ВПЛИВ СРІБЛА І TАНТАЛУ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА СТРУКТУРУ І ВЛАСТИВОСТІ СПЛАВІВ З ПАМ’ЯТТЮ ФОРМИ НА ОСНОВІ Ti-Ni : ВЛИЯНИЕ СЕРЕБРА И ТАНТАЛА И ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ НА СТРУКТУРУ И СВОЙСТВА СПЛАВОВ С ПАМЯТЬЮ ФОРМЫ НА ОСНОВЕ Ti-Ni

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МЕТАЛОФІЗИКИ ІМ.Г.В.КУРДЮМОВА НАН УКРАЇНИ

На правах рукопису

СЛІПЧЕНКО ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 621.9:539.219.3:534.2

ВПЛИВ СРІБЛА І TАНТАЛУ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ
НА СТРУКТУРУ І ВЛАСТИВОСТІ СПЛАВІВ З ПАМ’ЯТТЮ ФОРМИ НА ОСНОВІ Ti-Ni

Спеціальність 05.16.01 металознавство та термічна обробка металів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник
член-кор. НАН України, доктор технічних наук
Коваль Юрій Миколайович

КИЇВ-2013

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ...13
1.1. Про мартенситні перетворення.......13
1.2. Використання сплавів з ЕПФ в медицині..14
1.3. Сучасні уявлення про фазові перетворення та ЕПФ в сплавах системи TiNi........18
1.3.1. Фазова діаграма системи Ti-Ni.....18
1.3.2. Особливості перебудови фаз при МП в сплавах на основі Ti-Ni..21
1.4. Вплив термічних та термомеханічних обробок на структурний стан та параметри МП в сплавах на основі Ti-Ni..28
1.4.1. Термічна обробка сплавів з пам'яттю форми.28
1.4.2.Термомеханічна обробка сплавів з пам'яттю форми.31
1.5.Вплив легування на структуроутворення та характеристики МП в сплавах на основі Ti-Ni...32
1.5.1. Вплив срібла на властивості сплавів на основі Ti-Ni.....32
1.5.2. Вплив танталу на властивості сплавів на основі Ti-Ni ..36
1.6. Зварювання сплавів з ефектом пам’яті форми ...39
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...41
2.1. Вибір композицій для розробки сплавів медичного призначення....41
2.2. Методика приготування вихідних сплавів...41
2.3. Методика отримання напівфабрикатів ....43
2.4. Отримання відливки зі змінним поперечним перерізом....45
2.5. Дослідження ливарних властивостей...45
2.6.Термічна та термомеханічна обробка зразків...46
2.7. Методи дослідження структури зразків...47
2.7.1.Рентгеноструктурний аналіз....47
2.7.2.Оптична мікроскопія.....48
2.7.3.Скануюча електронна мікроскопія......48
2.8.Методи дослідження термодинамічних властивостей зразків...48
2.9. Методика дослідження параметрів МП і ЕПФ........................................48
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ В СПЛАВАХ НА ОСНОВІ TІ-NІ В ЛИТОМУ СТАНІ.50
3.1. Вибір способу виготовлення сплаву....50
3.1.1.Електронно-променева плавка з наступним вакуумно-індукційним переплавом....50
3.1.2.Вакуумно-дугова плавка з наступним плазмово-дуговим переплавом........52
3.2. Вплив Ag і Ta на параметри МП в сплавах на основі Ti-Ni.....55
3.3.Рентгеноструктурний аналіз сплавів на основі Ti-Ni..57
3.4. Дослідження корозійної стійкості сплавів на основі Ti-Ni....60
3.5. Дослідження впливу охолодження на фізико-технологічні властивості в сплавах на основі Ti-Ni. ........63
3.5.1. Дослідження технологічних властивостей в сплавах на основі Ti-Ni при швидкостях охолодження до 2°С/с...63
3.5.2.Формування мікроструктури в сплавах Ti49,2Ni50,6Ag0,2 та Ti47,2Ni50,6Ag0,2Ta2 при зміні швидкості охолодження до 2°С/с......67
3.5.3. Розподіл хімічних елементів в сплаві Ti49,2Ni50,6Ag0,2 при швидкості охолодження до 2°С/с.......68
3.5.4. Розподіл хімічних елементів в сплаві Ti47,2Ni50,6Ag0,2Ta2 при швидкості охолодження до 2°С/с........70
3.5.5. Параметри МП в сплаві Ti49.2Ni50.6Ag0.2 закристалізованого при швидкості охолодження до 2°С/с................73
3.5.6. Дослідження хімічного складу сплаву Ti49,2Ni50,6Ag0,2 при швидкості охолодження відливки до ~104 °С/с.....74
3.5.7. Дослідження хімічного складу сплаву Ti49,2Ni50,6Ag0,2 при зміні швидкості охолодження відливки від ~103 °С/с до ~104 °С/с .................76
3.5.8. Дослідження впливу охолодження на параметри МП ...77
3.5.9. Формування мікроструктури в сплавах Ti49,2Ni50,6Ag0,2 та Ti47,2Ni50,6Ag0,2Ta2..........................................................................................82
3.6. Виготовлення відливок методом прицезійного лиття зі сплаву Ti49,2Ni50,6Ag0,2 .............84
Висновки до розділу 3.....91
РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ЛЕГУЮЧИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА МП В ДЕФОРМОВАНИХ СПЛАВАХ НА ОСНОВІ ТІ-NI....93
4.1.Опрацювання режимів ТМО та визначення впливу ТМО на зміни характеристичних температур...93
4.2.Вплив ТО на параметри МП в сплаві Ti49,2Ni50,6Ag0,2 після після високотемпературної деформації.....101
4.3. Вплив легування на параметри МП в сплавах на основі Ti-Ni після високотемпературної деформації.....102
4.4.Вплив циклування через температурний інтервал МП на характеристичні температури......107
Висновки до розділу 4......109
РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ КОНТАКТНОГО ЗВАРЮВАННЯ НА ПАРАМЕТРИ МП В СПЛАВАХ НА ОСНОВІ ТІ-NI......110
5.1. Дослідження впливу контактного зварювання на параметри МП в сплаві Ti50Ni50.....110
5.2. Формування структури в зоні та поза зоною з’єднання в зразках після контактного зварювання у сплаві Ti50Ni50..116
5.3. Дослідження впливу контактного зварювання на параметри МП в сплаві Ti49,2Ni50,6Ag0,2.....119
5.4. Формування структури в зоні та поза зоною з’єднання в зразках після контактного зварювання у сплаві Ti49,2Ni50,6Ag0,2...121
Висновки до розділу 5....... ..126
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ.127
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..129
ДОДАТОК А146
ДОДАТОК Б.147
ДОДАТОК В....148
ДОДАТОК Г.149

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
МП мартенситні перетворення;
ЕПФ ефект пам’яті форми;
КЭПФ коефіцієнт відновлення форми;
Mп температура початку прямого мартенситного перетворення;
Mк температура кінця прямого мартенситного перетворення;
Ап - температура початку зворотного мартенситного перетворення;
Ак - температура кінця зворотного мартенситного перетворення;
ТМО термомеханічна обробка;
ТО термічна обробка;
ДСК - диференціальна скануюча калориметрія.
.

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з основних задач, що стоять перед медичним матеріалознавством є підвищення біосумісності сплавів живим організмом. Сплави на основі Ti-Ni [1-3], яким притаманний ЕПФ, широко використовуються в медицині [4-10], оскільки мають механічні властивості схожі з механічними властивостями кісткової тканини, а їх висока корозійна стійкість [11] забезпечує високу біосумісність. Широкий спектр протимікробної дії срібла та низька токсичність танталу сприяють підвищеному інтересу до них, як легувальних елементів з боку матеріалознавців, які досліджують і розробляють нові сплави медичного призначення. Основні теоретичні та експериментальні дослідження спрямовані на створення нових композиційних сплавів з високими функціональними можливостями та удосконалення технологій переробки відомих сплавів на основі Ti-Ni.
Для матеріалів медичного призначення з ЕПФ важливим є оптимальний вибір легуючих елементів, які повинні підвищувати технологічність сплавів та забезпечити виконання вимог, що пред’являються до цього класу функціональних матеріалів:
- інтервал робочих температур МП - +10 ¸ +36°С;
- корозійна стійкість не гірше ніж у нержавіючих сталей;
- асептична обробка без зміни параметрів МП;
- надання бактерицидних властивостей виробам;
- прийнятна механічна оброблюваність.
Зазвичай використовують сплави на основі Ti-Ni в стані після термомеханічної обробки. Але існуючі технології виготовлення виробів з заданими характеристиками ускладнюються низькою механічною оброблюваністю нітінолу, що суттєво підвищує вартість імплантатів та медичних інструментів [12, 13]. Сплавам в литому стані приділяється недостатньо уваги, оскільки надзвичайно важко отримати зливки з заданими параметрами (хімічний склад, температури фазового перетворення). Крім того у литих сплавах відновлення форми відбувається не в повній мірі. Використання та оптимізація ливарних технологій для виготовлення виробів методами точного лиття є можливим варіантом створення мініатюрного інструменту чи імплантатів та сприятиме отриманню якісних напівфабрикатів для наступної деформаційної обробки. На сьогоднішній день залишаються відкритими питання закономірностей МП у литих сплавах як самого нітінолу, так і легованого окремо сріблом, окремо танталом та комплексно легованого сріблом та танталом. Дослідження поведінки МП в сплавах з ЕПФ на основі Ti-Ni після точкового зварювання матеріалу дасть можливість вирішувати задачі конструювання медичних виробів [14].
