну лущильну машину для лущення плівчастих культур, у якій робочий процес здійснюється за допомогою вібрації робочого органу з вимушеною частотою коливань;
- удосконалити механіко-математичну модель процесу лущення зерна;
- визначити раціональні конструкційні параметри і режими роботи лущильної машини та проаналізувати їх вплив на показники якості лущення;
- провести виробничу апробацію лущильної машини і дати оцінку ефективності вібраційного лущення зерна;
- розробити практичні рекомендації щодо застосування лущильної машини вібраційної дії в загальній технологічній схемі переробки зерна плівчастих культур і оцінити економічну ефективність її використання.
Об'єкт дослідження технологічний процес лущення зерна плівчастих культур.
Предметдослідженнявстановленнязакономірностейвпливупараметрів лущильної машини вібраційної дії на показники якості і енергоємність лущення зерна.
Методи досліджень теоретичні дослідження, проведені з використанням загальних положень теорії коливань, механіки деформівного твердого тіла. Розв’язок одержаних рівнянь виконано аналітично та з використанням комп’ютерних технологій (середовища MathCad-14, MatLab-6). Експериментальні дослідження проведено на лабораторній установці лущильної машини вібраційної дії з використанням теорії планування експериментів та статистичного опрацювання дослідних даних на ПК. Визначення якісних показників проводили відповідно до методики випробувань лущильних машин.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Вперше встановлено вплив деформації стиску і зсуву при вібраційному лущенні зерна з реалізацією ефекту втоми покривних тканин, що зумовлює підвищення якості та зменшення енергоємності процесу.
2. Обґрунтовано вплив реологічних властивостей зерна і робочих поверхонь на динамічне навантаження, що визначає конструкційно-режимні параметри процесу лущення;
3. Встановлено залежності якості та енергоємності процесу лущення від режимів вібраційного навантаження і технологічних властивостей зерна.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано нову конструкцію універсальної дискової лущильної машини вібраційної дії (патент України на корисну модель №41495). Розроблено методику розрахунків основних параметрів лущильної машини вібраційної дії. За результатами проведених досліджень розроблена лабораторна установка лущильної машини вібраційної дії, яка забезпечує збільшення виходу цілого ядра на 7%, продуктивності на 40 % та зменшення енергоємності процесу лущення на 9% порівняно із серійною машиною. Розроблені і передані до впровадження Мінагрополітики України «Вихідні вимоги до універсальної лущильної машини» і «Рекомендації щодо підвищення технічного рівня крупорушок сільськогосподарського призначення». Заводу ПАТ "Уманьферммаш" (м. Умань) передано конструкторську документацію на виготовлення дослідного зразка лущильної машини вібраційної дії продуктивністю 200кг/год. Застосування отриманих розробок дає економічний ефект 448грн на тонну крупи.
Методику проектування лущильної машини вібраційної дії використано в навчальному процесі НУБіП України при викладанні дисципліни «Проектування і розрахунок технологічних систем».
Особистий внесок здобувача. Він полягає в розробці конструкційно-технологічної схеми лущильної машини вібраційної дії, проведенні теоретичних досліджень процесу вібраційного лущення зерна, удосконаленні механіко-математичної моделі руху зернини між робочими дисками, обґрунтуванні конструкційних і кінематичних параметрів, розробці лабораторної установки лущильної машини вібраційної дії та проведенні експериментальних досліджень, визначенні показників технологічної ефективності залежно від керованих параметрів. Дольова участь здобувача у публікаціях складає близко75 %.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень за темою дисертації було викладено і схвалено на ХІ міжнародній науковій конференції «Сучасні проблеми землеробської механіки», присвяченій 110-й річниці з дня народження академіка Василенка (Київ,2010), міжнародних науково-практичних конференціях молодих учених, аспірантів і студентів: «Наукові здобутки молоді у вирішенні актуальних проблем виробництва і переробки сировини, стандартизації і безпеки продовольства»(Київ,2010,2011,2012),міжнароднійнауково-практичній конференції «Наукові дослідження та їх практичне застосування. Сучасний стан та шляхи розвитку 2012» (www.sworld.com.ua 212 жовтня 2012 р.) .
