РУДНІЦЬКИЙ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ. МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ КОНФІГУРАЦІЄЮ ПРОЕКТІВ : РУДНИЦКИЙ СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. МОДЕЛИ И МЕТОДЫ УПРАВЛЕНИЯ КОНФИГУРАЦИЕЙ ПРОЕКТОВ RUDNITSKY SERHIY IVANOVYCH. MODELS AND METHODS OF PROJECT CONFIGURATION MANAGEMENT

Краткое описание

РУДНІЦЬКИЙ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ КОНФІГУРАЦІЄЮ ПРОЕКТІВ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»
На правах рукопису
РУДНІЦЬКИЙ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
УДК 005.8:005.41
МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ
УПРАВЛІННЯ КОНФІГУРАЦІЄЮ ПРОЕКТІВ
05.13.22 – управління проектами і програмами
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук
Науковий керівник:
кандидат технічних наук, професор
Морозов Віктор Володимирович
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ЗМІСТ....................................................................................................................... 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.................................................................... 4
ВСТУП ..................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ
КОНФІГУРАЦІЄЮ ПРОЕКТІВ.......................................................................... 15
1.1 Формулювання практичної проблеми дослідження................................ 15
1.2 Формулювання наукового завдання дослідження................................... 26
1.3 Постановка цілей та завдань дослідження ............................................... 32
Висновки до розділу 1 ...................................................................................... 34
РОЗДІЛ 2 РОЗРОБКА КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ
КОНФІГУРАЦІЄЮ ПРОЕКТУ ........................................................................... 36
2.1 Структура дій з підтримки узгодженості проекту................................... 36
2.2 Структура термінологічної системи області УК ..................................... 44
2.3 Концептуальна модель процесу УК проекту ........................................... 50
2.4 Варіанти оптимізації процесу УК проекту............................................... 61
Висновки до розділу 2 ...................................................................................... 63
РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ТА МЕТОДІВ
УПРАВЛІННЯ КОНФІГУРАЦІЄЮ ПРОЕКТУ................................................ 65
3.1 Математична модель проекту.................................................................... 65
3.2 Математична модель процесу УК проекту .............................................. 73
3.3 Метод оцінки вартості реалізації процесу УК проекту .......................... 87
3.4 Метод оцінки збитку від розузгодження проекту ................................... 93
Висновки до розділу 3 ...................................................................................... 99
РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАПРОПОНОВАНИХ
МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ У ПРОЕКТАХ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ.................................................... 100
4.1 Методика вибору раціонального варіанту реалізації процесу УК
проекту ............................................................................................................. 100
3
4.2 Результати застосування методики вибору раціонального варіанту
реалізації процесу УК проекту ...................................................................... 119
Висновки до розділу 4 .................................................................................... 126
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 128
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 131
ДОДАТКИ............................................................................................................ 154
Додаток А......................................................................................................... 154
Додаток Б ......................................................................................................... 156
Додаток В......................................................................................................... 169
Додаток Г ......................................................................................................... 170
Додаток Д......................................................................................................... 171
Додаток Е ......................................................................................................... 172
Додаток Ж........................................................................................................ 173
Додаток З Приклад розробки конфігурації команди проекту.................... 176
Додаток К Приклад вибору раціонального варіанту реалізації процесу УК
команди проекту.............................................................................................. 196
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВР – варіант реалізації
ЖЦ – життєвий цикл
ЗНК – запит на консультацію
ЗС – зацікавлені сторони
ІМ – імітаційне моделювання
КД – конфігураційна документація
КР – кваліфікаційний рівень
КУО – карта узгодженості об’єкту
МО – математичне очікування
МП – менеджер проекту
НЗ – нормальний закон
ОК – одиниця конфігурації
ПЗ – програмне забезпечення
ПН – причинно-наслідковий
СА – системний-аналіз
СВ – ступінь використання
СКВ – середнє квадратичне відхилення
ТГ – термінологічна група
ТП – термінологічне поле
ТС – термінологічна система
УК – управління конфігурацією
УП – управління проектами
УУО – упевненість в узгодженості об’єкту
ФГ – функціональна група
5
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. З позиції системного підходу, будьякий проект можна розглядати як систему, що складається із зв’язаних між
собою елементів, наприклад таких як: завдання проекту, перелік робіт його
календарного плану, команда проекту, ризики і протиризикові заходи,
бюджет проекту, процеси управління тощо. Ефективна реалізація проекту
вимагає щоб він мав ті і тільки ті елементи, які сприяють створенню його
продукту. Для цього характеристики проекту і його елементів повинні бути
узгоджені (скоординовані) з вимогами до продукту і умовами оточення.