Таким чином, використання сплавів на основі Ti-Ni в якості біоматеріалів потребує додаткового вивчення питань, що стосуються оптимального легування елементами для підвищення біосумісності, відповідності температур фазового перетворення температурному інтервалу (Мп=+10ºС та Ак=36,6ºС), ливарних властивостей розроблених сплавів та доопрацювання технологічних режимів одержання матеріалу. Тому тема дисертаційної роботи є актуальною, а задачі, що в ній вирішуються, мають наукову та практичну цінність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи відділу фазових перетворень Інституту металофізики ім.Г.В.Курдюмова НАНУкраїни та виконане за темами відділу №0105U000978 20082012 рр. „Структурні фазові перетворення в градієнтних функціональних матеріалах і наноструктурних сплавах на основі перехідних металів”, договір №1306/21-1 20082012 рр. „Розробка нових сплавів з ефектом пам’яті форми для стентів та технології їх виготовлення”, договір №1366/21-1 20082012 рр. „Розробка нового сплаву з ефектом пам’яті форми медичного призначення та технології одержання напівфабрикатів”. Спільна тема з ІЕЗ ім.Е.О.Патона 0107U002630 20082012 рр. „Дослідження термомеханічних та біомедичних властивостей сплаву нікель-титан з домішками срібла та танталу, створення нового сплаву з ефектом памۥяті форми медичного призначення і технології виготовлення напівфабрикатів з цього сплаву та їх зварювання між собою та із звичайними металами”.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є створення нових вітчизняних сплавів медичного призначення на основі Ti-Ni, легованих сріблом і танталом, розроблення технологічних прийомів виготовлення з них виробів та напівфабрикатів.
Для реалізації поставленої мети було передбачено вирішення наступних задач:
1. Вибір комплексу легуючих елементів, що дозволяє керувати параметрами мартенситного перетворення у сплавах на основі Ti-Ni.
2. Дослідження ливарних характеристик, впливу умов охолодження вибраних сплавів на формування структури та характеристичні температури мартенситного перетворення.
3. Встановлення впливу технологічних прийомів, термомеханічної обробки на фазові стани та властивості одержаних матеріалів.
4. Розроблення технологічних прийомів виготовлення напівфабрикатів з легованих сплавів на основі сполуки Ti-Ni з заданими параметрами мартенситного перетворення та ЕПФ.
Об’єкт дослідження сплави на основі сполуки Ti-Ni, леговані Ag та Ta.
Предмет дослідження закономірності впливу срібла, танталу та технологічних чинників на ливарні властивості сплавів, процеси структуроутворення при кристалізації та термомеханічній обробці, характеристичні температури МП та ЕПФ.
Методи дослідження. При проведенні досліджень були використані наступні методи: оптична мікроскопія, скануючий електронно-мікроскопічний аналіз, рентгеноструктурний аналіз, диференційна скануюча калориметрія, вимірювання величини оберненої деформації.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі систематичних досліджень отримано дані щодо впливу комплексного легування сріблом та танталом на параметри МП у сплавах на основі Ti-Ni в литому стані та запропоновано хімічні склади сплавів медичного призначення.
1. Виявлено вплив легуючих елементів срібла та танталу в сплаві Ti49.4Ni50.6 на здатність матеріалу заповнювати ливарну форму, коефіцієнт лінійної усадки та тріщиностійкість.
2. Вперше встановлено можливість одержання мініатюрних виробів методом прецизійного лиття зі сплаву Ti49,2Ni50,6Ag0,2, які в литому стані демонструють комплекс фізико-механічних характеристик класу функціональних матеріалів з ЕПФ медичного призначення.
3. Вперше за допомогою комплексних досліджень визначено максимальний вміст срібла (0,5ат.%), при якому сплав Ti49,4Ni50,6 має здатність до високотемпературної деформації вальцюванням.
4. Отримано нові дані щодо впливу контактного зварювання на параметри МП в сплавах Ti50Ni50 та Ti49,2Ni50,6Ag0,2, які істотно розширюють можливості конструювання виробів медичного призначення, що потребують з’єднання.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані у дисертаційній роботі дані про вплив комплексного легування танталом та сріблом на технологічні властивості та параметри МП у сплавах на основі Ti-Ni, як в литому, так і в термообробленому станах є науковою основою розроблення нових вітчизняних сплавів медичного призначення. Запропоновано технологічні прийоми виготовлення пружин, медичних інструментів, стоматологічних виробів, таких як зубні імплантати чи коронки, стентів та напівфабрикатів у вигляді стрічки чи дроту з розроблених сплавів, високі медико-біологічні властивості яких встановлено шляхом натурних експериментів на піддослідних тваринах. На момент захисту дисертації сплави знаходяться в процесі апробації та клінічних досліджень.