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 15 наукових праць, з них у фахових виданнях 5 статей (у т.ч. 2 статті одноосібно), у закордонному виданні 1, одержано патент України на корисну модель.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, загальних висновків, опису використаних джерел та додатків. Робота викладена на 167 сторінках друкарського тексту (у т. ч., основного тексту 128 сторінок), містить 50 рисунків, 16 таблиць. Список використаних літературних джерел містить 149 найменування, із них іноземною мовою 13.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення науково-прикладної задачі, що полягає у підвищенні технологічної ефективності процесу лущення у круп’яних виробництвах шляхом побудови та реалізації математичних моделей взаємодії зерна з вібраційними робочими органами.
1. Аналізом встановлено, що існуючі засоби лущення зерна не в повній мірі відповідають вимогам якості та енергоємності. Перспективним напрямком удосконалення технології лущення є застосування робочих органів вібраційної дії, що дозволяють інтенсифікувати процес, підвищити якість та зменшити енерговитрати. Це зумовлює підвищення техніко-економічних показників круп’яного виробництва.
2. Реалізація розробленої математичної моделі взаємодії зерна із робочими органами вібраційної дії та врахування реологічних властивостей їх поверхонь дозволили визначити раціональні параметри:
вібратора: кутова швидкість =157 рад/с, максимальна величина збурюючої сили = 760Н, амплітуда = 0,78 і кут дії рад;
підвіски і вібраційного диска: радіуси точок кріплення вібраторів (= 0,20м), обмежувачів коливань (= 0,35м) та пружних опор (== 0,35 м); радіуси диска (= 0,25 м); завантажувального патрубка (=0,045м); зони лущення (=0,15м); масу (87 кг) і момент інерції (6,51 кгм2) вібраційної частини; жорсткості пружних опор (12100 Н/м, 8000 Н/м, 15200 Н/м).
3. Теоретично доведено, що досягнення бажаної кількості циклів навантаження зерна в зоні лущення за незмінної частоти вібратора реалізується вибором кутової швидкості обертального диска.
4. Проведенням експериментальних досліджень встановлено залежності якісних показників технологічного процесу лущення від керованих параметрів:
максимальна величина коефіцієнта ефективності лущення (0,85) для пропускної спроможності машини в межах 0,040,06 кг/с, забезпечується при сумісних нормальних і кутових коливаннях вібраційного диска. Раціональна амплітуда збурюючої сили становить 0,70 від максимальної, кут дії збурюючої сили 1 рад, кутова швидкість обертального диска 45 рад/с, вологість зерна 20 %;.
при сумісних нормальних і кутових коливаннях вібраційного диска досягається збільшення коефіцієнта ефективності лущення на 15%, порівняно з режимом циклічного навантаження стиском, і на 28% у порівнянні з традиційною технологією лущення;
5. Виробничими дослідженнями встановлено, що технологія вібраційного лущення і розроблена машина для її здійснення є перспективними для застосування у сільськогосподарських переробних виробництвах і забезпечують збільшення коефіцієнта ефективності лущення на 12 %, вихід цілого ядра на 7%, підвищення продуктивності на 40 %, зменшення енергоємності процесу лущення на 9 % за вологості зерна у межах 1720% і вологості лузги 711 %.
6. Прогнозований економічний ефект від впровадження нової лущильної машини за рахунок збільшення виходу крупи, підвищення продуктивності та зниження енергоємності процесу становить 448 грн на тонну крупи.
7. За результатами дослідження з участю автора розроблені й передані Мінагрополітики України для впровадження «Вихідні вимоги» на крупорушку вібраційної дії і «Рекомендації щодо підвищення технічного рівня крупорушок сільськогосподарського призначення». Заводу ПАТ "Уманьферммаш" (м. Умань) передана конструкторська документація на виготовлення дослідного зразка лущильної машини вібраційної дії продуктивністю 200кг/год.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гинзбург М. Е. Технология крупяного производства / М. Е. Гинзбург. М. : Колос, 1981. 256 с.
