ІНФОРМАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ У ВЕЛИКИХ ПРОМИСЛОВИХ МІСТАХ : ИНФОРМАЦИОННОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ДИНАМИКИ ЗАГРЯЗНЕНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ И ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ НАСЕЛЕНИЯ в крупных промышленных городах

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
національна медична академія післядипломної освіти
імені П.Л.ШУПИКА

На правах рукопису

МОХНАЧОВ Станіслав Ігорович

УДК 614.78:303.094.7

ІНФОРМАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ У ВЕЛИКИХ ПРОМИСЛОВИХ МІСТАХ

14.03.11 медична та біологічна інформатика і кібернетика

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Мінцер Озар Петрович
доктор медичних наук, професор

Київ - 2009

ЗМІСТ

стор.

Перелік умовних позначень .................................................................
Вступ...................................................................................................
РОЗДІЛ 1. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ І ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).......................................................................................
1.1. Тенденції зміни фізичного середовища перебування людини...................................................................................................
1.2. Характер і динаміка забруднення середовища перебування людини...................................................................................................
1.3. Критерії індивідуального і популяційного здоров'я та їх використання в моделях взаємодії середовища і людини
1.4. Зв'язок захворюваності населення з посиленням антропогенного хімічного навантаження
1.5. Вплив характеристик атмосферного повітря на здоров’я людини................................................................................................................
1.6. Вплив питної води і стічних вод на здоров’я людини...................................................................................................
1.7. Ідентифікація небезпеки та управління ризиками.................................................................................................
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ....................................................................................
2.1. Оцінка стану здоров’я населення................................................................................................
2.2. Інформаційні аспекти оцінки ризику для населення при епідеміологічних дослідженнях.........................................................................................
2.3. Дуальний моніторинг стану здоров'я населення та дуальне управління санітарно-епідеміологічною службою.................................................................................................
2.4. Основні характеристики стану навколишнього середовища великого промислового міста як бази дослідження...........................................................................................
2.4.1. Картографічний підхід до моніторингу санітарно-епідеміологічної ситуації
2.5. Матеріали дослідження та технологічні особливості аналізу стану атмосферного повітря....................................................................................................
2.6. Методи обробки інформації...............................................................................................
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ОКРЕМИХ РАЙОНІВ МЕГАПОЛІСУ.......................................................................................
3.1. Аналіз стану навколишнього середовища в умовах великого індустріального міста........................................................................................................
3.2. Застосування принципу направлених кореляційних функцій у дистанційних технологіях оцінки стану навколишнього середовища.............................................................................................
3.3. Статистичні моделі динаміки навколишнього середовища.............................................................................................
РОЗДІЛ 4. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.....................................................................................
4.1. Фактори ризику для здоров’я населення серед показників стану навколишнього середовища. Концептуальна основа.....................................................................................................
РОЗДІЛ 5. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ І ЗДОРОВ'Я: ІДЕНТИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕКИ..........................................................................................
5.1. Характеристика статистичних розподілів показників стану навколишнього середовища.............................................................................................
5.2. Методи формального опису динаміки показників навколишнього середовища у завданнях класифікації............................................................................................
5.3. Кількісні оцінки обсягів обчислень при класифікації інформації про стан навколишнього середовища.............................................................................................
5.4. Оцінка небезпеки навколишнього середовища для здоров’я людини...................................................................................................
5.5. Загальний характер і динаміка захворюваності населення центральної частини м. Києва у зв'язку з посиленням антропогенного хімічного навантаження..........................................................................................
5.6. Співставлення показників моніторингу та системи ідентифікації небезпеки навколишнього середовища і показників здоров’я населення................................................................................................
5.7. Інтелектуальні системи ідентифікації небезпеки в навколишньому середовищі.............................................................................................
5.8. Інформаційні аспекти створення системи моніторингу стану навколишнього середовища.............................................................................................
5.9. Очікувані соціальні та техніко-економічні результати створення системи моніторингу санітарно-епідеміологічної ситуації СМСЕС
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ВИСНОВКИ...........................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................................................

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АР - атрибутивний ризик
АСУ - автоматизована система управління
БЗ - база знань
ВВП - внутрішній валовий продукт
ВМ - важкі метали
ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров’я
ВР - відносний ризик
ГДК - гранично допустимі концентрації
ДМ - дуальний моніторинг
ДПР - додатковий популяційний ризик
ДУ - дуальне управління
ЄІСЗ - єдиної інформаційної системи охорони здоров’я
ЄС - Європейський Союз
ЗДВ - здоров’я для всіх
ЗМІ - засоби масової інформації
ЗС - загрозливий стан
ІН - ідентифікація небезпеки
ІППСС - інтенсивність процесу погіршення стану середовища
ІС - інформаційна система
КМК - Криворізький металургійний комбінат
ЛПЗ - лікувально-профілактичний заклад
НКФ - направлені кореляційні функції
НПДГОС - Національні плани дій по гігієні навколишнього середовища
НС - небезпечний стан
ОР - очікувані результати
ПР - популяційний ризик
ПСЗ - пост спостереження забруд­нення
СДН - сумарно-добове надходження
СЕС - санітарно-епідеміологічна служба
СЗЗ - санітарно-захисна зона
СІН - система ідентифікації небезпеки
СМСЕС - система моніторингу санітарно-епідеміологічної ситуації
СПД - стратегічний план дій
СПЗ - сумарний показник забруднення
УВ - управляючий вплив
УР - управління ризиками
УЧЗ - умовно «чиста» зона

Вступ

Проблеми збереження і зміцнення здоров’я населення в сучасних умовах реформування соціально-економічних засад розвитку суспільства набувають особливої актуальності. Науково-технічний прогрес, швидкі темпи урбанізації супроводжуються зростанням техногенного навантаження на екологічну систему, збільшенням негативного впливу чинників довкілля на здоров’я населення. В першу чергу це стосується великих промислових центрів. У зв’язку з зазначеним проблеми забезпечення здорового довкілля та зменшення негативного впливу антропогенного забруднення на здоров’я людини стають одним з пріоритетних напрямів політики в охороні здоров’я. Саме на це націлює Європейська хартія з навколишнього середовища та охорони здоров’я (1989 р.), Хельсинська декларація дій з охорони навколишнього середовища і здоров’я в Європі (1994 р.).