Особистий внесок здобувача. Всі основні результати одержані автором особисто або за його безпосередньої участі. Здобувач брала участь у плануванні, підготовці та проведенні експериментів; опрацюванні та аналізі отриманих експериментальних результатів; проведенні теоретичного розрахунку; написанні статей та підготовці матеріалів конференцій. Автором роботи самостійно були виплавлені всі дослідні сплави та опрацьовані режими виготовлення напівфабрикатів методом прецизійного лиття та високотемпературної деформації, процеси зварювання, виконані експериментальні дослідження особливостей фазових перетворень в розроблених сплавах. Проведено аналіз впливу легуючих елементів та технологічних чинників в литому та в стані після термомеханічної обробки на параметри МП та ЕПФ в сплавах на основі Ti-Ni.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні матеріали, що увійшли до дисертаційної роботи, було представлено та обговорено на вітчизняних та міжнародних конференціях:
1. International Conference «New Materials and New Technologies in the New Millennium: World of Phase Transformations», Ukraine, Crimea, September 19-23, 2000.
2. International Conference on Martensitic Transformations ICOMAT-2002, Finland, Espoo, June 10-14, 2002.
3. International Conference Functional Materials”, Ukraine, Crimea, Partenit, October 6-11, 2003.
4. Международная конференция «Современное материаловедение: Достижения и проблемы», Украина, Киев, 26-30 сентября 2005 г.
5. Международная конференция «Современные проблемы физики металлов», Украина, Киев, 7-9 октября 2008 г.
6. II Международная научная конференция «Наноструктурные материалы 2010: Беларусь, Россия, Украина». Украина, Киев, 19-22 октября 2010 г.

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 7 робіт у фахових виданнях, 2 патенти та 6 тез доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, загальних висновків і списку використаних джерел (146 найменувань). Обсяг дисертації 145 сторінок, в тому числі 36 таблиць та 83 рисунки.
Перший розділ присвячено огляду літератури, надано інформацію про фазові перетворення та ЕПФ в сплавах на основі Ti-Ni, про сучасні методи візуалізації структури та сучасні методи дослідження. Проаналізовано вплив легування, методів зварювання, термічних та термомеханічних обробок на структуру, фазові перетворення в сплавах на основі Ti-Ni.
В другому розділі представлені способи отримання лабораторних зливків та коротко описано методи дослідження, які були застосованні в процесі вивчення впливу легуючих компонентів, умов охолодження на еволюцію характеристичних температур МП та структурні стани після кристалізації в сплавах на основі Ti-Ni.
В третьому розділі розглядаються питання впливу легуючих елементів Ag і Ta, швидкості охолодження на структурний стан та параметри МП в сплавах на основі Ti-Ni. За результатами дослідження встановлено, що легування Ag та Ta, а також, комплексне легування сплаву Ti49.4Ni50.6 знижує характеристичні температури МП, підвищує стійкість сплавів до утворення ливарних тріщин та здатність металу заповнювати форму, зменшує коефіцієнт лінійної усадки. При швидкостях охолодження до 2°C/с у напівфабрикатах зі сплаву Ti49.2Ni50.6Ag0.2 МП протікає в широкому температурному інтервалі та спостерігіється неповне відновлення форми. При швидкостях охолодження сплаву Ti49.2Ni50.6Ag0.2 понад 100°C/с формується твердий розчин з рівномірним розподілом хімічних елементів, вузькими інтервалами мартенситного перетворення та 100% відновленням форми.
В четвертому розділі представлено дані опрацювання режимів ТО та ТМО, визначено вміст легуючих елементів, які забезпечують здатність до високотемпературної деформації вальцюванням сплавів на основі Ti-Ni та встановлено умови за яких є можливість одержувати якісні напівфабрикати у вигляді стрічки з заданим інтервалом МП.

В п’ятому розділі надано результати дослідження впливу контактного зварювання на структурний стан та параметри МП в сплавах на основі Ti-Ni. Встановлено, що в процесі точкового контактного зварювання змінюється фазовий склад та структурний стан сплавів на основі Ti-Ni, що призводить до зміни параметрів МП в зоні зварювання. Ці зміни можна нівелювати ТО при Т=1000°С, яка сприяє гомогенізації структури та відновленню параметрів МП в матеріалі. Отримані результати істотно розширять можливість конструювання мініатюрних виробів медичного призначення, які потребують з’єднання.