Узгодженість являє собою одну з базових ознак будь-якої системи.
Протягом життєвого циклу (ЖЦ) проекту неодмінно відбуваються
зміни, які можуть виводити його із стану узгодженості. Наприклад,
розглянемо можливу ситуацію в проекті розробки ПЗ для підтримки продажу
банківських продуктів. Припустимо, під час реалізації проекту відбулося
погіршення економічної ситуації, яке призвело до того, що потреби клієнтів в
довгострокових депозитах втратили свою актуальність, а потреби в
короткострокових кредитах виявилися достатньо гостро. Проте, складові
проекту передбачають реалізацію можливості надання довгострокових
депозитів в першій версії продукту, а реалізацію можливості
короткострокового кредитування в останній версії. Також, складові
припускають проведення масштабних маркетингових акцій по просуванню
депозитів. Такий розузгоджений стан проекту веде до неефективних витрат
його обмежених фінансових ресурсів, незадоволенню актуальних потреб
клієнтів і, як наслідок, зменшенню прибутків, що отримує замовник.
Величина збитків від розузгодження залежить від того, які елементи проекту
розузгоджені, який ступінь їх розузгодження і як довго вони знаходяться в
такому стані. Зменшення збитків вимагає швидкого реагування на зміни
шляхом виконання коректуючих дій, які повертають проект назад в
узгоджений стан. Цю функцію виконує процес управління змінами проекту.
6
Взаємозв’язок між елементами проекту призводить до того, що ефективність
управління змінами залежить від наявності актуальної інформації про всі
елементи, що торкаються тією або іншою зміною. Це тягне за собою
необхідність обліку стану елементів проекту. Наявність контролю не
виключає виникнення неконтрольованих змін, через що виникає необхідність
перевірки узгодженості проекту.
Загалом вказані вище дії направлені на підтримку узгодженості
проекту, яка з необхідністю вимагає їх повного виконання. Виникає питання:
як в проекті здійснюється підтримка його узгодженості? Згідно [1], це
завдання вирішується в рамках процесу управління конфігурацією (УК)
проекту. При цьому конфігурація – це сукупність характеристик будь-якого
об’єкту [2; 3]. Тому під конфігурацією проекту розуміють сукупність його
характеристик [1], яка визначається конфігурацією його елементів.
Виступаючи основою активної підтримки напрямку розвитку і
інфраструктури проекту, процес управління його конфігурацією критично
важливий для успішного завершення проекту. Ефективність функціонування
цього процесу безпосередньо впливає на якість кінцевого продукту проекту
[1; 4].
Обмежені ресурси проекту ставлять наступні питання, відповіді на які
обумовлюють вибір раціонального варіанту реалізації процесу УК проекту:
• Як вибрати раціональний варіант реалізації процесу управління
змінами проекту? Цей процес допускає різні варіанти реалізації: від
формального контролю всіх змін, до неформального реагування. У першому
випадку ступінь узгодженості проекту буде вищий, як і вартість реалізації
самого процесу; у другому випадку навпаки.
• Як вибрати раціональну множину елементів проекту, що вимагають
обліку їх конфігурації?
• Як вибрати раціональну множину елементів проекту, що вимагають
перевірки їх конфігурації і раціональні моменти часу її проведення?
7
Ці питання є наслідком протиріччя між вартістю процесу УК проекту,
яка необхідна для підтримки належного ступеня його узгодженості, і
обмеженими ресурсами проекту. Властиве безпосередньо процесу УК
проекту, це протиріччя має основою ресурсні обмеження проекту, що
лімітують допустиму вартість підтримки узгодженості. Унікальність же
кінцевого продукту виступає фактором, що обумовлює необхідний ступінь
узгодженості проекту.
Вказане протиріччя лежить в основі наступної практичної проблеми:
неефективне УК проекту, що проявляється або в розузгоджені проекту, або в
необґрунтованих витратах коштів на цей процес, призводить до зниження
ефективності реалізації проекту, що може виражатися в зриві планованих
термінів завершення проекту, перевитратах бюджету проекту, незадоволенні
потреб його зацікавлених сторін та інших негативних наслідках для
завершення проекту.