За висновками ВООЗ належне планування міст, стратегії зонування, зниження рівнів шумового навантаження, забезпеченість комунальною інфраструктурою є важливими елементами у справі зміцнення здоров’я міського населення і надання йому допомоги в подоланні стресів, соціальних негараздів.
Актуальність теми
Відомо, що дві третини населення України проживає у містах, має потребу в ефективній інфраструктурі для охорони навколишнього середовища і здоров’я. Тому дослідження проблеми впливу навколишнього середовища великих промислових міст на здоров’я населення має винятково важливе значення.
Взаємозв’язок, що існує між здоров’ям населення і чинниками ризику, у т.ч. пов’язаними із проживанням в умовах забрудненого довкілля, є надзвичайно складним. Внаслідок цього досить різним є сприйняття чинників ризику населенням і відповідно застосування профілактичних заходів. Чисельні підходи, що запропоновані в багатьох дослідженнях (WHO, 2002; WHO 2008; ЗайцеваН.В. и соавт., 2002; ГалеевК.А. и соавт., 2002; СабуроваЗ.Ф., 2002; LagardeF., PershagenG., 1999), в більшості характеризуються феноменологічним підходом. Більш того, як правило, в них рідко застосовуються характеристики здоров’я у взаємозв’язку з середовищем проживання. Лише в поодиноких роботах визначені кореляційні зв’язки між показниками, що вивчаються. До останніх можно віднести дослідження М.Г.Мельніченко (2005 р.), де автор прослідковує зв’язок між забрудненням навколишнього середовища та захворюванням населення великого промислового міста.
Проте, до останнього часу недостатньо визначені об’єктивні критерії стану навколишнього середовища при динамічному вивченні проблеми, не використовувався багатофакторний аналіз для визначення взаємного впливу систем навколишнього середовища і популяційного здоров’я, не оцінювався стан громадського здоров’я і механізми визначення соціально-економічних та політичних пріоритетів щодо його поліпшення. А саме головне, не виконано математичне моделювання факторів, що описують тенденції розвитку і характеристики впливу на навколишнє середовище.
Потребує свого вирішення також проблема створення науково-обгрунтованої інформаційно-аналітичної системи даних про здоров’я населення та середовища його існування, яка б забезпечувала аналіз у динаміці основних показників здоров’я населення, встановлювала взаємозв’язки між здоров’ям, станом довкілля та умовами життя.
Таким чином, виникає нагальна потреба в обґрунтуванні та розробці надзвичайно актуальної на даний час інформаційної моделі динаміки забруднення навколишнього середовища мегаполісу і здоров’я населення.
Проблеми забезпечення здорового довкілля та зменшення негативного впливу антропогенного забруднення на здоров’я людини є одним з пріоритетних напрямків політики в охороні здоров’я. Саме тому дослідження стану атмосферного повітря та впливу навколишнього середовища великих промислових міст на здоров’я населення має винятково важливе значення (МоскаленкоВ.Ф., 2003; РевичБ.А., 2001; СердюкА.М., 2001).
Одним із шляхів вирішення проблеми ефективного та своєчасного профілактичного реагування на забруднення навколишнього середовища є створення системи моніторингу стану довкілля. В той же час не обгрутвона логіку розміщення точок виміру показників стану атмосферного повітря та навколишнього середовища для валідної інтегральної оцінки забруднення.
Інформаційні технології стають найважливішим інструментом реалізації державних гарантій населенню на високоякісну медичну допомогу, особливо пов'язану зі зміною навколишнього середовища.
Інформатизація системи охорони здоров'я - багатоаспектний системоутворюючий процес, що включає збір, накопичення, інтеграцію та ефективне використання баз, банків даних і знань про діяльність галузі та її фінансування.
З погляду інформатизації регіональні системи контролю і забезпечення якості навколишнього середовища являють собою територіально розподілену багаторівневу систему, утворену об'єктами інформатизації. До теперішнього часу в системі санітарно-епідеміологічної служби існує інформаційна інфраструктура, що базується на сучасних телекомунікаційних технологіях. Послідовно реалізуються заходи, спрямовані на створення єдиного інформаційного простору. Сьогоднішній стан інформатизації санітарно-епідеміологічної служби дозволяє перейти від автоматизації процесів обліку окремих параметрів навколишнього середовища до створення інтегрованих систем, що забезпечують можливість безперервної автоматизованої обробки інформації. Разом з тим, накопичений за останні роки досвід показав, що відсутність концепції єдиного управління суб'єктами інформаційної системи призводить до роз'єднаності та дублювання робіт з інформатизації, нераціональних витрат коштів. Зростає роль організаційного, методичного, технологічного і законодавчо-правового забезпечення процесу інформатизації.