2. ЕгоровГ.А.Технологияиоборудованиемукомольно-крупяногои комби-кормового производства / Г. А. Егоров, Е. М.Мельников, В.Ф. Журиблев. М. : Колос, 1979. 368 с.
3. Жислин Я.М. Технология и оборудование крупяного производства/ Я. М. Жислин. М. : Колос, 1966. 263 с.
4. Зенкова А. Н. Новое в производстве крупы в СССР и зарубежом / А.Н. Зенкова, С.Н. Лопатинский, Т.Д. Борисов. Обзор информ. М.: ЦНИИТЭИ Минзага, 1981 С. 29-35.
5. Капунова Г.В. Комплексное изучение технологических процессов выработки крупы / Г.В. Капунова, М.Е. Гинзбург // Тр. ВНИИ зерна и продуктов его переработки. Вып.61. 1967. 365 с.
6. Мельников Е.М. Технология крупяного производства / Е.М. Мельников. М.: Агропромиздат, 1991. 208 с.
7. Каминский В.Д. Производство крупы / В. Д. Каминский, Н.В. Остапчук. К.: Урожай, 1992. 60с.
8. Правила організації і ведення технологічного процесу на круп¢яних заводах. К.: Київський ін-т хлібопродуктів, 1998. 162 с.
9. ДмитриевА.В. Разработка и исследование пневмомеханического шелушителя: дис. ... канд. техн. наук: 05.20.01. Казань, 2003. 156 с.
10. Дацишин О.В. Аналіз технічного стану обладнання для непромислової переробки зерна/О.В. Дацишин, А.І. Ткачук, І.В. Єременок//Зб. наук. пр. Машиновипробування на службі прогресу машинобудування і технологій сільськогосподарського виробництва”.Дослідницьке: УкрНДІПВТ. 1997. С. 3643.
11. ДацишинО.В.Огляд технологій та обладнання лущильних відділень сільськогосподарських зернопереробних підприємств/О.В.Дацишин, І.В. Єременок // Зб. наук. праць. Науковий вісник Національного аграрного університету”. Вип. 34. К. : НАУ, 2001. С. 185190.
12. Бутковский В.А. Технология мукомольного, крупяного и комбикормового производства / В. А. Бутковский, С.М. Мельников. М. : Агрономиздат, 1989. 340 с.
13. ДацишинО.В.Технологічне обладнання зернопереробних та олійних виробництв: навч. посіб./за ред. О. В. Дацишина. Вінниця : Нова Книга, 2008. 488 с.
14. ДацишинО.В.Вибір пріоритетних напрямків дослідження для обґрунтування ресурсозберігаючого процесу переробки круп'яних культур/ О.В. Дацишин, А.І. Ткачук, О.А. Ткачук // Праці Таврійського державного агротехнічного університету. Мелітополь : ТДАТУ, 2009. Вип. 9, т.1. . 7586.
15. Дацишин О.В. Стан впровадження та пропозиції по удосконаленню обладнання для переробки зерна для сільськогосподарських підприємств / О.В. Дацишин, І.В. Єременок, А.І. Ткачук // Тези доповідей шостої міжнародної науково-технічної конференції Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузі харчової та переробної промисловості”. Ч. ІІІ. К.: УДУХТ. 2000. С. 1213.
16. ДСТУ 3768:2010. ПШЕНИЦЯ. Технічні умови. Держспоживстандарт України, 2010.
17. ДСТУДСТУ 4524:2006. ГРЕЧКА. Технічні умови. Держспоживстандарт України, 2007.
18. ДСТУ 3769-98. ЯЧМІНЬ. Технічні умови. Держспоживстандарт України, 2008.
19. ДСТУ 4963:2008. ОВЕС. Технічні умови. Держспоживстандарт України, 2010.
20. ГОСТ 8.43281. Влажность зерна и продуктов его переработки. Методика выполнения измерений на образцовой вакуумно-тепловой установке. М. : Изд-во стандартов, 1981. 7 с.