Стан наукової розробки проблеми. Дослідження пов’язані з
управлінням конфігурацією в управлінні проектами і програмами
проводилися такими відомими українськими ученими як С.Д. Бушуєв,
Н.С. Бушуєва, О.Б. Данченко, О.М. Медведєва, В.В. Морозов, Р.Т. Ратушний,
В.А. Рач, О.В. Сидорчук, Б.Б. Стелюк, Ю.М. Тесля та інші; російськими –
В.М. Бурков, В.В. Ліпаєв, Н.Ю. Налютін, С.В. Сініцин та інші; іноземними –
Р. Арчібальд, Д. Мілошевич, X. Танака та інші.
Не дивлячись на глибоке опрацьовування теоретичних і методичних
аспектів управління конфігурацією в різних предметних областях, процес УК
проекту залишається дослідженим не повністю. Так, вимагають уточнення
границі, мета, завдання, структура і склад даного процесу. Структура дій з
підтримки узгодженості, що відображають суть процесу УК проекту
залишаються цілком не розкритими. Основний акцент в наукових
дослідженнях ставиться на процесі управління змінами, який є тільки
частиною процесу УК проекту. Питання впливу оточення на УК проекту в
наукових роботах також освітлені не достатньо детально. Присутня
8
необхідність структуризації й уточнення семантики термінів області знань
«Управління конфігурацією» в управлінні проектами.
Зростаюча складність проектів і програм пред’являє підвищені вимоги
до ефективності УК проекту, оскільки цей процес є інфраструктурною
основою інших процесів управління проектами. Проте, вказані вище наукові
протиріччя не дають можливості розробити теоретично обґрунтовані методи
УК проекту, що дозволяють відповісти на поставлені практикою питання,
головне з яких формулюється так: як ефективно управляти конфігурацією
проекту?
Виділені наукові і практичні протиріччя обумовлюють науковоприкладне завдання дослідження: визначити границю, мету, завдання, роль і
місце процесу УК проекту в управлінні проектами, описати структуру дій з
підтримки узгодженості проекту шляхом розробки концептуальної і
математичної моделей цього процесу, на основі яких теоретично
обґрунтувати методи УК проекту і розробити методику вибору
раціонального варіанту реалізації вказаного процесу.
Зазначене науково-прикладне завдання зумовило вибір теми
дисертаційного дослідження, яка відноситься до управління інтеграцією і
змінами проекту, що відповідає пункту 4 розділи II паспорта спеціальності
05.13.22.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тематика даної
дисертаційної роботи пов’язана з науково-дослідними роботами, що
проводяться професорсько-викладацьким колективом кафедри бізнес
адміністрування і управління проектами ВНЗ «Університет економіки і права
«КРОК» відповідно до затвердженої в УкрІНТЕІ кафедральної наукової теми
«Розробка науково-методичних основ ефективного впровадження технологій
управління проектами для розвитку підприємств і корпорацій», державний
реєстраційний номер №011U000613 від 18.03.2010 р. Особистий внесок
автора полягає в розробці концептуальної та математичної моделей процесу
9
УК проекту, а також теоретичному обґрунтуванні методів оцінки вартості
реалізації цього процесу і збитку від розузгодження проекту.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці
формалізованих моделей та методів управління конфігурацією проектів,
використання яких дозволить підвищити ефективність їх реалізації. Для
досягнення поставленої мети виконані наступні завдання:
1. Проаналізувати сучасний стан області управління конфігурацією
проектів з метою визначення практичних проблем у вказаній області, які
негативно впливають на ефективність виконання проектів.
2. Розробити концептуальну модель процесу управління
конфігурацією проекту з метою визначення границі цього процесу, його
мети, завдань, ролі та місця в управлінні проектами.
3. Провести формалізацію і розробити математичну модель процесу
управління конфігурацією проекту на основі концептуальної моделі цього
процесу.
4. Розробити методи оцінки критеріїв ефективності процесу
управління конфігурацією проекту на основі математичної моделі цього
процесу.
5. Розробити методику вибору раціонального варіанту реалізації
процесу управління конфігурацією проекту на основі отриманих моделей та
методів і провести апробацію цієї методики.