Список литературы

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ

1. Вперше встановлено, що легування Ag та Ta, а також комплексне легування Ag та Ta сплаву Ti49,4Ni50,6 знижує характеристичні температури мартенситного перетворення, підвищує стійкість сплавів до утворення ливарних тріщин та здатність металу заповнювати форму, зменшує коефіцієнт лінійної усадки, що робить перспективними сплави системи Ti-Ni-Ag-Ta для виготовлення методом прецизійного лиття під тиском мініатюрних виробів медичного призначення, зокрема виливок складної конфігурації з параметром шорсткості Ra=1,0¸2,1мкм.
2. При швидкостях охолодження до 2°C/с у напівфабрикатах зі сплаву Ti49,2Ni50,6Ag0,2 формується дендритна структура та збіднений на Ni твердий розчин (до 3ат.%), що призводить до протікання мартенситного перетворення в широкому температурному інтервалі (~130°С) і до неповного відновлення форми (до 90%). При швидкостях охолодження сплаву Ti49,2Ni50,6Ag0,2 від 100°C/с формується твердий розчин з рівномірним розподілом хімічних елементів, вузькими інтервалами мартенситного перетворення (70°С) та 100% відновленням форми.
3. Експериментально встановлено, що високотемпературній деформації піддаються сплави системи Ti-Ni-Ag, в яких вміст срібла не перевищує 0,2-0,5ат.%. Легування танталом в кількості 1-3ат.% сплавів системи Ti-Ni-Ag, що містять 0,2-0,7ат.% срібла, підвищує їх здатність до високотемпературної деформації, що дозволяє одержувати якісні напівфабрикати у вигляді стрічки.
4. Відпал в інтервалі температур 200-500°С литого сплаву Ti49,2Ni50,6Ag0,2 забезпечує зміну температурного інтервалу в межах 10°C, а в деформованих сплавах в межах 20°C, що дозволяє одержувати напівфабрикати з заданими параметрами мартенситного перетворення.
5. Встановлено, що в процесі точкового контактного зварювання змінюється фазовий склад та структурний стан сплаву Ti49,2Ni50,6Ag0,2, що призводить до зміни параметрів МП в зоні зварювання. Відпал зварних з’єднань при температурі 1000°С сприяє гомогенізації структури та відновленню параметрів МП в матеріалі. Це дозволяє використовувати метод точкового контактного зварювання при виготовленні мініатюрних виробів, які потребують з’єднання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Stoeckel D. Nitinol medical devices and implants / D. Stoeckel // Minimally Invasive Therapy & Allied Technologies. 2000. № 9(2). P. 81-88.
2. Duerig T. An overview of Nitinol medical applications / T. Duerig, A. Pelton, D. Stoeckel // Material Science Forum. 2000. V. 327‐328. P. 63‐70.
3. Dorodeiko V. G. Heat treatment of TiNi wire used for intrauterine contraceptives / V. G. Dorodeiko, V. V. Rubanik, V. V. Rubanik Jr., S. N. Miliukina // Materials Science and Engineering A. V. 481-482 C. 2008. P. 616‑619.
4. Федоров А. В. Применение нанотехнологически структурированного никелида титана в медицине / А. В. Федоров, М. Ю. Колеров, С. С. Рудаков [и др.]. // Хирургия. 2009. № 2. С. 71-74.
5. Celiker A. Transcateter closure of interatrial communication with Amplatzer device: results, unfulfilled attempts and special consideration in children and adolescents / A. Celiker, S. Ozkutlu, T. Karagoz [et al.] // Anadolu Kardiyol Derg. 2005. №5. Р. 159-164.
6. Гюнтер В.Э. Медицинские материалы и имплантаты с памятью формы / В. Э. Гюнтер, Г. Ц. Дамбаев, П. Г. Сысолятин [и др.]. Томск: Издво Томского университета, 1998. 488 c.
7. Молчанов Н. А. Особенности ортодонтического лечения с использованием сверхэластичных материалов и конструкций / Н. А. Молчанов, В. Э. Гюнтер, Л. Н. Морозова // Ортодонтия. 2005. № 1. С. 18-24.
8. Карабасов Ю. С. Новые материалы / [Колл. Авторов]; под научной редакцией Ю. С. Карабасова. М.: МИСИС, 2002. 736 c.
9. Коллеров М. Ю. Материаловедческие и биомеханические особенности применения фиксаторов с саморегулирующимся уровнем компрессии из сплава ТН1 для остеосинтеза / М. Ю. Коллеров, Д. Е. Гусев, Н. Н. Кузнецова // «Научные труды» МАТИ. 2007. № 13. С. 273-277.