Аналіз існуючої системи інформатизації санітарно-епідеміологічної служби показав, що розроблені програмні комплекси в деякій мірі забезпечують вирішення певних завдань системи управління, які функціонують у цей час. В основному ці системи були розроблені і впроваджені в експлуатацію в останні 5-7 років. Вони забезпечили окремі елементи автоматизованого обліку в статистиці служби, збір і автоматизовану обробку оперативної санітарної інформації, обробку ряду баз даних та інші види обліку.
Поряд з позитивним значенням існуючих комплексів і підсистем, одним із характерних недоліків є відсутність єдиного формату даних та єдиного підходу у формуванні нормативно-довідкової документації, системи класифікаторів, використання різних мов програмування та різних операційних систем. Внаслідок відсутності єдиної політики в галузі інформаційного забезпечення служби, накопичені дані не завжди інтегруються між собою і не досить систематизовані. Управління санітарно-епідеміологічною діяльністю, в основному, грунтується на аналізі зведеної інформації про санітарно-епідеміологічну ситуацію із прийнятими припустимими показниками. Зі збільшенням обсягу вхідної інформації час реакції на подію в зовнішньому середовищі збільшується, проте адекватність реакції не завжди буває обґрунтованою.
Крім того, процес синхронізації баз даних та їх об'єднання з метою формування зведеної інформації про санітарно-епідеміологічну ситуацію на різних рівнях санітарно-епідеміологічної служби виконується вручну, оскільки існуюча схема інформаційного обміну не дозволяє автоматизувати ці процедури внаслідок відсутності єдиної інформаційної системи.
У зв'язку з цим виникає необхідність впровадження принципово нових інформаційних технологій у систему санітарно-епідеміологічної служби, які дозволяють вирішувати завдання збору, узагальнення і аналізу інформації та своєчасного інформування відповідальних підрозділів Міністерства охорони здоров'я України про санітарно-епідеміологічний стан.
Вважаємо необхідним зазначити, що впровадження інформаційних технологій у санітарно-епідеміологічну діяльність є одним із завдань створення Єдиної Інформаційної Системи охорони здоров'я. У зв'язку з цим виникає нагальна потреба у створенні системи моніторингу санітарно-епідеміологічної ситуації (СМСЕС).
Дослідження проводилось з урахуванням міжнародних норм та стандартів з етики наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертація є результатом планових наукових досліджень кафедри медичної інформатики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика Системно-інформаційна методологія оцінки ефективності та управління якістю медичних послуг і медичної освіти (номер державної реєстрації №0107U010222, 2007-2012 рр.) та Медичний електронний паспорт громадянина України” (номер державної реєстрації №0108U001039, 20082010 рр.).
Мета дослідження: науково обґрунтувати і розробити інформаційну модель динаміки забруднення навколишнього середовища мегаполісу та його зв’язок зі здоров’ям населення.
Завдання дослідження:
1. Обґрунтувати концепцію створення інформаційних моделей стану навколишнього середовища великого промислового міста, що враховувала б динаміку та управління ризиками, інтегральний стан середовища та ідентифікацію небезпеки для мешканців.
2. Розробити модель відображення стану здоров’я населення мегаполісу у взаємозв’язку зі станом навколишнього середовища.
3. Визначити кількісну оцінку ступеня впливу довкілля на стан здоров’я мешканців великих промислових міст.
4. Обґрунтувати систему та розробити інформаційну модель динаміки впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення в сучасних умовах.
5. Дослідити можливість використання медичного електронного паспорту в завданнях моніторингу взаємодії навколишнього середовища та індивідуального здоров’я мешканців міста.
6. Розробити концептуальну модель інтелектуальної інформаційної системи для управління ризиками негативного впливу на здоров’я населення та ідентифікації небезпеки стану навколишнього середовища.
7. Обґрунтувати алгоритми оптимізації системи заходів щодо поліпшення стану довкілля великого промислового міста та охорони здоров’я його мешканців.
Об’єкт дослідження стан навколишнього середовища великого міста та стан здоров’я населення; система управління безпекою навколишнього середовища та якістю здоров’я.
Предмет дослідження забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту, якість харчування в закладах освіти; захворюваність міського населення, медико-демографічні характеристики; інформаційно-аналітичні та математичні компоненти системи управління безпекою навколишнього середовища та якістю здоров’я.
Методи дослідження
Методологія дослідження базувалась на аналізі, систематизації та виявленні загальних закономірностей і факторів впливу навколишнього середовища на здоров’я людини.
У роботі застосовані методи: системного підходу, структурно-логічного аналізу, статистичного аналізу, прогнозування, математичного моделювання, кластерного і трендового аналізу.
Вивчені показники здоров’я мешканців району протягом 20 років та основні характеристики довкілля у їх взаємозв’язку. Дані були оброблені з використанням кластерного, кореляційного та дисперсійного аналізу, параметричних і непараметричних методів оцінки вірогідності результатів дослідження.я, ____________________________________________________________________________________________________________________________
В обробці даних використані класичні положення доказової медицини та клінічної епідеміології.
Дослідження проведено в одному з центральних районів м. Києва.
Наукова новизна одержаних результатів
1. Вперше запропонована технологія ідентифікації небезпеки навколишнього середовища для здоров’я мешканців промислового міста, визначені тенденції змін стану навколишнього середовища у великих промислових містах в сучасних умовах соціально-економічного та технологічного розвитку.
2. Запропоновані і обґрунтовані статистичні моделі управління ризиками впливу стану навколишнього середовища на здоров’я населення, яке проживає у великих промислових містах.