6. Уточнити термінологічну базу області знань «Управління
конфігурацією» в управлінні проектами з метою структурувати вказану
область знань.
Об’єктом дослідження є процеси управління конфігурацією проектів в
сфері інформаційних технологій.
Предметом дослідження є моделі і методи управління конфігурацією
проектів в сфері інформаційних технологій.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і
досягнення поставленої мети даної дисертаційної роботи були використані:
10
методи діагностики підприємств для дослідження оточення проектної
діяльності; метод морфологічного синтезу для формування підходів до
структуризації термінологічної системи області знань управління
конфігурацією проекту; генетичний і ієрархічний метод для уточнення
семантики термінів; методи абстракції, порівняння, аналогії, аналізу і
синтезу, індукції і дедукції для розробки концептуальної моделі процесу
управління конфігурацією проекту; методи теорії множин, методи теорії
ймовірності для розробки математичної моделі процесу управління
конфігурацією проекту; методи імітаційного моделювання, об’єктноорієнтованого аналізу і проектування для розробки програмної моделі
процесу управління конфігурацією проекту; методи математичної статистики
для аналізу результатів впровадження розроблених моделей і методів.
Інформаційну базу дослідження сформували аналітичні та статистичні
матеріали досліджень результатів завершення різних типів проектів у
відповідних предметних областях; офіційні видання вітчизняних і
міжнародних організацій, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних
бюлетенів, публікації, розміщені в мережі Internet; міжнародні стандарти, що
стосуються управління конфігурацією у сфері управління проектами;
результати наукових досліджень українських та зарубіжних вчених з
проблем управління конфігурацією у сфері управління проектами
відображені в монографіях, збірниках наукових праць та матеріалах
всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий
результат дисертаційного дослідження полягає у розробці концептуальної і
математичної моделей процесу управління конфігурацією проекту, а також
методів оцінки вартості реалізації цього процесу і збитків від розузгодження
проекту, застосування яких забезпечує узгодженість проектів щодо змін в їх
внутрішньому та зовнішньому оточенні.
11
Найбільш вагомими теоретичними та практичними результатами, що
характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, є
такі:
вперше розроблено:
– концептуальну модель процесу управління конфігурацією проекту,
що дозволило визначити границі цього процесу, його мету, завдання, роль і
місце в управлінні проектами;
– математичну модель процесу управління конфігурацією проекту, яка
заснована на розробленій концептуальній моделі, що послужило основою для
розробки методів управління конфігурацією проектів;
удосконалено:
– методи оцінки ефективності процесу управління конфігурацією
проекту, які використовують в якості критеріїв вартість реалізації вказаного
процесу і збитків від розузгодження проекту, інваріантно щодо семантики
цих показників, що на відміну від існуючих, дозволяє використовувати ці
методи як для управління конфігурацією проекту, так і для різних його
елементів;
отримала подальший розвиток:
– термінологічна база області знань «Управління конфігурацією» у
сфері управління проектами, що дозволило структурувати вказану область
знань, показати границі, мету, завдання та підпроцеси процесу управління
конфігурацією проектів, і уточнити визначення ключових термінів з позиції
особливостей цього процесу.
Практичне значення одержаних результатів. Методика вибору
раціонального варіанту реалізації процесу управління конфігурацією
проекту, заснована на отриманих моделях і методах, виступає науковометодичною основою розробки ПЗ з підтримки прийняття рішень на етапі
планування проекту з урахуванням його можливих змін. Економічний ефект
застосування цієї методики полягає в зменшенні актуальної вартості і
терміну реалізації проекту за рахунок ефективної обробки виникаючих змін і,
12
як наслідок, підтримки його узгодженості. Результати дисертаційної роботи
впроваджені в: АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» м. Київ (акт
впровадження від 11.03.2015 р.), ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ БАНК» м. Київ (акт впровадження від 7.07.2015 р.), ПрАТ
«УКРРИБА», м. Київ (акт впровадження від 6.08.2015 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним
самостійним науковим дослідженням, у якому викладений авторський підхід
до планування і управління процесом управління конфігурацією проекту. За
темою дисертації опублікований перелік робіт. З наукових праць,
опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті
ідеї та положення, які напрацьовані особисто автором.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та
результати досліджень доповідались на 14 міжнародних та всеукраїнських
наукових і науково-практичних конференціях, а саме: Науково-практичній
конференції молодих учених «Еволюція наукової думки в контексті
європейського вибору України» (21 жовтня 2015 р., м. Київ); ІІ Міжнародній
науково-практичній конференції «Інформаційні технології та взаємодії» (3-5
листопада 2015 р., м. Київ); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції
«Управління проектами: стан та перспективи» (15-18 вересня 2015 р., м.