10. Рудаков С. С. Торакопластика по поводу воронкообразной деформации грудной клетки у взрослых с применением фиксатора из металла с эффектом запоминания формы / С. С. Рудаков, М. Ю. Коллеров, О. А Малахов [и др.] // Материалы 5й международной конференции «Современный подход к разработке и клиническому применению эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантатов». 2006. C. 141-142.
11. Гюнтер В.Э. Биосовместимые материалы с памятью формы и новые технологии в медицине / В. Э. Гюнтер. Т.: НЛТ, 2004. 440 с.
12. Лихачев В. А. Эффект памяти формы / В. А. Лихачев // Соросовский образовательный журнал. 1997. № 3. C. 107-114.
13. Коллеров М. Ю. Структурные аспекты технологии производства полуфабрикатов из сплавов на основе никелида титана / М. Ю. Коллеров, А. А. Ильин, И. С. Полькин [и др.] // Металлы. 2007. № 5. C. 53-77.
14. Potluri N. B. Joining of Shape Memory Alloys / N. B. Potluri // Welding Journal. 1999. № 3. Р. 39-42.
15. Кан Р. У. Физическое металловедение. Т.2.: Фазовые превращения в металлах и сплавах, и сплавы с особыми физическими свойствами / Р. У. Кан, П. Т. Хаазен. М.: Металлургия, 1987. 624 с.
16. Ройтбурд А. Л. Современное состояние теории мартенситных превращений / А. Л Ройтбурд // Несовершенства кристаллического строения и мартенситные превращения. Сборник статей. М.: Наука, 1972. С. 7-33.
17. Ройтбурд А. Л. Материалы с эффектом памяти формы / А. Л. Ройтбурд; под редакцией В. А. Лихачева. Санкт-Петербург: НИИХ СПбГУ, 1997. Т. 1. 424 с.
18. Chang L. C. On diffusionless transformation in Au-Cd single crystals containing 47.5 atomic percent cadmium: Characteristic of single-interface transformation / L. C. Chang // Journal of Applied Physics. 1952. V. 23. № 7. Р. 725-728.
19. Basinski Z. S. Crystallography of deformation by twin boundary movement in indiumthallium alloys / Z. S. Basinski, J. W. Christian // Acta Metall. 1954. № 2. Р.101-116.
20. Билби Б. А. Мартенситные превращения / Б. А. Билби, Дж. В. Кристиан // Успехи физ. наук. 1960. Т. 20. № 3. С. 515-564.
21. Кауфман JI. Термодинамика и кинетика мартенситных превращений / JI. Кауфман, M. Коэн // Успехи физики металлов; [пер с англ.]. М.: Металлургия, 1961. С. 192-289.
22. Курдюмов Г. В. Бездиффузионные (мартенситные) превращения в сплавах / Г. В. Курдюмов // ЖТФ. 1948. № 8. С. 999- 1025.
23. Курдюмов Г. В. О "термоупругом" равновесии при мартенситных превращениях / Г. В. Курдюмов, Л. Г. Хандрос // ДАН СССР. 1949. Т. 66. № 2. С. 211-214.
24. Коваль Ю. Н. Эффект памяти формы / Ю. Н. Коваль // Физика твердого тела. Энциклопедичкский словарь. К.: Наукова думка, 1998. С. 11-12.
25. Мартынов В. В. Влияние напряжений на эффект памяти формы в сплаве CuAlNi / В. В. Мартынов, Л. Г. Хандрос // Физика металлов и металловедение. 1975. T. 39. № 5. C. 1037-1043.
26. Винтайкин Е. З. Обратимое изменение формы тела при прямом и обратном мартенситном превращениях в сплавах марганець-медь / Е. З. Винтайкин, В. А. Удовенко, А. И. Бачинашвили [и др.] // ДАН СССР. 1975. T. 222. № 2. С. 322-325.
27. Паскаль Ю. И. Квазибинарное описание мартенситных состояний / Ю. И. Паскаль // Известия Высших учебных заведений. Физика. 1985. T. 27. № 5. С. 41-53.
28. Лихачев В. А. Эффекты памяти формы. Проблемы и перспективы / В. А. Лихачев // Известия Высших учебных заведений «Физика». 1985. T. 27. № 5. С.21-40.
29. Коваль Ю. Н. Деформационные и релаксационные явления при превращениях мартенситного типа: Монография / Ю. Н. Коваль, В. А. Лободюк К.:Наукова думка, 2010. 287 с.
30. Корнилов И. И. Никелид титана и другие сплавы с эффектом "памяти" / И. И. Корнилов, O. K. Белоусов, Е. В. Качур М.: Наука, 1977. 180 с.