21. ГОСТ 8.43481. Влажность зерна и продуктов его переработки. Методика выполнения измерений диэлькометрическими резистивными влагомерами. М.: Изд-во стандартов, 1981 5 с.
22. ГОСТ 8.48082. Государственная поверная схема для средств измерений влажности зерна и зернопродуктов. М. : Изд-во стандартов, 1983. 4 с.
23. ГОСТ 13586.281. Зерно. Методы определения содержания сорной, зер­новой, особо учитываемой примеси, легких зерен и крупностей. М. : Изд-во стандартов, 1982.23 с.
24. Соколов А.Я. Технологическое оборудование предприятий по хранению и переработке зерна / А. Я. Соколов. М.: Колос, 1975. 496 с.
25. Влияние гидротермической обработки зерна гречихи на его биологическую ценность/Е.М.Мельников,Т.В.Локтова, В.Я. Шаблий, З.С. Когон // Прикладная биология и микробиология. 1970. Т. 6. Вып. 1. С. 1518.
26. ГинзбургA.C.Теплофизические свойства зерна, муки и крупы/ A.C. Гинзбург, М. А. Громов. М.: Колос, 1984. 56 с.
27. ДСТУ 1055:2006. КРУПИ, ЩО ШВИДКО РОЗВАРЮЮТЬСЯ. Технічні умови. Держспоживстандарт України, 2007.
28. Справочник по оборудованию зерноперерабатывающих предприятий/ А. Б. Демский, М.А. Борискин, Е. В. Томаров. М.: Колос, 1980. 383 с.
29. Оборудование для производства муки и крупы: справ. пособие / А.Б. Демский, М. А. Борискин, Е.В. Томаров. М. : Агропромиздат, 1990. 349 с.
30. СоколовА.Я.Технологическое оборудование элеваторов, мельниц, крупяних и комбикормовых заводов / А. Я Соколов. Заготиздат. М, 1950. 756 с.
31. А.Я. Соколов Справочное оборудование предприятий по хранению и переработке зерна / [Соколов А.Я., Журавлев В.Ф., Душин В.И. и др.] ; под. ред. А.Я. Соколова. М. : Колос, 1984. 445 с.
32. Гринберг Е.Н. Производство крупы / Е.Н. Гринберг. М.: Агропромиздат, 1986. 174 с.
33. Гринберг Е.Н. Шелушильно-шлифовальные машины крупяного производства / Е. Н. Гринберг. М. : Пищевая промышленность, 1969. 59 с.
34. Технология переработки зерна:Учебник./Я.Н.Куприп,Г.А.Егоров, М.Е. Гинзбург, И.А. Наумов и др. ; под ред. Г.А. Егорова. 2е изд., доп. и перераб. М.: Колос, 1977. 376 с.
35. Инютин С.В. Совершенствование техники и технологии шелушения зерна ячменя при выработке стартовых комбикормов: дис. канд. техн. наук: 05.20.01. Одесса, 1996. 229 с.
36. Пат. 10132 UA. Малогабаритний агрегат для переробки гречки і проса: В.Д. Камінський, В.І. Носійчук, Ю.М. Дажікаєв; заявл. 02.02.95; опубл. 25.12.96, Бюл.№4, 1996 р.
37. Сокол Е.Н. Совершенствование технологии производства гречневой крупы/Е.Н.Сокол,А.М.Науменко.Обзоринформ.М.:ЦНИИТЭИ Минхлебо-продуктов, 1986. 52 с.
38. Экспериментальные исследования процесса аэрошелушения зерна крупяных и масличных культур / А.Я. Соколов, Я. М. Жислин, Е.Н Гринберг // Тр. института ВНИИЭКИпродмаш. Вып. 1(28). М.: ВНИИЭКИпродмаш, 1964. С. 312.
39. Пат. 22235 UA. Спосіб переробки гречки і проса в крупу та малогабаритний пристрій для його здійснення / В.Ф. Петько, Л.Г. Гросу, В.Я.Поляков заявл. 22.12.95; опубл. 30.06.98, Бюл. № 3, 1998 р.