Миколаїв); Міжнародній науково-практичній конференції «Математичне
моделювання процесів в економіці та управлінні проектами та програмами
(ММП – 2015)» (14-20 вересня 2015 р., м. Харків, м. Миколаїв); ХІІІ
Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні інформаційні
технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та
проектами» (14-18 вересня 2015 р., м. Харків, м. Одеса); ХІІ Міжнародній
науково-практичній конференції «Управління проектами у розвитку
суспільства. Тема «Компетентнісне управління проектами розвитку в умовах
нестабільного оточення» (22-23 травня 2015 р., м. Київ); ХІ Міжнародній
науково-практичній конференції «Управління проектами у розвитку
суспільства. Тема «Розвиток компетентності організації в управлінні
13
проектами, програмами та портфелями проектів» (23-24 травня 2014 р., м.
Київ); Міжнародній науково-технічній конференції «Комп’ютерні науки:
освіта, наука, практика» (15-18 травня 2014 р., м. Миколаїв); IV Міжнародній
науково-практичній конференції магістрантів, аспірантів та науковців
«Управління проектами в умовах транзитивної економіки» (13-14 грудня
2013 р., м. Одеса); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції
«Управління проектами: стан та перспективи» (17-20 вересня 2013 р., м.
Миколаїв); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні
інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами,
програмами та проектами» (9-13 вересня 2013 г., м. Харків); Х Міжнародній
науково-практичній конференції «Управління проектами у розвитку
суспільства. Тема «Управління проектами та програмами в умовах
глобальної світової економіки» (17-18 травня 2013 р., м. Київ); Міжнародній
заочній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції економіки,
управління, права, соціології, освіти, медицини, фізики, математики: новий
погляд» (27-28 лютого 2013 р., м. Санкт-Петербург); ІХ Міжнародній
науково-практичній конференції «Управління проектами у розвитку
суспільства. Тема «Управління програмами та проектами в умовах
глобальної фінансової кризи» (11-12 травня 2012 р., м. Київ).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у 24
наукових працях, загальним обсягом 7,32 д.а., з них: 1 розділ колективної
монографії (особисто автору належать 0,59 д.а.); 9 статей у фахових наукових
виданнях (особисто автору належать 5,4 д.а.), з них 4 статті – зареєстровані у
міжнародних наукометричних базах даних та системах IndexCopernicus,
РИНЦ, Ulrich’s Periodicals Directory, DRIVER, BASE, WorldCat, Electronic
Journals Library, DOAJ, EBSCO, ResearchBib, American Chemical Society,
CrossRef; 1 стаття – в іноземному науковому виданні (особисто автору
належать 0,1 д.а.) та 13 публікацій – за матеріалами конференцій (особисто
автору належать 1,23 д.а.).
14
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу,
переліку умовних позначень, чотирьох розділів, висновків, списку
використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 217
сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 130 сторінках, що містить
5 аналітичних таблиць, 26 рисунків, формули та графіки. Робота має 9
додатків. Список використаних джерел налічує 171 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено актуальне науково-практичне
завдання визначення границі, мети, завдань, ролі і місця процесу управління
конфігурацією проекту, опису структури дій з підтримки узгодженості
проекту шляхом розробки концептуальної і математичної моделей цього
процесу, теоретичному обґрунтуванні методів управління конфігурацією
проекту, а також розробці методики вибору раціонального варіанту реалізації
вказаного процесу. Отримані наукові результати підтверджують досягнення
мети завдяки вирішенню поставлених завдань дослідження. Це дає підставу
зробити такі висновки:
1. Проведений аналіз підсумків завершення проектів у різних галузях,
існуючих стандартів, моделей зрілості та методологій управління проектами,
дав можливість виявити наявність практичної проблеми в області управління
конфігурацією проектів, яка полягає в тому, що неефективний процес
управління конфігурацією проекту призводить до зниження ефективності
його реалізації. У результаті дослідження існуючих моделей та методів
підтримки узгодженості проекту з метою вирішення вказаної практичної
проблеми були сформульовані наукові завдання дослідження, які полягають
у визначенні границі, мети, завдань, ролі і місця процесу управління
конфігурацією проекту в управлінні проектами, розкритті структури дій з
підтримки узгодженості проекту шляхом розробки концептуальної та
математичної моделей цього процесу, а також теоретичному обґрунтуванні
методів управління конфігурацією проектів.