31. Эффект памяти формы в сплавах / [пер. с англ., ред. В. А Займовского]. М.: Металлургия, 1979. 180 с.
32. Оцука К. Эффекты памяти формы в сплавах / К. Оцука, К. Симидзу. М.: Наука, 1979. 232 с.
33. Лободюк В. А. Мартенситные превращения / В. А. Лободюк, Э. И. Эстрин. М.: Физмалит, 2009. 352 с.
34. Пушин В. Г. Никелид титана: структура и свойства / В. Г. Пушин, В. В. Кондратьев, В. Н. Хачин. М.: Наука, 1992. 161 с.
35. Otsuka К. Physical metallurgy of TiNibased shape memory alloys / К. Otsuka, X. Ren // Progress in Materials Science. 2005. V. 50. P. 511-678.
36. Гюнтер В.Э. Эффекты памяти формы и их применение в медицине / В.Э. Гюнтер. Новосибирск: Наука, 1992. 567 с.
37. Гюнтер В. Э. Медицинские материалы и имплантаты с памятью формы / В. Э. Гюнтер, Г. Ц. Дамбаев, П. Г. Сысолятин [и др.]. Томск: Издво Том. унта., 1998. 487 с.
38. Bensman G. Properties of the memory alloy NiTi and considerations on its application for implants / G. Bensman, F. Baymgart, I. Haasters // Biomaterials Sympos, Orlando, Florida, April, 1982. P. 24-27.
39. Tadaki T. Shape Memory Alloys / T. Tadaki, K. Otsuka, and K. Shimizu // Annual Review of Materials Science. 1988. V. 18 P. 25-45.
40. Миргазизов М.З Сверэластичные импланты и конструкции из сплавов с памятью формы в стоматологии / М.З. Миргазизов В.Э. Гюнтер, В.И. Итин, Л.А.Монасевич [и др.] . Quintessenz Verlags GmbH, Moscow, Berlin, Chicago, London, Sao Paulo und Tokyo 1993. 231c.
41. Гюнтер В. Э. Сплавы и конструкции с памятью формы в медицине: дис. д-ра тех. наук: 01.04.07 / В. Э. Гюнтер; 14.00.41 НАН России. Томск, 1989. 356 с.
42. Duerig1 T. W. An overview of superelastic stent design / T. W. Duerig1, D. E. Tolomeol // Minimally invasive therapy & allied technologies. 2000. № 9(3/4). P. 235-246.
43. Хачин В. Н. Никелид титана: Структура и свойства / В. Н. Хачин, В. Г. Пушин, В. В. Кондратьев. М.: Наука, 1992. 160 с.
44. Гафаров А. Р. Электрохимическое поведение сплавов на основе никелида титана / Гафаров А. Р., Кузьменко Г. Г., Васильев В. Ю. [и др.] // Известия Высших учебных заведений. Физика. Томск, 1985. C. 19.
45. Гюнтер В. Э. Никелид титана. Медицинский материал нового поколения / В. Э. Гюнтер, В. Н. Ходоренко, Ю. Ф. Ясенчук, Е. Л. Чекалкин [и др.] // Томск: Изд-во МИЦ, 2006. 296 с.
46. Long M. Titanium alloys in total joint replacement a materials science perspective / M. Long, H. J Rack // Biomaterials. 1998. No.19. P. 1621-1639.
47. Томашов Н. Д. Электрохимическое и коррозионное поведение интерметаллических соединений Ti2Ni и TiNi в пресной и соленой воде / Н. Д. Томашов, Т. Н. Устинская, Т. В Чукаловская // Защита металлов. 1983. Т. 19. С. 584-586.
48. Устинская Т. Н. Состав, электрохимические и защитные свойства анодных пленок на интерметаллиде TiNi / Т. Н. Устинская, Н. Д. Томашов, Е. Н. Лубник // Электрохимия. 1987. В. 23. С. 254259.
49. Гафаров А. Р. Электрохимическое поведение сплавов на основе никелида титана / А. Р. Гафаров, Т. Г. Кузьменко, В. Ю. Васильев [и др.] // Известия Высших учебных заведений. Физика. Томск, 1985. 19 с.
50. Налесник О. И. Влияние электрополировки и ионной имплантации азота в поверхность на электрохимическое поведение титана и никелида титана в растворе НС1 / О. И. Налесник, Ю. Ф. Ясенчук, Н. А. Мазуркина [и др.] // Имплантаты с памятью формы. 1992. № 4. С. 53-58.
51. Shabalovskaya S.A. Surface spectroscopic characterization of TiNi nearly equiatomic shape memory alloys for implants / S. A. Shabalovskaya, J. W. Anderegg // Journal of Vacuum Science & Technology. 1995. V. A13. № 5. P. 2624-2632.