40. Способ очистки и шелушения зерна, шлифования и полирования крупы и устройства для его осуществления : А.с. 1554966 CCCР, МКИ В 02 В 5/00 / А.С. Бахмуров, Л. Г. Бахмурова, И.Н. Деревянка, В.Д. Дудышев, В.Я. Коляда (CCCР). № 4382162/30-13; 4412342/30-13; заявл. 04.01.88; опубл.07.04.90, Бюл. № 13. 4 с.
41. Способ шелушения зерна и устройство для его осуществления : А.с. 2028181 Российская Федерация, МКИ В 02 В 3/00 / Е. А. Майс. №5015618/13 ; заявл. 06.12.91; опубл.09.02.95, Бюл. № 4. 3 с.
42. Способ шелушения зерна : А.с. 1738328 CCCР, МКИ В 02 В 3/04. / С.Н. Брасалин, В.В. Вашкевич, С.А. Кузнецов (CCCР). №4739009/13; заявл. 26.06.89 ; опубл.07.06.92, Бюл. № 21. 2 с.
43. Способ шелушения зерна : А.с. 1780515 CCCР, МКИ В 02 В 3/00 / В.Л.Ким, С.В. Борткевич, Л.В. Ким и И.М. Ким (CCCР). №4930634/13; заявл. 29.04.91 ; опубл. 07.12.92, Бюл.№45. 3 с.
44. Справочник о выпускаемом оборудовании предприятиями СНГ и Украины для переработки сельскохозяйственной продукции и нужд сельскохозяйственного производства (по состоянию на 01.10.92 г.). К. : Малое предприятие Агропромведение”, 1992. 91 с.
45. Шелушильный постав : А.с. 1650246 CCCР, МКИ В 02 В 1/08 / Г.В. Алексеев, Б.Н. Ардашников, А.Н. Шохин, О.С. Сорокин, П.Г. Толчинский, В. Н. Наумов, Ш. К. Каламо и А. С. Черкудинов (CCCР). №4453455/13 ; заявл. 04.07.88; опубл. 23.05.91, Бюл. № 19. 4 с.
46. Пат. 66119 UA Машина для лущення і шліфування зерна / Єременок І.В. ; заявл. 08.12.20048 ; опубл. 16.085.20049, Бюл. № 8, 2004 р.
47. Устройство для обрушивания зерна : А.с. 912266 СССР, МКИ В 02 В 3/02 / Е. М. Мельников, В.В. Манаенков (CCCР). №2951232/28-13 ; заявл. 02.07.80; опубл.15.03.82, Бюл. № 10. 3 с.
48. Устройство для обрушивания семян подсолнечника: А.с. 1685514 СССР, МКИ В 02 В 3/00 / А.Н. Кудрявцев, В.А. Ватутин (CCCР). №4761144/13; заявл. 23.11.88; опубл. 23.10.91, Бюл. № 39. 2 с.
49. Устройство для шелушения зерна : А.с. 1789264 CCCР, МКИ В 02 В 3/04 / Э.И. Левданский, Ю.М. Костюнин, В.Б. Труханович и И.Э. Левданский (CCCР). №4907519/13; заявл. 04.02.91; опубл. 23.01.93, Бюл. №3. 3 с.
50. Шелушитель: А.с. 1648551 CCCР, МКИ В 02 В 3/08 / А.Н. Холодилин, Ф. Н. Вертяков, В. Н. Михалев, А. М. Ефанов, А. П. Васильев, В. И. Кобыляцкий и В. Ю. Худяков (CCCР). №4693010/13; заявл. 22.05.89; опубл. 15.05.91, Бюл. № 18. 3 с.
51. Нуруллин Э.Г. Основные направления развития машин для шелушения крупяных культур и их классификация / Э.Г. Нуруллин, А.В. Дмитриев // Труды Казанской ГСХА (раздел: технические науки). Казань ; Казанская ГСХА. 2001. Т. 70. С. 140144.
52. Нуруллин Э.Г.
53. Копейковский В. М. Технология производства растительных масел / Копейковский В.М., Данильчук С.И., Гарбузова Г. И.М. :Легкаяипищевая промышленность, 1982. 416 с.