2. Розроблена концептуальна модель процесу управління
конфігурацією проекту, заснована на запропонованій структурі дій з
підтримки узгодженості проекту. У процесі розробки конфігурації проекту
між елементами проекту і елементами області продукту та оточення
встановлюється відношення узгодженості, що визначає причину існування
кожного елементу проекту. Потреба в узгодженні проекту виникає через
129
зміни, що приводять проект в розузгоджений стан. Для задоволення цієї
потреби необхідна наявність зв’язку між елементами проекту і вимогами до
нього. Вказаний зв’язок є спеціалізованим відношенням узгодженості,
умовою реалізації якої виступає процес управління конфігурацією проекту.
Метою процесу управління конфігурацією проекту є підтримка узгодженості
проекту з вимогами до нього протягом життєвого циклу проекту. Предметом
процесу управління конфігурацією проекту є узгодженість проекту, а
мотивом існування цього процесу виступає потреба в підтримці узгодженості
проекту з метою уникнення збитку від його розузгодження. Встановлена
чітка границя між процесами управління конфігурацією продукту і проекту.
3. Розроблена математична модель процесу управління конфігурацією
проекту, яка, по-перше, дозволяє формально представляти проект і його
елементи як контрольовані об’єкти цього процесу на необхідному рівні їх
декомпозиції, і, по-друге, дає можливість врахування як этапів життєвого
циклу проекту, які обумовлюють існування критично важливих умов, що
впливають на ефективність цього процесу, так і різні типи дій з управління
конфігурацією та різні типи змін, що призводять до розузгодження проекту.
4. Розроблені методи оцінки критеріїв ефективності процесу
управління конфігурацією проекту, які використовують в якості критеріїв
вартість реалізації вказаного процесу і збиток від розузгодження проекту,
причому інваріантно до семантики цих показників, що на відміну від
існуючих методів, дозволяє використовувати ці методи як для проекту, так і
для різних його елементів.
5. Розроблена методика вибору раціонального варіанту реалізації
процесу управління конфігурацією проекту, яка ґрунтується на теоретично
обґрунтованих методах оцінки вартості реалізації цього процесу і оцінки
збитку від розузгодження проекту. Оцінки вказаних критеріїв ефективності
виконуються на базі методу імітаційного моделювання. Особливостями
запропонованої методики виступає: по-перше, можливість її використання не
тільки для проекту, але й для окремого його елементу; по-друге,
130
інваріантність методики до конкретних засобів імітаційного моделювання.
Практичне застосування цієї методики в різних проектах дозволило досягти
скорочення затримок випусків кінцевих продуктів проектів на 27%,
скорочення витрат на підбір персоналу проектів на 33%, збільшення
задоволеності зацікавлених сторін проекту на 75% і зменшення частоти
звільнень співробітників на 18%.
6. Обґрунтована структура і запропонований підхід до формування
термінологічної системи області знань «Управління конфігурацією» у сфері
управління проектами, розроблений шляхом застосування методу
морфологічного синтезу. Запропонований підхід дозволив сформувати
термінологічні групи, які дозволили структурувати вказану область знань,
показати границі, мету, завдання і підпроцеси процесу управління
конфігурацією проектів. З позиції особливостей цього процесу були уточнені
визначення ключових термінів з використанням генетичного і ієрархічного
методів.
Отримані в дисертації нові наукові результати створюють основу для
продовження досліджень в області «Управління конфігурацією». Провідним
напрямком подальших досліджень повинно стати виділення особливостей
процесів управління конфігурацією проектів різних типів, що дозволить
конкретизувати отримані математичні моделі і представити їх в
аналітичному вигляді, який є зручним для застосування математичних
методів оптимізації. Окремий комплекс досліджень доцільно провести з
проблеми гармонізації потреб і вимог всіх процесів управління
конфігурацією предметних областей залучених в проект