52. Shabalovskaya S. A. Surface and corrosion of NiTo alloys / S. A. Shabalovskaya, G. Rondelli, V. Itin, J. Anderegg // Proceedings of 3 Int. Conference on Shape Memory and Superelastic Technologies, Pacific Glove, California, USA, May, 2000. P. 299-308.
53. Shabalovskaya S. A. Preliminary XPS spectroskopic characterization of autoclaved TiNi shape memory alloys for implants / S. A. Shabalovskaya, J. W. Anderegg, R. Sachdeva, B. Harmon // Biomaterials for Drug and Cell Delivery: MRS, Pitsbyrgh, PA. 1994. V. 331. P. 239-244.
54. Hyuk-Soo Han. The Use of a Ti-Ni Shape Memory Alloy Ring Bone Fixator During the Retrograde Nailing of Supracondylar Femoral Fractures [Електронний ресурс] / Han Hyuk-Soo, Kim Dae-Ha, Kang Seung-Baik // Department of Orthopaedic Surgery, SMG-SNU Boramae Medical Center, Seoul National University College of Medicine, Seoul, Korea, Knee Surgery & Related Research. 2011. V. 23(4). P. 231-235. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3341807/. Назва з екрану.
55. Shabalovskaya S. A. Surface, corrosion and biocompatibility aspects of Nitinol as an implant material / S. A. Shabalovskaya // BioMedical Materials and Engineering. 2002. V. 12. P. 69-109.
56. Мейснер Л. Л. Коррозионные свойства сплавов квазибинарного разреза TiNiTiAu в биохимических растворах / Л. Л. Мейснер, В. П. Сивоха, А. И. Лотков, Е. Г. Бармина // ФиХОМ. 2006. № 1. С. 7884.
57. Thierry B. Effects of Sterilization Processes on NiTi Alloy: Surface characterization / B. Thierry, M. Tabrizoian, G. Savadogo, L. Yahia // Journal of Biomedical Materials Research. Part A. 2000. V. 49. P. 88-98.
58. Nash Ed. P. Phase Diagrams of Binary Nickel Alloys / Ed. P. Nash, Murray J. L. ASM International, Materials Park, OH, USA, 1991. P. 342.
59. Massalski Т. В. Binary Alloy Phase Diagrams / Т. В. Massalski, Н. Okamoto, P. R. Subramanian, L. Kacprzak [eds.] ASM International, 2nd ed., Materials Park, OH, USA, 1990. V. 3 P. 2874.
60. Матвеева Н. М. Диаграммы состояния и сплавы систем на основе железа и титана, проявляющие эффект памяти формы / Н. М. Матвеева, И. Е Щербакова // Диаграммы состояния в материаловедении. Киев: Наук. думка, 1984. С. 61-72.
61. Wasilewski R. J. Homogeneity Range and the Martensitic in TiNi / R. J. Wasilewski, S. R. Butler, J. E. Hanlon, D. Warden // Metallurgical Transformation. 1971. V. 2. P. 229-237.
62. Purdy G. R. A Study of the TitaniumNickel System Between Ti2Ni and TiNi / G. R. Purdy, J. G. Parr // Transactions of the Metallurgical Society of AIME. 1961. P. 636-639.
63. Лотков А. И. Никелид титана, Кристалическая структура и фазовые превращения / А. И. Лотков, В. Н. Гришков // Известия Высших учебных заведений «Физика». 1985. T. 27. № 5. С. 68-87.
64. Коломыцев В. И. Структурные фазовые превращения в сплавах переходных металлов TiNi-Me и Cu-Al-Me: дис. д-ра физ.-мат. наук: 01.04.13 / В.И. Коломыцев; НАН Украины. К., 1996. 414 с.
65. Зельдович В. И. Фазовые превращения в сплавах никелида титана. II Старение при непрерывном охлаждении / В. И. Зельдович, Г. В. Собянина, В. Г. Пушин, В. Н. Хачин // ФММ. 1994. Т. 77. № 1. С. 114-120.
66. Xie C. Y. Effect of Тi3Ni4 precipitates on the phase transitions in an aged Ti51,8 at. % Ni shape memory alloy / C. Y. Xie, L. C. Zhao, T. C. Zei // Scripta met. mater. 1990. V. 24. № 9. P. 1753-1758.
67. Nishida M. Electron microscopy studies of the martencitic transformation in an aged Ti51 ат % Ni shape memory alloy / M. Nishida, C. M. Wayman, A. Chiba // Metallography. 1988. V. 21. № 3. P. 275-291.
68. Лотков А. И. Наблюдение необычной последовательности мартенситных превращений в TiNi / А. И. Лотков, В. Н. Гришков, С. В.