54. Крупорушальный станок : А.с. 2033259 Российская Федерация, МКИ В 02В3/00 / Д.П. Дрягин, И.Н. Яременко, А.И. Бересток, Л.В. Ивченко, Ю.В. Пикалов №4927770/13 ; заявл. 15.04.91 ; опубл. 20.04.95, Бюл. № 11. 3 с.
55. Способ шелушения зерна и устройство для его осуществления : А.с. 2028181 Российская Федерация, МКИ В 02 В 3/00 / Е. А. Майс. №5015618/13; заявл. 06.12.91; опубл. 09.02.95, Бюл. № 4. 3 с.
56. Пат. 37276 UA /Пристрій для лущення зерна / Дацишин О. В., Ткачук А. І., Єременок І.В.; заявл. 16.12.97; опубл. 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р.
57. Пат.41495UA.Універсальнийлущильнийпостав.ДацишинО.В.,ТкачукО.А, Ткачук А. І. ; заявл. 17.12.2008 ; опубл. 25.05.2009, Бюл. № 10, 2009 р.
58. Нуруллин Э.Г. Способы и машины для шелушения зерна (классификация, краткий анализ) / Э. Г. Нуруллин, А. В. Дмитриев. Казань : Альфа-Т. 2003. 50 с.
59. Єременок І. В. Удосконалення лущильної машини відцентрової дії : дис. ... канд. техн. наук : 05.05.11 / Національний аграрний ун-т. К., 2001. 145 с. Бібліогр. : с.121132.
60. Пат. 56220 UA. Пристрій для лущення зерна / Дацишин О.В., Ткачук А. І., Єременок І. В. ; заявл. 28.09.99; опубл. 15.05.2003, Бюл.№5, 2003 р.
61. Пат. 52806 UA. Універсальний лущильний постав / Єременок І.В.; заявл. 23.11.99 ; опубл.15.05.2003, Бюл. № 5, 2003 р.
62. Масликов В.А. Технологическое оборудование производства растительных масел /В. А.Масликов. 2-еперераб.идопол.изд.М. :Пищевая промышленность, 1974. 428 с.
63. Пушкин Е.А. Оборудование для мукомольно-крупяной промышленности за рубежом /Е. А. Пушкин. Вып. 16. М. : ЦНИИТЭИ Минзага, 1983. 32 с.
64. Fellers D. A. Mechanical debraning of whekernel wheat / Fellers D. A. // Cereal Chem. 1976. V. 53. №3. P. 308317.
65. Food-processing Machinery including techniques / UN Economic Grimmission for Eurоpe. New York : UN. 1991. XIV. 214 p.
66. Ключкин В. В. Обрушивание семян подсолнечника центробежным способом / В. В. Ключкин // Тр. ВНИИЖ. Вып. ХIX, 1959. С. 6570.
67. Machines and plants for processing cereals and legumes. F. H. SCHULE Mühlenbau. /http://shulefood.de/shule/en/
68. Машини та обладнання переробних виробництв : навч. посіб./ [Дацишин О. В., Ткачук А. І., Чубов Д. С. та ін.] ; за ред. О. В. Дацишина. К. : Вища освіта, 2005. 159 с.
69. Гринберг Е. Н. К теории процесса шелушения-шлифования зерна / Е. Н. Гринберг // Труды ВНИИЭКИпродмаш. Вып. 53. 1979. С. 70 74.
70. Гринберг Е.Н. К теории шелушения зерна с использованием сил инерции / Е. Н. Гринберг // Труды ВНИИЭКИпродмаш. Вып. 57. 1981. С. 115118.
71. Гринберг Е. Н. Определение коэффициента заполнения рабочей зоны и энергозатрат при шелушении зерна обрезиненными валками / Е. Н. Гринберг // Труды ВНИИЭКИпродмаш Вып. 52. 1979. С. 58 61.
72. Гринберг Е.Н. Определение механических характеристик зерна крупяных культур / Е.Н. Гринберг, М.Ф. Хворикова // Труды ВНИИЭКИпродмаш. вып. 58. 1982. С. 6 10.