3. Запропонована концепція дуального моніторингу стану здоров’я населення та дуальне управління санітарно-епідеміологічною службою.
4. На основі аналізу математичних моделей створена система прогнозування динаміки забруднення довкілля та його впливу на здоров’я населення великого промислового міста.
Практичне значення одержаних результатів
Розроблена і обґрунтована система екологічного моніторингу для великих промислових міст, яка може стати підґрунтям для оперативного аналізу об’єктивної і багатоаспектної інформації з метою вчасного і адекватного реагування на екологічні негаразди, мінімізуючи їх негативну дію.
Запропонована принципово нова схема структури заходів щодо поліпшення стану довкілля великого промислового міста та охорони здоров’я його мешканців. Запропоновані заходи щодо забезпечення чистоти атмосферного повітря; зменшення шуму; охорони та раціональ­ного використання водних та земельних ресурсів; зменшення негативного впливу фізичних чинників; поліпшення санітар­но-гігієнічного стану; профілактики захворювань та гігієнічного виховання населення.
Запропоновані методики вдосконалення картографічного моніторингу санітарно-епідеміологічного стану у районах великого промислового міста.
Матеріали дисертації впроваджені у навчальний процес на кафедрі медичної інформатики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, на кафедрі гігієни та екології Луганського державного медичного університету, на кафедрі медичної та фармацевтичної інформатики Запорізького державного медичного університету.
Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в СЕС Шевченківського району м. Києва.
Особистий внесок здобувача
1. Автором проведено пошук і аналіз літературних джерел з питань забруднення навколишнього середовища та захворюваності населення у великих промислових містах.
2. Здійснено частину досліджень стану навколишнього середовища у Шевченківському районі (проводилось сумісно з працівниками СЕС).
3. Розроблена система оцінки стану навколишнього середовища.
4. Створено інформаційну модель динаміки забруднення навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення великого промислового міста.
5. Аналіз і статистичну обробку даних дисертант виконав особисто.
Апробація результатів дисертації
Основні положення та наукові результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на наступних конференціях:
- V науково-практичній конференції з міжнародною участю Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині” (1618 червня 2005 р., м.Київ);
- Всеукраїнських науково-практичних відеоконференціях Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини” (1617 березня 2006 р. та
1617 березня 2007 р., м. Запоріжжя);
- Всеукраїнській науково-практичній відеоконференціії Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини” (1617 березня 2008 р., м. Київ);
- методичних семінарах кафедри медичної інформатики НМАПО імені П.Л.Шупика.
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць, у тому числі 4 статті (всі у співавторстві) у виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Обґрунтовано і розроблено концепцію створення інформаційних моделей стану навколишнього середовища великого промислового міста, що враховує динаміку факторів ризику, забезпечує функціонування системи управління ризиками, описує інтегральний стан середовища та визначає ідентифікацію небезпеки для мешканців.
2. Досліджено стан здоров’я населення мегаполісу у взаємозв’язку зі станом навколишнього середовища. Показано, що існують кореляційні залежності між рівнем забруднення навколишнього середовища та захворюваністю населення. Коефіцієнт множинної кореляції між характеристиками середовища і станом здоров’я населення дорівнює 0,62±0,05.
3. Показано, що оцінка функціонального стану навколишнього середовища можлива лише при комплексному аналізі показників у процесі безперервного моніторингу.
4. Доведено наявність трьох типів варіації динаміки показників стану довкілля: константного, конкордантного, дискордантного. Перший характеризується близьким до постійного значення одного з показників при помірних змінах інших показників, при другому спостерігається корельовано зміна показників, а при третьому некорельована варіація показників стану навколишнього середовища.
5. При дослідженні динаміки показників стану навколишнього середовища запропоновано декілька можливих варіантів формалізованого опису процесу: щодо вихідного значення, від етапу до етапу, щодо розмаху варіювання.
6. Використання коефіцієнту асиметрії дозволяє кількісно оцінити зміни в стані навколишнього середовища. Визначене найбільш ефективне співвідношення коефіцієнтів асиметрії для характеристики динаміки факторів ризику навколишнього середовища.
7. Обґрунтовано інформаційну систему на базі моделі динаміки впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення в сучасних умовах.
8. Досліджено можливість використання медичного електронного паспорту в завданнях моніторингу взаємодії навколишнього середовища та індивідуального здоров’я мешканців міста.
9. Розроблено концептуальна модель інтелектуальної інформаційної системи для управління ризиками та ідентифікації небезпеки стану навколишнього середовища. Модель засновано на використанні вирішуючих правил на основі аналізу кортежей, формули Байеса та послідовному статистичному аналізі Вальда.
10. Обґрунтовано принципи оптимізації системи заходів з поліпшення стану навколишнього середовища великого промислового міста та охорони здоров’я його мешканців. Показано, що використання подібних систем покращить прогнозні характеристики, які становлять загрозу для здоров’я мешканців району, на 2535%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авалиани С. Л. Мониторинг здоровья человека и здоровья среды (Региональная экологическая политика) / Авалиани С. Л., Ревич Б. А., Захаров В. М. - М.: Центр экологической политики России, 2001. - 76 с.
2. Авалиани С. Л. Оценка риска для здоровья населения от введения в эксплуатацию 3-го транспортного кольца в г. Москве. - Отчет о НИР/ Авалиани С. Л., Буштуева К. А., Петрухин В. А. Москва : Московский фонд содействия сан-эпид. благополучию населения, 2001. 169 с.
3. Авалиани С. Л. Характеристика риска для здоровья населения г. Серпухова от загрязнения окружающей среды / С. Л. Авалиани, А.Ю. Попова, А.В. Шаланда // Экологическая ситуация в г. Серпухове и перспективы ее улучшения. Москва, 2000. - С. 138-160.
4. Авалиани С.Л. Окружающая среда. Оценка риска для здоровья (Мировой опыт). Издание второе. / Авалиани С.Л., Андрианова М.М., Печенникова Е.В. Москва, 1997.
5. Агаджанян Н.А. Общественное и профессиональное здоровье и промышленная экология / Н. А. Агаджанян, П. С.Турзин, И. Б. Ушаков // Медицина труда и пром. экология. - 1999. - № 1. - С. 1-9.
6. Аксель Е.М. Статистика рака лёгкого, желудка и пищевода: состояние онкологической помощи, заболеваемость и смертность / Е.М.Аксель, М.И.Давыдов, Т.И. Ушакова // Вестник РАМН. - 2001. - № 9. - С.61-65.
7. Алиев А.Ф. К вопросу об интегральном критерии общественного здоровья / А.Ф.Алиев // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2001. № 4. С. 20-22.
8. Амирова З.К. Ситуация с диоксинами в Республике Башкортостан / З.К.Амирова, Э.А. Круглое Уфа, ИЕЕЭПРБ, 1998. 115 с.
9. Амирова З.К. Техногенное загрязнение экосистем промышленного района полихлорированными дибензо-пара-диоксины и дибензофуранами : автореф. дисс. докт. биол. наук. / З.К. Амирова - Уфа, 1999. 38 с.
10.Амосов М.М. Роздуми про здоров’я / Микола Миколайович Амосов К.: Здоров’я, 1990. 168 с.
11.Анализ хромосомных аберраций в лимфоцитах крови женщин, контактирующих с диоксинами / В.С.Журков, Л.Д.Катосова, В.И.Платонова [та ін.] // Токсикологический вестник. 2000. - № 2. - С. 2-6.
12.АнисимовВ.В. Элементы теории массового обслуживания и асимптоматического анализа систем / Анисимов В.В., Зукусило О.К., Донченко В.С. К. : Вища школа, 1987. 248 с.
13.Аскаров А.Ф. Гигиенические основы охраны здоровья населения и оптимизации производственной и окружающей среды на территории крупного нефтехимического комплекса: автореф. дисс. д-ра мед. наук. / А.Ф. Аскаров - Москва, 1998. 36 с.
14.Белецкая Э.Н. Гигиеническая оценка суммарного суточного поступления тяжелых металлов в организм в условиях промышленных городов / Э.Н.Белецкая // Довкілля та здоров'я. 1999. - № 2 (9). - С. 2-6.
15.Беляева Н.Н. Связь изменений слизистых оболочек носа и рта с иммунным статусом при воздействии факторов окружающей среды / Н.Н.Беляева, А.А.Шамарин, И.В. Петрова // Гигиена и санитария. - 2001. - № 5. С. 62 - 64.
16.Беляков В.А. Влияние загрязненного атмосферного воздуха на физическое развитие детей / В.А.Беляков, А.В. Васильєв //Гигиена и санитария. 2003. - №4. - С. 33-34.
17.Беридзе А.Д. Медицинская диагностика и динамический кластерный анализ: алгоритмы кластеризации, некоторые их свойства и возможности применения в радиоэкологии / А.Д.Беридзе, В.П.Гуслистый, Р.В. Ставицкий // Проблемы окружающей среды и природ. ресурсов: Обзор. информ. / ВИНИТИ. - 1997. - №2. - С. 66-77.
18.Білецька Е.М. Гігієнічна оцінка важких металів у воді та їх вплив на репродуктивне здоров'я жінок в умовах Дніпропетровської області / Е.М.Білецька, Л.Є.Чуб, В.О.Овчиннікова // Материалы науч.-практ. конф. «Проблемы эпидемиологии, экологии и гигиены». г. Днепропетровск. 2001. - С. 272-273.
19.Боев В.М. Дисбаланс микроэлементов как фактор экологически обусловленных заболеваний / В.М.Боев, В.В.Утенина, В.В.Быстрых // Гигиена и санитария. -2001. - № 5. - С. 68.
20.Боев В.М. Среда обитания и экологически обусловленный дисбаланс микрозлементов у населення урбанизированных и сельских территорий / В.М.Боев // Гигиена и санитария. 2002. - № 5. - С. 3-8.
21.Большаков А.М. Оценка и управление рисками влияния окружающей среды на здоровье населения / Большаков А.М., Крутько В.Н., Пуцилло Е.В.. М.: Эдиториал УРСС, 1999. 256 с.
22.Борисов Б.М.К вопросу об оценке состояния здоровья населения в условиях антропогенного загрязнения окружающей среды / Б.М.Борисов // Экология пром. пр-ва. - 1999. - № 1. - С. 31-36.
23.БочинЛ.А. Международный конгресс по проблемам здравоохранения и городской окружающей среды / БочинЛ.А., ЮдинА.Г. // Проблемы окружающей среды и природ. ресурсов: Обзор. информ. / ВИНИТИ. - 1998. - № 12. - С. 103-109.
24.Брезгина С.В. Динамика заболеваемости и распространённости болезней бронхов у детей в Нижнем Тагиле / С.В. Брезгина // Педиатрия. - 1997. - № 5. - С.70 - 75.