73. Исследование и создание машины для шелушения овса / Е.Н. Гринберг, А. Я. Тертель, П. С Тарасов [и др.] // Труды ВНИИЭКИпродмаш. 1986. Т. 122. С. 40 48.
74. Жислин Я. М. Исследование процесса аэродинамического шелушения зерна и создание аэрошелушильной машины / Я.М. Жислин // Труды ВНИИЭКИпродмаш. 1970. Вып. 21. С. 93115.
75. Основы расчета и конструирования машин и автоматов пищевых производств: учеб. пособие / А.Я. Соколов. М.: Машиностроение, 1969. 639 с.
76. Егоров Г.А Влияние тепла и влаги на процессы переработки и хранения зерна / Г.А. Егоров. М.: Колос, 1973. 264 с.
77. Егоров Г.А. Гидротермическая обработка зерна /Г.А. Егоров. М.: Колос, 1968. 96 с.
78. Гинзбург А. С. Теплофизические свойства зерна, муки и крупы/ А. С. Гинзбург, М. А. Громов. М. : Колос, 1984. 56 с.
79. Нуруллин,Э.Г. Энергетика пневмомеханического шелушения/ Э.Г. Нуруллин, А. В. Дмитриев // Механизация и электрификация сельского хозяйства. 2004. № 8. С. 910.
80. Нуруллин Э. Г. Определение механических характеристик зерна гречихи / Э. Г. Нуруллин // Хранение и переработка сельхозсырья. 2003. № 5. С. 24 25.
81. Нуруллин Э. Г. Исследование процесса пневматического шелушения зерна гречихи методом конечных элементов./Э.Г.Нуруллин, И.В. Маланичев // Международный научный журнал. 2008. № 3. С. 1921.
82. Nurullin E. G. The modeling of pneumo-mechanical hulling cereal crops / E. G.Nurullin // Materials of International conference "Problems intensification production cattecebreeding with position guaroling nature and order UE". Warshawa, 2003. Р.406410.
83. Семенов Е. В. К вопросу о разрушении зерна в межвальцовом зазоре/ Е. В. Семенов, Л. А. Глебов, В. А. Карамзин, А. Л. Фетисов // Хранение и переработка сельхозсырья. 1997. № 12. С. 67.
84. Семенов Е. В. Моделирование процесса обработки зерна шелушением с позиций системного подхода / Е. В. Семенов, А. А. Глебов, К. Н. Петров // Хранение и переработка сельхозсырья. 1997. № l 1. С. 10.
85. Семенов Е. В. О движении сыпучей смеси в рабочей зоне шелушителя/ Е. В. Семенов, Л. А. Глебов, С. А. Таранин // Хранение и переработка сельхозсырья. № 10. 2000. С. 6971
86. Каминский В. Д. Новая технология переработки зерна гречихи в крупу/ В. Д. Каминский, М. Б. Бабич // Хранение и переработка зерна. 1999. № 5. С. 1920.
87. Каминский В.Д. Повысить качество гречневой крупы основная задача производителей / В.Д. Каминский, М.Б. Бабич // Хранение и переработка зерна. 1999. № 6. С. 2728.
88. Каминский В.Д. Переработка зерна гречихи с возможностью использованияпневмотранспортныхустановок/В.Д.Каминский,М.Б.Бабич, П.А. Разумович // Хранение и переработка зерна. 2000. № 8. С. 3839.
89. Зайцев В.П. К инженерному расчету полезной мощности, потребляемой шелушителями с резиновыми вальцами / В.П.Зайцев, В.И.Гойхенберг // Труды ВНИИЗ. 1982. Вып. 99. С. 104108.
90. Брасалин С.Н. Совершенствование технологии выделения ядра с целью выработки гречневой крупы улучшенного качества : автореф. дисс. канд. техн. наук / Всесоюзный ин-т пищ. пром-ти. М., 1983. 25 с.
91. Козьмина Е.П. Технологические свойства сортов проса, гречихи, риса, ячменя и сорго. М.: За