25.Буренков В. Н. Мониторинг бронхиальной астмы как функциональный компонент системы социально-гигиенического мониторинга / В. Н. Буренков // Здоровье населения и среда обитания. - 2003. - № 11. - С. 23-26
26.Быков А. А. Оценка риска загрязнения окружающей среды свинцом для здоровья детей в России: первые результаты, проблемы качества данных / А. А. Быков, Б.А.Ревич //Окружающая среда. Оценка риска для здоровья. Опыт применения методологии оценки риска в России. M. : 1998. - Вып. 5. - С. 29-37.
27.Быков А.А. Проблемы анализа безопасности человека, общества, природы / А.А.Быков, Н.В. Мурзин - С.-Пб. : Наука, 1997. - 247с.
28.Быстрых В.В.Гигиеническая оценка влияния питьевой воды на здоровье населения / В.В.Быстрых // Гигиена и санитария. - 1998. - № 6. - С.20-22.
29.Быстрых В.В. Оценка канцерогенного риска в связи с антропогенным загрязнением атмосферного воздуха / В.В.Быстрых, В.М.Боев, Е.Л. Борщук // Гигиена и санитария. - 1999. - № 1. - С. 8-10.
30.Веккер Й.П. Роль факторов окружающей среды в перинатальной патологии (обзор) / Й.П. Веккер, Н.П.Сетко, Б.Н. Антоненко // Гигиена и санитария. 2001. - № 3. - С. 29-32.
31.Влияние качества питьевой воды на заболеваемость населения Ярославля / А.К.Веселова, Т.М.Глазкова, Л.К.Меркулова [и др.] //Гигиена и санитария. 1999. - № 4. - С. 11-13.
32.Ворохов Д.З. Интегральная математическая модель для определения социально-экономического ущерба, приносимого отдельными заболеваниями / Д.З.Ворохов // Научные работы молодых ученых Казахской ССР по фтизиатрии - Алма-Ата : 1974. Вып. 3.
33.Галеев К.А. Связь между концентрациями в атмосферном воздухе химических веществ и распространенностью аллергических заболеваний у детей / К.А.Галеев, Р.Ф. Хакимова // Гигиена и санитария. - 2002. - № 4. - С. 23-24.
34.Гапон В.А. Особенности загрязнения территории СЗЗ металлургического комбината ТМ техногенного происхождения / В.А. Гапон // Довкілля та здоров'я. 2000. - № 3 (14). - С. 25-27.
35.Гапон В.А. Особенности накопления тяжелых металлов в основных пищевых растениях крупного металлургического региона / В.А.Гапон, Н.Г.Сметана, В.Н. Савосько // Гигиена, токсикология, физиология труда и профпатология в промышленности (Сб. науч. работ). - Кривой Рог, 1995. - С. 255-258.
36.Генкин А.А. Новая информационная технология анализа медицинских данных (программный коплекс ОМИС) / А.А.Генкин. СПб. : Политехника, 1999. 191 с.
37.Гигиена питьевой воды / [М.Х.Шрага, Н.И.Кононюк, С.П.Вершинин и др.]. Архангельск, 2001. - 228 с.
38.Гигиеническая наука: перспективы развития / Е.И. Гончарук, Ю.И.Кундиев, А.М. Сердюк [и др.] //Журнал АМН України. 1998. Т.4, № 3. С. 407-415.
39.Гигиеническая оценка загрязнения атмосферного воздуха сельских населенных пунктов в зоне влияния выбросов Оренбургского газопромышленного управления / С.М.Мозгов, А.Н.Ермолаев, Н.Н.Верещагин [и др.] // Гигиена и санитария. - 2002. - № 5. - С. 13-15.
40.Гигиенические аспекты загрязнения атмосферного воздуха серосодержащими соединениями / В.М. Боев, С.В.Перепёлкин, С.В. Жёлудева [и др.] // Гигиена и санитария. - 1998. - № 6.- С. 17-19.
41.Гимадеев М.М. Современные проблемы охраны атмосферного воздуха / М.М.Гимадеев, А.И.Щеповских Казань : 1997. - 368 с.
42.Гнідой І.М. Здоров’я школярів в умовах екологічного свинцевого пресингу / І.М.Гнідой, І.І. Діхтярук //Матеріали наук.-практ. конф. Українського науково-дослідного інституту охорони здоров’я дітей та підлітків «Здоров’я школярів на межі тисячоліть» 1719 травня м. Харків. Харків, 2000. С. 16-19.
43.Голуб А.А. О методологии анализа эффективности мероприятий по охране окружающей среды на основе расчета затрат на сокращение риска для здоровья населения / А.А.Голуб, С.Л. Авалиани // Экол. экспертиза: Обзор. информ. / ВИНИТИ. - 1998. - № 6. - С. 2-48.
44.Гончарук Е.Г. Гигиеническая оценка сочетанного действия ионизирующего излучения и химических загрязнителей почвы. Экологически обусловленные заболевания человека: методологические проблемы и пути их решения / Е.Г.Гончарук // Матер. Пленума научного совета по экол. чел. и гиг. окр. среды РФ. М., 2000. - С. 75-77.
45.Гончарук Е.Г. Гигиеническое значение почвы в формировании здоровья населения / Е.Г. Гончарук // Гигиена и санитария. 1990. - № 4. - С. 4-7.
46.Гончарук Є.Г. Грунт як фактор формування умов життя та здоров'я населення / Є.Г. Гончарук // Журнал АМН України. 1995. - Т. 1, № 1. - С. 129-139.
47.Гончарук Є.Г. Проблема поєднаної дії на здоров'я населення іонізуючого випромінювання і хімічних чинників навколишнього середовища / Є.Г.Гончарук // Довкілля та здоров'я. 1996. - № 1. - С.26-29.
48.ГончарукЕ.Г. Изучение влияния загрязнения атмосферного воздуха на здоровье населения: [метод. рекомендации МЗ УССР] / Е.Г. Гончарук. - Киев, 1990. - 31 с.
49.Горбань Т.В. Загрязнение атмосферного воздуха селитебной территории г.Кривого Рога / Т.В.Горбань, В.А. Гапон // Довкілля та здоров'я. - 2002. - № 1. - с. 22-23.
50.Грузєва Т.С. Тенденції поширеності хронічних неінфекційних хвороб серед населення / Т.С. Грузєва //Стан здоров’я населення України та діяльність медичної галузі (Щорічна доповідь, 2001 р.). К., 2002. С. 87-96.
51.Губернский Ю.Д. Оценка канцерогенного риска для здоровья населения городских микросред / Ю.Д.Губернский, С.М.Новиков, А.В.Мацюк // Гигиеническая наука и практика на рубеже XXI века. Материалы IX Всероссийского съезда гигиенистов и санитарных врачей. - М., 2001. Т. 1. - С. 407-410.
52.Гублер Е.В. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии. / Е.В. Гублер - Л. : Медицина, 1990. 176 с.
53.ДаутовФ.Ф. Заболеваемость населения пиэлонефритами на территориях с разным уровнем антропогенной нагрузки / Ф.Ф.Даутов, Ш.X.Тагиров, Р.X.Галиев // Гигиена и санитария. 2002. - № 1. - С. 25-27.
54.Движение в интересах здоровья: Всемирный день здоровья в 2002 г. // Факты и цифры. Копенгаген, 2002.
55.Деркачев Э.А. Гигиеническая оценка загрязнения почвы тяжелыми металлами как показатель интенсивности техногенного воздействия / Э.А.Деркачев, Л.Б.Огир, A.M. Колодочка // Гигиена населенных мест. 2000. - вып. 37. - С. 151-155.
56.Джувеликян Х. А. Экология и человек / Х. А.Джувеликян. - Воронеж, 1999. - 260 с.
57.Димитриев Д.А. Влияние загрязнений атмосферного воздуха на частоту мертворождений в промышленном городе / Д.А. Димитриев // Гигиена и санитария. - 2000. - № 5. - С. 7-9.
58.Диоксины в России. / [Клюев Н.А., Курляндский Б.А., Ревич Б.А.,Филатов Б.Н.]; под ред. Б.А. Курляндского. - Москва, 2001. 212 с.
59.Диоксины и медико-генетические показатели здоровья населения города Чапаевска / Ю.А. Ревазова, В. С.Журков, Н.А. Жученков [и др.] //Гигиена и санитария. - 2001. - № 6. - С. 11-16.
60.Дискретная математика и математические вопросы статистики / Под ред. С.В. Яблонского. - М. : Наука, 1974. 311 с.
61.Довгуша В.В. Биологическое действие низкоинтенсивных экологических факторов на организм человека / В.В.Довгуша, М.Н.Тихонов, И.Д. Кудрин // Экология пром. пр-ва. - 1999. - № 1. - С. 3-14.
62.Догле Н.В.Использование основных показателей информационно-энтропийного анализа в исследованиях состояния здоровья работающих / Н.В.Догле, Г.К.Родионова // Советское здравоохранение 1986. - № 6.
63.Додина Л.Г. К проблеме влияния атмосферных загрязнений на состояние здоровья населения / Л.Г.Додина //Гигиена и санитария. - 1999. - № 3. - С. 9-10.
64.Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2002 г. Уменьшение риска, содействие здоровому образу жизни. Женева: ВОЗ, 2002. 16 с.
65.Донець М.П. Ретроспективний аналіз радіоекологічної ситуації на території Чернігівської області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / М.П. Донець // Довкілля та здоров’я. 2004. №1 (28). С. 63-67.
66.Досягнення та перспективи розвитку державної науково-технічної програми Екологічна безпека України” / А.М.Сердюк, І.С.Кіреєва, І.О. Черніченко [та ін.] //Довкілля і здоров’я. 2001. № 2. С. 60-63.
67.Дощицин Ю.П. Методические подходы к оценке состояния здоровья рабочих и служащих промышленных предприятий / Ю.П. Дощицин, В.И.Ветков, Р.Д.Карпов // Системный анализ и моделирование в здравоохранении. - Новокузнецк., 1980.
68.Дылдин В.В. Гигиеническая оценка аэротехногенного химического загрязнения и его влияния на здоровье населения (на примере градообразующего металлургического производства): автореф. дис. канд. мед. наук. / В.В. Дылдин Пермь, 1999.
69.Дьякович М.П. Оценка риска для здоровья при воздействии метиллированной ртути / М.П. Дьякович, Н.В. Ефимова // Гигиена и санитария. - 2001. - № 2. - С. 49-51.
70.Економіка контролю над тютюном в Україні з точки зору громадського здоров’я. К., 2002. 140 с.
71.Ермаков С.П. Моделирование процессов воспроизводства здоровья населения: Научный обзор ВНИИМИ/Под ред. Ю.М. Комарова. Москва, 1983.
72.Ермаков С.П. Нормативный метод построения обобщенного индекса здоровья населения / С.П.Ермаков, Ю.М.Комаров // Системный анализ и моделирование в здравоохранении. - Новокузнецк, 1980. - С. 345-347.
73.Ефимова Н.В. Медико-экологическая оценка ртутной опасности для населения Иркутской области / Н.В.Ефимова, В.С.Рукавишников // Гигиена и санитария. -2001.- № 3. С. 19-21.
74.Ефремов Е.Г.Факторы окружающей среды й распространенность миомы матки / Е.Г.Ефремов, В.Н.Дунаев, В.Ф. Куксанов // Гигиена и санитария. 2002. - № 5. - С. 35-37.
75.Зайцева Н.В. Определение критических параметров загрязнения атмосферного воздуха по критерию обращаемости за медицинской помощью / Н. В.Зайцева, М.А.Землянова, Д.А. Кирьянов // Гигиена и санитария. - 2002. - №2. - С. 18-20.
76.Зайцева Т.Н. Экологическая обусловленность рака лёгкого в крупных и монопромышленных городах Архангельской области: автореф. дис. канд. мед. наук. / Т.Н. Зайцева. - Архангельск, 2001.
77.Изучение профессионального риска здоровью актуальная проблема медицины труда / Ю.И. Кундиев, В.И.Чернюк, П.Н. Витте [и др.] //Журнал АМН України. 2001. Т. 7., №3. С. 550-559.
78.Ильченко И.Н. Эколого-эпидемиологические технологии оценки ущерба здоровью детского и взрослого населения для научно обоснованного планирования профилактических программ: автореф. дисс. докт, мед, наук. И.Н.Ильченко / - Москва, 2002.
79.Интегральная оценка социально-гигиенического статуса детей дошкольного возраста / И.Ш.Якубова, Ю.Г.Кузьмичев, Н.А. Матвеева [и др.] // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2001. № 4. С. 3-5.
80.К оценке влияния окружающей среды на здоровье женщин и их репродуктивную функцию: методология: методика, результаты / М.Г.Гарина, Л.Е.Оборнев, Л.К.Мостипака [и др.]//Зб. наук. пр. «Стан репродуктивного здоров’я в Україні та шляхи його покращання». К. , 2002. С. 5-11.
81.К проблеме комбинированного влияния тяжелых металлов на организм / Н.М.Паранько, Н.И.Рублевская, Э.Н.Белецкая [и др.] // 3б. тез доповідей наук.-практ. конф. «Гігієнічні проблеми півдня України». - Одеса, 2003. - C. 220-222.
82.Капшук В.Г. К вопросу об охране почвы Кривбасса от техногенного загрязнения тяжелыми металлами / В.Г. Капшук, И.И.Грузин, А.Е. Лысый // Зб. тез доповідей наук.-практ. конф. «Гігієнічні проблеми півдня України». - Одеса, 2003. - С. 276-278.
83.Кацнельсон Б.А. Оценка риска как инструмент социально-гигиенического мониторинга / Б.А. Кацнельсон, Л.И.Привалова, С.В. Кузьмин. Екатеринбург: Издательство АМБ, 2001. - 244 с.
84.КацнельсонБ.А.Влияние кратковременных повышений загрязнения атмосферного воздуха на смертность населения / Б.А.Кацнельсон, А.А.Кошелева, Л.И. Привалова // Гигиена и санитария. - 2000. - № 1. - С. 15-18.
85.Качество воздуха в крупнейших городах России за десять лет. Росгидромет. - Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1999. - 144 с.
86.КиселевА.В. Научное обоснование системы оценки риска здоровью в гигиеническом мониторинге промышленного города / А. В. Киселев, Г.И.Куценко, А. П. Щербо. - Хризостом, 2001. - 208 с.
87.Клопов В.П. Гигиенические особенности загрязнений объектов окружающей среды Крайнего Севера и оценка их влияния на здоровье населения: автореф. дисс. докт. мед. наук. / В.П. Клопов. - С.-Пб., 2000.
88.Константинов В.Б. Здоровье индикатор развития человека и общества / В.Б.Константинов, Н.Ф. Копейкин //Здравоохранение Российской Федерации. 2001. №3. С.56-57.
89.КосаревВ.В. Загрязняющие факторы окружающей среды крупного промышленного центра / В.В.Косарев, И.И. Сиротка //Гигиена и санитария. - 2002. - № 1. - С. 6-8.
90.Критерии оценки риска для здоровья населения приоритетных химических веществ, загрязняющих окружающую среду: [методические рекомендации] / [С.М.Новиков, Ю.А.Рахманин, Н.Н.Филатов и др.] - М. : НИИЭЧиГОСим. А.Н. Сысина РАМН, РИМА им. И.М.Сеченова, Центр Госсанэпиднадзора в г. Москве, 2001. - 80 с.
91.Кундиев Ю.И.Роль стресса в формировании здоровья населения: структурный анализ / Ю.И.Кундиев, В.В.Кальниш, А.М. Нагорная //Журнал АМН України. 2002. Т. 8, № 2. С. 335-345.
92.Лещева Е.П. Оценка состояния слизистых оболочек как критерий влияния факторов окружающей среды на здоровье детского населения: автореф. дисс. канд. биол. наук. / Е.П. Лещева. - Москва, 1998.
93.Лихачев А.Я. Изучение загрязненности окружающей среды канцерогенными веществами и возможность прогнозирования индивидуальной чувствительности к ним / А.Я. Лихачев //Вопросы онкологии. - 1997. - № 1. - С. 111-115.
94.Лысый А.Е. Некоторые гигиенические аспекты охраны почвы Кривбасса от техног